Добірка наукової літератури з теми "Зворотній клапан"

Система безпосереднього уприскування - (Gasoline Direct Injection (GDI) - система подачі палива для бензинових двигунів внутрішнього згоряння, у якій форсунки розташовані в голівці блоку циліндрів і уприскування палива відбувається безпосередньо в циліндри. Широке поширення системи безпосереднього уприскування (БУ) отримала завдяки суттєвій економії палива, що досягає до 20% [1]. Популярність системи в сумі з тим, що її конструкція багато в чому відрізняється від пристрою попередників, визначили запит автомобільної громадськості на доступність послуги діагностики системи і локалізації несправностей її компонентів. До теперішнього часу відомо багато варіантів системи різних екологічних стандартів, виробників та років випуску. У статті поставлено завдання на прикладі конкретної моделі системи показати послідовність кроків локалізації і необхідний обсяг попередніх відомостей для розробки та складання матриці визначення несправних компонентів контуру високого тиску. Масове поширення систем живлення з БУ передбачає широкий доступ до послуг технічного обслуговування та ремонту, зокрема, до послуг діагностики. Для цього можуть бути залучені сканери OBD-2, універсальні і орієнтовані на конкретні марки автомобілів, а також універсальні засоби вимірювань фізичних величин (манометри, омметри, амперметри та ін.). Не останню роль тут грає спостереження за особливостями поведінки двигуна, такими як смикання, раптова втрата потужності, раптова зупинка та ін. Особливості системи подачі палива з БУ: наявність самодіагностики, двох контурів - низького тиску та високого тиску. Крім того, в кожному контурі є свій контур регулювання тиску зі зворотним зв'язком, що забезпечує подачу палива за потребою. Цю функцію також підтримує регулюючий клапан в паливному насосі високого тиску (ПНВТ), що має відкрите нормальне положення. Особливості структури системи використовувалися при розробці алгоритмів та матриці діагностування. Крім того, враховувалися результати спостережень за поведінкою автомобіля, причинно-наслідкові зв'язки при наявності несправностей, розмикання зворотних зв'язків в контурах. При розробці раціональних діагностичних алгоритмів зазвичай використовуються різні критерії вибору послідовності операцій: імовірнісний критерій, критерії мінімізації трудомісткості операції перевірки. В даному випадку використовувався комплексний критерій - ставлення ймовірнісної характеристики і характеристики трудомісткості, використання якого, в силу двостороннього дії, може підвищити ефективність діагностування. Перевага віддавалася максимізації відносини параметра інтенсівністі відмов до трудомісткості заміни компонента, маючи на увазі, що виробники автомобілів і їх електричних та електронних компонентів при підозрі несправності рекомендують заміну на час діагностування.

В умовах інтенсивного розвитку нових інформаційних технологій особливої актуальності набуває організація підготовки студентів вищих навчальних закладів з інформатики. У зв’язку з новими завданнями вищої школи, стають все більш відчутними недоліки процесу організації навчання (переважно репродуктивний характер викладу матеріалу, стандарти у проведенні занять) і, як наслідок, пасивність студентів, слабкий вплив на розвиток особистості, зниження інтересу до навчання. Перебудова системи вищої освіти зорієнтована на розвиток пізнавальної самостійності і активності студентів, на формування в них творчого мислення, виховання інтересу до навчання.Пошуки шляхів удосконалення організації навчального процесу висунули на передній план системний підхід до навчання. Системне навчання – це спеціально організована пізнавальна діяльність студентів, яка, враховуючи індивідуальні відмінності, спрямована на оптимальний інтелектуальний розвиток кожного студента й передбачає структурування змісту навчального матеріалу, добір форм прийомів і методів навчання.Насамперед проаналізуємо форми навчання. В переважній більшості вузів надають перевагу традиційним формам навчання – очній і заочній. Ведуться численні дискусії про те, якою має бути освіта в новому XXI столітті. Широкої популярності набуває дистанційна освіта. ЇЇ активне поширення є відгуком систем освіти багатьох країн на процес просування до інформаційного суспільства. Дистанційна освіта – це завершена форма, що поєднує елементи очного, очно-заочного і вечірнього навчання на основі інформаційних технологій та систем мультимедіа. Утворення і застосування дистанційних видів інформаційних освітніх технологій може вирішити проблеми підготовки викладачів на сучасному рівні. Телекомунікаційна передача матеріалів навчальних курсів дає змогу планувати знання, використовувати педагогічну та наукову інформацію як в освітній установі, так і вдома або на робочому місці. Сучасні засоби телекомунікацій і електронних видань дозволяють перебороти недоліки традиційних форм навчання, зберігаючи при цьому усі їх переваги.Система дистанційної освіти дозволить тим, хто навчається, отримати як базову, так і додаткову освіту паралельно з їх основною діяльністю. Необхідно здійснювати важливі заходи щодо впровадження технологій дистанційної освіти в навчальний процес, тобто, науково-методичну роботу, спрямовану на розробку підходу до підготовки і викладання дисциплін з використанням технологій дистанційної освіти.На сучасному етапі необхідна пристосована до власних умов вузу технологія організації навчального процесу. Пропонується схема (рис. 1) організації навчального процесу при вивченні інформатики та інформаційних технологій у технічному університеті.Рис. 1. Практична реалізація даних вимог можлива тільки на основі індивідуалізації навчальних планів. Система організації навчального процесу повинна будуватись з поступовим зростанням складності, неперервності підготовки навчання, сприяти протидії виробленню стереотипів, містити достатню кількість предметів для досягнення необхідного рівня підготовки пов’язаного з майбутньою практичною діяльністю. Навчання буде ефективним, якщо дотримуватись певних загально методичних вимог та принципів: науковості, систематичності, доступності, динамічності, зв’язку навчання з життям та основних принципів організації навчального процесу:проведення лекційних занять не лише в аудиторіях, але й в комп’ютерних класах (в залежності від теми) з використанням комп’ютерних проекторів, тренажерів, автоматизованих навчаючих систем тощо;закріплення за кожним студентом персонального комп’ютера при проведенні лабораторних занять;методичне забезпечення дисципліни відповідною літературою та прикладними програмами;індивідуальний підхід і розробка різних за складністю завдань в залежності від рівня підготовки студента;використання активних методів навчання для ефективного засвоєння знань;поєднання теорії з практикою;розвиток пізнавальної діяльності студентів.Роль викладача у системних дослідженнях навчального процесу дуже велика і проблематична. Об’єктивність інформації з боку викладача, пов’язана зі змістом навчального процесу, його плануванням і управлінням, повинна забезпечуватися професіоналізмом і ефективністю результатів роботи. Головним у розумовому розвитку тих, хто навчається, є не лише метод навчання, а й зміст навчання. В процесі навчання викладачі найчастіше використовують інформаційно-повідомляючий та пояснювальний методи навчання. Та студент повинен не тільки сприймати навчальну інформацію, а також виробляти своє відношення до знань. Щоб активізувати мислення студента, необхідно сформулювати перед ним задачу, створити таку ситуацію, щоб виникла особиста зацікавленість в її розв’язанні. Заняття потрібно проводити у вигляді ділової гри, створювати проблемні ситуації, давати студенту можливість висувати свої гіпотези, задавати питання. Навчання буде ефективним тоді, коли існує зворотній процес.Пропонуються методи навчання, з яких кожен викладач віднайде необхідний для того, щоб розвинути пізнавальну, мотиваційно-стимулюючу діяльність студента в досягненні мети:1) інформаційно-повідомляючий:науковість;систематичність;цілеспрямованість викладання;керування навчально-пізнавальною діяльністю студентів;2) пояснювальний:індивідуальний підхід до кожного студента;трирівнева система складності лабораторних і курсових робіт;доступність;робота за аналогією;3) проблемний підхід:аналіз ситуацій;ділова гра;мотиваційно-стимулююча діяльність;4) частково-пошуковий:практична форма прояву навчання;самостійна робота студента;5) дослідницький:аналіз і встановлення причинно-наслідкових зв’язків;порівняння, узагальнення і конкретизація;висування гіпотез;6) практичний:зв’язок теорії з практикою;практична форма прояву навчання;самостійна робота студента.Об’єктивно визначити рівень засвоєння предмета дуже важко. У зв’язку з цим, потрібно використовувати контроль знань, як засіб навчання. Найбільш ефективними є відбірний або аналітичний контроль, поточний контроль, атестаційний контроль, модульно-рейтинговий контроль, тестування.Мета і зміст навчання та способи досягнення визначених цілей – це і є, як переконує досвід, ті вихідні категорії, що забезпечують успіх навчальному процесу.Проведено аналіз навчального плану спеціальності “Економіка підприємства” та змісту дисциплін, які формують навички використання сучасних комп’ютерних технологій (табл. 1). Таблиця №1. СеместрЗагальна к-сть год.ДисциплінаЗастосування інформаційних технологій1, 2351Інформатика та комп’ютерна технікаОпераційна система Windows 98, сервісні програми, системи обробки тексту та табличної обробки даних, алгоритмізація обчислювальних процесів, системи керування базами даних Fox Pro, глобальна мережа Internet.3189СтатистикаКореляційний аналіз і дисперсійний аналіз взаємозв’язку. Пакет прикладних програм для тестового контролю знань і кваліфікаційного іспиту студентів-бакалаврів.4108Математичне програмуванняРозв’язування задач оптимізації. Табличний процесор Excel.5108МаркетингПрактичні та курсові роботи з використанням персонального комп’ютера. Контрольна тестова програма з курсу “Маркетинг”.6108ЕконометріяПрактичні заняття з використанням персонального комп’ютера. База вихідних даних, табличний процесор Excel. Internet сайт з “Економетрії”.7135Економічний аналізКурсове проектування.8108Стратегія підприємствВ стадії розробки.8108Інформаційні системи і технології підприємстваСистема керування базами даних Access. Розробки баз даних.9108Стратегічне управлінняВ стадії розробки.10–Дипломна роботаЗастосування отриманих знань та навичок з інформаційних технологій.Як бачимо з таблиці №1, студенти першого курсу отримують базові знання з використання персонального комп’ютера та програмного забезпечення і, завдяки неперервності комп’ютерної підготовки, мають змогу на старших курсах застосовувати їх при вивченні інших дисциплін та при виконанні курсових і дипломних робіт. Основною перешкодою в якісній підготовці фахівців із спеціальності “Економіка підприємства” є недостатнє забезпечення навчального процесу технічною та методичною літературою і сучасними пакетами навчальних та прикладних програм, особливо на старших курсах навчання.Звичайно, перехід до системного навчання процес складний і вимагає аналізу робочих програм і змісту навчання, але передбачає створення найбільш ефективного навчального процесу шляхом системних досліджень його складових.Неперервність та систематичність у вивченні інформаційних технологій дозволять розкрити творчий потенціал майбутнього фахівця практично в усіх галузях.

Сучасна освітня система ставить перед викладачами чимало прикладних питань, таких як «Як забезпечити становлення особистості, яка буде успішною в професійному та суспільному житті?», «Як формувати та розвивати у студентів навички адаптування до сучасних умов життя?», «Як створити умови всебічного розвитку студента у ВНЗ?», «Як зробити навчання творчим процесом, що зацікавлює та навіть захоплює всіх його учасників – як викладачів, так і студентів?». Відповідями на ці запитання, на нашу думку, можуть виступати активні методи навчання, які знаходять сьогодні все більше застосування у ВНЗ.Проте, у даній статті хотілося б зробити акцент на впровадження активних методів навчання саме у дистанційні курси та виявити особливості застосування цих методів при змішаному навчанні.Змішане навчання інтегрує в собі властивості як денної, так і дистанційної форми навчання. Сам навчальний процес при змішаному навчанні складається із трьох етапів. Перший етап – вивчення теоретичного матеріалу, пропонується студентам пройти дистанційно. Тобто, студенти отримують весь необхідний теоретичний матеріал заздалегідь. Цей матеріал складається з лекцій, наочних динамічних презентацій, методичних рекомендацій для вивчення курсу, глосарію, запитань для самоперевірки отриманих знань, начальних і навчально-контролюючих тестів та прикладів використання теорії на практиці тощо. Після вивчення теоретичного матеріалу студент переходить на другий та третій етапи, які вже, в свою чергу, є очними. На другому етапі студент потрапляє на очні лекційні, практичні та лабораторні заняття, на яких набуває певних знань, вмінь та навичок. І на третьому етапі, після закріплення отриманих навичок, студент захищає виконані домашні та індивідуальні роботи та отримує оцінку.Відомо, що найбільш ефективне сприйняття інформації відбувається під час максимального занурення студента у навчальний процес. Так, якщо на звичайній лекції засвоюється лише близько 20% інформації, то на дискутивній проблемній лекції засвоюється вже понад 75%, а в ділових іграх та при використанні інших активних засобів навчання цей показник досягає вже 90%. Різні педагоги-спеціалісти по-різному оцінюють ефективність активних навчальних засобів в процесі засвоєння матеріалу. Але в цілому майже всі вони сходяться на тому, що активні навчальні засоби при грамотному їх використанні здатні на 30-50% зменшити час, що необхідний для ефективного засвоєння навчального матеріалу та значно збільшити зацікавленість учбовими дисциплінами.Під активним навчанням ми розуміємо таку організацію та ведення навчального процесу, яка направлена на всебічну активізацію навчально-пізнавальної та практичної діяльності студентів у процесі засвоєння навчального матеріалу за допомогою комплексного використання як педагогічних, так і організаційних засобів.Незалежно від форми навчання активні методи відіграють значну роль. У традиційному навчанні активно використовуються такі методи як проблемна лекція, парадоксальна лекція, евристична бесіда, пошукова лабораторна робота, розв’язання ситуаційних задач, колективно-групове навчання, ситуативне моделювання, метод проектів, ділова гра тощо. Але пряме впровадження цих важливих методів у дистанційне навчання є або зовсім неможливим, або надзвичайно важким, або неефективним заняттям. Адже специфіка використання активних методів у дистанційному навчанні пов’язана не тільки зі специфікою саме цих методів, а й має враховувати особливості навчання на відстані.Всі вищеназвані активні методи навчання частково впроваджуються в навчальний процес як шкіл, так і вищих навчальних закладів, але, на жаль, цей процес впровадження дуже дискретний. Він має місце лише в практиці окремо взятих викладачів та вчителів новаторів як проява їх професійної майстерності і тим більше дуже рідко спостерігається в дистанційній практиці. Але активні методи навчання мають реальну можливість значно підвищити якість дистанційних курсів з будь-якої навчальної дисципліни та допомогти студентам побачити зв’язки навчальних завдань з реальними майбутніми професійними проблемами.Зазначимо основні особливості активних методів навчання: підвищення активізації діяльності студентів у процесі навчання; підвищення ступеня мотивації та емоційності; підвищення ступеня партнерства у навчанні; забезпечення тісної взаємодії між студентами та студентів з викладачами.Таким чином, у процесі використання активних методів навчання змінюється роль студентів і вони вже не тільки пасивно запам’ятовують та сприймають навчальний матеріал, але й перетворюються на активних учасників навчального процесу, які постійно перебувають в активному пошуку нової корисної інформації, контактів, рішень тощо та розвивають критичне мислення. Саме ця нова роль та притаманні їй характеристики дозволяють викладачам створити активного творчого студента, активну креативну особистість та як наслідок сучасну успішну людину.Загальновідомо, що центром сучасного заняття має бути не викладання, а саме навчання та самостійна робота студентів над матеріалом, що вивчається. Тим більше це стосується дистанційного навчання, де роль самостійної роботи збільшується в декілька разів і стає головною. Завдання викладача в цьому випадку не тільки забезпечити своїх дистанційних студентів навчальною та методичною літературою (переважно в електронному вигляді), а й намагатися зробити студентів більш активними та самостійними. І саме для цього на допомогу приходять кейсові активні методи навчання, які спонукають студентів активно працювати над інформацією як в групі з партнерами, так і самостійно.На жаль, групова дистанційна робота сьогодні ще мало вивчена та розроблена. Процеси її розробки та впровадження дуже трудомісткі та займають дуже багато часу. Особливо це стосується математичних дисциплін. Тому ми вирішили провести експеримент впровадження в дистанційний курс «Оптимізаційні методи та моделі» кейсових ситуацій.Аналіз конкретних ситуацій особливо привабливий для студентів, які не завжди добре сприймають традиційні курси науки в форматі лекцій і зосереджені більше на запам’ятовуванні фактичного матеріалу, ніж на розвитку розумових навичок високого рівню. Кейсовий метод навчання надзвичайно гнучкий і зручний в якості інструменту навчання, що буде продемонстровано на прикладах в даній статті. Хотілося б додати, що кейсовий метод здатний допомогти студентам навчитися критично оцінювати інформаційні матеріали, що необхідні в їх майбутній професійної діяльності, що містяться в ЗМІ, а також придбати навички колективної та групової роботи.Отже, основна мета кейсового навчання – не стільки передати зміст предметної галузі, скільки показати студентам, що являє собою науковий процес в реальному житті і сформувати навички на більш високому рівні. Кейси ідеально підходять для спільного вивчення дисципліни та навчання в малих групах, і у великих класах, як показує досвід міжнародних шкіл. Ми розробляємо кейси для впровадження їх в форуми дистанційного курсу «Оптимізаційні методи та моделі» для групового обговорення. У процесі навчання студентів оптимізаційним методам та моделям ми використовуємо дистанційний курс, що містить активні методи навчання – кейси (або ситуативні завдання). При проектуванні цього курсу ми намагалися гармонічно поєднати в ньому такі компоненти, як: теоретичний матеріал дисципліни; практикуми, що дозволяють студентам навчитися розв’язувати задачі; практичні і лабораторні завдання для перевірки ступеню засвоєння отриманих знань і вмінь та придбання навичок використання цих знань на практиці; активні методи навчання (кейси) для підвищення активізації, мотивації, зацікавленості курсом та практичної значущості курсу.Використання кейсових технологій у курсі базується на постійній активній взаємодії всіх учасників навчального процесу (тьютору, розробника курсу, слухачів). Таким чином організована тісна взаємодія в міні-колективі дозволяє стати викладачам і студентам рівноправними активними суб’єктами навчання. Вона значною мірою впливає на розвиток критичного мислення, надає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми. Активні методи також навчають студентів формувати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших тощо.Розглянемо більш детально процес проектування цього курсу, а саме його частини, що стосується активних методів навчання.У процесі проектування курсу «Оптимізаційні методи та моделі» було виявлено, що кількість навчальних годин, що відведено для вивчення цього курсу досить незначна для детального оволодіння матеріалом курсу. Хоча знання та вміння, що мають бути отримані студентами з цієї дисципліни стають одними з головних при написанні дипломного проекту, а саме його частини, що стосується постанови математичної моделі, яка має надати прогноз та рекомендації щодо змін на краще на підприємстві, яке аналізується у роботі.Тому, вивчив теорію щодо різних методів навчання, увага була зосереджена саме на активних методах навчання. І найбільш зручним для вивчення дисциплін математичного циклу було обрано кейс-метод. Реальні данні для рейсових ситуацій було взято із збірнику [1] та доповнено новими запитаннями, що глибше розкривають міждисциплінарні зв’язки математичних методів та економічної теорії, а також дозволяють закріпити вже засвоєний на попередніх рівнях матеріал. Ці кейси було адаптовано для використання в дистанційному курсі у вигляді проблемних форумів і подавалося студентам як задача тижня, в обговоренні якої брали участь всі зацікавлені студенти, яких не задовольняв базовий рівень засвоєння дисципліни, які хотіли побачити та потренуватися на «живих» задачах та майбутніх професійних проблемах, які бажали спробувати себе у розв’язанні реальних нестандартних, творчих задач.Розглянемо детальніше, що являють собою спроектовані кейси для нашого дистанційного курсу. Так, кожна задача курсу ґрунтується на попередній, випливає з попередньої і враховує дані попередньої задачі. Для кожного завдання ми пропонуємо по три запитання – перше з яких стандартне запитання математичного програмування, яке вимагає від студента побудови моделі та рішення задачі лінійного програмування за допомогою електронних таблиць. Друге запитання – творчого характеру і передбачає від студента висунення гіпотези за отриманими даними в першому запитанні. Третє запитання – дослідного характеру, яке вимагає більш строгих логічних висновків або доведень, що підтверджують або спростовують припущення, сформульовані в другому запитанні. Причому кожне наступне запитання і кожна наступна задача є розвитком попередніх. Таким чином, при виникненні забруднень у студента відповісти на попереднє запитання він має можливість підглянути наступне запитання – і за його формулюванням спробувати знову відповісти на попереднє запитання.Таким чином, розробка та впровадження дистанційних курсів з використанням активних методів навчання, а саме кейсів, потребує високого ступеню професіоналізму викладача як зі свого навчального предмету так і з суміжних дисциплін, як висококласного спеціаліста-комп’ютерщика, так і грамотного психолога-організатора складного творчого навчального процесу на відстані. Адже тільки грамотно розроблені та професіонально впроваджені активні методи навчання дозволяють: забезпечити високий рівень навчання; сприяти розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів студентів; продемонструвати практичну компоненту знань; посилити зворотний зв’язок, який вкрай необхідний у дистанційному навчанні; організувати ефективну систему мотиваційного контролю з розвивальною функцією; допомогти студентам зв’язати знання з різних дисциплін; зацікавити студентів реальними професійними проблемами; продемонструвати студентам їх спроможність розв’язувати ці проблеми.Змішана форма навчання студентів, що використовує активні методи навчання, дозволяє згладити основні недоліки дистанційного навчання, і в той же час максимально ефективно використовувати весь апарат дистанційного навчання з урахуванням всіх його переваг. А використання кейс-методу при цьому дозволяє студентам не тільки побачити практичні проблеми в дії та спробувати колективно їх розв’язати, а й актуалізувати певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні цих проблем при вдало суміщенні навчальної, аналітичної, соціальної та виховної діяльностей, що безумовно є ефективним в реалізації сучасних завдань системи освіти.

Під терміном подвійне відходження магістральних судин (ПВМС) від правого шлуночка (ПШ) тетрадного типу розуміють аномалію шлуночково-артеріального зв’язку, при якому обидві магістральні артерії повністю або переважно відходять від ПШ, поєднану зі стенозом легеневої артерії (ЛА). Методи радикального лікування полягають у формуванні тунелю правильної конструкції між лівим шлуночком і аортою та в адекватному усуненні обструкції на вихідному тракті правого шлуночка (ВТПШ). Метою роботи було провести порівняльну характеристику віддалених результатів хірургічного лікування подвійного відходження магістральних судин від правого шлуночка тетрадного типу з використанням трансанулярної (ТАП) і нетрансанулярної методики. Матеріали та методи. Із січня 2006 року по грудень 2016 року в ДУ «НІССХ імені М. М. Амосова НАМН» було послідовно прооперовано 33 пацієнти з ПВМС від ПШ тетрадного типу. Залежно від методу усунення стенозу легеневої артерії хворі були поділені на дві групи: першу групу становили 14 (43%) пацієнтів, яким виконували трансанулярну пластику ВТПШ. До другої групи ввійшли 19 (57%) пацієнтів, яким виконали різні види нетрансанулярних методик. Результати. Госпітальна летальність склала 3% (n=1). Віддалені результати простежені у 30 (90%) пацієнтів, термін спостереження становив 50±21,8 (від 12 до 80) місяців. Аритмогенні проблеми у віддаленому періоді відмічались у трьох пацієнтів І групи. У 14 хворих із трансанулярною пластикою градієнт систолічного тиску (ГСТ) на клапані ЛА становив 19±6 мм рт. ст. (12–28 мм рт. ст.), зворотний тік на клапані ЛА був помірним, тоді як у віддаленому періоді спостерігався градієнт 16±3,7 мм рт. ст. (12–23 мм рт. ст.), зворотний тік на клапані ЛА – від помірного до незначного. У 16 пацієнтів, яким проводилася РК зі збереженням клапана ЛА, ГСТ на клапані ЛА після корекції становив 21±7 мм рт. ст. (15–30 мм рт. ст.), тоді як у віддаленому періоді – 19±6 мм рт. ст. (10–30 мм рт. ст.), а зворотний тік на клапані ЛА був відсутній. Висновки. Щадна техніка інфундибулярної резекції ВТПШ із збереженням клапана легеневої артерії забезпечує добрі безпосередні та віддалені результати радикальної корекції ПВМС від ПШ тетрадного типу, допомагає зберегти цілісність геометрії та скоротливої функції правого шлуночка, запобігти розвитку багатьох ускладнень у довгостроковій перспективі. Однак віддалена виживаність у групах порівняння статистично не відрізняється.

Аномалія Ебштейна (АЕ) – комплексна вроджена вада серця, при якій задіяні переважно трикуспідальний клапан (ТК), праве передсердя та правий шлуночок (ПШ). Виражена систолічна дисфункція ПШ зумовлює високий ризик під час оперативних втручань з приводу АЕ. Накладання двонаправленого кавопульмонального анастомозу (ДКПА), яким доповнюється відновлення компетентності ТК, є важливим етапом півторашлуночкової корекції. Мета роботи. Проаналізувати власний досвід лікування аномалії Ебштейна методом півторашлуночкової корекції. Матеріали і методи. У період із 1999–2018 рр. в ДУ «НПМЦ ДКК» було проведено півторашлуночкову корекцію з приводу АЕ 17 пацієнтам. Доопераційні обстеження показали у 4 (23,5 %) пацієнтів тип В аномалії Ебштейна, у 8 (47 %) – тип С, у 5 (29,5 %) – тип D. Накладання ДКПА поєднувалось з різними видами пластики ТК у 14 (82,4 %) пацієнтів, протезуванням ТК у 3 (17,6 %) пацієнтів. Результати та їх обговорення. Показник ранньої післяопераційної летальності становив 5,9 %, виконана 1 (6,2 %) реоперація. На цьому етапі скоротлива функція обох шлуночків була задовільна, недостатність на ТК – від мінімальної до помірної. Середня тривалість віддаленого післяопераційного періоду склала 102,6 ± 58,8 місяця. У більшості хворих зберігався невеликий до помірного зворотний потік на ТК, скоротлива функція обох шлуночків задовільна. Віддалена летальність склала 12,5 %. Також було проведено 3 (18,7 %) реоперації. Висновки. Півторашлуночкова корекція може використовуватися для хірургічного лікування пацієнтів з АЕ у випадку наявності вираженої дилатації та систолічної дисфункції ПШ, різкого зменшення серцевого системного викиду за рахунок зміни геометрії та скорочення лівого шлуночка та неідеальної корекції тристулкової недостатності.

Магістерська дисертація на здобуття ступеня магістра за освітньо-професійною програмою підготовки на тему: «Реконструкція опалювальної водогрійної котельні для житлового масиву у м. Миколаєві» 104 с., 24 рис., 11 табл., 5 дод., 34 джерел, 10 креслеників формату А1 чи більшого. Об’єкт розробки – районна водогрійна котельня. Мета роботи – реконструкція котельні з метою безперебійного теплопостачання мешканців житлового масиву гарячою водою на системи опалення. Наведені розрахунки теплової схеми котельні, вибір основного та допоміжного обладнання, аеродинамічний розрахунок газового тракту. Існуюча система вентиляції котельні запроектована для умов асиміляції теплонадходжень від працюючого обладнання та забезпечення однократного повітрообміну за годину. Вентиляція котельного залу запроектована припливно-витяжна з природним побудженням з витяжкою повітря через існуючий світло-аераційний ліхтар. Опалення котельного залу передбачено за рахунок теплонадлишків від технологічного обладнання та системи опалення котельні. Для опалення котельної зали встановлено чотири опалювальних агрегати Volcano VR3. Опалення побутових приміщень забезпечується існуючою радіаторною системою опалення. Розроблений стартап-проект, в результаті техніко-економічних розрахунків показано, що встановлення теплоутилізаційної установки з поверхневими калориферами дає економічний ефект біля 4181510 грн за рік.
Master's Thesis for Master's Degree in Educational and Professional Training Program on the topic: "Reconstruction of a water-heating boiler house for heating a residential area in Mykolayiv", 104 p., 24 fig., 11 tables, 5 app., 34 sc., 10 A1 format drawings or bigger. The object of development is a district boiler. The purpose of the work is the reconstruction of the boiler house for the purpose of uninterrupted heat supply of the residents of the residential area with hot water to the heating systems. The calculations of the heat loss of the room in the cold period of the year and the receipt of heat and humidity to them are given. The existing boiler room ventilation system is designed for the conditions of assimilation of heat from the operating equipment and for providing three times air exchange per hour. The ventilation of the boiler room is designed with a naturally aspirated inlet and outlet. Heating of the boiler room is provided at the expense of heat surpluses from technological equipment and boiler heating system. One Volcano VR3 heating unit is installed to heat the boiler room. Household heating is provided by an existing radiator heating system. A startup project has been developed, as a result of technical and economic calculations it is shown that the reconstruction of the boiler room gives an economic effect for about 4181510 UAH a year.
Магистерская диссертация на соискание степени магистра по образовательно-профессиональной программе подготовки на тему: «Реконструкция отопительной водогрейной котельной для жилого массива в г. Николаеве» 104 с., 24 рис., 11 табл., 5 доп., 34 источников, 10 чертежей формата А1 или большего. Объект разработки - районная водогрейная котельная. Цель работы - реконструкция котельной с целью бесперебойного теплоснабжения жителей жилого массива горячей водой на системы отопления. Приведенные расчеты теплопотерь помещения в холодный период года и поступления теплоты и влаги к ним. Существующая система вентиляции котельной запроектирована для условий ассимиляции теплопоступлений от работающего оборудования и обеспечения трехкратного воздухообмена в час. Вентиляция котельного зала запроектирована приточно-вытяжная с естественным побуждением с вытяжкой через существующий свето-аэрационный фонарь. Отопление котельного зала предусмотрено за счет теплоизбытков от технологического оборудования и системы отопления котельной. Для отопления котельной залы установлен один отопительный агрегат Volcano VR3. Отопления бытовых помещений обеспечивается существующей радиаторной системой отопления. Разработанный стартап-проект, в результате технико-экономических расчетов показано, что реконструкция котельной дает экономический эффект около 4181510 в год.

В дипломній роботі отримані результати вимірювання опрацьовуються електронним блоком керування, що дає змогу отримувати числове значення зазору а також можливість сортування у вибраному діапазоні.
In the diploma thesis the obtained measurement results are processed by an electronic control unit, which allows to obtain the numerical value of the gap and the possibility of sorting in the selected range.
ВСТУП 1 ДОСЛІДНИЦЬКО-КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА 1.1 Завдання на проектування 1.1.1 Патентний пошук 1.1.2 Опис роботи пристрою для контролю осьового зазору в кулькових підшипниках приладних редукторів 1.1.3 Опис роботи редукційного клапана 1.1.4 Опис роботи завантажувального механізму 1.1.5 Опис роботи сортувального механізму 1.2 Розрахункова частина 1.2.1 Розрахунок елементів контрольного пристрою 1.2.2 Розрахунок пружин на міцність 1.2.3 Розрахунок основних геометричних параметрів циліндричних прямозубих передач 1.2.4 Розрахунок елементів редукційного клапана 1.2.5 Розрахунок передачі гвинта-гайки 1.2.6 Розрахунок гвинта на міцність 1.2.7 Розрахунок черв’ячної передачі 1.2.8 Розрахунок зубців черв’ячного колеса на контактну втому 1.2.9 Розрахунок параметрів черв’ячної передачі 2 МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ 2.1 Математична модель ємнісного датчика 2.2 Створення S-моделі обробки сигналу в AD598 3. ЕЛЕКТРОННА ЧАСТИНА 3.1. Розробка функціональної схеми 3.1.1 Вимоги до функціональності та параметрів системи 3.1.2 Опис принципу роботи і функціональна схема 3.2 Розробка принципової схеми 3.2.1 Підрахунок кількості виводів мікроконтролера 3.2.2 Схема включення крокового двигуна 3.2.3 Опис мікросхеми 74AC574 3.3 Опис блоку керування і обробки вимірювальної інформації 3.3.1.Блок керування 3.3.2 Вибір давачів 3.3.3 Опис роботи 3.3.4 Вибір АЦП 3.3.5. Блок-схема роботи завантажувального механізму 3.3.6 Розрахунок похибок 4 ОБҐРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 4.1 Характеристика технічного рівня проектованого пристрою 4.2 Визнаємо трудомісткість і обсяг робіт конструкторської підготовки виробництва 4.3 Визначення трудомісткості і обсягу робіт технологічної підготовки виробництва 4.4 Розрахунок затрат на виготовлення пристрою 4.5 Визначення поточних витрат по експлуатації пристрою 4.6 Визначення лінійної ціни нового пристрою 4.7 Визначення економічного ефекту 4.8 Складання сіткового графіка технічної підготовки виробництва 5 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 5.1 Заходи з техніки безпеки при експлуатації пневмоелектромеханічної установки 5.1.1Умови експлуатації автомата 5.1.2 Заходи по техніці безпеки 5.2 Розрахунок запобіжного клапана для захисту технологічного обладнання від руйнування 5.3 Заходи по забезпеченню санітарно-технічних вимог на дільниці випробуваньБезпека в надзвичайних ситуаціях 5.4.1 Підвищення стійкості інженерно технічного комплексу 5.4.2 Уражаюча дія ЕМІ 5.4.3 Екрани і захисні пристрої 6. ЕКОЛОГІЯ 6.1.Роль матеріалу та ресурсозбереження у вирішені екологічних проблем 6.2 Методи переробки твердих металевих відходів ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ БІБЛІОГРАФІЯ ДОДАТКИ