Готові списки джерел за темами / Забуття / Статті в журналах
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Забуття.

Статті в журналах з теми "Забуття"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Забуття".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Калітенко, Оксана Михайлівна. "ПРАВО НА ЗАБУТТЯ: ЗДОБУТОК ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЧИ ГЛОБАЛЬНИЙ?" Часопис цивілістики, № 35 (16 лютого 2020): 60–64. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i35.189.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена дослідженню поняття, етапів формування та сучасних аспектів реалізації й захисту права фізичної особи на забуття. У статті акцентується увага на необхідності оновлення правового регулювання окремих особистих немайнових прав фізичної особи, що виникають і реалізуються в мережі інтернет і невід’ємно пов’язані з розвитком сучасних технологій та інформаційних сервісів. Таке оновлення пов’язується також із рекодифікацією цивільного законодавства України, яка має на меті створення новітніх правових конструкцій і механізмів. Наголошується на необхідності вдосконалення сучасних напрямів захисту персональних даних, передбачених GDPR, у тому числі через упровадження в сучасну систему цивільного законодавства України права на забуття. Надається визначення права на забуття, характеризується його зміст та окремі особливості застосування. Робиться висновок про європейські та світові перспективи розвитку права на забуття й можливі проблеми його впровадження та реалізації. Також порушується питання про можливість, доцільність і відповідність звичного формату правового регулювання суспільних відносин для відносин, що виникають у мережі інтернет, і робиться висновок про необхідність перегляду деяких моделей правового регулювання з урахуванням сучасних тенденцій розвитку законодавства і права. Окрема увага приділяється напрямам розвитку права на забуття в країнах-членах ЄС. Розглядається можливість імплементації права на забуття у вітчизняне законодавство України у світлі рекодифікації цивільного законодавства. Характеризуються окремі рішення європейських судів з питань захисту права на забуття й наголошується на необхідності детального дослідження таких рішень з метою формування практики правозастосування права на забуття в сучасному суспільстві. Унаслідок проведеного дослідження авторкою робиться висновок про те, що вже сьогодні право на забуття можна вважати європейським здобутком. Однак чи стане це право здобутком глобальним, мають показати час і практика.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Чехівська, Н. І. "Ліки від забуття." Вивчаємо українську мову та літературу, № 12 (268) (2011): 24–27.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Процик, П. "Похід у забуття". Універсум, № 11/12 (217/218) (2011): 22–25.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Чехівська, Н. І. "Ліки від забуття." Вивчаємо українську мову та літературу, № 12 (268) (2011): 24–27.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Полковенко, В. "Таким забуття не настане". Дивосвіт, № 3 (27) (2008): 34–36.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Болабольченко, А. "Сергій Єфремов. Поверненя із забуття". Київська старовина, № 6 (2006): 131–41.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Юренко, О. "Із забуття чи із безсмертя?" Київ, № 1/2 (2001): 144–51.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Болабольченко, А. "Сергій Єфремов. Повернення із забуття". Київська старовина, № 5 (2006): 107–47.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Набокова, Н. "Повернення життєтворчої спадщини із забуття". Зовнішні справи. Політичні науки, № 9 (2017): 39–43.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Локтєв, В. М. "Наука в Україні: небезпечне забуття". Вісник Національної академії наук України, № 11 (2014): 32–41.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

BRATUS, Ivan. "КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ ПОДОЛАННЯ ТРАВМАТИЧНОГО МИНУЛОГО (НА ПРИКЛАДІ РОМАНУ СОЛА БЕЛЛОУ «ПЛАНЕТА МІСТЕРА СЕММЛЕРА»)". ART-platFORM 3, № 1 (27 травня 2021): 166–92. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.3.2021.166-192.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано культурно-історичний контекст роману видатного американського письменника Сола Беллоу. У дослідженні розглядається питання подолання травматичного досвіду головним героєм твору, його намагання позбутися негативних наслідків травми на свідомість і почасти підсвідомість. Увага надається також віковій специфіці головного героя, що відтворює особливості людей похилого віку. Окремо ставиться питання особистої відповідальності за правильність морального вибору в екстремальних життєвих умовах. Особлива увага надається періоду Другої світової війни в розрізі травматичних споминів та неспроможності людської психіки засвоїти злочинну природу жахливих подій тієї доби. Також у фокусі дослідження опиняється адаптація людей, що пережили Голокост, в американському суспільстві загалом та в Нью-Йорку зокрема. Актуальність дослідження обумовлена невирішеністю численних проблем історичної пам’яті, необхідністю поглиблювати та розширювати знання щодо травматичної пам’яті та шляхів подолання негативних наслідків. Наводяться приклади несвободи від травматичного минулого, загального меморіального дискурсу, динаміки індивідуальної та колективної пам’яті, моралізації історії та актуалізації систем проти повзучого універсального забуття. Автор зупиняється на проблемах смерті, військового минулого, Голокосту тощо. Доведено, що в романі Сола Беллоу «Планета містера Семмлера» значне місце посідає аналіз національної ідентичності в історико-культурному контексті ХХ ст. Виконаний огляд основних подій біографії Артура Семмлера з точки зори травматичної пам’яті, що невідступно переслідує головного героя. Окремо аналізується історико-культурний контекст американської дійсності ІІ пол. ХХ ст. загалом і «життя Нью-Йорку» зокрема. Надається відповідна оцінка подій нью-йоркського життя в якості «відволікаючих факторів» в подолання травматичної пам’яті. Наведено баланс між пам’яттю та забуттям, переконливі аргументи на користь правдивого конструювання минулого з позиції жертви, що, відповідно, потребує збереження слідів нацистських злочинів заради послаблення руйнівної сили забуття на особистість жертв. Перемога вбачається в артикуляції травмованої пам’яті, виводі її з «непрозорого ядра» (підсвідомості). При цьому відстоюється позиція Артура Семмлера в боротьбі проти «систематичної брехні».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Яценко, В. О. "Чорнобиль - Прип"ять - історія, архітектура, забуття". Містобудування та територіальне планування, Вип. 57 (2015): 491–500.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Степаненко, М. ""Іду до вас із забуття воскреслий"". Рідний край, № 1 (22) (2010): 215–26.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Левченко, Г. "Визволення з лабіринту Мінотавра упереджень і забуття". Слово і час, № 10 (694), жовтень (2018): 115–19.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Мельник, В. "Александр Неккам (1157-1217). Повернення із забуття". Всесвіт, № 11/12 (1103/1104) (2020): 227–34.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Перетятько, Н. Г. "Із забуття в безсмертя. Поетеса Вероніка Черняхівська". Вивчаємо українську мову та літературу, № 31/32 (467/468), листопад (2016): 41–46.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Котик, І. "Право на забуття, або письменник, якого нема". Дивослово, № 6 (711) (2016): 52–59.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Филипчук, О. "Криваві ландшафти Буковини: пам"ять і забуття". Вісник центру буковинознавства 1 (2017): 133–37.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Мельник, В. "Александр Неккам (1157-1217). Повернення із забуття". Всесвіт, № 11/12 (1103/1104) (2020): 227–34.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Tymchenko, Vitalii. "До еволюцiї iсторико-фiлософських уявлень про обмiн i дарування у соцiокультурному просторi: «повернення витiсненого»". Актуальні проблеми духовності, № 13 (27 лютого 2017): 52–63. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i13.1805.

Повний текст джерела
Анотація:
У статтi розглядається iсторична еволюцiя деяких основних iсторико-фiлософських уявлень про обмiн i дарування у соцiокультурному просторi. Обмiн i дар постають як взаємопов’язанi, але принципово рiзнi явища (конструктивна роль дарування i деструктивна — обмiну). Дослiджуються передумови для пояснення забуття дарування i апофеозу обмiну у соцiокультурному просторi Нового часу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Бородіна, Н. "Феномен забуття як основний фактор побудови наукових міфів". Докса, Вип. 2 (28) (2017): 45–55.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Бородіна, Н. "Феномен забуття як основний фактор побудови наукових міфів". Докса, Вип. 2 (28) (2017): 45–55.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Гаухман, М. "Вольф Бейліс (1923 - 2001): історик на межі забуття". Україна модерна, Число 20 (2013): 453–74.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Volkovskyi, Volodymyr. "Національні філософські традиції як джерело пам’яті і примирення: на матеріалі українофільського дискурсу ХІХ ст." Multiversum. Philosophical almanac 1, № 2 (20 серпня 2020): 97–110. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.2.06.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті фокусується увага на проблематиці національної ідентичності, аналізуючи проблеми конструювання історичної пам’яті, пов’язані з ними ситуації забуття, пам’яті, примирення і ворожнечі, конструювання політичного та історичного суб’єктів. Звертаючись до українофільського дискурсу ХІХ століття, автор показує, як конструюється ідеальний суб’єкт, його умоглядний простір і час, і як це може допомогти у розв’язанні актуальних питань сучасної політики, зокрема дебатах довкола історичної пам’яті, національної ідеї, суспільної єдності та діалогу тощо.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Галич, Артем Олександрович. "«Капелюх Сікорського» В. Даниленка: шлях від ідеографічного до символічного функціонування образів". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 7 (30 червня 2016): 22–31. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v7i0.1104.

Повний текст джерела
Анотація:
Портрети Кароліни Гулій та Ігоря Сікорського в романі В. Даниленка «Капелюх Сікорського», виконуючи головну свою естетичну функцію – створення образів вигаданого та реального персонажів через опис зовнішнього вигляду й заглиблення в їхній внутрішній світ, психологію дій і вчинків акумулюють у собі розмаїття значень, ідучи шляхом розширення від ідеографічного до символічного (жінка з пропелером) функціонування образів. Портрет Кароліни формує метафоричний і символічний зміст твору, рятуючи від забуття себе й іншого головного героя, надаючи динаміку розвитку сюжету.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Buha, Volodymyr, and Danylo Turbin. "THE RIGHT TO OBLIVION IN THE PERSONAL DATA PROTECTION SYSTEM." Law Journal of Donbass 70, no. 1 (2020): 46–53. http://dx.doi.org/10.32366/2523-4269-2020-70-1-46-53.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Стороженко, Л. "Повернутий із забуття. До річниці з дня народження Бориса Тенети". Дивослово, № 4 (745), квітень (2019): 37–50.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Скорик, Михайло. "Повернення із розстріляного забуття (за матеріалами судового процесу над Сергієм Жигалком)". Український інформаційний простір, № 1(7) (20 травня 2021): 149–74. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233894.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття побудована на віднайдених і опрацьованих уперше автором архівних матеріалах із колишніх спецфондів, які стосуються короткого життя й діяльності українського публіциста і письменника, одного із творців літературної періодики 20–30-х років XX ст. Сергія Йосиповича Жигалка. Досі про долю цього автора нічого не було відомо. Мета автора – долучитися до повернення імені вихідця із бориспільського краю Сергія Жигалка, творчість котрого, схоже, не лише не поціновано, але й не прочитано. А, точніше, розсіяно, тобто загублено в численних українських періодичних виданнях пореволюційної доби. Тут і «Нова громада», «Гарт», «Червоний шлях», «Молодий більшовик», «Молодняк», «Глобус», «Всесвіт», «Кіно», «Життя і революція». Ім’я цієї талановитої особистості за своїм волелюбним баченням, тобто інакодумством, не вписувалася в робітничо-селянську тематику новостворюваного соціалістичного реалізму, як провідної і визначальної лінії партії в літературному процесі. У маніфесті всеукраїнського з’їзду пролетарських письменників ставилося категоричне гасло: рішуча боротьба працівників культурного фронту, до яких партія примислювала передусім письменників, журналістів, кіномитців, «за інтернаціонально-класовий союз літератури України проти міщанського націоналістичного, за вольовий активний пролетарський світогляд у літературі проти буржуазного й пасеїстичного, за соціяльну художність протии індивідуалістично-богемської…». Робітничо-селянський серп і молот постав надійним інструментом у більшовицькій косовиці та молоткуванні письменницьких талантів. За життя Жигалко видав три книги: збірку оповідань «Єдиний постріл» (видавництво «Маса», К. 1927), повість «Тіні в завулках» (Державне видавництво України, Х.-К., 1930) та роман «Липовий цвіт» (Державне видавництво України, Х.- К., 1930). Усі вони незабаром потрапили до спецфондів. Значна частина творчого доробку автора булла знищення під час судових дознань. Досі невідома творчість Сергія Жигалка приречена повернутися до українського читача, щоби збагатити духовний світ українства так невдячно забута в гнітючу добу радянської компартійної інквізиції.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Гриценко, Павло. "Архівувати – досліджувати – повертати із забуття: нотатки до творчого портрету Наталі Хобзей". Gwary Dziś 10 (15 грудня 2018): 9–21. http://dx.doi.org/10.14746/gd.2018.10.2.

Повний текст джерела
Анотація:
Дослідницький шлях Наталі Хобзей (1964–2018) позначений цінними студіями про лексику українських карпатських діалектів, регіональними словниками Гуцульська міфологія. Етнолінгвістичний словник (2002), Гуцульські світи. Лексикон (2013), Лексикон львівський: поважно і на жарт (2009, 2012, 2015), підготовленими до друку діалектними лексиконами інших авторів. Ці праці відчутно розширюють інформацію про лексику та інші структурні рівні українських діалектів. У дослідженнях стверджено виразну самобутність гуцульських говірок, інформаційний потенціал яких досі не розкрито вповні; продемонстровано необхідність залучення до студіювання діалекту автентичних розлогих діалектних текстів, фольклорних записів, давніших етнографічних та діалектологічних праць (як основи зіставного студіювання говірок за їх різночасовими фіксаціями / описами). У працях Н. Хобзей та львівського академічного кола діалектологів реалізовано тріаду актуальних завдань: архівувати кожен елемент говірок як результат народного мовокористування та мовотворенння; досліджувати діалектні явища у просторі, змінах у часі та на тлі народної культури; повертати із забуття в інформаційний науковий простір, віталізувати загрожені на зникнення елементи народної мови.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Bren, Valerii. "THEORETICAL AND PRACTICAL UNIVERSALITY OF MEMORY AND OBLIVION CATEGORIES IN LITERATURE." LITERARY PROCESS: methodology, names, trends, no. 13 (2019): 70–75. http://dx.doi.org/10.28925/2412-2475.2019.1311.

Повний текст джерела
Анотація:
This research is devoted to the concepts of memory and oblivion in terms of the universality of these categories for literature, and their interdisciplinary in history, culturology, and sociology. The theoretical basis for analysis in the artistic text is shown on the example of Ukrainian and foreign researchers, specified and illustrated manifestations in the Ukrainian novels by Y. Andrukhovych, O. Zabuzhko, S. Zhadan, O. Irvanetz, etc. Literature is the centre of individual and national cultural memory and a means of creating of it. However, it becomes a platform for social discourse of memory, as well as the preservation of individual memory as a genetic key in the text. Consequently, modern literary studies require a well-balanced approach and analysis of the ways, means, methods, and forms of its functioning in contemporary art. Such approach will enable an understanding of the past experience, as well as assessments of contemporary imprints of events in the future, on a qualitatively new level.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Мельник, Я. ""Урятовані із хвиль забуття": Іван Франко як видавець давніх українських пам"яток". Українське літературознавство, Вип. 72 (2010): 108–18.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Ромащенко, Л. "Теодор Томаш Єж і його роман "З бурхливої хвилі": повернення із забуття". Літературознавство. Фольклористика. Культурологія, Вип. 6 (2007): 85–97.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Мельник, Я. ""Урятовані із хвиль забуття": Іван Франко як видавець давніх українських пам"яток". Українське літературознавство, Вип. 72 (2010): 108–18.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Клименко, Т. А. "Повернення із забуття імен жертв терору 1920–1930-х років на Черкащині". Архіви України, № 3/4 (308/309), травень - серпень (2017): 50–60.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Зимовець, Р. В. "Політична філософія Т.Гоббса: ідеологія історичного забуття чи проект примирення історії та права?" Практична філософія, № 3 (37) (2010): 180–87.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Демиденко, Н. М. "Діяльність Павла Зайцева (1886–1965) – відомого шевченкознавця, громадсько-політичного діяча: повернення із забуття". Сіверщина в історії України, Вип. 11 (2018): 353–57.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Зимовець, Р. В. "Політична філософія Т.Гоббса: ідеологія історичного забуття чи проект примирення історії та права ? ( частина 2)". Практична філософія, № 4 (38) (2010): 244–52.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Danyliuk, I. V. "Етимологія та сутнісні характеристики принципу субсидіарності". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 7 (21 вересня 2017): 130. http://dx.doi.org/10.15421/1717105.

Повний текст джерела
Анотація:
У даній статті здійснено спробу окреслити етимологічні витоки принципу субсидіарності. Проаналізовано перші згадки поняття «субсидіарність» у римській військовій справі, піддано аналізу значення даного поняття в римській військовій справі та здійснено огляд історичної кристалізації принципу субсидіарності у політичній думці.Виявлено, що після тривалого забуття поняття субсидіарність повертається в політичну думку на межі ХІХ століття німецьким єпископом Еммануелем фон Кеттелером, який пропонував «subsidiäres Recht», як закон для встановлення меж та повноважень у взаємовідносинах між державою та суспільством. Пізніше поняття субсидіарність запозичить у Кеттелера папа Пій ХІ та проголосить даний принцип в енцикліці «Quadragesimo anno». В подальшому принцип субсидіарності стане одним з фундаментів у католицькому соціальному вченні для побудови відносин між державою та суспільством. Розкрито, що саме в лоні Соціальної доктрини Церкви були і розроблені та визначені етичні, політичні і соціальні основи принципу субсидіарності.Здійснюється аналіз сучасного визначення принципу субсидіарності та проаналізовано основні характеристики принципу субсидіарність, що окреслює відносини між державою, спільнотою та громадянином у сучасній політичній думці.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Макаревич, Андрій Анатолійович. "КОНЦЕРТ A-MOLL ДЛЯ ФОРТЕПІАНО З ОРКЕСТРОМ С. ЛЮДКЕВИЧА — ВІДНАЙДЕНИЙ ЗРАЗОК ПЕРШОГО УКРАЇНСЬКОГО ФОРТЕПІАННОГО КОНЦЕРТУ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 45 (17 грудня 2021): 107–15. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247375.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті — проаналізувати історію створення Станіславом Людкевичем трьох концертів для фортепіано з оркестром, зокрема Концерту a-moll; дослідити подальшу виконавську проблематику цього твору; з’ясувати місце Концерту у творчості композитора та його жанрову унікальність. Методи дослідження ґрунтуються на історичному, джерелознавчому та аналітичному методах. Історичний метод дає можливість висвітлити процес роботи С. Людкевича над Концертом a-moll, розглянути наявні розбіжності трактувань щодо кількості творів цього жанру в композиторській спадщині Людкевича та їхні історії написання серед різних наукових праць та у відгуках його сучасників. Джерелознавчий дає змогу виявити шляхи сучасних пошуків, ознайомлення з рукописами всіх творів С. Людкевича в жанрі інструментального, а саме фортепіанного, концерту, кінцевим результатом чого стали редагування віднайденого Концерту a-moll, його підготовка до видання та прем’єрне виконання автором статті. Аналітичний метод дає змогу дослідити особливості тематизму і процесів формотворення, розглянути складну будову Концерту a-moll та поєднання композитором в одному творі двох різних форм: варіаційної та сонатно-симфонічної. Наукова новизна. Уперше системно аналізується Концерт a-moll для фортепіано з оркестром С. Людкевича. З головних результатів і висновків можна: 1) скласти детальнішу картину музичної спадщини С. Людкевича, зокрема його практично невідомого Концерту a-moll як одного з перших зразків жанру інструментального концерту в українській музиці; 2) виявити характерні риси композиторського та піаністичного стилю С. Людкевича; 3) визначити вплив Концерту a-moll на подальшу роботу композитора в жанрі фортепіанного концерту; 4) визначити причини забуття та невідомості двох перших фортепіанних концертів С. Людкевича та важливість їхнього долучення до музичної спадщини композитора та до репертуарного списку піаністів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Godun, Nataliya. "Академік О. І. Душечкін – вчений-агрохімік, ґрунтознавець, фізіолог рослин: історіографія проблеми". Pereiaslav Chronicle, № 15 (20 серпня 2019): 89–94. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-89-94.

Повний текст джерела
Анотація:
В умовах національного відродження серед дослідників науки і техніки особливо посилюється інтерес до вивчення науково-організаційної, педагогічної і громадської діяльності вчених, які жили і працювали на теренах сучасної України. Настала пора об’єктивно оцінити внесок кожної особистості в розвиток вітчизняної науки, повернути із забуття видатних українських вчених, усебічно вивчити і оцінити їх наукову спадщину. Метою дослідження є аналіз наукового доробку дослідників з питань комплексного аналізу життєвого шляху і професійно-наукового доробку вченого-агрохіміка, ґрунтознавця, фізіолога рослин, академіка Душечкіна Олександра Івановича. Відповідно до мети автором поставлені такі дослідницькі завдання: виявити і проаналізувати праці, що стосуються проблеми; визначити й обґрунтувати їх наукову цінність для вивчення питання наукової спадщини видатного вченого-агрохіміка, ґрунтознавця і фізіолога рослин О. І. Душечкіна, що водночас розширює горизонти пізнання закономірностей розвитку агрохімічної науки, окреслює і поглиблює її окремі аспекти; структурувати праці за тематикою дослідження. Здійснено історіографічний аналіз досліджуваної проблеми, який показав, що існуючі праці недостатньо повно відтворюють наукову, організаційну роботу та педагогічну діяльність О. І. Душечкіна в галузі агрохімічної науки на тлі суспільного економічного життя ХІХ-ХХ ст. Зокрема, з’ясовано відсутність ґрунтовного дослідження з даної проблеми та виявлена певна фрагментарність історіографічних розвідок, що і висуває на перший план важливість опрацювання більш широкої джерельної бази, насамперед комплексу архівних документів, як основи для вивчення агрохімічної науки кінця ХІХ – другої половини ХХ ст. та внеску в її становлення і розвитку академіка О. І. Душечкіна. У результаті історико-наукового аналізу наукової думки з проблеми дослідження, проаналізовано та систематизовано пошук попередніх дослідників, виявлено та обґрунтовано напрямки, що потребують більш детального вивчення та аналізу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Капустинський, Назарій. "БІОІСТОРІОГРАФІЯ УЧАСТІ ЖІНОК В УКРАЇНСЬКОМУ ВИЗВОЛЬНОМУ РУСІ 1920–1950-х рр." Problems of humanities. History, № 7/49 (20 липня 2021): 285–309. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.7/49.236610.

Повний текст джерела
Анотація:
Анотація. Мета дослідження – проаналізувати історіографічні джерела, в яких міститься інформація про участь та діяльність жінок в національно-визвольному русі 30–50-х рр. ХХ ст. і з’ясувати ступінь дослідженості проблеми, виокремити маловивчені або й взагалі невивчені аспекти. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, об’єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше зроблено спробу зібрати, систематизувати й охарактеризувати історико-біографічні праці про участь і роль жінок в національно-визвольному русі 1930–1950-х рр., окреслити коло недостатньо вивчених питань і перспективні напрями подальших наукових пошуків. Висновки. Отже, активізація появи нових біографічних досліджень про участь жінок в українському визвольному русі 1920–1950-х рр. стала можливою тільки після здобуття Україною незалежності. Так вдалося повернути із забуття імена сотень та навіть тисяч учасниць ОУН і УПА. Однак біографічні студії участі жіноцтва в національно-визвольних змаганнях перебувають на початковому етапі. Попри те, що в останні роки з’являються праці, в яких порушуються різноманітні проблеми участі жінок в українському визвольному русі, значна кількість потребує ще подальшого вивчення. І тут досить різка відмінність із біографічними дослідженнями участі чоловіків у цих структурах. Украй необхідним на сьогоднішній день вбачаємо продовження ґрунтовної пошукової роботи. Суттєвим недоліком є практично відсутність жіночих біографічних студій на дисертаційному рівні. Немає і окремих досліджень на монографічному рівні (за винятком праці про Катерину Зарицьку). Особливо цей пробіл відчувається щодо діяльності жінок на кущовому, районному, надрайонному, окружному, обласному та крайовому рівнях, у відділах і підвідділах УПА.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Юрійович, Блохін Максим. "GENERAL DATA PROTECTION REGULATION (GDPR) ЯК ПОТЕНЦІЙНЕ ДЖЕРЕЛО ВДОСКОНАЛЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОГО ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ". Часопис цивілістики, № 42 (7 жовтня 2021): 44–48. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i42.434.

Повний текст джерела
Анотація:
Блохін Максим ЮрійовичGENERAL DATA PROTECTION REGULATION (GDPR) ЯК ПОТЕНЦІЙНЕ ДЖЕРЕЛО ВДОСКОНАЛЕННЯВІТЧИЗНЯНОГО ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХСтаття присвячена питанням захисту персональних даних у мережі Інтернет нормативним актом Європей-ського Союзу – GDPR (General Data Protection Regulation) – і його позитивним сторонам, які можна імплемен-тувати у вітчизняне законодавство з метою його вдосконалення. Так як цей регуляторний акт уже широко вико-ристовується в Європі певний період часу, то відслідкувати рівень його дієвості можна на реальній практицізастосування GDPR країнами-членами Європейського Союзу. Розглянуто передумови виникнення цього законута його прийняття Європейським Союзом, визначено термін «інформаційне суспільства» та його значимість увиникненні цих передумов. Повністю розглянуто сферу дії цього акта та його особливості врегулювання питаньзахисту персональних даних. Проаналізовані дефініції нових понять та інститутів, запропонованих цим норма-тивним актом, такі як контролер даних, обробник даних, суб’єкт даних (особа), спеціальні категорії персональнихданих. Окреслено рамки дії цього нормативного акта (суб’єктні, темпоральні, територіальні тощо). Проведенодослідження особливості структури цього акта (у вигляді, актуальному на момент написання статті). Охарактери-зовано ексклюзивні види прав, які введені цим нормативним актом, такі як право на видалення даних (правона забуття), право на переносимість даних, та інші види прав, передбачені GDPR. Визначено ліміти відповідаль-ності суб’єктів і штрафні санкції, які застосовуються в разі вчинення суб’єктами порушень різних рівнів у сферізахисту персональних даних. Описано роль уповноваженого (офіцера) із захисту даних (або ж DPO). Проаналі-зовано окремі його положення, які заслуговують на особливу увагу. Визначено характерні риси цього акта, яківідрізняють його від інших світових аналогів. Описано процедуру звернення постраждалих осіб з метою захистусвоїх порушених прав та інтересів у сфері захисту персональних даних. Охарактеризовано його значимість длярозвитку світового регулювання інституту захисту персональних даних і всіх суміжних правовідносин.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Литвиненко, А. А. "Реалізація права на забуття в контексті знищення персональних даних осіб щодо їхньої судимості чи підозрі в скоєнні злочинів: практика Європейського суду з прав людини та судів США". Часопис Київського університету права, № 4 (2019): 379–89.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Кавун, Лідія, та Оксана Вертипорох. "Код пам’яті в сучасному українському романі". Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae 66, № 1 (22 квітня 2022): 67–79. http://dx.doi.org/10.1556/060.2021.00007.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується проблема пам’яті в контексті художнього дискурсу української літератури рубежу ХХ–ХХІ століть. Романи Василя Шкляра, Володимира Лиса, Ліни Костенко, Євгена Паш-ковського, Тані Малярчук, Софії Андрухович та інших містять культурний код як засіб передачі інформації, котра історично накопичувалася у вигляді знаків і символів.У сучасній українській літературі ми спостерігаємо реконструкцію культурного простору на ос-нові засвоєння, зберігання і перекодування знаків колективної та індивідуальної пам’яті. Тут пе-реплітаються історія та сучасність, автори роблять спробу поєднати індивідуальне й колективне українське, історичну автентичність і художню винахідливість; герої переосмислюють своє минуле та свою ідентичність. Зокрема, проаналізовано тексти Євгена Пашковського «Вовча зоря» (1991) та «Безодня» (1992), в яких розкривається автономний код (творчої) пам’яті. Йдеться про фундамен-тальні проблеми української історії, культури та колективної ідентичності, оперуючи якими пись-менник створює «нову пам’ять».Пам’ять та історія, де пам’ять відображає індивідуальний особистий досвід конкретних історич-них подій, відтворено у романі Василя Шкляра «Чорний ворон» (2009). Володимир Лис розглядає життя особистості на тлі історії України в роки Першої та Другої світових воєн, колективізації, «роз-квіту» та нівелювання соціалізму і занепаду села в перші роки Незалежності. Ці теми представлені в романі «Століття Якова» (2010). Ліна Костенко присвячує роман «Записки українського сумас-шедшого» (2011) подоланню комунікативного розриву між членами родини, між Україною та світом на початку ХХІ століття. Про травматичний досвід, забуття та спогади в романі «Забуття» (2016) розповідає Таня Малярчук. Брати Капранови концептуалізують у романі «Забудь річка» (2016) об-раз пам’яті, який пов’язаний з аналізом проблем провини та спокути в аспекті «жити минулим, викорінюючи життя» тощо.Культурно-ментальний поділ української родини і подолання розриву між східною та західною Україною, об’єднання різних людей в одну громаду стали предметом художнього осмислення Софії Андрухович у романі «Амадока» (2020). Семантика пам’яті пов’язана із засвоєнням, зберіганням і перекодуванням знаків (символів, образів, алюзій, цитат) культурного коду, який акумулює та пе-редає інформацію через історичний досвід.The paper explores the problem of memory in the context of the artistic discourse of Ukrainian literature at the turn of the 20th and 21st centuries. The novels by Vasyl Shklyar, Volodymyr Lys, Lina Kostenko, Evgeny Pashkovsky, Tanya Malyarchuk, Sofia Andrukhovych, and others contain the cultural code as a means of transmitting information that has historically been accumulated here in the form of signs and symbols.In modern Ukrainian literature, we observe the reconstruction of cultural space on the basis of the assimilation, storage, and recoding of signs of collective and individual memory. Here, history and modernity are intertwined, the authors make an attempt to unite individual and collective Ukrainian, historical authenticity and artistic invention; the heroes come to rethink their past and their identity. In particular, Evgeny Pashkovsky’s texts Wolf Star (1991) and Abyss (1992) are analyzed, in which the autonomous code of (creative) memory reveals itself. It is about the fundamental problems of Ukrainian history, culture, and collective identity, operating on which the writer creates a “new memory”.Memory and history, where memory reflects the individual personal experience of specific historical events, is reproduced in the work by Vasyl Shklyar The Black Crow (2009). Volodymyr Lys addresses the life of an individual against the background of Ukrainian history during the First and Second World Wars, collectivization, “flourishing” and levelling of socialism, and the decline of the countryside in the first years of Independence. These themes are presented in the novel Jacob’s Century (2010). Lina Kostenko dedicates the work Notes of the Ukrainian Madman (2011) to overcoming the communicative gap between family members, between Ukraine and the world at the beginning of the 21st century. Tanya Malyarchuk talks about traumatic experience, forgetfulness, and recollection in Oblivion (2016). The Kapranov Brothers conceptualize the image of memory in the novel Forget the River (2016), which is related to the analysis of the problems of guilt and redemption, living in the past, eradicating life, etc.The cultural and mental division of the Ukrainian family and overcoming the gap between eastern and western Ukraine, connecting different people into one community became the subject of Sofia Andrukhovych’s artistic comprehension in the novel Amadoka (2020). The semantics of memory is related to the assimilation, storage, and recoding of signs (symbols, images, allusions, and quotations) of the cultural code, which accumulates and transmits information through historical experience.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Олександрівна, Гончаренко Владислава. "РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗПІЗНАВАННЯ ОБЛИЧЧЯ". Часопис цивілістики, № 41 (6 серпня 2021): 56–60. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i41.423.

Повний текст джерела
Анотація:
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗПІЗНАВАННЯ ОБЛИЧЧЯ У статті досліджуються проблемні питання правового регулювання систем розпізнавання обличчя, які сьогодні широко використовуються у світі та в Україні. Проаналізовано досвід регулювання захисту персональних даних у законодавстві ЄС, де розроблені чіткі правила використання систем біометричної ідентифікації осіб у режимі реального часу. Відповідно до Загального регламенту захисту даних (GDPR) біометричні дані є особливим видом персональ­них даних, отриманих внаслідок спеціального технічного опрацювання, що стосується фізичних, фізіологічних чи поведінкових ознак фізичної особи, таких як зображення обличчя чи дактилоскопічні дані, що дозволяють одно­значно ідентифікувати або підтверджують однозначну ідентифікацію фізичної особи. GDPR, за загальним прин- ципом, забороняє обробку біометричних даних у режимі реального часу. GDPR класифікує зображення обличчя та іншу біометричну інформацію як особливу категорію даних із додатковими обмеженнями на їх використання. Важливою гарантією реалізації права на захист персональних даних є встановлене у ст. 17 GDPR право на стирання (забуття). Зокрема, видалення контролером персональних даних працівника після звільнення є обов'яз­ковим на вимогу суб'єкта даних, якщо немає іншої законної підстави для опрацювання. На жаль, цивільне зако­нодавство України щодо захисту персональних даних не передбачає такого імперативного правила. У Євросоюзі випадки притягнення до відповідальності за порушення вимог GDPR вже є дуже розповсюдже­ними. В Україні контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних покладено на Уповнова­женого Верховної Ради України з прав людини, однак за відсутності в Україні законодавства, котре регулює вико­ристання систем відеоспостереження, здійснення належного контролю за використанням біометричних даних, одержаних за їх допомогою, сьогодні є неможливим. Відповідно до Білої книги зі штучного інтелекту системи відеоспостереження з метою обробки біометричних даних можуть використовуватися тільки у виняткових, належним чином обґрунтованих і адекватних випадках на підставі законодавства ЄС або національного законодавства. Згідно з регуляторними правилами Європейської Комісії всі системи штучного інтелекту, призначені для вико­ристання для віддаленої біометричної ідентифікації осіб, вважаються ризикованими та підлягають попередній оцінці відповідності регулятором. Використання віддаленої біометричної ідентифікації у режимі реального часу в загальнодоступних приміщеннях для цілей правопорядку забороняється у принципі, за кількома вузькими винят­ками, які суворо визначені, обмежені та регламентовані. Вони включають використання для правоохоронних цілей цілеспрямованого пошуку конкретних потенційних жертв злочинів, включаючи зниклих дітей; відповідь на безпосередню загрозу теракту; виявлення та встановлення осіб, котрі вчинили тяжкі злочини. Зроблено висновок про необхідність приведення законодавства України про захист персональних даних до високих стандартів Євросоюзу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Мамчак, Мирослав. "Забутий парад перемоги". Військо України, № 12 (2008): 26–27.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Брижіцька, Ірина. "Забутий співець Катеринославщини". Дивослово, № 10 (2008): 57–58.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Мамчак, Мирослав. "Забутий парад перемоги". Військо України, № 12 (2008): 26–27.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Плачинда, Сергій. "Замовчуваний, обійдений, забутий..." Дивосвіт, № 2 (30) (2009): 18–20.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Плачинда, Сергій. "Замовчуваний, обійдений, забутий..." Дивосвіт, № 2 (30) (2009): 18–20.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити добірки на тему "Забуття" для інших типів джерел:
Книги
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії