Статті в журналах: "Зона охолодження"

1

Пазюк, В. М. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ СУШІННЯ НАСІННЄВОГО ЗЕРНА". Vidnovluvana energetika, № 4(67) (25 грудня 2021): 90–99. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.4(67).90-99.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті запропоновані сучасні методи низькотемпературного сушіння зернових культур. Найбільш поширені для сушіння зернових культур бункери та силоси для вентилювання, сушарки колонкового та шахтного типу. Приведені енергетичні витрати зерносушарок у найбільш відомих виробників, що становлять в залежності від типу зерносушарки 4350 – 5000 кДж/кг випареної вологи. Розроблена енергетична класифікація існуючих зерносушарок в залежності від заходів направлених на зниження енергетичних витратах теплоти, але цього недостатньо. Витрати теплоти в існуючих зерносушарках потрібно зменшувати, тому розроблені заходи із зниження витрат теплоти на процес сушіння, серед яких доцільно застосувати теплові насоси, які вирішують комплексно проблему енергоефективності. Ефективність теплонасосної установки підтверджується проведеними експериментальними дослідженнями, в якій розраховані енергетичні витрати на 1 кг випареної вологи, що становлять 3675–3700 кДж/кг випареної вологи. Процес сушіння насіння зернових культур в теплонасосній сушильній установці проходить періоди нагрівання, постійної та падаючої швидкості сушіння. Найбільш доцільна температура сушильного агента 50°С, швидкість сушіння 1,5 м/с та шар матеріалу в 20 мм. Насіннєві властивості зернових культур після теплової обробки зберігаються на рівні 99–100 %. Вирішення проблеми енергоефективності сушіння насіння зернових культур досягається встановленням в технологічну схему сушіння теплонасосної установки. Зерносушильна установка складається з 3-х зон, перша зона з температурою 80°С необхідна для швидкого підігрівання насіння зернових культур, друга зона із температурою теплоносія 50°С від конденсатора теплового насосу дозволяє сушити насіння, третя зона використовується для охолодження матеріалу від випарника теплового насосу. Бібл. 10, рис. 6.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Дем'яненко, Ю. І., О. В. Дорошенко та М. І. Гоголь. "Система кондиціювання повітря на основі випарного охолодження і відкритого абсорбційного циклу". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 1-2 (4 липня 2020): 11–18. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i1-2.1824.

Повний текст джерела

Анотація:

У наш час дефіцит енергії і охорона навколишнього середовища змушують господарників і проектувальників систем кондиціювання до пошуку інших, непарокомпресійних джерел холодопостачання. В статті запропонована система кондиціювання повітря, яка використовує природну нерівноважність атмосферного повітря – психрометричну різницю температур. Проаналізовані процеси прямого та непрямого випарного охолодження повітря стосовно досягнення комфортної зони. На h,d- діаграмі показано, що в результаті прямого випарного охолодження можна досягти області комфорту. Відмічено, що визначальний вплив на ефективність процесу випарного охолодження має вологовміст повітря на вході в апарат. В регіонах, де він високий, вирішальну роль відіграє попереднє осушення повітря. Запропонована альтернативна установка кондиціювання повітря на основі випарного охолодження і попереднього осушення повітря, завдяки чому збільшується психрометрична різниця температур повітря та стає можливим вийти в комфортну зону без застосування парокомпресійного холодильного циклу. Осушення повітря відбувається в абсорбері розчином бромістого літію, для регенерації якого використовується тепло, що виробляється сонячними колекторами. З огляду на те, що в процесі абсорбції температура абсорбенту зростає, в схемі передбачено відведення теплоти абсорбції водою, попередньо охолодженою в градирні. Поставлено задачу досягти після установки стану повітря, близького до температури точки роси, збільшивши таким чином її холодопродуктивність. При цьому слід забезпечити зменшення габаритів установки та витрат енергії на переміщення контактуючих потоків повітря, води та розчину абсорбенту. Всі тепломасообмінні апарати в установці виконані за поперечною схемою на основі регулярної насадки. Такий підхід дозволив мінімізувати аеродинамічний опір апаратів та їх габарити. Розроблена схема сонячної системи кондиціювання повітря (ССКП) запропонована для кондиціювання одного із супермаркетів

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Zhuk, V. M., O. V. Verbovskiy, I. Yu Popadiuk та I. I. Matlai. "Основні технологічні параметри реалізації аеробного біокомпостування осадів стічних вод". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 11 (27 грудня 2018): 91–95. http://dx.doi.org/10.15421/40281117.

Повний текст джерела

Анотація:

Перспективним шляхом утилізації осадів стічних вод на каналізаційних очисних спорудах є їх аеробне біокомпостування з отриманням органо-мінеральної суміші. Представлено узагальнену математичну модель, що враховує геометричні розміри компостних буртів і товщину зони охолодження та дає змогу прогнозувати та оптимізувати основні технологічні параметри реалізації процесу аеробного компостування осадів. Показано, що без урахування технічних обмежень максимально досяжний відносний ефективний об'єм зростає зі збільшенням висоти бурту H, коефіцієнта закладання його відкосів m та відносної довжини бурту L/H. Для довгих буртів із L/H³20 впливом торцевих зон на значення відносного ефективного об'єму можна нехтувати. За сталого значення площі поперечного перерізу довгих буртів максимальні значення відносного ефективного об'єму відповідають коефіцієнту закладання відкосів m = 1. Розроблена модель дає змогу розв'язати оптимізаційну задачу для фіксованого об'єму компостного бурту за наявності технічних обмежень щодо максимального значення висоти Н. У практично вагомому діапазоні значень вихідних параметрів (Wtot = 50−500 м3; Нmax = 2 м; a = 0,3−0,5 м) максимальний відносний ефективний об'єм відповідає буртам невеликої довжини L/H<20 зі значеннями коефіцієнта закладання відкосів m>1. Це пояснено тим, що такі бурти мають мінімальну площу поверхні розділу з повітрям, що мінімізує об'єм зон охолодження за сталого об'єму і висоти бурту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Trishevsky, O. I., M. V. Saltavets та V. O. Kondrashchenko. "Обґрунтування та вибір схем охолодження валків листопрокатних станів на основі математичного моделювання процесів теплообміну валків з полосою". Обробка матеріалів тиском, № 1(50) (31 березня 2020): 307–14. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)307.

Повний текст джерела

Анотація:

Тришевський О. І., Салтавець М. В., Кондращенко В. О. Обґрунтування та вибір схем охолодження валків листопрокатних станів на основі математичного моделювання процесів теплообміну валків з полосою. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 307-314. Розглянуто особливості обладнання і технологічних процесів отримання гарячекатаного листа на широкосмугових станах України та промислово розвинених країн, таких як США, Німеччина, Франція, Італія, Австрія, Японія. Визначено основні тенденції вдосконалення технології та обладнання з метою зниження енерговитрат, собівартості продукції, що випускається і підвищення її конкурентоспроможності за кордоном. Основними з них є забезпечення стабільності параметрів технологічного процесу прокатки листа за рахунок застосування сучасних конструкцій прокатних станів, оснащення їх відповідною контрольно-вимірювальною апаратурою та засобами автоматизації технологічного процесу, а також удосконалення технології прокатки й охолодження за допомогою використання компактних установок надшвидкісного охолодження смуги, які встановлюються між чорновою і чистовою групами клітей, а також після чистової групи перед моталками. Використання такої технології надшвидкісного охолодження полоси при прокатці дозволяє отримати гарячекатану листову сталь зі стабільними механічними властивостями при прокатці надтонких листів. Викладено результати теоретичних досліджень теплового стану робочих валків під час гарячої прокатки листа на прикладі чистової кліті стану 2250 Алчевського металургійного комбінату. Дано рекомендації щодо застосування ефективних схем охолодження валків. Зокрема запропоновані дві нові схеми їх охолодження: а) перспективна; б) економічна. При використанні перспективної схеми подачі води на валок зростання температури за один цикл зменшується вдвічі і становить 5-6 ° С. Істотна відмінність економічного способу подачі води полягає в тому, що стабілізація температурного поля валка забезпечується при зменшенні на 25% довжини зони примусового охолодження, з'являється можливість зменшити кількість води на охолодження. Стійкість валків за рахунок стабілізації теплового стану підвищується на 10%.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Dybach, O. "Про застосування теорії нечітких множин для оцінки невизначеностей імовірнісного аналізу безпеки АЕС". Nuclear and Radiation Safety, № 1(65) (26 березня 2015): 16–19. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.1(65).04.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто питання практичного застосування теорії нечітких множин для оцінки невизначеностей імовірнісного аналізу безпеки АЕС як альтернативи статистичним методам. Порівняно результати оцінок імовірності та невизначеності відмови функції безпеки, виконуваної пасивною частиною системи аварійного охолодження активної зони, методом теорії нечітких множин та методом Монте-Карло.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Mazurok, A., та M. Vyshemirskyi. "Аналіз умов виникнення термоудару корпусу реактора з урахуванням виконаних модернізацій систем, важливих для безпеки". Nuclear and Radiation Safety, № 2(66) (19 червня 2015): 16–23. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.2(66).03.

Повний текст джерела

Анотація:

Виконано аналіз ефективності функціонування систем реакторної установки із зниження ризику виникнення умов термоудару корпусу реактора на прикладі представницьких аварійних сценаріїв. Розглянуто роботу регулюючих клапанів, які встановлені на лінії напірних трубопроводів насосів системи аварійного охолодження активної зони, а також функціонування захисту від холодного опресування, що входить до складу системи захисту першого контуру від перевищення тиску. Для розрахункового аналізу використано теплогідравлічну модельдля коду RELAP5/Mod3.2 з детальним моделюванням опускної ділянки реактора та врахуванням виконаних модернізацій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Vorobyov, Y., та I. Tereschenko. "Моделювання температурного розшарування в головному циркуляційному трубопроводі за природної циркуляції теплоносія першого контуру для оцінки термошоку корпусу реактора за допомогою коду RELAP5/MOD3.2". Nuclear and Radiation Safety, № 1(57) (13 березня 2013): 14–21. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2013.1(57).03.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено розбиття холодних та гарячих ниток моделі реактора ВВЕР-1000 для комп’ютеронго коду RELAP5/MOD3.2 на два рівні за висотою для моделювання стратифікованих течій в головному циркуляційному трубопроводі в разі подачі води від системи охолодження активної зони. Модель протестовано з використанням експериментальних даних щодо перемішування та стратифікації в холодній нитці. Порівняння результатів розрахунку течі з незачиненням запобіжного клапана компенсатора тиску з експериментальними даними показало покращення опису перехідного процесу. Модель може застосовуватися для оцінки явищ за очікуваної термічної стратифікації теплоносія в холодних нитках.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Kovalyshyn, V., N. Velykyi, Vol Kovalyshyn, T. Voitovych та M. Sorochych. "ЗАСОБИ ОТРИМАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПРЕСІЙНОЇ ПІНИ". Fire Safety 39 (5 квітня 2022): 94–104. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.39.2021.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Пожежі класів А та В серед інших класів пожеж завдають значної матеріальної та екологічної шкоди. Найпоширенішою речовиною для гасіння пожеж класу А є вода, оскільки вона має високі показники теплоємності, теплоти пароутворення і низьку теплопровідність. Основний механізм вогнегасної дії води – охолодження зони горіння. При потраплянні в осередок пожежі вода охолоджує горючу речовину нижче за температуру займання. Також при поглинанні водою тепла утворюється пара, яка зменшує концентрацію кисню та продуктів горіння в зоні горіння.У Німеччині, Австрії, США та інших країнах все більшої популярності набуває використання компресійної піни. Принцип дії системи для отримання такої піни – примусове введення повітря в розчин піноутворювача за допомогою компресора. Такі системи називаються “Compressed air foam system” (CAFS), які останнім часом набули широкого застосування в світі. Компресійній піні притаманна вогнегасна властивість води, хороша ізолювальна здатність горючих парів від зони реакції.Вперше технологія для генерування компресійної піни була застосована у 1932 році у Данії. Вона використовувалася для гасіння пожеж на суднах. Властивості цієї піни отримали позитивну оцінку та у 1944 році її почали використовувати у ВМС США. Зараз компресійна піна використовується для гасіння пожеж класу А і В та на об’єктах, де є небажаним затоплення водою і потрібна піна з хорошими адгезивними властивостями.Мета. Метою статті є аналіз використання CAFS та розширення галузі застосування компресійної піни для гасіння нафтопродуктів підшаровим способом та при подаванні на поверхню. Висновки. Згідно з проведеним аналізом можна зробити висновок, що системи з використання компресійної піни набирають стрімкого поширення, такі технології не передбачають використання великої кількості води і доволі широко застосовуються у багатьох країнах світу, зокрема, в Німеччині, Австрії, США, Великій Британії тощо. Основні переваги компресійної піни: менші затрати часу на гасіння пожежі, менші витрати води та піноутворювача води (2-5 рази) і піни (5-15 разів), можливість подавання піни на велику відстань, а також гасіння електрообладнання. Також слід зазначити, що компресійна піна значно легша, а тому це підвищує маневреність ствольщика, та дає змогу швидше змінити позицію. Також, при використанні цієї піни, завдяки низькому вмісту рідинної фази, зменшуються побічні матеріальні збитки при гасінні пожеж житлових будинків. Є гіпотеза, що цей вид піни може використовуватись для подавання на поверхню горючої рідини, а також використовуватись для «підшарового» гасіння резервуарів з нафтою та нафтопродуктами. Використання компресійної піни «підшаровим» способом, як і подачею на поверхню не вивчене в Україні та за її межами, відсутні відповідні нормативні документи. У нашій гіпотезі передбачаємо, що компресійна піна буде швидко покривати поверхню і триматись довгий час на поверхні не руйнуючись, таким чином не давати горючим парам потрапляти в зону горіння, бути екраном між полум’ям та дзеркалом ЛЗР та ГР, охолоджувати нагріті поверхні. Компресійна піна має більшу стійкість ніж звичайна, повітряно-механічна піна (ПМП). Для підтвердження або спростування цієї гіпотези у майбутньому будуть проведені дослідження з гасіння пожеж у резервуарах з ЛЗР та ГР та визначення оптимальних концентрацій вітчизняних піноутворювачів (ПУ) для отримання компресійної піни

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Осадчук, Є. О., та О. С. Тітлов. "Пошук енергоефективних режимів роботи систем отримання води з атмосферного повітря на базі абсорбційних водоаміачних термотрансформаторів тепла і сонячних колекторів". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 3-4 (11 січня 2021): 78–91. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1951.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі показано, що система отримання води з атмосферного повітря з джерелом тепла від сонячних колекторів і з абсорбційним водоаміачним термотрансформатором тепла (АВТТ), з підтискаючим бустер-компресором перед конденсатором, може бути працездатною з джерелами тепла від 85 °С. Порівняльний аналіз енергетичних витрат на стиснення пари робочого тіла в АВТТ з підтискаючим бустер-компресором і в парокомпресорному термотрансформаторі тепла (ПКТТ) показав перевагу АВТТ, як при експлуатації в помірному, так і тропічному кліматі. Проведено розрахунки максимальної енергоефективності АВТТ, яка в розглянутому діапазоні параметрів досягається при тиску генерації 1,0 МПа, і в умовах помірного клімату залежить від масової частки «міцного» водоаміачного розчину (ВАР) та температури випаровування. Найбільш енергоефективним є режим роботи АВТТ з температурою в випарнику 5 °С. У цьому випадку має місце і мінімальна кратність циркуляції ВАР, що знижує витрату робочого тіла і, відповідно, теплове навантаження генератора та спрощує рішення задачі охолодження абсорбера. Практично у всіх розглянутих кліматичних зонах з дефіцитом водних ресурсів процес отримання води з атмосферного повітря найбільш енерговитратний в зимовий період року, а найбільш енергоефективний – в літній. У літній період року питомі енерговитрати чисельно однакові при зміні кінцевої температури в процесі охолодження від 5 до 15 °С. Це дозволить організувати енергозберігаючий процес роботи термотрансформаторів тепла різного типу за рахунок підвищення температури кипіння у випарнику. Розроблено варіант системи отримання води в транспортному виконанні, яка призначена для роботи в польових умовах в автономному режимі

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Fialko, N. M., G. O. Gnedash, R. O. Navrodska, S. I. Shevchuk та G. O. Sbrodova. "Удосконалення технічних рішень теплоутилізаційного устаткування котелень". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (26 вересня 2019): 120–23. http://dx.doi.org/10.15421/40290724.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати досліджень щодо застосування в конденсаційних водогрійних теплоутилізаторах систем глибокої утилізації теплоти відхідних газів котельних установок пучків оребрених біметалевих труб певної конфігурації, а саме: з інтенсифікаторами (турбулізаторами) теплообміну всередині сталевих труб та з зовнішнім алюмінієвим оребренням. При цьому димові гази омивають оребрену поверхню, а рух нагріваної води здійснюється усередині труб. Використання таких труб дає змогу посилити теплообмін на внутрішній частині труб, що особливо важливо для конденсаційної зони теплоутилізатора, де відбувається інтенсифікація теплообміну, і з боку димових газів в разі їх охолодження нижче температури точки роси водяної пари та її конденсації. Для конденсаційної зони трубного пучка визначали раціональні геометричні параметри сталевих труб і турбулізаторів потоку на їхній внутрішній поверхні за умови рівності термічних опорів з боку димових газів і води. За результатами виконаних досліджень визначено оптимальні співвідношення параметрів сталевої труби і турбулізаторів потоку, що забезпечують значну інтенсифікацію теплообміну за відносно помірного росту аеродинамічного опору. Показано, що застосування пропонованих труб поліпшує також теплообмін і шляхом уповільнення процесу накипоутворення за рахунок турбулізації пристінного шару нагріваної води. Так відносне зменшення товщини відкладень для труб з турбулізаторами потоку порівняно з гладкими трубами зростає з часом і в деяких режимах перевищує значення 2.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Шаптала, Д. Є., С. С. Дубровський та В. Ф. Іродов. "АЛГОРИТМ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ПОШУКУ БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНИХ РІШЕНЬ ДЛЯ ОБІГРІВУ ВІДКРИТОЇ ПРОМИСЛОВОЇ ПЛОЩАДКИ З ТРУБЧАСТИМИ ГАЗОВИМИ НАГРІВАЧАМИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 6 (14 лютого 2022): 77–85. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.6.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Ефективний обігрів відкритих промислових площадок – актуальна проблема використання промислових підприємств в Україні при реконструкції діючих підприємств. При опаленні промислових площадок в цехах промислових підприємств не має потреби створювати систему опалення всього цеху, а необхідно обігріти лише відкриту площадку в цеху який не опалюється. Для опалення відкритих площадок використовуються системи променевого опалення. Але променеве опалення відкритих площадок показало, що незважаючи на значні променеві теплові потоки охолоджене повітря проривається знизу на відкриту площадку. Нещодавно було запропоновано використовувати комбінований засіб опалення відкритих промислових площадок – на границі зони обігріву використовуються вузько направлено променевий обігрів, а також створення повітряної завіси від холодного повітря на рівні підлоги. Для трубчастих газових нагрівачів розташованих у горизонтальних каналах розроблена математична модель, яка може бути застосована для прийняття рішень в системі обігріву відкритої промислової площадки. Але для цієї математичної моделі не були розроблені критерії прийняття оптимальних рішень і не розроблений алгоритм вирішення задач оптимізації обігріву відкритої площадки з трубчастими газовими нагрівачами у каналах для створення повітряних завіс на границі зони обігріву. Розроблені критерії оптимізації обігріву відкритих площадок з трубчастими газовими нагрівачами в каналах. Для математичного моделювання теплообмінних процесів у трубчастих нагрівачах з подачею повітря для його підігріву застосовані раніше отримані експериментальні результати наукового дослідження авторів. Для математичного моделювання ефективності трубчастого нагрівача у якості повітряної завіси використовувались результати експериментальних досліджень повітряних завіс, які представлені у літературі. Сформульований вибір оптимальних багатокритеріальних рішень застосовуючи вибір у вигляді блокування. Для пошуку багатокритеріальних рішень при оптимізації обігріву відкритої площадки з трубчастими газовими нагрівачами в горизонтальному каналі розроблений алгоритм еволюційного пошуку з функцією відбору у вигляді блокування. Отримані результати чисельного пошуку багатокритеріальних рішень наведеної задачі оптимізації, з яких видно збіжність чисельних результатів пошуку рішень при застосуванні в алгоритмі декількох гилок еволюційного процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Voloshchuk, Vasily, Vladimir Ivanov, Lyudmila Zasukha, Olga Bordunova та Julia Pavlenko. "ВПЛИВ ОХОЛОДЖЕНОГО ПОВІТРЯ НА УТРИМАННЯ СВИНОМАТОК З ПОРОСЯТАМИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1 (40) (24 лютого 2020): 38–42. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.1.6.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено спосіб покращання комфорту підсисних свиноматок з поросятами великої білої і породи французької селекції за умов промислової технології свинокомплексу ТОВ «Агропрайм Холдинг». Згідно розробленого способу зниження температури в зоні фіксуючого боксу відбувається ступінчасте: за температури повітря в приміщенні 27°С вмикається система водяного зрошення, яка подає воду у вигляді крапель на тулуб свиноматки в області лопаток; за температури повітря в приміщенні 32°С, подається вода у вигляді тоненької цівки на тулуб свиноматки в області лопаток. Застосування запропонованого способу сприяло збільшенню маси гнізда поросят у 28 днів на 9,5-10,5 кг порівняно з традиційною технологією і на 5,0-6,4 кг порівняно з системою мілкодисперсного розсіювання води. На промисловому підприємстві ТОВ ТОВ «Агроінд» Дніпропетровської області розроблена система охолодження повітря за рахунок використання теплової енергії землі. Її сутність полягає у наступному. У приміщеннях для утримання тварин у підпідлоговому просторі проміж гнойовими ваннами на глибині одного метра було прокладено бетонні канали - повітропроводи з поперечним перерізом 1 × 1 м, по яких проходить вхідне повітря. За рахунок теплової енергії землі воно охолоджується у теплу пору року і подається у камеру попередньої підготовки вхідного повітря де розміщуються радіатори - теплообмінники, через їх труби або прокачується холодна вода з артезіанської свердловини. Додатково на вході до камери попередньої підготовки вхідного повітря встановлено пристрій контролю температури та вологості, що дозволяє регулювати і вирівнювати ці показники перед подачею у підземні канали – повітропроводи. Подача попередньо підігрітого (охолодженого) у підземних каналах - повітропроводах за рахунок теплової енергії землі повітря з низько розміщених по периметру приміщення вихідних отворів вентиляційної системи сприяє кращій сезонній стабілізації температури у приміщенні, ефективнішому видаленню шкідливих речовин, поліпшенню мікроклімату, підвищенню комфортності утримання поголів’я і як наслідок покращенню виробничих показників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Коваль, Ю. М., В. Ф. Мазанко, Д. С. Герцрікен, Є. І. Богданов, В. М. Міронов та С. Є. Богданов. "Вплив проміжних прошарків на взаємну дифузію за умов мартенситних перетворень". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 3 (6 липня 2021): 55–63. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.03.055.

Повний текст джерела

Анотація:

Методами, які базуються на застосуванні радіоактивних індикаторів, рентгеноструктурного і мікродюрометричного аналізів досліджено фазовий склад дифузійної зони, що утворюється при низькотемпературному імпульсному впливі. Деформування здійснювали шляхом використання значного об’ємного ефекту при атермічних мартенситних α → γ (при охолодженні в рідкому азоті) та γ→ α (при нагріванні до 923 К) перетвореннях у сплаві Fe-30 %Ni. Після різних умов попередньої обробки сплав заліза з 30 % нікелю існував при кімнатній температурі у вигляді гомогенного твердого розчину у двох модифікаціях: з ОЦК ґратами (α-фаза) та з ГЦК ґратами (γ-фаза). Зі сплаву у ГЦК-фазі робили кубічні зразки, а з ОЦК — П-подібні. Кубічні зразки з нанесеними шарами мічених атомів поміщали в П-подібні таким чином, щоб був забезпечений контакт між шарами ізотопу і металевими прошарками, що примикають з іншого боку до залізних фольг, які, в свою чергу, контактують з паралельними внутрішніми поверхнями (ніжки літери П). З’єднані таким чином за ковзною посадкою зразки занурювали у рідкий азот (перетворення відбувається в кубічному зразку) або поміщали у піч, нагріту до 923 К (перетворення у П-подібному). В обох випадках об’ємний ефект при перетвореннях зумовлює імпульсне деформування контактуючих поверхонь. Дана схема навантаження до- зволяє отримувати зразки, що зазнають як дію імпульсної деформації, так і спільну дію γ ⇄ a перетворень і створюваної ними пластичної деформації. Контрольні зразки зазнавали γ→ α та α → γ перетворення за тих самих умов, але без прошарків, а також відчували перетворення без оправлення, тобто без додаткової імпульсної деформації. Показано вплив проміжних прошарків на швидкість масоперенесення і особливості фазоутворення за умов мартенситних перетворень з вибуховою кінетикою. Встановлено взаємозв’язок між видом проникаючих атомів і утвореними фазами в нерівноважних умовах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Slyvinskyy, O. А., S. P. Bisyk та K. D. Tonkushina. "АНАЛІЗ ФАЗОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В ЗВАРЮВАЛЬНІЙ ЗОНІ ТЕРМІЧНОГО ВПЛИВУЛЕГОВАНИХ ВИСОКОМІЦНИХ СТАЛЕЙ". Технологические системы, № 86/1 (4 липня 2019). http://dx.doi.org/10.29010/086.7.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі проаналізовано принципи легування високоміцних загартовано-відпущених сталей, щозастосовуються для протикульового захисту, а також вплив окремих легувальних елементів напроцеси гартування та відпуску цих сталей внаслідок дії зварювального тепла. Обрано 15 сталейрізних плавок, що застосовуються при виготовленні зварних корпусів бойових броньованих машин.Для обраних матеріалів чисельно побудовано термокінетичні діаграми розпаду переохолодженогоаустеніту, визначено фазовий склад та механічні властивості металу навколошовної ділянки пришвидкостях охолодження, типових для механізованого зварювання у захисному газі. За результа-тами проведеного розрахункового аналізу визначено матеріали, що не зазнають знеміцнення в усьому діапазоні досліджених швидкостей охолодження.[dx.doi.org/10.29010/86.7]

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Кананович, Сегрій Ігоревич, Артур Вікторович Дордуров та Віктор Петрович Кравченко. "ОЦІНКА ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ ТИПІВ РОЗПОДІЛЕННЯ КОЕФІЦІЄНТУ ТЕПЛОВІДДАЧІ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ ПРОЦЕСУ ОХОЛОДЖЕННЯ ЗЛИВКУ У ЗОНІ ВТОРИННОГО ОХОЛОДЖЕННЯ ЗАГОТІВОК". Наука та виробництво, № 21 (1 листопада 2019). http://dx.doi.org/10.31498/2522-9990212019187595.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Зона охолодження"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями