Статті в журналах: "Задача аналізу"

1

Мулеса, О. Ю., В. Є. Снитюк та С. О. Герзанич. "Метод нечіткої класифікації на основі послідовного аналізу вальда". Automation of technological and business processes 11, № 4 (13 лютого 2020): 35–42. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i4.1597.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядаються задачі прогнозування можливості зміни стану об’єкта на основі його оцінки за множиною критеріїв. До таких задач відносять задачі медичного прогнозування, тобто прогнозування можливості виникнення в майбутньому у особи загрозливого для неї стану. Цю задачу можна сформулювати як задачу класифікації, де один з класів відповідатиме великому ступеню ризику виникнення загрозливого стану, а інший – низькому ступеню ризику. В такій інтерпретації задача класифікації може бути розв’язана за допомогою методу послідовного аналізу Вальда, який базується на теоремі Байєса та враховує інформативність ознак, за якими проводиться класифікація. Такий підхід має ряд особливостей, пов’язаних з визначенням порогів та опрацюванням тих значень ознак, які близькі до порогових. В статті показано, що при застосуванні методу Вальда для об’єктів із значеннями ознак, близькими до порогових, можливі випадки отримання протилежних рішень. З метою підвищення ефективності класифікації запропоновано метод нечіткої класифікації. Особливістю розробленого методу є те, що особа, яка приймає рішення, може вказати характер функції належності для визначення близькості заданих значень до порогових і таким чином задати інтервал допустимої зміни порогових значень. Алгоритм обчислює ступені належності заданого об’єкта до кожного з класів. Виконано експериментальну верифікацію розробленого методу для задачі прогнозування невиношування вагітності. На етапі формалізації медичних знань відібрані показники, які можуть бути використані для прогнозування, створена база даних клінічного матеріалу. На модельних прикладах продемонстровано перевагу розробленого методу в порівнянні з методом послідовного аналізу Вальда. Отримані в дослідженні результати можуть використовуватися при побудові прогностичних алгоритмів в медицині.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Дубницький, В. Ю., А. М. Кобилін та О. А. Кобилін. "Пряма і обернена задача визначення параметрів критеріальних рівнянь, отриманих на основі Пі – теореми теорії подібності". Системи обробки інформації, № 1(160), (30 березня 2020): 40–51. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.160.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено поняття систем, які можна фізично реалізувати, як таких систем, що представлені сукупністю фізичних елементів, структурно пов'язаних між собою, і які взаємодіють із зовнішнім середовищем. Для їх дослідження запропоновано використання критеріальних рівнянь, складених на основі Пі – теореми теорії подібності. Показано, що виходячи з вимог теорії подібності ці рівняння співпадають з функцією Кобба – Дугласа. Сформульовану пряму та обернену задачу визначення параметрів критеріальних рівнянь. Пряма задача визначення параметрів критеріальних рівнянь співпадає з задачею ідентифікації функції Кобба – Дугласа. В нашому випадку функцією та аргументами слугують відповідні безрозмірні величини – критерії подібності. Для розв’язання прямої задачі необхідно за даними експерименту з фізичною моделлю технічної системи визначити чисельні параметри цієї функції подібності. Для розв’язання цієї задачі використано алгоритм Марквардта. Пряма задача може бути використана в процесі аналізу технічної системи. Обернену задачу визначення параметрів критеріальних рівнянь можна розглядати як задачу синтезу технічної системи. Для її розв’язання запропоновано двохетапну процедуру. На першому етапі визначають необхідні значення критеріїв – аргументів, на другому визначають безпосередньо значення фізичних параметрів системи, необхідних для забезпечення чисельної величини обраного критерію подібності. Для розв’язання оберненої задачі використано метод дослідження простору параметрів. Наведено чисельний приклад застосування викладеної методики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Zhuravel, I. M., та V. M. Maksymovych. "Кількісний аналіз орієнтації та видовженості зерен на металографічних зображеннях за допомогою перетворень Хафа". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 135–39. http://dx.doi.org/10.15421/40280528.

Повний текст джерела

Анотація:

Однією з форм представлення результатів неруйнівного контролю різноманітних металоконструкцій є металографічні зображення. Це зображення мікроструктури металу, які формуються за допомогою мікроскопа і фотофіксувального пристрою. З погляду матеріалознавства, мікроструктура відображає внутрішню будову металу та складається із різноманітних об'єктів – зерен, меж зерен, карбідів, різноманітних включень тощо, які характеризуються розміром, формою, орієнтацією. Мікроструктура матеріалу є віддзеркаленням його фізико-механічних характеристик. Отже, актуальною є задача аналізу мікроструктури матеріалів, яка надасть нові можливості щодо кількісного оцінювання їх фізико-механічних властивостей. Візуальний аналіз не забезпечує потрібної швидкодії та точності опрацювання, тому для вирішення задачі аналізу мікроструктури найдоцільніше використовувати методи оброблення цифрових зображень. Залежно від поставленої мети, задача аналізу мікроструктури полягатиме у пошуку та обчисленні метричних розмірів складників мікроструктури, оцінюванні їх форми, формуванні певної статистики тощо. У цій роботі розроблено метод кількісного аналізу орієнтації та видовженості зерен на металографічних зображеннях за допомогою перетворення Хафа. Результати цього аналізу є основою для досліджень залишкових напружень та пластичних деформацій металів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Сиваш, С. Б., та Г. В. Соколовська. "МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ В ЗАДАЧАХ ВОДНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 175–80. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.19.

Повний текст джерела

Анотація:

Різке зростання світових цін на енергоносії актуалізує завдання мінімізації витрат матеріалів, електроенергії та інших ресурсів у гідротехнічному будівництві, судноплавстві та суміжних галузях. Дослідження таких завдань має значний теоретичний та вагомий практичний інтерес. Потужними засобами розв’язання широкого кола інженерних задач з практичним змістом є математичний аналіз та диференціальні рівняння. Побудова математичної моделі процесу дає можливість застосування методів оптимізації. Вибираючи певним чином параметри управління, можна оптимізувати цільову функцію, яка залежить від цих параметрів. Формалізація практичної задачі дозволяє відкинути фактори, що не мають визначного впливу на процес. Завдяки цьому стає можливим скласти диференціальне рівняння для дослідження фізичного процесу. Доповнення задачі початковими умовами дає можливість отримати єдиний розв’язок. Зазначимо, що здебільшого отримані диференціальні рівняння є нелінійними та розв’язуються лише наближеними методами. У роботі розглянуто низку інженерних задач з практичним змістом. Зокрема, задача мінімізації поверхні каналу, що омивається; дослідження швидкості руху судна за певних умов; задача мінімізації витрат матеріалів у гідротехнічному будівництві та деякі інші задачі. Для їх розв’язання побудовано відповідні математичні моделі. Методами математичного аналізу функції однієї та декількох змінних, диференціальних рівнянь знайдено точні розв’язки цих задач. Вивчення таких задач веде до більш глибокого розуміння фізичних явищ та процесів і можливості розв’язання задач, що виникають в інженерії та суміжних галузях, зокрема, аеродинаміці, теорії гравітації та у інших областях науки і техніки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Kolomiets, Alyona, Vitaliy Klochko та Olena Stahova. "Професійно-орієнтовані задачі як компонент фундаментальної математичної підготовки студентів технічних університетів та коледжів". Педагогічний дискурс, № 26 (20 травня 2019): 85–93. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.13.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті з’ясовано суть поняття професійно-орієнтована задача, проаналізовано проблему впровадження професійно-орієнтованих задач у навчальний процес як основного компонента фундаментальної математичної підготовки випускників технічних університетів та коледжів. Проаналізовано математичні компетентності, запропоновані вітчизняними та закордонними дослідниками, на основі проведеного аналізу виділено математичні компетентності фахівців технічних спеціальностей: логіко-аналітична, візуально-образна, iнформацiйно-комп’ютерна, дослідницька; інтелектуальна, конструкторська, прогностична. Запропоновано перелік фахово-спрямованих математичних компетентностей, які є критеріями фундаментальної математичної підготовки: концептуальної, операційно-алгоритмічної, застосовної, конструкторської. Проаналізовано основні види діяльності, що здійснюють студенти під час розв’язання професійно-орієнтованих задач: аналітична, графічно-обчислювальна, дослідницька, наведено їх вплив формуванням професійно-спрямованих математичних компетентностей. У дослідженні перераховано вимоги до професійно-орієнтованих математичних задач, наведено приклад професійно-орієнтованої задачі, проаналізовано взаємозв’язок між розв’язанням професійно-орієнтованих задач і формуванням професійно-спрямованих компетентностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Рущицький, Я. Я. "Aналогії між класичною задачею про коливання двох зв’язаних тіл і некласичною задачею про поширення плоских хвиль у двофазній суміші". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 2 (30 квітня 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.02.021.

Повний текст джерела

Анотація:

З метою виявлення аналогій в процедурах аналізу описано та прокоментовано дві задачі: класичну задачу(задачу К) про гармонічні коливання двох зв’язаних між собою абсолютно твердих тіл, підвішених на пру-жинах, і некласичну задачу (задачу Х) про поширення плоских поздовжніх хвиль у двофазній пружній сумішіПобудовано ряд аналогій між цими задачами, які описані у вигляді шести кроків порівняльного аналізу задачК та Х, кожен з яких відповідає певній конкретній аналогії. Акцентовано увагу на корисність спостере-жених аналогій для аналізу задачі про хвилі. Отже, показано, що теорія двофазних сумішей у своєму роз-витку в області теорії хвиль може успішно використовувати аналогії з відповідних задач теорії коливаньдвох взаємозв’язаних коливних систем. З наведених аналогій випливає більш загальний факт, що виявлениймай же 100 років тому академіком Мандельштамом, механізм взаємодопомоги в теорії коливань за цей часрозширив свій вплив і на теорію хвиль.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Левінський, В. М., та М. В. Левінський. "Приклади аналізу сталих процесів в системі автоматичного регулювання засобами MATLAB". Automation of technological and business processes 12, № 2 (30 червня 2020): 48–52. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i2.1810.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Ідентифікація каналу контрольованих збурень залишається актуальною задачею при побудові САР, які забезпечують високу динамічну точність стабілізації регульованої змінної. Ця задача потребує крім знань з теорії випадкових процесів також і навиків застосування сучасних пакетів програм MATLAB, що забезпечують аналіз і синтез систем керування. Мета. Навести приклади застосування пакетів Signal Processing Toolbox та System Identification Toolbox в учбовій задачі ідентифікації динамічних властивостей каналу контрольованих збурень тестового об’єкту керування та виявити вплив на точність визначення параметрів моделі діапазону їх змін, а також інтенсивності та спектрального складу неконтрольованих збурень. Метод. В якості методу дослідження обрано моделювання тестового об’єкту керування в середовищі Simulink. Результати. Наведено експериментальні дані, які характеризують вплив на точність ідентифікації параметрів тестового об’єкту керування зміни його часу запізнення, а також спектрального складу неконтрольованих збурень. Висновки. При відсутності неконтрольованих збурень зміна часу запізнення тестового об’єкту керування не суттєво впливає на точність ідентифікації параметрів його моделі. Ця точність в більшій мірі залежить від інтенсивності неконтрольованих збурень, ніж від їх спектрального складу. В цілому пакети програм Signal Processing Toolbox та System Identification Toolbox можуть бути рекомендовані для підготовки спеціалістів з автоматизації виробничих процесів в отриманні навичок з аналізу сталих процесів в САР.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Yastrebenetsky, M. "Регулювання ядерної та радіаційної безпеки як задача системного аналізу". Nuclear and Radiation Safety, № 3(47) (16 вересня 2010): 25–31. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2010.3(47).06.

Повний текст джерела

Анотація:

Регулювання ядерної та радіаційної безпеки АЕС розглядається як задача системного аналізу. Наведено основні поняття системного аналізу, структурні схеми систем регулювання безпеки, класифікацію цих схем. Описані деякі закони керування в системах регулювання безпеки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Vasiuta, Kostiantyn, Dmytro Chopenko та Nataliia Harmash. "МЕТОД СИНТЕЗУ ВАРІАНТІВ РІШЕНЬ У ВІДКРИТІЙ ЕКСПЕРТНІЙ СИСТЕМІ ПУНКТУ УПРАВЛІННЯ ПОВІТРЯНИХ СИЛ З УРАХУВАННЯМ РЕСУРСНО-ЧАСОВИХ ОБМЕЖЕНЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (26 лютого 2021): 74–80. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.074.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є синтез можливих варіантів досягнення рішень з урахуванням заданих ресурсно-часових обмежень у відкритій експертній системі пункту управління Повітряних Сил. Метою є розробка методу синтезу варіантів рішень у відкритій експертній системі пункту управління Повітряних Сил з врахуванням ресурсно-часових обмежень. Проведений аналіз можливості досягнення множини цільових станів по ресурсам і часу на стрічковій діаграмі Ганта та методами мережного планування та управління. Отримані такі результати. Описані етапи синтезу можливих варіантів, особливості представлення варіанту досягнення цілей. Сформульована задача аналізу реалізуємості варіантів досягнення цілей. Наведений приклад фрагменту графу варіанту досягнення цілей, що відображає процес вирішення задачі у відкритій експертній системі на пункті управління Повітряних Сил. Описаний метод аналізу реалізуємості варіанту досягнення цілей по ресурсам і часу. Запропонована побудова плану реалізації варіанту досягнення цілей. Розглянуто метод, що дозволяє синтезувати нездійсненні плани реалізації. Висновки. Розроблений метод синтезу можливих варіантів рішень дозволяє сформувати в реальному масштабі часу для кожного варіанту розвитку обстановки множину реалізуємих варіантів досягнення цілей (варіантів розподілу ресурсів), якщо вони існують. При цьому враховується той факт, що вихідні дані для розрахунків можуть бути задані як у вигляді точкових значень, так й у вигляді інтервалів можливих значень. Напрямком подальших досліджень є розробка методу коригування варіанту розвитку обстановки у випадку якщо в процесі вироблення рішень для певного виду розвитку обстановки не вдалося сформувати жодного реалізуємого варіанту досягнення цілей

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Мамонтов, Владислав, та Генадій Березінський. "АНАЛІЗ НАУКОМЕТРИЧНИХ ДАНИХ НАУКОВЦІВ НА ОСНОВІ ГРАФУ СПІВАВТОРСТВА". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 89–93. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-20.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню методів аналізу даних наукової діяльності груп науковців, об’єднаних у наукові підрозділи, використовуючи графову структуру даних. Також ставиться задача візуалізації отриманих даних з метою спрощення прийняття управлінських рішень адміністрацією закладів науки та освіти. Робота проведена на основні інформації про науковців, що діють у рамках закладу вищої освіти НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського» та даних, взятих з відкритого джерела – загальнодоступного індексатора Google Scholar. У статті описаний збір даних, методологія побудови графу взаємодії науковців, наведено приклади використання графу для аналізу наукометричної діяльності окремих науковців, та впливу окремих груп науковців на показники загальної групи, що досліджується. Для аналізу використано методи типізації, обчислено показники центральності та вирішена задача про кліку графу. На основі візуалізації даних та виділення кліки зроблено висновки щодо можливості використання результатів аналізу для прийняття управлінських рішень. Дані підходи можуть бути використані для аналогічної аналізу та візуалізації інших груп.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Gorokhovatsky, V. O., D. V. Pupchenko та K. G. Solodchenko. "АНАЛІЗ ВЛАСТИВОСТЕЙ, ХАРАКТЕРИСТИК ТА РЕЗУЛЬТАТІВ ЗАСТОСУВАННЯ НОВІТНІХ ДЕТЕКТОРІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВИХ ТОЧОК ЗОБРАЖЕННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 47 (8 лютого 2018): 93–98. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.093.

Повний текст джерела

Анотація:

Вирішується задача інваріантного розпізнавання візуальних об’єктів з використанням структурнихметодів на основі описів у вигляді множини особливих точок зображення. Проведено аналіз характеристикта засобів програмного моделювання сучасних методів ORB та BRISK для визначення особливих точок.Запропоновано метод бінарного аналізу для формування центрів класів та подальшої класифікації. Проведено програмне моделювання методу у порівнянні з мережею Кохонена, отримано підтвердження результативності розробленого методу для прикладної бази зображень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Зайцева, Н. Н. "Словообразовательный анализ, его объект и основные задачи". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 82, № 3 (2022): 134–36. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-02-2022-122.

Повний текст джерела

Анотація:

Словообразовательная система русского языка анализирует лексические единицы (слова) под разным углом зрения: от слова к морфеме или от слова к слову, учитывая его словообразовательные связи. Словообразовательный анализ так же, как и морфемный анализ, имеет свои цели и задачи. В работах ученых, посвященных этому вопросу, существует общее мнение, что первая задача исследователя при словообразовательном анализе – нахождение производящего слова или сочетания. В связи с этим фактом в статье говорится о задачах словообразовательного анализа, предлагаются алгоритмы разбора, используемые в практике школы и вуза, и различные примеры.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Мулеса, О. Ю., та В. Є. Снитюк. "Розробка еволюційного методу для прогнозування часових рядів". Automation of technological and business processes 12, № 3 (5 листопада 2020): 4–9. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i3.1854.

Повний текст джерела

Анотація:

Процеси прийняття рішень щодо діяльності об’єктів господарювання, як правило, пов’язані з необхідністю аналізу основних показників їх діяльності. Виявлення тенденцій зміни числових показників в часі дозволяє робити припущення щодо їх майбутніх значень. Такі задачі можна звести до задач прогнозування часових рядів, які полягають у дослідженні законів зміни значень ряду та, на основі заданого критерію точності, знаходження прогнозних значень. Аналітичний огляд сучасних наукових публікацій показав, що задача прогнозування часових рядів є актуальною. Існує багато досліджень присвячених розробці ефективних гібридних методів прогнозування, в основі яких містяться декілька інших методів. Дослідження присвячене розробці прогнозної моделі, яка використовує кращі властивості базових моделей прогнозування, дозволяє підвищити точність прогнозу та його волатильність. В ході дослідження було розроблено еволюційний метод прогнозування на основі базових моделей прогнозування. Для обчислення прогнозних значень будується оптимізаційна модель, в яку входять прогнозні значення, обчислені за допомогою базових моделей. Параметри моделі можуть бути визначені за допомогою генетичного алгоритму. Критеріями якості прогнозної схеми були відносна похибка прогнозування, а також волатильність прогнозу. Такий підхід дозволяє зменшити відхилення прогнозних значень від точних. Виконано експериментальну верифікацію розробленого методу прогнозування. Виконано порівняльний аналіз результатів роботи розробленого методу та інших методів прогнозування для часового ряду «Кількість хворих на СНІД». Показано, що використання прогнозної схеми дозволяє як підвищити точність прогнозу, так і покращити його волатильність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Dybach, O., та A. Nosovsky. "Оцінка ймовірності перевищення критеріїв безпеки за результатами ймірнісного аналізу безпеки". Nuclear and Radiation Safety, № 4(68) (23 листопада 2015): 9–13. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.4(68).02.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто в загальній постановці задача з перевірки відповідності ймовірнісних показників безпеки нормативним критеріям. Наведено співвідношення для оцінки ймовірності перевищення критерію безпеки при різних законах розподілу чисельних результатів імовірнісного аналізу безпеки. Запропоновано шкалу нормування ймовірності перевищення критеріїв безпеки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Сілкова, Ельвіра Орестівна. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНИХ ПРИЙОМІВ РОБОТИ НАД СЮЖЕТНИМИ ЗАДАЧАМИ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Інноватика у вихованні, № 9 (11 червня 2019): 353–63. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.120.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано, що в новій редакції «Навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів» особливо значущу роль відведено в курсі навчання математики змістовій лінії «Сюжетні задачі». Метою цієї змістової лінії є формування в учнів загального вміння працювати над задачею, розв'язувати задачі певних видів. Встановлено, що сюжетні задачі є ефективним засобом навчання і розвитку учнів. Задачі в початковому курсі математики, з одного боку, є специфічним розділом програми, який мають засвоїти учні, а з другого – виступають як дидактичний засіб навчання, виховання і розвитку школярів. Отже, задачі дозволяють моделювати практичні ситуації, показувати зв'язок математики із життям. У статті розглядаються теоретико-методичні основи формування загальних прийомів роботи над сюжетними задачами у майбутніх вчителів початкової школи. З метою уникнення недоліків у формуванні уміння розв’язувати задачі запропоновано дотримуватися таких етапів роботи над будь-якою задачею: 1) ознайомлення школярів з умовою задачі; 2) перевірка засвоєння учнями змісту задачі; 3) проведення аналізу задачі або відшукання шляхів її розв’язання; 4) складання плану розв’язання задачі; 5) запис розв’язання задачі; 6) робота над розв’язаною задачею. Проаналізовано кожний етап роботи над задачами. Проілюстровано схеми аналітичного та синтетичного способів аналізу задач. Сутність роботи вчителя з використанням того чи іншого способу аналізу задачі продемонстровано на прикладі такої задачі: «На митницю приїхало для розмитнення 8 вантажних і 5 легкових автомобілів. 9 автомобілів вже оформили всі необхідні документи. Скільком автомобілям ще залишилося оформляти документи?». Представлені записи коротких умов та розв’язання задач різними способами та система вправ щодо формування умінь розв’язувати сюжетні задачі. Запропоновані різні варіанти завдань, щоб допомогти дітям віднайти шлях розв’язання задачі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Киселeв, А. В., A. V. Kiselev, Л. О. Сильва, L. O. Silva, Кирилл Дмитриевич Чередниченко та Kirill Dmitrievich Cherednichenko. "Операторный асимптотический анализ непрерывных сред с высококонтрастными включениями". Matematicheskie Zametki 111, № 3 (2022): 375–92. http://dx.doi.org/10.4213/mzm13447.

Повний текст джерела

Анотація:

С использованием обобщения понятия классической вейлевской $m$-функции, а также связанных с ним формул для резольвент операторов краевых задач изучается асимптотическое поведение решений "задачи трансмиссии" для высококонтрастного включения в непрерывной среде. Для указанной задачи показана сходимость по норме разности резольвент к предельной задаче "электростатического" типа. В частности, результаты работы влекут за собой сходимость спектров семейства задач с высоким контрастом к спектру предельного оператора с точной оценкой скорости указанной сходимости. Разработанный нами метод является общим и потому может успешно применяться и в других задачах этого типа. Библиография: 34 названия.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Pavlenko, M., S. Shilo, I. Borosenets та O. Dmitriev. "НАПРЯМИ РОЗРОБКИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ ТА МЕТОДІВ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 51 (30 жовтня 2018): 24–28. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.024.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі запропоновано шляхи переходу від машиноцентричного до антропометричного підходу при проектуванні автоматизованих систем управління повітряним рухом, з урахуванням сучасних досягнень розробки та впровадження систем підтримки прийняття рішень в складних організаційно-технічних системах. Удосконалення ситуаційного аналізу обстановки для управління процесом інформаційної підтримки прийняття рішень оператором автоматизованих систем управління повітряним рухом передбачає підвищення рівня автоматизації і інтелектуалізацію низки задач до яких відносяться оцінка обстановки, яка складається в зоні відповідальності органу управління; розробка методів представлення знань про завдання виявлення нештатних ситуацій в повітряному просторі; вибір і розробка методів і процедур формалізації знань про обстановку, яка складається; розробка процедур інтерпретації модальних знань; розробка методів вирішення завдань оцінки обстановки, яка складається; розробка методів розв'язання задач розпізнавання та оцінки позаштатних ситуацій в повітряному просторі; оцінка ступеня небезпеки ситуацій, що складаються в межах зони відповідальності органу управління. В результаті даного дослідження визначені напрями розробки та удосконалення інтелектуальних моделей та методів обробки інформації для управління процесом інформаційної підтримки при прийнятті рішень в автоматизованих системах управління повітряним рухом. Запропонований підхід, який передбачає необхідність розробки методів автоматизованого рішення задач оцінки обстановки, а також зміни структури інформаційних моделей і методів управління ними. При цьому ситуації обстановки, що складаються мають бути класифіковані а задача підготовки прийняття рішення має розглядатися як задача розпізнавання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Vitynskyi, P. B., та R. O. Tkachenko. "Нейроподібна структура для задач прогнозування в умовах коротких вибірок даних". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 147–50. http://dx.doi.org/10.15421/40290529.

Повний текст джерела

Анотація:

Задача прогнозування є однією із пріоритетних задач бізнесу. З ростом інструментарію прогнозування, а також із бурхливим розвитком потужностей комп'ютерної техніки цій задачі приділяють дедалі більше уваги. На сьогодні більшість менеджерів провідних компаній мають змогу застосовувати інформаційні системи на основі складного математичного апарату для аналізу даних. Проте проблема розуміння алгоритмів, закладених в основі таких інформаційних систем, а також правильний підбір моделі прогнозування є важливою проблемою, оскільки некоректні прогнози можуть призвести до прийняття неправильного рішення. Проблема поглиблюється у разі опрацювання недостатньої кількості даних, що характерно для розв'язання низки задач. Зокрема, для розв'язання задач прогнозування попиту на новий товар чи нову послугу організації, зокрема в системах електронної комерції, необхідна достатня кількість даних для реалізації процедур навчання. Проте їх невелика кількість, під час застосування наявних методів, призводить до неточних, некоректних прогнозів. Саме тому виникає потребу удосконалення наявних та пошуку нових рішень розв'язання задачі прогнозування в умовах коротких вибірок даних. У роботі запропоновано новий, розроблений авторами, інструмент обчислювального інтелекту для ефективного розв'язання цієї задачі. Описано нейроподібну структуру для підвищення точності розв'язання задач прогнозування в умовах коротких вибірок даних. ЇЇ побудовано з використанням штучної нейронної мережі узагальненої регресії та гібридної нейроподібної структури Моделі Послідовних Геометричних Перетворень з RBF ядром. Подано алгоритмічну реалізацію побудови методу подвоєння входів, що знаходиться в основі роботи системи. Проаналізовано процедури підбору оптимальних параметрів для її роботи. Проведено експериментальне моделювання роботи нейроподібної структури для розв'язання задачі прогнозування. Отримані результати показали високу точність її роботи. Ефективність використання розробленої структури підтверджено порівнянням її роботи з наявними – багатошаровим перцептроном, штучною нейронною мережею узагальненої регресії та машиною опорних векторів. Розроблена нейроподібна структура демонструє точність на основі MAPE відповідно у більше ніж 3, 6 та 10 разів вищу порівняно із відомими методами. Розроблену структуру можна використовувати у багатьох сферах, зокрема електронній комерції, бізнес-аналітиці, тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Babichev, D. T. "Main Tasks of Classical Theory of Gearing and Problems of Optimization Synthesis of Tooth Surface." Bulletin of Kalashnikov ISTU 20, no. 2 (July 25, 2017): 71. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2017-2-71-74.

Повний текст джерела

Анотація:

В классической теории зубчатых зацеплений (по Ф. Л. Литвину) рассматривается две основные задачи: 1) задача синтеза - зная поверхность зубцов одного из звеньев, найти поверхность зубцов другого звена; 2) задача анализа (обратная задача) - известны поверхности зубцов двух подвижных звеньев, найти закон движения ведомого. Предлагается причислить к двум основным задачам теории зацеплений третью - синтез поверхностей зубцов по заданной поверхности зацепления. Эта задача с математической точки зрения существенно иная, нежели две общепризнанные. Она не сводится к задаче синтеза по Литвину. Ее решают, интегрируя численными методами дифференциальное уравнение зацепления. Одна из причин предлагаемого нововведения - перспективность оптимизационного синтеза поверхностей зубцов, основанного на анализе качественных показателей во всех возможных местах контакта зубцов (по С. А. Лагутину - по всему пространству зацепления). При таком синтезе первоначально синтезируют линию или поверхность зацепления: их проводят по местам с наиболее благоприятными или с заданными значениями выбранного критерия нагрузочной способности. Поверхности контактирующих зубцов находят после синтеза линии (поверхности) зацепления. Рассмотрены некоторые проблемы, возникающие при оптимизационном синтезе, основанном на анализе свойств пространства зацепления: двойственность задачи синтеза передач при использовании в целевой функции приведенного радиуса кривизны, проблема вырождения целевой функции и др. Для снятия части этих проблем нужен критерий качества, который, являясь локальным, не только оценивает локальный полезный эффект, но одновременно существенно влияет на глобальный показатель (прежде всего на коэффициент перекрытия). В качестве такого критерия предложена удельная работа поверхностей AF и обоснована целесообразность его использования.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Avramenko, A. O., A. I. Tyrinov, N. P. Dmitrenko та O. V. Kravchuk. "ДИНАМІКА РОЗГІННОЇ ТЕЧІЇ В МІКРОЦИЛІНДРІ, ЩО ПОЧИНАЄ РАПТОВО ОБЕРТАТИСЯ." Industrial Heat Engineering 38, № 6 (20 грудня 2016): 14–20. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.6.2016.02.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті викладені результати теоретичного дослідження розгінної течії нестисливої рідини з раптовим початком обертання мікроціліндра. Задача вирішувалася за допомогою двох аналітичних підходів – методу Фур’є і аналізу симетрії. В ході аналітичного рішення отримано вирази для обчислення профілю швидкості, коефіцієнта тертя та крутного моменту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Khoroshko, Volodymyr, Mykhailo Shelest та Yulia Tkach. "БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЄКТІВ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 114–23. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-114-123.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Багатокритеріальна оцінка ефективності проєктів є актуальним завданням у сфері кібербезпеки. Постановка проблеми. Виникла нагальна потреба в різносторонньому та багатоаспектному оцінюванні ефективності проєктів із забезпечення кібербезпеки на різних етапах (при відборі проєктів, коли робота над ними ще не починалась, у процесі проведення робіт із виконання проєктів з метою оптимізації менеджменту та після виконання проєктів та коли дослідження завершені й можливо прослідкувати результати впровадження цих досліджень). Проте комплексна методика оцінки відсутня. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зазвичай задачі оцінки та оптимізації об’єднують, вважаючи, що кінцева ціль полягає у зіставленні оцінок декількох альтернатив і вибір кращих із них. При такій постановці не розглядається випадок оцінки єдиного проєкту. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Методику, яка дала б можливість отримання нормованої оцінки одного проєкту безвідносно до наявності (або відсутності) інших проєктів, нині не запропоновано. Постановка завдання. Розроблена методика призначена для вирішення актуального завдання проведення системного аналізу й отримання багатосторонньої характеристики проєктів, підвищення достовірності висновків про наукову значущість результатів, про соціальну й економічну ефективність запланованих і виконаних робіт у кібербезпеці. Виклад основного матеріалу. Задача оцінювання складних об’єктів і процесів передбачають зіставлення безлічі різних, зазвичай суперечливих властивостей, що дає підстави віднести ці задачі до класу багатокритеріальних. Вирішення багатокритеріальних задач є утрудненим унаслідок складності їх формулювання. Розроблена методика багатокритеріальної оцінки ефективності проєктів із забезпечення кібербезпеки дає можливість проведення системного аналізу й отримання багатокритеріальної характеристики проєкту, підвищення достовірності висновків отриманих результатів про соціальну та економічну ефективність запланованих і виконуваних робіт у галузі інформаційної безпеки. За допомогою запропонованої методики вирішуються завдання формування системи критеріїв та показників ефективності забезпечення кібербезпеки; побудови формалізованої аналітичної і якісної оцінки забезпечення кібербезпеки за сукупністю критеріїв якості; візуалізованого представлення оцінки проєкту. У перспективі припускається використовувати отримані результати для оцінки ефективності проєктів в інших предметних галузях. Методика неприйнятна в тих випадках, коли якісні показники принципово не зводяться до кількісних (числових) величин і не можуть бути виміряні за існуючими шкалами. Методику не можна використовувати без додаткової модифікації, якщо є такі критерії, які можуть приймати тільки дискретні (цілочисельні) значення. Висновки відповідно до статті. Розроблену методику при деякій модифікації можна застосовувати у різних галузях, зокрема у сфері кібербезпеки, як на етапі відбору проєктів, так і в процесі проведення робіт з виконання проєктів, а також після виконання проєктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Сафоник, А., І. Грицюк, M. Міщанчук та I. Ільків. "ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ЕЛЕКТРОХІМІЧНОГО ОТРИМАННЯ КОАГУЛЯНТУ НА ОСНОВІ ФОТОКОЛОРИМЕТРИЧНОГО АНАЛІЗУ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (27 травня 2021): 97–104. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2021-67-1-14.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблена модельна задача для процесу електрокоагуляційного очищення промислових стічних вод з урахуванням зміни напруги і сили струму. Проведено комп’ютерне моделювання зміни концентрації заліза на виході з електрокоагулятора з часом при змінній величині струму. Розроблена структура лабораторної установки інформаційної системи електрохімічного отримання коагулянту на основі фотоколориметричного аналізу на базі якої проведено експериментальне дослідження процесу, визначено концентрацію загального та трьохвалентного заліза, силу струму та колірність речовини в різні моменти часу зі зміною напруги. В ході опрацювання результатів побудовано графічні залежності RGB-складових кольору води та відповідної концентрації загального заліза і Fe3+ у воді.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Жуковецька, Л. С., та Н. В. Слушна. "CFD-моделювання руху холодоагенту по трубопроводу мультизональної системи кондиціонування повітря". Automation of technological and business processes 11, № 4 (13 лютого 2020): 10–16. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i4.1594.

Повний текст джерела

Анотація:

Технології просторової візуалізації і симуляції роботи технологічного обладнання набули особливої актуальності завдяки тому, що забезпечують істотно більш наочний спосіб розгляду проектованого об'єкта. Віртуальні прототипи, в ролі яких виступають 3D моделі, дозволяють проаналізувати роботу обладнання перед прийняттям проектних рішень. При вивченні та дослідженні моделей істотну допомогу надає анімація – тобто відтворення і демонстрація моделі в процесі її формування або зміни.У даній статті описується моделювання потоку рідини в замкнутому контурі на основі твердотільної просторової моделі елементів мультизональної системи кондиціонування. В якості системи просторового моделювання та аналізу використаний продукт компанії SolidWorks Inc. Для моделювання потоку використовується інструмент Flow Simulation, який включений в SolidWorks і реалізує методи обчислювальної гідродинаміки. При підготовці до дослідження була створена просторова модель і сформована розрахункова область. Суть формування розрахункової області зводиться до виділення на моделі замкнутого контуру, що відповідає умовам наявності стінок зіткнення і обмеженості вхідних і вихідних отворів. Після чого задача аналізу протікання рідини по замкнутому контуру зводиться до вирішення стаціонарної задачі внутрішнього типу. В цьому випадку замкнута порожнина – це і є рідинний простір, а заглушки на кінцях отворів трубопроводу є тими елементами, які завершують формування системи "рідина-тіло". Для такої системи вже можливе проведення гідрогазодинамічного аналізу за допомогою Flow Simulation. Використання комплексу сучасних програмних засобів забезпечило візуальну оцінку картини перебігу холодоагенту по трубопроводу мультизональної системи кондиціонування, необхідну для визначення проблемних місць.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Gorokhovatsky, V. O., та K. G. Solodchenko. "ЗАСТОСУВАННЯ АПАРАТУ АНАЛІЗУ ТА ОБРОБЛЕННЯ БІТОВИХ ДАНИХ У МЕТОДАХ КЛАСИФІКАЦІЇ ЗОБРАЖЕНЬ ЗА МНОЖИНОЮ КЛЮЧОВИХ ТОЧОК". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 48 (11 квітня 2018): 63–67. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.2.063.

Повний текст джерела

Анотація:

Вирішена задача структурного розпізнавання візуальних об’єктів на підґрунті описів у вигляді множини ключових точок зображення. Запропоновано метод бінарного аналізу множин дескрипторів опису для формування центрів класів з метою класифікації у межах заданої бази еталонів. Обговорюються критерії оцінювання ефективності класифікації. Проведено програмне моделювання та дослідження методу у порівнянні з медіанними центрами, отримано підтвердження результативності розробленого методу для прикладної бази зображень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Шалак, В. И. "Анализ vs дедукция". Logical Investigations 24, № 1 (30 травня 2018): 26–45. http://dx.doi.org/10.21146/2074-1472-2018-24-1-26-45.

Повний текст джерела

Анотація:

В настоящей работе рассматриваются четыре вида задач, которые естественным образом возникают в связи с определением логического вывода: 1) проверка доказательства: $\varGamma \langle A_{1},..,A_{n}\rangle A $; 2) поиск интересных следствий: $ \varGamma \langle ...\rangle ?$; 3) поиск доказательства: $ \varGamma \langle .?.\rangle A$; 4) поиск гипотез: $ ?\langle ...\rangle A $. В современной логике основное внимание уделяется задаче поиска доказательств. Ограничительные теоремы Гёделя имеют прямое к ней отношение. В то же время в реальной практике задача поиска гипотез, из которых следует целевое предложение, встречается гораздо чаще, чем задача поиска доказательства. Подробному ее исследованию и посвящена основная часть настоящей работы. Дано предложение $A$, и требуется найти множество гипотез (посылок) $\varGamma$, из которых оно логически выводимо. Выбор подходящих гипотез $\varGamma$происходит на основе логического анализа предложения $A$. Мы можем выделить шесть различных оснований для выбора этих гипотез: 1) принятие явных определений для предикатных и функциональных символов; 2) принятие неявных аксиоматических определений для предикатных и функциональных символов; 3) принятие ранее доказанных теорем; 4) принятие эмпирически истинных предложений; 5) принятие предложений, описывающих результат некоторого действия; 6) принятие правдоподобных гипотез, которые могут иметь отношение к решаемой задаче. В работе построено исчисление, которое формализует задачу аналитического поиска гипотез для данного целевого предложения.DOI: 10.21146/2074-1472-2018-24-1-26-45

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Онипченко, П. М., О. О. Казіміров та С. В. Атрашонок. "Аналіз досвіду сумісного застосування пілотованої та безпілотної авіації збройними силами іноземних держав". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 3(69) (22 липня 2021): 26–31. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.69.03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведений аналіз досвіду сумісного застосування пілотованої та безпілотної авіації збройними силами іноземних держав. За поглядами іноземних військових фахівців, оптимальне сполучення пілотованої та безпілотної авіації дозволяє збільшити ефективність виконання бойових завдань, зменшити кількість втрат вартісної пілотованої авіаційної техніки та екіпажів, а також скоротити матеріальні витрати. Однак, сумісне застосування пілотованої авіації і БПЛА – це складна задача, вирішення якої можливе лише на базі високотехнологічного технічного розвитку. У ході проведеного аналізу визначена сукупність факторів, що визначають характер і напрямки сумісного застосування літаків і БПЛА в сучасних бойових діях, наведені основні варіанти спільного застосуванні літаків і БПЛА з досвіду виконання завдань авіацією в останніх збройних конфліктах та локальних війнах, окреслені завдання, які доцільно покласти на підрозділи безпілотних літальних апаратів при їх сумісному застосуванні із частинами (підрозділами) пілотованої авіації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Угрин, Любомир Степанович. "Підвищення ефективності практичних занять з фундаментальних дисциплін у технічному вищому навчальному закладі". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (2 квітня 2014): 166–70. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.426.

Повний текст джерела

Анотація:

Тенденція до скорочення кількості годин фундаментальних дисциплін примушує шукати нові шляхи для підвищення ефективності викладання. Одним із способів такого підвищення є введення у навчальний процес елементів проблемності [1]. Проблемне навчання полягає у створенні для студентів проблемних ситуацій, усвідомленні і вирішенні цих ситуацій у ході активної пошукової діяльності, в процесі вирішення студентами проблемно-пізнавальних задач. Це все відбувається при максимальній самостійності і під загальним керівництвом викладача.Проблемне навчання дозволяє формувати особливий стиль розумової діяльності і дослідницької активності студентів.До останнього часу вважалося, що єдиним способом навчити студентів вирішувати задачі є практика у розв’язуванні великої кількості задач. Значна частина всього навчального часу, власне, на це витрачається. Та результати такої роботи, зазвичай, скромні: більшість студентів так і не оволодіває загальним підходом до вирішення задач і при зустрічі з незнайомим типом завдання, губиться, не знаючи з чого почати. В кінцевому рахунку ці задачі розв’язуються лише за допомогою викладача. Отже, потреба в зміні цього застарілого методу є нагальною. Але повністю побудувати навчання на основі проблемності – нереально. У студентів, переважно, різний рівень підготовки і різний інтелект. І якщо для когось проблемне завдання виявиться непосильним, то це вносить дезорганізацію у навчальну роботу.Для того, щоб вияснити рівень інтелекту студентів, а також їх здібності до вивчення таких фундаментальних дисциплін як фізика чи теоретична механіка, пропонується на першому практичному занятті провести ряд психологодіагностичних тестів. Це дасть можливість отримати достовірний прогноз оцінки (і, відповідно, рівня набутих і усвідомлених знань) на кінець вивчення студентами даного навчального предмету (фізики, теоретичної механіки), а також дозволить визначити наскільки інтенсивно можна застосовувати елементи проблемного навчання у конкретній групі.До сих пір для перевірки знань, необхідних для вивчення предмету, застосовувався вхідний контроль. За його допомогою можна було виявити той багаж знань, з яким студенти підходять до вивчення дисципліни. Але, як свідчить досвід викладання, вхідний контроль не показує реального рівня базових знань студентів, частина з яких просто забула за час канікул необхідний матеріал, інша частина ставиться до вхідного контролю формально, без інтересу. Використання ж комплексного тестування, яке включатиме відносно полегшений вхідний контроль, тест на визначення рівня інтелекту та тест на розуміння техніки, дасть можливість отримати достовірні дані про потенціал кожного студента в царині конкретної дисципліни (у даному випадку йдеться про фізику і теоретичну механіку).Існує досить значна кількість тестів для вимірювання рівня інтелектуального розвитку. Вартими уваги слід визнати шкали вимірювання інтелекту за Векслером [2], методику Равена [3] та тести Айзенка [4]. Але шкали Векслера є занадто громіздкими, а методика Равена більше підходить для оцінювання логіки мислення. Для здійснення нашої мети найбільш придатними слід вважати тести розроблені англійським психологом Г. Айзенком. Вони дають змогу визначити “коефіцієнт інтелектуальності”, який скорочено позначають “IQ”. У цих тестах використовується словесний, цифровий і графічний матеріал у поєднанні з різними способами формулювання і постановки задачі (зразки завдань наведені нижче, мал. 1).Вставте пропущене число 6 ( 96 ) 1210 ( ... ) 15Вставте слово, яке було б закінченням першого слова і початком другогоКОНТР ( ... ) ИВВставте пропущене число 4 1 22 6 33 2 ?Виберіть потрібну фігуру з шести пронумерованих Мал. 1 Такий змішаний характер тестів дозволяє більш об’єктивно дати загальну оцінку “IQ” студента. Для вирішення завдань встановлюється обмежений час (30 хв.). За кожну правильно вирішену задачу нараховуються бали. Сума цих балів по спеціальній шкалі перераховується в “IQ”. Головне у тестах Айзенка – їх модельний характер.Що стосується тестів на розуміння техніки, то для застосування у комплексному тестуванні краще за все підходить тест Беннета [3]. Його методика використовується з метою визначення технічних здібностей. Студентам пропонується 60 малюнків, які представляють собою технічні задачі. Час проведення тесту не повинен перевищувати 40 хв. Зразок завдань наведений на мал. 2. Особливістю тесту Беннета, на відміну від тестів інтелекту, є його спрямованість на вимірювання досягнень студентів у даній області на момент тестування, в той час як дослідження інтелекту передбачає і прогноз подальшої критеріальної діяльності, тобто передбачення майбутнього розвитку.Отже, провівши за дві академічні години таке комплексне тестування, ми можемо отримати “важелі” для ефективного керування навчальним процесом кожного студента. Звичайно, що тут можливі різні варіанти: трапляються студенти з добрим володінням базовими знаннями, але з посереднім інтелектом і поганим розумінням техніки, а буває і навпаки. Якраз у другому випадку слід застосовувати індивідуальний підхід, аби не втратити потенційно сильного студента. Хоча ідеальним слід вважати варіант, при якому всі три тестування дадуть високі результати. Таким чином, можна зорієнтуватися, наскільки інтенсивним може бути застосування проблемного навчання у даній студентській групі. Який аероплан повертає направо? Яка шестерня здійснює більше обертів у хвилину? Який візок має більше шансів перевернутися на горбі? Які колеса чинять більший тиск на рейки? Мал. 2 “Левова” частка практичних занять з фундаментальних дисциплін витрачається на розв’язування задач. Тому формування культури вирішення задач – є одним з найважливіших завдань. Культура розв’язку задач полягає в тому, що пошук вирішення здійснюється на основі всестороннього аналізу задачі, кожна гіпотеза обґрунтовується, після відшукання правильного розв’язку проводиться ретроспективний аналіз з метою виявлення загальних методів, які були застосовані у даному вирішенні. При цьому слід використовувати особливу систему вправ, де конкретні задачі виявляються лише матеріалом, а метою є послідовне здійснення таких операцій: а) розчленування задачі на елементарні умови та вимоги; б) виявлення залежностей між окремими даними і вимогами; в) побудова схематичної моделі задачі.Обов’язково слід враховувати, що у всіх цих вправах сама запропонована задача не вирішується, щоб не відволікати студентів від головного – аналізу задачі. Особливу роль у формування в студентів культури розв’язуванні задач відіграє завершальний аналіз проведеного вирішення з метою виявлення і засвоєння загальних методів і прийомів розв’язування задач. Доцільно проводити також одночасне вирішення декількох однотипних задач, щоб прищепити студентам розумний підхід до пошуків і конструювання методів розв’язування. Студент повинен набути уміння ставити навчальну задачу і вирішувати її.Тільки детальне знання можливостей конкретного студента, яке викладач повинен отримати буквально на перших заняттях, дозволяє відчути ту межу в студентській свідомості на якій закінчується бездумний перебір варіантів і починається справжній творчий пошук.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Яровий, С. В., та О. Л. Кузнєцов. "Покращення роздільної здатності при спектральному аналізі радіолокаційних сигналів". Системи озброєння і військова техніка, № 2(66) (21 травня 2021): 137–43. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.66.18.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядається задача підвищення ефективності спектрального аналізу радіолокаційних сигналів на фоні шуму за рахунок покращення роздільної здатності. В основу покладена класична операція деконволюції спектра сигнала, яка виконується з використанням фільтра Вінера. Виявлення окремих сигналів здійснюється порівнянням із адаптивним порогом, який формується з урахуванням фонової складової для розділення сигнала і шуму, і локальної складової для видалення заважаючих сателітних піків сигналу, обумовлених обробкою сигналів у приймальному тракті радіолокаційної станції. Для підвищення роздільної здатності застосована нелінійна операція диференціювання результату порогової обробки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Bakhrushyn, Volodymyr. "ЗАРАХУВАННЯ вступників ДО ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ЗАДАЧА БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНОГО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ за УМОВ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". System technologies 3, № 128 (16 березня 2020): 68–79. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-3-128-2020-07.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема аналізу виконання передумов застосування алгоритму Гейла – Шеплі до розподілу вступників є актуальною, оскільки цей алгоритм використовується при прийомі до закладів вищої освіти в Україні та багатьох інших країнах. В роботі визначено основні фактори невизначеності, що стосуються переваг вступників і закладів вищої освіти та впливають на результати розподілу. Перехід до фінансування закладів вищої освіти за результатами діяльності може зменшити вплив цих невизначеностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

СЕМЕНЕЦЬ, Сергій, та Ольга ЛУЦИК. "ЗАДАЧНА СИСТЕМА КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 162–70. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-162-170.

Повний текст джерела

Анотація:

АНОТАЦІЯ Запровадження Концепції Нової української школи, перехід від знаннєвої до компетентнісної парадигми зумовлюють переосмислення змісту й структури математичної компетентності, чинників її розвитку. На часі є дослідження, що акцентують увагу на вивченні задачної системи компетентнісно орієнтованого навчання математики. Мета статті полягає в з’ясуванні змісту та структури задачної системи компетентнісно орієнтованого навчання математики учнів основної школи. Для цього застосовано такі методи дослідження, як теоретичний і структурно-системний аналіз, теоретичне моделювання, змістово-теоретичне узагальнення. Побудована задачна система навчання математики реалізує принцип розвивальної наступності, вона, з одного боку, слугує програмою навчально-математичної діяльності, а з іншого боку – актуалізує тривимірні структури зовнішнього та внутрішнього проявів математичної компетентності. Специфіка цієї системи в різновиді та різнотипності задач, інтеграції дедуктивної суті математики, особистісно-діяльнісної й компетентнісної теорії її навчання. Обґрунтовано думку про те, компетентнісна задача з математики – це різновид рефлексивних задач, у процесі й за результатами розв’язування якої встановлюються зони актуального та найближчого математичного розвитку особистості, відбуваються якісні зміни суб’єкта математичної (навчально-математичної) діяльності, відзеркалені у внутрішніх і зовнішніх вимірах його математичної компетентності. Такі задачі розв’язуються суб’єктами математичної (навчально-математичної) діяльності задля діагностики їхньої математичної компетентності та водночас слугують засобом розвитку такої компетентності. З’ясовано, що класифікаційною основою компетентнісних задач з математики є чотири рівні змістово-теоретичного узагальнення, що вможливлюють виокремлення базових, навчальних, навчально-теоретичних та навчально-дослідницьких компетентнісних задач із математики. Послуговуючись діяльнісним і компетентнісним підходами, в роботі встановлено узагальнений спосіб дій у процесі розв’язування компетентнісних задач із математики. Він забезпечує діагностику та розвиток як зовнішнього прояву математичної компетентності (змістово-теоретичного, процесуально-діяльного, референтно-комунікативного вимірів), так і внутрішнього її прояву (ціннісно-мотиваційного, рефлексивно-оцінного та особистісно-психологічного вимірів). Ключові слова: задачна система навчання, компетентнісна задача, компетентнісна задача з математики, математична компетентність, учні основної школи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Босовський, Микола Васильович. "Історія теорії границь в шкільному курсі математики". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 1, № 1 (16 листопада 2013): 31–36. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v1i1.155.

Повний текст джерела

Анотація:

Однією з тем, що вивчається в шкільному курсі математики є теорія границь. В даній статті робиться загальний огляд історії виникнення питань, пов’язаних з теорією границь, та висвітлення цього питання в шкільному курсі математики. Знання історичних відомостей, як відомо, піднімає пізнавальний інтерес учнів в процесі вивчення теми, активізує учнів і, врешті, сприяє покращенню результатів навчання.Історія цього питання поринає корінням в далеке минуле. Ще грецькі натурфілософи і математики починаючи з 7 ст. і аж до 3 ст. до н.е. підходять до ідеї нескінченності і потім до прийомів аналізу нескінченно малих, але це не одержує розвитку і інтерес до цих питань після спроб цілого ряду середньовічних учених відновляється лише в епоху Відродження в кінці 16 ст.Принципово новим кроком уперед з’явилося виникнення в натурфілософських школах 5ст. до н.е. ідеї нескінченності, яка у різних формах застосовується у математиці. На межі 5 і 4 ст. до н.е. Демокріт, виходячи з атомістичних уявлень, створює спосіб визначення об’ємів, що послужило першим варіантом методу неподільних, одного з вихідних пунктів числення нескінченно малих. Однак логічні труднощі, властиві поняттю нескінченності, що знайшли вираження в апоріях Зенона Елейского (5 ст. до н.е.), привели до висновку, що результати, отримані за допомогою методу неподільних, не можна вважати строго доведеними. Стандартним прийомом вимірювання різних площ, об’ємів, що не піддаються визначенню елементарними засобами, став метод вичерпування, що полягає в наближенні шуканої величини, знизу і зверху послідовностями відомих величин. Так, площа круга апроксимувалася послідовностями вписаних і описаних правильних многокутників з необмежено зростаючим числом необмежено зменшуваних сторін. Це дало поштовх у напрямку спроби розв’язувати задачу квадратури круга.З винаходом друкарства, підручники одержують більш широке поширення. Основними центрами теоретичної наукової думки стають університети. Прогрес алгебри як теоретичної дисципліни, а не тільки набору практичних правил для розв’язування задач, позначається в розумінні природи ірраціональних чисел, як відносин несумірних величин (Хома Брадвардін, 14 ст. і Н. Орем, 14 ст.) і особливо у введення дробових (Н. Орем), від’ємних і нульових (Н. Шюке, кін. 15 ст.) показників степенів. Тут же виникають перші, що випереджають наступну епоху ідеї про нескінченно великі і нескінченно малі величини. В Оксфордському і Паризькому університетах (Р. Суайнсхед, сер. 14 ст., Н. Орем і ін.) розвиваються перші елементи теорії зміни величин, як функцій часу і їх графічне уявлення, вперше об’єктом вивчення стає нерівномірний рух і вводяться поняття миттєвої швидкості і прискорення.Однак, щоб охопити кількісні відносини в процесі їхньої зміни, потрібно було самі залежності між величинами зробити самостійним предметом вивчення. Тому на перший план висувається поняття функції, що грає надалі таку ж роль основного і самостійного предмета вивчення, як раніше поняття чи величини числа. Вивчення змінних величин і функціональних залежностей приводить до основних понять математичного аналізу: ідею нескінченного у явному вигляді, до понять границі, похідної, диференціала й інтеграла. Створюється аналіз нескінченно малих, у першу чергу у виді диференціального числення й інтегрального числення. Основні закони механіки і фізики записуються у формі диференціальних рівнянь, і задача інтегрування цих рівнянь висувається, як одна з актуальних задач математики.Створення нової математики змінних величин у 17 ст. було справою учених передових країн Західної Європи, причому найбільше І. Ньютона і Г. Лейбніца. У 18 ст. одним з основних центрів наукових математичних досліджень стає також Петербурзька академія наук, де працює ряд найбільших математиків того часу іноземного походження (Л. Ейлер, Д. Бернуллі) і поступово складається російська математична школа, що блискуче розгорнула свої дослідження в 19 ст.Іншим джерелом аналізу нескінченно малих є розвинутий І. Кеплером (1615) і Б. Кавальєрі (1635) метод неподільних, застосований ними до визначення об’ємів тіл обертання і ряду інших задач. У цьому методі принципова новизна основних понять аналізу нескінченно малих подається у містичній формі протиріччя (між об’ємом тіла і сукупністю, що не мають об’єму плоских перерізів, за допомогою яких цей об’єм повинен бути визначений). В зв’язку з цим протиріччям прийоми І. Кеплера і Б. Кавальєрі зазнавали критики з боку П. Гульдена (1635–41). Однак вільне вживання нескінченне малих здобуває остаточну перемогу в роботах по визначенню площ (“квадратур”) П. Ферма, Б. Паскаля і Дж. Валліса. Так, у геометричній формі були створені початки диференціального і інтегрального числення.Слід зазначити, що автори 17 ст. мали досить ясні уявлення про поняття границі послідовності і збіжності ряду, вважали потрібним доводити збіжність уживаних ними рядів.До останньої третини 17 ст. відноситься відкриття диференціального і інтегрального числення у повному змісті слова. У відношенні публікації пріоритет цього відкриття належить Г. Лейбніцу, що дав розгорнутий виклад основних ідей нового числення в статтях, опублікованих у 1682–86 рр. У відношенні ж часу фактичного одержання основних результатів маються всі підстави вважати пріоритет належить І. Ньютонові, який до основних ідей диференціального та інтегрального числення прийшов протягом 1665–66 рр. “Аналіз за допомогою рівнянь з нескінченним числом членів” І. Ньютона в 1669 був переданий ним у рукописі І. Барроу і Дж. Кололінзу й одержав широку популярність серед англійських математиків. “Метод флюксій” – твір, у якому І. Ньютон дав систематичний виклад своєї теорії, – був написаний у 1670–71 рр. (виданий у 1736 р.). Г. Лейбніц ж почав свої дослідження з аналізу нескінченно малих лише в 1673 р. І. Ньютон і Г. Лейбніц вперше в загальному вигляді розглянули основні для нового числення операції диференціювання та інтегрування функцій, встановили зв’язок між цими операціями (формула Ньютона–Лейбніца) і розробили для них загальний однаковий алгоритм. Наукові підходи в І. Ньютона і Г. Лейбніца різні. Для І. Ньютона вихідними поняттями є поняття “флюєнти” (змінної величини) і “флюксій” (швидкості її зміни). Прямій задачі перебування флюксій і співвідношень між флюксіями по заданим флюєнтам (диференціювання і складання диференціальних рівнянь) І. Ньютон протиставляв обернену задачу перебування флюєнт по заданих співвідношеннях між флюксіями, тобто відразу загальну задачу інтегрування диференціальних рівнянь; задача відшукання первісної з’являється тут як окремий випадок інтегрування звичайного диференціального рівняння. Разом з тим ні метод границь і флюксій Ньютона, ні диференціальне числення Лейбніца не знаходили одностайного визнання. Тому математики знову звернулися до дослідження фундаментальних понять і принципів аналізу.У відповідності зі своїм трактуванням процесу прямування до границі, Ейлер вважає нескінченно малу величину рівною нулю. Він відкидає «особливу категорію нескінченно малих величин, що нібито не повністю зникають, але зберігають деяку кількість, що, однак, менше, ніж усяке що може бути заданим» [1], тому що відкидання доданків такого роду порушувало зроблену точність аналізу. Незабаром після виходу «Диференціального числення» Ейлера, Даламбер виступив із пропозицією заснувати аналіз на поняттях границі і похідної, не вживаючи цього останнього терміна. Свої погляди Даламбер розглядав як розвиток ідей числення флюксій Ньютона, але він вніс нове, звільнивши їх від механічних чи квазімеханічних уявлень. Це було пов’язано, як із загальними тенденціями розвитку аналізу на материку Європи, так і з класифікацією наук, прийнятої Даламбером: він виходив з того положення, що достовірним пізнанням ми володіємо лише в області абстрактних понять і чим більше дослідних елементів входить у яку-небудь науку, тим більш складні її поняття.В першому розділі книги «Елементарного викладу початків вищих числень» Сімон Люільє розвиває метод границь. До двох теорем про границі, наведених Даламбером, Люільє додає теорему про границю відношення двох змінних величин і уперше вводить знак границі у вигляді lim; уперше ж похідна якої-небудь функції у Люільє «диференціальне відношення» (rapport differentiel) – позначається lim і символ розглядається як єдине ціле, а не дріб. Терміном «нескінченно мала величина» Люільє не користується, зберігаючи його для позначення актуально нескінченно малих; немає в нього і поняття про диференціал.У Росії пропагандистом методу границь виступив С.Е. Гур’єв. Головна праця Гур’єва «Досвід про удосконалення елементів геометрії» (1798 р.) була присвячена питанням обґрунтування і викладання математики. Центральне місце в «Досвіді» займає систематичний додаток методу границь у шкільному курсі геометрії.Даламберу і його послідовникам належить заслуга подальшої розробки теорії про граничні переходи в рамках чистого аналізу. Але в тій конкретній формі, що метод границь набув у теперішній час, він ще не мав строгості так, як числення нескінченно малих. Визначення границі монотонних змінних, було недостатньо. Арсенал понять і загальних теорем методу границь залишався дуже невеликий, і його ледь вистачало тільки для пере доведення уже відомих тверджень. Нові широкі перспективи відкрилися, коли Больцано і Коші установили основний критерій збіжності послідовності і застосували його: перший – при дослідженні властивостей неперервних функцій, а другий – при побудові теорії рядів, що збігаються, і в доведенні теореми про існування інтеграла.Але самим уразливим пунктом теорії границь другої половини XVIII в. було відмовлення від вживання алгоритму нескінченно малих Лейбніца. Це відзначив ще Карно у творі, представленому на конкурс Берлінської академії 1786 р., і ту ж думку він підкреслював у своїх «Міркуваннях».З початку 60-х років реформа шкільної програми з математики стає предметом постійної уваги і обговорення.У теперішній час початки математичного аналізу є невід’ємним складовим курсу алгебри старшої школи. В умовах диференційного навчання виділені загальноосвітні та спеціальні обсяги елементів математичного аналізу, що вивчаються в загальноосвітніх та вищих школах і класах з поглибленим вивченням математики. Елементи теорії границь, вивчаються у спеціалізованих математичних школах, ліцеях і гімназіях.У загальноосвітній школі цей матеріал не передбачений для вивчення всіма учнями. У сучасних підручниках для старшої школи питання історії теорії границь висвітлено дуже стисло. На нашу думку, більш детальне ознайомлення учнів з цим питанням розкриє перед учнями складний, непрямий шлях розвитку наукової думки, ознайомлення учнів з історією наукових питань потрібно робити більш детально, ніж запропоновано у підручнику. Розкриття протиріч між різними науковими школами, вченими пожвавить навчальний процес, розкриє перед учнями непрямий і суперечливий шлях становлення сучасних наукових знань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Бурмашева, Наталья Владимировна, Natal'ya Vladimirovna Burmasheva, Евгений Юрьевич Просвиряков та Eugenii Yurevich Prosviryakov. "Крупномасштабная слоистая стационарная конвекция вязкой несжимаемой жидкости под действием касательных напряжений на верхней границе. Исследование поля скоростей". Вестник Самарского государственного технического университета. Серия «Физико-математические науки» 21, № 1 (2017): 180–96. http://dx.doi.org/10.14498/vsgtu1527.

Повний текст джерела

Анотація:

Рассматривается точное решение задачи об определении конвективных движений в слоистых крупномасштабных течениях вязкой несжимаемой жидкости в стационарном случае. Показано, что получаемая задача является, во-первых, переопределенной и, во-вторых, нелинейной (за счет наличия членов конвективной производной в уравнении теплопроводности). Также показано, что выбором класса решений систему можно избавить от переопределенности, а уточнением ряда краевых условий свести задачу к задаче исследования термокапиллярной конвекции (конвекции Бенара-Марангони). Далее определяются условия появления противотечений. Исследуется их возможное количество. Кроме того, проводится анализ исследуемого течения на предмет наличия безвихревых областей. Показано, что при некоторых сочетаниях параметров системы возможны смены направления вихря.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Pashchenko, R., та M. Mariushko. "МОНІТОРИНГ ЗМІН СТАНУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ЗА ДАНИМИ ФРАКТАЛЬНОГО АНАЛІЗУ КОСМІЧНИХ ЗНІМКІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 65 (3 вересня 2021): 8–17. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.008.

Повний текст джерела

Анотація:

Відсутність загальних підходів до оцінки стану сільськогосподарських земель за даними ДЗЗ показує, що задача моніторингу змін їх стану є до кінця не вирішеною. У статті розглянута можливість використання фрактального аналізу космічних знімків супутника Sentinel-2 сільськогосподарських земель для визначення змін їх стану під впливом різних чинників. Оцінені характеристики космічних знімків супутника Sentinel-2 заданої території з сільськогосподарськими полями на них. Наведено порядок побудови поля фрактальних розмірностей та розрахунку фрактальної розмірності з використанням методів, які найчастіше застосовують на практиці для аналізу цифрових зображень – методи покриття і призми. Показано, що розрахунок і візуалізація ПФР космічних знімків сільськогосподарських земель дозволяє здійснювати їх сегментацію і виділяти межі проведених польових робіт, зміну їх у часі та оцінювати їх структуру після завершення робіт. Визначено, що під час фрактального аналізу космічних знімків супутника Sentinel-2 доцільно використовувати мінімальні або різниці фрактальних розмірностей. Показано, що для автоматизації процесу сегментації різних структур на космічному знімку можна застосовувати гістограму ПФР і селективні зображення. Запропоновано метод моніторингу змін стану сільськогосподарських земель з використанням фрактального аналізу, який дозволяє визначати межі аномалій на зображенні, початок зміни стану земель, обсяг проведених робіт та їх тривалість, а також оцінювати структуру земель

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Сабденов, Каныш Оракбаевич, та Майра Ерзада. "ОСОБЕННОСТИ ОПТИМИЗАЦИОННОЙ ЗАДАЧИ НА ПОДБОР МАТЕРИАЛОВ ДЛЯ МИНИМИЗАЦИИ ПОТЕРИ ТЕПЛА ЧЕРЕЗ ПЛОСКУЮ СТЕНКУ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, № 6 (18 червня 2020): 169–74. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/6/2686.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальность. Хранение тепла и его эффективное использование связано с подбором материалов для тепловой изоляции стенок. Такие материалы представлены широким спектром теплофизических свойств и стоимости на рынке. Тогда возникает задача оптимизации, ее решение должно обеспечивать наименьшие потери тепла через стенку при ограниченном выборе материалов с заданными коэффициентами теплопроводности. Вместе с тем при решении оптимизационной задачи могут возникнуть сложности в оценке правильности полученных результатов. Поэтому этот вопрос нуждается в детальном обсуждении. Цель: математическое моделирование стационарных режимов переноса тепла, формулировка минимаксной задачи о потере тепла через стенку, построение области решения минимаксной задачи, анализ полученных результатов и формулировка выводов. Объект: стенка, теплоизоляционные материалы, потоки тепла, условия минимальности, оптимальные решения. Методы: решение минимаксной задачи с применением аналитических методов. Результаты. Сформулирована простая минимаксная задача: дана двухслойная плоская стенка с произвольными коэффициентами теплопроводности и фиксированными толщинами. На правой и левой границах стенки задана постоянная и различная температура. Также задан максимальный тепловой поток через стенку и область возможных значений коэффициентов теплопроводности (т. е. возможные материалы) для каждого слоя стенки. Требуется из этой области найти коэффициенты теплопроводности, обеспечивающие тепловой поток ниже заданного максимального значения. На этом примере показано, что решение поставленной минимаксной задачи может приводить к неверному результату: можно получить или не весь спектр допустимых решений, или задача может не иметь решения. Это означает необходимость строгого отношения к формулировке и методу решения оптимизационных задач для процессов переноса тепла.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Жукова, Александра Александровна, та Aleksandra Aleksandrovna Zhukova. "Модель поведения производителя при наличии случайных моментов получения кредита и инвестиций". Математическое моделирование 32, № 4 (30 березня 2020): 16–30. http://dx.doi.org/10.20948/mm-2020-04-02.

Повний текст джерела

Анотація:

Работа рассматривает задачу фирмы, которая принимает решения относительно инвестиций, производства и выплаты дивидендов владельцам фирмы в условиях неопределенности моментов совершения транзакций. Ставится задача агента-производителя при конечном горизонте планирования. Используется подход к решению задач оптимального управления, возникающих в экономических моделях, с использованием метода множителей Лагранжа. Сформулированы достаточные условия оптимальности и выведена система уравнений в частных производных со сдвигом, определяющая решение задачи. Получено решение этой системы в случае постоянных цен и процентных ставок, а также в общем случае получены приближенные решения при высокой частоте транзакций. Показано отличие от задачи на бесконечном горизонте в силу наличия пограничного слоя, в котором анализ может значительно измениться по сравнению с анализом решения в пределах горизонта планирования. Данная модель имеет применение как блок агента-производителя в прикладном моделировании вычислимого межвременного равновесия экономики страны.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Швець, Василь, та Наталія Першина. "ФОРМУВАННЯ УМІНЬ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ПІД ЧАС РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ПРИКЛАДНИХ ЗАДАЧ ЕКОНОМІЧНОГО ЗМІСТУ". Physical and Mathematical Education 33, № 1 (2 квітня 2022): 57–62. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2022-033-1-010.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. У статті звертається увага на проблему формування в старшокласників умінь і навичок математичного моделювання під час навчання математики. Під математичним моделюванням розуміється процес створення математичних моделей, їх математичне опрацювання та інтерпретація отриманих результатів (розв’язків). У повному і завершеному обсязі такий процес представлений у статті у вигляді графічної схеми (велике коло), зміст якої був розкритий в публікаціях В. Блума та Д. Лейса. Однак в такому аспекті його реалізувати під час навчання математики в старшій школі неможливо в силу багатьох причин. Зокрема тому, що старшокласники ще недостатньо підготовлені до цього інтелектуально, та й визначені програмні вимоги середньої освіти цього не передбачають. Мета статті: проілюструвати на конкретному прикладі методику розв’язання прикладних задач економічного змісту, зміст і застосування запропонованих порад, їх особливість. Матеріали і методи. Використано теоретичні методи наукового пізнання (аналіз, синтез, зіставлення, моделювання) та емпіричні (спостереження). Результати. У статті пропонується урізана графічна схема (мале коло), автором якої є В. Швець. Згідно з нею процес математичного моделювання пропонується розглядати під час навчання учнів розв’язуванню прикладних задач. Він має включати наступні етапи: математизацію, математичне опрацювання й інтерпретацію отриманих розв’язків на мові тієї галузі знань, на якій була сформульована прикладна задача. До кожного з етапів пропонуються методичні рекомендації як допомагати учням застосовувати запропонований метод. Висновки. Описані етапи і методичні поради ілюструються на прикладі розв’язання прикладних задач економічного змісту. Автори вважають, що економічна грамотність випускників середньої школи має бути високою. Тому разом з формуванням у старшокласників математичних компетентностей (графічної, аналітичної, обчислювальної, дослідницької тощо) мають формуватися і ключові, до яких відноситься і економічна. Тому є потреба в створенні добірки таких задач як для кожної з навчальних тем курсу алгебри і початків аналізу, так і для повторення вивченого на попередніх уроках, підсумкового повторення вивченого матеріалу з математики за курс середньої школи, підсумкової атестації у вигляді ДПА чи ЗНО.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Соколов, В. І. "Дифузія кругового джерела в каналах вентиляційних систем". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(265) (16 березня 2021): 112–16. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-112-116.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядається питання вимірювання концентрації домішки в газоповітряних потокахв каналах промислових вентиляційних систем. Для визначення місцеположення датчика, що відповідає середньої концентрації домішки, вирішується задача про дифузію в потоці плоского кругового джерела. В циліндричній системі координат представлено рівняння дифузії в осесиметричному потоці. На основі аналізу аналітичного рішення показано, що рівномірна концентрація встановлюється на відстані 30 і більш діаметрів каналу від місця викиду домішки. У разі, коли не можна реалізувати дані вимоги, рекомендується розміщувати датчик концентрації на відстані 0.62 радіусу труби від її осі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Teslyuk, T. V. "Аналіз динаміки функціонування багаторівневих систем з використанням моделей на підстаі ієрархічних мереж петрі". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (25 жовтня 2018): 149–54. http://dx.doi.org/10.15421/40280830.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано сучасні підходи до організації ефективного управління сучасними підприємствами. Отримані результати аналізу дають змогу стверджувати, що розвиток енергетичної галузі України, як і інших галузей, неможливий без впровадження принципів технології "Industry 4.0" та розроблення систем управління підприємством має відбуватися з урахуванням міжнародних стандартів: ANSI/ISA-95 і IEC 62264–1. Побудова власної ієрархічної системи управління під конкретне підприємство має ґрунтуватися на використанні вже існуючих базових програмно-апаратних складових, що дасть змогу істотно зменшити її вартість. Відповідно, виникає задача узгодження роботи сумісного функціонування базових програмно-апаратних складових, а саме: дослідження динаміки функціонування ієрархічної системи. Для аналізу функціонування таких систем запропоновано моделі, які ґрунтуються на теорії ієрархічних та простих мереж Петрі, які дають змогу дослідити динаміку функціонування розроблювальної системи. Окрім цього, модель з використанням ієрархічних мереж Петрі надає можливість дослідити інформаційні потоки між ієрархічними рівнями та їх взаємний вплив. Наведено результати апробації побудованих моделей, а саме: приклад аналізу функціонування багаторівневої ієрархічної системи управління технологічними процесами підприємства. Отримані результати дають змогу стверджувати, що розроблена багаторівнева ієрархічна система управління технологічними процесами підприємства функціонує правильно, усі стани досяжні, а тупики відсутні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Шалак, В. И. "Аналитический подход к решению задач". Logical Investigations 23, № 1 (4 травня 2017): 121–39. http://dx.doi.org/10.21146/2074-1472-2017-23-1-121-139.

Повний текст джерела

Анотація:

Настоящая работа посвящена формализации аналитического подхода к решению задач. Обычно считается, что задача включает две составляющие – условия и цели. Условия $A$ – это то, что дано, а цели $B$ – то, что требуется найти или построить. В этом случае при формальном анализе решение рассматривается как некоторый вывод $A \vdash B$ цели из условий задачи. Такое представление широко распространено, но слишком узко для применения в реальной практике. Возьмем, например, задачу построить железную дорогу между двумя городами. Очевидно, что существует много вариантов прокладки дороги, и условия реализации каждого из этих вариантов будут различаться. Это означает, что в момент постановки задачи нет точных формулировок ни цели, ни условий, чтобы ее можно было представить в стандартном виде. Необходим дополнительный аналитический этап решения задачи. Он заключается в последовательном уточнении цели и ее редукции к более простым подцелям, которые на заключительных шагах образуют совокупность достаточных условий решения задачи. В предлагаемой работе построено аналитическое исчисление, которое в определенной степени формализует этот процесс.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Verhun, V. R. "Характеристика методів розв'язання задачі класифікації в інтелектуальному аналізі даних навчальних програм". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 136–39. http://dx.doi.org/10.15421/40290626.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено публікації останніх років у галузі інтелектуального аналізу даних навчальних програм. Кількість досліджень у цій галузі зростає, проте здебільшого це однотипні дослідження, що використовують однакові вибірки даних. Розроблено критерії, відповідно до яких було отримано вибірку з публікаціями для проведення аналізу використання методів інтелектуального аналізу даних навчальних програм. Найбільше досліджень у галузі Інтелектуального Аналізу Даних у навчанні стосуються вирішення задачі кластеризації, класифікації та асоціації. Для створення вибірки до уваги обрано дослідження з використанням методів та алгоритмів, що вирішують задачу класифікації. Вибірка статей включає дослідження, що аналізують продуктивність методів класифікації та представляють результати та порівняння показників. За результатом аналізу вибрано алгоритми, що показують найкращі результати продуктивності серед інших алгоритмів з вибірки. Згідно із встановленими критеріями, кожна публікація повинна вирішувати конкретну наукову задачу. У цій галузі методи інтелектуального аналізу даних отримують застосування для вирішення різних прикладних задач у навчальному процесі. Відповідно до контексту та типу прикладної задачі залежить вибір конкретного методу та точність вибраних алгоритмів. Тому категоризація прикладних завдань дає змогу отримувати якісніші підходи до розв'язання наукової задачі. Встановлено категорії проблематики, яких стосуються найбільше наукових досліджень з використанням методів класифікації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Шахов, С. М., А. І. Кодрик, О. М. Тітенко та С. А. Виноградов. "Математичне забезпечення для проектування систем генерування компресійної піни". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 3 (4 червня 2020): 111–15. http://dx.doi.org/10.36930/40300319.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто ефективний вогнегасний засіб у вигляді компресійної піни для боротьби з лісовими пожежами. На підставі аналізу експериментальних досліджень щодо ефективності компресійної піни над іншими вогнегасними речовинами, встановлено її переваги під час застосування у лісових масивах у разі виникнення пожеж. Спираючись на здійснений аналіз авторів, відзначено, що в країні немає зразків із технологією подачі компресійної піни. Розроблено математичну модель процесу генерування компресійної піни, яка у подальшому стане підґрунтям для виготовлення експериментального зразка системи для подачі компресійної піни. Найзручнішим інструментом для вирішення завдань з опису стаціонарних і перехідних процесів під час проектування конструкцій є сучасні програмні продукти. Графічне середовище імітаційного моделювання Simulink (інтегроване в програмне середовище MatLab) дає змогу за допомогою окремих блоків у вигляді направлених графів будувати динамічні моделі. Структура такої моделі побудована на підставі окремих, самостійних блоків, що самі по собі є окремими математичними моделями. Розроблена математична модель процесу генерування компресійної піни містить три окремі блоки. У цьому дослідженні виконано математичне моделювання роботи блоку газу, блоку подачі суміші води та піноутворювача та руху піни у рукаві. Кожний з блоків є автономною математичною моделлю зі своїми входом та виходом. За допомогою цих моделей здійснюється взаємодія між блоками в процесі виконання загальної задачі моделювання. Ці окремі блоки можна змінювати відповідно до змін конструкції установки, залишаючи тільки сталою зовнішню оболонку (кількість входів, виходів, розмірність) окремого блока. Наступним етапом дослідження є розроблення блоку піногенератора та системи комунікацій між блоками, для подальшої взаємодії цих блоків вже з розробленими блоками в цій роботі та виконання загальної задачі моделювання процесу генерування компресійної піни в системі. Під час взаємодій цих блоків буде виконуватися задача, яка полягає у визначенні необхідних технічних параметрів системи, залежно від вогнегасних властивостей компресійної піни, яку необхідно отримати.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Семеніхіна, Олена, та Марина Друшляк. "ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ НАВИЧОК КОМП’ЮТЕРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ У ПРОЦЕСІ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ТЕКСТОВИХ ЗАДАЧ". Physical and Mathematical Education 34, № 2 (9 травня 2022): 38–42. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2022-034-2-006.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. Розвиток інформаційних технологій і засобів зумовив появу спеціалізованого програмного забезпечення математичного спрямування, в якому є можливим процес математичного моделювання різних класів математичних задач, у т.ч. й текстових. Проте аналіз науково-методичних розвідок засвідчив відсутність напрацьованих методик формування у майбутніх учителів математики навичок комп’ютерного моделювання у процесі розв’язування текстових задач. Матеріали і методи. Використано теоретичні (теоретичний аналіз, систематизація та узагальнення результатів наукових розвідок для виявлення стану розробленості проблеми, обґрунтування її актуальності в умовах професійної підготовки вчителів математики; моделювання для теоретичного обґрунтування методики формування у майбутніх учителів математики навичок комп’ютерного моделювання у процесі розв’язування текстових задач), емпіричні (педагогічний експеримент для отримання емпіричних результатів упровадження авторської методики) та статистичні (статистичний аналіз (критерій знаків) для підтвердження ефективності розробленої методики формування у майбутніх учителів математики навичок комп’ютерного моделювання у процесі розв’язування текстових задач) методи. Результати. Розроблена методика формування у майбутніх учителів математики навичок комп’ютерного моделювання у процесі розв’язування текстових передбачає три кроки: 1 крок – викладачем пропонується приклад візуальної моделі текстової задачі, а студенти при цьому мають самостійно скласти алгоритм побудови моделі; 2 крок – викладач пропонує надає готовий алгоритм, за яким студенти самостійно відтворюють візуальну модель; 3 крок – студентам пропонується тип текстової задачі (задача на рух, на спільну роботу, на суміші та сплави тощо), вони підбирають відповідну задачу та самостійно конструюють візуальну модель. Висновки. Розроблена методика зорієнтована не лише на формування у майбутнього вчителя навичок моделювання інструментами GeoGebra, а й завдяки рольовій грі на третьому етапі своєї реалізації уможливлює усвідомлення як власних помилок у майбутній професійній діяльності, так і типових помилок учнів, які можливі у процесі побудови моделей до текстових задач. Перспективними науковими розвідками вбачається поширення розробленої методики на підготовку вчителів природничих спеціальностей (біології, хімії, географії) та перевірку її ефективності на базі іншого спеціалізованого програмного забезпечення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Ruskin, L., O. Sira та R. Korsun. "ДЕКОМПОЗИЦІЙНИЙ МЕТОД ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ АНАЛІЗУ МАРКОВСЬКИХ СИСТЕМ ВИСОКОЇ РОЗМІРНОСТІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 60 (28 травня 2020): 90–94. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.090.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення статті є декомпозиційна обчислювальна процедура, яка використовує метод фазового укрупнення станів системи. Мета дослідження: розробка спеціального методу аналізу марківських систем високої розмірності. Метод повинен аналітично забезпечувати отримання в явному вигляді співвідношень, що визначають залежність, розподілу ймовірностей станів системи від чисельних значень параметрів цієї системи. Завдання: Розглянути задачу аналізу марківських систем високої розмірності з великим числом можливих станів. Запропоновати декомпозиційну обчислювальну процедуру, яка використовує метод фазового укрупнення станів системи. Результати: Розглянуто задачу аналізу марківських систем високої розмірності з великим числом можливих станів. Запропоновано декомпозиційну обчислювальну процедуру, яка використовує метод фазового укрупнення станів системи. Висновки: Запропонований метод дозволяє звести рішення початкової складної задачі до сукупності більш простих задач меншої розмірності. Метод забезпечує отримання аналітичних співвідношень, що визначають залежність розподілу ймовірностей станів системи довільної розмірності від чисельних значень її параметрів. Технологія вирішення задачі ілюструється рішенням двох прикладів

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Kyrychenko, Roman. "Типологія задач машинного аналізу текстів у сучасній соціології". Sociological studios, № 2(19) (1 грудня 2021): 53–62. http://dx.doi.org/10.29038/2306-3971-2021-02-41-48.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто можливості використання сучасних методів обробки текстів для соціологічного аналізу. Основну увагу приділено трьом завданням, які наразі можна вирішити засобами обчислювального аналізу текстів: аналіз змістовної близькості, моделювання тем та сентимент-аналіз (аналіз тональностей). В останні роки методи обробки природної мови настільки прогресували, що це дає змогу соціологам автоматично фіксувати семантику текстів, порівнювати її в часі, групувати на підставі схожості. Також це уможливлює масштабування аналізу великих масивів документів, що відкриває нову сторінку в розвитку контент-аналізу, за якої ми наближаємося до відмови від ручного кодування документів, а дослідники зможуть сконцентруватися на аналізі. Ми продемонстрували ці можливості на прикладі аналізу новин із ресурсу «Українська правда» за 2001–2020 рр. Методи, застосовані в статті, дали нам змогу повністю автоматизовано виявити, які семантичні зрушення щодо слів, пов’язаних із діяльністю правоохоронних органів, відбувалися під дією соціальних факторів протягом останніх двадцяти років. Також ми згрупували новини за основними темами повідомлень про поліцію в матеріалах видання й проаналізували, чи змінювалося ставлення до неї протягом його існування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Бойко, Ольга, Анна Єремус-Левандовська, Лариса Отрощенко, Тетяна Повалій та Юлія Байдак. "Використання ситуаційних задач у професійній підготовці менеджерів соціокультурної діяльності". Socio-Cultural Management Journal 4, № 1 (27 червня 2021): 125–42. http://dx.doi.org/10.31866/2709-846x.1.2021.235711.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Культурні та креативні індустрії в сучасному суспільстві посідають важливе місце. Тому питання управління соціокультурною галуззю стають досить актуальними. У зв’язку із залученням у цей процес менеджера, зміст діяльності якого полягає в керуванні культурними процесами, виникає необхідність висвітлення інноваційних форм навчання майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності. Мета і методи. Мета – теоретичний аналіз, систематизація та узагальнення результатів наукових досліджень щодо використання ситуаційних задач у професійній підготовці менеджерів соціокультурної діяльності. У ході дослідження використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, систематизації та узагальнення теоретичних положень; конкретно наукові методи термінологічного аналізу, ретроспективний, біографічний, порівняння, конкретизації та класифікації, а також емпіричні методи бесіди та педагогічного спостереження. Результати. Висвітлено значення ситуаційних задач як провідної організаційної форми підготовки менеджерів соціокультурної сфери. Розроблено теми ситуаційних задач, які сформовані блоками. Розкрито види ситуаційних задач: «на мобільне рішення», «на вибір рішення», «на аналіз даних», «задачі-зразки», «на обґрунтування», «на формування умінь та навичок», «на дискусійне рішення», «на аналіз прийнятого рішення», «на пошук інформації», «на ускладнення», «на складання алгоритму» та «на передбачення». Проаналізовано структуру та зміст ситуаційної задачі й подано рекомендовані фахові ситуації в менеджменті. Висновки. Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні необхідності використання ситуаційних задач як організаційної форми проблемного навчання при підготовці менеджерів, а практичне значення – у підвищенні їхньої конкурентоспроможності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Морозюк, Л. І., В. В. Соколовська-Єфименко, С. В. Гайдук та А. В. Мошкатюк. "Термодинамічний аналіз процесу відкладання забруднень в проточному конденсаторі". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 1-2 (4 липня 2020): 27–36. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i1-2.1826.

Повний текст джерела

Анотація:

Працездатність і ефективність теплообмінного апарату залежить від відповідності розрахункових робочих параметрів і реальних умов його експлуатації. В роботі здійснено пошук інструментарію, який дозволив сформувати загальний підхід до прогнозування відкладів в різних типах теплообмінників з різними робочими рідинами. Пошук побудований на розгляді відкладання усередині труби проточного конденсатора у вигляді пористої структури. Представлена модель механізму формування відкладання в трубі у вигляді декількох етапів. Початковий етап – заповнення шорсткостей в матеріалі труби, другий і третій – ущільнення шару різними способами з утворенням гетерогенної пористої структури, у яку проникає робоча рідина. На останньому етапі ущільнення відбувається зменшення проникності до стану гетерогенної пористої речовини, яка є непроникною для рідини. Процеси в структурі досліджені методами прикладної нерівноважної термодинаміки, зокрема, методом «мінімізації виробництва ентропії» в наведених параметрах. Розв'язана задача визначення впливу відкладання на величину необоротних втрат в проточному конденсаторі, простежуючи виробництво ентропії потоком води. Умовно потік води розділений на два, що рухаються паралельно. Нерівноважність і незворотність головного потоку обумовлені в'язкою течією рідини, що містить тверді частки, і масообміном на його кордоні. Нерівноважність і незворотність в шарі пористої структури визначені теплопровідністю твердого скелету і потоку рідини. Задача вирішена методом чисельного моделювання, в основі якого закони збереження маси, зміни внутрішньої енергії, перший і другий закони термодинаміки. Рішення отримано в загальному вигляді з використанням наведених параметрів. На окремому прикладі використані результати натурних випробувань руху води різної жорсткості в циліндричній трубі. Застосування запропонованого методу аналізу на стадії проектування теплообмінного апарату дозволить врахувати реальні умови експлуатації і спрогнозувати міжремонтні терміни

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Гончарук, Костянтин Сергійович. "Генетичні алгоритми в задачах синтезу маршрутів транспортних систем ГВС". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 18 (11 грудня 2011): 44–49. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.18.2011.33475.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглядається проблема побудови транспортних маршрутів ГВС. Пропонується метод вирішення даної задачі як задачі комівояжера за допомогою генетичного алгоритму. Проводиться аналіз існуючих методів рішення задачі комівояжера, з виявленням сильних та слабких сторін, а також обґрунтування причин використання генетичного алгоритму. Будується структура алгоритму для конкретної задачі і на прикладі автор рішає типову задачу за допомогою генетичного алгоритму. Здійснюється дослідження початкової конфігурації алгоритму для даної задачі та проводиться аналіз досліджень для виявлення оптимальної. В результаті автор робить висновок, що використання евристичного генетичного алгоритму є доцільним в задачах з великою кількістю вхідних даних, де рішення точними методами перебору займає недопустимо багато часу і не може використовуватись на практиці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Щеглов, Алексей Юрьевич, Aleksei Yur'evich Shcheglov, Святослав Викторович Нетесов та Svyatoslav Viktorovich Netesov. "О восстановлении функциональных коэффициентов в модели динамики квазистабильной популяции". Математическое моделирование 34, № 3 (28 лютого 2022): 85–100. http://dx.doi.org/10.20948/mm-2022-03-05.

Повний текст джерела

Анотація:

Для модели популяционной динамики с возрастным структурированием в квазистабильном варианте рассматривается обратная задача восстановления двух коэффициентов модели: зависящей только от времени и равномерной по возрасту клеток интенсивности смертности клеток, входящей в уравнение переноса, и плотности репродуктивности клеток, зависящей только от их возраста, располагающейся в нелокальном граничном условии интегрального вида. Для определения в рамках постановки обратной задачи двух искомых коэффициентов модели требуется дополнительное задание решения прямой задачи при фиксированных значениях одного из его аргументов. Формулируются и доказываются теоремы единственности решений обратных задач определения коэффициентов в уравнении и в граничном условии. При этом предварительно устанавливаются свойства решения прямой задачи и условия еe разрешимости. Получаемые при анализе постановок прямой и обратных задач интегральные формулы позволяют организовать для численных решений прямой задачи и обратных задач итерационные алгоритмы различного вида для получения приближeнных решений задач. Возможности использования такого итерационного численного решения коэффициентных обратных задач должны быть увязаны с некорректным характером обратных постановок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Богушевська, Наталія Володимирівна. "Створення імітаційної моделі для дослідження ефективності впровадження тарифного плану для мобільного оператора". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 20 (23 листопада 2012): 16–23. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.20.2012.30699.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі розглянута задача складання структури тарифного плану для мобільного оператору. Описані етапи створення системи для аналізу економічного ефекту від впровадження тарифного плану.Розглянуті існуючі підходи до сегментації абонентів мобільних операторів, вказані переваги та недоліки кожного з підходів. На базі одного з підходів виокремлено два сегменти: сегмент бізнес-користувачів та сегмент фізичних осіб. Розроблена імітаційна модель для визначення доходу мобільного оператору. Модель реалізована у системі імітаційного моделювання Stella. У моделі врахована можливість переходу абонентів із сегменту фізичних осіб до сегменту бізнес-користувачів, представлені блоки для моделювання послуг мобільних мереж різного покоління (від мереж 1G до мереж 4G). Приведений опис моделі, надані рекомендації по її використанню.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Зайцева, Наталья Владимировна, та Natalya Vladimirovna Zaitseva. "Нелокальная краевая задача для $B$-гиперболического уравнения в прямоугольной области". Вестник Самарского государственного технического университета. Серия «Физико-математические науки» 20, № 4 (2016): 589–602. http://dx.doi.org/10.14498/vsgtu1501.

Повний текст джерела

Анотація:

Для гиперболического уравнения с оператором Бесселя поставлена начально-граничная задача с интегральным нелокальным условием первого рода в прямоугольной области. Поставленная задача с нелокальным интегральным условием первого рода эквивалентно сведена к локальной начально-граничной задаче со смешанными краевыми условиями первого и третьего рода. Методом спектрального анализа доказаны теоремы единственности и существования решения эквивалентной задачи. Решение построено в явном виде в виде ряда Фурье-Бесселя и приведено обоснование сходимости ряда в классе регулярных решений. Доказательство единственности решения эквивалентной задачи проводится на основании полноты системы собственных функций соответствующей одномерной задачи на собственные значения в пространстве квадратично суммируемых функций с весом. Для доказательства существования решения эквивалентной задачи используются оценки коэффициентов ряда и системы собственных функций, которые установлены на основании асимптотических формул для функции Бесселя первого рода при больших значениях аргумента и нулей этой функции. Получены достаточные условия относительно начальных условий, которые гарантируют сходимость построенного ряда в классе регулярных решений. Показана однозначная разрешимость первоначальной задачи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Задача аналізу"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями