Добірка наукової літератури з теми "Загальнолюдське виховання"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Загальнолюдське виховання".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Загальнолюдське виховання"
1
Salyha, Nataliia. "Погляди Іоанна Павла II на проблеми виховання дітей та молоді на засадах християнської морал". Освітній простір України, № 15 (15 квітня 2019): 51–59. http://dx.doi.org/10.15330/esu.15.51-59.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі виховання дітей та молоді з позицій християнської моралі у творчості та просвітницькій діяльності Папи Римського Іоанна Павла II, який був не лише видатною духовною особою, дипломатом, психологом, філософом, істориком, а й справжнім педагогом світу, одним із найбільш харизматичних діячів ХХ ст. У статті розглянуто філософсько-педагогічні праці вченого, проаналізовано гуманістичну сутність і зміст його ідей, розкрито загальнолюдське значення його духовної спадщини в реалізації ідей християнської моралі сучасної молоді.
2
Швиденко, Валентина. "СТАН ОПРАЦЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В ЗАКЛАДАХ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ У СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), № 9(103) (30 листопада 2020): 458–68. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/458-468.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрита проблема організації виховної роботи в закладах середньої освіти Великої Британії у працях вітчизняних на зарубіжних науковців. Висвітлено різні погляди педагогів на виховання в закладах середньої освіти Великої Британії, основна увага яких зосереджується на вихованні моральних якостей дітей, організації сімейного виховання дітей у Великій Британії. У статті показано роль сучасної британської сім’ї у вихованні дітей. Зазначено, що інтегративною складовою є орієнтація на виховання особистості з розвиненим естетичним світоглядом, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях і пріоритетах. Відображено патріотичне виховання, що сприяє критичному діалогу і демократичного процесу, здатне об’єднати людей у всьому різноманітті багатонаціонального суспільства. Продемонстровано гендерне виховання учнів закладів середньої освіти у Великій Британії
3
Андреєва, О. "ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУЧАСНОЇ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ У ФОРМУВАННІ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКОЇ ЦІННОСТІ – ЛЮБОВІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.1) (28 вересня 2021): 6–14. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_1-6-14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтована ідея, що художня література наділена великою силою виховного потенціалу. Література є одним із найголовніших чинників впливу на формування та виховання загальнолюдських цінностей та якостей людини у будь-якому віці. Особливий інтерес представляє проблема виховання за допомогою сучасної зарубіжної літератури такої загальнолюдської цінності, як любов. У статті розглянуто цю цінність як зацікавленість та прагнення до культивації у своїй свідомості таких чеснот, як добро, духовність, творення, прийняття себе та іншої людини. Література – це віддзеркалення дійсності, особливостей суспільства країни, мислення та звичок народів. Письменник, митець споглядає та відтворює дійсність середовища через призму свого сприйняття у творі. Літературний твір – це засіб комунікації автора, представника суспільства, народу окремої країни з читачем. Значна роль в процесі формування студентської молоді належить засобам художньої літератури. Високий виховний потенціал художньої літератури та сучасної зарубіжної літератури обумовлений специфікою її змісту, засвоєння якого розвивається особистістю та збагачує її внутрішній світ знаннями духовних цінностей, переживаннями їх смислової значущості. Таким чином, ми, занурюючись у світ, що його зображує митець, сприймаємо, відчуваємо емоції, думки, настрої, тенденції та проблеми розвитку або деградації людини, представника суспільства, нації, носія менталітету. Мета статті – дослідити виховний потенціал сучасної зарубіжної літератури щодо виховання любові.
4
Момот, О. О. "ВПЛИВ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ НА ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ". Педагогіка та психологія, № 61 (квітень 2019): 132–37. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено та теоретично обґрунтовано пріоритет сімейного виховання на формування культури здоров’я особистості дитини як сукупність знань, умінь і навичок ведення здорового способу життя, психологічне самовдосконалення, соціальний та фізичний розвиток, що залежить від традиційної складової цього впливу, способу організації життя, участі обох батьків у вихованні, правильної організації вільного часу сім’ї, ставлення батьків до здоров’я. Культура сімейного виховання головним чином визначає культуру особистості дитини. Успіх сімейного виховання багато в чому залежить від організації домашнього життя, традицій сімейного життя. Здоров’я – основна загальнолюдська цінність, тому одним із пріоритетних напрямів культури здоров’я є створення стимулюючої, позитивної, здоров’язберігаючої, духовної та морально-психологічної атмосфери в сім'ї, оволодіння необхідними знаннями, вміннями та навичками для збереження та зміцнення здоров'я, забезпечення відповідних умов для навчання та формування фізично та психічно здорової людини, покликаних формувати здоровий світогляд, культуру здоров'я. Основна вимога до сімейного виховання – це вимога любові. Харчування відіграє важливу роль у формуванні культури здоров’я дитини. Воно має бути раціональним, врівноваженим, помірним та різноманітним, це перший ключ до здоров'я та добробуту, гарантія ефективності навчально-виховного процесу. Роль сімейного виховання у сформованості культури здоров’я дитини визначається рівнем зміцнення здоров’я, вмінням уберегти й покращувати своє здоров’я та оточення і сприймати його як найвищу цінність. Культура здоров’я сприяє формуванню особистості дитини як повноцінного члена суспільства, пристосованого до життя в цьому середовищі та здатного пристосовуватися до змін соціуму.
5
Танько, Т. П., та Н. Г. Тарарак. "СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 50 (2018): 100–114. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.50.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті актуалізується проблема формування загальнолюдських цінностей у майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, висвітлено соціально-педагогічні аспекти їх розвитку. Наголошено, що українське суспільство протягом століть виплекало багатогранну духовну культуру, що містить в собі такі загальнолюдські цінності як гуманістична свідомість, національні моральні ідеали, закоханість у свою землю, любов до Батьківщини, тощо. Проаналізовано етапи розвитку дефініції «цінності», визначено її сутність, зазначено, що духовні цінності знаходять свою конкретизацію через соціальні цінності, підкреслено що співвідношення духовних та соціальних цінностей являє собою соціально-психологічний аспект проблеми співвідношення сутності та особистості. Розкрито мету ціннісно-орієнтованої освіти, яка полягає у вихованні цілісної людини культури та має взаємозалежні природну, соціальну і культурну сутності. Розглядаються цінності освіти, зауважується, що вони мають бути спрямовані на формування системи ціннісних орієнтацій майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти та містить у собі когнітивну, емоційну та діяльнісну складові, що зумовлюють розвиток ціннісних уявлень, емоційно-ціннісну оцінку світу, спрямованість соціально-значущих дій педагога. Схарактеризовано цінності-якості, що мають бути притаманні майбутнім педагогам вихователям, наголошено, що ціннісно-мотиваційне ядро майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти містить у собі три рівня ставлення до навчання: ставлення до навчання як до цінності; ставлення до навчання як до одного із різновидів праці; ставлення до навчання як до специфічного виду праці, (роботи з дітьми дошкільного віку), що має забезпечити всі щабелі його духовного зростання. Підкреслено, що цінність навчальної діяльності майбутніх педагогів визначається тим, наскільки вона сприяє становленню їх як самодостатньої особистості, сприяє розвитку потреб до самореалізації, самовиховання, формування самосвідомості. Визначено вимоги до організації навчально-виховного процесу в сучасному ВНЗ з урахування кодексу цінностей сучасного національного виховання.
6
Мельник, О. В. "ЗМІСТ ОСОБИСТОГО НЕМАЙНОВОГО ПРАВА УСИНОВЛЕНОЇ ДИТИНИ НА НАЛЕЖНЕ СІМЕЙНЕ ВИХОВАННЯ". Знання європейського права, № 6 (6 лютого 2022): 39–43. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i6.296.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню змісту особистого немайнового права усиновленої дитини на належне сімейне виховання, його сутності, функцій, головного призначення. Зазначено логічність законодавчої норми щодо закріплення права дитини не просто на виховання, а саме на належне виховання, однак звернено увагу на те, що законодавець не провів межі між цим поняттями та не встановив критеріїв оцінювання виховання. Системний аналіз законодавства дав можливість виявити деякі обов’язкові критерії належності виховання, такі як правильні ціннісні орієнтири (повага до прав і свобод інших людей, любов до своєї сім’ї, свого народу, своєї Батьківщини); забезпечення здобуття освіти; підготовка до самостійного життя; повага до дитини; відсутність фізичних покарань, а також покарань, що принижують людську гідність; відсутність будь-якого виду експлуатації. Зроблено висновок, що можливість виховувати свою дитину особисто є одним із найбільш значимих прав кожного з батьків, адже це дає змогу спрямувати формування особистості неповнолітнього у бажаному напрямі, саме у вихованні проявляється духовна близькість батьків і дітей. Водночас батьки на перше місце ставлять «охоронні» задачі, пов’язані зі здійсненням піклування про здоров’я дитини, її життя; потім йдуть економічні задачі, які розуміються як зусилля батьків, спрямовані на забезпечення матеріального благополуччя дитини; потім – задачі, які передбачають формування у дитини уявлень про норму і про те, що є відхиленням від норми; задачі, пов’язані з духовно-моральним розвитком особистості, опиняються на останньому місці у списку пріоритетів. Зроблено висновок, що належне сімейне виховання є процесом формування особистості дитини під впливом сімейного оточення, що забезпечує всебічний розвиток дитини, формування системи життєвих цінностей, які відповідають ідеалам права та суспільній моралі. Під правом дитини на належне сімейне виховання розуміється закріплене у законодавстві особисте немайнове право дитини, що передбачає можливість вільно та всебічно формувати свою особистість у сімейному оточенні, здобувати життєві орієнтири відповідно до загальнолюдських цінностей, норм права та суспільної моралі.
7
Guzynets, Olesіa. "Чинники впливу на виховання духовно-релігійних цінностей студентської молоді". Освітній простір України 17 (15 листопада 2019): 292–97. http://dx.doi.org/10.15330/esu.17.292-297.
Повний текст джерелаАнотація:
Обгрунтовано, що духовно-релігійне виховання є складним та багатогранним явищем. Висвітлено погляди науковців на розуміння духовних та релігійних цінностей. Метою статті є аналіз сутності духовно-релігійного виховання та чинників впливу на формування духовно-релігійних цінностей молоді. Показано, що загальнолюдські моральні істини розроблялися і збагачувалися завдяки релігії. Проаналізовано сутність духовно-релігійного виховання, як процес становлення системи духовних цінностей особистості, що призводить до включення її внутрішніх механізмів саморозвитку. Виявлено, що даний феномен потребує різноманітних підходів для його вивчення. Розглянуто соціологічний, психологічний, феноменологічний, середовищний, аксіологічний підходи до духовно-релігійного виховання.
8
НАГРИБЕЛЬНИЙ, ЯРОСЛАВ. "РОЛЬ МИРОСЛАВА СТЕЛЬМАХОВИЧА В СТАНОВЛЕННІ Й РОЗВИТКУ ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІКИ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 41–49. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-41-49.
Повний текст джерелаАнотація:
Стельмаховича визначено вплив його наукових ідей на становлення й розвиток історії педагогіки в незалежній Україні. Аналіз праць Мирослава Гнатовича Стельмаховича засвідчив багатогранність і різновекторність його інтересів, адже в них порушено проблеми національного, родинного, естетичного морального, фізичного, трудового виховання, українознавства, родинознавства та методики навчання цих предметів, питання мовленнєвого розвитку учнів та інші. Обґрунтовано, що не втрачає новизни й актуальності виокремлення дослідником провідних принципів виховання, до яких він відносить: гуманізм, природовідповідність, зв'язок виховання з життям, виховання працею, врахування вікових та індивідуальних особливостей вихованців, систематичність і послідовність виховання, єдність вимог і поваги до особистості, поєднання педагогічного керівництва з розвитком самостійності та ініціативи виховання. Означені принципи відповідають вимогам концепції нової української школи, якою передбачено виховання учнів на загальнолюдських цінностях і патріотизмі. Завданням сучасної школи є формування в учнів відповідальності, поваги до гідності, прав, свобод, інтересів людини, толерантності, екологічної культури, доброти, шанобливого ставлення до сім’ї. Установлено, що педагог розробляє цілісну виховну систему на основі загальнолюдських та громадянських цінностей. Особливе значення має залучення до національних традицій, звичаїв, обрядів – тих скарбів, що репрезентують етнічний код українця. Тільки врахування ідей української народної педагогіки забезпечить становлення й формування української національної школи, якою М. Стельмахович вважав “той загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує засвоєння учнями основ наук і виховання свідомого громадянина суверенної України”. Ключові слова: українська народна педагогіка, етнопедагогіка, принципи навчання й виховання, педагогічна спадщина Мирослава Стельмаховича.
9
БАТРУН, Ірина. "ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ ТА ГРОМАДЯНСЬКИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ НУШ". Acta Paedagogica Volynienses, № 5 (30 грудня 2021): 76–83. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток особистості громадянина України, формування інноватора і патріота з метою збереження цілісності вітчизняної держави передбачає формування громадянських якостей. Формування патріотизму в українському суспільстві залишається першочерговим як для держави, так і для системи освіти загалом. Заклади освіти є державно-громадськими установами, які організовують свою діяльність на ґрунті національної культури і національних традицій, які за змістом, формами роботи відповідають національно-культурним потребам України, її розвитку як суверенної держави. Отже, національно-патріотичне виховання є важливою складовою частиною сучасного освітнього процесу. Формування здатності людини, громадянина до активної діяльності у справах суспільства, держави на основі усвідомлення своїх прав та обов’язків із гармонійним поєднанням національно-патріотичних почуттів розглядається як громадянськість. Формування громадянських якостей взаємопов’язано із поняттям патріотизму, що сьогодні ототожнюється із захистом національних інтересів, наведенням порядку, забезпеченням соціальної справедливості. Патріотизм несе в собі повагу до інших народів, країн, їхньої культури. Повага до своєї країни, до її національних традицій, історії і багатої культури є основою будь-якого виховання. У 2017 році почалися реформи в загальній середній освіті – початок реалізації Концепції «Нова українська школа». Це реформа шкільництва Міністерства освіти та науки, яка передбачала створення школи, де діти будуть навчатися через діяльність. У 2017–2018 навчальному році 100 шкіл тестували новий стандарт, з 2018–2019 року усі перші класи навчаються за ним. Шкільне середовище в умовах НУШ має виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності. Завдання педагогів полягає в тому, щоби слова «Україна», «патріотизм» набували для дитини особливого сенсу. Важливим напрямом є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів − Герба, Прапора, Гімну. Важливим аспектом національно-патріотичного виховання та формування громадянськості є повага та любов до державної мови. Мовне середовище завжди впливає на формування учнягромадянина, патріота України. Багато поколінь українців боролись за незалежність України, яка стала реальністю 24 серпня 1991 року. Сьогодні нашій державі ще тільки 30 років. Відзначаючи і вшановуючи своє державне тридцятиріччя, важливо у дитячому шкільному просторі провести його цікаво, привертаючи увагу до знакових подій і до постатей знакових наших сучасників, які активно брали участь у розбудові України.
10
Matsuk, Liudmyla. "Формування ціннісних орієнтацій молодших школярів в умовах сьогодення: теорія і практика". Освітній простір України, № 9 (17 лютого 2017): 137–40. http://dx.doi.org/10.15330/esu.9.137-140.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті окреслено низку підходів до формування ціннісних орієнтацій молодших школярів на сучасному етапі. Одним із найважливіших завдань школи в умовах національного відродження України постає виховання гармонійної, духовно багатої та національно свідомої особистості. Виховання сучасного покоління потребує серйозного оновлення змісту освіти, розробки широкого спектра проблем, пов’язаних з формуванням світоглядних орієнтацій особистості, розвитком й активності, самостійності, свідомості, самосвідомості. Розв’язання означеної проблеми можливо за умови оптимізації управління процесом виховання за допомогою гуманізації освіти, що має забезпечити утвердження пріоритету загальнолюдських цінностей у суспільстві
Дисертації з теми "Загальнолюдське виховання"
1
Петренко, В. В. "Педагогічні ідеї М. І. Пирогова". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21965.
Повний текст джерела
2
Носовець, Н. М. "Гуманістична спрямованість системи трудового виховання молоді в педагогічній спадщині А.С. Макаренка". Thesis, 2004. http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/4741.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, Харків, 2004.
У дисертації здійснено історико-педагогічний аналіз дослідження педагогічної спадщини А.С. Макаренка у вітчизняній і зарубіжній педагогічній теорії; проаналізовано та узагальнено педагогічні погляди та практична діяльність А.С. Макаренка з проблеми організації трудового виховання молоді в його навчально-виховних закладах; систематизовано та обґрунтовано теоретичні засади і вимоги до організації системи трудового виховання А.С. Макаренка. Автором виявлено і сформульовано зміст принципів системи трудового виховання А.С.Макаренка щодо її гуманізації; розкрито його погляди на особистісний розвиток і професійне становлення учня в процесі трудового виховання. Здійснено систематизацію точок зору на умови та складові гуманізації сучасної системи освіти. Розроблено та теоретично обґрунтовано критерії ефективності гуманізації сучасного процесу трудового виховання школярів. У роботі проаналізовано стан проблеми у педагогічній та психологічній літературі, в практичній діяльності вищих педагогічних навчальних закладів ІІ-ІV рівнів акредитації; визначено особливості впровадження гуманістичних ідей А.С. Макаренка у сучасну систему професійної підготовки майбутніх учителів; розроблено й теоретично обґрунтовано зміст навчального курсу щодо вивчення педагогічної спадщини А.С. Макаренка для вищих педагогічних навчальних закладів усіх рівнів акредитації.
Звіти організацій з теми "Загальнолюдське виховання"
1
Грамм, О. М. Виховання студентської молоді як складова культурно-просвітницької роботи бібліотеки ВНЗ. КДПУ, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1355.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито мету культурно-просвітницької та виховної роботи бібліотеки Криворізького державного педагогічного університету. Проаналізовано культурно-виховні заходи, які популяризують головні загальнолюдські цінності, історичну, наукову та культурну спадщину шляхом реклами книги. Розглянуто основні завдання культурно-просвітницької діяльності бібліотеки, насамперед – організація цікавого й корисного дозвілля студентства та викладачів, підвищення їхнього загальнокультурного рівня, розширення кругозору, виховання моральних цінностей та розвиток національної свідомості.