Добірка наукової літератури з теми "Звукові ефекти"

У статті розглянуто актуальні проблеми впровадженняі використання мультимедійних технологій у процесі навчаннястудентів. Проведено аналіз сучасного досвіду використаннямультимедійних презентацій, який використовують викладачікафедри історії та документознавства Національногоавіаційного університету.У мультимедійних технологіях одночасновикористовують кілька інформаційних середовищ: графіку,текст, відео, фотографію, анімацію, звукові ефекти,високоякісний звуковий супровід. Це є сучасним прикладомвикористання у навчальному процесі відомих ефективнихпринципів наочності й доступності. Мультимедійнідокументи можуть містити мовні тексти, статичніграфічні зображення, окремі звукові та музичні ефектисупроводу, спеціальну анімаційну графіку, демонструвати кіно-фото-фонофрагменти.Основні відмінності інноваційних засобів мультимедіа –це інтерактивність, вільна інтерпретація і комунікабельність.Мультимедійні презентації є сучасним зручним і ефектнимспособом надання студентам інформації. Комплекснепоєднання мовного тексту з динамікою руху, звуком іграфічним зображенням. малюнком активно впливає на органилюдського сприйняття – слух і зір. Поєднання візуальної йаудіальної інформації активізує мислення й пам’ятьстудентів, дозволяє довше утримують їхню увагу, надаватизначно більші обсяги інформації. Викладачі та студентиповинні використовувати мультимедіа. Викладачі повиннінавчити студентів створювати презентації, сформувати уних навички оформлення та демонстрації матеріалу.Обґрунтовано переваги використання інформаційнихтехнологій у порівнянні з традиційними формами підготовкистудентів. Розглянуто досвід використання мультимедійнихпрезентацій на лекціях і практичних заняттях, у науково-дослідницькій роботі студентів, під час захисту дипломнихробіт. Визначено основні вимоги до структури презентації,вибору шрифту, кольору слайдів, анімаційних ефектів.Доведено, що використання інформаційних технологій унавчанні студентів забезпечує високий професійний рівень.Запропоновано методичні рекомендації для створеннямультимедійних презентацій.

За результатами аналізу вітчизняних та іноземних літературних джерел запропоновано один із найбільш інноваційних шляхів забезпечення стійкості антропогенно змінених екосистем – створення системи екотонів захисного типу, що дасть змогу забезпечити екологічну безпеку на шляхах залізничного транспорту, використовуючи виключно природні меланізми захисту довкілля. На дослідних ділянках описано таксономічну структуру лісових рослинних угруповань, фітоценотичну активність видів у лісових угрупованнях та розраховано зімкнутість, життєздатність деревостану, а також його проективне вкриття. Для визначення шумового ефекту проаналізовано шумопроникність лісових смуг і розсіювання звукових потоків від дії насадження. На підставі досліджень і розрахунків визначено зону звукової тіні, яка залежить від розмірів перешкоди і довжини звукової хвилі. Акустичний ефект зниження рівня звуку визначають такі чинники, як ширина смуги, дендрологічний склад і конструкція насаджень. За результатами проведеного однофакторного дисперсійного аналізу підтверджено, що досліджувані ділянки колії Львівської залізниці достовірно різняться між собою за цими даними. Результати досліджень також були піддані кореляційному аналізу, розраховано коефіцієнти парної кореляції структурних показників екотонів захисного типу із зниженням акустичного навантаження на ділянках колій Львівської залізниці. Завдяки цьому достовірно встановлено взаємозв'язок з відстанню, горизонтальною зімкнутістю деревного пологу, відстанню між деревами, висотою штамба і щільністю крони. На основі цього розраховано рівняння множинної регресії для комплексної оцінки зниження акустичного навантаження та прогнозування зниження рівня шуму із заданими параметрами екотонів захисного типу.

Мета статті полягає в систематизації основних сучасних прийомів використання реверберації у звукорежисурі. Для реалізації мети використано методи: системно-аналітичний, мистецтвознавчий та порівняльно-історичний. Наукова новизна полягає в уточненні класифікації та систематизації основних сучасних прийомів використання штучної реверберації, а також опануванні методичних засад штучної реверберації в процесі професійної підготовки. Основні результати і висновки дослідження. Еволюція цифрових технологій у галузі звукорежисури, запровадження ревербераційних алгоритмів сприяли активному використанню штучної реверберації, зокрема «згорткової» реверберації із найсучаснішим ревербераційним алгоритмом. У статті розглянуто прийоми штучної реверберації для створення звукової перспективи; для оброблення back-вокалу та дилею; для «пом’якшення» звучання певних партій музичних інструментів; для опрацювання різних однотипних сигналів; для оброблення партії соло з двома ефектами реверберації. Певні різновиди штучної реверберації використовувалися на різних етапах розвитку музичної індустрії. Сучасний стан розвитку програмного забезпечення дає змогу використовувати відразу декілька алгоритмів реверберації і створювати оригінальне звучання. Засвоєння здобувачами вищої освіти прийомів штучної реверберації доцільно розпочати з найпростіших ефектів із незначним варіюванням лише певних параметрів. Подальше опанування штучної реверберації варто здійснювати засобами програмного забезпечення (зокрема, з допомогою безплатних VST-плагінів) для цифрових звукових робочих станцій.

Стаття присвячена аналізу особливостей кінодискурсу творів режисера Квентіна Тарантіно на матеріалі фільму “Безславні виродки”. Поняття “кінодискурс” розглядається як комплексне, що включає в себе велику кількість аспектів та складових, а саме вербальних, невербальних та екстралінгвальних. У статті досліджено специфічні риси кінодискурсу цього фільму як окремо взяті, так і ті, що формують неповторний режисерський стиль та повторюються в багатьох фільмах Тарантіно. На думку авторів, аналіз кінодискурсу та сам факт виділення його серед інших видів дискурсу є ключовим для розуміння багатьох факторів комунікації, оскільки кіно як мистецтво є засобом відтворення реальності та соціального пізнання. Останні ж, зі свого боку, піддаються впливу кінодискурсу. У статті доведено, що головними та яскраво вираженими рисами кінодискурсу цього фільму є інтертекстуальність, цілісність, широке використання підтексту та створення ефекту саспенсу, при чому більшість із цих ознак є взаємопов’язаними та виступають як результат впливу окремих мовних явищ. Ці характерні риси виступають як засоби передачі інформації (вербальної, невербальної або ж екстралінгвальної), допомагають правильно інтерпретувати внутрішні почуття мовців у певній ситуації та зрозуміти їхнє бачення цих ситуацій, сприйняття інших мовців чи об’єкта дискусії. Автори наголошують, що всі раніше згадані риси, а саме: використання багатьох мов, перемикання мовних кодів, застовування вербальних маніпуляцій, велика кількість сюжетних ліній, які зрештою мають об’єднатись в одне, формують структуру, стиль та розуміння кінокартини. Кінотекст є важливою складовою в синтетичній структурі кіно, поруч із такими значущими для смислової та естетичної завершеності екстралінгвальними складовими, як візуальний ряд, звукова інформація, візуальні та механічні спеціальні ефекти, комп’ютерна графіка та ін. Стаття звертає увагу на важливість аналізу кінодискурсу у світлі збільшення впливу, і, як наслідок, популярності й релевантності мистецтва кіно, яке на сьогодні є не лише розвагою чи частиною масової культури, але й засобом впливу на комунікацію та соціальне пізнання; а окремі фільми є важливою складовою світового кіноресурсу та кінодискурсу.

Здійснено спробу створення концептуальних основ інтонування крізь призму музично-психологічних підходів, виявлених в історії музикознавчих уявлень, що сягають античних музично-філософських систем та торкаються сучасних наукових поглядів на вказане явище. З цією метою проаналізовано античне поняття етосу музики з точки зору відображення у ньому напруження і розрядки, характерних для інтонування. У процесі дослідження проаналізовано низку музично-психологічних концепцій. Зокрема, пояснення психологічних першопричин інтонування вбачаються у концепції «емоційно-психологічного коду» В. Леві, а саме – у переконанні, що перегукується з ідеєю Г. Спенсера про роль інтонаційного фактору у походженні музичного мистецтва, і полягає у тому, що той чи інший звук і поєднання звуків, які складають інтонації, співвідносяться з тими чи іншими емоціями. Важливу увагу також приділено концепції Н. Шнайдера, в якій обґрунтовано «емоційно-інтонаційний колорит» або «забарвлення емоційного напруження». У результаті, інтонування трактується як процес, сутність якого полягає в ефекті тонового напруження, що, безсумнівно, забезпечує точність та чистоту звуку, та не тільки як послідовність звуків, але й окремий звук, сонор, як такі ж напруження і розрядка на мікрорівні або в іншому звуковому просторі.

Стаття сфокусована на аналізуванні інтермедіальних художніх форм, що конструюються у сучасному англомовному поетичному дискурсі. Останній характеризується еклектичністю, жанровою гібридністю, інтерактивністю, нелінійністю, ірраціональністю, антихудожністю, антиконцептністю та мобільністю. Художня форма включає увесь спектр елементів, з яких складається поетичний текст. У контексті мультимодальності виокремлюємо вербальний семіотичний модус у конструюванні художніх форм, що включає слова, словосполучення, словесні та художні образи, композицію у цілому. Залежно від жанру поетичного дискурсу це можуть бути поетичні тексти, надруковані у збірці поезії, рухомі словесні образи у дигітальному середовищі або виконані з дерева чи іншого матеріалу і розташовані у вигляді інсталяцій у реальному просторі. Авдіальний модус охоплює звуки та звукові повтори, риму, ритм, інтонацію, мелодію, що супроводжує поетичний текст у цифровому форматі. У контексті візуального модусу йдеться про візуальну форму поетичного тексту, рухомі образи або сталі ілюстрації, що є компонентами поетичного тексту. Художні форми є мультимодальними конструктами, що творяться у сучасному англомовному трансжанровому поетичному дискурсі на межі та у взаємодії вербального, візуального та авдіального семіотичних модусів. Інтермедіальність художніх форм у сучасному англомовному поетичному дискурсі розуміється як взаємодія технік або прийомів різних видів мистецтв у їх творенні. В аналізованому дискурсі вона маніфестується у двох аспектах – музикалізації поезії, візуалізації поезії. Художні форми, що конструюються у такому дискурсі, створюють ефект театралізації. Автори проаналізованих текстів шляхом експерименту з формою і змістом поетичного тексту, жанрової гібридизації, інтеграції різних семіотичних модусів і мистецьких форм вдаються до перфомансу.

Серед пріоритетних напрямів розвитку галузі освіти, визначених у «Національній доктрині розвитку освіти», важливе місце займає застосування освітніх інновацій, інформаційних технологій, створення індустрії сучасних засобів навчання та виховання. Комп’ютеризація та інформатизація є новітніми процесами, що впроваджуються у сферу навчання, набуваючи статус не лише об’єкта вивчення, але й засобу навчання тієї чи іншої дисципліни, зокрема хімії.Мультимедійні технології є на сьогоднішній день найбільш необхідним та новим напрямом використання інформаційно-комп’ютерних технологій у сфері освіти. Мультимедійному навчанню присвячений багато фундаментальних досліджень [1; 2] як в теорії педагогіки, так і в частинних методиках викладання окремих навчальних дисциплін. Однак, незважаючи на це, проблема використання мультимедіа, як в теорії навчання, так і в реальній педагогічній практиці залишається дуже актуальною і викликає гострі дискусії.З 2012-2013 навчального року на хімічному факультеті Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара введена нова дисципліна «Мультимедійні засоби в науці та освіті». Вона викладається студентам ІІІ курсу (34 години лекційні та 34 години відведено на практичні заняття) та IV курсу (відповідно 32 та 16 годин).Цілями даної дисципліни є застосування знань у сфері комп’ютерних технологій при проведенні наукових досліджень та в освітньому процесі. Завданнями вивчення дисципліни є формування загальнотеоретичного кругозору, професійних знань і практичних навичок, необхідних бакалавру, спеціалісту та магістру напряму підготовки «Хімія» для успішної професійної діяльності в інформаційному суспільстві.Дисципліна «Мультимедійні засоби в науці та освіті» належить до вибіркової частини загальнонаукового циклу. Вона базується на знанні наступних предметів, що викладаються в рамках бакалаврату: педагогіка, інформатика, методологія наукових досліджень, методика викладання хімії тощо. Ця дисципліна носить узагальнюючий характер. Знання та навички, отримані при вивченні дисципліни, сприяють більш успішній роботі над дипломними та магістерськими роботами.У результаті освоєння дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті» студент повинен знати базис сучасних комп’ютерних технологій, основи організації сучасних інформаційних мереж, перспективи розвитку комп’ютерних технологій в науці та освіті. Студенти повинні вміти використовувати мережні та мультимедіа-технології в освіті і науці, виконувати підготовку документів (тези доповідей, реферати, аналітичні довідки, плани-конспекти уроків, лекцій та практичних занять, науково-дослідні роботи), використовуючи різні методи обробки інформації.Після вивчення даної дисципліни студенти володітимуть методами розв’язування спеціальних завдань із застосуванням комп’ютерних та мультимедіа-технологій у професійній і науковій діяльності з хімії, термінологією сучасних інформаційних технологій та навичками забезпечення інформаційної безпеки науково-технічної та освітньої інформації. Засоби мультимедіа сприяють:– стимулюванню когнітивних аспектів навчання, таких як сприйняття та усвідомлення інформації;– підвищенню мотивації студентів до навчання;– розвитку навичок самостійної роботи студентів;– глибшому підходу до навчання, формуванню глибшого розуміння навчального матеріалу [3].У широкому сенсі «мультимедіа» означає спектр інформаційних технологій, що використовують різноманітні програмні та технічні засоби з метою найбільш ефективного впливу на користувача. Завдяки застосуванню в мультимедійних продуктах і послугах одночасної дії графічної, аудіо (звукової) і візуальної інформації, ці засоби мають великий емоційний заряд і активно включають увагу користувача.Засобами мультимедіа можна осмислено і гармонійно інтегрувати різні види інформації. Це дозволяє за допомогою комп’ютера подавати інформацію в різноманітних формах: зображення, включаючи відскановані фотографії, креслення, карти і слайди; звукозапис, звукові ефекти і музику; відео, складні відеоефекти; анімації та анімаційне імітування [4].До засобів мультимедіа можна віднести практично будь-які засоби, здатні привнести в навчання та інші види освітньої діяльності інформацію різних видів. В даний час широко використовуються:– засоби для запису і відтворення звуку (електрофони, магнітофони, CD-програвачі);– системи та засоби телефонного, телеграфного та радіозв’язку (телефонні апарати, факсимільні апарати, телетайпи, телефонні станції, системи радіозв’язку);– системи та засоби телебачення, радіомовлення (теле- та радіоприймачі, навчальне телебачення і радіо, DVD-програвачі);– оптична та проекційна кіно- і фотоапаратура (фотоапарати, кіно-камери, діапроектори, кінопроектори, епідіаскопи);– поліграфічна, копіювальна, розмножувальна та інша техніка, призначена для документування і розмноження інформації (ротапринти, ксерокси, різографи, системи мікрофільмування);– комп’ютерні засоби, що забезпечують можливість електронного подання, обробки і зберігання інформації (комп’ютери, принтери, сканери, графічні пристрої), телекомунікаційні системи, що забезпечують передачу інформації по каналах зв’язку (модеми, мережі дротових, супутникових, радіорелейних та інших видів каналів зв’язку, призначених для передачі інформації) [5].Про всі ці мультимедійні засоби навчання студенти отримують інформацію під час вивчення дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті».Крім того, вони знайомляться з різноманітними програмними продуктами, що використовуються при викладанні хімічних дисциплін та в хімічних наукових дослідженнях. Ці продукти можна умовно класифікувати за основним призначенням (рис. 1) [6].Рис. 1. Програми, що використовуються при викладанні хімічних дисциплін Значна частина курсу «Мультимедійні засоби в науці та освіті» присвячена застосуванню мультимедійних засобів навчання у викладанні хімічних дисциплін, оскільки випускники хімічного факультету отримують після закінчення університету спеціальність «хімік, викладач хімії».Головним питанням сьогодення в системі нової освіти є опанування учнями вмінь і навичок саморозвитку особистості, що значною мірою досягається шляхом впровадження інноваційних технологій, організації процесу навчання. Нові форми розвитку вимагають нових правил і нових шляхів досягнення результатів. Така позиція вимагає від сучасної освіти реформаційних кроків щодо оновлення її змісту та застосування нових педагогічних підходів, впровадження інформаційних і комунікаційних технологій, що модернізують навчальний процес. У зв’язку з цим студенту, як майбутньому вчителю, слід вміти застосовувати інформаційні технології у викладанні хімії. Ці вміння вони формують при вивченні дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті».Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використані на різних етапах заняття:– під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;– у поясненні нового матеріалу як ілюстрації;– під час закріплення та узагальнення знань;– для контролю знань.Майбутнім учителям та викладачам слід дати уявлення стосовно методичних аспектів застосування мультимедійних засобів на різних етапах викладання хімії. Студенти повинні засвоїти, що використання засобів мультимедіа з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. При цьому відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань. Студенти повинні усвідомлювати, що під час роботи з навчальною програмою важливо зосередити увагу учнів на найбільш складну для засвоєння частину, активізувати самостійну пошукову діяльність учнів [7].Метою застосування відеоматеріалів та інших мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності викладання хімії в середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладах. На одному з практичних занять з дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті» студенти створюють відеофрагменти хімічних демонстраційних дослідів, які можна використовувати на уроках хімії в середніх навчальних закладах та на лекціях з курсу «Загальна та неорганічна хімія». При розробці та виготовленні відеофрагментів студенти застосовують основні принципи створення відеоматеріалів з демонстраційного експерименту:– ілюстративність (надають можливість ілюструвати матеріал, що викладається, не розкриваючи зміст теми замість викладача);– фрагментарність (надають можливість дозовано викладати матеріал, залежно від швидкості сприйняття учнями та студентами);– методична інваріантність (відео фрагменти можна використовувати на розсуд викладача на різних етапах заняття);– лаконічність (ефективного викладення більшої кількості інформації за короткий час);– евристичність (подання нового матеріалу настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнями та студентами).Створені студентами відео продукти розглядаються на узагальнюючому занятті, обговорюються всіма членами групи та викладачем, що проводить практичне заняття. Найкращі з них застосовуються під час проведення педагогічного практикуму та на заняттях з «Методики викладання хімії».Використовуючи мультимедійні засоби навчання, можна проводити повноцінні уроки і заняття з хімії поза кабінетом хімії або в кабінетах без спеціального обладнання: витяжної шафи, демонстраційного стола, водопроводу тощо. Це дає змогу розширити можливості проведення уроків хімії в інших навчальних кабінетах, забезпечуючи мобільність.Засоби мультимедіа дозволяють одночасно використовувати різні канали обміну інформацією між комп’ютером і навколишнім середовищем. Одним із достоїнств застосування засобів мультимедіа в освіті є підвищення якості навчання.Розвиток сучасної освіти дозволяє чітко визначити місце та роль мультимедійних технологій у системі засобів навчання. Викладачі різних дисциплін використовують мультимедійні засоби в процесі відбору й накопичення інформації з даного предмету, систематизації й передачі знань, організації навчальної діяльності, створення різних її видів і форм. Це сприяє розробленню різноманітних мультимедійних навчальних продуктів та методичних рекомендацій щодо їх застосування в загальноосвітній та вищій школі. Модернізація системи освіти, яка характеризується впровадженням мультимедійних технологій у навчальний процес, призводить до значної корекції навчальних планів, програм, підручників, методичних розробок. Усвідомлення особливої ролі мультимедійних технологій приведе до ще більшої суттєвої інтеграції навчальних дисциплін. У зв’язку із зростаючим значенням комп’ютеризації виникає потреба в усвідомленому використанні цього потужного інтелектуального засобу. А це під силу буде лише досвідченому кваліфікованому спеціалісту-викладачу. Саме введення нової дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті» дозволить майбутнім фахівцям з хімії набути відповідних знань і вмінь.

Технологія доповненої реальності є галуззю відображення інформації, що активно розвивається. Використовуючи технології тривимірного моделювання разом з технологією лазерного голографічного зображення, можна створити нові просунуті системи відображення навігаційної інформації. Такі системи дозволять створити прилади, здатні в більшій мірі подати необхідну інформацію в одному джерелі, без обмеження кутом огляду екрана. Зображення стане візуально доступне з будь-якого горизонтального кута, а також воно зможе відтворити тривимірність об'єкта. Скомбінувавши навігаційні прилади в одну систему відображення, можливе збільшення обсягу візуальної інформації, що передається з одного джерела в зрозумілому вигляді. Виходячи з цього, можливо набагато ефективніше оцінити інформацію, розглянувши її під різними кутами, додатково використовуючи метод відображення шарами, водночас показуючи водну поверхню і те, що знаходиться під нею. Деякі з методів побудови голограми здатні також створювати звук, що дозволяє використовувати це для удосконалення систем пошуку і порятунку. Спектр використання голографічних технологій великий і з кожним роком дослідження в цьому напрямку представляють нові результати і можливості. У статті будуть розглянуті питання побудови голографічного зображення за допомогою лазера і без використання моніторів. На прикладі фемтосекундного лазера буде описаний процес створення плазмових точок для відображення візуальної інформації, наведено приклад використання нанолазера для створення звукової хвилі і описаний принцип створення тривимірних моделей для подальшого їх відображення. Спираючись на теоретичні і практичні дослідження в цьому напрямку, будуть коротко описані приклади використання технологій в комплексі навігаційних систем позиціонування судна, а також системи пошуку і порятунку. Ключові слова: фемтосекундний лазер, воксель, нанолазер, ефект Керра

У статті розкрито особливості використання мультимедійних презентацій як засобу підвищення якості знань курсантів під час вивчення навчальних дисциплін “Історія України та української культури”, “Українська мова за професійним спрямуванням” і “Сучасна комунікація”. З’ясовано, що сучасний етап розвитку освіти характеризується широким впровадженням у навчальний процес комп’ютерних технологій, що дозволяють вийти на новий рівень навчання, відкривають раніше недоступні можливості як для викладача, так і для курсантів. Зазначені засоби допомагають збільшити кількість наочної зорової інформації, що дозволяє підвищити ефективність одержання знань курсантами.Автори трактують мультимедійну презентацію як програму, що може містити текстові матеріали, фотографії, малюнки, слайд-шоу, звукове оформлення, дикторський супровід, відеофрагменти, анімацію і тривимірну графіку. Мультимедійна презентація дає унікальні можливості для інтенсифікації процесу навчання різних дисциплін, а також створення методик, орієнтованих на розвиток особистості курсанта. Насамперед йдеться про швидкий зворотний зв’язок між викладачем та курсантами; комп’ютерну візуалізацію навчальної інформації про об’єкти чи закономірності історичних процесів, явищ культурного життя; передачу великих обсягів інформації, поданої у різних формах тощо.Детально розкрито вимоги щодо інтерактивного програмно-методичного забезпечення викладання зазначених навчальних дисциплін, специфіку використання мультимедійних засобів для розроблення комплексів навчально-методичних матеріалів, співвідношення мультимедійних ефектів та звичайного тексту, межі застосовності мультимедійних вставок. На основі практики використання текстових слайдів на заняттях з навчальних дисциплін “Історія України та української культури”, “Українська мова за професійним спрямуванням” і “Сучасна комунікація” визначено вимоги до структури та змісту навчального матеріалу, поданого на слайдах.Розкрито особливості визначення змісту та оформлення текстових й ілюстративних слайдів, а також колірного і мультимедійного оформлення як важливого засобу організації сприйняття інформаційного матеріалу. Окреслено поради психологів, дизайнерів про сприйняття кольорів, вплив кольору на пізнавальну діяльність слухачів, про поєднання кольорів, оптимальну кількість кольорів на екрані тощо.

The article explores the concept of emotionality and compares it with the concept of “expressiveness”. It was found that emotionality is complex and it synthesizes qualitative psychological, literary and linguistic characteristics. It is concluded that it is expedient to use the concept of emotionally – expressive vocabulary (coloring) to express both the reason for the formation of emotion and the consequence that comes from it. Emphasis is placed on another important part of the emotional vocabulary – evaluative statements that have a certain illocutionary power, designed for a very specific perlocutionary effect, and evaluation is passed through the human emotional sphere of the psyche. Different ways of expressing emotional vocabulary are described, and the most emotional vocabulary is divided into five main groups: emotives – nominatives, emotives – associatives, emotives – expressives, occasional emotives, neutral emotives.In addition, the research focuses on exclamations and phraseology, as the most effective way to convey the full range of emotions (highlighted phrases that describe the state of despair, sadness, dissatisfaction, indignation; phraseological units that characterize joy). The role of different parts of speech is described and the cause-consequential connection with emotionality is indicated. The dominant role of synonyms and artistic paths in the transmission of a positive spectrum of emotions is reflected. The peculiarity of phraseological units, which are the semantic centers of macro- and microtext, is revealed and examples of their application for the translation of emotions and feelings from the English-language artistic discourse are given. Phonetic-orthographic features of emotional elements are processed and structured (repeated repetition of sounds in writing; distribution of sounds by hyphens, expression of phrasal stress by application of italics, replacement of font, underlining, use of a colon). The relationship between a part of the work and the author’s dominant ways of conveying emotions in the work of art is indicated.Key words: expression, phrasema, emotiologies, affectives, semantic basis, illocutionary force, perlocutionary effect, negative connotation, occasional. У статті досліджено концепт емоційності й зіставлено його з поняттям «експресивність». З’ясовано, що емотивність має комплексний характер і синтезує в собі якісні психологічні, літературні, лінгвістичні характеристики. Підсумовано, що доцільно застосовувати поняття емоційно-експресивна лексика (забарвлення) для вираження як причини формування емоції, так і наслідку, що виходить із неї. Наголошено на ще одній важливій частині в рамках емотивної лексики – оцінних висловлюваннях, які володіють певною іллокутивною силою, розраховані на досить конкретний перлокутивний ефект, а оцінка пропускається через людську емоційну сферу психіки. Схарактеризовано різні способи вираження емотивної лексики, а саму емотивну лексику поділено на п’ять основних груп: емотиви-номінативи, емотиви-соціативи, емотиви-експресиви, оказіональні емотиви, нейтральні емотиви.До того ж у науковому дослідженні акцентовано на вигуках і фразеологізмах як на найефектнішному спо-собі передачі всього спектру емоцій (виокремлено фраземи, які описують стан відчаю, смутку, незадоволення, обурення; фразеологічні одиниці, що характеризують радість). Описано роль різних частин мови й вказано на причино-наслідковий зв’язок з емотивністю. Зображено домінівну роль синонімів і художніх троп під час передачі позитивного спектру емоцій. Розкрито особливість фразеологізмів, котрі є семантичними основами, центральними елементами макро- й мікротексту, й наведено приклади їх застосування для трансляції емоцій і відчуття в англомовному художньому дискурсі. Опрацьовано й структуровано фонетико-орфографічні ознаки емоційних елементів (багаторазове повторення звуків на письмі; розподіл звуків дефісом, вираження фразового наголосу шляхом застосування курсиву, заміни шрифту, підкреслення, застосування трикрапки). Вказано на взаємозв’язок частини твору з домінівними способами передачі емоцій автором у художньому творі.Ключові слова: експресія, фразема, емотиологія, афективи, семантична основа, іллокутивна сила, перло-кутивний ефект, негативна конотація, оказіональний.

Розроблено пристрій для створення ефекту ехо при грі на електрогітарі. В процесі роботи проведено аналіз існуючих рішень, обрано схемотехнічне рішення, що має найбільші переваги. Обрано елементну базу, яка задовольняє вимоги технічного завдання (ТЗ). Розраховано оптимальну площу друкованої плати і розроблено її в програмному середовищі Altium designer. Корпус пристрою спроектовано в програмному середовищі SolidWorks. Розраховано надійність пристрою та проведено розрахунок віброміцності друкованого вузла.
A device has been developed to create an echo effect when playing an electric guitar. In the course of work the analysis of the existing decisions is carried out, the circuit design decision which has the greatest advantages is chosen. An element base that satisfies the conditions of the technical task is selected. The optimal area of the printed circuit board is calculated and developed in the Altium designer software environment. The device case is designed in the SolidWorks software environment. The reliability of the device is calculated and the vibration strength of the printed circuit board is calculated.