Добірка наукової літератури з теми "Закон збереження маси"

У статті виділяються розділи і теми курсів фізики, які найбільшою мірою впливають на формування наукового світогляду майбутніх вчителів фізики. До таких тем автори у першу чергу відносять теми, пов’язані з розглядом законів збереження та методичний аналіз прикладів, які є не лише ілюстрацією законів збереження, але й відображають інші фундаментальні закони природи, наприклад, закон взаємозв’язку маси та енергії. Мета: провести теоретико-методичний аналіз методик застосування законів збереження в формуванні наукового світогляду майбутніх вчителів фізики. Задачі: розробити та запропонувати авторську методику подання в курсі фізики процесів розпаду та злиття частинок, основану на використанні законів збереження. Об’єкт дослідження: процес навчання теоретичної фізики в педагогічних університетах Предмет дослідження: особливості використання законів збереження при вивченні процесів розпаду та злиття частинок. Методи дослідження: вивчення праць авторів на пострадянському просторі, присвячених проблемам формування наукового світогляду майбутніх вчителів фізики. Результати: виявлено доцільність застосування чотиривимірної коваріантної форми запису законів збереження при аналізі кінематики процесів розпаду та злиття частинок. Висновки: пропонується один із можливих варіантів розгляду в лекційній практиці викладачів педагогічних університетів процесів розпаду та злиття частинок, в якому акцентується увага не лише на застосуванні законів збереження, але й на важливе прикладне значення зазначених процесів, а також – на важливість застосування в лекційній практиці законів збереження в чотиривимірній коваріантній формі.

У науковій літературі загальновідомою є формула швидкості плоскої детонаційної хвилі, що виведена із системи рівнянь Гюгоніо, проте для сферичного реактора користуватися нею важкувато. Метою роботи стало показати можливість втілення положень теорії вибуху в реагуючих газових середовищах для виводу подібної формули, використовуючи спеціальну модель переходу вибухової хвилі в детонацію. Як і в першому, так і в другому випадку діють закони збереження імпульсу, маси і енергії, тому результати мають бути однаковими або майже однаковими, що і підтвердили розрахунки. Таким чином, отримано формулу дуже просту для користування і більш придатну для вивчення граничних процесів об'ємної детонації.

Працездатність і ефективність теплообмінного апарату залежить від відповідності розрахункових робочих параметрів і реальних умов його експлуатації. В роботі здійснено пошук інструментарію, який дозволив сформувати загальний підхід до прогнозування відкладів в різних типах теплообмінників з різними робочими рідинами. Пошук побудований на розгляді відкладання усередині труби проточного конденсатора у вигляді пористої структури. Представлена модель механізму формування відкладання в трубі у вигляді декількох етапів. Початковий етап – заповнення шорсткостей в матеріалі труби, другий і третій – ущільнення шару різними способами з утворенням гетерогенної пористої структури, у яку проникає робоча рідина. На останньому етапі ущільнення відбувається зменшення проникності до стану гетерогенної пористої речовини, яка є непроникною для рідини. Процеси в структурі досліджені методами прикладної нерівноважної термодинаміки, зокрема, методом «мінімізації виробництва ентропії» в наведених параметрах. Розв'язана задача визначення впливу відкладання на величину необоротних втрат в проточному конденсаторі, простежуючи виробництво ентропії потоком води. Умовно потік води розділений на два, що рухаються паралельно. Нерівноважність і незворотність головного потоку обумовлені в'язкою течією рідини, що містить тверді частки, і масообміном на його кордоні. Нерівноважність і незворотність в шарі пористої структури визначені теплопровідністю твердого скелету і потоку рідини. Задача вирішена методом чисельного моделювання, в основі якого закони збереження маси, зміни внутрішньої енергії, перший і другий закони термодинаміки. Рішення отримано в загальному вигляді з використанням наведених параметрів. На окремому прикладі використані результати натурних випробувань руху води різної жорсткості в циліндричній трубі. Застосування запропонованого методу аналізу на стадії проектування теплообмінного апарату дозволить врахувати реальні умови експлуатації і спрогнозувати міжремонтні терміни

У статті подано математичну модель нестаціонарного процесу деазотації і дегідрогенізація розплаву сталі у вакууматорі камерного типу з аргонною продувкою. Дегазація сталі за допомогою вакууму — поширена серед металургійних підприємств технологія, яка дає можливість досягати надзвичайно низької концентрації водню та азоту у металевому розплаві, що необхідно для підвищення якості сталевих виробів. За відомою гіпотезою спочатку атоми газу знаходяться у розплаві у розчиненому стані. Бульбашки водню і азоту формуються з розчину на поверхні ковшової футерівки при умові достатньо низького феростатичного тиску металевого розплаву. Тиск, необхідний для появи бульбашки, визначається відповідно закону Сівертса. Значною мірою на дегазацію впливає і продувка аргоном, бульбашки якого збирають водень і азот на своєму шляху, спливаючи через розплав. Також важливим завданням є зменшення тривалості дегазації для зберігання температури розплаву на достатньо високому рівні. Проведення чисельних досліджень означеного вище процесу на математичній моделі зменшує витрати часових і фінансових ресурсів, тому побудова моделі є актуальним завданням. Опис плину розплаву і газів у ковші здійснюється на основі законів збереження маси та вектору кількості руху суцільного середовища, що виправдано через дрібний розмір бульбашок і їх велику кількість. З огляду на складність пошуку аналітичного розв’язку нелінійних диференціальних рівнянь у часткових похідних у тривимірній постановці, пропонується використовувати метод центральних різниць, який має достатню точність і широко використовується для подібних задач. Обчислювати математичну модель пропонується у комп’ютерній програмі на мові C#, яка має широкі можливості по програмуванню алгоритмів. Програмний додаток дозволить оцінити вплив інтенсивності аргонної продувки, а також глибини розплаву, на ступінь його дегазації, що може бути використано при впровадженні технологічних рекомендацій у виробництво сталі.

Реформування земельного сектору є одним з пріоритетних напрямків державної політики України. Створення ефективного правового механізму реалізації громадянами свого права у сфері земельних відносин загалом, та розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення зокрема є запорукою розвитку демократичної держави. Метою статті є аналіз особливостей правового регулювання ринку землі сільськогосподарського призначення. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення низки завдань, як-то: 1) аналіз окремих аспектів земельної реформи з початку незалежності України; 2) дослідження особливостей Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»; 3) формулювання положень щодо удосконалення правового регулювання ринку землі сільськогосподарського призначення в Україні. Наукова новизна. Опрацювання положень нормативно-правового регулювання ринку землі сільськогосподарського призначення, зокрема Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» дозволило дійти висновку про необхідність розроблення спеціального нормативно-правового акту щодо охорони ґрунтів i збереження їх родючості, оскільки положень, що містить Земельний кодекс України недостатньо. В умовах реалізації громадянами свого права власності на землю є необхідність доповнення Земельного кодексу України окремим розділом, який чітко визначить права i обов’язки учасників ринку землі сільськогосподарського призначення - іноземних громадян та юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземні громадяни, а також з метою запобігання надмірної долі іноземців на українському ринку землі варто законодавчо закріпити додаткові обмеження. У зв’язку з цим, слід доповнити Земельний кодекс України окремим розділом, який урегулює порядок набуття права власності іноземцями на земельні ділянки в Україні та обмежить кількість землі, яка може перебувати у власності іноземних громадян чи юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни інших держав. Потребує ґрунтовної інвентаризації усі земельні ділянки сільськогосподарського призначення України, створивши Єдиний реєстр земель України. Як висновок, у статті розглядаються етапи впровадження земельної реформи починаючи з часів незалежності України по сьогодні, вивчаються основні нормативно-правові акти, що були прийняті законодавцем задля її реалізації. Дослідження питання розвитку земельної реформи крізь призму історичної ретроспективи дало підстави стверджувати, що в Україні тривалий час існувала монополія державної власності на землю. Визначені права та гарантії громадян у сфері земельних відносин, мали загалом декларативний характер. З прийняттям Земельного кодексу України завершився довготривалий і складний законодавчий шлях від командно-радянської системи до сучасної демократичної системи земельних відносин, де забезпечення реалізації прав людини стало пріоритетним. Тобто проголошувалась рівність права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; гарантувалось невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом тощо. Обґрунтовано, що створення та впровадження ринку землі є необхідним, першочергово з огляду на те, що на сьогодні можна спостерігати велику кількість правочинів щодо купівлі-продажу в обхід передбаченого законодавством мораторію. Доведено, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» став першим нормативно-правовим актом за часів незалежної Україні, що дозволяє власникам землі вільно розпоряджатися нею, більш того він встановлює механізм ринку землі і вводить цю практику у правове поле держави. Дієвість земельної реформи має забезпечуватися комплексною взаємодією Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства юстиції, Міністерства розвитку громад та територій, місцевих громад та груп громадянського суспільства.

Грицишина Л. В. Припинення шлюбу шляхом розі­рвання в сімейному праві України. - Стаття. Статтю присвячено питанням припинення шлюбу шляхом розірвання в сімейному праві України. Наголо­шено, що принципом правового регулювання розірван­ня шлюбу повинна бути нейтральність закону щодо юридичних доказових причин розлучення: право не має впливати на рішення подружжя про розірван­ня шлюбу (ні сприяти розлученню, ні перешкоджати йому), оскільки розлучення - справа в найвищому рів­ні приватна. Аналіз судових рішень, винесених у спра­вах за позовами про розірвання шлюбу, доводить їх типовість та поширення таких «шаблонних» формулю­вань, як «шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися через різні погляди на життя» або «судом установлено, що наразі подружні відносини між сторо­нами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, сторо­ни не бажають зберегти шлюб, позивач на розірванні шлюбу наполягає, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує». Підкреслено, що це дозволяє порушу­вати питання щодо того, чи взагалі необхідно зазна­чати причини, які підштовхнули сторін до подання звернення про припинення шлюбу (хоча процесуальне законодавство вимагає у разі спору про право наводити докази, на які посилається сторона). Зазначено, що розповсюдженою формальною при­чиною розірвання шлюбу є посилання колишнього по­дружжя на факти «подружньої зради», що охоплене правовою категорією «негідна поведінка у шлюбі». На жаль, визначення негідної поведінки не міститься у су­часному законодавстві. Критерії негідності поведінки подружжя сьогодні оцінює суд із позицій моральності, але факти, які доводять непривабливість учинків ко­гось із подружжя в шлюбі, має доводити в суді сторона подружжя-позивач. Пропонуємо тлумачити «негідну поведінку» через факти ігнорування сімейних обов’язків; перебу­вання працездатної особи на утриманні без достатніх на те причин; зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами; насильницькі дії (примушу­вання, побиття), особливо щодо дітей; навмисні дії одного з подружжя, що перешкоджають іншому здійс­нювати своє право на духовний та фізичний розвиток, на здобуття освіти, вияв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку. З огляду на наше дослідження, наголосимо, що з’ясування причин розірвання шлюбу може мати міс­це у суді в обов’язковому порядку під час поширення на шлюбний договір можливостей регулювання окре­мих особистих немайнових прав поряд із майновими.

У статті робиться спроба роз-криття індивідуалізму у філо-софії права Джона Локка. Філо-софсько-правова думка доби Просвітництва перебувала під величезним впливом локківської інтерпретації природнього стану суспільства, в якому вчений роз-глядає основні права людини і, чи не вперше, відносить туди право власності, яке має як буржуазний, так і індивідуалістичний відті-нок. Дж. Локк, продовжуючи ідею договірного походження держави, на відмінну від Т. Гоббса, більше акцентував на індивідуалістичних тенденціях, аніж суспільних, вва-жаючи, що індивід повинен мати політичну, духовну та економічну самостійність і бути вільним суб’єктом вибору та дії. Зосереджуючись на індивідуаліс-тичному аспекті спадщини англій-ського філософа, звернено увагу на його основні філософсько-правові постулати: індивідуальні права на життя, свободу і власність є фундаментальними за своєю суттю та нероздільними одне від інших; свобода є основою всіх інших прав; ця свобода передбачає свободу від різних відносин з іншими, крім тих, в які індивід вступає добро-вільно з урахуванням власного інте-ресу; свобода від залежності щодо інших робить нас людьми; свобода кожного індивіда може бути обме-жена тільки такими правилами і обов’язками, які необхідні для того, щоб забезпечити таку ж свободу іншим; рівність не зрівнює, а обері-гає і стимулює природну несхожість людей; люди є рівноправними суб’єк-тами щодо економічної, духовної та політичної сфери і власної долі; людина має право задовольнити свободу тим способом, якими йому до вподоби, а не порушувати зако-нів справедливості; по суті, інди-від є власником своєї особистості і здібностей, і в цьому відношенні він нічим не зобов’язаний суспільству; лише сам індивід може визначити, в чому полягає його власне благо; право власності є антропологічною константою, а праця – це первинна умова задоволення потреб; людське суспільство складається з ринкових відносин; держава є результатом суспільної домовленості для захи-сту власності індивіда в його особі і у вигляді благ, і отже, збереження впорядкованих відносин обміну між індивідами, які розглядаються як власники самих себе; невтручання держави у приватне життя та осо-бисте процвітання людей.

Наразі питання соціальної стабільності та збереження якості довкілля, подолання екологічно-конфліктних ситуацій на основі пошуку прийнятних екологічно безпечних альтернатив з врахуванням різних, зачасти протилежних або ж антагоністичних, критеріїв стали такими ж важливими для сучасного суспільства, як і отримувані економічні чи соціально-економічні вигоди від використання природних ресурсів. Незважаючи на те, що інженери та екологи відіграють важливу роль в процесі прийняття рішень, що стосуються потенційно небезпечної для довкілля, життя і здоров’я людей діяльності, наразі саме посадовці та політичні діячі мають відповідати за ці рішення, забезпечуючи досягнення компромісу між різними суспільними інтересами. Водночас зростає не тільки роль управлінських рішень, що стосуються довкілля, а і їх складність, яка потребує участі в прийнятті рішень більшої кількості зацікавлених осіб. Прийнятий в 2017 р. Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» встановив чіткі правові та організаційні засади і відкрив нові можливості для проведення екологічної експертизи та регулювання господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з залученням в процеси прийняття рішень широкої громадськості. Втім, на заваді практичній реалізації Закону, і, відповідно, прийняттю об’єктивних рішень щодо планованої діяльності уповноваженими органами державної влади на основі належної екологічної експертизи планів та проектів, що можуть шкодити довкіллю, часто стоять недостатня якість та нерелевантність оцінок впливу на довкілля планованої діяльності. Основною задачею проведених нами досліджень був аналіз звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності в с. Городок, Рівненського району, Рівненської області, визначеної як «Реконструкція промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості», розробленого суб’єктом господарювання, що представляє інтереси відомої корпорації «Кроноспан». В звіті було виявлено ряд відступлень від вимог чинного Закону, недостатньо повне врахування при оцінці впливу очевидних та ймовірних небезпек для життєдіяльності місцевого населення та стану довкілля, неповноту інформації, необхідної для обґрунтування об’єктивних висновків, а також деякі дискусійні оцінки щодо наслідків планованої діяльності та інші недоліки.