Статті в журналах: "Зниження собівартості"

1

Куцик, Петро, Василь Бачинський, Катерина Кузьмінська та Одарка Чабанюк. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ЦІЛЬОВОГО КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ У ПРОЦЕСНООРІЄНТОВАНОМУ ВИРОБНИЦТВІ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (29 квітня 2022): 25–32. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3363.

Повний текст джерела

Анотація:

Основною метою статті є дослідження наявних підходів до калькулювання собівартості продукції гірничозбагачувального підприємства в розрізі виробничих процесів і вдосконалення його методики на основі використання методу цільового калькулювання та принципів процесноорієнтованого управління.Як один із ефективних шляхів удосконалення методики калькулювання собівартості продукції гірничозбагачувальних підприємств, авторами передбачається поєднання чинних вітчизняних систем калькулювання (нормативний та попроцесний методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції) і зарубіжних систем обліку і калькулювання (кайзен-костинг і діяльність за процесами). Механізм зниження собівартості продукції (робіт, послуг) охоплює стадії планування (бюджетування, нормування) безпосереднього виробництва, обліку та калькулювання собівартості продукції, ухвалення рішень і контролю їх виконання.У науковому дослідженні з комбінованої методики цільового калькулювання та процесної організації виробництва виділено такі етапи: розрахунок цільової собівартості продукції гірничозбагачувального підприємства на стадії розроблення проєктного завдання. На цьому етапі важливим є розподіл планової (нормативної) собівартості продукції за окремими статями калькуляції кожного виробничого процесу; визначення нормативної собівартості продукції, враховуючи кайзен-завдання, шляхом послідовного зменшення можливих витрат до базового рівня.Базовою величиною собівартості є цільова собівартість продукції, розрахована як різниця між вартістю випуску продукції за ринковими цінами та очікуваним розміром прибутку. Цільова собівартість продукції за кожною статтею витрат розраховуються як добуток коефіцієнта зниження собівартості продукції та нормативної величини витрат цієї ж статті. При цьому коефіцієнт цільового зниження витрат розраховують як відношення цільової собівартості продукції до нормативного показника.Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробленні та теоретичному обґрунтуванні вдосконаленої методики цільового калькулювання собівартості продукції гірничозбагачувальних підприємств за виробничими процесами в контексті застосування концепції процесноорієнтованого управління.Практичне значення отриманих результатів полягає в розробленні пропозицій щодо вдосконалення методики цільового калькулювання собівартості продукції за процесами гірничозбагачувальних підприємств.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Талер, Т. В. "Пошук шляхів зниження собівартості продукції промислового підприємства". Держава та регіони. Економіка та підприємництво, № 5 (2006): 415–17.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Забедюк М.С. "ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 59–64. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-8.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено дослідження теоретичних основ рентабельності підприємства. Зокрема, досліджено сутність поняття «рентабельність», функції та види рентабельності. Розглянуто причини низької рентабельності діяльності підприємств в Україні в сучасних умовах та запропоновано шляхи її підвищення. Дослідження існуючих підходів до трактування поняття рентабельності дозволило узагальнити основні ознаки, що характеризують рентабельність, а саме: співвідношення прибутку з витратами, здатність отримувати прибуток, бачення рентабельності як економічного інструменту, як основного критерію економічної ефективності, як показника ефективності роботи підприємства тощо. Визначено основні причини низької рентабельності діяльності вітчизняних підприємств в сучасних умовах, а саме: зниження обсягів прибутків, суттєве підвищення собівартості виробництва, недостатність та неефективність інвестиційно-інноваційної діяльності суб’єктів господарювання, недостатній контроль з боку державних органів щодо достовірності звітних даних, показників собівартості, прибутку, ціноутворення тощо. Сформовано основні напрямки, які б дозволили підвищити рентабельність суб’єктів господарювання: реалізація більших обсягів прибуткової продукції, робіт, послуг; оптимізація асортименту продукції, робіт, послуг; інноваційні напрямки зниження собівартості продукції, робіт, послуг; диверсифікація діяльності; активізація інвестиційно-інноваційної діяльності в цілому; удосконалення системи мотивації праці тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Онищук, Я. В. "Проблеми фінансування і шляхи зниження собівартості будівництва й утримання автошляхів". Фінанси України, № 1 (2007): 84–92.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Назаренко, Олексій, Василь Доненко, Ірина Назаренко, Ольга Петухова та Mustafa Ahmed. "МОДЕЛЮВАННЯ СЕДИМЕНТАЦІЇ НАНОСІВ РІЧКОВОЇ СИСТЕМИ ПІВДЕННИХ РЕГІОНІВ". System technologies 6, № 131 (1 березня 2021): 61–72. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-6-131-2020-07.

Повний текст джерела

Анотація:

Наприкінці минулого сторіччя людство почало бентежити з приводу зменшення рівня річкової поверхні та зниження гідроенергетичного потенціалу річкової системи. Безумовно, зниження рівня на 0,2-0,3 м при 15 метрів глибини не посилить ризик гідрологічної кризи. Тенденція погіршення потенціалу річко на протязі 10-20 років надихає науковців та муніципалітети до контролювання факторів та моделювання ризиків накопичення осадів. Планування містобудівної стратегії на пряму пов'язано з постачанням будівельногоматеріалу. Накопичення та обробка місцевого сировинного матеріалу вкрай важливе для зниження собівартості будівельних послуг при проектуванні SMART міста.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Шухевич, М. П. "Зниження собівартості машинобудівної продукції як спосіб додаткового фінансування інноваційної діяльності підприємства". Актуальні проблеми економіки, № 5 (95) (2009): 175–84.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Kuznietsova, T. V., O. Y. Lesniak, Y. V. Krasovska та O. M. Podlevska. "ОЦІНКА ДИНАМІКИ ЗАГАЛЬНОЇ ФАКТОРНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 133. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202013.

Повний текст джерела

Анотація:

Розкрито важливість розширеного трактування економічної категорії продуктивності за допомогою показника загальної факторної продуктивності. Для оцінки співвідношення сукупного показника випуску продукції з витратами ресурсів використано індексний підхід. Оцінено індекси виробництва сільськогосподарської продукції та індекси собівартості сільськогосподарського виробництва. Показано динаміку рівня загальної факторної продуктивності сільського господарства в Україні. Відображено зниження ефективності аграрного сектору при нарощуванні обсягів виробництва в абсолютних показниках.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Editor, Editor. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ТОВАРІВ". Товарознавчий вісник 1, № 11 (4 грудня 2019): 5–9. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-01.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Розглянути основні методичні аспекти оцінювання рівня якостітоварів.Результат та наукова новизна. Усі дослідження товарів спрямовані насистематичне підвищення якості товарів, сировини та напівфабрикатів, нарозробку ефективних методів і способів дослідження споживних властивостей, нараціональне використання сировини і матеріалів, на попередження небажаних змін втоварах при їх товаропросуванні і споживанні, на зниження втрат якості і маситовару.Знання методів дослідження якості товарів, розумне їх використання, можепозитивно впливати не лише на реалізацію товарів, забезпечення високої якостітоварів, а й на зниження собівартості продукції, зниження витрат притоваропросуванні. При дослідженні якості товарів необхідно враховувати вимогиспоживача. Дослідження товарів повинно проводитися на основі новітніх досягненьнауки. Безперервне підвищення якості продукції, раціоналізація асортименту,формування нових властивостей товарів вимагає удосконалення не лише методів, а йпідходів до дослідження якості товарів або окремих якісних показників.Практична значимість. Запропонована методика оцінювання якості товарівможе бути використана при маркетингових дослідженнях, плануванні економічноїстратегії як виробнгичих, так і тороговельних підприємств.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Kalinichenko, O. V. "УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПІДПОВЕРХОВОГО ОБВАЛЕННЯ ЗАЛІЗНОЇ РУДИ НА ШАХТІ «РОДІНА» З ПОХИЛОЮ ФОРМОЮ СТЕЛИНИ ПІДСІЧНОЇ КАМЕРИ НА ГЛИБИНАХ ПОНАД 1300 М". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 87 (29 листопада 2019): 84. http://dx.doi.org/10.31713/vt320197.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою даної роботи є аналіз, дослідження та удосконалення системи підповерхового обвалення руди та вміщуючих порід в умовахшахти «Родіна» ПАТ «Кривбасзалізрудком», що відпрацьовує багаті залізні руди на глибинах понад 1300 м. Зниження глибини розробки рудних родовищ призводить до значного підвищення гірського тиску. Все це призводить до підвищення вимог, які пред'являються до стійкості оголень очисних і компенсаційних камер. Тому в роботі при проектуванні очисної виїмки на великих глибинах надзвичайну увагу приділено стійкості стелин компенсаційних камер.Крім того, недостатня стійкість стелин компенсаційних камер призводить до порушення цілісності глибоких свердловин, які розбурюються поверх компенсаційної камери для відбійки основного запасу блока. Це, зі свого боку, призводить до збільшення виходу негабаритних кусків руди при відбійці. Підвищення виходу негабариту погіршує показники випуску і вилучення багатих руд, що в свою чергу призводить до підвищення собівартості видобутку руди по блоку і в цілому по шахті. Підвищення стійкості похилих стелинкомпенсаційних камер призводить до зменшення виходу негабариту при відбійці на 0,15-0,3%, поліпшує показники випуску і вилучення багатих руд на 0,2-0,4%, що призводить до зниження собівартості видобутку руди по блоку в середньому на 0,65 грн/т.Запропонована авторами похила форма стелини компенсаційноїкамери має підвищену стійкість в порівнянні з горизонтальнимиоголеннями і знижує можливість позапланового обвалення. Дляумов шахти «Родіна» ПАТ «Кривбасзалізрудком», що відпрацьовуєбагаті залізні руди на глибинах понад 1300 м, застосування похилих стелин компенсаційних камер є найбільш оптимальним.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Kushnir, V. O. "ЗВЕДЕНИЙ ОБЛІК ВИТРАТ М’ЯСО-ЖИРОВОГО ВИРОБНИЦТВА: МЕТОДИКА І ПРАКТИКА". Actual problems of regional economy development 2, № 13 (26 червня 2017): 110–22. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.13.110-122.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є дослідження та удосконалення методики зведеного обліку витрат м’ясо-жирового виробництва для отримання деталізованої інформації про виробничі витрати та для пошуку шляхів зниження собівартості виробництва м’яса. Запропоновано обліковувати витрати м’ясо-жирового відділення за окремими виробничими дільницями, що дозволить отримувати детальну інформацію для потреб контролю, аналізу, калькулювання та звітності. Для доцільного бюджетування діяльність кожного окремого структурного підрозділу м’ясо-жирового виробництва та для потреб ощадливого виробництва запропоновано відображати витрати кожного виробничого цеху на окремих групах аналітичних рахунків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Рибалко, Олена, та Олександра Уколова. "ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ". ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, № 7 (5 листопада 2019): 19–22. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.07.00.004.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено теоретичні та практичні питання обліку основних засобів, а саме проаналізовано первинні документи та запропоновано шляхи вдосконалення. Одним з найважливіших факторів збільшення обсяг виробництва є наявність основних засобів, їх технічний стан і рівень забезпеченості, який безпосередньо впливає на техніко-економічні показники, зниження собівартості продукції і фінансовий результат фірми. Основні засоби безпосередньо впливають на собівартість продукції, ціноутворення, оподаткування майна організацій, трудомісткості, і в кінцевому підсумку на показники, що характеризують їх фінансовий стан, тому дана тема є актуальною для вивчення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Peshuk, L. V., A. Y. Gorbach та V. A. Bakhmach. "Перспективи використання рослинних і тваринних білків в технології м’ясних продуктів". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (6 жовтня 2017): 68–73. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8014.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено порівняльну характеристику білків рослинного і тваринного походження. Ці добавки застосовують при виготовленні всіх видів м’ясних продуктів, що сприяє розширенню асортименту запропонованих добавок, поліпшенню їхніх функціональних властивостей і підвищенню рівня безпечності. Серед рослинних білків найбільш широко використовують соєві, цільове призначення яких–зниження собівартості готової продукції та стабілізація рецептури. Тваринні білки мають різноманітне походження (колагенові, молочні, плазма крові), це обумовлює різноманітність технологічних процесів і ширший діапазон застосування порівняно з соєвим аналогом. Тим паче повноцінні тваринні білки значно переважають рослинні за біологічною цінністю, краще збалансовані за амінокислотним складом, є добрими емульгаторами, дозволяють переробляти малоцінну жировмісну сировину, покращують консистенцію і пластичність фаршу, підвищують органолептичні властивості готових виробів, збільшують вихід, дозволяють суттєво знизити собівартість продукту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Тригуб, Р. М., О. Ю. Бондаренко та В. А. Довбуш. "Сучасний стан ринку житла в україні". Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, № 16 (9 лютого 2022): 212–18. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2021-6(16)-26.

Повний текст джерела

Анотація:

Одним із важливих об'єктів інвестування в українців є будівельна галузь, а саме ринок нерухомості. Його перспективи дуже актуальні. На сьогодні ціна йде вгору, а все тому, що насамперед в Україні зростає багато різних адміністративних перешкод для забудовників. І тому потенційне зростання рентабельності забудовників занепадає. Не покращується стан фондів, тому українці не мають змоги будувати більше. До того ж збільшується вартість будівельних матеріалів, але зарплатня працівникам на будівництві не зростає. А збільшення ціни на газ і взагалі енергоносіїв є суттєвою частиною собівартості будівельних матеріалів. Ріст тарифів на електроенергію змушує людей шукати економніші й вигідніші варіанти обслуговування власних потреб. Все більше стає прихильників альтернативної енергетики – вітряної, теплової чи сонячної. Тому набуває актуальності «зелене» будівництво. На жаль, у наш час попит диктує пропозицію, і як відомо, зниження вартості житла експерти у сфері нерухомості не прогнозують.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Ліннік А.Ю. та Фльонц О.В. "ДОСЛІДЖЕННЯ КІНЕМАТИКО-ДИНАМІЧНИХ ЗВЯЗКІВ ОЧИСНИКА З КОРЕНЕПЛОДОМ". Перспективні технології та прилади, № 18 (7 липня 2021): 81–89. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2021-18-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Зниження собівартості цукрової сировини поряд з підвищенням її якості дозволить підтримувати та підвищити конкурентноспроможність українських виробників цукру на міжнародному рівні, а також будуть створені передумови для зниження вартості кінцевого продукту на внутрішньому ринку. Одним із шляхів досягнення такої мети виступає застосування таких технічних рішень під час виробництва сировини які забезпечать зниження затрат праці та енергоємність процесів виробництва. У статті розглянуто взаємодію очисника з голівкою коренеплоду цукрового буряка з метою дослідження динамічних показників очисника з урахуванням механічних властивостей тіла головки коренеплоду та залишків гички, а також їх геометричних розмірів. Межі допустимого навантаження з боку робочого органу очисника на головку коренеплоду виходячи з умов не пошкодження кореня, але руйнування залишків гички визначено розглянувши контактну задачу взаємодії поверхні очисника-голівка коренеплоду залишок гички. Для аналізу динаміки взаємодії, а саме визначення зусиль, що діють на поверхню коренеплоду та залишки гички, а отже і напружень на поверхні контакту очисника з коренем визначено кінематичні показники кінців лопатей та прутків очисника. Крім того, умови якості виконання процесу очищення голівок коренеплодів будуть залежати від кінематичного режиму роботи очисника, який забезпечить умову відсутності пропусків контакту лопать-поверхня голівки коренеплоду та забезпечить мінімальне пошкодження коренів за рахунок повторного контакту лопатей очисника з коренем. Отримано величину відношення переносної та кутової швидкостей очисника, яка забезпечує відсутність пропусків контакту лопатей очисника з головкою коренеплоду що є коефіцієнтом кінематичного режиму роботи ротаційного очисника з віссю обертання паралельною до напрямку переносної поступальної швидкості. Аналіз динамічних та кінематичних параметрів роботи очисника дозволяє вибрати раціональні параметри роботи машини виходячи з конструктивних особливостей робочих органів, агрофізичних властивостей контактуючих тіл та характеристик агрофону поля.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Лоскоріх, Габріелла Людвиківна, Ірина Леонідівна Грабчук та Вікторія Павлівна Рогаль. "Облікове забезпечення управління ризиками діяльності ІТ-підприємств". Економіка, управління та адміністрування, № 4(98) (29 грудня 2021): 75–80. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-4(98)-75-80.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено питання управління ризиками діяльності ІТ-підприємства та визначено місце бухгалтерського обліку в цьому процесі. Відображено роль облікового персоналу ІТ-підприємства в управлінні ризиками в межах повсякденних обов’язків, зокрема щодо надання інформації про поточні та майбутні ризики та можливості, пов’язані з основними рішеннями. Обґрунтовано систему індикаторів ризиків ІТ-проєктів, що містить оцінку показників у розрізі чотирьох груп: 1) «персонал» (коефіцієнт плинності кадрів; витрати на навчання персоналу в звітному періоді); 2) «система» (коефіцієнт накладних витрат і відношення накладних витрат до собівартості реалізації; коефіцієнт невиконання замовлень; динаміка кількості претензій (негативних відгуків) від замовників щодо реалізованих ІТ-проєктів); 3) «проєкт» (кількість днів відхилень виконання ІТ-проєкту згідно з планом; відсоток виявлених помилок у загальній кількості операцій); 4) «зовнішнє середовище» (норма податкового навантаження). Систематизовано способи управління ризиками з визначенням можливостей застосування облікових інструментів. Основна увага приділена резервуванню як обліковому способу зниження ступеня ризику.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Засельський, Володимир Йосипович, Дмитро Володимирович Пополов, Генадій Леонідович Зайцев та Марія Іванівна Шепеленко. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТРАКТІВ ПІДГОТОВКИ ВУГІЛЬНОЇ ШИХТИ ДО КОКСУВАННЯ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНОГО СОРТУВАЛЬНО-ЗМІШУВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ". Science and Innovation 17, № 3 (17 червня 2021): 67–77. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.03.067.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. В умовах існуючої кон’юнктури ринку, коли попит на металургійну продукцію залишається сталим або знижується, розвиток металургійної галузі можливий за рахунок оптимізації операційних витрат. Оскільки значною складовою собівартості готової продукції є витрати на електроенергію, середній темп зростання цін на яку за останніп’ять років склав 125 %, виникає необхідність у виконанні аналізу енергоспоживання з подальшою його оптимізацією.Проблематика. В діючій технологічній лінії виробництва коксу найбільш енергоємною технологічною операцією є подрібнення вугільної шихти, в якій не передбачено попереднє відсівання готового класу. Аналіз гранулометричного складу вугільних концентратів показав, що вхідна шихта містить лише 12,5 % фракцій, які потребують дроблення. Зважаючи що, валовий потік вугільного концентрату надходить до дробарок, це призводить до того, що коефіцієнт корисної дії використовуваних дробарок не перевищує 16—18 % та відбувається переподрібнення вугільних концентратів, що збільшує вміст фракції 0—0,5 мм, яка негативно впливає на якість коксу.Мета. Розробка науково-обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення тракту підготовки вугільної шихти до коксування та використовуваного в них необхідного обладнання задля зниження споживання електроенергії та підвищення якості доменного коксу.Матеріали й методи. Використано емпіричні методи досліджень із застосуванням математичного апарату обробки статистичних даних.Результати. Розроблено технологічну схему підготовки вугільної шихти, яка дозволяє підвищити якість доменного коксу та зменшити питомі витрати електроенергії орієнтовно в 48 раз.Висновки. Підвищення якості підготовки вугільної шихти до спікання з одночасним зниженням енерговитрат обладнання, що виконує її переробку, може бути реалізовано удосконаленням існуючих технологічних трактів шляхом організації ділянок попереднього відсіву готового класу перед дробленням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Чмир, Віктор, та Петро Дзюба. "МЕТОДИКА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ПІДРОЗДІЛІВ ОХОРОНИ КОРДОНУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (23 лютого 2020): 347–63. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.209.

Повний текст джерела

Анотація:

З урахуванням результатів огляду наукових досліджень, враховуючи, досвід, специфіку та практику використання автомобільної техніки (АТ) в органах Держприкордонслужби, а також наявність проблематики щодо підтримання надійності АТ та технічної готовності парку машин до забезпечення оперативно – службової діяльності, в статті визначенні можливості з підвищення ефективності технічної експлуатації АТ в органах Держприкордонслужби. Ефективність технічної експлуатації АТ характеризується ступенем технічної готовності рухомого складу до виконання оперативно – службових задач по охороні кордону при найменших затратах на експлуатацію. Загальна ефективність досліджуваної системи поділяється на технічну і економічну, за вихідні показники або критерії яких прийнято: для першої — коефіцієнт технічної готовності, для другої — рівень зниження статей собівартості, що залежать від стану автомобіля. Технічний стан нового автомобіля регламентований критеріями і нормами заводу - виробника. B експлуатації цей стан підтримується проведенням системи заходів, оцінюваних вихідним показником конкретного числового значення коефіцієнта технічної готовності. Як показує аналіз нормативних документів, варіація коефіцієнта технічної готовності для основних підрозділів органів Держприкордонслужби має складати величину 0,95-0,98. До складу великої і складної системи управління технічною готовністю АТ органів Держприкордонслужби входять три основні компоненти: управління як процес обміну діагностичною інформацією і прийняття наступних рішень з метою оптимізації кінцевого результату; діагностика як показник, що дає управляючу інформацію про стан елементів АТ; коефіцієнт технічної готовності парку як критерій ефективності технічної експлуатації АТ. Розглянута модель управління технічною готовністю дозволяє підійти до вибору цільової функції ефективності, що ґрунтується на продуктивності перевезень. Такою цільовою функцією є мінімум сумарних затрат на одиницю собівартості перевізного процесу при оптимальній технічній готовності. В основу математичної моделі покладено апарат теорії матричного обчислення. Отримані наукові результати дозволяють вирішити ряд практичних завдань з підвищення ефективності технічної експлуатації АТ підрозділів охорони кордону

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Башлій, Сергій Вікторович, Віктор Леонідович Коваленко, Віктор Васильович Артемчук, Сергій Андрійович Левченко та Оксана Сергіївна Воденнікова. "ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕРМІЧНОЇ АКТИВАЦІЇ БОКСИТІВ". Scientific Journal "Metallurgy", № 1 (22 липня 2021): 74–80. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто сучасний стан та питання зниження енергетичних витрат і собівартості виготовленої продукції за рахунок вдосконалення технологій у сфері видобутку глино- зему та виробництва алюмінію. Наведено можливість використання генераторного газу для опалювання трубчатих обертових печей під час випалу бокситів. Запропоновано технологію застосування генераторного газу, якого видобувають з дешевої біомаси (як основного джерела для газифікації на відміну від рідких видів палива), а також дає змогу вирішити низку суміжних питань, а саме утилізацію деревних відходів, відходів сільськогосподарського виробництва, бурого вугілля та ін. Описано фізичне моде- лювання процесу випалу низькоякісної алюмінійвмісної сировини у трубчатих обер- тових печах за її переробки способом «термохімія-Байєр». Виконано аналітичні дослі- дження температурного режиму процесу термічної активації низькоякісного бокситу та описано фізико-хімічні перетворення матеріалу на кожній стадії експерименту. Розроблено рекомендації щодо модернізації системи опалення трубчастої обертової печі під час термічної активації бокситів. Розглянуто можливість переведення опалення печі з природного газу на альтернативне паливо – генераторний синтез-газ. Доведено економічну доцільність запропонованої модернізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Ліннік, А., В. Диня, І. Семенів та О. Кирик. "Обгрунтування конструктивних особливостей та кінематичний аналіз руху гичкоочисної машини". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 18 (19 березня 2020): 88–96. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.18.88-96.

Повний текст джерела

Анотація:

Зниження собівартості цукрової сировини поряд з підвищенням її якості дозволить підтримувати та підвищити конкурентноспроможність українських виробників цукру на міжнародному рівні, а також будуть створені передумови для зниження вартості кінцевого продукту на внутрішньому ринку. Одним із шляхів досягнення такої мети виступає застосування таких технічних рішень під час виробництва сировини які забезпечать зниження затрат праці та енергоємність процесів виробництва.В статті запропоновано конструкцію трирядної навісної машини призначеної для зрізування, подрібнення та розкидання по ширині захвату гички цукрових буряків, очищення залишків гички комбінованими та еластичними робочими органами, причому еластичні робочі органи закріплені на паралелограмному копіювальному механізмі та обертаються в протилежну сторону відносно зрізуючих. Робочі вали машини розміщені паралельно рядкам посівів культури, а робочі органи закріплені перпендикулярно. Зріз і подрібнення гички проводиться г-подібними ножами розміщеними попереду на висоті вищій за ріст коренеплодів. Після чого, комбінованим очисником, який складається з пари жорстких прутків встановлених на пружній підвісці та U-подібного еластичного бича, проводиться очищення залишків гички. Жорсткі прутки застосовуються з метою підняття і обриву полеглої та сухої гички та розбивання жмутка залишків гички на голівці коренеплоду, а пружна підвіска забезпечує таке прикладене зусилля, яке непошкодить тіло кореня. Еластичний очисник проводить послідуюче зчісування залишків гички з голівки коренеплоду. Доочисний пристрій встановлений під кутом до напрямку руху машини на паралелограмному копіювальному механізмі з регулювально-опорними полозами, а також встановлено привідний механізм зміни напряму обертання валів доочисника. Доочисник являє собою батарею набраних еластичних бичів.Проведено кінематичний аналіз руху машини та паралелограмного копіювального механізму. Отримано коефіцієнт кінематичного режиму роботи очисника з віссю обертання паралельною до напрямку переносної поступальної швидкості та рівняння шляху вертикального переміщення точок даного механізму з регулювально-опорним полозом в залежності від часу.Результатом дослідження є визначенні перспективи вдосконалення технології очищення гички цукрових буряків, запропоновано нову конструкцію очисної машини та проведено кінематичний аналіз паралелограмного копіювального механізму з регулювально-опорними полозами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Zhuravel, Oleksii. "МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ КУТІВ СТРУЖКОУТВОРЕННЯ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ ПРОЦЕСУ ТОЧІННЯ БУРОВОЇ КОРОНКИ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 1 (30 березня 2020): 14–24. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2020-1-14-24.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи є розробка методики розрахунку співвідношення кутів процесу стружкоутворення з використанням моделювання напружено-деформованого стану, методу найменших квадратів та графоаналітичного методу розрахунку.Методика досліджень базується на застосуванні елементів теорії різання стосовно схеми утворення зливної стружки і моделі пластичної деформації металу з однією поверхнею зсуву при вільному різанні без наросту на передній поверхні леза. Для моделювання напружено-деформованого стану зони стружкоутворення та визначення кута зсуву використовувалось програмне забезпечення, яке базується на методі кінцевих елементів, призначення якого є аналіз двовимірної поведінки металу при різних процесах механічної обробки. Апроксимація лінійною залежністю точок поверхні зсуву матеріалу за допомогою методу найменших квадратів, отримання значень кутів зсуву матеріалу для різних параметрів обробки. Визначення графоаналітичним методом кутів внутрішнього тертя-зсуву та зовнішнього тертя-ковзання, отримання залежностей кутів стружкоутворення від швидкості різання та передньою кута леза.Результати. Розроблена методика розрахунку співвідношення кутів процесу стружкоутворення з використанням моделювання напружено-деформованого стану, методу найменших квадратів та графоаналітичного методу розрахунку. Програмна реалізація алгоритмічної моделі здійснена в середовищах DEFORM ™-2D Machining, КОМПАС-3D та Microsoft Excel.Наукова новизна. Удосконалено структурну схему алгоритму графоаналітичного розрахунку кутів процесу стружко утворення. Вперше розроблено методика розрахунку співвідношення кутів процесу стружкоутворення з використанням моделювання напружено-деформованого стану, методу найменших квадратів та графоаналітичного методу розрахунку. Практична цінність. Розроблена методика розрахунку співвідношення кутів процесу стружко утворення може застосовуватися у якості першого наближення або базису при інженерних аналізів процесу стружкоутворення. Також, результати статті можуть бути використані для автоматизації підходу до визначення раціональних режимів різання для зниження собівартості виготовленого кінцевого продукту за рахунок зниження витрат матеріалу, інструменту та підвищення якості оброблювальної поверхні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Mogilnay, O. M., O. V. Kuts, E. O. Dukhin, Yu A. Molchanov та V. V. Mohylniy. "СПОСОБИ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ПІДГОТОВКИ НАСІННЯ БУРЯКА СТОЛОВОГО". Vegetable and Melon Growing, № 65 (31 липня 2019): 66–75. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-66-75.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Розробити способи передпосівної обробки насіння буряка столового, визначити оптимальні параметри та компонентний склад; встановити ефективність за впливом на посівні якості насіння, урожайність та якість продукції буряка столового. Методи. Лабораторні, польові, статистичні. Результати. Обробка насіння буряка столового мікрохвильовим полем з експозицією 100 секунд забезпечує підвищення енергії проростання до 47,7 %, лабораторної схожості – до 64,7 %; за експозицій 80–90 секунд – до рівня 42,7–43,7 % та 51,3–55,3 % відповідно. Позитивний вплив на врожайність коренеплодів зазначено тільки за експозиції 90 секунд (підвищення загальної урожайності на 4,6–7,3 т/га або 11,9–14,3 % відносно контролю). Використання експозиції 80 секунд зумовлювало зниження рівня врожайності культури. Використання мікрохвильового опромінювання може як пригнічувати, так і посилювати біохімічні та біофізичні процеси в рослинних тканинах. За експозиції 80 секунд зафіксовано істотне зростання в коренеплодах сухої речовини (16,52 %), тенденція до підвищення вмісту загального цукру (9,72 %); за експозиції 90 секунд – тенденція до збільшення вмісту аскорбінової кислоти (12,66 мг/100 г), за експозиції 100 секунд – тенденція до підвищення вмісту загального цукру (10,05 %), негативна тенденція зменшення вмісту сухої речовини (15,09 %) та бетаніну (375 мг/кг). Проведення інкрустації насіння має істотну перевагу перед простим намочуванням розчинами мікродобрив та регуляторів росту. За інкрустації насіння використання янтарної кислоти зумовлює отримання істотного підвищення лабораторної схожості на фоні без застосування мікродобрив (80,7 %), за використання мікродобрива Master (85,0 %). Гумат калію зумовлює позитивну тенденцію у поєднанні з використанням мікродобрива Реаком (79,3 %), тоді як за іншими фонами відмічено зниження даного показника за використання вказаного регулятору росту. Найбільш ефективним виявилось використання регулятора росту янтарна кислота та мікродобрива Master, що в середньому по досліду забезпечує зростання лабораторної схожості насіння до рівня 80,2 %, а за інкрустації насіння – до рівня 85,0 %. Висновки. Доведено доцільність обробки насіння буряка столового з низькою схожістю (42 %) мікрохвильовим опромінюванням з експозицією 90 секунд, що забезпечує підвищення енергії проростання до 43,7 %, лабораторної схожості насіння до 55,3 %, збільшення врожайності коренеплодів на 4,0 т/га або 11,4 %, поліпшення біохімічного складу продукції (зростання вмісту бетаніну та аскорбінової кислоти, зниження вмісту нітратів). Проаналізовано вплив регуляторів росту та комплексних мікродобрив на лабораторну та посівну схожість насіння за його інкрустації. Визначено оптимальне поєднання компонентів суміші для інкрустації: барвник Semia-color з нормою витрати 10 л/т, янтарна кислота (0,01 %) та мікродобриво Master (0,025 %). Використання такої суміші зумовлює підвищення лабораторної схожості насіння до 85,0 %, польової схожості – до 76,8 % та має певні економічні переваги (зниження собівартості продукції до 684,5 грн/т, рентабельність на рівні 44 %).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Кисільова, Т. О. "Масові дослідження з використанням х-променів: перші кроки флюорографії". Studies in history and philosophy of science and technology 28, № 1 (5 травня 2019): 28–34. http://dx.doi.org/10.15421/271904.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто передумови та перші спроби використання в медичній практиці рентгенівського випромінювання для масових досліджень органів грудної клітини. Значний поштовх для розробки методу такої спрямованості надала епідемія туберкульозу, що виникла в Європі під час Першої світової війни. Побудування нової діагностичної методики передбачало в першу чергу суттєве зниження собівартості отримання однієї світлини. Розв’язанням висунутої проблеми вбачалося фотографування об’єктів з флуоресцентного екрана з використанням звичайного фотоапарата та малоформатної плівки. Створення цинк-кадмій- сульфідних екранів усунуло останню перешкоду на шляху становлення методу масового дослідження органів грудної порожнини – флюорографії. У 1937 р. бразильський рентгенолог Мануель Діас де Абреу першим провів масове профілактичне флюорографічне дослідження легенів мешканців Ріо-де- Жанейро. Його успіх надихнув науковців різних країн на власні розробки. В СРСР перше повідомлення про створення вітчизняного флюорографа з’явилося в 1939 р. за авторством Я. Л. Шика. Також значний внесок у розробку методу внесли К. В. Помельцов, В. Ф. Купріянов, Я. Л. Шехтман, Н. Ф. Заркевич та інші. Завдяки розробці та впровадженню флюорографічних досліджень у країнах Європи та Америки вдалося зупинити розповсюдження епідемії туберкульозу легенів та надати своєчасну допомогу широким верствам населення. Економічна та діагностична цінність методу дозволяє його використання й в сучасній медичній практиці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Бірта, Г. О., та Ю. Г. Бургу. "ВІДГОДІВЕЛЬНІ, ЗАБІЙНІ ТА М’ЯСО-САЛЬНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ РІЗНИХ НАПРЯМІВ ПРОДУКТИВНОСТІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2012): 49–51. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.04.11.

Повний текст джерела

Анотація:

В успішній реалізації м’ясної проблеми в країніважливе значення надавалося і повинно надавати-ся інтенсифікації галузі свинарства, спрямованої,передусім, на підвищення фактичної продуктивно-сті тварин, зниження собівартості та покращан-ня якості вироблюваної свинини. Серед ефективнихприйомів, що сприяють досягненню високої про-дуктивності свиней, особливе місце належитьвпровадженню науково-обґрунтованої системи роз-ведення, що базується на максимальному викорис-танні наявних у кожному регіоні порід, спеціалізо-ваних типів і ліній, чіткого взаємозв’язку племіннихі товарних господарств, раціонального викорис-тання явища гетерозису, а також створеннятваринам оптимальних умов годівлі й утримання. To be succeeded in commercial output of meat in our countrynowadays (and aforetime as well) it is very important to payattention to intensification of pig farming industry mainlypointed at increasing the actual productivity of animals, reducing cost price and improvement of the pork quality. Of all effective techniques that contribute to the high pigs productivity, aspecial place belongs to implementation of science-based farming system, which is based on the maximum use of available ineach region breeds, specialized types and lines, precise connection between breeding and commercial farms, the rational usageof heterosis phenomenon and provision optimal conditions inanimal feeding and keeping as well.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Радчиков, Василь, Віктор Цай, Геннадій Бесараб та Вікторія Вечорка. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ТЕЛЯТ З ВИКОРИСТАННЯМ НОВОГО ЗАМІННИКА ЦІЛЬНОГО МОЛОКА". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (45) (31 травня 2021): 134–39. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.20.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження з вивчення ефективності вирощування телят у віці 10-65 днів з використанням замінника цільного молока проведені на двох групах телят середньої живої маси 44,3-45,6 кг. Відмінності у годівлі полягали у тому, що телятам контрольної групи випоювали молоко цільне, а дослідної – замінник цільного молока. Дослідженнями встановлено, що в 1 кг замінника цільного молока містилося обмінної енергії 16,6 МДж, сирого протеїну – 200 г, сирого жиру – 160 г, сирої клітковини – 15 г. В раціонах містилося 2,52 і 2,49 корм. од., де на 1 кг сухої речовини припадало 1,54-1,72 корм. од., на 1 кормову одиницю – 119,4-116,7 г перетравного протеїну. За кількістю сирого протеїну між групами суттєвих відмінностей не спостерігалося. Даний показник знаходився у межах 345,6-353,5 г. На підставі аналізу встановлено, що у крові дослідних тварин спостерігався підвищений вміст лейкоцитів на 7,7%, гемоглобіну – на 2,9%, загального білка – на 2,8%. Водночас концентрація сечовини та еритроцитів знизилась на 4,3 і 1,6% відносно контрольних значень. Результати досліджень показали, що найвищу енергію росту мали телята, які споживали раціон з цільним молоком, у зв’язку з чим валовий приріст молодняку І групи за дослід виявився вищим на 2,5% по відношенню до тварин ІІ групи. Згодовування замінника цільного молока телятам у віці 10-65 днів забезпечило зниження вартості добового раціону, що відповідно сприяло зниженню собівартості приросту живої маси телят на 16,3%. Таким чином, випоювання замінника цільного молока телятам у віці 10-65 днів, з тривалістю молочного періоду 65 днів, позитивно вплинуло на поїдання кормів, фізіологічний стан та склад крові дослідних тварин, усі досліджувані показники знаходилися в межах фізіологічних норм, в результаті за період досліду у тварин контрольної групи середньодобовий приріст виявився вищим на 2,9%. Випоювання телятам ЗЦМ дає змогу знизити вартість раціону на 18,8% та собівартість приросту – на 16,3%.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Муратов, В. Г., В. М. Левінський, Л. А. Осипова та В. Н. Осипов. "АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ПЕРЕРОБКИ ВТОРИННОЇ СИРОВИНИ ВИНОРОБСТВА". Automation of technological and business processes 10, № 4 (24 грудня 2018): 19–28. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v10i4.1227.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглядаються результати праці над грантовим проектом ЄС № 83263440 «Розвиток українсько-молдавського транскордонного виробничо-науково-освітнього кластера з переробки вторинних продуктів виноробства». Роботи направлені на зниження собівартості виноробної продукції за рахунок комплексної переробки вторинної сировини, що дає можливість одержувати продукти, які представляють значну цінність для низки галузей народного господарства, а саме: етиловий спирт, винну кислоту, енотанин, виноградне масло, біоконцентрати вітамінів групи В, вітамін D, фуражні корми, абразивні матеріали та інші. Представлена раціональна для Одеського регіону технологічна схема переробки, яка включає нові зразки обладнання – сепаратор, дробарку, інфрачервону сушарку. Способи термообробки сировини та конструкції обладнання захищені патентами України. Згідно із запропонованими способами термообробки сушарка ИКС-1 забезпечує інфрачервоне нагрівання насіння винограду з його наступним адіабатичним охолодженням-дозріванням. Приведена конструктивна схема сушарки. Також розглядається технічна реалізація системи автоматичного керування інфрачервоною сушаркою, в середовищі Simulink програми Matlab досліджені алгоритми регулювання, що забезпечують високу точність підтримання температури насіння в процесі сушіння. Представлена модель сушарки як об’єкту керування, запропонована структура системи, яка дозволяє частково компенсувати вплив на температуру насіння зовнішніх неконтрольованих збурень. Приведені порівняльні результати моделювання систем автоматичного регулювання звичайної і підвищеної динамічної точності, які підтвердили доцільність включення в систему додаткового каналу компенсації впливу збурень. Наведені результати промислових випробувань устаткування та систем автоматизації. Виявлені раціональні параметри технологічного процесу сушіння виноградного насіння. Випробовування підтвердили заявлені характеристики розроблених систем автоматизації і устаткування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Blyuss, B. O., S. V. Dziuba та Ie V. Semenenko. "ОБҐРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ В ТЕХНОЛОГІЯХ ПЕРЕРОБКИ МІНЕРАЛЬНОЇ СИРОВИНИ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, №4, 2018, № 4 (серпень 2018): 58–64. http://dx.doi.org/10.33101/s04-58768473.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Обґрунтування параметрів ефективності функціонування гідротехнічних систем в технологіях видобутку і переробки мінеральної сировини з урахуванням сучасних можливостей інтенсифікації процесів переробки корисних копалин. Методика. Аналіз результатів дослідження режимів роботи гідротехнічних систем підприємств гірничо-металургійної галузі дозволив обґрунтувати параметри гідравлічних процесів в технологіях переробки мінеральної сировини з метою підвищення ефективності параметрів збагачувального устаткування і зниження собівартості готового концентрату. Результати. Обґрунтовані параметри ефективності гідротехнічних систем підприємств гірничо-металургійної галузі України, а саме, в результаті розвитку методів оцінки ефективності гідротранспортного комплексу гірничо-переробних комбінатів запропоновано характеризувати надійність постачання продукції і збереженість системи трубопровідного транспорту величиною показника гідравлічної надійності. Наукова новизна. На основі методів оцінки економічної ефективності гідротехнічних систем технологій переробки мінеральної сировини вихідними принципами якої є: комплексність оцінки; комерційний підхід; застосування адекватних параметрів визначення ефективності на різних організаційних рівнях; облік чинника часу і фактора невизначеності запропоновано інтегральний показник, а саме, показник гідравлічної надійності. Практична значимість. Полягає у введенні показників, а саме: показників гідравлічної надійності і режимів транспортування в гідротехнічних системах в систему моніторингу технологій переробки мінеральної сировини забезпечує безперервний контроль в автоматичному режимі з урахуванням можливих не прогнозованих змін властивостей середовища, що перекачується, продуктивності та інших параметрів, оскільки величина втрат напору виражається через гідравлічний ухил, що залежить від швидкості і щільності гідросуміші, яка транспортується. Іл. 1. Бібліогр.: 9 назв.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Петрова, Жанна Олександрівна, Вадим Михайлович Пазюк та Катерина Миколаївна Самойленко. "КОМПЛЕКСНА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНА ТЕПЛОТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ АНТИОКСИДАНТНОГО БУРЯКОВО-ТОМАТНОГО БАРВНИКУ ТА НАСІННЯ ТОМАТІВ". Scientific Works 2, № 85 (17 березня 2022): 102–9. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2239.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасні технології, особливо процеси сушіння, є енергозатратними. То ж, основними завданнями при розробці теплотехнології в харчовій промисловості є зменшення витрат енергоносіїв на процес зневоднення. Такі наукові розробки дадуть можливість підвищити рівень енергетичної безпеки держави та конкурентоспроможності національної економіки, зменшити залежність України від імпортованих енергоносіїв в цілому. В зв’язку із поширенням таких хвороб як серцево-судинні захворювання, рак, зміна серцевого м'язу, неправильне перетравлення їжі, послаблення репродуктивної функції основним завданням працівників харчової промисловості є максимально замінити в готових продуктах харчування синтетичні ароматизатори, барвники на натуральні. На сьогоднішній день в Україні недостатньо виробництва рослинної сировини в порошки, що дозволяють зберегти якість вихідної сировини. Сучасні способи отримання порошку зі столового буряка дають можливість зберегти бетанін на рівні 50-70 % у кінцевому продукті. Тому розробка нових методів та удосконалення існуючих технологій сушіння столового буряка з метою отримання натурального барвника є важливою та значущою. Основною сировиною, яка має високий вміст бетаніну з антиоксидантними властивостями є червоний столовий буряк. Ця культура традиційна в харчуванні населення України. Важливим акцентом при переробці методом сушіння антиоксидантної сировини є зниження енергозатрат на процес зневоднення, максимальне збереження біологічно активних речовин та зниження собівартості кінцевого продукту. Користь природних антиоксидантів полягає в тому, що вони здатні вступати в реакції з вільними радикалами, нейтралізуючи їх згубну дію на організм людини. Столовий буряк один із небагатьох культур, до складу якого входить бетанін – продукт ферментативного розпаду холіну, що відіграє важливу роль при обміні речовин в організмі людини. В даній статті висвітлено безвідходну енероефективну теплотехнологію отримання антиоксидантного буряково-томатного барвнику та насіння томатів. Завдяки використанню м’якоті та шкірки томатів, як натурального стабілізатора бетаніну та двостадійному конвективному сушінню одержуємо якісний насіннєвий матеріал та порошкоподібний натуральний продукт, який завдяки високому вмісту каротиноїдів, пектинів, клітковини, бетаніну, мікро- та мікроелементів може використовуватись в лікувально-профілактичному збалансованому харчуванні. Буряково-томатний антиоксидантний барвник покращує структуру та консистенцію виробів, додає забарвлення продуктам, збільшує їх біологічну та харчову цінність і може знайти широке застосування у виробництві лікувально-профілактичного призначення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Gryshova, I. Yu, O. P. Diachenko та A. V. Gerasimenko. "Бенчмаркінг як метод підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств: практичний досвід застосування". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 6 (15 листопада 2019): 62–72. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.06.07.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджується практичний досвід застосування бенчмаркінгу як методу наукових досліджень із метою підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств. Метою статті є дослідження ролі і впливу бенчмаркінгу в сучасних методах дослідження та його практичне застосування в розвитку аграрного виробництва шляхом підвищення конкурентоспроможності сільського господарства. Наукова новизна. Впроваджено практичний досвід застосування бенчмаркінгу в розвитку аграрного сектору економіки з метою підвищення конкурентоспроможності сільського господарства. Розраховано основні економічні показники реально функціонуючого господарства, що може використовуватися з метою порівняння для інших господарюючих суб’єктів у цій галузі. Висновки. Наведені у своїй логічній послідовності аргументи актуалізують та об’єктивізують проблематику використання бенчмаркінгу в діяльності різних за розміром сільськогосподарських підприємств України: від малих фермерських господарств, розміром 30–300 га, до величезних агрохолдингів, які мають у своєму розпорядження десятки або навіть сотні тисяч гектарів землі. Згідно з проведеним аналізом діяльності сільськогосподарського підприємства можна зробити висновок, що насамперед необхідним є зниження собівартості продукції тваринництва, адже запас росту цін на продукцію скотарства є доволі незначним порівняно з цінами на світовому ринку. Також важливим елементом розвитку тваринництва є державна підтримка виробників м’яса і молока, яка здійснюється в усіх розвинених країнах, відрізняючись лише формою та змістом. Отже, сільгосппідприємства України повинні мати змогу отримати нові ідеї щодо вдосконалення та розвитку свого бізнесу, обмінятися досвідом з іноземними колегами, визначити свої слабкі та сильні сторони (у порівнянні з іншими), дізнатися, наскільки ефективні та конкурентоспроможні окремі технології, якими є перспективи розвитку тієї чи іншої галузі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Muzychka, Diana. "ВПЛИВ ЗНОСУ ЗЕРЕН НА ТЕОРЕТИЧНУ ДОВЖИНУ ТВІРНОЇ ГОЛОВНОГО РІЗАЛЬНОГО КОНУСА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 18–29. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-18-29.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Підвищення продуктивності алмазного шліфування при забезпеченні якості оброблюваної поверхні та збереженні високих показників працездатності кругів є важливим завданням машинобудівного виробництва. Постановка проблеми. Дослідження процесу зношування різальної поверхні алмазних шліфувальних кругів з метою підвищення продуктивності обробки та зниження її собівартості. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз досліджень зношування робочого шару шліфувального круга в радіальному перерізі показав, що закономірності утворення робочої поверхні залежать як від виду і методу шліфування, так і від умов обробки. Зміна розмірів і геометричної форми різальної поверхні круга зумовлена зносом окремих зерен. У процесі дослідження закономірностей зносу одиничних абразивних зерен здебільшого розв’язується задача стійкості окремого зерна у зв’язці круга. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Відсутні дослідження процесів, які одночасно поєднують у собі мікро- та макрозношування робочого шару шліфувального інструменту. Постановка завдання. Метою роботи є дослідження впливу зносу алмазних різальних зерен на теоретичну довжину твірної головного різального конусу робочого шару алмазного шліфувального круга. Виклад основного матеріалу. Показано, що формоутворення профілю робочої поверхні шліфувального круга залежить від умов обробки. Встановлено, що теоретична довжина твірної головного різального конуса (ГРК) є функцією від часу контакту зерна з оброблюваною поверхнею, отже, залежить від зносу різального зерна по задній поверхні. Виконано теоретичні дослідження впливу зносу алмазних зерен на довжину твірної ГРК. Висновки відповідно до статті. Проведені дослідження показали, що зі збільшенням часу контакту зерна з оброблюваною поверхнею довжина твірної головного різального конуса збільшується незалежно від марки зв’язки, а напруження на границі зерно-зв’язка від дії температурно-силових факторів із появою площадок зносу зростають у 3÷7 разів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Yatsenko, О., N. Yuschenko та V. Pasichniy. "Дослідження функціонально-технологічних властивостей білково-полісахаридних комплексів та їх використання у технології масляних паст". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (5 березня 2017): 45–49. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7509.

Повний текст джерела

Анотація:

Перспективним напрямком розвитку асортименту продуктів з підвищеним вмістом жиру є збільшення білкової складової. Авторами аргументовано доцільність використання у технології масляних паст 15,0% розчину казеїнату натрію на основі знежиреного молока у кількості від 30,0 до 50,0% до загальної маси продукту. Об'єкт досліджень – технологія масляних паст. Предмет досліджень – модельні розчини полісахаридів, білково-полісахаридні комплекси (БПК) на знежиреному молоці та виготовлені на їх основі зразки масляних паст з масовою часткою жиру 45,0%. Здійснювалась оцінка органолептичних показників масляних паст, термостійкість та дисперсність плазми, дослідження реологічних властивостей розчинів за допомогою ротаційного віскозиметра «Rheotest-2». Встановлено, що граничне напруження на зріз для зразків із масовою часткою казеїнату натрію 10,25% перевищували відповідний показник контрольного зразка для моделей із камедями ксантана – у 8,8 разів; рожкового дерева – у 8,8 разів, гуара – у 8,5 разів. Значне підвищення показника граничного напруження на зсув у зразках із сумісним використанням казеїнату натрію та полісахаридів свідчить про ефект функціонального синергізму внаслідок комплексоутворення між вищезазначеними компонентами. Термостійкість дослідних зразків масляних паст після 6-ї доби набула сталих значень (в межах 0,86–0,88), що вказує на завершення процесів формування структури. Доведено можливість створення ефективних білково-полісахаридних комплексів (БПК) шляхом поєднання казеїнату натрію та камедей гуара, ксантана і рожкового дерева. Застосування таких комплексів дозволить знизити дозу введення казеїнату натрію в середньому на 25% та забезпечити отримання масляних паст із органолептичними та структурно-механічними показниками, наближеними до традиційного вершкового масла. Зниження дози введення казеїнату натрію у складі рецептур масляних паст позитивно позначиться на собівартості продукту. Отримані результати будуть покладені в основу подальших наукових досліджень у напрямі створення БПК із залученням більш широкого спектру цільових функціонально-технологічних інгредієнтів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Поварова, Наталя Миколаївна, та Людмила Анатоліївна Мельник. "ВИБІР ТА ОБҐРУНТУВАННЯ СКЛАДУ БІЛКОВОЇ ДОБАВКИІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПРИНЦИПІВ ХАРЧОВОЇ КОМБІНАТОРИКИ". Scientific Works 84, № 2 (25 листопада 2020): 76–81. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i2.1937.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено порівняльну характеристику білків рослинного і тваринного походження. Ці добавки застосовують при виготовленні всіх видів м’ясних продуктів, що сприяє розширенню асортименту запропонованих добавок, поліпшенню їхніх функціональних властивостей і підвищенню рівня безпечності. Серед рослинних білків найбільш широко використовують соєві, цільове призначення яких – зниження собівартості готової продукції та стабілізація рецептури. Тваринні білки мають різноманітне походження (колагенові, молочні, плазма крові), це обумовлює різноманітність технологічних процесів і ширший діапазон застосування порівняно з соєвим аналогом. Тим паче повноцінні тваринні білки значно переважають рослинні за біологічною цінністю, краще збалансовані за амінокислотним складом, є добрими емульгаторами, дозволяють переробляти малоцінну жировмісну сировину, покращують консистенцію і пластичність фаршу, підвищують органолептичні властивості готових виробів, збільшують вихід, дозволяють суттєво знизити собівартість продукту. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про можливість використання білків м'яса птиці з різних анатомічних частин як гарного структуроутворювача та білкового наповнювача для ковбасного виробництва. Показані композиції, які були створені шляхом компонування тваринного і рослинного білку. Встановлена раціональна масова частка внесення добавки у співвідношенні 80:20 рослинного і тваринного білку відповідно, що дозволяє переробляти малоцінну сировину, покращує консистенцію, пластичність (в’язкість) фаршу, сприяє поліпшенню органолептичних властивостей готових виробів, збільшують вихід, дозволяють суттєво знизити собівартість продукту. Наведено результати впливу даних добавок на функціонально-технологічні властивості та органолептичні показники м'ясних виробів. Показано, що створення композицій шляхом компонування рослинного та тваринного білку у співвідношенні 80:20 має найкращу розчинність та водоутримуючу здатність. Для підтримання сталого pH середовища добавки (створенної композиції) використовували буферні розчини з рН 4,1 та рН 6,55. Розглянуто питання практичного використання білків рослинного і тваринного походження у технологіях виробництва ковбасних виробів із м'яса птиці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Trishevsky, O. I., M. V. Saltavets та V. O. Kondrashchenko. "Обґрунтування та вибір схем охолодження валків листопрокатних станів на основі математичного моделювання процесів теплообміну валків з полосою". Обробка матеріалів тиском, № 1(50) (31 березня 2020): 307–14. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)307.

Повний текст джерела

Анотація:

Тришевський О. І., Салтавець М. В., Кондращенко В. О. Обґрунтування та вибір схем охолодження валків листопрокатних станів на основі математичного моделювання процесів теплообміну валків з полосою. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 307-314. Розглянуто особливості обладнання і технологічних процесів отримання гарячекатаного листа на широкосмугових станах України та промислово розвинених країн, таких як США, Німеччина, Франція, Італія, Австрія, Японія. Визначено основні тенденції вдосконалення технології та обладнання з метою зниження енерговитрат, собівартості продукції, що випускається і підвищення її конкурентоспроможності за кордоном. Основними з них є забезпечення стабільності параметрів технологічного процесу прокатки листа за рахунок застосування сучасних конструкцій прокатних станів, оснащення їх відповідною контрольно-вимірювальною апаратурою та засобами автоматизації технологічного процесу, а також удосконалення технології прокатки й охолодження за допомогою використання компактних установок надшвидкісного охолодження смуги, які встановлюються між чорновою і чистовою групами клітей, а також після чистової групи перед моталками. Використання такої технології надшвидкісного охолодження полоси при прокатці дозволяє отримати гарячекатану листову сталь зі стабільними механічними властивостями при прокатці надтонких листів. Викладено результати теоретичних досліджень теплового стану робочих валків під час гарячої прокатки листа на прикладі чистової кліті стану 2250 Алчевського металургійного комбінату. Дано рекомендації щодо застосування ефективних схем охолодження валків. Зокрема запропоновані дві нові схеми їх охолодження: а) перспективна; б) економічна. При використанні перспективної схеми подачі води на валок зростання температури за один цикл зменшується вдвічі і становить 5-6 ° С. Істотна відмінність економічного способу подачі води полягає в тому, що стабілізація температурного поля валка забезпечується при зменшенні на 25% довжини зони примусового охолодження, з'являється можливість зменшити кількість води на охолодження. Стійкість валків за рахунок стабілізації теплового стану підвищується на 10%.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Protsan, Natalia, та Liubov Tkachenko. "АКТИВАЦІЯ ФЕРМЕНТІВ ПІД ЧАС РОЗВАРЮВАННЯ ЖИТНІХ ЗАМІСІВ ПІДВИЩЕНОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 241–49. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-241-249.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Для спиртової галузі Україні актуальним завданням є зниження собівартості етилового спирту за рахунок більш економічного використання імпортних концентрованих ферментних препаратів, які широко застосовуються в Україні. Постановка проблеми. Важливою стадією виробництва етилового спирту з крохмалевмісної сировини є біоконверсія крохмалю зернової сировини у спирт за рахунок використання концентрованих ферментних препаратів. Основним видом зернової сировини, що переробляється в етиловий спирт, є жито, переробляння якого за низькотемпературними режимами ускладнено особливостями будови та складових цієї культури, що призводить до збільшення витрат ферментних препаратів амілолітичної дії на 15–25 % . Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проаналізовано наукові розробки з проблем ферментативного гідролізу крохмалю різних культур під час виробництва етилового спирту, що відображені в працях С. Т. Олійнічука, П. Л. Шияна, В. О. Маринченка, В. В. Сосницького, Р. Г. Кириленка. Напрацювання цих науковців було реалізовано в технології низькотемпературного гідроферментативного оброблення таких видів крохмалевмісної сировини, як пшениця і кукурудза. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Нині проблема ефективного переробляння жита на спиртових заводах залишається невирішеною, особливо під час розварювання житніх замісів підвищеної концентрації. Постановка завдання. Метою роботи є активація амілолітичних ферментів під час низькотемпературного розварювання житніх замісів підвищеної концентрації сухих речовин за рахунок внесення фосфатів, які сприяють збереженню активності ферментів. Виклад основного матеріалу. У статті наведено результати досліджень впливу фосфатів на активність ферментів під час низькотемпературного розварювання житніх замісів підвищеної концентрації в умовах виробництва спирту етилового. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що використання фосфатів із розрахунку 0,05 г/дм3 сусла на стадії приготування житнього замісу є раціональною кількістю, за якої ферментативний гідроліз проходить більш повно за рахунок активації амілолітичних ферментів. Показано, що при внесенні фосфатів в’язкість сусла знижується в 2,4 рази, що сприяє кращому формуванню ферментно-субтрактного комплексу та дії амілолітичних ферментів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Shevtsov, S. O. "Аналіз впливу вибору температурного режиму процесу ротаційного обкочуванням інструментом тертя на герметичність днищ балонів". Обробка матеріалів тиском, № 1(48) (1 листопада 2019): 128–34. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-128(48).

Повний текст джерела

Анотація:

Шевцов С. О. Аналіз впливу вибору температурного режиму процесу ротаційного обкочуванням інструментом тертя на герметичність днищ балонів // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 1 (48). – C. 128–134. Значне місце серед промислових виробів займає продукція з днищем. Проведено аналіз стану питання про виготовлення балонів різними способами. Досить часто балони виготовляють з декількох частин, які зварюються. Такий метод не гарантує високу надійність з’єднання металу днища й корпусу балону, а також вимагають значної кількості різноманітних виробничих операцій та обладнання, також розглянуті інші способи виготовлення пустотілих виробів. Одним із методів виготовлення балонів підвищеної міцності та герметичності є спосіб використання операції обкочування заготовки з стальної труби інструментом тертя. Цей спосіб є доцільним з точки зору зниження собівартості для великосерійного виробництва. Ця технологія проста в реалізації, добре піддається автоматизації та не потребує значних капіталовкладень для створення серійного виробництва. Але при порушенні певних технологічних схем процесу обкочування виникають певні дефекти, що знижує якість виробів, або вимагає усунення дефектів. Метою роботи є встановлення впливу температурного режиму обкочування на процес для підвищення якості днищ балонів та ємностей з трубчастих різнотовщинних заготовок. Об'єктом досліджень є процес виготовлення днищ балонів підвищеної міцності та герметичності ротаційним обкочуванням інструментом тертя. Математичне моделювання процесу на основі рівнянь теплопровідності з урахуванням напружено-деформованого стану заготовки дозволило встановити діапазони основних параметрів процесу для подальшого моделювання методом скінченних елементів. Такими рекомендаціями будуть: початкова температура, відносна товщина стінок та відносна подача заготовки до інструмента тертя. Після моделювання були зроблені висновки: що до початку процесу обкочування оптимальною температурою нагрівання заготовки є температура приблизно рівна Тгом = 0,8. Підігрівання в процесі обкочування заготовки не потребують. Для тонкостінних заготовок для запобігання ефектів переплавлення та перегрівання виникає необхідність підстужування заготовки. Для товстостінних заготовок рекомендується нагрівання проводити максимально близьким до температури Тгом = 0,8

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Дишлєвой, О. О., І. М. Світий та С. О. Воінова. "АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ДИСТИЛЯЦІЇ МІСЦЕЛИ". Automation of technological and business processes 13, № 2 (2 серпня 2021): 4–11. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i2.2050.

Повний текст джерела

Анотація:

Соняшникова олія для України – продукт стратегічний. Вона є важливим джерелом валютних надходжень до країни та цінним харчовим продуктом для її громадян. Зростаюча конкуренція на світових ринках, зокрема на ринку соняшникової олії, вимагає впровадження технологій, що забезпечують підвищення якості та зниження собівартості готової продукції. А це вимагає підвищення вимог до точності керування процесами. У даній роботі для досягнення мети підвищення ефективності виробництва рафінованої соняшникової олії було означено задачу підвищення ефективності системи автоматичного регулювання (САР) параметрів процесу дистиляції місцели. Аналіз літературних джерел з розробки САР для процесу дистиляції місцели виявив значний резерв підвищення ефективності керування процесом. Для вирішення задачі побудови ефективної САР процес дистиляції місцели в трубчастому дистиляторі було проаналізовано як об’єкт керування (ОК), було отримано його концептуальну модель, проідентифіковано математичну модель, яку відтворено в середовищі імітаційного моделювання у вигляді імітаційної моделі. На першому етапі синтезу САР реалізовано, як двоканальну САР температури та рівню місцели. Надалі здійснювалося підвищувалася динамічна точність САР шляхом забезпечення автономності контуру регулювання рівню. Наступним етапом було досліджено вплив варіації параметрів ОК на якість керування. Запропоновано алгоритми керування на основі нечіткого та нейронного регулятора. Подальші дослідження пов’язані з розширенням моделі ОК за рахунок введення моделі концентрації гексану, що є безпосереднім показником якості олії. Запропоновано каскадний контур регулювання концентрації гексану з проміжною точкою: температурою дистиляції місцели. Подальші дослідження пов’язані з доповненням каскадної САР контуром гарантування, що забезпечує підвищення ефективності САР в умовах дії інтенсивних координатних та параметричних збурень. На всіх етапах синтезу варіанти САР було проаналізовано на відповідність гранично припустимим вимогам та на «грубість» або чутливість до варіації параметрів об’єкту керування. В роботі також опрацьовано питання програмної реалізації розроблених алгоритмів регулювання в середовищі TIA Portal та програмної взаємодії з оператором установки шляхом розробки графічного інтерфейсу взаємодії на основі SCADA. У майбутньому запропоновані рішення складуть основу модернізованої ефективної системи керування процесом дистиляції місцели, яка є інтелектуальним ядром автоматизованого робочого місця оператора.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

ПУСТЮЛЬГА, Сергій, Валентин ПРИДЮК, Віктор САМОСТЯН та Володимир САМЧУК. "РОЗРАХУНОК ОПТИМАЛЬНОГО ПЛАНУ ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ МОДЕЛЕЙ ТРОЛЕЙБУСІВ НА МАРШРУТАХ МІСЬКОЇ ТРАНСПОРТНОЇ МЕРЕЖІ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 17 (14 листопада 2021): 127–38. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.642.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота присвячена розробці оптимізаційної моделі ефективного використання наявних у підприємств електротранспорту марок тролейбусів на маршрутній мережі міста за електронними таблицями (на прикладі парку тролейбусів у м. Луцьку). Завдання підвищення ефективності роботи міського пасажирського транспорту може бути вирішене або за рахунок оновлення транспортних засобів, або за рахунок підвищення ефективності роботи наявного рухомого складу. Але, щоб знизити витрати підприємств на виконання транспортної роботи, необхідно удосконалити підходи до її планування, і, як наслідок цього, забезпечити зниження собівартості перевезень і поліпшення якості обслуговування. Для забезпечення найбільш ефективного транспортного обслуговування населення із пасажирських перевезень, організації дорожнього руху, необхідно, щоб транспортна система найбільш оптимально відповідала потребам міста. Існує два шляхи підвищення такої ефективності: або збільшення пропускної спроможності міської транспортної мережі, або раціональне використання існуючої мережі та наявного рухомого складу для перевезення пасажирів. Перше рішення пов’язане із великими матеріальними витратами на реконструкцію транспортних вузлів і магістралей. Другий напрям - раціоналізація використання існуючих транспортних систем і оптимізація процесів перерозподілу навантажень як на транспортну мережу, так і на різні типи транспортних засобів, що здійснюють пасажирські перевезення. У зв’язку із цим, в даній публікації, виконана спроба обійти протиріччя між теоретичними моделями і реальними можливостями транспортного підприємства щодо ефективного використання наявного парку тролейбусів на маршрутах міста та швидкого динамічного перерахунку оптимальних рішень. Актуальність роботи полягає у розробці простих і ефективних методів оптимізації роботи наявного рухомого складу тролейбусів для перевезення пасажирів на міських маршрутах. Для створення моделі оптимізації, проаналізовані маршрути міської транспортної мережі Луцька та здійснено аналіз наявного парку транспортних засобів ЛПЕ, його функціональних та технологічних можливостей для забезпечення транспортного попиту населення. Запропоновано постановку задачі мінімізації цільової функції витрат для оптимального плану розподілу тролейбусів по маршрутах. Побудована модель та розроблені алгоритми її впровадження в електронні таблиці. Розроблені алгоритми та програмна реалізація внесення обмежень відносного порядку при використанні різних моделей тролейбусів на маршрутах. Це забезпечило у процесі моделювання розрахунок цілої низки можливих планів перевезень. Такі плани у роботі запропоновано називати раціональними планами, тобто локально оптимальними за даних обмежень. Ключові слова: оптимізаційна модель, транспортна мережа міста, парк електротранспорту, транспортний попит населення, обмеження відносного порядку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Кабанець, В. М., В. І. Оничко, Л. П. Музика та С. І. Бердін. "СОРТОВА РЕАКЦІЯ НА ФОРМУВАННЯ НАСІННЄВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КАРТОПЛІ ПРИ ОБРОБЦІ ПОСІВІВ РЕГУЛЯТОРАМИ РОСТУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 45, № 3 (21 лютого 2022): 27–37. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.3.4.

Повний текст джерела

Анотація:

Якість насіннєвого матеріалу будь-якої сільськогосподарської культури є основою її врожайності. Враховуючи значну вартість посадкових бульб картоплі, збільшення коефіцієнту розмноження насіння високих генерацій є фактором зниження собівартості посадкового матеріалу. Використання стимулятору росту дозволяє не тільки збільшити вихід насіннєвих бульб з одиниці площі, а і вирішити це екологічно безпечним шляхом. Враховуючи значну кількість рістстимулючих препаратів та їх чутливість до ґрунтово-кліматичних умов у разі застосування, актуальним є проведення широкого спектра зональних досліджень по підбору більш ефективних стимуляторів росту. У дослідженнях, що проводились в Інституті сільського господарства Північного Сходу НААН України, вивчалась біологічна реакція сортів картоплі Скарбниця, Щедрик, Слов'янка на позакореневу обробку посівів регуляторами росту Агрінос Д, Вегестим, РК, Вимпел-К (Агролайт-У) і Гумати (Гуміфілд ВР-18, Фульвітал Плюс). Об´єктом досліджень виступали процеси формування насіннєвої продуктивності картоплі під дією зазначених препаратів. Встановлено, що в умовах північно-східного Лісостепу є позитивний вплив усіх препаратів, що досліджувались, на формування насіннєвої продуктивності. Виявленні особливості реакції сортів на формування складових насіннєвої продуктивності. Середній у сорту вихід насіннєвих бульб був у межах від 40,5 % у сорту Щедрик і до 45,9 % у сорту Скарбниця. Застосування Гуматів у більшості випадків суттєво збільшувало насіннєву продуктивність, але в структурі врожайності їх вага значно поступалася контролю. Слід зазначити, що посадковий матеріал картоплі більшою мірою доцільно розглядати не з точки зору вагових показників, а кількості бульб придатних для висадки. Як показали дослідження, при застосуванні стимуляторів росту фракційний склад під дією препаратів у середньому по досліду збільшувався у бік насіннєвих бульб від 1,7 % (Вимпел–К) до 3,5 % (Агрінос Д) та у крупної фракції – від 1,5 % (Агрінос Д) до 5,3 % (Гумати). У розрізі сортів більшу прибавку насіннєвих бульб сформували посіви, які були оброблені Гуматами. Сортом, який позитивно не відреагував на застосування препаратів, був сорт Слов’янка. Максимальне збільшення коефіцієнту розмноження у нього відзначалось при обробці Гуматами (2,0), а при застуванні Вимпел–К (Агролайт–У ) рослини зменшили показник виходу насіннєвих бульб відносно контролю. У результаті проведених досліджень закономірно узагальнити, що застосування регуляторів росту в посівах картоплі в умовах північно-східного Лісостепу позитивно впливає на збільшення насіннєвої продуктивності, як у вагових, так і у кількісних параметрах. При застосуванні препаратів виявлена різна реакція сортів на вид препарату. Більш суттєво на формування посадкового матеріалу виявилась система обробки посівів із застосуванням комплексу Гуматів. Меншою мірою на позакореневу обробку посівів регуляторами росту реагував сорт Слов’янка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Karmazinа, N. V. "ОБЛІКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ВИРІШЕННЯ". Actual problems of regional economy development 1, № 14 (26 квітня 2018): 175–81. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.175-181.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті виявлено проблеми, пов’язані з обліком дебіторської заборгованості що полягають у відсутності чіткого співвідношення дебіторської заборгованості та кредиторської заборгованості у загальній їх структурі; непристосованості методів визначення резерву сумнівних боргів, які передбачені в П(С)БО 10 до обліку на українських підприємствах; розмежуванні понять короткострокової та довгострокової дебіторської заборгованості тощо. Систематизовано класифікацію дебіторської заборгованості за такими критеріями, як: визначення мети, формулювання завдань, конкретизування користувачів інформації, вибір ознаки класифікації, визначення пріоритетних принципів, вибір та групування дебіторської заборгованості за оптимальним типом, а також додатково запропоновано: суб'єкт дебіторської заборгованості, сума заборгованості, вид оцінювання, причина виникнення. Це дозволило визначити такі методи оцінки заборгованості, як , історичної собівартості; вартість реалізації (погашення) – факторингове, форфейтингове оцінювання, оцінювання при дисконті векселя; на основі поточної вартості; теперішня вартість. Запропоновано комплексний методичний підхід до розрахунку резерву сумнівних боргів, що містить аналітичну і математичну моделі розрахунку. Аналітична модель полягає в оцінюванні рівня платоспроможності дебітора на основі розроблених критеріїв рівня неплатоспроможності, за результатами якого списують дебіторську заборгованість покупців і відображають списані суми як сумнівний борг. Обґрунтовано, що математична модель визначення величини резерву, що заснована на методі класифікації дебіторської заборгованості за термінами непогашення. Використання комплексного методичного підходу до розрахунку резерву сумнівних боргів забезпечує розробку комплексної політики розрахунку такого резерву, виходячи з всебічного оцінювання розмірів, складу та термінів виникнення дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги з урахуванням специфіки господарюючого суб’єкта. Аргументовано, що більшість акціонерних підприємств, звітність яких є обов’язковою, не створюють резерву сумнівних боргів, за такими причина, як: а). це вимагає вилучення з обороту коштів, що можуть бути задіяні в інших сферах діяльності; б). підприємства не хочуть нести додаткові трудові витрати на створення цього резерву. Обґрунтовано перспективи забезпечення ефективного обліку дебіторської заборгованості. Запропоновано оптимізаційну форму бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, атрибутивні ознаки якої включають: а). наявність єдиного підходу до обліку заборгованості (дебіторської та кредиторської), що забезпечує можливість проведення порівняльного аналізу і загального оцінювання дебіторської та кредиторської заборгованості, а також пов'язаність суб'єктів обліку (будь-яке підприємство може бути у ролі дебітора і кредитора); б).високоякісний облік довгострокової дебіторської заборгованості, що передбачає наявність розробки єдиного підходу до реєстрації та обліку довгострокової дебіторської заборгованості в системі синтетичних рахунків; ведення аналітичного обліку за кожним видом довгострокової дебіторської заборгованості в розроблених відомостях аналітичного обліку; узагальнення та накопичування аналітичної інформації про довгострокову дебіторську заборгованість. В цих умовах, створення ефективної моделі обліку дебіторської заборгованості дозволить уникнути ризиків неплатоспроможності і зниження показників ліквідності внаслідок отримання об’єктивної та своєчасної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Khomiuk, N. L. "Кластеризація як напрям диверсифікації розвитку сільських територій в умовах децентралізації". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 2(80) (25 лютого 2019): 75–80. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.2.15.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті охарактеризовано процес кластеризації як напрям диверсифікації розвитку сільських територій в умовах децентралізації. З’ясовано, що диверсифікація форм власності та господарювання на сільських територіях передбачає стимулювання розвитку різних форм власності та господарювання, створення кооперативів і кластерів. Розкрито сутність категорії «кластер» та «агропромисловий кластер». Зроблено висновки, що важливе значення при реформуванні місцевого самоврядування в Україні має розвиток аграрних кластерів, який сприяє створенню нових робочих місць, розвитку виробничої та соціальної інфраструктури на сільських територіях, утворенню об’єднань підприємств із замкненим циклом виробництва готової продукції, зниженню собівартості та ціни сільськогосподарських товарів, підвищенню якості вирощеної продукції, підвищенню конкурентоспроможності учасників агропромислового кластера за рахунок впровадження інноваційних технологій та доступу агропромислової продукції до регіональних та світових ринків. Визначено вплив кластеризації на розвиток сільських територій в Україні. Висвітлено переваги та основні етапи створення агропромислових кластерів. Досліджено світовий досвід та досвід України у створенні кластерів. Визначено фактори, які негативно впливають на розвиток кластерів в Україні. Доведено, що перехід на кластерну систему сприятиме підвищенню конкурентоспроможності сільських територій та розвитку різних галузей економіки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Шапар, Раїса Олексіївна, та Олена Віталіївна Гусарова. "Вплив тепловологої обробки на кінетику сушіння пектиновмісних матеріалів". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 62–66. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1419.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено властивості сировини, що є джерелом пектинових речовин, зокрема яблук, спектр фізіологічної дії пектину та переваги пектиновмісних сушених продуктів. Мета роботи - визначення впливу різних видів попередньої тепловологої обробки яблук перед сушінням на кінетику процесу конвективного зневоднення і стан пектинових речовин. Об’єктами досліджень обрано яблука сортів Ренет Симиренко та Джонатан. Результати теоретичних та експериментальних досліджень доводять, що обов’язковою умовою переробки пектиновмісної сировини є попередня тепловолога обробка паренхімних тканин. У роботі наведено криві сушіння та криві швидкості сушіння яблук в режимі двостадійного зневоднення, що піддавались різним видам обробки. Характер кривих показує, що процес видалення вологи проходить в періоді падаючої швидкості впродовж усього зневоднення. Дослідженнями встановлено, що незалежно від виду обробки, тривалість зневоднення бланшованих зразків скорочується порівняно із свіжими яблуками. Тривалість процесу сушіння зразків бланшованих парою, є найменшою і скорочується на 20 та 25 % для яблук сортів Ренет Симиренко та Джонатан відповідно, при цьому, їхня максимальна швидкість зневоднення вища у 1,8 рази. Проаналізовано стан пектинових речовин та зміна співвідношення протопектину та розчинного пектину під час попередньої тепловологої обробки та конвективного сушіння. Співвідношення змінюється в бік збільшення кількості розчинного пектину від 35 до 60 %. Встановлено, що тепловолога обробка та сушіння за двостадійними режимами забезпечують максимальний ступінь збереження пектинових та інших біологічно активних речовин, сприяють зниженню собівартості чипсів за рахунок скорочення тривалості та енергетичних витрат процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

ПОЗІГУН, Сергій, Сергій ГОЛУШКО, Олександр ВАХНІН, Іван ПАВЛЕНКО та В’ячеслав ІВАНОВ. "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В СВІТІ ТА В УКРАЇНІ: ВИКОРИСТАННЯ ПРИСТРОЇВ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ДЛЯ АВТОНОМНОГО ЖИВЛЕННЯ ЕНЕРГІЄЮ СИСТЕМ РОЗВІДКИ ТА ЗВ’ЯЗКУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 270–85. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.544.

Повний текст джерела

Анотація:

На прикладі сонячної енергетики розглянуто розвиток альтернативних джерел живлення, що є надзвичайно важливими для автономних військових систем розвідки та зв’язку. Сонячні панелі забезпечують компактні та безшумні джерела живлення зі значним віковим ресурсом, що вигідно відрізняє їх як від традиційних генераторів (які завжди шумлять), так і вітрових генераторів (які легко побачити). Показана висока позитивна динаміка розвитку сонячної енергетики та оцінені її перспективи. У теперішній час щорічний обсяг встановлених сонячних потужностей є найбільшим серед усіх інших технологій (такими як викопне паливо, ядерна енергетика, гідроелектростанції). До кінця 2020 р. загальна світова потужність сонячних електростанцій сягне 740 ГВт. У країнах Євросоюзу сонячні потужності вже забезпечують до 8% загальної генерації електрики. Висока адаптивність сонячної енергетики щодо розмірів відповідних електростанцій обумовлює привабливість сонячних технологій. Є можливість користуватися лише однією сонячною панеллю або ж забезпечити інсталяцію промислових потужностей у десятки й сотні МВт. Проведено порівняльну характеристику сонячних елементів, створених на основі різних матеріалів. Велика різноманітність похідних матеріалів для сонячної енергетики дозволяє вибрати оптимальний варіант, що адаптує сонячну електростанцію як для індивідуальних споживачів, так і для промислової генерації. Є можливість вибирати сонячні панелі кристалічні або плівкові, із системою орієнтації на сонце або без неї, із концентрацією світла або без неї. Окрім того, сучасний ринок пропонує плівкові технології, які можна монтувати безпосередньо на вікна приміщень (напівпрозорі сонячні панелі); сонячні батареї у вигляді черепиці для дахів та інші привабливі вироби. Подальший розвиток сонячної енергетики буде включати в себе підвищення ефективності та терміну експлуатації панелей, спрощенням процедури їх монтажу й адаптації до силової електромережі та подальшим зниженням собівартості сонячних потужностей. Все це робить сонячну енергетику дуже привабливою для військових автономних систем малої та середньої потужності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Maksymenko, Diana, and Nadiya Danish. "ANALYSIS OF RESERVES TO REDUCE PRODUCTION COSTS." Pryazovskyi Economic Herald, no. 5(16) (2019). http://dx.doi.org/10.32840/2522-4263/2019-5-60.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Gulyk, Tetyana, and Anastasia Mikheeva. "DECREASE IN COST OF PRODUCT AS A FACTOR OF INCREASING THE EFFICIENCY OF THE ENTERPRISE." International Humanitarian University Herald. Economics and Management, no. 40 (2019). http://dx.doi.org/10.32841/2413-2675/2019-40-9.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Поварова, Наталя Миколаївна. "ВИКОРИСТАННЯ КОМПЛЕКСУ ТВАРИННИХ ТА РОСЛИННИХ БІЛКІВ В ТЕХНОЛОГІЇ ЦІЛЬНОМ'ЯЗОВИХ ВИРОБІВ З ЯЛОВИЧИНИ". Scientific Works 2, № 83 (28 грудня 2019). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i83.1529.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. В сучасних умовах при посиленні конкуренції перед переробними підприємствами стоїть завдання постійного вдосконалення застосовуваних технологій з метою мінімізації витрат при збереженні якості. З кожним роком в харчовій промисловості все ширше знаходять застосування такі напрямки, як нано- і біотехнології, адитивні технології, моделювання процесів і обладнання, що дозволяють отримати результати в стислі терміни при мінімальних витратах. Аналіз літературних джерел свідчить, що при будь-якому рівні економічного розвитку м'ясної галузі цільном'язові вироби із яловичини користуються найвищим споживчим попитом. Зниження їхньої собівартості при гарантованому збереженні стандартної якості є найважливішою умовою розширення асортименту і збільшення обсягів випуску. У статті представлені результати щодо удосконалення традиційної технології цільном'язових виробів із яловичини використовуючи білкову добавку. Аналіз комплексних досліджень підтверджує, що застосування білкової добавки на основі рослинних і тваринних білків при виготовленні всіх видів м'ясних продуктів, в тому числі делікатесних, варених виробів та ін., це сприяє розширенню асортименту запропонованих добавок, покращенню їх функціональних властивостей і підвищенню рівня безпечності. Такі добавки дозволяють зробити рівноцінну заміну дорогоцінної сировини, якої не вистачає, збільшити вихід та знизити собівартість продукту. Обґрунтовано склад посолочної суміші для ін'єкції в яловичину перед масажуванням. Проведено порівняльні гістологічні дослідження структури м'яса та сенсорні дослідження. Визначено показники якості дослідної та контрольної продукції. Досліджено харчову та біологічну цінність готового продукту, показані мікроструктурні зміни та кількість колонієутворюючих одиниць до і після теплової обробки. Підтверджена економічна доцільність виробництва цільном'язових виробів із додаванням білкової добавки, за рахунок підвищення ефективності використання додаткових джерел тваринного і рослинного білку , зниження собівартості і підвищення конкурентоспроможності продукції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Topolenko, Nadiia, and Alona Hetman. "CURRENT ISSUES OF REDUCTION OF COSTS FOR THE FORMATION OF COST OF PRODUCTS AND SERVICES." International Humanitarian University Herald. Economics and Management, no. 46 (2020). http://dx.doi.org/10.32841/2413-2675/2020-46-5.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Воронько-Невіднича, Тетяна, Анна Афанасьєва та Олександр Сіренко. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЯГНЕННЯ ТА УТРИМАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ В АГРАРНОМУ БІЗНЕСІ". Економіка та суспільство, № 22 (15 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2020-22-82.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена актуальним питанням організаційних й економічних засад досягнення та утримання конкурентних переваг в аграрному бізнесі. Досліджено сутність і джерела конкурентної переваги в підпри- ємстві. З’ясовано, що джерелом конкурентних переваг підприємства може бути кваліфікована робоча сила, сприятливі умови виробництва, нові види продукції чи інші інновації, значне зниження собівартості продукції, її висока якість, оптимальний асортимент для задоволення споживчого попиту, ціни, їх регулювання, відпо- відний рівень соціальної відповідальності тощо. Тому актуальним є визначення ключових факторів успіху з урахуванням як поточних, так і майбутніх умов функціонування підприємства у зовнішньому середовищі. Запропоновано шляхи формування конкурентних переваг підприємств у агропродовольчій сфері тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

ЛАКІЗА, О. В. "РОЗШИРЕННЯ СИРОВИННОЇ БАЗИ У ВИРОБНИЦТВІ КОМБІКОРМІВ ДЛЯ ЯЄЧНИХ КУРЕЙ". ЗЕРНОВІ ПРОДУКТИ І КОМБІКОРМИ 17, № 4 (25 грудня 2017). http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v17i4.765.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто сучасні напрями розширення сировинної бази у виробництві комбікормів для яєчних курей. Однією з найважливіших умов сучасного виробництва високоякісних комбікормів, білкових концентратів і преміксів є пошук і використання нової сировини рослинного і тваринного походження . При цьому питома вага зернових у цих продуктах складає не більше 50%, а в рецептах комбікормової галузі провідних країн 20-30%. Сучасні технології забезпечують застосування будь-якого кормового засобу, як важливої сировини для комбікормової промисловості, одержаної з відходів і побічних продуктів харчових виробництв, яким властиві високі кормові якості за невисокої вартості. Вітчизняні виробники комбікормів зараз змушені вирішувати проблему оптимізації використання злакових культур, зокрема, знизити вміст хлібних злаків в рецептурі комбікормів і вміст наповнювачів у рецептурі преміксів. Гостро стоїть проблема розширення асортименту кормової бази у виробництві комбікормів, преміксів, застосування більш дешевої кормової сировини з метою зниження собівартості готової продукції. Для рентабельного вирощування яєчних курей необхідні якісні корми, підібрані для кожного виду з урахуванням віку і фізіологічного стану птиці [1]. За останні роки виробництво яєць в Україні трималося на рівні 19 млрд шт. на рік, але починаючи з 2015 р. спостерігаємо суттєвий спад. Подібний спад виробництва пов’язаний із зменшенням поголів’я яєчних курей. Якщо розглядати виробництво яєць в розрізі категорій підприємств, можна констатувати, що в господарствах населення обсяг виробництва останніми роками також знижується, проте загалом темпи зменшення виробництва значно повільніші і менші, ніж у сільськогосподарських підприємств [2]. З метою розширення сировинної бази комбікормового виробництва і забезпечення необхідного рівня продуктивності яєчних курей, запропоновано введення концентрату кукурудзяно-фосфатидного кормового ( ККФК) в комбікорми. Особливості рецептури комбікормів досліджували на контрольних і дослідних рецептах. Розроблено рецептуру комбікормів із застосуванням ККФК для збалансованого раціону годівлі курей, встановлено збільшення рівня обмінної енергії, поживності комбікорму та його економічність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Петрова, Жанна Олександрівна, Вадим Михайлович Пазюк та Катерина Миколаївна Самойленко. "Комплексна енергоефективна теплотехнологія одержання антиоксидантного буряково-томатного барвнику та насіння томатів". Scientific Works 85, № 1 (31 серпня 2021). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v85i1.2066.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасні технології, особливо процеси сушіння, є енергозатратними. То ж, основними завданнями при розробці теплотехнології в харчовій промисловості є зменшення витрат енергоносіїв на процес зневоднення. Такі наукові розробки – це шлях до конкурентоздатної економіки та енергонезалежності України. В зв’язку із поширенням таких хвороб як серцево-судинні захворювання, рак, зміна серцевого м'язу, неправильне перетравлення їжі, послаблення репродуктивної функції основним завданням працівників харчової промисловості є максимально замінити в готових продуктах харчування синтетичні ароматизатори, барвники на натуральні. В Україні виробництво овочів переважає над їх вживанням. Переробка за допомогою сушіння та отримання порошкоподібного продукту практично відсутня. Сучасні способи отримання порошку зі столового буряка дають можливість зберегти бетанін на рівні 50-70 % у кінцевому продукті. Тому розробка нових методів та удосконалення існуючих технологій сушіння столового буряка з метою отримання натурального барвника є важливою та значущою. Червоний столовий буряк має високий вміст бетаніну з антиоксидантними властивостями і є традиційним в харчуванні населення України. Оскільки сушіння є енерговитратним процесом, зменшення енергозатрат на процес зневоднення та максимальне збереження біологічно активних речовин та зниження собівартості кінцевого продукту є актуальним. Користь природних антиоксидантів полягає в тому, що вони здатні вступати в реакції з вільними радикалами, нейтралізуючи їх згубну дію на організм людини. Бетанін – це червоний харчовий барвник, який отриманий зі столового буряка та може використовуватись при виробництві морозива, кондитерських виробів, порошкоподібних безалкогольних напоїв. В даній статті висвітлено безвідходну енергоефективну теплотехнологію отримання антиоксидантного буряково-томатного барвнику та насіння томатів. Завдяки використанню м’якоті та шкірки томатів, які містять органічні кислоти та відіграють роль стабілізатора барвника під час сушіння із заданими режимами. Одержано якісний насіннєвий матеріал та порошкоподібний натуральний продукт, який завдяки високому вмісту каротиноїдів, пектинів, клітковини, бетаніну, мікро- та мікроелементів може використовуватись в лікувально-профілактичному збалансованому харчуванні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Колісник, Олена. "ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ ВИРОБНИЦТВА БОРОШНОМЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ". Економіка та суспільство, № 26 (27 квітня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-26-7.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена актуальним питанням формування обліково-аналітичного забезпечення управління відходами виробництва борошномельної галузі. Відходи утворюються у процесі виробництва чи споживання. Вони повністю або частково втратили свої початкові споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення. Як правило, власник позбувається або має намір чи повинен позбутися відходів шляхом їх утилізації чи видалення. Борошномельна галузь належить до числа галузей, у яких технологія виробництва передбачає як вихід основної продукції, так і утворення достатньої питомої ваги побічної продукції та виробничих відходів. У статті проаналізовано основні підходи та напрями дослідження в сфері зернопереробного виробництва. Визначено особливості класифікації відходів виробництва. Досліджено та згруповано принципи обліку відходів при виробництві продукції борошномельними підприємствами. Важливим питанням є визначення впливу величини виробничих відходів на собівартість виготовленої продукції. Важливою умовою ефективного використання відходів виробництва є їх обов’язкове оприбуткування, оскільки це впливає на зниження собівартості виробленої продукції. Розкрито питання синтетичного обліку відходів, які утворюються на зернопереробних підприємствах. Обгрунтовано необхідність формування інформації про кількість і вартість відходів та їх види у розрізі місць виникнення відходів. Крім того, увагу приділено питанню формування інформації про види сировини, з якої отримані відходи. Для цього потрібен документ, який повністю забезпечує менеджмент підприємства інформацією про відходи, тобто забезпечує більш детальний аналітичний облік. Для обліку руху виробничих відходів пропонується спеціальна відомість, яка представляє собою кількісний та вартісний баланс відходів борошномельного виробництва. Цей баланс містить інформацію про назву відходів, їх залишки на початок та кінець звітного періоду. Баланс також містить дані щодо кількості та вартості відходів, які були оприбутковані та використані для потреб виробництва основної продукції, та про відходи, які використані в якості пального та для інших власних потреб, або були втрачені при зберіганні чи реалізовані. Важливим питанням є оцінка виробничих відходів, при цьому вид оцінки залежить від часу здійснення цього процесу. Можна виділити такі види оцінок: оцінка при оприбуткуванні з виробництва; оцінка при відпуску у подальшу переробку на самому підприємстві; оцінка виробничих відходів при реалізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Скоробогатова, Н. Є., та М. М. Ремінський. "ФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ВІТЧИЗНЯНИХ ЕКСПОРТНО-ОРІЄНТОВАНИХ ПІДПРИЄМСТВ ПІД ВПЛИВОМ ПАНДЕМІЇ COVID-19". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 19 (17 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.19.2021.231180.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі систематизовано підходи до трактування поняття «стратегія» та встановлено, що стратегічне планування відіграє важливу роль у забезпеченні функціонування будь-якого підприємства. Планування зовнішньоторговельної стратегії є основним елементом в організації операційно-збутової діяльності підприємства, що займається експортом виробленої продукції, оскільки вона визначає оптимальні значення основних параметрів діяльності на світовому ринку, що має значний вплив на її функціонування та розвиток в подальшому загалом. За результатами аналізу було встановлено, що АПК та металургійна галузь України являються основними експортно-орієнтованими напрямками господарської діяльності. Встановлено, що металургійна галузь стрімко втрачає свою частку у ВВП та експорті країни, що спонукало до детального дослідження галузі. Проведений кореляційно-регресійний аналіз дозволив виявити ступінь впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на негативну тенденцію розвитку галузі. Досліджено негативний вплив внутрішніх чинників на операційну та експортну діяльність металургійної галузі та її підприємств, де найбільш загрозливим є використання технологічно-застарілого обладнання, що спричиняє підвищення собівартості продукції, погіршення її якості та зниження конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Досліджено та здійснено оцінку впливу пандемії COVID-19 на діяльність металургійної галузі як учасника світового ринку. Встановлено, що поєднання негативного впливу ряду внутрішніх та зовнішніх чинників спричиняють рецесію експортно-орієнтованої галузі українського господарства, подолати яку можна лише за допомогою удосконалення стратегії зовнішньо-торговельної діяльності, яка має базуватися на врахуванні усіх виявлених негативних факторів впливу. Досліджено основні сценарії розвитку економіки під впливом пандемії, визначені аналітиками McKinsey & Company, та обрано для розробки зовнішньоторговельної стратегії оптимістичний варіант розгортання епідеміологічних подій та світового економічного розвитку. На основі аналізу сценаріїв розвитку світової економіки під впливом пандемії COVID-19 розроблено зовнішньоторговельну стратегію, яка базується на таких структурних елементах: диверсифікація числа постачальників; диверсифікація товарного асортименту; скорочення невиробничих витрат, закриття мартенівських печей та перехід на киснево-конверторний спосіб виплавки сталі; налагодження системи збуту в країни зі зростаючою тенденцією споживання металопродукції; передача логістичних функцій підприємства на аутсорсинг.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Зниження собівартості"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями