Статті в журналах з теми "Звітні документи"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Звітні документи.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Звітні документи".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Хльобас, Н. "Звітні документи в Університеті Св. Володимира". Пам"ятки 12 (2011): 110–14.
Знайти повний текст джерела
2
Хльобас, Н. "Звітні документи в Університеті Св. Володимира". Пам"ятки 12 (2011): 110–14.
Знайти повний текст джерела
3
Хльобас, Н. "Звітні документи в Університеті Св. Володимира". Пам"ятки 12 (2011): 110–14.
Знайти повний текст джерела
4
Чернящук, Н., К. Бортник та Н. Плевако. "Аналіз дослідження функціонування інформаційної системи електронного документообігу." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 41 (23 грудня 2020): 120–30. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-41-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблена програма надає можливість здійснення моніторингу успішності студентів. Проблеми прогнозування результатів сесії студентів у закладах вищої освіти в сучасних ринкових умовах є актуальними з багатьх причин. По-перше, підготовка кваліфікованих фахівців – це одне з головних завдань будь-якої освітньої установи. По-друге, управління процесом навчення студентів в умовах впливу безлічі зовнішніх чинників є складним завданням, як в організаційному, так і соціально-економічному плані, що вимагає системного підходу і розробки нових методів і моделей управління. Деканат бере участь в оперативному формуванні різних видів документів. Основними з них є особисті справи студентів, дані про викладачів, заліково-екзаменаційні відомості, відомості результатів навчання студентів, зведені відомості, звіти за успішністю. Ці дані є вхідними для роботи системи. Звітні документи створюються за потребою на основі результатів навчання студентів та можуть відображати й особисту інформацію.
5
Коваль, С. В. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ТОВАРІВ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 4 (16 грудня 2020): 169–76. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто організаційно-методичні засади здійснення аудиту товарів і то- варних запасів на аграрних підприємствах. Обґрунтовано основні етапи, процедури і ме- тоди його проведення, первинні й звітні облікові документи щодо руху товарів і товарних запасів. Виявлено види ризиків на рівні зловживань та недостатньої фаховості аудиту. Установлено, що методика та організація аудиту товарів здійснюється за загальними методами проведення аудиторської перевірки будь-якого виду діяльності підприємства. Визначено, що програма аудиторської перевірки необхідна для найбільш ефективного розподілу роботи всередині аудиторської групи і для контролю над ходом аудиторської перевірки з боку керівництва аудиторської фірми. Обґрунтовано моменти стосовно дій аудитора з перевірки обліково-фінансової звітності, що несе інформацію про операції з товарами. Перспективи вдосконалення аудиту товарів пов'язані з дотриманням Націо- нальних нормативів, залученням експертів, використанням програмного забезпечення.
6
Шпортун, Оксана. "ОСОБЛИВОСТІ ДІЛОВОДСТВА КАЗЕННИХ ПАЛАТ НАДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ XVIII – ПОЧАТКУ ХІХ СТ." Society. Document. Communication, № 8 (10 лютого 2020): 351–66. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-351-366.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена характеристиці діловодства губернських адміністративно-фінансових органів Російської імперії – казенних палат.
Здійснено пошук наукових публікацій за темою дослідження та встановлено, що організація діловодства казенних палат не знайшла комплексного відображення у працях сучасних науковців.
Визначено, що казенна палата мала широкий спектр діяльності та задач, які виконувалися відділами палати.
Встановлено, що кожен відділ палати мав певні функції, зокрема й діловодні, адже управлінська діяльність установи певною мірою відображена в документах. Також визначено основні етапи документообігу в установі.
Охарактеризовано діловодні функції за відділами палати, а також загальної присутності.. Здійснено загальний огляд вхідної та вихідної документації на основі архівних матеріалів Київської казенної палати. Доведено, що організація роботи з документами здійснювалася за загальноімперськими ініціативами, про що свідчить чітке виконання законодавчих діловодних правил Російської імперії.
Для здійснення контролю над документами кожного відділу велися відповідні журнали реєстрації, які допомагали інспектувати діяльність чиновників та місцезнаходження справ в організації – це слугувало певним орієнтиром у значному масиві документів. Надано опис настільних журналів реєстрації, як елементу довідкового апарату та контролю над роботою з документами.
Визначено перелік реквізитів бланків документів із кутовим розташуванням, мету запровадження ведення діловодства та звітності.
Описані етапи життєвого циклу документа та основні аспекти запровадження уніфікації діловодних процесів Російської імперії, з метою підвищення ефективності державного управління.
Установлено, що казенні палати були установами, в яких зосереджувався значний різноплановий документальний масив, зокрема документи з кадрових питань, протоколи, укази, рахунки, кошториси, листи, рапорти, приписи, довідки, звіти та ін.
7
ПАТРИЛЯК, Іван, та В’ячеслав ШАМРАЙ. "“ВИЗВОЛИТЕЛІ”. ОБРАЗ БІЙЦІВ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ ТА СЛУЖБОВЦІВ РАДЯНСЬКОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЗВІТНИХ ДОКУМЕНТІВ ПІДПІЛЛЯ ОУН (1944 – 1945)". Східноєвропейський історичний вісник, № 22 (27 березня 2022): 127–40. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.22.253735.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є реконструкція образу вояка Червоної армії та службовця радянської адміністрації в 1944 – 1945 рр. на території західноукраїнських областей, зафіксованого у звітній документації українського націоналістичного підпілля. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності, науковості, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) і спеціально-історичних (історико-типологічний та історико-системний) методів. Висновки. Узагальнюючи все написане вище, необхідно підкреслити, що звітна документація підпілля ОУН за 1944 – 1945 рр. дає доволі багатий матеріал для реконструкції образу радянських вояків та адміністраторів, які повернулися в західноукраїнський регіон в останні роки Другої світової війни. Насамперед варто відзначити, що образ воїна-червоноармійця був доволі строкатим і суперечливим. Звітодавці завжди чітко ділили передові фронтові частини й тилові підрозділи. Перші, як правило, мали краще озброєння й обмундирування, але здебільшого (за винятком Львова) відчували брак харчів, що штовхало їх на грабунки. Вони також характеризувались як доволі відважні воїни з чіткими рисами фаталізму (“легковажне ставлення до смерті”) і втоми від війни (бажання якнайшвидше завершити бойові дії та повернутися додому). Щодо частин та підрозділів “другого фронтового ешелону”, то рівень їхньої дисципліни, зовнішній вигляд, моральна деградація, демотивованість та поведінка викликали жах і відразу в місцевого населення, котре було головним інформатором авторів оунівських звітів. За рахунок цього червоноармієць у звітах підпілля постає здебільшого, як обдертий, завжди голодний і п’яний грабіжник та ґвалтівник, що, очевидно, в основному відповідало загальному стану справ. Велике значення для формування опінії підпільників щодо червоноармійців була їхня національність і критика в бік більшовицької влади. У документах ОУН помітне прихильне ставлення до солдатів-українців та інших “нацменів”, більш прохолодне – до службовців Червоної армії російського та єврейського походження. Перших розглядали як потенційних союзників у справі боротьби проти більшовизму, останніх вважали основною опорою режиму. Хоча важливо зауважити, що роль “опори” радянської влади щоразу більше відводилася росіянам, а не євреям, як це ще вважалося в середовищі ОУН у 1939 – 1941 рр. Водночас образ радянської адміністрації у звітних документах ОУН є менш диференційованим. Він здебільшого негативний. Носії влади характеризуються як малоосвічені й примітивні особи без критичного мислення, густо індоктриновані офіційною ідеологію, схильні до зловживань, корупції і наживи, зненавиджені рештою суспільства.
Ключові слова: Червона армія, радянська адміністрація, підпілля ОУН, звітна документація, лінія фронту.
8
Грицишен, Димитрій, Жанна Прокопенко, Жанна Прокопенко, Тетяна Кочин та Андрій Опанасюк. "РОЗВИТОК АУДИТУ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ПРОТИДІЇ ФАЛЬСИФІКАЦІЯМ". Litopys Volyni, № 22 (16 березня 2021): 93–103. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.22.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті доведено, що аналіз сучасного етапу розвитку аудиторської діяльності у світі вказує на відсутність єдиних глобальних підходів до регулювання аудиторської діяльності. Охарактеризовано, що кожна країна розробляє свої власні підходи до управління регулюванням аудиту та встановлює конкретні вимоги до діяльності аудиторських фірм. Відзначено, що основними характеристиками сучасного аудиту є встановлення вимог до людських ресурсів аудиторської фірми. Доведено, що фактично сьогодні аудиторський звіт (висно- вок) має підтверджувати якість фінансової звітності як важливого інструменту інформування користувачів для прийняття управлінських рішень. Доведено, що за допомогою розширення аудиторських процедур, зокре- ма використання аналітичних процедур, можна вести мову про аудиторський звіт (висновок) як складову частину інформаційного ресурсу. Охарактеризовано, що інформаційним ресурсом економічної та господарської діяльності виступає сукупність інформації, що міститься у фінансовій звітності та аудиторському звіті (вис- новку). Доведено, що варто переглянути підходи до аудиторського звіту (висновку) та визначити його місце в структурі інформаційного ресурсу. Уточнено, що аудиторський звіт можна розглядати з декількох позицій: по-перше, як результат робо- ти аудитора. У даному контексті варто також визначати аудиторський висновок я результат виконання договірних відносин щодо аудиту фінансової звітності; по-друге, документ, що містить думку аудитора щодо фінансової звітності досліджуваного підприємства та гарантує надання впевненості зацікавленим користува- чам. Доведено, що варто змінити підхід до аудиторського звіту (висновку) як до документу, що підтверджує достовірність показників фінансової звітності, адже зміна запитів користувачів призводить до того, що аудиторський висновок виступає ще й джерелом інформації, що не представлена у фінансовій звітності. Оха- рактеризовано, що сучасний аудиторський звіт (висновок) є складовою частиною інформаційного ресурсу про господарську діяльність підприємства, що у цілому дає змогу підвищити його якісні характеристики та задо- вольнити інформаційні потреби зацікавлених сторін, що в результаті призводить до зниження або ж уникнення інформаційної асиметрії на ринках капіталів.
9
Галів, Микола, та Олександра Свйонтик. "ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ШКОЛЯРІВ У КРЕМЕНЦІ НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ (1949 р.): ДОКУМЕНТАЛЬНЕ СВІДЧЕННЯ". Problems of humanities. History, № 7/49 (20 липня 2021): 156–68. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.7/49.234422.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті аналізується і публікується документ підпілля ОУН (березень 1949), в якому подано інформацію про повсякденне життя середньої школи № 1 м. Кременець (Кремʼянець) на Тернопільщині. Мета статті – проаналізувати і опублікувати документ до історії повсякденного життя учнів середньої школи № 1 м. Кременець (Кремʼянець) Тернопільської області наприкінці 1940-х рр. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, науковості, авторської об’єктивності, застосування джерелознавчих методів, зокрема методу внутрішньої критики джерел. Наукова новизна полягає у тому, що до наукового обігу вперше уводиться публікований документ. Висновки. Отже, публікований документ «Крем’янецька середня школа Ч. І» датований березнем 1949 р. У ньому подана інформація про життя школи у 1948/1949 н. р., акумульована учасником українського підпілля в Кременці на псевдо «Чорнобай», який був учнем зазначеного закладу середньої освіти. Документ складається з чотирьох частин: життя учнів у школі; позашкільне життя учнів; учителі; навчання. Структура документа вказує на те, що його було укладено відповідно до певного «квестіонарію», підготовленого підпіллям ОУН для більш чіткого й аналітичного подання звітів, формулювання агентурної інформації. Вважаємо документ «Крем’янецька середня школа Ч. І» важливим і репрезентативним історичним джерелом до історії повсякденного життя школярів другої половини 1940-х рр. у Кременці зокрема, та у західноукраїнських областях України загалом. Документ публікується мовою оригіналу з дотриманням необхідних археографічних вимог.
10
Сінкевич, Сергій, та Тарас Суслов. "НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ПРАВИЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ БОЙОВИХ ГРАФІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (8 травня 2020): 377–84. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.280.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати експериментальної перевірки ефективності навчання майбутніх офіцерів-прикордонників правильного оформлення бойових графічних документів за стандартами НАТО. З’ясовано, що труднощі, на які натрапляють науково-педагогічні працівники вищих військових навчальних закладів під час викладання навчального матеріалу, пов’язані з низьким рівнем володіння іноземною мовою як викладачів, так і курсантів, нормативною невизначеністю (недосконалістю) методичних підходів до використання графічних умовних знаків для відображення відповідної інформації в різних документах і програмних продуктах, а звідси й суперечливим трактуванням вимог до бойових графічних документів на кафедрах і факультетах.Експериментально встановлено, що рівень ефективності навчання майбутніх офіцерів-прикордонників правильного оформлення бойових графічних документів за стандартами НАТО значно підвищується за умов проведення тематичних тренінгів (взаємного відвідування занять викладачами зацікавлених кафедр) зі спеціального перекладу, на які залучається науково-педагогічний склад і курсанти, напередодні практичних занять за визначеною тематикою; постійного обговорення під час методичних заходів (конференцій, спільних нарад, комплексних інструкторсько-методичних занять тощо) результатів порівняльної характеристики нормативних документів, що регламентують порядок використання бойових графічних документів силовими відомствами країн НАТО та України; регулярної участі у міжнародних навчаннях й інших релевантних заходах науково-педагогічного складу з подальшою підготовкою звітних матеріалів (бюлетенів передового досвіду) з метою опрацювання чітких вимог до оформлення та використання бойових графічних документів за стандартами НАТО під час проведення всіх видів занять з майбутніми офіцерами-прикордонниками.
11
Михайленко, П. М., Ю. М. Скалецький та С. В. Протас. "ІНФОРМАЦІЙНІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ РЕСУРСИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (22 вересня 2021): 62–68. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12383.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: визначити наявні інституційні та інформаційні ресурси для забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки формування і реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я в Україні та шляхи інтенсифікації їх взаємодії.
Матеріали і методи. Міжнародні та національні нормативно-правові акти, аналітичні та керівні документи Європейського регіонального бюро ВООЗ, звітно-аналітичні доповіді центральних органів виконавчої влади, незалежних експертів, статутні документи інституцій, задіяних у створенні та обробці наукових і фактичних даних, зборі та аналізі статистичних даних у сфері охорони здоров’я, наукові публікації. Застосовано бібліосемантичний метод дослідження.
Результати. Проаналізовано керівні та аналітичні документи Європейського регіонального бюро ВООЗ щодо інформаційно-аналітичної підтримки прийняття політичних рішень; досліджено інституційні ресурси і джерела релевантної інформації для забезпечення прийняття рішень у формуванні та реалізації державної політики. Зокрема, зазначається, що державні установи НАМН України, як розпорядник наукових та фактичних даних у сфері охорони здоров’я, є головним інституційним ресурсом інформаційно-аналітичного супроводу прийняття рішень і мають виконувати координуючу функцію у його забезпеченні.
Висновки. Спрямовані на шляхи забезпечення ефективної взаємодії усіх зацікавлених сторін, що є розпорядниками релевантної інформації, забезпечення регулярного узагальнення і оприлюднення інформації у сфері охорони здоров’я та презентації результатів інформаційно-аналітичної роботи як органам, що формують політику, так і широким верствам громадськості.
12
Райківський, Ігор. "ОСОБИСТІ ФОНДИ ВОЛОДИМИРА ГРАБОВЕЦЬКОГО В АРХІВНИХ УСТАНОВАХ ЛЬВОВА ТА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 31 (28 грудня 2018): 7–13. http://dx.doi.org/10.15330/gal.31.7-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано особисті фонди в архівних установах Львова та Івано-Франківська Володимира Грабовецького – доктора історичних наук, професора, першого завідувача кафедри історії України в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника. Він залишив значну творчу спадщину – десятки книжкових видань, сотні статей, та наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. передав свою приватну збірку на зберігання у відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника (фонд № 268) та Державний архів Івано-Франківської області (фонд № 2173, 832 справи). Серед матеріалів приватної колекції В. Грабовецького – документи біографічного характеру (оригінали й копії свідоцтв, дипломів, почесних грамот і т. п.), авторські рукописи монографій і статей, сценарії телепередач, творчі заготовки, листування з різними науковими і громадськими організаціями, видавництвами, своєю родиною, документація установ, у яких працював вчений, викладач і громадський діяч (наукові звіти В. Грабовецького в Інституті суспільних наук АН УРСР, матеріали про присвоєння вченого звання професора, витяги з протоколів засідань кафедри історії України Прикарпатського національного університету та ін.), тексти лекцій, книги з дарчими написами, періодичні видання, краєзнавча література, дипломні роботи, що захищалися під керівництвом професора, тощо.
Опрацювання матеріалів особистих фондів В. Грабовецького в державних архівних і бібліотечних установах Львова та Івано-Франківська є цінним не тільки безпосередньо для дослідження його життя і діяльності: особливостей характеру, творчої діяльності, взаємин з людьми, які оточували, а й духу тогочасної епохи крізь призму документів особового походження. Приватна колекція В. Грабовецького як окремий вид першоджерел (документи особового походження) набуває особливого значення на тлі методологічного пошуку в сучасній українській історіографії, коли стало популярним вивчення історії повсякденності та антропологічний підхід до історичного минулого.
Ключові слова: особисті фонди, приватна колекція, архівні установи, джерела особового походження, Володимир Грабовецький, відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, Державний архів Івано-Франківської області.
13
Попп, Р. "Повоєнне шкільництво у світлі звітних документів Українського націоналістичного підпілля". Проблеми гуманітарних наук. Серія "Історія", вип. 3/45 (2020): 168–85.
Знайти повний текст джерела
14
Зелікман, В. Д., Р. Б. Сокольська та В. О. Огородник. "СИСТЕМА ДОКУМЕНТІВ АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 2(56) (22 березня 2021): 138–44. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2020.2(56).138-144.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі виділення видів об’єктів інвестиційної діяльності (нематеріальні активи, основні засоби, інші необоротні активи, фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі, та інші довгострокові фінансові інвестиції) та типів інвестиційних результатів (складові економічного ефекту, соціального ефекту, екологічного ефекту) сформована комплексна система аналітичних відомостей і звітів, яка має забезпечити підвищення якості здійснення аналітичного обліку інвестиційної діяльності в умовах вітчизняного підприємства з належним рівнем деталізації інформації та можливістю її агрегованого аналізу. Розроблена система документів аналітичного обліку має дозволити керівництву підприємства оцінити ефективність інвестиційної діяльності за окремими напрямами та визначити найбільш доцільні з них на майбутнє в умовах обмеження наявних ресурсів підприємства.
15
Бричок, Світлана Борисівна. "ЖУРНАЛ «ЗАПАДНО-РУССКАЯ НАЧАЛЬНАЯ ШКОЛА» ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНАЛЬНИХ ПОЧАТКОВИХ ШКІЛ ПОЧАТКУ ХХ СТ." Інноватика у вихованні, № 9 (11 червня 2019): 121–29. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.132.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі цілісного аналізу змісту журналу «Западно-русская начальная школа» (1906–1917) доведено, що часопис був своєрідною енциклопедією, навчально-методичним посібником, трибуною обміну досвідом творчих вчителів церковнопарафіяльних шкіл початку ХХ ст. У журналі друкувалися документи Св. Синоду, урядові розпорядження, що стосувалися сфери освіти, розпорядження єпархіальних училищних рад і їх роз’яснення, звіти про стан церковнопарафіяльних шкіл західноросійських єпархій, загальні педагогічні й методичні статті, що переважно стосувалися програм початкових і вчительських шкіл; повчальні статті, нариси й розповіді про внутрішнє життя школи, про позашкільну діяльність учителів, про участь школярів у богослужіннях, паломництвах, про заняття ремеслами й рукоділлям; матеріали з позашкільної освіти, про шкільні бібліотеки, вечірні і недільні класи для дорослих, читання для народу; огляди й рецензії видань з педагогіки. У якості додатків друкувалися документи з’їзду училищного ради (1907), звіти про стан церковнопарафіяльних шкіл Київської єпархії (1912–1917).
В публікаціях часопису відображені погляди вчених, письменників, суспільних діячів, учителів на розвиток початкової освіти. Незважаючи на відмінність у підходах до оцінки церковно-шкільної справи й певну упередженість в цих оцінках, публікації журналу містять велику кількість фактичного матеріалу про різноманітні аспекти діяльності початкових шкіл досліджуваного періоду.
Доведено, що журнал «Западно-русская начальная школа» є цінним джерелом вивчення історії початкової освіти початку ХХ ст., інформативною ілюстрацією процесу розвитку регіональної початкової школи в контексті суспільно-культурного життя на українських землях.
16
Solodka, K. Y. "Виборчі кампанії до органів місцевого самоврядування Ніжина після запровадження Міського Положення 1870 р." Literature and Culture of Polissya 99, № 13i (29 травня 2020): 5–20. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-13i-99-5-20.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі архівних матеріалів аналізується запровадження Міського Положення 1870 р. у Ніжині, одному з найбільших повітових міст Російської імперії. Описуються перші кроки державних службовців щодо організації місцевих виборів. Висвітлено процедуру делегування до інституцій міського громадського управління Ніжина у 1870–1898 рр.: проаналізовано чисельний склад виборців, гласних, особливості їх обрання, процес формування думи та управи. Характеризується виборча документація, вимоги її оформлення відповідно до законодавства. Надається перелік пакету звітних документів, які надсилалися до канцелярії губернатора після проведення виборчої процедури. Вказується коло посадових осіб, які брали участь у створенні необхідних паперів, відповідали за правильність та своєчасність їх розробки. У статті змальовуються проблеми, які виникали під час підготовки до голосування; порушення виборчої процедури внаслідок неправильних дій управи, незнання та нерозуміння жителями міста виборчого процесу, високий рівень абсентеїзму серед виборців. Наводиться характеристика соціальних станів, які найбільше були зацікавлені у формуванні міських органів. Висвітлюються взаємовідносини між новоствореними міськими органами та губернатором. Аналізується вплив губернських органів на перебіг місцевих виборів. На підставі опублікованих матеріалів та архівних джерел вказується кількість місцевих жителів, які мали право брати участь у процедурі голосування. Змальовується нерівномірність розподілу голосів між розрядами, число виборців, на яких припадав один гласний у кожному виборчому зібранні. Аналізуються причини та мета запровадження Міського Положення 1892 р., характеризується зміст нормативно-правового документа. Досліджується процес формування виборчих органів міського управління, зміни упроведенні зібрань, соціальний склад Ніжинської міської думи та управи після нової реформи. Надається порівняння Положень 1870 та 1892 рр.,характеризуються плюси та мінуси законодавчих актів.
17
Kindratska, Halyna, та Sofia Gordijenko. "ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ: ВПЛИВ ВИКРИВЛЕНОЇ ФІНАНСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ЯКІСТЬ ЙОГО РЕЗУЛЬТАТІВ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2 (18) (2019): 216–26. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-2(18)-216-226.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено проблему аналітичного забезпечення управління підприємства за умов використання аналітиком недостовірної фінансової звітності. Достовірність таких звітів має двоїсту природу: містить правдиву інформацію і є доречною для користувачів; відповідає вимогам законодавчо-нормативних документів. Причинами ненавмисного порушення правдивості фінансових звітів може бути недостатня компетентність облікових працівників, їхня недобросовісність під час виконання облікових процедур, недосконалість чи наявність альтернативних положень чинного законодавства, а навмисного – бажання викривити фінансову інформацію для фальсифікації реального фінансового стану підприємства перед кредиторами, інвесторами, діловими партнерами. На практиці часто використовують різні способи викривлення показників фінансової звітності підприємства. Низька якість перевірки аналітиком достовірності фінансової звітності призводить до недовіри користувачів до результатів фінансового аналізу під час прийняття управлінських рішень.
18
Halushka, A. M., V. L. Savytskyi, V. O. Zhakhovsky та V. G. Livinskyi. "Роль і вклад Української військово-медичної академії у медичне забезпечення Збройних Сил України під час АТО/ООС". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 3 (1 жовтня 2020): 19–28. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.3(1)-019.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – дослідження ролі та вкладу Української військово-медичної академії (УВМА) у медичне забезпечення Збройних Сил (ЗС) України під час антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил (АТО/ООС).
Матеріали та методи. Використано нормативно-правові акти з питань національної безпеки держави та охорони здоров’я в Україні, керівні документи Міністерства оборони України, публікації у відкритих наукових джерелах, щорічні звіти УВМА. Об’єкт дослідження – система підготовки медичного персоналу для Медичних сил Збройних Сил України (Медичні сили). Предмет дослідження – робота УВМА щодо підготовки медичного персоналу для Медичних сил та наукового супроводження розвитку системи медичного забезпечення ЗС України під час АТО/ООС. Методи дослідження – бібліографічний, статистичний, аналітичний, системного підходу.
Результати. Вклад УВМА в медичне забезпечення ЗС України не зводився лише до навчальної роботи з підготовки військових лікарів для потреб військових частин і військово-медичних закладів, а також був вагомим та значущим у таких напрямах діяльності військової медицини як практичне надання медичної допомоги пораненим, ураженим, травмованим і хворим військовослужбовцям у військово-медичних закладах в районах проведення АТО/ООС та на клінічних базах УВМА, в питаннях наукового супроводження розвитку системи медичного забезпечення ЗС України, у тому числі розроблення нормативно-правових і керівних документів з медичного забезпечення, медико-технічних вимог сучасних зразків евакуаційно-транспортних засобів, спеціальної медичної техніки, комплектно-табельного оснащення Медичних сил та індивідуальних засобів медичного захисту.
Висновки. УВМА зроблено значний внесок у медичне забезпечення ЗС України під час АТО/ООС зокрема в питання комплектування Медичних сил підготовленим медичним персоналом, надання медичної допомоги пораненим, ураженим, травмованим і хворим військовослужбовцям та наукового вирішення проблем медичного забезпечення військ в умовах бойових дій.
19
Балацинова, Алла. "ДІЯЛЬНІСТЬ МИКОЛИ ОЛЕКСІЙОВИЧА ЛАВРОВСЬКОГО ЯК ЧЛЕНА РАДИ ПРИ ПОПЕЧИТЕЛІ ХАРКІВСЬКОГО НАВЧАЛЬНОГО ОКРУГУ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 10(104) (28 грудня 2020): 461–79. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.10/461-479.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі аналізу законодавчих і нормативних документів, протоколів засідань ради при попечителі Харківського навчального округу, службового листування попечителя навчального округу з посадовими особами Міністерства народної освіти, звітів Харківського університету, статей і рецензій М. Лавровського, опублікованих у «Журналі Міністерства народної освіти» та «Циркулярі по Харківському навчальному округу», охарактеризовано зміст і напрями діяльності вченого як члена ради при попечителі Харківського навчального округу (1860–1874).
20
Syrotynska, A. P., O. A. Syrotynskyi та M. M. Smalko. "ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ СУБ'ЄКТАМИ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРУ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 84 (24 липня 2019): 199. http://dx.doi.org/10.31713/ve4201819.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті окреслені завдання облікових інформаційних систем для суб'єктів державного сектору. На прикладі системи «UA-Бюджет» розглянуті принципи автоматизації бюджетного обліку. Представлені етапи впровадження та використання системи «UA-Бюджет». Досліджені практичні аспекти налагодження облікової інформаційної системи, реєстрації документів, операцій та отримання звітів. Розглянуті особливості функціонування системи «UA-Бюджет», що дозволить суб’єктам державного сектору економіки уникнути помилок при її використанні та забезпечать достовірність облікових даних.
21
Градинар, Ганна. "КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ В ПРИДУНАВ’Ї (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ФОНДІВ ІЗМАЇЛЬСЬКОГО АРХІВУ)". Society. Document. Communication, № 11 (3 травня 2021): 46–74. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-11-46-74.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті аналізуються інформаційні джерела Комунальної установи «Ізмаїльський архів», що відносяться до періоду з 1944 р. по 1953 рр. Як офіційна установа Ізмаїльський архів почав працювати у 1940 р. В історії установи було чимало трансформацій: від Акерманського обласного державного архіву Управління Народного комісаріату Внутрішніх справ до Філії державного архіву Одеської області в місті Ізмаїл. У своєму теперішньому статусі архів працює та популяризує пошуково-дослідну роботу з 1997 р. Нині КУ «Ізмаїльський архів» уявляє собою унікальне зібрання пам’яті попередніх поколінь, історії придунайського регіону.
Умовно архівні фонди КУ «Ізмаїльський архів» поділяються на два періоди: дорадянський і радянський. Фонди радянського періоду містять інформацію з 1944 р., яка зберігається у 711 фондах, або 90 245 справах. У статті поданий аналіз лише частини фондів радянського періоду, а саме тих, що стосуються процесу колективізації в Придунав’Ї.
На основі широкого кола нових джерел проаналізовані події, пов’язані з проведенням колективізації в Ізмаїльській області. Доведено, що колективізація в Придунав’ї просувалася доволі повільно. Наведено приклади порушень вступу до сільськогосподарських артілей. Проаналізовано процес створення та відновлення колгоспів у 1945-1947 рр. Представлено рішення деяких протоколів засідань колгоспів.
У структурі КУ «Ізмаїльський архів» можна виділити 7 груп, у яких містяться документи щодо процесу колективізації в регіоні. Це фонди місцевих органів державної влади та державного управління; органи юстиції та суду; заклади планування, статистики та звіту; заклади та організації керування промисловістю; комбінати та заводи; заклади, підприємства та кооперативні організації сільського господарства та рибальства; торгові заклади та організації; фінансові заклади. Більша частина документів, які зберігаються в КУ «Ізмаїльський архів» є унікальними та важливими. Вони дають можливість сучасним дослідникам вивчати історію краю в різних аспектів: економічному, етнічному, політичному та соціальному.
Сучасні методи вивчення, збереження та обробки архівних матеріалів дозволяють нам не лише точніше і краще уявити історію нашого регіону, а й засвоїти уроки історії щодо змісту соціальних функцій науки в суспільстві.
22
Сова, Андрій. "ІВАН БОБЕРСЬКИЙ ТА РОЗВИТОК СТРІЛЕЦЬКОГО РУХУ В ГАЛИЧИНІ НАПЕРЕДОДНІ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 32 (27 грудня 2019): 41–47. http://dx.doi.org/10.15330/gal.32.41-47.
Повний текст джерелаАнотація:
У публікації на основі періодики “Вісти з Запорожа”, “Діло”, “Ілюстрована Україна”; архівних документів, видань “Сокола-Батька”; звітів Академічної гімназії у Львові; праць Івана Боберського; фотографій та документів з приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів); спогадів активних учасни- ків стрілецького руху висвітлено внесок Івана Боберського у становлення і розвиток стрілецького руху в Галичині. Він, будучи головою українського гімнастичного товариства “Сокіл-Батько” у 1908–1918 рр., брав активну участь у створенні стрілецьких осередків, купівлі інвентарю, підготовці відповідних фа- хівців, проведенні спортивних змагань зі стрільби тощо. Широкої популярності серед молоді набули замітки та навчально-методична праця Івана Боберського “Стрілянє до влучі” (1913). Ще одним його досягненням була розробка та уніфікація термінології зі стрільби. У словнику тодішньої молоді з’яви- лися терміни: “стрілянє до влучі”, “поцілка”, “влуча”, “стрілець”, “стрілиця”, “степінь”, “постава” тощо. Треба віддати належне сумлінній праці Івана Боберського, адже невдовзі чимало членів моло- діжних організацій, зокрема “Сокола-Батька”, які пройшли стрілецький вишкіл, поповнили лави Легіону Українських Січових Стрільців, брали активну участь у розбудові Західно-Української Народної Рес- публіки, воювали у лавах Галицької Армії тощо. Хронологічні межі розвідки охоплюють 1912–1914 рр.
23
Дубініна, Марина, Світлана Сирцева, Юлія Чебан, Віктор Дубінін, Ольга Лугова та Наталія Хомяк. "ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (29 квітня 2022): 271–77. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3759.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено, що проявом облікової політики певного рівня у сфері бухгалтерського обліку є встановлення нормативних лімітів, якими є бухгалтерський облік та фінансова звітність, їх закріплення в законодавчих документах. Відзначено, що впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності в країні відбувається в умовах і під впливом конкретних економічних, політичних, правових і культурних факторів. Проаналізовано регулятори, які визначили типовий перелік аспектів, які впливають на процес застосування МСФЗ. Зазначено, що в усьому світі існують відмінності у формуванні економічних показників, тому Закон «Про національну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», тобто бухгалтерський облік підприємств, визначено як одну з пріоритетних сфер, у якій українське законодавство було налаштовано. Досліджено досвід країн ЄС щодо організації бухгалтерського обліку. Визначено, що в Польщі рекомендації щодо щорічної фінансової звітності повинні містити принаймні баланс, звіт про прибутки та збитки й додаткову інформацію до фінансових звітів; надавати правдиву та достовірну інформацію про активи, зобов’язання, фінансовий стан та прибутки або збитки компанії; опубліковані кожною компанією у відповідному національному реєстрі підприємств. В Ірландії податкові різниці, що виникають унаслідок звільнення від подвійного оподаткування попередньо узгоджених платежів за збитки, пов’язані з державними розрахунками, інших податкових пільг – торговельних збитків, торгових платежів, виробничих збитків, виробничих платежів, також визнаються окремо в податковій звітності. Зазначено, що в європейських країнах – Німеччині, Швеції, Греції, Італії, Іспанії та Португалії – розрахунок оподатковуваного доходу на основі податкового законодавства базується на тих самих методах розрахунку, які надають інформацію про податкові надходження та витрати в системі бухгалтерського обліку й податкову звітність виключно з бази інформації бухгалтерів. Були розроблені рекомендації щодо вдосконалення бухгалтерського обліку в країнах ЄС.
24
Данкович, Вікторія, та Ольга Токар. "ДИНАМІКА ПОЗИЦІЇ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ РЕЙТИНГУ ВІДКРИТОСТІ БЮДЖЕТУ". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 178–82. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-38.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено теоретичні засади забезпечення прозорості державного бюджету. Здійснено аналіз динаміки позиції України з 2008-2019 рр. з ви-користанням даних Індексу відкритості бюджетів (Open Budget Index), пода-но характеристику методології розрахунку, оцінювання індексу. Проаналі-зовано звіти індексу та виявлено основні фактори, які вплинули на підвищен-ня/зниження показників України у рейтингу. Охарактеризовано доступність та наявність восьми ключових бюджетних документів. Проаналізовано дер-жавну звітність уряду України щодо витрат пов’язаних з Covid-19 та виок-ремлено основні аспекти, які визначили обмежену підзвітність. Запропоно-вано рекомендації для покращення функціонування системи відкритості бю-джету України.
25
Sivkovych, Halyna. "Становлення та розвиток жіночої середньої фахової освіти у Західній Україні (кін. ХІХ-поч. ХХ ст.)". Освітній простір України, № 13 (28 вересня 2018): 28–35. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.28-35.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті цілісно проаналізовано ґенезу середньої фахової жіночої освіти на захід-ноукраїнських землях кінця ХІХ – початку ХХ ст., простежено еволюцію середнього жіночого професійного шкільництва в регіоні, встановлено основні періоди й тенденції у його розвитку. На основі ґрунтовного аналізу наукової літератури минулого та сучасності, шкільних звітів та архівних документів досліджуваного періоду визначено організаційні основи заснування та функціонування жіночих навчально-виховних закладів з підготовки вчителів. Розкрито роль державного і громадського чинників, релігійних організацій та окремих педагогічних постатей у становленні жіночих учительських семінарій Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття. Встановлено, що через що через дискриміна¬ційний характер офіційної освітньої політики в усіх адміністративних краях австрійської держави, де переважало українське населення, кількість учениць-українок у них була незначною.
26
Pisarenko T. та Kulynych М. "ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПІДТРИМКА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 139–44. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою написання статті є висвітлення історії зміни балансу, як форми фінансової звітності; визначення сутності, призначення і змісту балансу у різні періоди розвитку облікової науки.
У стародавні часи баланс був основним звітним документом, призначеним задовольняти інформаційні потреби різних користувачів звітності. Баланс виконував інформаційну та контрольну функції.
Більш зрозуміле для бухгалтера поняття балансу сформувалося у другій половині ХV століття з появою праці Луки Пачолі «Сума арифметики, геометрії, вчення про пропорції і відношення», а саме XI трактату цієї книги, що має назву «Про рахунки та записи» (1494 р.).
Як свідчать переклади праць науковців періоду XV-XVІII ст., баланс представляв собою інвентаризаційний опис майна в активі, який був тотожнім до загальної величини капіталу.
Протягом XVIІI-XІX ст. відбувалися промислові революції, які вплинули на методику обліку всіх господарських операцій та методику складання балансу. У науковому середовищі тривала полеміка між прихильниками статичного та динамічного балансу.
Щодо змісту і призначення балансу в Україні у ХХ-ХХІ ст., то тут варто виділити період соціалістичної України у складі Радянського Союзу і період незалежної України.
Баланс був, є і буде основною формою фінансової звітності. Це важливий звіт про фінансове становище підприємства, зафіксоване станом на певний часовий момент, визначений діючим законодавством або потребами власників бізнесу. Баланс, складений на певну дату є статичним, але він виступає результатом динамічних процесів, що відбуваються у господарському житті підприємства. Найдрібніша господарська операція змінює стан статей балансу. Динамічні зміни статей балансу дають можливість аналізувати тенденції розвитку підприємства і передбачати економічний ріст чи можливий економічний крах бізнесу та приймати необхідні управлінські рішення. Саме ці моменти у подальшому зумовлюватимуть необхідність змін у структурі балансу та методиці його складання.
27
М. М., РУЖЕНСЬКИЙ, та ГРИШКО О. П. "АСИМЕТРІЯ ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ ПРАЦІ: АНАЛІЗ СТАНУ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 88, № 3 (9 січня 2021): 71–88. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.88-3-07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблему асиметрії інформації вітчизняного ринку праці згідно з її проявами у формі дисбалансів. Неузгодженість загально-державних підходів до формування інформаційного забезпечення регулювання ринку праці, застаріле законодавче забезпечення функціонування ринку праці, відсутність нормативних документів щодо формування аналітичних звітів з урахуванням відомостей з усіх джерел інформації про стан ринку праці, неформальні трудові відносини на ринку праці і т.п. є наслідками неможливості встановлення ринкової рівноваги, в той час, коли це вкрай необхідно для врегулювання процесів на ринку праці та його соціально-економічних явищ. У статті досліджено поточний стан інформаційного забезпечення регулювання ринку праці і сформульовано пропозиції його удосконалення з метою забезпечення усіх суб’єктів ринку праці релевантною інформацією, що матиме беззаперечний вплив на зменшення обсягів асиметрії використовуваної на вітчизняному ринку праці інформації.
28
Єсипенко, Н. Г. "ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ УКАЗ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (23 червня 2021): 135–41. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Основними цілями цього дослідження є аналіз сорока чотирьох виконавчих розпоряджень Дональда Трампа, підписаних у 2019 р., з погляду структури та функцій інституційних документів в американському політичному дискурсі, в яких ми можемо визначити ефективні та домінуючі принципи директив президента США, які видаються під час здійснення повноважень президента у виконавчій владі уряду. Найбільш вичерпна категоризація президентських документів була знайдена в архіві юридичної бібліотеки Джейкоба Бернса, оскільки кожен тип документів виділяється як окрема одиниця: виконавчі угоди, повідомлення для Конгресу, заяви про адміністративну політику, розпорядження, прокламації, звернення, постанови, плани реорганізації, директиви, промови, підписання заяв, листів, звітів президентських комісій і меморандумів. Принципи дискурс- аналізу та структурний і прагматичний підходи до вивчення політичних текстів використовуються для відображення архітектоніки виконавчих розпоряджень та їхнього прагматичного спрямування для надання вказівок різним відомствам виконавчої гілки влади США, з одного боку, та інтерпретації різних політик для ширшої аудиторії. Результати дослідження свідчать про те, що в розпорядженнях виконавчих органів є обов’язкові розділи (дата їх виходу, назва, вступ, розділи з метою та політикою, розділи основного тексту, розділ загальних положень, підпис президента, вказівка «Білий дім», ще одне посилання на дату та код), хоча можливі незначні варіації, які вказують на відповідальні органи, способи створення або функції новостворених комісій, припинення та скасування раніше виданих розпоряджень. Виконавчі розпорядження виконують різні функції. Зазвичай вони спрямовані на керівництво урядом та агенціями США. Дослідження показує, що вони не зачіпають інтересів приватних осіб. Хоча виконавчі розпорядження адресовані федеральному уряду, вони можуть регулювати широкий спектр дискусійних питань, що становлять суспільний інтерес, такі як імплементація міжнародних договорів, державні закупівлі, доступ до державної інформації, питання війни та миру, санкції для торгівлі з окремими країнами або конституційні основи американського суспільства.
29
СТОРОНСЬКА, Оксана. "ПРІОРИТЕТИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ АВСТРІЇ У СФЕРІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 435–43. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-435-443.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню державної політики Австрії в галузі професійної підготовки педагогічних кадрів. Її метою є аналіз ключових пріоритетів австрійської державної політики у сфері професійної освіти педагогів, відображених передовсім у правовій базі системи педагогічної освіти та національній концепції її реформування. Досягнення цієї мети передбачає застосування теоретичних дослідницьких методів – аналізу, інтерпретації, узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження та нормативно-правових документів Австрії щодо професійної підготовки педагогічних кадрів. Передовсім у статті на підставі аналізу наукових джерел і національних звітів про освіту Австрії узагальнено найбільш проблемні аспекти професійної підготовки кадрового забезпечення освітньої галузі (недостатня інтегрованість у міжнародний освітній простір, невідповідність сучасним реаліям освітньої практики, структуро-організаційні розбіжності, застарілість змісту і технологій тощо), які зумовили розгортання масштабної державно-політичної роботи із розробки і реалізації системи реформаційних заходів. У процесі подальшого пошуку на основі вивчення нормативно-правових документів виявлено пріоритетні напрями австрійської державної політики у сфері педагогічної освіти (інтернаціоналізація, стандартизація, академізація, професіоналізація тощо), розглянуто систему реформаційних заходів (ліквідація розбіжності статусів різних груп педагогічних кадрів, оновлення переліку напрямів і спеціальностей їх підготовки, впровадження єдиної ступеневої структури, запровадження механізмів контролю якості освіти тощо). Здійснене дослідження дає підстави для висновку про виваженість, послідовність, гнучкість, випереджальний характер сучасної австрійської державної політики у сфері педагогічної освіти, що створює передумови для якісної професійної підготовки нових генерацій педагогічних кадрів, здатних до ефективної професійної діяльності в умовах ХХІ століття. Ключові слова: педагогічна освіта Австрії, професійна підготовка вчителів, державна політика, законодавча база, напрями реформування.
30
Myhal, O. O., та R. Z. Ohonovsky. "Сучасні аспекти профілактики бактеріємії у пацієнтів із хронічною ревматичною хворобою серця в стоматологічній практиці". Clinical Dentistry, № 4 (24 січня 2019): 12–18. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2018.4.9747.
Повний текст джерелаАнотація:
Хронічна ревматична хвороба серця (ХРХС) виникає унаслідок перенесеної гострої ревматичної лихоманки із формуванням вади серця в результаті запалення, спричиненого β-гемолітичним стрептококом групи А, через уповільнення імунної відповіді на стрептококову інфекцію та подальшого розвитку крайового фіброзу та склерозу сполучної тканини клапанів серця. Близько 60 % пацієнтів із гострою ревматичною лихоманкою із часом мають ХРХС, із найвищою частотою клапанних уражень серця протягом 1–3 років від першої атаки гострої ревматичної лихоманки.
Мета дослідження – представити лікарям-стоматологам сучасні аспекти профілактики транзиторної бактеріємії у пацієнтів із хронічною ревматичною хворобою серця (ХРХС) та опрацювати рекомендації щодо терапевтичного супроводу даної диспансерної групи.
Матеріали і методи. проведено огляд та аналіз науково-медичної літератури за 2008–2018 рр., звітних матеріалів методично-наукових організацій, діючих нормативно-правових документів. Виокремлено основні напрямки профілактики ускладнень перебігу ХРХС, пов’язані з медичними втручаннями, зокрема надання стоматологічної допомоги, супровід осіб із стоматологічними захворюваннями.
Результати досліджень та їх обговорення. Розглянуто питання необхідності оновлення стоматологічних підходів у терапевтичному супроводі пацієнтів із хронічною ревматичною хворобою серця. Представлено сучасні схеми антимікробної профілактики та нормативних документів при стоматологічних втручаннях з урахуванням ризиків транзиторної бактеріємії.
Висновки. У зв’язку зі зростанням частки загострення та ускладнень хронічної ревматичної хвороби серця, асоційованих з медичним втручанням, індивідуалізація стоматологічної профілактики транзиторної бактеріємії у даних пацієнтів набуває визначального значення. Тому для досягнення високого рівня стоматологічної санованості необхідне вдосконалення заходів специфічної та неспецифічної профілактики транзиторної бактеріємії, що надзвичайно важливо для попередження прогресування ускладнень хронічної ревматичної хвороби серця.
31
Петренко Г. О. "МУЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ В УЧИТЕЛЬСЬКІХ СЕМІНАРІЯХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX– ПОЧАТКУ XX СТ. (НА ПРИКЛАДІ ХЕРСОНСЬКОЇ УЧИТЕЛЬСЬКОЇ СЕМІНАРІЇ)". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 263–70. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.284.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізується проблема музичного виховання майбутніх педагогічних кадрів на Півдні України у другій половині XIX – на початку XX століття, розкриті передумови та історія виникнення учительських семінарій. Зазначено, що основним завданням цих закладів було заповнити нестачу педагогічних кадрів для закладів середньої освіти. Наведено перелік документів, що регламентували їхню діяльність.Проаналізовано ступінь дослідженості проблеми з акцентом на праці вчених, які розробляли питання трасформації та розвитку музичного виховання (І. Авескулова, С.Волкова, Т. Гризоглазова, Т. Грищенко, В. Гуріна, М. Данілюк, А. Желан, Л. Коваль, Г. Падалка, О. Ростовський, Л. Сбітнєва та інші).Звернено увагу на те, як реформи 60-70-х років XIX століття Російської імперії в галузі освіти вплинули на особливості становлення та розвитку освітньої системи Півдня України, зокрема Херсонської губернії (виникнення педагогічних курсів у Херсоні та Єлисаветграді, проведення щорічних з’їздів учителів).Висвітлено особливості життя вихованців учительських семінарій, розпорядок дня у святкові й будні дні, ставлення до викладання музики та співу в закладах такого типу, особливості навчання музики в жіночих семінаріях.Визначено, що музичному вихованню надавалося великого значення. Окрім традиційних майже для всіх закладів освіти співів вивчалася також музика (гра на скрипці), причому зазначалося, що саме цей предмет є надзвичайно важливим для виховання справжніх педагогів. Для демонстрації власних музичних досягнень в учительських семінаріях проводилися звітні відкриті заходи: концерти, музично-літературні вечори та ін. Втім, зазначається, що внаслідок нестачі матеріального забезпечення, зокрема музичних інструментів, вивчення музики не мало поглибленого та системного характеру.Зроблено висновок, що головним завданням учительських семінарій наприкінці XIX століття була підготовка педагогічних кадрів для початкових училищ. Використані у статті архівні данні свідчать про значну увагу в освітніх закладах до питань естетичного розвитку підростаючого покоління та духовного становлення гармонійної особистості, в якому музичне виховання, безперечно, має особливе значення.
32
Пахлеванзаде, А. "МІЖНАРОДНИЙ ІНСТИТУЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ". Юридичний вісник, № 5 (21 грудня 2021): 93–99. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i5.2251.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослі-дженню міжнародного інституцій-ного механізму у сфері запобіганняі протидії корупції. Виявлено, що науніверсальному та регіональномурівнях було прийнято ряд міжна-родних антикорупційних інстру-ментів різної правової природи.Проаналізовано ряд міжна-родних договорів, направленихна боротьбу з корупцією. Буловиявлено наявність спільних рисусіх міжнародно-правових інстру-ментів у сфері, що є предметоманалізу. Міжнародні організаціїмають спільні проблеми у сферіборотьби з корупцією, які вонивирішують, застосовуючи єдиніпідходи. Це закономірно призво-дить до того, що документи, при-йняті в рамках різних міжнароднихорганізацій,мають спільні риси, щопроявляються у їх структурі, фор-мулюваннях та компонентах.Приділено увагу механізмуконтролю, оскільки досвід між-народних антикорупційних актівпоказує, що без чіткого та ефек-тивного механізму навряд чиможна досягти поставленихцілей.Зазначено, що механізм моні-торингу має бути ефективнимта відповідати вимогам об’єктив-ності. Публікація звітів механіз-мами моніторингу мала б істот-ний вплив на держави-учасниці.Звіти повинні бути конкретнимиі відповідати системі показників,які об’єктивно демонструють про-грес. Крім того, важливу роль віді-грають і санкції.Основні проблеми в боротьбі зкорупцією на міжнародному рівніпов’язані з необхідністю отри-мання достатніх ресурсів для вирі-шення великої кількості проблем іобмеженими можливостями між-народних організацій щодо обмінуважливою слідчою інформацією.Для надання допомоги і вирішенняцієї загальної проблеми необхіднозабезпечити більш тісну співп-рацю між різними зацікавленимисторонами і прийняти норми щодообміну слідчою інформацією. Своє-часним завданням видається обмінінформацією.Зроблено висновок, що сучаснийінституційних механізм проти-дії корупції формується завдякидіяльності міжнародних організа-цій. У зв’язку з бюрократизацієюміжнародних організацій, зокремаООН, окремим напрямом діяльностітаких інституцій стає розробкаефективних механізмів подоланнякорупції всередині цих організацій.
33
Окіпнюк, В. "Державний і партійний контроль за органами державної безпеки УРСР у період панування тоталітарного режиму (1929-1953 рр.)". Історико-правовий часопис 14, № 2 (18 лютого 2021): 23–31. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2019-2/5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено основні форми контролю з боку державних і партійних органів за діяльністю, організаційною структурою та кадровим складом органів державної безпеки УРСР в умовах панування тоталітарного режиму. Встановлено, що в цей період відбувалися процеси послаблення державного і посилення партійного контролю за органами державної безпеки. Конституції СРСР 1936 р і УРСР 1937 р визначили приналежність НКВС-НКДБ-МДБ УРСР до категорії союзно-республіканських органів Народного комісаріату (міністерств) і наявність подвійного підпорядкування як РНК УРСР, так і відповідному союзно-республіканському наркомату (міністерству). Однак підпорядкованість органам влади УРСР носила формальний характер. Партійний контроль носив системний і всеосяжний характер. Його основними формами були: ознайомлення з документами і матеріалами про напрямки роботи, заслуховування звітів про результати, обстеження і перевірка підрозділів органів державної безпеки, попереднє схвалення проектів наказів наркома (міністра) державної безпеки. Існували певні колізії між загальносоюзним і республіканським законодавством у питаннях визначення юридичного статусу НКВС УРСР. Вони були усунуті з прийняттям Конституцій СРСР 1936 р. і УРСР 1937 р. Формально їх норми визначили належність НКВС УРСР до категорії союзно-республіканських народних комісаріатів і наявність подвійного підпорядкування як РНК УРСР, так і відповідному союзно-республіканському наркомату.
34
Bondarenko, O. V. "ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНИХ СИСТЕМ ПІДПРИЄМСТВ ПІД ЧАС ПОДАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ ЗВІТНОСТІ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 7 (24 вересня 2015): 173–82. http://dx.doi.org/10.15421/40250727.
Повний текст джерелаАнотація:
Виявлено чинники, які загрожують економічній безпеці підприємства, зокрема під час подання електронної звітності ці чинники впливають на істотні прорахунки у тактичному та стратегічному плануванні, пов'язані з неправильним оцінюванням можливостей підприємства, помилками у прогнозуванні зовнішнього середовища. Визначено фактори, які сприяють зміцненню економічної безпеки обліково-аналітичних систем функціонування підприємств, що дало змогу провести їх систематизацію. Обґрунтовано сутність і зміст поняття електронної звітності підприємства, що дало змогу з'ясувати, що для впровадження електронної звітності необхідні, як мінімум, наявність надійного технічного оснащення й перевіреного програмного забезпечення, а також уміння та бажання всім цим користуватися. Україна запроваджує безпаперове подання звітності до всіх органів державної влади. Задля цього уряд схвалив Концепцію створення та функціонування автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності". Визначено переваги та перспективи подальшого впровадження електронної звітності в Україні. Зазначено, що у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України для деяких категорій платників податків подання податкової звітності в електронному вигляді є обов'язковим. Перевагою такої форми для держави є збільшення прозорості інформації щодо руху грошових коштів платників податків, збільшення швидкості оброблення звітів й отримання оперативної інформації. Це підвищить ефективність роботи податкових органів щодо виявлення ухилень від сплати податків та наповнення бюджету. Охарактеризовано проблеми запровадження електронної звітності в реаліях сьогодення, зокрема відсутність правового статусу первинного документу в електронному вигляді та виникнення загроз під час подання електронної звітності, зокрема викрадення та розголошення конфіденційної інформації.
35
Киричок, Тетяна Юріївна, Олена Назаренко та Оксана Іванівна Бараускєне. "Формування зношеності пластикових карток". Технологія і техніка друкарства, № 4(70) (30 грудня 2020): 34–41. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.4(70).2020.238598.
Повний текст джерелаАнотація:
Використання, і, відповідно, виробництво пластикових карток, незважаючи на зростання частки електронних платежів та платежів з використанням мобільних пристроїв, постійно зростає. Разом з тим підвищуються вимоги до їх якості, в тому числі до зносостійкості. Для розроблення технологічних процесів виготовлення якісних, зносостійких карток необхідно застосовувати процеси штучного зношування, які б в свою чергу ураховували максимальну кількість факторів, явищ та процесів, що відбуваються з різними типами карток протягом їх життєвого циклу. Застосувавши підходи, описані нами раніше стосовно інших поліграфічних виробів, можемо запропонувати термінологію для використання процесів забезпечення зносостійкості пластикових карток. З урахуванням переважної більшості зазначених факторів зношування та видів впливу на картку необхідно застосовувати удосконалення виробничих процесів і забезпечення нормативного терміну служби картки. Під час використання карток у реальному обігу, звісно, на них діють суттєво складніші сполучення факторів впливу, ніж ті, які моделюються в лабораторних умовах. Тому довговічність карток та пластикових документів не може бути точно встановлена в лабораторних умовах, де відбувається прискорене тестування, результати якого екстраполюються лише для прогнозування ефективності функціонування протягом багатьох років. Врахувавши описані у нашому дослідженні фактори та впливи на картки, можливо удосконалити процеси штучного зношування карток задля цілеспрямованого удосконалення і зменшення ризиків та чинників електромагнітного впливу на картку у звичайному житті.
36
Manashchuk, N. V., N. V. Chorny, S. I. Boytsanyuk, M. S. Zaliznyak та A. V. Chorny. "Сучасний погляд на застосування ополіскувачів для ротової порожнини". Clinical Dentistry, № 2 (5 вересня 2019): 11–18. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.2.10158.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Полоскання ротової порожнини є ефективним профілактичним заходом, який необхідно проводити після кожного прийому їжі. У процесі полоскання відбувається механічне очищення поверхні зубів від залишків їжі, нальоту, з ясен і зубоясенних кишень. У результаті регулярного полоскання попереджається розвиток патологічних процесів і покращується кровообіг у тканинах ротової порожнини. Існують спеціальні рідини для полоскання рота, а саме ополіскувачі та зубні еліксири, які є додатковими засобами індивідуальної гігієни порожнини рота.
Мета дослідження – провести огляд основних ополіскувачів, представлених на ринку, проаналізувати їх позитивні на негативні характеристики та ососбливості їх призначення, залежно від клінічного випадку.
Матеріали і методи. Проведено огляд та аналіз науково-медичної літератури за 2008–2018 рр., звітних матеріалів методично-наукових організацій, діючих нормативно-правових документів. Зосереджено увагу на особливостях застосування зубних еліксирів та ополіскувачів для ротової порожнини.
Результати досліджень та їх обговорення. У статті подано огляд літератури стосовно застосування зубних еліксирів та ополіскувачів для ротової порожнини. Розглянуто їх класифікацію відповідно до призначення. Наведено короткі характеристики, показання та особливості застосування в різних клінічних випадках.
Висновки. Незважаючи на всю користь від використання ополіскувачів, потрібно пам’ятати, що полоскання ротової порожнини ефективне лише в комплексі процедур з догляду за зубами та яснами. Для повноцінної гігієни стоматологи рекомендують використовувати зубну щітку, зубну пасту, ополіскувач та зубну нитку.
37
Куценко І. В. "ПЕРЕДУМОВИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ПЕРІОДИЗАЦІЯ МОНІТОРИНГУ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ МОРСЬКИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ)". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 48 (17 лютого 2021): 245–50. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi48.230.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено основні періоди становлення та розвитку моніторингу навчальних досягнень студентів морських навчальних закладів України (друга половина ХХ – початок ХХІ століття). Проаналізовано накази, звіти, протоколи засідань методичних об’єднань і педагогічних зібрань та інші документи, зміст яких пов’язаний із навчальною діяльністю морських навчальних закладів у цілому та моніторингом. Аналіз історичної літератури показав, що становлення та розвиток моніторингу навчальних досягнень курсантів морських навчальних закладів поділяється на чотири етапи. Охарактеризовано передумови становлення моніторингу навчальних досягнень курсантів. Уперше моніторинг навчальних досягнень студентів морських навчальних закладів почав практично організовуватися і здійснюватися на початку 1940-х рр. у зв'язку з упровадженням педагогічних нововведень, які були закладені у 1930-роках. Становлення та розвиток моніторингу навчальних досягнень студентів морських навчальних закладів поділено на три періоди: 1944 – 1958 роки ХХ століття, що характеризується першими спробами організації моніторингу навчальних досягнень студентів морських навчальних закладів; 1959 – 1984 роки ХХ століття, що характеризується появою різних форм та методів моніторингу навчальних досягнень курсантів; 1985 – 2014 роки ХХ століття, що характеризується розквітом та поширенням актуальності моніторингу навчальних досягнень у закладах морського профілю. Визначено причини суб'єктивізму бальної системи та проаналізовано історіографічні публікації, які пов’язували суб’єктивізм не з відсутністю стандартизованих засобів контролю, а з неоднозначністю опису цілей навчання і вимог до рівнів засвоєння знань. Проаналізовані накази з навчальної діяльності морських навчальних закладів України показали, що для моніторингу навчальних досягнень курсантів у окреслених морських навчальних закладах використовувалися тести та було зазначено, що показниками результатів навчання було обрано не ступінь освоєння навчальних програм, а здатність застосовувати предметні знання і вміння в ситуаціях, що вимагають вміння узагальнювати, міркувати, робити висновки, приймати рішення і продуктивно діяти.
38
Orlyk, Vasyl. "Топографія знахідок в Україні монет держави Тевтонського ордену в Пруссії та її Лівонського відділення (зведені відомості по областях)". Ukrainian Numismatic Annual, № 1 (21 грудня 2017): 37–74. http://dx.doi.org/10.31470/2616-6275-2017-1-37-74.
Повний текст джерелаАнотація:
Процес становлення та розвитку зв’язків українських середньовічних земель з державою Тевтонського ордену в Пруссії відображений переважно у писемних джерелах, зокрема документальних, другої половини ХІІІ ст. – початку XVI ст. Проте такі зв’язки мали залишити слід не лише в писемних джерелах. Подібні зв’язки, навіть якщо вони часом були і епізодичними, залишають в культурних шарах поселень достатню кількість нумізматичних джерел, у даному випадку тевтонських монет, загублених у свій час їхніми власниками. Метою статті є вивчення та введення до наукового обігу корпусу нумізматичних джерел, які відображають зв’язки українських середньовічних земель з державою Тевтонського ордену в Пруссії. Основними нумізматичними джерелами є монетні знахідки, поряд із власне монетами та матеріалами й інструментами монетного карбування. Саме монетні знахідки дозволяють не лише поглибити існуючі на сьогодні уявлення про грошовий обіг і торговельні взаємовідносини, але й часом змінити усталені стереотипи. Звернемося до проблеми участі монет держави хрестоносців – держави Тевтонського ордену в Пруссії, у грошовому обігу на теренах середньовічної України. Монети Тевтонського ордену зустрічаються в Україні як поодинокі знахідки, так і у складі грошових та грошово-речових скарбів. Дана проблема знайшла певне відображення в науковій літературі. Перші відомості про такі знахідки з’являються у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., зокрема у працях К. Страшкевича, у матеріалах Археологічних з’їздів. В українській радянській історіографії ігнорувалася участь тевтонських монет в грошовому обігу українських середньовічних земель, а також знахідки цих монет в Україні. В останні десятиліття відбуваються процеси переосмислення історичного минулого. Не стало винятком і вивчення проблем історії держави Тевтонського ордену в Пруссії, в тому числі й взаємин цієї держави хрестоносців з правителями і населенням середньовічної України. У сучасній українській історіографії деякі аспекти проблеми знахідок монет держави Тевтонського ордену в Пруссії на території України відображені у працях Г. Івакіна, А. Позіховського та Р. Шуста, С. Демидко, О. Погорільця і С. Стопенчука, А. Шестопала, Р. Саввова, В. Орлика та ін. Окрім згаданих праць дослідників, відомості про знахідки в Україні монет держави Тевтонського ордену в Пруссії містяться у різнопланових джерелах: архівних документах, музейних колекціях, свідченнях краєзнавців та матеріалах форумів скарбошукачів. Дослідження знахідок монет держави Тевтонського ордену в Пруссії на території сучасної України дозволяє зробити висновок про зв’язки (переважно економічні) її середньовічних земель з Тевтонським орденом і про присутність орденських монет у грошовому обігу на українських теренах у XIV – XV ст. Порушена нами проблема потребує подальшої наукової розробки. Перш за все, ґрунтовного вивчення нумізматичних колекцій Національного музею історії України, обласних та районних краєзнавчих музеїв, звітів Інституту археології НАН України, опублікованих документів XIV – XV ст., фондів Центрального державного історичного архіву України в містах Києві та Львові, а також міських архівів Торуня, Гданська, Калінінграда (Кенігсберга) та ін. Таким чином, для подальшого комплексного дослідження зв’язків українських середньовічних земель із державою Тевтонського ордену в Пруссії необхідно використовувати різнопланові джерела, в тому числі й нумізматичні, серед яких топографія знахідок монет, безперечно, посідає вагоме місце.
39
Osyodlo, G. V., O. V. Tsyts, S. M. Prokopchuk, Y. Y. Kotyk та V. V. Osyodlo. "Ерозивно-виразкові захворювання гастродуоденальної зони у військовослужбовців: клінічні та фармакоекономічні аспекти". Ukrainian Journal of Military Medicine 3, № 1 (12 березня 2022): 51–59. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2022.1(3)-051.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. В статті проведений аналіз поширення та структури ерозивно-виразкових захворювань гастродуоденальної зони у військовослужбовців, що перебували на лікуванні у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний Військовий Клінічний Госпіталь» (НВМКЦ «ГВКГ»). Виконано порівняння фармакоекономічних показників окремих схем лікування таких захворювань та потенційну економічну вигоду від їх використання.
Мета. Провести аналіз клінічних та фармакоекономічних показників діагностики та лікування ерозивно-виразкових захворювань гастродуоденальної зони у військовослужбовців та визначити потенційну економічну вигоду при використанні різних схем терапії таких захворювань.
Матеріали та методи: проведено аналіз звітних документів НВМКЦ «ГВКГ» щодо 3904 військовослужбовців, які перебували на лікуванні з діагнозами виразкова хвороба шлунку, виразкова хвороба ДПК, гастрити та дуоденіти. Порівняно фармакоекономічні показники стандартної та вісмутовмісткої схем терапії та розраховано потенційну економічну вигоду для НВМКЦ «ГВКГ».
Результати. Встановлено, що за 5–річний статистичний ряд в НМВКЦ «ГВКГ» зареєстровано 184 випадки виразкової хвороби шлунку, 1023 випадки виразкової хвороби ДПК та 2697 випадків гастритів та дуоденітів. Схеми лікування з включенням рабепразолу та колоїдного вісмуту вітчизняного виробника показали кращі витратну ефективність та корисність витрат. Потенційна економічна вигода для НВМКЦ «ГВКГ» при використанні схем з рабепразолом та вісмутом у 5-річній перспективі становить близько 473 тис грн.
Висновки. Використання у схемах лікування H.pylori-асоційованих ерозивно-виразкових захворювань шлунку та ДПК у військовослужбовців вітчизняного рабепразолу та колоїдного вісмуту демонструє кращі терапевтичні та фармакоекономічні показники і є економічно вигідним для використання у НВМКЦ «ГВКГ».
40
Drahomyretska, Nataliia Mykhailivna, Yevhen Oleksandrovych Romanenko та Svitlana Anatoliivna Chukut. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ КОНТЕКСТ ДІЯЛЬНОСТІ УРЯДУ УКРАЇНИ ЗІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 5 (1 лютого 2022): 7–20. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.5.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема сталого розвитку останнім часом стала дуже популярною не лише в наукових дослідженнях, а й на практиці. Змінюються погляди, підходи та позиції. У політичній сфері держав з’являються нові документи щодо сталого розвитку та його досягнення. У наукових і політичних колах ведуться широкі дискусії щодо розуміння сталого розвитку та його концептуального обґрунтування. Надається статистика, створюються дорадчі органи з громадським представництвом, визначаються державні органи, відповідальні за сталий розвиток тощо. Звіти держав про таку діяльність представлені на міжнародних форумах для демонстрації найкращого досвіду. Безумовно, це питання є дискусійним. Україна впроваджує досвід зарубіжних країн. Фактично Україна виступає імпортером зарубіжного досвіду та намагається адаптувати його до вітчизняної соціокультурної традиції. На жаль, Україна не є експортером власного досвіду і не пропонує досягнень у сфері сталого розвитку іншим державам. Відповідно до цієї ситуації в українській науковій сфері також здебільшого використовуються зарубіжні концепції, підходи та теорії, які адаптовані до українських реалій і пропонуються для впровадження. Є теоретичне пояснення поняття ‘сталий розвиток’, є концептуальні підходи та є практичне та політичне тлумачення цієї категорії. Стаття демонструє діяльність уряду щодо створення організаційно-дорадчих структур, відповідальних за сталий розвиток, на прикладі України та країн, досвід яких впроваджується в Україні. Дослідження показало різницю поглядів на проблеми побудови державних організаційних структур та дорадчих органів зі сталого розвитку в Україні та країнах, досвід яких впроваджує Україна. Існує різниця між визначеннями сталого розвитку в законодавстві та науці України. Це призводить до постійних змін у побудові та ліквідації організаційних структур та дорадчих органів зі сталого розвитку, призводить до нестабільності векторів сталого розвитку, повернення до традиційних і стереотипних управлінських дій. Попередні дослідження не розглядали зусилля уряду щодо створення організаційних та дорадчих структур, відповідальних за сталий розвиток в організаційно-правовому контексті.
41
Мірошниченко, С. С. "ЕКОНОМІЧНИЙ ТЕРОРИЗМ – СКЛАДОВА ЧАСТИНА МІЖНАРОДНОЇ ТЕРОРИСТИЧНОЇ ЗАГРОЗИ". Juridical science, № 2(104) (15 липня 2021): 497–504. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.55.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність статті полягає в тому, що загроза тероризму є не- від’ємною складовою сучасного світу. Міжнародна спільнота стикається з проявами різноманітних видів терористичної загрози постійно. Однак якщо релігійний, збройний, інформаційний та політичний тероризм – яви- ща глибоко і широко досліджені, то економічний тероризм – явище мало аналізоване і недостатньо висвітлене в юридичній літературі та нор- мативно-правових документах. Тим не менш, воно досить активно про- являється у міжнародній практиці. Річ у тім, що економічний тероризм – поняття різнорівневе. На базовому рівні акти економічного тероризму спричиняють падіння акцій та призводять до банкрутства підприємств. На топ-рівні реакція значно складніша та критичніша – поява економічних бар’єрів, суттєве падіння рівня валового внутрішнього продукту, погір- шення умов життя, введення ембарго та заборон на експортно-імпортні операції. І це не остаточний перелік наслідків економічно-терористичної діяльності. Метою статті є конкретизація поняття економічного теро- ризму та розробка пропозицій щодо покращення його юридичного закріплен- ня у вітчизняній правовій доктрині відповідно до міжнародних стандартів. Стаття присвячена економічному тероризму, як складової частини між- народної терористичної загрози. Встановлено, що міжнародний тероризм є багатоаспектним і багаторівневим поняттям і інтерпретується з пози- цій різних науковців. На сьогодні можна знайти різні визначення як теро- ризму загалом, так і окремих його видів, однак поняття економічного теро- ризму нечасто фігурує у дослідженнях. Міжнародний економічний тероризм – явище на сьогодні не достатньо досліджене, проте важливе у контексті розвитку понятійного розуміння тероризму. Проаналізовано економічний тероризм і визначено, що це поняття мало конкретизоване та відверто розмите з точки правового визначення, однак, не зважаючи на це – воно є одним з напрямків світових правових інтересів, як частина терористичної діяльності. Зокрема, воно опосередковано фігурує у доповіді К. Лян «Індекс глобального тероризму» на Женевському звіті щодо глобального тероризму 21 листопада 2017 року, організованого Женевським центром політики безпеки. Дійдено висновку, що історично понятійне виокремлення економіч- ного тероризму виникло в результаті еволюції підходу до розуміння теро- ристичної діяльності.
42
Лещенко, Ірина. "ОЦІНКИ ВИКИДІВ МЕТАНУ В НАФТОГАЗОВІЙ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА СВІТОВИЙ ДОСВІД ЇХ ВИРІШЕННЯ". Science and Innovation 17, № 3 (17 червня 2021): 37–48. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.03.037.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Враховуючи можливий вплив на майбутнє нафтогазової галузі політичних рішень стосовно декарбонізації економіки, потрібно розробити стратегію її подальшого розвитку з урахуванням необхідності зменшення викидів не тільки двоокису вуглецю, а й метану.Проблематика. Останніми роками у багатьох країнах ведеться активна діяльність зі скорочення викидів метану у нафтогазовій галузі. Для вирішення цієї проблеми сформовано низку національних та міжнародних ініціатив. В Україні зазначеному питанню не приділяється достатньо уваги. Мета. Проаналізувати стан моніторингу викидів метану від нафтогазової галузі України та узагальнити досвід інших країн з цього питання.Матеріали й методи. Аналіз офіційних даних щодо викидів метану від нафтогазової галузі України; огляд авторитетних літературних джерел та документів міжнародних організацій щодо оцінки викидів метану від підприємств галузі, технологічних та інституціональних заходів, спрямованих на вирішення проблем моніторингу та верифікаціїцих викидів.Результати. Виконано порівняльний аналіз оцінок викидів парникових газів у нафтогазовій галузі відповідно до Національного кадастру парникових газів та річних звітів групи «Нафтогаз України». Розглянуто особливості джерел викидів метану в галузі та проблеми кількісного визначення обсягів його викидів. Проаналізовано технологічні засоби та заходи, які запроваджуються в різних країнах для вирішення проблем моніторингу викидів метану.Висновки. Встановлено, що існує широкий спектр доступних технологій для виявлення та кількісного оцінювання викидів метану в галузі. Визначено необхідність переходу до використання національних коефіцієнтів при формуванні Національного кадастру парникових газів в частині оцінки летучих викидів від діяльності з вуглеводнями. Важливим чинником зменшення викидів метану від галузі має стати політика держави, акцентована на розробленніта запровадженні регуляторних стандартів і спеціальних економічних інструментів.
43
Movenko, Victor. "МОНІТОРИНГ ГІДРОГРАФІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ ТЕРИТОРІЇ МАСИВУ «КОРДІВКА» м. ЧЕРНІГОВА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 2 (12) (2018): 273–82. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-273-282.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Важливою складовою сталого розвитку сучасного суспільства виступає необхідність забезпечення належної екології та збереження довкілля. Взаємозалежність економічного розвитку із природним середовищем найбільш тісно проявляється саме в містах, що зумовлює необхідність постійно відновлювати та підтримувати паркове господарство в належному стані. Парки не тільки очищують повітря та оздоровлюють екологію, вони сприяють моральному й культурному вихованню населення, створюють умови для сімейного відпочинку, єднання людей з природою. Забезпечення повноцінного розвитку міського садово-паркового господарства є складною та комплексною проблемою, що включає і додаткову потребу у фінансових ресурсах, і необхідність оновлення техніки, і підвищення якості менеджменту зеленим господарством міста. Постановка проблеми. Останнім часом серед науковців та практиків зростає увага до проблем садово-паркового господарства як невід’ємна складова забезпечення сталого розвитку країни. Водночас потребують більшої уваги питання вивчення та поширення прогресивного практичного досвіду з ефективного управління садово-парковим господарством великих міст. Поліпшення сучасного стану масиву «Кордівка» м. Чернігова потребує обов’язкового проведення моніторингу гідрографічних об’єктів міського парку, оформлення графічних і текстових документів та надання рекомендацій щодо необхідних для цього робіт. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, присвячені проблемам розвитку міського садово-паркового господарства та проблемам збереження водних ресурсів. Постановка завдання. Розглянуті дослідження гідрографічних об’єктів території масиву «Кордівка», створення звітної документації та наведені рекомендації щодо поліпшення екологічного стану міського парку. Виклад основного матеріалу. У статті розглянуто питання моніторингу гідрографічних об’єктів масиву «Кордівка» м. Чернігова, роботи з топографічного знімання водотоків, питання розвитку міського садово-паркового господарства та збереження водних ресурсів урочища. Висновки відповідно до статті. Наведено рекомендації щодо поліпшення екологічного стану гідрографічних об’єктів масиву «Кордівка» м. Чернігова.
44
Авшенюк, Наталія. "ПОЛІТИЧНІ ВЕКТОРИ ЮНЕСКО В РОЗВИТКУ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 18, № 2 (25 грудня 2020): 22–33. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(18).2020.22-33.
Повний текст джерелаАнотація:
В оглядовій статті на підставі інтегрованого аналізу ключових документів ЮНЕСКО (Рекомендацій Міжнародних конференції з освіти дорослих CONFINTEA (1985 р., 1997 р., 2003 р., 2009 р.), Глобальних звітів з освіти дорослих (2009 р., 2013 р., 2016 р., 2019 р.)) окреслено вплив доказових досліджень освітньої політики вобґрунтуванні напрямів розвитку освітньої політики в галузі навчання й освіти дорослих у світовому освітньому просторі наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. Встановлено, що у визначеному періоді необхідність розвитку освіти дорослих обумовлена динамікою соціального і науково-технічного прогресу; змінами в змісті й характері праці й суспільної діяльності людей; збільшенням вільного часу і можливостей його раціонального використання; запитами ринку праці, головними вимогами, якого стають підвищення компетентності й професіоналізму фахівця. Залучення дорослої людини до різних форм освітньої діяльності впродовж життя сприяє не лише задоволенню власних потреб, а й самореалізації у вільному виборі місця, часу, траєкторії удосконалення. Доведено, що з 70-х рр. в ХХ ст. й донині ЮНЕСКО відіграє ключову роль у формулюванні та дисемінації в сфері освітньої політики концепції навчання впродовж життя. Концепція, по суті, передбачає реструктуризацію існуючої системи освіти та використання освітнього потенціалу навчання дорослих поза традиційною освітньою системою з метою впливу на розвиток різних соціальних груп та індивідуальний розвиток кожної людини. У світі накопичено значний конструктивний досвід розвитку теорії і практики освіти дорослих, який акумулюється, поширюється й впроваджується завдяки діяльності міжнародних організацій глобального масштабу, зокрема ЮНЕСКО. Ця міжнародна організація генерує ідеї й вибудовує освітню політику, що ґрунтується на надійних статистичних даних і результатах глобальних емпіричних досліджень.
Ключові слова: безперервна освіта впродовж життя, освіта дорослих, міжнародна освітня політика, критична педагогіка, ЮНЕСКО, Міжнародна конференція з освіти дорослих CONFINTEA
45
Головацька, С., І. Бурденко, К. Нагірська та А. Король. "БІХЕВІОРИСТИЧНА МОДЕЛЬ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ В УМОВАХ РИЗИКУ ТА НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 72–78. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Умови невизначеності та ризику стрімко поглинають кожну сферу діяльності, адже модернізований світ - це часті економічні зміни, фінансові кризи і висока конкуренція. Поєднуючи все це у своїй роботі, бухгалтер витрачає максимальний рівень інтелектуальної та емоційної складової, що з плином часу може не тільки відобразитися на його зовнішньому стані, а й привести до пригнічення й хвороб, і в результаті до неефективної роботи та прийняття неправильних та неефективних рішень. Біхевіористична модель ставить на меті аналіз усіх психофізіологічних факторів та застосування їх – у разі позитивного впливу на стан працівника, або ж їх мінімізація – у разі, якщо вплив є негативним та шкідливим. Застосування поведінкової моделі допоможе не тільки зберегти значну кількість емоційних та інтелектуальних втрат облікового працівника, а ще й стабілізувати діяльність підприємства, що прямо залежить від його стану. Стаття присвячена дослідженню зв’язку біхевіористичної моделі на прийняття рішень бухгалтером в умовах ризику та невизначеності. Невизначеністю у цьому аспекті є не співпадіння практичних ситуацій з нормативними документами, при цьому обліковець повинен самостійно приймати рішення та втілювати його. Бухгалтер аналізує придатність кожного показника: як різні користувачі можуть його сприйняти, яка адекватність показника реальним процесам або очікуванням, який вплив можуть здійснити альтернативні облікові процедури на формування управлінських рішень. Інтелектуальне чи емоційне напруження бухгалтера доволі часто досягає максимального рівня, особливо під час складання звітів та проведення перевірок. Для стабілізації таких ситуацій можна використовувати моделі біхевіористичної теорії. У статті запропонована найдоречніша з них та представлені шляхи її практичного застосування, що є беззаперечно необхідним у беззбитковому та ефективному функціонуванні підприємства. Практичне її застосування може знадобитися при аналізі помилок в роботі бухгалтера та при бажанні позбутися негативних факторів та оптимізувати діяльність підприємства.
46
Oliiar, Mykhailo. "Проблеми змісту техніко-тактичної підготовки варіативного модуля «Гандбол» навчальної програми з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів (5–9 класи)". Physical education, sports and health culture in modern society, № 4(44) (29 грудня 2018): 29–35. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-04-29-35.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Реформування освіти в Україні відбувається з-поміж іншого за допомогою модернізації навчальних програм. В основу чинної навчальної програми з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів (5–9 класи) покладено зміст програми від 2009 р., про необхідність удосконалення якої висловлювалися думки у фаховій літературі. Значна активність учасників громадського обговорення, що передувало внесенню змін до цієї навчальної програми у 2017 р., підтвердила наявність недоліків та необхідність її корегування. Проте, як свідчить «Звіт про роботу, виконану робочою групою з оновлення програми «Фізична культура. 5–9 кл.»», ураховано лише 10 пропозицій та й самі укладачі оновленого документа суттєвих змін, окрім деяких термінологічних корекцій, до змісту модулів не внесли. Мета дослідження – визначення проблем змісту техніко-тактичної підготовки варіативного модуля «Гандбол» навчальної програми з фізичної культури для 5–9-х класів (2017 р.) та пошуку способів їх усунення. Методи дослідження – теоретичний аналіз нормативно-правової бази сфери освіти, теоретичний аналіз й узагальнення даних наукової та методичної літератури. Результати. У статті досліджено зміст техніко-тактичної підготовки варіативного модуля «Гандбол» навчальної програми з фізичної культури для 5–9-х класів. Визначено обсяг запропонованого для вивчення матеріалу, методичну послідовність опануння технічних і тактичних елементів, структурованість навчального матеріалу та його науковість. Запропоновано способи усунення термінологічних та методичних недоліків. Висновки. Дослідження змісту варіативного модуля «Гандбол» навчальної програми з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів (5–9 класи) виявило недоліки, пов’язані з неповним обсягом запропонованого до вивчення матеріалу, невідповідність методичної послідовності засвоєння елементів техніки й тактики рекомендаціям спеціальної літератури, хиби використаної термінології.
47
Гребенюк, Максим. "ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХОДІВ У СФЕРІ ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ ЗА ВЕКТОРОМ — БОРОТЬБА З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ". Public management 19, № 4 (29 травня 2019): 80–93. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-4(19)-80-93.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто проблемні питання щодо реалізації державної політики України у сфері боротьби з організованою злочинністю як стра- тегічного вектора забезпечення державної безпеки. Здійснено огляд за- конодавчих ініціатив та практичних заходів, які вживаються з метою по- будови концептів державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю в умовах реформування правоохоронних органів. Визначено зміст та напрями стратегії боротьби з організованою злочинністю як фун- даментального документа, присвяченого запровадженню міжнародних стандартів та формуванню адекватної системи заходів щодо запобігання та боротьби з діяльністю організованих злочинних угруповань, у тому числі й транснаціональними зв’язками. Проаналізовано засади державної безпе- кової політики, які здійснюються з метою формування ефективної систе- ми інституційного забезпечення боротьби з організованою злочинністю. Деталізовано перспективні напрями посилення спроможностей правоохо- ронних органів — суб’єктів боротьби з організованою злочинністю, до яких належать: практичне запровадження в їх діяльність системи кримінально- го аналізу та аналізу ризиків організованої злочинності, сумісної зі стан- дартами ЄС, зокрема методології оцінки загроз організованої злочинності та тяжких злочинів (SOCTA Україна); налагодження співробітництва з Ін- терполом, Європолом та іншими міжнародними партнерами на двосторон- ній і багатосторонній основі відповідно до національного законодавства та ратифікованих міжнародних договорів. Узагальнено шляхи підвищення ефективності правоохоронної діяльності у сфері боротьби з організованою злочинністю в контексті забезпечення державної безпеки України, меха- нізми налагодження стратегічних комунікацій у сфері боротьби з органі- зованою злочинністю.
Акцентовано увагу на необхідності посилення управлінської діяльності Уряду України щодо розробки та затвердження плану заходів на виконан- ня стратегії боротьби з організованою злочинністю, підготовки рекомен- дацій за результатами аналізу впроваджених концептів державної політи- ки у сфері боротьби з організованою злочинністю. Визначено доцільність проведення оцінки стану виконання стратегії боротьби з організованою злочинністю з використанням відповідних критеріїв, виходячи з кращих правоохоронних практик європейського досвіду. Обґрунтовано необхід- ність оприлюднення на національному рівні щорічного звіту з реалізації державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю. Визна- чено пріоритетні завдання сучасної правоохоронної діяльності та шляхи удосконалення законодавчого забезпечення у сфері захисту державної без- пеки.
48
Tsyuk, O. A., та N. I. Machynska. "СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ ШВЕЦІЇ: ОСНОВНІ СКЛАДНИКИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 278–84. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-44.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано інституційні огляди процесів забезпечення якості закладів вищої освіти (ЗВО). Зазначено, що основою для інституційного огляду процесів забезпечення якості ЗВО є самооцінка закладу, звіти сту- дентів, співбесіди, відвідування сайту, аудиторські візити та інформація з різних джерел. Указано на те, що загальне оцінювання процесів забезпе- чення якості ЗВО передбачає визначення трьох рівнів, а саме: затверджені процеси забезпечення якості; затверджені процеси забезпечення якості із застереженнями; процеси забезпечення якості, що переглядаються. Охарактеризовано процес оцінювання програми. Автори зазначають, що оцінювання програм проводиться з метою виявлення відповідності освітніх програм потребам ринку праці та подальшого працевлаштування випускників, системі професійних кваліфікацій та стандартам. Матеріал оцінювання програми складається із самооцінки ЗВО з додатками, інтерв’ю зі студентами та представниками рецензованої програми, а також інших матеріалів. Окреслено процес оцінювання заявок на отримання повноважень щодо присвоєння наукових ступенів. Зазначено, що оцінювання заявок на отри- мання повноважень щодо присвоєння наукових ступенів є прерогати- вою Органу, котрий вирішує, які ЗВО мають право присвоювати ступінь. Описано поетапність оцінювання якості: ЗВО подає відповідну заявку, проводиться інтерв’ю з представниками програми, здійснюється оцінювання документів, які укладає заклад вищої освіти. ЗВО подає заявку на повноваження про присвоєння наукових ступенів до Органу, яка доповнюється співбесідами з представниками програми, інтерв’ю зі студентами тощо. Автори зазначають, що завдання експертної комісії полягає у тому, щоб проаналізувати, чи відповідає програма критеріям оцінювання у певній галузі. Проаналізовано тематичні огляди та зазначено, що їхня мета – забезпечити краще розуміння та співставлення в межах національної системи освіти діяльності різних ЗВО, зокрема досягнутих результатів у певній галузі досліджень. Тематичні огляди передбачають ознайомлення з діяльністю університетів, зокрема з напрямами досліджень, інтернаціоналізацією тощо.
49
Овчаренко, Людмила. "Штрих до портрета Миколи Макаренка (рецензія 1924 року на працю Вадима Щербаківського «Мальована неолитична керамика на Полтавщині. З додатком щоденника розкопів»)". Scientific journal "Archaeological ceramology", № 1-2 (31 січня 2022): 192–208. http://dx.doi.org/10.52213/archaeologicalceramology.vi1-2.72.
Повний текст джерелаАнотація:
Публікацію присвячено постаті відомого українського археолога, мистецтвознавця,музеєзнавця й пам’яткоохоронця Миколи Макаренка (04.02.1877 – 04.01.1938).Уперше опубліковано його рецензію (1924) на працю українського історика, археолога,етнографа й мистецтвознавця Вадима Щербаківського «Мальована неолитична керамика наПолтавщині. З додатком щоденника розкопів», яка побачила світ 1923 року на сторінках Науковогозбірника українського університету в Празі (т. 1). Документ зберігається в Інституті рукописуНаціональної бібліотеки України імені Володимира Вернадського.Подано короткі біографічні відомості про Миколу Макаренка. Зазначено основні напрямкийого наукової діяльності. Опубліковано стислу інформацію про головні досягнення й відкриття,здійснені вченим у царині археології впродовж 1902–1930 років. Подано відомості щодо відкритихлистів, листування й звітів про археологічні розкопки й вивчення пам’яток матеріальної культури,здійснені вченим упродовж 1903–1918 років.
The publication deals with the figure of the famous Ukrainian archaeologist, art critic and museologistMykola Makarenko (04.02.1877–04.01.1938).There is his review (1924) of the paper of Ukrainian historian, archaeologist, ethnographer and artcritic Vadym Shcherbakivsky Painted Neolithic Ceramics in Poltava Region. With the Addition of the Diaryof Excavations in this article, which was published in the Scientific Collection of the Ukrainian Universityin Prague (vol. 1) in 1923. The document is stored in the funds of Volodymyr Vernadsky Institute ofManuscripts of the National Library of Ukraine and is published for the first time.Brief biographical information about Mykola Makarenko has been given. The main directions of hisscientific activity have been indicated. Some information about the main achievements and discoveriesmade by scientists in the field of archaeology during 1902–1930 has been published. There arerepresented the information about license, correspondence and reports on archaeological excavations andstudy of material culture of sites carried out by Mykola Makarenko during 1903–1918, which are storedin the fund of the Imperial Archaeological Commission of the scientific archive of the Institute of Historyof Material Culture of the Russian Academy of Sciences. The list of publications of Mykola Makarenko onarchaeological studies is also given. The author of this publication hopes that this paper will be useful forceramologists and complement our knowledge of the scientific heritage of Mykola Makarenko.
50
БОГДАНОВА, Оксана. "ВИЯВЛЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ СПІЛКУВАННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 28–32. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Оволодіння іноземною мовою здобувачами вищої освіти Національної гвардії України має відповідати міжнародним уявленням щодо основних компетентностей справжнього фахівця. Одним з основних інструментів створення європейського простору вищої освіти та збільшення міжнародної конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти у базових документах Болонського процесу було визначено сприяння професійній та академічній мобільності, яка насамперед націлена на формування відповідних мовних та комунікативних компетентностей. У сучасному освітньому просторі України дистанційне навчання створює умови для підготовки слухачів з урахуванням запитів ринкової економіки тощо. Таким чином, можна відзначити значну увагу науковців та дослідників до пошуку сутності мовної компетентності та шляхів її удосконалення. Віртуальна навчальна платформа MyEnglishLab є важливим компонентом змішаного навчання англійської мови у ЗВО зі специфічними умовами навчання. Це один із найсучасніших інструментів для реалізації в НА НГУ освітнього підходу змішаного навчання, який передбачає використання традиційного підручника у поєднанні з інтерактивними завданнями онлайн. Платформа дає змогу курсантам виконувати завдання в режимі онлайн у будь-який час та в будь-якому місці, де є доступ до інтернет-мережі, автоматично отримувати звіт щодо перевірки виконаних завдань, аналізувати та виправляти помилки. Інтерактивні завдання та тести значно підвищують зацікавленість слухачів та заохочують до навчального процесу. MyEnglishLab підвищує довіру здобувачів вищої освіти, їм цікавіше брати участь у заняттях та легше зберігати знання. MyEnglishLab підвищує впевненість курсантів та зміцнює те, що вивчили на уроці. MyEnglishLab надає додаткову підтримку поза класом, коли викладача немає поруч. Коли здобувачі вищої освіти виконують домашнє завдання, вони отримують додаткові підказки та заохочення до навчання.