Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Зміни трансформаційні.
Статті в журналах з теми "Зміни трансформаційні"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Зміни трансформаційні".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Мудра, Світлана В’ячеславівна. "Мовленнєва компетентність у структурі підготовки конкурентоздатних фахівців у ВНЗ України". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 11 (13 листопада 2014): 284–93. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v11i0.395.
Повний текст джерелаАнотація:
Створення умов для отримання конкурентних переваг в світі є головною умовою економічної і соціальної стабільності України. Очікувані зміни можливі лише за умови підвищення продуктивності праці, що, у свою чергу, залежить від наявності на вітчизняному ринку праці сучасних висококваліфікованих фахівців. Отже, будь-які трансформаційні зміни в економіці неможливі без реформування та модернізації підготовки конкурентоздатних фахівців.
2
Барановський, М. О. "Сільські теориторії України: рівень розвитку, трансформаційні зміни, концепції реформування". Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Економіка, аграрний менеджмент, бізнес", № 163, ч. 1 (2011): 19–26.
Знайти повний текст джерела
3
Редька, К. Ю. "Трансформаційні зміни інтернет-технологій та їх вплив на документну комунікацію". Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації, вип. 50 (2017): 178–87.
Знайти повний текст джерела
4
Сірий, Є. В. "Трансформаційні зміни ціннісної системи українського суспільства у системі координат: "традиція-модерн"". Вісник Львівського університету. Серія соціологічна, вип. 8 (2014): 3–12.
Знайти повний текст джерела
5
Літвінова, В. О. "ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У КАНАЛАХ КОМУНІКАЦІЇ СУЧАСНИХ РОЗДРІБНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 48–52. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сучасні трансформаційні тенденції у каналах маркетингових комунікації роздрібної торгівлі зі споживачем, які лежать в основі трансформаційних процесів в організації торгівлі. Доведено, що підґрунтям для цих процесів стали підвищення диджиталізації суспільства та кожного окремого індивіда, розширення впливу Інтернет-середовища на суспільство, диференціація каналів розподілу товарів кожного окремого рітейлера та наявність певних недоліків в існуючих формах торгівлі. Окрім того, свій вплив зробили зміни у поведінці споживача: у пріоритетах стали економія часу, комфортне здійснення покупок, тяжіння до персоніфікації обслуговування та небажання спілкуватися у процесі купівлі-продажу. Усе це стало стимулом для швидкого розвитку багатоканальних та крос-канальних комунікацій та поставило перед рітейлом нові горизонти, а саме впровадження так званої безшовної комунікації з клієнтами. Основою багатоканальної та крос-канальної комунікації для офлайн-торговців стали існуючи програми лояльності. Сайт в Інтернеті, адресна розсилка каталогів та акційних пропозицій на електронну пошту, смс-повідомлення – ось перші кроки сучасної української торгівлі у напрямі багатоканальних продаж. Треба відзначити, що такий спосіб комунікації є достатньо новим для нашої країни. Він потребує значної перебудови існуючих бізнес-процесів, суттєвих витрат на впровадження CRM- та ERP-систем, нових рішень для логістичних систем. Потрібно використовувати єдиний повний каталог товарів, доповнений засобами синхронізації і забезпечення якості даних. Зрозуміло, що така перебудова потребує суттєвих витрат. Але наявні приклади впровадження омніканальної комунікації свідчать про високу ефективність трансформації, яка досягається за рахунок збільшення обсягів продаж та економії на утриманні всіх каналів збуту. Трансформаційні процеси маркетингових каналів комунікації, на нашу думку, формують нову омніканальну форму торгівлі, яка поєднуватиме в собі як магазинні, так і немагазинні форми продажу товарів, інтегруючи та поєднуючи специфічні риси обох форм.
6
Давидова, Ірина. "Трансформаційні та інноваційні зміни у бібліотечній сфері діяльності: теоретико-методологічні проблеми співвідношення". Вісник Книжкової палати, № 7 (2008): 20–23.
Знайти повний текст джерела
7
Henyk, Ya V. "ТРАНСФОРМАЦІЇ ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ НА ПОСТТЕХНОГЕННИХ ТЕРИТОРІЯХ КОЛОМИЙСЬКОГО БУРОВУГІЛЬНОГО РОДОВИЩА". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 135–40. http://dx.doi.org/10.15421/40251020.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати досліджень природного процесу ґрунтоутворення та формування ґрунтового покриву схилів відвалів шахт Коломийського буровугільного родовища. Наведено морфологічну будову дернового та гумусово-акумулятивного ембріоземів у місцях формування рослинного вкриття. Проаналізовано зміни фізико-механічних показників верхнього шару ґрунтового покриву посттехногенних територій залежно від видового складу та просторової структури сформованих фітоценозів. Охарактеризовано трансформаційні процеси в едафотопах посттехногенних територій розроблення покладів бурого вугілля внаслідок природної сукцесії рослинності.
8
Lymar, Margaryta. "Витоки та еволюція концепції глобального лідерства США". Eminak, № 2(26) (1 липня 2019): 160–67. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2019.2(26).302.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються теоретичні витоки концепції глобального лідерства США. Розглядається її взаємозв’язок з концепцією світової гегемонії. Аналізується спроможність США чинити якісний вплив на глобальні геополітичні процеси. Пояснюються причини сприйняття США американцями як держави з особливою місією. Доведено, що США ніколи не відмовлялися від світової першості, але з огляду на трансформаційні зміни міжнародної системи обрали курс на досягнення та підтримку глобального лідерства як кращої альтернативи світовій гегемонії.
9
Ліщук М. Є., к.с.-г.н., доцент та Московчук А. Т., к.е.н., доцент. "СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В УКРАЇНІ: АНАЛІЗ СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ ЇЇ РЕФОРМУВАННЯ". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 66–74. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-8.
Повний текст джерелаАнотація:
У матеріалах статті розглянуто стан системи управління охороною праці в України та перспективи її реформування. Здійснено аналіз виробничого травматизму. Зазначено, що загальна його динаміка за 2015-2019 роки є неоднозначною, проте стабільно зростає кількість смертельних нещасних випадків. Причинами такої ситуації може бути неефективність системи управління охороною праці.
Визначено стан імплементації міжнародних норм з охорони праці в національну нормативно-законодавчу базу: транспортування міжнародних норм здійснюється фрагментарно, переважно у формі наказів, що не дозволить комплексно реформувати усі аспекти безпеки і гігієни праці та знизить її впливовість. Охарактеризовано напрями удосконалення системи управління охороною праці з врахуванням ризикоорієнтованого підходу та законодавчих ініціатив з точки зору перспектив, загроз і недоліків.
Акцентовано увагу на тому, що результативність охорони праці залежить від мотивації учасників виробничого процесу. Зазначено, що більшість вітчизняних підприємств перебуває на другому рівні в культурі безпеки (за кривою Бредлі). Вони використовують контроль та примус до виконання необхідних правил. Це не дозволить розв’язати проблему, тому запропоновано поширювати колективну позитивну мотивацію, спрямовану на створення організаційних умов безпечної праці.
Виокремлено трансформаційні тенденції у сфері праці, які призведуть до змін у методах її охорони. Ними є технологічний прогрес, демографічна ситуація, кліматичні зміни і зміни організації праці. Окреслено основні напрями підвищення ефективності функціонування системи управління охороною праці в Україні, які врахують її недоліки та адаптують до перспективних змін.
10
Філіпов, В., та І. Салій. "ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ І ЗМІНИ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНУ АКТИВНІСТЬ СОЦІУМУ". Вісник Національного університету оборони України 52, № 2 (12 лютого 2020): 127–34. http://dx.doi.org/10.33099/2617-6858-2019-52-2-127-134.
Повний текст джерела
11
Mykytchyn, O. I., та T. B. Skrobach. "Трансформація лісового покриву в басейновій геосистемі річки Бережниця". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 39–43. http://dx.doi.org/10.15421/40280508.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито особливості використання картографічного методу у ретроспективно-географічних дослідженнях природокористування та антропогенної трансформації лісового покриву. Обґрунтовано доцільність здійснення таких досліджень у розрізі басейнових геосистем малих річок. Проаналізовано підходи до вивченості трансформаційних процесів різними науковими школами та відзначено низку переваг картографічного методу дослідження, який реалізовується використанням геоінформаційних систем. Результати проведених досліджень відображено на низці картографічних моделей. Зокрема, для детального аналізу динаміки трансформації лісового покриву за даними обчислень, побудовано і проаналізовано картосхеми лісистості на чотири часові зрізи, а також зміни цих показників за період з 1880 р. до сучасності. Виявлено, що найменші зміни відбулися в перший період, коли вкриті лісом площі зменшувались для залучення цих земель у сільськогосподарський обробіток на незначній території нижньої частини досліджуваного річкового басейну. Відзначено, що другий період супроводжувався вирубуванням лісів внаслідок активнішого сільськогосподарського освоєння басейну та появи промислових об'єктів у Дашаві. З'ясовано, що третій період відзначився різновекторною трансформацією лісового покриву, адже поруч із вирубуванням лісу для поселенських та сільськогосподарських цілей у басейні відбувається активний розвиток сукцесійних процесів, які сприяють активній появі лісових масивів на покинутих землях. Встановлено, що трансформаційні процеси в лісовому покриві басейнової геосистеми Бережниці не відзначаються чіткими тенденціями, мають виключно антропогенний характер та напряму залежать від економічного розвитку поселень в її межах. Відзначено необхідність здійснення раціонального управління лісовими ресурсами шляхом сприяння збільшенню вкритих лісом площ у нижній частині басейну Бережниці та ведення ощадливого лісокористування у верхній та середній частинах.
12
Forkosh, S. M. "Цивілізаційний смисл потенціалу сучасної культури". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 11 (10 листопада 2017): 117–21. http://dx.doi.org/10.15421/1717155.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлена концепція цивілізаційних змін А. Тойнбі в контексті проблем дослідження сучасної культури. Встановлено, що реконструкція взаємодії цивілізацій передбачає два моменти: формування моделі, яка описує основні існуючі на сьогодні цивілізації; дослідження спектра можливих взаємовідносин між ними. Унаслідок аналізу особливостей взаємовпливу культури, цивілізації і глобалізації зроблено важливі припущення про якісний характер узагальненої відповіді для кожної з відомих локальних цивілізацій: для цивілізації Месопотамії – культуру іригаційного землеробства; для цивілізації Єгипту – культуру басейнового землеробства; для цивілізації Греції – культуру інтелектуальної діяльності; для цивілізації Риму – культуру інфраструктурних дій тощо. Використовуючи потенціал концепції А. Тойнбі, у контексті досліджень епохи глобалізації зроблено важливий висновок про позитивні зміни в інструментарії культурно-історичного мислення. Каркас методології культурно-історичного мислення, який сформувався, дав можливість виявити органічне включення культурного чинника в пошук вирішення проблеми майбутнього. При цьому йдеться не про культуру як особливий феномен суспільного буття, а про її особливі трансформаційні форми, адекватні історичним етапам соціуму.
13
Gudzenko, O. Z. "Концепт «інституційні зміни» в сучасному соціологічному дискурсі: практики теоретизування". Grani 18, № 5 (20 квітня 2015): 64–68. http://dx.doi.org/10.15421/1715100.
Повний текст джерелаАнотація:
Швидкі кардинальні зміни на всіх рівнях соціальної реальності суттєво впливають на теоретичний дискурс сучасної соціології, який визначається актуалізацією проблематики процесуальності, динамічності та множинності векторів зміни суспільства. Соціологічна теорія визначається плюралістичністю теоретичних підходів до дослідження соціальних змін, однак вони являють собою скоріше ще незвіданий простір, ніж величний конструкт структурованих теорій і концепцій. Досить актуальною тематикою є проблема інституційних змін, оскільки даний аспект розглядається як мезорівень трансформаційних процесів. Складно назвати хоча б один соціальний інститут, в якому не відбулися б серйозні зміни в результаті пострадянських трансформацій українського суспільства. Закономірний порядок інституціональних змін у період становлення незалежності України багато в чому визначив подальші суперечності та труднощі розвитку українського суспільства, які вбачаються і на сьогоднішній день. Формальна легалізація демократичних і ринкових інститутів не підкріплювалася довгий час їх легітимацією в масовій і елітарній свідомості. Онтологічний аспект проблемної ситуації репрезентований у численних роботах, присвячених дослідженню трансформаційних змін пострадянського простору. Однак актуальною залишається проблема теоретичного осмислення концепту «інституційні зміни» для подальшої емпіричної фіксації складних трансформаційних змін соціальних інститутів.
14
Оніщенко, Н. М. "До питання про сутність, природу та трансформаційні зміни інформаційного правового простору (теоретично-правовий аспект)". Часопис Київського університету права, № 2 (2012): 4–9.
Знайти повний текст джерела
15
Скибицька, Юлія Віталіївна. "Трансформація постмодерної поетики в драматургічній творчості Анни Багряної". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 6 (25 вересня 2015): 95–105. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v6i0.1225.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на матеріалі п’єс Анни Багряної продемонстровані трансформаційні зміни в творчості письменниці, а також зроблено спробу, незважаючи на присутність в аналізованих драматичних творах окремих елементів постмодерної поетики, довести їх приналежність до якісно нового літературного напряму.Замість постмодерністських деконструкції та сприйняття світу як хаосу Анна Багряна пропонує читачеві цілий спектр гармонізуючих начал, які здатні врятувати зневірену людину ХХІ століття від абсурдності життя, тотальної самотності й навіть страху смерті. Драматург відновлює шкалу загальнолюдських цінностей, реанімує історичну пам’ять,повертає віру у велич Людини, її доброту, щирість, наголошує на важливій ролі мистецтва і митців у житті суспільства.
16
КОВАЛЬ, Людмила, Ольга ПОПОВА та Марина НЕСТЕРЕНКО. "ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ЗМІНИ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У КОНТЕКСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ІДЕЙ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 304–12. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-304-312.
Повний текст джерелаАнотація:
Під час підготовки майбутніх учителів основна увага має бути приділена формуванню готовності моделювати й проводити урок (заняття) в умовах варіативності сучасної початкової освіти; утілювати ідеї педагогіки партнерства, дитино центризму, створювати психологічно-комфортну атмосферу. Аналіз педагогічної теорії з проблеми професійної підготовки майбутніх учителів до моделювання уроку в умовах варіативності початкової освіти дозволяє виокремити взаємопов’язані її складники: дидактичний, методичний і технологічний. Теоретичний огляд проблеми дозволив уявити процес професійної підготовки майбутніх учителів до моделювання уроків в умовах варіативності початкової освіти як оволодіння алгоритмом послідовної взаємопов’язаної діяльності з планування уроку, вибору його ресурсного забезпечення, конструювання моделі та рефлексії реалізації педагогічного задуму. Удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів до моделювання уроку в умовах варіативності початкової освіти спрямовувалося на формування в студентів професійної компетентності. Методологічною основою цього процесу було впровадження таких наукових підходів: аксіологічного, особистісно зорієнтованого, компетентнісного, креативного. Оновлення підготовки майбутніх учителів до моделювання уроків в умовах варіативності початкової освіти відбувалося послідовно за етапами: підготовчий, операційно-діяльнісний, особистісно-рефлексивний. У результаті педагогічного експерименту ми дійшли висновків, що з метою формування в майбутніх учителів початкової школи готовності моделювати і проводити уроки (заняття) викладачі дидактико-методичних дисциплін мають збалансовано поєднувати у змісті теорію і практику, визначати обсяги самостійної роботи, застосовуючи завдання практико-орієнтованого характеру; уміння працювати зі спеціальною навчально-методичною літературою, включаючи електронні видання (підручників, посібників, методичних рекомендацій); використання інтерактивних технологій навчання. Ключові слова: підготовка майбутніх учителів початкової школи, моделювання уроку, підготовка майбутніх педагогів до моделювання уроків в умовах варіативності початкової освіти.
17
Rybchuk, A. V., та R. A. Zablotska. "Тенденції та проблеми функціонування світового ринку комерційних послуг". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (25 жовтня 2018): 86–89. http://dx.doi.org/10.15421/40280917.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено сучасні тенденції та проблеми функціонування світового ринку комерційних послуг. Зазначено, що у світовому масштабі відбуваються такі глобальні, трансформаційні зміни в секторі сервісної діяльності, які перетворили сучасну економіку в "економіку послуг". Встановлено, по-перше, що соціально-економічні зміни у суспільстві, зростання доходів і потреб населення, прагнення до якіснішого рівня життя наприкінці ХХ ст. стали рушійною силою розвитку традиційних сервісів, привели до виникнення нових технологічно оснащених і складних послуг; по-друге, виявлено основні тенденції розвитку економік різних країн, які полягають у зростанні обсягів функціонування сфери послуг, збільшенні доходів від сервісної діяльності, посиленні конкуренції у цьому секторі, зростанні числа зайнятих, збільшенні частки імпорту та експорту послуг; по-третє, з'ясовано, що сфера послуг розвинених країнах домінує у формуванні ВВП, первинному накопиченні капіталів, трудових ресурсів, кінцевому споживанні домашніх господарств; по-четверте, оцінено негативний вплив стагнації економічних умов на світовому ринку послуг на зниження обсягів надання транспортних і туристичних послуг; по-п'яте, охарактеризовано закономірності та перспективні напрями розвитку телекомунікаційного, комп'ютерного та інформаційного секторів сервісної економіки.
18
Пехник, А. В., Ю. В. Завгородня та А. В. Кройтор. "Трансформаційні процеси освітньої діяльності в умовах COVID-19". Актуальні проблеми політики, № 67 (25 травня 2021): 27–33. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i67.1146.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сучасні перетворення в галузі освітньої діяльності в українському суспільстві. Проведено аналіз різних форм освітнього процесу в умовах пандемії, їх проблемні аспекти та позитивні особливості, які виникли під час використання різних сучасних платформ у мережі Інтернет. У сучасному студентському товаристві виникають серйозні дискусії щодо форми проведення навчального процесу в умовах вагомого приросту інфікованих осіб та збільшення рівня смертності від захворювання на COVID-19. За таких умов виконання компетентністного критерію освітньої програми зменшується, адже в онлайн-режимі перевірити рівень навичок у повному обсязі досить складно. Усі ці виклики у сучасному освітньому середовищі зумовлюють актуалізацію цієї проблематики в наукових дослідженнях. Основоположним принципом освітньої політики та загалом навчального процесу є рівність усіх суб’єктів у можливості здобути бажаний освітній багаж навичок у рамках окремого навчального підрозділу. Однозначно освітня політика щодо рівності усіх бажаючих є дзеркалом конституційних основ, які відтворюють демократичні ідеї та принципи. У зв’язку з цим діяльність політичних агентів має відповідати ключовим законно закріпленим принципам, спрямованим на створення умов для різних соціальних рівнів отримати можливість для здобуття освіти. Окрім того, важливим елементом в освітній політиці є можливість отримання рівного доступу до освітнього процесу, що в умовах пандемії реалізувати практично досить важко. Під час реалізації основних ідей рівності освітньої політики суспільство зможе набути позитивних якостей та підвищити рівень політичної свідомості. Усі позитивні зміни в рамках системи освіти показують можливість для консенсусу та компромісу в межах загальної політичної системи під час вирішення стратегічних питань для суспільства, а саме життя та здоров’я громадян. Суб’єкти політики в умовах високого суспільного інтересу не зможуть використовувати політичні технології з метою маніпуляції свідомістю населення, а політичні конфлікти стануть джерелом досягнення ефективних політичних рішень. Така система відносин зможе допомогти транзитному українському суспільству стати демократичним, правовим, громадянським не лише в межах норм права, але й в реальній площині відносин.
19
Юхно, Ірина Валеріївна. "ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ЗАСАДИ ПУБЛІЧНО-УПРАВЛІНСЬКИХ ЗМІН У СИСТЕМІ СУДОВОЇ ВЛАДИ В УМОВАХ КОНСТИТУЦІЙНОГО РЕФОРМУВАННЯ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 4 (9 грудня 2021): 50–54. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.4.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено комплексний аналіз особливостей реалізації реформи органів судової влади в Україні в контексті конституційної реформи та загальної трансформації публічного управління. Розглянуто особливості становлення системи судової влади в історичному контексті на території сучасної України та у період 1996–2021 років. Досліджені базові засади судової реформи в Україні в умовах змін до Конституції 2004–2021 рр. Охарактеризовані новели вітчизняного законодавства у сфері здійснення правосуддя на етапах конституційної реформи. Встановлено, що однією з найважливіших функцій держави є формування дієвої системи судової влади, що забезпечує дотримання прав і свобод громадян, інтересів фізичних та юридичних осіб. Доведено, що реформування судової влади, пов’язане із внесенням змін до Конституції України (щодо правосуддя), прийняттям нової редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів», актуалізувало доцільність аналізу проблеми правового забезпечення правосуддя в Україні, процесів перезавантаження влади в Україні. На цій основі доведено, що в умовах сучасного реформування публічного управління виникає потреба в оновленні національного законодавства, що регулює діяльність судових органів, забезпечує трансформаційні зміни у системі судочинства. Сформульовано структуру та запропоновано результати наукового дослідження, розроблено пропозиції щодо мінімізації сучасних правових та організаційних проблем проведення судової реформи в умовах змін до Конституції України. У процесі проведення дослідження визначено напрями організації судової системи в Україні в контексті реалізації європейських стандартів здійснення правосуддя, організації судового самоврядування, організації діяльності апаратів судів щодо забезпечення реалізації напрямів конституційної реформи. Наводиться теоретичне узагальнення та вирішення наукового завдання, що полягає у формулюванні теоретично та практично обґрунтованих висновків щодо організації роботи апарату суду в системі організаційного забезпечення судової діяльності у контексті конституційних змін.
20
Романовський, Олександр Георгійович, Ольга Віталіївна Квасник, Володимир Михайлович Мороз, Ніна Вікторівна Підбуцька, Світлана Миколаївна Резнік, Андрій Іванович Черкашин та Вікторія Валеріївна Шаполова. "ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Information Technologies and Learning Tools 74, № 6 (30 грудня 2019): 20–42. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.3185.
Повний текст джерелаАнотація:
Трансформаційні процеси в сучасному суспільстві викликають необхідність переорієнтації сучасної освіти та перерозподілу векторів її розвитку в площину дистанційного навчання. Закономірна зміна пріоритетів у перспективах розвитку вищої освіти спрямована на розширення кола користувачів та здобувачів освітніх та інформаційних ресурсів. Існуюча парадигма розвитку освіти, з огляду на постійні зміни характеристик середовища її функціонування, все частіше стає об’єктом трансформаційних перетворень свого змісту та структури. Рефлексія теоретико-методологічної моделі розбудови педагогічної наукової думки стає підґрунтям для перегляду місця та ролі інструментарію традиційних педагогічних технологій у забезпеченні процесу освітньої комунікації між суб’єктами та об’єктами освітньо-наукової діяльності. Реалізація потенціалів дистанційної форми навчання, так само як і підвищення рівня використання педагогами інформаційно-комунікативних технологій, потребує не тільки усвідомлення останніми переваг тих чи інших педагогічних технологій, але й готовності об’єктів освітньо-наукової діяльності до сприйняття визначеної до засвоєння інформації. З огляду на необхідність розширення інформаційно-аналітичного підґрунтя щодо перспектив використання дистанційної форми навчання в Україні, а також для визначення детермінант її розвитку, авторами публікації було розглянуто історичну ретроспективу становлення дистанційної форми навчання на міжнародному та національному рівнях, а також проведено анкетування здобувачів вищої освіти щодо сили прояву окремих з детермінант (факторів) розвитку дистанційної освіти в Україні. За результатами аналізу відповідей респондентів була оцінена значущість впливу деяких з факторів на динаміку розвитку дистанційної освіти в Україні, а саме: індивідуальних особливостей людини; відсутності на ринку освітніх послуг актуальних відповідно до попиту на ринку праці пропозицій щодо освітніх програм; недосконалості змісту, форм та технологій реалізації дистанційних курсів, а також нездатності закладів вищої освіти забезпечити ефективність реалізації навчальних програм; недосконалості інституціонального середовища щодо забезпечення організації дистанційної освіти; неготовності роботодавців та представників соціуму визнати еквівалентність отриманих у межах дистанційної освіти знань, умінь та навичок тим компетентностям, які можуть бути сформовані в межах традиційних форм навчання. Стаття містить результати аналізу тенденцій розвитку масових відкритих онлайн-курсів та огляд змісту нормативно-правового забезпечення щодо функціонування дистанційної освіти. У статті запропоновано авторську класифікацію основних переваг та недоліків впровадження освіти на відстані за такими основними видами: організаційно-педагогічний, інформаційно-технологічний та психологічний. Стаття містить узагальнення та висновки щодо предмету наукової уваги.
21
Житницька, А. А. "ГЕНЕРУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО КОНТЕНТУ ЯК КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ЖУРНАЛІСТА". Педагогіка та психологія, № 61 (квітень 2019): 51–59. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток цифрового суспільства зумовлює нові виклики перед представниками всіх сфер людської діяльності, зокрема й журналістами, що сприяє перегляду компетентнісної парадигми їхньої підготовки. У нових умовах на журналістську професію впливає підвищення оперативності доставки інформації, багатоканальність комунікацій, візуалізація інформації як провідний засіб комунікації в медіасередовищі. Ера дигіталізації (переведення аналогових даних у цифрові формати) прискорює трансформаційні процеси суспільства, спричиняє глобальні зміни в житті людей, медійні зміни, уявлення про журналістську діяльність. Логічними продуктами дигіталізації є новації в підготовці майбутніх журналістів з огляду на новітні форми, способи збору та генерування медіа-контенту. Однією з актуальних і ключових компетентностей майбутнього журналіста є генерування інформаційного контенту в текстовому форматі як письмового, так і усного мовлення. У статті розкрито сутність генерування інформаційного контенту та виявлено форми дигітальної журналістики: крос-медіа та трансмедіа. У ході аналізу стану компетентнісної парадигми підготовки майбутніх журналістів виявлено один з найактуальніших її складників – генерування інформаційного контенту, під яким ми розуміємо підготовку та трансляцію текстів як носіїв інформації в мас-медіа. З розвитком дигітальної журналістики виникла потреба в розробці інноваційних форм подачі інформації, а саме – крос-медіа та транс-медіа: при транс-медіа частини історії (сторітелінгу) в різних медіа-форматах доповнюють одна одну, а крос-медіа – це властивість мережевого видання, яка полягає в здатності працювати більш, ніж на одній платформі, тобто це подання матеріалів, які розкривають одну тему, у різних формах і на різних платформах. Перспективами подальших наукових розвідок вбачаємо аналіз процесу генерування інформаційного контенту в практичній діяльності журналіста в епоху цифрової комунікації.
22
Yershova, Liudmyla. "ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ ЦІННОСТЕЙ УЧНІВСЬКОЇ І СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (7 грудня 2018): 162–68. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.162-168.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аксіологічного підходу до вивчення феноменів професійної педагогіки визначено реперну точку модернізації системи професійної освіти, якою має бути особистість людини як найвища цінність держави і найголовніший двигун оновлення її виробничих відносин. Охарактеризовано трансформацію феномена «праця» в системі внутрішніх цінностей українців. Статистично проілюстровано найбільш помітні трансформаційні зміни в системі цінностей сучасної української молоді, відображені в уявленнях про престижність освіти, професіоналізм та професійний успіх. Визначено основні чинники трансформації професійної освіти, що вплинули на зміну цінностей української молоді: глобалізаційні світові процеси, освітнє законодавство, стан економіки та стан самої освітньої системи. Представлено актуальні завдання вітчизняної системи освіти, покликані стабілізувати систему цінностей сучасної української молоді: подолання рольового дисбалансу між професійною та вищою освітою, зміцнення рівноправного партнерства і забезпечення їх рівноцінного внеску в економічну безпеку країни, якій однаково потрібні як компетентні вчені, так висококваліфіковані робітники; налагодження дієвих механізмів забезпечення наступності всіх рівнів освіти (загальної, професійної, вищої), організація ефективної професійної орієнтації молоді на всіх рівнях професійного самовизначення; удосконалення змісту професійної освіти та забезпечення її якості відповідно до завдань Нової української школи, запитів суспільства та економіки; розвиток державно-приватного партнерства, здатного покращити мотивацію всіх осіб, зацікавлених у підвищенні якості професійної освіти; вдосконалення форм і механізмів мотивації роботодавців для організації на своїх базах різних видів навчально- виробничої діяльності, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних працівників для підвищення престижності професійної освіти; поширення в закладах професійної освіти досвіду функціонування центрів професійної кар’єри, організації системи консультування з розвитку професійної кар’єри; забезпечення умов для впровадження інклюзії в заклади професійної (професійно-технічної) освіти.
23
Гарбуза, Т. В., та Н. О. Тесленко. "ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (15 листопада 2021): 217–23. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-34.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті в найзагальнішому вигляді сформульована змістовна сутність інноваційних змін освіти у її соціально-філософському контексті. Проект Концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 рр. висвітлює системний характер розвитку освіти, зокрема вищої. Він містить вектори в освітній галузі, за якими затребувані зміни, визначає характер цих змін. Освіта є абсолютно соціальним явищем, і будь-які зміни, потреби, виклики, що стоять перед соціумом, тією або іншою мірою екстраполюються на освітню галузь. Різні освітні процеси потребують змін, якщо виникає значна частина суперечностей. Стаття розкриває соціально-філософське підґрунтя освітніх змін, визначає чинники загального інноваційного процесу в системі освіти в умовах розвитку та окремих викликів українського суспільства. Рушієм педагогічних інновацій, експериментів, реформ постала нова філософська парадигма ціннісних орієнтирів щодо освіти, яка стала не цінністю суспільства, а цінністю особистості. Другим важливим чинником інновацій стало «старіння» знань, що загалом змінило підхід до формування знань, умінь та навичок у системі вищої освіти. Автори статті розглядають низку соціальних перетворень, які більш конкретно формують нові підходи у вищій освіті. Загальні процеси інноваційних змін пов’язані з дихотомією «теоретичне навчання-практичні навички», що вилилася в ідею «професіоналізації» вищої освіти. Причому такий фокус змінив і характер гуманітарної підготовки, що має не стільки слугувати формуванню традиційної системи гуманітарних знань, скільки адаптувати її відповідно до професійних потреб. Не залишилися поза увагою авторів і глобалізаційні процеси, які в епоху карантинних обмежень змінили характер міждержавної освітньої інтеграції, чим загострили питання освітньої конкуренції в новому дистанційному форматі. До соціальних чинників, які визначили автори статті, також належить розуміння інклюзії як відхилення від різних норм, а також етичні питання, що постають перед фахівцями різних галузей. Інноваційний розвиток вищої освіти України можливий лише з урахуванням потреб користувача освітніх послуг, а вивчення соціально-філософського підґрунтя дасть змогу спрогнозувати попит на види і форми освітньої діяльності, а також своєчасно реагувати на майбутні виклики.
24
Гребінь, Світлана, та Лілія Васильченко. "Трансдисциплінарність у змісті природничо-математичної освіти". New pedagogical thought 108, № 4 (6 січня 2022): 124–28. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-124-128.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються світові трансформаційні зміни в різноманітних сферах життєдіяльності суспільства, що сприяють процесу реформування освіти в Україні. Нова українська школа пропонує нові підходи і технології, що відповідають запитам суспільства та забезпечують формування конкурентоспроможності сучасної молоді на міжнародному ринку праці. У публікації окреслюється один із таких підходів – трансдисциплінарний, що поєднує в єдине ціле дисципліни та наукове знання. Переосмислюються деякі аспекти впровадження означеного підходу в природничо-математичній галузі в закладах середньої освіти, розглядається вектор розвитку організації освітнього процесу від дисциплінарності до трансдисциплінарності. Підкреслюється, що вітчизняні науковці та соціальні інституції розуміють неможливість неврахування такого важливого аспекту як «трансдисциплінарність», у зв’язку з чим вимушені залишити поле своєї діяльності та функціонування і поринути в інноваційний простір. Ключову роль за цієї умови надано природничо-математичному напряму. Зазначається, що в освітні програми природничих наук сучасної України передбачено запровадження трансдисциплінарного підходу (реалізація STEM-освіти) від початкової школи до вищої та професійної.
Трансдисциплінарний підхід до навчання дає змогу поєднати науку, технології, інженерію та математику, є одним із основних щодо впровадження STEM-освіти та підвищення якості викладання природничо-математичних дисциплін в Україні. Автори підкреслюють, що запити суспільства та потреби сучасної економіки роблять природничо-математичну освіту ключовим напрямом, одним із основних чинників інноваційного розвитку освіти та складовою української державної політики щодо зміцнення людського капіталу та підвищення конкурентоздатності української молоді.
25
Іванова, О. Л. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ ЩОДО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ ТА ІНТЕРНЕТУ". Знання європейського права, № 2 (30 червня 2021): 90–94. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i2.212.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню проблеми правового регулювання захисту дітей від негативного впливу в мережі Інтернет, а також впливу засобів масової інформації, соціальних мереж на поведінку дітей, які можуть опинитися в ролі жертви злочину або скоїти самі цей злочин. Трансформаційні процесі, що відбуваються у сучасному суспільстві сьогодні, мають значний вплив на формування та розвиток дитини. Інформаційно-комунікативний розвиток сучасних технологій сприяє активному інтелектуальному та духовному розвитку дитини в суспільстві. Вдосконалення інформаційних технологій створює умови для ефективного розвитку сучасного суспільства. Проте швидкий та неконтрольований обіг інформації може становити загрозу як психологічному, так і психофізичному здоров’ю та життю дитини. Система правового та організаційного убезпечення дитини в інформаційному просторі нині лише формується та не здатна комплексно протидіяти інформаційним викликам, а також ефективно захищати дитину від небезпек в інформаційній сфері. Динамічні розвитки інформаційних викликів та загроз у сучасному світі, суб’єктивізм та відсутність єдиного бачення в оцінці небезпек, а також міждисциплінарність окресленої проблеми вимагають комплексного наукового дослідження негативного впливу інформаційного середовища на свідомість дитини. Актуальним постає питання теоретичного переосмислення цієї проблеми та пошуку найбільш ефективних шляхів протидії негативним інформаційним впливам, а також забезпечення інформаційної безпеки дитини. Молоде покоління було й залишається у центрі уваги кожної держави та на кожному історичному етапі її розвитку. При цьому будь-які зміни в існуванні держави неодмінно ведуть до модернізації суспільства щодо підготовки дітей до життя, убезпечення їх від можливих загроз.
26
Вишневська Я. А. "РОЗВИТОК ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В 50-ТІ – 90-ТІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ: ДЖЕРЕЛЬНА ОСНОВА ДОСЛІДЖЕННЯ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 50 (25 листопада 2021): 235–43. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.328.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз джерельної бази дослідження розвитку післядипломної освіти керівників закладів загальної середньої освіти України в 50-ті–90-ті роки XX століття. У ході дослідження джерела умовно поділено на певні групи за їх характерними ознаками. Відповідно до місць зберігання документів виокремлено архівні, бібліотечні, електронні джерела інформації. Надано характеристику низці вже відомих, проте малодоступних джерел, аналіз яких дав можливість з’ясувати і дослідити політичні, соціальні, економічні та передусім педагогічні передумови розвитку системи підвищення кваліфікації керівників закладів загальної середньої освіти в Україні у 50-ті – 90-ті роки XX століття. Проаналізовано та систематизовано наукові здобутки вітчизняних учених, які досліджували питання розвитку післядипломної педагогічної освіти, зокрема і керівних педагогічних кадрів. Розглянуто масив нормативно-правових, наукових, бібліотечних та літературних джерел, завдяки яким утворюється цілісна картина про трансформаційні зміни змісту, засобів, форм та методів підвищення професійного рівня директорів шкіл у процесі розвитку післядипломної освіти керівників закладів загальної середньої освіти. З’ясовано, що основою дослідження ґенези післядипломної освіти керівників закладів загальної середньої освіти України в 50-ті–90-ті роки XX століття є нормативно-правові документи, дисертації та їх автореферати, монографії, матеріали періодичних наукових фахових видань, збірники тез конференцій, матеріали архівних і бібліотечних фондів, довідково-словникові та енциклопедичні, джерела інформації з електронних ресурсів та ін. Окреслено перспективи подальших наукових розвідок з вивчення педагогічного досвіду організації післядипломної освіти керівників закладів загальної середньої освіти та його застосування в сучасних освітніх умовах
27
Кованда, Оксана. "Принципи побудови соціально-психологічної програми корекції суїцидонебезпечних станів особистості зрілого віку". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T1 (2019): 123–34. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-123-134.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті показано, що трансформаційні зміни, які відбуваються в різних сферах суспільного життя, екологічне та економічне неблагополуччя, соціальна нестабільність посилюють вимоги до особистості зрілого віку, її успішної соціальної адаптації та підвищують ризик виникнення суїцидонебезпечних станів особистості зрілого віку. Iндивiдуально-психологiчнi особливостi особистості зрілого віку при таких станах визначаються динамiчною взаємодiєю психологiчних чинникiв двох видiв. Загальнi психологiчнi чинники пов'язанi iз iндивiдуальними психологiчними ресурсами резистентності стресу; ступiнь виявленості цих чинників визначає схильність до психосоматичного способу реагування на психотравмуючі ситуацiї. Дiя специфiчних психологiчних чинників обмежується iндивiдуально-психологiчними особливостями при окремих суїцидонебезпечних станах. Складнiсть феноменiв, що вивчаються, показала неадекватність редукцiйних, спрощених причинно-наслiдкових пояснювальних моделей суїцидонебезпечних станів. Дослiдження соціально-психологічних чинників і механiзмiв виникнення суїцидонебезпечних станів особистості зрілого віку доцільно проводити з використанням системних концептуальних побудов, у яких враховуються багатомiрність та багаторiвневість явищ, що розглядаються. Соціально-психологічна програма корекції суїцидонебезпечних станів особистості зрілого віку побудована на принципах системності, диференційованого прогнозування, динамічності та перспективності й складалася з діагностичного, формувально-відновлювального, контроль¬ного блоків із застосуванням когнітивно-біхевіорального підходу та механізмів інтеріоризації, рефлексії, опосередкування. При цьому завдання інтегративної психотерапії та профілактики суїцидонебезпечних станів особистості зрілого віку вирішувалися на особистісному рівні (розвиток навичок емоційної саморегуляції через поетапне формування рефлексивної здатності; трансформація дисфункціональних особистісних установок і переконань – ворожої картини світу, нереалістичних перфекціоністських стандартів, заборони на вираження почуттів, розвиток навичок психогігієни емоційного життя); на сімейному рівні (опрацювання (осмислення і відреагування) травматичного життєвого досвіду і подій сімейної історії); на інтерперсональному рівні (тренінг дефіцитарних соціальних навичок, розвиток здатності до близьких довірчих відносин, розширення інтерперсональних зв'язків).
28
Telizhenko, Lyudmila Viktorivna. "ЛЮБОВ ЯК СУТНІСНИЙ АТРИБУТ БУТТЯ ЛЮДИНИ". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 12, № 2 (21 грудня 2020): 46–52. http://dx.doi.org/10.15421/352033.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізується любов як форма виявлення сутності людини, її розвитку та навіть еволюціонування. Показується, що в європейській науці обмежене розуміння значення любові для людини було зумовлене обмеженим сприйняттям самої її сутності. Ключовою методологічною причиною одномірного розуміння і людини, і любові була розірваність суб’єкт-об’єктних відношень попередніх типів наукової раціональності. Використовуючи ідеї і методи трансдисциплінарної парадигми, зокрема синергетики та метафізики тотальності, в статті показується розвиток любові як розвиток сутності людини. Доводиться, що любов є фактором гармонізації двох сторін буття людини, умовою їх максимального увідповіднення між собою, тим самим виходу людини на нові онтологічні рівні більш високого порядку, відкриття власної повноти та потенційних можливостей.Показано, що любов для людини здатна бути вищою метою. Вона встановлює в людині не тільки онтологічний, а і онтичний порядок, реалізуючись у всіх її внутрішніх і зовнішній діях. Любов стабілізує думки людини, її почуття, прагнення, встановлюючи таку ж стабільність роботи серця як динамічного центру людського буття. Вона робить людину максимально відкритою назустріч іншим людям, здатною приймати рішення та практично діяти за принципом «добре». Любов також стає єдиним ритмом двоскладного буття людини, її творчістю, онтологічним порядком, ідентичним онтичному, відкриваючим принципово новий порядок – вищий. У роботі дається визначення любові як руху людини назустріч іншій людині, що стає їх спільним рухом вперед і водночас вверх.Зроблено висновок, що любов, яка стабілізує всі антропологічні рівні людини та визначає динаміку її як цілого, увідповіднює людину з порядком Буття як такого, викликаючи в ній позитивні трансформаційні зміни.
29
КУЦИК, Руслан. "ПАТРІОТИ I КРИТИКИ: ІСТОРІЯ ПРО ТЕ, ЯК ЗМІНЮВАЛОСЯ СУСПІЛЬНЕ СПРИЙНЯТТЯ ПОДІЙ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ". Східноєвропейський історичний вісник, № 22 (27 березня 2022): 64–81. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.22.253732.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті: висвітлити основні особливості реакції суспільства на початок Першої світової війни та подальші трансформаційні зміни настроїв різних груп населення у ході воєнних подій. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, системності і науковості із використанням загальнонаукових (аналіз, синтез) та спеціально-історичних (історико-порівняльний, ретроспективний, проблемний) методів. Наукова новизна: вперше комплексно охарактеризовано особливості настроїв різних груп населення українських земель Російської імперії у 1914 – 1917 рр., з урахуванням не тільки соціального становища людини, але й вікових особливостей та особистих мотивів; чітко окреслено головні етапи зміни сприйняття та розуміння суспільством подій Першої світової війни. Висновки. Отже, початковий етап війни відзначився широким патріотизмом, який, незважаючи на “масовість”, протягом 1914 – 1917 рр. мав диференційований, амбівалентний та перманентний характер. Переважно “ярими” патріотами були або заможні верстви населення, які завдяки привілейованому та фінансовому становищу могли уникнути військового обов’язку і практично не брати участі у військових діях, або представники ультрамонархічних кіл. Для одних війна виступала способом демонстрації власної лояльності до влади, а для інших – можливістю нажитися та збагатитися. Інші групи населення, якщо і пройнялися почуттям патріотизму та визвольної боротьби, то основною причиною цього була не любов до “великої царської Вітчизни”, а розуміння необхідності захисту власної “малої батьківщини”. Подібне бачення та сприйняття війни було характерним і для солдатського середовища, оскільки його основу становили вихідці із села. У перші роки війни поведінка солдат визначалася покірним, терпеливим і самовідважним виконанням військового обов’язку. Затягування термінів війни, поразки на фронті, збільшення кількості жертв, наростання економічної кризи запустили процес дестабілізації всередині країні. У суспільстві поширювалися недовіра та незадоволення. Серед населення розповсюджувалися чутки про зраду у вищих ешелонах влади, про шпигунів та німецьке засилля. Негативні тенденції проявлялися в армії, зокрема, спостерігалися спад патріотизму, зниження морального духу та релігійності. У підсумку, наприкінці 1916 – початку 1917 рр. заходи російської імперської влади щодо контролю за суспільно-політичною ситуацією вже не могли приховувати справжній стан справ і водночас стримувати серйозні трансформації у масовій суспільній свідомості. Помітним явищем стало значне зростання національної свідомості та політичної активності українців, що було однією із важливих передумов до революційних подій та розбудови власної державності у 1917 – 1920-х рр.
Ключові слова: Перша світова війна, Російська імперія, український народ, суспільна свідомість, суспільні настрої, патріотизм, критика.
30
Аранчій, В., Л. Ганущак-Єфіменко, Л. Христенко, М. Шкода, I. Гнатенко та Н. Фастовець. "МОДЕЛЮВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕНЕДЖМЕНТУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 259–70. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3526.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Метою дослідження є розроблення інтегрального показника оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва в Україні, а також визначення впливу на нього обсягу капітальних інвестицій, витрат на персонал та оплату праці. Зауважено, що динамічність зовнішнього, зокрема інституціонального середовища підприємництва, несприятливі кон’юнктурні зміни вимагають систематичного перегляду методики оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва. Оперативне оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану підприємницької діяльності дозволяє контролювати трансформаційні та трансакційні витрати за рахунок вдало обраної стратегії перспективного розвитку підприємства. Акцентовано увагу на фрагментарності, застарілості та суперечливості в науковому світі вже розроблених методів і моделей оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва. З урахуванням цього запропоновано модель оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану великих, середніх і малих підприємств. Розроблена модель надасть можливість державним посадовцям, суб’єктам підприємницької діяльності, міжнародним установами та іншим стейкхолдерам оцінювати поточну ефективність менеджменту фінансового стану великих, середніх та малих підприємств. Інтегральну оцінку ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва запропоновано відзначати на основі трьох первинних показників: відсоток прибуткових підприємств серед усіх підприємств цієї групи; фінансовий результат до оподаткування підприємств, що одержали прибуток; фінансовий результат до оподаткування підприємств, що одержали збиток. Виявлено, що зниження ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва в Україні почалося з 2012 року для всіх видів підприємств. Досліджено вплив на інтегральну оцінку ефективності менеджменту фінансового стану підприємств показників обсягів капітальних інвестицій, витрат на персонал та оплату праці. Виявлено, що обсяг капітальних інвестицій, витрати на персонал та оплату праці істотно впливають на фінансовий стан середніх і малих підприємств. Ключові слова: менеджмент, фінансовий стан, капітальні інвестиції, прибуток, фінансовий результат. Формул: 27; рис.: 1; табл.: 5; бібл.: 21.
31
Khokhlova, Mariia Serhiivna. "ФЕНОМЕН КОНЦЕПТУ «ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ» ТА ЙОГО КРИСТАЛІЗАЦІЯ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 13, № 2 (25 грудня 2021): 122–29. http://dx.doi.org/10.15421/352132.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються проблеми конструювання та визначення транснаціональної ідентичності, розкривається дефініція «транснаціональної ідентичності» через аналіз природи загального поняття «ідентичності» та впливу провідних факторів, кристалізуючих її транснаціональність. Глобалізація, як незворотній трансформаційний процес, потребує розуміння всіх явищ та змін, що мають місце у сучасному світі та мають безпосередній вплив на всі її суб’єкти. Одним з таких явищ є транснаціональна ідентичність як досить новий феномен, що не має достатнього висвітлення та чіткої дефініції в українській науці. Був розглянутий конструкт ідентичності та вплив глобалізаційних трансформацій на інтенсифікацію міжкультурних та міжцивілізаційних взаємодій та ідентифікацію. Провідним фактором формування транснаціональної ідентифікації в умовах глобалізації було визначено революційні зміни інформаційно-технологічного характеру. Також наведена низка факторів, що формулюють та актуалізують феномен транснаціональної ідентичності сьогодення. Наведено перелік недержавних акторів світової політики, які своєю діяльністю просувають модель транснаціональної ідентифікації. Встановлені деякі з наслідків та мета глобального діалогу культур та поширення транснаціональної ідентичності. Ця робота має на меті зміцнити засади для подальшого вивчення у вітчизняній літературі транснаціональної ідентичності як концепту та несе у собі спробу дати розгалужену дефініцію цього явища. Тема, розкрита у роботі, має великий потенціал для подальшої розробки.
32
Івченко, Є. А., Ю. А. Івченко та А. А. Мартинов. "Методологічні засади діагностування трансформацій системи економічної безпеки підприємства". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6(262) (23 грудня 2020): 31–37. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-262-6-31-37.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянутометодологічні засади діагностування трансформацій системи економічної безпеки підприємства. За результатами дослідження визначено, що головною метою забезпечення функціональності та дієвості системи економічної безпеки підприємства є трансформації. Представлено об’єктно-функціональний підхід до розуміння системи економічної безпеки підприємства.Описановпливкомбінування функцій, об’єктів, методів, суб’єктівна зміни функціональності та дієвості діяльності системи економічної безпеки підприємства в процесі трансформації, оскільки зазначені елементи є динамічними та відчувають такі трансформації.Запропоноване представлення системи економічної безпеки підприємства на основі об’єктно-функціонального підходу дало змогу відстежувати зміну елементів та процесів їх функціонування та дозволяє діагностувати зміст трансформацій, результати функціонування, характеристики функціонування та наслідки.Визначено цільовий характер діагностування трансформацій системи економічної безпеки підприємства. Розроблено інструментарій щодо діагностування трансформацій системи економічної безпеки підприємства шляхом визначення в межах кожного з проаналізованих підходів певних маркерів. Сформовано сукупність принципових інструментів для кожного з розглянутих підходів для представлених відповідних напрямів діагностування трансформацій.
33
Khmelnytska, Lyudmyla. "ЕВОЛЮЦІЯ ТРАДИЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ХАРЧУВАННЯ УКРАЇНЦІВ". Scientific notes on Ukrainian history, № 46 (10 липня 2019): 49–56. http://dx.doi.org/10.31470/2415-3567-2019-46-49-56.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено незаангажований ідеологічною упередженістю аналіз процесу еволюції традиційних форм харчування українського народу від найдавніших часів до сьогодення з урахуванням всіх історичних, локальних та соціокультурних чинників впливу, в тому числі й інших культур. Досліджено базові автентичні риси системи харчування стародавніх слов’ян та подальші трансформаційні зміни смакових уподобаньукраїнського народу з проекцією на соціально-економічні реалії того чи іншого історичного періоду у вітчизняній культурі. У глобалізованому світі національні традиції харчування є не лише чинником самобутньої ідентичності, а й унікальним явищем міжнаціональної комунікації. Це повною мірою стосується і української традиційної кухні, процес формування якої має багатовікову історію та сягає своїм корінням у прадавні часи. У ході проведеного дослідження встановлено, що першоосновою культури харчування українців була господарська складова, яка класифікується як традиційне рільництво, що являло собою низку атрибутивних елементів. Доведено, що на еволюцію традиційної системи харчування українців вплинули особливості як економічного, так і суспільно-політичного характеру. Традиційна українська кухня має свої характерні риси, які істотно відрізняють її від інших кухонь. Для неї характерним є значне вживання борошняних виробів та часте використання пшона. Основними способами приготування страв є варіння і тушкування над смаженням, соління – над коптінням. Хлібна, борошняна їжа урізноманітнювалася переважно рибою, грибами, лісовими ягодами, овочами, молоком і значно рідше – м’ясом. Особливимибезалкогольними і алкогольними напоями української кухні є меди, кваси, збитні, узвари. З’ясовано, що горілка з’явилася у XV ст. Традиційним для української кухні є нарізне вживання овочів, а не їх подрібнених сумішей. Смакова різноманітність страв і продуктів в українській кухні досягається поєднанням теплової обробки, використанням різних жирів і вживанням місцевих прянощів. Притаманне щоденне вживання рідких гарячих перших страв та свинини, сала і яєць. Для всіх регіонів України характерне широке використання столових буряків та страв з них. У статті використані такі методи дослідження: порівняльно-історичний, типології, класифікації, проблемно-хронологічний, об’єктивності, багатофакторності, які дозволяють вивчати складні суспільні явища, конкретні події й факти в їх динаміці.
34
Kochet, V. M., О. О. Khristov, J. А. Marchenkova та D. L. Bondarev. "Ретроспективний огляд формування іхтіокомплексу р. Оріль". Biosystems Diversity 19, № 2 (16 вересня 2011): 76–85. http://dx.doi.org/10.15421/011129.
Повний текст джерелаАнотація:
Простежено динаміку стану іхтіофауни р. Оріль в умовах посилення трансформаційних процесів, пов’язаних із масштабним гідробудівництвом і формуванням стоку. Установлено сучасні базові показники іхтіокомплексу ріки. Виявлено зміни видового складу та числових показників угруповань риб за весь період іхтіологічних досліджень (1948–2010 рр.). Визначено основні напрями змін складу іхтіофауни та наслідки енняввед природоохоронного статусу на акваторії ріки. Запропоновано заходи з підвищення усталеності іхтіоценозу р. Оріль – унікального природного об’єкта степового Придніпров’я.
35
Soloviy, Vitaliy, та Ion Dubovich. "Еколого-соціо-економічний аналіз управління міськими територіями в умовах зміни клімату: на прикладі міст обласного значення України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 21 (28 грудня 2020): 157–72. http://dx.doi.org/10.15421/412036.
Повний текст джерелаАнотація:
Зміна клімату на території України швидко прогресує, втім національна екологічна політика наразі не відповідає нагальності кліматичних викликів. У цьому контексті особливої актуальності набуває роль міст, як середовищ уразливості до зміни клімату, втім, також і джерела потенційних рішень. На основі аналізу 78 планів міст обласного значення України, які є учасниками Глобальної Угоди мерів щодо клімату та енергії, наведено критичний міждисциплінарний аналіз виконання містами своїх зобов’язань і цілей щодо зменшення викидів, ефективності управління міськими територіями в умовах зміни клімату, а також парадигм, у рамках яких розгортається екологічна політика щодо зміни клімату на місцевому рівні. Виявлено, що більшість міст працюють у рамках парадигми слабкої сталості, застосовують підходи, які не відповідають особливостям викликів зміни клімат, і не виконують поставлених цілей. Поширений суто формалістичний підхід до використання шаблонів для планування, декларативне ставлення до питань адаптації та фрагментарна звітність. Перевага надається вузькому спектру рішень, а супутні вигоди заходів переважно не розглядаються. Водночас, наявні позитивні тенденції, такі як виникнення нішевих інновацій, розбудова мереж та нагромадження досвіду в окремих секторах. Розроблено методику оцінювання ефективності управління міськими територіями в умовах зміни клімату та з її допомогою здійснено оцінку трьох міст обласного значення – Львова, Харкова та Одеси. На основі здійсненого аналізу та результатів оцінювання, запропоновано рекомендації щодо переходу від слабкої до трансформаційної парадигми сталості, як передумови ефективного управління міськими територіями в умовах зміни клімату.
36
Pironkova, O. F. "Соціокультурні, політичні та економічні трансформації вербально-поведінкових соціальних практик взаємодії з психічно хворими". Grani 18, № 3 (23 лютого 2015): 93–97. http://dx.doi.org/10.15421/1715065.
Повний текст джерелаАнотація:
На формування вербальноповедінкових практик взаємодії з психічно хворими впливають наддержавні, державні та мікросоціальні фактори. Зараз Україна переживає період соціокультурних, політичних та економічних трансформацій. Ці процеси неминуче призводять до зміни вербальноповедінкових соціальних практик взаємодії між різними категоріями населення, в тому числі і з психічно хворими. Події останнього року: революційні та військові дії, перевибори президента та депутатів Верховної Ради значно прискорюють ці процеси. Кардинальні трансформації відбуваються в політичній сфері. Наразі керівництво країни декларує про проведення швидких реформ у сфері медичного та соціального сервісу. Вивчення трансформаційних процесів взаємодії з психічно хворими дозволить впливати на них та зробити їх більш контрольованими. Метою роботи стало дослідити соціокультурні, політичні та економічні трансформації, у т.ч. соціальнофармацевтичний маркетинг вербальноповедінкових соціальних практик взаємодії з психічно хворими. Для виконання поставленої мети застосовувалися такі методи дослідження, як аналіз, синтез, контентаналіз. В результаті дослідження нами виокремлено такі закономірності соціокультурних, політичних та економічних трансформацій: диспропорція в процесах трансформації вербальноповедінкових соціальних практик по відношенню соціуму до психічно хворих, а саме: випередження соціокультурних детермінант щодо політичних та економічних, поява практики в вигляді необов’язковості медичної допомоги, патерналістська вербальноповедінкова практика взаємодії з психічно хворими через обмеження працездатності та наданні соціальної допомоги, необхідності прийому саме медикаментозного лікування.
37
Воропаєва, Тетяна. "ТРАНСФОРМАЦІЇ КОЛЕКТИВНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ: ІНТЕГРАТИВНИЙ АНАЛІЗ". Young Scientist, № 12 (88) (30 грудня 2020): 244–50. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-49.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасному світі зростає інтерес до проблеми формування колективної ідентичності. Стаття присвячена вивченню теоретичних, емпіричних і практичних аспектів трансформації колективної ідентичності в контексті інтегральної ідентології (це новий науковий напрям, який досліджує різні форми ідентичності колективних та індивідуальних суб’єктів, динаміку їх розвитку і трансформацій з урахуванням теоретичних, емпіричних та практичних аспектів). Інтегративний підхід дозволяє розглядати різні форми колективної ідентичності (релігійну, регіональну, етнічну, національну, цивілізаційну тощо) в їх системній єдності як цілісну конфігурацію. Інтегративний аналіз дозволив вивчити динаміку трансформацій різних форм колективної ідентичності громадян України у пострадянський період. За цей період відбулися кардинальні зміни у багатьох сферах суспільного життя України. Помаранчева Революція, Революція Гідності, анексія Криму, війна на Донбасі призвели до значних політичних, правових, соціально-економічних та соціокультурних змін, що спричинили процеси трансформації релігійної, регіональної, національно-культурної, громадянсько-політичної, цивілізаційної ідентичності громадян України.
38
Саєнко, Ю. "Україна: зміни та можливості трансформацій, модернізацій, глобалізацій". Універсум, № 9/10 (227/228) (2012): 13–14.
Знайти повний текст джерела
39
Саєнко, Ю. "Україна: зміни та можливості трансформацій, модернізацій, глобалізацій". Універсум, № 9/10 (227/228) (2012): 13–14.
Знайти повний текст джерела
40
Sribna, Y. V., V. V. Stupnytskyi та N. I. Stupnytska. "НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ – ЦИФРОВИЙ ВИМІР". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 385. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202034.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні визначено особливості національної безпеки через систему змін державного управління як виклик на інформаційне наповнення соціальних та економічних сторін суспільного процесу. Відслідковано діючу модель державного управління та проаналізовано її вплив на рівень національної безпеки, який потенційно має тенденцію до зменшення через політичну складову суспільного українського процесу. Доповнено теоретичні засади методології державного управління як процесу динамічного розвитку інформаційних знань та відзначено специфіку їх застосування в цьому процесі. Наукова новизна проявляється в дослідженні трансформаційних управлінських процесів у вітчизняному державотворенні та їх впливу на рівень економічної, а відтак і національної безпеки. З 1997 року відслідковано процес розбудови місцевого самоуправління через призму підвищення національної безпеки, виділено й охарактеризовано періоди його реалізації. Вказано економічні мотиви швидкого запровадження об’єднаних територіальних громад та роль фінансового іноземного капіталу і процесу законотворення в реалізації національної безпеки. Основну увагу приділено виявленню загальних та специфічних елементів, які забезпечують зміну потенціалу національної безпеки при реалізації української цифрової економіки. Пояснено вплив економічних й політичних чинників щодо необхідності впровадження та реалізації новітньої управлінської моделі вітчизняного управління на рівні малих територій. Вказано сприйняття таких реформувань місцевим населенням та визначено його роль у захисті національного суверенітету. Змодельовано систему державного дворівневого управління за рахунок реалізації інформаційно-комунікаційних технологій, що відображає вплив цифрових процесів на загальний рівень гарантування національної безпеки України. Подано наукове визначення запровадженої моделі публічного управління місцевими територіями з позиції гарантування національної безпеки. Вивчення даного дослідження дозволить більш повно та всебічно зрозуміти механізми зміни публічного управління на основі цифровізації вітчизняної економіки та прогнозувати зміну рівня національної безпеки України.
41
Зайковський, О. С. "ЗРУШЕННЯ У ГЛОБАЛЬНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ (РЕГІОНАЛЬНИЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ВИМІРИ)". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 126–38. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.126-138.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню сучасних глобальних процесів, які суттєво впливають на трансформацію у системі вищої освіти. Інтернаціоналізація стала не тільки невід'ємною частиною безперервного процесу змін у вищій освіті, фактично процеси інтернаціоналізації вищої освіти стали важливою детермінантою розвитку та реформування вищої школи. В умовах глобальних трансформацій сучасного світу міжнародна співпраця стала важливим показником розвитку освіти, а самі університети стають глобальними установами, вплив яких на формування конкурентних переваг національної соціально-економічної системи постійно посилюється.
Оскільки в умовах інтернаціоналізації вищої освіти докорінно змінюється місце та роль університетів, існує потреба дослідження та виявлення відповідних тенденцій, що враховують трансформації, що відбуваються на національному, регіональному та глобальному рівнях і які матимуть відповідний вплив на подальший розвиток процесів інтернаціоналізації вищої освіти у майбутньому, що визначило мету наукової статті.
Для досягнення мети використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, а саме: методи аналізу, абстрагування та синтезу (при дослідженні тенденцій, що враховують як внутрішні трансформації, так і глобальні зміни, і які визначають розвиток вищої освіти); методи класифікації та системного узагальнення (для систематизації структурних трансформацій, що відбуваються на освітніх послуг); статистичні методи (для кількісної оцінки трансформацій, що відбуваються у глобальному освітньому просторі в сучасних умовах).
Доведено, що врахування змін, що відбуваються у вищій освіті, передбачають розширений розвиток міжнародних науково-дослідницьких та освітніх програм і проектів, створення розгалуженої мережі між університетської співпраці одночасно із урахуванням та збереженням кращих національних традицій і культурних цінностей.
42
Radkevych, Valentyna. "ТЕНДЕНЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ В ДОБУ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 176–84. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.176-184.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність статті зумовлена запитом суспільства на: відродження і зміцнення української державності; забезпечення реального суверенітету та гідного місця України в світовому співтоваристві; перехід до якісно іншої форми соціально-економічної організації суспільства; формування нової економічної, інтелектуальної та духовної еліти з інноваційним державницьким мисленням; децентралізацію управлінських повноважень у всіх сферах суспільного життя; автономізацію управлінських структур на основі розподілу управлінських повноважень; розвиток партнерських взаємовідносин між державою, приватним сектором й інституціями громадянського суспільства та ін. У зв’язку з цим актуалізується значущість урахування впливу різних тенденцій на розвиток освітньої сфери, і, зокрема, системи професійної освіти в різні періоди. Мета: виявити й охарактеризувати тенденції трансформаційних змін професійної освіти в добу незалежності України. Методи: аналіз наукових джерел, законодавчо-нормативних документів – для з’ясування сучасних тенденцій розвитку професійної освіти; методи аналізу, синтезу, узагальнення і порівняння – для виявлення спільного й відмінного, встановлення причинно-наслідкових зв’язків у процесі вивчення освітніх феноменів досліджуваного періоду. Результати: функціонування системи професійної освіти в добу незалежності – це відображення змін у соціально-економічному, політичному, духовному і культурному розвитку суспільства та трансформаційних перетворень на світовому й вітчизняному ринках праці, що впливали на: зміст професійної освіти; формування мережі закладів освіти; зміну форм управління; обсяги фінансування; механізми взаємодії з економічними структурами та ринком праці. Висновки: виявлено основні тенденції трансформаційних змін професійної освіти в добу незалежності (гуманізація, демократизація, безперервність, стандартизація, технологізація, цифровізація, економізація, соціальне партнерство); охарактеризовано пов’язані з ними пріоритети її розвитку в сучасних соціально-економічних умовах (оновлення змісту; оптимізація мережі закладів освіти; вдосконалення форм управління; підвищення рівня фінансового, кадрового й навчально-методичного забезпечення; запровадження нових механізмів взаємодії з економічними структурами та ринком праці з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів).
43
Рябенко, В. В. "УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗМІН НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ". Підприємництво і торгівля, № 28 (5 лютого 2021): 84–88. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом дослідження є проектний підхід до організаційних змін та його особливості на підприємствах харчової промисловості. Метою дослідження є обґрунтування необхідності управління проектами організаційних змін на підприємствах харчової промисловості. Досліджено основні проблеми діяльності підприємств в мінливих умовах зовнішнього середовища. Доведено необхідність організаційних змін як пріоритетного напрямку протидії несприятливим тенденціям та засобу розвитку суб’єктів господарювання. Шляхом узагальнення результатів наукових досліджень визначено сутність та об’єкти організаційних змін, їх види та етапи здійснення. Організаційні зміни – це системні перетворення, які охоплюють все підприємство в цілому або окремі його частини. Вони спрямовані на удосконалення економічних, правових та соціальних відносин в сфері функціонування організації. Доведено, що проекти організаційних змін є високоефективним інструментом підвищення конкурентоспроможності, засобом адаптації до змін в зовнішньому середовищі та базисом забезпечення високої результативності функціонування і розвитку суб’єктів господарювання. Запропоновано ключові положення, на основі яких ґрунтується проектний підхід до організаційних змін, визначено його переваги у порівнянні з поступовим проведенням перетворень. Визначено галузеві особливості проектів організаційних змін в харчовій промисловості з урахуванням масштабів їх діяльності. Охарактеризовано основні етапи управління проектами організаційних змін на прикладі підприємств харчової промисловості, зокрема, розглянуто особливості встановлення цілей, розробки концепції організаційних змін, їх економічного обґрунтування, проведення структуризації проекту перетворень, складання плану часових параметрів та бюджету. Таким чином, доведено визначальну роль проектного підходу у забезпеченні результативності організаційних змін, що дозволить оперативно, з чітко обґрунтованими витратами та очікуваним економічним ефектом виконати раціональний обсяг робіт для досягнення мети запланованих трансформацій.
44
Коломийська, Іванна, та Іляна Поліщук. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ НАТАЛКОЮ СНЯДАНКО РОМАНУ ШАРЛОТТЕ КЕРНЕР «СВІТЛОКОПІЯ»". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 83–87. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено аналізу особливостей перекладу Наталкою Сняданко роману Шарлотте Кернер «Світлокопія». Досліджено перекладацькі трансформації, репрезентовані на основних і проміжних мовних рівнях. Наведено класифікацію, що поєднує у собі найбільш поширені перекладацькі трансформації та проведено кількісний аналіз виявлених трансформацій. У результаті дослідження з’ясовано, що найбільш поширеним прийомом перекладацьких трансформацій у перекладі Наталки Сняданко є декомпресія (модуляція), далі за частотою використання – компресія та пермутація. Характерною рисою перекладу є пояснення реалій, аби читач іншого мовного середовища мав змогу зрозуміти певні норми іншої культури. Чільне місце посідають знахідки українською мовою, які додають незвичайності прочитанню. Всі зміни при перекладі можуть бути пояснені так: велика кількість поширених речень з характерною рамковою структурою у німецькій мові, а також необхідність зміни порядку слів при перекладі складнопідрядних, складносурядних речень і «одомашення» змісту зумовлюють використання перекладацьких трансформацій.
45
Савченко, С. О., Н. Р. Аблязова та О. М. Сукач. "ІННОВАЦІЙНИЙ МАРКЕТИНГ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ". Підприємництво та інновації, № 17 (30 квітня 2021): 46–49. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/17.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні умови господарювання, які формуються під впливом систематичних економічних криз, вимагають від власників підприємств побудови сучасних підходів до управління. В умовах пандемії значна частина підприємств зазнала збитків та була змушена припинити свою діяльність. Основною причиною такого становища стала неспроможність підприємств швидко адаптуватися до змін та вимог ринку. Отже, актуальним постає питання використання новітніх технологій у виробництві та просуванні товарів на ринку. Проте поряд із зазначеним зміни в суспільстві вимагають не лише розроблення стратегій завоювання ринку та забезпечення конкурентоспроможності, а й пропонування продукції, попит на яку визначає ринок. Актуальним постає питання застосування інновацій у поєднанні з маркетинговими технологіями «інноваційного маркетингу», основною метою якого є досягнення максимальної ефективності управління підприємством в умовах суспільних трансформацій.
46
Nazarkevych, Ihor, Oleksandra Kryven та Alona Revko. "ЕВОЛЮЦІЯ СТРУКТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ У СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(17) (2019): 33–40. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-33-40.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто еволюцію особливостей та механізмів здійснення структурних трансформацій у зарубіжних країнах, що призвели до формування нині існуючих високоефективних ринкових економік. Проаналізовано ендогенні та екзогенні чинники, що викликають структурні зміни та значною мірою визначають рівень розвитку національної економіки, на прикладі високорозвинених капіталістичних країн та країн Південної Азії. Запропоновано визначення таких дефініцій, як «економічний розвиток», «економічне зростання» та «соціальна інфраструктура» з погляду структурних перетворень у національній економіці. Досліджено питання впливу рецесійних шоків на зміни в розвитку галузевої й регіональної структури національної економіки. Визначено перелік найпоширеніших засад та важелів здійснення структурних трансформацій державними інституціями.
47
Грищенко, І. "Особливості трансформаційних змін в економіці України". Підприємництво, господарство і право, № 3 (2007): 149–52.
Знайти повний текст джерела
48
Шпачинська, І. В., та С. М. Альбота. "ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИЧНИХ ТА ГРАМАТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ РОМАНУ «СПОКУТА» ІЄН МАК’ЮЕН". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 211–16. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-31.
Повний текст джерелаАнотація:
Праця зосереджена на дослідженні перекладацьких трансформацій як засобу досягнення еквівалентності в перекладі. Під перекладацькою трансформацією ми розуміємо зміну формальних або семантичних компонентів вихідного тексту в тексті перекладу за збереження інформації, що призначена для передачі. Лексичні трансформації становлять собою відхилення від прямих словникових відповідників та виникають здебільшого тому, що об’єми значень лексичних одиниць вихідної та мови перекладу не збігаються. До лексичних трансформацій відносимо конкретизацію значень, генералізацію значень, додавання, вилучення та перестановку. Важливо перекладати лексичний елемент у сукупності його контекстуальних зв’язків та функціональних характеристик. Основними причинами виникнення лексичних трансформацій, на думку таких дослідниць у лінгвістичній галузі, як Т. Левицька й А. Фітерман, є різна словосполучність, різні вживання одного слова, різниця у смисловому об’ємі, різні ознаки одного денотата в різних мовах. Поняття граматичної трансформації визначено тим, що у процесі перекладу згідно з нормами мови перекладу перетворюється сама структура речення. Англійська й українська мови належать до різних типів мов індоєвропейської родини, тому наявна розбіжність між ними як на рівні порядку слів у реченні, так і в категоріях числа, інших граматичних форм і структур. Основні характеристики, а саме – внутрішній та зовнішній поділ речення, зміна порядку слів та компенсація – відносимо до граматичних трансформацій. За допомогою порівняльного аналізу текстів оригіналу та перекладу проілюстроване використання лексичних та граматичних трансформацій на прикладі перекладу українською мовою роману Ієна Мак’юена «Спокута». У процесі перекладу автор частіше схилявся до використання лексичних трансформацій для кращого сприйняття та зацікавленості читачів, рідше використовувались граматичні трансформації. Засвідчено спробу перекладача зберігати послідовність у структурі речення. Крім цього, важливим аспектом у перекладі було те, що перекладач врахував особливості індивідуальної художньої манери письменника та специфіку культури адресата інформації.
49
Yuzkova, Elena, та Alina Khaletska. "Аналіз сучасного стану та тенденцій інноваційного лідерства в публічному управлінні". Public Administration and Regional Development, № 9 (8 вересня 2020): 915–39. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.09.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються актуальні питання інноваційного лідерства в публічному управлінні, аналізуються сучасний стан та тенденції розвитку його потенціалу в умовах глобальних трансформацій та кризових явищ в суспільстві. Визначено сутність, зміст, поняття інноваційного лідерства в публічному управлінні в історичній ретроспективі та контексті нових концептуальних підходів до дослідження лідерства. Встановлено, що інноваційне лідерство становить собою підхід до організаційного розвитку та організаційних змін. Наголошується, що у внутрішньому контурі системи публічного управління інноваційне лідерство детерміновано соціально-психологічними процесами в організації, управлінням діяльністю команди, впливом на працівників, який супроводжується зміною уявлень і цінностей останніх, активізацією вищих потреб у новаторстві, досягненні, творчості, самоактуалізації.
До понятійного апарату інноваційного лідерства віднесено роль інноваційного лідерства в умовах глобальних трансформацій, особистість інноваційного лідера, реалізацію інноваційного лідерства в публічному управлінні, забезпечення ефективної та результативної роботи.
Сучасний стан інноваційного лідерства в публічному управлінні характеризується усвідомленням ролі культури управління, необхідності опанування механізмів самоорганізації, які вивільняють енергію людської ініціативи, дозволять ефективно реагувати на невизначеність та швидкі зміни навколишнього світу при вирішенні необмежених завдань.
Тенденції розвитку інноваційного лідерства розглядаються відносно умов глобальних трансформацій та кризових явищ в контексті невідворотних та варіативних трендів.
Проаналізовано основні функції інноваційної організаційної культури органів публічної влади для реалізації цілей регіонального та місцевого інноваційного розвитку.
В основі методів дослідження використано загальні та спеціальні наукові методи для вивчення та оцінки підґрунтя щодо формування реалізації інноваційного лідерства в історичному і сучасному контексті.
50
Горбачова, О. Ю., та Ю. М. Cошина. "АНАЛІЗ ТРАНСФОРМАЦІЙ У СТРУКТУРІ ЦІННІСНО-СМИСЛОВИХ НАСТАНОВЛЕНЬ ПІДЛІТКІВ". Problems of Modern Psychology, № 2 (16 лютого 2021): 162–68. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано результати емпіричного дослідження ціннісно-смислових настановлень. Підлітковий вік визначено як один зі складних періодів в онтогенезі людини (відбуваються суттєві зміни у психологічних структурах, виникають нові психічні утворення, формується загальна спрямованість моральних орієнтирів та ціннісно-смислових настановлень). Ціннісно- смислову сферу особистості підлітка представлено як надважливе утворення, яке впливає на поведінку в конкретних життєвих обставинах, що визначає загальну спрямованість особистості, а у кризовий підлітковий період зазнає значних трансформацій. Подано визначення ціннісно-смислових настановлень підлітків як психічне утворення, що є компонентом ціннісно-смислової сфери особистості, виражаються в передготовності до дії та самовираженні й ґрунтуються на системі цінностей, ціннісних орієнтацій та особистісних смислах підлітка. У статті виділено структуру компонентів ціннісно-смислової сфери (когнітивний, емотивний, конативний складники) та уточнено змістові характеристики компонентів ціннісно-смислових настановлень підлітків. Визначено, що свідоме, активне сприйняття та прояв інтеріоризованих цінностей та ціннісних орієнтацій можливі завдяки механізму інтерналізації. Зафіксовано, що психологічні особливості параметру «цінності-знання» полягають у відображенні актуальних потреб підліткового віку у спілкуванні, емансипації. Виявлено психологічні особливості параметру «цінності-смисли», які є відображенням вікових змін в особистості підлітка та пов’язані з розвитком самоаналізу та рефлексії, становленням ідентичності. Встановлено, що параметр «цінності-стимули» характеризується типовими потребами підлітків у встановленні соціальних контактів, самостійності, а також прагненням переживання гострих відчуттів та насолоди. Проведено порівняння результатів емпіричного дослідження за кожним з параметрів окремо у групах хлопців та дівчат-підлітків. Здійснено розподіл емпіричних даних за рівнями сформованості ціннісно-смислових настановлень – творчим та репродуктивним.