Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Заводи.
Статті в журналах з теми "Заводи"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Заводи".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Smirnov, A. N., A. P. Verzilov, and Yu A. Smirnov. "Metallurgical mini-mills: competitiveness and prospects." Metal and Casting of Ukraine 28, no. 2 (July 1, 2020): 34–40. http://dx.doi.org/10.15407/steelcast2020.02.034.
Повний текст джерела
2
Бабич, Ірина Михайлівна, Петро Миколайович Бойко та Микола Васильович Бондар. "ТЕХНОЛОГІЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОБНИЦТВА СПИРТУ ЕТИЛОВОГО РІЗНОГО ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ". Scientific Works 2, № 85 (19 березня 2022): 77–83. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2244.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проаналізовано причини, що призвели до майже катастрофічної ситуації, що склалася в спиртовій галузі країни. Наявна структура споживання етилового спирту на внутрішньому ринку, коли левова частка спирту використовується для виробництва алкогольних напоїв, разом з фактичною монополізацією цінової політики призвели до того, що спиртові заводи можуть виробляти значно більші обсяги спирту, ніж потребує ринок, а експорт унеможливлює висока вартість спирту. При розгляді ефективності впровадження нових технологічних та технічних рішень практично ніколи не зверталася увага на їх вплив на вартість готової продукції. Так, вітчизняні спиртові заводи здатні виробляти ректифікований спирт високої якості, але потреба в ньому як всередині країни, так і в світі обмежена. Основні обсяги реалізації спирту на світових ринках формуються за рахунок біоетанолу та технічного спирту (спирту для технічних потреб). При цьому ціни на них формуються з урахуванням конкуренції з продукцією аналогічного призначення, що пропонується виробниками інших галузей економіки. Виробники всіх видів етилового спирту практично не впливають на вартість сировини та енергоносіїв, отже вартість технічної переробки сировини в готову продукцію визначає її ціну на ринку та конкурентоспроможність. Тому розвиток спиртової галузі можливий лише при зміні основних напрямків його використання з виробництва напоїв на технічні та транспортні потреби і врахуванні економічних результатів впровадження технологічних та технічних рішень.
3
Suprun, Iryna. "ГЕНЕТИЧНІ РЕСУРСИ РИСИСТОГО КОНЯРСТВА В УКРАЇНІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (42) (30 листопада 2020): 67–76. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У вирішенні міжнародних і національних аграрних програм пріоритетним завданням є збереження генетичних ресурсів тваринництва і розробка шляхів їх ефективного використання, адже в світі спостерігається явна тенденція до скорочення породного складу одомашнених видів тварин. На сьогодні кінні заводи збиткові, не мають коштів для розширеного відтворення і відповідно скорочується поголів’я цінних порід коней, збіднюється загальний генофонд. Тому метою наших досліджень був аналіз та висвітлення сучасного стану племінного конярства в Україні загалом та рисистого зокрема, а також характеристика вітчизняних порід племінних рисистих коней, які є базою для племінної роботи та прогнозування їх значення у породотворному процесі. Для аналізу стану розвитку конярства в Україні було використано Державний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві за 2005 – 2019 рр та дані багаторічних досліджень галузі конярства України. Для дослідження використано методи системного узагальнення, графічний, аналітичний та порівняльно-статистичний. Проведено аналіз стану розвитку конярства в Україні. На початок 2020 року в Україні за даними Державного реєстру субʼєктів племінної справи у тваринництві існує 38 суб'єкти по племінній роботі з них 10 по роботі з кіньми рисистих порід: 4 кінних заводи та 6 племінних репродуктори. Найбільше поголів’я племінних коней рисистих порід зосереджено у: Полтавській, Харківській, Житомирській та Київській областях України. Показано, що в умовах тривалої кризи за останні 15 років племінне конярство в Україні зазнало суттєвого скорочення чисельності поголів’я, звуження породної структури та зміни форми власності. Зокрема, за період з 2005 до 2020 року галузь рисистого конярства в Україні зазнала суттєвих втрат, а чисельність племінних коней орловської та російської рисистих порід скоротилась на 60-80% відповідно.
4
Рамач, Янко. "ИСТОРИОҐРАФИЯ РУСНАЦОХ У ЮГОСЛАВИЇ У ЧАШЕ МЕДЗИ ДВОМА ШВЕТОВИМА ВОЙНАМИ". Годишњак Филозофског факултета у Новом Саду 39, № 1 (15 грудня 2014): 235. http://dx.doi.org/10.19090/gff.2014.1.235-248.
Повний текст джерелаАнотація:
У периодзе медзи двома шветовима войнами обявени даскельо дзешат-ки прилогох о историї або записи о прешлосци и описи тедишнїх обставинох у рижнихсферох дружтвеного и привредного живота Руснацох у Южней Угорскей/Югославиї.Познєйше велї з тих творох хасновани, алє у рускей историоґрафиї виостало система-тичнєйше спатранє и анализа тих творох. Єдино твори Гавриїла Костельника о прешлосциРуснацох приказовани и анализовани на вецей заводи, прето ту буду лєм спомнути.Циль роботи приказац и анализовац твори о прешлосци Руснацох обявйовани у чашемедзи двома шветовима войнами и указац їх место и значенє у историоґрафиї Руснацох.
5
Балашов, В., В. Орєшков та Д. Стеля. "ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТЕРФЕРЕНЦІЙНИХ ЗАВАД В КАНАЛАХ СИСТЕМ ПЕРЕДАВАННЯ ЗА ТЕХНОЛОГІЄЮ VDSL2+". Information and communication technologies, electronic engineering 1, № 2 (грудень 2021): 62–70. http://dx.doi.org/10.23939/ictee2021.02.062.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведені результати дослідження інтерференційних завад в системах передачі (СП) за технологією VDSL2 при роботі по кабелях типу «вита пара». Дослідження проводилося шляхом аналітичного моделювання роботи VDSL2-систем з частотним планом B8-6 [998-M2x-B] по кабелю UTP Cat.5e 4x0.5 при використанні традиційних ортогональних гармонійних сигналів (ОГС) і ортогональних гармонійних сигналів узагальненого класу (ОГС УК). Значення інтерференційних завад оцінювалася у відносних величинах як процентне співвідношення ефективних значень інтерференційна завада/сигнал. У статті представлені тривимірні графіки залежності розподілу по каналах значень інтерференційної завади при зміні довжини лінії від 100 до 500 метрів. Розраховано оптимальні значення відліку початку інтегрування за критерієм мінімуму середньоарифметичного по всіх інформаційних каналах значення інтерференційної завади, при цьому досліджені залежності розподілу інтерференційних завад по каналах СП VDSL2 при використанні традиційних ОГС та ОГС УК. Проаналізовано залежність інтерференційних завад в каналах СП VDSL2 в залежності від довжини лінії, типу ортогональних гармонійних сигналів і напрямки передачі. Доведено ефективність застосування ортогональних гармонійних сигналів узагальненого класу в порівнянні з традиційними ОГС.
6
Zhygunov, Dmytro, Vasylyna Kovalova, Mikhailo Kovalov та Olena Korytnyuk. "ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПОТОКІВ БОРОШНА ІЗ ЗАВОДУ ЗІ СКОРОЧЕНОЮ СХЕМОЮ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1 (15) (2019): 195–203. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-195-203.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Визначення якості індивідуальних потоків борошна на заводі зі скороченою схемою технологічного процесу з використанням міжнародних стандартів – перспективний інноваційний напрям розвитку борошномельної промисловості. Постановка проблеми. Оцінка якості індивідуальних потоків борошна на заводах малої продуктивності дає можливість проаналізувати ефективність роботи та потенціал підприємства. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті як класичні роботи, так і сучасні публікації у вітчизняних та закордонних джерелах, що відповідають цій проблемі. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У літературі відсутня інформація щодо аналізу показників якості індивідуальних потоків борошна із заводів України невеликої продуктивності з використанням міжнародних стандартів. Постановка завдання. Метою дослідження є визначення основних показників якості борошна і встановлення закономірності їх зміни на різних етапах технологічного процесу із заводу зі скороченою схемою технологічного процесу. Виклад основного матеріалу. У статті наведено результати досліджень показників якості борошна з різних етапів технологічного процесу на заводі зі скороченою схемою технологічного процесу та показано зміни показників залежно від системи технологічного процесу. Встановлено, що потоки борошна із систем першої якості мають кращі технологічні властивості. Так, на шліфувальних і розмелювальних системах білість борошна – від 54 до 68 од., зольність даних потоків є найнижчою – від 0,45 до 0,54 %. Кількість клейковини на драних і сортувальних системах коливається в межах від 19,5 % до 35,6 %, на шліфувальних і розмелювальних системах – від 23,8 до 33,6 %, а якість клейковини (ІДК) має майже однакові властивості як на шліфувальних і розмелювальних системах, так і на драних і сортувальних системах – від 53 до 86 од. Показник седиментації борошна має високі значення на драних системах, сортувальних системах – від 38 до 44 мл за рахунок високого вмісту клейковини на даних системах. Висновки відповідно до статті. За результатами пробного лабораторного випікання, потоки борошна мали невисокі хлібопекарські властивості. На драних і сортувальних системах першої якості об’єм хліба коливався в межах від 380 до 410 см3 , на драних і сортувальних системах вимелу – 410 см3 , на шліфувальних і розмелювальних системах першої якості – від 380-460 см3 . У статті вперше з використанням приладу SDmatic проведено аналіз кількості пошкодженого крохмалю в потоках борошна на заводі зі скороченою схемою технологічного процесу. Результати досліджень можуть бути використані борошномельними виробництвами для стабілізації якості кінцевої продукції.
7
ДОМАНЦЕВИЧ, Н. І. "ТЕНДЕНЦІЇ СУЧАСНОГО РИНКУ МОТОРНИХ ПАЛИВ В УКРАЇНІ". Товарознавчий вісник 1, № 13 (1 серпня 2020): 306–14. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Визначення проблем розвитку ринку моторних палив, окреслення шляхів їх вирішення.
Результати. Встановлено, що ринок моторних палив активно розвивається. Нафтопереробна промисловість є важливою галуззю економіки України. Україна є імпортозалежною країною, а вітчизняна продукція виробляється у незначній кількості та використовується для власних потреб. Маючи застарілі нафтопереробні заводи, не сприятливий інвестиційний клімат в нашій країні, слід шукати можливості для підвищення об’ємів нафтопереробки, адже забезпечення енергоресурсами повинно лежати в основі національних інтересів країни. В Україні існує 6 нафто-переробних заводів, проте нині працює лише один - Кременчуцький НПЗ.
Найважливішими видами продукції целюлозно-паперової промисловості є целюлоза, папір, картон. За обсягами виробництва паперу провідні місця у світі традиційно займають розвинуті країни: США, Японія, Канада, Німеччина. Найбільшими експортерами її є Канада, та деякі європейські країни – Швеція, Фінляндія, Норвегія, Австрія, а імпортерами – США, великі європейські країни, Японія.
Вагомим фактором зміни імпортозалежності нафтопродуктів є пошук альтернативних палив, проведення наукових досліджень щодо вдосконалення складу паливних сумішей з використанням біокомпонентів.
Наукова новизна. Встановлено особливості сучасного ринку моторних палив в Україні.
Практична значимість. Зважаючи на проведений аналіз українського ринку моторних палив, можна зробити висновок про перспективність його розвитку, адже промислові потужності в нашій країні є, існує сформована нормативно-технічна база, проте є проблеми із недостатністю вітчизняної сировини, застарілого обладнання НПЗ, тіньовим виробництво неякісних моторних палив та низькою екологічною свідомістю споживачів, які часто керуються низькою ціною, а не високими якісними показниками при виборі палива.
Вагомим фактором зміни імпортозалежності від закордонної сировини та готових нафтопродуктів є модернізація існуючих НПЗ, збільшення видобутку української нафти,, проведення наукових досліджень щодо нових сумішевих палив з підвищеними експлуатаційними та екологічними властивостями з використанням біокомпонентів.
8
Пискунов, Михаил. "Микрополитика позднесоветского завода: общее «своеволие» и борьба за дисциплину труда (случай Выборгского целлюлозно-бумажного завода 1982–1985 годы)". Journal of Social Policy Studies 15, № 2 (29 червня 2017): 217–34. http://dx.doi.org/10.17323/727-0634-2017-15-2-217-234.
Повний текст джерелаАнотація:
Михаил Олегович Пискунов – аспирант, Санкт-Петербургский институт истории РАН, Россия. Электронная почта: mpiskunov@eu.spb.ru
Статья посвящена микрополитике позднесоветского периода на заводе. Используя подходы Дональда Филцера, его адаптацию теории трудового процесса Гарри Бравермана к советским производственным отношениям, а также историю повседневности Альфа Людтке, автор исследует микрополитику Выборгского целлюлозно-бумажного завода в середине 1980-х годов. В этот период завод не выполнял план, а руководство, следуя политике Андропова, пыталось дисциплинировать рабочих. Эта попытка провалилась из-за пассивного сопротивления руководителей линейного и цехового уровня. Основной вывод статьи: социально-технологические группы советского предприятия отличались высокой степенью автономии, которую администрация завода была не в силах преодолеть. Это вело к тому, что ключевую роль на производстве стали играть менеджеры низшего и среднего звена, чье промежуточное положение позволяло ставить свои условия как рабочим, так и администрации. К аналогичным выводам пришли социологи (Кларк, Ядов), исследовавшие изменения в организации труда на промышленных предприятиях в ходе рыночных реформ 1990-х годов. Предлагаемый анализ позволяет интерпретировать этот феномен как следствие специфических производственных отношений, которые рынок и рыночные реформы на первых порах скорее только усилили. Таким образом, сложившиеся формы социального неравенства, а также распределения власти на производстве в СССР деформировали фордистско-тейлористские схемы управления, воспринятые как советским руководством, так и новыми частными собственниками.
9
Ермакова, Е., та Н. Сафронова. "ИСТОРИЯ ВОЕННОГО ЗАВОДА № 319 «КОММУНАР» (ПО МАТЕРИАЛАМ ПОИСКОВО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ РАБОТЫ КРАЕВЕДЧЕСКОГО МУЗЕЯ-КОМПЛЕКСА СРЕДНЕЙ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ШКОЛЫ № 11 г. КЕМЕРОВО)". Culture in the Eurasian Space, № 5 (2021): 34–40. http://dx.doi.org/10.32340/2514-772x-2021-1-34-40.
Повний текст джерелаАнотація:
С 2020 года в Средней общеобразовательной школе № 11 (г. Кемерово) реализуется проект «Память поколений». Сотрудниками учреждения была проведена поисково-исследовательская работа по восстановлению памяти о заводе «Коммунар»: изучены архивные документы, проведены встречи с ветеранами завода, сбор предметов, касающихся истории завода, собраны воспоминания заводчан и фотоматериалы.
10
Боев, Владислав Викторович, Наталья Владимировна Барановская, Виктор Александрович Боев, Мерей Тлеуканович Джамбаев, Татьяна Сергеевна Шахова та Лина Владимировна Жорняк. "ИЗМЕНЕНИЕ ЭЛЕМЕНТНОГО СОСТАВА ВЕРХНЕГО ГОРИЗОНТА ПОЧВ ПОД ВОЗДЕЙСТВИЕМ ПРЕДПРИЯТИЙ НЕФТЕГАЗОПЕРЕРАБОТКИ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, № 11 (20 листопада 2019): 179–91. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/11/2364.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность исследования обусловлена отсутствием данных по воздействию многих нефтеперерабатывающих заводов и прочих техногенных объектов на прилегающие почвы для конкретных регионов при изученности общей геохимической специфики промышленных отраслей. Цель исследования состоит в выявлении специфики воздействия нефтеперерабатывающих заводов и некоторых прочих техногенных объектов на почвы путем сопоставления элементного состава с данными условно-фоновой территории и кларком. Объекты: почвы Тюменского федерального заказника и территорий расположения Антипинского, Омского, Ачинского, Павлодарского нефтеперерабатывающих заводов, почвы населенных пунктов Томской области и г. Томска, почвы территории, подверженной воздействию бывшего Семипалатинского испытательного полигона. Методы: выбор и подготовка пробных площадок, отбор и подготовка почв, определение элементного состава инструментальным нейтронно-активационным и атомно-абсорбционным методами, интерпретация результатов. Результаты. Исследован элементный состав верхнего горизонта почв восточной части Тюменского федерального заказника, территории расположения Антипинского, Омского, Ачинского, Павлодарского нефтеперерабатывающих заводов, районов расположение предприятий г. Томска, зоны влияния бывшего Семипалатинского испытательного полигона. В результате сравнения с данными для региональных почв выявлена геохимическая специфика каждого техногенного района. Отражено отличие в элементном составе почв, прилегающих к разным нефтеперерабатывающим заводам, что определяется как техническими параметрами самих предприятий, так и экологическими условиями территорий их расположения. Путем сопоставления с кларком и условно-фоновой территорией установлен уровень загрязнения и спектр химических элементов, характеризующихся повышенным содержанием, для названных территорий. На примере Антипинского нефтеперерабатывающего завода изучено пространственное распределение элементов по удаленности и сторонам света от техногенного объекта.
11
Павлова, Л. ""ЭЛЕКТРОПРОВОД": ПРАЗДНИК ОСОБОГО ЗНАЧЕНИЯ". LAST MILE Russia 98, № 6 (25 серпня 2021): 34–37. http://dx.doi.org/10.22184/2070-8963.2021.98.6.34.37.
Повний текст джерелаАнотація:
Любое упоминание об этом заводе неизбежно сочетается с определением "особый". Здесь все особое – его истоки, продукция и, конечно же, его люди, создающие особую атмосферу коллективной жизни. Даже, казалось бы, проходное по меркам 236-летней истории завода мероприятие, посвященное завершению строительства здания второго производственного корпуса завода, приуроченное к 10-летию начала строительства первого цеха здесь же, в г. Подольск Московской области, стало особой вехой жизни этого уникального предприятия.
12
Паринова, М. В. "ЭКОЛОГИЗАЦИЯ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ПРОЦЕССОВ В МАШИНОСТРОЕНИИ ЗАПАДНОЙ СИБИРИ". Сбор. матер. Всероссийская научно-практическая конф. «Глобальные и региональные аспекты устойчивого развития современные реалии», № 1 (23 жовтня 2020): 542–50. http://dx.doi.org/10.36684/32-2020-1-542-550.
Повний текст джерелаАнотація:
Автором в статье дается характеристика существующих экологических процессов на машиностроительном заводе. С учетом территориального местоположения отмечаются перспективы и недостатки в организации природоохранной деятельности. На примере завода геологоразведочных машин и оборудования разрабатывается комплекс мероприятий по экологизации производства.
13
Булатовић, Марија М. "БЕСЕДА КАО ТЕЛО: О ЕСТЕТИЦИ ТЕКСТУАЛНОГ ЗАДОВОЉСТВА". ZBORNIK ZA JEZIKE I KNJIŽEVNOSTI FILOZOFSKOG FAKULTETA U NOVOM SADU 8, № 8 (4 квітня 2019): 27–38. http://dx.doi.org/10.19090/zjik.2018.8.27-38.
Повний текст джерелаАнотація:
Пошавши од Сократове тврдње у Платоновом дијалогу Федар или о Лепоти, која гласи да је свака беседа састављена као живо биће, чија је целовитост, функција и естетска димензија представљена кроз органицистичку метафору тела, уочава се веза са савременим књижевно-теоријским поставкама о узајамном еросу текста и читаоца, односно реципијента. Сократовска представа беседе, односно текста, као тела пронашла је своје потоње утемељење у каснијим, нешто измењеним, књижевним теоријама, као што је концепт текста Ролана Барта (Roland Barthes) као par excellence еротског тела у којем се, као у наслади, ужива. Преко обједињујуће идеје о текстуалној телесности, у предстојећем раду се, кроз феномен ероса текста, покушава објаснити однос текста и реципијента путем довођења у везу Мерло-Понтијеве (Maurice Merleau-Ponty) идеје о феноменологији речи и статуса израза и Бартове идеје о тексту као задовољственом објекту. Циљ рада јесте да се путем Мерло-Понтијевих импликација о корпореалности свести и интенционалности тела тумаченим у блиској спрези са Бартовом теоријском позицијом о тексту као фетишу који нас жели, заводи и обистињује се као „списак језичких ватри” дође до плодоносног разумевања чина читања/слушања као својеврсног задовољственог доживљаја, односно – да се, у комуникацији Мерло-Понтијеве и Бартове теоријске позиције, покуша разумети телесна структура беседе, као и однос говорника, естетске ауре тела беседе и њеног ефекта на публикум.
14
Смирнов, А. Д. "МИКРОКАБЕЛИ НПП СТАРЛИНК: 15 ЛЕТ УНИКАЛЬНОЙ ТЕХНОЛОГИИ". LAST MILE Russia 87, № 2 (24 березня 2020): 6–10. http://dx.doi.org/10.22184/2070-8963.2020.87.2.6.10.
Повний текст джерелаАнотація:
В 2020 году исполняется 15 лет со дня основания Научно-производственного предприятия Старлинк – одной из наиболее быстро развивающихся компаний российской кабельной промышленности. Завод известен как разработчик и производитель уникальных бронированных оптических и гибридных (оптоэлектрических) микрокабелей, конструкции которых защищены патентами. Четыре года назад компанию возглавил Антон Дмитриевич Смирнов. За эти годы завод существенно нарастил объемы выпуска кабельной продукции, переехал на новую производственную площадку, освоил новые виды производства. В 2019 году компания увеличила объемы продаж примерно на 50%. О сегодняшнем дне и планах развития завода "ПЕРВОЙ МИЛЕ" рассказал генеральный директор ООО "НПП Старлинк" А.Д.Смирнов.
15
Аннєнков, І. О. "Наукове забезпечення виробництва електричних машин на Харківському електромеханічному заводі у 1919–1940 рр.: критика історіографії". Studies in history and philosophy of science and technology 28, № 2 (4 грудня 2019): 70–76. http://dx.doi.org/10.15421/271917.
Повний текст джерелаАнотація:
На підставі методів історіографічного та джерелознавчого аналізів оцінено вичерпність та достовірність історіографії щодо питання організації наукового забезпечення виробництва електричних машин на Харківському електромеханічному заводі в 1919–1940 рр. Встановлено, що розміщені в проаналізованих розвідках відповідні історичні факти є достовірними, але неповними. В історіографічному матеріалі повністю проігнорована участь іноземних компаній в досліджуваному процесі, а також виключений з розгляду мілітарний аспект діяльності заводу, що сприяв встановленню активного співробітництва підприємства з військовими науково-технічними установами. Таким чином, в історіографії залишилися позбавленими уваги основні шляхи організації наукового забезпечення заводу в 1919–1940 рр., через що узагальнення відповідних висновків, здійснених у вивчених наукових працях, приводить до укладання необ’єктивної історичної картини ходи цього процесу в цілому. Отже, указані висновки не можуть бути застосовані при дослідженні стану науковотехнічного потенціалу Харківського електромеханічного заводу в означений відтинок часу, проте наведені в історіографії факти цілковито придатні для використання в такого роду розвідках.
16
Пундєв, В. О., В. І. Шевчук та Н. В. Марченко. "ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ ТА КРИТЕРІЇВ ІННОВАЦІЙНОЇ РОБОТИ В ГАЛУЗІ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ". Vidnovluvana energetika, № 4(67) (25 грудня 2021): 32–43. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.4(67).32-43.
Повний текст джерелаАнотація:
Приведено огляд стану та розвитку в світі галузі виготовлення сонячних елементів, як базової одиниці фотоелектричних модулів, які виробляються та перебувають на стадії дослідження на сьогодні.
В статті сконцентровано увагу на чотирьох найвідоміших типах фотоелектричних модулів, які використовують сонячні елементи. При цьому враховано як певні конструкторські відмінності в їх виготовленні, так і техніко-економічні витрати, особливості експлуатації та утилізації після виходу модулів з експлуатації.
Розроблено методику аналізу фотоелектричних модулів з використанням методу парних порівнянь та встановлено критерії, що враховують їх техніко-економічні показники і ринкові фактори (на одиницю установленої потужності), а саме: вартість; вагу модуля; ККД модуля; екологічність утилізації модулів після виходу з ладу або припинення терміну експлуатації; особливості деградації кожного окремого типу модуля.
Проведено аналіз базових сегментів типів фотоелектричних модулів та визначено інтегральні оцінки для кожного сегмента. Найвищу інтегральну оцінку отримав сегмент модулів, виготовлених на основі монокристалічного кремнію, а найнижчу – сегмент модулів, виготовлених на базі СdTe. Друге і третє місця практично розділили між собою модулі на основі аморфного кремнію і на основі перовскитових структур.
З огляду на результати цього аналізу запропоновано спрямувати інвестиції, залучені в розвиток галузі фотоенергетики, в сегмент модулів, які використовують тандемні сонячні елементи на базі монокристалічного кремнію і перовскитових структур. Заводи звиробництва сонячних елементів на базі кристалічного кремнію в Україні існують, а розробку та виготовлення перовскитових структур необхідно розвивати. Бібл. 9, табл. 5, рис. 1.
17
Chernysh, Iryna, та Mila Kozyk. "Сучасні форми і методи мотивації персоналу підприємств сфери послуг". ЕКОНОМІКА І РЕГІОН Науковий вісник, № 1(80) (25 березня 2021): 87–91. http://dx.doi.org/10.26906/eir.2021.1(80).2242.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає у дослідженні основних форм і методів мотивації персоналу підприємств сфери послуг. Проаналізовано теорії мотивації персоналу з точки зору їх застосування на практиці, розглянуто групи методів мотивації та дано оцінку їхній ефективності. Визначено, що для ефективності роботи персоналу на підприємстві необхідно індивідуально підходити до кожного працівника. Сукупність заохочень, які можна і потрібно застосовувати, щоб стимулювати працівника до якісного виконання своїх посадових обов'язків, називається мотивацією персоналу. Така мотивація починається з підбору висококласних фахівців на посаду й підтримується під час роботи керівником. Успішні фірми вкладають значний капітал у розвиток трудових ресурсів, розглядаючи його не як витрати, а як активи підприємства. Згодом капітал, вкладений в людей, зростає, а не зменшується, як капітал, вкладений в засоби виробництва. Саме людський капітал, а не заводи, устаткування й виробничі запаси забезпечують конкурентоспроможність та економічне зростання підприємства. Управління персоналом включає багато складових. Серед них: кадрова політика, взаємовідносини в колективі, соціально-психологічні аспекти управління. Ключове ж місце займає визначення способів стимулювання і мотивації працівників. Мотивація є одним з найважливіших внутрішньоорганізаційних процесів, а особливість його полягає в тому, що він безпосередньо спрямований на досягнення цілей організації. Успіх підприємства є результатом взаємодії між співробітниками і клієнтами, продуктом і організацією. Тому, щоб створити клієнтоорієнтовану компанію, ці три елементи мають працювати разом задля отримання прибутку організації та фінансових вигід для співробітників. Це може бути досягнуто шляхом надання винагород та стимулів або вигод в обмін на їх ефективну роботу для досягнення цілей організації.
18
Сибгатулин, В. Г., та Н. Г. Шишацкий. "КРАСНОЯРСКИЙ АЛЮМИНИЕВЫЙ ЗАВОД: ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ ФАКТОР". Журнал «ЭКО» 48, № 4 (9 липня 2018): 48. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2018-4-48-68.
Повний текст джерелаАнотація:
<p align="justify">В статье рассматриваются факторы и параметры воздействия Красноярского алюминиевого завода на окружающую среду г. Красноярск. Показано, что, несмотря на реализацию намечаемых крупномасштабных мер по экологической модернизации, Красноярский алюминиевый завод остается и в обозримой перспективе будет оставаться крупнейшим загрязнителем Красноярска. Сделаны предложения по снижению негативного экологического воздействия и повышению региональной экономической эффективности работы предприятия. </font>
19
Кривоконь, О. Г., та Н. В. Писарська. "Історія розвитку сільськогосподарського машинобудування на Харківщині (1950–1991 рр.)". Studies in history and philosophy of science and technology 28, № 2 (4 грудня 2019): 63–69. http://dx.doi.org/10.15421/271916.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено історію галузі двигунобудування, починаючи з повоєнних років, на території м. Харкова. Проаналізовано діяльність підприємств, що виготовляли двигуни, зокрема, заводу «Серп і молот» і Харківського заводу тракторних двигунів. Слід зазначити, що це не єдині підприємства на території Харкова, які виготовляли двигуни, проте увагу у статті зосереджено лише на заводах, що виробляли продукцію для сільського господарства.
Здійснено розгляд обох підприємств у зазначений період, спираючись на архівні матеріали та дослідження науковців-істориків. З’ясовано причини, що призвели до занепаду підприємств, незважаючи на їхній початковий стрімкий розвиток.
20
Рубан, М. Ю. "Розвиток та виробнича діяльність луганських залізничих майстерень у складі «Донецьких залізниць» (1920–1930)". Studies in history and philosophy of science and technology 28, № 2 (4 грудня 2019): 77–84. http://dx.doi.org/10.15421/271918.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено спробу дослідження історичних обставин довкола функціонування Луганських залізничних майстерень у складі Донецьких залізниць. У першій половині 1920-х рр. залізниці України перебували в катастрофічному стані. Існували численні проблеми із забезпеченням робітників, технічним станом інфраструктури та рухомого складу. Навесні 1920 р. почалося поступове відновлення транспортного господарства країни. З метою забезпечення оперативного управління відновленням інфраструктури та перевізного процесу донецькі гілки Катерининської залізниці, в тому числі лінія Дебальцеве – Луганськ – Міллерове, були приєднані до націоналізованої Північно-Донецької залізниці, яка в грудні 1920 р. отримала назву «Донецькі залізниці». Проаналізовано історію виробничої діяльності обслуговуючих підприємств Луганського залізничного вузла в перше десятиліття радянської влади в Україні.
У середині 1920-х рр. у Луганських залізничних майстернях були вжиті заходи щодо модернізації застарілої інфраструктури і технічного оснащення підприємства, а також створення на їх базі спеціалізованого вагоноремонтного заводу. На підставі аналізу історичних джерел, періодичних видань та наукової літератури проаналізовано основні виробничі показники та висвітлено організаційні заходи щодо підвищення виробничої діяльності ремонтного осередку. Протягом 1920-х рр. колектив луганських майстерень – згодом вагоноремонтного заводу – боровся за підвищення виробничих показників, постійно відчуваючи серйозний брак матеріально-технічного забезпечення. У квітні 1930 р. на хвилі зростання вуглевидобувної галузі в регіоні та потреб у будівництві нових шахт, Луганський вагоноремонтний завод був реорганізований у механічний завод вугільного машинобудування.
21
Шевцова, Л. ""Завжди один, бо завжди проти течії..."". Дивослово, № 9 (2008): 10–13.
Знайти повний текст джерела
22
Chernykh, A. V. "The Festive Culture of Mining Plants in the Urals: The Dobryanka Case." Archaeology, Ethnology and Anthropology of Eurasia (Russian-language) 49, no. 2 (2021): 102–9. http://dx.doi.org/10.17746/1563-0102.2021.49.2.102-109.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье на основе документальных этнографических источников рубежа ХIХ-ХХ вв. реконструируется цикл календарных праздников и обрядов этого периода, сложившихся на одном из уральских заводов — Добрянском (западная часть Пермской губ.). На примере ритуалов встреча птиц кашке-плишке, проводы воды — «провожание Камы», Сергиев день, Троица и др. рассматриваются общие черты, особенности и закономерности развития и функционирования календарных праздников и обрядов в заводских поселениях Урала. В праздничной культуре таких поселений зафиксированы формирование особого производственного календаря и его связь с основными хозяйственными и праздничными циклами, становление на частных заводах особых «корпоративных» праздников, приуроченных к именинам владельца; сохранение архаичных форм традиционной обрядности, развитие календарной обрядности в направлении усиления досуговых форм, вымывание из многих ритуалов сакрального смысла, а также многослойность календарных традиций, активное усвоение и распространение новых, городских форм праздничной культуры. Прослежено, что праздничная культура заводских поселений занимала промежуточное место между сельскими крестьянскими и городскими формами народного календаря. Каждая из особенностей календарной обрядности заводских поселений рассмотрена на этнографических примерах того или иного праздничного цикла. Выявленные особенности позволяют сделать вывод о бытовании в заводских поселениях Урала особых форм традиционной культуры с уникальной спецификой.
23
Архірейський, Д. "Нестор Махно - завжди винний і завжди герой". Український тиждень, № 29 (349) (2014): 38–39.
Знайти повний текст джерела
24
Будько, Євген. "Завжди готоVIP!" Міжнародний туризм, № 3 (105), червень - липень (2012): 132–35.
Знайти повний текст джерела
25
Єщенко, М. "Завжди поруч". Країна, № 41 (294), 22 жовтня 2015 (2015): 39.
Знайти повний текст джерела
26
Будько, Євген. "Завжди готоVIP!" Міжнародний туризм, № 3 (105), червень - липень (2012): 132–35.
Знайти повний текст джерела
27
Єщенко, М. "Завжди поруч". Країна, № 41 (294), 22 жовтня 2015 (2015): 39.
Знайти повний текст джерела
28
Будько, Євген. "Завжди готоVIP!" Міжнародний туризм, № 3 (105), червень - липень (2012): 132–35.
Знайти повний текст джерела
29
Єщенко, М. "Завжди поруч". Країна, № 41 (294), 22 жовтня 2015 (2015): 39.
Знайти повний текст джерела
30
Эльбуздукаева, Т. У., М. Д. Солтамурадов та С. А. Гайтамирова. "ИЗ ИСТОРИИ ПАРАФИНОВОГО ПРОИЗВОДСТВА В ГРОЗНОМ". Итоговая научно-практическая конференция профессорско-преподавательского состава, посвященная году науки и технологии, № 1 (19 березня 2021): 412–17. http://dx.doi.org/10.36684/36-2021-1-412-417.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматривается история парафинового производства в Грозном в 1920-х годах. Это стало возможным благодаря развитию нефтеперерабатывающей и нефтехимической промышленности, а также стало следствием политики индустриализации. Первый период после национализации рационализация эксплуатации промыслов шла под знаком количественного увеличения насосных скважин. Начиная со второй половины 1926-27 гг., рационализаторские мероприятия были направлены на целесообразное и экономически выгодное использование глубоких насосов. По мере расширения выхода грозненских нефтепродуктов на экспорт, направление переработки получило бензинокеросиновый характер. Основной задачей переработки становилось увеличение получения светлых нефтепродуктов в пределах тех же процессов первичной переработки. Особняком стояло создание парафинового производства. Парафиновый завод в Грозном начал свою работу с октября 1927 года. В своей работе завод был неразрывно связан с 14-кубовой масляной батареей, являющейся первичным производственным звеном в общей системе выработки парафина, поставляя для парафинового завода необходимый для его работы полуфабрикат. Особую актуальность наше исследование имеет в Год науки и технологий, который провозглашен Указом Президента Российской Федерации В.В. Путина от 25 декабря 2020 года «О проведении в Российской Федерации Года науки и технологий».
31
Ляшенко, С., А. Фесенко, В. Юрченко та О. Кись. "Оптимізація екологічних та якісних показників роботи цукрових заводів шляхом удосконалення математичного забезпечення АСУТП цукрового виробництва". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 2(16) (23 грудня 2020): 128–36. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.2(16).128-136.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є оптимізація екологічних показників і показників енергоефективності цукрового виробництва при забезпеченні випуску продукції високої якості в процесі випарювання соку у багатокорпусній випарній установці цукрового заводу за рахунок удосконалення та впровадження математичного забезпечення в АСУТП.На основі даних про споживання енергії та пари проведено аналіз ефективності цукрового виробництва в цілому і по кожній виробничій ділянці окремо. Розрахунковими методами на основі нормативних інструментів для розрахунку базових, проектних викидів в результаті різних процесів визначено вплив найбільш енерговитратних ділянок цукрового заводу, що впливають на стан довкілля. Шляхом диференціювання якісної моделі у розрахунку матеріального балансу виробничого процесу встановлено вплив впровадження удосконаленого математичного забезпечення АСУТП, в якому враховуються показники якості соку і екологічності, на енергоефективність процесу випарювання.Встановлено що основними складовими впливу на довкілля підприємств цукрової галузі є викиди в атмосферу. Викиди цукрових заводів містять як токсичні речовини (монооксид Карбону, оксиди Нітрогену, Сульфуру та тверді частки), так і парникові гази, що спричинюють зміни клімату (вуглекислий газ, монооксид Нітрогену і метан). Скиди цукрових заводів у водні об’єкти небезпечні високим вмістом органіки (за БПК) і можуть спричиняти евтрофікацію водойм. З метою екологічного обґрунтування застосування обраних показників у математичному забезпеченні автоматизованих систем управління цукрового виробництва проведено визначення обсягів утворення парникових газів у результаті використання електроенергії, виробленої єдиною енергосистемою України, природного газу, декарбонізації вапняку та зберігання жому. Визначено, що впровадження ефективних систем автоматизації технологічних процесів цукрового виробництва здатне скоротити споживання природного газу (до 17%) та електроенергії (близько 4%). Визначено вплив застосування показників якості у математичному забезпеченні АСУТП на оптимізацію процесу випарювання.Наслідками досліджень є розробка математичної моделі технологічного процесу випарювання цукрового соку, яка б доповнювала рівняння матеріального балансу врахуванням показника кольоровості соку. Іншим наслідком оптимізації процесу випарювання є зменшення витрати енергоносіїв, що покращує екологічні показники роботи цукрового заводу. Практична цінність дослідження полягає у вирішенні як нагальних проблем економії енергоносіїв в умовах постійного зростання їхньої вартості, так і забезпечення отримання якісної продукції та виконання екологічних вимог як в межах України, так і міжнародних зобов’язань країни. Застосовано нові підходи до розробки математичного забезпечення АСУТП випарного відділення цукрового заводу на основі нейромережевого підходу з урахуванням якості соку для зниження енергоємності процесу і мінімізації викидів парникових газів.
32
Sheinich, L. A., М. G. Mykolaiets та E. A. Krylov. "Проблеми виникнення хімічної корозії бетону на залізничних шляхах України". Наука та будівництво 22, № 4 (24 грудня 2019): 21–26. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v22i4.116.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено види дефектів, що виникають в залізобетонних шпалах на залізничних шляхах України. Встановлено, що причинами виникнення тріщин можуть бути як постійні динамічні навантаження, так і руйнування бетону внаслідок протікання лужної корозії. Найпоширенішими випадками є комбінована дія навантажень (виникнення силових тріщин), корозії (розвиток тріщин) та замерзання води під дією низьких температур. Відомо, що під час хімічної взаємодії між різними формами силікатної кислоти, яка в різній мірі міститься в заповнювачах різних видів, та розчинами гідрооксидів лужних металів, якими заповнені пори бетону, що затверднув, а також із лугами, що проникають ззовні, утворюється гель. Таке новоутворення здатне поглинати воду і збільшуватись в об’ємі і таким чином призводить до утворення мікротріщин в бетоні та, з часом, до руйнування бетону. Проведено хімічні, мікроскопічні дослідження заповнювачів та цементу для бетону шпал. Дослідження показали, що цементи українського виробництва мають завищений вміст лужної складової. На основі отриманих результатів надано рекомендації по зменшенню вмісту лужного компоненту в бетоні. Мікроскопічні дослідження бетону показали, що у шпалах, виготовлених у 2010 році, лужна корозія протікає інтенсивніше, ніж у шпалах, що виготовлені після 2010 року. Це пов’язано з тим, що заводи-виробники шпал почали постійно контролювати вміст лужного компоненту та аморфного кремнезему в заповнювачах та цементах. В цьому випадку кількості гелю вже недостатньо для руйнування бетону в «чистому вигляді» як результат лужної корозії, але достатньо щоб прискорювати розкриття силових тріщин за рахунок корозії бетону. Це в свою чергу призводить до утворення комплексного впливу різних шкідливих чинників на бетон, які руйнують шпали.Для зниження масштабів лужної корозії бетону необхідно виконати певні заходи: вводити пластифікуючі добавки, що зменшують кількість цементу, і відповідно – кількість розчинних лугів, застосовувати добавки, що зв’язують луги – шлаки, золи і т.п, або застосовувати цемент марки ПЦ ІІ/А-Ш з вмістом гранульованого шлаку до 20%, проводити вхідний контроль кожної партії заповнювача по визначенню шкідливих речовин, наявності лугів в цементі.
33
Градинар, Ганна. "КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ В ПРИДУНАВ’Ї (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ФОНДІВ ІЗМАЇЛЬСЬКОГО АРХІВУ)". Society. Document. Communication, № 11 (3 травня 2021): 46–74. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-11-46-74.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті аналізуються інформаційні джерела Комунальної установи «Ізмаїльський архів», що відносяться до періоду з 1944 р. по 1953 рр. Як офіційна установа Ізмаїльський архів почав працювати у 1940 р. В історії установи було чимало трансформацій: від Акерманського обласного державного архіву Управління Народного комісаріату Внутрішніх справ до Філії державного архіву Одеської області в місті Ізмаїл. У своєму теперішньому статусі архів працює та популяризує пошуково-дослідну роботу з 1997 р. Нині КУ «Ізмаїльський архів» уявляє собою унікальне зібрання пам’яті попередніх поколінь, історії придунайського регіону.
Умовно архівні фонди КУ «Ізмаїльський архів» поділяються на два періоди: дорадянський і радянський. Фонди радянського періоду містять інформацію з 1944 р., яка зберігається у 711 фондах, або 90 245 справах. У статті поданий аналіз лише частини фондів радянського періоду, а саме тих, що стосуються процесу колективізації в Придунав’Ї.
На основі широкого кола нових джерел проаналізовані події, пов’язані з проведенням колективізації в Ізмаїльській області. Доведено, що колективізація в Придунав’ї просувалася доволі повільно. Наведено приклади порушень вступу до сільськогосподарських артілей. Проаналізовано процес створення та відновлення колгоспів у 1945-1947 рр. Представлено рішення деяких протоколів засідань колгоспів.
У структурі КУ «Ізмаїльський архів» можна виділити 7 груп, у яких містяться документи щодо процесу колективізації в регіоні. Це фонди місцевих органів державної влади та державного управління; органи юстиції та суду; заклади планування, статистики та звіту; заклади та організації керування промисловістю; комбінати та заводи; заклади, підприємства та кооперативні організації сільського господарства та рибальства; торгові заклади та організації; фінансові заклади. Більша частина документів, які зберігаються в КУ «Ізмаїльський архів» є унікальними та важливими. Вони дають можливість сучасним дослідникам вивчати історію краю в різних аспектів: економічному, етнічному, політичному та соціальному.
Сучасні методи вивчення, збереження та обробки архівних матеріалів дозволяють нам не лише точніше і краще уявити історію нашого регіону, а й засвоїти уроки історії щодо змісту соціальних функцій науки в суспільстві.
34
Zhilyaev, S. V., S. D. Kugultinov, A. V. Shchenyatskii, and I. V. Popov. "Rational Choice of Multi-Faceted Replaceable Profile Inserts for Rough Turning of Details Made of Titanium Alloy VT6." Intellekt. Sist. Proizv. 16, no. 3 (October 11, 2018): 12. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2018-3-12-16.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье отмечены трудности, возникающие в процессе механической обработки резанием титановых сплавов, и рассмотрены вопросы рационального выбора режущего инструмента, оснащенного сменными многогранными неперетачиваемыми пластинами (СМП) из твердого сплава, для чернового точения деталей из титанового сплава ВТ6, на основании оценки эффективности его работы и стоимости. Оценка эффективности производилась на основании показателей, определяющих их стойкость. С этой целью были проведены сравнительные стойкостные испытания СМП отечественного и зарубежного производства. Стойкостные испытания проводились в производственных условиях АО «Воткинский завод». В качестве критерия был выбран износ по задней грани за строго определенное время. По итогам проведенных испытаний было выявлено, что наименьшее изнашивание продемонстрировали СМП SNMM 250724MR 2025 фирмы Sandvik Coromant. Пластины SNMM 250724 E-NR2 Н05 фирмы Pramet примерно на 10 % изнашивались меньше их аналогов Кировоградского завода твердых сплавов SNMM 250724 Rl AP20TM и SNMM 250724 Rl TP20TM. Сравнение их по стоимости показало, что наименьшей цену имеют пластины отечественного производства, и их цена почти в три раза ниже лидера производственных испытаний. По итогам работы и исходя из соотношения цена - качества для производства были рекомендованы СМП Кировоградского завода твердых сплавов.
35
Наумов, Д. В. "ДИСКУССИЯ ПРАВОСЛАВНОГО ДУХОВЕНСТВА ПО ПОВОДУ ЦЕРКОВНО-СВЕЧНОЙ ОПЕРАЦИИ И СОЗДАНИЯ ЕПАРХИАЛЬНЫХ СВЕЧНЫХ ЗАВОДОВ В МЕСТНОЙ ПЕРИОДИЧЕСКОЙ ПЕЧАТИ (ПО МАТЕРИАЛАМ «ВОРОНЕЖСКИХ ЕПАРХИАЛЬНЫХ ВЕДОМОСТЕЙ»)". Via in tempore. История. Политология 47, № 2 (5 серпня 2020): 327–37. http://dx.doi.org/10.18413/2687-0967-2020-47-2-327-337.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматривается полемика православного духовенства Воронежской епархии по вопросу создания епархиальных свечных заводов и способов получения прибыли от продажи церковных свечей. Во второй половине XIX века православное духовенство было вынуждено самостоятельно изыскивать способы улучшения собственного материального положения. Одним из таких способов могли стать доходы, получаемые от продажи церковных свечей. Являясь неизменным атрибутом христианского богослужения, церковная свеча играла и важную экономическую роль. Тем не менее до конца XIX века доходы от продажи свечей получали частные фабриканты, которые часто производили свечи ненадлежащего качества, добавляя в них различные примеси. Однако создание собственных епархиальных заводов было трудным и затратным делом для духовенства. В местной периодической печати существовали различные мнения и точки зрения по данному вопросу. Обсуждение проектов создания свечного завода в Воронежской епархии затянулось на несколько десятилетий.
36
Тимофеєва, Катерина. "Свято, яке завжди". Міжнародний туризм, № 5 (119), жовтень-листопад (2014): 60–61.
Знайти повний текст джерела
37
Юркин, И. Н. "Заводы - "сотрудники" Ломоносова". Вопросы истории естествознания и техники, № 1 (2011): 14–46.
Знайти повний текст джерела
38
Кучерук, О. "Завжди у пошуку". Пам"ять століть. Україна, № 6 (2001): 120–22.
Знайти повний текст джерела
39
Козловський, І. "Завжди залишалася собою". Віче, № 9 (270) (2010): 38–41.
Знайти повний текст джерела
40
Білаш, О. "Першопроходцям завжди непросто". Вісник Національного банку України, № 8 (210) (2013): 6–8.
Знайти повний текст джерела
41
Біла, В. ""Ангел завжди поруч"". Склянка Часу, № 95 (2020): 66–72.
Знайти повний текст джерела
42
Кучерук, О. "Завжди у пошуку". Пам"ять століть. Україна, № 6 (2001): 120–22.
Знайти повний текст джерела
43
Козловський, І. "Завжди залишалася собою". Віче, № 9 (270) (2010): 38–41.
Знайти повний текст джерела
44
Юркин, И. Н. "Заводы - "сотрудники" Ломоносова". Вопросы истории естествознания и техники, № 1 (2011): 14–46.
Знайти повний текст джерела
45
Кучерук, О. "Завжди у пошуку". Пам"ять століть. Україна, № 6 (2001): 120–22.
Знайти повний текст джерела
46
Козловський, І. "Завжди залишалася собою". Віче, № 9 (270) (2010): 38–41.
Знайти повний текст джерела
47
Біла, В. ""Ангел завжди поруч"". Склянка Часу, № 95 (2020): 66–72.
Знайти повний текст джерела
48
Boev, Vladislav V., Natalya V. Baranovskaya та Viktor A. Boev. "ИЗМЕНЕНИЕ МИГРАЦИИ ХИМИЧЕСКИХ ЭЛЕМЕНТОВ В РАЙОНЕ РАЗМЕЩЕНИЯ ПРЕДПРИЯТИЯ НЕФТЕПЕРЕРАБОТКИ". Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 332, № 10 (25 жовтня 2021): 150–59. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/10/3402.
Повний текст джерелаАнотація:
Ссылка для цитирования: Боев В.В., Барановская Н.В., Боев В.А. Изменение миграции химических элементов в районе размещения предприятия нефтепереработки // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2021. – Т. 332. – № 10. – С. 150–159.
Актуальность исследования обусловлена отсутствием данных по воздействию многих нефтеперерабатывающих заводов на прилегающие почвы для конкретных регионов, определяемому конструктивными и технологическими особенностями, при изученности общей геохимической специфики нефтеперерабатывающей отрасли. Цель исследования состоит в выявлении особенностей накопления в почвах и распределения по профилю некоторых специфических для нефтеперерабатывающей промышленности химических элементов на территории деятельности относительно нового нефтеперерабатывающего завода путем сопоставления с данными для фоновой территории с аналогичными природными условиями и кларком. Объекты: почвы Тюменского федерального заказника и территории расположения Антипинского нефтеперерабатывающего завода. Методы: выбор и подготовка пробных площадок, отбор и подготовка почв, определение элементного состава инструментальным нейтронно-активационным методом, интерпретация результатов. Результаты. Изучено содержание Br, Sb, Zn, As, Co в почвах восточной части Тюменского федерального заказника и района размещения Антипинского нефтеперерабатывающего завода, их распределение по профилю. Путем сравнения полученных результатов выявлено повышенное содержание данных химических элементов в горизонте A1 почв территории расположения Антипинского нефтеперерабатывающего завода относительно Тюменского федерального заказника и изменение закономерностей их распределения по профилю. В почве района вблизи техногенного объекта книзу сокращается повышенное содержание рассмотренных химических элементов, что наблюдается и по абсолютным значениям, и по коэффициентам концентрации относительно условно-фоновых данных для почв Тюменского федерального заказника. Это свидетельствует о поступлении их с поверхности. При этом на обеих территориях содержание химических элементов ниже кларка, что отражает относительно невысокую техногенную нагрузку в данных районах.
49
Јовановић, Владимир. "НАСТАНАК БЕОГРАДСКОГ КАЗНЕНОГ ЗАВОДА". Историјски часопис, № 68/2019 (27 грудня 2019): 233–59. http://dx.doi.org/10.34298/ic1968233j.
Повний текст джерелаАнотація:
Београдски казнени завод, основан 1868. на простору Београдске тврђаве, деценијама је представљао централну институцију за издржавање казне робије у Србији. Робијаши затворени на том простору, били су подвргнути систему заједничког затвора који је установљен у казаматима саме тврђаве. Током наредних година било је покренуто неколико покушаја реформе, као и увођења новог система ћелијског затвора, који би заменио већ застарели систем заједничког затвора, какав је постојао у претходном периоду. Међутим, услед знатних трошкова које би такав подухват захтевао, као и неслагања око начина спровођења саме казнене политике, та идеја упорно је одлагана све до почетка Првог светског рата. Тако су, уместо у новом казненом заводу, српски робијаши и даље остали утамничени у казаматима древне Београдске тврђаве.
50
Кириченко, І. О., Н. М. Кузьменко та О. О. Водолазський. "Якість транспортних послуг на різних видах транспорту". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(268) (10 червня 2021): 62–65. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-268-4-62-65.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальному питанню надання якісних транспортних послуг різними видами транспорту. У роботі розглянуто проблеми пошуку оптимальних рішень для ефективного освоєння необхідних обсягів перевезень при мінімальних витратах ресурсів. Це важливе та актуальне питання для усіх галузей економіки нашої країни. У роботі проведено аналіз основних техніко-економічних особливостей залізничного транспорту, морського транспорту, річкового транспорту, повітряного транспорту, автомобільного транспорту. На основі проведеного аналізу було зроблено пропозицію, що якість транспортних послуг є складним поняттям. Транспортні послуги - це послуги, які завершують і (або) передують процесу матеріального виробництва. Наприклад, передача готової продукції із заводу до місця призначення для подальшого її продажу споживачам відноситься до кінцевих послуг. Доставка сировини з виробничих ділянок на завод для переробки в готову продукцію або напівфабрикати відноситься до послуг, що передують процесу виробництва матеріалів.