Добірка наукової літератури з теми "Зона концентрації"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Зона концентрації".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Зона концентрації"
1
Гервольська, Кристина, та Ірина Чушкіна. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ З ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО ОПОРУ ГРУНТІВ З РІЗНИМ СТУПЕНЕМ ВОЛОГОСТІ, МІНЕРАЛІЗАЦІЇ ТА ТЕМПЕРАТУРИ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 4 (15 травня 2021): 253–57. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.048.
Повний текст джерелаАнотація:
В результаті експериментальних досліджень отримані залежності електричного опору від температури, вологості і концентрації добрив проб ґрунтів, відібраних в Магдалинівському районі Дніпропетровської області. Встановлено, що для всіх залежностей характерною областю зміни електричного опору є зона зі значеннями 2 - 4 МОм м, яка відповідає найбільш сприятливим умовам для розвитку рослин, а саме температури ґрунту 27 - 33°С, вологості 17 - 22%, концентрації добрив NPK 0,445 - 0,545г/дм3. Показана принципова можливість застосування цього методу для експрес-визначення вологості і засоленості ґрунтів.
2
Ломоватская, Л. А., О. В. Кузакова, А. С. Романенко та А. М. Гончарова. "АКТИВНОСТЬ АДЕНИЛАТЦИКЛАЗ И ИЗМЕНЕНИЕ КОНЦЕНТРАЦИИ ЦАМФ В КЛЕТКАХ КОРНЯ ПРОРОСТКОВ ГОРОХА ПРИ ИНФИЦИРОВАНИИ МУТУАЛИСТАМИ И ФИТОПАТОГЕНАМИ, "Физиология растений"". Физиология растений, № 4 (2018): 310–20. http://dx.doi.org/10.7868/s0015330318040073.
Повний текст джерелаАнотація:
Изучали интенсивность сорбции азотфиксирующего симбионта, Rhizobium leguminosarum bv. vicea (Rlv), а также специфического, Pseudomonas syringae pv. pisi (Psp), и неспецифического, Clavibacter michiganensis ssp. sepedonicus (Cms), фитопатогенов, в различных зонах корня проростка гороха. Ранее установлено, что эти зоны (I - меристема 2 мм; II зона без корневых волосков - 27 мм; III зона, содержащая зачатки корневых волосков 712 мм; IV зона молодых корневых волосков - 1217 мм; V зона закончивших рост корневых волосков -1722 мм от кончика корня) отличались по чувствительности к Rlv. При этом исследовали реакцию отдельных компонентов аденилатциклазной сигнальной системы (АСС): изменение концентрации циклического аденозинмонофосфата (цАМФ), активности трансмембранной аденилатциклазы (тАЦ) и растворимой аденилатциклазы (рАЦ) в тех же зонах корня гороха через различные промежутки времени инфицирования (5, 15, 120 и 360 мин). Показано, что степень активации отдельных компонентов АСС клеток различных зон корня проростков гороха не зависела от интенсивности сорбции бактерий разной специализации. Под воздействием Rlv характер изменения активности тАЦ и рАЦ практически совпадал в различных зонах корня гороха и был близок к динамике изменения уровня цАМФ в тех же условиях. При контакте с Psp изменение уровня цАМФ было схоже с аналогичным показателем при инфицировании Rlv, а динамика тАЦ и рАЦ в большинстве случаев имела противоположную направленность. При контакте с Cms, несмотря на отсутствие сорбции, происходило повышение уровня цАМФ и наблюдалась активация тАЦ и рАЦ. Предполагается, что изменение активности упомянутых компонентов АСС связано с экзометаболитами Rlv, Psp и Cms, которые активируют PAMP-индуцированный иммунитет клеток проростков гороха. Одинаковая динамика цАМФ в различных зонах корня проростков гороха под воздействием Rlv и Psp отражает специфическую реакцию и имеет, вероятно, различную функцию: при контакте с Rlv - регуляторную, с Psp - защитную. При кратковременном воздействии Cms динамика изменения цАМФ в тех же зонах корня носит неспецифический характер, и, возможно, связана с интенсивностью поглощения экзополисахаридов (ЭПС) корневыми волосками. Системная реакция АСС наблюдалась также в гипокотиле проростков под воздействием всех трех микроорганизмов.
3
Glyva, V., K. Nikolaiev, O. Tykhenko та O. Tymoshenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНІВ ФІЗИЧНИХ ФАКТОРІВ У ПРИМІЩЕННЯХ ДИСПЕТЧЕРСЬКИХ СЛУЖБ АЕРОПОРТІВ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (5 лютого 2019): 32–35. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.032.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом представленої роботи є процеси формування комплексу фізичних факторів у приміщеннях диспетчерських служб аеродромів цивільної авіації. Мета дослідження – натурні вимірювання кількісних значень найбільш критичних фізичних факторів та надання науково обґрунтованих рекомендацій з їх нормалізації та підтримання на нормативному рівні. Для досягнення поставленої мети визначені наступні задачі: вимірювання напруженостей магнітного та електричного полів промислової частоти, індукції стаціонарного магнітного поля, густини потоків енергії електричних полів, радіочастот, напруженостей електростатичних полів та концентрації аероіонів обох знаків у повітрі робочої зони. На основі отриманих даних розроблені рекомендації з управління та підтримки стандартного рівня виміряних фізичних факторів. Методами досліджень є інструментальні вимірювання рівнів фізичних факторів, розрахунковий та графоаналітичний методи. У результаті вимірювань рівнів фізичних факторів у диспетчерських вежах аеропортів встановлено наступне. Напруженості магнітного та електричного полів промислової частоти, густини потоків енергії електромагнітних випромінювань радіочастот, стаціонарних магнітних полів перебувають на нормативному рівні та не потребують коригування. Повітря робочої зони є повністю деіонізованим. Це обумовлене наявністю ненормативних рівнів електризації полімерних поверхонь. Цей висновок зроблено на основі виконаного моделювання відповідних процесів та підтверджено експериментально. Для нормалізації аероіонного складу повітря рекомендовано використовувати спеціально розроблений ультразвуковий іонізатор повітря. Його перевагою є відсутність генерації озону та оксидів азоту у процесах коронних розрядів. Досліджено ефективність розробленого іонізатора повітря. Показано, що зона впливу іонізатора задовільна, при цьому відбувається підвищення відносної вологості. Це сприяє зниженню електризації поверхонь. Зроблено висновки про фактичний стан рівнів фізичних факторів. У приміщеннях диспетчерських служб аеропортів доведено необхідність нормалізації аероіонного складу повітря і надано спосіб її реалізації.
4
Roshchenko, O. F., M. P. Dergachov та A. I. Vinnikov. "Вивчення спектрів люмінесценції цитоплазматичного барвника піронін G, інфільтрованого у фотонний кристал". Biosystems Diversity 17, № 3 (23 листопада 2009): 75–79. http://dx.doi.org/10.15421/010971.
Повний текст джерелаАнотація:
Отримано спектри люмінесценції барвника піронін G у фотонному кристалі, в гліцерині різних концентрацій. Показано, що зонна структура впливає на спектр випромінення молекул барвника і це виражається у зменшенні інтенсивності люмінесценції в області фотонної стоп-зони. Ріст концентрації наповнювача синтетичного опалу призводить до зсуву максимуму спектра люмінесценції барвника піронін G нелінійно.
5
Уберман, В., та Л. Васьковець. "НАБЛИЖЕННЯ ПОНЯТЬ ЕКОЛОГО-ПРАВОВОГО ЛІМІТУВАННЯ СКИДАННЯ РЕЧОВИН ЗАКОНОДАВСТВА ЄС ТА УКРАЇНИ". Юридичний вісник, № 2 (5 липня 2021): 105–17. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2149.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено еколо- го-правовий під-інститут регулювання скидання забруднювальних речовин (РСЗР) у поверхневі води європейського екологічного законодавства і здійснено його порівняння з подібним під-інститутом у законодавстві України. Наголошено, що цей елемент інституційної структури водного законодавства є найбільш дієвим щодо впливу на якість вод. Визначено, що законодавче ядро РСЗР утворюється вимогами до обмеження скидання (емісії) у воду речовин, зокрема, із точкових джерел скиду, тобто до лімі- таційного регулювання. Виявлено співвідношення поняттєво-категоріальних апаратів РСЗР у джерелах екологічного законодавства
ЄС та України. Запропоновано пріоритетні кроки наближення українських еколого-правових понять до європейських та надано зміни деяких термінологічно некоректних перекладів. Для цього в обох законодавствах визначено джерела загальних та спеціальних вимог (норм), релевантних РСЗР. Виявлено, що у законодавстві ЄС до загальних стосовно РСЗР належать чотири директиви та один регламент, а до спеціальних - чотири директиви. В українському законодавстві загальними стосовно РСЗР слід вважати два закони та шість підзаконних актів, а спеціальними - шість законів. Розглянуто поняттєвий апарат, який стосується лише загальних вимог директив ЄС та законів України, утворюється як нормами-дефіні- ціями, так і поняттями з окремих статей. Використано методику порівняльного дослідження, яка ґрунтується на системному аналізі поширення забруднювального впливу за структурою ланцюга дії емітованих речовин на склад та властивості поверхневої води. Ланцюг забруднювального впливу складається із 9 ситуаційних структурних елементів (ланок). Визначено, що найбільш важливими поняттями, які відсутні у Водному кодексі України і підлягають рецепції задля наближення, є: «пріоритетна речовина», «специфічна речовина», «комбінований підхід», «найкраща доступна техніка», «зона змішування» та «стандарт якості довкілля». Стверджується, що зона змішування у масиві води, безпосередньо прилегла до скиду забруднювальної речовини, де здійснюється найбільш значна зміна її концентрації, є об'єктом правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки водокористування.
6
Zlydnev, Nikolaevich Artem, Olga Nikolaevna Onophreychuk та Lydia Nikolaevna Anishchenko. "ПИГМЕНТНЫЙ СОСТАВ ФОНОВЫХ ЭПИФИТНЫХ ВИДОВ БРИО- И ЛИХЕНОБИОТЫ КРУПНЫХ ГОРОДОВ КАК БИОИНДИКАЦИОННЫЙ ПРИЗНАК". V mire nauchnykh otkrytiy 10, № 1 (7 квітня 2018): 75. http://dx.doi.org/10.12731/wsd-2018-1-75-89.
Повний текст джерелаАнотація:
Выявлены биохимические показатели общего состояния воздуха в городах – содержание фотосинтетического пигмента в биомассе лишайников и зелёных мхов. Установлена валовая концентрация фотосинтетических пигментов (хлорофиллов а и b) и на их основе выделены 2 зоны: с высоким и низким содержанием пигментов для города Брянска и Орла.Оптимальное соотношение хлорофиллов а и b (5 : 3) не определено ни для одной пробы биомасс, в среднем для г. Брянска – 2,2 : 4,3, для г. Орла – 2,5 : 3,4. Малые значения концентрации хлорофилла а определены для экотопов эпифитных мхов и лишайников в центральных районах и для зон воздействия передвижных источников загрязнения. Для биомасс лишайников в пробах Орла максимальное значение концентрации хлорофилла а превышает минимальную концентрацию в 7,2 раза, для хлорофилла b – в 20,1 раза. Для биомасс мхов в пробах города Орла максимальное значение концентрации хлорофилла а превышает минимальную концентрацию в 8,3 раза, хлорофилла b – в 17,9 раз. Для биомасс эпифитных бриофитов в Брянске наибольшие значения валового содержания хлорофилла а выше минимальных в 5,2 раза, хлорофилла b – в 19,6 раз. Вариабельность показателей пигментов для гаметофитов фоновых видов зелёных мхов низкая, что подтверждает достоверность данных. Вариабельность признаков для Orthotrichum spesiosum по хлорофиллу а составила 12 %, хлорофиллу b – 17%, у Pylaisia polyantha по хлорофиллу а – 14 %, хлорофиллу b – 15%, у Amblystegium serpens по хлорофиллу а – 12 %, хлорофиллу b – 14%. Вариабельность концентрации пигментов для талломов лишайников низкая, находится в пределах нормы. Вариабельность признака для Xanthoria parietina рассчитана по хлорофиллу а – 11%, хлорофиллу b – 15%, для Phiscia ciliata по хлорофиллу а – 12%, хлорофиллу b – 17%, для Phiscia pulverulenta по хлорофиллу а – 13%, хлорофиллу b – 15%, для Melanelia olivacea по хлорофиллу а – 14%, хлорофиллу b – 12%. Для биохимической индикации общего состояния воздуха можно использовать содержание показательного пигмента – хлорофилла b. Для экотопов двух крупных городов староосвоенного региона создана база данных для биохимического мониторинга с использования распространённых видов биоиндикаторов.
7
Отрохов, С. Ю. "Переходные зоны в планарных W-световодах". Журнал технической физики 127, № 12 (2019): 1019. http://dx.doi.org/10.21883/os.2019.12.48703.37-19.
Повний текст джерелаАнотація:
На основе численного решения дисперсионного уравнения исследованы переходные зоны на границах одномодового и двухмодового режимов для некоторых конфигураций планарных W-световодов. Показано, что размеры рассмотренных переходных зон на частотах отсечки основной, первой нечетной и второй четной мод существенно зависят от геометрических и оптических параметров W-световодов. Указанные обстоятельства важно учитывать при подборе параметров W-световодов с тем, чтобы обеспечить в них устойчивый одномодовый или многомодовый режим, необходимую концентрацию поля и эффективную фильтрацию вытекающих мод. Ключевые слова: плоский пятислойный W-световод, дисперсионное уравнение, частота отсечки, переходная зона, коэффициент преломления промежуточного слоя, внешнее поперечное волновое число, вытекающие моды.
8
Yaskiv, G. I., B. P. Kuzminov, I. L. Platonova та I. A. Ruda. "ОЦІНКА ВИДОВОГО СКЛАДУ МІКРОФЛОРИ ПРОСВІТУ ТОВСТОЇ КИШКИ У ЩУРІВ ПРИ БАГАТОРАЗОВОМУ ІНГАЛЯЦІЙНОМУ ВПЛИВІ НІТРОКСОЛІНУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (23 листопада 2018): 149–53. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9602.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Важливим у схемі досліджень по гігієнічному обгрунтуванню гігієнічних регламентів допустимого вмісту лікарських засобів у повітрі робочої зони фармацевтичних підприємств є встановлення параметрів токсичності, алергічної, ембріотоксичної, дисбіотичної дії.
Мета. Оцінка видового складу мікрофлори просвіту прямого відділу товстого кишківника у щурів при багаторазовому інгаляційному впливі нітроксоліну.
Матеріали і методи. Дисбіотичну дію нітроксоліну вивчали на щурах, яких упродовж 30 днів піддавали впливу лікарського засобу у концентраціях 5 мг/м3, 15 мг/м3, 45 мг/м3, шляхом інтраназального введення.
Результати та обговорення. Домінантними представниками нормобіоти фекального біотопу є біфідобактерії, лактобактерії, бактерії групи кишкових паличок, зокрема Е. coli, ентерококи, стафілококи, які виявляли у випорожненнях 100,0 % тварин. Частота зустрічності пептострептококів та стрептококів коливалася в межах 33,3 % - 66,7 %, протею – 16,7 % - 50,0 %, грибів роду кандіда – 16,7 % - 33,3 % , плісені – 0% - 16,7 %. При концентраціях нітроксоліну 5 мг/м3, 15 мг/м3, 45 мг/м3 показник частоти зустрічності для домінуючих бактеріальних популяцій: біфідо-, лактобактерій, БГКП, ентерококів і стафілококів залишався незмінним – 100,0 %. Нітроксолін у концентрації 5 мг/м3 не викликав змін в структурі мікробіоти кишківника. Концентрації 15 мг/м3, 45 мг/м3 викликали зростання частоти виявлення умовно-патогенних штамів та зниження пептострептококів і стрептококів. Наприкінці відновного періоду частота зустрічності протею, грибів роду кандіда, плісеневих грибів у фекальному біотопі щурів другої (15 мг/м3) та третьої дослідної групи (45 мг/м3) утримувалися на рівні показників 4 тижня експерименту.
Висновки. Багаторазова інгаляційна дія нітроксоліну у концентрації 15 мг/м3 викликає дисбактеріоз товстого кишківника у щурів, при цьому концентрація сполуки 15мг/м3 є пороговою для цього ефекту.
9
(Andrey Y. Ivanov), Иванов Андрей Юрьевич, та Арбузов Сергей Иванович (Sergey I. Arbuzov). "ГЕОХИМИЯ УРАНА И ТОРИЯ В ДОННЫХ ОТЛОЖЕНИЯХ МАЛЫХ ИСКУССТВЕННЫХ ВОДОЕМОВ И ОЗЕР НА ТЕРРИТОРИИ ЮГА ТОМСКОЙ ОБЛАСТИ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, № 4 (22 квітня 2019): 136–46. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/4/233.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность. Радиоактивные элементы являются эффективными маркерами состояния донных отложений малых водоемов и озер. Актуальность проблемы определяется слабой изученностью радиоактивных элементов в донных осадках озер и искусственных водоемов на территории юга Томской области. Цель: изучение радиогеохимических особенностей донных осадков озер и искусственных водоемов на территории юга Томской области. Объектом исследования являются донные отложения малых водоемов и озер юга Томской области. Методы: детальное опробование донных отложений малых водоемов, многоэлементный инструментальный нейтронно-активационный анализ, обработка и интерпретация полученных данных методами прикладной статистики. Результаты. Проведены радиогеохимические исследования донных осадков озер и искусственных водоемов на территории юга Томской области. Сделаны оценки среднего содержания урана и тория в донных осадках озер и искусственных водоемов на территории юга Томской области. В процессе исследований установлено, что содержание как урана, так и тория зависит от минерального типа донных осадков. Наименьшие концентрации урана были установлены в торфянистом типе, а наиболее высокие концентрации – в терригенном типе донных осадков. Установлено две зоны с повышенным содержанием урана. Первая зона пространственно приурочена к Кожевниковскому и Шегарскому районам Томской области. В этом районе выделяется Осиновско-Бабарыкинская радиогеохимическии аномальная зона повышенного накопления урана, которая очень четко прослеживается в субмеридиональном направлении. В пределах Кожевниковского района она может быть связана с разгрузкой подземных вод в зоне Колыванского разлома. В Шегарском районе повышенные содержания урана пространственно приурочены к гранитоидам позднепалеозойского фундамента. Вторая зона накопления урана простирается вдоль южного обрамления Западно-Сибирской плиты в пределах Кузнецко-Алатаусского блока.
10
Романченко, Ю. А., І. В. Мелконова та А. М. Сухарєвська. "Чисельні та експериментальні дослідження з визначення ефективності роботи поліградієнтного електромагнітного сепаратора удосконаленої конструкції". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 8(264) (12 січня 2021): 39–45. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-264-8-39-45.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті для оцінювання переваг удосконаленої конструкції пліградієнтного електромагнітного сепаратора перед базовою проведені дослідження розподілу магнітної індукції в робочій зоні пластинчастої матриці сепаратора. Для вирішення цього завдання був задіяний метод скінченних елементів, реалізований у тривимірній постановці в модулі Magnet програмного комплексу Infolytica. В удосконаленій конструкції електромагнітного сепаратора суміжні ряди паралельних феромагнітних пластин матриці встановлено із послідовним чергуванням трикутних виступів та впадин у протилежних напрямках.Встановлено, що це забезпечить найбільш рівномірний розподіл локальних зон з високою інтенсивністю та неоднорідність магнітного поля в робочому об’ємі матриці сепаратора у порівнянні з базовою конструкцією та створить умови для збільшення ефективності видалення дрібнодисперсних феромагнітних та слабомагнітних домішок крупністю менше 1 мм. Виконане порівняння результатів експериментальних досліджень розподілу магнітної індукції для базової конструкції з результатами чисельних розрахунків для удосконаленої конструкції електромагнітного сепаратора. Для визначення ефективності роботи поліградієнотного електромагнітного сепаратора удосконаленої конструкції були проведені експериментальні дослідження на фізичній моделі з використанням проби борошна з різною вихідною концентрацією металевих домішок розміром від 0,01 до 5 мм.Вилучений метал зважували на аналітичних вагах та визначали його концентрацію. Експеримент проводився в умовах сталого температурного режиму. За результатами експерименту було встановлено, що при невисокій концентрації металевих домішок у пробі борошна (менше 1 г на 1 кг продукту) більш високу ефективність вилучення металевих включень забезпечує удосконалена конструкція поліградієнтного електромагнітного сепаратора.
Дисертації з теми "Зона концентрації"
1
Мартиненко, Геннадій Юрійович, та О. М. Марусенко. "Розрахунково-експериментальна методика визначення демпфуючих властивостей роторних систем". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45346.
Повний текст джерела
2
Чупира, В. О. "Електронна система виміру концентрації пилу в робочій зоні ткацького виробництва". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11013.
Повний текст джерела
3
Єфімов, Олександр В'ячеславович, Тетяна Анатоліївна Гаркуша, Л. А. Іванова та Ю. А. Ульянцева. "Вміст шкідливих домішок в продуктах згорання". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46443.
Повний текст джерелаКниги з теми "Зона концентрації"
1
Никанов, А. Н., В. М. Дорофеев, В. В. Мегорский та В. К. Жиров. Экологические аспекты накопления минеральных элементов в организме населения, проживающего в районах интенсивной промышленной деятельности в европейской части Арктической зоны России. Издательство ФИЦ КНЦ РАН, 2020. http://dx.doi.org/10.37614/978.5.91137.440.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Обобщены результаты исследований по оценке концентраций макро и микроэлементов в организме человека, проживающего в районах интенсивной промышленной деятельности Арктической зоны (на примере Мурманской области). Основное внимание уделено исследованию характера накопления макро- и микроэлементов в организме, а также методам коррекции минерального обмена у детского и взрослого населения Мурманской области. Наиболее очевидная зависимость концентраций металлов в волосах от уровня минерализации питьевой воды обнаружена при сопоставлении полученных результатов по кадмию, меди, железу, марганцу, никелю, титану и цинку. Выявленная зависимость уровня накопления микроэлементов в волосах жителей от жёсткости питьевой воды вызывает необходимость пересмотра методик коррекции минерального обмена у северян. Показана эффективность использования некоторых детоксикационных свойств лечебно-профилактических напитков в профилактических целях у работников тяжёлой металлургии. Книга предназначена для экологов, биологов, медицинских работников и людей, интересующихся проблемами сохранения здоровья. Она может оказаться полезной для обучающихся по соответствующим направлениям подготовки студентов высших учебных заведений.
Частини книг з теми "Зона концентрації"
1
Низамутдинов, Т. И., Е. В. Абакумов та А. С. Печкин. "Экотоксикологическое состояние почв урбоэкосистем Ямалького региона, "Современные исследования трансформации криосферы и вопросы геотехнической безопасности сооружений в Арктике"". У Современные исследования трансформации криосферы и вопросы геотехнической безопасности сооружений в Арктике Под ред. В.П.Мельникова и М.Р. Садуртдинова, 307. Правительство Ямало-Ненецкого автономного округа, 2021. http://dx.doi.org/10.7868/9785604610848083.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено комплексное экотосксикогическое исследование содержания тяжелых металлов в урбаноземах Ямальского региона. Сравнительный анализ концентраций металлов в почвах городов и муниципальных образований (Салехард, Газ-Сале, Надым, Уренгой и Новый Уренгой) показал, что среди изученных почв по содержанию тяжелых металлов выделяются почвы города Салехард, здесь зафиксированы максимальные концентрации металлов в почвах большинства функциональных зон. Уровень содержания металлов, как правило не превышает нормы валового содержания тяжелых металлов согласно текущим нормативам.
Тези доповідей конференцій з теми "Зона концентрації"
1
Чернова, Е. Н., Д. Д. Гредюха, and С. Г. Юрченко. "MERCURY IN BIOINDICATORS OF THE COASTAL WATERS OF VLADIVOSTOK IN SUMMER 2020." In Геосистемы Северо-Восточной Азии. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.35735/tig.2021.43.65.048.
Повний текст джерелаАнотація:
Определены концентрации ртути в талломах массовых видов водорослей-биоиндикаторов родов Ulva lactuca, Ulvaria splendens, Sargassum miyabei, Sargassum pallidum, из прибрежных вод вокруг г. Владивостока Японского моря за летний период 2020 г. Содержание Hg варьируется от 5,8 до 41,4 нг/г сухой массы. Наибольшая концентрация наблюдается в ульве, отобранной из района бывшего полигона ТБО «Горностай», где ранее отмечались повышенные концентрации Cu, Pb, Fe, Zn. Отмечена тенденция уменьшения концентраций ртути в водорослях с июня по июль, как для ульвы, так и для саргассума. Водоросли вокруг Владивостока содержат очень низкие концентрации ртути и не превышают ПДК промысловых водорослей – 500 нг/г сухой массы. Полученные концентрации соответствуют величине Q1 – 25 процентилю общемировой выборки для зеленых и в основном Q1 для бурых, что говорит об отсутствии загрязнения ртутью литоральной зоны вокруг г. Владивосток в исследуемый период. The concentrations of mercury in mass species of algae - bioindicators of the genera Ulva lactuca, Ulvaria splendens, Sargassum miyabei, Sargassum pallidum, from coastal waters around Vladivostok, the Sea of Japan in summer of 2020 were determined. The Hg concentrations varies from 5.8 to 41.4 ng / g dry weight. The highest concentration is observed in the Ulva, taken from the area of the former landfill "Gornostay", where previously there were increased concentrations of Cu, Pb, Fe, Zn in algae. A tendency of a decrease in mercury concentrations in algae from June to July was noted for both Ulva and Sargassum in connection of atmosphera precipitations decreasing. Algae around Vladivostok contained very low concentrations of mercury and did not exceed the MPC for commercial algae - 500 ng / g dry weight. The obtained concentrations correspond to the value of Q1 - the 25th percentile of the global sample for green algae and mainly Q1 for brown ones, which indicates the absence of mercury contamination of the littoral zone around Vladivostok during the study period.
2
Николаева, В. Д., та Е. И. Гордеев. "Апробация модели E слоя авроральной ионосферы с различными источниками корпускулярной ионизации." У Physics of Auroral Phenomena. FRC KSC RAS, 2020. http://dx.doi.org/10.37614/2588-0039.2020.43.028.
Повний текст джерелаАнотація:
Модель E слоя авроральной ионосферы AIM-E позволяет рассчитывать концентрацию нейтралов NO, N(4S), N(2D), ионов 2O, NO, 2N, SO4, DO2, PO2и электронов Neпо всей авроральной зоне в диапазоне высот 90 -150 км. Концентрации ионосферных составляющих рассчитываются в ходе решения системы уравнений неразрывности для 10 ионосферных компонент и 39 химических реакций, с учетом солнечного коротковолнового излучения и потоков электронов магнитосферного происхождения. AIM-E предусматривает два способа задания потока энергии электронов с использованием: (1) прямых измерений спектра высыпающихся электронов на низкоорбитальных спутниках; (2) восстановленных спектров энергии электронов по расчетам модели высыпаний OVATION-Prime. Проведено сопоставление вертикальных профилей электронной концентрации AIM-E с данными радара некогерентного рассеяния EISCAT.
3
НОНЯК, Д. В., та О. Л. ПЕРВУХИНА. "ЭВОЛЮЦИЯ ЗОН КОНЦЕНТРАЦИИ НАПРЯЖЕНИЙ В БИМЕТАЛЛЕ В ПРОЦЕССЕ ЕГО ПРОИЗВОДСТВА". У ЕЖЕГОДНАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ ИСМАН. ТОРУС ПРЕСС, 2019. http://dx.doi.org/10.30826/isman2019-15.
Повний текст джерела
4
A. Бизин, M., П. К. Куценогий, В. И. Макаров та К. П. Куценогий. "Сезонная изменчивость суточного цикла массовой концентрации субмикронной фракции атмосферного аэрозоля в пригородной зоне Новосибирской области". У GeoSiberia 2007 - International Exhibition and Scientific Congress. European Association of Geoscientists & Engineers, 2007. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.201403439.
Повний текст джерела
5
Kalmanova, V. B. "ЭКОЛОГО-ГЕОХИМИЧЕСКОЕ РАЙОНИРОВАНИЕ ТЕРРИТОРИИГ. БИРОБИДЖАНА ПО УРОВНЮ ЗАГРЯЗНЕНИЯ СНЕЖНОГО ПОКРОВА". У Geosistemy vostochnyh raionov Rossii: osobennosti ih struktur i prostranstvennogo razvitiia. ИП Мироманова Ирина Витальевна, 2019. http://dx.doi.org/10.35735/tig.2019.81.41.013.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлены результаты исследования экологогеохимического состояния снежного покрова как индикатора качества атмосферного воздуха г. Биробиджана. Выявлены основные природные и антропогенные факторы, предопределяющие экологическое состояние городской территории в зимний период (климатические, планировочная структура, стационарные и мобильные источники загрязнения). Определено, что выбросы основных загрязнителей во время отопительного сезона превышает летний в 6,5 раз. Проведены геохимические исследования снежного покрова на 60 экспериментальных площадках, заложенных в различных функциональных зонах города. Выявлено значительное превышение тяжелых металлов над фоновым уровнем: железа до 60, марганца до 50, меди до 40, цинка до 20, никеля до 12, свинца до 10, кобальта до 6 раз. С 2003 по 2018 годы содержание химических элементов в снеге увеличилось в 2 раза за счет мобильных источников загрязнения, ТЭЦ, котельных. Проведена сравнительная характеристика накопления тяжелых металлов в снеге за 2003 и 2018 годы и установлен ранжированный ряд загрязняющих токсичных веществ. Разработана шкала оценки загрязнения депонирующих сред по суммарному показателю концентрации тяжелых металлов, согласно которой в Биробиджане выявлено 5 уровней загрязнения снежного покрова. В целом экологическое состояние урбанизированной территории признано неудовлетворительным (8 площади территории относится к очень высокому, 14 к высокому, 21 к выше среднему, 27 к среднему уровням загрязнения, 30 к относительно чистым районам города). По полученным результатам разработана карта в программе ArcView GIS Экологогеохимическое районирование территории г. Биробиджана по уровню загрязнения снежного покрова с выделением наиболее загрязненных участков (70 от общей площади города является загрязненной). По результатам проведенных исследований предложены конструктивные методы планирования урбанизированной территории с целью улучшения ее экологического состояния: проведение геомониторинга (контроль загрязнения снежного покрова и своевременный его вывоз на специально оборудованные полигоны). Snow cover is taken as an indicator of air quality using Birobidzhan, a middlesize city in the Russian Far East, as a case study. The main natural and manmade determinants influencing the ecological state of the urban area in winter are identified: climate, a planning structure, and the stationary and mobile sources of pollution. During the heating season the emission of major pollutants exceeds the summer level by 6.5 times. The geochemical study of snow cover was performed at 60 experimental sites in different functional urban areas. A significant excess of heavy metals over the regional background level was revealed: iron up to 60 times, manganese up to 50, copper up to 40, zinc up to 20 , nickel up to 12, lead up to 10, cobalt up to 6 times. From 2003 to 2018 the content of chemical elements in snow increased in 2 times due to the mobile sources of pollution, thermal power plants, and boilers. The comparative characteristic of accumulation of heavy metals in snow for 2003 and 2018 is carried out, and the ranked number of polluting toxic substances is established. The scale of pollution assessment in depositing environments was developed using the cumulative indicator of heavy metal concentration. Five levels of snow cover pollution are found in Birobidzhan: low, moderate, above moderate, high and very high. As a whole, the ecological state of the urban area is considered as unsatisfactory (8 of the area with a very high level of pollution, 14 with high, 21 above moderate, 27 a moderate level of pollution, 30 a relatively clean area). According to the results, a map was developed in the ArcView GIS program Ecological and geochemical zoning of Birobidzhan, using the level of the snow cover pollution with the allocation of the most polluted areas (70 of the total area of the city is polluted). According to the results, a constructive method of planning in an urban area is proposed in order to improve its environmental condition: geomonitoring as a control of pollution in snow cover and its prompt removal to specially equipped landfills.
6
Kalmanova, V. B. "ЭКОЛОГО-ГЕОХИМИЧЕСКОЕ РАЙОНИРОВАНИЕ ТЕРРИТОРИИГ. БИРОБИДЖАНА ПО УРОВНЮ ЗАГРЯЗНЕНИЯ СНЕЖНОГО ПОКРОВА". У Geosistemy vostochnyh raionov Rossii: osobennosti ih struktur i prostranstvennogo razvitiia. ИП Мироманова Ирина Витальевна, 2019. http://dx.doi.org/10.33833/tig.2019.81.41.013.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлены результаты исследования экологогеохимического состояния снежного покрова как индикатора качества атмосферного воздуха г. Биробиджана. Выявлены основные природные и антропогенные факторы, предопределяющие экологическое состояние городской территории в зимний период (климатические, планировочная структура, стационарные и мобильные источники загрязнения). Определено, что выбросы основных загрязнителей во время отопительного сезона превышает летний в 6,5 раз. Проведены геохимические исследования снежного покрова на 60 экспериментальных площадках, заложенных в различных функциональных зонах города. Выявлено значительное превышение тяжелых металлов над фоновым уровнем: железа до 60, марганца до 50, меди до 40, цинка до 20, никеля до 12, свинца до 10, кобальта до 6 раз. С 2003 по 2018 годы содержание химических элементов в снеге увеличилось в 2 раза за счет мобильных источников загрязнения, ТЭЦ, котельных. Проведена сравнительная характеристика накопления тяжелых металлов в снеге за 2003 и 2018 годы и установлен ранжированный ряд загрязняющих токсичных веществ. Разработана шкала оценки загрязнения депонирующих сред по суммарному показателю концентрации тяжелых металлов, согласно которой в Биробиджане выявлено 5 уровней загрязнения снежного покрова. В целом экологическое состояние урбанизированной территории признано неудовлетворительным (8 площади территории относится к очень высокому, 14 к высокому, 21 к выше среднему, 27 к среднему уровням загрязнения, 30 к относительно чистым районам города). По полученным результатам разработана карта в программе ArcView GIS Экологогеохимическое районирование территории г. Биробиджана по уровню загрязнения снежного покрова с выделением наиболее загрязненных участков (70 от общей площади города является загрязненной). По результатам проведенных исследований предложены конструктивные методы планирования урбанизированной территории с целью улучшения ее экологического состояния: проведение геомониторинга (контроль загрязнения снежного покрова и своевременный его вывоз на специально оборудованные полигоны). Snow cover is taken as an indicator of air quality using Birobidzhan, a middlesize city in the Russian Far East, as a case study. The main natural and manmade determinants influencing the ecological state of the urban area in winter are identified: climate, a planning structure, and the stationary and mobile sources of pollution. During the heating season the emission of major pollutants exceeds the summer level by 6.5 times. The geochemical study of snow cover was performed at 60 experimental sites in different functional urban areas. A significant excess of heavy metals over the regional background level was revealed: iron up to 60 times, manganese up to 50, copper up to 40, zinc up to 20 , nickel up to 12, lead up to 10, cobalt up to 6 times. From 2003 to 2018 the content of chemical elements in snow increased in 2 times due to the mobile sources of pollution, thermal power plants, and boilers. The comparative characteristic of accumulation of heavy metals in snow for 2003 and 2018 is carried out, and the ranked number of polluting toxic substances is established. The scale of pollution assessment in depositing environments was developed using the cumulative indicator of heavy metal concentration. Five levels of snow cover pollution are found in Birobidzhan: low, moderate, above moderate, high and very high. As a whole, the ecological state of the urban area is considered as unsatisfactory (8 of the area with a very high level of pollution, 14 with high, 21 above moderate, 27 a moderate level of pollution, 30 a relatively clean area). According to the results, a map was developed in the ArcView GIS program Ecological and geochemical zoning of Birobidzhan, using the level of the snow cover pollution with the allocation of the most polluted areas (70 of the total area of the city is polluted). According to the results, a constructive method of planning in an urban area is proposed in order to improve its environmental condition: geomonitoring as a control of pollution in snow cover and its prompt removal to specially equipped landfills.
Звіти організацій з теми "Зона концентрації"
1
ОПТИМИЗАЦИЯ ПАРАМЕТРОВ ОПЕРАЦИИ ОБЕЗЗАРАЖИВАНИЯ СТОЧНЫХ ВОД ПИЩЕВЫХ ПРОИЗВОДСТВ. Н. В. Лимаренко, Л. А. Пудеян, квітень 2020. http://dx.doi.org/10.33236/2307-910x-2020-1-29-40-44.
Повний текст джерелаАнотація:
Обеспечение продовольственной безопасности страны напрямую зависит от эффективности технологий пищевых производств и утилизации их отходов. К сожалению, безопасное использование отходов большинства пищевых производств невозможно без их обеззараживания. Материалы и методы. В данной работе оптимизированы параметры операции обеззараживания сточных вод пищевых производств, при комплексном физико-химическом воздействии в активаторе, вращающимся электромагнитным полем с перемещающимися внутри него ферромагнитными частицами и активного хлора. Результаты и обсуждения. Результатом оптимизации является снижение удельной энергоёмкости процесса при соблюдении требований к эпидемиологической безопасности. Параметры оптимизированной системы имеют следующие значения: заполненность ферромагнитными стержнями рабочей зоны активатора зп = 5,18 %; магнитная индукция B = 40 мТл; отношение длины ферромагнитных стержней к их диаметру l/d = 25; концентрация активного хлора = 15,60 мг/л; продолжительность воздействия t = 2,81 с; при этом удельные затраты электроэнергии составляют Nуэ=3,09 Вт∙с/мл, а показатели эпидемиологической безопасности не превышают допустимых нормативными документами. Ре-зультаты оптимизации параметров системы, выполненны в среде программного комплекса Matlab Simulink. Заключение. В ходе проведённого исследования были получены следующие параметры операции обеззараживания сточных вод пищевых производств в активаторе: зп = 5,18 %; l/d=25; B=40 мТл; =15,60 мг/л; t =2,81 с; критерий оп-тимальности (удельная энергоёмкость процесса обеззараживания) равен Nуэ=3,09 Вт∙с/мл; предельно допустимое число КОЕ ОКБ 100 шт; расчётное значение числа составило КОЕ ОКБ 98 шт.