Статті в журналах: "Завдання вищої школи"

1

Мамренко М.А. "Науково-педагогічна школа як предмет історико-педагогічного дослідження". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (12 лютого 2021): 252–58. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.135.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено аналіз науково-педагогічної школи як предмета історико-педагогічного дослідження. Розглянуто основні підходи до визначення понять «наукова школа», «науково-педагогічна школа». Висвітлено методи дослідження наукової школи (метод теоретичного аналізу і синтезу, метод класифікації), подано перелік ознак науково-педагогічних шкіл (розробка нових оригінальних напрямків науки; спільність основних науково-дослідних завдань, які вирішуються науковою школою; спільність провідного принципу і методичного прийому вирішення поставленого науково-дослідного завдання; навчання молодих поколінь учених основам майстерності наукової творчості), проаналізовано основні аспекти діяльності науково-педагогічної школи (педагогічний, виробничий, культурологічний) з метою опису її сутнісних характеристик. Виділено специфічні риси у визначенні сутності науково-педагогічної школи. Виокремлено істотні ознаки, які дозволяють ідентифікувати наукову школу як явище (апробовані механізми в наступності, формування традицій, індивідуальний педагогічний стиль діяльності представників науково-педагогічної школи), а також розкрито основні її функції, а саме: виробництво наукових знань (дослідження і навчання); поширення наукових знань (комунікація); підготовка обдарованих вихованців (відтворення). Висвітлено специфічні принципи ефективної діяльності науково-педагогічної школи, схарактеризовано критерії та показники її сформованості для дотримання єдності підходів у визначенні сутності даного поняття, до яких належать: захист дисертацій, наявність відкриттів, видання монографій, тощо. Визначено перспективи подальшого дослідження : з’ясування ґенези, розвитку і теоретико-методологічних засад науково-педагогічних шкіл у закладах вищої освіти Херсонщини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Бугрін, Анна. "ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВА КУЛЬТУРА ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСОБИСТОСТІ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 5 (14 червня 2021): 242–46. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.04.06.2021.046.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті акцентовано увагу на проблемах розвитку інформаційно-цифрової культури викладачів в умовах вищої школи. Проведений аналіз засвідчив відсутність системного бачення важливості проблеми розвитку інформаційно-цифрової культури викладачів вищої школи. Складність завдання розвитку інформаційно-цифрової культури викладачів вищої школи полягає у розробці Стандарту професійних компетентностей викладача вищої освіти. Новітні тенденції соціуму вимагають розвитку професійних компетентностей викладачів вищої школи на засадах інформаційних технологій, створенні та функціонуванні належного високотехнологічного та високоякісного інформаційно-освітнього середовища вищого закладу освіти. Значну роль у професійному розвитку викладачів вищої школи слід надавати саме створенню інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти, в якому перебувають педагогічні працівники, воно повинно забезпечувати умови для формування інформаційно-цифрової культури викладачів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Волкова, Н. "Підготовка викладача вищої школи як стратегічне завдання". Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Педагогічні науки, № 2 (304) (2016): 11–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Сокол, Є. "Підготовка професіоналів-лідерів як завдання вищої школи". Лідер. Еліта. Суспільство, № 1 (2017): 16–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

СТЕПАНЮК, Катерина. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 336–45. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-336-345.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі моделювання процесу формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи. Детально розкрито підходи учених до визначення поняття «модель», проаналізовано моделі професійної підготовки та формування дослідницьких умінь майбутніх фахівців У роботі наголошується, що модель формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи передбачає дотримання певних умов. Першою умовою щодо реалізації моделі є спрямування змісту професійної підготовки на поєднання наукової та навчальної роботи студентів. Наступною умовою є впровадження спеціальних занять з організації проєктної діяльності. Третьою умовою та важливим засобом формування дослідницьких умінь є використання в процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи спеціально змодельованих навчально-дослідницьких завдань. У статті зазначено, що розроблення навчально-дослідницьких завдань доцільно здійснювати з урахуванням: специфіки наукових методів і шляхів пошуку; визначення кола проблемних ситуацій; рівня самостійності, активності й відповідності дослідницьких дій; контрольних та оцінювальних заходів. Подається авторське визначення навчально-дослідницького завдання як проблемного, яке передбачає вивчення певних фактів та явищ, актуалізацію знань про них з метою вироблення й систематизації суб’єктивно нової інформації про дійсність. Авторкою розкрито особливості видів навчально-дослідницьких завдань, а саме: завдань на з’ясування сутності організації педагогічних досліджень; завдання на засвоєння змісту та послідовності проведення педагогічних досліджень; завдання на розвиток умінь здійснювати самоаналіз щодо проведеного педагогічного дослідження. Зазначено, що розв’язання навчально-дослідницьких завдань доцільно включати до змісту усіх методичних освітніх компонент освітньої програми 013 Початкова освіта на першому рівні вищої освіти. Результатом дослідження є висновки про те, що врахування організаційно-педагогічних умов формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи дозволить підвищити ефективність цього процесу під час реалізації експериментальної моделі підготовки здобувачів вищої освіти. Ключові слова: модель, моделювання, формування дослідницьких умінь, професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи, навчально-дослідницькі завдання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Фіра, Л. С., М. Б. Чубка, Л. В. Вронська та В. В. Підгірний. "САМОСТІЙНА РОБОТА ІНТЕРНІВ ЯК ОДИН ІЗ НАПРЯМІВ УДОСКОНАЛЕННЯ ФАХІВЦІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ". Медична освіта, № 3 (16 грудня 2021): 119–22. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.3.12611.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах докорінних змін, що відбуваються нині у нашому суспільстві й системі вищої освіти, різко зростає роль і значення самостійної роботи інтернів у закладі вищої освіти, яка поступово перетворюється на провідну форму організації навчального процесу. У статті висвітлено роль самостійної роботи при підготовці фахівців фармацевтичної галузі на післядипломному етапі. У навчально-виховному процесі вищої школи самостійну роботу інтернів прийнято вважати завершальним етапом розв’язання навчально-пізнавальних завдань. На сучасному етапі розвитку вищої освіти окремої уваги заслуговує проблема використання інтернет-технологій у самостійній роботі інтернів. Завдання кафедри – сформувати вміння інтерна самостійно виконувати завдання з дисциплін з циклу професійної підготовки за певних умов та самостійно керувати своєю діяльністю з реалізації планів кафедри.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Музичко, Л. "Формування професійної ідентичності як освітнє завдання вищої школи". Університетська кафедра, № 6 (2017): 231–42.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Marusinets, Marianna. "Формування інтегральної психолого-педагогічної компетентності викладача закладу вищої освіти". Освітній простір України, № 14 (21 грудня 2018): 81–88. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.81-88.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено сучасні вимоги до викладача вищої школи (уміти організовувати таке дослідження-завдання, яке сприймається студентами як власна ініціатива; спонукати студентів до інтеграції зусиль при розв’язанні конкретних навчальних завдань; розв’язувати нестандартні навчальні та міжособистісні ситуації; уміти створювати ситуацію успіху, не нав’язувати власний спосіб мислення, дати можливість виявляти самостійність в інтелектуальній поведінці тощо). Обґрунтовано концептуальні засади формування психолого-педагогічної інтегральної компетентності викладача в процесі професійної підготовки: 1) формування психолого-педагогічної інтегральної компетентності викладача закладів вищої освіти базується на інтеграції психологічної та педагогічної підготовки на засадах проблемного підходу, 2) Диференціація як уміння визначити цільове призначення як педагогічних, так і психологічних аспектів у підготовці та професійній діяльності викладача; 3) інтеграція психолого-педагогічних знань та умінь на основі професійних цілей підготовки викладача вищої школи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Цзінсюй, Ду. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ РОЗРОБЛЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ В КНР ТА УКРАЇНІ". Теорія та методика навчання та виховання, № 48 (2020): 32–41. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.48.03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті констатовано, що в КНР проблема формування підприємницької компетентності в молоді ефективно вирішується на державному рівні, унаслідок чого підприємництво перетворилося на один із найважливіших стратегічних факторів інтенсивного розвитку національної економіки. У таких умовах доцільним кроком для українських освітян є творче використання теоретичних та практичних доробок китайських фахівців з окресленої проблеми. Тому тема статті є дійсно актуальною. Як установлено, окремі аспекти проблеми формування підприємницької компетентності студентів вищої школи розкрито в працях таких учених, як: А. Агеєв, Ван Хуей, Л. Земка, Чжан Хуйхуа та ін. Проте вченими не проводився порівняльний аналіз стану розробленості проблеми формування підприємницької компетентності студентів вищої школи у КНР та Україні. Мета та завдання статті: на основі аналізу китайської й української наукової літератури та практичного досвіду з формування підприємницької компетентності студентів вищої школи навести порівняльну характеристику стану розробленості зазначеної проблеми в Китайській народній республіці та Україні. У дослідженні використовувались теоретичні методи (аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація) для опрацювання наукової літератури з досліджуваної проблеми та практичні методи (спостереження, анкетування, бесіди) для вивчення відповідного освітнього досвіду. У статті зазначено, що у вищій школі КНР викладаються різні навчальні курси, реалізуються державні й міжнародні освітні програми та проекти з окресленої проблематики. У позааудиторний час для майбутніх фахівців також організовуються зустрічі з успішними бізнесменами та проводяться майстер-класи, конкурси стартапів, консультування висококваліфікованих фахівців тощо. У публікації також з’ясовано, що українськими авторами визначено й реалізовано на практиці конкретні шляхи, засоби, педагогічні умови, методи формування підприємницької компетентності студентів у вищій школі України. У подальшому дослідженні планується виявити перспективні напрями використання доробок китайських педагогів із проблеми формування підприємницької компетентності студентів вищої школи в умовах освітніх реалій України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Журавский, В. "Основні завдання вищої школи щодо реалізації в Україні принципів і завдань Болонського прцесу". Вища школа, № 1 (2004): 42–44.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Борисова, А. О. "Дидактичні завдання формування методичної компетентності магістрантів спеціальності "Педагогика вищої школи"". Педагогічний процес: теорія і практика, Вип. 1 (2014): 115–20.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Семенець-Орлова, Інна, та Наталія Грабовенко. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: АСПЕКТ ДЕРЖАВНОГО (ДЕ)РЕГУЛЮВАННЯ". Public management 25, № 5 (29 грудня 2020): 232–43. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-232-243.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено проблему забезпечення якості освіти в умовах її ма- совізації. Наголошено, що управління якістю має стати наративом управлін- ня сучасною вищою школою. Система зовнішнього забезпечення якості має бути органічним продовженням створених закладами вищої освіти механіз- мів внутрішнього забезпечення якості, відповідно до принципу їх автономії. Визначено основні повноваження Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, яке стало важливим органом публічного управління освітніми змінами на ланці вищої освіти із розширеними регуляторними та контрольними функціями у сфері забезпечення якості вищої освіти, які ви- конувала раніше держава. Це, зокрема, питання акредитації закладів освіти та освітніх програм, атестація наукових кадрів, акредитація спеціалізованих вчених рад. Підкреслено, що стратегічними напрямами діяльності держав- них структур з управління якістю вищої освіти є: оновлення процесу акре- дитації та інших процедур визначення якості освіти; модернізація якості вищої освіти; формування стандартів вищої освіти з орієнтацією на потреби студентів і роботодавців; підвищення якості підготовки здобувачів наукових ступенів шляхом створення умов для ефективної дослідницької діяльності; сприяння академічній доброчесності. Надана оцінка основним нормативним документам, які регулюють якість вищої освіти в Україні. Визначено, що мо- дель багаторівневого врядування убезпечує національну освітню систему від механічного уявлення про неї як комплекс зовнішніх до суспільства елемен- тів, сприяє врахуванню соціокультурної специфіки освітньої діяльності. Це допомагає гармонійному поєднанню у змісті державного управління завдань забезпечення якісного кінцевого результату функціонування вищої школи та (над) завдання ефективного використання усього потенціалу вищої освіти як об’єкта управління у суспільних цілях. Відтак модель участі держави у сфері вищої освіти з керівної трансформується у підтримуючу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Бутенко, В. Г. "Підвищення ефективності навчально-виховного процесу як актуальне завдання вищої юридичної школи". Юридичний бюлетень, Вип. 2 (2) (2016): 186–97.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Ланова, Ірина. "Значення української фахової термінології у формуванні професійної мовленнєвої компетентності майбутнього спеціаліста". Освітній вимір 41 (8 травня 2014): 73–77. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2868.

Повний текст джерела

Анотація:

Ланова І. В. Значення української фахової термінології у формуванні професійної мовленнєвої компетентності майбутнього спеціаліста. Висвітлюється завдання вищої школи на сучасному етапі підготовки майбутніх фахівців до опанування професійного мовлення – галузевої термінології. Розглянуто різні погляди щодо поняття «термін». Запропоновано різновиди вправ для ефективного засвоєння термінів та їх активного використання в українському фаховому мовленні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Слюзко, Тетяна Романівна, та Петро Іванович Ульшин. "Використання аналітичної геометрії при вивченні стереометрії шкільного курсу". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 2 (4 вересня 2015): 57–64. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.772.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглядаються історичні факти розвитку координатно-векторного методу і застосування його для розв’язування стереометричних задач в геометрії. Мета: показати наступність між шкільним курсом геометрії і геометрією вищої школи. Завдання: 1) висвітлити історичні факти, що призвели до розвитку координатно-векторного методу в аналітичній геометрії; 2) показати використання досліджуваного методу при вивченні геометрії та розв’язуванні задач. Об’єкт дослідження: процес вивчення учнями геометрії. Предмет дослідження: використання координатно-векторного методу для розв’язання геометричних задач. Результати: виявлено ефективність координатно-векторного методу при розв’язуванні стереометричних задач. Методи дослідження: аналіз історичної і науково-методичної літератури, координатний і векторний методи. Висновки: розглянуто історичні факти, що послугували розвитку координатного і векторного методів, виявлено переваги використання координатно-векторного методу при розв’язуванні стереометричних задач в шкільному курсі геометрії та геометрії вищої школи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Іванова, Вікторія, та Людмила Григоренко. "Навчально-дослідницька робота – складник професійної підготовки майбутніх педагогів в умовах вищої школи". Освітній вимір 40 (13 лютого 2014): 42–46. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v40i0.2951.

Повний текст джерела

Анотація:

Іванова В. В., Григоренко Л. В. Навчально-дослідницька робота – складник професійної підготовки майбутніх педагогів в умовах вищої школи. У статті обґрунтовуються мета, завдання, шляхи навчально-дослідницької роботи майбутніх учителів відповідно до нової освітньої парадигми, що реалізується через подолання формалізму у педагогічній діяльності та формування позитивної мотивації студентів, настанови на заняття науковою роботою, залучення їх до систематичної науково-дослідницької діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Іванова, Вікторія Валентинівна. "Розвиток педагогічної творчості майбутніх учителів у системі професійної підготовки". Педагогіка вищої та середньої школи 50 (18 квітня 2017): 275–82. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v50i0.1312.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблему розвитку педагогічної творчості майбутніх учителів у системи професійної підготовки. Автор статті приходить до висновку, що завдання вищої педагогічної школи полягає в тому, щоб навчання зробити творчим процесом, що, зі свого боку, стимулює становлення творчої індивідуальності майбутніх учителів. Ці два процеситісно пов’язані між собою й взаємообумовлені, оскільки творча особистість визначає характер педагогічної діяльності. Автором обґрунтовуються оптимальні умови формуваннятворчого саморозвитку майбутнього вчителя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Макєєва, Ірина. "Основні завдання та функції системи підвищення інформаційно-бібліографічної кваліфікації співробітників бібліотек вищої школи". Вісник Книжкової палати, № 2 (2008): 20–21.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Єсьман І.В. "ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА БАТЬКІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (29 жовтня 2021): 15–21. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.243.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано особливості педагогічної освіти батьків молодших школярів в умовах Нової української школи. Виокремлено й охарактеризовано соціально-психологічні й педагогічні вимоги до батьків.Визначено два основні шляхи успішної співпраці школи та батьків для розвитку партнерства: постійне, чітке, двостороннє спілкування; різні способи залучення батьків до освітнього процесу. Презентовано основні напрями роботи з педагогічної освіти батьків молодших школярів в умовах Нової української школи: загальне ознайомлення дорослого населення з основами сімейного виховання – через засоби масової інформації (мережа Інтернет – електронна платформа «Нова українська школа»: портал «Учительська кімната» – інформаційна, методична та консультативна підтримка вчителів і директорів шкіл, організації спільнот учителів, портал «Батьківський комітет/рада» – призначений для створення спільнот батьків, підтримки їхнього спілкування; телебачення, преса); підготовка батьків до виховання дітей – у закладах освіти; підготовка молоді до сімейного життя – в закладах загальної середньої освіти; в клубах молодої сім’ї; в системі семінарів, курсів тощо; підготовка до материнства – в жіночих і дитячих консультаціях; підготовка вчителів і вихователів до роботи з батьками – у закладах вищої освіти, на курсах, семінарах тощо. Презентовано досвід роботи Міської батьківської ради Департаменту освіти Харківської міської ради. Представлено короткий силабус практикуму з педагогічної освіти батьків учнів молодшого шкільного віку «Навколо дітей разом», в якому визначено тривалість і структуру навчання (4 місяці, 2 модулі, 8 тем, 17 завдань), форми навчання (мікровикладання, самостійна робота, індивідуальні завдання, консультації) та результат навчання – засвоєння батьками знань з психології, педагогіки, фізіології дитини, педіатрії, нормативно-правових основ функціонування сім’ї, вироблення відповідних умінь і навичок з виховання дітей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Yakubovska, Maria, Valentina Danshova та Bronislav Shchutsky. "КУЛЬТУРОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА СУЧАСНОСТІ – ОСНОВА ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ". Освітні обрії 49, № 2 (27 грудня 2019): 78–82. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.49.2.78-82.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті порушено проблеми науково-теоретичних аспектів алгоритму інноваційних змін у системі вищої школи, в основі яких відповідь сучасної педагогічної науки на виклики новітньої доби, коли педагогіка, виконуючи свої історичні завдання, створює передумови для утвердження якісних інноваційних процесів педагогічної взаємодії у системі «викладач – студент», що становить основи гуманітарної безпеки нашого суспільства. Нами окреслені системні процеси, у яких закладені формування культурологічної компетентності студентів, системне еволюційне осмислення дискурсу сучасної освіти та забезпечення варіативних технологій культурологічної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Rogulska, Oxana. "Актуальні методологічні підходи до підготовки майбутніх учителів іноземної мови". Освітній простір України, № 13 (28 вересня 2018): 82–88. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.82-88.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті обґрунтовано сучасні методологічні підходи до підготовки майбутніх учителів іноземної мови, а саме: системний, компетентісний, аксіологічний, культуро-логічний, діяльністий, комунікативний, центрований на студенті, міждисциплінарний. Оскільки завдання закладів вищої освіти полягають у створенні та впровадженні нових підходів до навчання, застосування яких сприятиме якості підготовки майбутніх учителів іноземної мови до професійної діяльності в умовах Нової української школи, в статті йдеться про необхідність перенесення уваги з процесу навчання на його результат, а відтак про доцільність запровадження актуальних сьогодні методологічних підходів до підготовки майбутніх учителів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Synyshyna, Viktoriia. "Місце інноваційних освітніх технологій на практичних заняттях студентів психологів". Освітній простір України, № 14 (21 грудня 2018): 121–26. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.121-126.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено спробу визначити необхідність застосування інноваційних технологій у дидактиці вищої школи. Метою нашої статті є науковий аналіз особливостей інноваційних методів проведення практичних занять зі студентами – психологами, а саме, можливостей використання методу сase-study.Проаналізовано та обґрунтовано ефективність такого методу проведення практичних занять зі студентами-психологами як case-study, що має у собі прогресивне начало, оскільки надає змогу під час творчого розгляду ситуацій ефективно вирішувати завдання майбутнього професіогенезу студентів-психологів. Кейс-метод формує навички у майбутніх психологів аналізувати практичні проблеми психології, виробляти вміння формулювати запити щодо конкретної психологічної ситуації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

ФЕДЧИНЯК, Артур. "ОРГАНІЗАЦІЯ ВИЩОЇ ІСТОРИЧНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ШКОЛИ УКРАЇНИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 104–10. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-104-110.

Повний текст джерела

Анотація:

Автор дослідження, ґрунтуючись на аналізі широкого кола джерел, визначає особливості організації вищої педагогічної школи України в роки Другої світової війни. Аналіз публікацій доводить, що з розгортанням подій Другої світової війни завдання та напрями діяльності вищої педагогічної освіти в СРСР суттєво змінилися. Керівництву республіки довелося вирішити проблеми, пов’язані з евакуацією педагогічних навчальних закладів з прифронтових районів у тил країни, зокрема, було евакуйовано три університети (Київський, Харківський, Одеський), п’ять педагогічних інститутів (Одеський, Запорізький, Мелітопольський, Луганський, Харківський) та учительський інститут (м. Бердянськ). У лютому 1942 року на базі двох евакуйованих університетів (Києва та Харкова) у місті Кизил-Орда (Казахстан) був заснований Об’єднаний український державний університет (ОУДУ). Одним із напрямків роботи ОУДУ була підготовка вчителів історії для загальноосвітніх шкіл. У дослідженні з’ясовано, що у зв’язку з необхідністю продовжувати підготовку педагогічних кадрів, зокрема істориків, у роки війни необхідно було внести зміни до навчальних програм, адаптуватися до складних умов, наприклад, зменшити термін навчання, скоротити зміст навчальних дисциплін та графік лекцій та практичних занять тощо. Усі ці заходи були вимушеними, продиктованими військовим часом і, з одного боку, негативно впливали на освітній процес у вищих освітніх закладах, але, з іншого боку, працівники евакуйованих на схід університетів допомагали місцевим інститутам у навчальній та науковій роботі, розв’язанні виробничих та економічних проблем. Примусова евакуація із західних областей на схід країни мала велике значення для місцевих університетів. Це стало об'єктивною передумовою розвитку в цих регіонах вищої освіти, підготовки національних науково-викладацьких кадрів та сприяло піднесенню духовної культури та національної свідомості населення. Ключові слова: евакуйовані вищі навчальні заклади, навчальні програми, ідеологізація освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Несправа, Микола. "Ефективність взаємодії педагогічного працівника з колективом та керівництвом закладу вищої освіти: аналіз, методи та шляхи досягнення". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)T.1 (2021): 34–50. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-34-50.

Повний текст джерела

Анотація:

Вища школа як один з найважливіших соціокультурних інститутів суспільства зобов’язана підготувати нове покоління до активної участі в усіх суспільних процесах. Перед викладачами закладів вищої освіти постає надзвичайно відповідальне завдання: взяти юнаків і дівчат з їхніми задатками, інтересами, особливостями пізнавальних та емоційно-вольових процесів і підготувати їх до рівня висококваліфікованих фахівців, здатних реалізувати набуті знання, практичні уміння, знайти своє місце у професії.Розглянуто питання взаємовідносин педагогічного працівника зі співробітниками та керівництвом закладу вищої освіти. На основі зібраних даних щодо виникнення та подолання конфліктних ситуацій на рівні «викладач», створено базу даних для дослідження системи міжособистісних конфліктів у закладі вищої школи. Використовуючи метод статистичного аналізу й метод аналітико-синтетичної обробки інформації, охарактеризовано та наведено найбільш типові конфлікти, визначаючи об’єкт і особливості протидіючих сторін, узагальнено характер і причини їх появи. Наголошено, що конфлікт, це явище суспільного життя, суть виникнення та вирішення якого залежить від множинності факторів нашого існування. За своєю природою конфлікти в освітніх організаціях є переважно міжособистісними. Основою таких конфліктів може бути, зазвичай, матеріальне або ціннісне протиріччя. Підсумовано, що частину конфліктів можна ефективно вирішити, налагодивши попереджувальні заходи або зробивши все для швидкого розв’язання конфліктної ситуації. Однак тривалі нерозв’язані конфлікти здатні дуже негативно впливати на міжособистісні стосунки, соціально-психологічний клімат у колективі, емоційні стани і настрій. Визначивши, що найкращим методом налагодження ефективної взаємодії педагогічного працівника з колективом та керівництвом закладу вищої освіти є уникнення конфліктів, сформульовано шляхи забезпечення запобігання, виявлення та врегулювання конфліктних ситуацій. Запропоновано також методи їх попередження та вирішення. Зазначено, що такі напрацювання в перспективі можуть теоретичним підґрунтям для формування внутрішньо-інституційного нормативного документа. Ключові слова: конфліктна ситуація, конфлікт, педагог, керівник, заклад вищої освіти, причина конфлікту, об’єкт конфлікту, методи вирішення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Саяпіна, Світлана Анатоліївна, Олена Геннадіївна Коркішко та Артем Володимирович Коркішко. "ПОСТІЙНО ДІЮЧИЙ СЕМІНАР «ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ» ЯК ФОРМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ". Information Technologies and Learning Tools 84, № 4 (28 вересня 2021): 322–38. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.3659.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено актуальній проблемі сучасної вищої школи – формуванню у викладачів уміння застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі закладу вищої освіти. Запропоновано досвід упровадження постійно діючого семінару «Інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі закладів вищої освіти», створеного для викладачів, його структуру й змістове наповнення, завдання курсу, особливості реалізації, навчальні методи і прийоми, навчальні матеріали, додаткові форми роботи та очікувані результати навчання. З урахуванням наукового доробку сучасних дослідників зазначено, що однією з умов успішної реалізації завдань освіти є розв’язання проблеми підготовки викладачів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності, формування в них професійної та загальної інформаційної культури, цифрової компетентності, що сприятиме всебічному розвитку педагогів, бажанню вчитися впродовж усього життя, розумінню інформаційно-комунікаційних процесів, удосконаленню професійної майстерності та забезпечить підвищення якості освіти. Підкреслено, що засвоєння предметного змісту постійно діючого семінару викладачами допомагає формуванню та вдосконаленню загальних (володіння комп’ютерною та інформаційною культурою, усвідомлення цінності суб’єктивної позиції в інформаційному просторі тощо), загальнопрофесійних (знання та використання раціональних методів пошуку й зберігання інформації в сучасних інформаційних масивах; володіння навичками роботи з різноманітними видами комп’ютерної техніки; уміння передавати інформацію в Інтернеті; володіння навичками організації та проведення занять за допомогою комп’ютерних та інтернет-технологій; уміння організовувати самостійну роботу студентів, використовуючи ІКТ; володіння навичками використання комп’ютерних інтернет-технологій для викладання навчальних дисциплін), спеціальних (здатність обґрунтовано обирати й ефективно використовувати ІКТ з метою забезпечення особистісного та професійного розвитку тощо) компетентностей. Представлено роботу постійно діючого семінару на прикладі теми «Ментальні карти як спосіб організації інформації».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

ЛИТВИН, Андрій. "ОСОБЛИВОСТІ НЕПЕРЕРВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 25, № 2 (1 липня 2021): 136–52. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v25i2.787.

Повний текст джерела

Анотація:

Кардинальні соціальні перетворення, потреба подальшого невпинного розвитку різних галузей економіки диктують необхідність комплексної модернізації вітчизняної професійної освіти як єдиної системи всіх її ланок і ступенів. Аналіз наукових підходів щодо розроблення педагогічних основ неперервної освіти виявив комплекс загальних завдань, що визначають її функції – компенсаторну, адаптивну, інтегративну, самореалізації. Багатовимірний характер неперервної професійної освіти забезпечує низка властивостей (багаторівневість, доповнюваність, маневреність, наступність) і характеристик, що дозволяють задовольняти все різноманіття особистісних і суспільних потреб.Професійна підготовка фахівців технічного профілю характеризується багаторівневим характером організації навчання у закладах освіти, що відрізняються цілями, структурою навчальних планів, методами, формами і засобами навчання. Урахування специфіки підготовки фахівців цього профілю під час реалізації неперервної освіти у закладах вищої освіти (ЗВО) вимагає перебудови основних компонентів традиційної педагогічної системи з урахуванням певних особливостей, до яких відносимо: системність і цілісність організації професійної підготовки; випереджальну спрямованість; ступеневість усіх ланок; завершеність етапів підготовки; узгодженість, відкритість і варіативність освітніх програм. Важливим також є дотримання специфічних принципів: наступності, прогностичності, варіативності, автономності, адаптивності.Неперервна підготовка фахівців розглядається як логічне поєднання послідовних ланок професійної освіти. Кожен ступінь є сукупністю взаємопов’язаних і взаємозумовлених елементів, націлених на вирішення конкретного завдання. Цілісність багаторівневої системи забезпечується взаємодією окремих ланок, оптимізованою в адміністративній структурі ЗВО. Це потребує формування та реалізації єдиного комплексу наскрізних освітніх програм.Модернізація української вищої школи у напрямі формування цілісної неперервної професійної освіти сприятиме підготовці нового покоління фахівців технічного профілю, які володітимуть інноваційним мисленням, розвинутими професійними компетентностями, високою духовністю та загальною культурою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Климус, Т. М., М. Я. Козак та Т. Г. Тюріна. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА СТУДЕНТІВ-ВЕТЕРАНІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, № 1 (28 квітня 2021): 104–14. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-104-114.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто питання інклюзивної освіти студентів-ветеранів у закладах вищої школи, виклики, з якими зустрічаються студенти-ветерани у навчальному процесі. Навчати ветерана означає мати когось, хто може бути старшим за вас, більш досвідченим та обізнаним за вас у багатьох відношеннях, але, тим не менше, він повинен засвоїти ту саму інформацію, яку викладач подає решті студентів. Також виявлено, що студенти-ветерани зустрічаються з труднощами, пов’язаними із переходом від військового стилю технічного навчання та ієрархічної організаційної структури до університетського навчального середовища, яке не завжди адаптоване до потреб студента-ветерана. Визначено основні стигми, пов’язані із навчанням студентів-ветеранів та їхня дестигматизація. Розглянуто основні стратегії універсального дизайну з розроблення навчальної програми в закладі вищої освіти. Вивчено тему апробації навчальної програми як пілотного проекту до моменту імплементації її на курсах. Виявлено, що студенти-ветерани часто стикаються із проблемами психічного здоров'я. Виявлено шляхи надання соціально-психологічної підтримки студентам-ветеранам у закладах вищої освіти (на прикладі досвіду США). Зокрема, визначено основні підрозділи, роль у наданні соціально-психологічної підтримки, особистісно-орієнтований підхід як основа та ефективне впровадження інклюзивної освіти. Представлено основні завдання комітетів, центрів та служб при університетах та мета соціально-психологічно супроводу студентів-ветеранів. Також представлено досвід закладів вищої освіти США у формуванні підготовки навчальних програм та зовнішнього середовища з метою сприяти адаптації студентів-ветеранів до освітнього простору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Ходацька, Ольга. "ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНЯ ЯК ІНТЕРАКТИВНА ФОРМА РОЗВИТКУ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ ВЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ В УМОВАХ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ". Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, № 14 (28 грудня 2019): 171–88. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2019-14-12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито завдання і алгоритм діяльності педагогічної майстерні як інтерактивної форми розвитку професіоналізму вчителів української мови та літератури на основі досвіду гімназії-інтернату № 13 м. Києва. З’ясовано, що педагогічна майстерня – це інтерактивна форма розвитку професіоналізму вчителя, яка спрямована на створення умов для набуття кожним учасником нового знання і нового досвіду за допомогою самостійної чи колективної творчості. Специфікою діяльності педагогічної майстерні для вчителів української мови і літератури є забезпечення обміну досвідом на основі міждисциплінарності філологів, ознайомлення з інноваціями у сфері філологічної освіти, пошук ефективних форм і методів ретрансляції фольклорного, мовознавчого, літературного досвіду в умовах неформальної організації навчання. Схарактеризовано досвід роботи педагогічної майстерні для вчителів української мови та літератури «Профі» у гімназії-інтернаті № 13 м. Києва. Завданнями педагогічної майстерні є створення творчого середовища, яке дозволяє педагогам підвищити рівень методичної, педагогічної майстерності, комунікативної компетентності, інноваційної культури; розвиток професійних умінь і навичок, які відповідають сучасним вимогам педагогічної науки і практики, підготовка молодих фахівців до засвоєння прийомів і методів педагогічного дослідження і методів перспективного педагогічного досвіду; сприяння навчанню вчителів у моделюванні власного освітньої траєкторії професійного розвитку; зосередження уваги на педагогіці партнерства за Концепцією Нової української школи, згідно з якою учитель та учень – повноправні співавтори сучасного уроку; зміна організації традиційного уроку, включення спеціально організованої діяльності учнів в освітній процес на основі використання компетентнісно орієнтованих завдань; творча взаємодія вчителя-практика, викладача закладу вищої освіти та науковця.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Mosula, L. M., L. S. Kryskiw та T. V. Kucher. "ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ У СТВОРЕННІ ЛІКІВ» У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПРОВІЗОРІВ". Медична освіта, № 2 (15 серпня 2019): 31–35. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10340.

Повний текст джерела

Анотація:

Базовими завданнями вищої школи є підготовка фахівців, що володіють глибокими знаннями фундаментальних та прикладних дисциплін і вміють творчо застосовувати ці знання для вирішення різноманітних завдань. Нова дисципліна «Фізико-хімічний аналіз у створенні ліків» впроваджена в навчальний процес у 2018–2019 н. р. для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету. Цей предмет формує у студентів цілісне уявлення про створення ліків та застосування сучасних інструментальних методів для їх аналізу. Розроблена дисципліна включає курс лекцій, методичні вказівки до практичних робіт і підготовки до лекцій та занять, які доступні в системі Moodle. Лекційний курс представлений у вигляді мультимедійних презентацій з п’яти тем та охоплює методологію створення інноваційних лікарських засобів і сучасні фізико-хімічні методи аналізу (хроматографічні, спектральні, магнітні, дифракційні та гібридні). Дисципліна включає сім практичних робіт, котрі розвивають навички користування спеціальною термінологією, інструментальним обладнанням та дозволяють застосовувати на практиці знання теоретичної бази фізико-хімічного аналізу. На практикумі студенти ознайомлюються з програмними ресурсами (PASS, Discovery Studio Visualizer та HyperChem), котрі застосовуються для молекулярного моделювання та комп’ютерного прогнозування ліків. Використання програм IR Tutor дозволяє здобути навички інтерпретації інфрачервоних спектрів органічних сполук, а MestRes – для обробки, аналізу та представлення спектрів ядерного магнітного резонансу. Завершення навчальної дисципліни передбачає написання підсумкової роботи, котра містить тестові та теоретичні питання і творче завдання. Самостійна робота студентів полягає в опрацюванні переліку питань, що не розглядалися на лекціях та не опрацьовувалися на практичних заняттях, шляхом особистого пошуку інформації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Полухтович Т.Г., к.пед.н. доцент та Мельничук Ю.Є., к.пед.н., старший викладач. "ОНОВЛЕННЯ ЗНАНЬ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СОЦІУМІ". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 147–54. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-20.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджується використання інформаційних ресурсів для оновлення знань і підвищення мотивації навчальної діяльності студентів-магістрів факультету комп’ютерних наук та інформаційних технологій у Луцькому НТУ. У зв’язку з цим перед вищою освітою стоять завдання розробки ефективних технологій, форм і методів навчання, які б суттєво підвищували рівень мотиваційної сфери студентів. Визначили, що для позитивного підвищення мотивації необхідні компетентність викладача, професійна спрямованість навчальної діяльності, що включає електронну навчальну систему. Її зміст складають і електронні посібники для студентів-магістрів, які, на нашу думку, підвищать мотивацію до засвоєння нових знань. Здійснили аналіз програмних засобів, які застосовуються для створення електронних дидактичних ресурсів. Було встановлено, що на розвиток мотиваційних компонентів особистості впливають: зміст освітньої діяльності - новизна матеріалу, усвідомлення значення запропонованого навчального матеріалу для майбутньої професійної діяльності; організація навчального процесу; форми і методи навчання. Для ефективності методики використання інноваційних технологій у формуванні мотивації до навчання студентів-магістрів було організовано й проведено педагогічний експеримент, у ході якого перевірялася загальна гіпотеза: методично обґрунтоване використання електронного посібника у навчальній роботі вищої школи. Електронні освітні ресурси, електронні соціальні мережі, презентації тощо сприяють формуванню соціальної мотивації. Розроблена модель дозволить підвищити ефективність діяльності викладачів у вирішенні означеної проблеми та сприятиме поліпшенню результативності навчального процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Yershova, Liudmyla. "ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ ЦІННОСТЕЙ УЧНІВСЬКОЇ І СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (7 грудня 2018): 162–68. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.162-168.

Повний текст джерела

Анотація:

На основі аксіологічного підходу до вивчення феноменів професійної педагогіки визначено реперну точку модернізації системи професійної освіти, якою має бути особистість людини як найвища цінність держави і найголовніший двигун оновлення її виробничих відносин. Охарактеризовано трансформацію феномена «праця» в системі внутрішніх цінностей українців. Статистично проілюстровано найбільш помітні трансформаційні зміни в системі цінностей сучасної української молоді, відображені в уявленнях про престижність освіти, професіоналізм та професійний успіх. Визначено основні чинники трансформації професійної освіти, що вплинули на зміну цінностей української молоді: глобалізаційні світові процеси, освітнє законодавство, стан економіки та стан самої освітньої системи. Представлено актуальні завдання вітчизняної системи освіти, покликані стабілізувати систему цінностей сучасної української молоді: подолання рольового дисбалансу між професійною та вищою освітою, зміцнення рівноправного партнерства і забезпечення їх рівноцінного внеску в економічну безпеку країни, якій однаково потрібні як компетентні вчені, так висококваліфіковані робітники; налагодження дієвих механізмів забезпечення наступності всіх рівнів освіти (загальної, професійної, вищої), організація ефективної професійної орієнтації молоді на всіх рівнях професійного самовизначення; удосконалення змісту професійної освіти та забезпечення її якості відповідно до завдань Нової української школи, запитів суспільства та економіки; розвиток державно-приватного партнерства, здатного покращити мотивацію всіх осіб, зацікавлених у підвищенні якості професійної освіти; вдосконалення форм і механізмів мотивації роботодавців для організації на своїх базах різних видів навчально- виробничої діяльності, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних працівників для підвищення престижності професійної освіти; поширення в закладах професійної освіти досвіду функціонування центрів професійної кар’єри, організації системи консультування з розвитку професійної кар’єри; забезпечення умов для впровадження інклюзії в заклади професійної (професійно-технічної) освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

СТЕПАНЮК, Галина Миколаївна, та Лариса Борисівна ДУМАНСЬКА. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОРФЕМІКИ ТА СЛОВОТВОРУ ІНОЗЕМНИМ СТУДЕНТАМ ТЕХНІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 229–34. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237859.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є спроба розглянути прикладний аспект методики викладання української морфеміки та словотвору іноземним студентам технічних закладів вищої освіти під час опанування ними наукового стилю мовлення. Вибір теми дослідження зумовлено практичними потребами вищої школи, що перебуває в стані пошуку ефективних методик викладання української мови як іноземної. Незважаючи на певну кількість наукових праць, присвячених дослідженню різних аспектів викладання українського словотвору як перспективного способу засвоєння мови й розширення лексичного запасу іноземних студентів, треба констатувати, що поза увагою в науковій літературі залишився аспект, пов’язаний з викладанням словотвору різним цільовим аудиторіям. Об’єктом дослідження стала навчально-методична література з вивчення української мови як іноземної, застосовувана в закладах вищої освіти технічного спрямування. Предметом дослідження є навчальні завдання з української морфеміки та словотвору. Аналіз досліджуваного матеріалу здійснено переважно описовим методом, який реалізовано способами класифікації, лінгвістичного спостереження над застосуванням засобів та способів українського словотвору. У статті проаналізовані методичні принципи, покладені в основу розгляду цього аспекту, та запропонована послідовність застосування різноманітних вправ, що дозволяють розширити лексичний запас іноземних студентів і полегшити розуміння ними семантико-дериваційних процесів, притаманних науково-технічному різновиду наукового стилю української мови. Таким чином, дослідження дозволило сформулювати висновки про те, що вивчення словотвору на заняттях з мови в іноземній аудиторії, що отримує освіту за технічним спрямуванням, має дещо відрізнятися від роботи гуманітаріїв над цим аспектом. Зібраний та опрацьований матеріал сприятиме вдосконаленню навчального процесу з вивчення української мови іноземними громадянами, що навчаються в технічних закладах вищої освіти. Результатом цього дослідження в майбутньому може бути узагальнення базових засобів словотворення, притаманних науково-технічному різновиду наукового стилю української мови.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Медвідь, Л. Г., та Б. Б. Семак. "НАУКОВА РОБОТА У ФОРМУВАННІ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ТРАЄКТОРІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 59 (18 червня 2020): 139–49. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-18.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена одній з актуальних проблем вищої школи – організації науково-дослідної роботи студентів як складової формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Зокрема, розкривається сутність такого поняття, як науково-дослідна робота студентів, та розкриваються її завдання в умовах удосконалення процесів індивідуалізації навчання, імплементації студентоцентрованого підходу, що передбачає врахування індивідуальних можливостей та потреб здобувачів вищої освіти, розширення їхньої свободи щодо вибору форм та способів науково-дослідної роботи, визначення студентами індивідуального наукового пошуку, а як наслідок, усвідомленого формування індивідуальної освітньої траєкторії. Висвітлюються внутрішні чинники, що сприяють мотивації здобувачів вищої освіти до наукової роботи. За-значається також, що при організації студентської науково-дослідної роботи необхідно враховувати осо-бистісні характеристики студентів у їх готовності до наукової діяльності. Основна увага зосереджується на характеристиці основних форм науково-дослідної роботи студентів: науково-дослідній роботі студентів в освітньому процесі, що передбачена навчальними планами та програмами освітніх компонент, і науково-дослідній роботі студентів, яка здійснюється під керівництвом науково-педагогічних працівників у позанав-чальний час. Характеризуються основні способи подання результатів науково-дослідної роботи студентів, а саме: реферат, тези, доповідь, стаття, презентація тощо. Обґрунтовується необхідність впровадження сучасних форм науково-дослідної роботи як в освітній процес, так і у позанавчальний час. Так, перспективни-ми та ефективними формами науково-дослідної роботи студентів, на думку авторів, є: їх залучення до до-сліджень на підприємствах чи у корпораціях, пов’язаних з підготовкою навчальних кейсів; участь студентів у конкурсах з отримання дослідницьких грантів, участь у наукових проектах, спеціалізованих студентських нау-кових спільнотах, інтернет-форумах і дискусіях. Участь у такій науковій роботі має бути обов’язково відоб-ражена в індивідуальному навчальному плані здобувача вищої освіти та врахована роботодавцями при пра-цевлаштуванні як одна з переваг на ринку праці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Островська, Маріанна. "ІННОВАЦІЙНО-ГУМАНІСТИЧНА ПЕДАГОГІКА В.СУХОМЛИНСЬКОГО І РОЗБУДОВА НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 208–18. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.411.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються концептуальні педагогічні ідеї Василя Сухомлинського і актуальні проблеми підготовки вчителів початкових класів до реалізації основних завдань Концепції «Нова українська школа», у контексті Державного стандарту початкової освіти та нового Професійного стандарту вчителя. Показано, що підготовка компетентного вчителя і його ефективна інноваційно-гуманістична освітня діяльність у школі є одним з провідних завдань реформування освіти в Україні. Наголошується, що у процесі реформування освітньої системи, підготовки вчителя нової початкової школи, в освітній діяльності закладів вищої освіти педагогічного спрямування, доречно використовувати новаторську педагогічну спадщину В.Сухомлинського, насамперед його ідеї щодо покращення ефективності навчання, виховання і особистісного розвитку учнів та організації освітнього процесу в сучасній школі. Сучасна реформа освіти у рамках Концепції «Нова українська школа» та прийнятих інституційних документів на її виконання, сприяють більш широкому використанню гуманістичних педагогічних ідей визнаного українського вченого В.Сухомлинського як складових сучасного інноваційного освітнього процесу, який проводять заклади вищої освіти здійснюючи підготовку майбутніх учителів початкової школи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Iemchyk, Oleksandra. "Педагогічні умови розвитку творчого потенціалу магістрів дошкільної освіти". Освітній простір України, № 9 (17 лютого 2017): 56–62. http://dx.doi.org/10.15330/esu.9.56-62.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті окреслено необхідність змін у процесі професійної підготовки магістрів дошкільної освіти, котра викликана недостатньою підготовкою випускників до вирішення проблем у цій галузі, низьким рівнем розвитку творчого потенціалу і, як наслідок, неготовністю до здійснення творчої педагогічної діяльності. Представлено основні шляхи удосконалення змісту та педагогічних умов розвитку творчого потенціалу магістрів дошкільної освіти у процесі професійної підготовки: удосконалення змісту науково-теоретичної підготовки магістра, вивчення передового педагогічного досвіду; вивчення професійно-педагогічних дисциплін з опорою на творчі завдання проблемно-пошукового характеру; впровадження у навчально-виховний процес магістратури вищого навчального закладу на спеціальності “Дошкільна освіта” спецкурсу “Основи розвитку творчого потенціалу педагога”; залучення студентів до творчої педагогічної практики; організація та управління процесом творчості студентів з боку викладачів. Визначено перспективи розв’язання проблеми розвитку творчих якостей особистості педагога під час фахової підготовки у вищому навчальному закладі. Впровадження вказаних шляхів у навчально-виховний процес вищої школи сприятиме підвищенню готовності випускників вищих навчальних закладів здійснювати педагогічну діяльність на творчому рівні, саморозвиток та самовдосконалення власної особистості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Лучанінова, О. П. "ТЕХНОЛОГІЇ ВИХОВАННЯ: МІЖНАРОДНІ ТА ВІТЧИЗНЯНІ ОСВІТНЬО-ВИХОВНІ ПРАКТИКИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.1) (28 вересня 2021): 117–26. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_1-117-126.

Повний текст джерела

Анотація:

Через пандемію, швидку зміну технологій, глобалізаційні виклики сьогодні вища школа переживає гуманітарну кризу. Це негативно впливає на підготовку висококваліфікованих фахівців, формування у них ціннісної свідомості, творчого мислення, національно-культурної ідентичності, громадянської відповідальності. Такий підхід ставить під загрозу виконання завдання навчити студентів толерантності, здатності мислити, аргументувати філософськими та духовно-культурними категоріями, вибудовувати свій шлях саморозвитку професіонала й освіченої, культурної особистості. Актуальними є проблеми виховання духовно пробудженої особистості, сприяння міжкультурному діалогу та залучення молоді до побудови мирних і відкритих для участі суспільств, заохочення до творчості та різноманітності форм культурного самовиразу задля забезпечення сталого розвитку. Вітчизняні ЗВО не мають необхідну кількість ефективних спецкурсів, соціально-гуманітарних і культурологічних дисциплін, які б сприяли вирішенню цих проблем. Разом із тим педагоги-вчені й практики зі всього світу та України зокрема мають низку наробок щодо технологій виховання, застосовують освітньо-виховні практики у процесі професійної підготовки студентів. Автор наголошує, що з-поміж наукових та практичних наробок у вихованні студентів вищої школи виокремлюються питання соціальної відповідальності, формування громадянських компетентностей, громадянська освіта, соціальні й громадянські навички, виховання через освіту тощо. Нарівні з умінням бути культурною, гармонійно розвиненою особистістю постає відповідальність як ключова компетентність у вищій освіті. Саме відповідальна, толерантно вихована особистість майбутнього фахівця є запорукою духовної безпеки будь-якого суспільства. Досвід виховних досліджень і практик європейських та українських вишів є дуже цінним. Актуальними є форми і методи розвитку соціальної відповідальності студентів, їхня громадянськість, морально-культурні цінності, духовна безпека, лідерство в студентському середовищі, засоби заохочення студентів до громадянської активності, роль освітнього середовища, оновлення виховної системи закладу вищої освіти та його освітніх сервісів. Духовне пробудження особистості у добу глобалізаційних викликів може відбутися тільки завдяки прийняттям нею громадянських цінностей через культуру й соціальну відповідальність. Сьогодні в українських вишах відбувається не тільки професійна підготовка студентів, а й генерується суспільна ідеологія

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Гафіяк, Алла, та Валентина Мірошніченко. "ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАСОБАМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ОСВІТНІХ ПРОЦЕСІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, № 3 (1 лютого 2020): 81–96. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.71.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено аналізу і дослідженню використання сучасних інформаційних систем в освітніх цілях, а саме розглянуто можливості використання прикладного програмного забезпечення для оцінки рівня підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій. Розглянуто процес формування професійної компетентності фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій за умови використання засобів автоматизації освітніх процесів для підвищення якості підготовки здобувачів вищої освіти.На підставі того, що у сучасній освіті необхідна автоматизація різних процесів, неможливо представити собі процес підготовки фахівців, зокрема з інформаційно-комунікаційних технологій, без використання спеціалізованого програмного забезпечення, без сучасних технічних засобів та розробок, що використовуються для збільшення автоматизації освітніх процесів.Завдяки тому, що постійно змінюються вимоги до якості підготовки майбутніх фахівців, викликає необхідність використання засобів збільшення мобільності процесів інформатизації сфери освіти, тому у дослідженні розглянуто та проаналізовано насамперед інноваційні методи підготовки студентів в системі освіти вищої школи. Сформульовано твердження, що у претендентів на здобуття вищої освіти необхідно сформувати професійні компетентності та вміння ефективно взаємодіяти в процесі навчання, виконувати проекти, різноманітні завдання, з використанням сучасних інформаційних технологій. Доведено, що ці та інші умови необхідні при створенні відкритого освітнього середовища, з використанням сучасних технічних засобів тестування і контролю рівня сформованості відповідної компетентності студентів університетів в області освітніх інформаційних технологій.У статті проаналізовано досвід українських та закордонних науковців з підготовки фахівців в умовах розвитку інформаційних технологій та досліджено шляхи їх вирішення. Обґрунтовано шляхи використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі. Розглянуто програмні засоби навчального призначення, проаналізовано можливості використання засобів автоматизації освітніх процесів для задоволення навчальних потреб. Проаналізовано результати досліджень, що вимагають нових технологій та видів освіти, удосконалення формування фахових та інших компетентностей, що підтримують процес постійного вдосконалення знань і умінь спеціалістів галузі. Досліджено теоретичні засади підготовки фахівців із застосуванням сучасних педагогічних засобів та інформаційних технологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Староста, Володимир Іванович. "СТАВЛЕННЯ АСПІРАНТІВ ДО КОМП’ЮТЕРНО ОРІЄНТОВАНОГО ТЕСТУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ". Information Technologies and Learning Tools 82, № 2 (25 квітня 2021): 215–30. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v82i2.3304.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто ставлення аспірантів до тестування в умовах електронного навчання на базі інформаційної системи Moodle, яка є ефективною системою управління навчанням, організації взаємодії між викладачем і студентами. Показано, що при підготовці майбутніх викладачів вищої школи до використання тестування як одного з сучасних методів контролю результатів навчання наявні певні аспекти та відповідні завдання: науково-теоретичний (когнітивний) – ознайомлення аспірантів з науково-теоретичними засадами тестування; науково-методичний (процесуальний) – добір змістової складової тестових завдань, використання методів тестування; оцінювально-рефлексивний – проведення тестування як методу оцінювання результатів навчання, аналіз отриманих результатів, виявлення ставлення студентів до отриманих власних результатів і до методу тестування. Розроблено анкету щодо ставлення до комп’ютерно орієнтованого тестування, проведено анонімне онлайн опитування аспірантів з використанням Google Forms. Доведено, що важливою умовою та резервом широкого запровадження електронного навчання є його більш активне використання викладачами університету. Комп’ютерно орієнтоване тестування аспіранти сприймають позитивно, оскільки більшість із них: легко пройшли реєстрацію на сайті електронного навчання; відчувають психологічний комфорт під час онлайн тестування; вказують на достатність виділеного часу для відповідей на контрольні тести; найбільш зручною формою тестування для себе вважають електронну порівняно з паперовою (бланковою) та усною; виявляють достатній та високий рівень мотивації навчання; вказують на достатній та високий рівень об’єктивності комп’ютерно орієнтованого тестування контролю власних результатів навчання; оцінюють рівень складності пропонованих електронних тестів на середньому та достатньому рівні; успішно виконують пропоновані контрольні тести; вважають тестування більш зручною формою іспиту/заліку порівняно з усною чи письмовою формами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Локарєва, Галина Василівна, та Евеліна Анатоліївна Бажміна. "ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ В ОСВІТІ: УПРАВЛІННЯ СТУДЕНТАМИ ВЛАСНОЮ ТРАЄКТОРІЄЮ НАВЧАННЯ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Information Technologies and Learning Tools 86, № 6 (30 грудня 2021): 187–207. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v86i6.4103.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено огляд підходів до навчання, а саме: персоналізації, індивідуалізації та диференціації в психологічному й педагогічному контекстах. Розглянуто зміст дефініцій, які є близькими до поняття персоналізації. Представлено перші спроби дослідження персоналізованого підходу в школах та університетах світу, його характерні ознаки й відмінності. Продемонстровано ключову роль студента в освітньому процесі при персоналізованому навчанні, який замотивований на вивчення професійно спрямованих дисциплін, формує та розвиває вміння самостійно працювати, керує власним процесом навчання, плануючи індивідуальний шлях, місце, час і темп діяльності в електронному навчальному курсі. Наставником і помічником студента, модератором цифрового освітнього середовища є педагог. У статті представлено вибудовування індивідуальної освітньої траєкторії студентами закладів вищої освіти та управління персоналізованим навчанням на прикладі навчальних курсів «Інженерна та комп’ютерна графіка» і «Нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка». Нові методики й моделі навчання, адаптовані до самостійної роботи, являють собою певну структуру занять, у них наявні методичні розробки залежно від очікуваних результатів навчання, інноваційні види діяльності, підходи до навчання. На основі дослідження презентовано структуру персоналізованого підходу. Відзначено застосування BYOD (Bring Your Own Device – Принеси свій власний пристрій)-технологій у навчальній діяльності як ефективного інструмента для всіх учасників освітнього процесу. Технології сприяють персоналізованому навчанню студентів, спрощують процес оцінювання результатів їх самостійної роботи, автоматизують навчальний процес і дають зворотний зв’язок. Підкреслено, що актуальність значення питання персоналізації зростає в період пандемії через перенесення аудиторних занять в онлайн режим. Подано приклади індивідуальних освітніх траєкторій за освітнім модулем. Проілюстровано завдання для студентів за певним цільовим рівнем на платформі Moodle. Представлено результати використання персоналізованої моделі в освітньому процесі вищої школи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Хижняк, Інна Анатоліївна, Катерина Володимирівна Власенко, Ірина Леонідівна Вікторенко та Владислав Євгенович Величко. "ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Information Technologies and Learning Tools 86, № 6 (30 грудня 2021): 106–22. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v86i6.3666.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено актуальність підготовки майбутнього фахівця початкової освіти до застосування цифрових засобів навчання в професійній діяльності. Проаналізувавши значну кількість наукових праць, присвячених цій проблемі, автори визначили аналогічні підходи до її вирішення в різних країнах світу та переважно низький і середній рівні розвитку готовності майбутніх учителів початкової школи застосовувати цифрові освітні засоби в професійній діяльності. У зв’язку з цим стаття репрезентує результати емпіричного дослідження щодо стану сформованості операційно-діяльнісного та проєктивного компонентів готовності майбутніх бакалаврів та магістрів початкової освіти до використання цифрових засобів навчання в професійній діяльності та динаміки розвитку цього особистісного феномену за традиційних умов навчання на ступенях вищої освіти бакалавра і магістра. Методика дослідження полягала в поступовому застосуванні технології квазіпрофесійної діяльності та методу експертних оцінок і подальшому розподілі респондентів за рівнями розвитку компонентів готовності: інтуїтивно-рецептивним, репродуктивним, продуктивним та дослідницько-креативним. Результати проведеного дослідження було піддано кількісному та якісному аналізу, і автори дійшли висновку, що за наявної нині системи професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи рівень розвитку операційно-діяльнісного та проєктивного компонентів його готовності до застосування цифрових засобів навчання є недостатнім. Крім того, автори з’ясували, що серед методів та прийомів роботи зі слайдами презентації в студентів переважають репродуктивні зразки: інформаційний метод, структурні і графічні прийоми опрацювання інформації; респонденти недостатньо орієнтуються в типах слайдів, а також в альтернативних до Power Point програмах розроблення презентацій; майбутні бакалаври та магістри обмежуються застосуванням у презентаціях графічної та текстової інформації; у цифрових навчальних засобах майбутні фахівці початкової освіти використовують переважно анімацію та креолізацію тексту, практично відсутні інфографіка, інтерактивні постери, навчальні комікси, завдання на онлайнових навчальних платформах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Шугайло, Я. В., Т. І. Паращак та К. О. Желізна. "ПІДГОТОВКА МАГІСТРІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА» ДО РОЗРОБКИ ЗАСОБІВ ПЕДАГОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (12 листопада 2021): 163–69. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-26.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття висвітлює досвід підготовки магістрів спеціальності 015.36 Професійна освіта (Технологія виробів легкої промисловості), що навчаються в Київському національному університеті технологій та дизайну, до розробки педагогічних тестів. Магістри професійної освіти після успішного завершення навчання мають можливість працювати викладачами спеціальних дисциплін у галузі легкої промисловості в закладах професійно-технічної освіти. Їхня майбутня професійна діяльність вимагає готовності до проведення різних видів та форм педагогічного контролю. Тестування є одним із найбільш ефективних, економічних, об’єктивних методів контролю, а тест – одним із найбільш поширених засобів (інструментів) контролю. У статті наголошено, що формування умінь та навичок розробки такого виду педагогічних тестів, як вчительські тести, може здійснюватись під час викладання дисципліни «Педагогіка та психологія вищої школи». Проаналізовано наукові пошуки, присвячені тестуванню в освітньому процесі, теорії та практиці розробки тестів. Підкреслено необхідність ознайомлення здобувачів освіти з таксономією навчальних цілей Бенджаміна Блума як з інструментом, що дозволяє визначити результати навчання в когнітивній сфері. Наведено приклади дієслів, що можуть використовуватись у формулюванні тестових завдань, спрямованих на різні рівні навчальних цілей. Проаналізовано алгоритм розробки тестів. Висвітлено приклад застосування таблиці специфікації, що дозволяє дотриматись вимоги функціональної валідності під час розробки педагогічного тесту. Зазначено, що результати вчительських тестів свідчать про успішність засвоєння навчального матеріалу здобувачами освіти та мають бути використані педагогічними працівниками для аналізу ефективності викладання, застосування використаних методів та засобів навчання, їх корекції. Наведено приклад практичного завдання для магістрів, виконання якого підвищує успішність засвоєння теоретичного матеріалу щодо розробки педагогічних тестів, сприяє формуванню умінь та навичок розробки засобів педагогічного контролю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Сойчук, Руслана. "Сучасні вимоги до майбутнього педагога об’єднаної Європи ХХІ століття". New pedagogical thought 107, № 3 (1 грудня 2021): 41–47. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-41-47.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті актуалізовано та схарактеризовано сучасні вимоги до майбутнього педагога об’єднаної Європи. Розкрито головні завдання освіти й педагогічної діяльності викладача в контексті європейських інтеграційних процесів. Звернено увагу на процес інтеграції вищої школи у європейський освітній простір як якісно новий етап міжнародних відносин у цій галузі, основними ознаками якого є: інтенсифікація традиційних міжнародних зв’язків; уніфікація освітніх систем різних країн; нові форми освіти, що виникли на основі використання інформаційних технологій; виникнення ринку освітніх послуг і зростання конкуренції на ньому; інтеграційні процеси в освіті; світовий освітній простір. Наголошується на основних положеннях Педагогічної Конституції Європи, в якій представлено перелік нових вимог до особистості педагога об’єднаної Європи ХХІ ст., високий професіоналізм і компетенції якого спрямовуються на формування повноформатного суб’єкта європейського процесу. Представлено низку компетентностей і прикметних особливостей особистості майбутнього європейського педагога, а також типи навичок майбутнього фахівця «hard skills» і «soft skills» та їхні складники. Розглянуто формулу «Чотири К» Програми освітнього альянсу «Партнерство з навчання у ХХІ столітті», що передбачає: креативність, кооперацію, критичне мислення та комунікативні навички. З’ясовано, що процеси євроінтеграції посилюють тенденції щодо зростання професійних вимог до майбутнього викладача, де професіоналізм педагога є своєрідними щаблями, етапами його руху до високих показників педагогічної праці з притаманними йому відповідними рівнями й показниками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

ГНИДЮК, Олександр. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ У ВІЙСЬКОВИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ В СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 27, № 4 (1 січня 2022): 76–92. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v27i4.911.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено результати аналізу особливостей фізичної підготовки офіцерів у військових закладах освіти США на початку XXI століття. З’ясовано, що фізична підготовка майбутніх офіцерів має децентралізований характер, оскільки збройні сили США розділені між різними міністерствами, що обумовлює відсутність єдиної системи керівних документів. Система військової професійної освіти в США охоплює широку мережу закладів, що відрізняються один від одного відомчою приналежністю, особливостями і якістю освіти, а також її основними завданнями. Водночас ці заклади освіти входять до державного сектору американської вищої школи та керуються встановленими стандартами освіти. Фізична підготовка є однією з основних навчальних дисциплін. Навчальні програми з фізичної підготовки у військових школах дещо різняться залежно від належності до видів збройних сил. Проте загальними характерними їхніми рисами є висока насиченість занять фізичними вправами і дух змагальності. Є також спільні завдання, якими передбачено розвиток фізичних якостей та оволодіння кадетами руховими навичками; формування психічної стійкості до умов бойових дій і здатності діяти в екстремальних умовах; формування впевненості у своїх силах, згуртованості військових підрозділів; формування потреби у щоденних заняттях фізичними вправами та дотримання принципів здорового способу життя. Курсанти постійно беруть участь у різних змаганнях, що проводяться як на рівні закладу, так і в масштабах збройних сил або національних турнірів. Фізична підготовленість є одним із основних критеріїв відбору кандидатів під час вступу до військових шкіл, коледжів та академій. Фізична програма сприяє розвитку лідерів-професіоналів, забезпечуючи основу для їхніх фізичних базових навичок. Цей розвиток досягається за допомогою основних курсових занять з фізичної підготовки, перевірки фізичної підготовленості. Кожен курсант повинен брати участь в університетських або міжвузівських змаганнях упродовж навчального року, бути членом спортивного клубу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Колісник, Людмила, Євгенія Курагіна, Ірина Плаксієнко та Вікторія Лазаренко. "РОЗВИТОК МЕРЕЖІ ПСИХОЛОГІЧНИХ СЛУЖБ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 11 (20 січня 2022): 437–42. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.078.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлені результати співпраці Громадської організації «Асоціація психологів вищої школи України» з психологічними службами закладів вищої освіти у вирішення пріоритетних завдань вищої школи з психологічного супроводу освітнього процесу, збереження психічного здоров’я усіх учасників освітнього процесу та підвищення психологічної культури суб’єкт-суб’єктної взаємодії в ході освітнього процесу у вищій школі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Благова, Тетяна. "РОЗВИТОК ХОРЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ У СТРУКТУРІ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА". UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century", № 3 (31 жовтня 2021): 58–65. http://dx.doi.org/10.35387/ucj.1(3).2021.58-65.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено розвиток професійної хореографічної освіти в Україні у структурі нав-чальних закладів культури і мистецтва. На основі ретроспективного, системно-структурного та педагогічного аналізу з’ясовано, що інституційна хореографічна підготовка виконавських, балет-мейстерських, культурно-просвітницьких та хореографічно-педагогічних кадрів в Україні актуалізована з другої половини XX століття. Вона реалізовувалася в різних типах навчальних закладів гуманітарного спрямування в різноманітті організаційних форм та освітніх ступенів. Метою публікації визначено дослідження нормативного забезпечення, стратегій, змістових напрямів підготовки хореографічних кадрів у структурі мистецької освіти в Україні. Професійну хореографічну освіту інтерпретовано як самостійну галузь мистецької освіти зі своєю структурою, інституційно оформленою у профільних закладах фахової передвищої та вищої школи. Теоретичне узагальнення джерельної бази дослідження дозволило виявити, що кожна ланка хореографічної освіти, підпорядковуючись загальним закономірностям розвитку мистецької освіти, мала свої цілі та завдання. Спрямованість змістового наповнення хореографічного навчання здобувачів варіювала в залежності від цільових настанов, кваліфікаційних характеристик обраної спеціальності, а також сфери її практичного застосування у мистецькій та педагогічній галузях. Узагальнено, що хореографічна підготовка була спрямована на формування у майбутніх фахівців компетентностей, необхідних для успішної професійної самореалізації в якості керівника хореографічного колективу, організато-ра хореографічного аматорства, культорганізатора, методиста хореографічного жанру, педагога-хореографа в різних типах культурно-просвітницьких закладів. Зазначено, що наступність і неперервність розвитку професійного та особистісного потенціалу фахівця у сфері хореографічної діяльності забезпечують різні форми підвищення кваліфікації, актуалізовані в умовах сьогодення

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

КОНОХ, Анатолій, Анна БАГОРКА та Тетяна НАПАЛКОВА. "ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, № 1 (2020): 289–300. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-289-300.

Повний текст джерела

Анотація:

Протягом останніх десятиліть відбувається стрімке поширення інформаційно-комунікаційних технологій, які прискорили розвиток дистанційного режиму освіти (переважно вищої школи). Технології сприяли перетворенню набору пропозицій викладача та очікувань студента щодо знань, які він може отримувати в зручному для нього місці, зручний для нього час. Навчання протягом усього життя стало звичним явищем. Актуальність дослідження продиктована соціальними реаліями. Адже, перебуваючи в обставинах, які виключаєть можливість традиційного аудиторного навчання (тренувальні збори, участь у спортивних змаганнях, тимчасова непрацездатність, режим самоізоляції, карантин тощо), майбутній фахівець повинен мати можливість отримувати повноцінну освіту. Формат дистанційного навчання задовольняє безліч потреб як викладача, так і здобувача освіти. Однак, незважаючи на високий рівень розвитку інформаційних технологій, дистанційна освіта не має готових рішень у викладанні профільних дисциплін у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичної культури і спорту в закладах фахової передвищої та вищої освіти. У статті розглядаються питання педагогічної взаємодії в дистанційному форматі, визначаються та обґрунтовуються особливості організації занять з профільних дисциплін із застосуванням синхронних та асинхронних дистанційних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, аналізуються форми контролю в режимі дистанційного навчання. Вивчення кожної дисципліни включає в себе теоретичний матеріал, який переважно вивчається самостійно під контролем викладача, відеолекції та лекції у форматі мультимедійних презентацій PowerPoint, відеоконференції на платформі Zoom у форматі лекцій, опитувань, вирішення задач, тестування та завдання в системі Moodle, посилання на відеоуроки. Дистанційна освіта забезпечує комплексне використання сучасних технологій – освітніх, управлінських, комунікативних, інформаційних, вона є доступною і відкритою. Існує необхідність урізноманітнення форм спілкування, час їх проведення. Результати проведеного дослідження дають підстави сподіватися, що подальші розробки та розвиток дистанційних технологій, їх інтенсивне впровадження сприятиме розширенню можливостей безперервної освіти у галузі фізичної культури і спорту. Ключові слова: безперервна освіта, інформаційні технології, майбутні фахівці з фізичної культури та спорту, дистанційне навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

A.P., Svarychevska. "HUMANITARIAN TRAINING OF FUTURE OFFICERS IN THE CONTEXT OF MODERNIZATION TRANSFORMATIONS OF THE HIGHER MILITARY SCHOOL." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 95 (August 2, 2021): 113–19. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-95-16.

Повний текст джерела

Анотація:

The article deals with the current problems of humanitarian training of future officers while studying in military institutions of higher education, analyzation of the dependence of the studied process on the general state of modernization of the system of higher vocational education and other circumstances of social and military practice. Professional activities of modern officers is multifunctional, poly-semantic in its nature, is an arena of interaction of many factors, interrelation of people, the establishment of comprehensive cooperation. The purpose of article is to identify the directions of modernization transformations of humanitarian training of future officers in the higher military school. The methodological component of research is based on the complex of theoretical methods, which mutually enrich and complement each other, including historical-pedagogical, system-structural, terminological, factorial and comparative-theoretical analysis, the method of systematization of the obtained results.Humanitarian training, carried out in the interests of the personality, the state and society, integrates the tasks of education, self-education, upbringing and self-upbringing of future officers, as well as mechanisms for the formation of their competencies and such way of thinking, which ensure the unity of humanitarian knowledge humanistic behavior, desire and ability to correlate their own official and personal interest with humanistic standards. The fundamentals of modernization of humanitarian training of future officers have been considered as an ordered optimal set of humanistic strategies, conditions, subjects, methods, and means, which provide coincidence of the achieved results with the set goals of formation of future officers’ social and professional competencies and humanistic qualities that set vital meanings and state-patriotic bases of service to the Motherland. It has been found that modernization transformations of the humanitarian component of educational process are inextricably related to the creative innovative activity of teaching staff of the military institutions of higher education, their abilities to design and create appropriate humanitarian educational environment, to enrich the content of training and upbringing of future officers with new ideas, experience in practical activities of troops.Key words: humanitarization, linguisticpersonality, militaryeducation, humanitarian erudition, moderni-zation, humanitarian educational environment. У статті розглянуто актуальні проблеми гуманітарної підготовки майбутніх офіцерів під час навчання у військових закладах вищої освіти, проаналізовано залежність досліджуваного процесу від загаль-ного стану модернізації системи вищої професійної освіти та інших обставин соціальної та військової практики. Професійна діяльність сучасних офіцерів є багатофункціональною, полізмістовою за своєю сутністю, є ареною взаємодії безлічі чинники, взаємодії людей, утвердження всебічного співробітни-цтва. Мета статті полягає у виявленні напрямів модернізаційних перетворень гуманітарної підготовки майбутніх офіцерів у вищій військовій школі. Методологічний складник дослідження базується на комплексі теоретичних методів, які взаємозбагачують та взаємодоповнюють один одного, серед яких слід назвати історико-педагогічний, системно-структурний, термінологічний, факторний і порівняльно-теоретичний аналіз, метод систематизації отриманих результатів.Гуманітарна підготовка, здійснювана в інтересах особистості, держави й суспільства, інтегрує завдання освіти, самоосвіти, виховання та самовиховання майбутніх офіцерів, а також механізми формування у них компетентностей і такого способу мислення, які забезпечують єдність гуманітарних знань і гуманістичної поведінки, прагнення та вміння співвідносити власні службові та особисті інтереси з гуманістичними нормами. Основи модернізації гуманітарної підготовки майбутніх офіцерів розглянуто як упорядковану оптимальну сукупність гуманістичних стратегій, умов, суб’єктів, методів і засобів, що забезпечують збіг досягнутих результатів з поставленими цілями формування майбутніх офіцерів соціально-професійних компетентностей і гуманістичних якостей, які задають життєві сенси та державно-патріотичні підстави служіння Батьківщині. Встановлено, що модер-нізаційні перетворення гуманітарної складової частини освітнього процесу нерозривно пов’язані з творчою інноваційною діяльністю професорсько-викладацького складу військових закладів вищої освіти, їхнім умінням проєктувати та створювати відповідне гуманітарне освітнє середовище, збагачувати зміст навчання й виховання майбутніх офіцерів новими ідеями, досвідом практичної діяльності військ.Ключові слова: гуманітаризація, мовна особистість, військова освіта, гуманітарна освіченість, модернізація, гуманітарне освітнє середовище.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Ракітянська, Людмила. "Нормативне забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в контексті завдань Нової української школи". Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and methodology of arts education 27 (27 грудня 2019): 51–56. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2019.27.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Розкрито необхідність узгодженості змісту нормативних документів загальноосвітніх навчальних закладів та закладів вищої освіти, що готують фахівців спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) в контексті концептуальних завдань Нової української школи. Встановлено неузгодженість між концептуальними завданнями сучасної української школи і змістом освітньо-професійних навчальних програм. Розглядається «емоційний інтелект» як ключове поняття в інноваційному виді навчання. Формування емоційного інтелекту учнів у значенні наскрізного уміння визначено одним із завдань Концепції «Нова українська школа»; це спрямовує професійну підготовку майбутнього вчителя, його готовність до реалізації провідних положень державної освітньої політики в практику загальноосвітньої школи. На основі аналізу Державного стандарту початкової освіти, типової освітньої програми виокремлено зміст емоційного інтелекту як спільної навички для всіх компетентностей, якими мають оволодіти учні. Протиріччя між необхідністю впровадження реформаторських змін в освітній процес сучасної української школи і відсутністю відповідного нормативного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до такої діяльності зумовлює нагальну потребу у коригуванні змісту чинних освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів зазначеного фаху.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Черненко, Сергій, Олег Олійник, Юрій Сорокін та Олег Коваль. "ХАРАКТЕРИСТИКА ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 36 (22 січня 2021): 86–94. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.86-94.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити системність підготовки майбутніх тренерів- викладачів у закладі вищоїосвіти. Методи. У дослідженні взяли участь 30 студентів першого і 20 другого курсів. Вибір методів,що використані в статті, обумовлений логічною моделлю процесу дослідження, що склалася впедагогічній науці. Теоретичний аналіз науково-методичної літератури проводився для вивчення основ-них концепцій управління підготовки майбутніх фахівців зі спеціальності 017 – фізична культура іспорт. Вивчення педагогічної та навчально-нормативної документації вищої школи дало змогу встано-вити проблеми в розумінні студентів процесу освіти в галузі фізичної культури. Анкетування, конс-татуючий експеримент, методи математичної статистики (графічне відображення даних, аналізпараметрів розподілу) дозволили визначити стан підготовки майбутніх викладачів фізичного вихованняу вищому навчальному закладі. Результати. Встановлено, що професійно-педагогічна підготовка тре-нера-викладача спрямована на формування наступних компонентів: мотиваційно-педагогічного (відоб-ражає спрямованість, мотиви, потреби в навчанні, ціннісні орієнтації), когнітивно-педагогічного (знан-ня вікової психології, вікових морфо-функціональних особливостей людини), конструктивно-педаго-гічного (формуванням цілей діяльності, складанням планів і програм, плануванням занять із фізичноговиховання і спорту), організаційно-педагогічного (здатність і готовність організовувати навчально-тренувальний процес, управляти і моніторити його ефективність), педагогічно-технологічного (пси-холого-педагогічні вміння та навички розв’язувати завдання спортивного тренування дітей і підлітків)та педагогічно-рефлексивного (вміння вивчати, адаптувати і застосовувати кращий досвід в управлінніфізичною підготовкою). Найбільший вплив на професійно-педагогічну мотивацію студентів першого ідругого курсів чинять дисципліни, розташовані у загально-професійному та професійному блоці. Вияв-лений низький рівень зацікавленості студентів у здійсненні науково-дослідницької діяльності. Висновок.Встановлено, що для здобуття освітньої кваліфікації тренер-викладач на початкових етапах навчання(1–2 курси) для студентів найважливішими є дисципліни професійної підготовки.Ключові слова: професійно-педагогічні компетентності, навчальні дисципліни, студенти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Кириченко, С. В., та Г. В. Овсянко. "ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ ЗВО В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 175–80. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-26.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізуються ключові методи та технології для вищих навчальних закладів, що допомагають студентам технічних спеціальностей в опануванні іноземної мови. Виявлено, що викладання англійської мови професійного спілкування онлайн сприяє реалізації багатьох методів та креативних підходів на практичних заняттях. Охарактеризовано основні завдання для викладачів англійської мови професійного спілкування: розроблення нової структури організації занять, мотивування студентів до пізнавальної діяльності та навчання їх основам роботи в онлайн-режимі; планування самостійної роботи студентів. Згідно з дескрипторами, визначеними у Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти, зміст навчальної дисципліни «Англійська мова професійного спілкування» має базуватися на міжнародних рівнях володіння іноземною мовою, враховувати попередній досвід студентів, формуватися на академічних знаннях та професійних уміннях. Метою вивчення цієї дисципліни є здатність використовувати англійську мову у письмовій та усній формі як у побуті, так і під час виконання професійних обов’язків. Відзначено важливість науково-технічної довідкової автентичної літератури із сайтів та блогів практикуючих спеціалістів. Розвитку лексичної компетенції також сприяє вико- ристання аудіопідкастів з інженерної тематики Engineering Podcasts. Джерелом відеоматеріалів є сайти YouTube, Puzzle-English, FluentU, English-films.com, BBC, CNN World News, ABC News та інші. Наголошено на важливості інформаційного середовища, яке створює умови реального спілкування іноземною мовою шляхом обміну інформацією зі студентами інших країн. Проаналізовано проблеми викладання англійської мови професійного спілкування в системі дистанційного навчання. Визначено, що для успішної професійної освіти студентів необхідно розроблювати гнучкі програми з різноманітними формами і методами навчання згідно із сучасними освітніми стандартами. Провідна ідея статті полягає в тому, що дистанційне навчання стає одним із пріоритетних напрямів модернізації вищої школи в Україні та в усьому світі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Завдання вищої школи"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями