Добірка наукової літератури з теми "Календарні дні"

У статті аналізуються різні підходи до вирішення проблеми пов'язаної з характером і датуванням так званої Таємної вечері, яку провів Ісус Христос зі своїми учнями перед своєю смертю. Описи, представлені в синоптичних Євангеліях явно вказують, що ця подія відбулася в четвер увечері і представляло собою пасхальний седер. Наратив Євангелії Івана ясно показує, що єврейська пасхальна вечерю мала відбутися в п'ятницю. Узгодженням цих двох наративів богослови займаються вже тривалий час. Стаття докладно демонструє різні рішення цієї проблеми, які стали популярні в останні десятиліття. Автор показує, що провідні біблеїсти сучасності все частіше повертаються до традиційної точки зору, що Остання вечеря Христа була дійсно пасхальної трапезою, а не дружній (несакральной) зустріччю хабурів, яку Ісус бажав провести у вузькому колі найближчих учнів. Перший розділ статті присвячений одному з найбільш модний напрямків - календарному вирішення проблеми датування Останньої вечері Ісуса. У статті висвітлюються особливості та етапи становлення єврейського календаря. Також аналізується гіпотеза, детально розроблена Анні Жобер, яка ґрунтується на наявності в юдаїзмі Другого храму різних календарних варіацій і супротивних груп, які по-різному розуміли особливості святкування релігійних свят. Анні Жобер розвинула теорію двох календарів на основі псевдоепіграфа Книги ювілеїв і кумранских рукописів із залученням відомостей з патристичній літератури. На її думку Христос провів пасхальну юдейську трапезу з споживанням агнця з 12 апостолами не в четвер, а у вівторок, тому що Він використав не офіційний храмовий місячно-сонечний календар, а сонячний календар єсеїв, описаний в книзі Ювілеїв. Деякі підтвердження цієї гіпотези можна зустріти в роботах Єпіфанія Кіпрського та Вікторина Петавійского. У статті наводяться основні аргументи критиків цієї гіпотези. Зокрема, з точки зору Жобер треба відкинути наративи синоптичних Євангелій, вважаючи їх пізніми дописами, стає незрозуміло, як храмове священство могло допустити заклання агнців єсеїв на кілька днів раніше за встановлений термін, особливо зважаючи на їх дуже напружені стосунки. Також немає ніяких документальних підтверджень аналогічних випадків в історії юдаїзму. Таким чином, календарна теорія має як ряд серйозних підтверджень, так і чимало слабких аргументів. У наступному числі цього видання буде подано так зване рабиністичне вирішення датування Останньої вечері і його докладний огляд. У поза наступному числі цього видання буде розглядатися астрономічний та інші концепти цієї проблеми.

В статье на основе комплекса этнографических и этнолингвистических источников обобщаются устойчивые выражения и народные представления донских казаков о дне Ильи-пророка. Последовательно характеризуются лексическое оформление календарной даты, представление о святом как подателе дождя, запреты на работу и купание в этот день, сельскохозяйственные приметы и предписания, символические ряды, в которые включается Ильин день. Установлено, что приуроченные ко дню Ильи-пророка приметы о выращивании огородных и бахчевых культур сближают верования донских казаков и жителей юга и юго-запада Восточной Славии. В двух районах зафиксировано оригинальное поверье о высиживании волшебного цветка капусты в канун Ильина дня. Отмечается отсутствие в исследуемом регионе развернутых обрядов, приуроченных к дню Ильи-пророка, выявлен рубежно-календарный характер праздника в ритуальном годе донских казаков (сезонная граница лета и осени, прекращение купального сезона, уборка овощей). The article analyzes folk ideas and set expressions associated with the day of the Holy Prophet Elijah. The study was conducted on the material obtained in the course of a field ethnographic study of the territory of the former Don Host Region (modern Rostov and part of Volgograd Oblasts), carried out in the period from 1981 to 2014. The work was carried out using descriptive and typological methods, as well as a complex ethnolinguistic methodology, which involves the study of the language through the prism of human consciousness, mentality, everyday and ritual behavior, mythological representations and mythopoetic creativity. The lexical design of the calendar date and the idea of a saint as a rainmaker are consistently characterized. Various forms of regulation of behavior associated with chores are described. The existing ban on swimming in the period after the day of Elijah the Prophet is emphasized; explanations of this ban that existed in traditional notions are given, the lack of need to observe this ban at later times is revealed. The significance of the day of Elijah the Prophet as a landmark date in the cycles of growing garden and melon crops, in particular, onions, cabbage, etc., is described. Proverbs, signs and beliefs associated with the cultivation of these crops in the corresponding period are given. Analyzing the texts of sources about holidays and behavior regulation, the author notes the presence of symbolic rows, which include St. Elijah’s Day. A significant part of the considered motives is known to all Eastern Slavs. The absence of detailed rites on St. Elijah’s Day was established in the region under study. The boundary-calendar nature of the holiday in the ritual year of the Don Cossacks was revealed (seasonal border of summer and autumn, cessation of the swimming season, harvesting vegetables). The author determines that the signs dated to the day of Elijah the Prophet regarding the cultivation of garden and melon crops bring together the beliefs of the Don Cossacks and the inhabitants of the south and south-west of Eastern Slavia. In two regions, an original belief was recorded about the hatching of a magical cabbage flower on the eve of St. Elijah’s Day. In the former Don Host Region, the image of this day is highlighted against the background of more northern local traditions, where the function of the saint as the bearer of the harvest is more clearly expressed.

[статья и аннотация на русском, аннотации на английском и литовском языках] Статья посвящена счастливым и несчастливым дням из хамаила Адама Радецкого (1888 г.), хранящегося в Отделе рукописей и редкой книги Национальной библиотеки Республики Татарстан. Данный текст составляет единое целое с другими астрологическими текстами, встречающимися в рукописях литовских татар. В изданных каталогах письменности литовских татар данные тексты могут находиться в тематическом блоке “Астрологические, гадательные и календарные тексты” или встречаться с условным обозначением “О благоприятных и неблагоприятных днях”. Из всех жанровых разновидностей литературного наследия литовских татар – китабов, полукитабов, тефсиров, теджвидов, хамаилов – тексты о счастливых и несчастных днях находятся только в хамаилах. Анализ текста “О счастливых и несчастливых днях” представлен в данной статье в сопоставлении с подобными текстами из других рукописей. Приведенные в статье данные открывают новую область исследования литовских китабов. Привлечение к рассмотрению всех доступных текстов о несчастливых днях позволит установить текстологические взаимоотношения списков и предложить схему их генетического родства.

В Україні упровадження хмарних технологій в освіту розпочалося порівняно нещодавно та, зокрема, в дошкільній освіті ще знаходиться на початковому етапі розвитку й потребує вивчення. Використання хмарних сервісів відкриває широкі перспективи в покращенні якості управлінських процесів у дошкільному навчальному закладі (ДНЗ). Мета дослідження: окреслити характеристики хмарних сервісів Google в аспекті управління дошкільним навчальним закладом. Об’єкт дослідження: інформатизація управління дошкільною освітою. Предмет дослідження: використання хмарних сервісів в управлінні дошкільною освітою. Методи дослідження: аналіз, узагальнення та систематизація науково-методичних джерел з питань використання хмарних технологій в освіті; вивчення характеристик, порівняння й співставлення хмарних сервісів різних вендорів для визначення найбільш оптимального для використання в управлінні ДНЗ. Основні результати й висновки: після попереднього аналізу різних хмарних сервісів, нами було обрано сервіси Google, як оптимальні для використання в управлінні ДНЗ. Визначено їх основні переваги, що є принциповими для вітчизняного дошкілля: безкоштовність; простота у використанні, інтуїтивний інтерфейс; наявність універсального облікового запису, що відкриває доступ до усіх сервісів; можливість використання на різних платформах (Windows, Android, iOS); наявність функціоналу, необхідного в управлінні ДНЗ; доступність з будь-якого цифрового пристрою, підключеного до мережі Інтернет; відсутність необхідності розгортати «хмару». Розглянуто характеристики сервісів Google (Gmail, Календар Google, Google Drive, офісний пакет, Google Sites, Google+, Blogger, Hangouts, Google Forms) в аспекті управління ДНЗ.

Анотація. У статті подано аналіз та узагальнення закономірностей протікання відновних процесів після календарної гри у футболістів, які виконують функцію нападаючих. Мета. Визначити особливості протікання відновних процесів в організмі футболістів у постзмагальних мікроциклах, та на основі цього визначити доцільність використання контрольних показників в умовах поточного контролю. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення даних спеціальної літератури, протоколів і відеозаписів, методи математичної статистики. Результати. Програма тестування складалася з двох блоків показників швидкісних і швидкісно-силових компонентів рухової функції 21 футболіста високої кваліфікації та проводилася відразу після гри, через 24, 48 і 72 год. До першого блоку тестів було включено біг на 20 м, 30 м з ходу; показники різниці часу в бігу на 20 м і 30 м з ходу. До другого блоку – п’ятиразовий стрибок у довжину з місця; стрибок угору з місця з помахом рук; динамометрія м’язів-розгиначів ніг у статичному і динамічному режимах. У цих тестах розраховували відносні показники сили. Засвідчено специфічні особливості поточного управління у зв’язку з урахуванням особливостей реакцій організму спортсменів на змагальні навантаження. У постзмагальних мікроциклах у нападаючих відмічається істотне зниження спеціальної роботоздатності за переважної більшості досліджуваних показників. Дані, отримані на основі теоретичних знань і підкріплені практичними показниками за результатами вивчення реакції організму футболістів, що характеризують швидкісні і швидкісно-силові компоненти моторики, дозволили визначити особливості протікання відновних процесів в організмі футболістів після календарної гри, які можна використовувати під час планування й управління навчально-тренувальним процесом. Ключові слова: футбол, нападаючі, швидкісні показники, швидкісно-силові показники,постзмагальні мікроцикли.

В жизни грузинской диаспоры Северной Осетии в последние годы важным событием стал праздник Ломисоба. Он проводится в первую среду после дня Святой Троицы в окрестностях селения Балта, расположенного на Военно-грузинской дороге. Истоки этого праздника уходят в грузинский регион Мтиулети, где местные жители почитают св. Георгия Ломисского, именной праздник которого – Ломисоба – ежегодно проводится в селении Млета. Грузины Балты, как и жители соседних селений Чми и Нижний Ларс, сохраняют в быту немало народных традиций из сферы духовной культуры (народные верования, семейная и календарная обрядность); отчасти этому способствует сохранение постоянных контактов c сородичами из соседних районов Грузии. Праздники в большинстве полиэтничных регионов Кавказа, как правило, всегда создавали благоприятные условия для общения представителей не только разных народов, но и разных конфессий. Как свидетельствуют собранные материалы, эта особенность праздничной культуры сохраняется и в наши дни. In recent years, the Lomisoba holiday has become an important event in life of the Georgian diaspora in North Ossetia. It is held on the first Wednesday after the Holy Trinity (Troitsa) in the vicinity of the village Balta, located on the Georgian Military Highway. The origins of this holiday go to the Georgian region of Mtiuleti, where locals venerate St. George of Lomisy, whose personal holiday – Lomisoba – is held annually in the village Mleta. The Georgians of Balta, as well as the inhabitants of the neighboring villages Chmi and Nizhny Lars, maintain many folk traditions from the sphere of spiritual culture (folk beliefs, family and calendar rituals). This is partly due to the maintenance of constant contacts with relatives from neighboring regions of Georgia. As a rule, holidays in most of the multi-ethnic regions of the Caucasus have always created favorable conditions for communication between representatives not only of different peoples, but also of different confessions. According to the collected materials, this is still the case for the festive culture.

Стаття присвячена дослідженню проблемних питань робочого часу та часу відпочинку як напрямів соціального захисту працівників Національної поліції. Автором здійснено аналіз фундаментальних нормативно-правових актів, зокрема Загальної декларації прав людини, Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про державну службу», Кодексу законів про працю, в яких частково охарактеризовано специфіку соціального захисту працівників Національної поліції та механізм його реалізації. Також проаналізовано теоретико-доктринальні підходи вивчення цих категоріальних понять. Автор акцентує увагу на тому, що питання визначення робочого часу працівників поліції постало досить гостро. У зв'язку з його законодавчою невизначеністю працівники поліції залишаються геть незахищеними, оскільки умови праці та оплата праці є істотними та визначальними умовами для більшості працівників. В Законі України «Про Національну поліцію» законодавець вживає поняття «службовий час», однак дефініція та сутність цього поняття не наведені, тому, ґрунтуючись на основоположних нормативно-правових актах та доктринальних підходах до вивчення цього питання, автор пропонує розуміти під службовим часом відрізок часу згідно з внутрішнім розпорядком робочого дня (графіком тривалості змін), впродовж якого працівник виконує функціональні обов'язки відповідно до своєї посадової інструкції. Крім того, запропоновано авторське визначення поняття «відпустка поліцейського»: це законодавчо обумовлена та підтверджена відомчими розпорядчими документами кількість календарних днів, які працівник використовує на свій розсуд та впродовж яких не виконує свої функціональні обов'язки, визначені посадовою інструкцією. На підставі проведеного дослідження автор доходить висновку, що чинний Закон України «Про Національну поліцію» необхідно удосконалити шляхом його доповнення визначеннями таких понять:1) «службовий (робочий) час» та «позаробочий час» задля чіткого розмежування службового (робочого) часу, за який працівник отримує заробітну плату, та поза-робочого часу (вихідний, особистий час), впродовж якого працівник виконував свої функціональні обов'язки (хоча мав би відпочивати) і заслуговує на компенсацію;2) «відпустка поліцейського» задля заповнення прогалини законодавства;3) «відпустка учаснику бойових дій» задля уникнення відсилоч-них норм та удосконалення видів відпусток поліцейського;4) «крайня необхідність відкликання з відпустки» задля попередження неконтрольованого та нерегульованого відкликання працівників, що порушує їх право на відпочинок.

Мета дослідження – узагальнення і практичнаоцінка змін агрокліматичних умов Причорноморськогостепу та їхнього впливу на продуктивність пшениціозимої. Методи досліджень – використання масивупоказників спостережень метеопосту і польового дов-гострокового досліду з добривами; статистичні методиобробітку інформації.Результати. Систематизація та аналіз показниківклімату Причорноморського степу на прикладі Одеськоїобласті у період із 1970 по 2021 роки дозволили отри-мати такі результати:– щорічно, починаючи з ХХІ століття, середня температура повітря на території Одеської області буластабільно вищою за кліматичну норму, її відхиленняколиваються в інтервалі від 0,8оС до 2,7оС. Найбільшівідхилення відмічені у січні та липні: середня температура січня за 51-річний період зросла на 1,3°С, липня –на 2,2°С;– за період спостережень середньорічна кількістьопадів (O) становила 456,8 мм, а середня за вегетаціюозимої пшениці – 450,8 мм із імовірністю 70,6%;– за останні 20 років не відбувається суттєвих зміну кількості опадів відносно кліматичної норми, але простежується перерозподіл кількості опадів в окремі місяціта сезони; зменшується кількість днів із опадами у середньому до 61,5 днів, а за останні 10 років – до 53 днів(проти 85 днів за вегетацію озимини у 1971–1980 роках,або проти середніх значень 86,2 діб за календарні1970-1992 роки);– у період вегетації озимої пшениці помітно змінилася характеристика опадів за їхніми градаціями:у середньому за 2011–2021 рр. частка днів із опадами у кількості менш ніж 1 мм зменшилася з 25,3%(1971–1980 роки) до 7,8%; частка днів із опадами у кількості з 1 до 5 мм залишилася практично на одномурівні (39,4-38,2%); відсоток днів із опадами у кількості5-9,9 мм та 10-19,9 мм зріс у 1,6 та 1,4 рази відповідно;частка днів, коли одноразово випало більш ніж 20 мм,зросла у 1,6 рази, більш ніж 50 мм – удвічі;– продуктивність пшениці озимої за її вирощуваннябез добрив суттєво залежала від кількості днів із опадами (r2=0,98), на фоні добрив показала середній рівеньзалежності (r2=0,68). Водночас величина приросту врожаю зерна за використання добрив мала оберненузалежність середнього ступеня (r=-0,56): чим більшедощових днів у період вегетації, тим меншим є приріствідносно контролю без добрив.Висновки. Протягом останніх десятиріч в Одеськійобласті суттєво змінився температурний режим і режимзволоження, а також характеристика опадів за їхнімиградаціями як за календарним роком, так і за періодомвегетації озимини. Середньорічна температура повітрязросла на 2,0оС порівняно з 1970-1980 роками, зокремана 1,2оС – із 1999 року. Кількість опадів за цей періодзменшилася на 56,7 мм із тенденцією до стабілізації заостанні 10 років. Кількість дощових днів зменшиласяпрактично удвічі.Внесок природної родючості у формування приростуврожаю пшениці озимої в умовах Причорноморськогостепу становить 13,7%, добрив – 52,1%, а часткакомплексного впливу погодних умов коливається від25,1 до 30,9%.

У статті проаналізовано та описано основні властивості поняття «консолідована інформація». Установлено, що ключовими аспектами поняття «консолідація» є об’єднання, захист, спільна мета, злиття, система­тизація, уніфікація, взаємне співробітництво, комплексна інтеграція, зведення, злиття, систематизація, захист через об’єднання та ін. Також визначено дві істотні особливості консолідації інформації, такі як орієнтація на користувача й кооперація між прикладними фахівцями та фахівцями з інформатики. Зазначено, що прикладними завдання консолідації ресурсів є інтеграція інформації й даних, що відбувається під гаслом «інформація – це сервіс»; інтеграція бізнес-процесів, яка полягає в приведенні бізнес-процесів до компонентної структури; інтеграція-консолідація людей передбачає створення консолідованих баз даних про працівників і контрагентів (партнерів), споживачів, забезпечення доступу до інтегрованої інформації кожного окремого учасника бізнес-процесу, за­безпе­чення спільної роботи учасників, віртуальних команд, спільних доку­ментообігу, календаря, електронної пошти, дошки оголошень, віртуальних конференцій; інтеграція програмних засобів є найскладнішим завданням, оскільки саме програмні засоби забезпечують інтеграцію решти складових частин; інтеграція апаратних засобів вирішується в комплексі з інтеграцією всіх ресурсів інформаційної системи (апаратури, програмного забезпечення, даних).

Выявлены пространственно-временные особенности процесса осадконакопления взвешенных наносов на устьевом взморье Дона при разных ветровых ситуациях (сгонах, нагонах и слабом ветре переменных направлений) с применением математической модели ветровых течений, дополненной модулем переноса и седиментации взвешенного вещества. Показано, что под действием восточного ветра 6-8 м/с в течение всего расчетного периода (6-7 календарных дней) движение воды в Таганрогском заливе носит поступательный характер, а под действием юго-западного ветра такой же скорости картина линий тока меняется во времени, от поступательных движений в первые сутки до образования двух циркуляционных зон в районе г. Таганрога и в центральной части устьевого взморья. Показано, что поля концентрации взвеси подобны для разных фракционных групп взвешенного вещества. Под действием восточного ветра они вытянуты вдоль продолжения оси основных рукавов дельты на устьевом взморье, под действием юго-западного - прижаты к устьям. При сгоне тяжелые фракции взвеси оседают в районе Азово-Донского судоходного канала, а легкие выносятся течением в сторону залива. При нагоне оседание взвеси происходит вблизи устьевого створа, тяжелые фракции образуют три области деформации дна возле устьев основных рукавов, легкие - только две.

В даному дослідженні розглядався ефект дня тижня на ринку криптовалют. В якості об’єкту дослідження виступила криптовалюта BitCoin. Використовуючи метод імітації дій трейдера, було показано, що торгова стратегія на основі цієї аномалії є вигідною для всієї вибірки (2013-2017 рр.): вона генерує чистий прибуток з ймовірністю 60%, і ці результати відрізняються від випадкових. Однак у випадку окремих років досягаються протилежні результати, що свідчить на користь того, що немає доказів того, що ринок криптовалюти є неефективним.
В данном исследовании рассматривался эффект дня недели на рынке криптовалюта. В качестве объекта исследования выступила криптовалюта BitCoin. Используя метод имитации действий трейдера, было показано, что торговая стратегия на основе этой аномалии является выгодной для всей выборки (2013-2017 гг.): Она генерирует чистую прибыль с вероятностью 60%, и эти результаты отличаются от случайных. Однако в случае отдельных лет достигаются противоположные результаты, что свидетельствует в пользу того, что нет доказательств того, что рынок криптовалюта неэффективно.
In this study, the effect of the day of the week on the market of cryptography was considered. The object of the study was the cryptology of BitCoin. Using the trader's simulation method, it has been shown that the trading strategy based on this anomaly is advantageous for the entire sample (2013-2017): it generates net profit with a probability of 60%, and these results differ from random ones. However, in the case of some years, the opposite results are achieved, which suggests that there is no evidence that the crippling market is ineffective.