Добірка наукової літератури з теми "Засоби народного хореографічного мистецтва"

У статті розглядаються особливості проведення педагогічного експерименту з проблеми підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Автор тлумачать готовність майбутніх учителів фізичної культури до використання народного хореографічного мистецтва як стійку особистісну характеристику майбутнього вчителя фізичної культури, що містить високий рівень мотивації, наявність знань, умінь та навичок, необхідних для ефективного використання засобів народного хореографічного мистецтва на занятті загальної середньої освіти. Розглянуто етапи експериментальної перевірки педагогічних умов та структурної моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності, яка здійснювалася шляхом проведення педагогічного експерименту. Педагогічний експеримент включав: пошуково-теоретичний, констатувальний та формувальний етап. Під час констатувального етапу педагогічного експерименту було проведено комплексне діагностування, яке містило тестування, анкетування на виявлення рівнів сформованості майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва. На основі критеріїв та показників, для оцінки початкового рівня сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності було виокремлено високий, середній та низький рівні сформованості. Виокремлено й описано педагогічний експеримент щодо підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. На заключному етапі формувального експерименту здійснено обробку даних, визначено результативність гіпотези, сформовано висновки. У статті описаний порівняльно-співставляючий аналіз результатів педагогічного експерименту, який засвідчив ефективність моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності, та представлено результати експериментальної перевірки педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів фізичної культури.

Мета статті – висвітлення педагогічної діяльності О. П. Колоска та виявлення її впливу на розвиток українського народно-сценічного танцю і хореографічної культури України в цілому. Методологія дослідження. Для досягнення мети використовувались загальнонаукові методи теоретичного та емпіричного рівнів: аналіз та узагальнення науково- теоретичних основ дослідження, логічний метод, метод інтерв’ю. Висновки щодо особливостей педагогічної діяльності О. П. Колоска зроблено на основі аналізу наукових джерел, педагогічних, методичних і творчих доробків митця, власного досвіду спілкування з ним, спогадів колег і студентів. Наукова новизна. У статті вперше висвітлено педагогічну діяльність О. Колоска у мистецьких закладах вищої освіти; проаналізовано роботу педагога над створенням фахової дисципліни «Український народно-сценічний танець»; введено у науковий обіг матеріали інтерв’ю з педагогом та його студентами і колегами. Висновки. Педагогічна діяльність професора О. П. Колоска була спрямована на розвиток традицій народного танцю в гармонійному й логічному поєднанні з виразними засобами академічного мистецтва та кращими здобутками сучасної світової виконавської культури. Завдяки його зусиллям майбутні хореографи почали вивчати дисципліну «Український народно-сценічний танець», а на методичних розробках теоретика і практика народного танцю О. Колоска нині ґрунтується викладання хореографічного мистецтва в закладах вищої освіти України. Його робота зі студентами над опануванням мистецтва балетмейстера була багатогранною, по-справжньому професійною, а балетмейстерсько-режисерське мислення сягало глибинних джерел народного танцювального мистецтва. Багаторічна педагогічна діяльність Олександра Колоска була надзвичайно плідною, тож нині йому завдячують своїм високим професійним рівнем чимало виплеканих ним молодих балетмейстерів і педагогів-хореографів.

У статті розкрито актуальність формування національної свідомості здобувачів вищої освіти спеціальності «Хореографія» та зроблено акцент на необхідності розгляду цього процесу в контексті національного виховання засобами мистецтва, зокрема хореографічного. Народна хореографія й танець в багатьох країнах світу активно використовуються як потужний важіль національного, патріотичного, морального виховання молоді, акцентуючи увагу на особливостях національної ментальності та свідомості. На основі даних попередніх досліджень встановлено, що в КНР з боку державних установ багато уваги приділяється вивченню китайських народних танців як одного з засобів формування свідомого громадянина. Світоглядні орієнтири, закладені в народний танець упродовж його історичного розвитку, їх освоєння, пізнання, творче переосмислення дозволять майбутнім вчителям на високому рівні здійснювати виховну роботу у закладах освіти різних типів та форм власності. Висвітлено особливості формування національної свідомості здобувачів вищої освіти засобами китайської народної хореографії, що розглядаються у єдності з вивченням, оволодінням її традицій, ментальності, самобутніх рис. Авторами виокремлено основні етапи вивчення танцювальної традиції в контексті професійної підготовки майбутніх вчителів хореографії, а саме: початковий, пізнавальний, аналітичний, творчий. На прикладі вивчення китайського народного танцю «Сінема» доведено формування відомостей про танцювальну традицію згідно сформульованих етапів. Підтверджується думка фахівців про національну свідомість як одного з важливих показників духовності, вихованості, високої культури та цілісності особистості майбутнього вчителя мистецтв. Теоретичні та практичні результати дослідження можуть бути використані в якості алгоритму формування ціннісних орієнтацій здобувачів вищої освіти засобами народного танцю як транслятора культурних та духовних надбань народу. Подальші дослідження можуть бути здійснені у напрямку розробки шляхів формування міжкультурної компетентності майбутніх вчителів хореографії на засадах вивчення танців різних країн та втілення їх ціннісних орієнтацій в сучасне хореографічне мистецтво.

Зосереджено увагу на вивченні особливостей використання синтезу народного українського танцю з сучасними напрямами хореографічного мистецтва у практиці професійних ансамблів України. Зроблено аналіз специфіки використання синтезу мистецтв та трансмісії фольклорних танцювальних традицій у практиці професійних колективів. На основі аналізу діяльності Івано-Франківського національного академічного Гуцульського ансамблю пісні і танцю «Гуцулія» виявлено дві основні тенденції збереження автентичного танцю та особливості використання синтезу мистецтв в практиці професійних ансамблів України. Визначено мистецькі форми професійного хореографічного колективу. Висвітлено значення української народної хореографії в сучасному суспільстві та відображення народного танцю в сучасній інтерпретації. Автором підсумовано, що специфіка використання синтезу мистецтв у практиці професійних ансамблів України носить інноваційний компонент.

Мета статті полягає в дослідженні нових напрямків в хореографічній освіті на прикладі Бакинської хореографічної академії. Методологія дослідження спирається на метод історизму, для дослідження азербайджанського народного сценічного танцю в контексті визначеного історичного періоду розвитку азербайджанської культури. Більш того, розгляд діяльності Бакинської хореографічної академії під час дослідження корелюється з процесами, які відбуваються в сучасному Азербайджані. Метод історизму дозволяє виявити знакові з точки зору історичного процесу тенденції в розвитку азербайджанського народного сценічного танцю. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше зроблено дослідження сучасного функціонування азербайджанського народного танцювального мистецтва в XXI столітті. Новизна також визначається новим матеріалом, використаним в даній статті. Вперше систематично класифікуються параметри освітніх методів азербайджанського народного сценічного танцю — специфіка, сценічна реалізація, навчання, культурні взаємозв’язки. Висновки. Поряд з синтезом загального та спеціалізованого досвіду, накопиченого в рамках роботи Бакинської хореографічної академії, висуваються і інші параметри навчання. У статті підкреслюється участь студентів Бакинської хореографічної академії на сценах провідних театрів республіки, формує в них якості культурної і соціальної адекватності вимогам суспільства, контекста. Спеціальні знання хореографічного мистецтва, які обумовлюють подальшу продуктивну діяльність в рамках танцювального мистецтва, вигострюються на професійній сцені.

Стаття присвячена висвітленню проблеми традиційної танцювальної практики Західного Поділля якневід’ємної частини народного хореографічного мистецтва означеного регіону, так і України загалом.Розглянуто фактори впливу на трансформаційні процеси традиційної танцювальної культури досліджуваногорегіону та її сучасний стан функціонування. Проаналізовано діяльність аматорських дитячих та студентськиххореографічних колективів, а також єдиного професійного академічного ансамблю танцю «Надзбручанка», якіу своєму репертуарі зберігають та популяризують західноподільські традиційні танцювальні зразки.

У статті визначено організаційно-педагогічні умови, які сприяють ефективній реалізації педагогічної моделі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів на засадах народного декоративно-ужиткового мистецтва. Відібрано традиційні та інноваційні форми, методи і засоби навчання, впровадження яких сприяло глибокому розкриттю змісту інформаційно-пізнавального матеріалу, стимулюванню творчої активності, підвищенню мотивації студентів до вивчення народного декоративно-ужиткового мистецтва, використанню його виховного та культурно-освітнього потенціалу у майбутній професійній діяльності. Розроблено методичні поради щодо створення організаційно-педагогічних умов для ефективного функціонування системи професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів на засадах народного декоративно-ужиткового мистецтва, а також інструментарій для комплексного діагностування рівня готовності студентів до творчої художньо-трудової та професійної діяльності в початковій загальноосвітній школі.

Мета статті полягає у виявленні особистого внеску балетмейстера Олексія Гомона в розвиток народно-сценічного хореографічного мистецтва України. Методологія. Для досягнення мети застосовано загальнонаукові методи теоретичного та емпіричного рівнів: аналіз і узагальнення науково-теоретичних основ дослідження, хронологічний метод. Висновки щодо особливостей балетмейстерської творчості О. Гомона зроблено на основі аналізу виявленого комплексу джерел: хореографічних творів митця, інтерв’ю з ним, спогадів колег та артистів. Наукова новизна. У дослідженні вперше здійснено комплексний аналіз основних етапів становлення та розвитку балетмейстерської творчості О. Гомона; введено у науковий обіг фактологічний матеріал (інтерв’ю з митцем), який до цього часу не був опублікований. Висновки. Балетмейстерська творчість О. Гомона є синтезом досягнень декількох поколінь українських хореографів у сфері сценічної інтерпретації народного танцю, вона заснована на народних традиціях та творчо оброблена, збагачена досвідченим, майстерним танцівником і талановитим багатоплановим постановником. Значний вплив на творчість талановитого балетмейстера О. Гомона мала співпраця з генієм української народної хореографії П. Вірським. Яскравою віхою у творчому житті митця стала балетмейстерська діяльність у Державному шахтарському ансамблі пісні і танцю «Донбас», а згодом у Національному заслуженому академічному українському народному хорі ім. Г. Верьовки. Танцювальні номери та вокально-хореографічні композиції, створені О. Гомоном, і до сьогодні залишаються улюбленими як в артистів, так і в глядачів. Балетмейстерська творчість О. Гомона, його професійна діяльність – це вагомий внесок у розвиток народно-сценічного мистецтва України, який полягає в розширенні тематики сценічних українських народних танців; збагаченні народної танцювальної лексики завдяки вмілій обробці фольклорного матеріалу; створенні значної кількості масштабних пісенно-танцювальних композицій, які заслужено вважаються кращими зразками вокально-хореографічних форм народного мистецтва.

У статті проаналізовано джерела та історичні передумови розвитку національної народно-сценічної хореографії. Визначено етапи становлення й розвитку виконавської школи народно-сценічного танцю та балету в Україні, відповідно, проаналізовано зміст та форми народної хореографії, визначено місце і роль танцювального мистецтва у культурному надбанні українців.Визначено плеяду видатних балетмейстерів, які внесли значний вклад у розвиток та пропаганду хореографічного мистецтва. Зокрема, відзначається праця Б. Ніжинської «Рух і школа руху», в якій висвітлюються педагогічні й естетичні погляди авторки та її увага до використання характерного тан-цю у створених нею балетах «Дванадцята рапсодія» на музику Ф. Ліста та «Похоронний марш» на однойменну музику Ф. Шопена. Наголошено про збагачення танцю новими рухами та його поєднання з виразними засобами, якими є слово, музика, світло, танцювальні костюми, бутафорія тощо, за допо-могою яких більш виразно передаються складні почуття та певні життєві ситуації.Велику увагу приділено відстеженню джерел та шляхів становлення й розвитку системи підготов-ки танцюристів від танцювальних студій і шкіл до професійних навчальних закладів та їх засновни-ків: І. Іваницького, Д. Ширая, М. Піона, В. Верховинця, М. Мордкіна, Б. Ніжинської, О. Гаврилової, І. Чистякова.Акцентується увага на побудову та малюнок українських танців (під пісню, під музику, лінійні, геометричні, коло, вуж, ланцюг, лави тощо), їх тематичну направленість (сюжетні, побутові, релігійні, патріотичні, хороводні, національні тощо).Проаналізовано виділення театрального танцю з побутового та його перетворення на самостійний вид сценічного мистецтва – балет, а також подальший розвиток балету шляхом доповнення мораль-них проблем філософськими, казкових сюжетів реалістичними, наповнення національною тематикою балетних вистав.Підкреслено, що засади, на яких ґрунтувалася виконавська школа народно-сценічного танцю на початку ХХ ст., мали глибоке історичне коріння, зокрема, народна хореографія завжди була невід’єм-ною частиною культурного розвитку українського народу. The article аnalyzes the sources and historical prerequisites for the development of national folk-choreography. The stages of formation and development of the performing school of folk-dance and ballet in Ukraine are determined, the content and forms of folk choreography are analyzed accordingly, the place and role of dance art in the cultural heritage of Ukrainians are determined.A galaxy of outstanding balletmasters who have contributed significantly to the development and promotion of choreographic art has been identified. Particularly noteworthy is the work of B. Nijinsky’s Movement and the School of Movement, which highlights the pedagogical and aesthetic views of the author and her attention to the use of characteristic dance in her ballets. Emphasis is placed on enriching the dance with new movements and combining it with expressive means such as words, music, light, dance costumes, intercommunication, etc., which more clearly convey complex feelings and certain life situations.Much attention is paid to tracing the sources and ways of formation and development of the system of training dancers from dance studios and schools to vocational schools and their founders I. Ivanitsky, D. Shirai, M. Pion, V. Verhovynets, M. Mordkin, B. Nizhynsky, O. Gavrilova, I. Chistyakov.Attention is paid to the construction and drawing of Ukrainian dances, their thematic orientation (story, household, religious, patriotic, dance, national, etc.).The separation of theatrical dance from everyday life and its transformation into an independent form of the performing arts – ballet is analyzed, as well as the further development of ballet by supplementing moral problems with philosophical, fairy-tale subjects realistic, filling the national theme of the ballet performances of “Lily” by K. Dankevych. Svechnikov, “Sorochinsky Fair” by V. Gomolyak, “Shadows of Forgotten Ancestors” by V. Kireyko, “Dawn Lights” by L. Dychko, “Kamianar” by M. Skorik.It is emphasized that the foundations on which the performing school of folk-dance at the beginning of the twentieth century was based had deep historical roots, in particular folk choreography has always been an integral part of the cultural development of the Ukrainian people.

У статті з’ясовано особливості становлення медіаосвіти в дошкільних закладах України у 60–70-х рр. ХХ ст., яка на той час існувала як навчання користуванню освітніми (передусім технічними) засобами в дошкіллі. Відображено обґрунтовану в досліджуваний період класифікацію засобів освіти: екранні (візуальні), звукові (аудіо), звуко-екранні (аудіовізуальні); технічні засоби програмованого навчання і контролю знань. Виявлено функції цих засобів в освітньому процесі.Особливостями становлення медіаосвіти в дошкільних закладах є: проведення наукових досліджень щодо використання засобів освітнього процесу, популяризація результатів цих наукових розвідок; створення спеціальних кабінетів технічних засобів та педагогічної літератури; поєднання декількох технічних засобів для досягнення запланованих результатів за умови збереження керівної ролі вихователя; участь у конструюванні технічних засобів; створення дітьми казок, розповідей (цей процес сьогодні трактується як сторітелінг), використання українського народного мистецтва як засобу для розвитку дошкільників, виховання любові до друкованого слова, до читання літератури; формування майстерності педагогічних працівників (семінари, конференції) щодо комплексного використання технічних засобів; акцентування уваги на дотриманні санітарно-гігієнічних вимог під час використання технічних засобів. Негативно позначилися на становленні медіаосвіти: досягнення пропагандистських цілей за допомогою маніпулятивних методів із використанням творів ідеологічного характеру; численне застосування російськомовних видань для так званого інтернаціонального виховання; диференціація засобів освіти на змістовні, високохудожні, ідейні та розважальні, низьковартісні; аналіз творів лише в контексті виявлення добрих і злих героїв, відсутність диференціації на правду й неправду.Виявлено ідеї, що заслуговують на реалізацію в сучасному освітньому просторі: проведення наукових досліджень щодо вирішення актуальних проблем медіаосвіти; урахування вікових особливостей дошкільників; читання друкованих періодичних видань, складання казок та розповідей, використання українського декоративно-прикладного мистецтва як засобу патріотичного й естетичного виховання, створення нових медіа та розробка креативної медіапродукції. Наголошено на недопущенні помилок минулого: заідеологізованості медіа для здійснення виховних впливів на дітей.

У дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та вирішено наукове завдання щодо підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. З’ясовано, що актуальність розглянутої проблеми підтверджується змінами вимог суспільства до особистості вчителя фізичної культури, який має бути активним, творчим, прагнути до самовдосконалення. Обґрунтовано основні принципи, закономірності й методологічні підходи підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Уточнено сутність поняття «підготовка майбутніх учителів фізичної культури» як процесу, що передбачає формування професійної спрямованості особистості, засвоєння нею сукупності теоретичних знань, формування практичних умінь і навичок, накопичення досвіду, результатом якого є готовність майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності. Встановлено, що готовність майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності – це інтегральне особистісне утворення, що містить знання сутності народної хореографічної діяльності, характеризується зацікавленістю студентів та їх активною участю у творчій діяльності, застосуванням необхідних професійно-педагогічних умінь та навичок. Обґрунтовано структуру готовності майбутніх вчителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва в єдності її компонентів: мотиваційно–ціннісного, когнітивного і діяльнісного. Ураховуючи напрацювання науковців і компонентний склад готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва, визначено критерії її сформованості, зокрема: особистісний, змістовий і творчий. Диференційовано рівні (високий, середній, низький) готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Проведено діагностику аналізованого процесу визначено й науково обґрунтовано педагогічні умови, спроектовано модель підготовки майбутніх учителів до використання засобів народного хореографічного мистецтва (лексика народного танцю, хореографічні композиції, рухи народних танців, музика). Ураховуючи результати аналізу наукової літератури, досвіду роботи закладів вищої освіти, результатів констатувального етапу експерименту щодо підготовки майбутніх учителів до використання засобів народного хореографічного мистецтва, визначено педагогічні умови: формування позитивної мотивації майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності; удосконалення змісту підготовки майбутніх учителів фізичної культури на основі впровадження міждисциплінарного спецкурсу «Танцювальний хортинг»; використання інноваційних методів навчання у підготовці майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Теоретично обґрунтовано авторську модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у єдності її складових: цільової, теоретико-методологічної, організаційно-змістової та діагностично-результативної. У цільовому блоці моделі відображено соціальне замовлення суспільства на підготовку конкурентоздатних і висококваліфікованих учителів фізичної культури, мета і завдання освітньої діяльності. Теоретико-методологічний блок містить методологічні підходи (культурологічний; компетентнісний; системний; особистісний; діяльнісний; аксіологічний (ціннісний); міждисциплінарний, етнопедагогічний) і принципи організації підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. В організаційно-змістовому блоці моделі конкретизовано зміст, форми, методи і організацію підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Діагностично-результативний блок моделі репрезентує очікувані результати впровадження педагогічних умов шляхом виявлення рівнів (високий, середній, низький) готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності; а також результат цього процесу – позитивну динаміку готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. За результатами формувального етапу експерименту підтверджено дієвість запропонованих педагогічних умов підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Його методика охоплювала сукупність комплексних і системних педагогічних заходів впливу на майбутніх учителів фізичної культури з метою поетапного формування в них усіх компонентів готовності до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Статистичну значущість виявлених у результаті аналізу змін у рівнях готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності експериментальної і контрольної груп підтверджено відповідною математичною обробкою одержаних даних за допомогою критерію кутового перетворення Фішера φ*. Доведено, що впровадження педагогічних умов підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності сприяло статистично значущим змінам. Удосконалено навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності, зокрема розроблено: авторський спецкурс «Танцювальний хортинг»; методичні рекомендації «Ритміка і хореографія: методичні вказівки до вивчення дисципліни та самостійної роботи для студентів спеціальностей 014.11 «Середня освіта (Фізична культура)» і 017 «Фізична культура і спорт»». Для підвищення кваліфікації вчителів фізичної культури та забезпечення урізноманітнення практики викладання у закладах середньої освіти укладено методичний посібник «Методика вивчення варіативного модуля «Танцювальний хортинг» для закладів загальної середньої освіти, розроблений авторським колективом і схвалений Міністерством освіти і науки України (Протокол № 2 від 01. 07. 2019р.), варіативний модуль «Танцювальний хортинг» для загальноосвітніх навчальних закладів 10 –11 класів (рівень стандарту); навчальну програму для гуртків фізкультурно-спортивного та оздоровчо-прикладного спрямування загальної середньої освіти «Народний танець», схвалену для використання Міністерством освіти і науки України; методичний посібник для закладів загальної середньої освіти для вивчення варіативного модуля «Танцювальний хортинг», розроблений у співавторстві.
The research makes theoretical generalization and accomplishes the scientific task in training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art on professional activities. It is elucidated that applicability of the examined problem is justified by changes of demands of the society to the personality of a Physical Training teacher who is supposed to be active, creative, striving forself-improvement. The research substantiates the main principles, consistent patterns and methodological approaches of training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in professional activities. Itclarifies the essence of the concept “training of future Physical Training teachers” as the process that provides professional orientation of a personality, their acquiring of accumulated theoretical knowledge, formation of practical skills, gaining experience resulting in readiness of future Physical Training teachers for professional activities. It is determined that readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in professional activities is an integral personal entity comprising knowledge of the essence of folk choreographic activity and is characterized with application of necessary professional and pedagogical skillsand means of their usage. The research substantiates the structure of readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in integrity of its components:motivational and axiological, cognitive and activity-oriented. Taking into consideration best practices of scientists and composition of the readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art, there were determined criteria of its formedness including incentive, content-related and creative.There were differentiated the levels (high, medium, low) of readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in professional activities. There was made the diagnosis of the analyzed process,were identified and scientifically grounded pedagogical conditions and was designed the model of training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art (lexis of a folk dance, choreographic compositions, movements of folk dances, music). Taking into consideration the results of the analysis of scientific literature, work experience of higher educational institutions, results of the ascertaining stage of the experiment concerning training of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art, there were determined the following pedagogical conditions: formation of positive motivation of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities; updating of the contents of educational and instructional materials of the educational process of future Physical Training teachers and implementation of an interdisciplinary special course “Dancing khorting”; usage of innovative methods of training future Physical Training teachers for using means of choreographic art in their professional activities. There was theoretically grounded an authoring model of training futurePhysical Training teachers for using means of folk choreographic art in unity of its components: target, theoretical and methodological, organizational and content, diagnostically resultative. The target block of the model reflects social demand of the society for training competitive and highly qualified Physical Training teachers, aims and tasks of educational activities. Theoretical and methodological block comprises methodological approaches (cultural; competency-based; system; personality-oriented; activity-oriented; axiological; interdisciplinary; ethno-pedagogical) and principles of organizing the process of training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities. Organizational and content block specifies content, forms, methods and organization of training future Physical training teachers for using means of choreographic art in professional activities. Diagnostically-resultative block of the model represents the anticipated results of implementation of pedagogical conditions by identifying the levels (low, medium, high) of formednessof future Physical Training Teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities as well as the result of this process which is positive dynamics of readiness of future Physical Training Teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities. According to the results of the forming stage of the experiment, there was confirmed the efficacy of the suggested pedagogical conditions of training of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities. Its methodology encompasses combination of complex and system pedagogical measures of influence on future Physical Training teachers aiming at their gradual formedness of all the components of readiness for using means of folk choreographic art in their professional activities. Statistical importance of the discovered changes in the levels of formedness of readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities of the experimental and reference groups was validated by corresponding mathematical processing of the received data via linear discriminant Fisher’s criterion φ*. It was proved that implementation of pedagogical conditions of training future Physical Training teachers for using means of choreographic art in their professional activities contributed to statistically significant changes. There were elaborated educational and instructional materials for training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities including the special course “Dancing khorting”; methodological recommendations “Eurhythmics and Choreography”: methodological recommendations for teaching the discipline and independent study of students of the specialty 014.11 “Secondary Education (Physical Training)” and 017 “Physical Training and Sport”. In order to improve the skills of physical education teachers and to diversify teaching practices in secondary education, a manual "Methods of studying the variable module" Dance Khorting" for institutions of secondary education was developed by the authoring team and approved by the Ministry of Education and Science of Ukraine (Minutes № 2 from 01. 07. 2019), there was worked out the variable module "Dance Khorting" for secondary schools of 10-11 grades (standard level); the curriculum for clubs of physical education and sports with health and applied orientation of general secondary education "Folk Dance" was approved for use by the Ministry of Education and Science of Ukraine; the handbook for general secondary education institutions for studying the variable module "Dance Khorting" was developed in co-authorship.