Статті в журналах: "Зарубіжна практика"

1

Палка, і. М. "Зарубіжна практика управління інвестиційно-інноваційною діяльністю". Інвестиції: практика та досвід, № 22, листопад (2019): 29–33.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Нестерович, Володимир. "Види виборчих цензів: зарубіжна та українська практика". Expert: Paradigm of Law and Public Administration 18, № 6 (2021): 113–65. http://dx.doi.org/10.32689/2617-9660-2021-6(18)-113-165.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Шведа, Ю. "Політичні наслідки виборчих систем: теорія та зарубіжна практика". Віче, № 15 (2007): 24–27.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Шульга, О. "Управління розвитком сільських територій: українські реалії і зарубіжна практика". Аграрна економіка 7, № 1/2 (2014): 23–28.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Шульга, О. "Управління розвитком сільських територій: українські реалії і зарубіжна практика". Аграрна економіка 7, № 1/2 (2014): 23–28.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Терещук, Г. "Зарубіжна практика забезпечення принципу транспарентності в діяльності публічної адміністрації". Актуальні проблеми правознавства, Вип. 3 (19) (2019): 65–70.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Терещук, Г. "Зарубіжна практика забезпечення принципу транспарентності в діяльності публічної адміністрації". Актуальні проблеми правознавства, Вип. 3 (19) (2019): 65–70.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Терещук, Г. "Зарубіжна практика забезпечення принципу транспарентності в діяльності публічної адміністрації". Актуальні проблеми правознавства, Вип. 3 (19) (2019): 65–70.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Самофалов, Дмитро. "СУЧАСНА ЗАРУБІЖНА ПРАКТИКА КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Public management 22, № 2 (26 лютого 2020): 207–20. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-207-220.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено аналіз зарубіжних джерел та на основі отриманих даних виділено підходи до комунікативної діяльності та розробки комуніка- тивної політики в публічному адмініструванні охорони здоров’я. При огляді літератури виявлено, що в сьогоденні дуже широко розгля- даються питання щодо комунікативної діяльності публічного управління, 208 як форми взаємодії суб’єктів і об’єктів управління, що виступає наріжним каменем демократичного суспільства. Така сама тенденція відмічається і в охороні здоров’я, але комунікації в охороні здоров’я відносятся до ширшого спектра проблем, адже виступає як соціальні комунікації, які впливають на усі сфери суспільства. У статті розглянута комунікативна діяльність між адміністративними ор- ганами охорони здоров’я, суб’єктами та об’єктами управління, громадськи- ми асоціаціями, засобами масової інформації тощо. Однак також зазначено, що в багатьох країнах впродовж уже багатьох років зберігається відсутність єдиної унормованої політики щодо комунікативної діяльності. Схарактеризовано підходи в комунікативній діяльності, які значною мі- рою відрізняються в розвинених країнах з високим достатком від країн, які мають низькі економічні показники. Так, визначено, що в Сполучених шта- тах Америки велика кількість організацій займається розробкою політики та настанов комунікаційної діяльності, в той час як у країнах з низьким стат- ком така діяльність часто розроблена завдяки міжнародній допомозі Недер- жавних громадських організацій та зарубіжних донорів. Однак визначено, що в сфері охорони здоров’я відсутня ідеальна схема взаємодії всіх акторів комунікативного процесу в охороні здоров’я, тому кожна країна вибудовує власні шляхи з огляду на соціокультурні традиції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Корсакова, О. С. "Організаційні аспекти інтеграції підприємств у кластери: зарубіжна та вітчизняна практика". Економіка та право. Серія "Економіка", № 2 (44) (2016): 60–65.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Циганов, О. Г. "Підходи до з’ясування сутності поліцейських послуг: вітчизняні реалії та зарубіжна практика". Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 1, № 85 (29 березня 2019): 186–93. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.85.186-193.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено «відсутність зброї» як ознака права на мирні зібрання. Досліджено загальноприйняте лінгвістичне розуміння поняття «зброя», а також нормативно закріплені поняття «зброя» у підзаконних нормативно-правових актах. На підставі аналізу поняття «зброя» та його співставлення з умовами здійснення права на мирні зібрання сформульовано складові елементи такої ознаки права на мирні зібрання, як «відсутність зброї».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

O.M., Нoncharenko. "EXTERNAL PRACTICES OF REGULATION OF THE ACTIVITIES OF SELFREGULATORY ORGANIZATIONS." Kherson State University Herald. Series Legal Sciences, no. 1 (April 17, 2019): 37–41. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8049/2019-1-7.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Cheberyako, O., and V. Bykova. "Models of the pension system: international experience and local practice." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, no. 212 (2020): 43–51. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2020/212-5/6.

Повний текст джерела

Анотація:

The article substantiates the nature of the national models of the pension system and its structure in accordance with the concept of the Organization for Economic Co-operation and Development (OECD). The basis of the national models of pension system are two well-known models of social security: Bismarck and Beveridge Social Insurance Systems. Thus, authors prepared the comparison of this models. The features of pension system in the countries of Europe (Germany, Great Britain, Sweden, Poland), the United States and Chile are analysed. The analysis of the national models of the pension system in Asian countries identifies three institutional patterns: the statist pension system (Taiwan and China), the dualist pension system (Japan and Korea) and individualist pension system (Hong Kong and Singapore). Based on trends of development of pension provision in foreign countries, authors determine the main tasks and ways to improve the domestic system, namely, introduction mandatory funded pension system and reforming the voluntary private pensions insurance.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Stetsenko, I. "Foreign practice of penethentiary workers training for probation tasks implementation." Scientific Herald of Sivershchyna. Series: Education. Social and Behavioural Sciences 2019, no. 1 (April 11, 2019): 107–21. http://dx.doi.org/10.32755/sjeducation.2019.01.107.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Korsakova, O. S. "ORGANIZATIONAL ASPECTS OF THE INTEGRATION OF ENTERPRISES IN CLUSTERS: FOREIGN AND DOMESTIC PRACTICE." Economics and Law, no. 2 (August 26, 2016): 60–65. http://dx.doi.org/10.15407/econlaw.2016.02.060.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

KLYMENKO, Kateryna, and Hanna TERESHCHENKO. "Self funding securities regulators: foreign practice and Ukrainian realities." Fìnansi Ukraïni 2017, no. 255 (February 21, 2017): 27–42. http://dx.doi.org/10.33763/finukr2017.02.027.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Hryha, V. "Foreign practice of the implementation of smart specialization and the opportunities of its use in Ukraine." Ekonomìka ì prognozuvannâ 2019, no. 2 (July 15, 2019): 138–53. http://dx.doi.org/10.15407/eip2019.02.138.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Malynovskyi, Valentyn. "ДИЗАЙН ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ НА СУБРЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ В КОНТЕКСТІ НОВИХ ВИКЛИКІВ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (8) (26 листопада 2020): 209–24. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-209-224.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування інституціональних та організаційно-правових засад формування нової моделі публічної влади на субрегіональному рівні в умовах децентралізації. Здійснено аналіз організаційно-правових засад функціонування існуючої системи державних органів та органів місцевого самоврядування, котрі функціонують на районному рівні. Виокремлені основні недоліки існуючої моделі публічної адміністрації, констатується її невідповідність не лише новому територіальному устрою субрегіонального і базового рівнів, а й викликам, що постали перед нашою країною. Констатується, що у нових політичних та економічних умовах, у зв’язку з викликами, у першу чергу безпекового характеру, пов’язаних з реальною військовою агресією Російської Федерації проти України та іншими потенційними загрозами суверенітету, національній безпеці та територіальній цілісності, а також в умовах переходу фактично всіх функцій місцевого самоврядування на рівень територіальних громад, а відповідно, переходу об’єктів управління і бюджетних призначень на базовий рівень, функціонал публічної адміністрації субрегіонального рівня потребує суттєвої корекції. У зв’язку з цим, Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні 2014 р., покладена в основу децентралізаційної реформи, потребує суттєвого перегляду в частині організації публічної влади. Розглянуто зарубіжні моделі публічної адміністрації субрегіонального рівня, зокрема Польщі, Франції, Німеччини. Зарубіжна практика та вітчизняний досвід дали підстави автору зробити висновок, що, зважаючи на нові виклики для України, має суттєво змінитися парадигма публічної адміністрації субрегіонального рівня, що передбачає перехід від самоврядної моделі району до адміністративної, за якої основною місією новоствореного району має стати реалізація державної політики на відповідній території субрегіону

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Galushchak, I. Ye. "ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ ТА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ ТА ЇХ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ". Actual problems of regional economy development 1, № 14 (28 лютого 2020): 182–87. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.182-187.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості здійснення та загальну характеристику податкового контролю в зарубіжних країнах. Зазначено проблеми, які виникають при податковому контролі в Україні в порівнянні із зарубіжним досвідом. Окреслено основні напрямки вдосконалення при здійсненні податкового контролю. Наведено види податкових перевірок в зарубіжних країнах. Наведено взаємодію податкових органів різних держав при здійсненні податкового контролю. Розкрито етапи розвитку практики здійснення податкового контролю в зарубіжних країнах. Найбільше поширення в практиці зарубіжних держав отримали форми податкового контролю, які передбачають проведення відповідних контрольних заходів податковими органами тієї держави, перед яким у платника податків виникає обов’язок по сплаті податків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Voloshchuk, R. Ye. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ МІСЦЕВОГО ОПОДАТКУВАННЯ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ". Actual problems of regional economy development 1, № 14 (26 квітня 2018): 198–207. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.198-207.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті узагальнено зарубіжний досвід організації місцевого оподаткування та охарактеризовано податкові повноваження органів місцевого самоврядування. Розглянуто практику встановлення та справляння місцевих податків і зборів у Великобританії, Іспанії, Італії, Німеччині, Польщі, Франції та Швеції. В результаті дослідження встановлено, що кожна країна має свої національні особливості в сфері організації місцевого оподаткування. Наукова новизна пов’язана із визначенням характерних ознак і методики запровадження та стягнення місцевих податків і зборів у зарубіжних країнах. Практична значущість зводиться до виокремлення позитивного досвіду розвинених держав, який можна використати для зростання ефективності організації місцевого оподаткування в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Semenets, Alina. "ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ ТА СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ: ФОРМАЛІЗАЦІЯ ДЕФІНІЦІЙ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (9 лютого 2021): 386–97. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-386-397.

Повний текст джерела

Анотація:

Нині незаперечно й істотно зростає роль і значення внутрішнього контролю у фінансово-господарській діяльності й управлінні підприємствами та економікою в цілому. Проведені дослідження виявили неоднозначність поглядів теоретиків й практиків у сфері контролю на наріжні та атрибутивні питання контролю, а саме: щодо сутності, змісту, ролі, значення внутрішнього контролю та системи внутрішнього контролю в системі управління підприємством, його фінансово-господарською діяльністю. Це вкрай негативно позначається на практиці ведення контрольної діяльності, в свою чергу негативно впливає на всю систему управління підприємством, і як наслідок на кінцеві результати фінансово-економічної діяльності. Метою даної роботи є дослідження означених питань для систематизації та узагальнення існуючих й можливих підходів для визначення понять «внутрішній контроль» і «система внутрішнього контролю». За результатами досліджень виявлено, що формалізація дефініцій «внутрішній контроль», «система внутрішнього контролю» має величезне значення для розвитку понятійно-категоріального апарату, як в теорії контролю й управління, так і економічної науки в цілому, а також має визначальне значення на практику управління , контролю та ведення фінансово-господарської діяльності в сучасних умовах господарювання. Узагальнено й згруповано існуючі підходи вітчизняних й зарубіжних фахівців у сфері контрольної та управлінської діяльності, як теоретиків, так і практиків, до визначення понять «внутрішній контроль», «система внутрішнього контролю». Проведені дослідження переконливо свідчать, що впровадження систем внутрішнього контролю в значній частині вітчизняних підприємств, особливо великих й середніх, що знаходяться в кризовому й передкризовому стані на сьогодні є однією з першочергових задач, що сприяє подоланню кризових явищ, істотного зниження ризиків, і як наслідок , підвищення ефективності всієї фінансово-господарської діяльності. Результати дослідження можуть бути використані в практиці міжнародного бізнесу, в економічній сфері міжнародних відносин. За результатами проведених досліджень надано авторське визначення понять «внутрішній контроль» та «система внутрішнього контролю», що на нашу думку, має сприяти подальшому розвитку теорії й практики контрольної діяльності, менеджменту, міжнародного менеджменту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Варданян, Марина. "Перекладацька діяльність української діаспори ХХ століття: напрями та здобутки". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 14 (20 лютого 2020): 16–26. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v14i0.3790.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначаються три головні напрямки перекладацької діяльності української діаспори. Перший напрямок сягає власне формування перекладацтва в українському зарубіжжі, що пов’язано з історією перекладу. Оскільки перекладачі українського зарубіжжя зазвичай були переважно теоретиками та критиками художнього перекладу, другий напрямок перекладацької діяльності розкриває питання теоретичних аспектів перекладу (питання перекладу поезій, вивчення принципів укладання перекладних антологій, жанрів перекладу тощо). Третій напрямок охоплює власне мистецькі практики перекладачів українського зарубіжжя, постаті яких узагальнюються за різними критеріями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Гриндей, О. І. "Зарубіжні практики міжмуніципального співробітництва". Наукові розвідки з державного та муніципального управління, Вип. 2 (2015): 221–27.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Malytska, Iryna D. "ВІРТУАЛЬНІ ОСВІТНІ СПІЛЬНОТИ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД". Information Technologies and Learning Tools 38, № 6 (24 грудня 2013): 29–40. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v38i6.956.

Повний текст джерела

Анотація:

Віртуальні освітні (навчальні) спільноти набувають все більшого поширення у практиці вчителів зарубіжних країн. Їх інтегрування у навчальний процес загальноосвітньої школи не тільки надає можливість створити сучасне інноваційне навчальне середовище, але й є ефективним засобом формування ІКТ-компетентності як учнів, так і вчителів. У статті представлені найуспішніші приклади віртуальних навчальних спільнот, створених у школах Європи і в Україні; наведені платформи які найчастіше використовують зарубіжні вчителі у своїй практиці (Moodle, WizIQ, Vyew, Twiningspace) для формування таких спільнот, а також їхні можливості для навчання і викладання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Магновський, І. Й. "Зарубіжний досвід децентралізації публічної влади: теоретико-правовий аспект". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 4, № 96 (23 грудня 2021): 68–77. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.96.68-77.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено в теоретико-правовому аспекті зарубіжний досвід децентралізації публічної влади та можливість його імплементації в українські реалії. З огляду на європейську практику, зауважується, що децентралізація влади є одним із ефективних інструментів модернізації системи публічної влади. Наголошено, що існує нагальна потреба в поглибленому аналізі європейських практик здійснення децентралізації публічної влади в контексті аналізу національних традицій державотворення та новітнього періоду розвитку України. Констатовано, що зарубіжний досвід свідчить про важливість децентралізації публічної влади для держав, які перебувають у стадії глибинних змін у системі регулювання суспільних відносин, у тому числі й України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Лазаренко, Л. "У ПОШУКАХ «ІДЕАЛЬНОЇ» В’ЯЗНИЦІ (ВІД ЗАРОДЖЕННЯ ІДЕЇ ДО ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ)". Вісник Пенітенціарної асоціації України, № 2 (19 вересня 2019): 125–33. http://dx.doi.org/10.34015/2523-4552.2019.2.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті з’ясовано зміст концепту «ідеальної» в’язниці в історичному дискурсі та його реалізацію на практиці в межах в’язничних перетворень у зарубіжних країнах упродовж XVIII–XX ст., проаналізовано вплив пенітенціарних ідей І. Бентама на практику виконання покарань та тюремну архітектуру, а також трансформацію концепту нагляду в сучасному світі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Соколова, І. О., та А. Ю. Філіппова. "АНАЛІЗ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ЩОДО БУЛІНГУ В ОСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ". Актуальні проблеми держави і права, № 92 (24 січня 2022): 130–40. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i92.3269.

Повний текст джерела

Анотація:

Соколова І. О., Філіппова А. Ю. Аналіз судової практики щодо булінгу в освітніх закладахУкраїни. – Стаття.У статті проаналізовано п’ять судових справ щодо вчинення булінгу (цькування) в освітньомусередовищі в Україні. Підкреслюється, що така серйозна проблема, як булінг, у всьому світі існуєдосить давно. Україна, як і більшість зарубіжних країн, перебуває на початковому етапі становлення антибулінгової протидії.Визначено поняття та основні ознаки, риси та соціальну природу булінгу, його характеристикуз точки зору чинного законодавства та наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців.Проаналізована практика деяких країн світу щодо протидії явищу булінгу.Наголошується, що натепер в Україні спостерігається відсутність одного критерію для вирішення справ, в яких склад адміністративного правопорушення є однаковим або дуже подібним. Складність винесення уніфікованих постанов зумовлена тим, що явище булінгу для сучасної юриспруденції є досить новим.З’ясовано, що нині відсутнє чітке розуміння сутності булінгу, його характерних ознак. Через це на практиці досить складно ідентифікувати булінг як під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і судового розгляду.Встановлено, що в кримінально-правовій науці явище булінгу не має об’єктивізації. Дії, у якихпростежується перехід до агресивних дій (завдання шкоди здоров’ю людини), виходять за межі визначення адміністративного проступку і мають ознаки злочину. У такому разі має місце запровадження окремої кримінально-правової відповідальності за вчинені дії.Зауважується, що необхідне створення дієвого правового механізму протидії явищу булінгу, якемає ґрунтуватися на досвіді інших країн світу, адже досліджувaна нами проблема не має кордонів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Димитрієва, Т. В. "ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ПРИЗНАЧЕННЯ БІЛЬШ М’ЯКИХ ПОКАРАНЬ, НІЖ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗАКОНОМ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ ТА УКРАЇНІ". Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право", № 34 (2021): 109–15. http://dx.doi.org/10.34142/23121661.2021.34.15.

Повний текст джерела

Анотація:

У поданій статті досліджуються проблемні питання призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом у Кримінальному кодексі України та нормах кодексів зарубіжних країн, порівняння практики застосування норм зарубіжними країнами. На основі проведеного дослідження норм призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, що містяться в кодексах деяких зарубіжних країн, було виявлено зак-ріплення положень, які встановлюють межі «зниженого» покарання, що може призначатись особі, вихід за які є недопустимим. На підставі аналізу приписів Кримінального кодексу України, Республіки Білорусь, Італійської Республіки, Республіки Польща та Федеративної Республіки Німеччина, що закріплюють правила призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом у цій статті формулюються висновки, спрямовані на вдосконалення законодавчої регламентації ст. 69 Кримінального кодексу України. Подальший аналіз практики застосування норм призначення більш м’якого пока-рання, ніж передбачено законом, що міститься в зарубіжних кодексах, може забезпечити внесення змін до статті 69 КК України, а також вдосконалення застосування аналізованого правового механізму в практиці національного судочинства під час призначення покарань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Of journal "Morphologia", Editorial office. "ЧЕТВЕРТА ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ «ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА СУЧАСНОЇ МОРФОЛОГІЇ» ДНІПРО - 2020". Morphologia 14, № 4 (25 вересня 2021): 122–24. http://dx.doi.org/10.26641/1997-9665.2020.4.122-124.

Повний текст джерела

Анотація:

Конференція присвячена 150-й річниці від дня народження професора В.П. Карпова – засновника кафедри гістології та першого ректора Дніпропетровської (Катеринославської) медичної академії.4-6 листопада 2020 року на базі ДЗ «ДМА» відбулась Четверта Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Теорія та практика сучасної морфології», яка проводилась в онлайн-режимі та була присвячена 150-й річниці від дня народження професора В.П. Карпова – засновника кафедри гістології та першого ректора Дніпропетровської (Катеринославської) медичної академії. Перед початком конференції голова оргкомітету Ігор Твердохліб повідомив, що в її засіданнях беруть участь учасники з понад 150 кафедр і підрозділів із різних навчальних, наукових і клінічних установ України та інших країн. Відкриття розпочалось з промови голови конференції, ректора академії, в якій Тетяна Перцева наголосила на інтеграційному векторі конференції, зазначила важливість проведення подібних заходів для формування як фундаментальних, так і клінічних досліджень, а також окреслила сучасні світові тенденції розвитку морфології та основні шляхи його реалізації в нашій академії. З привітальним словом до делегатів конференції звернулись: голова програмного комітету конференції професор Ігор Шпонька; президент Наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України член-кореспондент НАМН України, професор Юрій Чайковський; президент Асоціації патологів України професор Сергій Гичка. На першому пленарному засіданні з доповідями виступили Олександр Луцик (Львів), Сергій Гичка (Київ), Тетяна Христенко (Запоріжжя), Олена Дядик (Київ), Петро Гриценко (Дніпро), Наталія Мар’єнко й Олександр Степаненко (Харків), які висвітлили основні досягнення вітчизняних морфологічних шкіл у співробітництві з вченими інших країн. Особливо цікавими для учасників конференції були круглі столи та майстер-класи, що були проведені Сергієм Луговським (Київ) і Олександром Бондаренком (Дніпро). Матеріали своїх досліджень також представили зарубіжні дослідники – Катерина Федіна (Гродно, Бєларусь), Антон Гапонов (Єкатеринбург, Російська Федерація). Результати клінічних досліджень з використанням морфологічних методів у галузі травматології надала Тетяна Зуб (Дніпро). На завершення першого дня конференції відбулася вільна дискусія щодо медико-біологічних досліджень у сучасному світі та ефективного співробітництва, яку провів Артур Інджикулян (Бостон, США). Наступний день конференції розпочався з майстер-класу та доповіді Олександра Ковальчука (Київ) щодо особливостей використання імерсивних технологій в медичній освіті та практиці, а також Ніни Бондаренко (Дніпро) про застосування трансмісійної електронної мікроскопії в сучасних наукових дослідженнях. Продовженням роботи конференції стали повідомлення зарубіжних колег Катерини Мостової (Єкатеринбург, Російська Федерация) і Марини Шабалєвої (Гомель, Бєларусь), які були пов’язані з розвитком інформаційних і дистанційних технологій викладання базових морфологічних дисциплін. На завершальному засіданні голова оргкомітету Ігор Твердохліб підбив підсумки наукового заходу, висловив подяку всім його організаторам і учасникам, окреслив основні позиції резолюції, а також запросив до участі у подібному заході на базі ДЗ «ДМА» наступного року. Повний відеозапис конференції опублікований за посиланнями: https://youtu.be/OCI1MYUH7ss (перший день);https://www.youtube.com/watch?v=9KjTYs3OMLc&t=7190s (другий день).Основні матеріали конференції – на її офіційному сайті:https://sites.google.com/a/dsma.dp.ua/confmorphology/materiali-konferenciie/konferencia-2020-roku

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Кропивницька, Тетяна. "Хронологія формування основних термінів неолімпійського спорту". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2 (3 січня 2022): 105–8. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.105-108.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Сьогодні широкого вжитку, особливо у вітчизняній спортивній науці та практиці, набув термін «неолімпійський». Проте досліджень з хронології його появи та контексту застосування не виявлено. Мета. Встановлення хронології появи та поширення терміна «неолімпійський» та похідних від нього у науковому колі та практиці. Методи. Аналіз наукової літератури, документальних джерел; синтез; узагальнення; історичний метод; порівняння; систематизація. Результати. На основі аналізу англо-, україно- та російськомовного контенту пошукової системи Google Scholar визначено, що з моменту першої згадки у 1923 р. і протягом тривалого часу термін «неолімпійський» рідко використовувався у наукових публікаціях, а його етимологія тісно пов’язана з олімпійським спортом. У 1980-х роках відбувається інтенсифікація використання цього терміна, що зумовлено виникненням Всесвітніх ігор – головного івенту у неолімпійському спорті. Він починає застосовуватися в контексті спортивної федерації, змагання, спортсмена тощо. Встановлено, що більш широке застосування має термін «неолімпійський(-і) вид(-и) спорту» порівняно з терміном «неолімпійський спорт». Через законодавчо впроваджену термінологію (Закон України «Про фізичну культуру і спорт» в редакції 2009 р.) в Україні порівняно з іншими країнами світу, на сучасному етапі розвитку спорту термін «неолімпійський спорт» набагато ширше впроваджено в науку і практику. В інших країнах цей термін майже не застосовується, як і відсутнє пояснення суті цього соціального явища. Проте можна прогнозувати, що неухильне зростання популярності неолімпійського напряму приведе до більш широкої практики використання терміна «неолімпійський спорт». Описано хронологію появи терміна «неолімпійський» у роботах зарубіжних і вітчизняних науковців, встановлено динаміку поширення та контекст використання в науці та практиці. Ключові слова: термінологія, неолімпійський, спорт, види спорту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

ОСАУЛЕНКО, Світлана. "ДО ПИТАННЯ ДОСЛІДЖЕНОСТІ СВОБОДИ ОБ’ЄДНАННЯ В ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ". Law. State. Technology, № 4 (10 січня 2022): 34–38. http://dx.doi.org/10.32782/lst/2021-4-6.

Повний текст джерела

Анотація:

В Україні значна увага приділяється доступності членства в політичних партіях для кожного громадянина, який має право голосу, адже здійснення пасивного виборчого права можливе лише за умови включення до виборчого списку кандидатів від партії у загальнодержавному окрузі або якщо особа підписує заяву про балотування кандидатом у депутати по кожному одномандатному виборчому окрузі у керівника партії та скріплює її печаткою партії. Таким чином, аналізоване конституційне право стає істотним. Прагнення України до євроінтеграції передбачає, що важливим науковим завданням є розробка пропозицій щодо подальшого вдосконалення українського законодавства у цій сфері, а для цього необхідно оцінити наявні дослідження. Це важливо у зв’язку з актуальністю європеїзації конституційного права України. Метою та завданням статті була аналітична оцінка роботи А.М. Мойсеєва, який проаналізував норми законодавства, що регулюють діяльність політичних партій, органів державної влади, а також громадян щодо реалізації права на об’єднання. Також цей дослідник вивчив низку міжнародно-правових актів у цій сфері, законодавство деяких зарубіжних країн, а також практику судів різних рівнів. Автор робить висновок, що А.М. Мойсеєв обрав досить складну тему дослідження. Це пов’язано не тільки з тим, що політичні права і свободи важко піддаються аналізу з теоретичної точки зору, адже історична практика демократичного існування після виходу з СРСР досить мала, а отже, і доктринальна основа майже не сформована. Подібне зауваження можна адресувати і досвіду нормативного регулювання всіх аспектів конституційного права громадян на об’єднання в політичні партії. За часів існування однопартійної системи вона була діаметрально протилежною сучасній, а тому не становила особливого інтересу для сучасних дослідників. Резюмовано, що дослідження А.М. Мойсеєва має високий рівень складності, оскільки він вирішив поєднати теорію і практику з точки зору вивчення судової практики щодо обраного права. Підкреслено, що такий підхід підвищує актуальність дослідження та можливість застосування сформульованих автором висновків і пропозицій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Yarema, Н. M., O. R. Boyarchuk та O. M. Mochulska. "НЕОНАТАЛЬНИЙ СКРИНІНГ НА ТЯЖКІ КОМБІНОВАНІ ІМУНОДЕФІЦИТИ: РЕТРОСПЕКТИВА І СУЧАСНІСТЬ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (4 березня 2021): 30–36. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11833.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – аналіз даних наукових публікацій, які висвітлюють зарубіжний досвід імплементації тяжких комбінованих імунодефіцитів у неонатальний скринінг. Матеріали та методи. Проаналізовані публікації з баз даних Web of Science, Scopus і PubMed, що описують клінічну й економічну ефективність скринінгу на тяжкі комбіновані імунодефіцити. Тяжкі комбіновані імунодефіцити відносять до найтяжчих станів серед первинних імунодефіцитів. Немовлята із тяжким комбінованим імунодефіцитом схильні до небезпечних для життя інфекцій. Без ранньої діагностики й ефективного лікування їх смертність значно зростає, що зумовлює медико-соціальну значущість цих захворювань. У багатьох країнах впроваджено обстеження новонароджених на тяжкі комбіновані імунодефіцити методом ПЛР для аналізу TREC/KREC. Результати дослідження та їх обговорення. За даними літератури, практичний досвід впровадження у практику неонатального скринінгу на тяжкі комбіновані імунодефіцити у зарубіжних країнах показує, що таке тестування є чутливе і специфічне, має відносно низьку вартість, легко виявляє дітей із безсимптомним перебігом. Зазначені можливості дозволяють швидко виявити порушення клітинного імунітету, ідентифікувати тяжкі комбіновані імунодефіцити, розпочати адекватне лікування пацієнтів, проводити заходи для попередження розвитку інфекцій та рятувати життя. Висновки. Тяжкі комбіновані імунодефіцити відповідають критеріям включення нозології в систему широкомасштабного неонатального скринінгу, а зарубіжний досвід впровадження в практику неонатального скринінгу може бути корисним для України. Cкринінг на тяжкі комбіновані імунодефіцити новонароджених можна імплементувати у клінічну практику в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Chumak, Oksana. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ІНТЕРПРЕТУВАННЯ ТА ЕКОНОМІЧНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2 (18) (2019): 52–59. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-2(18)-52-59.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано вітчизняні та зарубіжні нормативно-правові документи, за якими визначаються основні класифікаційні ознаки об’єктів та видів державної власності. Систематизовано та характеризовано види підприємств державної форми власності та інституціональних одиниць державного сектору економіки в розрізі різних правових ознак. Розглянуто порядок управління корпоративним правами об’єктів державної власності. Розкрито сутність суб’єктів господарювання з державною часткою у статутному капіталі за правовим форматом. Наведено огляд основних моделей власності, за якими здійснюється управління державними підприємствами за зарубіжною практикою. Узагальнено напрями забезпечення ефективної нормативно-правової бази для державних підприємств з позиції еталону ОЕСР.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

БОБИЛЬ, В. В., та О. А. ТОПОРКОВА. "ГНУЧКЕ ПЛАНУВАННЯ У ВНУТРІШНЬОМУ АУДИТІ ЯК СПОСІБ РЕАГУВАННЯ НА НЕПЕРЕДБАЧУВАНІ РИЗИКИ". REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, № 5 (21) (17 червня 2021): 116–24. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/243649.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Робота присвячена огляду підходів до визначення простору аудиторської перевірки із застосуванням ризик-орієнтованого та ковзного планування. Методика. Для вирішення задач такого класу в роботі запропоновано застосувати системний підхід, узагальнення та порівняння. Результати. У роботі наведено аналіз діючої нормативної бази щодо організації внутрішнього аудиту. Узагальнено досвід вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо можливості гнучкого корегування аудиторського завдання та реагування на непередбачувані ризики. Визначено роль внутрішнього аудиту для системи управління суб’єктом господарювання, системи внутрішнього контролю та політики управління ризиками. Встановлено, що наявність постійної комунікації з менеджментом суб’єкта господарювання є запорукою швидкого реагування на виклики. Оцінка ризиків за участю менеджменту дозволить зосередитися на тих бізнес-сегментах (процесах), які потребують нагальних аудиторських перевірок. Наукова новизна. Інтерпретовано цикл управління ризиками, який застосовується в практиці управління проектами, для потреб планування у внутрішньому аудиті. Визначено порядок формування аудиторського периметру на підставі результатів ризик-орієнтованого відбору об’єктів аудиту. Практична значимість. Впровадження циклу управління ризиками в практику внутрішнього аудиту дозволить забезпечити якісне планування аудиторського завдання та включення до аудиторського периметру саме тих об’єктів (напрямів), за якими ідентифіковано найбільші загрози та ризики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

ЧЕРВІНСЬКА, Любов, та Тетяна ЧЕРВІНСЬКА. "МЕХАНІЗМ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ У СФЕРІ РОЗБУДОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління 60, № 1 (24 лютого 2022): 61–69. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4625-2021-1(60)-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблематика менеджменту в контексті екологічної соціальної відповідальності сьогодні в центрі уваги багатьох країн і світової спільноти. Її значимість збільшується внаслідок процесів глобалізації, зростаючого впливу діяльності бізнес-структур на довкілля, небезпечності зовнішнього середовища підприємств і регіонів тощо. В менеджменті організацій набули поширення інноваційні практики етики бізнесу, складовою яких є екологічна відповідальність. Метою статті є оцінка теоретичних і практичних аспектів інноваційних практик менеджменту в контексті екологічної соціальної відповідальності бізнесу в країні і за рубежем і визначення напрямів поширення їх використання. Задля цього проаналізовано апробовані інноваційні українські практики та зарубіжний досвід екологічної відповідальності бізнесу, запропоновано ефективні підходи з поширення екологічних ініціатив в діяльності бізнесу, що стосується впровадження інновацій щодо модифікації продукції, використання основних критеріїв, ознак і мотивів екологічної відповідальності компаній, виявлення впливу екологічної складової брендів, застосування екологічно орієнтованого кредитування тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Лихолат, А. О. "Организация научных исследований в академическом и вузовском секторах Киева в период независимости Украины (1991-2017 годы)". Studies in history and philosophy of science and technology 28, № 2 (27 листопада 2019): 41–50. http://dx.doi.org/10.15421/271913.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналізуєються стан і проблеми розвитку наукової сфери України на сучасному етапі, її кадровий потенціал, фінансове забезпечення та перспективи входження до європейського науково-технологічного простору в контексті євроінтеграційного курсу України. Наука покликана знайти такі рішення, які б дозволили здійснити оновлення суспільства, забезпечити перехід економіки на шлях інноваційного розвитку. Саме наука, генеруючи та поширюючи наукові знання, відкриває нові технології, альтернативні джерела енергії, що сприятиме підвищенню рівня життя і переходу на якісно новий рівень прогресу. Високий теоретичний рівень та глибина інноваційних процесів забезпечуються фундаментальними і прикладними дослідженнями. Практикою доведено, що науковий потенціал як визначальний фактор суспільного прогресу дає найкращі результати при умові збалансованої взаємодії фундаментальної науки, де здобуваються новітні наукові знання, прикладних досліджень, які збагачують знання і допомагають його практичному застосуванні, та розробок, за допомогою яких наукові знання трансформуються в новітні технології і товари. У таких умовах принципового значення набуває об’єктивна оцінка роботи окремих дослідників та інститутів у цілому. Існують різні точки зору щодо оцінювання роботи дослідників не тільки в суспільстві, але й у самому науковому середовищі. Уже впродовж тривалого часу триває дискусія щодо необхідності реформування самої НАН України. Новий закон про наукову і науково-технічну діяльність не вирішує усіх складових проблем внутрішнього устрою, взаємин наукової спільноти з суспільством та владою, бачення майбутнього української науки в цілому і НАН України зокрема. Становище вітчизняного наукового комплексу України впродовж останніх десятиліть дуже змінилося внаслідок відсутності з боку влади стратегічного бачення його ролі, затяжних економічної і політичної криз та особливо внаслідок вкрай недостатнього фінансування наукових досліджень, яке не йде в порівняння з зарубіжною практикою. Дослідники вважають дуже незадовільним ставлення до вітчизняної науки з боку держави, суспільства, ЗМІ та бізнес-структур. В Україні склалася хибна практика орієнтації на запозичення науково-технічних результатів та імпорт зарубіжної продукції замість реалізації вітчизняних наукових та науково-технічних досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Перощук, З. І. "Аналіз зарубіжної практики організації міжбюджетних відносин". Бюлетень Міністерства юстиції України, № 10 (2007): 106–12.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Перощук, З. І. "Аналіз зарубіжної практики організації міжбюджетних відносин". Бюлетень Міністерства юстиції України, № 10 (2007): 106–12.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

КУЗЬМІНА, Марія. "ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ЗАРУБІЖНИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД". Humanitas, № 1 (6 травня 2022): 50–60. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2022.1.8.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено сутність понять «компетентний», «професійна компетентність». Зауважено, що фахівець із соціальної роботи повинен поєднувати у собі як професійні компетентності, так і особистісні. Наведено відмінні риси формування професійних (фахових) компетентностей від загальних: відбувається за допомогою лише дисциплін професійного циклу; обов’язкове проходження навчальної та виробничої практики. Встановлено, що у визначеннях щодо поняття професійної компетентності вітчизняні та зарубіжні вчені вказують на її складові. Їх думки щодо складових структури професійної компетентності переважно збігаються. Розглянуто структуру особистісного розвитку соціального працівника. Узагальнення думок вчених дозволило розглянути професійну компетентність соціального працівника у таких аспектах: актуальне, діяльнісне психічне новоутворення особистості; особистісно-професійна характеристика; професійні здібності спеціаліста; результат освіченості спеціаліста. Враховуючи аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури розроблено теоретичну модель формування професійної компетентності соціального працівника, що складається з наступних компонентів: цільового, мотиваційного, функціонального, змістовного, діяльнісного та результативно-корекційного. Синтезувавши результати дослідження, встановлено недоліки підготовки майбутніх соціальних працівників у контексті досліджуваної проблеми (проблема проектування освітнього маршруту з урахуванням пропозицій роботодавців та самих студентів; проблема професійної підготовки викладачів до організації освітнього процесу в рамках компетентнісного підходу; проблема переважання частки теоретичних знань над практичними вміннями; проблема організації змістовної практики студентів у різних установах соціальної сфери; недостатнього рівня сформованості соціально-проектних компетентностей).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Харкавий, М. "Митний пост-аудит: зарубіжний досвід та вітчизняна практика". Світ фінансів, Вип. 3 (2013): 118–25.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Брага, Д. "Скасування «адвокатської монополії» на представництво особи в суді: до актуальності питання". Юридичний вісник, № 2 (1 вересня 2020): 306–14. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.1737.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкривається питання доцільності скасування так званої «адвокатської монополії» на представництво особи у суді. Сьогодні участь адвоката як захисника у кримінальному процесі не викликає жодних заперечень, проте виключне право представництва особи у судах цивільної, господарської, адміністративної юрисдикції адвокатом спонукає до жвавих дискусій серед науковців-про-цесуалістів та юристів-практиків. Дане питання досліджується через призму аналізу судової практики КСУ, чинного законодавства, наукових позицій «за» та «проти» скасування «адвокатської монополії», а також думок практикуючих правни-ків. У статті також розглядається зарубіжний досвід регулювання представництва осіб у судах. Зроблено спробу навести переконливі аргументи недоцільності скасування «адвокатської монополії» в Україні. Автором доводиться думка про правову та соціально-економічну недоцільність конституційних змін у частині адвокатської монополії, оскільки відсутній баланс між зацікавленими цілями та наслідками такої монополії. На думку автора, інститут адвокатури є єдиним професійним інститутом, який може запровадити реалізацію ефективного механізму захисту прав та інтересів у суді. Держава гарантує надання професійної правничої допомоги громадянам через високі вимоги до кандидатури адвоката. Разом із тим, як зазначає автор, ліквідація монополізації адвокатури відкриває доступ на ринок правничих послуг юристів без відповідного свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, що, безумовно, вплине на якість правничих послуг громадянам. У статті зазначено, що скасування «адвокатської монополії» - це поворот назад від проєвропейського вектору нашої держави, оскільки, як показує практика передових країн Євросоюзу, зокрема Німеччини, Італії, Бельгії, Норвегії, Нідерландів, монополія адвокатури на представництво у суді позитивно сприяє професійному правничому захисту клієнтів та їхніх інтересів, а високий рівень захищеності прав і свобод громадян репрезентує належний рівень розвитку громадянського демократичного суспільства, до якого тяжіє Україна.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Карамушка, Л. М. "ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ПЕРСОНАЛУ ОСВІТНІХ ОРГАНІЗАЦІЙ: АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНИХ ПІДХОДІВ". Problems of Modern Psychology, № 3 (24 листопада 2021): 23–30. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-3-3.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу зарубіжних підходів до визначення сутності психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій та організаційно- психологічних умов його забезпечення. Розкрито зміст психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій та основні аспекти його дослідження в зарубіжній науці і практиці. Проаналізовано сутність концепції “healthy schools” («здорові школи»), її основні складові, необхідність впровадження. Показано роль психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій для ефективної діяльності “healthy schools”. Підкреслено, що позитивне психологічне здоров’я є важливим чинником ефективної діяльності освітніх організацій в цілому та задоволеності персоналу роботою та організацією, а також дотримання балансу між роботою та іншими сферами життя. Проаналізовано ряд проблем у психологічному здоров’ї персоналу освітніх організацій, наявність соціальних стигми як бар’єрів для отримання освітнім персоналом послуг із психічного здоров’я. Виокремлено організаційно-психологічні умови для забезпечення психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій на різних рівнях управління освітніми організаціями: а) індивідуальному (турбота персоналу про своє психічне здоров’я; розвиток необхідних професійних якостей; встановлення чітких меж між роботою та домашнім життям та інше); б) груповому (психологічна підготовка управлінських команд; створення віртуальних груп підтримки для освітнього персоналу; розуміння психологічних особливостей різних груп освітнього персоналу та інше); в) організаційному (включення кращих практик щодо психічного здоров’я в навчальні програми; створення культури психологічного здоров’я в школах; регулярне дослідження негативних виявів психологічного здоров’я вчителів; створення сприятливого освітнього середовища та інше); г) міжорганізаційному (розробка та впровадження інтернет-ресурсів для інформаційної підтримки освітнього персоналу; використання інтерактивних форм надання психологічної допомоги освітньому персоналу; надання місцевими органами влади соціальної підтримки освітньому персоналу та інше).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Драгомирецька, Наталія, та Марина Дургарян. "ДЕРЖАВНО-ГРОМАДЯНСЬКЕ ПАРТНЕРСТВО В СФЕРІ ДОНОРСТВА КРОВІ ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ". Public management 24, № 4 (20 березня 2020): 94–109. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-4(24)-94-109.

Повний текст джерела

Анотація:

Викладено питання побудови державно-громадянського парт- нерства у сфері донорства крові як складової публічного управління. Зроблено особливий акцент на одному з важливих суб’єктів публічного управ- ління — громадських об’єднаннях, які відіграють вагому роль у розвитку безоплатного добровільного донорства крові. Висвітлена у статті проблема- тика розглядається з кількох позицій, а саме: розуміння ролі громадськос- ті та громадських об’єднань у розвитку донорства крові в науці та практиці публічного управління України та в зарубіжних державах; досвіду роботи громадських об’єднань у межах державно-громадського партнерства і дер- жавно-приватного партнерства; виокремлення найбільш доцільного для України зарубіжного досвіду участі громадських об’єднань у розвитку до- норства крові як суб’єкта публічного управління та адміністрування. Порів- няння досвіду зарубіжних держав і української практики продемонструвало ті потенційні можливості громадських об’єднань, які не використовуються в Україні. Показано, що розвиток громадянської відповідальності та громадян- ської активності в донорстві крові тісно пов’язані з публічною політикою у даній сфері. Остання, своєю чергою, сприяє формуванню певної моделі дер- жавно-громадянського партнерства у сфері донорства крові, яке розвинене в зарубіжних державах. Наведено приклади результативного поєднання дер- жавно-громадянського та державно-приватного партнерства в зарубіжних державах задля розвитку донорства крові. Акцентовано увагу на сучасних тенденціях у світовій практиці щодо формування соціального капіталу дер- жави, де донори крові є цінністю держави. Форми побудови державно-гро- мадянського партнерства залежать від традицій публічного управління та системи охорони здоров’я різних держав. В українському законодавстві констатується відповідальність органів публічного управління за розвиток донорства крові та визначаються можливості участі громадськості в органі- зації та пропаганді донорства крові та її компонентів серед населення. Втім не розроблена методологія побудови державно-громадянського партнерства у сфері донорства крові. Продемонстровано, що в українській науці публіч- ного управління відсутні наукові фундаментальні дослідження означеної проблематики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Кміть, В. М., та К. О. Семенчук. "ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД СПРАВЛЯННЯ ПОДАТКІВ НА СПОЖИВАННЯ ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ У ПОДАТКОВІЙ ПРАКТИЦІ УКРАЇНИ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 31–36. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-05.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню зарубіжного досвіду споживчого оподаткування та визначенню перспективних напрямів упровадження міжнародної практики такого оподаткування в Україні. Вирішення поставлених у статті завдань здійснено за допомогою таких загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: аналізу та синтезу, систематизації та узагальнення, порівняння, графічного методу. Подано визначення поняття «податки на споживання», представлено класифікацію цих податків. Податки на споживання розглядаються як сукупність непрямих податків, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни і сплачуються кінцевими споживачами товарів, робіт і послуг. Визначено передумови створення та економічну сутність податку на додану вартість, акцизного податку та мита. Проаналізовано структуру податків на споживання у доходах Зведеного бюджету України та ВВП протягом 2014–2019 рр. і з’ясовано, що держава спрямовує фіскальне навантаження саме на споживче оподаткування. Також виявлено, що найбільшу частку у доходах Зведеного бюджету України займає ПДВ. Розглянуто зарубіжний досвід оподаткування податками на споживання, представлено теоретико-практичні аспекти споживчого оподаткування в зарубіжних країнах, особливості адміністрування податків на споживання, визначено недоліки системи такого оподаткування в Україні та перспективні напрями її вдосконалення. Зроблено висновок, що для України дуже важливим є вдосконалення податків на споживання, враховуючи досвід зарубіжних країн, адже ці податки є вагомим джерелом доходів державного бюджету, а також важливим інструментом державного регулювання. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що обґрунтовані в роботі висновки та пропозиції можуть бути використані органами законодавчої і виконавчої влади у процесі подальшого реформування національної системи оподаткування в частині справляння податків на споживання. Продовжити дослідження доцільно в напрямі розроблення податкових механізмів, котрі спроможні забезпечити найбільш ефективне справляння податків на споживання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Пушкар, Сергій Іванович. "ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ СУДДІВСЬКОГО ВРЯДУВАННЯ: ЗАРУБІЖНІ МОДЕЛІ". Актуальні проблеми політики 63 (7 вересня 2019): 99–110. http://dx.doi.org/10.32837/app.v63i0.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено аналіз практики діяльності органів суддівського самоврядування зарубіжних країн. Здійснено науково-теоретичне дослідження типовихмоделей суддівського самоврядування для країн Європи. Виділено основні повноваження органів суддівського самоврядування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Павлюк, К. С. "Волонтерський рух: зарубіжний досвід та вітчизняні практики". Інвестиції: практика та досвід, № 13/14, липень (2015): 87–93.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Драгомирецька, Наталія, та Марина Дургарян. "ПРАКТИКА ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ДОНОРСТВОМ КРОВІ В ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВАХ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ". Public management 23, № 3 (20 березня 2020): 109–23. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-109-123.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлено результати дослідження щодо доцільності запро- вадження в Україні практики публічного управління донорством крові за- рубіжних держав. Виокремлено чотири площини розуміння ролі і місця пу- блічного управління в донорстві крові: академічна, управлінська, експертна, фахова (на рівні практики роботи служб крові). Акцентовано увагу на управ- лінській складовій. В українській науці публічного управління ця пробле- матика не досліджується і не виокремлюється як важлива сфера науки. В практиці публічного управління донорством крові в Україні домінує органі- заційно-правовий аспект, а форми і методи роботи щодо залучення донорів та створення банків крові є обмеженими і застарілими. Наведено конкретний досвід зарубіжних держав у публічному управлінні донорством крові, а та- кож розглядається питання про суб’єктів публічного управління та політику держав щодо донорства крові, про форми і методи залучення до добровіль- ного і свідомого донорства крові. Для України запропоновано досвід кількох держав, який не потребує великих фінансових вкладень і може ґрунтуватись на традиціях публічного управління України та відношенні населення до донорства, зокрема: відповідальність суспільства; використання сучасних інформаційно-комунікаційних засобів; залучення громадських організацій; проведення інформаційно-пропагандистських кампаній; формування гро- мадської думки; створення мобільних центрів; формування та розвиток сис- теми стимулювання і вдячності від органів публічної влади; систематизація правових норм щодо донорства крові та кола донорів, а також розширення можливостей громадських організацій у сфері донорства крові; розвиток та підвищення активності асоціацій, клубів та ін. донорів. Роль публічного управління вбачається у створенні всіх умов для розвитку державно-при- ватного та державного-громадянського партнерства у сфері донорства крові. Зазначається доцільність зміни змісту державної політики у сфері донорства крові в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Божук, Л. "Концептуальні засади розвитку освіти українського зарубіжжя та практика реалізації". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Українознавство, Вип. 10 (2006): 37–41.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Ковриженко, Д. "Інститут вето: зарубіжний досвід, національне законодавство і практика, пропозиції". Часопис Парламент, № 5 (2009): 3–21.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Борсук, О. М. "Зарубіжний досвід і вітчизняна практика розвитку сільської кредитної кооперації". Актуальні проблеми економіки, № 4 (106) (2010): 196–203.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Зарубіжна практика"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями