Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Змістовність.
Статті в журналах з теми "Змістовність"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-18 статей у журналах для дослідження на тему "Змістовність".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Єщенко, Тетяна Анатоліївна. "Категорія «інформативність» («змістовність»), її мовне вираження в тексті". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 1 (16 жовтня 2011): 172–80. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.791.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття продовжує низку публікацій автора, присвячених теорії тексту. Розкрито категорію інформативності як ознаку художнього і нехудожнього текстів, визначено її типологічні ознаки та мовне вираження у текстовій структурі.
2
Бердник, О. "Архетипи колективного несвідомого в поезії київської школи. Теоретична змістовність поняття "метатекст"". Філологічні семінари, Вип. 4 (2001): 48–62.
Знайти повний текст джерела
3
Tkachenko, Nataliia, та Myroslava Khutorna. "НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ БАНКІВ З ПОЗИЦІЇ СУЧАСНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(24) (2020): 112–20. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-4(24)-112-120.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено особливості прямого та зворотного підходу до дослідження фінансової стабільності. Виявлено межі континуумів станів фінансової стабільності, фінансової крихкості та фінансової нестабільності. Представлено змістовність базових заходів із формування системи забезпечення фінансової стабільності банків. Наочно подано місце стратегічної «пастки» банків за умови одновекторності їхніх цільових орієнтирів. Акцентовано увагу на напрямах управління банківською установою та забезпечення її фінансової стабільності – функціональному, ситуаційному та процесному. Систематизовано вимоги щодо управління банком у контексті забезпечення його фінансової стабільності та на цій підставі сформовано функціональність системи управління фінансовою стабільністю окремого банку.
4
Головін, О. О., О. Є. Стрижак та В. Ю. Величко. "МЕРЕЖЕЦЕНТРИЧНА ВЗАЄМОДІЯ ЕКСПЕРТІВ У ФОРМАТІ НАРАТИВНОГО ДИСКУРСУ". Medical Informatics and Engineering, № 4 (10 червня 2021): 4–15. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.4.11888.
Повний текст джерелаАнотація:
Описуються методологічні основи та інструменти забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності експертів у процесі використання та оброблення великих обсягів інформаційних масивів. Визначаються базові функціональні категорії взаємодії з розподіленою інформацією, а саме: структуризація, класифікація, критеріалізація, синтез і оцінювання. Розглядаються теоретичні засади перетворення наративних описів документів у формат інтерактивних систем знань. Для цього визначається певний набір інструментів — таксономія, онтологія, індексація, пошук, міжконтекстне зв'язування, вибір, агрегація когнітивних функцій тощо. Однак первинним для цих процедур є формування таксономій, що відображають семантичну змістовність кожного документу. Застосування цих інструментів створює умови реалізації інформаційно-аналітичної діяльності експертів.
5
Косаревська, Р. О. "Архітектурно-семіотична змістовність фасаду історичного прибуткового будинку по вул. Гоголівській, 23 м. Києва". Сучасні проблеми архітектури та містобудування, Вип. 39 (2015): 125–38.
Знайти повний текст джерела
6
Балишев, M. "Астрономія в Харкові у роки громадянської війни періоду Української революції (1917–1921)". Studies in history and philosophy of science and technology 29, № 2 (6 січня 2021): 111–19. http://dx.doi.org/10.15421/272027.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто науково-дослідну діяльність астрономічної обсерваторії Харківського університету під час Української революції 1917–1921 рр. Проаналізовано публікації харківських астрономів зазначеного періоду, присвячені фотометричним спостереженням зір, поглинанню світла та його відбиття від матових поверхонь, вивченню близькополюсних зір та зір типу бети Цефея, дослідженню Нової Орла 1918 та спостереженням планет. Автором застосовано спеціальні методи, використання яких дозволило виділити основні етапи розвитку астрономії у досліджуваному періоді, розкрити змістовність наукового потенціалу харківських астрономів. З’ясовано біографічні відомості представників харківської астрономії та висвітлено їх участь у подіях громадянської війни. Висвітлено питання трансформації Харківської астрономічної обсерваторії на тлі перетворень Харківського університету у 1920–1921 рр. Передбачається, що матеріали історико-наукового дослідження будуть використані в науково-дослідній роботі з історії астрономії у Харкові першої половини ХХ ст.
7
Стрижак, О. Є. "ТАКСОНОМІЧНІ ЗАСАДИ НАРАТИВНОГО ДИСКУРСУ". Medical Informatics and Engineering, № 2 (13 липня 2020): 137–47. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11186.
Повний текст джерелаАнотація:
Складністю інформаційно-аналітичної діяльності експертів у певній отраслі за різними тематичними профілями, є проблема накопичення великих обсягів наукової і науково-технічної продукції, що являє собою пасивну розподілену систему знань. Ця проблема великих даних (Big Data), потребує новітніх рішень, що забезпечують інтегративне використання експертами наративу описів усіх документів, які характеризують наукову та науково-технічну продукцію. Одним із механізмів опанування змістовності мережевих документів є наративний дискурс, що реалізується на основі процедур аналізу, структуризації, класифікації, крітеріалізаці, синтезу й оцінювання тощо. Однак первинним для цих процедур є формування таксономій, що відображають семантичну змістовність кожного документу. Тоді представлення мережевих документів у форматі наративного дискурсу реалізує підтримку процесів взаємодії експертів. Такий підхід із забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності експертів створює умови оптимального оброблення ними великої кількості різнопланових інформаційних масивів. На основі таксономічного представлення великих даних для них реалізується компонентна архітектура сервісів підтримки прийняття відповідних рішень.
8
Ковальська, Л. Л., та К. Б. Богач. "ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ “ФІНАНСОВА СПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА” НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ ТА МЕТОДИ ЇЇ ОЦІНКИ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 17(67) (29 грудня 2020): 89–100. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної статті є подальший розвиток фінансової теорії дослідження регіону яка пов’язана з уточненням сутності поняття “фінансова спроможність” та її застосування як стійку економічну оцінку бюджету регіону.
В ході даного дослідження було використано такі методи: узагальнення (при уточненні змісту поняття “фінансова спроможність”), групування (при визначені та розподілу чинників впливу на фінансову спроможність), порівняльного підходу (під час вивчення основних підходів до трактування суті поняття “фінансова спроможність”); метод синтезу (для визначення сутності поняття “фінансова спроможність” шляхом поєднання різних підходів до трактування даного поняття).
В результаті дослідження було обгрунтовано та удосконалено сутність поняття “фінансова спроможність” по відношенню до бюджету регіону. Метод синтезу щодо визначення суті поняття “фінансова спроможність” дозволив виокремити статичну забезпеченість та динамічну забезпеченість, що дало змогу розкрити змістовність поняття, що вивчається. Тоді як порівняльний підхід допомагає розкрити недоліки поділу поняття “фінансова спроможність” на дані стани, що виражається у неможливість оцінки ступеня ліквідності і фінансової стійкості, а також динаміки фінансових показників.
9
Anataichuk, I. M., O. V. Rutz, and V. S. Sazonova. "Advertisement as a means of communication: the content and peculiarities of translation." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, no. 2 (2020): 299–308. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-32.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасному світі досить помітним є вплив реклами на соціум. У сучасній науці активізуються лінгвістичні дослідження реклами як тексту, оскільки реклама є невід’ємною частиною сучасної куль- тури. Відносно короткий текст реклами, що пропагує уявні та реальні соціальні цінності та спонукає до споживання тих чи тих товарів та послуг, є надзвичайно насиченим інформацією. Прагнення до інформативності і переконливості короткого рекламного повідомлення реалізується в прагматиці та стилістиці реклами, що здійснюється численними стилістичними прийомами, вибором лексики, що є адекватною цілям та прагматичним функціям реклами. Під час перекладу рекламних текстів перекладач має брати до уваги цілу низку лінгвістичних та культурологічних особливостей: синтаксичних, семантичних, а також міжконтекстуальних. Переклад рекламних слоганів – складний процес, який охоплює аналіз їх структурно-семантич- них, лексичних та стилістичних складових. Відмінності в структурній будові англійської та української мов зумовлюють певні складнощі в процесі перекладу, які можуть спотворювати інформацію та впливати на її змістовність. Врахування цих особливостей та добір доцільних шляхів перекладу є за- порукою гарного перекладу.
10
Балишев, М. А. "Розвиток астрономії у Харкові на початку XX століття (1900–1917)". Studies in history and philosophy of science and technology 30, № 1 (17 травня 2021): 51–61. http://dx.doi.org/10.15421/272105.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто науково-дослідницьку діяльність астрономічної обсерваторії Харківського університету упродовж 1900–1917 рр. Метою роботи є здійснення комплексного історико-наукового дослідження розвитку астрономії у Харкові у визначений період. Застосовано спеціальні методи, використання яких дозволило визначити основні віхи розвитку харківської астрономії, розкрити змістовність наукового доробку представників університетської обсерваторії. Зокрема, проаналізовано публікації: Б. П. Герасимовича, М. М. Євдокимова, В. В. Каврайського, Б. І. Кудревича, Л. О. Струве, В. Г. Фесенкова. Розглянуто тематику та напрями їх наукових досліджень з вивчення активності Сонця та змінних зорь, визначення річних паралаксів окремих зорь та координат приполярних зорь, результатів спостережень сонячних та місячних затемнень, здійснення спостережень за допомогою горизонтальних маятників Ребер-Пашвіца, фотографування комет та великих планет. Висвітлено питання функціонування Школи-майстерні точної механіки при університетській обсерваторії. Проведене дослідження продовжує проблематику робіт з історії розвитку вітчизняної астрономічної науки і є одним з важливих етапів на шляху до вивчення історії астрономії у Харкові періоду 1900–1917 рр. на прикладі астрономічної обсерваторії Харківського університету. Передбачається, що матеріали дослідження будуть використані у науково-дослідній роботі з історії астрономії у Харкові першої половини ХХ ст.
11
Ліщинська-Мартинюк, О. "Тактика пред’явлення особи для впізнання крізь призму врахування психічного стану неповнолітніх потерпілих від насильницьких злочинів". Історико-правовий часопис 14, № 2 (18 лютого 2021): 131–37. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2019-2/23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлюються питання особливостей психічного стану неповнолітніх потерпілих від насильницьких злочинів. Розкрито особливості психіки неповнолітніх в різні вікові періоди і звичайні реакції на психологічну травму. Особливу увагу приділено обліку психічних станів неповнолітніх потерпілих від насильницьких злочинів при організації пред'явлення особи для впізнання. Обґрунтовано положення про те, що психічний стан неповнолітніх потерпілих від насильницьких злочинів знаходить свій вияв у своєрідності їх психічних процесів, є основою формування показань і обумовлює певні спотворення первинної інформації про злочин і має бути досліджено і враховано слідчим при виборі тактики пред'явлення неповнолітньому потерпілому для впізнання іншого людини. Тривалість, ступінь і характер впливу психічного стану на неповнолітнього потерпілого, ступінь його усвідомленості постраждалим, адекватність ситуації, домінування в ньому того чи іншого компонента впливають на обрання слідчим тактики слідчих дій за участю потерпілого, на оцінку слідчим його показань, отриманих при пред'явленні для впізнання. Напружено-емоційний стан неповнолітнього потерпілого суттєво гальмують процес відтворення ним показань. Тому з урахуванням ремінісценції, що визначає більшу продуктивність і змістовність відстроченого відтворення інформації, доцільно пізніше запланувати проведення пред’явлення до впізнання неповнолітнього потерпілого, але не пізніше трьох-чотирьох днів із моменту злочинного посягання, оскільки потім може виникнути процес забування.
12
Klochek, Hryhorii D., та Oleksandr F. Baraniuk. "СЛОВО І СЛАЙД У ЛЕКЦІЇ: ПРОБЛЕМА СИНЕРГЕТИЧНОГО ЕФЕКТУ". Information Technologies and Learning Tools 72, № 4 (21 вересня 2019): 26–40. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.2480.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема синергетичного ефекту, що породжується завдяки успішній взаємодії на лекційних заняттях риторичного вміння лектора з доцільно застосованими мультимедійними проекційними засобами навчання. У зв’язку з тим, що візуальні засоби навчання набувають усе більшого поширення, проблема такої взаємодії слова і слайду, яка б сприяла навчальній ефективності лекції, набуває не лише гострої актуальності, а й перетворюються у важливу проблему дидактики вищої школи. Традиційна лекція перестає бути головним джерелом і способом трансляції знань в умовах сучасного інформаційного суспільства. Зростає обсяг і роль самостійної роботи студента, здатного ефективно використовувати потужні інформаційні потоки. Лекція, як форма навчання, набуває іншої функціональності, потребуючи нових способів подачі навчального матеріалу. Лектору слід ретельно відбирати теми для лекцій, зосереджуючись на найбільш сутнісних моментах навчальної дисципліни, пошуку адекватних і ефективних способів подачі матеріалу. Сучасна лекція може формувати потрібні концепції як засобами слова, так і візуальними засобами (слайдами), між ними виникає певна конкуренція – змагання за увагу слухача. Таким чином постає проблема мультитаскінгу, коли увага слухача розпорошується, деконцентрується. Важливою стає узгоджена режисура слова і слайду в лекції для досягнення синергетичного ефекту. В статті розглядаються методичні принципи, дотримання яких забезпечує взаємоузгоджену взаємодію лекторського слова й візуального компоненту. Серед головних методичних принципів – визначення сутнісних для навчальної дисципліни змістових тем і проблем, які висвітлюються в лекції, дотримування «принципу ощадності в освіті» (Ортега-і-Гассет), змістовність та естетична якість слайдів, застосування сторітелінгових прийомів, уникнення мультитаскингу як основної найбільш поширеної загрози, що знижує навчальну ефективність лекції.
13
Боднар, Т. О. "ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ЕФЕКТИВНОГО ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 52–57. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-08.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті розглядається проблема ефективності під час навчального процесу у віртуальному середовищі. Доведено, що за сучасних тенденцій, коли студенти і освітяни все частіше зустрічаються з цифровою дистанційною освітою, супутньою проблемою постає втрата мотивації та ефективності під час віддаленого навчання. У зв’язку з пандемією, що видозмінила навчальний процес, перехід на навчання в онлайн форматі був необхідним, і таке поняття, як ефективність, під час віртуального навчання поступово втрачається, від чого в діях студентів почала прослідковуватись мінімальна залученість, взаємодія з викладачами та одногрупниками в ході лекцій/практичних, та нерідко стикаються з поняттям прокрастинації. Після введення обмежень відвідування закладів вищої освіти кількість обговорень, запитів в глобальній мережі про те, як залишатись продуктивним перебуваючи на дистанційному віртуальному навчанні, значно зросла. Сьогодні відсутні чіткі правила чи стандарти продуктивного навчання онлайн. У даній статті було проаналізовано принципи, критерії побудови ефективного онлайн-навчання для студентів та викладачів, зокрема: експертність, змістовність, формат проведення, зворотній зв’язок та інші на основі думок американських дослідників, освітян та практик американських університетів, які здійснювали власні дослідження проблеми впливу цифрових технологій на мотивацію студентів та викладачів у вищій освіті. Було детально розглянуто основні дев’ять принципів побудови ефективного онлайн-навчання з метою переконання в тому, що інформаційні технології завжди займатимуть місце в житті сучасного студента та викладача, відповідно, з нашого боку є потреба розвитку власної гнучкості, адаптивності в нових навчальних умовах, при цьому, в результаті, залишатись продуктивними, вмотивованими, з якісними знаннями. Пропонується безліч варіантів, як не втратити ефективності, отримуючи-подаючи навчальний матеріал крізь екран монітору, які варто проаналізувати і за можливості використовувати на практиці для успішного подання та отримання знань.
14
Сапожник, Д. І., та Л. Б. Демидчук. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, № 26 (3 серпня 2021): 116–23. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-26-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано стан впровадження інформаційно-комунікаційних технологій під час організації навчання у закладах вищої професійної освіти з використанням сучасних електро- нних складових частин. Показано актуальність процесів використання технологій комп’ютерного навчання та відповідних інформаційних комунікаційних технологій, важливих обов’язків кожного члена суспільства, а саме вміння застосовувати наукові та інформаційні технології у вирішенні про- блем у своїй професійній діяльності, вимоги до професійної освіти стосовно розвитку в професійному аспекті в умовах інформатизації суспільства, забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців. Розглянуто переваги та недоліки однієї з платформ дистанційної (віддаленої) освіти, можливості застосування інформаційних комунікаційних технологій, електронних навчальних платформ, вибору засобів технічного обслуговування інформаційних комунікаційних технологій у навчальних закладах вищої професійної освіти, обґрунтованого вибору актуальних технологій інформаційного забезпечення та комунікації під час використання електронних форм навчання фахівців та вивчення стану запро- вадження інформаційних комунікаційних технологій у процес професійної підготовки у закладах вищої професійної освіти, з’ясування його сутності, зв’язки між окремими його проявами, змістовність сторони отримуваних формальних розв’язань, розвиток синтетичного, образного мислення поряд із логічним, аналітичним, абстрагування від технічних деталей аналізу моделей досліджуваного явища, постановку проблем, висування гіпотез, побудову інформаційних моделей досліджуваних процесів і явищ, матеріальну інтерпретацію отриманих за допомогою комп’ютера результатів. Показано, які технічні засоби інформаційних комунікаційних систем та технологій у процесі електронного навчання вважаються найбільш ефективними під час переходу на навчання з використанням комп’ютерно- орієнтованих технологій освіти з раціональним поєднанням новітніх засобів навчання й традиційно наявних, що є складним освітнім завданням, яке потребує вирішення цілого комплексу психолого-педа- гогічних, організаційних, навчально-методичних, матеріально-технічних та інших питань. З’ясовано, яким платформам віддаленого навчання віддається перевага викладачами закладів вищої професійної освіти.
15
Ваврик, Руслана. "Збагачення фортепіанного репертуару майбутніх військових диригентів як удосконалення їхньої професійної майстерності". Педагогіка і психологія професійної освіти, № 1 (8 серпня 2019): 68–80. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У контексті вдосконалення професійної майстерності майбутніх військових диригентів перед викладачами загальних і спеціалізованих музичних дисциплін кафедри музичного мистецтва Національної академії сухопутних військ постає завдання пошуку різних шляхів реалізації цієї мети. Один із них – збагачення навчально-педагогічного репертуару з навчальної дисципліни «Фортепіано» музичними творами сучасних авторів. Головною метою при викладанні дисципліни є досягнення здатності курсантом самостійно виконувати музичний твір на високохудожньому професійному рівні та майстерно донести до слухача його образно-емоційний зміст. Підвищення музично-виконавських вимог до майбутніх військових диригентів, стислі часові обмеження при повному обсязі практичного вивчення музичних творів згідно робочого навчального плану з навчальної дисципліни «Фортепіано» вимагає від викладача створення відповідних умов на уроці для засвоєння навчального матеріалу, впровадження інновацій, застосування методики викладання предмета з урахуванням музичних здібностей кожного учня задля подальшого зростання його професійного рівня. У процесі викладання дисципліни специфіка навчально-педагогічного репертуару з фортепіано охоплює такі твори, як етюди, поліфонічні твори, п’єси малих форм, твори великої форми, ансамблеві твори, акомпанемент та ін. Фортепіанний репертуар має охоплювати найрізноманітніші музичні твори українських і зарубіжних композиторів, йому повинна бути властива висока художня змістовність, відповідна педагогічна доцільність з урахуванням загального музичного розвитку й індивідуальних особливостей кожного курсанта. У даній публікації вперше представлено результати творчого пошуку щодо збагачення навчально-педагогічного фортепіанного репертуару майбутніх військових диригентів із навчальної дисципліни «Фортепіано» викладача з багаторічним практичним досвідом у напрямі викладання гри на фортепіано, композитора Руслани Ваврик. Докладно проаналізовано чотири твори для фортепіано: п’єси «Радість» і «Забавка», етюди для розвитку піаністичної техніки № 1 (a-moll) і № 2 (a-moll), а також твір, написаний у жанрі романсу для голосу з фортепіано «Квітка і душа» на вірші поетеси й композитора Мар’яни Лиховид. Дані твори також можуть стати основою для подальшого вивчення та апробації студентами й учнями мистецьких закладів музичного спрямування.
16
Кондрашова К. Г. "ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ПРЕВЕНТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ В СИСТЕМІ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 143–52. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.268.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті уточнено й системно визначено сутність поняття «превентивна педагогічна діяльність», «готовність до превентивної діяльності»; на підставі особливостей превентивної діяльності з’ясовано сутність і специфіку готовності майбутніх педагогів до її реалізації у практиці початкової школи. Превентивна діяльність розглядається як дії, що спрямовані на визнання пріоритетів особистісного розвитку студентів, їхніх потреб, мотивів, цілей, здібностей, індивідуально-психологічних особливостей власної траєкторії професійного зростання та набуття високого рівня професіоналізму. Готовність до превентивної діяльності розглядається як складне особистісне утворення, яке поєднує в собі знання, уміння, професійні якості, що дозволяють успішно здійснювати превентивну діяльність, будувати освітній процес на принципах педагогічної підтримки, допомоги й запобігання відхиленням вчинків молодших школярів від норм поведінки та спілкування, прийнятих у суспільстві. Обґрунтовано структурні компоненти, критерії цього складного особистісного утворення та зміст підготовки студентів. Структурні компоненти готовності взаємозалежні й взаємозумовлені. Їхня виразність визначається змістовністю, логічністю, гнучкістю структурної складової педагогічної підготовки студентів. Установлено, що позитивні результати у формуванні готовності студентів до превентивної діяльності можливі при взаємовідповідності структурних компонентів готовності як складного особистісного утворення майбутнього педагога. Конкретизовано зміст педагогічної підготовки в системі університетської освіти; встановлено етапність реалізації її цілей у практиці вищої школи (на першому етапі формуються первинні уявлення про превентивну діяльність, про функції й превентивні дії педагога, сутність педагогічної підтримки й запобігання негативним звичкам у поведінці молодших школярів. На другому етапі студенти одержують уявлення про специфіку превентивної педагогіки й діяльності педагога, її відмінність від корекційної педагогіки і діяльності. На третьому етапі студенти опановують технологію індивідуально-творчої превентивної діяльності; виокремлено й обґрунтовано необхідність співвідношення змісту підготовки майбутніх педагогів до превентивної роботи зі структурними компонентами готовності як важливої характеристики педагогічного професіоналізму.
17
"Волошина С. В., Костакова Л. Д. КРИТИЧНИЙ ОГЛЯД НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СУТНОСТІ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО КРИЗОВОГО СТАНУ". TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 46 (2) 2019 (26 грудня 2019): 65–72. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2019-46-2-65-72.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета — проаналізувати наукові погляди щодо економічного змісту потенціалу підприємства та його кризового стану. Методи. У статті використовано загальнонаукові та спеціальні методи, до яких слід віднести такі, як: зіставлення, аналогії, наукової абстракції, групування, узагальнення, літературного пошуку тощо. Результати. На основі критичного аналізу економічного змісту потенціалу підприємства визначено актуальність даної дефініції серед науковців та відсутність єдиного погляду щодо його трактування. Досліджено потенціал з погляду сукупності ресурсів та можливостей підприємства, маркетингового (виробничого) підходу та результативності досягнення цілей. Виявлено їх недоліки, що полягають у неврахуванні здатності соціально-економічної системи протидіяти кризовим явищам. Сформовано власне бачення відносно таких категорій, як «потенціал підприємства», «криза», «кризовий стан потенціалу підприємства», «потенціал виживання». Досліджено структуру потенціалу загалом та потенціалу виживання. Розглянуто елементний склад потенціалу виживання. Встановлено взаємозв’язок між антикризовим потенціалом, санаційним потенціалом та потенціалом виживання. Розглянуто класифікацію можливих джерел виникнення криз на гірничо-збагачувальних комбінатах, основні фази кризи на мікрорівні та її види, а також динаміку розвитку кризи на підприємстві. Дістала подальшого розвитку змістовність поняття «антикризове управління», що розглядається як система безперервного управління підприємством на усіх етапах його життєвого циклу. З’ясовано, що елементний склад потенціалу виживання охоплює сфери діяльності підприємства, які відіграють провідну роль забезпечення життєдіяльності суб’єкта господарювання.
18
Зелений П. О. "ТИПИ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОЄКТІВ ТА АЛГОРИТМ ЇХНЬОГО РОЗРОБЛЕННЯ НА ОСНОВІ ПРОЄКТНО-ЗАДАЧНОГО ПІДХОДУ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 45 (29 травня 2020). http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi45.63.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зазначено проблему застосування проєктного підходу в екологічній освіті учнів ліцеїв, що пов’язана із відсутністю в теорії педагогіки типології екологічних проєктів та алгоритму їхнього розроблення, результатом чого є використання учнями інформації із легкодоступних джерел. У кінцевому результаті проєкти, що розробляють учні, за їхньою змістовністю містять поверхневу екологічну інформацію теоретичного характеру.
Зазначено джерельну базу, що створюють основу для обґрунтування типів і видів задач, що можуть застосовуватись у навчальній діяльності під час вирішення екологічних проблем.
Наголошено на доцільності використання проєктного підходу в поєднанні із іншими, зокрема, із задачним підходом, ефективність якого підсилюється доповненням проблемним підходом, який в екологічній діяльності може розв’язувати проблеми різних рівнів.
Проведено аналіз вихідного поняття задачного підходу «задача» та «проблема», оскільки задача в готовому вигляді існує лише в підручниках, у проєктній діяльності проблемна ситуація та проблема є первинними, для вирішення якої необхідно розв’язувати задачі певних типів і видів.
Обґрунтовано типи екологічних проєктів, які відповідають типам задач, що існують у теорії задачного підходу та можуть розв’язуватись учнями в умовах навчальної діяльності. Показано їхню залежність від рівнів екологічних проблем. Окреслено характеристику таких проєктів, та характер знань, що здобувають учні під час розроблення таких проєктів. Запропоновано алгоритм розроблення екологічних проєктів, який зумовлений логікою процесу розв’язування задач шести видів. Застосування такого алгоритму сприяє залученню міжпредметних знань, що є необхідним в екологічній діяльності; урахуванню особистісних характеристик і потенціалу учнів у роботі над проєктом.