Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Зусилля напрямні.
Статті в журналах з теми "Зусилля напрямні"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Зусилля напрямні".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Дорошенко, С. І., та С. М. Савонік. "МЕХАНІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ЛІКУВАННЯ ДЕФЕКТІВ ЗУБНИХ РЯДІВ ФРОНТАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 114, № 1 (6 жовтня 2021): 15–19. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-39-1-15-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження. Лікування дефектів зу-бних рядів фронтальної ділянки у дітей та підлітків передбачає використання спеціальних пристроїв, тобто апаратів – протезів, які мають певні конс-труктивні особливості. Такі пристрої створюють ортодонтичні зусилля. Оскільки зусилля є векторною величиною, то для проведення ортодонтичного ліку-вання необхідно визначити величину, напрям та точ-ку прикладання цих зусиль. Мета дослідження. є удосконалення методик ліку-вання дефектів зубних рядів, зокрема фронтальної ді-лянки у дітей та підлітків на основі процесу механі-ко-математичного моделювання за допомогою незні-много ортодонтичного апарата-протеза на верхню щелепу у дітей та підлітків. Матеріали та методи. Предметом дослідження бу-ла система, яка складалася із зубощелепного комплек-су пацієнта та ортодонтичного пристрою для ліку-вання дефектів зубних рядів фронтальної ділянки у дітей та підлітків на верхню щелепу в процесі орто-донтичного лікування. Дослідження проводили мето-дом теоретичної механіки та механіки деформівного твердого тіла. Результати. Місце прикладання та напрям дії орто-донтичного зусилля істотно впливають на пересу-вання зубів. В залежності від того, як прикладається ортодонтичне зусилля, зуб може пересуватися пос-тупально, або поступально-обертально. Спосіб пересування зубів залежить від взаємного по-ложення вектора ортодонтичної сили та сил опору, які діють з боку кісткової тканини щелеп. Сили опору діють на поверхню кореня зуба і їх дію можна замі-нити рівнодіючою силою, яка проходить через центр опору (резистентності) зуба. Центр резистентності – це точка, через яку проходить рівнодіюча сил, які протидіють переміщенню зуба. Центр опору зуба знаходиться в середній частині кореня зуба.Розглянемо випадок, коли вектор ортодонтичного зу-силля діє в напрямі паралельному оклюзійній площині і проходить через центр опору кореня зуба. Дія орто-донтичної сили викликає появу нормальних напру-жень, які рівномірно розподіляються на перетині, яке проходить через вісь зуба. Оскільки вектори резуль-туючої сили опору і ортодонтичної сили співпадають по напряму, то зуб переміщується поступально та паралельно оклюзійній площині в напрямі дії ортодо-нтичного зусилля.Коли вектор ортодонтичного зусилля проходить че-рез центр резистентності кореня зуба під деяким кутом до оклюзійнійної площини, то це викликає поя-ву не тільки нормальних, але й дотичних напружень. Зуб буде переміщуватися поступально (корпусно) в напрямі дії ортодонтичної сили.Випадок дії ортодонтичного зусилля, вектор якого проходить між верхівкою кореня зуба та центром опору зуба викликає появу в осьовому перетині зуба рівномірно розподілених дотичних і нерівномірно роз-поділених нормальних напружень. Вектори результу-ючої сил резистентності і ортодонтичної сили не співпадають по напряму, що призводить до поступа-льно-обертального переміщення зуба. Зуб в цьому ви-падку обертається в годинниковому напрямку. Якщо вектор ортодонтичного зусилля проходить між ко-ронкою зуба та центром опору кореня зуба, то дія ортодонтичного зусилля викличе появу в осьовому пе-ретині рівномірно розподілених дотичних і нерівномі-рно розподілених нормальних напружень. Але дотичні напруження в цьому випадку будуть діяти в зворот-ному напрямку стримуючи вертикальне переміщення зуба. Зуб обертається в цьому випадку проти напря-му руху годинникової стрілки. Висновки. Місце прикладання та напрям дії ортодо-нтичного зусилля істотно впливають на пересування зубів. В залежності від того, як прикладається ор-тодонтичне зусилля, зуб може пересуватися посту-пально, або поступально-обертально.Якщо вектор ортодонтичного зусилля діє в напрямі паралельному оклюзійній площині і проходить через центр опору кореня, то зуб переміщується поступа-льно та паралельно оклюзійній площині. Коли дія ор-тодонтичного зусилля, вектор якого проходить між верхівкою кореня та центром опору зуба це призво-дить до поступально-обертального переміщення зуба за годинниковою стрілкою. Якщо вектор ортодонти-чного зусилля проходить між коронкою зуба та центром опору кореня зуба. У такому випадку зуб обертається проти напряму руху годинникової стрі-лки. Якщо ортодонтичне зусилля спрямовано не через центр резистентності, то ортодонтичне зусилля ви-кличе крім поступального руху в напрямі дії ортодо-нтичного зусилля, ще й його поворот навколо осі зуба.Робота є фрагментом теми науково-дослідної робо-ти «Диференційований підхід у виборі методу ліку-вання дефектів зубних рядів фронтальної ділянки у дітей та підлітків» (номер державної реєстрації (0116U008918)).
2
Білоконь, А. О., В. О. Настасенко, В. О. Проценко та М. В. Бабій. "НАПРЯМКИ ТА РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ТЕХНІЧНОГО РІВНЯ РУЛЬОВИХ МАШИН ПЛУНЖЕРНОГО ТИПУ З ТАНГЕНСНИМ МЕХАНІЗМОМ". Vodnij transport, № 3(31) (10 грудня 2020): 101–15. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.3.31.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття стосується найбільш поширеного типу суднових гідравлічних рульових машин (ГРМ) плунжерного типу, оснащених тангенсним важільним механізмом. Показано, що джерелом недоліків рульових машин плунжерного типу є недосконалість важільної системи, серед них зокрема її низький ККД, висока навантаженість деталей, та наявність значної кількості надлишкових зв’язків. Метою роботи є встановлення основних напрямків та оцінка резервів підвищення технічного рівня механізму ГРМ плунжерного типу. Задачі роботи полягають у наступному: визначити основні критерії технічного рівня механізму ГРМ плунжерного типу, що враховують досконалість структури, енергетичну ефективність його роботи, а також навантаженість деталей; виконати оцінку цих критеріїв для поширених конструкцій ГРМ плунжерного типу; намітити напрямки підвищення технічного рівня механізму ГРМ плунжерного типу та оцінити резерви їх застосування. Для розвантаження плунжерів та ущільнень гідроциліндрів від поперечних сил застосовують напрямні, які сполучаються з плунжерами нижчими кінематичними парами. Це забезпечує наявність в механізмі ГРМ q = 20 надлишкових зв'язків, що унеможливлюють самовстановлення ланок механізму. Резервом для зменшення кількості надлишкових зв'язків є відмова від напрямних та підвищення класу кінематичних пар механізму ГРМ. В результаті досліджень на прикладі машини прототипа YOOWON-MITSUBISHI YDFT-335-2 показано, що в ній забезпечується виникнення значних поперечних сил, що передаються від румпеля на плунжери та напрямні та сягають близько 53% від колових зусиль на румпелі. Для розвантаження плунжерів та ущільнень гідроциліндрів від поперечних сил застосовують напрямні, які здатні сприйняти лише 5...7% поперечного навантаження. Втрати на тертя плунжерів в ущільненнях серед усіх втрат на тертя в механізмі ГРМ складають 39%. Показано, що підвищення технічного рівня ГРМ, зокрема структурної досконалості, енергоощадності та зниження навантаженості деталей ГРМ має своїм ключем заміну тангенсного важільного механізму, що перетворює поступальний рух плунжерів в обертальних рух румпеля, на інший. Ключові слова: рульова машина плунжерного типу, плунжер, напрямна, румпель, момент, поперечна сила, розподіл навантаження, деформація, коефіцієнт корисної дії, структура.
3
Цецик, Ярослав. "Архівні документи про роль П.В. Скаржинського у врегулюванні соціально-економічної ситуації на Волині наприкінці 1915 – на початку 1917 рр." Старожитності Лукомор'я, № 5 (3 листопада 2021): 43–50. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.110.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано комплекси архівних документів, де висвітлено роль останнього волинського губернатора П. Скаржинського у вирішенні соціально-економічних проблем регіону у 1915 – на початку 1917 рр. Встановлено, що органи влади, й особисто губернатор, докладали значних зусиль, щоб вирішити нагальні проблеми забезпечення продуктами та паливом повітові міста регіону. Окрема увага приділена аналізу документів щодо співпраці у цьому напрямі між губернатором та органами місцевого самоврядування.
З’ясовано, що після звільнення у 1916 р. Західної Волині від австро-угорських і німецьких військ соціально-економічна й епідеміологічна ситуація у регіоні була вкрай напруженою. Це було зумовлено не лише руйнуваннями внаслідок воєнних дій, а й скупченням величезної кількості військ, неможливістю підвезти необхідні товари до звільнених населених пунктів через завантаженість залізниці військовими перевезеннями.
На основі неупередженого дослідження документів доведено, що незважаючи на зусилля губернатора, на соціально-економічне становище регіону великий вплив мала діяльність військових інтендантів, які, насамперед, турбувалися про забезпечення армії, а проведення реквізицій не завжди давало бажаний результат.
4
Melnyk, M. V. "Церковний вплив на розвиток громадянського суспільства в Україні". Grani 19, № 4 (15 березня 2016): 124–28. http://dx.doi.org/10.15421/1716089.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є розкриття впливу церкви та церковних інституцій на процес формування громадянського суспільства в Україні. Задля досягнення поставленої мети автор ставить перед собою такі основні завдання: окреслити рівень участі релігійних організацій у подіях до, під час та після революції 2013-2014 років; визначити їх вплив на формування нового типу відносин між церквою, суспільством та державою, що проходить становлення в сучасній Україні; визначити місце й роль релігійного фактора в цілому у формуванні громадянського суспільства в Україні. Автор використовує філософську методологію. Аналізуючи вплив церковних інституцій та віруючого населення на демократичні впровадження, можна виокремити конкретні риси релігії, що сприяють, перешкоджають або є нейтральними щодо демократії, й таким чином, подолати малорезультативність класифікацій різних релігійних течій на такі, що або сприяють демократії, або ні. Спроби таких спрощених класифікацій і протиставлень (протестантизм vs католицизм, християнство vs мусульманство тощо), як правило, недооцінюють розмаїття можливих інтерпретацій та динамічність релігійних напрямів і не дають достатньо детальної інформації для того, щоб допомогти в оцінці перспектив демократизації тих чи інших суспільств та у визначенні бажаних напрямів розвитку їхніх релігійних систем. Очевидно, що ефективна реалізація позитивного потенціалу релігії та церкви на процес формування та становлення громадянського суспільства в Україні можлива при гармонізації її зусиль із зусиллями самого суспільства та держави. Відзначено, що у сучасних умовах демократизація політичного процесу передбачає інституціоналізацію органів влади та розширення ролі неполітичних громадських акторів, до яких належать релігійно-церковні об’єднання. Перспектива подальших досліджень у даному напрямі, з одного боку, це питання ролі церкви, як дійового партнера демократичного суспільства. З іншого – це ретельніше дослідження світоглядних та організаційних рис, які мають бути властиві релігії для того, щоб уможливити її конгруенцію з демократією, тобто щонайменше – їхню сумісність, а як максимум – взаємопідсилення.
5
Стреляєв, Ю. М. "КОНТАКТ ІЗ ЧАСТКОВИМ ПРОКОВЗУВАННЯМ МІЖ ПРУЖНИМ ПІВПРОСТОРОМ І КРУГОВИМ ШТАМПОМ ПІД ДІЄЮ НОРМАЛЬНОГО І ДОТИЧНОГО НАВАНТАЖЕНЬ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 1 (6 вересня 2021): 65–73. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2021-1-08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено новий підхід до розв’язання квазістатичної просторової контактної задачі про фрикційну взаємодію жорсткого циліндричного штампа із плоскою основою та пружного півпростору, за умови послідовної дії на штамп монотонно зростаючих нормального та дотичного навантажень. Для врахування тертя ми використовували закон Кулона в класичній неспрощеній формі. Зони зчеплення і проковзування вважали заздалегідь невідомими і такими, що потрібно знайти. Процес навантажування моделювався скінченним числом станів рівноваги – кроків навантажування. Контактну задачу зведено до послідовного розв’язання однотипних систем нелінійних граничних інтегральних рівнянь на кожному кроці дискретного процесу навантажування. Отримані інтегральні рівняння характеризуються тим, що їхній вигляд не залежить від конфігурації зон зчеплення і проковзування. Для складання таких рівнянь необхідно лише вказати канонічну обмежену плоску область, яка містить у собі невідомі ділянки контакту на усіх етапах процесу навантажування тіл. Для отримання наближених розв’язків цих систем виконано їх дискретизацію. Побудовано збіжні ітераційні процеси для числового розв’язання отриманих в результаті цієї дискретизації систем нелінійних скалярних рівнянь. За допомогою числових розрахунків, виконаних при різних значеннях дотичного переміщення штампа, дослідили процес зміни розподілів діючих на його основу питомих контактних зусиль. Також досліджено відносні переміщення контактуючих поверхонь та еволюцію форм і розмірів зон зчеплення і проковзування при поступовому збільшенні дотичного навантажування. Встановили, що з появою дотичної сили зона зчеплення втрачає симетрію і зміщується до переднього, відносно напрямку руху, краю штампа. При збільшенні зовнішнього дотичного зусилля площа зони зчеплення зменшується і стає нульовою за умови початку повного проковзування штампа по поверхні півпростору. Найбільші значення питомих дотичних контактних зусиль та відносних переміщень контактуючих поверхонь досягаються біля заднього, відносно напрямку руху, краю штампа.
6
Халіман, О. В. "КРИТИЧНА ОЦІНКА УКРАЇНСЬКИХ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВНИКІВ". Лінгвістичні дослідження, № 55 (2021): 185–89. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.55.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Термінографічна наука ґрунтується, по-перше, на строгій відповідності теорії, її законів і принципів, по-друге, на термінографічній практиці, що вимагає чималих зусиль від термінографів, по-третє, важлива й історія термінографії, що дає змогу простежити розвиток кожної національної термінографії. Але особливо потрібна й термінографічна критика, що як самостійний напрям лише окреслювалася впродовж тривалого часу, не маючи належного опису. Отже, рецензована монографія надзвичайно актуальна, оскільки вона заповнює лакуну українського мовознавства й стверджує наявність самостійного напряму критики термінографічних джерел. У цьому вбачаємо й важливість, і новизну цього дослідження.
7
Гоян, Ігор. "Концептуальні засади дослідження процесу самоорганізації молоді в умовах суспільних змін". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)T.1 (2021): 194–201. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-194-200.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито концептуальні засади дослідження процесу самоорганізації молоді в умовах суспільних змін. Узагальнено, щосинергетична парадигма розглядається як утворення нової самоорганізації молодої людини. Ідеї самоорганізації стають основою нового стилю мислення, а явища самоорганізації у процесах особистісного становлення і розвитку молоді визначаються як найбільш перспективний напрямок у синергетиці. Нові тенденції дозволили переглянути ставлення до природи і соціального світу, до оформлення новітніх ідеалів людської діяльності і розуміння перспектив розвитку молодої людини, її ціннісних меж, інноваційних смислів.Показано, що у структурі процесу самоорганізації молоді виділяють функціональні компоненти: цілепокладання, аналіз ситуації, вибір і планування, самоконтроль, корекцію, які виконують орієнтовно-цільову, нормативно-виконавчу (система дій) і контрольно-оцінну функції. При цьому у кожному з зазначених процесів беруть участь вольові зусилля, спрямовані на мобілізацію власних сил і концентрацію активності молоді у заданому напрямку, що забезпечує необхідне спонукання, ініціює етап планування і підтримує його в ході здійснення. Аналіз всіх компонентів структури моделі процесу самоорганізації дозволив визначити загальний рівень сформованості індивідуальної системи самоорганізації молоддю процесу власної діяльності, зокрема учбової. Ключові слова: молодь, самоорганізація, цілепокладання, аналіз ситуації, вибір, планування, самоконтроль, корекція.
8
Roschenko, О. "Перспективні напрямки розширення функціональності портативних електронних пристроїв: зарубіжний досвід." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (18 червня 2021): 129–33. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито зарубіжний досвід напрямків розширення функціональності портативних електронних пристроїв. Визначено слабкі сторони сучасних портативних електронних пристроїв. Зазначено, що переносні електронні пристрої, включаючи мобільні телефони, портативні комп’ютери, планшети та мобільні (переносні) електронні пристрої сприяють швидкому зростанню обробки та обміну інформацією. Підкреслено, що швидкий прогрес портативних електронних пристроїв неможливий без поступового вдосконалення технологій акумуляторних батарей. Первинні батареї вже використовувались як основне джерело енергії портативних електронних пристроїв протягом тривалого періоду. Наведено внутрішні та зовнішні методи захисту батарей портативних електронних пристроїв. Окремо відзначено портативні електронні пристрої, що мають механічну гнучкість (наприклад, зсувні дисплеї), вони представляють новий напрямок для електронної промисловості. Крім того, вони можуть поєднуватися з мобільними датчиками (наприклад, розумним одягом), щоб зробити революцію в житті людини. Наголошено, що електрохімічні функції гнучких батарей зазвичай погіршуються при тривалих частих механічних деформаціях, наприклад, при згинанні, згортанні, скручуванні та інших режимах деформації. З високою ємністю, можливістю швидкого заряджання / розряджання та чудовою стабільністю на циклі, що може бути додатково поєднано з гнучкими електролітами та сепараторами. Зазначається, що з метою подальшого задоволення постійно високих вимог до акумуляторних батарей у портативних електронних пристроїв, значні зусилля у галузі досліджень у всьому світі були спрямовані на вдосконалення існуючих акумуляторних систем з використанням нових матеріалів, передових технологій та нових енергетичних хімічних сполук.
9
Roschenko, О. "Перспективні напрямки розширення функціональності портативних електронних пристроїв: зарубіжний досвід." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (18 червня 2021): 129–33. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито зарубіжний досвід напрямків розширення функціональності портативних електронних пристроїв. Визначено слабкі сторони сучасних портативних електронних пристроїв. Зазначено, що переносні електронні пристрої, включаючи мобільні телефони, портативні комп’ютери, планшети та мобільні (переносні) електронні пристрої сприяють швидкому зростанню обробки та обміну інформацією. Підкреслено, що швидкий прогрес портативних електронних пристроїв неможливий без поступового вдосконалення технологій акумуляторних батарей. Первинні батареї вже використовувались як основне джерело енергії портативних електронних пристроїв протягом тривалого періоду. Наведено внутрішні та зовнішні методи захисту батарей портативних електронних пристроїв. Окремо відзначено портативні електронні пристрої, що мають механічну гнучкість (наприклад, зсувні дисплеї), вони представляють новий напрямок для електронної промисловості. Крім того, вони можуть поєднуватися з мобільними датчиками (наприклад, розумним одягом), щоб зробити революцію в житті людини. Наголошено, що електрохімічні функції гнучких батарей зазвичай погіршуються при тривалих частих механічних деформаціях, наприклад, при згинанні, згортанні, скручуванні та інших режимах деформації. З високою ємністю, можливістю швидкого заряджання / розряджання та чудовою стабільністю на циклі, що може бути додатково поєднано з гнучкими електролітами та сепараторами. Зазначається, що з метою подальшого задоволення постійно високих вимог до акумуляторних батарей у портативних електронних пристроїв, значні зусилля у галузі досліджень у всьому світі були спрямовані на вдосконалення існуючих акумуляторних систем з використанням нових матеріалів, передових технологій та нових енергетичних хімічних сполук.
10
Капустян, Віктор Васильович. "ОЦІНКА ДІЄВОСТІ ІНСТИТУЦІЙНО-ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Public management 29, № 1 (24 травня 2022): 52–59. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-7.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено оцінку дієвості інституційно-організаційного забезпечення механізмів реалізації соціального партнерства в сучасних умовах державотворення. Проаналізовано рівні, на яких реалізується соціальне партнерство в Україні: національний рівень, галузевий рівень та локальний рівень. Досліджено роль Кабінету Міністрів України, котрий виступає в соціальному партнерстві як орган, що здійснює управління об’єктами державної власності. Наголошено на дієвості створення Національної тристоронньої соціально-економічної ради як консультативно-дорадчого органу при Президентові України з представників Кабінету Міністрів України, всеукраїнських професійних спілок та їх об’єднань, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців. Окреслено її основні завдання та запропоновано удосконалити її роботу шляхом надання Національній раді можливості забезпечення оптимального співвідношення між рівнем заробітної плати і цінами на товари та послуги в країні. У доповнення до функціонування комісії із законотворчої діяльності та мінімальних державних соціальних стандартів наголошено на доцільності створення комісії з цін та ціноутворення. Розглянуто законодавчі колізії функціонування Національної тристоронньої соціально-економічної ради, дотримання регламенту та положень його функціонування. Передбачено результативність створення в складі Національної тристоронньої соціально-економічної ради тристоронньої антикризової комісії за участі представників влади, роботодавців і профспілок, у якій сторони мають консолідувати зусилля для вдосконалення соціально-трудових відносин, недопущення зниження рівня соціальних ґарантій для працівників. З’ясовані основні перешкоди досягнення дієвого соціального партнерства в Україні. Мета статті. Метою статті є дослідження та аналіз дієвості інституційно-організаційного забезпечення механізмів реалізації соціального партнерства в сучасних умовах. Методологія. У вітчизняній та зарубіжній науковій літературі простежується значна увага з боку представників різних наук до проблем соціальної взаємодії. Так, проблемні питання соціального партнерства розглядали Н. Грошилін, К. Гутуряк, В. Давиденко, Н. Діденко, А. Колосок, А. Колот, С. Процюк, В. Скуратівський, В. Співак, В. Цвих тощо. Наукові здобутки зазначених дослідників слугують теоретичною та методологічною базою даного дослідження. Наукова новизна. Визначено особливості та підходи до діяльності головних інституцій соціального діалогу на національному рівні в Україні, участь в яких визначається на основі статусу «репрезентативності». Висновки. Для підвищення ефективності діяльності профспілок та досягнення поставлених перед ними цілей у формуванні, представленні та забезпеченні прав та інтересів у трудовій діяльності коло напрямів та адресатів повинно бути звужено. Концентрація зусиль на головних напрямах регулювання соціально-трудових відносин дозволить ефективно захищати інтереси осіб найманої праці, а в результаті – підвищити результативність профспілкової діяльності.
11
Vonsovych, O. S. "Саміт «Великої двадцятки» – 2016: геополітичні оцінки". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 9(137) (18 серпня 2016): 103. http://dx.doi.org/10.15421/171685.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу підсумків саміту «Великої двадцятки» в геополітичному контексті із метою надання геополітичних оцінок. Визначено, що цьогорічний саміт продемонстрував зацікавленість світової спільноти у подальшому розвитку глобальних економічних процесів, а також у реформуванні глобальної економіки в цифрову із використанням інноваційних підходів та методів. З’ясовано, що найбільш актуальними завданнями саміту стали: координація політики між членами G20 з метою досягнення глобальної економічної стабільності та стійкого розвитку; просування фінансового регулювання, яке б знижувало ризики та запобігало майбутнім фінансовим кризам; створення нової міжнародної фінансової архітектури. Підсумки саміту «Великої двадцятки» в Ханчжоу багато в чому визначили перспективи розвитку глобальних економічних процесів, а також побудову нового світового економічного порядку із запровадженням інноваційних підходів та елементів цифрової економіки. Доведено, що діяльність по забезпеченню функціонування світової економіки повинна базуватись на колективних зусиллях всіх учасників та враховувати усі реалії на міжнародній арені. Обґрунтовано тезу про те, що саме геополітичні фактори багато в чому визначають не тільки поведінку держав на міжнародній арені, але і напрями, за якими здійснюються світові процеси, в тому числі й економічні. Тому в цьому контексті важливим видається консолідація зусиль та ресурсного потенціалу для продовження роботи над створенням нового світового економічного порядку ХХІ ст., який би враховував усі потреби людства.
12
Dynka, P. K. "Економічна освіта і наука в НЛТУ України: здобутки, проблеми та перспективи". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 10 (26 грудня 2019): 30–33. http://dx.doi.org/10.36930/40291005.
Повний текст джерелаАнотація:
Місією Навчально-наукового інституту екологічної економіки і менеджменту (ННІ ЕЕМ) НЛТУ України є наукове обґрунтування процесів екологізування економіки і всіх сфер життя суспільства, підготовка висококваліфікованих фахівців, компетентних у питаннях втілення вимог сталого розвитку в економічну діяльність. Зусилля колективу Інституту сьогодні зосереджені на дослідженнях актуальних еколого-економічних проблеми освіти і науки, які здійснюються у руслі світових трендів та відповідають засадам сталого розвитку. Викладачі Інституту працюють над проблемами формування екологічної економіки в Україні, шляхами переходу до екологічно обґрунтованих та економічно ефективних методів господарювання, формуванням систем екологічного менеджменту, обліку й аудиту підприємств лісового сектору економіки. Пріоритетним є науковий напрям досліджень – еколого-економічні проблеми природокористування, підґрунтя яких заклав у 70-80-х роках ХХ ст. д-р екон. наук, проф. Ю. Ю. Туниця. Ці дослідження розвинені та втілені в ідеї і концепції Екологічної Конституції Землі, виголошених від імені України в ООН (1997, 2008, 2009, 2011) та на Світовому саміті "Ріо+20" (2012), а також у рішенні Колегії МОН України щодо екологізації освіти як одного із пріоритетних напрямів діяльності МОН та всіх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форм власності (2015). Колектив ННІ ЕЕМ працює над освітніми і науковими проблемами, які випереджують сьогоднішні потреби економіки, забезпечує їх спрямованість на потреби майбутньої постіндустріальної інформаційної цивілізації, перехід від відтворювальної системи освіти і науки до випереджувальної.
13
Ageiev, S. "Методологія оцінки допустимих товщин елементів трубопроводів АЕС із вуглецевих сталей в умовах ерозійно-корозійного зносу". Nuclear and Radiation Safety, № 3(91) (17 вересня 2021): 32–42. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2021.3(91).04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано підхід до оцінки ступеня небезпеки ерозійно-корозійного зносу елементів трубопроводів АЕС із вуглецевих сталей. З метою апробації запропонованого підходу проведено комплекс розрахунково-аналітичних робіт, зокрема: а) проаналізовано існуючий підхід до оцінки ступеня небезпеки ерозійно-корозійного зносу на АЕС України; встановлено його недоліки; б) розроблено алгоритм оцінки ступеня небезпеки ерозійно-корозійного зносу з використанням експрес-оцінки та уточненої процедури; в) верифіковано розрахункові моделі співставленням з іншими існуючими розрахунковими моделями та експериментальними даними з метою демонстрації їх коректності; г) за розробленим підходом виконано оцінку ступеня небезпеки ерозійно-корозійного зносу систем трубопроводів енергоблоків №№ 1 та 4 Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електростанція», виявлених у період експлуатації з 2012 року по 2016 рік.
Розроблений підхід дозволяє: 1) оцінювати ступінь небезпеки ерозійно-корозійного зносу не тільки в окружному напрямку поперечного перерізу труби внаслідок дії внутрішнього тиску (підхід, що базується на вимогах ПНАЭ Г-7-002-86, щодо визначення допустимої товщини стінки бездефектного трубопроводу), але й уздовж осі трубопроводу від одночасної дії внутрішнього тиску, осьового зусилля та моментів згину. Такий підхід особливо актуальний для трубопровідних систем, які, переважно, мають складну просторову конфігурацію, що призводить до виникнення в них осьових зусиль та моментів згину внаслідок дії масових характеристик трубопроводів та арматури, температурних, сейсмічних впливів тощо; 2) оцінювати ступінь небезпеки ерозійно-корозійного зносу не тільки за його глибиною (підхід ИН-Т.0.03.190-14), а й з урахуванням довжини та ширини ерозійно-корозійного зносу. На відміну від існуючого підходу, це дозволяє коректніше оцінювати ступінь небезпеки ерозійно-корозійного зносу.
14
Ліннік, А., В. Диня, І. Семенів та О. Кирик. "Обгрунтування конструктивних особливостей та кінематичний аналіз руху гичкоочисної машини". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 18 (19 березня 2020): 88–96. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.18.88-96.
Повний текст джерелаАнотація:
Зниження собівартості цукрової сировини поряд з підвищенням її якості дозволить підтримувати та підвищити конкурентноспроможність українських виробників цукру на міжнародному рівні, а також будуть створені передумови для зниження вартості кінцевого продукту на внутрішньому ринку. Одним із шляхів досягнення такої мети виступає застосування таких технічних рішень під час виробництва сировини які забезпечать зниження затрат праці та енергоємність процесів виробництва.В статті запропоновано конструкцію трирядної навісної машини призначеної для зрізування, подрібнення та розкидання по ширині захвату гички цукрових буряків, очищення залишків гички комбінованими та еластичними робочими органами, причому еластичні робочі органи закріплені на паралелограмному копіювальному механізмі та обертаються в протилежну сторону відносно зрізуючих. Робочі вали машини розміщені паралельно рядкам посівів культури, а робочі органи закріплені перпендикулярно. Зріз і подрібнення гички проводиться г-подібними ножами розміщеними попереду на висоті вищій за ріст коренеплодів. Після чого, комбінованим очисником, який складається з пари жорстких прутків встановлених на пружній підвісці та U-подібного еластичного бича, проводиться очищення залишків гички. Жорсткі прутки застосовуються з метою підняття і обриву полеглої та сухої гички та розбивання жмутка залишків гички на голівці коренеплоду, а пружна підвіска забезпечує таке прикладене зусилля, яке непошкодить тіло кореня. Еластичний очисник проводить послідуюче зчісування залишків гички з голівки коренеплоду. Доочисний пристрій встановлений під кутом до напрямку руху машини на паралелограмному копіювальному механізмі з регулювально-опорними полозами, а також встановлено привідний механізм зміни напряму обертання валів доочисника. Доочисник являє собою батарею набраних еластичних бичів.Проведено кінематичний аналіз руху машини та паралелограмного копіювального механізму. Отримано коефіцієнт кінематичного режиму роботи очисника з віссю обертання паралельною до напрямку переносної поступальної швидкості та рівняння шляху вертикального переміщення точок даного механізму з регулювально-опорним полозом в залежності від часу.Результатом дослідження є визначенні перспективи вдосконалення технології очищення гички цукрових буряків, запропоновано нову конструкцію очисної машини та проведено кінематичний аналіз паралелограмного копіювального механізму з регулювально-опорними полозами.
15
Hudramovych, V. S., E. L. Hart, and S. V. Panchenko. "Stress and strain field of plates with reinforced rectangular openings variously orientated relative to the direction of the tensile force." Technical mechanics 2018, no. 4 (December 27, 2018): 82–89. http://dx.doi.org/10.15407/itm2018.04.082.
Повний текст джерела
16
Siromskyi, Ruslan. "Діяльність Комісії прав людини Світового Конгресу Вільних Українців (1970-1980-ті роки)". Eminak, № 3(31) (1 жовтня 2020): 234–42. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2020.3(31).454.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі архівних документів та опублікованих спогадів проаналізовано діяльність Комісії прав людини Світового Конгресу Вільних Українців (СКВУ), спрямовану на привернення уваги до порушення прав людини в Українській РСР у 1970-х – 1980-х роках. З цією метою простежено причини утворення цієї структурної одиниці СКВУ, її склад і напрямки роботи. Встановлено, що основні зусилля Комісії прав людини були спрямовані на інформування світової громадськості про факти недотримання прав людини в УРСР шляхом публікації відповідних матеріалів, організації масових заходів (маніфестацій, прес-конференцій), скеровування звернень до міжнародних правозахисних організацій та державних діячів країн Заходу з проханнями встати на захист переслідуваних українських дисидентів.
17
Yevdokymov, V. "ТЕМНИЙ БІК МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ НА ПУБЛІЧНІЙ СЛУЖБІ". Актуальні Проблеми Державного Управління, № 2(56) (29 жовтня 2019): 144–51. http://dx.doi.org/10.34213/ap.19.02.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто актуальне теоретичне завдання обґрунтування напрямів удосконалення мотивації праці публічних службовців як управлінської компетенції керівника та розробки практичних рекомендацій щодо підвищення її результативності за рахунок побудови власної моделі поведінки. На основі аналізу результатів анкетування публічних службовців, нормативної бази та практичного досвіду діяльності керівників публічної служби виявлено проблеми та слабкі місця в системі мотивації праці посадовців. Обґрунтовано необхідність побудови керівником власної мотиваційної системи за рахунок використання мотивів досягнення та уникнення з метою підвищення ефективності управління персоналом на публічній службі. Впровадження в управлінську діяльність мотивів уникнення дозволить керівнику без додаткового використання організаційних ресурсів направити зусилля підлеглого на вирішення поставленого перед ним завдання.
18
Копча, В., та Р. Фрідманський. "Реформування поліцейських сил Чеської Республіки: основні напрями правового забезпечення". Вісник Пенітенціарної асоціації України, № 4 (12 квітня 2022): 116–25. http://dx.doi.org/10.34015/2523-4552.2021.4.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу законодавчого забезпечення реформуванню поліцейських сил в Чеській Республіці. Особливу увагу приділено напрямам реформування поліції, які знайшли відображення в законодавстві. Дослідження реформи поліцейських сил у державах Центральної Європи і, зокрема, в Чеській Республіці є актуальним завданням, виходячи з низки аргументів. Перше, реформа поліції в Україні, яку було розпочато після Революції гідності 2014 р., потребує врахування досвіду реформаторських зусиль у тих державах, які успішно провели подібні реформи і Чеська Республіка належить до таких країн. Друге, серед багатьох аспектів реформи у цьому напрямі важливим є акцент на створення якісного законодавства, яке би створило основи для ефективної діяльності поліції, з одного боку, а, з іншого – забезпечило безумовне дотримання прав людини. Зроблено висновок, що вектор реформи поліції в цій державі відбувався у декілька етапів, протягом яких поліцейські сили набували нової якості поліцейської служби в державі, заснованій на верховенстві права. Об'єктивно відповідні ключові показники містилися у вимогах Європейського Союзу, підготовка до вступу до якого передбачала активне й цілеспрямоване реформування поліції на основі цих стандартів. Крім того, зміст і предмет законодавства Чеської Республіки щодо поліції може стати в нагоді для вітчизняного законодавця у таких аспектах як: а) організація поліцейської діяльності; б) окреслення спеціальних повноважень поліції; в) статусу поліцейських.
19
Шевелюк, Михайло Михайлович. "ЦИФРОВІЗАЦІЯ У СФЕРІ ТУРИЗМУ: ІННОВАЦІЙНІ ТРЕНДИ І ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ". Питання культурології, № 38 (29 жовтня 2021): 226–35. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245956.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — з’ясувати світові тенденції цифровізації як глобального тренду сучасності у сфері туризму та окреслити пріоритетні напрями його розвитку. Методологія дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використано теоретичні та емпіричні методи гуманітарних досліджень, методи логічного і культурологічного аналізу. Наукова новизна одержаних результатів полягає в окресленні пріоритетних напрямів розвитку сфери туризму з урахуванням тенденції до цифровізації. Висновки. Звернено увагу, що аналіз ключових модифікацій і тенденцій цифровізації у сфері туризму дасть змогу отримати уявлення про виклики, які стоять перед сферою туризму не лише конкретної держави, а й конкретного регіону. Акцентовано, що процес цифровізації сфери туризму потребує постійної уваги, враховуючи швидкість появи нових цифрових технологій, темпи їх розвитку і розповсюдження. Наголошено, що головним очікуванням сучасних туристів є максимальний вибір при мінімальних зусиллях, а однією із провідних тенденцій розвитку сфери туризму — персоналізований підхід. За цих умов забезпечити комплексний підхід, завдяки якому індустрія подорожей стане зручною для мандрівників і прибутковою для гравців туристичного ринку, здатні саме новітні, передові технології (VR-, AR-, MR-технології, Інтернет речей, штучний інтелект, блокчейн та ін.). Зроблено висновок, що сферу туризму характеризує сьогодні високий цифровий потенціал. Утім, впровадження інноваційних технологій може бути ефективним лише в тому разі, якщо вони враховуватимуть особливості туристичної галузі, яка володіє рядом специфічних особливостей. Для реалізації туристичного потенціалу країни необхідно розробити комплексну стратегію цифровізації галузі.
20
ГОЛОВАЧ, Наталія, та Любов ЗГАЛАТ-ЛОЗИНСЬКА. "ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ В ПРОСТОРІ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління 60, № 1 (24 лютого 2022): 15–20. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4625-2021-1(60)-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлені основні проблеми цивілізаційного розвитку України, визначені їх наслідки. Обґрунтовано Новий управлінський курс цивілізаційного розвитку України. Розкрито основну сутність п’яти напрямів Нового управлінського курсу: 1) ідеологія еколюдиноцентризму, як напрям поглиблення діючої демократії в контексті збільшення зусиль турботи про долю людини через сприяння її самореалізації у всіх сферах життєдіяльності; 2) послідовний перехід всіх структур державної влади до культури системного (цільового) управління, кінцевою метою функціонування яких має стати підвищення рівня самореалізації людей (кінцевий результат фіксується індексом якості життя громадян); 3) системне формування потужного фундаменту громадянського суспільства в Україні через участь громадян в щорічному оцінюванні кінцевих результатів діяльності владних структур; 4) системна модернізація національної системи освіти в контексті формування нового покоління нації, здатного самореалізуватись в різних соціумах сучасного глобалізованого інформаційно і цифронасиченого світу; 5) формування ціннісної управлінської еліти в системі освіти і процесі професійної діяльності через налагодження зворотного зв’язку в рамках системного державного управління. Визначено ідеологічний базис розбудови Нової України на основі поглиблення демократії, спираючись на людиноцентризм гуманістичної спрямованості.
21
Ivashova, Ljudmyla, Mykhailo Ivashov та Oleksandr Usachenko. "Особливості державного регулювання будівництва нового та реконструкції застарілого житлового фонду за участі громадянського суспільства". Public Administration and Regional Development, № 6 (13 січня 2020): 824–55. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.06.06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано сучасний стан нормативно-правового забезпечення розвитку галузі будівництва житлового фонду України. Авторами означено основні недоліки чинного законодавства та їх негативні наслідки на формування інвестиційного клімату у сфері будівництва житла. Автори статті акцентують увагу на необхідності забезпечення населення України доступним житлом. Для вирішення цієї проблеми авторами запропоновано два альтернативних шляхи: на державному рівні – удосконалення чинного законодавства задля створення сприятливих умов для будівництва соціального і доступного житла і на муніципальному рівні – розробка та реалізація програм реконструкції застарілого житлового фонду міста. За першим напрямом авторами запропоновано удосконалити окремі чинні правові норми та узагальнити зміни у новому Житловому кодексі України, у тому числі стосовно державних стандартів та норм будівництва житла відповідно до стандартів ЄС. За другим напрямом у статті запропоновано авторську програму реконструкції застарілого житлового фонду на прикладі міста Дніпро та детальний, по-кроковий механізм її реалізації. Крім того, розкрито механізм виконання Програми який є досить складним та чітко визначені його організаційні, фінансові та контрольні складові. Авторами обґрунтована необхідність співпраці органів місцевого самоврядування, бізнес структур та громадянського суспільства для вирішення проблеми реконструкції застарілого житлового фонду міста та схематично означено напрями такої співпраці.
Запропоновано з метою реалізації даної Програми об’єднати й спрямувати зусилля державних, муніципальних, громадських і комерційних структур на комплексне вивчення та вирішення проблем пов’язаних з покращенням якості існуючого і створення нового житлового фонду та оновленням інженерних мереж. Також, пропонується передбачити в муніципальному та державному бюджетах кошти для часткового фінансування робіт з реконструкції застарілого житлового фонду та інженерних мереж, а також створення привабливих умов для залучення приватних інвесторів для реалізації даної Програми.
Авторами обґрунтовано, що реалізація Програми реконструкції застарілого житлового фонду на основі угод про публічно-приватне партнерство дасть змогу реально вирішити проблему забезпечення населення кожної окремої територіальної громади високоякісним житлом. Поєднання фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування та приватного бізнесу за участі й під контролем громадських організацій зробить громадянське суспільство не лише споживачем, але й учасником процесу ефективного розвитку житлового фонду міста.
22
Бакумов, О. С. "РЕАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ «ДЕРЖАВА У СМАРТФОНІ» ЯК НАПРЯМ ПІДВИЩЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ". Прикарпатський юридичний вісник 1, № 4(29) (10 квітня 2020): 15–22. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).387.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті виявляються особливості реалізації концепту «держава в смартфоні» як напряму підвищен-ня юридичної відповідальності держави в сучасній Україні. Вказується, що Україна, як і більшість інших сучасних держав, вступила в цифрову добу, закономірності суспільного розвитку якої вимагають глибоких наукових досліджень. Цифровізація суспільних відносин зумовила виникнення нової форми сучасної держави – електронної або цифрової. Своєю чергою у наукових дослідженнях, що акцентують увагу довкола цього феномену, виокремлюються дві провідні парадигми: одна наголошує на компліментарності електронної держави до тієї системи державного управління, що виробилася на основі попередніх адміністративних практик, тоді як друга наполягає на принциповій новизні сутності електронної держави, яка суттєво модифікує як внутрішню інституційну будову держави, так і специфікує механізм її взаємодії з громадянами та сферою приватного бізнесу. У контексті розгляду електронної держави потребує переосмислення юридична відповідальність такої держави, зумовлена як інституційними зрушеннями в самій електронній держави, так і суттєвим розширенням каталогу людських прав, зокрема включенням до нього так званих цифрових прав. Зроблено висновок, що українське законодавство досить стрімко розвивається в напрямі супроводження процесів цифровізації, хоча досі не відзначається системним та завершеним характером. Додаткового імпульсу цьому розвиткові надала концепція «держава в смартфоні», що передбачає комплекс масштабних зусиль держави в напрямі цифровізації більшості публічних послуг населенню та супроводжується набли-женням цих послуг до споживача. Водночас означена програма змін не містить системних заходів щодо зміцнення юридичної відповідальності держави з метою уникнення ситуацій використання електронних засобів та методів для відходу від демократичних принципів і засад управління, подолання цифрової нерівності, захисту особистих даних, які містять електронні реєстри, від можливих уражень. Загалом, у контексті реалізації концепту «держава в смартфоні» порушується питання істотного розширення меж і подальшої конституційно-правової специфікації юридичної відповідальності держави перед особою та суспільством.
23
Vereshchaka, IV, OV Lehedza, M. Dornovs'kyĭ, AV Horkovenko, and VI Khorievin. "The activity of muscles of the shoulder girdle and shoulder during the constant isometric efforts of the wrist." Fiziolohichnyĭ zhurnal 60, no. 3 (June 2, 2014): 89–97. http://dx.doi.org/10.15407/fz60.03.089.
Повний текст джерела
24
Піх, Наталія. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ (ПУБЛІЧНОЇ) БЕЗПЕКИ НА АМЕРИКАНСЬКОМУ КОНТИНЕНТІ". Public management 22, № 2 (26 лютого 2020): 177–84. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-177-184.
Повний текст джерелаАнотація:
З використанням загальнонаукових методів емпіричного пі- знання досліджено особливості здійснення державної політики у сфері забез- печення громадської (публічної) безпеки у країнах Американського конти- ненту. Розкрито особливості забезпечення громадської (публічної) безпеки, які обумовлені політичними, інституційними, географічними, історичними факторами, окреслено концептуальні засади забезпечення громадської (пу- блічної) безпеки, виявлені актуальні тенденції та виокремлено конкретні практичні заходи, спрямовані на підтримку громадського порядку.
Досліджено сучасний стан забезпечення громадської (публічної) безпе- ки у країнах Американського континенту, який базується на налагодженні партнерських зв’язків державних органів публічної влади, органів місцевого самоврядування із громадськими та неурядовими організаціями, наукови- ми колами, окремими громадянами. Визначено рівні та інституції, на яких здійснюється забезпечення громадської безпеки в країнах Американського континенту та пріоритетні напрями державної політики, а саме профілакти- ка та запобігання подій, що можуть становити реальну небезпеку для широкої громадськості. Проаналізовано заходи інституційного, організаційного та спеціального характеру, які покликані об’єднати зусилля усіх зацікавлених сторін і оптимізувати матеріально-технічні витрати на забезпечення громад- ської безпеки країн Американського континенту.
Доведено, що досвід країн Американського континенту в забезпеченні громадської (публічної) безпеки являє собою комплекс заходів щодо забез- печення належного захисту. Для цього вживаються низка інституційно-ор- ганізаційних заходів, які покликані об’єднати зусилля усіх зацікавлених сторін. Обґрунтовано пропозиції щодо здійснення державної політики у сфері громадської (публічної) безпеки у країнах Американського континенту.
25
Коць, М. О., та Т. М. Ятчук. "СПЕЦИФІКА ДІАГНОСТИКИ ОСОБИСТІСНОЇ СФЕРИ ПІДЛІТКІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ". Психологія: реальність і перспективи, № 12 (3 листопада 2019): 115–20. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.59.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано особливості діагностики особистісної сфери підлітків, що мають особливі освітні потреби. Визначено основні напрямки корекційної роботи. Доведено, що в учнів, які мають порушення в особистісній сфері, наявні проблеми у контролі власних дій та емоційних реакцій. Також присутні тривалі негативні переживання, пригнічений настрій та недостатня розвиненість вольових зусиль та наявні тривожні стани.
Визначені за результатами діагностики особливості особистісної сфери підлітків з особливими освітніми потребами створюють підґрунтя для розроблення програми корекційних занять з метою розвитку вольових зусиль та зняття тривожних станів.
26
Хомайко, Ксенія. "ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ТА ПРАКТИКИ ПОКРАЩЕННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ З МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ". Public management 15, № 5 (29 вересня 2018): 275–85. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-275-285.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються пріоритетні напрями та практики покращення співробітництва органів влади з міжнародними організаціями. Проаналізо- вано основні тенденції розвитку співробітництва на базі існуючих наукових розробок та сформульовано гіпотезу щодо даної діяльності, яка перебуває в руслі розроблення ефективного та конструктивного співробітництва. Роз- глянуто загальнотеоретичні положення та наукові підходи щодо взаємодії з міжнародними організаціями. Визначено, що залишаються проблеми, пов’язані з питаннями співробітництва міжнародних організацій та органів публічної влади як на світовому рівні, так і на державному. Під час комп- лексного дослідження окреслено основні завдання розвитку міжнародних зв’язків для української держави. Проаналізовано існуючий досвід спів- праці органів державної влади всіх рівнів з міжнародними організаціями. Сформульовано стратегічні вектори співробітництва в умовах розвитку процесу децентралізації для досягнення державою лідируючих позицій з точки зору соціально-економічного розвитку, інноваційного оновлення, вирішення ключових соціальних завдань, підвищення якості життя насе- лення шляхом активізації внутрішнього потенціалу регіональної еконо- міки.
Розроблено рекомендації, що спрямовані на розвиток ефективної взаємо- дії на засадах партнерства. Зазначено, що створення ефективно працюючих відносин між державою та громадським сектором долучає населення до про- цесу створення та розвитку громадянського суспільства, його участі в роз- робленні та реалізації громадських і соціальних ініціатив, вибудовування більш тісних контактів і принципів зворотного зв’язку між органами влади і населенням. Наголошено, що тільки консолідовані зусилля всіх держав на засадах партнерства спроможні забезпечити ефективну взаємодію органів влади з громадськістю.
27
Бакуменко, Б. В., В. І. Клименко, О. О. Реус та А. Е. Мощенко. "Підвищення оперативності оцінки повітряної обстановки та прийняття по ній рішення в радіотехнічній частині (підрозділі) з урахуванням досвіду ООС". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (68) (24 грудня 2021): 7–13. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена підвищенню оперативності оцінки повітряної обстановки та прийняття по ній рішення в радіотехнічній частині (підрозділі) з урахуванням досвіду операції Об’єднаних сил. Існуючий порядок оцінки повітряного противника в ході підготовки радіотехнічних підрозділів до виконання бойового завдання та радіотехнічної частини до бойового застосування в цілому, здійснюється заздалегідь, ще на етапі підготовки до бойового застосування. При цьому, не враховуються ні зміни, які можуть статися в бойовому складі повітряного противника, ні особливості його бойового застосування на даному напрямку та в конкретний момент часу, в тому числі і виходячи з досвіду операції Об’єднаних сил. Проведений аналіз порядку оцінки повітряного противника чи повітряної обстановки в цілому показав, що окремі елементи оцінки повітряної обстановки можливо оцінити заздалегідь, а найбільш важливі елементи оцінки обстановки доцільно оцінювати оперативно, безпосередньо в ході бойового застосування. При цьому особливе значення має оцінка підлітного часу, рубежів виявлення засобів повітряного нападу та часу перебування цілі в зоні радіолокаційної інформації (ЗРІ) чи радіолокаційному полі (РЛП) підрозділу. Визначені пропозиції оцінки підлітного часу, рубежів виявлення та часу перебування цілі в зоні інформації чи радіолокаційному полі підрозділу нададуть можливість командирам радіотехнічних частин і підрозділів своєчасно визначити спосіб ведення радіолокаційної розвідки, напрямок зосередження зусиль та забезпечити своєчасне виявлення повітряного противника і видачу радіолокаційної інформації, в тому числі, враховуючи досвід ведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил і, в цілому, покращити ефективність бойового застосування радіотехнічних військ.
28
ПОЄДИНОК, ВАЛЕРІЯ. "“Корпоративна соціальна відповідальність” та “бізнес і права людини”: співвідношення концепцій". Право України, № 2019/08 (2019): 132. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-08-132.
Повний текст джерелаАнотація:
Інтеграція України в європейський та світовий правовий простір вимагає актуалізації, осучаснення господарсько-правової доктрини, що, зокрема, передбачає освоєння нових контекстів, у яких повною мірою може виявити себе здатність господарського права до інтегративного, синергетичного застосування різних методів правового впливу. До таких контекстів належить проблематика соціальних наслідків ведення бізнесу, відповідальності підприємств за шкоду, запо діювану суспільству та окремим його членам, і ролі держави в забезпеченні соціальної спрямованості бізнесу. Метою статті є дослідження концепцій “корпоративна соціальна відповідальність” (КСВ) та “бізнес і права людини” (БПЛ), їхніх спільних та відмінних рис, перспективних напрямів зближення та значення для доктрини господарського права в Україні. З’ясовано, що КСВ та БПЛ є тісно пов’язаними течіями юридичної думки, предметом уваги яких є компанії, що провадять відповідальну й суспільно корисну господарську діяльність. Утім, ці концепції мають основні відмінності, що випливають із їхнього різного походження. У межах КСВ наголос стоїть на прийнятті рішень самими компаніями, а не на державному регулюванні їхньої діяльності чи юридичній відповідальності. КСВ розглядається як чинник конкурентоспроможності підприємства. Натомість БПЛ оцінює корпоративну поведінку в світлі загальновизнаних стандартів прав людини, закріплених в основоположних міжнародних договорах, і більшою мірою зосереджується на притягненні компаній до відповідальності за завдану шкоду, ніж на позитивному визнанні ролі, яку може відіграти бізнес у просуванні та захисті прав людини. Нормативну основу БПЛ становлять Керівні принципи Організації Об’єднаних Націй із прав людини в сфері бізнесу 2011 р. Обґрунтовано доцільність інтеграції обох течій, що дасть змогу сформулювати широкоохоплюючу концепцію соціально відповідального бізнесу, яка не обмежуватиметься обов’язком компаній дотримуватися прав людини (як це нині передбачено Керівними принципами), а включатиме й обов’язок вживати проактивні й позитивні кроки в напрямку захисту і реалізації прав людини. З огляду на низький рівень проникнення в українську правову й бізнес-свідомість ідей та практик соціально відповідального бізнесу великою є вага освітніх і просвітницьких зусиль. Важливу роль у вжитті таких зусиль може відіграти наука господарського права, яка характеризується орієнтацією на дотримання публічного інтересу в процесі ведення бізнесу та методологічним плюралізмом.
29
Чопенко, В. М. "ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА В КОНТЕКСТІ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 1 (25 травня 2017): 227–32. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.1.2017.227-232.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено коротку характеристику демографічної ситуації в сільській місцевості. Досліджено тенденції та висвітлено проблеми соціально-демографічного розвитку українського села. Окреслено основні напрями оздоровлення демографічної ситуації на селі. Наголошено на необхідності консолідації зусиль держави, регіональних та місцевих органів влади і самоврядування, а також територіальних громад для розв’язання демографічних проблем сільських територій. Запропоновано систему заходів, виконання яких сприятиме подоланню демографічної кризи та соціальному відродженню села.
30
БАУЛІН, ЮРІЙ, та ВАСИЛЬ ТАЦІЙ. "Завдання вітчизняної кримінально-правової науки в умовах реформування кримінального законодавства України". Право України, № 2020/02 (2020): 17. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-02-017.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено основні завдання вітчизняної кримінально-правової науки в умовах реформування кримінального законодавства України. Відповідно до Указу Президента України “Питання Комісії з питань правової реформи” у складі цієї комісії утворена робоча група з питань розвитку кримінального права, перед якою поставлено завдання – оновити кримінальне законодавство України. Згідно з цим завданням робоча група опрацьовує три кодекси про відповідальність за публічні правопорушення, а саме: Кримінальний кодекс, Кодекс про проступки і Кодекс про адміністративні порушення. Важливою умовою виконання цього завдання є наукове забезпечення законопроєктної роботи. Метою статті є формулювання завдань вітчизняної кримінально-правової науки в забезпеченні якісної підготовки зазначених кодексів. Основні результати дослідження полягають у формулюванні та обґрунтуванні 17 напрямів наукових досліджень для якісного наукового забезпечення підготовки нових кодексів. Серед яких: забезпечення кримінологічної, соціальної та міжнародноправової відповідності нового кримінального законодавства України сучасним викликам злочинності; дослідження проблем відповідності кримінального законодавства вимогам Конституції України; забезпечення відповідності змістовного наповнення кримінально-правових норм потребам демократичного суспільства; забезпечення науковими дослідженнями обґрунтування змін до майбутнього Кримінального кодексу України, пов’язаних із відмовою від положень, які не відповідають вимогам сучасності; створення концепції та її втілення у тексти законів щодо відповідальності за публічні правопорушення; дослідження корупційних ризиків при встановленні та застосуванні кримінального закону; дослідження захисту інтересів потерпілого від злочину; запровадження широкого застосування покарань (стягнень), не пов’язаних з ув’язненням, а саме альтернативних заходів і, перш за все, інституту пробації. У висновку зазначається, що концентрація зусиль науковців на визначених напрямах наукових досліджень дасть змогу підготувати майбутнє законодавство про відповідальність за публічні правопорушення, яке відповідатиме викликам сучасності.
31
Федишин, М. П. "Роль міжнародних організацій у забезпеченні макрофінансової стабілізації України". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, № 2 (27 листопада 2021): 9–16. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue2-2021-2.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто основні теоретичні аспекти функціонування міжнародних організацій, визначено їх роль у забезпеченні макрофінансової стабілізації України. Визначено, що реформування національної економіки в умовах глибокої економічної та політичної кризи неможливе без залучення зовнішніх фінансових ресурсів, однак активізація міжнародної інвестиційної діяльності гальмується низкою як об’єктивних, так і суб’єктивних причин, що обумовлює необхідність концентрації зусиль на формуванні ефективних форм та методів міжнародної кредитної діяльності. Запропоновано основні напрями забезпечення макрофінансової стабілізації України через стратегічні напрями подальшого партнерства України з міжнародними фінансовими інститутами, які полягають у наступному: Україна повинна зайняти більш активну позицію і виявити наполегливість у всьому комплексі питань, що стосуються утвердження нового міжнародного порядку, який базувався б не виключно на економічній силі, а на принципах реального співробітництва вільних і рівноправних націй.
32
Кравченко, Оксана. "КАНІСТЕРАПІЯ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ НАПРЯМ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ". Інноватика у вихованні 1, № 13 (15 червня 2021): 28–38. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i13.327.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено зарубіжний і вітчизняний накопичений досвід впровадження методу каністерапії з дітьми та молоддю з особливими освітніми потребами. Запропоновано визначення реабілітації дітей з ООП за допомогою каністерапії – як процес і систему психологічних, педагогічних заходів, спрямованих на відновлення та розвиток альтернативних фізичних або психічних функцій, усунення, а також повну компенсацію обмежень життєдіяльності, викликаних порушенням здоров'я опосередковано з допомогою взаємодії з собакою, розширюючи тим самим комунікативне поле взаємодії з оточуючим світом.
Ця система заходів, що включає соціальну, психологічну і профілактичну компоненту і орієнтована на адаптивну і реабілітаційну роботу з дітьми з ООП.
Принципами організації каністерапії як засобу соціально-психологічної реабілітації в умовах закладу освіти та у роботі з сім’єю дитини є: принцип партнерства, принцип різнобічності зусиль, принцип єдності психосоціальних і біологічних методів впливу. Співпраця дитини з собакою виконує ряд функцій: мотивуюча, комунікативна, розслаблююча, навчаюча, пізнавальна, когнітивно-допоміжна, психотерапевтична, ресурсна.
33
Третяк, Е. В. "Аналіз досліджень з впровадження накопичувачів енергії на рухомому складі метрополітену". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(260) (10 березня 2020): 98–108. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-260-4-98-108.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто можливі місця розміщення накопичувачів енергії в системі енергозабезпечення метрополітену. Визначено, що основною перевагою застосування накопичувачів енергії в метрополітені є особливість експлуатації його рухомого складу. Обгрунтовано необхідність застосування накопичувачів на рухомому складі метрополітену, сформульовано переваги саме застосування бортових накопичувачів енергії. Сформульовано комплекс задач, які можливо вирішити в метрополітені, за рахунок впровадження бортових накопичувачів енергії. Описано основні маловивчені та актуальні задачі, які розв’язують вчені під час впровадження накопичувачів енергії на рухомому складі метрополітену, зокрема при створенні та модернізації рухомого складу метрополітену з бортовими накопичувачами енергії. Зʼясовано, що значна кількість існуючих досліджень направлено на функціонування бортових накопичувачів енергії у силовому колі рухомого складу. В цих дослідженнях розглянуто енергообмінні процеси між накопичувачем, елекроприводом та контактною мережею, за яких енергія рекуперативного гальмування використовується на тягу рухомого складу.
Встановлено, що одним з маловивчених напрямків досліджень залишається використання енергії рекуперації з бортового накопичувача енергії на живлення споживачів власних потреб поїзда під час його експлуатації. Запропоновано в подальшому зосередити зусилля на дослідженні енергообмінних процесів, які виникають між бортовим накопичувачем, споживаючами власних потреб та контактною мережею.
34
Khomeriki, O. A. "Автономія вищих навчальних закладів у сучасних соціально-економічних реаліях: конкурентні війни або трамплін для стрибка?" Grani 18, № 1 (12 січня 2015): 103–8. http://dx.doi.org/10.15421/1715019.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається основна інновація нового закону «Про вищу освіту» – автономізація вищих навчальних закладів . Автор аналізує основні позитиви і переваги цього нововведення і на досвіді західноєвропейських вишів обґрунтовує позицію щодо потреби докорінної зміни менеджменту, формування нових стандартів, планів тощо. Таким чином, на першому місці у переліку інновацій, пов’язаних з автономізацією, завжди виявляються зміни в управлінні. Вони, у свою чергу, теж формують певну ієрархію – на вищому рівні знаходяться освітньополітичні пропозиції, на найнижчому – персональні зміни у керівництві того чи іншого закладу. Тому успішне втілення реформ децентралізаційного чи іншого, значного за наслідками, плану вимагає потужних і довготривалих раціональних і сучасних моделей планування і втілення. В цьому сенсі автор оцінює і ймовірні небезпеки автономізації української вищої школи, ті тенденції, які за перспективи неуспішної реалізації матимуть негативні соціальні наслідки. Відстоюючи думку про те, що найперший засіб запобігання негативним тенденціям – це поступовість, зваженість і врахування кризової соціальноекономічної ситуації в Україні, авторка також підкреслює, що зусилля в цьому напрямку вимагають, насамперед, політичної підтримки, оскільки для проведення подібного перетворення необхідно мати широкий доступ до постійного моніторингу ситуації, статистичних матеріалів стосовно стану і тенденцій змін у вищій школі країни.
35
Білоконь, Анастасія. "Становлення нормативно-правової бази й організаційних основ державної допомоги дітям в УСРР 1920-х рр." Старожитності Лукомор'я, № 4 (23 серпня 2021): 137–44. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.98.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується початок формування нормативно-правової бази надання державної допомоги дітям у 1920-х рр. Встановлено, що з приходом більшовиків до влади було реалізовано їх ідею про передачу всієї раніше сформованої системи соціального забезпечення дітей у відання радянської держави. Відбувалася докорінна трансформація старої системи соціального захисту дитинства та виникнення її нових напрямів. Радянська влада оголосила охорону прав неповнолітніх пріоритетом своєї діяльності. З реалізацією такої політики радянської влади відразу загострилася низка соціальних проблем, серед яких першочергового вирішення вимагала саме проблема масової дитячої безпритульності та бездоглядності. З’ясовано розуміння на той час поняття «безпритульність» і застосування його у тогочасних нормативно-правових актах.
Соціальний захист дитинства виражався у формуванні нормативної бази, різноманітних державних і громадських організацій з охорони прав неповнолітніх, у створенні різного роду дитячих установ, у наданні матеріальної та правової допомоги дітям та їх родинам, у доступності загальної та професійної освіти, у працевлаштуванні підлітків, охороні їх праці.
Організаційно оформилася діяльність кількох структур, які займалися соціальним захистом дітей: Наркомат освіти, Наркомат внутрішніх справ, Наркомат шляхів сполучення; міжвідомча Комісія з поліпшення життя дітей при ВЦВК координувала зусилля всіх відомств.
36
Літвін, В. В. "Система протидії тероризму з використанням біологічної зброї в США: нормативно-правове забезпечення, державної підтримки, напрями координації зусиль". Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених, № 51 (2006): 7–12.
Знайти повний текст джерела
37
РЕФЕЛЬ, Вадим, Іван БОНДАР та Златоуста-Софія ГРИНЧУК. "СКЛАДОВИЙ КОМПОНЕНТ МОТИВАЦІЇ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ІЗ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У КУРСАНТІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 27, № 4 (1 січня 2022): 170–87. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v27i4.918.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню мотивації серед курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, як одного з найважливіших компонентів для досягнення високого рівня фізичної підготовленості. Дослідження опирається на аналіз попередніх результатів, які стосуються діагностики мотиваційної структури особистості як основного напряму роботи. Визначено, що мотивація – це готовність людей докласти максимальних зусиль з метою досягнення організаційних цілей, що зумовлена здатністю цих зусиль задовольняти певну індивідуальну або групову потребу. У статті ідентифіковано фактори, які формують безпосередню мотивацію курсантів і впливають на успішність і рівень фізичного виховання. Значна увага приділяється вивченню побудови системи цінностей на мотиваційну сферу у повсякденній діяльності та викладено основні рекомендації покращення мотивуючого робочого середовища. Подано результати тестування за методикою діагностико-мотиваторів соціально-психологічної активності особистості та результати за методикою діагностики мотиваційної структури особистості. Доведено, що в основі побудови системи прогресивної мотивації буде неодноразове повторення на орієнтування на цілі, постійний вербальний контакт, пошук індивідуальної системи підготовки. Оцінено ефективність обраних заходів впливу викладача (тренера) на покращення спортивних результатів військовослужбовців. Розроблено рекомендації щодо покращення компонента мотивації у курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України.
38
Коробка, С. В. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ КОНТРОЛІНГУ В СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 5 (26 лютого 2021): 65–71. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.5.8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто теоретичні аспекти впровадження контролінгу в систему управління підприємством. Відзначено, що глобалізація економіки, складність ведення підприємницької діяльності, впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку призвели до збільшення уваги до внутрішнього контролю та аудиту на рівні безпосереднього підприємства. Відзначено, що новою концепцією в системі управління є контролінг, який сприятиме забезпеченню економічної підтримки підприємства у цілому та ефективному його розвитку завдяки формуванню об'єктивної інформації про витрати та доходи. Завдання контролінгу полягає у визначенні для суб’єкта господарювання напряму докладання зусиль персоналом, який сприятиме його функціонуванню та подальшому розвитку. Визначено основні елементи, виділено функції, методи контролінгу та принципи організації й упровадження контролінгу. Питання організації контролінгу на підприємствах мають індивідуальний характер, який має враховувати обсяг та особливості його діяльності. Однією з важливих передумов упровадження контролінгу на підприємствах є зменшення управлінського ризику, а також розроблення механізму реагування на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища. Сьогодні система контролінгу ще недостатньо впроваджена в управлінську практику підприємств України, тому варто визначити пріоритети щодо напряму діяльності вітчизняних підприємств, можливості їх конкуренції з іноземними підприємствами в майбутньому та перспективи економічного розвитку, які дає впровадження системи контролінгу.
39
Філоненко, Сергій. "НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНО- ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЗДІЙСНЕННЯ ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ". Public management 15, № 5 (29 вересня 2018): 265–74. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-265-274.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто переваги та недоліки сучасного етапу економічно- го розвитку виробничої сфери України. Постановка питання про необхід- ність розроблення і наявність можливостей здійснення активної промисло- вої політики пов’язана з наступними обставинами: в Україні склалися умови для вияву активності приватного капіталу, що володіє коштами і фінансо- вими ресурсами, цілком порівняними з ресурсами держави, і здатного на здійснення економічних перетворень у науково-промисловій сфері; приват- ний капітал починає усвідомлювати і формулювати свої власні інтереси і пріоритети, виявляти здатність до самоорганізації; у сформованій ситуації модернізація вітчизняної промисловості є необхідною умовою для забез- печення якісного економічного зростання, а її проведення неможливе без розроблення та здійснення цілеспрямованої політики, об’єднання для вирі- шення цього загальнонаціонального завдання зусиль держави і приватного капіталу значної економічної сили, що не поступається за своїм потенціалом державному сектору.
З’ясовано, що чітка структура державної промислової політики України на даний момент не визначена. Запропоновано інституційно-економічний механізм здійснення промислової політики в Україні, а також досліджено його складові.
Застосування запропонованого інституціонально-економічного механіз- му реалізації державної промислової політики дасть можливість підвищи- ти ефективність подолання зазначених проблем не тільки за рахунок чіткої структуризації цілей, завдань, інструментів і методів промислової політики, дослідження ефективності функціонування її окремих елементів на основі аналізу індикаторів результативності, а й шляхом збільшення взаємодії між суб’єктами та об’єктами промислової політики при посиленні впливу інсти- туціональних складових на розвиток промислового комплексу держави за- галом.
40
Antypenko , I. "УПРАВЛІННЯ ПОЛІТИЧНИМИ РИЗИКАМИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Theory and Practice of Public Administration 3, № 70 (30 жовтня 2020): 179–86. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.03.21.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено оцінюванню зусиль Української держави щодо інтеграції діяльності з управління політичними та іншими національними ризиками у процес ухвалення стратегічних політико-управлінських рішень, насамперед у сфері національної безпеки. У роботі аналізується новітня нормативно-правова база у цій сфері, а також функціонування галузевих систем реагування на кризові ситуації. На основі проведеного дослідження робиться висновок, що розвиток ризик-орієнтованої державної політики в України наразі обмежується сектором безпеки і оборони, і то тільки у двох напрямах: по-перше, у забезпеченні державного стратегічного планування через діяльність із моніторингу та оцінювання стану національної безпеки; по-друге, шляхом модернізації інституційного забезпечення антикризового управління через формування ієрархічно структурованої мережі ситуаційно-кризових центрів. Доводиться, що реальна робота з упровадження елементів управління політичними ризиками в державну політику національної безпеки залишається вкрай повільною і поки що малорезультативною.
41
МАШТАЛЕР, Анатолій, Володимир ЛЕВКОВ, Олег ЧИЖ та Юрій ІВАШКОВ. "АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ РЕМОНТНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ЩОДО ТЕХНІЧНОГО ДІАГНОСТУВАННЯ ЗРАЗКІВ АВТОМОБІЛЬНОЇ ТА БРОНЕТАНКОВОЇ ТЕХНІКИ (НА ПРИКЛАДІ ЗАХІДНОГО РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ)". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 409–24. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.484.
Повний текст джерелаАнотація:
Впродовж останнього десятиліття необхідність інтенсифікації використання у системах сучасної моделі охорони державного кордону транспортних засобів призвела до значного збільшення номенклатури автомобільної та бронетанкової техніки військових частин Державної прикордонної служби України. Проте на сьогодні не здійснюється залучення юридичних та фізичних осіб на договірній основі до матеріально-технічного забезпечення, зокрема технічного обслуговування і ремонту, 100 % автомобільної та бронетанкової техніки Державної прикордонної служби України. Зважаючи на це, проводжує бути актуальною діяльність штатних ремонтних підрозділів органів охорони державного кордону, основні зусилля яких спрямовані на відновлення працездатності автомобільної та бронетанкової техніки шляхом реалізації заходів планово-попереджувальної системи технічного обслуговування і ремонту. Разом з цим, результативність заходів щодо відновлення працездатності техніки напряму залежить від якості діагностування її технічного стану впродовж періоду використання за призначенням. Проте, вирішення завдань якісного діагностування зразків техніки зустрічає певні труднощі, що полягають: в недостатній кількості устаткування та паркового обладнання для повного охоплення автомобільної та бронетанкової техніки з метою вчасного виявлення причин та ознак відмов систем, агрегатів, вузлів та систем техніки без проведення їх розбирання (при частковому розбиранні); а також в малій штатній чисельності та низькому рівні укомплектованості посад фахівців ремонтних груп підрозділів автотехнічного забезпечення органів охорони кордону. Отже, виявлення та усунення недоліків в організації та проведені технічного діагностування техніки сприятиме підвищенню ефективності заходів планово-попереджувальної системи обслуговування та ремонту автомобільної та бронетанкової техніки органів і підрозділів охорони кордону Державної прикордонної служби України.
42
Гороть, А. "Захист прав окремих категорій осіб в міжнародному праві як особлива форма реалізації міжнародних стандартів прав людини". Історико-правовий часопис 14, № 2 (18 лютого 2021): 51–56. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2019-2/9.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасних реаліях проблема прав людини є однією з найбільш актуальних. Права людини виступають як одна з найважливіших сфер співробітництва держав на міжнародній арені. Саме тому в статті здійснено порівняльний аналіз захисту прав окремих категорій осіб, зокрема, жінок і дітей у міжнародному праві, та відповідність їх прав міжнародним стандартам у цій галузі. Більшість держав об'єднали зусилля для вироблення критеріїв визначення обсягу і змісту прав людини, засобів їх забезпечення і захисту, створивши потужну наднаціональну систему відповідних механізмів в рамках ООН, РЄ, ЄС. У зв'язку з тим, що саме рівень захисту прав жінок та дітей як складова частина міжнародного захисту прав людини є основним критерієм оцінки демократичності сучасної держави, країни приєднуються до правової сім'ї, у якій сповідуються загальнолюдські цінності, виконують низку заходів щодо приведення у відповідність внутрішньодержавної практики забезпечення прав і свобод людини з міжнародними стандартами. Міжнародний захист прав дитини як система міжнародно-правових норм сформуваввся після прийнятя Статуту ООН і формуванням напряму політики захисту прав людини. У рамках діяльності ООН у 1946 р. було спеціально створено дитячий фонд – ЮНІСЕФ. Конвенція про права дитини 20 листопада 1989 р. має обов’язкову юридичну силу для держав-учасниць. Вказана Конвенція містить особливі інструменти контролю за виконанням державами-учасницями зобов’язань, взятих на себе з приєднанням до цього міжнародного договору. У Конвенції про права дитини також передбачається створення Комітету ООН з прав дитини, який здійснює моніторинг дотримання прав і свобод дітей.
43
БАМБУРА, А. М., В. В. БІЛОЗІР, І. В. МЕЛЬНИК та В. М. СОРОХТЕЙ. "РОЗРАХУНОК НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ ФРАГМЕНТІВ МОНОЛІТНОГО ЗАЛІЗОБЕТОННОГО ПЕРЕКРИТТЯ З ТРУБЧАСТИМИ ВСТАВКАМИ ЗА ДЕФОРМАЦІЙНИМ МЕТОДОМ". Наука та будівництво, № 1(15) (24 вересня 2019): 4–11. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v0i1(15).100.
Повний текст джерелаАнотація:
У практиці будівництва все ширше використовують монолітні залізобетонні перекриття. Зазвичай ці перекриття улаштовують суцільними, в результаті їх власна вага є значною і в 2-3 рази перевищує корисне навантаження. Для зменшення власної ваги перекриттів доцільно використовувати ефективні вставки з легких або порожнистих матеріалів, що суттєво зменшує витрату бетону і, відповідно, вагу перекриттів. Однонаправлене (трубчасте) розташування вставок є доцільним у перекриттях із співвідношенням прольотів у довшому і коротшому напрямах понад 1,5-2. У цьому випадку конструкція перекриття переважно працює в одному (коротшому) напрямі, у якому розрахункові перерізи є двотавровими. Мета досліджень – виконати розрахунок несучої здатності нормальних перерізів двотаврової форми за деформаційним методом і порівняти результати розрахунку з даними експериментальних досліджень фрагментів монолітного перекриття з трубчастими вставками. Несучу здатність дослідних зразків визначали за деформаційним методом, аналітичний апарат якого розроблено в ДП «Державний науководослідний інститут будівельних конструкцій» і використано у національному стандарті України ДСТУ Б В.2.6-156:2010 [1].БАМБУРА А.М. Д-р технічних наук, проф., зав. відділу, ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», м. Київ, Україна, e-mail: abambura@gmail.com, тел.+38 (050) 415-57-28. ORCID: 0000-0003-1402-3345МЕЛЬНИК І.В. Канд. технічних наук, доц., Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів, Україна, e-mail: gndl112@ukr.net, тел.+38 (067) 855-71-71. ORCID: 0000-0002-7702-1083Діаграми деформування бетону були прийняті за Єврокодом 2 з використанням експериментально отриманих значень призмової міцності і модуля пружності бетону. Деформації εс1, що відповідають піковій точці діаграми, прийняті рівними 0,002, а граничні деформації εсu1 – 0,0035. Отримана таким чином діаграма для спрощення інтегрування для визначення зусиль у бетоні стиснутої зони була описана поліномом 5-го ступеня. Експериментальні дослідження проводили на трьох дослідних зразках із поздовжнім розташуванням вставок. Загальна конструкція, форми вставок і схеми випробувань зразків були різними. Основна поздовжня арматура дослідних зразків класу А500С, бетон проектного класу С25/20. Фактичні значення моментів, що відповідають руйнівному навантаженню дослідних зразків, були порівняні з теоретичними величинами моментів. Розрахунок несучої здатності дослідних зразків фрагментів плит із вставками за деформаційним методом згідно з ДСТУ Б В.2.6-156:2010 [1] дав добру збіжність із експериментальними даними. Результати досліджень можна використати для розрахунку монолітних плоских залізобетонних перекриттів із однонаправленим розташуванням вставок.
44
Fedorova, Hanna. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ЖИТТЯ ГРОМАДЯН". Public Administration and Regional Development, № 3 (11 квітня 2019): 162–77. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.03.10.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розкрито змістовне навантаження понять «безпека», «безпека життєдіяльності», «цивільний контроль». Проаналізовано види безпеки та встановлено, що виокремлюють такі види безпеки: безпеку людини; національну безпеку, що складається з державної безпеки, безпеки політичної, економічної, воєнної, технологічної, екологічної, гуманітарної, демографічної, інформаційної, банківської, продовольчої, енергетичної тощо; безпеку життєдіяльності, складовими якої є: безпека праці, безпека військової служби, громадська безпека, безпека харчових продуктів, безпека особиста та ін. Показано що безпека являє собою досить суперечливий, довгостроковий феномен політичної сфери суспільного життя. Наголошено що специфіка політичного розвитку ставить питання про наростання проблем захисту національних інтересів, що вимагає не механічного нарощування зусиль в тому чи іншому загрозливому напрямку, а переосмислення засад функціонування системи забезпечення національної безпеки.
Здійснено огляд нормативно-правових актів, що регулюють питання забезпечення безпеки в державі, суспільстві і безпеки громадянина. З’ясовано складові, які забезпечують умови безпечного середовища для населення України.
45
Іонова, О. М., та С. Є. Лупаренко. "НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНОЇ КОМІСІЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ В УКРАЇНІ (1922–1932 рр.)". Теорія та методика навчання та виховання, № 49 (2020): 43–55. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.49.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Державно-громадський характер розвитку сучасної системи освіти передбачає поєднання діяльності держави та громадськості (комісій, комітетів, рад, громадських товариств) у соціокультурному забезпеченні дітей. З огляду на це доцільним є вивчення досвіду діяльності організацій, що вдало розв‟язували освітні, соціальні і культурні проблеми дитинства, зокрема Центральної комісії допомоги дітям, яка діяла в Україні протягом 1922-1932 рр. з метою об‟єднання зусиль соціуму в боротьбі з дитячою безпритульністю, покращенні побуту дитячих закладів, громадського харчування тощо. Метою дослідження є висвітлення напрямів діяльності Центральної комісії допомоги дітям. Використано загальнонаукові (історико-педагогічний аналіз, узагальнення, ретроспективний, хронологічний), історико-структурний, порівняльно-зіставний, ретро-праксиметричний, проблемно-цільовий і прогностичний методи наукового пізнання. З‟ясовано групи дітей, з якими працювала Центральна комісія допомоги дітям (діти з губерній, охоплених голодом; безпритульні діти; діти безробітних батьків; діти – повні сироти; діти з руху юних ленінців; діти членів комітетів незаможних селян; діти, які залишили дитячі будинки за віком; хворі діти). Узагальнено основні напрями діяльності Центральної комісії допомоги дітям, а саме: утримання дитячих установ; надання дотацій та підтримка відділів народної освіти, охорони здоров‟я, округів, юних ленінців; реевакуація дітей; надання індивідуальної допомоги; індивідуальне патронування дітей; боротьба з дитячою безпритульністю; охорона материнства і дитинства. Визначено джерела надходжень коштів до Центральної комісії допомоги дітям, зокрема: податки та інші місцеві збори; добровільні збори і відрахування; продаж марок, значків, прапорів, газет і брошур; прибутки від підсобних підприємств; внески і відрахування осередків товариства «Друзі дітей»; лотереї і казино; кошторисні асигнування відділу охорони здоров‟я і відділу народної освіти; кошти робочих та різних організацій; збір із нетрудового населення. Виокремлено перспективи впровадження педагогічно цінного досвіду діяльності Центральної комісії допомоги дітям в сучасну освітню практику, а саме: забезпечення комплексного підходу до розв‟язання соціальних й освітньо- 44 культурних проблем дітей з боку закладів освіти, педагогів, батьків, громадських організацій; посилення співпраці держави і громадських організацій у справі соціокультурного забезпечення дітей; усвідомлення дорослими цінності дитинства і дитини; підвищення вимог до педагогів; налагодження взаємодії закладів освіти з батьками.
46
Ковальова, О. В., та С. П. Пекарський. "ВИЯВЛЕННЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ПРОТИ МОРАЛЬНОСТІ: ПОШУКОВІ ЗАХОДИ ТА ЕКСПЕРТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ". Криміналістичний вісник 36, № 2 (13 грудня 2021): 69–81. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2021-36-2-69.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – визначити особливості пошукових заходів, здійснюваних під час виявлення кримінальних правопорушень проти моральності, та експертного забезпечення їх розслідування у межах взаємодії відповідних підрозділів, надати пропозиції щодо вдосконалення такої діяльності. Методологія. Для дослідження організаційно-технічних засад, положень і принципів упровадження сучасних засобів комунікації як основний використано діалектичний метод, що дозволило розглянути предмет статті в сукупності та взаємозв’язку його складників. Крім того, поставлені для досягнення мети завдання вирішувалися за допомогою комплексу загальнонаукових і спеціальних методів, у тому числі формально-логічних (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування), системно-структурного та порівняльно-правового. Наукова новизна. Сформульовано деякі напрями та пропозиції щодо вдосконалення пошукових заходів, здійснюваних під час виявлення кримінальних правопорушень проти моральності, та експертного забезпечення їх розслідування у межах взаємодії відповідних підрозділів, що сприятимуть розв’язанню одного з головних завдань кримінального провадження – забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень. Висновки. Сформульовані пропозиції щодо вдосконалення діяльності відповідних підрозділів передбачають необхідність: розробити, ґрунтуючись на практиці проведення пошукових заходів у кримінальних провадженнях щодо правопорушень проти моральності, законотворчі пропозиції щодо розширення можливостей використання оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих дій під час їх розслідування; виокремити, зважаючи на досвід і тенденції протидії кримінальним правопорушенням проти моральності розвинутих країн світу, нові, не ідентифіковані загрози та знайти їм місце у правовому полі України; визначити пріоритетні напрями провадження та розширення переліку видів судових експертиз в експертних установах з огляду на потреби практики розслідування кримінальних правопорушень проти моральності; спрямувати зусилля науковців, судових експертів на розроблення нових і вдосконалення наявних методик дослідження окремих видів об’єктів, зокрема тих, які найчастіше потребують дослідження під час розслідування кримінальних правопорушень проти моральності, зважаючи на потреби практики, статистичні дані та законотворчі новели, що визначають нові види правопорушень досліджуваної категорії. Висловлені пропозиції, убачається, потребують дискусій, проте окремі з них можуть постати частиною відповідних методичних рекомендацій, зважаючи на відсутність або застарілість методик дослідження окремих видів об’єктів, насамперед щодо відносно нових видів правопорушень, зокрема й проти моральності, які законодавець криміналізує, ґрунтуючись на реаліях сьогодення і світовій практиці.
47
Близнюк, Андрій. "ОСОБЛИВОСТІ ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СФЕРИ". Public management 15, № 5 (29 вересня 2018): 42–52. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-42-52.
Повний текст джерелаАнотація:
Систематизовано та уточнено теоретичні основи дослідження інституційного забезпечення механізмів державного регулювання розвитку рекреаційної сфери.
Інституційну підтримку сектору рекреації формують державні та неу- рядові організаційні структури, створені на різних рівнях механізму, та ре- алізують свої рішення за допомогою методів державного управління в ре- креаційній сфері в межах своїх повноважень. Існують тісні підпорядковані, координаційні зв’язки між цими організаційними структурами. Здійснено аналіз функціонального призначення основних інституційних акторів у ре- креаційній сфері.
Визначено проблемні питання сучасного стану інституційного забезпе- чення механізмів державного регулювання розвитку рекреаційної сфери в Україні. Визначено, що складність її регулювання полягає в тому, що в Ук- раїні відсутня чітка, уніфікована система державного регулювання рекреа- ційної сфери, тому певні її аспекти в нашій державі нині перебувають під контролем багатьох державних органів (міністерства, служби, агентства).
Підкреслено, що в системі державного управління рекреаційною сферою немає органу, що відповідає за проведення виключно функцій управління рекреаційними територіями; фактично усі органи державної влади мають функції управління відповідно до реакційних територій та рекреаційних ресурсів, поряд з функціями управління іншими ресурсами, об’єктами, те- риторіями. Адміністративна діяльність органів влади спрямована на вирі- шення проблем організації, охорони рекреаційних територій та використан- ня рекреаційних ресурсів тією мірою, що й для виконання інших завдань у різних сферах діяльності суспільства.
Викладено напрями оптимізації інституційного механізму державного регулювання розвитку рекреаційної сфери. Зазначено, що організаційно- економічний механізм має ґрунтуватися на формуванні регіональних інсти- туцій, що дасть можливість концентрувати та координувати зусилля всіх суб’єктів рекреаційної діяльності з метою досягнення оптимального рівня рекреаційного потенціалу на регіональному рівні.
48
Berestenko, V. V., та S. P. Onyshchenko. "ІМОВІРНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МУЛЬТИМОДАЛЬНОЇ ДОСТАВКИ". Transport development, № 1(12) (3 травня 2022): 118–28. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Щорічне зростання обсягу мультимодальних перевезень зумовлює привабливість такого сегменту ринку транспортних послуг, тому значна кількість компаній готова нині надати послуги мультимодального перевезення, що зумовлює, з одного боку, високий рівень конкуренції у цьому секторі ринку, з іншого – високі вимоги вантажовласників. Тому для забезпечення конкурентоспроможності мультимодальних операторів потрібні значні зусилля та високий рівень сервісу. Метою дослідження є формування множини показників оцінки ймовірнісних характеристик мультимодальних доставок для забезпечення всебічної оцінки варіантів доставки у процесах оптимізації та/або відбору. Результати. В рамках цього дослідження запропоновано показники оцінки ймовірнісних характеристик мультимодальної доставки – надійності та можливого збільшення часу. Для оцінки характеристик мультимодальної доставки пропонується використовувати сітковий графік, який надає сукупність та логічну послідовність операцій, які пов’язані з мультимодальною доставкою, як основних, так і додаткових. Кожна операція транспортно-технологічного процесу, у тому числі й операції критичного шляху в рамках сіткової моделі, характеризується імовірнісною природою їхньої тривалості. Проведено статистичні дослідження поведінки окремих операцій транспортно-технологічного процесу в рамках мультимодальної доставки, обґрунтовано нормальний закон розподілу, що підтверджує результати інших досліджень з цього напряму. Методи оцінки враховують різні підходи до визначення планового часу виконання операцій (середнє значення або значення, гарантоване з певною ймовірністю), а також можливість оцінки заданого рівня ймовірності розгляду значень часу виконання операцій. Висновки. У сукупності з основними характеристиками доставки – вартості та часу – запропоновані характеристики формують базу оцінки альтернативних варіантів доставки. Зміна хоча б одного елемента в мультимодальній доставці призводить до зміни характеристик усієї доставки. Це використовується для коригування варіантів у процесі пошуку того, який би відповідав вимогам, що висуваються до доставки.
49
Коzyrieva, Olena Vadymivna, Olga Ivanivna Garafonova та Andrei Vadymovych Yakovlev. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇЇ КЛАСТЕРНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 1(17) (2019): 14–25. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-1(17)-14-25.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Сьогодні кластерна модель економіки упроваджується майже в усіх країнах світу, кластери функціонують у багатьох (і найчастіше в інноваційних) галузях економіки. Постановка проблеми. Для України актуальність створення фармацевтичних регіональних кластерів обумовлена необхідністю своєчасності забезпечення населення високоякісними лікарськими засобами в необхідних обсягах за доступною ціною. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми кластеризац ії в фармації на сьогодні ще не знайшли широкого розповсюдження. Окремі аспекти розвитку вертикальної і горизонтальної інтеграції фармацевтичної галузі в умовах її розвитку розглядалися в роботах В. А. Загорія, З. М. Мнушко, А. С. Немченко, М. С. Пономаренко, О. В. Посилкіної, В. М. Толочка. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Основними проблемами, які перешкоджають створенню кластерів в Україні, є недовіра підприємців один одному, їх небажання до кооперації, недосконала державна, регіональна й місцева політика підтримки кластерів і нормативна база їх функціонування, фінансові перепони тощо. Постановка завдання. Метою даного дослідження є формування та реалізаціїя кластерної моделі розвитку фармацевтичної галузі в Україні під призмою актуалізації аспекту кластеризації в зарубіжних країнах. Виклад основного матеріалу. Проведений аналіз кластерізації саме фармацевтичного сектору в країнах Європейського Союзу продемонстрував, що стабільне економічне зростання суб’єктів фармацевтичної галузі забезпечується завдяки створенню кластерів з метою поєднання зусиль при розробці, виробництві й виведенні на ринок оригінальних лікарських засобів. Висновки. Проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що реалізація кластерного підходу сприяє оптимізації забезпечення населення лікарськими засобами за доступними цінами, підвищенню конкурентоспроможності СФГ і прозорості відносин між учасниками кластера.
50
Vylinskyi, Sviatoslav. "ПОЛІТИКА ФРН ЩОДО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В РЕГІОНІ ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (4) (25 жовтня 2018): 81–90. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-02-81-90.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – поглиблення наукових знань про особливості сучасної соціальної політики ФРН у країнах Центральної Азії, насамперед стосовно поширення німецьких стандартів у галузі охорони здоров’я, формування інститутів із гарантування прав на отримання медичної допомоги та покращення стану здоров’я населення. Ключовими питаннями, що розглядаються, виступають: 1) з’ясування ключових напрямів німецької політики в зазначеній галузі; 2) огляд провідних структур, залучених у просування німецьких стандартів у регіоні; 3) розгляд безпосередніх механізмів та інструментів з упровадження німецької політики в регіоні.
Зроблено висновок про те, що сучасна політика Німеччини в регіоні Центральної Азії в галузі охорони здоров’я має комплексний і системний характер. Це відображено в тому, що зусилля Німеччини в зазначеному регіоні концентруються одночасно на виконанні як стратегічних, так і тактичних завдань. У межах стратегічного кола завдань виступають: 1) зниження фінансових і географічних бар’єрів в отриманні населенням медичної допомоги; 2) поліпшення загальної якості державних послуг у сфері охорони здоров’я; 3) розв’язання складних епідеміологічних та демографічних проблем країн регіону. Завданнями тактичного плану для ФРН у регіоні Центральної Азії залишаються: 1) підтримка національних програм із реформування системи охорони здоров’я; 2) стимулювання регіонального обміну досвідом та інформацією про найкращу практику дій; 3) фінансування й кредитування національних ініціатив і проектів у галузі охорони здоров’я центральноазійських країн. Одночасно особливість німецької політики в регіоні відображається у двох притаманних їй рисах: 1) реалізації державного впливу у вигляді моделі державно-приватного партнерства, за якої безпосередніми виконавцями чи впроваджувачами німецьких проектів та програм на місцях виступають німецькі неурядові фінансові, громадські й технічні установи; 2) спрямованості на досягнення максимальної синергії між форматами двостороннього міжурядового співробітництва з питань охорони здоров’я та співробітництва сторін у глобальних цілях сталого розвитку.