Статті в журналах: "Змінна маса"

1

Mykhalko, O., та M. Povod. "СЕЗОННА ЗАЛЕЖНІСТЬ ПРОДУКТИВНОСТІ СВИНОМАТОК ДАНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ ВІД КОНСТРУКТИВНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ ПРИМІЩЕНЬ У ПЕРІОД ОПОРОСУ ТА ЛАКТАЦІЇ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (38) (30 вересня 2019): 78–90. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.3.10.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі порівнювалась річна динаміка відтворювальних якостей свиноматок данського походження при утриманні їх в приміщеннях промислового комплексу за різних систем створення мікроклімату в умовах степу України. Не встановлено закономірностей за загальною кількістю народжених поросят, багатоплідністю, великоплідністтю, масою гнізда поросят при народжені та кількістю поросят при відлученні у свиноматок, які утримувались під час підсисного періоду у станках з класичною вентиляцією та вентиляцією типу «Екзатоп». Водночас за останньої встановлено суттєве перевищення на 0,46 – 0,51 кг, або 6,83 – 8,37% маси одного поросяти та на 5,87 – 7,73 кг або 6,26- 8,37% маси гнізда при відлучені. Також комплексний оціночний індекс виявився вищим у тварин, які утримувались в цьому приміщені. Встановлено, що пора року суттєво вплинула на показники відтворення у свиноматок, які утримувались в приміщеннях за обох систем вентиляції. Кращими вони виявились у зимово-весняний період року, гіршими – в літньо-осінній. Найвищим багатопліддям відрізнялись тварини, опороси яких припадали на зимову та лінію пори року за обох систем вентиляції 15,14 – 14,78 голови, а найнижчими вони виявились восени 13,97 – 14,52 (р<0,001). Краща збереженість поросят встановлена навесні 95,20 – 94,47%, а гірша влітку – 88,30 – 91,06% (р<0,05). В перехідні пори року вона мала проміжне значення. Кількість поросят при відлучені також виявилась найвищою у весняну пору року 13,91 – 13,86 голів, тоді як восени вона склала 12,93 – 13,14 голів (р<0,01). Маса одного поросяти при відлучені була найвищою взимку 6,88 – 7,35 кг, а найнижчою влітку 6,07 – 6,53 кг (р<0,001). Маса гнізда поросят при відлучені виявилась найвищою взимку 94,39 – 101,00, а найнижчою восени – 79,38 – 87,11 (р<0,001). За комплексом відтворювальних ознак, розрахованих як оціночний індекс, кращі показники були у свиноматок взимку 49,25 – 50,03, а найгірші восени – 46,41 – 46,90. Шляхом дисперсійного аналізу встановлено, що на відтворювальні ознаки свиноматок мали вплив як пора року так і система вентилювання приміщення. Більшою силою впливу відрізнялась пора року, яка вірогідно вплинула на масу одного поросяти на 21,25% та масу гнізда при відлучені – 19,65%, збереженість поросят до відлучення на – 11,74% та багатоплідність – 7,55%. Водночас система вентилювання приміщень мала нижчу силу впливу на ці показники – на масу одного поросяти на 10,55% та масу гнізда при відлучені – 5,69%, збереженість поросят до відлучення на – 4,09%, а на багатоплідність вона не мала суттєвого впливу. Взаємодія цих двох факторів практично не впливала на зміну досліджуваних показників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Пріхно, І. М., І. П. Частоколенко та А. П. Марченко. "НАПРЯМИ ОПТИМІЗАЦІЇ ОБСЯГУ І СТРУКТУРИ ГРОШОВОЇ МАСИ В УКРАЇНІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 4 (16 грудня 2020): 161–68. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.20.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано тлумачення терміна «грошова маса» і з’ясовано, що вимірювання грошової маси здійснюється за допомогою грошових агрегатів, яких в Україні налічу- ється чотири (М0, М1, М2, М3). Окреслено зміст та основні характеристики грошових агрегатів, здійснено їх порівняння. Проаналізовано динаміку зміни грошових агрегатів в Україні протягом останніх років в абсолютному вираженні, а також досліджено питому вагу грошових агрегатів у загальній грошовій масі. Проаналізовано рівень мо- нетизації економіки України на основі розрахунку співвідношення грошового агрегату М0 та ВВП і співвідношення грошового агрегату М2 та ВВП. Отримано результати дослідження грошової маси, грошових агрегатів та показників, що свідчать про рі- вень монетизації економіки, зіставлено їх із нормативними значеннями, на основі чого зроблено висновки щодо тенденцій, притаманних сучасній грошово-кредитній системі України. Запропоновано основні напрями оптимізації обсягу й структури грошової маси в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Mykhalko, Oleksandr, та Mykola Povod. "ВІДТВОРЮВАЛЬНІ ЯКОСТІ СВИНОМАТОК ДАНСЬКОГО ТА ФРАНЦУЗЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1-2(36-37) (1 липня 2019): 27–37. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.1-2.4.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті порівняно відтворювальні якості свиноматок французької та данської селекції впродовж року в умовах одного господарства. Встановлено, що тварини данського походження мали в цей період на 16,02–18,73% більшу потенційну багатоплідність. При цьому у них була на 1,07–1,57% більша кількість мертвонароджених поросят. Вони виявили вищі на 15,13–17,70% вищу багатоплідність та на 14,21–15,82% кількість поросят при відлученні у порівнянні з їх ровесницями французької селекції. В той же час свиноматки французького походження вирізнялись вищою на 7,75–14,52% великоплідністю та більшою на 15,16–26,26 % масою одного поросяти при відлученні. За масою гнізда поросят при народженні та при відлучені закономірної різниці між групами свиноматок різного походження не встановлено. Відтворювальні якості свиноматок як французького, так і данського походження залежали від змін пори року. Найменше від пори року залежали: багатоплідність – 3,68–4,37%, збереженість поросят – 3,32–5,34%, кількість поросят при відлучені – 5,40–6,83%. В більшій мірі залежали від змін пори року індивідуальна маса поросят при відлучені – 11,28–13,34% та маса гнізда поросят при відлученні – 12,74–17,49%. Більшою сезонною мінливістю відрізнялись свиноматки данського походження. Найважчі поросята відлучались від свиноматок обох груп взимку, а найлегші – влітку. Маса гнізда поросят в обох групах була вищою в зимово-весняний період порівняно з літньо-осіннім. Встановлено значний вірогідний вплив генетичної належності свиноматок впродовж року на масу одного поросяти при відлучені на рівні 43,69%, масу гнізда поросят при відлученні – 40,39% та на багатоплідність – 19,13%. Значно слабкіший вплив на ці показники чинила пора року, а саме: на масу гнізда поросят при відлучені – 4,87%, на масу одного поросяти в при відлученні – 3,15% та на збереженість поросят – 2,77%. Не встановлено впливу пори року на багатоплідність. Взаємодія факторів генетичної належності свиноматок та пори року мала значний вплив на багатоплідність – 47,22%, масу одного поросяти при відлучені – 43,60%, масу гнізда поросят при відлучені – 40,39% та збереженість поросят – 2,77%. Індекс комплексної оцінки відтворювальних якостей свиноматок був впродовж року вищим у тварин данського походження порівняно з поголів’ям французького походження на 11,47%.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Гданська, Н. М., Л. В. Татарчук, М. С. Гнатюк, С. О. Коноваленко та Р. І. Цицюра. "МАСОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КАМЕР СЕРЦЯ ПРИ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНІЙ ПОРТАЛЬНІЙ ГІПЕРТЕНЗІЇ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (1 грудня 2021): 63–67. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12509.

Повний текст джерела

Анотація:

Видалення значних об’ємів паренхіми печінки нерідко призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, яка ускладнюється кровотечами з варикозно розширених вен стравохода і шлунка, прямої кишки, асцитом, спленомегалією, вторинним гіперспленізмом, паренхіматозною жовтяницею, портосистемною енцефалопатією, поліорганною недостатністю. Мета – встановити особливості масометричних змін камер серця в умовах пострезекційної портальної гіпертензії. Матеріал і методи. Масометрично досліджені камери серця 34 лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, які були поділені на 2 групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних практично здорових експериментальних тварин, 2-а – 19 щурів зі змодельованою пострезекційною портальною гіпертензією. Евтаназію щурів здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу. Проводили окреме зважування частин серцевого м’яза, при якому враховували: чисту масу серця, абсолютну масу лівого і правого шлуночків, шлуночковий індекс, індекс Фултона, масу лівого і правого передсердь, відсотки мас шлуночків і передсердь, індекс передсердь, індекс передсердно-шлуночковий правий і лівий. Частини серця досліджували гістологічно. Масометричні параметри камер серця обробляли статистично. Результати. Встановлено, що резекція лівої та правої бокових часток печінки у щурів призводила до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії, яка характеризувалася розширенням та венозним повнокров’ям ворітної печінкової вени, брижових вен, вен стравоходу та шлунка, передньої черевної стінки, спленомегалією, асцитом. Масометричні параметри камер серця при цьому змінювалися. Так, чиста маса серця в умовах змодельованого експерименту збільшилася на 19,5 %, абсолютна маса лівого шлуночка – на 24,1 %. правого – на 11,4 % (р<0,001), лівого передсердя – на 21,0 %, правого – на 8,4 % (р<0,01). Шлуночковий індекс при цьому зменшився на 10,3 %, індекс передсердно-шлуночковий лівий – на 3,7 %, правий – на 2,5 %, індекс Фултона зріс на 17,7 %, індекс передсердь – на 9,8 %, серцевий індекс – на 11,6 %, що свідчило при диспропорційність гіпертрофії камер серця в умовах пострезекційної портальної гіпертензії і підтверджувалося відсотками їх масометричних параметрів. Висновки. Проведеним масометричним вивченням особливостей ремоделювання камер серця в умовах пострезекційної портальної гіпертензії встановлено нерівномірне, диспропорційне збільшення мас камер серця з домінуючою гіпертрофією лівого шлуночка та лівого передсердя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Zamorska, Iryna. "ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЯГІД СУНИЦІ САДОВОЇ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 2 (12) (2018): 216–21. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-216-221.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Суниця садова – популярна ягідна культура, плоди якої високо цінуються як сировина для заморожування, виробництва консервів та споживаються у свіжому вигляді охолодженими. Постановка проблеми. Важливим завданням є дослідження технологічних властивостей ягід суниці, що істотно впливають на зміни маси ягід та їхню товарну оцінку під час зберігання, зумовлюють консистенцію консервів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Технологічні властивості ягід суниці формуються під час достигання під впливом генетичних особливостей сорту, абіотичних та агротехнологічних факторів, віку насаджень, черговості збирання врожаю та післязбиральної обробки. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Проте недостатньо висвітлено питання формування технологічних властивостей ягід суниці залежно від помологічного сорту, абіотичних факторів, віку насаджень та черговості збирання врожаю. Постановка завдання. Метою цієї роботи євстановлення технологічних властивостей, зокрема середньої маси, об’єму та густини ягід суниці садової сортів Русанівка, Фестивальна ромашка, Дукат, Хоней, Полка та Пегас. Виклад основного матеріалу. Досліджували технологічні властивості ягід суниці садової сортів Русанівка, Фестивальна ромашка, Дукат, Хоней, Полка та Пегас за досягнення ними споживної стадії стиглості залежно від віку насаджень та черговості збирання врожаю. Середня маса ягід суниці становила 6,9–15,1 г. Середній коефіцієнт варіації показника на рівні 12,9–13,4 % виявлено в ягодах сортів Полка та Русанівка, із середньою масою на рівні 7,3–10,0 г. Найвищі коливання мала середня маса ягід суниці сорту Хоней – 27,9 %. Дослідження середньої маси ягід суниці залежно від віку насаджень показали зниження рівня цього показника від найвищого в перший рік плодоношення до найнижчого наприкінці п’ятого року використання насаджень. Об’єм ягід суниці суттєво змінювався і залежав від сорту, віку насаджень та черговості збору врожаю. Істотно вищим цей показник за період досліджень був у ягодах суниці Дукат та Пегас –10,2 та 14,6 см3. Густина ягід суниці коливалася в межах від 0,8 до 1 г/см3. Ягоди суниці сорту Хоней мали значно нижчу густину проти інших – 0,8 г/см3. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що технологічні властивості ягід суниці садової істотно залежать від сорту, віку насаджень та черговості збору ягід. Залежно від цих факторів середня маса ягід суниці становила 6,9–15,1 г, об’єм – 5,5–13,3 см3, густина – 0,8–1,0 г/см3. У молодих насадженнях та в перші три збори врожаю вказані характеристики ягід значно кращі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Уманець, Д. П., та Р. М. Уманець. "ПРОДУКТИВНІСТЬ РЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКУ КРОЛІВ ЗА ЗГОДОВУВАННЯ ПОВНОРАЦІОННИХ КОМБІКОРМІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ КАЛЬЦІЮ ТА ФОСФОРУ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 6 (22 березня 2020): 125–35. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.125-135.

Повний текст джерела

Анотація:

фору на продуктивні якості та витрати кормів у ремонтного молодняку кролів. Для досліду відповідно до його схеми у віці 113 діб було відібрано 120 голів кролів, з яких за принципом аналогів було сформовано 6 груп, по 20 голів у кожній (10 самців і 10 самок). Упродовж зрівняльного періоду усіх піддослідних кроленят годували повнораціонним комбікормом однакового складу. Різниця в годівлі тварин контрольної і дослідних груп зумовлювалась різними рівнями Кальцію та Фосфору у раціоні. Рівень Кальцію і Фосфору у раціонах тварин дослідних груп регулювали за рахунок додавання крейди та дикальційфосфату, використовуючи математичні методи оптимізації рецептів комбікормів програмного комплексу Win Mix 2.0. Якщо у 120-добовому віці молодняк контрольної та дослідних груп за живою масою істотно не відрізнявся, то у віці 127, 134, 141, 148, 155 та 162 доби цей показник змінювався по-різному і залежав від вмісту кальцію та фосфору в раціоні. Найвищу живу масу молодняку кролів в 120–165-добовому віці забезпечував комбікорм з вмістом 0,4 % Кальцію та 0,4 % Фосфору. Зміни у живій масі піддослідних тварин істотно позначилися на середньодобових приростах. За період вирощування кролів від 120- до 162-добового віку за середньодобовим приростом живої маси молодняк 4-групи перевершував аналогів 1-, 2-, 3-, 5- та 6-групи на 21-38 % (Р<0,001). Неоднакові зміни живої маси молодняку окремих груп були обумовлені різною інтенсивністю росту, про що свідчать відносні прирости живої маси тварин. За період вирощування кролів від 120- до 162-добового віку за відносним приростом живої маси молодняк 4-групи перевершував інших дослідних тварин на 0,2-3,5 %. Встановлено, що оптимальними параметрами забезпечення їх Кальцієм та Фосфором у віковий період 120-165 діб є відповідно 0,4 % і 0,4 % у 100 г повнораціонного комбікорму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

ПУЦЬ, Віталій, та Павло МЕЛЕСЬ. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ НАВАНТАЖУВАЧІВ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 17 (14 листопада 2021): 139–45. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.643.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі викладено результати аналізу показників телескопічних навантажувачів вантажопідйомністю 2000 – 4000 кг, які найчастіше використовують для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт у сільськогосподарських підприємствах. Сформовано базу характеристик різних моделей телескопічних навантажувачів. Для аналізу авторами обрано наступні характеристики: вантажопідйомність, маса, висота підйому стріли, потужність. Обрані параметри було згруповано у певні групи таким чином, щоб параметри кожної з груп в основному відображали зміни якої-небудь однієї із значущих характеристик вихідних функцій. З використанням кореляційного аналізу встановлено зв'язок між трьома параметрами, обраними для дослідження, а саме: вантажопідйомність і маса; маса та висота підйому; маса і потужність. Додатково розраховано параметри функціональних ознак – енергоємності та енергонасиченості. Для оцінювання впливу деяких факторів на обрані параметри функціональних ознак телескопічних навантажувачів – енергоємність і енергонасиченість виконано регресійний аналіз, що дозволило отримати багатофакторну математичну модель. Отримано рівняння регресії, які розкривають взаємозв’язок енергонасиченості та енергоємності і параметрів потужності та маси навантажувача. Встановлено, що найбільший вплив на енергонасиченість має потужність двигуна, відповідно на показник енергонасиченості – маса навантажувача. Виконаний кореляційно-регресійний аналіз може бути покладений в основу процесу шляхів підвищення ефективності телескопічних навантажувачів для виконання сільськогосподарських робіт, а також проаналізувати вплив основних параметрів навантажувача на функціональні ознаки конструкцій: енергонасиченість, енергоємність, питому потужність, тощо. Ключові слова: навантажувач, ефективність, параметри, кореляція, регресійний аналіз

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Povorozniuk, V. V., T. V. Orlyk та N. I. Dzerovych. "Роль дефіциту та надмірної маси тіла у розвитку вертебрального больового синдрому при системному остеопорозі". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 8.64 (22 січня 2015): 13–17. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.8.64.2014.77855.

Повний текст джерела

Анотація:

Відомим фактором ризику остеопорозу та переломів є маса тіла, тому її похідне — індекс маси тіла (ІМТ) — внесено до моделі FRAX. Численними дослідженнями доведено зв’язок між індексом маси тіла та ризиком переломів. Проте не вивчено зв’язок та особливості перебігу вертебрального больового синдрому в жінок старших вікових груп із системним остеопорозом, що й стало метою даної роботи.Об’єкт дослідження: 1028 жінок у постменопаузальному періоді старше від 50 років, розподілених на групи залежно від мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) та індексу маси тіла. Методи дослідження. Наявність та інтенсивність больового синдрому оцінювали у грудному та поперековому відділах хребта за допомогою візуально-аналогової шкали. ІМТ вираховували за стандартною формулою на основі вимірювань маси тіла та росту. МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта визначалася з використанням двохенергетичного рентгенівського денситометра Prodigy (GE Medicalsystems, Lunar, model 8743, 2005). Статистичний аналіз проводили з використанням параметричних і непараметричних методів. Критичним рівнем значущості при перевірці статистичних гіпотез вважали р < 0,05.Результати дослідження. Рівень болю у грудному відділі в пацієнтів із системним остеопорозом та остеопенією на тлі дефіциту маси тіла був вірогідно вищим порівняно з відповідним показником у жінок із нормою за МЩКТ. У жінок із системним остеопорозом ІМТ вірогідно негативно корелює з рівнем болю у грудному відділі та збільшує вдвічі ризик болю у цьому відділі порівняно з пацієнтами з нормою за МЩКТ (ВР = 2,00; 95% ДІ 1,23–3,27; р = 0,005). Наявність ожиріння на тлі системного остеопорозу не змінює ризик болю у грудному відділі (ВР = 0,95; 95% ДІ 0,67–1,32; р = 0,75). У жінок з остеопорозом встановлено вірогідно вищий рівень болю у поперековому відділі у групі з ожирінням порівняно з групою з нормальною масою тіла. Пацієнтки з остеопорозом і передожирінням мали вірогідно вищий рівень болю у поперековому відділі порівняно з відповідною за ІМТ групою жінок із нормою за МЩКТ. ІМТ у жінок із системним остеопорозом не корелює з інтенсивністю болю у поперековому відділі та не змінює ризик його розвитку (ВР = 1,03; 95% ДІ 0,96–1,12; р = 0,39).Висновок. Дефіцит маси тіла у жінок старших вікових груп із системним остеопорозом пов’язаний зі збільшенням ризику та вираженості больового синдрому у грудному відділі. Надмірна маса тіла сприяє розвитку болю у попереку, проте не впливає на перебіг больового синдрому у даному відділі хребта при системному остеопорозі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Petrushkevych, Mariya. "Актуалізація ідей Торонтської школи у дослідженні релігійної комунікації". Multiversum. Philosophical almanac, № 1-2 (17 травня 2019): 159–73. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2019.1-2.08.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізується потенціал наукових ідей представників Торонтської школи комунікації для дослідження сучасного релігійного дискурсу, особливістю якого є масовий характер та використання технічних засобів. Розглянуто діяльність школи у другій половині ХХ століття, ідеї її представників Гарольда Інніса, Еріка Хевлока, Дороті Лі, Едмунда Карпентера, які досліджували різні аспекти засобів комунікації. Особлива увага приділена творчості філософа та літературного критика Маршала Маклюена. Виокремлені головні блоки у доробку вченого, які можна ефективно застосовувати для дослідження масової релігійної комунікації: зміна форм комунікації визначає основні характеристики суспільної взаємодії; мас-медіа активно впливають на творення сучасної культури; розвиток електронних засобів масової комунікації призводять до зміни суспільства і сучасної людини. Нову площину для аналізу релігійних мас-медіа становить думка про домінування засобу комунікації над її змістом. Радіо та телебачення створюють і формують актуальну релігійну комунікацію, яка є кардинально відмінною від класичних форм релігійного спілкування. Робиться висновок про вплив електронних мас-медіа на конструювання соціальної реальності, зміну способів передавання інформації у релігії, модифікацію самої релігії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Пилипчук, І. С., В. В. Флуд та З. Я. Петришин. "ЕНДОКРИННІ ЗМІНИ В КЛІМАКТЕРІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 115, № 2 (22 вересня 2021): 100–105. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-40-2.18.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження. Провести аналіз наукової літера- тури та дати узагальнену характеристику впливу ендо- кринних змін у клімактерії на функціональний стан кіст- кової тканини. Методи дослідження. Проведено аналіз останніх досліджень та публікацій, що присвячені про- блемі остеопорозу та змінам кісткової системи. Визна- чено основні тенденції впливу остеопоротичних змін на розвиток стоматологічних проблем та патології кістково-м’язевої системи. Наукова новизна. Стаття присвячена актуальній проблемі сьогодення – клімакте- рій, остеопороз та зміни в кістковій системі. Остео- пороз – поширене системне захворювання скелета, яке характеризується зменшенням кісткової маси і пору- шенням структури кісткової тканини. Часто пацієнти з остеопорозом стають інвалідами та потребують стороннього догляду та значних матеріальних затрат. Висновки. Остеопороз – поліетіологічне системне захворювання кісткової тканини, що характеризу- ється зниженням кісткової маси і погіршенням стану будови кістки та підвищеної її крихкості. Це захворю- вання має важливе соціально-економічне значення в усіх країнах світу через великі витрати на лікування таких пацієнтів та високу інвалідизацію. Порушення стану кісткової тканини в клімактерії та кісткового мета- болізму зумовлюють низку стоматологічних проблем: патологію тканин пародонта, втрату зубів, складнощі протезування та нестабільність зубних протезів через остеопоротичні зміни щелеп, але механізми цих пору- шень, пов’язаних зі змінами біохімічних процесів і гормо- нального статусу, недостатньо вивчені та потребують подальшого дослідження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Medvid, S. M., A. V. Hunchak та E. P. Hmil. "Гістоструктура імунокомпетентних органів в курчат-бройлерів за дії аквацитрату мікроелементів". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 83 (26 лютого 2018): 44–50. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8309.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено дані щодо впливу композиції мікроелементів (Fe, Cu, Mn, Co, Zn) у формі наноаквацитрату на гістоструктуру імунокомпетентних органів. Встановлено, що введення до складу раціонів курчат-бройлерів мікроелементів у нанодисперстній формі у кількостях, що є значно нижчими за ті, що входять до складу мінеральних преміксів в органічній формі (10‒50%), забезпечує відповідний морфофункціональний розвиток тимусу, клоакальної сумки і селезінки. Маса цих лімфоїдних органів, особливо індекси їх маси в птиці дослідних груп, не зазнавали суттєвих відхилень, і лише в курчат першої дослідної групи, за умови введення нанобіометалів у високій (рівній кількості мікроелементів у молекулярній формі) дозі, відзначена тенденція до незначного зниження маси досліджуваних імунобіологічних органів. За макроскопічних досліджень з’ясовано, що тимус, клоакальна сумка і селезінка мали характерну анатомічну будову, відповідне забарвлення, пружну консистенцію. Мікроскопічно структура тимусу в птиці усіх дослідних груп була збережена, мала часточкову будову. Кіркова речовина займала більшу площу, була щільно заселена тимоцитами різних розмірів. Мозкова речовина була представлена лімфоцитами, макрофагами і епітеліоретикулоцитами, в тому числі тільцями Гасаля. Клоакальна сумка у курчат всіх груп була округлої форми, невеликих розмірів, світло-рожевого кольору, порожнистої структури, без вмістимого. При її мікроскопічному дослідженні гістоструктура цього органу була збережена. Клітинний склад представлений лімфоцитами і лімфобластами. Сполучнотканинні прокладки рельєфно відділяють фолікули. Однак у курчат, що отримували високу (1 : 1) і надто низьку (0,1 : 1) кількість аквацитрату біометалів, порівняно з хлористоводневими і сульфатними їх солями, спостерігали виражене зменшення розмірів і кількості часточок, клітинне спустошення паренхіми, потовщення сполучнотканинних прошарків та інфільтрацію клітинами різного гістіоцитарного ряду, що свідчило про виражений розвиток деструктивних змін та процесів інволюції органу. Селезінка макроскопічно у птиці дослідних груп мала округлу форму, темно-червоний колір, збережену структуру на розрізі. Мікроскопічно гістоструктура органу була збережена, з наявним поділом на червону і білу пульпу, наявністю малих і середніх лімфоцитів, лімфобластів і плазмоцидів у клітинному складі вузликів. Отже, введення до складу раціонів курчат-бройлерів мікроелементів в наноформі дозволяє досягти позитивного результату від їх дії в значно менших дозах, що є позитивним як в економічному, так і екологічному аспектах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

НАЛОБІНА, Олена, Микола ГОЛОТЮК та Віталій ПУЦЬ. "Теоретичні передумови систематизації типорозмірів міні-тракторів". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 16 (19 травня 2021): 18–22. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.503.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті викладено результати аналізу технічних характеристик сучасних міні тракторів. В ході виконаного аналізу встановлено, що конструктивні схеми машин постійно удосконалюються. При цьому змінюються підсистеми машин. Але, як виявив аналіз, існують певні взаємозв’язки між параметрами міні тракторів. Наявність взаємозв’язків між конструктивними і експлуатаційними параметрами є основою для їхньої систематизації з метою класифікації моделей міні тракторів і типізації з метою встановлення оптимальних параметрів в процесі проектування та виборі функціонального призначення. З метою спрощення процесу систематизації висунуто концепцію щодо можливості вибору одного значущого параметру, який визначає типорозмір і функціональні можливості трактора. Зміна значущого параметру впливає на основні конструктивні та техніко-експлуатаційні параметри. В ході аналізу рекомендовано за значущий приймати показник конструкційної маси трактора. Ключові слова: трактор, параметри, потужність, маса, оптимізація, класифікація

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Shablia, V. P., I. Yu Zadorogna та P. V. Shablia. "ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ВИРОЩУВАННЯ ТЕЛИЦЬ І ГОДІВЛІ КОРІВ НА НАДОЇ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1-2(36-37) (1 липня 2019): 107–13. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.1-2.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Викладено результати досліджень щодо впливу інтенсивності вирощування телиць і рівня годівлі корів на надої у високопродуктивному стаді фермерського господарства «Альфа». З’ясовано механізми та закономірності цього впливу. Матеріалом для досліджень послужили дані про надої, витрачання кормів та вирощування телиць у різні періоди функціонування господарства. Зокрема, контролювали вказані показники у два трирічних періоди: попередній – з 2007 по 2009 рік; та наступний – з 2012 по 2014 рік. Було проаналізовано динаміку надоїв та основних показників годівлі й вирощування молодняку за попередній та наступний періоди. З використанням дисперсійного аналізу встановлено вірогідність відмінностей між надоями, рівнем вирощування та годівлі у різні контрольовані періоди, а також ступені та характеристики впливів періоду на вказані показники. З метою розробки моделі оцінки надою за показниками рівнів годівлі корів та інтенсивності вирощування телиць застосовували покроковий множинний регресійний аналіз з використанням у якості залежної змінної річних надоїв, а у якості незалежних змінних – різних показників годівлі й вирощування телиць. Виявлено, що надої на фуражну корову у ФГ «Альфа» з плином часу закономірно підвищуються. Так, при середніх надоях у попередній період (2007-2009 роки) 6062 кг, в наступному періоді (2012-2014 роки) вони збільшилися до 7838 кг, тобто на 1776 кг. Ступінь впливу періоду на надій становить η2=88,2% (p = 0,005). Вплив ураховуваного періоду на середньодобовий приріст телиць дорівнює η2=72,3%. При цьому середньодобовий приріст телиць на вирощуванні збільшився з 640 г у попередній до 817 г у наступний період, або на 27,7 % при вірогідній різниці між періодами (p = 0,032). Динаміка витрат кормів на годівлю корів протягом проаналізованого відрізку часу мала позитивну тенденцію. Зокрема, у 2012-2014 роках рівень годівлі корів становив у середньому 80,4 ц к.од. на корову за рік, а порівняно з попереднім періодом він збільшився на 17,2 ц к.од. (27,2 %). Однак ця різниця не вірогідна (p = 0,083). Ще один важливий контрольований нами показник годівлі – кількість витрачених концентрованих кормів. Встановлено, що відсоток концентрованих кормів у структурі раціонів збільшився з 32,6 % у попередній до 36,9 % у наступний період, хоча ця різниця (4,6 %) є не вірогідною (p = 0,267). Розроблено досить точну (R2 = 0,979) та вірогідну (p = 0,001) регресійну модель прогнозування надою на фуражну корову на основі показників живої маси телиць у віці 18 місяців та частки концентрованих кормів у раціонах. Жива маса телиць у віці 18 місяців має значно більший вплив на прогнозований надій, аніж частка концентрованих кормів, про що свідчать відмінності стандартизованих коефіцієнтів регресії β по цих показниках (0,885 σнадою/σживої маси проти 0,230 σнадою/σ%концентратів відповідно).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Gavryliuk, N. M., I. Ya Hospodarskyy, O. V. Prokopchuk та M. E. Havrylyuk. "ОЦІНКА ВПЛИВУ НАЯВНОСТІ У ПАЦІЄНТІВ НАДЛИШКОВОЇ МАСИ ТІЛА НА ФІБРОЗ ПЕЧІНКИ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (12 лютого 2021): 50–60. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11635.

Повний текст джерела

Анотація:

РЕЗЮМЕ. Хронічні дифузні запальні захворювання печінки, надлишкова маса тіла та ожиріння в останні десятиліття залишаються серйозною причиною захворюваності, смертності та інвалідизації населення. Мета – порівняти вплив надлишкової маси тіла на перебіг фіброзу у пацієнтів зі стеатозом печінки та пацієнтів-реконвалесцентів HCV-інфекції. Матеріал і методи. У дослідження було включено 115 хворих із фіброзом печінки. До першої групи увійшли хворі, які отримали лікування з приводу HCV-інфекції (n=56), другу групу склали пацієнти з НАЖХП (n=59). Обстежуваних з кожної групи було поділено на підгрупи залежно від маси тіла відповідно до класифікації ІМТ, прийнятої ВООЗ (1997 р). Результати. Наявність надлишкової маси тіла суттєво впливає на клінічний перебіг патологічного процесу фіброзування печінки, що проявилось розвитком цитолітичного синдрому. Відмічалось зростання показників печінкових проб у біохімічному аналізі крові при збільшенні маси тіла. Виявлено прямий помірний взаємозв’язок між ІМТ та АЛТ, АСТ. Показники трансаміназ також корелювали з фіброзом печінки та даними еластографії. Одночасно у цієї категорії хворих діагностували прогностично несприятливі показники порушень ліпідного обміну, а сам фіброз мав тенденцію до прогресування. Висновки. 1. Встановлено достовірну кореляцію ІМТ із рівнями АЛТ та АСТ у крові (r=0,679, p<0,05 та r=0,674, p<0,05), що при подальшому збільшенні надлишкової маси тіла може призвести до переходу стеатозу в стеатогепатит. За даними ліпідограми встановлено залежність порушень ліпідного спектра від ІМТ. Особи із надмірною вагою та ожирінням 1 ступеня більше схильні до гіперхолестеринемії, гіпертригліцеридемії (r=0,318, p<0,05) на тлі зменшення ХС ЛПВЩ (r=- 0,219, p<0,05). Ці порушення є несприятливим фактором перебігу стеатозу, а при поєднанні з фіброзом сприяють його прогресуванню. Надлишкова маса тіла та ожиріння є підґрунтям для розвитку фіброзних процесів у печінці (r=0,74, p<0,05), а її значне збільшення призводить до виражених фібротичних змін (F2 – F3 за METAVIR).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Вавдіюк Н.С. "РОЛЬ НЕБАНКІВСЬКИХ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ У ГРОШОВИХ АГРЕГАТАХ M0, M1 В ЄС, ІНДІЇ, ШВЕЙЦАРІЇ, СІНГАПУРІ". Економічні науки. Облік і фінанси 1, № 15 (57) (16 грудня 2019): 15–22. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2707-8701-2018-15/57-2.

Повний текст джерела

Анотація:

У економіці гроші обмінюються готівковими та безготівковими формами за допомогою електронних грошей. Електронні гроші замінюють паперові гроші, які випущені центральним банком, впливають на величину грошової маси. У статті досліджується ефект заміщення готівки електронними грошима, які випущені небанківськими установами на обсяг грошової маси, а саме: грошові агрегати M0 та M1. Сформовано припущення про обіг електронних грошей та їх вплив на банківську систему. Це дозволить приймати такі управлінські рішення щодо використання електронних грошей, які виконуватимуть функції грошей та забезпечать їхню обіговість. Встановлено, що зміна коефіцієнта грошового мультиплікатора матиме пряму залежність, а нормативи обов’язкового резервування в оберненій залежності до M1 за умови конвертації 1% грошей в електронні гроші: зменшення коефіцієнта грошового мультиплікатора з незмінним значенням нормативу обов’язкового резервування призведе до зниження еластичності М1, а також зниження ефекту ліквідності електронних грошей; зменшення коефіцієнта грошового мультиплікатора та зниження нормативу обов’язково регулювання може призвести до збільшення еластичності М1 та збільшення ефекту ліквідності електронних грошей; збільшення кількості готівки в обігу поза банками підвищує значення коефіцієнта грошового мультиплікатора та збільшує еластичність М1, збільшуючи ефект ліквідності готівки; при заміні грошових коштів електронними грошима можна зменшити частоту поповнення грошової маси, що пов’язано зі зношенням паперових банкнот та збільшенням надходжень до центрального банку внаслідок випуску грошей (сеньйораж). Якщо випускати платіжні картки за допомогою електронних грошей, це призводить до зменшення обсягу готівкової валюти і, як наслідок, до зменшення попиту на готівку. Встановлено, що пропозиція електронних грошей залежатиме від розміру грошової бази, величина якої контролюватиметься центральним банком. Збільшення або зменшення грошової бази, у свою чергу, супроводжується мультиплікативним розширенням чи (або) зменшенням пропозиції електронних грошей. Зміни в пропозиції електронних грошей будуть залежати від змін грошової бази, які в свою чергу залежать від змін кількості готівки в обігу поза депозитними корпораціями та від зміни нормативів обов’язкового резервування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Tokarenko, О. I., I. O. Andreieva, O. O. Tokarenko, and M. M. Surmilo. "EFFECT OF DIET AND EXERCISE-INDUCE WEIGHT LOSS ON LEVEL OF RESISTIN IN PATIENT WITH OBESITY." Modern medical technology, no. 4(51) (December 20, 2021): 11–15. http://dx.doi.org/10.34287/mmt.4(51).2021.2.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження. Метою цього дослідження було визначити вплив дієти та фізичного навантаження на рівень резистину і оцінити взаємозв'язок резистину зі змінами ваги. Матеріали та методи. До цього дослідження було включено 133 особи із надмірною вагою/ ожирінням (73 чоловіки та 60 жінок) віком від 29 до 57 років. Кожен пацієнт проходив клінічну оцінку під час консультації (з виміром маси тіла та зростання), біологічні тести. Усі учасники утрималися від будь-якої важкої фізичної активності за 48 годин до вимірювань та були рандомізовані в одну з трьох груп (фізичне навантаження та/або дієта) та контрольну групу. Результати. Зі 133 пацієнтів у групі фізичного навантаження (ФН) було 39 пацієнтів, 34 суб'єктів – у групі дієтотерапії (Д), 30 – у комплексній групі (ДФН) та 30 – у контрольній групі. Застосування дієти та фізичних вправ сприяло статистично значимим змінам у масі тіла порівняно з контролем. Статистично значущі зміни рівня резистину спостерігалися у пацієнтів із групи ДФН. Статистично значущі зміни у рівні глюкози були зареєстровані у пацієнтів із Д-групи (P < 0,05). Рівні інсуліну (P = 0,076) та резистину (P = 0,137) мали тенденцію до зниження групи ФН, але статистично достовірних відмінностей встановлено не було. Однофакторний регресійний аналіз показав, що зміни резистину були взаємопов'язані зі співвідношенням обсяг талії (ОТ) та обсяг стегна (ОС) та з інсуліном. Регресійний аналіз виявив статистично значущі взаємозв'язки між змінами резистину та інсуліну (r = 0,363, R2 = 0,174, P = 0,038) та співвідношенням ОТ/ОС (r = 0,408, R2 = 0,158, p = 0,018). Висновки. У пацієнтів із комплексної групи з фізичним навантаженням та дієтотерапією демонстрували статистичне значуще зниження маси тіла, рівня резистину та резистентності до інсуліну. Резистин статистично значно корелює з рівнем інсуліну, але не з індексом HOMA. Регресійний аналіз виявив статистично значущі взаємозв'язки між змінами резистину та інсуліну (r = 0,363, R2 = 0,174, P = 0,038) та співвідношенням ОТ/ОС (r = 0,408, R2 = 0,158, p = 0,018).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Макаренко, Олександр. "ПИТАННЯ МЕНТАЛІТЕТУ У ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА". Public management 21, № 1 (29 травня 2020): 163–76. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-163-176.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропоновано новий клас моделей з властивістю асоціа- тивної пам’яті для вивчення явищ у великих соціальних системах. Моделі мають структуру, подібну до структури нейромережевих моделей Хопфіл- довського класу. Врахування у запропонованій концепції інтелектуальних властивостей, суб’єктів суспільних процесів, сприяло останнім часом знач- ному розширенню кола явищ, моделювання яких стає можливим. Наведено узагальнення запропонованих методик і моделей, які можуть бути застосовані до проблем архитепіки, сталого розвитку, трансформації й інших схожих проблем. Внутрішні змінні опису індивідів розбиваються на два класи. До першого класу належать змінні, що відносно швидко зміню- ються в динаміці. Другий клас включає відносно стабільні змінні, до яких належать уявлення, архетипи, шаблони розвитку і т. п. Запропонована методика також підходить до розгляду глобальної про- блеми сталого розвитку. Ідея “економічного” та “екологічного” шляху ево- люції суспільства насправді також може бути представлена як конструкти в термінах змінних другого класу, тобто як квазістабільні конструкти. Перехід від “економічного” до “екологічного” шляху відбувається через освіту, вплив мас-медіа та ін. У майбутньому запропонована концепція буде корисна і для практичних завдань державного управління. Зокрема, врахування можливості суб’єктів будувати прогнози ситуацій та приймати рішення, засновані на цих прогнозах, призводять до абсолют- но нових властивостей рішень, основними з яких є можливість появи ба- гатозначних рішень. На рівні великої суспільної системи це призводить до появи чималої кількості способів поведінки такої системи, тобто сценаріїв розвитку подій. Обговорюються слідства такої поведінки для моделювання процесу прийняття рішень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Marchenko, V. A., I. V. Korh, V. S. Petrash та A. V. Tkachоv. "ОБҐРУНТУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ОПТИМІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ МОЛОЧНИХ ФЕРМ І КОМПЛЕКСІВ РІЗНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПОТУЖНОСТІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1-2(36-37) (1 липня 2019): 82–86. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.1-2.12.

Повний текст джерела

Анотація:

В матеріалах статті наголошено про необхідність розвитку тваринництва в умовах його деградації, наведено фактичні статистичні дані, які ілюструють негативні тенденції розвитку всієї галузі за останній період. Матеріали статті розкривають основні моменти проблеми, що пов’язана зі змінами технологічних параметрів підприємств різної виробничої потужності. Ці зміни стосуються, у першу чергу, нерівномірного варіювання усіх видів витрат ресурсів у грошовому виразі навіть у межах групувань підприємств відносно однакових показників виробництва. Складність проблеми поглиблюється і тим, що за різних технологічних переоснащень зміни витрат носять складний характер кореляційних зв’язків між собою. Визначеними факторами-лідерами впливу на загальні витрати стали продуктивність, поголів’я корів та сума змінних витрат, основна значущість серед яких належить витратам на корми. На матеріалах фактичних даних виробників молока Харківської області за розробленою авторами методикою оптимізації технолого-економічних параметрів підприємств різної виробничої потужності визначені і наведені функціональні залежності загальних витрат від продуктивності корів, чисельності поголів’я і змінних витрат. Механізм оптимізації технолого-економічних параметрів полягає у наведених рівняннях множинної нелінійної регресії для підприємств з виробництвом до 20 тис. ц молока в рік (мала виробнича потужність), від 20 до 60 тис. ц (середня) і підприємств великої потужності – від 60 до 100 тис. ц. молока в рік, які дають можливість універсально оцінювати і обчислювати закономірності взаємодії впливових чинників, отримувати їх кількісні характеристики у межах градації відповідної потужності підприємств. Коефіцієнт множинної кореляції між впливовими ознаками (продуктивність, чисельність поголів’я і змінні витрати) відповідно становить Rмн.=0,784404; Rмн.=0,966271 та Rмн.=0,56011. Середня відносна помилка апроксимації дорівнює 10,1 %; 10,5 % і 13,9 % відповідно. Наведений методичний підхід розкриває принципи механізмів щодо вирішення проблем оптимізації технологічних параметрів через багатофакторні нелінійні функціональні залежності шляхом створення адекватних моделей прогнозування з подальшою мінімізацією змінних витрат за необхідної встановленої потужності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Вівсяна, І. В., та М. І. Марущак. "ЧИ ЗАЛЕЖИТЬ ЛІПІДНИЙ ПРОФІЛЬ ВІД КОМОРБІДНОСТІ НАДМІРНОЇ МАСИ ТІЛА/ОЖИРІННЯ ТА АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ?" Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (8 грудня 2021): 5–11. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12560.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є основною причиною захворюваності та смертності у пацієнтів із ЦД 2, які мають у 2–4 рази вищий ризик розвитку ССЗ порівняно з недіабетиками. Мета дослідження – проаналізувати залежність змін ліпідограми від коморбідності надмірної маси тіла/ожиріння та артеріальної гіпертензії у хворих на цукровий діабет 2 типу. Матеріали і методи. З метою ретроспективного аналізу медичної документації було включено 579 хворих на цукровий діабет 2 типу (ЦД 2) залежно від коморбідності: надмірної маси тіла/ожиріння та артеріальної гіпертензії. Верифікацію ЦД 2 проводили відповідно до рекомендацій Американської діабетичної асоціації (2019). Діагноз артеріальної гіпертензії (АГ) 1 стадії встановлювали згідно з рекомендаціями ESC/ESH з АГ 2018 р. Показники ліпідного профілю сироватки крові вимірювали за допомогою комерційно доступних наборів на аналізаторі Cobas 6000 (Roche Hitachi, Німеччина). Результати. У хворих із коморбідним перебігом цукрового діабету 2 типу, ожиріння та артеріальної гіпертензії зміни у ліпідограмі характеризувалися вірогідно вищими значенням загального холестеролу (на 18,3 %), триацилгліцеролів (на 93,1 %) та залишкового холестеролу (на 76,9 %) стосовно даних із цукровим діабетом 2 типу. Результати аналізу показників ліпідного обміну в пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу, залежно від наявності артеріальної гіпертензії, вказує на вірогідно вищу концентрацію загального холестеролу та триацилгліцеролів у хворих на цукровий діабет 2 типу з артеріальною гіпертензією стосовно даних без артеріальної гіпертензії (р=0,04). А результати аналізу показників ліпідного обміну в пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу, залежно від ступеня надмірної маси тіла, показав, що у хворих на ЦД 2 з надмірною масою тіла/ожирінням дані ліпідограми вірогідно вищі стосовно пацієнтів із нормальною масою тіла, зокрема концентрація загального холестеролу (на 15,0 та 11,8 %), триацилгліцеролів (на 43,3 та 67,2 %), не-ХС-ЛПВЩ (на 17,7 та 15,0 %) та залишкового холестеролу (на 35,6 та 52,9 %) відповідно. Висновки. У хворих на цукровий діабет 2 типу як і артеріальна гіпертензія, так і надмірна маса тіла впливають на вираження дисліпідемії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Бойко, O., M. Небилиця, O. Гавриш та Є. Ткач. "ВПЛИВ ПОКАЗНИКІВ МІКРОКЛІМАТУ ПРИМІЩЕНЬ НА ВИРОЩУВАННЯ ТА ВІДГОДІВЕЛЬНІ ЯКОСТІ КРОЛІВ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 5 (3 травня 2020): 165–79. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.165-179.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати аналітичної оцінки показників динаміки живої маси молодняку кролів породи полтавське срібло, яке утримувалося в капітальному та полегшеного типу приміщення, дослідили, що основні параметри мікроклімату приміщень не відповідали встановленим нормативним значенням. Найбільше відхилення від норми в сторону підвищення спостерігались по показникам рівня відносної вологості, вуглекислого газу (СО2) та аміаку (NH3). Із зниженням температури навколишнього природного середовища та підвищенням концентрації забруднюючих речовин у приміщенні відмічено тенденцію до зниження плідності кролематок. Найвищий показник плідності кролематок, які утримувались в приміщеннях різного типу протягом дослідного періоду, був відмічений весною (7,7–7,8 голів), найменший в зимовий період (5,78 - 6,12 голів). Встановлено високу вірогідну різницю у весняний період в капітальному та приміщенні полегшеного типу. Аналіз динаміки зміни за показником живої маси молодняку показав, що весною в капітальному приміщенні відгодівельні кролі мали перевагу за показником живої маси при народженні, разом з тим у приміщенні полегшеного типу при порівнянні середніх значень встановлено високо вірогідну різницю. При відлученні молодняку у 30-ти денному віці встановлено високу вірогідну різницю живої маси у капітальному приміщенні. Показники динаміки живої маси для кролів, які утримувалися в приміщення в літній час свідчать про вірогідне переважання за даним показником кролів, які утримувалися в полегшених приміщеннях у віці 30-90 днів (P>0,99). В осінній період в приміщеннях спостерігалося підвищення рівня вуглекислого газу та аміаку порівняно з літнім періодом, а жива маса аналогічно переважала у тварин які утримувалися в полегшеному приміщенні, але не суттєво.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Andrusevych, M. M., Yu A. Moiseeva, A. I. Tzipkalo, O. V. Batiukh та T. V. Kharkovska. "РОЛЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У ПРОФІЛАКТИЦІ АЛІМЕНТАРНОГО ОЖИРІННЯ: ВІД РЕКОМЕНДАЦІЙ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (16 вересня 2020): 5–9. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.2.11378.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. З кожним роком зростає інтерес науковців та медичних працівників до аліментарного ожиріння як серйозної загрози здоров’ю. Сьогодні надмірна маса тіла зустрічається у понад 30 % населення, тому ожиріння розглядається як глобальна епідемія, що охопила різні верстви населення. Мета дослідження – проаналізувати наукові дані щодо профілактики аліментарного ожиріння та ролі медсестри у цьому процесі. Матеріали і методи. Було проаналізовано рекомендації щодо керування масою тіла Американської асоціації серця, Американського коледжу кардіологів, Американської асоціації клінічних ендокринологів, Товариства ожиріння, Ендокринного товариства, Європейського товариства ендокринології та запропоновано власний алгоритм. Результати. Проведений систематичний огляд літератури щодо ролі медичних сестер у профілактиці хронічних захворювань у Великобританії, США, Фінляндії, Нідерландах та Новій Зеландії свідчить про ефективність заходів, спрямованих на корекцію способу життя таких пацієнтів. При цьому медсестри проводили вимірювання маси, контроль за артеріальним тиском та холестерином, заохочення здорових харчових звичок та занять фізичними навантаженнями. У Великобританії, Нідерландах та скандинавських країнах медсестри проводять консультації щодо здорового способу життя з метою контролю маси тіла. У США діяльність медичних сестер у напрямку оптимізації маси тіла до цього часу не визначена чітко, тому вони працюють за власною ініціативою. При цьому зазначається, що медсестри є більш доступнішими для спілкування з пацієнтами, аніж лікарі. В Україні проводяться дослідження щодо ролі медичних сестер в оптимізації маси тіла осіб з ожирінням, проте практично запропоновані алгоритми не впроваджуються. Висновки. Хоча медичні сестри мають обмежений час та ресурси, проте регулярна підтримка пацієнтів із надмірною масою тіла та ожирінням покращує результати щодо зменшення маси. Профілактика аліментарного ожиріння має включати звичайні заходи: чітку мотивацію, зміну способу життя (харчування й фізична активність) та підтримку зменшеної маси. При цьому медична сестра повинна надавати необхідну для пацієнта допомогу на кожному з цих етапів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Уманець, Д., та Р. Уманець. "ПРОДУКТИВНІСТЬ МОЛОДНЯКУ КРОЛІВ ЗА ЗГОДОВУВАННЯ ПОВНОРАЦІОННИХ КОМБІКОРМІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ КАЛЬЦІЮ ТА ФОСФОРУ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 5 (3 травня 2020): 179–90. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.179-190.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчено вплив згодовування комбікормів з різним рівнем Кальцію та Фосфору на продуктивні якості та витрати кормів у молодняку кролів. Для дослідів у віці 45 діб відібрано 120 голів кроленят з урахуванням статі, віку, походження, живої маси, з яких за принципом аналогів сформували 6 групи, по 20 голів у кожній (по 10 самців і 10 самок). Протягом науково-господарського досліду кролям усіх груп згодували повнораціонні гранульовані комбікорми, збалансовані за всіма поживними та біологічно активними речовинами згідно з рекомендованими нормами. Різниця в годівлі тварин контрольної і дослідних груп зумовлювалась різними рівнями Кальцію та Фосфору в раціоні. У складі комбікормів для кролів контрольної та дослідних груп набір інгредієнтів був однаковим. У віці 45 діб у піддослідного молодняку всіх груп спостерігалася подібна жива маса, яка в наступні вікові періоди (60, 75, 90, 105 та 120 діб) змінювалася по-різному, залежно від вмісту Кальцію та Фосфору в раціоні. У 120-добовому віці найвищу живу масу виявлено у тварин 2-ї групи, яким згодовували комбікорм із вмістом 0,5 % Кальцію та 0,3 % Фосфору, що було відповідно на 385,0; 473,0; 467,0; 489,0 та 528,0 г більше (Р<0,001) порівняно з цим показником у аналогів 1-, 3-, 4-, 5- та 6-ї груп. Неоднакові зміни живої маси молодняку окремих груп були результатом різної інтенсивності його росту. Про це свідчать прирости живої маси тварин протягом окремих вікових періодів. У віці 106–120 діб тварини 2-ї групи за середньодобовим приростом переважали (Р<0,001) відповідно на 22,90; 35,86; 15,41; 35,86 та 25,29 % молодняк 1-, 3-, 4-, 5- та 6-ї груп. Разом з тим, кролі 3- та 5-ї груп за цим показником поступалися (Р<0,01) відповідно на 15,05 % аналогам 4-ї групи. За відносним приростом у віці 106–120 діб тварини 2-ї групи переважали (Р<0,001) відповідно на 22,90; 35,86; 15,41; 35,86 та 25,29 % молодняк 1-, 3-, 4-, 5- та 6-ї груп. Разом з тим, кролі 3- та 5-ї груп за цим показником поступалися (Р<0,01) відповідно на 15,05 % аналогам 4-ї групи. Встановлено, що оптимальними параметрами забезпечення їх Кальцієм та Фосфором у віковий період 45–60 діб є 0,6% і 0,3%, а у періоди 61–90 і 91–120 діб – Кальцію 0,5% і Фосфору 0,3%відповідно у 100 г повнораціонного комбікорму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Швачка, Руслан Петрович. "ВПЛИВ ТРИВАЛОСТІ ЛАКТАЦІЇ, ПОРИ РОКУ, ВІКУ, ПОРОДНИХ ПОЄДНАНЬ СВИНОМАТОК НА ВІДТВОРЮВАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ЇХ ПРОДУКТИВНОСТІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (46) (12 жовтня 2021): 107–20. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.3.15.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті, шляхом проведення чотирифакторного дисперсійного аналізу, досліджувалась сила впливу тривалості лактації, віку свиноматок, їх породних поєднань в різні пори року, та взаємодії цих факторів на зміну окремих показників відтворювальної продуктивності свиноматок. Встановлено, що тривалість підсисного періоду найбільш суттєво впли-ває на масу гнізда поросят при відлучені – 73,0%, - середню масу одного поросяти при відлучені - 64,4%, - абсолютні прирости поросят в підсисний період – 63,0%, середньодобові прирости в цей період – 8,4%, відносні прирости в підсис-ний період – 1,2%, збереженість поросят до відлучення - 0,7% і масу гнізда при народжені – 1,9% та кількість поросят при відлучені - 0,4% та не мав впливу на загальну кількість поросят при народжені і багатоплідність свиноматок. Пора року мала вплив на збереженість поросят до відлучення - 2,1%, їх кількість при відлучені та середньодобові прирости в підсисний період по 1,6%, відносні прирости в цей період – 1,2%, абсолютний приріст поросят в підсисний період - 0,6%, масу одного поросяти та масу гнізда при відлучені – відповідно 0,5% та 0,4% і зовсім не вплинула на загальну кількість поросят при народжені, багатоплідність та масу гнізда поросят при народжені. Вік свиноматки мав вірогідний вплив на всі досліджувані показники. Найбільший вплив він спричинив на кількість поросят при відлучені – 8,3%, їх збереженість до відлучення – 6,7%, середньодобові прирости в підсисний період - 4,5%, масу гнізда поросят при народжені – 2,3% і бага-топлідність свиноматок -2,2%, абсолютний приріст поросят в підсисний період 2,0%, масу одного поросяти та масу гнізда при відлучені -1,9%, на загальну кількість поросят при народжені - 1,7%, відносний приріст поросят в підсисний період - 1,2%, масу гнізда поросят при відлучені - 0,6%. Породні поєднання свиноматок Л♀×ВБ♂ та ВБ♀×Л♂ не мали вірогідного впливу на показники відтворювальної здатності, що вивчались.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Голубек, О. "Апріорний аналіз точності виведення ракети космічного призначення на екваторіальну орбіту". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 37 (31 травня 2021): 74–86. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.37.2020.226817.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена апріорному аналізу точності виведення супутника в перший висхідний вузол близької до колової орбіти висотою 500 км ракетою космічного призначення легкого класу в умовах дії стохастичних збурень комплексу командних приладів, характеристик рушійної установки, масових і аеродинамічних характеристик. Виявлені визначальні збурюючі фактори, що впливають на точність виведення супутника в першому висхідному вузлу автономного польоту і масу залишків компонентів палива в момент відділення супутника від ракети космічного призначення. Для двох режимів роботи безплатформної інерціальної навігаційної системи без комплексування супутниковою навігаційною системою і з в умовах дії збурень визначені розподіли відхилень оскулюючих параметрів орбіти супутника в першому висхідному вузлу автономного польоту, досліджена зміна трубки траєкторій ракети космічного призначення від часу польоту, визначений розподіл відхилення маси компонентів палива в момент відділення супутника від ракети космічного призначення. Бібл. 23, іл. 10, табл. 5.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Ibatullin, Ildus, Анастасія Plyska та Mykhailo Sychov. "ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ ПЕРЕПЕЛИНИХ ЯЄЦЬ ЗА ЗГОДОВУВАННЯ СУХОЇ ПІСЛЯСПИРТОВОЇ БАРДИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (41) (26 жовтня 2020): 69–74. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.2.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальним питанням сьогодення є утилізація відходів переробної промисловості шляхом згодовування їх тваринам з метою отримання різних продуктів тваринного походження, у тому числі і перепелиних яєць. З цією метою було проведено науково-господарський досліду з визначення впливу згодовування перепелам яєчного напряму продуктивності сухої післяспиртової барди у складі комбікормів у кількості 5–20 % на якісні показники яєць. На початку досліду японських перепелів віком 42 доби за принципом аналогів поділили на 5 груп, з яких 1-а була контрольною, а 2–5-а – дослідними. До складу кожної групи включили 24 самки та 6 самців. У комбікормах тварин 1-ї контрольної групи суха післяспиртова барда була відсутня. Тварини 2-ї дослідної групи споживали комбікорми з вмістом 5 % сухої післяспиртової барди, 3-ї дослідної групи – 10 %, 4-ї дослідної групи – 15 % та 5-ї дослідної групи – 20 % вказаного кормового засобу. Доведено, що найвищої яєчної продуктивності перепели досягають споживаючи у складі комбікорму 10 % сухої післяспиртової барди. Позитивно впливає на несучість перепелів також уведення у їх комбікорм 5 та 15 % вказаного кормового засобу. Схожа тенденція мала місце і за масою яєць. Так, найвищим цей показник був у тварин, що споживали комбікорм з вмістом 10 % сухої післяспиртової барди. За вмісту в раціоні перепелів 5 та 15 % вказаного кормового засобу маса знесених ними яєць теж переважали контроль, проте з нижчими значеннями. Підвищення частки сухої післяспиртової барди в комбікормі до 20 % негативно вплинуло як на несучість, та і на масу яєць перепелів. Разом з тим, аналіз хімічного та морфологічного складу яєць довів, що якісні показники яєць перепелів мало залежать від частки сухої післяспиртової барди при вмісті її у комбікормі у кількості 5–20 % за масою комбікорму. Зміни хімічного та морфологічного складу яєць перепелів за згодовування сухої післяспиртової барди не мали статистичної значущості. Таким чином, оптимальним вмістом сухої післяспиртової барди в комбікормах перепелів яєчного напряму продуктивності можна вважати 10 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Цяоянь, Чень, Оу Сінгці, Ли Синьхуа, Вей Веньхуей та Н. М. Кандиба. "ВПЛИВ РІЗНИХ СТРОКІВ І ГУСТОТИ ПОСІВУ НА УРОЖАЙНІСТЬ ТА ОСНОВНІ АГРОНОМІЧНІ ОЗНАКИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ СОРТУ BAINONG 207". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 45, № 3 (21 лютого 2022): 71–77. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.3.9.

Повний текст джерела

Анотація:

Нині є актуальні вимоги щодо сортів із підвищеною адаптованістю та спрощеною і практичною агротехнікою для підтримки сучасного сільського господарства. У наших дослідженнях ми використовували сорт озимої пшениці Bainong 207 як експериментальний матеріал і мали чотири строки посіву та чотири варіанти густоти посіву для кожного терміну. Було досліджено вплив строків та густоти посіву на врожайність, компоненти врожайності та основні агрономічні ознаки. За результатами досліджень було встановлено, що вплив строків і густоти посіву на врожайність та основні компоненти врожайності суттєво відрізнялися, причому вплив строку посіву виявився сильнішим, ніж вплив густоти. Урожайність, кількість колосків та кількість зерна на колосі були найвищими у А2, а маса тисячі зерен – у А3; найбільшу врожайність мали В2 та В3. Кількість колосків та кількість зерна на колосі зростали, а потім зменшувалися зі збільшенням густоти, а маса тисячі зерен поступово зменшувалася. При цьому не спостерігалося тенденції до збільшення маси рослин з урахуванням строків та густоти посіву. Висота рослин пшениці поступово зменшувалася зі строком посіву та збільшувалася з густотою посіву. Довжина колоса була відносно стабільною ознакою без істотних змін із терміном та густотою посіву. За результатами досліджень встановлено найбільш придатні сроки посіву для сорту озимої пшениці Bainong 207. Кореляційний аналіз показав, що високий урожай можливо досягнути шляхом поєднання трьох факторів врожайності при відповідних строках та густоті посіву.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Danilov, Yu, та V. Stadnik. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФУНКЦІОНУВАННЯ ШТУЧНОГО ЗСУВУ ПОВІТРЯНИХ МАС В АТМОСФЕРІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 56 (11 вересня 2019): 49–52. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.049.

Повний текст джерела

Анотація:

Штучний зсув повітряних мас (ШЗПМ), спричинений вивільненням великої кількості енергії в повітряному просторі, є аналогом природного зсуву вітру, але може бути набагато потужнішим. Штучний зсув повітряних мас розглядається як зсув вітру синусоїдального типу, описаного відповідною системою диференційних рівнянь зміни газодинамічних характеристик навколишнього середовища при потужних вибухах. Він може мати значний вплив на стійкість та керованість, зміну маневрових можливостей і траєкторії літального апарату. Мета статті – провести аналіз проведених досліджень формування ШЗПМ та моделювання цього явища в атмосфері з отриманням результатів зміни основних характеристик. Запропонована математична модель цього явища для дослідження впливу його на динаміку руху літального апарату дозволила провести чисельний експеримент. Це в подальшому дасть змогу відпрацювати рекомендації по зменшенню впливу штучного зсуву повітряних мас та запобіганню попадання в зони його рушійної дії. Можливе застосування цього явища для зменшення ефективності дій авіації противника.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Tkachenko, Victoria, та Tetiana Komisova. "Віддалені наслідки пасивного куріння батьків на морфофункціональний стан тимуса в їхніх нащадків". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 3 (22 серпня 2019): 148–53. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-148-153.

Повний текст джерела

Анотація:

У дослідженні показано, що зміни в морфофункціональному стані тимуса в нащадків-щурів, виношених в умовах батьківського тютюнокуріння, проявляються залежно від обкурювання лише батька або батька й матері, а також від терміну зробленого надрізу шкіри. Мета дослідження – вивчити морфофункціональний стан тимуса нащадків, виношених в умовах батьківського куріння, яким нанесено механічну рану. Тварини підлягали інтоксикації тютюновим димом від цигарок «Ватра» без фільтру з умістом 0,8 мг нікотину та 15 мг смоли. Двомісячних нащадків із механічною раною на зовнішній поверхні правої задньої кінцівки, батьки яких підлягали пасивному курінню, виводили з експерименту через 24 і 48 год після зробленого надрізу. Виявлено збільшення абсолютної маси тимуса на 54 % (р0,01) у щуренят групи ВБ24, де обкурювався лише самець-«батько», а в нащадків групи ВМБ24, де обкурювалися самець-«батько» й самиця-«мати» – на 52 % (р0,01). Відносна маса тимуса в нащадків цих груп збільшується на 15 % (р≤0,01). Установлено збільшення площі ядер епітеліоцитів тимуса на 14 % (р≤0,01) у нащадків групи ВМБ24. Показано, що в мозковій речовині тимуса нащадків групи ВБ48 спостерігаємо проліферацію епітеліальних клітин. Мозкова речовина тимуса нащадків групи ВМБ48 характеризувалася зменшенням епітеліальних клітин та ознаками апоптозу. Виявлені зміни є специфічними проявами стресорної відповіді на загоєння ран у нащадків, батьки яких підлягали хронічному обкурюванню.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Tkachenko, Victoria, та Tetiana Komisova. "Віддалені наслідки пасивного куріння батьків на морфофункціональний стан тимуса в їхніх нащадків". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 3 (22 серпня 2019): 148–53. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-3-148-153.

Повний текст джерела

Анотація:

У дослідженні показано, що зміни в морфофункціональному стані тимуса в нащадків-щурів, виношених в умовах батьківського тютюнокуріння, проявляються залежно від обкурювання лише батька або батька й матері, а також від терміну зробленого надрізу шкіри. Мета дослідження – вивчити морфофункціональний стан тимуса нащадків, виношених в умовах батьківського куріння, яким нанесено механічну рану. Тварини підлягали інтоксикації тютюновим димом від цигарок «Ватра» без фільтру з умістом 0,8 мг нікотину та 15 мг смоли. Двомісячних нащадків із механічною раною на зовнішній поверхні правої задньої кінцівки, батьки яких підлягали пасивному курінню, виводили з експерименту через 24 і 48 год після зробленого надрізу. Виявлено збільшення абсолютної маси тимуса на 54 % (р0,01) у щуренят групи ВБ24, де обкурювався лише самець-«батько», а в нащадків групи ВМБ24, де обкурювалися самець-«батько» й самиця-«мати» – на 52 % (р0,01). Відносна маса тимуса в нащадків цих груп збільшується на 15 % (р≤0,01). Установлено збільшення площі ядер епітеліоцитів тимуса на 14 % (р≤0,01) у нащадків групи ВМБ24. Показано, що в мозковій речовині тимуса нащадків групи ВБ48 спостерігаємо проліферацію епітеліальних клітин. Мозкова речовина тимуса нащадків групи ВМБ48 характеризувалася зменшенням епітеліальних клітин та ознаками апоптозу. Виявлені зміни є специфічними проявами стресорної відповіді на загоєння ран у нащадків, батьки яких підлягали хронічному обкурюванню.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, О. П. Корчагін та А. В. Молчанова. "ОЦІНКА ФІТОТОКСИЧНОЇ ДІЇ СТІЧНИХ ВОД МІСЦЬ ЗАХОРОНЕННЯ ВІДХОДІВ НА СТІЙКІСТЬ TRITICUM AESTIVUM". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 77–84. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Техногенне забруднення навколишнього природного середовища призводить до деградації екологі-чних систем, глобальних кліматичних і геохімічних змін, до регіональних і локальних екологічних кризта катастроф, що потребує подальшого дослідження. Тому мета цієї розвідки – вивчення особливо-стей токсичного впливу стічних вод місць захоронення відходів на стійкість Triticum aestivum тарозроблення методів відновлення забруднених земель у районі розташування звалищ відходів з метоюповернення їх у господарський обіг. У результаті досліджень проведена оцінка впливу місць захоро-нення відходів на біоту через визначення фітотоксичного впливу забрудненого ґрунту та стічних водзвалища на сходи, зростання і кореневу систему рослин Triticum aestivum. Встановлено, що в ґрунті,який набрали в районі звалища твердих побутових відходів, сходи пророслих рослин на 16 % меншіпорівняно з еталоном (чистим ґрунтом), довжина наземної частини менша на 22 %, середня довжи-на коренів менша на 44 %. Маса надземної частини і маса кореневої системи рослин у ґрунті зі зва-лища менша на 52 % і 43 % відповідно. Визначено, що при додаванні пробіотика «Sviteco-PBG» (10%розведення) в забруднений ґрунт, сходи пророслих рослин на 5,2 % кращі порівняно з забрудненимґрунтом без додавання пробіотика, довжина наземної частини – на 11,6 %, середня довжина коренів– на 40,2 % відповідно; маса наземної частини і маса кореневої системи рослин більша на 14 % і16,5 % порівняно з забрудненим ґрунтом без додавання пробіотика. Отже, використання пробіоти-ків дає змогу значно покращити якість ґрунту й знизити його фітотоксичність, зокрема якщо впливна кореневу систему забрудненого ґрунту характеризувався як вище за середнє значення токсичний,то після використання пробіотиків – як відсутня (слабка) токсичність по довжині коренів та сере-дня токсичність – по масі коренів. Встановлено, що при додаванні пробіотика «Sviteco-PBG» (10%розведення) і Са (ОН)2 у стічні води звалища ТПВ при рН 10 досягається їх максимальне очищеннявід важких металів. Фітотоксичний ефект при цьому забрудненого фільтрату без очищення вищесередньої токсичності. Отже, використання пробіотиків дозволяє значно підвищити ефективністьочищення ґрунту від важких металів, що в перспективі дає можливість повернути забруднені землів господарський обіг. Використання Ca (OH)2 і пробіотіка «Sviteco-PBG» (10 % розведення) прирН 10 дозволяє значно поліпшити якість техногенно забрудненого ґрунту, знизити токсичний впливна біоту і підвищити ефективність очищення стічних вод місць захоронення відходів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Reznikov, A. G., O. V. Sachynska та O. A. Faliush. "Пренатальне застосування порогової дози ендокринного дизраптора дибутилфталату викликає передчасну вікову інволюцію органів репродуктивної системи самців щурів". Endokrynologia 24, № 4 (20 грудня 2019): 337–45. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-4.337.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета — виявити морфологічні кореляти гіперандрогенного стану молодих статевозрілих самців щурів, матері яких зазнали експозиції до порогової дози дибутилфталату протягом останнього тижня вагітності, а також дослідити морфофункціональний стан органів репродуктивної системи цих тварин у процесі старіння. Матеріал і методи. Дибутилфталат (ДБФ) вводили самицям щурів Вістар перорально в щоденній дозі 100 мг/кг м.т. упродовж 15-21-го днів вагітності. У 6- та 18-місячних нащадків чоловічої статі визначали масу та гістологічну будову органів репродуктивної системи, кількість сперматозоїдів в епідидимісах і вміст тестостерону в плазмі крові. Результати. У 6-місячних тварин дослідної групи маса органів статевої системи та гістологічна будова простати й сперматогенного епітелію сім’яників не відрізнялись від контролю. Морфологічні ознаки клітин Лейдіга в сім’яниках цих тварин свідчили про їх функціональне напруження, що корелювало з підвищеним удвічі рівнем тестостерону. Натомість у 18-місячнихдослідних тварин порівняно з контролем відповідного віку маса додаткових статевих залоз, епідидимісів і кількість сперматозоїдів вірогідно зменшувались, більше ніж дворазове зниження вмісту тестостерону було на межі вірогідності. Морфологічна будова простати та сім’яників свідчила про посилення вікових інволютивних змін цих органів, кількість мікролейдігом в інтерстиціальному просторі збільшувалась удвічі. Висновок. Гіперандрогенний стан у молодих самців щурів, які зазнали пренатального впливу низьких доз ДБФ протягом критичного періоду статевої диференціації мозку, характеризується морфологічними ознаками функціональної активації клітин Лейдіга. У старіючих піддослідних щурів відбувається передчасна інволюція гормональної та генеративної функцій гонад.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Chernyushok, О. А., V. G. Fedorov та O. I. Kepko. "Компоненти теплообміну під час вільноконвективного охолодження моделі напівтуші". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (4 лютого 2017): 85–88. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7517.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі зберігання м’ясної сировини. Відомо, що під час тривалого зберігання в м’ясі відбуваються зміни, які зумовлені його властивостями, умовами та термінами зберігання. Ці зміни призводять до втрат маси та якості продукції: відбувається зміна кольору м’язової тканини – в результаті зміни концентрації міоглобіну в поверхневому шарі (внаслідок випаровування вологи) і утворення метміоглобіну. Проблема зменшення втрат сировини та збереження якості має важливе значення в технології виготовлення м’ясних продуктів. В статті представлені дослідження щодо визначення інтенсивності процесів охолодження м’ясних моделей, що залежать від розмірів продукту, температури та швидкості повітря. В охолоджених м’ясних продуктах швидкість перебігу процесів, що впливають на якість, у багато разів менша. В статті досліджено динаміку густини теплового потоку під час холодильного оброблення зразків м’ясних продуктів. Доведено, що перенесення енергії за рахунок випромінювання не впливає на усихання м’яса. Таким чином, збільшення частки теплового потоку за рахунок випромінювання може сприяти зменшенню часу охолодження. Встановлено, що швидке охолодження м’яса забезпечує добрий товарний вигляд, тонку та стійку плівку підсихання, що сприяє подовженому терміну зберігання м’ясних продуктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Білявська, Людмила, та Анна Діянова. "МОДЕЛЬ ДУЖЕ СКОРОСТИГЛИХ СОРТІВ СОЇ В УМОВАХ ЗМІНИ КЛІМАТУ ДЛЯ ЗОН СТЕПУ І ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 4 (14 травня 2021): 160–65. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.029.

Повний текст джерела

Анотація:

Сорт залишається головним резервом ресурсозбереження та інтенсифікації агропромислового виробництва в України. Розробка моделі сорту є одним із способів адаптивної спрямованості селекції. Основні параметри моделі дуже скоростиглого сорту (Авантюрин, Аквамарин, Аннушка) сої напряму залежать від погодних умов середовища. Аналізували такі кількісні ознаки (2013–2018 рр.): висота рослини, висота прикріплення нижнього бобу, кількість гілок, кількість вузлів, кількість бобів із рослини, кількість насінин із рослини, маса насінин із рослини, маса 1000 насінин. За результатами побудови графічної моделі продуктивності сорту даної групи стиглості встановлено, що головні параметри ознак обумовлені біологічними особливостями конкретного сорту. Загалом варіабельність ознаки визначається реакцією генотипу на зміну умов вирощування та погодних умов року.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Yakhnytskyi, Volodymyr, та Hryhoriy Krynytskyy. "Динаміка опаду в сосново-букових деревостанах та її зміни за впливу поступових рубок в умовах Львівського Розточчя". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 21 (28 грудня 2020): 60–67. http://dx.doi.org/10.15421/412026.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлено особливості річної динаміки нагромадження опаду, його структурних фракцій (хвоя сосни, листя бука, листя супутніх порід, гілки, кора, шишки сосни, горішки бука, пліски горішків бука, насіння супутніх порід) та їхніх змін після проведення перших прийомів поступових рубок головного користування – рівномірних поступових і ґрупово-вибіркових в унікальних за складом та обмежених за поширенням сосново-букових лісостанах Львівського Розточчя. Залежно від лісівничо-таксаційних показників стиглих сосново-букових деревостанів, річна маса опаду становить, зазвичай, 5-6 т∙га-1 в абсолютно сухому стані. Найбільшу частку опаду в річному циклі становить листя бука (29,5-36,8%), значно меншу – хвоя сосни (20,8-25,6%). Достатньо значимою в складі опаду є маса гілок (12,4-14,7%), шишок сосни (10,5-11,7%), кори дерев (6,6-9,0%) і плісок горішків бука (3,6-10,6%). Невеликою часткою опаду представлені горішки бука (1,7-4,3%) та листя супутніх порід (0,4-1,7%) і найменшою – насіння супутніх порід (0,01-0,13%). Найбільша маса опаду формується в жовтні (35,6-44,6%). Значна кількість мертвої фітомаси опадає також у вересні (14,1-16,2%) та в осінньо-зимово-весняний період (листопад – березень, 19,3-19,7%). Невелике збільшення опаду в сосново-букових деревостанах Львівського Розточчя є характерним і для травня (8,4-14,3%). Найменша кількість фітомаси опадає в квітні (близько 2,0%). Невелику частку опаду спостережено також у липні (2,9-3,7%) і в серпні (2,7-3,7%). Річна динаміка нагромадження окремих фракцій опаду в сосново-букових лісостанах є неоднозначною. Найбільша маса хвої сосни опадає у вересні (29,0-33,2%) або у жовтні (26,4-40,2%), листя бука та супутніх порід – у жовтні (відповідно, 84,5-87,4% і 81,0-81,2%), гілок – у зимовий період (38,9-63,6%) або у травні (13,1-45,3%), кори – у зимовий період (39,7-43,1%), шишок сосни – в травні і червні (відповідно, 26,7-38,0% і 28,7-38,8%), горішків бука – у вересні (54,2-58,7%), плісок горішків бука – у вересні і зимовий період (відповідно, 17,9-23,2% і 40,7-53,0%), насіння супутніх порід – у жовтні (57,1-70,7%). Після проведення першого прийому рівномірної поступової рубки річна маса опаду зменшилась до 44,3%, а групово-вибіркової – до 62,1% порівняно з контролем. При цьому річна динаміка опаду і його фракцій після рубок істотно не змінилася

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Аравіцька, М. Г. "Вплив реабілітаційної програми на фізичну активність хворих ожирінням". Pain medicine 3, № 2/1 (16 жовтня 2018): 19. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.26410.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Ожиріння – одне з найпоширеніших хронічних неінфекційних захворювань. Основою його корекції є довготривала зміна стилю життя за рахунок збільшення фізичної активності на тлі модифікації харчування. Мета дослідження. визначення динаміки фізичної активності хворих на ожиріння під впливом реабілітації. Матеріали та методи. Проведено опитування 124 осіб другого зрілого віку з аліментарно-конституційним ожирінням (56 – І ступеня, 41 – ІІ ступеня, 27 – ІІІ ступеня, встановленим за індексом маси тіла) та 63 осіб без ознак ожиріння. Для оцінки рівня фізичної активності застосовували International Physical Activity Questionnaire (IPAQ) у скороченому варіанті. Тестування хворих ожирінням проводили до та після впровадження річної індивідуально-орієнтованої комплексної програми реабілітації, що включала збільшення фізичної активності, зміну стилю харчування, рефлексотерапію, масаж, покращення психоемоційного стану, вироблення свідомого активного ставлення до процесу схуднення. Результати дослідження та їх обговорення. Для хворих на ожиріння І–ІІІ ступеня важкості притаманний вірогідно нижчий рівень фізичної активності, прямо пропорцій ний ступеню ожиріння, порівняно з особами з нормальною масою тіла. Відповідно найбільший ступінь гіподинамії виявлявся у хворих ожирінням ІІІ ступеня. Річне впровадження індивідуально-орієнтованої комплексної програми реабілітації дозволило досягнути статистично значущого (р < 0,05) покращення відносно вихідних показників усіх досліджу- ваних параметрів фізичної активності (інтенсивної, помірної, ходи пішки) осіб з ожирінням. Хворі ожирінням І ступеня досягли рівня фізичної активності осіб з нормальною масою тіла (р < 0,05). Найбільший приріст тижневих енерговитрат виявили хворі ожирінням ІІІ ступеня, переважно за рахунок виконання інтенсивної фізичної активності. Висновки. Внаслідок впровадження розробленої комплексної реабілітаційної про- грами визначено статистично значуще збільшення всіх видів фізичної активності хворих ожирінням І–ІІІ ступеня порівняно з вихідним результатом. Перспективи подальших досліджень полягають у поглибленому дослідженні впливу засобів реабілітації на стан організму хворих ожирінням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Bogmat, L. F., та V. V. Nikonovа. "Ремоделювання серця та зміни загальної гемодинаміки в підлітків з артеріальною гіпертензією". HYPERTENSION, № 1.33 (10 січня 2014): 14–19. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.1.33.2014.82660.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета даного дослідження — встановлення особливостей ремоделювання серця та змін загальної гемодинаміки в підлітків з артеріальною гіпертензією залежно від маси тіла. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 102 юнаків 13–18 років з АГ, серед яких 32 підлітки з АГ та нормальною масою тіла, 23 — з АГ й надлишковою масою тіла (НМТ) та 47 — з АГ та ожирінням I–II ступеня. Фізичний розвиток дітей оцінювався з використанням антропометричних параметрів (зріст, маса тіла, окружність талії (ОТ) та стегон (ОС)) та обчисленням індексу маси тіла (ІМТ, кг/м2). ІМТ оцінювали за номограмами з урахуванням віку і статі. Нормальним вважався ІМТ, що знаходився на рівні між 15-м і 85-м перцентилем. Показники ІМТ між 85-м і 97-м перцентилем розцінювалися як надлишок маси тіла, а вище 97-го перцентиля — як ожиріння. Критерієм абдомінального ожиріння вважалася окружність талії, що дорівнювала 94 см і більше для юнаків віком понад 16 років і більше 90-го перцентиля для дітей до 15 років (IDF 2007). Функціональний стан серцево-судинної системи вивчався за допомогою ультразвукового дослідження серця в М- і В-режимах із використанням датчика 3,5 мГц на апараті Sonoline-SL1 фірми Siеmens за стандартною методикою, що рекомендована Асоціацією спеціалістів з ехокардіографії.Результати та їх обговорення. Єдиним антропометричним показником у підлітків виділених груп, за яким вони не розрізнялись між собою, був зріст. Середні значення ІМТ у пацієнтів з АГ і НМТ та АГ й ожирінням знаходилися в межах від 26,55 ± 0,35 кг/м2 до 31,98 ± 0,67 кг/м2 на відміну від хворих із АГ і нормальною масою тіла, у яких цей показник знаходився на рівні 22,21 ± 0,35 кг/м2 (р < 0,001). Установлено статистично значущу відмінність середніх показників індексу ОТ/ОС у пацієнтів з АГ та ожирінням та у хворих з АГ та НМТ (р < 0,001). Збільшення вище від норми показника ОТ понад 94 см для юнаків віком понад 16 років і більше 90-го перцентиля для дітей до 15 років виявлено у 20,0 ± 7,7 % випадків лише серед юнаків з АГ та ожирінням, ОТ в них знаходилася в межах від 93 до 128 см.При оцінці параметрів серця встановлено такі особливості: у групі юнаків з АГ та ожирінням порівняно з групою контролю відбувалось вірогідне збільшення діаметра кореня аорти (р < 0,05), розширення лівого передсердя (р < 0,05), дилатація порожнини лівого шлуночка (ЛШ) (р < 0,05). Задня стінка лівого шлуночка (р < 0,01) та міжшлуночкова перегородка (р < 0,01) також були вірогідно товщими, унаслідок чого відбувався приріст маси міокарда ЛШ (р < 0,05) та збільшення відносної товщини стінки лівого шлуночка (р < 0,05). У групі підлітків з АГ та НМТ зареєстровано вірогідне потовщення міокарда лівого шлуночка, як задньої стінки лівого шлуночка (р < 0,01), так і товщини міжшлуночкової перегородки (р < 0,01), у результаті чого відбувалось збільшення індексу маси міокарда лівого шлуночка (р < 0,1), вірогідний приріст відносної товщини стінки лівого шлуночка (р < 0,01) та істотне збільшення діаметра аорти (р < 0,05). Звертає на себе увагу розширення порожнини правого шлуночка як у групі з НМТ, так і в юнаків з ожирінням (р < 0,01; р < 0,01). У групі підлітків з АГ та нормальною масою тіла параметри серця мали лише тенденцію до збільшення, але не досягали рівня достовірності в порівнянні з групою контролю.При індивідуальній оцінці параметрів серця виявлено, що концентрична гіпертрофія лівого шлуночка зареєстрована в 1 (3,13 %) підлітка з АГ з нормальною масою тіла, у 4 (17,39 %) юнаків з АГ та НМТ та в 7 (14,89 %) — з АГ та ожирінням. Ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка виявлена у 3 (13,04 %) обстежених з АГ із НМТ та в 11 з АГ на тлі ожиріння (23,40 %). Дилатацію порожнини ЛШ виявлено в 9 (28,12 %) хворих з АГ з нормальною масою тіла, у 14 (60,88 %) — з АГ та НМТ та у 22 (46,80 %) юнаків з АГ на тлі ожиріння. Таким чином, у підлітків з АГ і НМТ відбувається бівентрикулярне ремоделювання серця з переважно концетричною гіпертрофією міокарда лівого шлуночка на відміну від підлітків з АГ і ожирінням, де ремоделювання серця відбувається з формуванням ексцентричної гіпертрофії, переважно за рахунок міжшлуночкової перегородки. Звертає на себе увагу формування в обох групах підлітків (із надмірною масою та ожирінням) ознак діастолічної дисфункції міокарда ЛШ та значна дилатація кореня аорти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Міщенко, Ярослав, Володимир Собченко та Олександр Марченко. "ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ УМОВ УКРАЇНИ НА ПРОХІДНІСТЬ БОЙОВИХ БРОНЬОВАНИХ МАШИН". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, № 2-3 (11 квітня 2022): 300–319. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.889.

Повний текст джерела

Анотація:

За результатами теоретичних досліджень проаналізовано фізико-географічне районування України, фізико-механічні властивості різних типів ґрунтів, попередні дослідження методів визначення несівної властивості ґрунтів та встановлено, що рівень маневреності бойових броньованих машин (ББМ) та прохідності місцевості визначається ступенем розвитку дорожньої мережі та впливом зовнішнього середовища. Вплив зовнішнього середовища на вибір типу рушія ББМ обумовлений фізико-географічними умовами конкретного району, які визначаються його кліматом та характерними типами ґрунтів. Кліматичні умови суттєво впливаютьна зміну фізико-механічних властивостей ґрунту. Тому в одну пору року в різних географічних регіонах характеристики однакових типів ґрунтів будуть різні. Зважаючи на це, з метою раціонального вибору типу рушія ББМ для конкретного району необхідно враховувати характеристику ґрунту, погодні умови, які поділяються на: сніговий період, період весняної відлиги, а також літнього та осіннього бездоріжжя із середніми календарними термінами початку і кінця кожного з цих періодів. Однак проведення інженерної розвідки місцевості прохідності ґрунтів і дотепер визначається приблизно, за допомогою найпростіших пристроїв-пенетрометрів. Eраховуючиособливості зміни властивостей ґрунтових поверхонь та складність процесу террамеханіки, конструктори часів СРСР основну увагу приділяли значенням питомого тиску ББМ на ґрунт з урахуванням значень несівної здатності ґрунтів, намагаючись компенсувати постійно зростаючі значення бойової маси ББМ, нехтуючи динамічними змінами фізико-механічних властивостей ґрунтів. У результаті перевага надавалася ББМ з гусеничним типом рушія у різних компоновках, проте такий підхід не завжди був раціональнимз точки зору бойового застосування зразка. Отже, постійна зміна властивостей ґрунтів та експериментальний спосіб пошуку компромісних рішень для раціонального визначення типу рушія з урахуванням ваги ББМ вимагає проведення подальших досліджень та розробки науково-методичного підходу, який дозволить враховувати зміну механічних властивостей ґрунту залежно від його вологості, а не обмежуватися значеннями несівної здатності, значення яких є справедливими тільки для географічних районів, в яких вони визначалися експериментально в конкретний період року.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Адаменко, Богдан Іванович, Олександр Анатолійович Майстренко та Володимир Валерійович Петушков. "Експериментальне визначення основних параметрів тормозу відкатних частин артилерійської гармати, що впливають на його характеристики". Озброєння та військова техніка 28, № 4 (3 грудня 2020): 38–47. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2020.4(28).38-47.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропонований в статті підхід дозволив авторам провести експериментальне комплексне дослідження гідродинамічного робочого процесу гальма відкотних частин з одночасним спостереженням змін динамічних і кінематичних характеристик центру мас відкотних частин. Підтверджені два шляхи управління характеристикою гальма зміною сумарного ефективного прохідного перетину калібрувальних жиклерів, пазів й клапану модератора або щільності імпульсу. На основі методу малих відхилень авторами запропонований експериментальний підхід з обґрунтування гранично допустимих відхилень характеристик гальма, а також уточнені підходи до відновлення характеристик гальма відкотних частин. Не обхідність експериментальних досліджень при дослідженні основних параметрів гальма відкотних частин артилерійської гармати диктувалася, перш за все, не обхідністю підтвердження достовірності нових результатів, що отримані під час теоретичних досліджень. Зауважимо, що всі математичні моделі робочих процесів, наведені авторами, використовують експериментальні коефіцієнти багатопараметричних взаємозв’язків, виділити які окремо не представляється можливим. З метою перевірки адекватності результатів теоретичних досліджень із стійкості та нерухомості артилерійської гармати авторами розроблені загальна й приватна методики експериментальних досліджень робочого процесу гальма відкотних частин, експериментальна установка для дослідження параметрів гальма відкотних частин. Результати експе риментальних досліджень підтверджують встановлений теоретичний зв’язок нерухомості та стійкості гармати від величини зміни параметрів робочої рідини гальма відкотних частин (характеристики гальма) і конструк ції вдосконаленого модератора. Проведені дослідження показали адекватність теоретичних й експериментальних результатів, отриманих авторами. Експериментально встановлено збільшення параметрів стійкості та нерухомості артилерійської гармати на 13−15% при реалізації запропонованого авторами способу ступеневої зміни перетікання робочої рідини і застосування удосконаленого модератора.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Boiko, A. O., I. V. Zemlіachyk та Yu B. Valihura. "РИЗИК УРАЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ ІЗ РІЗНОЮ ТРИВАЛІСТЮ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (13 листопада 2019): 5–8. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2019.1.10495.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Вивчити ризик виникнення патологій серцево-судинної системи залежно від тривалості ЦД 2 типу, індексу маси тіла (ІМТ), змін у ліпідограмі: ліпопротеїнів високої (ЛПВЩ) та низької щільностей (ЛПНЩ), триацилгліцеролів (ТГ) та рівня артеріального тиску (АТ). Матеріали і методи. Ми проаналізували стаціонарні карти 30 хворих на цукровий діабет 2 типу, які перебували на лікуванні в терапевтичному відділенні КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2», визначили ІМТ та оцінили їх ліпідограму. Серед обстежених було 18 чоловіків (60 %) та 12 жінок (40 %) віком від 34 до 69 років з тривалістю хвороби від 1 до 21 року. Залежно від тривалості захворювання, стаціонарні карти хворих поділили на 3 групи: перша – тривалість ЦД 2 типу до 5 років (n=6), друга група – від 6 до 10 років (n=16), третя група – понад 11 років (n=8). Результати й обговорення. У хворих першої групи ІМТ становив 26,5 (надмірна маса тіла). У пацієнтів другої групи відповідно 33,99 (ожиріння 2 ступеня). У третій групі ІМТ був 28 (ожиріння 1 ступеня). Аналіз показників ліпідограми дозволив виявити значне зростання ТГ та зниження ЛПВЩ у хворих із найтривалішим перебігом ЦД 2 типу (третя група), а більш виражене підвищення ЛПНЩ було у пацієнтів із тривалістю ЦД від 6 до 10 років. Аналізуючи показники АТ у групах хворих, ми виявили найвищі цифри гіпертензії у третій групі, виражені зміни на ЕКГ, порушення ритму, провідності. У 2-х пацієнтів було діагностовано інфаркт міокарда в анамнезі. Висновки. У хворих на ЦД 2 типу з тривалістю захворювання від 6 до 10 років спостерігають зростання ІМТ(ожиріння 2 ступеня), підвищення рівня ЛПНЩ. В пацієнтів із ЦД 2 типу з тривалістю хвороби більше 11 років зростає рівень ТГ, збільшується ризик ускладнень збоку серцево-судинної системи (за даними ЕКГ).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Федорович, Єлизавета Іллівна, Андрій Володимирович Муженко та Микола Вікторович Слюсар. "ЗВ'ЯЗОК ХІМІЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ВОДИ З МОРФОЛОГІЧНИМИ ОЗНАКАМИ РАКІВ РІЗНИХ ВИДІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (6 січня 2022): 165–70. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.28.

Повний текст джерела

Анотація:

Об’єктом досліджень була галузь аквакультури, а саме технологія вирощування раків в умовах замкнутого водопостачання. Були проведені дослідження по впливу температури, насичення кисню та кислотності води на морфологічні ознаки раків. Метою досліджень було визначення оптимального рівня кисню, температури та кислотності середовища, при якій спостерігаються найбільші прирости та найменші втрати поголів’я. Технологія промислового вирощування раків ще недостатньо розвинута. Вирощування товарного раку з визначенням оптимального рівню кисню є найважливішим елементом цієї технології. Вплив вмісту кисню при вирощуванні гідробіонтів має першочергове значення. При цьому рівень кисню тісно пов’язаний з температурою в установці замкнутого водопостачання. Зміна температурного режиму в допустимих межах не викликають значні зміни в процесі розвитку раків, проте, підвищення температури відповідно збільшує споживання кисню та активізує інші процеси метаболізму. Провівши дослідження отримано наступні результати: найкращою температурою для утримання всіх видів раків є 23-25°С. Зміна кислотності в межах 6-8 °Т не впливала на збільшення живої маси ракоподібних. Зміна апетиту, поведінки та приростів не спостерігалася в жодній групі. При зниженні рівня кисню до 5 мг/л. спостерігалося пригнічення апетиту та зменшення рухливості раків червоноклешневого виду, а на кінець другої доби 75% раків загинуло. У річкового широкопалого рака також було помічено кисневе голодування. Найкраще переніс зниження рівня кисню мармуровий рак, у якого спостерігалося не значне зменшенням приростів. Несприятливі умови кисневого середовища спровокували порівняно високу смертність особин. В кінцевому підсумку все це призвело до мінімальної біопродуктивності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Iusypiva, Т., A. Zadesenets та D. Zloschastyeva. "Вплив техногенних умов зростання на зміни морфометричних показників однорічного пагона Ялини колючої". Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 46 (6 червня 2019): 98–102. http://dx.doi.org/10.15421/441716.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчено дію викидів Придніпровської ТЕС (м. Дніпро) на морфометричні по-казники однорічного пагона Picea pungens Engelm (f. viridis Regel.). Виявлено, щовнаслідок хронічного впливу на рослини фітотоксикантів змінюється інтенсивністьросту пагонів і асиміляційного апарату. Запропоновано чутливі тест-параметри (ве-личина річного приросту пагонів, довжина і маса хвоїнки) для фітоіндикації станурослин ялини колючої в техногенних умовах зростання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Локес-Крупка, Т. П., Т. Л. Бурда та М. І. Цвіліховський. "ВПЛИВ РАЦІОНІВ НА РОЗВИТОК НАДМІРНОЇ МАСИ ТІЛА СОБАК ПОРІД СЕРЕДНЬОГО РОЗМІРУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 224–32. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.29.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведені дані стосовно впливу надмірної та ненормованої годівлі свійських собак поро-ди мопс за умови вживання раціонів різних класів на метаболізм ліпідів і білків, а також на характе-ристики вгодованості. Вибір породи зумовлено як поширеністю мопсів як домашніх улюбленців у на-селення України, так і схильністю цих тварин до надмірного споживання корму, а отже до накопи-чення надмірної маси тіла. Упродовж чотирьох місяців проведений експеримент щодо впливу дозо-ваності раціонів різних класів (натуральний, промислові раціони супер-преміум та економ класів) на зміни зовнішнього вигляду тварин (відкладання абдомінального жиру) та стан метаболізму білків та жирів свійських собак породи мопс. На початку дослідження, через два місяці та через чотири місяці проводили клінічні дослідження, оцінку вгодованності, біохімічні дослідження сироватки крові (визначення в сироватці крові вмісту загального білка та його фракцій, тригліцеролів, холестеролу загального, ліпопротеїдів високої, низької та дуже низької густини), отримані дані обробляли ста-тистично. У результаті надмірної неконтрольованої годівлі в собак зареєстрували наявність гіпер-протеїнемії, що проявлялося підвищенням рівня загального білка в сироватці крові усіх 3-х груп тва-рин у 1,13, 1,16 та 1,12 раза, відповідно. Аналіз протеїнограми показав, що підвищення вмісту зага-льного білка в сироватці крові виникав за рахунок підвищення рівня білків фракції альбумінів у 1,15, 1,28 та 1,14 раза, відповідно. У разі застосування раціону економ класу у вільному доступі на тлі гіперпротеінемії та зростання маси. У сироватці крові собак достовірно підвищилась концентрація тригліцеролів та ЛПДНГ у 1,31 раза, холестеролу загального та ЛПНГ у 1,26 та 1,57 раза, відповід-но. Важливим є відсутність достовірних змін щодо рівня ЛПВГ у сироватці крові собак, що свід-чить про відсутність компенсаторного посилення зворотного шляху холестеролу з тканин і стінок судин у печінку. У собак, які утримувалися на раціоні 3 (натуральний), наприкінці І-го етапу експе-рименту не було встановлено негативних змін морфометричних показників, а також показників об-міну білків і ліпідів, як і в разі вживання раціону 1. По закінченню ІІ-го етапу експерименту як мор-фометричні (зростання маси тіла в 1,14 раза), так і біохімічні показники собак зазнавали певних змін: зростав уміст білків; рівень тригліцеролів, холестеролу загального та ЛПВГ збільшувався в 1,31, 1,23 та 1,23 раза, відповідно. Такі зміни метаболізму в подальшому можуть спричинити роз-виток ожиріння та іншої супутньої внутрішньої патології. Одержані результати є важливими для сучасної ветеринарної практики як елемент експериментально-доказової науки, що дозволить вести ефективну просвітницьку діяльність серед населення з профілактики ожиріння в собак.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Sirchak, Ye S., V. Ye Barani, V. Yu Koval, Z. Yo Fabri та S. S. Sirchak. "ЗМІНИ ТРОФОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ ТА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (19 серпня 2020): 161–65. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11336.

Повний текст джерела

Анотація:

Підшлункова залоза (ПЗ) виробляє більш ніж 20 травних ферментів за добу. При захворюваннях ПЗ ця функціональна активність знижується, внаслідок чого відбувається порушення травлення з розвитком трофологічної недостатності. Мета – визначити особливості трофологічного статусу у хворих на хронічний панкреатит (ХП) та цукровий діабет (ЦД) 1-го та 2-го типів. Матеріал і методи. Обстежено 126 хворих на ХП та ЦД. Хворих на ХП поділено на 2 групи: в І групу увійшли 62 хворих на ЦД 1-го типу, а ІІ групу склали 64 пацієнти з ЦД 2-го типу. Усім обстеженим пацієнтам проведені загальноклінічні дослідження, а також біоімпедансометрія. Результати. Серед хворих І групи переважали пацієнти з нормальною вагою тіла та дефіцитом маси тіла (42,0 % та 29,0 %; р<0,01), тоді як серед пацієнтів з ХП та ЦД 2-го типу – особи з ожирінням І ст. та надмірною вагою тіла (31,2 % (р<0,01) та 28,1 % (р<0,05)). У хворих І групи встановлено дефіцит м’язової та кісткової маси, а також нестачу вмісту рідини в організмі, тоді як у хворих ІІ групи діагностовано виражене накопичення жирової маси в організмі та зниження м’язової маси, а також перевантаження організму вмістом рідини. Висновки. Антропометричне дослідження вказує на переважання пацієнтів з дефіцитом маси тіла та нормальною вагою у групі хворих на ХП та ЦД 1-го типу, тоді як серед хворих на ХП та ЦД 2-го типу переважають особи з ожирінням І ступеня та надмірною вагою. У хворих на ХП та ЦД 1-го типу дослідження складу тіла вказує на дефіцит м’язової та кісткової маси, а також відносне зменшення вмісту рідини, тоді як у хворих ІІ групи (поєднання ХП та ЦД 2-го типу) діагностовано збільшення жирової маси та рідинного компонента при тенденції до зменшення м’язової маси.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Макодрай, Ю. І., та І. М. Кліщ. "Показники ендогенної інтоксикації у щурів при доброякісній гіперплазії простати на тлі токсичної дії етанолу". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (23 лютого 2022): 53–57. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12759.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Доброякісна гіперплазія простати серед урологічних захворювань чоловіків старшого віку посідає вагоме місце з тенденцією до зростання. Найпоширенішою соціальною проблемою є вживання алкоголю. Його токсичної дії зазнають багато систем та органів, адже він легко взаємодіє з багатьма процесами життєдіяльності організму. За рахунок синдрому ендогенної інтоксикації ми можемо оцінити багато даних та отримати результати про перебіг багатьох захворювань за рівнем молекул середньої маси та змін еритроцитарного. Мета дослідження – вивчити зміни показників ендогенної інтоксикації за рівнем молекул середньої маси та змін еритроцитарного індексу в щурів із доброякісною гіперплазією простати за поєднаної дії етанолу. Матеріали і методи. Експериментальних тварин поділили на 4 групи: перша (контрольна група) – щури, яким протягом 28 діб вводили дистильовану воду перорально; друга група – тварини, яким протягом 28 днів вводили 40 % розчин етанолу із розрахунку 2 мл/100 г маси тіла перорально 1 раз на добу. У щурів третьої групи моделювали розвиток доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) за допомогою підшкірного введення ампульного 5 % тестостерону в дозі 0,1 мг/кг 1 раз на добу тривалістю 28 діб; у четвертій групі (12 тварин) відтворювали модель ДГПЗ із додатковим токсичним впливом 40 % розчину етанолу із розрахунку 2 мл/100 г маси тіла внутрішньо 1 раз на добу тривалістю 28 діб. Результати. У результаті досліджень, які ми провели, у тварин різних дослідних груп за умов експериментального моделювання доброякісної гіперплазії простати виявлено, що відбувається поступове зростання показників ендогенної інтоксикації на 7-шу, 14-ту, 21-шу доби експерименту. Найвищих показників усі маркери ендогенної інтоксикації (ЕІ) досягли на 21 добу дослідження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Лихочвор, В. В., та М. О. Андрушко. "ВПЛИВ НОРМ ВИСІВУ ГОРОХУ НА ЕЛЕМЕНТИ СТРУКТУРИ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 51–57. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Високу врожайність зерна гороху можна одержати при вирощуванні його за інтенсивною техно-логією з внесенням розрахункових норм мінеральних добрив та інтегральним застосуванням засобів захисту рослин. Актуальним є також оптимізація норм висіву насіння гороху в певних ґрунтово-кліматичних умовах. Метою досліджень було встановити вплив шести норм висіву (0,9; 1,0; 1,1; 1,2; 1,3; 1,4 млн/га) на показники структури врожаю та зернову продуктивність гороху сорту Мадонна. У процесі досліджень використано такі методи: польовий, кількісний, метод пробного снопа, ваговий,статистичний. Результати проведених досліджень показали, що зміна густоти агрофітоценозу впли-ває на врожайність гороху, що пояснюється формуванням різних показників структури врожаю.Встановлено, що підвищення норми висіву з 0,9 млн/га до 1,4 млн/га призвело до збільшення густотирослин перед збиранням з 70 шт/м2 до 90 шт/м2, або на 20 шт/м2. Проте це не забезпечило очікуваногозбільшення врожайності, оскільки в загущених посівах зменшилась індивідуальна продуктивність рос-лин гороху. Виявлено, що норми висіву мали істотний вплив на показники структури врожаю гороху.При зростанні норми висіву насіння з 0,9 млн/га до 1,4 млн/га кількість бобів на рослині зменшилась з4,8 до 4,5 шт., кількість зерен у бобі з 6,9 до 6,1 шт., кількість зерен з рослини з 33 до 27,6 шт. Основ-ний елемент продуктивності, маса зерна з рослини знизилася при загущенні посівів з 9,60 г на варіантіз висівом 0,9 млн/га до 7,05 г за висіву 1,4 млн/га, тобто на 2,55 г. Збільшення норми висіву супрово-джувалося також зниженням маси 1000 зерен, відповідно з 291,0 г до 255,8 г. Оптимальною нормоювисіву гороху сорту Мадонна в умовах достатнього й надмірного зволоження (сума опадів 2017 р. бу-ла 761 мм, 2018 р. − 818 мм, 2019 р. – 803 мм) західного Лісостепу України є 1,0 та 1,1 млн/га. На цихваріантах урожайність зерна була найвищою і становила 6,52 т/га та 6,55 т/га. Такий рівень уро-жайності одержано внаслідок раціонального поєднання густоти рослин перед збиранням (77 та82 шт./м2) та підвищення показника маси зерна з однієї рослини до 8,96 г та 8,51 г. Збільшення і змен-шення норми висіву понад 1,0 і 1,1 млн/га спричинює зниження врожайності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Osyodlo, G. V., Yu Ya Kotyk та V. P. Slobodyanyk. "Особливості змін слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки у військовослужбовців - пацієнтів хірургічного профілю". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 4 (30 грудня 2021): 113–20. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-113.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті проведений аналіз ерозивно-виразкових змін слизової оболонки гастродуоденальної зони у військовослужбовців з хірургічною патологією. Мета дослідження. Вивчити особливості змін слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки у військовослужбовців з хірургічною патологією. Матеріали та методи. Виконано аналіз звітної медичної документації – 9591 езофагогастродуоденоскопічних досліджень у пацієнтів, що перебували на лікуванні у відділеннях хірургічного профілю Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ». Вивчено показники структури та динаміки змін слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки у військовослужбовців з хірургічною патологією. Результати та обговорення. Встановлено, що за період 2017-2020 рр. загальна кількість ерозивно-виразкових змін слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки у військовослужбовців становила 410 (42,8‰). У структурі цих патологій – виразка шлунку – 11 осіб (2,7%), виразка дванадцятипалої кишки – 48 осіб (11,7%), ерозивний гастрит – 212 осіб (51,7%), ерозивний дуоденіт – 139 осіб (33,9%). Виявлено, що за досліджений період (2017-2020 рр.) частка випадків ендоскопічних змін слизової оболонки шлунку має загальну тенденцію до зростання, а динаміка змін з боку слизової оболонки дванадцятипалої кишки має низхідний характер. Найбільша частка (39,5% випадків) ерозивно-виразкових пошкоджень гастродуоденальної зони припадає на відділення невідкладної хірургії. Висновки. Встановлено, що у військовослужбовців – пацієнтів хірургічного профілю при проведенні езофагогастродуоденоскопії найбільш часто мали місце ерозивні зміни слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки – у 51,7% та 33,9% відповідно. Виразкові пошкодження виявляли значно рідше – виразку шлунку діагностовано у 2,7%, а виразку дванадцятипалої кишки у 11,7% випадків. Ерозивні зміни шлунку та дванадцятипалої кишки мали тенденцію до зростання показників протягом дослідженого періоду, а динаміка виразкових пошкоджень – навпаки мала низхідний характер. Ерозивно-виразкові зміни слизової шлунку та дванадцятипалої кишки частіше реєструвалися у пацієнтів з гострою хірургічною патологією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Цюра, Н. Я., Д. П. Кіндзера, В. М. Атаманюк та Р. Р. Госовський. "Динаміка видалення вологи з Ферум(ІІ) сульфат гептагідрату під час процесу зневоднення фільтраційним методом". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 74–79. http://dx.doi.org/10.36930/40310112.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропоновано фільтраційний метод дегідратації Ферум(ІІ) сульфат гептагідрату з отриманням Ферум(ІІ) сульфат тетрагідрату для його подальшої утилізації як вторинної сировини у промисловості, зокрема у виробництві пігментів. Обґрунтовано вибір способу дегідратації та, відповідно до технологічних вимог та властивостей матеріалу, встановлено діапазон зміни параметрів процесу сушіння й описано методики проведення експериментів. На базі даних, отриманих під час експериментальних досліджень, побудовано графічні залежності, які демонструють залежність зміни залишкової маси вологи в шарі матеріалу залежно від часу за різних швидкостей руху теплового агенту та за різних висот шару. Також подано залежності зміни температури теплового агенту на виході зі стаціонарного шару Ферум(ІІ) сульфат гептагідрату, через який профільтровується тепловий агент. Аналіз цих результатів дав змогу переконатися в існуванні періодів часткового та повного насичення вологою теплового агенту. Внаслідок узагальнення отриманих даних запропоновано кінетичні рівняння для розрахунку зміни вологовмісту Ферум(ІІ) сульфат гептагідрату в періоди повного та часткового насичення теплового агенту. Розраховано значення коефіцієнта сушіння, відносного коефіцієнта сушіння та швидкості сушіння за змінних параметрів теплоносія та різних висот шару матеріалу. Ці величини дали змогу розрахувати тривалість процесу дегідратації до моменту досягнення критичної вологості та загальну тривалість сушіння, а також запропонувати розрахункову залежність для визначення зміни вологовмісту Феруму(II) сульфат гептагідрату в часі в широкому діапазоні зміни параметрів процесу фільтраційного сушіння для періоду часткового насичення теплового агенту вологою. Ці результати використовують для розрахунку технологічних параметрів процесу дегідратації Ферум(ІІ) сульфат гептагідрату та в процесі проєктування відповідної сушильної установки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Dolzhykova, O. V., та L. M. Maloshtan. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ СУПОЗИТОРІЇВ ВАГІНАЛЬНИХ «МЕЛАНІЗОЛ» ПРИ ТРИВАЛОМУ ЗАСТОСУВАННІ У ЩУРІВ". Фармацевтичний часопис, № 1 (24 березня 2020): 82–88. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.1.10975.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Вивчення впливу вагінальних супозиторіїв «Меланізол» на організм інтактних щурів-самиць за умови тривалого повторного вагінального уведення. Матеріали і методи. Вивчення токсичності вагінальних супозиторіїв «Меланізол» та їхньої основи на тлі уведення статевозрілим щурам-самицям проведено протягом 30 діб. Контролювали динаміку маси тіла тварин, клінічні та біохімічні показники крові, показники сечі. В кінці досліду проводили макроскопічне дослідження і оцінку коефіцієнтів маси внутрішніх органів. Результати й обговорення. Проведено вивчення впливу вагінальних супозиторіїв «Меланізол» в дозі 21 мг/кг (з урахуванням суми діючих речовин) на здорових щурах-самицях за умов тривалого повторного вагінального застосування (рекомендований шлях введення). Експериментально встановлено, що супозиторії «Меланізол» в умовно-терапевтичній дозі при тривалому вагінальному уведенні здоровим щурам-самицям не проявляє негативного впливу на масу тіла, показники клінічної крові, біохімічні показники крові та показники сечі тварин у порівнянні з контрольною групою тварин. Проведене дослідження внутрішніх органів тварин довело, що органи були звичайного вигляду без запалення та інших змін. Масові коефіцієнти внутрішніх органів експериментальних тварин не виявило достовірної різниці між показниками дослідних та контрольної груп тварин. Висновки. Отримані в результаті експерименту дані свідчать, що у дозі 21 мг/кг вагінальні супозиторії «Меланізол» не чинять токсичного впливу на організм здорових щурів-самиць, що дозволяє рекомендувати досліджувані супозиторії «Меланізол» для подальшого вивчення як лікарського засобу для лікування вагінітів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Попов, Микола, Тетяна Лядова, Віра Оленич, Олена Огнівенко, Олексій Савво та Ольга Сухоносова. "ХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БІОМЕМБРАН ГРАНУЛОЦИТІВ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ У ЧАСТО ХВОРИХ ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ВЕГЕТАТИВНИХ ДИСФУНКЦІЙ ТА НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ ТІЛА". Problems of Endocrine Pathology 79, № 1 (15 березня 2022): 118–24. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2022.1.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Діти, що часто хворіють (ЧХД), складають особливу групу пацієнтів, яка потребує пильної уваги з боку лікарів-фахівців. Особливо це стосується народжених недоношеними дітей із перинатальним ураженням центральної нервової системи (ЦНС), у яких надалі розвився синдром вегетативних дисфункцій, надлишкова вага та нижча імунореактивність порівняно зі здоровими однолітками. Мета роботи – дослідити стан біохімічного показника імунокомпетентних клітин (фосфоліпідний (ФЛ) склад мембран гранулоцитів) у дітей, що часто хворіють, із синдромом вегетативної дисфункції та надлишковою вагою, які народилися недоношеними з перинатальним ураженням ЦНС. Матеріали та методи. Обстежено 68 дітей віком 6-7 років з групи ЧХД, яких розподілили у такий спосіб: 1 група — 36 дітей з синдромом вегетативних дисфункцій (СВД) з надлишковою вагою (перевищення вікової норми на 24-30 %), що народилися недоношеними з перинатальним гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС (1 група) та 32 дитини з СВД, які мають нормальну масу тіла (2 група). Групу контролю склали 30 здорових дітей. Програма біохімічних досліджень полягала у дослідженні ФЛ-складу мембран гранулоцитів. Результати. Вивчення ФЛ-складу мембран гранулоцитів крові в групах дослідження встановило вірогідні відмінності проти зазначених показників групи контролю. Отримані дані свідчать про збільшення вмісту ненасичених жирних кислот і порушеня співвідношення насичені / ненасичені жирні кислоти біомембран клітин крові у ЧХД. Це також супроводжувалося підвищенням окиснення ліпідів мембран, про що свідчили високі рівні лізофосфатидилхолінів. Зокрема, зміни у біомембранах гранулоцитів були більш виразними у групі дітей із СВД та надлишковою масою тіла проти дітей з нормальною вагою. Висновки. У дітей, що часто хворіють, народжених недоношеними з перинатальним ураженням ЦНС, як з нормальною, так і з надлишковою масою тіла, зміни в імунокомпетентних клітинах відзначаються певними особливостями, які виявляються підвищенням полярності ліпідного компонента та зменшенням відносного вмісту нейтральних ліпідів у біомембранах. Зазначені порушення спричиняють зміни білок-ліпідних взаємодій – змінюється мікров'язкість і структурно-функціональні властивості біомембран. Виявлені зміни біохімічних характеристик мембран більшою мірою відбуваються за умов надлишкової маси тіла. Зазначене дає змогу припустити, що діти з надлишковою вагою додатково до метаболічного мають певні особливості неврологічного та імунного статусу, що реалізуються в умовах змінених індивідуальних реакцій на тлі метаболічних розладів. Це наголошує необхідність використання мультидисциплінарного підходу до проблеми надлишкової ваги у дітей, щоб сприяти не лише зменшенню маси тіла, а й удосконаленню роботи серцево-судинної, нервової та імунної системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Liakh, Vitalii, Maryna Lukashenko та Alla Usyk. "Постсучасна освіта: зміна парадигми чи пошук нової моделі?" Multiversum. Philosophical almanac 1, № 2 (8 червня 2021): 181–95. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2021.1.2.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано контекст кризи вищої освіти, спричиненої переходом сучасного суспільства до Другого Модерну. Показано, що в умовах передчуття «смерті університету», або перебування його «в руїнах», сьогодні, з одного боку, переглядається «ідея університету», акцентується увага на зміні його місії, пропонуються нові моделі, гнучкі траєкторії освіти, що стимулює адаптаційні процеси в закладах вищої освіти, їх творче реагування на виклики сьогодення, виникнення позауніверситетських освітніх послуг. Водночас, паралельно відбуваються процеси уніфікації освітньої системи, гонитва за рейтингами, що є проявом попереднього коду індустріального суспільства, коли «невидима» частина навчання мала на меті формування керованої робочої сили. Простежено зв’язок між третинним навчанням, «освітою без навчання» та перетворенням університету на лабораторію суспільно-особистісних нанотехнологій, в якій здобувач, пізнаючи власну унікальність, набуває таку пластичність мислення та функції, яких потребують різні соціальні вузли.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Змінна маса"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями