Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Зразки сталі.
Статті в журналах з теми "Зразки сталі"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Зразки сталі".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Руденький, Сергій, Микола Карцев, Олександр Корнєєв, Олексій Кунченко, Юрій Кунченко, Володимир Маринін, Володимир Коваленко та ін. "ПРОЦЕС ВАКУУМНОГО АКТИВОВАНОГО ДИФУЗІЙНОГО ХРОМУВАННЯ СТАЛЕЙ 15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР". Science and Innovation 18, № 2 (30 квітня 2022): 66–72. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.02.066.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Сталі 15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР використовують в машинобудуванні як матеріал деталей турбін, для підвищення робочих температур яких необхідно поліпшити жаростійкість їхньої поверхні.Проблематика. Підвищення корозійної стійкості поверхні сталей можливо через нанесення захисного шару. Однозначно сказати, яке покриття й метод його формування на конкретній сталі забезпечить достатнє підвищення жаростійкості поверхні цього матеріалу, практично неможливо. Раніше сталі 15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР не захищали методом вакуумного хромування в парах хлористого натрію.Мета. Дослідити процес вакуумного активованого хромування сталей 15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР і його вплив на характеристики зразків з них.Матеріали й методи. Зразки для досліджень виготовляли зі сталей 15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР. Випробування на кавітаційне й абразивне зношування провадили на стендах, а на жаростійкість — в муфельній печі на повітрі. Для досліджень поверхні зразків використовували металографічні методи й рентгенофлуоресцентний аналіз (РФА).Результати. Зразки зі сталей15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР хромували методом вакуумного насичення в парах хлористого натрію при температурах 1070 і 1100 °С та тривалості процесу 4 і 10 год. Встановлено, що після хромування при кавітаційному і абразивному діянні зразки із цих сталей за зносостійкістю дещо поступаються вихідним зразкам. З’ясовано, що при хромуванні зразків на їхній поверхні утворюється дифузійний шар товщиною 50—130 мкм залежно від умов обробки. Вміст хрому в поверхневому шарі досліджуваних сталей змінюється, відповідно, в межах 56—82 ваг. % і 81—93 ваг. %, залежно від параметрів процесу насичення. Проведено порівняльні випробування цих зразків на жаростійкість на повітрі при температурі 900 °С. Встановлено, що жаростійкість хромованих зразків значно перевершує стійкість вихідних.Висновки. Дослідження процесу вакуумного активованого хромування зразків зі сталей 15Х12ВНМФ і 20Х1М1Ф1ТР показали, що така обробка значно підвищує жаростійкість цих матеріалів порівняно з вихідними.
2
Ю.А. Калінін, М.М. Бриков, І. Петришинець, М.Ю. Осіпов, М.І. Андрущенко та В.Г. Єфременко. "ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ З’ЄДНАНЬ ВИСОКОВУГЛЕЦЕВОЇ НИЗЬКОЛЕГОВАНОЇ СТАЛІ ПІСЛЯ ЗВАРЮВАННЯ З ПРИСКОРЕНИМ ОХОЛОДЖЕННЯМ". Наукові нотатки, № 67 (31 січня 2020): 58–63. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.67.10.
Повний текст джерелаАнотація:
За результатами випробувань зварених зразків на розтяг оцінювали якість зварних з’єднань попередньо загартованої високовуглецевої сталі 120Г3С2. Структура матеріалу після гартування від 900 оС та 1000 оС складалася з аустеніту і мартенситу в різному співвідношенні. Для забезпечення прискореного охолодження під час зварювання зразки занурювали в воду крім зварюваних крайок. Під час випробувань руйнування всіх зварних елементів відбулося по основному матеріалу, що свідчить про достатньо високу якість зварних з’єднань.
3
Bobukh, O. S., A. S. Vovk, O. M. Kuzmina, A. K. Andreev, Y. V. Frolov та A. A. Samsonenko. "Випробування кільцевих зразків на розтягування". Обробка матеріалів тиском, № 1(50) (31 березня 2020): 104–13. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)104.
Повний текст джерелаАнотація:
Бобух О. С., Вовк А. С., Кузьміна О. М., Андреєв А. K., Фролов Я. В., Самсоненко А. А. Випробування кільцевих зразків на розтягування. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 104-113.
Оцінка рівня механічних властивостей металевих виробів є одним з актуальних та важливих завдань у машинобудуванні. Міцність конструкцій, вага виробу та їх вартість залежать, зокрема, й від значень характеристик цих властивостей. Основні параметри механічних властивостей отримують статичними випробуваннями на стискання, розтягування, вигин або крутіння стандартних зразків, а також динамічними (ударними) випробуваннями. Виконання таких випробувань для зразків, отриманих з труб, пов’язані за складнощами, які заважають отриманню достовірних значень механічних властивостей. Це вимагає перевірки та удосконалення способів випробування таких зразків. Розробці методики таких досліджень, зокрема, присвячена стаття.
Розроблено пристрій та основну технологію для випробовування на розтягування кільцевих зразків, вирізаних з труб, з метою кількісної оцінки їх механічних властивостей. Особливістю пристрою є те, що він дає можливість компенсувати сили тертя під час випробування на розтягнення, а за рахунок змінних підшипників може бути адаптований до широкого асортименту труб. Було проведено дослідження форми та розміру концентратора напружень, нанесеного на зразок. Визначено взаємозв'язки між формою кривих навантаження при випробуваннях на розтягування та характерними силами у випадку використання різних типів концентраторів напружень. Для запобігання пластичній деформації в однiй з опорних секцій пропонується використовувати кільцеві зразки з концентраторами напружень у вигляді просвердленого у стінці кільцевого зразка отвору. Такий метод порівняно простий відносно інших методів тестування.
Для зразків труб, виготовлених з аустенітної сталі 1.4401 (EN 10027) та сталі 1,0580 (EN 10297-1), були визначені мінімально необхідні співвідношення площ у діаметрально протилежних опорних перерізах, які забезпечують пластичну деформацію лише в одному з них.
4
Poberezhny, L. Ya, A. V. Hrytsanchuk та V. V. Hrytsanchuk. "ВПЛИВ ГАЗОГІДРАТІВ НА ДОВГОВІЧНІСТЬ СТАЛІ ТРУБОПРОВОДУ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 226–31. http://dx.doi.org/10.15421/40250838.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією з найменш вивченою корозією є корозія під дією газових гідратів. Ця корозія належить до точкової корозії, яка часто спостерігається як у нейтральному, так і в кислому середовищах. Її дуже складно виявити. Проаналізовано сортамент трубних сталей і відібрано для експериментальних досліджень впливу газових гідратів на внутрішню поверхню зразки, вирізані з трубопроводу сталі 20. Встановлено реальні фізико-механічні характеристики трубної сталі і показано, що вони за деякими показниками на 20-30 % нижчі за подані в сертифікаті, що зумовлено впливом способу виробництва безшовних металевих труб.
5
Тарельник, Вячеслав. "Нові технології виготовлення та ремонту шнеку технічних засобів видалення, переробки та екологічно безпечної утилізації гною на тваринницьких комплексах". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 21 (7 грудня 2020): 126–38. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.126-138.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено аналіз особливостей формування товстошарових комбінованих електроіскрових покриттів (КЕІП), отриманих на плоских і криволінійних поверхнях деталей з нержавіючої сталі 12Х18Н10Т. КЕІП наносили на поверхню зразків у вигляді товстостінної циліндричної труби. Зразки піддавалися цементації методом електроіскрового легування (ЦЕІЛ) на установці «Елитрон-52А» і алітуванню методом ЕІЛ на механізованій установці «ЕИЛ-9» при енергії розряду Wр = 3,4 Дж. На алітовану поверхню за допомогою цієї ж установки наносили покриття електродами з твердого сплаву Т15К6 при Wр = 0,9 і 3,4 Дж. Шорсткість КЕІП знижують обкаткою кулькою і нанесенням металополімерного матеріалу (МПМ), армованого порошком з твердого сплаву ВК6. Після чого від труби відрізають кільце з нанесеним покриттям. Кільце розрізають на окремі сегменти, методом пластичного деформування (ПД) розгинають на пресі до необхідних розмірів і прикріплюють механічним способом до ділянок деталі, що зношуються. Для практичного застосування запропоновано нову технологію відновлення плоских і криволінійних поверхонь деталей, що дозволяє формувати на сталі 12Х18Н10Т КЕІП в послідовності: ЦЕІЛ + ЕІЛ Al + ЕІЛ Т15К6 + ППД + МПМ (армований ВК6) + ПД, товщина до 1,3 мм, суцільність 100%, мікротвердість порядку 10500 - 11000 МПа і шорсткістю Rа ~ 1,0 мкм.
Розроблена технологія пройшла промислову апробацію при ремонті шнека центрифуги з нержавіючої сталі ОГШ-631К-02, що використовується на очисних спорудах для обробки промислових та побутових стічних вод.
6
Kryvchyk, Liliia, Tetiana Khokhlova та Viktoriia Pinchuk. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ТЕРМІЧНОЇ ОБРОБКИ ПРЕСОВОГО ІНСТРУМЕНТУ ДЛЯ ПРЕСУВАННЯ НЕРЖАВІЮЧИХ ТРУБ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 5-6 (27 грудня 2019): 47–56. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-5-6-47-56.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою дослідження є удосконалення технології термічної обробки основного трубопресового інструмента – голки-оправки для пресування неіржавіючих труб на трубопрофільних пресах для подальшого вибору оптимальних режимів термозміцнення.Методика. Для проведення дослідження з поковок діаметром 250 мм були вирізані зразки розміром 10×10×55 мм і піддані остаточній термічній обробці в цехових умовах при різних температурних режимах загартування, відпуску і хіміко-термічної обробки. Виготовлення мікрошліфів зводилось до виконання наступних операцій: шліфування, полірування й травлення. Проведено мікроструктурний аналіз зразків і визначена твердість після різних режимів термічної обробки.Результати. Побудовані і досліджені графіки залежності твердості зразків від температури загартування, відпуску, запропонований оптимальний режим газового азотування (що підтверджено результатами замірів твердості) для отримання високих експлуатаційних властивостей трубопресового інструмента і отримання необхідного балу зерна, проведено дослідження структури азотованого шару (мікроструктурне і електронне). Результатом роботи є розробка оптимального режиму термозміцнення інструмента (голки-оправки) (загартування з двократним відпуском і послідуючим азотуванням замість традиційного режиму – загартування з трикратним відпуском), що підвищує міцність, зносо- і теплостійкість сталі шляхом утворення стійких у процесі нагрівання карбідів, нітридів, боридів і т. п. В результаті сталь здобуває високу твердість на поверхні HRC 71 – 72, що не змінюється при нагріванні до 400 – 450 °С, високу опірність зношуванню, високі границі витривалості, корозійну стійкість.Наукова новизна. Вперше науково обґрунтовано вибір більш ефективного режиму термозміцнення трубопресового інструмента (з проведенням мікроструктурних досліджень), що дозволяє його використовувати в реальних умовах виробництва неіржавіючих труб на трубних підприємствах «ПрАТ Сентравіс Продакшн Юкрейн», «ТОВ ВО Оскар» та ін.Практична цінність. Удосконалення технології термічної обробки голки-оправки (загартування з відпуском і послідуючим азотуванням замість звичайної технології – загартування з відпуском) дозволить збільшити стійкість пресового інструмента на 30 % та знизити витрати по переробці виготовлення неіржавіючих труб, а також покращити якість внутрішньої поверхні труб (відсутність плівок, порізів та інших дефектів неіржавіючих труб).
7
Hasiy, O. B., M. F. Fedyna та L. V. Salapak. "Вплив хімічного складу розчинників на ступінь очищення поверхні перед напиленням йонно-плазмових покриттів". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 8 (31 жовтня 2019): 110–15. http://dx.doi.org/10.36930/40290820.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати досліджень впливу різних класів розчинників на олієвмісні забруднення на поверхні деталей із вуглецевої сталі перед нанесенням йонно-плазмових покриттів. Як розчинники використано С6Н14, С8Н18, С6Н6, СНСl3, CCl4, С2Н4Сl2, С2Н5ОН, С4Н9ОН, С2Н5ОСОСН3, NaOH, HCl. Забруднювачами поверхні були солідол і мастильно-охолоджувальна рідина (МОР) Укрінол-4. Для зразків, оброблених солідолом, найкращий результат зафіксовано в неполярного розчинника октану С8Н18 і слабкополярного розчинника етилетаноату С2Н5ОСОСН3, для яких втрата маси перевищила 1 %. Втрату маси більше ніж 0,5 % виявлено в неполярних розчинників і хлорозаміщених вуглеводнів. У неполярних розчинників ступінь очищення покращувався зі зростанням молярної маси розчинника та насичення Гідрогеном, а для хлорозаміщених вуглеводнів – із зростанням вмісту Хлору. Найкращі результати очищення зі спиртів виявлено в ізобутанолу С4Н9ОН. Зразки, оброблені МОР Укрінол-4, відмивали розчинниками CCl4, С2Н5ОН, С6Н14, С2Н4Сl2, що свідчить про вагомий внесок поверхнево-активних речовин (ПАР) і присадок, що присутні у складі МОР. Здатність до очищення зростає у такій послідовності: лужні та кислі водні розчини спирти хлорозаміщені вуглеводні неполярні та слабкополярні розчинники. Досліджено фізико-хімічні властивості та визначено вміст сторонніх продуктів в оливах класу HLP для гідросистем і для напрямних верстатів. Проведено порівняння ІЧ-спектрів свіжої та вживаної олив. Встановлено, що в процесі роботи олива окиснюється. Найбільше процес експлуатації вплинув на зростання кислотного числа (в три рази) та вмісту води (в дев'ять разів).
8
Хома, Мирослав, Олексій Нарівський, Василь Винар, Надія Рацька, Роман Мардаревич, Сергій Корній, Христина Василів та Мар'ян Чучман. "РОЗРОБЛЕННЯ НОВИХ КОНСТРУКТИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ГАЗООХОЛОДЖУВАЧІВ АТОМНИХ І ТЕПЛОВИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ З ПІДВИЩЕНОЮ ОПІРНІСТЮ КОРОЗІЙНО-МЕХАНІЧНОМУ РУЙНУВАННЮ". Science and Innovation 17, № 6 (18 грудня 2021): 50–60. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.06.050.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Необхідність підвищення експлуатаційних характеристик газоохолоджувачів, які контактують з вибухонебезпечним середовищем, виникає в енергетичній промисловості для забезпечення надійної роботи турбогенераторів.Проблематика. Під час експлуатації теплообмінного обладнання важливими проблемами, що вимагають постійного вдосконалення устаткування, є локальна корозія, наводнювання та ін., зокрема, стикових з'єднань трубок з трубними дошками, яке характеризується зародженням і розвитком тріщин під впливом одночасної дії механічних напружень та корозивного середовища. Виникнення тріщин сприяє розгерметизації цих з'єднань, що призводить доаварійної зупинки турбогенератора.Мета. Розробка нової конструкції ущільнювальних з'єднань теплообмінних трубок та трубної дошки газоохолоджувачів для атомних та теплових електростанцій з підвищеною корозійною тривкістю, опірністю корозійно-механічному та водневому руйнуванню.Матеріали й методи. Випробовували зразки із сталі 09Г2С, міді М2, сталі 09Г2С з плакованим шаром міді М2, мельхіору МНЖМЦ 30-1-1, латуні Л68 методом вакуумної екстракції водню за підвищених температур, корозійновтомним, металографічним, рентгеноспектральним та ін.Результати. Розроблено новий конструктивний елемент газоохолоджувачів із підвищеними характеристиками, основою якого є зварно-вальцьоване з’єднання мідної трубки із плакованою міддю трубною дошкою, що не викликає деформації конструкції та щілиноутворення. Дослідження впливу різних режимів розвальцювання таких з'єднань наїх опірність руйнуванню за одночасного впливу циклічних навантажень і середовища показали, що із збільшенням ступеня розвальцювання мідних трубок Ø19 × 1,5 і Ø19 × 1 мм зростає період зародження тріщин і довговічність комбінованих з’єднань підвищується приблизно у ~1,5 рази.Висновки. Розроблений новий конструктивний елемент забезпечує зниження ймовірності корозійно-механічного руйнування деталей теплообмінного обладнання та сприяє подовженню терміну його безаварійної експлуатації.
9
Стечишин, Мирослав. "Застосування композиційних електролітичних покриттів для підвищення зносостійкості робочих органів грунтобробних машин". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 193–99. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.193-199.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті приведені результати досліджень впливу композиційних електролітичних покриттів (КЕП) на перспективи підвищення абразивної зносостійкості робочих органів грунтообробних машин: лап культиваторів, дискових борін, лемешів.У даній роботі досліджено вплив розмірів частинок наповнювача SiC (карбіду кремнію) та їх об’ємного вмісту в нікелевій матриці на трибологічні характеристики КЕП, нанесених на зразки із сталі 45.Формування КЕП з Ni-SiCнано і Ni-SiC5, а також з включеннями аморфного бору проводили на вертикальному катоді з неперервним розмішуванням суспензії на розробленій нами установці. Формування КЕП з частинками SiC28, SiC50, SiC100 із додаванням порошків аморфного бору здійснювали на горизонтальному катоді. Зміна вмісту частинок в матриці регулювалася зміною відношення і (час перемішування/час седиментації) та зміною концентрації частинок SiC і В в електроліті.Найвищу зносостійкість серед наведених покриттів мають КЕП з включеннями фракцій 28/20 та 50/40 мкм, які мають найменший знос при всіх навантаженнях. Вміст наповнювача в таких покриттях складає, відповідно, 24 та 28 об.%. При цьому дещо менший знос мають покриття з включеннями фракції 28/20 мкм. Ваговий знос таких зразків є на порядок менший ніж для покриттів з меншими та крупнішими частинками. У порівнянні з гальванічним нікелем такі покриття мають зменшення зносу у 12, 9 та 5 разів при навантаженнях 20, 40, 60 Н, відповідно. Аналіз результатів випробувань показав, що на коефіцієнт тертя суттєво впливають навантаження при терті та розмір частинок наповнювача SiC і чітко прослідковується така закономірність, що зі збільшенням навантаження на зразок коефіцієнт тертя зменшується. Щодо впливу розміру частинок наповнювача КЕП на коефіцієнт тертя f, можна відзначити, що коефіцієнт тертя зменшується з ростом розмірів частинок і для діапазону розмірів частинок наповнювача 40…60 мкм коефіцієнт тертя є мінімальним. Для покриттів з більшими частинками наповнювача (фракція 100/80) коефіцієнт тертя є більшим.Отже, трибологічні дослідження показують перспективність і ефективність застосування КЕП для підвищення зносостійкості робочих органів ґрунтообробних машин.
10
Роп’як, Л. Я., М. В. Шовкопляс, В. С. Витвицький та Ю. Й. Стрілецький. "ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ ЕЛЕКТРОХІМІЧНОГО ХРОМУВАННЯ НА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОКРИТТІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes 45, № 3 (21 лютого 2022): 48–56. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.3.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз методів хромування для підвищення зносостійкості та корозійної тривкості змінних деталей гідравлічної частини поршневих насосів: штоків поршнів, надставок штоків, плунжерів і циліндрових втулок. Обґрунтовано переваги застосування електрохімічного хромування деталей в проточному електроліті з нанододатками, яке забезпечує отримання зносостійких покриттів зі стабільними показниками якості поверхні та високими фізико-механічними властивостями. Розроблено систему автоматизованого керування, яка забезпечує підтримання на заданому рівні технологічних параметрів процесу електрохімічного хромування в проточному електроліті: співвідношення концентрацій компонентів електроліту, швидкості потоку, густини струму та температури електроліту, а також дозволяє контролювати величину водневого показника електроліту та його електричного опору. Дослідили нанесення на зразки зі сталі 40ХН, які поверхнево гартували та шліфували, хромового покриття із стандартного електроліту з нанододатками. Визначали шорсткість поверхні, товщину і мікротвердість покриття. Хромовані зразки випробовували на зношування під час зворотно-поступального руху. Величину зносу визначали гравіметричним методом. Провели статистичну обробку результатів експерименту із застосуванням кореляційно-регресійного аналізу. Дослідили вплив масового співвідношення концентрацій компонентів електроліту, густини струму, швидкості потоку електроліту і температури електроліту на величину шорсткості, мікротвердості та зносу покриттів. Побудували регресійні моделі другого порядку, які описують залежності величини шорсткості поверхні, мікротвердості та зносу хромових покриттів від технологічних параметрів процесу. Встановлено, що зростання величини співвідношення концентрацій компонентів електроліту, швидкості потоку та густини струму призводить до зниження шорсткості, а збільшення температури електроліту спричиняє збільшення шорсткості хромового покриття. Технологічні параметри процесу хромування практично однаково впливають на збільшення величини мікротвердості та зменшення зношування покриття, а введення до складу хромового покриття нанооксидів алюмінію призводить до зростання його мікротвердості та відповідно, і зменшення зносу.
11
Янчик, М. В., В. В. Кійко та М. В. Мазур. "РОЗРОБЛЕННЯ ШОКОЛАДУ НА ОСНОВІ КЕРОБУ З ДОДАВАННЯМ АРАХІСУ ТА НАСІННЯ СЕЗАМУ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 25 (11 травня 2021): 136–42. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-18.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є визначення перспектив використання керобу для виробництва шоко- ладу. Оскільки кондитерські вироби користуються великою популярністю серед населення, з метою зменшення їх негативного впливу на організм людини необхідно створити та науково обґрунтувати нові продукти покращеного інгредієнтного складу за рахунок використання нових видів спеціальної та екологічно чистої продовольчої сировини. У статті представлено загальну характеристику керобу, визначено, що він належить до функціональних харчових продуктів, що зумовлено його унікальним хімічним складом. Порівняльна характеристика керобу з какао-порошком показала, що кероб відріз- няється меншим вмістом жиру та білків, проте збагачений харчовими волокнами, мікро- та макро- елементами, його хімічний склад повністю збалансований за вмістом харчових речовин, вітамінів і мінералів. Також розглянуто дослідження вчених і науковців про можливість використання керобу в кондитерському виробництві, які показали, що він є перспективною сировиною і його використання дасть змогу розширити асортимент кондитерських виробів та підвищити їх біологічну цінність. У процесі досліджень здійснено порівняння білкового складу розробленого зразка шоколаду на основі керобу з додаванням насіння сезаму і арахісу з контрольними, а саме з шоколадом на основі керобу без добавок та шоколадом із вмістом какао-продуктів 60%. З отриманих результатів стало очевидно, що кількість білку в розробленому зразку шоколаду значно більша, ніж у контрольних зразках. Визначення глікемічного індексу розробленого зразка і контрольних зразків показало, що всі вони мають низький показник глікемічності, проте шоколад на основі керобу не містить доданий цукор, який підвищує рівень цукру в крові, тому його можуть споживати хворі на цукровий діабет. Подальші дослідження мають бути спрямовані на визначення фізико-мімічних та мікробіологічних показників розробленого зразку шоколаду на основі керобу.
12
Hasiy, O. B., I. M. Sopushynskyy та O. V. Bilous. "Вплив зональності стовбура на триботехнічні характеристики пари тертя "деревина – сталь з йонно-плазмовим покриттям"". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 11 (27 грудня 2018): 96–100. http://dx.doi.org/10.15421/40281118.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати досліджень сили тертя, інтенсивності зношування та сили різання сталі Р6М5 з йонно-плазмовими покриттями. Показано, що їх нанесення на інструмент, що працює в контакті з деревиною, істотно зменшує ці показники. Виявлено, що діапазон зміни сили тертя вздовж волокон залежно від розташування зразка за висотою стовбура корелює з діапазоном зміни торцевої твердості, а зменшення сили тертя інденторів з йонно-плазмовими покриттями порівняно з іншими методами зміцнення, не залежить від того, з якої висоти стовбура взято зразок і становить 1,5…2,9 раза для дуба; 1,5…3,1 – для бука; 1,3…3,1 – для сосни; 1,4…3,5 – для ялиці. Встановлено, що під час тертя поперек волокон діапазон зміни сили тертя залежно від розташування зразка за висотою стовбура не корелює з діапазоном зміни твердості, тобто в листяних порід сила тертя є меншою від того значення, яке можна було б спрогнозувати, ґрунтуючись на співвідношенні твердості зразків у різних частинах стовбура. Для визначення відхилення від очікуваного значення сили тертя введено коефіцієнт відповідності. Наведено причини відносного зменшення опору тертю. З'ясовано, що під час тертя індентора з покриттям по вологій деревині сила тертя зменшується для всіх досліджуваних порід на будь-якій висоті стовбура в 1,7…2,3 раза. Найменше значення сили тертя 0,1 Н×10-2 зафіксовано в парі тертя "покриття Ті-Ni-N + ТіN – зразок із верхньої частини стовбура ялиці" після шести проходів індентора вздовж волокон. Результати досліджень з визначення інтенсивності зношування та сили тертя показали, що значення цих величин зменшуються в послідовності (Ті-Ni-N) – (ТіN) – (Ті+ТіN) – (Ті-Ni-N + ТіN) за всіх варіантів співвідношення режимних параметрів різання.
13
Менчинська, А. А., А. О. Іванюта та О. С. Пилипчук. "ТЕХНОЛОГІЯ ЗАПІКАНОК НА ОСНОВІ РИБНОЇ ІКРИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 25 (11 травня 2021): 67–73. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-09.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі обґрунтовано доцільність та ефективність удосконалення технології запі- канок на основі рибної ікри. Проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку рибної галузі. Визначено перспективні напрями переробки вітчизняної рибної сировини та розширення асортименту рибних продуктів. На основі літературних даних встановлено, що ікра прісноводних риб характеризу- ється невисокими органолептичними показниками, але збагачена біологічно цінними білками, ліпідами, вітамінами, макро- і мікроелементами. Теоретично обґрунтовано доцільність застосування рибної ікри для створення харчових продуктів із покращеними органолептичними показниками, підвищеною харчовою та біологічною цінністю. Експериментально підтверджено ефективність комбінування рибної ікри та рослинної сировини з метою формування кулінарних рибних продуктів високої харчової цінності. Шляхом експериментальних досліджень оптимізовано інгредієнтний склад та розроблено рецептури нових запіканок на основі ікри прісноводної риби (короп) та рослинної сировини (шпинат, гарбуз, шампіньйони, цибуля ріпчаста, ламінарія). Проведено фізико-хімічні та органолептичні дослі- дження показників якості готової продукції. На основі результатів досліджень встановлено відпо- відність показників вимогам стандарту. Так, вміст солі не перевищує норми – 2,5%, усі зразки мають щільну консистенцію. За органолептичними показниками найвищу балову оцінку отримав зразок № 2. За хімічним складом зразок № 2 має найвищі показники білка і жиру – 32,22% і 3,939% відповідно, вміст мінеральних речовин знаходиться в діапазоні 2,14–2,26%, найвищий вміст вологи в контроль- ному зразку – 72,7%, а найменший у зразку № 2 – 61,57%. Встановлено термін придатності – 48 годин в охолодженому вигляді або 3 місяці у замороженому вигляді (-18 оС) з моменту виготовлення. На під- ставі аналізу теоретичних та експериментальних досліджень удосконалено технологію виробництва ікряних запіканок на основі ікри прісноводної риби та рослинних компонентів.
14
Білик, О. М., Л. М. Головач, В. Я. Кочерга, Л. Я. Харченко та Г. Д. Поспєлова. "БІОРІЗНОМАНІТТЯ ДИКИХ ВИДІВ РОСЛИН ПОЛТАВЩИНИ ЯК ДЖЕРЕЛО ЦІННОГО ГЕНЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 172–79. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено дослідження біорізноманіття диких видів рослин Полтавської області. Ви-значено, що нині в Полтавській області як центрі аграрно-промислового розвитку відбуваються змі-ни видового складу та поширення рослин. Домінуючими стали угруповання агрокультурної рослинно-сті та польових бур’янів, рудеральної рослинності, штучних деревних насаджень. Зважаючи на це, метою статті стало виявлення місць зростання та збір зразків для збереження генетичного різно-маніття дикорослої флори Полтавської області. Методика дослідження включала обстеження це-нозів, збір насіння кормових, лікарських, технічних, овочевих і декоративних культур під час експеди-цій у середині серпня. Окремо відмічали осередки червонокнижних та регіонально рідкісних рослин. Дослідження розпочалися 2016 року в межах пошукової програми – «Залучення до Національного генбанку рослинних форм народної селекції та диких споріднених видів культурних рослин, адаптова-них до умов центрального Лісостепу України» та тривають дотепер. За цей період було зібрано 254 зразки культур, а загальна довжина маршруту склала 580 км. На виконання цього завдання було організовано та проведено комплекс робіт із експедиційного обстеження територій природно-заповідного фонду, природно-історичних святинь (курганів та ін.) та пам’яток садово-паркового мистецтва в межах Полтавської області. Вивчення рослинного покриву історичних пам’яток: кур-ганів, майданів та могильників свідчить про те, що переважно представлена збережена у природ-ному стані та цінна в науковому відношенні рослинність та флора. При узагальненні зібраних даних встановлено, що власне степова рослинність збереглася на верхівках або валоподібних підвищеннях історичних пам’яток, насамперед, тих, на яких знаходяться (або знаходилися) геодезичні знаки. Залучений насіннєвий і посадковий матеріал характеризується показниками адаптивності до стре-сових факторів середовища, стійкості до біотичних чинників. Цінними є зразки дикорослих кормових бобових і злакових трав, диких родичів олійних культур, диких родичів технічних культур та ін. Зіб-рані зразки передано в ресурсні підрозділи установ-виконавців НТП «Генофонд рослин», що спеціалі-зуються на відповідних культурах, для поглибленого вивчення за господарськими і біологічними озна-ками та властивостями, подальшого включення кращих із них до Національного генбанку рослин України та використання в селекційних, наукових та інших програмах установами України. Цінність матеріалу полягає в тому, що він є ендемічним українським, отже адаптований до умов України. Результати експедиції свідчать про доцільність подальшого обстеження, охоплюючи інші населені пункти України та залучаючи більш широке різноманіття видів.
15
Grigorishin, Sergey Viktorovich. "ПРО ВІДМІННІСТЬ ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНОГО СТИЛЮ І ТЕОЛОГІЇ КІНО". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, № 2 (20 грудня 2020): 18–25. http://dx.doi.org/10.15421/342029.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається проблема співвідношення підходів до розумію релігійного кінематографу. У центрі уваги знаходиться теорія трансцендентального стилю в кіно Пола Шредера. Розкриваються головні аспекти цієї теорії. Показані причини, внаслідок яких теорія Шредера не стала домінуючим напрямом у рамках філософії кіно. На прикладі фільму Пола Шредера «Щоденник пастиря» показані сильні і слабкі сторони теорії трансцендентального стилю. Детально розглянуті прецеденти створення релігійного кіно в американській і італійській кінематографічних культурах. На прикладі фільмів на біблейські сюжети розкрита специфіка побудови протестантського і католицького образу Христа. У американському кінематографі до середини 1960-х років домінувала тенденція класичного костюмного фільму в епічному стилі. З початку 1980-х років новою тенденцією став розвиток телеєвангелізму, в якому істотну роль грали телепостановки новозавітних історій. Цей напрям не породив якісних фільмів. У італійському кінематографі кращими зразками релігійного кіно можуть вважатися фільми Пазоліні, Росселліні і Дзефіреллі. Показана еволюція розвитку теми релігійного кіно. Якщо перші два режисери опиралися на традицію неореалізму, то Дзефіреллі йшов від естетики класичної костюмної драми. Фільм Дзефіреллі «Ісус із Назарета» став еталоном релігійного кінематографу. Інші формати релігійного стали з того часу не актуальні. Теорія трансцендентального стилю в кіно спробувала запропонувати альтернативу у формі авторського кіно з релігійним підтекстом. Проте вплив теорії Пола Шредера виявився мінімальним. В той же час, режисери, зараховані Шредером до трансцендентального стилю, стали класичними зразками теології кіно. Відображення нових форм релігійності мали місце у фільмах, книгах, статтях та інтерв’ю Дрейера, Брессона і Бергмана. Поєднання теорії Шредера і фільмів вказаних режисерів дозволяють говорити про побудову вдосконаленої теорії трансцендентального стилю, названою в статті теологією кіно.
16
Саржанов, Богдан. "Енергозберігаючі технології екологічно безпечного відновлення і одночасно зміцнення посадкових місць під підшипники кочення машин сільськогосподарської техніки". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 138–51. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.138-151.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі представлені результати досліджень різних методів відновлення посадочних місць під підшипники кочення (ПК). Проведений аналіз дозволив з усіх розглянутих методів виділити, як найбільш перспективні, метод електроіскрового легування (ЕІЛ) і нанесення металополімерних матеріалів (МПМ). Комбінація зазначених технологій (ЕІЛ + нанесення МПМ), дозволила рекомендувати до практичного застосування гаму технологічних процесів, які дозволяють менш енерговитратними і екологічно безпечними технологіями відновлювати посадочні місця під ПК.
З метою визначення найбільш перспективної і екологічно безпечної технології відновлення і зміцнення посадкових поверхонь під ПК проводилися відносні порівняльні випробування на машині тертя СМЦ-2 за схемою диск - плоский зразок , який служив контртілом. Як контртіло використовувався прямокутний зразок з твердого сплаву ВК8 з шорсткістю робочої поверхні R а = 1,6 мкм.
В результаті досліджень зносостійкості покриттів зразків зі сталі 12Х18Н10Т встановлено, що відносний знос зразків без покриття, відповідно, в 6,3; 4,7; 2,6 і 2,5 рази вище, ніж у зразків з покриттями, сформованими в послідовності: цементація методом ЕІЛ (ЦЕІЛ) → ЕІЛ Al → ЕІЛ Т15К6 → нанесення МПМ; ЕІЛТ15К6 → нанесення МПМ, армованого твердим сплавом ВК6; ЕІЛТ15К6 → нанесення МПМ, армованого дротом і ЕІЛТ15К6 → нанесення МПМ.
17
Boiko-Haharin, Andrii. "ПІДРОБКИ РОСІЙСЬКИХ ГРОШЕЙ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ У ЗІБРАННІ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ". Ukrainian Numismatic Annual, № 4 (20 грудня 2020): 165–83. http://dx.doi.org/10.31470/2616-6275-2020-4-165-183.
Повний текст джерелаАнотація:
Необхідність вивчення аспекту фальшивомонетництва у межах нумізматики довгий час залишалася поза межами зацікавлень науковців, вивчення цього питання також не було включено до числа перспективних проблем розвитку вітчизняної нумізматики.Мета статті полягає у введенні до наукового обігу підробок обігових монет часів Російської імперії, що зберігаються у колекції сектору нумізматики, фалеристики, медальєрики та боністики Національного музею історії України (НМІУ), з окресленням історії їх надходження та спробою локалізувати виготовлення таких монет.Методологія дослідження. Наукове пізнання процесів фальшивомонетництва не зводиться лише до переліку фактів виявлення підробок, що характерно для більшості праць, присвячених цій темі. У процесі вивчення зразків тогочасних підробок, що зберігаються у музейній колекції, використано ілюстративний, метрологічний та іконографічний методи. Як додаткові дані для всебічного дослідження фальшивих монет використано їх фотографування та вимірювання технічних параметрів, редагування фотографій у графічних редакторах та встановлення відповідності їх характеристик з описами в історичних джерелах – матеріалах дорадянських газет та історичних архівах.Наукова новизна полягає у тому, що більшість використаних у дослідженні джерел (матеріали карних справ із фондів історичних архівів, повідомлення дорадянських газет та екземпляри із зібрань фондів музею) вводяться до наукового обігу вперше.Висновки. У колекції Національного музею історії України нами виявлено 9 тогочасних підробок монет Російської імперії. Серед них 2 екземпляри монет вартістю10 коп., 1 екземпляр – 15 коп., два зразки підробок монети вартістю 20 коп., що виготовлені за зразком монет одного року (1878 р.), 50 копійок зразка 1901 р. і три фальшивих рублі зразка найбільш поширених років карбування оригінальних монет, – 1899, 1901 та 1912 рр. Монети виготовлено як із олов’яного сплаву, що зовні мав імітувати колір срібла, так і з нанесенням покриття. Одна монета виготовлена шляхом спаювання двох пластин.Джерело надходження більше ніж половини монет невідоме, у фондовій документації зафіксовано отримання двох монет від приватних осіб, в тому числі у складі колекції, а також шляхом передачі з Фінвідділу МВС СРСР. Можна припустити, що наявні в колекції НМІУ фальсифікати монет походять із знахідок на Київщині та могли виготовлятись на теренах колишньої Київської губернії, адже про факти виявлення подібних підробок нам відомо з низки архівних кримінальних справ та повідомлень зі шпальт газет дорадянського часу.Вважаємо, що дану категорію монет (так само, як і банкнот та грошових сурогатів), а саме старі приватні підробки, що виготовлялися з метою їх збуту для задоволення власних потреб, у музейних колекціях як державних, так і приватних установ необхідно виносити в окрему групу зберігання. Відповідних коректив також потребують і наявні в музеях інструкції з обліку.Перспективою подальших досліджень ми визначаємо виявлення, вивчення та введення до наукового обігу тогочасних фальсифікатів грошових знаків з інших музеїв України. Сподіваємось, ця публікація спонукатиме музейних працівників до співпраці у сфері наукового опрацювання серед матеріалів музейних зібрань і тогочасних підробок.
18
Юе, Ху. "ЗАСТОСУВАННЯ ПРОДУКТИВНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 10(104) (28 грудня 2020): 41–49. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.10/041-049.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні перед педагогами стоїть важливе завдання – виховати й підготувати молодь, спроможну активно включатися в якісно новий етап розвитку сучасного суспільства, пов’язаний із інформацією. У статі вивчали проблему застосування продуктивних комп’ютерних технологій у процесі навчання майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Запропоновано дизайн-проект «Етнодизайн костюму в сучасному стилі з використанням традиційних національних елементів». Метою було стимулювання інтересів студентів до оволодіння певною сумою знань, через проєктну діяльність, яка включає практичне застосування самостійно набутих знань у процесі вирішення практичних завдань. Визначено емоційномотиваційний критерій, його показники (емоційний відгук, інтерес до явищ культури, потреба більше дізнатися, освоїти зразки народного фольклору, розуміння цінностей художної культури, прагнення активно і творчо використовувати знання й уміння в життєдіяльності) та рівні (високий, середній, низький).
19
Бабаченко, Олександр, Ганна Кононенко та Ростислав Подольський. "РОЗРОБКА РОЗРАХУНКОВОЇ МОДЕЛІ ЗМІНИ ТЕМПЕРАТУРИ РЕЙКОВОЇ СТАЛІ К76Ф ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ТЕРМІЧНОЇ ОБРОБКИ". Science and Innovation 17, № 4 (9 серпня 2021): 25–32. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.04.025.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Умови експлуатації залізниць України, перспектива входження їх до міжнародної системи транспортних коридорів, вимагають розвитку та модернізації залізничної колії, зокрема й рейок.Проблематика. З огляду забезпечення основної експлуатаційної характеристики рейок — зносостійкості, нормативно-технічна документація регламентує твердість. Найпрогресивніший Європейський стандарт EN 13674-1-2011 визначає рівень твердості головки рейки на глибині 20 мм не менше 321 НВ, а ДСТУ 4344:2004 — мінімум 321 НВ наглибині 11. При цьому, згідно з EN 13674-1-2011, на поверхні рейки твердість має бути не менше 405 НВ без утворення структур гарту.Мета. Визначити можливості досягнення твердості без структур гартування в головці рейки зі сталі 0,80 % C, 0,25 % Si, 0,97 % Mn, 0,055 % V (далі К76Ф) рівня світових вимог на підставі експерименту на прожарюваність (за Джоміні, ГОСТ5657) та розрахунків за допомогою моделі; визначення раціональної швидкості охолодження сталі К76Ф при термічній обробці.Матеріали й методи. Матеріал: рейкова сталь К76Ф з 0,80 % C, 0,25 % Si, 0,97 % Mn, 0,055 % V. Методики: металографічні дослідження, вимірювання твердості, визначення прожарюваності методом торцевого загартування, моделювання за допомогою математичного розрахунку в середовищі програмного комплексу термообробки QForm.Результати. Змодельовано зміну температури, формування структури та твердості по перерізу зразка для випробувань на прожарюваність за ГОСТ5657 зі сталі К76Ф. Експериментально встановлено зміну твердості та мікроструктури залежно від відстані до поверхні тепловідводу, визначено швидкість охолодження у точках, твердість у яких відповідає вимогам EN 13674-1-2011 до рейок.Висновки. Аналіз адекватності моделі показав її високу точність та збіжність експериментальних результатів з розрахунковими. Встановлено можливість досягнення вимог EN 13674-1-2011 до рівня твердості 405 НВ без утворення голчастих структур на сталі, яка відповідає за хімічним складом К76Ф згідно ДСТУ 4344: 2004.
20
Melnyk, G. M., T. G. Yarnykh та I. V. Herasymova. "Експериментальне обґрунтування вибору супозиторної основи екстемпоральних песаріїв для підготовки до пологів". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 2 (30 червня 2021): 70–81. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.2(2)-070.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи стало проведення фізико-хімічних та фармако-технологічних досліджень із вибору раціональної супозиторної основи при створенні екстемпоральних песаріїв (вагінальних супозиторіїв) із гіалуроновою кислотою та СО2-екстрактами алое, календули й зеленого чаю, призначених для підготовки пологових шляхів і зменшення ризику виникнення розривів м’яких тканин при пологах.
Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були зразки песаріїв, виготовлені методом виливання із використанням у якості активних фармацевтичних інгредієнтів гіалуронової кислоти, СО2-екстрактів алое, календули та зеленого чаю. Зразки песаріїв готували із використанням таких супозиторних основ: вітепсол Н-15, масло какао, твердий жир кондитерський та масло какао у сплаві із емульсійним воском у співвідношенні 95:5. Під час досліджень визначали однорідність, середню масу, рН, температуру плавлення, час повної деформації, час розпадання та мікробіологічну чистоту песаріїв за методиками ДФУ. Біофармацевтичні дослідження проводили використовуючи загально прийнятий метод «агарових пластин».
Результати. На підставі фізико-хімічних та фармако-технологічних досліджень обрано раціональну супозиторну основу масло какао : емульсійний віск (95:5). Вивчено основні показники якості зразків песаріїв (вагінальних супозиторіїв): органолептичні характеристики (колір, поверхня, запах, консистенція), середню масу, температуру плавлення, час повної деформації, час розпадання, рН, які відповідають вимогам ДФУ. У результаті визначення мікробіологічної чистоти встановлено, що загальне число життєздатних мікроорганізмів (TAMC) не перевищує 102 КУО/мл, загальне число дріжджових та плісеневих грибів (TYMC) не перевищує 101. Отримані результати випробування відповідають вимогам ДФУ до песаріїв за показником «Мікробіологічна чистота». Біофармацевтичними дослідженнями доведено, що найбільший ступінь вивільнення діючих речовин відбувається із песаріїв, виготовлених на основі масло какао : емульсійний віск (95:5) у порівнянні зі зразками, виготовленими на основі вітепсолу Н-15.
Висновки. Проведено фізико-хімічні та фармако-технологічні дослідження із вибору супозиторної основи при створенні екстемпоральних песаріїв (вагінальних супозиторіїв) із гіалуроновою кислотю та СО2-екстрактами алое, календули і зеленого чаю. Обрано раціональну основу масло какао : емульсійний віск (95:5). Вивчено фізико-хімічні та фармако-технологічні показники песаріїв: однорідність, температуру плавлення, час повної деформації, час розпадання, рН, середню масу, які відповідають вимогам статті ДФУ 2.0 «Супозиторії та песарії, виготовлені в умовах аптек».
21
Гапонова, О. "Дослідження якості сульфоалітованих покриттів на стальних поверхнях, отриманих методом електроіскрового легування". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (28 грудня 2020): 86–93. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).86-93.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропонований спосіб сульфоалітування робочих поверхонь екологічно безпечним методом електроіскрового легування, що полягає у нанесенні сірчаної мазі на оброблювану поверхню і подальшого ЕІЛ алюмінієвим електродом. В якості матеріалу підкладки використовували сталь 20 і 40. Після оброблення визначали шорсткість поверхневого шару. Аналіз профілів поверхонь зразків після сульфоалітування методом ЕІЛ і параметрів шорсткості досліджуваних поверхонь показав, що зі збільшенням енергії розряду, а також вмісту вуглецю в сталі параметри Ra, Rz, Rmax зростають. Проведений микроструктурній, дюрометричний та локальний енергодисперсійний аналізи. Металографічний та дюрометричний аналізи отриманих покриттів показали, що на мікроструктурах можна виділити зони: приповерхневий, не суцільний пухкий шар товщиною 20-40 мкм, зміцнений шар (20-80 мкм), дифузійна зона та основний метал з ферито-перлітною структурою. При заміні матеріалу підкладки зі сталі 20 на сталь 40 збільшується як твердість верхнього шару (1670 і 2240 МПа при енергіях розряду 0,13 і 3,4 Дж відповідно), так і зміцненого шару (5147 і 10380 МПа при енергіях розряду 0,13 і 3,4 Дж відповідно). Зі зростанням енергії розряду збільшуються параметри покриття: товщина, мікротвердість верхнього і зміцненого шару, а також їх суцільність. Локальний енергодисперсійний аналіз показав, що найбільша кількість сірки знаходиться у поверхневому шарі, що характеризує шар зниженої мікротвердості і розподіляється по глибині до 15 мкм. Дифузійна зона алюмінію складає 30-80 мкм, залежно від енергетичних параметрів процесу ЕІЛ. Найбільший вміст алюмінію характерний для ділянок покриття, що знаходяться на відстані 7-15 мкм від поверхні. Приповерхневий пухкий шар збагачений сіркою, зміцнений – алюмінієм.
22
Гапонова, О. "Дослідження якості сульфоалітованих покриттів на стальних поверхнях, отриманих методом електроіскрового легування". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (28 грудня 2020): 86–93. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).86-93.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропонований спосіб сульфоалітування робочих поверхонь екологічно безпечним методом електроіскрового легування, що полягає у нанесенні сірчаної мазі на оброблювану поверхню і подальшого ЕІЛ алюмінієвим електродом. В якості матеріалу підкладки використовували сталь 20 і 40. Після оброблення визначали шорсткість поверхневого шару. Аналіз профілів поверхонь зразків після сульфоалітування методом ЕІЛ і параметрів шорсткості досліджуваних поверхонь показав, що зі збільшенням енергії розряду, а також вмісту вуглецю в сталі параметри Ra, Rz, Rmax зростають. Проведений микроструктурній, дюрометричний та локальний енергодисперсійний аналізи. Металографічний та дюрометричний аналізи отриманих покриттів показали, що на мікроструктурах можна виділити зони: приповерхневий, не суцільний пухкий шар товщиною 20-40 мкм, зміцнений шар (20-80 мкм), дифузійна зона та основний метал з ферито-перлітною структурою. При заміні матеріалу підкладки зі сталі 20 на сталь 40 збільшується як твердість верхнього шару (1670 і 2240 МПа при енергіях розряду 0,13 і 3,4 Дж відповідно), так і зміцненого шару (5147 і 10380 МПа при енергіях розряду 0,13 і 3,4 Дж відповідно). Зі зростанням енергії розряду збільшуються параметри покриття: товщина, мікротвердість верхнього і зміцненого шару, а також їх суцільність. Локальний енергодисперсійний аналіз показав, що найбільша кількість сірки знаходиться у поверхневому шарі, що характеризує шар зниженої мікротвердості і розподіляється по глибині до 15 мкм. Дифузійна зона алюмінію складає 30-80 мкм, залежно від енергетичних параметрів процесу ЕІЛ. Найбільший вміст алюмінію характерний для ділянок покриття, що знаходяться на відстані 7-15 мкм від поверхні. Приповерхневий пухкий шар збагачений сіркою, зміцнений – алюмінієм.
23
Makogon, H., S. Guba, S. Mashchenko, O. Horbov, O. Martynenko та I. Kovalev. "ВИБУДОВУВАННЯ ЧАСОВОЇ ПРЯМОЇ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ЗРАЗКА ТАНКА Т-64Б ТА ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ПЕРІОДИЧНОСТІ ЙОГО ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 60 (28 травня 2020): 31–35. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.031.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є життєвий цикл зразка танка Т-64Б. Метою дослідження є визначення оптимальної періодичності технічного обслуговування зразка танка Т-64Б, його складальних одиниць та систем. Задачі: визначити закон надійності та аналітичні залежності між ймовірністю безвідмовної роботи та інтенсивністю відмов окремих складальних одиниць та систем танків Т-64Б; проаналізувати середнє напрацювання на відмову окремих складальних одиниць та систем танків Т-64Б, які експлуатувалися в навчально-бойовій групі у період від нормальної експлуатації до старіння і капітального ремонту; провести коригування термінів чергового технічного обслуговування; вибудувати часову пряму життєвого циклу зразка Т-64Б на основі оптимізації циклу технічного обслуговування і ремонту. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Отримані такі результати. Були досліджені статистичні дані наробітки на відмову складальних одиниць та систем танків Т-64Б, які експлуатувалися в навчально-бойовій групі у період від нормальної експлуатації до капітального ремонту. За результатами дослідження обраховані оптимальні строки технічного обслуговування систем зразка танку Т-64Б до капітального ремонту. Пропонуємий цикл технічних обслуговувань зразка Т-64Б протягом його життєвого циклу сприятиме збільшенню загального часу експлуатації зразка Т-64Б збільшився на 4% за період від початку нормальної експлуатації до технічного обслуговування -2. Висновки. Термін чергового технічного обслуговування може бути визначений як інтервал часу знаходження об'єкта в працездатному стані із заданою ймовірністю. Ймовірності часу напрацювання до відмови вузлів та систем зразка танка Т-64Б у період життєвого циклу до капітального ремонту є випадковою величиною, яка підкорена закону Вейбулла, при наближенні його до експоненціального закону у період нормальної експлуатації до старіння і капітального ремонту. Аналітичні залежності між імовірністю безвідмовної роботи і інтенсивністю відмов дають змогу визначити оптимальні строки технічного обслуговування систем зразка танку Т-64Б до капітального ремонту та необхіднодостатній час експлуатації машини при заданій надійності. Вибудування часової прямої життєвого циклу зразка техніки на основі оптимізації циклу технічного обслуговування і ремонту сприятиме підтриманню на нормативному рівні показників експлуатаційної надійності протягом всього його життєвого циклу з одночасним скороченням матеріальних, трудових та фінансових витрат
24
Bambuliak, A. V., N. B. Kuznjak, R. R. Dmitrenko, S. V. Tkachik та V. A. Honcharenko. "Фенотипова характеристика мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини та оцінка ступеня її мінералізації IN VITRO". Clinical Dentistry, № 3 (9 грудня 2020): 24–30. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.3.11566.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. У лікарській практиці фахівці досить часто стикаються з травмами різної етіології. Актуальною є мета в короткий термін, з мінімальними затратами та впливом на організм реконструювати ушкоджену тканину. Використання стовбурових клітин у стоматологічній практиці стало можливим завдяки феноменальним відкриттям в біології та біотехнології, які стосуються здатності стовбурових клітин після введення їх в організм реципієнта надходити в місця ушкоджень тканин і відновлювати їх клітинну структуру.
Мета дослідження – визначити біосумісність мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини (ММСК-ЖТ) з остеопластичними матеріалами.
Матеріали і методи. Дослідження проводили на базі Буковинського державного медичного університету. Зразки жирової тканини були отримані з ділянки шиї 60 експериментальних тварин (білі щури лінії Вістар). Мультипотентні мезенхімальні клітини жирової тканини (ММСК-ЖТ) отримували шляхом подрібнення жирової тканини щурів. Фенотипування ММСК-ЖТ за маркерами СД 44, СД 45, СД 73, СД 90, СД 117, Sca-1 проводили з використанням моноклоніальних антитіл до мембранних антигенів миші, кон’югованих з флуорохромами. Оцінювали проліферації фібробластів за допомогою тесту Alamar Blue (AB, Serotec) на 3; 7 та 10 доби після початку експерименту.
Результати досліджень та їх обговорення. Культивовані ММСК-ЖТ експериментальних щурів 2-го пасажу експресують характерні для ММСК маркери ММСК-ЖТ, здатні до диференціації в остеогенному напрямку, при превалюванні даного процесу в тканинних зразках, що містили плазму, збагачену тромбоцитами, та колопан. Під час остеогенної диференціації відбувалась морфологічна зміна клітин із синтезом і мінералізацією позаклітинного матриксу та утворенням клітинних агрегатів. Аналіз ступеня мінераліації позаклітинного матриксу виявив, що досліджувані зразки з вмістом ММСК-ЖТ мають остеогенний потенціал, який був більш виражений у зразках «ММСК-ЖТ + плазма, збагачена тромбоцитами» та «ММСК-ЖТ + плазма, збагачена тромбоцитами + колапан».
Висновки. Тканинні еквіваленти кісткової тканини на основі мультипотентних мезенхіальних стромальних клітин із жирової тканини можуть бути кандидатами для застосування у регенеративній медицині, а дослідження їх на експериментальних тваринах нададуть можливість для розширення уявлення про характеристику ММСК-ЖТ з метою оптимізації їх подальшого клінічного застосування і реалізації нових підходів у різних напрямках стоматології.
25
Roslyk, Iryna. "НОВІ НАНОКОМПОЗИТИ НА МІДНІЙ ОСНОВІ, АРМОВАНІ ВУГЛЕЦЕВИМИ НАНОТРУБКАМИ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 3 (30 вересня 2020): 18–27. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2020-3-18-27.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета - отримання методами порошкової металургії композитного матеріалу на основі міді з додаванням у якості армуючого компоненту вуглецевих нанотрубок та дослідження структури цього матеріалу. Методика. Дослідні зразки виготовляли з порошку міді марки ПМС-1 (ГОСТ 4960-2009) фракції менше 45 мкм. В якості армуючого компонента використані багатостінні ВНТ діаметром від 8 до 28 нм, , які були отримані CVD методом. Вуглецеві нанотрубки додавали в шихту у кількості 0,08 мас. % у стані суспензії в розчині полівінілового спирту та додатковою обробкою ультразвуком упродовж 15 хвилин при частоті коливань 14,1 кГц. Приготовлену суміш просушували при температурі 150 °С для виділення зайвої вологи. Зразки для досліджень виготовляли у вигляді таблеток діаметром 12 мм і висотою 6 мм однобічним пресуванням з подальшим спіканням у атмосфері водню. Дослідні зразки виготовляли за двома технологічними схемами, які включали двократне пресування та спікання. При другому спіканні за схемою 1 температура складала 950 °С, а за схемою 2 температура була більш висока , а саме 1050 °С. Дослідження структурних характеристик порошку міді виконані з використання електронного скануючого мікроскопу (Tescan Mira 3 LMU). Для визначення елементного складу зразків використовували метод енергодисперсійної спектроскопії з використання систем локального аналізу (ЕДС), використовували детектор випромінювання «X-max 80» ("Oxford Instruments" Англія).Результати. Експериментально встановлено, що спосіб додавання ВНТ до порошку міді шляхом рідкофазного змішування в розчині полівінілового спирту та обробкою суспензії ультразвуком сприяє рівномірному розподілу ВНТ в об’ємі спеченого матеріалу. Вуглецеві нанотрубки після спікання розташовуються в мідній матриці по границях зерен та в порах, переважно у вигляді скупчень. Високотемпературне друге спікання при температурі, наближеної до температури плавлення міді, призводить до зниження пористості спеченого матеріалу з мікроструктурою, що відповідає структурі дисперснозміцнених композитів. В мідній матриці рівномірно розташовані пори, які заповнені скупченнями ВНТ.Наукова новизна. Вперше встановлено, що спосіб обробки ультразвуком суспензії ВНТ в розчині полівінілового спирту під час приготування шихти перед пресуванням та застосування другого високотемпературного спікання при температурі наближеної до температури плавлення металу-матриці призводить до утворення структури, яка характерна дисперсно-зміцненим матеріалам. Практична цінність. Результати роботи можуть бути використані для виготовлення матеріалів електротехнічного призначення.
26
Чернета О.Г.,, Сасов О.О., Шматко Д.З. та Аверянов В.C. "ПОВЕРХНЕВИЙ ШАР ДЕТАЛІ ІЗ СТАЛІ 45 ПІСЛЯ ЗМІЦНЕННЯ БОРУВАННЯМ І ЛАЗЕРНОЇ ОБРОБКИ". Перспективні технології та прилади, № 17 (27 січня 2021): 155–60. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-17-23.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі досліджені технології обробки і зміцнення поверхневого шару деталей із сталі 45, що на першому етапі передбачають відновлення геометрії поверхні, борування і лазерну обробку борованого шару. Проведений аналіз структуроутворення пошарових зон в залежності від технологічних методів обробки, розроблена методика визначення параметрів мікротвердості, пружності, коефіцієнту пластичності відповідних локальних зон за допомогою приладу “Micron-gamma”. Проведені дослідження фізико-механічних властивостей робочих шарів і мікротвердості. За результати проведених досліджень на відповідних зразках деталей із сталі 45 отримані зображення мікроструктур робочих поверхонь, приведені таблиці і графіки розподілу мікротвердості поверхневого шару деталі. Представлені результати доводять про доцільність використовування розроблених технологій відновлення і зміцнення широкого спектру деталей із сталі 45 у машинобудуванні.
27
Deineko, Leonid, Andrei Borisenko, Andrei Taranenko, Tatyana Zaytseva та Natalia Romanova. "ДОСЛIДЖЕННЯ СТРУКТУРИ ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ НИЗЬКОЛЕГОВАНОЇ МАЛОВУГЛЕЦЕВОЇ СТАЛI З ФЕРИТО-БЕЙНIТНОЮ СТРУКТУРОЮ ПIСЛЯ ТЕРМIЧНОГО ЗМIЦНЕННЯ ТА НАСТУПНОГО ВIДПУСКУ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 1 (30 березня 2020): 33–46. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2020-1-33-46.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – встановлення закономірностей в процесах структуроутворення в маловуглецевих низьколегованих сталях з ферито-бейнітною структурою в залежності від параметрів термічної обробки та їх вплив на властивості з’єднувальних деталей трубопроводів.Методика. Під час виконання дослідження використано: методи випробувань металу на розтяг, ударний вигин зразків Шарпі та Менаже при різних температурах, світлову та растрову металографію, рентгеноструктурний аналіз для дослідження макро-, мікро- та тонкої структури, топографії зламів зразків з маловуглецевої низьколегованої сталі 15ХСНД з ферито-бейнітною структурою після різних режимів термічної обробки.Результати. Встановлені закономірності впливу параметрів термічної обробки на структуру, механічні властивості та топографію зламів ударних зразків сталі 15ХСНД з ферито-бейнітною структурою.Наукова новизна. Результати досліджень дозволили вперше встановити залежність процесів структуроутворення в маловуглецевих низьколегованих сталях від параметрів охолодного середовища, способу термічного зміцнення та наступних параметрів відпуску, їх вплив на зміну механічних властивостей металу, що підтверджується отриманням низки патентів на розроблені технічні рішення.Практична цінність. Отримані результати досліджень дозволили створити та впровадити параметри промислової технології об’ємної термічної обробки штампозварних з’єднувальних деталей трубопроводів із товщиною стінки до 100 мм та конструктивно-технологічні параметри гартівного обладнання.
28
Bytkin, Sergey, та Tatiana Krytskaya. "МЕТОДИКА СТАТИСТИЧНОЇ ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ В ЧОРНІЙ МЕТАЛУРГІЇ У СЕРЕДОВИЩІ «STATISTICA» ТА «MATHCAD»". Scientific Journal "Metallurgy", № 1 (17 лютого 2021): 103–9. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2020-1-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Показана можливість використання прикладних пакетів «STATISTICA» та«MathCAD» для оцінки ефективності застосування нового технологічного вирішення (роз-кислювання із застосуванням феросилікоалюмінію (ФСА)). Для вирішення завдання,пов’язаного з аналізом експериментальних даних застосовують стохастичні, ймовірнісніметоди, які дозволяють виявляти закономірності технологічних відхилень. Як приклад роз-глянуто статистичний аналіз експериментальних даних за дослідною плавкою 09Г2Д. До-сліджено розподіл межі плинності σТ для зразків, виготовлених із стандартної сталі 09Г2Д,а також із дослідної сталі 09Г2Д. Використано гістограми «STATISTICA», що описують ро-зподіл межі плинності 09Г2Д за стандартної технології та технології із застосуваннямФСА), які апроксимуються функцією розподілу щільності ймовірності чисельного значенняознаки. Отримані розподіли будують у програмі «MathCAD» з одночасним переходом доймовірнісного подання залежностей. Основним ефектом застосування ФСА є зниженнядисперсії механічних властивостей сталі 09Г2Д.
29
БЕРЕЗНЮК, Орися, Ірина ПЕТРУСЬ, Олександр СМІТЮХ та Іван ОЛЕКСЕЮК. "СКЛОУТВОРЕННЯ В КВАЗІПОТРІЙНИХ СИСТЕМАХ AІ 2S–ВIVS2–СV 2S3 (АI – CU, AG; ВIV – GE, SN, СV – AS, SB)". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 4 (19 січня 2022): 3–10. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-1.
Повний текст джерелаАнотація:
Уперше встановлено межі областей склоутворення у квазіпотрійних системах AІ 2S–ВIVS2–СV 2S3 (АI – Cu, Ag; ВIV – Ge, Sn, СV – As, Sb) на основі результатів рентгенофазового аналізу. Максимальна температура синтезу становила 1100 К із подальшим гартуванням ампул у 25-відсотковий водний розчин натрій хлориду з подрібненим льодом. Одержані склоподібні зразки становили темно-сірі та жовто-червоні блискучі монолітні сплави. У досліджуваних германійумісних системах АI 2S–GеS2–СV 2S3 наявні неперервні області склоутворення на сторонах GeS2–СV 2S3. Головним чинником є схильність GeS2, As2S3 та Sb2S3 до склоутворення. За перерізом Ag2S–GeS2 у склоподібному стані отримуємо зразки з умістом Ag2S від 0 до 55 мол.%. У квазібінарній системі Ag2S–As2S3 є область склоутворення в межах 0–70 мол.% Ag2S. Максимальний уміст модифікатора Cu2S, який удалося ввести за умов збереження склоподібного стану, становить 10 та 15 мол.% у системах Cu2S– GеS2–As(Sb)2S3 відповідно. Максимальний уміст Ag2S, що входить до складу скла в системах Ag2S–GеS2–As(Sb)2S3, становить 70 та 55 мол.% відповідно. У станумовмісних системах області склоутворення значно менші порівняно з аналогічними германійумісними, що пов’язано з посиленням йонного складника хімічного зв’язку в разі заміни GeS2 на SnS2. У квазіпотрійних системах Сu(Ag)2S–SnS2–Sb2S3 спостерігаємо лише дві області склоутворення, які розміщуються на стороні SnS2–Sb2S3: одна перебуває в області 17–23 мол.% Sb2S3, включно з 3 та 2 мол.% Cu2S, Ag2S відповідно, інша – 66–83 мол.% Sb2S3, максимальний уміст Cu2S та Ag2S становить 12 та 4 мол.%. У системі Сu2S– SnS2–As2S3 область склоутворення простягається від 76 до 100 мол.% As2S3, максимальний уміст Cu2S становить 12 мол.%. У системі Ag2S–SnS2–As2S3 за перерізом Ag2S–As2S3 у склоподібному стані є зразки в межах 0–75 мол.% Ag2S. На стороні SnS2–As2S3 концентраційного трикутника область склоутворення простягається від 78 до 100 мол.% As2S3.
30
Джус, Р. М., М. Г. Стадніченко, В. М. Стадниченко та С. А. Плешкунов. "Мікроструктурні та фазові особливості поверхневого шару, зміцненого іонно-плазмовим азотуванням, як фактор підвищення втомної міцності". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(63), (7 квітня 2020): 89–95. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.63.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлені результати дослідження мікроструктурних та фазових особливостей поверхневого шару зразків зі сталі 20Х3МВФ, зміцнених традиційним цементуванням та новим іонно-плазмовим азотуванням по технології АВІНІТ N (АТ “ФЕД”, м. Харків, Україна). Комплексні мікроструктурні та фазові дослідження особливостей поверхневого шару пар зразків було виконано фахівцями і на обладнанні АТ “Мотор Січ” (м. Запоріжжя, Україна) після довготривалих випробувань на контактну втомну міцність, проведених авторами. В ході цих випробувань було виявлену значну перевагу зміцнення іонно-плазмовим азотуванням перед традиційним цементуванням.
31
Golubets, V. M., I. M. Honchar та Yu S. Shpulyar. "ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ МЕТАЛО- І ДЕРЕВОРІЗАЛЬНОГО ІНСТРУМЕНТУ НАНЕСЕННЯМ ЕЛЕКТРОІСКРОВИХ ПОКРИТЬ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 111–14. http://dx.doi.org/10.15421/40280220.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано характеристики матеріалів, що використовують для виготовлення різального інструменту. Встановлено, що важливою характеристикою для інструментальних сталей є їх прогартовуваність. Але якщо робоча температура в зоні контакту інструмент-деталь перевищує температуру відпуску, то твердість інструменту понижується через розпад мартенситу та укрупнення частинок карбідної фази, і інструмент буде затуплюватись. Тому важливою прикладною задачею підвищення стійкості різального інструменту є поверхневе зміцнення леза. Проведено дослідження щодо поверхневого зміцнення метало- і дереворізального інструменту з використанням нових комбінованих електродів для нанесення елeктроіскрового покриття (ЕІП) методом електроіскрового легування (ЕІЛ). У розроблених комбінованих електродах використано відомі тверді сплави ТК, ВК, порошковий дріт ПД 80Х20Р3Т з додаванням до них компоненту "К". Виконано експериментальні дослідження процесу свердління зразків із сталі 40Х, загартованої до твердості HRC 38–40. За інструмент взято свердла марки HSS (аналог швидкорізальна легована сталь Р6М5) швейцарської фірми IRWIN. Свердління здійснено цими свердлами незміцненими, зміцненими твердими сплавами ТК і ВК, порошковим дротом ПД 80Х20Р3Т, а також порошковим дротом ПД 80Х20Р3Т з додаванням до них компоненту "К". Встановлено, що стійкість свердел, зміцнених порошковим дротом ПД80Х20Р3Т+"К", порівняно зі серійним незміцненим збільшилась майже у 7 разів. Проведено також поверхневе зміцнення ЕІЛ зубців стрічкової пилки із сталі D6A (аналог 50ХГФМА) для пиляння деревинних матеріалів, з використанням електроду Т15К6+"К". Порівняльні дослідження проведено під час розпилювання деревини ясеня. За результатами досліджень встановлено, що ресурс роботи стрічкової пилки, зміцненої ЕІЛ, збільшився у 2 рази порівняно з незміцненими пилками. На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що внаслідок зміни структури поверхневого шару металу підвищується його твердість, а завдяки високій іонізації міжелектродного простору – виникають сприятливі умови для перебігу реакцій, які зумовлюють зміну його хімічного складу. Однак для пояснення механізму процесу зміцнення наведені твердження потребують детальних металографічних досліджень.
32
Nahnibeda, M. M., V. V. Kukhar, R. O. Tkachov, O. O. Radushev, S. G. Yas’ko та E. A. Frolov. "Випробування на поперечний згин закритих армуючих профілів гнутого та гнутозварного виконання". Обробка матеріалів тиском, № 2(49) (22 грудня 2019): 156–62. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-2(49)156.
Повний текст джерелаАнотація:
Нагнібеда М. М., Кухар В. В., Ткачов Р. О., Радушев О. О., Ясько С. Г., Фролов Є. А. Випробування на поперечний згин закритих армуючих профілів гнутого та гнутозварного виконання // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 2 (49). - C. 156-162.
Обґрунтовано необхідність удосконалення конструкцій та технологій виготовлення армуючих холодногнутих профілів для будівельної, машинобудівної та інших галузей промисловості, при цьому показано необхідність дотримання показників якості, що вимагаються умовами експлуатації профілів. Виявлено, що показниками експлуатаційної надійності армуючих профілів є характеристики жорсткості, які визначають шляхом випробувань на поперечний згин. Поставлено за мету визначити відмінності характеристик жорсткості армуючого профілю розмірами 40 мм х 50 мм холодногнутого виконання із формуванням напівзамкненого перерізу з зазором між кромками не більше 0,5 мм, сформованим вздовж боку, що має розмір 40 мм, та профілю, виготовленого багатовалковим формуванням сталевої штаби в профілезгинальному стані в замкнутий контур і наступним зварюванням кромок з формуванням поздовжнього зварювального шва по середині сторони, що має розмір 50 мм. Визначення проводили шляхом експериментального випробування на поперечне згинання на універсальній випробувальній машині. Випробовували зразки профілів довжиною 1000 мм по три зразка для кожного варіанту виконання профілю. Замірами та статистичною обробкою встановлено, що середня товщина стінки гнутого профілю становила 1,936 мм, а гнутозварного – 1,843 мм. Отримано графічні та аналітичні залежності величини прогину профілів від значення прикладеної сили при випробуванні. Виявлено, що, незважаючи на меншу середню товщину стінки, армуючий профіль гнутозварного виконання є більш жорстким у порівнянні із профілем гнутого виконання. Це підтверджено тим, що встановлена величина прогину для найбільш несприятливого випадку навантаження профілю на більшу сторону зменшується на 59 %, а при навантаженні профілю на меншу сторону прогин знижується на 0,7 %.
33
Бараболя, О. В., Ю. В. Татарко та О. В. Антоновський. "ВПЛИВ СОРТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ НА ЯКІСТЬ ХЛІБОПЕКАРСЬКИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 21–27. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано актуальність здійснення всебічної об’єктивної оцінки цілої низки показ-ників якості зерна і борошна, оскільки у світі набувають популярності хліб і хлібопродукти із цілого зерна, харчова цінність яких значно вища, ніж продуктів, виготовлених із рафінованого борошна. Метою дослідження є визначити якість борошна, отриманого із зерна пшениці м’якої озимої та ви-явити відмінності залежно від сорту, дослідити та з’ясувати особливості борошна, їх вплив на хлі-бопекарські властивості. Було відібрано 9 зразків зерна пшениці м’якої озимої врожаю 2018–2019 років, розроблених і вирощених селекціонерами Полтавської державної аграрної академії. Об’єктом дослідження стали такі сорти пшениці озимої: Оржиця, Зелений гай, Лютенька, Аріївка, Диканька, Царичанка, Кармелюк, Полтавчанка та Сагайдак. Фізичні та хімічні властивості зерна й отрима-ного з нього борошна проводилися на склоподібність, вміст білка та клейковини в борошнові, якість клейковини, об’єм хліба. Також оцінку його якості за такими показниками як еластичність, колір, смак, запах, було визначено в сертифікованій Держспоживстандартом України лабораторії Полта-вської державної аграрної академії. При дослідженні вищенаведених параметрів було застосовано загальноприйняті методики, які відповідають ГОСТу або ДСТУ. Процес випікання зразків хліба складався з декількох етапів: підготовки і дозуванні сировини, замісі тіста, його бродіння, форму-вання, оброблення, розстойки, випічки, охолодження. Проаналізувавши випечений хліб, було виявлено, що всі зразки мають задовільну оцінку за якістю. Найкраща загальна оцінка належить сорту пше-ниці озимої Полтавчанка (5 балів з 5 можливих за загальноприйнятими стандартами). Хліб, випече-ний з борошна пшениці озимої сорту Аріївка має тріщинувату поверхню скоринки (2 бали), напівова-льну форму (3 бали), світло-коричневого кольору (4 бали). М’якуш малоеластичний, добре відновлює форму (4 бали), має помірно крупну, рівномірну шпаристість (3 бали), за кольором світлий із сірень-ким відтінком (3 бали), має специфічний пшеничному хлібу запах (4 бали). Виявлені результати дос-лідження дають можливість зрозуміти якими будуть продукти випікання, на що потрібно звернути увагу для досягнення покращення якості хлібобулочних виробів та збільшити продуктивність.
34
Григор’єв, Станіслав Михайлович, Віктор Олексійович Скачков, Ольга Русланівна Бережна та Віра Петрівна Аніщенко. "ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЛЕГОВАНИХ МЕТАЛУРГІЙНИХ ВІДХОДІВ ЯК ВТОРИННОЇ РЕСУРСОЗБЕРІГАЛЬНОЇ РЕЧОВИНИ". Scientific Journal "Metallurgy", № 1 (22 липня 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-04.
Повний текст джерелаАнотація:
Виконано аналіз сучасного стану щодо досліджень хімічного та фазового складу техногенних відходів на основі шлаків алюмотермічного виробництва лігатур та окалини швидкорізальної сталі Р6М5. Методом рентгеноструктурного фазового аналізу встановлено фазовий склад зазначених від-ходів. Мікроструктура досліджених матері- алів характеризувалася розупорядкованістю частинок різного розміру та форми. Вміст вольфраму та молібдену на досліджених ділянках окалини сталі Р6М5 складав у межах 3,45…10,73% та 2,17…6,65% відповідно. Також виявлено ділянку із вмістом хрому та ванадію відповідно 1,23% та 1,18%. Вміст кисню на досліджених ділянках становив у межах 8,52…23,16%. У зразках шлаку виробництва лігатури МФТА виявлено фази Al75Mo20W5, Mo(Si,Al)3, які мають бути присутніми у вигляді металевих вкраплень. Дослідження шлаків алюмотермічного виробництва виплавляння лігатур АХМ-50 та АМВТ свідчать, що основа складається із сполуки CaAl4O7. Шлак алюмотермічного виробництва та окалину швидкорізальної сталі було використано як компоненти шихти для виплавляння легуючого та розкислювального сплаву. Введення окалини швидко- різальної сталі до шихти дає змогу забезпечити заданий ступінь легованості сплаву тугоплавкими елементами, а введення шлаку алюмотермічного виробництва у межах 4,5…14,5% дає змогу підвищити легованість сплаву, а також його десульфурацію.
35
Filipow, Krzysztof, and Zbyshek Shustek. "DWA ALBUMY Z PIERWSZEJ WOJNY ŚWIATOWEJ – CZECHOSŁOWACJA I POLSKA." Ukrainian Numismatic Annual, no. 4 (December 20, 2020): 184–95. http://dx.doi.org/10.31470/2616-6275-2020-4-184-195.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – уведення до наукового обігу двох альбомів часів Першої Світової війни, що становить цінне джерело для вивчення історії становлення грошової системи відроджених Польщі та Чехословаччини. Наукова новизна полягає у тому, що подібні джерела історії грошового обігу вперше публікуються з розширеним аналізом їх змісту а також із залученням архівних та боністичних джерел.Перша Світова війна принесла незалежність колись поневоленим націям. Розпад Австро-Угорської імперії призвів до утворення Чехословаччини а також відновлення незалежності Польщі через 123 роки після її поділу. Основним атрибутом незалежної держави виступає її власна грошова система. Отже, у нових незалежних державах й розпочалося відродження цих систем. Свідченнями бурхливих подій війни та особливостей оновлення грошової системи в різних регіонах слугують різноманітні джерела. Такі джерела становлять два альбоми, матеріали яких відображають зріз грошового обігу в Польщі та Чехословаччині наприкінці війни. Альбом із польськими грошовими знаками демонструє зразки грошових замінників та окупаційних грошей у Польщі з 1914 по 1918 роки. Альбом грошей Чехословаччини – це офіційний документ для користування у Міністерстві Фінансів. Основи обох альбомів складають зразки справжніх грошей, що вийшли з обігу. На початку альбому Чехословаччини включені гроші Австро-Угорщини, що курсували до 1918 року. Альбом складається із прошитих сторінок, кожна з яких має наклеєну банкноту та коментарі до них. Альбом було підготовлено та вручено міністру фінансів Чехословаччини Куно Зоннтагу, призначеного на посаду 25 січня 1925 року, на пам’ять про незалежність. Альбом містить також відбиток банкноти 200 корон, виготовлений за згодою керівництва Австро-Угорського Банку, а також 25 корон більшовицької емісії. В альбомі також представлені рідкісні на час побутування типи банкнот, пробні зразки та старі банкноти Австро-Угорщини із наклеєними марками, в тому числі фальшивими. Польський альбом виготовлений у Варшаві у 1918 році і має деякі відмінності. Альбом розпочинають окупаційні випуски часів німецької окупації. Частину зображених грошей в альбомі було створено із репродукцій, в тому числі подані зображення монети 3 копійки 1916 року, що випускалися Банком Східної Німеччини для Литви. Вказані в альбомі замітки про рідкість предметів боністики свідчать про його колекційну спрямованість. Ще однією відмінністю альбому виступає наявність у ньому місцевих грошей окремих населених пунктів Польщі – Лодзі, Ченстохови, Соснівця та Коло, а також грошових сурогатів та замінників. Також в альбомі представлені бони Кронштадта, острова Котлін та Мітави. Серед грошових знаків новоутворених у Королівстві Польському товариств привертає увагу рідкісна бона вартістю 50 копійок Товариства друзів Цехокінека.Не лише державні утворення, міста та приватні підприємці емітували власні гроші та сурогати. В альбомі представлені грошові знаки муніципалітету, гроші гміни Доброва Горніца. Рідкісними зразками випусків магістратів стали бони номіналом 10 та 40 грошей міста Коло, датовані 1 січня 1917 року, написи на яких вказані польською мовою. Обсяг даної емісії, судячи зі вказаної на бонах інформації, був незначним, всього на 972 рублі сумарної кількості двох емісій. Як додаткова частина в альбомі представлені свідки товарного та продуктового дефіциту Першої Світової війни – хлібні картки, датовані 8 жовтня 1915 року. Представлені картки на отримання маку до Великодня, 1/44 фунта хліба. Представлені також і поштові марки – в альбомі наявні 6 грошів 1915 року міського поштового відділення у Варшаві. Доповнює зібрану в альбомі колекцію лотерейний квиток Королівства Польського.Альбом став популярною для зацікавлених в історії грошового обігу пам’яткою, тому його було тиражовано видавництвом Л. Бруса у Варшаві. Друковані альбоми користувались значним попитом, тому було розроблене і випущене його друге доповнене видання, із доданими ваучерами та бонами міст Лібави та Вроцлава. Цікавий також і той фікт, що видавцем альбому було те саме видавництво «Військові пам’ятки», що виготовляло популярні відзнаки із вказівкою на ринкові ціни для боротьби зі спекулянтами та зростанням цін. Обкладинку альбому прикрашено зображенням евакуаційної квитанції, яку видавали державним чиновникам на час їх виходу із зони російської окупації. Висновки дослідження. Альбом є унікальною пам’яткою грошового обігу та побуту часів Першої Світової війни. Відображає як найпопулярніші, так і рідкісні та пробні зразки державних, міських, муніципальних та приватних бонів. Окрім грошових знаків, сурогатів та грошових замінників в альбомі представлено лотереї, поштові марки, чеки та квитанції, різноманітні посвідки та агітаційні матеріали, що об’єднані в одному виданні на пам’ять про Велику Війну. Крім того, представлені альбоми – це виразні свідчення відродження Польщі та Чехословаччини а також цінне джерело вивчення історії грошового обігу та державотворчих процесів ХХ століття.
36
Ryabtsev, І. О., V. V. Knysh, A. A. Babinets, and S. O. Solovej. "Fatigue life of steel specimens 40KH after wear-resistant surfacing with a sublayer of low-carbon steel." Avtomatičeskaâ svarka (Kiev) 2021, no. 3 (March 28, 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.37434/as2021.03.01.
Повний текст джерела
37
Knysh, V. V., S. O. Solovej, I. O. Ryabtsev, and A. A. Babinets. "Fatigue life of specimens from 40KH steel after wear-resistant." Avtomatičeskaâ svarka (Kiev) 2021, no. 8 (August 28, 2021): 3–8. http://dx.doi.org/10.37434/as2021.08.01.
Повний текст джерела
38
П’ятаченко, С. В. "ФОЛЬКЛОР СЕЛА НИЖНЯ СИРОВАТКА У ЗАПИСАХ БОРИСА ГРІНЧЕНКА". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 4, № 94 (2019): 156–67. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2019.4.94.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу фольклорного матеріалу, зібраного Борисом Грінченком у 1884-1885 роках у селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії. Ці матеріали разом із записами з інших регіонів були опубліковані у збірниках «Етнографічні матеріали» (1895-1899) та «З вуст народу» (1901), які з того часу стали бібліографічною рідкістю і не доступні масовому читачеві. Увага до регіональних аспектів аналізованих збірників продиктована необхідністю глибшого осмислення регіональних аспектів народної традиційної культури та пов’язана із активізацією процесів національного самоусвідомлення населення сучасної Слобожанщини. Активну допомогу у збиранні фольклору Борису Грінченку надавали його учні, деякі з них пізніше продовжили справу свого вчителя. Увага до варіантів записаних пісень свідчить про науковий підхід до записування народної творчості. Фіксація народних творів відбувалася зі збереженням усіх локальних мовних, зокрема діалектних лексичних і фонетичних особливостей. Вміщені зразки творів супроводжувалися вказівками на те, де, ким і від кого вони записані, що свідчить про впровадження вченим елементів наукової паспортизації творів. До нижньосироватського фольклору, записаного Б. Грінченком, можна віднести 119 зразків народної прози, 175 різножанрових пісень і понад два десятки приказок, загадок і прикмет. Зафіксовані прозові твори – це легенди, перекази, казки і оповідки. Пісні з цього села – це низка календарнообрядових пісень та ліричні пісні. Окрасою збірника є розлогий запис народного весілля з Нижньої Сироватки, який містить 85 весільних пісень та опис епізодів цієї народної драми. Записано також було кілька дитячих та жартівливих пісень. Фольклорні матеріали, записані Б. Грінченком у Нижній Сироватці, відтворюють типовий зріз слобожанського фольклору, характерні жанри, сюжети та мотиви, а також зберігають характерні мовні особливості, притаманні цьому краю.
39
Skrypchenko, N. V., O. I. Dzjuba, L. M. Korotkikh, N. Ye Horbenko та N. V. Nuzhyna. "Ідентифікація статі рослин актинідії гострої (Actinidia arguta (Siebold & Zucc.) Planch. ex Miq.)". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 липня 2018): 43–46. http://dx.doi.org/10.15421/40280608.
Повний текст джерелаАнотація:
Актинідія – це дводомна культура, і для забезпечення високої продуктивності її насаджень на ділянках необхідно одночасно висаджувати чоловічі та жіночі рослини у співвідношенні 1 до 5–7. Сортові жіночі рослини для насаджень одержують лише способом вегетативного розмноження, тоді як чоловічі рослини-запилювачі можуть бути як вегетативного, так і насіннєвого походження. Численні дослідження свідчать, що саме сіянці краще пристосовуються до нових умов зростання, вирізняються вищою адаптивною здатністю, підвищеною стійкістю до негативних чинників навколишнього середовища порівняно з вегетативно розмноженими рослинами. За літературними даними, вихід рослин-запилювачів інколи сягає 90 %, а то й 100 % від загальної маси сіянців. Ефективні методи визначення статі сіянців актинідії до вступу їх у генеративну фазу розвитку (на 5–7-й рік після посіву) нині відсутні, тому питання пошуку критеріїв ранньої діагностики статі рослин актинідії й опрацювання методу її визначення є надзвичайно актуальним і має важливе теоретичне та практичне значення. На основі комплексного вивчення особливостей чоловічих і жіночих рослин Аctinidia arguta (Siebold & Zucc.) Planch. ex Miq. колекції Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України запропоновано метод діагностики статі сіянців у прегенеративний період їх розвитку. В основу методу ідентифікації статі A.arguta, що пропонують, покладено оброблення рослинних зразків хімічним реагентом, подальший аналіз результатів реакції та встановлення статі рослини за забарвленням зразків. Точність визначення сягає 95 %, що вказує на високу ефективність і перспективність частого використання запропонованого експрес-методу визначення статі у прегенеративному періоді розвитку рослин. Застосування цього методу дає змогу визначити стать рослин уже в 2–3-річному віці.
40
Джус, Р. М., М. Г. Стадніченко, В. В. Попов, С. А. Плешкунов та Я. І. Семенов. "Порівняльна оцінка технологічних методів цементації та іонно-плазмового азотування при їх використанні для зміцнення високонавантажених вузлів авіаційної техніки". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(39), (7 травня 2020): 54–61. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.39.06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлені результати порівняльної оцінки технологічних методів цементації та іонно-плазмового азотування при їх використанні для зміцнення високонавантажених вузлів авіаційної техніки. Оцінка проводилася порівнянням контактної втомної міцності при проведенні довготривалих випробувань при терті кочення з проковзуванням поверхонь, зміцнених традиційною газовою цементацією і іонно-плазмовим азотуванням по технології “АВІНІТ N” (АТ “ФЕД”). Експерименти проводились на машині тертя 2070 СМТ‑1 на зразках, виготовлених з жароміцної сталі 20Х3МВФ ГОСТ 20072.
41
Плешкунов, С. А. "Структурно-енергетична модель прискореної оцінки показників контактної утомної міцності матеріалів". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (68) (24 грудня 2021): 113–22. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлені результати моделювання роботи поверхневого шару зразків зі сталі 20Х3МВФ, зміцнених традиційним цементуванням та новим іонно-плазмовим азотуванням по технології АВІНІТ N (АТ “ФЕД”, м. Харків, Україна). Розроблено модель поведінки цих трибоспряжень при прискорених експериментальних випробуваннях на контактну втомну міцність, проведених автором. Аналіз структурно-енергетичного балансу енергії поверхневого шару в умовах контактної взаємодії дозволив сформулювати критерії утомної міцності матеріалів: питома енергія руйнування за один цикл навантаження.
42
Желєва, Т. С., та А. Р. Розуменко. "ВПЛИВ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ФУНКЦІОНАЛЬНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗАМОРОЖЕНИХ М’ЯСНИХ НАПІВФАБРИКАТІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 4 (26 листопада 2021): 47–53. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Ця стаття присвячена вивченню впливу харчових добавок рослинного походження, зокрема чотирьох видів харчових волокон, на функціонально-технологічні властивості заморожених м’ясних напівфабрикатів у тістовій оболонці. З огляду на результати про- ведених аналітичних досліджень встановлено, що серед харчових добавок рослинного походження, які забезпечують збереження якості та стабілізацію структури м’ясних систем під час виробництва заморожених м’ясних напівфабрикатів та чинять позитив- ний вплив на організм людини, можна виділити харчові волокна. Експериментальні дослі- дження з визначення їх впливу на функціонально-технологічні властивості заморожених м’ясних напівфабрикатів у тістовій оболонці дозволили відзначити апельсинові харчові волокна «Citri-Fi». Отримані дані дослідження підтверджують, що апельсинові волокна «Citri-Fi» мають дуже високу здатність утримувати воду. Відзначено більш високі значення таких показників, як масова частка вологи, вологозв’язуюча, вологоутримуюча, жироутримуюча здатності й вихід (на 12…15% вищий порівняно з контролем). Визначено стабільність структурно-механічних властивостей та показника рН зразків після заморожування. Результати органолептичної оцінки встановлюють найкращі характеристики для зразка з апельсиновими волокнами «Citri-Fi», що мав гарний зовнішній вигляд і вигляд на роз- різі, рівномірно перемішаний фарш, соковиту, ніжну консистенцію, приємний смак, запах, властиві доброякісній сировині, сіро-рожевий колір, оболонку з тіста не розірвану, не від- сталу від фаршу. Зважаючи на це, вважаємо перспективним подальший напрям робіт з розробки нових рецептур заморожених м’ясних напівфабрикатів у тістовій оболонці із використанням харчових апельсинових волокон «Citri-Fi», що своєю чергою дасть можливість розширити асортимент високоякісної і конкурентоспроможної м’ясної продукції із заданими власти- востями.
43
Колесніченко, С. Л. "АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ЛЕЦИТИНУ В ЗАКЛАДАХ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 25 (11 травня 2021): 45–51. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-06.
Повний текст джерелаАнотація:
Мотивації споживачів сьогодні свідчать про те, що основна увага приділяється інгре- дієнтному складу та якості продукції харчування. Це зумовлює необхідність виробництва продуктів, які відповідають сучасним уявленням напряму здорового харчування. Також одночасно висока харчова цінність, новизна та функціональні властивості страв істотно впливають на конкурентну здатність підприємств ресторанного господарства. Нині лецитини стали обов’язковим рецептурним компонен- том більшості продуктів на базі водно-жирових емульсій, морозива, сирів, кондитерських виробів тощо. Виділяються два аспекти доцільності споживання лецитинів у харчуванні: 1) технологічний – для конструювання харчових систем; 2) профілактично-лікувальний – для поповнення фізіологічної потреби організму та корекції порушень обміну речовин. У ресторанному господарстві лецитини використовують нешироко, а саме: тільки в технологіях молекулярної кухні у виробництві пін та повітряних соусів. Тому метою роботи стала розробка рецеп- тури та технології приготування капсульованих емульсійних соусів ыз застосуванням лецитину, агар- агару та масляних екстрактів прянощів. У роботі обґрунтовано теоретичну і практичну доцільність створення капсульованого соусу. Лецитинова композиція лецитин–масляні екстракти прянощів–вода мінеральна з додаванням агар- агару має упорядковану структуру ламелярної емульсії, що сприяє вбудуванню в її склад, збереженню від негативного впливу та поліпшенню органолептичних показників біологічно активних речовин, а також їх кращому засвоєнню. Також рослинні лецитини можуть розглядатися як фізіологічні функ- ціональні нутрієнти з високою ефективністю фізіологічного впливу для страв лікувально-профілак- тичного призначення. У роботі представлено мікрофотографії подрібнених прянощів у минаючому світлі та фотографію зразка капсульованого соусу у поляризаційному світлі. Надана органолептична характеристика одержаного продукту. Обґрунтовано термін зберігання розробленого капсульованого соусу на основі показників мікробіологічної безпеки.
44
Комаров, А. В., А. В. Лось, С. М. Рябченко та С. М. Романенко. "Ефекти розведеного магнітного напівпровідника в карбіді кремнію з імплантованими іонами Mn і Fe". Ukrainian Journal of Physics 56, № 10 (6 лютого 2022): 1056. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.10.1056.
Повний текст джерелаАнотація:
Cпектри пропускання і фарадеївського обертання площини поляризації світла, виміряні при температурі 2 K, порівняно для монокристалів 4H–SiC, імплантованих іонами Mn і 6H–SiC, імплантованих іонами Fe і контрольних зразків тих же монокристалів, що не піддавалися імплантації. Імплантацію проводили при енергії пучка 190 кеВ і з повними дозами опромінення 3,8 · 1016 см–2 і 5,5 · 1016 см–2. Вона приводить до створення поверхневих шарів з товщиною близько 0,2 мкм, легованих цими іонами, із середньою концентрацією іонів Mn або Fe близько 1021 см–3. Пропускання світла через імплантовані кристали змінилося незначно у порівнянні з контрольними, що, однак, відповідало відносно великомукоефіцієнту ослаблення світла в шарі з введеними іонами. Це інтерпретовано як результат розсіювання світла на неоднорідностях, створених потоком високоенергетичних іонів у цьому шарі. Присутність поверхневого шару, що містить магнітні іони, привело до значних змін у фарадеївському обертанні площини поляризації світла. Величини констант Верде для цього шару виявилися приблизно на три порядки більшими за модулем і протилежного знака в порівнянні з їх значеннями для контрольних зразків. Магнітопольові залежності фарадеївського обертання від шару з іонами Mn виявилися функціями поля, що насичуються. Це вказує на пропорційність фарадеївського обертання намагніченості парамагнітної підсистеми іонів Mn. У випадку шару, імплантованого іонами Fe, вони є лінійними за полем, подібно до того, як це спостерігається в AIIFeBIV напівмагнітних напівпровідниках. Зроблено припущення, що іони Fe у SiC, так як і у AIIFeBIV, знаходяться у синглетному стані і набувають намагніченості у зовнішньому полі через механізм, подібний ван-флеківській намагніченості. Встановлено, що шари SiC із введеними іонами Mn або Fe демонструють магнітооптичні властивості, типові для розведених магнітних (напівмагнітних) напівпровідників. Разом з тим у вивчених (SiC,Mn)C і (SiC,Fe)C зразках не спостерігалося феромагнітного упорядкування.
45
Аджамський, Сергій Вікторович, Ганна Андріївна Кононенко, Ростислав Вячеславович Подольський та Сергій Іванович Бадюк. "Дослідження ефективності електрохімічного полірування зразків змінного перерізу з різною шорсткістю зі сталі AISI 316L, виготовлених за технологією SLM". Aerospace technic and technology, № 2 (28 квітня 2021): 66–73. http://dx.doi.org/10.32620/aktt.2021.2.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Additive manufacturing technology, also known as 3D printing, has become an increasing amount of popular lately, and the number of materials and methods that can be used is expanding. As manufacturing processes continue to improve and evolve, the demand for faster, less expensive manufacturing processes has enabled a range of Rapid Prototyping (RP) processes to be developed. Since production processes continue to evolve and grow, the demand for faster and less expensive production processes has allowed the development of a series of processes of rapid prototyping (RP). With additive manufacturing, virtually any geometry with variations in size and complexity can be produced with a high degree of accuracy. The typical microstructure of the metal after the completion of the construction process is the dispersed dendritic and cellular structures of the γ-phase within the melt baths of single tracks, because of the overlap of which a part is created layer by layer. The main problems of ensuring high-quality products using SLM technology are porosity, hot cracking, anisotropy, surface roughness, and ensuring the necessary microstructure of the synthesized material. Improvement of surface roughness, the brilliance of stainless steel surface elements after electrochemical polishing (EP) is one of the most important characteristics of the process. Samples were made using the SLM technology from austenitic steel powder AISI 316L with a controlled defect in the form of local overheating, because of which an orange variability is formed, which is formed during 3-D printing. The samples are inversely symmetrical, have an equilateral trapezoid shape with bases of 20 and 5 mm, a height of 10 mm, and a thickness of 5 mm. The main body of both samples was printed in the same modes at a power of 220 W, a speed of 1000 mm / s, and a track spacing of 0,14 mm. To form a controlled defect when printing the boundaries of the samples, the following modes were used: power 120 W, speed 1050 mm / s, and distance between tracks 0,02 mm. The samples were printed in an Alfa-280 3D printer manufactured by ALT Ukraine. Etching to reveal the microstructure of the samples was conducted using an HCl + HNO3 solution. Electropolishing was conducted in a solution of orthophosphoric acid (H3PO4) with glycerol (C3H8O3) at a current density of 3 A / cm2. Metallographic studies have shown that the configuration of the tracks in the area of increasing the cross-section of the samples is more uniform. Based on this study, schemes for distributing zones with varying degrees of track equiaxiality and structure uniformity were constructed. A more intense interaction of the reagent with the microstructure near the surface with greater roughness was found. The electropolishing of isosceles trapezoids occurred in three stages: 1) visual - optical examination with fixation, control of roughness, weight, and geometry before starting the process; 2) control of roughness and geometry after 3 min. process; 3) visual - optical examination with fixation, control of roughness, weight, and geometry after 6 min electropolishing. From the analysis of the obtained roughness data and the real volt-ampere curve, it was found that zone 2 with the largest area had an insignificant change in roughness, zone 1 and zone 3 with a decrease in the area had a more significant loss on average by 33%. Controlling the weight before and after the test showed that the samples lost approximately the same weight of about 1,5%. Based on the ratio of the results obtained, it was found that when a fixed current strength and constant power are applied, electropolishing is not effective for active uniform anodization of the surface of a simple figure with a change in the area in the section. It was found that electropolishing most intensively occurs in an area with a smaller cross-sectional area.
46
Nesterenko, L. M. "Соціокультурні чинники формування музичних преференцій студентської молоді України". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 11(139) (8 жовтня 2016): 75. http://dx.doi.org/10.15421/1716124.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті вивчається роль соціокультурних чинників у формуванні музичних преференцій студентської молоді у сучасному суспільстві, з-поміж яких обрано наступні: тип суспільства, зміни в полях економіки, політики, культури, техніка, студентська молодь, музична парадигма. Виявлено зв’язок між певним типом суспільства та формуванням музичних преференцій, опосередкований відповідними умовами та можливостями, згідно з яким у тоталітарному суспільстві формувались офіційно-державні, або формальні музичні преференції студентів, нав’язані та рекомендовані «зверху», натомість у демократичному суспільстві на основі індивідуально обраних траєкторій формувались плюралістичні, або мозаїчні, фрагментарні, музичні преференції студентів. Охарактеризовано значення соціальних змін, відповідно до яких зрушення у полі економіки, наприклад у контексті нової економічної політики, непу, привели до послаблення контролю за практиками споживання музичного мистецтва та створили можливості вибору нерекомендованих до споживання зразків джазової музики. Виявлено зміну музичної парадигми в умовах «перебудови», як одного з наслідків суспільних зрушень у полі культури, в контексті якої зникнення «старого» музичного жанру, радянської масової пісні, та поява нових музичних форм у полях української популярної та масової культури визначили й конфігурації музичних преференцій. Охарактеризовано зміну суспільної ролі студентської молоді, яка стала активним суб’єктом, спроможним не лише засвоювати зразки та норми культури, але й створювати цінності молодіжної субкультури. Проаналізовано зв’язок між формуванням музичних преференцій та технікою, використання ресурсів якої розширило можливості формування музичних преференцій та способи задоволення потреб і запитів студентської молоді. Розглянуто результати емпіричних соціологічних досліджень музичних преференцій та чинників, що вплинули на їх формування та зміни, які виявили переваги сучасних студентів щодо користування новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями та значне зменшення застосування традиційних технічних засобів із метою слухання музики. Крім того, музичні преференції практик взаємодій із улюбленими виконавцями та музичними групами показали різницю між вибором реального спілкування в ситуаціях концертної комунікації щодо опитаних студентів столичних вузів та віртуальним спілкуванням у межах Інтернет - практик опитаних студентів вузів обласного центру Східного регіону України, що пояснюється впливом чинника типу поселення, широкими можливостями доступу до культурних благ в умовах навчання у вузах столиці.
47
Циганов, Сергій Миколайович, та Андрій Миколайович Троценко. "СПЕЦИФІЧНІ УМОВИ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ САМОРОБНОЇ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ В УКРАЇНІ". Знання європейського права, № 3 (7 лютого 2020): 162–73. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.31.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті висвітлені основні специфічні умови криміналістичного дослідження саморобної вогнепальної зброї в Україні: законодавче не визначення поняття, застарілість чинних судово-балістичних методик, вільний доступ до техніки виготовлення такої зброї в кустарних умовах. Проведений аналіз позицій і поглядів вітчизняних вчених-криміналістів щодо тлумачення поняття «саморобна вогнепальна зброя». Зроблений висновок про необхідність прийняття в найближчий час ЗУ «Про зброю» та принципового оновлення чинних методик судово-балістичних досліджень.
Останні п’ять років стали для України справжнім випробуванням на державність. Зовнішня військова агресія і проведення АТО (ООС), втрата частини території, значні економічні проблеми ускладнили криміногенну ситуацію в країні, одним з проявів якої стало збільшення обігу і використання, в тому числі в злочинних цілях, нелегальної зброї. При цьому, з зони ООС, як свідчить авторський досвід, надходить нелегальна вогнепальна зброя як сформованих зразків, так і саморобна та перероблена. Сучасним невтішним трендом цієї проблем є поширення в її арсеналі атипової (нетипової), нестандартної зброї, включаючи саморобну. Про загрозливий характер проблеми саморобної зброї говорять і міжнародні фахівці. Так, авторитетний Швейцарський незалежний науковий центр Small Arms Survey, що публікує щорічні звіти щодо ситуації з незаконним обігом зброї у світі, стверджує, що саморобна та перероблена зброя стає серйозною причиною неточностей в підрахуванні зброї на руках у населення. Це не лише екземпляри з труб і металобрухту, а ще й пневматика, репліки, сигнальна та зброя для стрільби холостими патронами, яку можна переробити у вогнепальну.
48
Trus, Inna, Nikolai Gomelya, Tamara Krysenko та Katerina Senkova. "ВИКОРИСТАННЯ СОРБЕНТІВ НА ОСНОВІ МАГНЕТИТУ ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ ВОДИ ВІД ІОНІВ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 175–82. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-175-182.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Проблема засолення води є дуже поширеною через природні та антропогенні фактори, а найбільше страждають промислові регіони. Тому пріоритетним напрямом є розробка маловідходних технологій очищення води від іонів важких металів. Постановка проблеми. Внаслідок різноманітних промислових процесів відбувається надходження важких металів до водних екосистем. Надходження цих полютантів до поверхневих та підземних вод стало проблемою України протягом останніх кількох десятиліть. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, включаючи літературу про основні методи очищення води від іонів важких металів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Інформація про ефективність сорбційного очищення та доочищення природних вод. Постановка завдання. У роботі представлені результати дослідження процесів сорбційного очищення води від іонів важких металів. Як сорбент використовували зразки магнетиту, отримані при співвідношенні концентрацій іонів заліза (ІІ) і заліза (ІІІ) 1:2; 1:1 і 2:1, та зразки модифіковані сульфідом натрію. Виклад основного матеріалу. Показано, що сорбційна ємність магнетиту по іонах важких металів зростає при збільшенні співвідношення [Fe2+] / [Fe3+] від 1:2 до 2:1. Досліджено вплив рН середовища на ефективність сор бції іонів важких металів на магнетиті. Показано, що сорбційна ємність магнетиту зростає при збільшенні рН середовища, що зумовлено частковим гідролізом іонів важких металів. Висновки відповідно до статті. Сорбційні технології мають високу ефективність і можуть використовуватись на різних етапах очищення води. Підвищення сорбційної ємності магнетиту відбувається при модифікуванні його гуанідином, тіосемікарбазідом і сульфідом натрію, що дозволяє зменшити залишкові концентрації важких металів до мкг/дм3.
49
Opryshko, Liudmyla, Tetiana Holovniak, Рavlo Herasymenko та Iryna Poltava. "ЖАРОМІЦНІСТЬ МЕТАЛУ КОТЕЛЬНИХ ТРУБ З БЕЗПЕРЕВНОЛИТОЇ ЗАГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ»". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 5-6 (27 грудня 2019): 67–75. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-5-6-67-75.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Дослідження спроможності нової технології виробництва (засобом гарячої прокатки на ТПА 30-102 ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» безпосередньо із недеформованої безперервнолитої заготовки виробництва ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ») забезпечувати отримання котельних труб високої експлуатаційної надійності широкого сортаменту зі сталі 20.Методика. Дослідження макроструктури (наявність залишків литої структури) та мікроструктури металу труб, випробування на тривалу міцність, фрактографічні та металографічні дослідження характеру руйнування зразків труб після жароміцних випробувань. Результати. Досліджені характеристики жароміцності (тривала міцність і тривала пластичність) металу котельних труб у різних станах (після гарячої прокатки і після нормалізації з окремого нагріву), які були виготовлені з різними коефіцієнтами витягу на трубопрокатному агрегаті з безперервним станом (ТПА 30-102) ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» із недеформованої безперервнолитої заготовки сталі 20 виробництва ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ». Досліджені процеси, які відбуваються в структурі металу цих труб за високої температури впродовж тривалого навантаження, та характер руйнування зразків труб при жароміцних випробуваннях. Встановлено вплив структурних характеристик та технологічних факторів виробництва трубної заготовки і труб на рівень жароміцності і поведінку металу дослідних труб в умовах тривалого навантаження за високих температур. Показана необхідність вдосконалення технології виробництва котельної безперервнолитої заготовки на ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ» з метою отримання необхідної макрокристалічної будови (з розвиненою зоною дрібних рівноосних розорієнтованих кристалів та пригніченою зоною стовпчастих кристалів) і нормування цього показника металу котельної недеформованої безперервнолитої заготовки в ТУ У 24.1-05757883-216 «Заготовка сталева безперервнолита кругла для виготовлення котельних труб». Встановлена можливість постачання на об'єкти енергетики України котельних труб зі сталі 20, що виготовлені із заготовки ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ» з коефіцієнтом витягу не менш ніж 17,0 на ТПА 30-102, без обов’язкової, згідно вимогам нормативної документації для таких труб, нормалізації з окремого нагріву.Наукова новизна. Вперше для котельних труб, що виготовлені з різними коефіцієнтами витягу на ТПА 30-102 ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» із недеформованої безперервнолитої заготовки сталі 20 виробництва ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ», визначена границя тривалої міцності за температурою експлуатації 450 °С за 100 тис. годин, що нормована ТУ 14-3-460:2009/ТУ У 27.2-05757883-207, і є основною характеристикою за розрахунками на міцність енергетичного обладнання. Досліджена поведінка металу цих труб в різних станах (після гарячої прокатки та нормалізації з окремого нагріву) в умовах тривалого навантаження за високої температури. Практична цінність. Отримані результати досліджень слугуватимуть основою для удосконалення технології виробництва котельних недеформованих безперервнолитих заготовок на ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ» і виготовлених із них труб на ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ», що забезпечить отримання за новою технологією котельні труби високої експлуатаційної надійності. Використання заготовки власного виробництва дозволить корпорації ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА знизити собівартість котельних труб та бути конкурентоспроможною трубною компанією серед виробників котельних труб, в тому числі закордонних, за ТУ 14-3-460/ТУ У 27.2-05757883-207.
50
Мельник, В., В. Пастухов, М. Бакум, М. Циганенко, С. Скофенко, О. Романашенко, В. Качанов та Д. Крохмаль. "Результати досліджень роботи дослідного зразка спеціалізованої сівалки для сумісних посівів кормових культур". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(13) (6 лютого 2020): 35–42. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.3(13).35-42.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті наведені результати досліджень в 2017 та 2018 роках роботи дослідного зразка спеціальної сівалки на базі «Vega-8 Profi» для сумісних посівів зернових та бобових кормових культур. Дослідження проводились в виробничих умовах двох дослідних господарств - інституту Північного Сходу національної академії аграрних наук України в Харківський (2017 рік) та Сумській (2018 рік) областях. При дослідженнях, які проводились відповідно до розробленої програми та методики, визначались показники якості роботи сівалки, вплив сумісного посіву кукурудзи та сої на врожайність силосної маси, а також вплив отриманої силосної маси на продуктивність корів. Цінність сумісних посівів полягає в ефективному використанні земельних площ, а також більш якісному складу кормів. Найбільш ефективними є сумісні посіви кормових культур з бобовими, які не тільки збагачують ґрунт азотом, що утворюється на коренях бобових, а і збільшують кількість білка та протеїну в кормовій одиниці. Крім визначення переваг та позитивних сторін в роботі дослідного зразка сівалки, фіксувалися відмови та недоліки в роботі сівалки, які стали підставою для подальшого удосконалення її конструкції. Узагальнюючи результати дворічних досліджень роботи сівалки показали, що сумісні посіви кукурудзи та сої забезпечують урожайність силосної маси на 30% вище, ніж при посівах тільки кукурудзи. Відповідно до програми досліджень, у 2018 році вивчався вплив силосної маси сумісних посівів на продуктивність корів. Методом господарського обліку визначались надої молока та його якість за умови, що в раціоні корів був силос сумісних посівів кукурудзи та сої, а також приріст ваги при відгодівлі телиць силосом з сумісних посівів. Годівля корів отриманим силосом забезпечила підвищення удою та жирності молока та приріст ваги при відгодівлі телиць в порівнянні з силосом тільки кукурудзи.