Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Зовнішня волога.
Статті в журналах з теми "Зовнішня волога"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-24 статей у журналах для дослідження на тему "Зовнішня волога".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Павленко, А. М., та Л. П. Шумська. "Математична модель процесу нагрівання і сушіння вологих матеріалів". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 1-2 (4 липня 2020): 19–26. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i1-2.1825.
Повний текст джерелаАнотація:
Вирішення проблеми створення ефективних пористих теплоізоляційних матеріалів і технологій їх виробництва нерозривно пов’язане з науковими дослідженнями в області енергопереносу в пористій структурі на етапах спучування, затвердіння і сушіння за умови забезпечення найбільш низької теплопровідності і густини. Зазначені властивості матеріалів визначаються величиною їх пористості, співвідношенням мікро- та макропористі, властивостями міжпорових матеріалів, що утворюють своєрідний несучий каркас, який у свою чергу визначається технологією виробництва, видом сировинних матеріалів і умовами їх підготовки. Проблема теплової обробки вологих матеріалів містить питання перенесення теплоти і маси всередині тіла (внутрішня задача) і в граничному шарі на межі розділення фаз (зовнішня задача). Кількість видаленої вологи залежить від ступеня розвитку кожного з цих процесів. При нагріванні зменшується вміст вологи на поверхні, і це створює перепад концентрації по перерізу тіла. Тому в тілі виникає потік вологи з глибинних шарів до поверхні, назустріч якому спрямований потік теплоти. Таким чином, при нагріванні вологих матеріалів відбуваються складні процеси волого- і теплообміну, котрі взаємно впливають на ентальпію і вологовміст як матеріалу, що нагрівається, так і навколишнього середовища. У статті розглядаються особливості побудови математичної моделі процесу нагрівання і сушіння вологих матеріалів. Процес сушіння розглядається як тепловий процес з ефективними коефіцієнтами теплоперенесення, що враховують масоперенесення. Це дозволяє отримати зручні для інженерних розрахунків аналітичні залежності, за допомогою яких можна визначити температурне поле і оцінити кінетику сушіння вологих матеріалів
2
Кіндзера, Д., Роман Романович Госовський та Володимир Михайлович Атаманюк. "Інтенсифікація внутрішньодифузійного масоперенесення та насичення теплового агенту вологою для підвищення енергоефективності сушіння рослинної біомаси". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 103–9. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1426.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі обґрунтовано доцільність проведення наукових досліджень, спрямованих на інтенсифікацію внутрішньодифузійного масоперенесення процесів сушіння рослинної біомаси з високими значеннями початкової вологості, зокрема стебел соняшника, а також динаміки насичення відпрацьованого теплового агенту вологою. Зважаючи на складність механізму фільтраційного сушіння, доказано необхідність визначення ефективного коефіцієнта дифузії, який сумарно враховує швидкість усіх видів дифузії вологи, що мають місце під час реалізації процесу і дає змогу опису процесу масоперенесення згідно законів Фіка. Досліджено залежність ефективного коефіцієнта дифузії від температури та отримано залежності для розрахунку значень ефективного коефіцієнта дифузії вологи з подрібнених зовнішніх та внутрішніх тканин стебел соняшника в межах зміни температур теплового агенту 293 – 373 К.
В роботі представлено результати експериментальних досліджень динаміки насичення відпрацьованого теплового агенту вологою у процесі фільтраційного сушіння подрібнених стебел соняшника за різних початкових температур теплового агенту, що дає змогу рекомендувати оптимальні умови проведення процесу.
3
Желєва, Т. С., та А. Р. Розуменко. "ВПЛИВ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ФУНКЦІОНАЛЬНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗАМОРОЖЕНИХ М’ЯСНИХ НАПІВФАБРИКАТІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 4 (26 листопада 2021): 47–53. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Ця стаття присвячена вивченню впливу харчових добавок рослинного походження, зокрема чотирьох видів харчових волокон, на функціонально-технологічні властивості заморожених м’ясних напівфабрикатів у тістовій оболонці. З огляду на результати про- ведених аналітичних досліджень встановлено, що серед харчових добавок рослинного походження, які забезпечують збереження якості та стабілізацію структури м’ясних систем під час виробництва заморожених м’ясних напівфабрикатів та чинять позитив- ний вплив на організм людини, можна виділити харчові волокна. Експериментальні дослі- дження з визначення їх впливу на функціонально-технологічні властивості заморожених м’ясних напівфабрикатів у тістовій оболонці дозволили відзначити апельсинові харчові волокна «Citri-Fi». Отримані дані дослідження підтверджують, що апельсинові волокна «Citri-Fi» мають дуже високу здатність утримувати воду. Відзначено більш високі значення таких показників, як масова частка вологи, вологозв’язуюча, вологоутримуюча, жироутримуюча здатності й вихід (на 12…15% вищий порівняно з контролем). Визначено стабільність структурно-механічних властивостей та показника рН зразків після заморожування. Результати органолептичної оцінки встановлюють найкращі характеристики для зразка з апельсиновими волокнами «Citri-Fi», що мав гарний зовнішній вигляд і вигляд на роз- різі, рівномірно перемішаний фарш, соковиту, ніжну консистенцію, приємний смак, запах, властиві доброякісній сировині, сіро-рожевий колір, оболонку з тіста не розірвану, не від- сталу від фаршу. Зважаючи на це, вважаємо перспективним подальший напрям робіт з розробки нових рецептур заморожених м’ясних напівфабрикатів у тістовій оболонці із використанням харчових апельсинових волокон «Citri-Fi», що своєю чергою дасть можливість розширити асортимент високоякісної і конкурентоспроможної м’ясної продукції із заданими власти- востями.
4
Grebenyuk, S. M., Т. M. Smoliankova та M. I. Klymenko. "МОДЕЛЬ ГОМОГЕНІЗАЦІЇ РІЗНОМОДУЛЬНОГО ТРАНСТРОПНОГО ВОЛОКНИСТОГО КОМПОЗИТУ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 2 (12 березня 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2020-2-01.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі виконано задання з визначення таких ефективних механічних сталих, як поперечний модуль пружності та коефіцієнт Пуассона у площині ізотропії транстропного композиту. Розглянуто волокнистий односпрямований композит, що складається з ізотропних пружних матриці та волокна. Припускається, що під час розтягування та стискання механічні властивості компонентів відрізняються між собою, тобто матеріали матриці та волокна є різномодульними. Для моделювання властивостей композитного матеріалу використовується його елементарна комірка. Вона є нескінченним циліндром. Він складається із суцільного циліндра, що моделює волокно, вкладеного в порожнинний циліндр, що моделює матрицю. На межі контакту матриці та волокна відносний кут закручування вважаємо неперервним. Матеріал композиту моделюється суцільним однорідним трансверсально-ізотропним різномодульним матеріалом. Його площина ізотропії перпендикулярна осі волокна. Для визначення ефективного поперечного модуля зсуву композиту розв’я- зується завдання кручення циліндричної елементарної комірки під дією прикладеного до неї сталого крутного моменту. Ненульовим складником напружено-деформованого стану комірки композиту є дотичне напруження, що діє у площині ізотропії. Визначається відносний кут закручування для матриці та волокна. Аналогічне завдання розв’язане для однорідної трансверсально-ізотропної циліндричної комірки, що моделює композит. Модуль зсуву визначається з кінематичної умови узгодження відносного кута закручування на зовнішній поверхні матриці та значення цього кута на зовнішній поверхні представницької комірки однорідного композиту. Знай- дений поперечний модуль зсуву було застосовано для визначення таких ефективних сталих, як поперечний модуль пружності та коефіцієнт Пуас- сона у площині ізотропії композиту. Ці співвідношення отримано у вигляді функцій механічних характеристик матриці та волокна, а також об’ємної частки волокна в матеріалі композиту. Визначені у роботі ефективні пружні сталі можна використовувати для розрахунку напружено-деформованого стану елементів конструкцій, виготовлених із композитів.
5
Зінченко, А. "Мудреці, методи підкорення світу і благочестивий володар: вчення про зовнішню політику в далвньоіндійському епосі "Магабгарата"". Пам"ять століть. Планета, № 5/6 (93/94) (2011): 13–29.
Знайти повний текст джерела
6
Гузьова, Ірина Олександрівна, та Володимир Михайлович Атаманюк. "Дослідження кінетики сушіння цукатів з гарбуза". Scientific Works 84, № 1 (14 грудня 2020): 34–41. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1866.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описується особливість кінетики сушіння цукатів. Цукати, корисний для організму продукт, виготовлений з фруктів, овочів і ягід. Об'єктом дослідження є цукат з гарбуза. Спосіб приготування містить в собі кілька етапів: очищення, нарізка, варіння в цукровому сиропі, сушіння. Готовий продукт має відмінну якість і органолептичні властивості. Сушіння цукатів – складний, тривалий і енергоємний процес. Процес сушіння залежить від зовнішніх умов, структури матеріалу і форми зв'язку вологи з матеріалом. Авторами статті проведено дослідження кінетики сушіння цукатів температурою 20°С – 80°С. Експерименти проводилися наступним чином: частину просочених цукровим сиропом скибок гарбуза температурою 80°С відділяють від рідкої фази і сушать. Другу частину залишають в сиропі, який охолоджують до 60°С, після чого висушують. Третю частину цукатів залишають в сиропі, який охолоджують до 40°С, після чого висушують. Аналогічно четверту частину залишають в сиропі, який охолоджують до 20°С, після чого також висушують. Сушіння чотирьох частин відбувається окремо, за однакових умов: температура теплового агенту (повітря) – 100 °С, швидкість теплового агенту 2 м/с. Сушіння відбувається в контейнері фільтраційним методом. Контейнер складається з чотирьох частин, які мають перфоровані перегородки. На кожну з чотирьох перфорованих перегородок цукати розкладають рівномірно в один шар в шаховому порядку. Такий метод розміщення цукатів сприяє рівномірному розподіленню теплового агенту, мінімізує гідравлічний опір шару. В результаті дослідження встановлено залежності швидкості сушки цукатів від температури, обґрунтовано вплив форми зв'язку вологи з матеріалом на характер і тривалість сушіння, а також теоретично визначено час сушіння для різних температурних режимів.
У статті теоретично досліджується кінетика сушіння цукатів з гарбуза в умовах різних температур плодів. Сушіння цукатів відбувається в періоді спадаючої швидкості сушіння. Криві швидкості сушки складаються з двох частин. Перша частина відповідає випаровуванню капілярної вологи з поверхні міжклітинної простору. Друга частина кривих відповідає випаровуванню осмотично зв'язаної міжклітинної і клітинної вологи. Також в матеріалі присутній термодифузія, яка уповільнює процес сушіння. В умовах малих перепадів температур термодифузія відіграє незначну роль. Тому найбільш швидко висушується цукат з температурою 80°С. Цукати з температурою 20°С висушуються повільно. Це явище можна пояснити великим впливом термодифузії і кристалізацією цукру під час тривалої сушки. Проведено узагальнення і апроксимація експериментальних даних на основі диференціального рівняння швидкості сушіння. На основі теоретичних узагальнень виведені рівняння, що дозволяють визначити числові значення швидкості сушіння і коефіцієнта сушіння, а також теоретично встановити характер зміни швидкості сушіння і розрахувати час сушіння до необхідної вологості. У статті обґрунтовано раціональні температурні режими (40°С – 80°С) сушки цукатів з гарбуза.
7
ФЕДЯКІНА, Н. А., та Г. А. ТІХОСОВА. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ КОНОПЛЯНОГО ВОЛОКНА У ВИГОТОВЛЕННІ ПАНЧІШНИХ ВИРОБІВ". Товарознавчий вісник 1, № 13 (1 серпня 2020): 270–78. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Полягає у визначенні особливостей застосування конопляного волокна у виготовленні панчішних виробів та наданні рекомендацій для трикотажної галузі текстильної промисловості стосовно збереження формостійкості готових виробів.
Методика. Для визначення показників фізико-механічних властивостей конопляного волокна використані органолептичні, сучасні інструментальні та експертні методи. Розривне навантаження скрученої стрічки з волокон досліджувалося з використанням динамометра ДКВ-60, а змішаної пряжі з вмістом конопляного волокна, за допомогою розривної машини РМ-3. Для визначення прядильної здатності конопляних волокон проводили світлову мікроскопію поперечних зрізів стебел і волокон за методом В.А. Архангельського. Результати експериментальних досліджень обробляли із застосуванням методів математичної статистики за допомогою прикладних програм для ПК.
Результати. Проведено дослідження фізико-механічних властивостей конопляного волокна та зроблено висновок про необхідність у створенні текстильних матеріалів з підвищеним вмістом конопляних волокон за рахунок включення до структури матеріалів синтетичних складових. Важливим чинником, що впливає на якість виробу, є правильний вибір матеріалів, які забезпечують виробу гарний зовнішній вигляд, достатню формостійкість, необхідну зносостійкість та гігієнічність.
Наукова новизна. Доведена можливість прядильної здатності конопляних волокон для створення екологічно чистої змішаної пряжі з додаванням хімічних та натуральних волокон з метою виготовлення трикотажних виробів та встановлені закономірності впливу фізико-механічних властивостей конопляного котоніну на структуру та споживні властивості панчішних виробів. Також, на основі проведених експериментальних досліджень, доведена можливість одержання нової екологічно чистої змішаної пряжі з покращеними експлуатаційними властивостями.
Практична значимість. Розроблено рекомендації щодо особливостей застосування конопляного волокна у виготовленні панчішних виробів з урахуванням їх фізико-механічних властивостей. Текстильні матеріали із конопляних волокон не містять хімічних речовин, повністю розкладаються в ґрунті мікроорганізмами, не виділяючи ніяких шкідливих для навколишнього середовища речовин. Використання цих матеріалів допомагає звести до мінімуму забруднення повітря, ґрунту та води. Експериментальними дослідженнями доведено можливість застосування вітчизняної екологічно чистої сировини – конопляних волокон в суміші з іншими натуральними та хімічними волокнами з метою отримання змішаної пряжі для виготовлення трикотажних виробів, показники якості якої відповідають вимогам чинних нормативних документів.
8
Kucherenko, L. I., O. V. Khromylova, N. V. Derevianko та O. O. Portna. "РОЗРОБКА СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ТАБЛЕТОК ГАММА-АМІНОМАСЛЯНОЇ КИСЛОТИ З ТІОТРИАЗОЛІНОМ". Фармацевтичний часопис, № 3 (8 жовтня 2020): 15–23. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.3.11422.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Розробка складу та технології таблеток гамма-аміномасляної кислоти з тіотриазоліном.
Матеріали і методи. В роботі використовували гамма-аміномасляну кислоту (Sigma-Aldrich, США); тіотриазолін (Державне підприємство «Завод хімічних реактивів» Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України), допоміжні речовини вітчизняного і закордонного виробництва. Таблетки ГАМК з тіотриазоліном готували методом вологої грануляції. Пресували таблетки за допомогою лабораторного таблеткового пресу 6000S (Білорусь) з діаметром пуансонів 10 мм та контролювали їх фармако-технологічні властивості.
Результати й обговорення. Для вивчення трьох факторів використовували латинський квадрат третього порядку. Вивчали вплив природи допоміжних речовин на зовнішній вигляд таблеток, однорідність маси, стираність, розпадання та стійкість до роздавлювання. За результатами експериментальних досліджень проводили дисперсійний аналіз експериментальних даних та робили висновки про вплив вивчених факторів на показники якості таблеток ГАМК з тіотриазоліном.
Висновки. За результатами проведених досліджень вивчили вплив трьох факторів допоміжних речовин на зовнішній вигляд, однорідність маси, стираність, стійкість до роздавлювання та розпадання таблеток. Дисперсійний аналіз результатів дозволив вибрати кращі ДР (МКЦ 301, 3 % розчин МЦ 100, магнію стеарат), які забезпечують фармакопейні фармако-технологічні вимоги, що висуваються до таблетованих лікарських форм.
9
Dudkina, O. O., A. V. Gavrysh, O. V. Nemirich, T. I. Ishchenko та I. M. Ternavska. "ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕКИ ФОНДАНІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (16 вересня 2016): 134–38. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6827.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній статті розглянуто питання апробації розробки солодкої страви – фонданів спеціального призначення та підтвердження відповідності органолептичних і фізико-хімічних показників якості та мікробіологічних і токсикологічних показників безпеки вимогам нормативної документації.
Для досліджень були обрані кекси, фондани з борошна пшеничного і борошна рисового у якості контролів; з резистентного модифікованого крохмалю PRECISA® Вake GF, що являє собою текстуруючу систему з суміші крохмалів тапіоки, кукурудзи і картоплі – як дослід. В дослідженнях використано традиційні методи визначення органолептичних, фізико-хімічних показників якості, а також мікробіологічних та токсикологічних показників безпеки.
В статті наведені органолептичні показники якості, такі як: зовнішній вигляд (форма та поверхня), консистенція (текучість рідкої частини фонданів, пористість щільної частини фонданів), колір (однорідність, інтенсивність, натуральність), смак (виразність і чистота) та запах (виразність і чистота). За допомогою отриманих даних було підтверджено раціональні рецептурні композиції. Встановлено фізико-хімічні показники якості: масову частку вологи, масову частку жиру, лужність, пористість щільної частини фондану, вязкість тіста. Підтверджено, що дані показники знаходяться в межах регламентованих значень. Підтверджено мікробіологічну та токсикологічну безпечність інноваційних розробок.
10
Омельченко, Н. В., А. С. Браїлко та Н. В. Лисенко. "ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ВТРАТИ ЯКОСТІ ОДЯГУ З ХУТРА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 25 (11 травня 2021): 168–77. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналіз практики проведення товарознавчої оцінки та експертиз виробів зі шкіри та хутра виявив суттєві недоліки, що свідчать про відсутність ґрунтовних досліджень і наукової аргу- ментації експертних висновків. Товарознавчу оцінку проведено з метою встановлення втрати якості хутряного півпальто “Lattoni”, розміру EU 42, що перебувало на зберіганні та потрапило під вплив гарячої пари та води, надмірної вологи. Доведена доцільність та ефективність застосування роз- роблених методичних підходів до товарознавчої оцінки втрати якості виробів зі шкіри та хутра з урахуванням: впливу кожного виду дефекту на якість виробу, залежно від площі, яку він займає на кожній деталі (частині деталі) виробу; місця розташування та розмір дефекту, ступінь прояву, впливу дефекту на зовнішній вигляд та експлуатаційні властивості виробу загалом. Запропоновано втрату якості об’єкта експертизи, викликану різними дефектами за рахунок впливу причинних фак- торів виражати за допомогою коефіцієнта втрати якості. У статті наведено результати засто- сування розроблених методичних підходів до товарознавчої оцінки втрати якості виробів зі шкіри та хутра, методики визначення втрати якості виробів із шкіри та хутра МНДНЦ-0004-01-17 під час товарознавчої оцінки втрати якості хутряного півпальто “Lattoni”, розміру EU 42, що перебувало на зберіганні та потрапило під вплив гарячої пари та води, надмірної вологи, з урахуванням впливу кожного виду дефекту на якість виробу, залежно від площі, яку він займає на кожній деталі (частині деталі) виробу. Визначено зміну розмірних ознак виробу через вплив причинних факторів зниження якості досліджуваного зразка та порівняння його із зразком-аналогом. Виявлено наявні дефекти, їх розмір, місце розташування і вплив на експлуатаційні та естетичні властивості досліджуваного зразка та його якість загалом. З’ясовано вплив виявлених дефектів на споживні властивості об’єкта дослідження. Розраховано коефіцієнт фізичного зносу, який становив 0,79. Встановлено, що втрата якості хутряного півпальто “Lattoni”, розміру EU 42, що перебувало на зберіганні та потрапило під вплив причинних факторів, зокрема: гарячої пари та води, надмірної вологи становить 79%. Резуль- тати досліджень можуть бути використані у практичній діяльності експертних установ: для фор- мування баз даних дефектів зберігання; вдосконалення чи розробки методичних підходів до товароз- навчої оцінки втрати якості виробів із шкіри та хутра; підвищення результативності досліджень, об’єктивності та повноти вирішення сформульованих питань експертизи. Подальші дослідження доцільно спрямовувати на розробку та вдосконалення методичних підходів до товарознавчої оцінки втрати якості виробів зі шкіри та хутра.
11
КАЛАШНИК, О. В., А. П. КАЙНАШ та Л. В. СКОРИК. "ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ВАРЕНИХ КОВБАСНИХ ВИРОБІВ". Товарознавчий вісник 1, № 13 (30 липня 2020): 15–28. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-02.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Проведення комплексних досліджень показників якості та оцінювання рівня якості ковбаси вареної вищого сорту «Лікарська», що виготовлена ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат».
Методики. Для оцінювання та встановлення рівня якості ковбаси вареної «Лікарська» виробництва ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» використовували передбачені чинними національними стандартами методи, а саме органолептичні (зовнішній вигляд, колір, смак, запах (аромат), консистенція), фізико-хімічні та мікробіологічні.
Результати. Аналітичними дослідженнями встановлено, що зміст реквізитів марковання ковбаси вареної «Лікарська» не відповідає вимогам нормативної документації та нормативно-правових актів. Окрім того, зазначений на маркованні склад ковбаси вареної «Лікарська» не відповідає вимогам стандарту до вищого сорту. З’ясовано, що органолептичні показники якості ковбаси вареної «Лікарська» виробництва ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» такі як: зовнішній вигляд (пошкоджень оболонки немає, напливів фаршу, злипів, бульйонних та жирових набряків виявлено не було), консистенція (пружна), вигляд фаршу на розрізі (ковбаса з однорідною структурою – рожевий фарш рівномірно перемішаний без порожнин і сірих плям), запах та смак (відповідають даному виду продукту, вміст прянощів та солі в нормі, сторонній запах та присмак відсутні), форма (ковбаса у вигляді прямого батона, довжина 21 см, без перев’язок) відповідають вимогам нормативної документації. Встановлено високий рівень якості ковбаси вареної «Лікарська», який визначили за отриманою сумою балової оцінки.
Експериментальні товарознавчі дослідження були проведені за фізико-хімічними та мікробіологічними показниками, що дало змогу встановити: масова частка вологи складає 56,4 %, крохмаль у зразку не виявлено, масова частка кухонної солі становила 2,4 %. Всі досліджені фізико-хімічні показники не перевищували нормативні значення, які встановлені національним стандартом
Дослідження мікробіологічних показників якості ковбаси вареної «Лікарська» виробництва ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» дало змогу встановити, що за вони відповідають нормативним значенням державного стандарту.
Практична значимість. Результати комплексних товарознавчих досліджень дадуть змогу ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» підвищити рівень якості власної продукції, удосконалити марковання відповідно до вимог чинної нормативної документації.
12
Голуб, Л. С., та М. Л. Земелько. "РОЗРОБКА ЕМУЛЬГАТОРІВ ДЛЯ КОНДИТЕРСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (28 грудня 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Серед кондитерських виробів особливе місце займають глазуровані вироби та шоколад, основними компонентами яких є какао-масло і какао терте, що одержують з імпортної сировини: какао-бобів. Під час виробництва глазурей для кондитерських виробів пильну увагу приділяють зниженню в’язкості композицій і зменшенню витрати какао-продуктів, насамперед какао-масла. Глазур уповільнює процеси окислення, черствіння, потрапляння вологи, у такий спосіб подовжуючи термін придатності виробу, а також забезпечує зовнішню привабливість, композиційну завершеність і смакову палітру продукту. Глазурі для кондитерських виробів є багатокомпонентними сумішами. В розплавленому стані, за якого здійснюються всі технологічні процеси, вони утворюють собою дисперсні системи. Загальновідомими емульгаторами для кондитерської промисловості є фосфатиди. Вони ефективно втримують надлишок води у шоколадних глазурях, дозволяючи таким чином одержати гладку глянсову поверхню шоколадних покриттів і приємний смак. Актуальною є розробка рецептури глазурі з використанням емульгаторів, компонентом яких є сировина вітчизняного виробництва. В роботі розглянута можливість використання продуктів переробки тваринного жиру, а також тропічної олії, яка з кожним роком набуває більшого поширення в нашій країні. З метою розширення асортименту емульгаторів у статті наведено можливість застосування комбінацій фосфатидного концентрату з сумішшю моно- і дигліцеридів тваринного жиру, а також із сумішшю моно-, дигліцеридів тропічної олії. Ця комбінація компонентів застосовувалася в якості емульгаторів у рецептурі глазурі для кондитерських виробів. На підставі проведених досліджень встановлено, що оптимальним та економічно вигідним є додавання комбінації фосфатидного концентрату та суміші моно- та дигліцеридів тваринного жиру до глазурі для кондитерських виробів у кількості 0,4%. Саме це дозування призводить до зменшення в’язкості та не впливає на органолептичні показники готової продукції.
13
Іванюк, А. П., В. Я. Заячук, Т. І. Харачко, Т. В. Колодій та Б. М. М'якуш. "Фізичні властивості деревини павловнії повстистої — Paulownia tomentosa (Thunb.) Steud." Scientific Bulletin of UNFU 31, № 4 (9 вересня 2021): 71–75. http://dx.doi.org/10.36930/40310411.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено фізичні властивості деревини павловнії повстистої Paulownia tomentosa(Thunb.) Steud., вирощеної шляхом плантаційного вирощування в умовах Західного Лісостепу України. Проаналізовано літературні дані з цієї тематики, на підставі яких можна стверджувати, що раніше аналогічні дослідження в Україні не проводили. З'ясовано, що за зовнішнім виглядом та текстурою деревина павловнії повстистої найбільше подібна до деревини ясена звичайного. Серед фізичних властивостей досліджено щільність деревини, відносну вологість, всихання та розбухання, пористість деревини. Визначено, що щільність деревини павловнії змінюється від 329-342 кг/м3 (заболонь, ядро) до 416 кг/м3 (серединна частинa). За показником щільності деревина павловнії подібна до деревини ялини європейської та ялиці білої. Однак тангентальне всихання для цих порід в середньому становить 7,6-7,8 %, а радіальне – 3,6-3,8 %, тоді як для павловнії тангентальне всихання становить 3,6 %, а радіальне – 2,4 %. Встановлено, що під час сушіння деревини павловнії повстистої вона значно менше змінюватиме лінійні розміри та об'єм, що зменшить прояв внутрішніх напружень у деревині та появу таких типових вад деревини, як тріщини усушки та покоробленості. Встановлено, що за умов, коли на деревину діє тільки волога, наявна у повітрі, вологість деревини павловнії збільшується тільки до значення 12,9 %. За умов повного занурення у воду деревина павловнії повстистої досягає істотного вологопоглинання – 51,9 %. Встановлено, що в разі повітряно-сухого режиму сушіння в сонячну суху погоду дрова-рубанці з деревини павловнії повстистої досягають оптимальної для їх спалювання вологості вже через 7-9 днів, а просушені попередньо в сушильній шафі – через 3-4 дні, тому її доцільно використовувати для виробництва дров паливних і пелет. Встановлено, що доцільно використовувати тільки серединну частину поперечного перетину стовбура між ядром та заболонню у виробах, які зазнають значних навантажень. Серединна частина деревини павловнії за деякими показниками наближається до деревини сосни звичайної, тому може мати широке використання у будівництві.
14
Ianchyk, M. V., O. V. Dranenko та O. V. Niemirich. "ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА КОНДИТЕРСЬКИХ НАПІВФАБРИКАТІВ З ПОРОШКАМИ З БАНАНУ ТА МОРКВИ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (8 вересня 2016): 130–33. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6826.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні спостерігається проблема дефіциту нутрієнтів в харчуванні населення економічно розвинутих країн, що пов’язано з різким зниженням енерговитрат і зміною раціону харчування, який не забезпечує сформованих фізіологічних потреб у цілому ряді незамінних харчових речовин. Ефективним способом ліквідації дефіциту нутрієнтів є збагачення ними харчових продуктів масового споживання до рівня, що відповідає фізіологічним проблемам людини.
Кондитерські вироби є групою харчових продуктів широкого асортименту, які значно відрізняються між собою за складом і споживчими характеристиками. Вони користуються сталим попитом насамперед завдяки вишуканим смаковим властивостям. Споживання кондитерських виробів відіграє значну роль у повноцінному харчуванні різних вікових груп населення, особливо у дітей. Основні групи виробів в даній галузі займають борошняні кондитерські вироби. Для їх оформлення використовують різноманітні оздоблювальні напівфабрикати: глазурі, помадні маси, креми.
Значення кондитерських виробів у харчуванні зумовлено високою енергетичною цінністю, яка забезпечується значним вмістом цукрів, а в деяких виробах і жирів, але їх харчова цінність обмежена. Тому було розроблено технологію кондитерських напівфабрикатів із використанням рослинних порошків, вершкового масла та поверхнево активної речовини – ефіру лимонної кислоти. В якості контролю для збагачення обрано класичну помаду цукрову.
Обґрунтовано вибір сировини, розроблено технологічну схему з детальним описом стадій виробництва. Визначено органолептичні (зовнішній вигляд, смак та запах, колір, консистенція) та фізико-хімічні (масові частки вологи та жиру, вміст редукуючих речовин та розмір кристалів основної фракції) показники якості готових напівфабрикатів. Показано переваги нового кондитерського напівфабрикату за органолептичними показниками якості у порівнянні з контролем.
Отриманий кондитерський напівфабрикат підвищеної харчової цінності є багатофункціональним та дозволяє розширити асортимент оздоблювальних напівфабрикатів закладів ресторанного господарства.
15
Khromylova, O. V. "ВИБІР ЗАХИСНОЇ ПОЛІМЕРНОЇ ОБОЛОНКИ ДЛЯ ТАБЛЕТОК-ЯДЕР L-АРГІНІНУ З ТІОТРИАЗОЛІНОМ". Фармацевтичний часопис, № 2 (29 травня 2019): 23–29. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.2.9927.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Вибір плівкоутворюючої системи для покриття таблеток-ядер L-аргініну з тіотриазоліном захисною полімерною оболонкою.
Матеріали і методи. Для отримання таблеток-ядер використовували субстанції тіотриазоліну, L-аргініну та зареєстровані допоміжні речовини. Таблетки-ядра отримували методом вологої грануляції в лабораторних умовах на кафедрі фармацевтичної хімії Запорізького державного медичного університету. При нанесенні оболонки використовували плівкоутворюючі композиції торгової марки Опадрай в різноманітних концентраціях, установку для нанесення плівкоутворюючого покриття Glatt, об’єм барабану 0,8 л, маса завантаження 400 г. На таблетки-ядра наносили 3 % плівкоутворювача.
Результати й обговорення. У зв’язку з тим, що досліджувані плівкоутворюючі покриття при однаковій концентрації забезпечують різну в'язкість, для експерименту використовували рекомендоване виробником Colorcon співвідношення: для покриття з ГПМЦ готували 15 % суспензію, а для покриття на основі ПВС 20 і 30 % суспензію. На таблетки-ядра наносили 3 % плівкоутворювача. Кожну серію отриманих таблеток оцінювали за зовнішнім виглядом, однорідністю в масі, стійкістю таблеток до роздавлювання, часом розпадання. Дисперсійний аналіз експериментальних даних дослідження покритих таблеток L-аргініну з тіотриазоліном показав, що серед п’яти видів плівкоутворюючих систем найкращою є OPADRY.
Висновок. Проведено дослідження з вибору плівкоутворюючої суспензії для покриття таблеток-ядер L-аргініну з тіотриазоліном захисною полімерною оболонкою. За сукупністю отриманих показників – зовнішнього вигляду плівки, однорідності маси покритих таблеток, їх стійкістю до роздавлювання і часом розпадання раціонально використовувати 15 % плівкоутворюючу суспензію OPADRY.
16
МОТУЗКА, Ю. М. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ДЛЯ СПОРТСМЕНІВ". Товарознавчий вісник 1, № 13 (30 липня 2020): 29–39. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-03.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Розробка науково-практичних підходів до ідентифікації харчових продуктів для спортсменів.
Методика. В основу методологічної бази дослідження покладено методи наукового пізнання, системного підходу та узагальнення, законодавчо-нормативні акти України та ЄС, наукові праці.
Результати. Постійне зростання на вітчизняному ринку кількості фальсифікованих харчових продуктів для спортсменів, їх незаконне переміщення через митний кордон та інші чинники зумовлюють необхідність проведення робіт з ідентифікації. Нормативна база щодо виробництва та обігу харчових продуктів для спортсменів не визначає чіткої регламентації проведення процедури їх ідентифікації, тому важливим вбачається розробка та впровадження дієвого механізму контролю достовірності тверджень виробників щодо особливих властивостей харчових продуктів, що базуватиметься на науковому підході та з використанням новітніх методів ідентифікації. Встановлено, що для проведення ідентифікаційної експертизи харчових продуктів для спортсменів важливим етапом є розробка критеріїв та засобів ідентифікації.
В роботі розроблено критерії ідентифікації харчових продуктів для спортсменів на прикладі батончиків. До важливих критеріїв ідентифікації даної групи продуктів належать: маркування, смак, запах, зовнішній вигляд, форма, цукеркова маса, маса нетто, масова частка вологи і масова частка вуглеводів, походження білкової та жирової складових; кількісний та якісний склад біологічно-активних речовин.
За результатами ідентифікації за органолептичними та фізико-хімічними показниками досліджувані зразки батончиків для спортсменів відповідають вимогам діючого нормативного документу. Однак, використання лише стандартизованих показників якості з метою ідентифікації не забезпечує об’єктивне проведення процедури ідентифікації продуктів. Доцільним вбачається включення розроблених критеріїв ідентифікації до нормативного документа, оскільки, саме це дасть можливість об’єктивно провести експертизу товару. Подальшого дослідження потребує розробка засобів ідентифікації складу продуктів для спортсменів із використанням експрес-методик та проведення стандартизації запропонованих критеріїв ідентифікації.
Наукова новизна. Проаналізовано підходи до ідентифікації харчових продуктів для спортсменів. Розроблено критерії ідентифікації батончиків для спортсменів.
Практична цінність. Запропоновано стандартизувати розроблені критерії ідентифікації шляхом їх включення до нормативної документації для ефективності проведення процедури ідентифікації контролюючими органами, торговельними організаціями, споживачами.
17
Сандлер, А. К., та Д. П. Данчук. "Засіб підвищення ефективності моніторингу стану вантажу на суднах-газовозах на основі волоконно-оптичних технологій". Automation of technological and business processes 13, № 4 (3 лютого 2022): 18–26. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i4.2202.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження базується на запиті практики про необхідність розробки й впровадження нових засобів волоконно-оптичних засобів моніторингу вологості газу, які, за рахунок підвищення вірогідності вимірювальної інформації, забезпечують зниження невиробничих втрат. У роботі вирішене актуальне науково-технічне завдання наукового обґрунтування, розробки й дослідження засобу моніторингу вологості газу. Пропонований засіб забезпечує підвищення достовірності результатів вимірювання за рахунок використання принципів часткової інваріантності до зовнішніх неконтрольованих впливів вимірювань, яка досягається шляхом синтезу процесів перетворення світла, конструкції, комбінації матеріалів і способу одержання вимірювальної інформації. Як об'єкт дослідження визначені процеси формування й перетворення інформаційного сигналу у волоконно-оптичному засобі моніторингу вологості газу у складних умовах транспортування. Відповідно, предметом дослідження є волоконно-оптичні засоби моніторингу, що функціонують у складних умовах експлуатації. Теоретична частина роботи виконана з використанням: а) системного аналізу й дослідження операцій – при визначенні структурних зв'язків між елементами вимірювального засобу діагностики й декомпозиції об'єкта дослідження; б) теорії оптичних хвилеводів – при розрахунках коефіцієнтів оптичного зв'язку ділянок оптичного волокна (ОВ); в) методів аналітичного дослідження процесів взаємодії полів хвилеводних елементів – при дослідженні процесів перетворення світлового випромінювання у чутливому елементі (ЧЕ) під впливом деформацій. Проведено порівняльний аналіз впливу експлуатаційних факторів на характеристики волоконно-оптичних пристроїв контролю властивостей газу на суднах-газовоза. Проведений аналіз результатів впливу експлуатаційних дестабілізуючих факторів на характеристики пристроїв моніторингу відомих типів, дозволив локалізувати коло досліджень у межах використання волоконно-оптичних датчиків амплітудної модуляції. Визначено, що компенсацію некорельованої складової погрішності акселерометра необхідно виконувати на основі використання методів інваріантних перетворень, заснованих на принципі багатоканальності. Обрані методи, припущення і математичний апарат дослідження. Обґрунтовано застосування хвильового аналізу процесів у чутливому елементі (ЧЕ) засобу моніторингу на основі рівнянь Максвелла та методу рівних об'ємів. На підґрунті модифікованої теорії зв'язаних мод у оптичних волокнах, а також положеннях теорії пружності, сформована математична модель перетворення світлового випромінювання у пропонованому засобі моніторингу. Застосування запропонованого методу визначення параметрів синтезованого засобу діагностування на практиці створює передумови для розробки вимірювальних перетворювачів широкого цільового призначення.
18
Kucherenko, L. I., G. R. Nimenko та Z. B. Moryak. "ВИБІР ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН З МЕТОЮ ОТРИМАННЯ ТАБЛЕТОК НА ОСНОВІ КАРБАМАЗЕПІНУ З ТІОТРИАЗОЛІНОМ МЕТОДОМ ВОЛОГОЇ ГРАНУЛЯЦІЇ". Фармацевтичний часопис, № 2 (4 липня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2017.2.7884.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Обгрунтувати доцільність створення комбінованого лікарського засобу на основі карбамазепіну з тіотриазоліном. Вивчити вплив ДР на процес пресування, якість поверхні та однорідність маси таблеток на основі карбамазепіну з тіотриазоліном, які отримували методом вологої грануляції.Матеріали і методи. Діючі речовини - карбамазепін з тіотриазоліном (1,5:1), допоміжні речовини (наповнювачі, розпушувачі, зв’язуючі, змазуючі). Таблетки пресували методом вологої грануляції. Вплив ДР речовин на таблетки карбамазепіну з тіотриазоліном вивчали за такими показниками: процес пресування, зовнішній вигляд поверхні таблеток після виготовлення, однорідність дозування маси таблеток.Результати й обговорення. За результатами дисперсійного аналізу експериментальних даних було встановлено, що на процес пресування, зовнішній вигляд поверхні таблеток після виготовлення та однорідність дозування маси таблеток карбамазепіну з тіотриазоліном впливає природа наповнювача, розпушувача, зв’язуючих та змазуючих ДР Так, на процес пресування таблеток серед наповнювачів найкращий вплив має МКЦ 101, серед розпушувачів лідером є крохмаль преджелатанізований.На якість поверхні таблеток карбамазепіну з тіотриазоліном після виготовлення серед розпушувачів найбільший позитивний вплив має крохмаль картопляний. На однорідність дозування маси таблеток серед змазуючих речовин лідером є кислота стеаринова, серед розпушувачів перевага на боці крохмалю преджелатанізованого, серед наповнювачів лідером є МКЦ 101, серед зв’язуючих найбільший вплив має 2 % розчин ГПМЦ.Висновки. Вивчено вплив чотирьох груп допоміжних речовин на процес пресування, зовнішній вигляд та однорідність дозування таблеток карбамазепіну з тіотриазоліном. Більшість із вивчених 16-ти ДР придатна для отримання таблеток карбамазепіну з тіотриазоліном методом вологої грануляції. За дослідженими показниками (процес пресування, якість поверхні таблеток, однорідність дозування) побудовані діаграми переваг рівнів вивчених факторів.
19
Kucherenko, L. I., I. A. Mazur, S. O. Borsuk та O. O. Portna. "ВИБІР ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН ДЛЯ ОТРИМАННЯ ТАБЛЕТОК L-ТРИПТОФАНУ З ТІОТРИАЗОЛІНОМ МЕТОДОМ ВОЛОГОЇ ГРАНУЛЯЦІЇ". Фармацевтичний часопис, № 3 (4 жовтня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2017.3.8118.
Повний текст джерелаАнотація:
Повідомлення 1. Вплив допоміжних речовин на однорідність дозування, процес пресування та зовнішній вигляд таблеток з L-триптофаном та тіотриазоліном, отриманих методом вологої грануляції.Мета роботи. Cтворення нового таблеткового лікарського засобу нейропсихотропної дії на основі L-триптофану та тіотриазоліну, підбір оптимальних допоміжних речовин, вивчення їх впливу на процес пресування, якість поверхні та однорідність маси дозування таблеток.Матеріали і методи. Діючі речовини – L-триптофан та тіотриазолін в співвідношенні 4:1, допоміжні речовини (наповнювачі, розпушувачі, зв’язуючі розчини, солюбілізатори). Таблетки пресували методом вологої грануляції. Вплив ДР речовин на таблетки, до складу яких входять L-триптофан та тіотриазолін, вивчали за такими показниками: однорідність дозування маси таблеток, процес пресування, зовнішній вигляд поверхні таблеток після виготовлення.Результати й обговорення. За результатами дисперсійного аналізу експериментальних даних було встановлено, що на процес пресування, зовнішній вигляд поверхні таблеток після виготовлення та однорідність дозування маси таблеток з L-триптофаном та тіотриазоліном впливає природа наповнювачів, розпушувачів, зв’язуючих розчинів, солюбілізаторів. Так, на процес пресування таблеток серед наповнювачів найкращий вплив має суміш таких ДР, як МКЦ 101+крохмаль картопляний+неусілін УФЛ, серед розпушувачів лідером є натрій крохмальгліколят.На якість поверхні таблеток L-триптофану з тіотриазоліном після виготовлення серед розпушувачів найбільший позитивний вплив має суміш МКЦ 101+ крохмаль картопляний + магній карбонат основний. На однорідність дозування маси таблеток серед зв’язуючих розчинів лідером є 5 % розчин ГПМЦ 5, серед розпушувачів перевага на боці поліплаздону ХЛ 10, серед наповнювачів лідером є суміш МКЦ 101 + крохмаль картопляний + магній карбонат основний, серед солюбілізаторів найбільший вплив має аеросил.Висновки. Вивчено вплив чотирьох груп допоміжних речовин на однорідність дозування, процес пресування та зовнішній вигляд таблеток з L-триптофаном та тіотриазоліном. Більшість із вивчених 16-ти ДР придатна для отримання таблеток на основі L-триптофану та тіотриазоліну методом вологої грануляції. За дослідженими показниками (процес пресування, якість поверхні таблеток, однорідність дозування) побудовані діаграми переваг рівнів 4-х вивчених факторів.
20
Kucherenko, L. I., I. A. Mazur та S. O. Borsuk. "ВИБІР ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН ДЛЯ ОТРИМАННЯ ТАБЛЕТОК L-ТРИПТОФАНУ З ТІОТРИАЗОЛІНОМ МЕТОДОМ ВОЛОГОЇ ГРАНУЛЯЦІЇ". Фармацевтичний часопис, № 4 (29 грудня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2017.4.8344.
Повний текст джерелаАнотація:
Повідомлення 2. Вплив допоміжних речовин на фармако-технологічні показники таблеток L-триптофану з тіотриазоліном, отриманих методом вологої грануляції.Мета роботи. Cтворення нового таблеткового лікарського засобу нейропсихотропної дії на основі L-триптофану та тіотриазоліну. Підбір оптимальних допоміжних речовин (ДР), вивчення їх впливу на стійкість таблеток до роздавлювання, стираність, розпадання, зовнішній вигляд поверхні таблеток L-триптофану та тіотриазоліну після 6-ти місяців зберігання.Матеріали і методи. Діючі речовини – L-триптофан та тіотриазолін у співвідношенні 4:1, ДР (наповнювачі, розпушувачі, зв’язуючі розчини, солюбілізатори). Таблетки пресували методом вологої грануляції. Вплив ДР на таблетки, до складу яких входять L-триптофан та тіотриазолін, вивчали за такими показниками: стійкість таблеток до роздавлювання, стираність, розпадання, зовнішній вигляд поверхні таблеток після 6-ти місяців зберігання. Результати й обговорення. За результатами дисперсійного аналізу було встановлено, що на стійкість до роздавлювання серед зв’язуючих розчинів позитивний вплив має 5 % розчин ГПМЦ; серед розпушувачів – натрій кроскармелоза; серед наповнювачів – суміш МКЦ 101 + крохмаль картопляний + лактоза моногідрат. Найменший вплив на стійкість до роздавлювання таблеток L-триптофану з тіотриазоліном чинить додавання солюбілізаторів.На стираність таблеток L-триптофану з тіотриазоліном серед солюбілізаторів лідером є аеросил ; серед розпушувачів – поліплаздон ХЛ 10.При дослідженні часу розпадання таблеток найбільш значущою є суміш МКЦ 101+ крохмаль картопляний + кальцій дигідрофосфат безводний.На зовнішній вигляд поверхні таблеток після шести місяців зберігання лідерами є натрій крохмальгліколят та суміш МКЦ 101 + крохмаль картопляний + магній карбонат основний.Висновки. Вивчено вплив чотирьох груп ДР на стійкість таблеток L-триптофану з тіотриазоліном до роздавлювання, стираність, час розпадання та зовнішній вигляд поверхні через 6 місяців зберігання. З метою отримання оптимального складу таблеток з L-триптофаном та тіотриазоліном відібрано такі ДР: суміш МКЦ 101 + крохмаль картопляний + магній карбонат основний, натрій крохмальгліколят, 5 % розчин ГПМЦ 5, аеросил, кальція стеарат. При використанні саме цих ДР були отримані таблетки L-триптофану з тіотриазоліном, які відповідають вимогам ДФУ щодо таблеток.
21
Kucherenko, L. I., G. R. Nimenko та Z. B. Moryak. "ВИБІР ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН З МЕТОЮ ОТРИМАННЯ ТАБЛЕТОК НА ОСНОВІ КАРБАМАЗЕПІНУ З ТІОТРИАЗОЛІНОМ МЕТОДОМ ВОЛОГОЇ ГРАНУЛЯЦІЇ". Фармацевтичний часопис, № 3 (4 жовтня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2017.3.8117.
Повний текст джерелаАнотація:
Повідомлення 2. Вплив допоміжних речовин на фармако-технологічні властивості таблеток карбамазепіну з тіотриазоліном, отриманих методом вологої грануляції.Мета роботи. Вивчення впливу допоміжних речовин (ДР) на фармако-технологічні показники таблеток карбамазепіну з тіотриазоліном, отриманих методом вологої грануляції. Вибір кращих ДР для отримання оптимального складу таблеток карбамазепіну з тіотриазоліном.Матеріали і методи. Лікарські речовини – карбамазепін і тіотриазолін (1,5:1), ДР (наповнювачі, розпушувачі, зв’язуючі, змазуючі). Таблетки виготовляли методом вологої грануляції. Вплив ДР речовин на таблетки карбамазепіну з тіотриазоліном вивчали за такими показниками: стійкість до роздавлювання, стираність, розпадання, зовнішній вигляд поверхні після 6-місячного зберігання.Результати й обговорення. За результатами дисперсійного аналізу експериментальних даних встановлено, що на стійкість таблеток карбамазепіну з тіотриазоліном до роздавлювання, стираність, розпадання, зовнішній вигляд поверхні після 6-місячного зберігання впливає природа наповнювача, розпушувача, зв’язуючих та змазуючих ДР. Так, на стійкість таблеток до роздавлювання серед наповнювачів найкращий вплив має лактоза моногідрат, серед розпушувачів лідером є кросповідон ХЛ 10, серед зв’язуючих – 2 % розчин МЦ, серед змазуючих речовин – натрій лаурилсульфат.Найменша стираність таблеток карбамазепіну з тіотриазоліном спостерігається при використанні в якості наповнювача МКЦ 101, розпушувача – кросповідону ХЛ 10, зв’язуючих – 2 % розчин МЦ, змазуючих – кальцію стеарат.Найшвидше розпадалися таблетки карбамазепіну з тіотриазоліном при використанні в якості розпушувача натрій кроскармелози, змазуючої речовини - магнію стеарату та зв’язуючої речовини – крохмального клейстеру. Наповнювачі не відрізняються між собою за впливом на час розпадання таблеток кабамазепіну з тіотриазоліном.Крохмаль картопляний та кислота стеаринова найбільшою мірою забезпечують збереження кольору поверхні таблеток карбамазепіну з тіотриазоліном після 6-ти місяців зберігання. Вивчені наповнювачі та зв’язуючі речовини однаковою мірою впливають на вказаний показник.Висновки. Вивчено вплив 16-ти допоміжних речовин на фармако-технологічні властивості (стійкість до роздавлювання, стираність, розпадання, зовнішній вигляд поверхні після 6-ти місяців зберігання) таблеток карбамазепіну з тіотриазоліном. За сукупністю вивчених показників відібрані кращі поєднання ДР для подальшого вивчення з метою розробки оптимального складу та технології таблеток карбамазепіну з тіотриазоліном.
22
ТКАЧЕНКО, Н. А., та О. О. КУРЕНКОВА. "ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВІВСЯНОГО БОРОШНА ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА НИЗЬКОЖИРНИХ КИСЛОВЕРШКОВИХ СПРЕДІВ". Grain Products and Mixed Fodder’s 61, № 1 (21 липня 2016). http://dx.doi.org/10.21691/gpmf.v61i1.100.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуто корисні якості вівса та вівсяного борошна, роаналізовано цінність сировинних компонентів, окреслено їх вплив на здоров’я людини, наведено напрямки практичного застосування. Показано доцільністьвикористання вівсяного борошна як структуроутворювача і фізіологічно функціонального харчового інгредієнта для розширення асортименту низькожирних спредів, в т.ч. кисловершкових. Проведено моніторинг ринку вівсяного борошна в Україні. Наведено порівняльну характеристику хімічного складу вівсяного борошна десяти конкурентних виробників. Представлено аналіз чинників, які формують якість готового продукту на основі зернової сировини.Для проведення експериментальних досліджень було обрано три зразки: вівсяне борошно для дитячого харчування ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів», вівсяне борошно ТМ «Альта-Віста» та вівсяне борошно органічне ТМ «Козуб». У зразках вівсяного борошна обраних українських виробників визначали органолептичні, фізико-хімічні та структурно-механічні показники якості: смак, запах, колір, зовнішній вигляд і консистенцію, титровану кислотність, масову частку вологи, показник седиментації, водопоглинальну здатність, розчинність, здатність до набухання та крупність помелу за результатами розсіювання на системі сит. Титрована кислотність та масова частка вологи характеризують якість борошна; показник седиментації, водопоглинальна здатність, розчинність, здатність до набухання та крупність помелу залежать від технології виробництва борошна і характеризують (у класичному контексті) його хлібопекарські властивості, а у технології низькожирних спредів – функціонально-технологічні властивості вуглеводної складової продукту як структуроутворювача.За результатами проведених досліджень встановлено, що найнижчі кислотність і масову частку вологи, найкращі дисперсність та функціонально-технологічні показники має вівсяне борошно для дитячого харчування ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів», тому воно рекомендовано до використання у технології виробництва низькожирних, в т.ч. кисловершкових, спредів.
23
Beley, S. Ya, T. A. Hroshovyi та N. M. Beley. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ МАСИ ДЛЯ ТАБЛЕТУВАННЯ І ДЕЯКІ ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ТАБЛЕТОК НА ОСНОВІ СУХИХ ЕКСТРАКТІВ МАЛЬВИ ЛІСОВОЇ І ПОДОРОЖНИКА ЛАНЦЕТОЛИСТОГО". Фармацевтичний часопис, № 4 (29 грудня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2017.4.8377.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Вивчення впливу допоміжних речовин на процес зволоження та грануляції, втрату в масі, текучість і насипну густину маси для таблетування, процес пресування та зовнішній вигляд таблеток з метою розробки нового комбінованого таблетованого лікарського засобу на основі сухих екстрактів квітів мальви лісової і листя подорожника ланцетолистого методом вологої грануляції.Матеріали і методи. Основні діючі речовини – сухі екстракти з квітів мальви лісової та листя подорожника ланцетолистого, 16 допоміжних речовин, які були згруповані в 4 групи фармацевтичних факторів. Таблетки отримували методом вологої грануляції. Дослідження впливу допоміжні речовини на такі показники, як текучість і насипну густину маси для таблетування, проводили відповідно до вимог ДФУ, 2 вид. Оцінку процесу зволоження і грануляції, процесу пресування і зовнішнього вигляду таблеток проводили за п’ятибальною шкалою. Втрату в масі при зволоженні та грануляції визначали у відсотках.Результати й обговорення. Враховуючи результати досліджених фармако-технологічних властивостей сухих екстрактів мальви лісової і подорожника ланцетолистого, для виготовлення таблеток було вирішено використати метод вологої грануляції. Для цього необхідно підібрати склад – раціональні допоміжні речовини, і розробити технологію даної лікарської форми. В статті наводяться результати дослідження впливу різних груп допоміжних речовин і їх представників на технологічні властивості маси для таблетування і процес пресування при розробці складу і технології таблеток на основі екстрактів мальви лісової і подорожника ланцетолистого за допомогою математичного планування експерименту. Найкращі відгуки було отримано при використанні таких допоміжних речовин, як сахароза, лактози моногідрат, МКЦ 101 і 102, неуселін UFL-2, аеросил, розчин плаздону К-25.Висновки. За допомогою чотирьохфакторного експерименту – греко-латинського квадрату встановлено вплив 4-х якісних факторів на основні властивості маси для таблетування, процес пресування і зовнішній вигляд таблеток на основі сухих екстрактів мальви лісової і подорожника ланцетолистого. Це дозволить звузити коло допоміжних речовин для подальшої розробки оптимального складу і технології таблеток, використання яких дасть можливість отримати таблетовану лікарську форму із стабільними показниками якості в умовах промислового виробництва.
24
Kudrya, V. V., S. M. Marchyshyn, L. M. Sira, V. P. Rudenko та I. S. Dakhym. "ДОСЛІДЖЕННЯ АНАТОМІЧНОЇ БУДОВИ ПІДЗЕМНИХ ОРГАНІВ РОДОВИКА ЛІКАРСЬКОГО (SANGUISORBA OFFICINALIS L. )". Фармацевтичний часопис, № 2 (4 липня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2017.2.7877.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Родовик лікарський (Sanguisorba о№ сіпаіів L.) - багаторічна трав’яниста рослина, підземні органи якої здавна використовують у медицині як в'яжучий і кровоспинний засіб. Офіційною медициною використовуються препарати родовика лікарського з кореневища з коренями. У наукових джерелах недостатньо інформації про фармакогностичне вивчення підземних органів родовика лікарського, тому метою нашої роботи було вивчити анатомічну будову, встановити і зіставити діагностичні ознаки кореневищ і коренів, зібраних восени на першому і другому роках вегетації даного виду.Матеріали і методи. Виготовлення мікропрепаратів проводили за загальноприйнятими методами. Використовували мікроскоп МС 10 (окуляри Х5, Х10, 15, об’єктиви Х10, Х40). Мікрофотографії зроблені фотокамерою Sаmsung PL50.Результати й обговорення. Кореневище. Підземна частина родовика лікарського представлена багаторічним епігеогенним кореневищем з придатковими коренями. Кореневище поступово дерев’яніє, стає пухким, порожнистим у центрі. Анатомічна будова кореневища безпучкова. Молоді однорічні кореневища вкриті темно-бурим, поздовжньо зморшкуватим корком. У особин другого року вегетації клітини корка ущільнюються, починають злущуватись. Первинна кора однорічних кореневищ представлена шарами крупноклітинної паренхіми. Ксилема і флоема паренхіматизовані, пронизані розширеними радіальними серцевинними променями. В клітинах накопичуються прості і складні крохмальні зерна, часто зустрічаються друзи. Помітно виділяється щільне кільце камбію. Провідна система представлена судинами. Механічні волокна розташовані відокремлено, невеликими ділянками поблизу судин або утворюють суцільне кільце поряд з камбієм. Серцевина з міжклітинниками, паренхімні клітини з крохмальними зернами і друзами кальцій оксалату. Корені мають вторинну будову. Корок шаруватий, кільця з коричневим або жовтуватим вмістом чергуються з кільцями світлішими або безбарвними. Зона камбію багатошарова, темніша, добре помітна. Ксилема промениста. Трахеїди пористі. Серцевинних променів багато. У клітинах наявні дрібні прості овальні та округлі крохмальні зерна, друзи та поодинокі призматичні або багатогранні кристали кальцію оксалату. У дворічних коренів зовнішній шар корка товстий, темно-коричневий, з тріщинами; чітко виділяються річні кільця ксилеми, серцевинних променів багато, волокна лубу чисельні, здерев’янілі.Висновки. Досліджено анатомічну будову підземних органів родовика лікарського, зібраних на першому і другому роках вегетації. Виявлено мікроскопічні діагностичні ознаки кореневищ і коренів.