Добірка наукової літератури з теми "Знання фахові"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Знання фахові".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Знання фахові"
1
Tanana, Svitlana. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ТОВАРОЗНАВЦІВ У ПРОЦЕСІ ЗАСВОЄННЯ ДИСЦИПЛІН ФАХОВОГО СПРЯМУВАННЯ". HUMANITARIUM 45, № 2 (3 липня 2020): 135–41. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-135-141.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено теоретичні питання та особливості формування комунікативної компетентності майбутніх товарознавців у процесі засвоєння дисциплін фахового спрямування у закладах вищої освіти. Доведено, що формування комунікативної компетентності майбутніх товарознавців передбачає оволодіння навичками усвідомленого спілкування у межах науково-дослідної, організаційно-управлінської, виробничо-технологічної та професійної галузей, а врахування окреслених особливостей сприятиме ефективному формуванню комунікативної компетентності майбутнього товарознавця. Визначено: для ефективного виконання професійної діяльності товарознавці повинні мати не лише інтегровані фахові знання та вміти їх використовувати, а й досконало володіти знаннями гуманітарного циклу, оскільки людина водночас є як суб’єктом, так і об’єктом нерозривно пов’язаного зі спілкуванням процесу управління. Акцентовано на специфічних особливостях формування комунікативної компетентності товарознавців, виявлено взаємозв’язок гуманітарних і фахових дисциплін. Професійні якості, як мобільність, комунікабельність та діловитість майбутніх товарознавців, надзвичайно пов’язані з його професійною успішністю, яка виявляється в багатьох показниках, а саме: у професійній компетентності, постійному фаховому та особистісному зростанні.
2
Соколова, А. Д., та О. Ю. Медведєва. "РОЛЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В МОРСЬКІЙ ГАЛУЗІ В ОПАНУВАННІ КУРСУ «УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)»". Vodnij transport, № 2(33) (14 грудня 2021): 126–32. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.2.33.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі актуалізовано увагу щодо самостійної роботи студентів під час вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)». При цьому акцентується увага на тому, що ця дисципліна підпорядковує певні навички для подальшого навчання, серед яких зазначаються такі: розвиток професійної термінології, використання технічної літератури, здатність до професійного усного та письмового спілкування та і т.д. Результатом вивчення даного курсу є вміння правильно складати документи, вільно користуватися спеціалізованими інформаційними джерелами, зокрема довідковими, застосовувати фахову термінологію в різних ситуаціях професійного спілкування, давати розгорнуті відповіді на питання дискусійного та підсумкового характеру, редагувати та перекладати фахові тексти, використовувати нормативні мовні конструкції, готувати інформаційні повідомлення.Зазначається, що аудиторних годин не вистачає для оволодіння необхідними доречними компетенція ми та обсягом всіх необхідних знань, тому самостійна робота має важливе значення. Визначено пріоритетну тематику самостійних робіт студентів морських ЗВО. Акцентовано увагу на тому, що роль викладача в організації самостійної роботи студентів та їх мотивації є дуже великою. Сучасний підхід до організації освітнього процесу в ЗВО полягає в тому, що цей процес орієнтований на формування у студентів умінь самостійно здобувати нові знання, використовувати їх у своїй професійній діяльності. Обрано напрямок на підвищення ролі та збільшення самостійної роботи студентів у різноманітних її формах.Таким чином, самостійна робота студентів має ряд переваг і недоліків, які можна охарактеризувати відповідно з можливостями та їх відсутністю в процесі безпосередньої СРС. Так, як самостійна робота дає можливість для навчання у будь-який час, але при цьому постає питання щодо доступності до навчальних матеріалів. Вирішення цього питання також можна повернути в позитивний бік –доступ до навчальних матеріалів через запропонований викладачем матеріал у паперовому або електронному виглядах, або з застосуванням комп’ютера та Інтернету.Ключові слова: морські ЗВО, українська мова (за професійним спрямуванням), мотивація, самостійна робота, компетенції.
3
АТРОЩЕНКО, Тетяна, та Олена БОБИРЄВА. "ЗМІСТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Освітні обрії 50, № 1 (2 березня 2020): 111–15. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.111-115.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню змісту та особливостей фахової компетентності вихователів закладів дошкільної освіти. На основі аналізу наукових джерел та характеристики дефініції «компетентність» фахову компетентність вихователів визначаємо як здатність успішно здійснювати професійну діяльність, виходячи з наявних теоретичних знань і практичного досвіду, використовуючи інноваційні знання та вміння у вирішенні завдань навчання, виховання і розвитку дітей дошкільного віку. Зазначено, що зміст фахової компетентності вихователів закладів дошкільної освіти зумовлений особливостями їхньої діяльності і характеризується визначеними показниками; фахова компетентність вихователя закладу дошкільної освіти як системне явище передбачає сукупність компетентностей, які розкриті авторами.
4
Нахаєва, Я. М., І. Р. Гуменна та В. В. Шацький. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА". Медична освіта, № 3 (16 грудня 2021): 92–96. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.3.12602.
Повний текст джерелаАнотація:
Структура системи стандартів вищої освіти являє собою ієрархічну сукупність взаємопов’язаних стандартів, що встановлюють вимоги до змісту, обсягу та рівня якості вищої освіти. Сучасні працівники медичної галузі повинні мати міцні знання й уміння, навички, професійні якості та психолого-педагогічні здібності, що дають змогу знаходити оптимальні, самостійні рішення в нестандартних ситуаціях. У таких умовах лише професійно підготовлений лікар може вийти за межі незапланованого, наднормативного й ухвалити правильне, обґрунтоване рішення, а також нести за нього відповідальність. У статті розглянуто педагогічну проблему формування професійної компетентності майбутніх лікарів у медичних закладах вищої освіти. Окреслено термінологічну компетентність майбутніх лікарів як сформовану здатність доцільно використовувати фахові терміни під час професійної діяльності, розуміти й використовувати професійні висловлювання у різноманітних ситуаціях професійного спілкування з обов’язковим використанням фахової лексики, спираючись на досвід, отриманий під час навчання в університеті, та мотивуючи себе особистісною відповідністю обраному фаху і високими результатами у професійній діяльності. Термінологічна компетентність необхідна для професійної діяльності фахівця, вона міцно прив’язана до професії кожної галузі, визначаючи інваріантну частину базової компетентності фахівця.
Зроблено наголос на тому, що сучасні навчальні програми, які впроваджені внаслідок реформи медичної освіти, побудовані не лише за принципом здобуття знань та умінь, а й набуття компетенцій. З’ясовано, що якість вищої медичної освіти встановлюється на основі професійної компетентності. Окреслено також теоретичні аспекти цієї проблеми.
Дослідження довело необхідність розробки методичних матеріалів для цілеспрямованого формування професійної підготовки майбутніх лікарів.
5
МОСКАЛЕНКО, Сергій, та Сергій БІЛЯВЕЦЬ. "РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 27, № 4 (1 січня 2022): 134–47. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v27i4.915.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі професійної підготовки офіцерів-прикордонників оперативно-тактичного рівня військової освіти. Метою статті є аспектний вибірковий аналіз наукової літератури з проблеми, висвітлення наукових джерел, що максимально відповідаютьтемі до слідження. Автори довели актуальність запропонованої у статті проблеми: зміст професійної підготовки офіцерських кадрів Державної прикордонної служби України повинен ураховувати кращий світовий досвід фахової підготовки представників сектору безпеки та оборони, зміни у сучасній світовій спільноті й водночас – євроінтеграційний вектор. Одним із шляхів забезпечення якісної професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників оперативно-тактичного рівня військової освіти є підвищення рівня їхньої професійної компетентності. З’ясовано сутність професійної компетентності (професійна, особистісна та соціально значуща характеристика, зорієнтована на самовдосконалення та саморозвиток особистості фахівця) та її зміст (цінності та мотивація до професійної діяльності; емоційно-вольові якості особистості; фахові знання, уміння та навички; професійно важливі якості, зокрема мобільність, організованість, витривалість). Дослідники виокремлюють у змісті компетентності найважливіші особистісні характеристики. Компетентність є таким інтегративним утворенням, котре можна формувати на певному етапі освіти й остаточно сформувати та розвинути протягом освітньої та професійної діяльності людини. Сформульовано висновки дослідження та перспективи подальших наукових пошуків (з’ясування змісту та структури професійної компетентності офіцерів-прикордонників оперативно-тактичного рівня військової освіти, педагогічні умови розвитку зазначеної компетентності, а також зміст методичних рекомендацій науково-педагогічним працівникам щодо її розвитку).
6
Стасенко, О. А. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ЗАПОРУКА УСПІШНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 242–47. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-37.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наголошується на тому, що вдосконалення державних стандартів в освітній галузі є одним із ключових напрямів реформування системи підготовки майбутніх учителів фізичної культури, оскільки педагогічна діяльність фахівця, який формує особистість дитини, певною мірою складна. Визначено, що підготовка студента як майбутнього вчителя фізичної культури неможлива без усвідомлення себе як суб’єкта педагогічної діяльності, яка повинна включати як набуття спеціальних знань, умінь та навичок, так і формування професійних компетентностей відповідно до вимог сучасних закладів середньої освіти. Узагальнено досвід фахової підготовки майбутніх учителів фізичної культури, який набувається у процесі вивчення психолого-педагогічних, медико- біологічних та спеціальних дисциплін. Установлено, що одним із першочергових завдань фахової підготовки майбутніх учителів фізичної культури, які постають перед сучасною системою вищої педагогічної освіти, є ефективний пошук та використання оптимальних шляхів підвищення ефективності навчальних технологій, спрямованих на формування професійних компетентностей майбутніх педагогів. Доведено, що формуванню професійної компетентності у закладах вищої освіти педагогічного профілю має приділятися велика увага. Майбутні учителі фізичної культури повинні вміти різноаспектно вирішувати комплексні завдання і проблеми в галузі фізичної культури, керуючись принципами толерантної комунікації, творчої й інноваційної професійної діяльності у виробничих ситуаціях, що характеризуються невизначеністю умов та вимог сьогодення. Обґрунтовано структуру особистості вчителя фізичної культури, в якій знаходять своє відображення загальні та фахові (предметні) компетенції, а також програмні результати навчання (знання), уміння й комунікація. Акцентується увага на оволодінні системою практичних умінь та навичок займатися головними видами і формами раціональної фізкультурної діяльності в закладах середньої освіти; збереженні й зміцненні здоров’я, розвитку і вдосконаленні психофізичних можливостей, якостей та властивостей особистості; набутті досвіду творчого використання фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової діяльності для досягнення особистих і професійних цілей; формуванні загальної культури, гуманістичної спрямованості, компетентності, педагогічних здібностей та педагогічної техніки; умінні спілкуватися з колегами, учнями та їхніми батьками.
7
Ашихміна, Наталія Віталіївна. "ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІКТ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". Information Technologies and Learning Tools 82, № 2 (25 квітня 2021): 63–76. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v82i2.3313.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано значення інформаційно-комунікаційних технологій для формування основних компонентів фахової компетентності здобувачів вищої освіти мистецьких факультетів педагогічних університетів. Визначено сутність фахової компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва. На думку автора, означене поняття – інтегративна якість, що є характеристикою набутих фахових знань, умінь, навичок, сформованих особистісних якостей під час фахової підготовки в межах мистецько-педагогічного вишу для якісного виконання професійної діяльності. Структура досліджуваного феномена складається з таких компонентів: мотиваційно-ціннісного, фахово-когнітивного, фахово-діяльнісного і рефлексивно-творчого. Зроблено висновок про те, що формування фахової компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва є цілеспрямованим, безперервним і поетапним процесом особистісного прогресивного перетворення й удосконалення відповідно до вимог професійної музично-педагогічної діяльності. Автором запропоновані можливі організаційні дії для успішного формування досліджуваного феномена в межах мистецько-педагогічного вишу. Як імовірні ефективні способи формування основних компонентів фахової компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва розглянуто певні засоби ІКТ. Зроблено такі припущення: формуванню мотиваційно-ціннісного компонента сприятиме залучення здобувачів вищої освіти до створення мультимедійних самопрезентацій і цифрових портфоліо в програмах PowerPoint та Authorware; формуванню фахово-когнітивного компонента – проєктування електронного підручника (або його фрагмента) у таких програмах: E-Book Maestro й Help and Manual E-Book; формуванню фахово-діяльнісного компонента – використання нотних редакторів (Finale, Sibelius, Encore); формуванню рефлексивно-творчого компонента – застосування звукових редакторів (Sound Forge, Sternberg WaveLab) і музичних конструкторів (SunVox, NanoStudio, MadTracker, MuLab).
8
Співак, Я. О., Л. А. Співак, Н. М. Чернуха та Ю. Р. Пасічник. "СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (30 грудня 2021): 322–32. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-322-332.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сучасні вимоги до професійної підготовки фахівців соціальної сфери. Вказано напрями діяльності сучасного працівника соціальної сфери та складність вирішення задачі формування професійно компетентних майбутніх соціальних працівників, здатних до ефективної професійної діяльності. Проаналізовано останні наукові дослідження, присвячені проблемам підготовки сучасних висококваліфікованих фахівців до професійної діяльності. Показано взаємозалежність стратегічних напрямків економічного розвитку країни та професійної діяльності соціальних працівників. Вказано умови дієвості соціального захисту людини. Схарактеризовано сучасні вимоги до професійної діяльності соціальних працівників. Виділено головну мету сумісної співпраці соціальних працівників з громадськими, благодійними та релігійними організаціями. Описано основні риси сучасного працівника соціальної сфери. Виявлено невідповідність професійної підготовки соціального працівника сучасним вимогам ринку праці. Визначені основні риси майбутнього фахівця соціальної сфери, а також першочергові вимоги до професійної підготовки соціальних працівників, майбутніх фахівців соціальної сфери. Виокремлено професійні вимоги до майбутніх фахівців соціальної сфери. Розглянуто вимоги, що ставляться до професійно значущих особистісних якостей майбутнього фахівця соціальної сфери. Визначено важливі фахові функції, знання, уміння, навички та професійно значущі особистісні якості сучасного соціального працівника. Виділені основні методи видів діяльності майбутніх фахівців соціальної сфери. Наголошено на важливості процесу вдосконалення та відповідності професійним вимогам працівників соціальної сфери, розглянуто періоди цього процесу. Намічені перспективні напрями професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери.
9
ДУЗЬ, Лариса Іванівна. "ТРЕТІЙ УЧАСНИК ФАХОВИХ КОМУНІКАТИВНИХ СИТУАЦІЙ У МУЗИЧНОМУ ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 79–85. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237837.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є демонстрація особливостей фахової комунікації, яка реалізується у музичному закладі вищої освіти за участі іноземних студентів. Об'єкт вивчення — фахова мовленнєва взаємодія музичного педагога та іноземних студентів з різними рівнями володіння мовою навчання. Предмет дослідження — комунікативна роль та характеристики третього учасника фахової мовленнєвої ситуації, у ролі якого діє іноземний студент. У дослідженні застосовано методи спостереження, аналізу та синтезу, зіставлення, узагальнення, а також описовий метод. Результати дослідження: оприявнено реальні комунікативні потреби, які формуються у процесі академічного фахового навчання і мають враховуватися в обґрунтуванні мовних та мовленнєвих компетенцій, необхідних іноземному студентові музичного ЗВО. Типологізовано фахові музично-педагогічні комунікативні ситуації. З'ясовано причини появи ситуації з третім активним учасником. Визначено роль і значення третього комуніканта та необхідні йому мовні компетенції. На підставі вивчення академічних комунікативних ситуації зроблено висновки про фактори, що зумовлюють успішність фахової взаємодії музичного/вокального педагога й іноземних студентів.
10
Коркішко, Олена, та Артем Коркішко. "ФОРМУВАННЯ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ МАГІСТЕРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти 1, № 14 (6 липня 2021): 76–87. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.236450.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зазначено, що сьогодні, під час підготовки магістрів педагогіки вищої школи, на перший план висуваються питання формування фахових компетентностей, бо саме вони дають змогу визначити, чи відповідає той чи той випускник ЗВО умовам сучасного ринку праці. Констатовано, що в результаті трансформації вищої освіти від «знаннєво орієнтованої» до «практико орієнтованої» особливого значення набуває компетентнісний підхід, від активного впровадження якого в систему вищої освіти, зокрема педагогічної, залежить сформованість загальних і фахових компетентностей. Підкреслено, що основу компетентнісного підходу складають два фундаментального компонента: компетенція та компетентність, і доведено, що поняття «компетенція» пов’язане зі змістом сфери діяльності здобувача вищої освіти, а «компетентність» – зі здобувачем, з його здатністю ефективно діяти як у стандартних, так і нестандартних ситуаціях. З’ясовано, що похідним компонентом усіх видів компетентності є фахова компетентність – інтегративна характеристика особистості, що виступає показником освіченості та проявляється в готовності та здатності до успішного здійснення професійної діяльності. Проаналізовано проєкт Стандарту спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки від 2019 р., що уможливило виділити програмні фахові компетентності, що мають бути сформовані в майбутніх викладачів вищої школи та розглянуто освітні компоненти, що цілеспрямовано впливають на формування фахових компетентностей майбутніх викладачів вищої школи.
Дисертації з теми "Знання фахові"
1
Марченко, Олександр Олександрович. "Критерії сформованості професійно-особистісного іміджу майбутніх інженерів-механіків". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15517.
Повний текст джерела
2
Korzh, T. N. "Teaching to comprehend professional texts by means of translation strategies." Thesis, Нова книга, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/63872.
Повний текст джерелаАнотація:
The past few decades are marked with global changes in international trade, migration, expansion of the mass media and technology. Specific knowledge of a certain area and the acquisition and command of languages, translation strategies and procedures are equally important for professional career.
3
Долгова, Наталія Олександрівна, Наталия Александровна Долгова, Nataliia Oleksandrivna Dolgova та А. Ф. Федорчак. "Професійно-прикладне значення фізичного виховання у фаховій підготовці студентів спеціальності «Інформатика»". Thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75298.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні десятиліття комп’ютеризація охопила практично всі сфери життєдіяльності людини. Зрозумілий інтерес до професій, що пов’язані з обчислювальною технікою й автоматизованими системами. Натомість цей вид професійної діяльності передбачає переважно розумову працю, яка протікає в умовах малої рухової активності при тривалому збереженні статичної одноманітної пози.
4
Долгова, Наталія Олександрівна, Наталия Александровна Долгова, Nataliia Oleksandrivna Dolgova та А. Ф. Федорчак. "Професійно-прикладне значення фізичного виховання у фаховій підготовці студентів спеціальності «Інформатика»". Thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77431.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні десятиліття комп’ютеризація охопила
практично всі сфери життєдіяльності людини. Зрозумілий
інтерес до професій, що пов’язані з обчислювальною технікою
й автоматизованими системами. Натомість цей вид професійної
діяльності передбачає переважно розумову працю, яка протікає
в умовах малої рухової активності при тривалому збереженні
статичної одноманітної пози. Це призводить до виникнення
умов для підвищеної втомлюваності, зниження працездатності
і погіршення самопочуття. У зв’язку з цим до студентів, які
навчаються на спеціальності «Інформатика» та обчислювальної
техніки, пред’являються підвищені вимоги до рівня розвитку
окремих фізичних якостей і психофізіологічних властивостей
організму, які сприяють більш ефективному виконанню
професійної діяльності. Професійно-прикладна фізична
підготовка представляє собою спеціалізований вид фізичного
виховання, який здійснюється в узгодженості з вимогами і
особливостями майбутньої професії. Вітчизняні науковці
зазначають, що ППФП істотно впливає на підвищення якості
професійного навчання і скорочення терміну опанування
професійних навичок.
Мета – дослідити необхідність професійно-прикладної
фізичної підготовки студентів спеціальності «Інформатика» та
її вплив на подальший професійний розвиток фахівця.
5
Власенко, Дмитро Олександрович, Дмитрий Александрович Власенко та Dmytro Oleksandrovych Vlasenko. "Форми і методи контролю за самостійною роботою студентів за фахом "Менеджмент"". Thesis, Видавництво СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18061.
Повний текст джерела
6
Ігнатюк, Ольга Анатоліївна, та А. С. Кононенко. "Значення та особливості формування іншомовної компетентності сучасного фахівця технічного профілю". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37226.
Повний текст джерела
7
Коваленко, Олександр Вікторович, та Oleksandr Viktorovych Kovalenko. "Сучасний стан та проблеми підготовки гідів-екскурсоводів зі знанням іноземної мови". ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2019. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/8286.
Повний текст джерелаАнотація:
Зазначено, що існує реальна потреба у кваліфікованих гідах-екскурсоводах які володіють іноземними мовами, із-за підвищення туристичного потоку з різних країн світу. Важливо також наголосити на необхідності підготовки фахівців туристичного супроводу (гідів-екскурсоводів) в психологічній освіті, що дозволить створювати комфортний в емоційному плані клімат для туристів, оскільки зміна звичних умов середовища є стресовим фактором для багатьох людей, а прямий обов’язок гіда-екскурсовода – допомога туристам в будь-який ситуації.It is noted that there is a real need for qualified guides who are fluent in foreign languages, due to the increased tourist flow from around the world. It is also important to emphasize the need for training of tour guides (guides-guides) in psychological education, which will create a comfortable climate for tourists, since changing the habitual environment is a stressful factor for many people, and a direct guide tour guide helping tourists in any situation.
8
Переломова, Олена Степанівна, Елена Степановна Переломова, Olena Stepanivna Perelomova та Я. І. Бабакова. "Роль і значення культури спілкування у процесі професійного становлення фахівців-економістів". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17208.
Повний текст джерела
9
Богомаз-Назарова, Сніжана Миколаївна, та S. М. Bogomaz-Nazarova. "Методика застосування міжпредметних зв’язків курсів фізики та охорони праці в процесі підготовки майбутніх учителів фізики". Thesis, 2010. http://dspace.kspu.kr.ua/jspui/handle/123456789/978.
Повний текст джерелаАнотація:
(uk) У дисертації розглянуто проблеми підвищення рівня фахової підготовки вчителя фізики в процесі реалізації міжпредметних зв’язків (МЗ) фізики та охорони праці, проаналізовано стан досліджуваної проблеми в науково - педагогічній літературі.
Визначено структурні компоненти методики застосування МЗ у підготовці майбутніх учителів фізики на міжпредметній основі, створено методику реалізації МЗ фізики та охорони праці як цілісну систему змістового, процесуального та методологічного складових навчання. Визначено педагогічні умови реалізації МЗ фізики та охорони праці у навчальному процесі. Розроблено і впроваджено в навчальний процес методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з міжпредметним підходом, перелік міжпредметних задач, мультимедійний навчальний посібник «Фізика. Вибрані питання».
Обґрунтовано критерії та рівні сформованості міжпредметних знань та експериментально доведено результативність методики реалізації МЗ курсів «Загальна фізика» та «Основи охорони праці».(en) In dissertation the problems of increase of level of professional preparation of teacher of physics are considered in the process of realization of intersubject connection (IC) of physics and labour protection, the state of the investigated problem is analyzed in scientifically-pedagogical literature. Structural components of preparation of future teachers of physics are certain on intersubject basis, the model of IC as integral system is created semantic and judicial constituents of studies. The pedagogical terms of realization of IC of physics of protection labour are certain in an educational process. It is worked out and inculcated in educational process methods of realization of IC of physics and labour protection with the use of innovative technologies of studie s. Criteria and levels of formed of intersubject knowledge are reasonable and effectiveness of methods of realization of IC of courses is experimentally wellproven "General physics" and "Bases of labour protection".
Книги з теми "Знання фахові"
1
Шарманова, Н. М. Мова професійного спілкування. КНУ, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/372.
Повний текст джерелаАнотація:
У навчальному посібнику представлено систему теоретичної і практичної підготовки майбутнього фахівця з курсу “Українська мова (за професійним спрямуванням)”. Задля поглиблення студентами знань з української мови з урахуванням профілю підготовки та специфіки використання у професійній діяльності основних засад культури фахової мови подано теоретичний і практичний блоки. Розроблений за кредитно-модульною системою посібник передбачає підвищення загального мовного рівня майбутнього спеціаліста, розширення й удосконалення знань з ділового усного й писемного мовлення, допомогу в оволодінні мовною культурою професійного спілкування як складовою загальнонаціональної культури. Навчальний посібник призначений для студентів, викладачів вищих навчальних закладів, усіх, хто цікавиться проблемами мови й фахової мовної комунікації.
2
Малюга, Н. М. Мовознавство: упровадження результатів пізнання у практику сучасної школи. КПІ ДВНЗ "КНУ", 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/36.
Повний текст джерелаАнотація:
Посібник укладено з урахуванням вимог, що висуваються до практики викладання базових дисциплін середньої школи. Запропоновані матеріали покликані розширити і поглибити фахову мовознавчу підготовку, виробити загальнолінгвістичну перспективу, уміння розумітися на складних дражливих питаннях функціонування мови в суспільстві, застосовувати результати мовознавчих досліджень у практиці проведення вступних уроків з української мови. Автор скеровує роботу суб’єктів навчального процесу на поглиблене опрацювання спеціальної літератури, на вивчення дискусійних питань, що має вагоме значення в успішній соціалізації учнів і випускників навчальних закладів. Для учителів загальноосвітніх шкіл і закладів нового типу, методистів інститутів післядипломної педагогічної освіти, студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів, учнівської молоді.
3
Шимко, Ія Миколаївна, Інна Олександрівна Талаш, Іванна Вікторівна Размолодчикова, Ілля Олександрович Лисоконь та Анатолій Костянтинович Зичков. Збірник тестових завдань з педагогічних фахових дисциплін для самостійної роботи здобувачів вищої освіти. КДПУ, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4308.
Повний текст джерелаАнотація:
У посібнику зібрано та логічно структуровано тестові завдання для самостійного виконання та самоперевірки знань з педагогічних дисциплін, а саме: педагогіка, історія педагогіки, теорія і методика виховання, школознавство, соціалізація особистості, соціальна педагогіка. Навчальний матеріал орієнтований на самостійну підготовку здобувачів вищої освіти освітнього ступеня «бакалавр», «магістр».
Тези доповідей конференцій з теми "Знання фахові"
1
Третяк, Н. Г., В. Ю. Штомпель, І. П. Кудря та О. А. Шапошник. "Значення вивчення внутрішніх хвороб у фаховій підготовці лікаря". У NEW TRENDS AND UNRESOLVED ISSUES OF PREVENTIVE AND CLINICAL MEDICINE. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-81-5-2.15.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Знання фахові"
1
Комарова, Олена Володимирівна. Методологічні орієнтири на формування системи знань старшокласників у фаховій підготовці майбутніх учителів біології. Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2323.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті стверджується, що підготовка майбутнього вчителя біології до професійної діяльності має включати не тільки фундаментальну, психолого-педагогічну, методичну підготовку, а й ґрунтовну філософську, частина якої спрямована на набуття методологічної компетентності, розуміння методологічних орієнтирів педагогічної діяльності, закономірностей історичного шляху розвитку наукового знання, усвідомлення сутності еволюційного та революційного шляхів його отримання, орієнтування в загальних тенденціях приросту наукових знань, врахування його парадигмального, точніше поліпарадигмального характеру.
2
Перерва, Вікторія Вікторівна. Формування термінологічної компетентності майбутніх учителів біології в системі самостійної роботи. Бердянський державний педагогічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4208.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено специфіку складання та використання термінологічного словника як одного із засобів формування термінологічної компетентності майбутнього вчителя в системі самостійної роботи. З’ясовано, що засвоєння професійних термінів майбутнім учителем біології забезпечує йому належну культуру фахового спілкування та задоволення професійних потреб, а правильне оперування фаховою біологічною термінологією є показником ґрунтовності професійної підготовки. Термінологічну компетентність розглянуто як складник професійноїкомпетентності і визначено як здатність фахівця послуговуватися спеціальними термінами в процесі наукової та професійної діяльності. Це особистісне утворення визначено як функціональну систему фахових знань, когнітивних умінь і практичних навичок та спеціальних здібностей фахівця. Окреслено структуру термінологічного словника з дисципліни “Ботаніка з основами геоботаніки”, що має блокову структуру та побудований за тематичним принципом. Розкрито зміст роботи з формування в майбутніх учителів біології термінологічної компетентності під час складання термінологічного словника. Наведено систему завдань, а саме: опрацювання літератури за фахом, виділення основного і формулювання стислої змістовної характеристики певних понять (термінів), їх фіксація, розробка системи унаочнення термінології (ілюстрація, схема, діаграма, інтелект-картка, інфографіка тощо). Обґрунтовано, що формуванню термінологічної компетентності майбутніх учителів біології сприяє спеціальна словникова робота із засвоєння етимології ботанічних термінів, виявлення їх походження від латинських термінів, осмисленого співставлення й інтуїтивного передбачення змісту лексем. Зроблено висновок про те, що створення майбутнім учителем біології термінологічного словника сприяє підвищенню якості його фахової підготовки, формуванню стійкої осмисленої терміносистеми, забезпечує стійку професійну мотивацію.
3
Перерва, Вікторія Вікторівна. Фахова підготовка майбутнього вчителя біології з використанням технології M-learning. Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4228.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розгляду можливостей мобільного навчання (M-learning) як однієї з активних форм електронного навчання (E-learning). Останніми роками вчені все частіше говорять про навчання за допомогою мобільних пристроїв або мобільне навчання. У статті визначена сутність мобільного навчання, його можливості у фаховій підготовці майбутнього вчителя біології. Впровадження M-learning у навчальних процес підготовки майбутніх фахівців у вищій школі відбувається у трьох напрямках: доступу до сайтів з навчальною інформацією (дистанційне навчання); відтворення звукових, текстових, відео та графічних файлів з навчальною інформацією (унаочнення, візуалізація); організація навчання з використанням електронних підручників, навчальних курсів і спеціалізованих файлів з навчальною інформацією. Організація M-learning можлива із застосуванням мобільних додатків – спеціальних програм для мобільних телефонів, які мають навчальну та розвивальну функцію. Аналіз представленості та перевірка на практиці ряд мобільних додатків порталу Google Play виявив можливість застосування ряду мобільних додатків під час організації навчальної діяльності зі студентами-біологами. Вони можуть бути корисними при вивченні видового складу рослин, опанування латинських термінів, вивчення особливостей практичного використання рослин та ін. Мобільні додатки з визначення видової приналежності рослин представлені великою групою додатків, принцип роботи яких базується на аналізі фото основних вегетативних та генеративних частин рослини і порівнянні їх з фотобазою. В деяких додатках наявна можливість консультації експертів. Мобільні додатки довідкового характеру можуть бути корисними при проведенні морфологічного опису рослин, виявленні особливостей їх хімічного складу та використанні у медицині, веденні господарської діяльності (рослинництво). Мобільні додатки можуть бути корисні в опануванні біологічних термінів латинського походження при опануванні навчальних дисциплін циклу фахової підготовки. Мобільні додатки з хімії стануть у нагоді під час вивчення та закріплення знань з хімічного складу клітин, перебігу метаболічних процесів в організмі аеробів та анаеробів тощо. Визначено основні переваги та недоліки застосування мобільного навчання. Технологія M-learning відрізняється мобільністю та гнучкістю, створює умови для зростання продуктивності навчання, доцільна для аудиторних так і позааудиторних форм роботи зі студентами.
4
Перерва, Вікторія Вікторівна. Віртуальна біологічна лабораторія як перспективний напрям фахової підготовки майбутнього вчителя. ЛА НАУ, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4210.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано сутність та специфіку віртуальних лабораторій. З’ясовано, що використання віртуальних лабораторних робіт порівняно з реальними, може бути демонстраційним, узагальнюючим і експериментальним. Виявлені головні переваги віртуальних лабораторій: економічність, можливість моделювання некерованих складних процесів, спостереження в іншому масштабі часу, безпека, керованість та повторюваність, можливість використання як в дистанційному, так і комбінованому та традиційному навчанні. Проаналізовано представленість англомовного, російськомовного та україномовного контенту віртуальних лабораторій у відкритому доступі. Виявлено різноманітність класифікацій віртуальних лабораторій за способом візуалізації та залежно від способу представлення знань. Розглянуто сучасний стан використання віртуальних лабораторій у процесі фахової підготовки майбутніх учителів біології. Встановлено, що виконання віртуальних лабораторних робіт у поєднанні з опрацюванням методик в реальності суттєво підвищує рівень знань, умінь та навичок студентів.
5
Великодна, Мар’яна Сергіївна, та Ірина Олександрівна Франкова. Психологічна та психотерапевтична допомога під час пандемії COVID-19: сучасні виклики. Психосоматична медицина та загальна практика, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3872.
Повний текст джерелаАнотація:
Спалах і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) у світі значно впливає на психологічний стан та порушує психічну рівновагу різних груп населення, що підтверджено низкою емпіричних досліджень. Своєчасна та ефективна психологічна й психотерапевтична допомога в цей особливий період є нагально необхідною, задля забезпечення чого дослідження реального досвіду практиків, їх потреб та складнощів, що виникають в цей період, є вкрай актуальним. Мета. Проаналізувати потреби та складнощі, з якими стикаються фахівці з надання психологічної та психотерапевтичної допомоги на перших етапах поширення пандемії COVID-19, а також запропонувати стратегії їх подолання з урахуванням світового досвіду. Методи. Відповідно до мети, було розроблено та проведено аналіз даних анонімного онлайн-опитування фахівців сфери психічного здоров’я з країн Східної Європи; на основі отриманих результатів проведено літературний огляд і систематизація практичних рекомендацій щодо надання психологічної і психотерапевтичної допомоги в умовах пандемії COVID-19. Результати. Респонденти (n=145), переважно жінки (90,3%), з досвідом роботи психолога/психотерапевта від 1 до 27 років (M=8.1, SD=6.02), що працюють як в приватній практиці (77,9%), так і у фахових організаціях, в переважній більшості (75.2%) повідомили, що осмислюють те, які зміни в організації своєї роботи у разі погіршення становища з коронавірусною хворобою їм слід запровадити, а 35.9% вже відстежили або імплементували певні зміни. Це готовність до змін у сеттингу, перегляду фінансових домовленостей та потреби у додаткових знаннях чи супервізії. Висновки. Неминучі зміни через пандемічну ситуацію викликають відповідні модифікації в організації психологічної та психотерапевтичної підтримки, основне завдання яких – максимально зберегти стабільність терапевтичного сеттингу та продовжити надання необхідної допомоги пацієнтам у таких складних умовах як карантин, фінансові втрати, неможливість зустрічей віч-на-віч і дотримання графіку тощо. Практики, більшою мірою покладаються на власний досвід впровадження необхідних змін, однак відзначають нагальну потребу в додатковому навчанні та підтримці з боку професійної спільноти, в тому числі у форматі супервізій та інтервізій.
6
Ступнік, М. І., В. С. Моркун, З. П. Бакум та В. В. Ткачук. Концепція підготовки гірничого інженера: школа – ВНЗ – підприємство. Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/412.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розроблено концепцію підготовки гірничого інженера в системі неперервної освіти. Визначено етапи означеної підготовки: загальноосвітній заклад, вищий навчальний заклад, підприємство. Обґрунтовано значення профорієнтаційної роботи, дидактичні засади фахової підготовки майбутніх інженерів в умовах сучасного вишу, а також порушено проблеми адаптації випускників гірничих факультетів на підприємстві.
7
Перерва, Вікторія Вікторівна. Структура навчально-польової практики підготовки майбутніх учителів біології. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Вектор, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4232.
Повний текст джерелаАнотація:
Професійна підготовка є основою для формування професійних умінь і навичок: формування психологічної готовності студентів до професійної діяльності; формування бази спеціальних професійних знань; розвитку практичних вмінь та навичок. Особливістю професії педагога є необхідність становлення системи професійного спілкування та взаємодії, становлення професійно-термінологічної системи. За своєю структурою фахова практика є складно організованою і передбачає різноманітні форми організації навчально-практичної діяльності: лабораторно-практичні заняття, екскурсії, самостійну та групову роботу, фенологічні спостереження, польові та демонстраційні досліди.
8
Перерва, Вікторія Вікторівна. Використання засобів електронного навчання у професійній підготовці майбутнього вчителя біології. Дніпро, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4231.
Повний текст джерелаАнотація:
Освітній процес стає більш інтенсивним, динамічним та безперервним (принцип «освіта через все життя»), відповідно змінюються і освітні технології. Однією з нових освітніх технологій виступає електронна освіта, або e-Learning. Інтеграція України в європейський та світовий освітні простори ставить перед педагогічною наукою і системою освіти завдання пошуку ефективних підходів до якісної перебудови професійної підготовки майбутніх фахівців. перспективним напрямком модернізації фахової підготовки майбутнього вчителя біології є саме інтеграція, а не повна заміна традиційної освітньої діяльності на електронне навчання. Вважаємо за оптимальне саме комбіноване навчання, адже засоби ІКТ ефективні у формуванні фахової (у тому числі термінологічної) компетентності майбутнього вчителя біології, автоматизації контроля знань тощо.
9
Красюк, Ірина Олександрівна. З досвіду викладання історії методів малювання в Україні на художньо-графічних факультетах. КДПУ, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5071.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкривається зміст фахового спецкурсу з історії методів малювання в Україні для магістрантів художньо-графічних факультетів. Подаються цілі й завдання, вимоги до знань і умінь студентів, описується зміст навчального матеріалу, логіка його вивчення, окреслюються основні методи і підходи, що забезпечують засвоєння студентами найважливіших тенденцій розвитку художньої освіти, методик навчання образотворчого мистецтва, усвідомлення цінності здобутків художніх шкіл минулого й сьогодення. Робиться висновок щодо необхідності при побудові змісту фахових спецкурсів урахування найкращих традицій вітчизняної художньо-педагогічної освіти та можливостей новітніх педагогічних технологій.
10
Перерва, Вікторія Вікторівна. Структура та рівні розвитку професійно-термінологічної компетентності майбутнього вчителя. ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4209.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто визначальне значення формування професійно-термінологічної компетентності у професійному становленні педагога. Визначено, що професійно-термінологічна компетентність є здатністю та готовністю спеціаліста грамотно застосовувати термінологію у професійній діяльності під час вирішення професійних завдань. Розуміння сутності та специфіки професійно-термінологічної компетентності передбачає її структурування і виділення єдності компонентного складу. Термінологічна компетентність представлена єдністю предметно-пізнавального, інтелектуально-рефлексивного та комунікативномовленнєвого компонентів. Підкреслено визначальне значення предметно-пізнавального компонента, що проявляється у становленні та вдосконаленні активного словника термінів за фахом майбутнього спеціаліста і зумовлює безпосередньо теоретичну (когнітивну) діяльність і здійснення фахівцем рефлексивної та практичної діяльності. Саме об’єм активного словника є визначальним у практичній діяльності майбутнього педагога і впливає на якість процесів вирішення проблем, результатів самовдосконалення, самооцінки та комунікації з учасниками педагогічного процесу та колегами. Виділені показники визначення рівня сформованості окремого компонента та наведена характеристика рівня їхнього прояву. Для об’єктивної оцінки запропонований трирівневий аналіз із виокремленням низького, середнього та високого рівнів. Наведена характеристика фахівця з низьким, середнім і високим рівнем розвитку професійнотермінологічної компетентності на основі параметрів основних її компонентів. Низький рівень сформованості професійно-термінологічної компетентності визначається наявністю певного обсягу інформації, яка не набула структурування й осмислення і не використовується у професійному мовленні. Середній рівень сформованості професійно-термінологічної компетентності дозволяє виконувати типові професійні завдання педагогом і не є достатнім для виконання творчої діяльності. Фахівець із високим рівнем професійно-термінологічної компетентності орієнтований на творчість, рефлексію й узагальнення професійного досвіду, саморозвиток, прагнення до систематизації, оновлення та покращення терміносистеми за фахом.