Готові списки джерел за темами / Збудник

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Частини книг
Тези доповідей конференцій

Добірка наукової літератури з теми "Збудник"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Збудник".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Збудник"

Kosa, T. V. "ПРОФІЛАКТИКА ІНФІКУВАННЯ ВІРУСНИМ ГЕПАТИТОМ С НА РОБОЧОМУ МІСЦІ". Медсестринство, № 1 (22 квітня 2020): 28–31. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2020.1.11035.

Повний текст джерела

Анотація:

Вірусний гепатит С – інфекційне захворювання з контактним механізмом передачі збудника, якому властивий тривалий прихований перебіг. Можливий подальший розвиток хронічного гепатиту, цирозу та/або первинного раку печінки. Збудник гепатиту С – однонитковий РНК-вмісний вірус роду Hepacivirus родини Flaviviridae.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Rublenko, I. "Сибірка у тварин". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 83 (24 лютого 2018): 9–12. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8302.

Повний текст джерела

Анотація:

Більшість досягнень людства – це відкриття, що пов’язані із вакцинопрофілактикою, завдяки чому були ліквідовані або зведені до мінімуму виникнення більшості антропозоонозів. Серед інфекцій, що становить небезпеку для тварин і людей, залишається сибірка, збудник якої зберігається у вогнищі захворювання понад 100 років. Збудник сибірки відноситься до мікроорганізмів третьої групи патогенності особливо небезпечних інфекцій (ОНІ) (за класифікацією ВООЗ). У сучасній термінології особливо небезпечними називають інфекційні хвороби, які в зв’язку з високою контагіозністю та блискавичним поширенням здатні спричинити надзвичайну ситуацію з фатальними наслідками. Метою статті було описати останні випадки захворювання на сибірку собак та овець. Наведені історичні факти спалахів сибірки, шляхи зараження, клінічні та патологоанатомічні зміни у тварин, серологічний моніторинг, схеми та дози проведення антибіотикотерапії. Подано обґрунтування щодо подальшого вивчення питання випадків діагностики і захворюваності на сибірку у тварин на території України. Таким чином, собаки та вівці можуть бути носіями збудника та забруднювати навколишнє середовище, виділяючи збудника з фекаліями, сечею, слиною тощо. Фахівці ветеринарної медицини повинні це знати і розуміти, проводити нагляд за супутньою фауною та вміти діагностувати сибірку і, за необхідності, проводити профілактичні заходи серед тварин. На території нашої держави діють ефективні протиепізоотичні заходи щодо сибірки, що забезпечило зменшення кількості неблагополучних пунктів на території країни в цілому, а також існує тенденція щодо зниження кількості спалахів сибірки тварин паралельно зі зменшенням кількості поголів'я тварин, сприйнятливих до сибірки, що, можливо, значно посприяє поліпшенню епізоотичної ситуації. Таким чином, виникненню та вивченню захворювання сибіркою приділяється велика увага, проте лише одним із питань, у якому людство перемагає, є зменшення кількості випадків загибелі як тварин, так і людей, а збудник, надалі посідає перше місце у списку небезпечних біоагентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Kovalenko, Lidiia, та Alexander Kovalenko. "Патоморфологічні зміни в організмі телят при протозоозах, заходи профілактики". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 4 (51) (28 грудня 2020): 11–18. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2020.4.2.

Повний текст джерела

Анотація:

За результатами ряду досліджень встановлений широкий спектр розповсюдженості протозоозів серед тварин, це питання розкривається в даній статті. Територіальне розташування Сумської області на Півночі України має особливі природно-кліматичні зміни, а це є одним із факторів виникнення та розповсюдженості криптоспоридіозу серед тварин. Криптоспоридіоз телят має широке розповсюдження в господарствах Сумської та Чернігівської областях. Екстенсивність інвазії у різних районах коливається від 12,4 % до 81,4 % та в середньому складає 41,23 % від обстеженого поголів’я. В різних територіально кліматичних зонах розташування господарств при обстеженні був майже однаковий рівень ураженості телят від 39,3 % до 81,4 %. При обстежені хворих тварин був виявлений збудник Cryptosporidium parvus. Термін ураженості та розвиток інвазії у новонароджених телят залежить прямо-пропорційно від їх утримання та сезонності. Починаючи вже з четвертої доби від народження реєструється виділення ооцист. Максимальна кількість спостерігається на сьому добу і показник складав 50,8 + 0,47 % в зимовий період та від 29,6 + 0,25 % до 42,8 + 0,31 % в літню пору року.При ураженості криптоспоридіями у телят спостерігається два піка екстенсивності інвазії. Перший реєструється на п’ятий день з початку виділення збудника. На сьому добу встановлюється друга хвиля виділення ооцист. Тривалість виділення ооцист Cryptosporidium у телят складає до 21 доби від народження. Ветеринарно-санітарні умови утримання тварин відіграють значну роль у розповсюдженні збудника криптоспоридіозу серед сприйнятливого поголів’я. Накопичення ооцист у зовнішньому середовищі, обумовлює постійна його циркуляція у тваринницьких приміщеннях по утриманню новонароджених телят. При гематологічному дослідженні встановлена екстенс-ефективність препаратів кокцидіостатиків при комплексному застосуванні. При їх використанні в крові тварин, які підлягали лікуванню, збільшується кількість гемоглобіну, еритроцитів. Рівень лейкоцитів та показники лейкограми відповідають фізіологічній нормі в процесі видужання. При лабораторній діагностиці використовували модифікований метод сегментації в розчині поверхнево-активних речовин. В якості засобів, які гальмують розвиток збудника, використовували комплексно препарат вітчизняного виробництва Бравітакокцид в дозі 1,5 г/10 кг маси тіла з вітаміном В1 та поєднували з препаратами, які стабілізують обмін речовин в організмі тварин.. Особливу увагу приділяли підготовці приміщень з утримання новонароджених телят, з попереднім дослідженням в лабораторних умовах, змивів з стін, станків, предметів побуту, на забрудненість ооцистами збудника C. Parvum та інших представників інвазійних збудників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Voronkina, I. A., S. S. Kheder, A. M. Maryutshenko, V. F. Dyashenko, G. P. Taranenko та P. V. Ovetchyn. "ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДУ МІКРОФЛОРИ КИШЕЧНИКА У ХВОРИХ З ДІАРЕЄЮ ТА ПІДОЗРОЮ НА CLOSTRIDIUM DIFFICILE-ІНФЕКЦІЮ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (28 січня 2020): 58–63. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10473.

Повний текст джерела

Анотація:

Якісний та кількісний склад мікрофлори у шлунково-кишковому тракті може змінюватись у залежності від різних чинників. При цьому в слизовій оболонці можуть виникати запальні процеси, які сприятимуть розвитку такої ендогенної інфекції, як Clostridium difficile-інфекція (CDI). Мета – вивчити характер змін якісного та кількісного складу мікрофлори кишечника у хворих з підозрою на CDI. Матеріал і методи. Бактеріологічним методом досліджено зразки біотичного матеріалу (фекалії), відібрані від 73 хворих з клінічними проявами CDI. Отримані проби підлягали дослідженню на дисбактеріоз та наявність збудника CDI. Результати. При обстеженні хворих з діареєю та підозрою на СDІ збудник C. difficile було виділено у 9,7 %. Дисбіотичні порушення складу мікрофлори кишечника виявлені у всіх без винятку пацієнтів. Характер порушень мікрофлори в обох групах відповідав 2 та 3 ступеням тяжкості. У пацієнтів з наявністю C. difficile виявлено знижену кількість представників нормобіоценозу в 10 і більше разів, переважання кокових форм у загальній кількості мікробів та підвищення кількості грибів роду Candida. У схеми корекції стану мікрофлори кишечника хворих з діареями, у фекаліях яких виявлено C. difficile, доцільно включати препарати, направлені на елімінацію збудника (метронідазол, фідаксоміцин тощо) або проводити трансплантацію фекальної мікробіоти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Волошина, Н. "Дослідження дезінвазійної дії нанобіокомпозиту на збудник трихостронгільозу кролів". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія, вип. 54 (2009): 33–34.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Andreychyn, M. A., N. А. Nychyk, N. H. Zavidnyuk та Ya I. Iosyk. "ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ТА КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГАРЯЧКИ РИФТ-ВАЛЛІ". Інфекційні хвороби, № 4 (19 березня 2020): 53–62. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.4.10964.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – узагальнити дані про етіологію, епідеміологічні особливості, клінічні прояви та підходи до лабораторної діагностики гарячки Рифт-Валлі, подати основні рекомендації ВООЗ і CDC стосовно профілактики та лікування цієї інфекції. Висновок. Наведені найновіші дані про хворобу, спричинену вірусом гарячки Рифт-Валлі (Rift Valley fever virus), особливості її розповсюдження, характерні клінічні симптоми та ускладнення свідчать про особливу небезпеку цього захворювання для людства. Через серйозні наслідки хвороби, можливість виникнення великих епідемій, поширення за межі Африки ГРВ включено до Міжнародних медико-санітарних правил (ММСП) 2005 року до групи інфекційних хвороб «які становлять особливу національну та регіональну проблему», а збудник віднесено до тих біологічних агентів, які офіційно визнано чинниками біологічної зброї. Вірус ГРВ здатний інфікувати багато видів тварин, призводити до розвитку тяжких захворювань серед великої рогатої худоби, овець, верблюдів і кіз. Резервуаром збудника можуть бути також антилопи і гризуни. Найчутливішими до збудника є вівці, більше 90 % інфікованих ягнят помирає. Показник викиднів серед інфікованих вагітних овець досягає майже 100 %. На даний час основними методами боротьби з цією інфекцією, згідно з основними рекомендаціями ВООЗ і CDC, є лише профілактичні заходи. Ліцензованих вакцин проти ГРВ, доступних для людини, немає. Ефективні методи лікування ще не розроблені.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Передера, О. О., Р. В. Передера та К. С. Савченко. "ДІАГНОСТИКА САЛЬМОНЕЛЬОЗУ БРОЙЛЕРІВ У ПРИВАТНОМУ ГОСПОДАРСТВІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 219–26. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.25.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено основні моменти діагностики, ліквідації та профілактики бройлерів. У період досліджень було вивчено епізоотичний процес захворювання бройлерів на сальмонельоз у динаміці. При цьому брали до уваги синхронність захворювання значної кількості птиці, зміну корму для групи птиці, де було зареєстроване захворювання. Один зі складників комбікорму (м’ясо-кісткове борошно) мало сумнівне походження, приватного виробництва. Клінічні ознаки у бройлерів не були характер-ними для сальмонельозу. У курчат стрімко розвивалося пригнічення. Бройлери відмовлялися від кор-му. Анемія була досить помітною при дослідженні шкіри гребеня, сережок і слизових оболонок. Кури сиділи, нахохливши пір’я, через 1‒2 доби від появи перших клінічних ознак гинули. Виявлені при розти-ні патологоанатомічні зміни були типовими для сальмонельозу птиці. Добре вираженими були зміни, що настали в результаті сепсису. Найбільш характерні патологічні зміни виявляли в селезінці, серці, печінці та тонкому відділі кишківника. Зміни в печінці більшості бройлерних курчат вказували на тривалі токсичні процеси, що могли бути пов’язані не лише з інтенсивним розмноженням і виділен-ням ендотоксинів патогенними мікроорганізмами, а й наслідком дії токсинів гриба. У всіх бройлерів при розтині виявляли ознаки фібринозного перитоніту та численні спайки в порожнині. Реєстрували збільшення нирок. Матеріалом для бактеріологічного та мікологічного дослідження слугували шма-точки внутрішніх органів загиблої птиці, проби комбікорму та м’ясо-кісткового борошна. При про-веденні бактеріологічних досліджень застосовували також специфічні поживні середовища: середо-вище Ендо, агар Плоскирєва, середовище Лєвіна, та вісмут сульфіт агар. Проби комбікорму та м’ясо-кісткового борошна для виявлення патогенних грибів культивували на агарі Сабуро. У резуль-таті бактеріологічного дослідження збудник сальмонельозу було виявлено у внутрішніх органах за-гиблої птиці, комбікормі та м’ясо-кістковому борошні. Ріст збудника сальмонельозу на диференцій-них поживних середовищах був характерний, швидкий та інтенсивний. У пробах комбікорму і м’ясо-кісткового борошна були виявлені гриби роду Aspergilus. Одним із важливих моментів у діагностиці інфекційних хвороб є визначення чутливості виділеної мікрофлори до лікарських засобів. Для визна-чення чутливості мікроорганізмів до антимікробних засобів диско-дифузійним методом відповідно до загальноприйнятого стандарту NCCLS застосовували агар Мюллера-Хинтона. Згідно з резуль-татами досліджень виділена культура сальмонел була резистентною до поліміксину, тілозину, нео-міцину, тетрацикліну, левоміцетину, ріфампіцину, декаметоксину. Помірну стійкість збудник про-демонстрував до гентаміцину, канаміцину, цефалозоліну. У досліджуваному приватному господарс-тві чиста культура виділеного збудника показала найвищу чутливість до амоксициліну.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Goychuk, А., V. Drozda та І. Kulbanska. "Туберкульоз ясена звичайного у Західному Поділлі України: етіологія, симптоматика, патогенез". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 16 (31 травня 2018): 31–40. http://dx.doi.org/10.15421/411804.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати досліджень патологічних змін вегетативних і генеративних органів ясена звичайного під дією патогенної міко- та мікробіоти, зокрема фітопатогенних бактерій, а також шкодочинної ентомофауни. Показано, що в Україні епіфітотійним захворюванням ясена звичайного є туберкульоз. Збудник хвороби – фітопатогенна бактерія Pseudomonas syringae pv. savastanoi (Smith 1908) Young et al. 1978 – уражує як стовбури, гілки та пагони, так і суцвіття ясена звичайного. Удосконалено методи діагностики бактеріальних хвороб ясена звичайного. Зокрема, виділено п’ять етапів (фаз) розвитку туберкульозу ясена («парша», «поширення», «власне туберкульоз», «деформація генеративних органів», «вади деревини») та наведено основні симптоматичні характеристики уражень, що дозволяє вчасно розпізнати уражене дерево для кожної вікової групи насаджень. Описано ряд збудників мікофітозів та представників шкодочинної ентомофауни, що внаслідок своєї діяльності суттєво послаблюють ріст, розвиток та знижують якісні характеристики деревини ясена звичайного. Показано, що патологія ясена звичайного – явище багатогранне з взаємопов'язаними процесами інфекційного та неінфекційного характеру, що необхідно враховувати при симптоматиці і діагностиці захворювань під час проведення заходів з підвищення біостійкості насаджень у системній єдності складників лісового біоценозу. Акцентується увага на перспективності та доцільності використання антагоністичних властивостей мікроорганізмів і біопрепаратів на їхній основі для профілактики і захисту ясеневих насаджень від збудників бактеріозів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Tsyko, O. V., V. M. Kozko та I. S. Yurchenko. "РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА НЕГОСПІТАЛЬНУ ПНЕВМОНІЮ СЕРЕД ВІЛ-ПОЗИТИВНИХ ОСІБ У ХАРКОВІ ЗА ПЕРІОД 2013-2017 рр." Інфекційні хвороби, № 1 (3 квітня 2019): 35–42. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.1.9941.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – провести ретроспективний та структурний аналіз інфекційної захворюваності на легеневу патологію серед ВІЛ-інфікованих осіб, які перебували на лікуванні в ОКІЛ м. Харкова за період 2013-2017 рр. Окремо виділити кількість випадків бактерійної пневмонії на тлі ВІЛ упродовж зазначеного періоду, визначити фактори ризику її виникнення, клінічні особливості перебігу, діагностику залежно від імунного статусу, особливості лікування та можливості профілактики. Матеріали і методи. Проведений ретроспективний аналіз захворюваності ВІЛ-інфікованих осіб на патологію легень з використанням 191 медичної картки стаціонарного хворого, з яких відібрано 102 історії хвороби ВІЛ-інфікованих з бактерійною пневмонією, які перебували на лікуванні у стаціонарі ОКІЛ за період 2013-2017 рр. Статистичну обробку отриманих даних здійснювали методами варіаційної та кореляційної статистики із застосуванням програмного забезпечення. Результати досліджень та їх обговорення. Негоспітальна бактерійна пневмонія у ВІЛ-позитивних осіб виникає при будь-якому рівні CD4+ T-лімфоцитів в 1 мкл, частота її прогресивно збільшується у міру поглиблення імунодепресії. Клінічний перебіг не відрізняється від осіб з ВІЛ-негативним статусом, але при зниженні CD4+ T-лімфоцитів <50 в 1 мкл має тяжчий перебіг та ознаки інвазивності традиційного збудника, особливо в асоціації з Candida albicans та/або Pneumocystis jiroveci. Висновки. За досліджуваний період з 2013 по 2017 рр. кількість випадків негоспітальної бактерійної пневмонії на тлі ВІЛ збільшилась. Факторами, що підвищують ризик її виникнення є вживання наркотичних речовин, зловживання алкоголем і куріння, а також низьке охоплення АРТ. Збудник з мокроти був виділений в 26,5 % випадків. Більш тяжкий перебіг бактерійної пневмонії був у групі хворих з кількістю CD4+ T-лімфоцитів <50 в 1 мкл, бактеріологічно в мокротинні таких хворих крім банального збудника була Candida albicans та/або Pneumocystis jiroveci, що ускладнювало клінічну картину. Рентгенологічно при цьому була тенденція до генералізації процесу в легенях. Мультипрофілактики виникнення негоспітальної бактерійної пневмонії у ВІЛ-інфікованих через величезну кількість її збудників немає, тому ризик її виникнення у цієї категорії буде завжди вищим, ніж в цілому в популяції. Єдиними рекомендаціями щодо профілактики є використання 23-валентної полісахаридної пневмококової вакцини та щорічна вакцинація від грипу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Zhurilo, O. A., A. I. Barbova, and L. M. Sladkova. "MYCOBACTERIUM AVIUM AS PATHOGEN OF HUMAN MYCOBACTERIOSIS." Ukrainian Pulmonology Journal 107, no. 1 (2020): 50–58. http://dx.doi.org/10.31215/2306-4927-2020-107-1-50-58.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Збудник"

Фалько, К. Е. "Listeria monocytogenes, як збудник харчової інфекції". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45150.

Повний текст джерела

Анотація:

Останнім часом в різних країнах світу все більше з’являється повідомлень щодо спалахів захворювань людей, які пов'язані з вживанням харчових продуктів, які можуть бути джерелом патогенних мікроорганізмів і головним чином, це бактерії родів Campylobacter, Salmonella, Listeria monocytogenes, ентерогеморагічні Escherichia coli і Enterobacter sakazakii (Cronobacter spp). Рід Listeria налічує біля 10 видів, проте патогенний для людини та тварин є лише Listeria monocytogenes, яка при потраплянні до харчових продуктів, може викликати отруєння в споживачів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бинда, Тетяна Парфеніївна, Татьяна Парфеньевна Бында, Tetiana Parfeniivna Bynda, В. А. Рашевська та В. В. Тіщенко. "Результати серологічного скринінгу стану колективного імунітету населення Сумської області до збудників кору та дифтерії". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/6216.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Логвиненко, Д. О., Наталія Юріївна Масалітіна та Олександр Миколайович Огурцов. "Удосконалення методики отримання протикашлюкової вакцини". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44753.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лутченко, В. Г. "Головні хвороби хвойних порід розсаднику на прикладі Красилівського лісництва ДП «Чернігівське лісове господарство»". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/25109.

Повний текст джерела

Анотація:

Лутченко, В. Г. Головні хвороби хвойних порід розсаднику на прикладі Красилівського лісництва ДП «Чернігівське лісове господарство» : випускна кваліфікаційна робота : 205 «Лісoве гoспoдарствo» / В. Г. Лутченко ; керівник роботи О. Ю. Локоть ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра аграрних технологій та лісового господарства. – Чернігів, 2021. – 71 с.
Мета роботи: дослідження основних хвороб та методів боротьби їз захворюваннями рослин хвойних порід у розсаднику Красилівського лісництва ДП Чернігівське лісове господарство Завдання: • вивчити сучасний стан захворювань хвойних порід рослин • розглянути методи визначення причин патологічних змін у представників хвойних порід рослин • проаналізувати вплив факторів навколишнього середовища на розвиток хвороб хвойних рослин • дати характеристику найбільш поширених хвороб хвойних рослин Красилівського лісництва та методів боротьби з ними Предмет дослідження: збудники хвороб хвойних рослин Об’єкт дослідження: хвороби хвойнх рослин Красилівського лісництва ДП Чернігівське Методи дослідження: теоретичний аналіз літературних джерел, порівняння та узагальнення матеріалу з питання, що вивчається Теоретична та практична цінність роботи полягає у проведенні загального аналізу хвороб, які питаманні хвойним рослинам та узагальненні методів захисту хвойних порід рослин від хвороб різних груп. Наукова новизна роботи полягає у тому, що в роботі проведено аналіз основних хвороб та причин, що їх викликали у хвойних рослин характерних для Красилівського лісництва ДП Чернігівське.
Purpose: research of the main diseases and methods of control of diseases of coniferous plants in the nursery of Krasyliv forestry of SE Chernihiv forestry Task: • to study the current state of coniferous plant diseases • to consider methods for determining the causes of pathological changes in conifers • to analyze the impact of environmental factors on the development of coniferous diseases • to describe the most common coniferous diseases of Krasyliv forestry and methods to control them Subject of research: pathogens of coniferous plants Object of research: diseases of coniferous plants of Krasyliv forestry of SE Chernihiv Research methods: theoretical analysis of literature sources, comparison and generalization of material on the subject under study The theoretical and practical value of the work lies in the conduct general analysis of diseases related to conifers and generalization of methods of protection of conifers from diseases of different groups. The scientific novelty of the work is that the analysis was carried out in the work main diseases and causes caused by conifers typical of Krasyliv forestry SE Chernihiv.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Смірнов, Олег Ювеналійович, Олег Ювенальевич Смирнов, Oleh Yuvenaliiovych Smirnov, Є. С. Александрова та А. М. Гончарова. "Колючоголові черв'яки як збудники рідкісних гельмінтозів людини". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35926.

Повний текст джерела

Анотація:

Колючоголові черв'яки або скреблики, або акантоцефали (Acanthocephala) – специфічна група тварин, яку раніше у ранзі класу відносили до типу Немательмінти, а тепер виділили в окремий тип паразитичних черв'яків. Вони мають риси, подібні як до круглих черв'яків (первинна порожнина тіла, шкірно-м'язовий мішок з двома шарами м'язів – зовнішніми поперечними волокнами і внутрішніми поздовжніми, будова нервової системи), так і до плоских черв'яків турбелярій (спіральне дроблення яєць). При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35926

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Зайченко, Т. В. "Залежність клінічних проявів харчових токсикоінфекцій від виду збудника". Thesis, Видавництво СумДУ, 2001. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/22545.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Івахнюк, Тетяна Василівна, Татьяна Васильевна Ивахнюк, Tetiana Vasylivna Ivakhniuk, Оксана Миколаївна Чемич, Оксана Николаевна Чемич, Oksana Mykolaivna Chemych, Микола Дмитрович Чемич, Николай Дмитриевич Чемич, Mykola Dmytrovych Chemych та С. В. Гуріна. "Біологічні властивості збудників сальмонельозів". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37865.

Повний текст джерела

Анотація:

Сальмонельоз – одна з кишкових інфекцій, яка характеризується зростанням захворюваності населення в різних країнах світу, в тому числі в Україні. Актуальність даної роботи обумовлена широким розповсюдженням збудника сальмонельозу в природі, а також складними механізмами реалізації даними мікроорганізмами патогенних властивостей. У патогенних бактерій, у тому числі й у сальмонел, біологічні властивості проявляються як фактори патогенності та можуть бути використані для прогнозування подальшого перебігу захворювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Липовська, Вікторія Вікторівна, Виктория Викторовна Липовская, Viktoriia Viktorivna Lypovska та А. Ю. Павленко. "Вплив збудника шигельозу та антибіотикотерапії на мікрофлору кишечнику дітей". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/15003.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглядається вплив Shigella flexneri 2a та антибіотикотерапії на мікробіоценоз шлунково-кишкового тракту дітей. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/15003

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Антушева, Т. І. "Бактеріологічний моніторинг поширеності збудників дифтерії". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45300.

Повний текст джерела

Анотація:

У сучасному світі реалізація епідемічного процесу інфекцій, що керуються засобами вакцинопрофілактики (керовані інфекції), відбувається у вигляді безсимптомного бактеріоносійства. Проблема зазначеного явища полягає у тому, що інтенсивна циркуляція збудників серед різних верств населення є неконтрольованим стихійним процесом. На сучасному етапі епідемічного благополуччя стратегія боротьби з зазначеними інфекціями, зокрема дифтерійною інфекцією, спрямована на профілактику персистенції збудників та зниження рівня бактеріоносійства. Таким чином, епідеміологічний контроль повинен ґрунтуватись не тільки на даних щодо рівня захворюваності та носійства у осередках захворювань, але й враховувати динаміку циркуляції цих збудників серед здорового населення. Саме тому наразі набуває надзвичайної актуальності впровадження цілеспрямованих моніторингових досліджень на носійство збудників дифтерії серед найбільш уражених верств населення, зокрема дітей, яке спостерігається на тлі вакцинопрофілактики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Виноград, Н. О., Т. В. Буркало та Н. С. Родина. "Клініко-епідеміологічні особливості лептоспірозу в залежності від кількості і серогруп збудника". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/65751.

Повний текст джерела

Анотація:

Лептоспіроз належать до групи нетрансмісивних природно осередкових захворювань і є ендемічним для Україні. Актуальними у нас для людей є лептоспіри серогруп Icterohaemorrhagiae, Hebdomadis, Canicola, Pomona, Grippotyphosae, Javanica, Ballum, Autumnal, із домінуванням збудників перших двох зазначених серогруп. Часто у природних і антропургічних осередках циркулюють збудники декількох серогруп лептоспір одночасно, що може призвести до поєднаного зараження ними людей. Розмаїття клінічного перебігу – від безсимптомних до вкрай тяжких форм із летальним завершенням, є характерним для лептоспірозу. Захворювання можуть маніфестувати поліорганними ураженнями, або, в залежності від характеристик збудників, можуть переважати певні зі шести основних синдромальних комплексів.
Clinical and epidemiological features depend on serological groups of agents among 37 patients with leptospirosis had been studied. Difference of clinical course of leptospirosis caused by the circulation of various serogroups of Leptospira and the qontative of pathogens that infected patients.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Книги з теми "Збудник"

Сенчило, Н. В. Збудники інвазійних захворювань протозойної етіології. Київ: Сталь, 2019.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сенчило, Н. В. Збудники інвазійних захворювань протозойної етіології. Київ: Сталь, 2019.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сенчило, Н. В. Збудники інвазійних захворювань протозойної етіології. Київ: Сталь, 2019.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Збудник"

Kliuchevych, Mykhailo, and Svitlana Stoliar. "ПОШИРЕННЯ, ШКІДЛИВІСТЬ І РОЗВИТОК ЗБУДНИКІВ СЕПТОРІОЗУ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ У ПОЛІССІ ТА ПІВНІЧНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ." In Scientific bases of agriculture, development of ways of its effective development, 125–43. International Science Group, 2022. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2022.mono.agro.1.5.1.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Збудник"

Назарчук, О. А., Н. А. Багнюк, Ю. М. Бабіна та А. О. Дудар. "Протимікробна активність антисептичних засобів щодо провідних збудників інфекційних ускладнень у періопераційному періоді". У MEDICINE AND HEALTH CARE IN MODERN SOCIETY: TOPICAL ISSUES AND CURRENT ASPECTS. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-038-4-63.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!