Добірка наукової літератури з теми "Залучення інвесторів"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Залучення інвесторів".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Залучення інвесторів"
1
Бандура, Тетяна. "ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 17(67) (28 грудня 2020): 15–22. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-2.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто інституційне забезпечення інвестиційної діяльності чотирьох прикордонних областей Карпатського регіону. Проаналізовано доступність та наявність інформації для інвесторів на сайтах державних обласних адміністрацій: Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької. На основі світового досвіду залучення інвестицій у регіони запропоновано створення агенції залучення інвестицій Карпатського регіону з представництвами у кожній з областей з функцією «єдиного вікна» та супроводом інвестора та інтернет-платформи для відображення інвестиційних пропозицій регіону.
2
Косова, Т. Д. "Залучення стратегічних інвесторів в електроенергетику України". Фінанси України, № 6 (2004): 100–105.
Знайти повний текст джерела
3
Косова, Т. Д. "Залучення стратегічних інвесторів в електроенергетику України". Фінанси України, № 6 (2004): 100–105.
Знайти повний текст джерела
4
Косова, Т. Д. "Залучення стратегічних інвесторів в електроенергетику України". Фінанси України, № 6 (2004): 100–105.
Знайти повний текст джерела
5
Boreiko, V. I. "ШЛЯХИ ЗАЛУЧЕННЯ ДОДАТКОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ". Actual problems of regional economy development 2, № 12 (26 квітня 2016): 121–26. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.12.121-126.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджено роль інвестиційних ресурсів в забезпеченні динамічного розвитку економіки країни; проаналізовано динаміку надходження прямих іноземних інвестицій в Україну та депозитів населення, залучених комерційними банками; обґрунтовано, що, для створення сприятливого середовища для інвесторів, Україні необхідно посилити правовий захист комерційних інтересів інвесторів, надати їм податкові пільги, забезпечити страхування їх виробничих і комерційних ризиків, скасувати оподаткування депозитів громадян та відшкодовувати їм всю суму вкладів при банкрутстві комерційних банків.
6
ЗЕЛЬДІНА, ОЛЕНА. "Інвестиційна привабливість України в умовах сталого розвитку". Право України, № 2018/05 (2018): 60. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-060.
Повний текст джерелаАнотація:
Економічна ситуація, яка склалася в Україні на сучасному етапі, та необ хідність забезпечення сталого розвитку потребують використання ефективних регуляторів для забезпечення інвестиційної привабливості країни. Проте статистика демонструє несприятливі тенденції у сфері залучення інвестицій, ідеться, зокрема, про зниження інвестиційної активності інвесторів в Україні. За даними Державної служби статистики України, у 2017 р. в економіку України іноземні інвестори з 76 країн світу вклали 1,6 млрд доларів прямих інвестицій (акціонерного капіталу), що значно менше, ніж у 2015–2016 рр., а це свідчить про значне зниження інтересу інвесторів до України. Мета статті полягає у тому, аби виявити детермінанти, які тим чи іншим чином негативно позначаються на інвестиційній привабливості України, та запропонувати елементи юридичної конструкції інвестиційної привабливості країни в умовах сталого розвитку. Виокремлено детермінанти, які негативно позначаються на інвестиційній приваб ливості України. Встановлено, що негативним фактором для інвесторів є військові дії, які відбуваються у східних регіонах держави. Не менш значущою проблемою є нестабільність законодавства України як перешкода для залучення інвестицій. Про це неодноразово зазначали науковці і державні посадовці, однак у зазначеній сфері немає позитивних зрушень. Невід’ємною характеристикою української дійсності стала корупція, яка торкнула всіх сфер життєдіяльності суспільства. Ще однією проб лемою для інвесторів є зарегульованість тих чи інших процедур у сфері підприємницької діяльності. Для її вирішення законодавець приймає нормативно-правові акти, спрямовані на спрощення різних процедур у сфері підприємництва. Запропоновано елементи юридичної конструкції інвестиційної привабливості України в умовах сталого розвитку, а саме: інвестиційна політика держави; податкова політика держави; забезпечення доступної, прозорої та ефективної системи захисту прав інвесторів; податкові та інші стимули. Автор доходить висновку, що стале зростання економіки України неможливе без інвестиційних надходжень, тому важливо забезпечити стратегію розвитку елементів юридичної конструкції інвестиційної привабливості України.
7
Ніколаєва, М. В., та Є. В. Дергачов. "Особливості та способи захисту інтересів інвестора в зелену енергетику в разі відмови держави від наданих гарантій". Актуальні проблеми держави і права, № 90 (9 серпня 2021): 126–31. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3216.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено актуальній темі в усьому світі – відновлювальні джерела енергії, способи та особливості захисту інвесторів у зелену енергетику. Оскільки вже на 2019 рік у зелену енергетику України було вкладено $ 10 млрд, а держава накопичує борг та не надає гарантованих благ інвесторам, то у статті ми розглянули основні тенденції та способи захисту інвесторів в зелену енергетику, що є нині в Україні. Більшість інвестованих коштів було вкладено іноземними інвесторами, а не повернення обіцяних Україною благ іноземним інвесторам може спричинити міжнародні міжусобиці.
Також Україна потерпає від економічної стагнації через коронавірус, тому зелена енергетика – це, без сумніву, найліпший вихід із ситуації для залучення іноземних інвесторів. Проте недотримання міжнародного договору може призвести до більшої кризи, аніж зараз, з якої українській економіці буде дуже важко виходити. Порушення міжнародної угоди може привести до небажання інших країн співпрацювати з Україною в будь-якій сфері надалі.
У статті було зазначено та проаналізовано зміни, які відбувалися в законодавстві протягом 2020 року (нововведення у закон про «зелений» тариф, підписання меморандуму). Наведено перелік умов, за якими «Гарантований покупець» мав зобов’язання у наданні благ інвесторам відновлювальної зеленої енергетики. Наведено причини, за яких «Гарантований покупець» не виконує своїх зобов’язань, і зазначено статистичні дані щодо боргу держави перед інвесторами на момент травня 2021 року. Також було розглянуто питання, щодо іноземних інвесторів у зелену енергетику України. Проаналізовано їхню позицію та визначено можливі проблеми з країнами, що інвестували.
Необхідне вдосконалення законодавства в цій галузі енергетичних кооперативів в Україні. Окрім економічного законодавства, мусить бути вдосконалено муніципальне законодавство, оскільки територіальні громади та місцеві органи влади відіграють важливу роль у активації створення енергетичних кооперативів. Енергетичні кооперативи дають можливість громадам задовольняти свої енергетичні потреби, використовувати місцеві види палива, ставати енергетично незалежними та бути активними членами енергетичного ринку.
8
ЗЕЛЬДІНА, ОЛЕНА, та ВІКТОР ГРИШКО. "Страхування ризиків як гарантія захисту прав інвесторів на територіях пріоритетного розвитку". Право України, № 2021/07 (2021): 136. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-07-136.
Повний текст джерелаАнотація:
Політична ситуація в Донецькій та Луганській областях відрізняється від інших регіонів України, що пов’язано з воєнними діями та близькістю до лінії розмежування. Для залучення інвесторів до територій пріоритетного розвитку в Доне цькій та Луганській областях законодавець повинен запропонувати різноманітні та дієві гарантії захисту їхніх прав. Враховуючи соціально-економічну та політичну ситуацію в Донецькій та Луганській областях, однією з основних гарантій захисту прав інвесторів повинно стати страхування воєнно-політичних ризиків. Мета статті – виявити проблеми, які заважають застосуванню в Україні інституту страхування воєнно-політичних ризиків, і виокремити основні складові інституту страхування воєнно-політичних ризиків як гарантії захисту прав інвесторів на територіях пріоритетного розвитку (ТПР) у Донецькій та Луганській областях. Законодавство України про інвестиційну діяльність передбачає страхування інвестицій як один із видів гарантій захисту інвестицій, проте відсутність механізму страхування воєнно-політичних ризиків не дає можливість застосовувати на практиці цей інститут права. Отже, необхідно створити дієвий механізм страхування воєнно-політичних ризиків, з урахуванням специфіки ситуації, що склалася у Донецькій та Луганській областях, що дає змогу усунути існуючі про-галини в законодавстві та надасть можливості для покращення інвестиційного клімату України. Основними складовими інституту страхування воєнно-політичних ризиків є: види воєнно-політичних ризиків та суб’єкти, які мають право здійснювати страхування воєнно-політичних ризиків. Законодавець повинен передбачити страхування від таких воєнно-політичних ризиків у процесі здійснення інвестиційної діяльності на ТПР у Донецькій та Луганській областях за обставин, що не залежать від інвестора та мають ознаки ймовірності та випадковості настання: втрата інвестицій та іншого майна інвестора; фізичне пошкодження інвестицій та іншого майна інвестора; зміна умов здійснення інвестиційної діяльності, зокрема скасування пільгового режиму, що унеможливлює виконання інвестором умов, які передбачено договором на реалізацію інвестиційного проєкту на ТПР. Відповідно до законодавства України страхування воєнно-політичних ризиків на ТПР у Донецькій та Луганській областях можуть здійснювати страховики-резиденти самостійно або з перестрахуванням у страховика-нерезидента, а також філії страховиків-нерезидентів, які отримали ліцензію на здійснення страхової діяльності в Україні. Водночас потрібно враховувати, що страхова компанія, яка буде здійснювати страхування воєнно-політичних ризиків, повинна мати: бездоганну репутацію; фінансові можливості; відповідати вимогам, які передбачені законодавством України. Ефективними страховиками воєнно-політичних ризиків, які мають міжнародне визнання та досвід у цьому питанні, є: Міжнародне агентство з гарантування інвестицій (MIGA) та Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC).
9
Степанкова, Т. М. "Інструменти залучення інвесторів до розвитку малого і середнього бізнесу територіальних громад". Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, № 4 (2007): 93–106.
Знайти повний текст джерела
10
Оксенюк К.І. "РОЗВИТОК СТАРТАПІВ В УКРАЇНІ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 16 (63) (29 січня 2020): 102–7. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2019-16(63)-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню розвитку стартапів в Україні. Проведено аналіз найуспішніших вітчизняних стартапів, які отримали міжнародне визнання та фінансування від іноземних інвесторів. Проаналізовано рейтинг України у списках міжнародних рейтингів за кількістю стартапів та можливостями залучення на їх реалізацію фінансових ресурсів. Узагальнено основні перешкоди, що найчастіше призводять до збитковості та ліквідації стартапів
Дисертації з теми "Залучення інвесторів"
1
Титова, Н. Р. "Інформаційна технологія проєктування системи залучення інвесторів для просування стартапів". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86889.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведений аналіз предметної області застосування та описана актуальність створення інформаційної технології проєктування системи; обґрунтований вибір середовища розробки; розроблений веб-додаток для залучення інвесторів з метою просування стартапів, що містить необхідну інформацію про інвесторів та бізнес; поєднано інформаційну систему з базою даних, щоб користувачі могли легко відфільтрувати та переглянути інформацію, яка є найбільш актуальною для їх бізнесу; після реалізації проєкту проведено тестування роботи веб-додатка.The analysis of the subject area of application is carried out and the urgency of creation of information technology of system designing is described; reasonable choice of development environment; developed a web application to attract investors to promote startups, which contains the necessary information about investors and business; combines an information system with a database so that users can easily filter and view information that is most relevant to their business; after the project was implemented, the web application was tested.
2
Шуба, Ірина Володимирівна. "Питання управління інтелектуальною власністю стартапів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48903.
Повний текст джерела
3
Кропивка, В. В. "Розширення діяльності підприємства на основі залучення іноземних інвестицій (на прикладі ТОВ "Палві Телеком")". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/20048.
Повний текст джерелаАнотація:
Кропивка, В. В. Розширення діяльності підприємства на основі залучення іноземних інвестицій (на прикладі ТОВ "Палві Телеком") : дипломна робота : 073 Менеджмент / В. В. Кропивка; керівник роботи Ітченко Д. М. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра публічного управління та менеджменту організацій. – Чернігів, 2020. – 59 с.У дипломній роботі обгрунтовується актуальність обраної теми, мети і зміст поставлених завдань, сформульовані об'єкт і предмет дослідження, зазначені обрані методи дослідження. Наведено теоретичні основи залучення іноземних інвестицій у діяльність підприємств, обгрунтована важливість іноземних інвестицій. Наведено оцінювання фінансово-економічного стану підприємства та його зовнішньо-економічної діяльності, оцінка його конкурентноспроможності та організаційне забезпечення процесу розширення діяльності підприємства на основі залучення іноземних інвестицій. Наведено пропозиції, підсумовування пропозицій та рекомендацій щодо залучення іноземних інвестицій.
4
Терехов, Є. М. "Діяльність транснаціональних компаній в Україні". Thesis, КЕІ КНЕУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/59729.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються позитивні і негативні наслідки транснаціоналізації економіки України.Рассматриваются положительные и отрицательные последствия транснационализации экономики. Украины
Considered positive and negative effects of transnationalization of economy of Ukraine.
Частини книг з теми "Залучення інвесторів"
1
Князєва, Т. В., and А. С. Марина. "ДОСЛІДЖЕННЯ КОН’ЮНКТУРИ РОЗВИТКУ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ КРАЇНИ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-27.
Повний текст джерелаАнотація:
Важливе місце у розвитку фінансового сектору країни й забезпеченні економічного зростання держави займає ринок цінних паперів. Досить ліквідний та надійний, він слугує індикатором інвестиційного клімату в країні, сприяє залученню фінансування в перспективні галузі промисловості, дає змогу мінімізувати та диверсифікувати ризики діяльності інвесторів. Різноманітність «запитів» інвесторів зумовлює розвиток ринку та появу нових фінансових інструментів, синтетичних та гібридних цінних паперів. Безперечною є важливість розвитку ринку цінних паперів за забезпечення сталого економічного розвитку країни та добробуту громадян. Фондовий ринок України має значний потенціал до розвитку, а вирішення наявних проблем дасть змогу забезпечити залучення до економіки країни додаткові інвестиційні ресурси. Посилення позицій вітчизняного фондового ринку та його інтеграція до світового фінансового простору створять додатковий великий потік іноземних інвестицій у країну, що стане основою для зростання багатьох галузей економіки.
Звіти організацій з теми "Залучення інвесторів"
1
Пипенко, І. С., та Ю. Б. Мельник. Факторно-критеріальна модель оцінки життєздатності криптоактивів. KRPOCH, 2021. http://dx.doi.org/10.26697/preprint.pypenko.melnyk.1.2021.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ: Відсутність теоретично обґрунтованої системи факторів і критеріїв криптоактивів не дозволяє здійснити системну оцінку життєздатності ринків криптоактивів та розробити механізми їх ефективного управління. Мета дослідження: визначити систему факторів і критеріїв, а також показників криптоактивів, на основі яких розробити факторно-критеріальну модель оцінки життєздатності криптоактивів. Матеріали і Методи: Методологія дослідження базується на системному підході до визначення основних факторів, критеріїв і показників криптоактивів. Використано кваліметричний підхід для розробки факторно-критеріальної моделі оцінки життєздатності криптоактивів. Проведено анкетування 57 фахівців-експертів для визначення вагомості (значущості) факторів і критеріїв у розробленій моделі. Для оброблення даних моделі використовується кваліметричний інструментарій. Результати: Дослідження криптоактивів методами факторно-критеріального аналізу дозволило схарактеризувати систему з 7 факторів і 30 критеріїв, а також 60 показників. Ці фактори, критерії та показники покладено в основу розробленої моделі оцінки життєздатності криптоактивів. Застосування факторно-критеріальної моделі надає можливість порівняти всі компоненти системи критеріїв, навіть, якщо вони вимірюються в різних одиницях, й визначити загальний рівень життєздатності криптоактивів на основі інтегральної оцінки. Висновки: Факторно-критеріальна модель оцінки життєздатності криптоактивів є унікальним інструментом вимірювання рівня як кожної складової криптоактиву в цій моделі, так і в інтегрованій цілісності. Для оцінки та розуміння життєздатності криптоактиву слід вивчати не тільки показники окремих критеріїв, а й їх взаємовідношення та взаємодію. Координація комплексу вибірково залучених критеріїв забезпечуватиме отримання реального результату – підвищення рівня життєздатності криптоактиву. Ця модель може бути рекомендована для емітентів, інвесторів та користувачів криптоактивів.