Дисертації з теми "Закономірності формування"

Ефективним методом підвищення стійкості металів і сплавів, що експлуатуються впродовж довгого часу в умовах одночасної дії високих температур і агресивних середовищ, є дифузійне насичення їх поверхні елементами, що здатні утворювати інтерметалідні сполуки на основі нікелю і алюмінію, що володіють високою корозійною стійкістю в розплавах рідких лужних металів.

Дисертація присвячена питанням раціональної експлуатації підземних сховищ газу України шляхом обґрунтування збільшення активного об’єму ПСГ, що працюють у газовому режимі роботи, за рахунок осушення порового простору. Обґрунтована закономірність осушення порового простору ПСГ, розроблена математична модель осушення порового простору сховища, проведена апробація отриманої залежності на прикладі покладів Дашавського ПСГ. На базі експериментальних досліджень процесу осушення порового гростору розроблено емпіричну залежність максимальної зміни залишкової водонасиченості від параметрів пористого середовища та від режимів роботи ПСГ, що дозволило для умов ПСГ України, що працюють у газовому режимі роботи, визначати зміну залишкової водонасиченості покладів та як наслідок зміну газонасиченого порового об’єму сховищ. Проведено статистичний аналіз показників роботи Дашавського ПСГ шляхом побудови годографів циклічної експлуатації ПСГ. Удосконалення методики використання годографів циклічної експлуатації дозволило розробити методику визначення параметрів сховища на основі статистичних показників роботи ПСГ, що дало змогу визначати газонасичений поровий об’єм ПСГ, об’єм газу в застійних зонах сховища та встановити етапи формування газонасиченого порового об’єму сховищ із газовим режимом їх роботи.
В первом разделе проведен анализ общих тенденций развития системы подземного хранения газа в Европе и США, проведен анализ текущего состояния системы подземного хранения газа в Украине описаны основные проблемы и пути их решения. Проведен анализ разработки на истощение Дашавского газового месторождения, на базе которого создано Дашавское ПХГ. Показано, что в настоящее время Дашавское ПХГ работает в режиме “предельного цикла”. На основании анализа литературных источников установлено, что на стадии проектирования и эксплуатации ПХГ, работающих в газовом режиме, не учитывалась такая характеристика порового пространства, как наличие связанной воды. Показано, что на основании литературных источников, в пластах всегда содержится до 30% связанной воды. Во втором разделе на основании теоретических положений подземной гидравлики разработана математическая модель осушки пористой среды, за счет нагнетания ненасыщенного влагой природного газа. Данная математическая модель разработана для режима нагнетания и отбора газа. На базе фактических данных эксплуатации Дашавского ПХГ проведена апробация полученных зависимостей. Установлена величина интенсивности осушки пластов ПХГ в зависимости от режима работы ПХГ. В процессе циклической эксплуатации хранилищ с газовым режимом работы наибольший эффект осушки порового пространства от связанной воды ощущает зона активной фильтрации (приблизительно 6-8%). Эффект осушки порового пространства также ощутим и в зонах пониженной фильтрации и застойных зонах, хотя и в значительно меньшей степени, так зона пониженной фильтрации осушается приблизительно на 1,44%, а застойная зона приблизительно на 0,44%. В третьем разделе описана методика и экспериментальная установка для исследования процесса осушки порового пространства ПХГ. На основании экспериментов разработана эмпирическая зависимость максимальной величины осушки порового пространства от связанной воды в зависимости от проницаемости среды и параметров работы ПХГ. Разработанная математическая модель позволяет определять величину максимального увеличение порового пространства за счет осушки в зависимости от проницаемости пластов и параметров эксплуатации хранилища. Установлена длительность осушки пластов ПХГ для условий газохранилищ Украины. Доказано, что процесс осушки порового пространства от связанной води происходит в течении первых 6-8 циклов эксплуатации хранилища. В четвертом разделе работы проведено статистический анализ параметров работы Дашавского ПХГ путем построения гистерезисных диаграмм эксплуатации хранилища. Установлено, что ПХГ с газовым режимом работы имеют три стадии формирования активного газонасыщенного порового объёма ПХГ, сформулированы основные характеристики этапов формирования ПХГ. Разработана методика расчета параметров работы ПХГ на основании статистических характеристик газохранилища, что позволило определять газонасыщенный поровый объем ПХГ и объем газа в застойных зонах хранилища. В результате расчетов параметров хранилища доказано, что за счет осушки порового пространства газонасыщенный поровый объем хранилища увеличился на 6-8% и соответственно возможно увеличение объема хранения природного газу на 189,5 млн.м3 в год.
The thesis is devoted to the rational exploitation of underground gas starage of Ukraine by the increase of active capacity of underground gas storages, which work in gas operating mode, at the expense of void volume desaturation. There has been proved the desaturation regularity of underground gas storage void volume. Besides, the author has developed a mathematical model for desaturation of storage void volume and has conducted the approbation of the received dependence taken as an example the deposits of Dashava underground gas storage. On the basis of experimental research of the void volume desaturation process, it has been developed the empirical dependence of maximum change of residual water saturation on the void environment parameters and on the underground gas storage operation modes. The latter permits to determine the change of residual water saturation of deposits and, as a result, the change of gas saturation of storage void volume for the conditions of Ukrainian underground gas storages, which work in gas operating mode. A statistic analysis of the operation indices of Dashava underground gas storage has been conducted by means of locus function (hodograph) construction of the cyclic underground gas storage operation. The improvement of usage methods of cyclic storage operation hodographs permits to develop the methods for determining the storage parameters on the basis of statistic operation indices of underground gas storage. It, in its turn, gives the possibility to define the gas-saturated void volume of underground gas storage, gas volume in the storage dead zone and to establish the stages of formation of gas-saturated storage void volume with gas operating mode.

Роботу виконано та захищено в Інституті фізики НАН України.
Кохтич Л. M. Закономірності формування об'ємних періодичних структур полімер-наночастинки голографічним методом. - На правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.04.05 - оптика, лазерна фізика. - Інститут фізики НАЛ України, Київ, 2014. У дисертації представлено результати дослідження об'ємних періодичних структур полімер - НЧ різної природи, отриманих голографічним методом. В роботі вперше показана можливість отримання стабільних об'ємних структур з НЧ металу шляхом синтезу НЧ з прекурсору металу, попередньо розподіленого в полімерній матриці. Розроблені та оптимізовані органо-неорганічні нанокомпозити, чутливі в діапазоні 400-520 нм, основані на комерційних доступних акрилових мономерах, які забезпечують ефективний дифузний перерозподіл НЧ різної природи та прекурсору НЧ в полімерній матриці. Досліджені голографічні властивості отриманих нанокомпозитів та механізми впорядкування НЧ. З використанням НЧ різної природи (TiO2, SiO2, ZrO2, LaPO4, CdSe/ZnS, прекурсору НЧ Ag) отримані стабільні об'ємні структури (ґратки пропускаючого типу) з періодом 0.3 - 3 мкм і амплітудою модуляції показника заломлення 0.005 - 0.026, що в деяких випадках на порядок перевищує раніше досягнуті величини. Досліджено дифракційні, люмінесцентні та лазерні властивості періодичних структур з НЧ різних типів.
Kokhtych L.M. Regularities in formation of volume periodic structures polymer – nanoparticles by the holographic method. – Used only as a manuscript. This thesis is for obtaining the scientific degree candidate of sciences (physics and mathematics) by the specialty 01.04.05 – optics, laser physics. – Institute for Physics, NAS of Ukraine, – Kyiv, 2014. The results of study of volume periodic structures polymer – nanoparticles (NP) of different kinds fabricated by holographic method are introduced in this thesis. For the first time it was shown the possibility to obtain the stable volume structures polymer – metal NP by using the synthesis of NP from the metal precursor preliminary distributed in a polymer matrix. Based on commercially available acryl monomers organic-inorganic nanocomposites light-sensitive within the range 400 – 520 nm have been developed and optimized. These materials provide efficient diffusion redistribution of NP and NP precursor in polymer matrix. Holographic properties of the obtained nanocomposites as well as the mechanism of NP ordering have been investigated. Using of NP of various nature (TiO2, SiO2, ZrO2, LaPO4, CdSe/ZnS, precursor of Ag NP), we have obtained stable volume transmission gratings with the period 0.3 - 3 µm and the amplitude of refractive index modulation from 0.005 up to 0.026, that sometimes exceeds by one order the values reached earlier. Diffraction, luminescent and laser properties of the obtained structures were also investigated.
Кохтич Л. М. Закономерности формирования объемных периодических структур полимер-наночастицы голографическим методом. - На правах рукописи. Диссертация на соискание ученой степени кандидата физико-математических наук по специальности 01.04.05 – оптика, лазерная физика. – Институт физики НАН Украины, Киев, 2014. В диссертации представлены результаты исследования особенностей формирования периодических структур полимер – НЧ различной природы: SiO2, LaPO4:Ce,Tb, CdSe/ZnS, TiO2, ZrO2 и Ag голографическим методом. Для достижения поставленных задач, в отличие от известных двухкомпонентных систем, включающих мономер и НЧ, была реализованная идея использования трьохкомпонентной системы, базирующейся на двух акриловых мономерах с разным количеством двойных связей (CH=CH2)m и разной реакционной способностью. Установлено, что оптимальной мономерной составляющей является смесь поли- и однофункционального мономеров. Первый должен иметь высокую скорость полимеризации и формировать трехмерную полимерную сетку, второй, с низкой скоростью полимеризации, – образовывать линейные полимерные цепи и иметь низкое термодинамическое сродство к полимерной сетке, что способствует вытеснению низкореакционного мономера и НЧ из максимумов светового поля в минимумы поля. Показано, что наиболее универсальным вариантом является мономерная смесь, которая состоит с SR444 (m=3) и IBA (m=1). Она обеспечивает эффективное пространственное перераспределение компонент для всех исследуемых НЧ. Использование других комбинаций может обеспечивать дополнительные свойства структур. Для получения высокого контраста структуры, нанокомпозит должен включать не менее 10об.% НЧ. Детально исследован механизм формирования периодических структур полимер - НЧ и усовершенствована его полимеризационно-дифузная модель. Определено влияние фазового разделения, вязкости среды, концентрации мономеров и НЧ на степень их пространственного перераспределения и, соответственно, эффективность структуры. Упорядочение НЧ в полимерной матрице происходит вследствие неоднородной полимеризации и диффузионного перераспределения компонент композита в пространственно периодическом поле. Относительная модуляция объемной концентрации НЧ достигается при концентрационном соотношении SR444:IBA 30:70вес.% составляет 85-99%. В результате, формируется объемная структура, эффективность которой определяется различием показателей преломления в облученных и необлученных областях решетки и степенью пространственного перераспределения компонент. Амплитуда модуляции показателя преломления n1 определяется также соотношением характерных времен полимеризации и диффузионного массопереноса на расстояние порядка периода поля. Максимальное n1 достигается в случае, когда диффузионный массоперенос происходит быстрее, чем формирование полимерной сетки, что определяется условиями голографической экспозиции: интенсивностью и периодом поля, которые составляют I=0.8÷9мВт/см2, Λ= 0.8÷1.2 мкм, соответственно. С использованием НЧ различной природы получены объемные периодические структуры с периодом 0.4 – 2 мкм и величиной n1 0.005 – 0.026, что существенно превышает величины, достигнутые для тех же НЧ в композитах, включающих один мономер. В работе впервые показана возможность получения стабильных объемных структур полимер - НЧ металла с высоким содержанием НЧ и низким уровнем дефектности. Формирование структур происходит в результате синтеза НЧ из металлического прекурсора, периодически распределенного в полимерной матрице. На первом этапе при фотополимеризации в интерференционном поле формируется стабильная периодическая структура (объемная решетка) полимер – металлический прекурсор. Образование НЧ металла происходит, главным образом, после голографической записи вследствие термической обработки. Фотостабильность решеток обеспечивается необратимым диффузионным разделением компонент в процессе записи. В зависимости от условий записи и используемого инициатора средний диаметр НЧ составляет 5 и 3 нм. Образование НЧ серебра подтверждено электронно-микроскопическими и спектральными исследованиями. Исследовано механизмы фото- и термостимулированного синтеза НЧ в полимерных слоях. Для структур с периодом 0.3 – 3 мкм показано, что термоиндуцированный синтез НЧ Ag обеспечивает максимальное значение n1 = 0.02, что в два раза превышает величину, полученную при фотоиндуцированном восстановлении. Предложена наиболее вероятная схема восстановления Ag+ и образования НЧ серебра в периодических структурах. Исследованы дифракционные, люминесцентные и лазерные свойства периодических структур с НЧ различных типов. На базе разработанных материалов изготовлены голографические оптические элементы 1D-2D размерности и РЗЗ-структуры. Стабильность параметров структур сохраняется не менее 8 лет. Дифракционная эффективность одномерных структур на длинах волн 440-650 нм составляет 80-99%, двумерных – 65-70%.

Робота присвячена дослідженню закономірностей формування структури покриттів на основі гідроксиапатиту при осадженні методом магнетронного розпилення. За результатами проведених досліджень виявлено, що для покриттів, обложених в атмосфері Ar + 10% H2O, товщина квазіаморфного перехідного шару на інтерфейсі «підкладка - покриття» на порядок менше, ніж в разі покриттів, сформованих в атмосфері Ar. При додаванні молекул H2O до складу плазмоутворюючого газу реалізуються умови зростання, при яких зародкоутворення кристалічної фази відбувається на більш ранніх стадіях. Встановлено ефект переважного розпилення фосфору з покриття при бомбардуванні поверхні конденсації компонентами плазми на основі результатів чисельного моделювання методом Монте-Карло профілю розподілу конденсованих атомів за допомогою програми SIMTRA і експериментальних даних про зміну ставлення Ca / P в покритті. Виявлено закономірності, що визначають кристалографічну орієнтацію і мікроструктурними будова текстурованих покриттів на основі ГА в залежності від ставлення іонного і атомного потоків, що досягають підкладку, які дозволяють проводити аналіз впливу просторової неоднорідності плазми і умов напилення на особливості структури покриттів.

Обертовий (закручений) рух потокам у вихрових апаратах надається за допомогою направляючих елементів, які можуть мати різне конструктивне виконання. Завихрювачі, які застосовуються в сучасних тепломасообмінних апаратах, дозволяють надати газовому потоку колову складову швидкості, а також формувати часткову закрутку.

Актуальність роботи полягає в тому, що а наш час акумуляторні літій-іонні батареї широко використовуються як джерела енергії для транспортних засобів та сучасної електроніки. Останнім часом вони привертають все більшу увагу, як джерела високої потужності для автомобілів через успіх електромобілів. Щоб задовольнити зростаючий попит на батареї з більш високою щільністю енергії, було зроблено багато досліджень для вивчення нових електродних матеріалів або розробки нових наноструктур електродних матеріалів.

Обґрунтовано особливість розвитку творчих здібностей суб'єкта навчання у царині математики стосовно попереднього привласнення особистістю математичної культури відповідно до рівню розвитку науки на сучасному етапі, що потребує наукового забезпечення по урахуванню функціональних, параметричних і процесуальних закономірностей успадкування названої культури.
Peculiarity of creative abilities development of the subject of study in mathematics is justified with regards to person’s previous assignment of mathematical culture in accordance with the level of science at the present stage, which requires a scientific support to integrate functional, parametric and procedural laws of inheritance called culture.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.11 – технологія тугоплавких неметалічних матеріалів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015 р. Дисертацію присвячено розробці енергоощадної технології фарфору електро-технічного призначення на основі вітчизняної пірофілітової та польовошпатової сировини. При проектуванні складів низькотемпературного електрофарфору використані результати мікрорівневого моделювання поведінки матеріалу при механічних навантаженнях та фізико-хімічних досліджень композицій, що належать елементарному тетраедру A₃S₂–NAS₆–KAS₆–S системи Na₂O–K₂O–Al₂O₃–SiO₂. Область композицій для розробки фарфору з температурою випалу 1200 °С обмежена вмістом компонентів, мас. %: SiO₂ 55÷65, Al₂O₃ 20÷45, K₂O 2÷4, Na₂O 2÷4. Встановлено, що для інтенсифікації спікання та фазоутворення електрофарфору при зниженій температурі випалу необхідним є використання комплексних плавнів та мінералізуючих добавок. На основі досліджень складу та властивостей вітчизняних та зарубіжних польовошпатових і пірофілітових матеріалів обґрунтовано вибір сировини для виробництва низькотемпературного електрофарфору. Встановлено фізико-хімічні закономірності формування низькотемпературного електрофарфору та отримані математичні моделі залежностей його властивостей від складу мас. Розроблено склади і технологічні параметри виготовлення низько-температурного електрофарфору з комплексом високих електрофізичних та механічних властивостей (пробивна напруга Епр = 30 кВ∙мм¯¹, питомий об'ємний електроопір ρV20°С = 4,1·10¹⁴ Ом·см, тангенс кута діелектричних втрат tg δ ·10³= 12,1, міцність на розрив ζрозр = 31 МПа).
Thesis for granting the Degree of the Candidate of Technical Sciences on the spe-ciality 05.17.11 – Technology of Refractory Non-Metallic Materials. – National Technical University "Kharkiv Polytechnical Institute", Kharkiv, 2015. The thesis is devoted to the development of porcelain energy saving technology of electrotechnical designation on the basis of national feldspar and pyrophylite raw materials. The results of microlevel modeling of material behavior at temperature-strength stress and physical-chemical research of mixtures belonging to elementary tetrahedron A₃S₂–NAS₆–KAS₆–S of system Na₂O–K₂O–Al₂O₃–SiO₂ were used when designing low-temperature electroporcelain compositions. The mass area for porcelain designing compositions with firing temperature 1200 °C is limited by component content, weight. %: SiO₂ 55÷65, Al₂O₃ 20÷45, K₂O 2÷4, Na₂O 2÷4. It was shown that for sintering intensification and electroporcelain phase formation at low firing temperature it is necessary to use complex fluxes and mineralizing additives. Based on studies of composition and properties of Ukrainian and foreign feldspar and pyrophylite materials the choice of raw materials for the production of low electroporcelain was justified. The physical and chemical regularities of low electroporcelain formation were shown and the mathematical models of its properties dependence on the mass composition were received. The composition and technological parameters of manufacturing low-temperature eleсtroporcelain with complex of high electrophysical and mechanical properties (breakdown voltage 30 kV∙mm¯¹, volume resistivity 4,1·10¹⁴ Оhm·cm, dielectric loss tg δ·10³= 12,1, tensile strength of 31 MPa) were developed.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.11 – технологія тугоплавких неметалічних матеріалів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015 р. Дисертацію присвячено розробці енергоощадної технології фарфору електро-технічного призначення на основі вітчизняної пірофілітової та польовошпатової сировини. При проектуванні складів низькотемпературного електрофарфору використані результати мікрорівневого моделювання поведінки матеріалу при механічних навантаженнях та фізико-хімічних досліджень композицій, що належать елементарному тетраедру A₃S₂–NAS₆–KAS₆–S системи Na₂O–K₂O–Al₂O₃–SiO₂. Область композицій для розробки фарфору з температурою випалу 1200 °С обмежена вмістом компонентів, мас. %: SiO₂ 55÷65, Al₂O₃ 20÷45, K₂O 2÷4, Na₂O 2÷4. Встановлено, що для інтенсифікації спікання та фазоутворення електрофарфору при зниженій температурі випалу необхідним є використання комплексних плавнів та мінералізуючих добавок. На основі досліджень складу та властивостей вітчизняних та зарубіжних польовошпатових і пірофілітових матеріалів обґрунтовано вибір сировини для виробництва низькотемпературного електрофарфору. Встановлено фізико-хімічні закономірності формування низькотемпературного електрофарфору та отримані математичні моделі залежностей його властивостей від складу мас. Розроблено склади і технологічні параметри виготовлення низько-температурного електрофарфору з комплексом високих електрофізичних та механічних властивостей (пробивна напруга Епр = 30 кВ∙мм¯¹, питомий об'ємний електроопір ρV20°С = 4,1·10¹⁴ Ом·см, тангенс кута діелектричних втрат tg δ ·10³= 12,1, міцність на розрив ζрозр = 31 МПа).
Thesis for granting the Degree of the Candidate of Technical Sciences on the spe-ciality 05.17.11 – Technology of Refractory Non-Metallic Materials. – National Technical University "Kharkiv Polytechnical Institute", Kharkiv, 2015. The thesis is devoted to the development of porcelain energy saving technology of electrotechnical designation on the basis of national feldspar and pyrophylite raw materials. The results of microlevel modeling of material behavior at temperature-strength stress and physical-chemical research of mixtures belonging to elementary tetrahedron A₃S₂–NAS₆–KAS₆–S of system Na₂O–K₂O–Al₂O₃–SiO₂ were used when designing low-temperature electroporcelain compositions. The mass area for porcelain designing compositions with firing temperature 1200 °C is limited by component content, weight. %: SiO₂ 55÷65, Al₂O₃ 20÷45, K₂O 2÷4, Na₂O 2÷4. It was shown that for sintering intensification and electroporcelain phase formation at low firing temperature it is necessary to use complex fluxes and mineralizing additives. Based on studies of composition and properties of Ukrainian and foreign feldspar and pyrophylite materials the choice of raw materials for the production of low electroporcelain was justified. The physical and chemical regularities of low electroporcelain formation were shown and the mathematical models of its properties dependence on the mass composition were received. The composition and technological parameters of manufacturing low-temperature eleсtroporcelain with complex of high electrophysical and mechanical properties (breakdown voltage 30 kV∙mm¯¹, volume resistivity 4,1·10¹⁴ Оhm·cm, dielectric loss tg δ·10³= 12,1, tensile strength of 31 MPa) were developed.

Важливим завданням для підвищення надійності деталей машин і механізмів є вибір і створення конструкційних матеріалів, що мають стабільно високі фізико-механічними властивості. Інтенсивне зношування деталей машин і механізмів, які традиційно виготовляються зі зносостійких сталей і чавунів, призводить до значних втрат матеріалів та енергетичних і економічних ресурсів. Тому проблема зміцнення таких деталей або розроблення більш зносостійких матеріалів для їх виготовлення є досить актуальною. Особливо актуальним це питання є для зносостійких композиційних матеріалів, оскільки в процесі тертя на робочих поверхнях виникають проміжні структури, що здійснюють суттєвий вплив на механізми зношування, а отже, і на експлуатаційну придатність матеріалів.

Ждан І. А. Формування лексичної компетенції у студентів немовних мпеціальностей з використанням інтерактивних технологій : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник Т. О. Пахомова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 61 с.
UA : Робота викладена на 61 сторінці друкованого тексту. Перелік посилань включає 68 джерела. Об’єктом дослідження: процес формування англомовної лексичної компетенції у студентів немовних спеціальностей. Мета роботи: розробити, теоретично обгрунтувати та апробувати методику формування англійської лексичної компетенції засобами інтерактивного навчання. Теоретико-методологічні засади: проблема формування іншомовної лексичної компетенції досліджувалась у працях таких зарубіжних і вітчизняних учених, як В.О.Артемов, Л.В.Банкевич, І.В.Баценко, Б.В.Бєляєв, І.М.Берман, А.Є.Боковня, В.А.Бухбіндер, Н.Г.Вишнякова, В.Є.Горбачов, Ю.В.Гнаткевич, О.Б.Тарнопольський, Н.С.Форкун, О.В.Чічкова, С.П.Шатілов, W.Borber, R.Carter, M.McCarthy, R.Ellis, R.Gairns, D.Gardner, M.Lewis, I.Nation, N.Schmitt. В.Д.Борщовецької, М.О.Бурлакова, О.О.Величка, Н.І.Говорової, Г.І.Іткіса, О.Н.Краснянської, В.О.Кудряшової, З.Е.Кузьменко, Р.І.Мар’ясової, U.Brauße, R.Day, R.Holme, M.Jonak, I.Krakowiak, P.Ur досліджували методику навчання термінологічної лексики студентів, які вивчають іноземну мову у технічних, медичних, економічних, гуманітарних, військових та інших немовних ВНЗ. Отримані результати: розроблений комплекс вправ та методика інтерактивного навчання термінологічної лексики. Формування англомовної лексичної компетенції, що опирається на основні теоретичні та методологічні положення теорії інноваційної освіти і комунікативного методу навчання, виходить з наукового підґрунтя базових для методики навчання іноземних мов наук – дидактики, психології і лінгвістики.
EN : The work is presented on 61 pages of printed text. The list of references includes 68 sources. The presented paper is dedicated to the formation of Lexical Competence in Nonlinguistic Specialties Students Using Interactive Technologies. The object of the work can be defined as the process of formation of English lexical competence in students of non-language specialties. The main aim of the paper is theoretically substantiate, practically develop and experimentally test the effectiveness of the proposed in the study methods of forming English lexical competence by means of interactive learning. It determined the accomplishment of such objectives as: 1. To find out the didactic prerequisites and substantiate the theoretical aspects of organizing interactive vocabulary training for students of non-linguistic specialties for the formation of English-language lexical competence. 2. To study and analyze the psychological patterns of interactive teaching of lexical material to students at the senior level of the University. 3. To study the linguistic features of English vocabulary for students of non-linguistic specialties in order to determine the methodological difficulties of students ' assimilation of terminology. 4. Analyze and clarify the stages of formation of lexical competence and develop an appropriate set of exercises for teaching students of non-linguistic specialties of terminological vocabulary in accordance with the specialty. The scientific novelty of the presented research lies in the study of a theoretically based and developed methodology for the formation of English language lexical competence by means of interactive training of students of non linguistic specialties.

В кваліфікаційній роботі розроблено технології виготовлення деталей: ковпачок регулятора 12707010099, штуцер 95.00.352, гніздо пробки 3170707009 та спеціальні верстатні пристрої для їх реалізації. Прийняті в кваліфікаційній роботі інженерні рішення дали змогу підвищити якість виготовлення деталей та зменшити підготовчо-заключний час на операціях, забезпечили концентрацію операцій а також скорочення затрат на виготовлення деталі. Для забезпечення безпечних умов роботи персоналу розроблено питання охорони праці і безпеки у надзвичайних ситуаціях. Наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі, що полягає в дослідженні процесу теплоутворення при виконанні токарних операцій.
In qualifying paper are development of some parts production process: regulating device cap 12707010099, pipe connection 95.00.352, lug seat 3170707009 and special machine-tool fixtures for their realization are designed. Engineering solutions made in qualifying paper provided the possibility to increase part manufacturing quality and minimize operation setting-up time, ensured operations concentration and reduction in manufacturing prime cost. To secure staff working environment the comprehensive operational health and safety issues for emergencies is developed. Theoretical generalization and decision of scientific task, that consists in study of the heat generation process during turning operations.
ВСТУП 1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 1.1 Аналіз стану питання за літературними та іншими джерелами. Актуальність теми роботи 1.2 Методи вирішення поставлених задач 1.3 Висновки та постановка задач на кваліфікаційну роботу 2 НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА 2.1 Характеристика об’єкту або предмету дослідження 2.2 Оброблення результатів досліджень 2.3 Аналіз і узагальнення отриманої інформації 2.4 Висновки та пропозиції щодо використання результатів виконаних досліджень 3 ТЕХНОЛОГІЧНО-КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА 3.1 Службове призначення та характеристики об’єкту виробництва 3.2 Розроблення технологічного процесу виготовлення виробу 3.3 Визначення кількості обладнання 3.4 Конструювання спеціального оснащення та інструменту 4 ПРОЄКТНА ЧАСТИНА 4.1 Визначення основних і допоміжних площ цеху 4.2 Розробка планів компонування цеху та розміщення обладнання на дільниці 5 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 5.1 Охорона праці 5.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях ВИСНОВКИ ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ ДОДАТКИ