Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Засоби повітряного нападу.
Статті в журналах з теми "Засоби повітряного нападу"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-18 статей у журналах для дослідження на тему "Засоби повітряного нападу".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Загорка, Олексій, Сергій Поліщук та Ірина Загорка. "МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОСТОРОВОЇ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ РАДІОЛОКАЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ ПОВІТРЯНОГО ПРОТИВНИКА". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (28 травня 2021): 5–12. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-5-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Ефективність протиповітряної оборони військ і об’єктів суттєво залежить від функціонування системи розвідки повітряного противника. Своєчасність видачі інформації про засоби повітряного нападу противника зенітним ракетним дивізіонам є визначальним для їх надійного ураження. Невизначеність дій засобів повітряного нападу, а саме висот їх застосування і напрямків удару по військах і об’єктах, обумовлює необхідність при організації розвідки розглядати декілька варіантів побудови просторової структури системи розвідки повітряного противника з метою її оптимізації. У статті запропоновано методику визначення раціональної просторової структури системи розвідки повітряного противника, в якій за критерій оптимізації прийнято ефективність функціонування системи розвідки повітряного противника, що оцінюється математичним сподіванням відносної величини кількості засобів повітряного нападу зі складу удару, що виявлені і по яким своєчасно видана інформація зенітним ракетним дивізіонам. Ефективність функціонування системи розвідки повітряного противника визначається як добуток імовірності виявлення цілей системи розвідки повітряного противника та імовірності своєчасної видачі інформації по них зенітним ракетним дивізіонам. Імовірність виявлення цілі системи розвідки повітряного противника визначається із урахуванням коефіцієнта перекриття радіолокаційного поля, імовірності своєчасної видачі інформації зенітним ракетним дивізіонам із використанням нормальної функції розподілу Лапласа. При оцінювані ефективності функціонування системи розвідки повітряного противника ураховуються можливі діапазони висот застосування засобів повітряного нападу і напрямки їх ударів по військах і об’єктах. Розподіл засобів повітряного нападу за діапазонами висот застосування здійснюється за евристичним методом. Коефіцієнти важливості (небезпечності) напрямків ударів засобів повітряного нападу визначаються із використанням експертного методу ранжирування. Варіанти просторової структури системи розвідки повітряного противника відрізняються розташуванням позицій радіолокаційних станцій на місцевості. Раціональним вважається варіант просторової структури, якому відповідає максимум ефективності функціонування системи розвідки повітряного противника. Порядок використання розробленої методики визначення раціональної просторової структури системи розвідки повітряного противника показаний на прикладі. Методика може використовуватись під час організації розвідки повітряного противника органами управління радіотехнічних військ.
2
Ткачов, В. В., В. В. Камінський, Г. С. Степанов та П. В. Оріховський. "Погляди на організацію протиповітряної оборони в сучасних умовах". Наука і оборона, № 4 (24 лютого 2022): 13–16. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2021-17-4-13-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі аналізу локальних війн та збройних конфліктів визначено, що засоби повітряного нападу стали не лише найважливішими, а й єдиними засобами досягнення поставленої мети операції. Маючи велику кількість високоточних засобів ураження дальньої дії, противник може провести стратегічну повітряну наступальну операцію. Стратегічним діям повітряного противника необхідно протиставити стратегічні дії сил оборони України у відповідь. Ці дії повинні проводитись у формі протиповітряній обороні України або у формі стратегічної операції з відбиття повітряного нападу противника. За результатами аналізу реформування протиповітряної оборони України визначено, що в сучасних умовах розмежування функцій генерування військ (сил) та їх застосування виникла необхідність перегляду і приведення системи протиповітряної оборони України до стандартів НАТО. Запропоновано модель організації протиповітряної оборони держави, засновану на принципах, які підтверджуються тривалою практикою і результатами наукових досліджень.
3
Андрух, О. О. "Особливості ведення протиповітряної оборони корабельними угрупованнями в англо-аргентинському збройному конфлікті 1982 року". Воєнно-історичний вісник 38, № 4 (2 грудня 2020): 284–94. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2020-38-4-284-294.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито й узагальнено досвід організації протиповітряної (протиракетної) оборони кораблів Великобританії у Південній Атлантиці під час англо-аргентинського збройного конфлікту 1982 року. З’ясовано, що для успішного ведення воєнних дій на морі корабельне угруповання має мати надійну систему протиповітряної оборони, яка повинна включати авіаційні засоби дальнього виявлення цілей на малих висотах. Показано дії британського корабельного угруповання на рубежах протиповітряної оборони, тактичні прийоми та результати використання різних засобів ураження повітряного противника. Цей конфлікт засвідчив важливість завчасного попередження про повітряну небезпеку та взаємопов’язану і дієву радіоелектронну та повітряну розвідку при вирішенні завдань протиповітряної оборони.
Ключові слова: англо-аргентинський збройних конфлікт 1982 р., засоби повітряного нападу, протиповітряна оборона, протиракетна оборона, ешелонування системи ППО.
4
Городнов, Вячеслав, та Сергій Лазебник. "МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ВІДНОСНОЇ КІЛЬКОСТІ ВАЖЛИВИХ ДЕРЖАВНИХ ОБ’ЄКТІВ, УРАЖЕННЯ ЯКИХ МОЖЕ БУТИ ВІДВЕРНЕНЕ ЗА РАХУНОК ЗАСТОСУВАННЯ СКЛАДОВИХ СИСТЕМИ ПРОТИПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (21 лютого 2020): 19–32. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.94.
Повний текст джерелаАнотація:
У методиці при оцінці відносної кількості важливих державних об’єктів, ураження яких при веденні бойових дій може бути відвернене, враховані основні складові процесу ураження і сподіваних типів ураження таких об’єктів. Наведені практичні результати розрахунків, виконані за методикою, свідчать на користь можливості її використання для оцінки ефективності функціонування підсистем зенітного ракетно-артилерійського й авіаційного прикриття у системі ППО країни.У початковий період оборонних військових дій задача угруповань військ і сил може включати відмобілізування, розгортання і створення на основних напрямках дій противника таких угруповань військ, які виявляться здатними зірвати просування противника вглиб території країни, а також захоплення їм стратегічної ініціативи у війні. Для протидії виконанню цих завдань противник може застосувати масовані удари з повітря по військах і об’єктах і використовувати пілотовані та безпілотні засоби повітряного нападу. У системі ППО для знищення ЗПН створюються підсистеми ЗРВ і ВА, а також підсистеми радіолокаційної розвідки і радіоелектронної боротьби. Такі підсистеми повинні забезпечити захист ВДО і Збройних Сил у місцях їх дислокації та розгортання, а також оперативне створення угруповань військ і сил на основних напрямках дій противника.Надійність виконання завдань системою ППО залежить від її складу, організаційної структури, дислокації, вогневої та інформаційної взаємодії елементів її підсистем, від умов пори року, доби і від погодних умов, а також від складу і дислокації об’єктів і угруповань військ, які прикриваються, і від параметрів дій повітряного противника. Частина ЗПН противника в ході ударів мають своєю метою випереджаюче ураження елементів системи ППО. Отже, система ППО захист від ударів з повітря виконує, однак гарантувати своєчасне знищення всіх ЗПН не може. Частина ЗПН противника може подолати зони дії засобів системи ППО і виконати удари по угрупованнях військ і ВДО, які прикриваються, що визначає необхідність оцінки можливих наслідків таких ударів.У методиці, поданій у статті, при оцінці відносної кількості ВДО, ураження яких при веденні бойових дій може бути відвернене, враховані основні складові процесу ураження і сподіваних типів ураження таких об’єктів. Практичні результати розрахунків, що виконані за методикою, свідчать на користь можливості її використання для оцінки ефективності функціонування підсистем зенітного ракетно-артилерійського й авіаційного прикриття в системі ППО держави.
5
Бакуменко, Б. В., В. І. Клименко, О. О. Реус та А. Е. Мощенко. "Підвищення оперативності оцінки повітряної обстановки та прийняття по ній рішення в радіотехнічній частині (підрозділі) з урахуванням досвіду ООС". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (68) (24 грудня 2021): 7–13. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена підвищенню оперативності оцінки повітряної обстановки та прийняття по ній рішення в радіотехнічній частині (підрозділі) з урахуванням досвіду операції Об’єднаних сил. Існуючий порядок оцінки повітряного противника в ході підготовки радіотехнічних підрозділів до виконання бойового завдання та радіотехнічної частини до бойового застосування в цілому, здійснюється заздалегідь, ще на етапі підготовки до бойового застосування. При цьому, не враховуються ні зміни, які можуть статися в бойовому складі повітряного противника, ні особливості його бойового застосування на даному напрямку та в конкретний момент часу, в тому числі і виходячи з досвіду операції Об’єднаних сил. Проведений аналіз порядку оцінки повітряного противника чи повітряної обстановки в цілому показав, що окремі елементи оцінки повітряної обстановки можливо оцінити заздалегідь, а найбільш важливі елементи оцінки обстановки доцільно оцінювати оперативно, безпосередньо в ході бойового застосування. При цьому особливе значення має оцінка підлітного часу, рубежів виявлення засобів повітряного нападу та часу перебування цілі в зоні радіолокаційної інформації (ЗРІ) чи радіолокаційному полі (РЛП) підрозділу. Визначені пропозиції оцінки підлітного часу, рубежів виявлення та часу перебування цілі в зоні інформації чи радіолокаційному полі підрозділу нададуть можливість командирам радіотехнічних частин і підрозділів своєчасно визначити спосіб ведення радіолокаційної розвідки, напрямок зосередження зусиль та забезпечити своєчасне виявлення повітряного противника і видачу радіолокаційної інформації, в тому числі, враховуючи досвід ведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил і, в цілому, покращити ефективність бойового застосування радіотехнічних військ.
6
Коваль, В. В. "Сукупність основних принципів визначення раціонального складу сил і засобів для маскування та імітації військових об’єктів від технічних засобів повітряної розвідки та наведення зброї противника". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(41), (25 жовтня 2020): 27–36. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.41.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Подальший розвиток теорії захисту військових об’єктів від технічних засобів повітряної розвідки та наведення зброї (ТЗПР) противника, особливо визначення завдань цього процесу в операціях (бойових діях) та оцінювання ефективності їх виконання, неможливі без формулювання відповідних принципів визначення раціонального складу сил і засобів для маскування та імітації військових об’єктів від ТЗРНЗ противника. У статті сформульовано основні принципи визначення раціонального складу сил і засобів для маскування та імітації військових об’єктів від ТЗПР противника, які ґрунтуються на загальних принципах створення оперативно-стратегічних (оперативних) угруповань військ (сил), встановлених закономірностях подальшого розвитку сил захисту військових об’єктів від засобів повітряного нападу противника, особливостях застосування сил і засобів маскування в сучасних операціях (бойових діях), розкрито їх зміст, проведено класифікацію та систематизацію.
7
Климченко, В. Й., Д. А. Дончак, М. М. Донченко та В. О. Тютюнник. "Проблеми набуття спроможностей радіотехнічних військ з розвідки перспективних засобів повітряного нападу". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 3(44) (22 липня 2021): 108–15. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.44.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано, що існуюча система радіолокаційної розвідки повітряного простору, фізичну основу якої становить двоярусне радіолокаційне поле, неспроможна з об’єктивних причин здійснювати своєчасне виявлення і неперервне супроводження таких перспективних засобів повітряного нападу, як малорозмірні безпілотні літальні апарати тактичного призначення та гіперзвукові крилаті ракети. Проаналізовані особливості радіолокаційної розвідки малорозмірних безпілотних літальних апаратів тактичного призначення та гіперзвукових крилатих ракет підрозділами радіотехнічних військ. Визначені шляхи і напрямки набуття спроможностей радіотехнічних військ щодо вчасного виявлення і неперервного супроводження означених типів літальних апаратів.
8
Horbachov, Konstiantin. "Удосконалена система індикаторів ефективності функціонування системи протиповітряної оборони військового формування тактичного рівня в наступальному бою". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 5 (22 жовтня 2021): 81–89. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.5.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Результати аналізу воєнних конфліктів, що відбулись за останні десятиріччя, особливо досвід проведення Операції об'єднаних сил та антитерористичної операції на території України, вказує, що військові формування тактичного рівня не можуть успішно виконувати бойові завдання в умовах завоювання противником переваги у повітрі.
Зміни способів досягнення мети загальновійськового бою, зокрема наступального, що пов'язані з появою нових засобів повітряного нападу висувають більш жорсткі вимоги до ефективності системи протиповітряної оборони військових формувань.
Зазначене вище, визначає потребу врахування змін якісного складу, масштабу і характеру застосування противником засобів повітряного нападу, зокрема безпілотних, в ході планування наступального бою.
Тому, система індикаторів ефективності функціонування системи протиповітряної оборони, що використовується у військових формуваннях тактичного рівня, потребує удосконалення.
Вирішенню цього актуального наукового завдання й присвячена дана стаття.
9
Корощенко, М. М., та О. Л. Харитонов. "Пропозиції щодо підвищення ефективності ППО кораблів (катерів) ВМС України в пунктах базування (військово-морських базах) та на переході морем". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(39), (7 травня 2020): 138–44. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.39.16.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аналізу бойових можливостей засобів повітряного нападу ВКС Російської Федерації в районі Чорного на Азовського морів та корабельних засобів ППО ВМС України запропоновано та обґрунтовано пропозиції щодо підвищення ефективності ППО кораблів (катерів) ВМС України в пунктах базування (військово-морських базах) та на переході морем.
10
Fedorov, A., V. Chalyi та V. Finaev. "ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ МУЛЬТИЛАТЕРАЦІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (3 липня 2018): 55–60. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.055.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є система мультилатерації (MLAT) та її взаємодія з існуючими засобами радіолокації під час ведення радіолокаційного контролю (РЛК) повітряного простору. Метою є аналіз можливостей використання системи MLAT для підвищення ефективності РЛК повітряного простору. Завдання: аналіз основних тенденцій розвитку засобів повітряного нападу, аналіз відомих організаційних та технічних шляхів підвищення ефективності ведення РЛК малопомітних та малорозмірних повітряних об’єктів (ПО), визначення напрямків поєднання можливостей системи MLAT та інформації від існуючих радіолокаційних засобів, аналіз можливості отримання інформації від системи MLAT в радіотехнічних підрозділах, аналіз особливостей та обмежень на використання інформації від системи MLAT. Використовуваними методами є: методи визначення координат ПО, різницево-далекомірний метод, методи пасивної радіолокації, методи визначення координат ПО з використанням інформації супутникових навігаційних систем. Отримані такі результати. Встановлено, що система MLAT є системою незалежного кооперативного спостереження, в основі роботи системи MLAT покладений відомий далекомірний метод визначення координат ПО, мінімальна кількість пунктів прийому дорівнює трьом, отримано вираз для лінійної похибки різницево-далекомірного методу в системі MLAT, встановлено, що у якості приймачів в системі MLAT можливе використання транспондерів системи ADS-B, наведено декілька варіантів рішення задачі по виявленню потенційно небезпечних ПО, що бажають бути непоміченими, або здійснюють “мімікрію”. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: підвищення точності визначення координат ПО та якості РЛК повітряного простору шляхом поєднання можливостей системи MLAT та інформації від існуючих радіолокаційних засобів; встановлено, що використання системи MLAT суттєво підвищить точність супроводження ПО; намічені шляхи оптимізації геометричної побудови приймачів системи MLAT на позиціях радіотехнічних підрозділів та розробки методу сумісної обробки радіолокаційної інформації та інформації від системи MLAT при РЛК повітряного простору.
11
Корощенко, М. М., О. Л. Харитонов та А. М. Гордієнко. "Протиповітряна оборона кораблів (катерів) Військово-Морських Сил України у “війні дронів”: проблеми та шляхи підвищення ефективності". Системи озброєння і військова техніка, № 2(62), (8 червня 2020): 18–23. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.62.02.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто питання щодо протиповітряної оборони кораблів (катерів) Військово-Морських Сил України від малорозмірних безпілотних засобів повітряного нападу (дронів). Проведений аналіз бойового застосування та порядок дій у сучасних військових конфліктах малорозмірних безпілотних літальних апаратів (БпЛА). Проведений узагальнений аналіз можливостей засобів протидії БпЛА провідних країн світу та України. Надані пропозиції щодо покращення протиповітряної оборони (можливості протидії) кораблів (катерів) ВМС України від малорозмірних БпЛА – дронів.
12
Корсунов, С. І., А. Ф. Волков, М. І. Оборонов, С. В. Орєхов, В. В. Гуртовенко та С. І. Федченко. "Трансформація завдань безпілотної авіації: від створення до застосування у воєнних конфліктах сучасності". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 3(44) (22 липня 2021): 66–81. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.44.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз розвитку безпілотних засобів повітряного нападу (ЗПН) і прослідковано трансформацію їх завдань від війни у В’єтнамі до активної участі в останніх конфліктах сучасності: в Сирійській Арабській Республіці (САР), на Сході України та в Нагірному Карабасі. Проаналізовано повчальні епізоди зазначених військових кампаній за безпосередньої участі безпілотної авіації. Досліджено тактику й інтенсивність застосування безпілотних літальних апаратів (БПЛА) і її зміни у часі, розглянуто льотно-технічні характеристики новітніх зразків безпілотної техніки передових держав світу. Зазначено, що типовим завданням БПЛА у сучасному воєнному конфлікті (локальній війні), поступово стає заміна пілотованої авіації для нанесення ударів по засобах протиповітряної оборони (ППО), броньованих цілях на полі бою, скупченнях особового складу, складах пального і боєприпасів тощо. Зроблено висновки щодо сучасного стану і перспектив розвитку безпілотної авіації.
13
Ярош, С. П., та Д. О. Гур'єв. "Аналіз розвитку безпілотних літальних апаратів, способів їх бойового застосування та розробка пропозицій щодо організації ефективної боротьби з безпілотною авіацією". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(43), (11 травня 2021): 54–60. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.43.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано напрямки розвитку безпілотної авіації, особливо такого типу, як безпілотна ударна авіація, а також її застосування у останніх збройних конфліктах та тенденції розвитку її подальшого застосування. Аналіз показав, що боротьба сил та засобів протиповітряної оборони в останніх збройних конфліктах проти безпілотної ударної авіації є недостатньо ефективною внаслідок ряду факторів. Основним з них є випереджальний розвиток даних засобів повітряного нападу по відношенню до існуючих вогневих засобів протиповітряної оборони. З метою підвищення ефективності зенітного ракетно-артилерійського прикриття об’єктів та угруповань військ запропоновано створення системи боротьби з безпілотною ударною авіацією в частинах, угрупуваннях зенітних ракетних військ.
14
Горбачов, Костянтин. "Удосконалена методика та алгоритм оцінювання ефективності функціонування системи протиповітряної оборони тактичного рівня". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, № 3 (17 грудня 2021): 17–24. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-17-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Зміни способів ведення збройної боротьби, що відбуваються внаслідок стрімкого розвитку засобів повітряного нападу, в тому числі безпілотних, а також авіаційних засобів ураження, обумовлюють зростання вимог до систем протиповітряної оборони. Особливо це стосується військових формувань тактичного рівня, які складають основу для створення угруповань військ та виконання завдань ведення загальновійськового бою. Тобто, на успіх виконання військовими формуваннями тактичного рівня завдань загальновійськового бою буде суттєво впливати ефективність функціонування їх системи протиповітряної оборони. Але, на даний час, питання забезпечення відповідності результатів прогнозування реальним умовам обстановки залишається відкритими. Насамперед тому, що методики, які використовуються для оцінювання ефективності функціонування системи протиповітряної оборони військових формувань тактичного рівня не є досконалими. Так, результати аналізу положень існуючих методик оцінювання вказують на те, що вони не в повній мірі не призначені для тактичного рівня або не враховують особливостей підготовки і ведення загальновійськового бою, а також не охоплюють зміни у концепціях застосування засобів повітряного нападу, що відбулись за останній час. Тому, зважаючи на триваючу воєнну агресію проти нашої держави, вирішення наукового завдання щодо удосконалення методики оцінювання ефективності функціонування системи протиповітряної оборони військових формувань тактичного рівня у загальновійськовому бою, є досить актуальним. У статті представлені загальні положення удосконаленої методики, що були визначені в результаті проведеного, з використанням методів системного аналізу та аналітико-стохастичного моделювання, дослідження процесу виконання військовими формуваннями тактичного рівня завдань загальновійськового бою. Забезпечення чутливості запропонованої методики до умов функціонування системи протиповітряної оборони в загальновійськовому бою, на відміну від існуючих, дозволить, в подальшому, на основі результатів проведення розрахунків, виробити обґрунтовані пропозиції щодо підвищення ефективності її функціонування.
15
Науменко, М. В. "Математична модель темпу серійного виробництва багатоцільових літаків тактичної авіації". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(67), (21 січня 2021): 47–57. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.67.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено математичну модель темпу серійного виробництва багатоцільових літаків тактичної авіації, як формалізованої залежності названого темпу від значень узагальнених показників бойових властивостей літака – коефіцієнтів бойового потенціалу у виконанні завдань по знищенню засобів повітряного нападу противника і завдань по ураженню наземних цілей. Проведено аналіз особливостей світового ринку озброєння, тенденцій його розвитку, які значною мірою обумовлені можливостями оборонної промисловості країн-експортерів бойової авіаційної техніки. Показано безпосередній вплив темпів серійного виробництва літаків тактичної авіації на терміни укладання міждержавних контрактів щодо виробництва та постачання бойової авіаційної техніки у військові частини, що обумовлюватиме терміни освоєння нових літаків льотним та інженерно-технічним складом. Наявність такої математичної моделі дозволить проводити кількісне оцінювання термінів набуття необхідних спроможностей тактичною авіацією у виконанні завдань за всіма визначеними сценаріями застосування Повітряних Сил Збройних Сил України. Розроблена математична модель темпу серійного виробництва багатоцільових літаків тактичної авіації також дозволить проводити кількісне оцінювання можливих змін у кількісно-якісному складі повітряної компоненти збройних сил потенційного противника за часом, оскільки такі зміни обумовлені темпами оновлення його авіаційного парку, які напряму залежать від темпів серійного виробництва нових бойових літаків. За результатами оцінювання адекватності та точності розробленої математичної моделі темпу серійного виробництва багатоцільових літаків тактичної авіації можна зробити висновок про доцільність її практичного використання в ході проведення обґрунтування пропозицій щодо синтезу раціональних програм і планів розвитку тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України з урахуванням прогнозних оцінок зміни оперативного середовища у часі.
16
Лезік, О. В., Г. А. Левагін, А. Ф. Волков, М. В. Мужук, В. Ю. Лукашов та М. В. Шевченко. "Розробка рекомендацій командиру підрозділу ППО з підвищення оперативності розрахунку вогневих можливостей підрозділу в умовах оборонного бою". Системи озброєння і військова техніка, № 3(67) (24 вересня 2021): 7–18. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.01.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі проводиться стислий аналіз можливого масштабу та характеру дій засобів повітряного нападу противника по підрозділах та об’єктах загальновійськового підрозділу, розглядається характеристика загальновійськового підрозділу, як об’єкту протиповітряної оборони з метою його якісного прикриття при повній реалізації бойових можливостей підрозділу ППО, який прикриває цей загальновійськовий підрозділ, розглядаються шляхи підвищення оперативності розрахунку вогневих підрозділів ППО. Для цього вибирається показник розрахунку вогневих можливостей зенітного підрозділу, після чого є можливість проведення розрахунку цих можливостей. Отже, виникає питання в удосконаленні методичної бази досліджень і оцінювання бойових можливостей підрозділу ППО тактичної ланки. Практичне значення отриманих результатів полягає у реалізації пропозицій щодо бойового застосування підрозділу ППО в ході виконання завдань підрозділами ППО Сухопутних військ в районі проведення ООС.
17
Open’ko, Pavlo, Vadym Lukyanchuk, Ivan Nikolaev, Igor Dzeverin та Pavlo Drannyk. "Методичний підхід до обґрунтування показників вогневої потужності зенітного ракетного комплексу (системи)". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 4 (15 серпня 2020): 12–22. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.4.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Результати досліджень, що опубліковано в статті, будуть корисні для фахівців логістичного забезпечення, які займаються питаннями створення (модернізації) зразків озброєння та військової техніки. У статті викладається методичний підхід щодо порядку обґрунтування вимог до показників вогневої потужності перспективного зенітного ракетного комплексу (системи), який передбачає оцінку складових вогневої потужності – пошукових можливостей, вогневої продуктивності та вогневого ресурсу з урахуванням інтенсивності нальоту засобів повітряного нападу, дальності і умов застосування зенітного ракетного комплексу (системи) за кожним типом цілей. Наведений перелік показників вогневої потужності, а саме – середній час виявлення і розпізнавання цілі, інтенсивність розвідки цілей, щільність потоку пусків ракет (темп стрільби), час підготовки першого пуску, імовірність ураження цілі, середня витрата ракет на одну ціль. Показано, що показники вогневої потужності перспективного зенітного ракетного комплексу (системи) при заданому рівні захищеності мають визначатись за умови знищення визначеної групи повітряних цілей з ймовірністю, не нижче заданого рівня. Обґрунтування вимог до вогневої потужності перспективного зенітного ракетного комплексу (системи) доцільно здійснювати з використанням комплексу математичних моделей, що забезпечує можливість дослідження сценаріїв конфліктно-інформаційної взаємодії перспективного зенітного ракетного комплексу (системи) і повітряних цілей у вигляді імітаційного машинного експерименту. Показано, що за результатами моделювання повинні визначатись показники пошукових можливостей, вогневої продуктивності і вогневого ресурсу перспективного зенітного ракетного комплексу (системи), а також величина математичного очікування кількості уражених цілей при витраченні зенітних керованих ракет, встановлених на пускових установках.
18
Кравченко, Сергій, Микола Ткаченко та Кирило Ткаченко. "ПРОБЛЕМИ БОРОТЬБИ З БЕСПІЛОТНИМИ ЛІТАЛЬНИМИ АПАРАТАМИ В РАЙОНІ БОЙОВИХ ДІЙ ОПЕРАЦІЙ І ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ". InterConf, 23 січня 2022, 906–14. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.01.2022.099.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначені проблеми, які впливатимуть на виконання завдань блокування повітряного простору і контролю за особливим режимом його застосування, під час ведення протиповітряної оборони (ППО) району бойових дій в операції, а саме на боротьбу із засобами повітряного нападу (ЗПН), які діють на гранично малих висотах–безпілотні літальні апарати (БпЛА), крилаті ракети (КР), штурмовики і бойові вертольоти. Показано, що шляхи вирішення проблем залежать від визначення і проведення раціональних заходів безпосередньої підготовки військових частин і підрозділів протиповітряної оборони Сухопутних військ (ППО СВ) до бойових дій у операції. Пропонується, для підвищення спроможностей боротьби з БпЛА створити підсистему системи ППО, яка відповідала за отримання своєчасної достовірної інформації про дії БпЛА і повітряного противника, які діють на гранично малих висотах та забезпечувала своєчасне їх знищення.