Статті в журналах: "Забруднення радіоактивне"

1

Громик, О. М. "Радіоактивне забруднення Волинської області". Географія та туризм, Вип. 12 (2011): 202–7.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Пількевич, Юлія, Георгій Розорінов та Тетяна Ткаченко. "РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ РИБ І ВИМІРЮВАННЯ МАЛИХ ІНТЕНСИВНОСТЕЙ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 14–19. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-3.

Повний текст джерела

Анотація:

Одним з важливих джерел забруднення риби є передача радіоактивних речовин через харчові ланцюги. Більшість риб харчуються планктоном, який здатний накопичувати радіонукліди до концентрацій в сотні і тисячі разів більше, ніж в навколишній воді. Тому при низькому вмісті радіоактивних речовин у воді їх споживання риби в першу чергу обумовлено зараженою їжею. При знаходженні у воді, що забруднена радіоактивними речовинами, риби отримають зовнішнє опромінення. Адсорбована на поверхні їх тіла активність створює опромінення організму. У свою чергу радіоактивні речовини, що накопичуються в органах і тканинах, створюють внутрішнє джерело опромінення. Накопичення радіоактивних речовин органами і тканинами риб, а також розподіл і виділення їх залежить від цілого ряду умов, основними з яких є: хімічна природа радіоізотопів і періоди їх напіврозпаду, концентрація радіоізотопів у воді, вид, вік і фізіологічний стан риб, екологічні умови. Кумуляція радіоізотопів органами і тканинами риб залежить від концентрації цих радіоізотопів у воді і часу перебування в ній риб. Чим вище ступінь радіоактивності води, тим більше ступінь забрудненості риб. Наведено деякі види риб, впорядковані за зростанням середнього рівня вмісту 137Cs. Запропоновано, обґрунтовано та експериментально перевірено методику вимірювання малих інтенсивностей іонізуючих випромінювань, засновану на вимірі –поточних характеристик –вимірних функцій розподілу ймовірностей часових інтервалів між імпульсами, що виробляються детекторами випромінювань. Показано, що розроблена методика дозволяє достовірно виявляти випромінювання з інтенсивностями в десятки разів нижче інтенсивності фонових випромінювань, при високих інтенсивностях фонового випромінювання. Застосування пропонованої методики в десятки разів зменшує час аналізу і знижує вимоги до екранування досліджуваних об'єктів від фонового випромінювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Glygalo, V., та S. Vorobyov. "Про сповіщення населення в початковий період Чорнобильської аварії". Nuclear and Radiation Safety, № 1(45) (15 березня 2010): 48–52. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2010.1(45).10.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Гамалій, І. П. "Радіоактивне забруднення агроландшафтів Білоцерківського ройону Київської області". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, Вип. 46 (2000): 14–16.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Melnyk, V. V., та T. V. Kurbet. "РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ 137СS МОХОВО-ЛИШАЙНИКОВОГО ПОКРИВУ В УМОВАХ СВІЖОГО СУБОРУ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 3 (26 квітня 2018): 88–92. http://dx.doi.org/10.15421/40280318.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено сучасне радіоактивне забруднення мохово-лишайникового покриву в умовах свіжого субору в лісах Українського Полісся. Щільність радіоактивного забруднення ґрунту в межах пробної площі варіювала у широких діапазонах – від 315 до 708 кБк/м2. Виявлено значні коливання величин питомої активності та показників інтенсивності надходження 137Cs для всіх досліджуваних видів зелених (брієвих) мохів та епігейних лишайників. Так, на пробній площі для дикрану багатоніжкового середній вміст 137Сs становив 11538±1022 Бк/кг; для плевроцію Шребера – 9312±679 Бк/кг. З'ясовано, що радіоактивне забруднення дикрану багатоніжкового істотно вище, ніж у плевроцію Шребера (в 1,2 раза). Концентрація 137Cs у лишайниках загалом змінювалась в широкому діапазоні – від 3975 до 9182 Бк/кг. Найменші значення вмісту 137Cs встановлено у кладонії м'якої, а найбільші – у кладонії дюймової. Коефіцієнт накопичення 137Cs для лишайників був у діапазоні від 3,2 до 6,5, а для зелених (брієвих) мохів – від 3,8 до 7,7. Коефіцієнт переходу 137Cs у лишайниках родини Кладонієвих змінювався від 11,8 до 24,4 м2·кг-1·10-3. За інтенсивністю накопичення 137Cs епігейні лишайники можна розмістити таким чином: кладонія дюймова > кладонія струнка > кладонія оленяча > кладонія м'яка. Щодо зелених мохів, то для дикрану багатоніжкового середній показник коефіцієнта переходу становив 29,2±0,9 м2·кг-1·10-3, майже в 2 рази більше, ніж для плевроцію Шребера – 16,3±0,06 м2·кг-1·10-3. Значення концентрації 137Сs у мохово-лишайниковому покриві має тісний лінійний зв'язок з величиною щільності радіоактивного забруднення ґрунту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Krasnov, V. P., O. O. Orlov, O. V. Zhukovsky, O. V. Zborovska, T. V. Kurbet, V. V. Melnyk та Z. M. Shelest. "Радіоактивне забруднення конвалії звичайної (Convallaria Majalis L.) у лісах Житомирського Полісся". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (26 грудня 2019): 60–64. http://dx.doi.org/10.36930/40290910.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати досліджень з вивчення динаміки радіоактивного забруднення надземної фітомаси конвалії звичайної (Convallaria majalis L.) у вологих сугрудах Житомирського Полісся (1991–2018 рр.). Відзначено зменшення щільності радіоактивного забруднення ґрунту за період спостережень. На всіх постійних пробних площах встановлено вищі значення питомої активності 137Cs у суцвіттях конвалії звичайної відносно величини цього показника у її траві – в 1,3–2,5 раза. Встановлено зменшення вмісту 137Cs у траві конвалії звичайної за 27 років (1991–2018 рр.) в 11,1–17,3 раза. Виявлено підвищення цього показника в окремі роки та періоди, що пов'язано з погодними умовами конкретного року та, можливо, циклічністю міграції 137Cs у лісовому біогеоценозі. Інтенсивність надходження радіонуклідів до досліджуваних частин конвалії звичайної дещо вища у 1998 р. порівняно з отриманими результатами у 2018 р., проте зберігається співвідношення між обома роками спостережень. Величини коефіцієнта переходу радіонукліду як до суцвіть (3,8–8,2 м2×кг-1×10-3), так і до трави (1,9–5,1 м2×кг-1×10-3) конвалії звичайної невеликі, що дає підстави віднести цю рослину до помірних накопичувачів 137Cs. З'ясовано, що на сьогодні у лісовій підстилці вологих сугрудів міститься лише 1,3 % від сумарної активності 137Cs у ґрунті, а основна його частина перемістилася у верхній 10-сантиметровий мінеральний шар ґрунту, і становить – 90,06 %. Внаслідок встановлено сучасну залежність між щільністю радіоактивного забруднення ґрунту 137Cs та питомою активністю радіонукліду у траві та суцвіттях конвалії звичайної.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Khmil, S. V., O. Yu Mayorova та I. V. Dudchuk. "ПРИЧИНИ ЧОЛОВІЧОГО БЕЗПЛІДДЯ: ПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (5 березня 2020): 91–97. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10819.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – розглянути основні причини погіршення якості еякуляту чоловіків, а саме: негативний вплив навколишнього середовища, стиль життя та генетичні фактори. Матеріали та методи. У дослідженні використано бібліосемантичний та аналітичний методи. Результати дослідження та їх обговорення. Під час виконання дослідження було проаналізовано 65 джерел сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури щодо причин погіршення якості еякуляту в чоловіків. Висновки. Аналіз літературних джерел показав погіршення якісних та кількісних показників еякуляту чоловіків протягом останніх років: зниження концентрації та загальної кількості сперматозоїдів, зменшення частки рухомих та морфологічно нормальних сперматозоїдів. Основними причинами таких змін є генетичні фактори; вплив негативних екологічних факторів (хімічне та радіоактивне забруднення, електромагнітне випромінювання); спосіб життя (шкідливі звички, неправильне харчування, професійна діяльність).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Мельник, В. В. "ВМІСТ 137CS У НАЗЕМНІЙ ФІТОМАСІ РОСЛИН СВІЖИХ БОРІВ ЛІСІВ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 61–69. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено радіоактивне забруднення 137Cs наземної фітомаси рослин соснових насаджень вумовах свіжих борів Українського Полісся. Дослідження проводилися на пробних площах, закладениху Народицькому лісництві, було відібрано зразки 6-х видів наземної фітомаси рослин та відповідні доних зразки ґрунту. Перед вимірюванням питомої активності 137Cs усі зразки висушувалися до повіт-ряно-сухого стану та гомогенізувалися. В основу досліджень покладено класичний метод порівняль-ної екології. Середня величина радіоактивного забруднення ґрунту в межах постійних пробних площваріювала від 106 до 380 кБк/м2 (коефіцієнт варіації становив 29 %). Виявлено значні коливання вели-чин питомої активності 137Cs для всіх досліджуваних видів. Максимальний вміст 137Cs виявлено вназемній фітомасі перестріча лучного (104291 Бк/кг), а мінімальний – у смовді гірській (217 Бк/кг).Порівнюючи вміст 137Сs у наземній фітомасі родини Тонконогові з’ясовано, що кипець сизий харак-теризується значно вищими значеннями досліджуваного показника, ніж костриця овеча. Аналізуючиконцентрацію 137Сs у наземній фітомасі брусниці та вереса звичайного було виявлено коливання дос-ліджуваного показника в межах кожної пробної площі. Показники інтенсивності надходження 137Csу наземну фітомасу рослин свіжих борів для досліджуваних видів варіювали у широких межах: кое-фіцієнт накопичення від 0,1 до 53,9, коефіцієнт переходу – від 0,8 до 594 м2·кг-1·10-3. За результата-ми однофакторного дисперсійного аналізу наземну фітомасу рослин за здатністю до акумуляції137Cs було віднесено до п’яти груп. За інтенсивністю накопичення 137Сs у рослинах свіжих борів має-мо такий висхідний ряд: перестріч лучний > верес звичайний > брусниця > кипець сизий > кострицяовеча > смовдь гірська. Значення концентрації 137Сs у досліджуваних видах мають тісний лінійнийзв’язок з величиною щільності радіоактивного забруднення ґрунту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Таlerko, M. M., Т. D. Lev, and V. O. Кashpur. "Estimation of the Contribution of Dust Storm on April 16, 2020 to Radioactive Contamination of the Atmosphere During Forest Fires in the Exclusion Zone." Nuclear Power and the Environment 20 (2021): 81–95. http://dx.doi.org/10.31717/2311-8253.21.1.7.

Повний текст джерела

Анотація:

On April 16, 2020, a strong dust storm was observed in the northern regions of Ukraine, which coincided with the period of intense wildland fires in the Chornobyl exclusion zone. The activity of 137Cs in aerosol particles released into the atmosphere as a result of resuspension from burned areas in the meadow biocenoses in the exclusion zone is evaluated in the article. Resuspension of radioactively contaminated particles from burned areas formed after fires in meadow biocenoses of the exclusion zone can be a powerful source of air contamination in the zone itself, as well as increase of the radionuclides transport outside it. The total 137Cs activity that entered the atmosphere during the dust storm was estimated to be about 162 GBq, i. e. up to 20% of the total activity emitted in the air during the entire period of forest fires on April 3–20, 2020. The 137Cs emission from burned areas during the dust storm on April 16 and 17 amounted to 0.24% of the total stock of 137Cs activity in this territory. According to the results of modeling, the relative contribution of wildland fires and resuspension due to the dust storm on April 16 and 17 significantly depends on the distance to the emission sources. It was found that the resuspension of radioactive particles from burned areas during the dust storm determined 80–95% of the 137Cs activity concentration in the surface air near Chornobyl nuclear power plant and in Chornobyl city and the rest was due to the continuing forest fires in neighboring territories. The maximum 3-hour averaged value of the 137Cs activity concentration in the air due to resuspension from the burned areas was obtained for the location of the monitoring post VRP-750 of SSE “Ecocenter” to be about 28 mBq/m3 for the period 9–12 hours on April 16. In Kyiv, the 3-hour averaged 137Cs activity concentration due to the dust storm in the Exclusion Zone was calculated as 44 μBq/m3 in the period from 9 to 12 hours on April 17, 2020. This value was only about 4% of the total 137Cs activity in the air in this period.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Raychuk, L. А. "ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВЕДЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ЗЕМЛЯХ КИЇВСЬКОГО ПОЛІССЯ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 161–66. http://dx.doi.org/10.15421/40250924.

Повний текст джерела

Анотація:

На основі оброблених матеріалів проаналізовано стан сільськогосподарського виробництва на території Київського Полісся за існуючих соціально-економічних та екологічних умов. Окреслено низку пріоритетних шляхів реабілітації та розвитку аграрного сектору регіону. Доведено потребу переходу на агроландшафтну концепцію природокористування. Удосконалено принципи ведення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених територіях у сучасних радіоекологічних та економічних умовах. Обґрунтовано спеціалізацію виробництва радіологічно безпечної сільськогосподарської продукції залежно від рівня радіоактивного забруднення території.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Melnyk, V. V. "Оцінювання санітарного стану соснових насаджень зони безумовного відселення у свіжих борах лісів Українського Полісся". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 3 (25 квітня 2019): 39–43. http://dx.doi.org/10.15421/40290308.

Повний текст джерела

Анотація:

Оцінено санітарний стан соснових насаджень у свіжих борах лісів Українського Полісся. У соснових насадженнях усіх вікових груп, де припинено лісогосподарську діяльність, питома вага здорових насаджень є нижчою, ніж у насадженнях поза зоною забруднення. На інтенсивно забруднених територіях основну частку становлять насадження ІІ – ІV категорії. Отримані результати підтверджуються результатами однофакторного дисперсійного аналізу, що свідчать: між розподілом дерев за категоріями санітарного стану на пробних площах ППП № 5/5К та ППП № 6/6К існує достовірна різниця: Fфакт. = 11,2 > F(1;199;0,95) = 3,9 та Fфакт. = 12,6 > F(1;199;0,95) = 3,9 відповідно. Було виявлено, що на ППП № 4/4К між досліджуваними показниками така різниця відсутня – Fфакт. = 3,0 < F(1;199;0,95) = 3,9. Простежено погіршення індексу санітарного стану радіоактивно забруднених насаджень 2,40–2,57 проти 1,89–2,13 у контрольних деревостанах. Розподіл дерев за ступенем панування та життєвості (клас Крафта) демонструє, що найбільша частка деревостану припадає на І та ІІ класи. Встановлено, що на контрольних пробних площах значно краща частка розподілу деревостанів за категоріями товарності деревини (І – 42–48 %, ІІ – 35–43 %, ІІІ – 12–20 %), ніж на радіоактивно забруднених територіях (І – 28–38 %, ІІ – 42–44 %, ІІІ – 20–30 %). Відзначено, що соснові насадження, де своєчасно та належно проводили лісогосподарські заходи, виявилися більш структурно стійкими.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Trofymiak, Yurij. "Вплив іонізуючого опромінення на показники фізичного розвитку та адаптаційних можливостей підлітків". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(356) (3 липня 2018): 202–8. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-202-208.

Повний текст джерела

Анотація:

Здійснено порівняльний аналіз основних антропометричних та фізіометричних показників обстежуваних, на основі яких установлено основні тенденції щодо стану фізичного розвитку та адаптаційних можливостей підлітків в умовах впливу радіоактивного забруднення. У результаті дослідження показано, що основні антропометричні показники (ріст, маса, окружність грудної клітки) характеризувалися нижчими показниками в школярів, котрі зазнають впливу іонізуючого опромінення; достовірні відмінності зафіксовано серед дівчат. Вищими показниками ЧСС у контрольній групі обстежуваних характеризувалися хлопці, в експериментальній – дівчата. Показними артеріального тиску є вищими для підлітків експериментальної групи. За показниками ЖЄЛ переважали також обстежувані експериментальної групи. Вищу схильність до напруження механізмів адаптації за показником АП зафіксовано в дітей, котрі проживають на радіоактивно забрудненій території.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Січенко, Оксана Михайлівна, Михайло Миколайович Кривий та Олена Олександрівна Діхтяр. "ІНТЕНСИВНІСТЬ ЛЬОТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БДЖІЛ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕМПЕРАТУРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (6 січня 2022): 149–53. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.25.

Повний текст джерела

Анотація:

Для дослідження створили два стаціонари, які знаходились один в чистій, другий – в радіоактивно забрудненій зонах Житомирського Полісся. На початку досліджень визначили стан медоносної флори Житомирського Полісся, встановили фактори, які впливають на виділення нектару рослинами природних угідь та їх вплив на інтенсивність льотної діяльності. Вплив несприятливих погодних умов на виділення нектару менше позначається на рослинах лісових угідь, ніж це буває на відкритих територіях. Досліджено вплив температури навколишнього середовища на льотну діяльність бджіл у весняний, літній та осінні періоди при використанні природних фітоценозів. Високопродуктивній льотній діяльності бджіл в умовах Полісся сприяє температурний режим навколишнього середовища, максимальне наближення їх до медоносних, пилконосних фітоценозів. Льотна активність бджіл чистої та радіоактивно забрудненої зони змінюється залежно від сили бджолиних сімей, стану медоносної бази та погодних умов періоду медозбору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Курман, А. Ф., Л. П. Каришева, О. В. Щербина та І. В. Чижевський. "ВПЛИВ ХРОНІЧНОГО НИЗЬКОДОЗОВОГО ІОНІЗУЮЧОГО ОПРОМІНЕННЯ НА ІМУННУ СИСТЕМУ, МЕХАНІЗМИ НЕЙРОЕНДОКРИННОЇ РЕГУЛЯЦІЇ І ОКРЕМІ БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТВАРИН В УМОВАХ РАДІАЦІЙНО ЗАБРУДНЕНИХ УГІДЬ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 239–48. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.32.

Повний текст джерела

Анотація:

Аграрний сектор економіки України все більш упевнено виходить на перші позиції в структурі експортних галузей держави. А за умови стабілізації економічного та медико-біологічного стану суспільства, аграрне виробництво, безумовно, стане рушієм розвитку України. Проте значні площі сільськогосподарських угідь в окремих областях України мають суттєве залишкове радіоактивне забруднення ізотопами Чорнобильського аварійного викиду. Початкова післяаварійна гострота проблеми в значній мірі наразі вже знята завдяки процесам природного розпаду ядер активних ізотопів. Це зробило актуальним перенаправлення зусиль дослідників-радіобіологів від вивчення закономірностей розвитку порушень та патологій при дії високих радіаційних навантажень з подальшою розробкою методів і заходів протидії деструктивним процесам, на спрямування їх уваги до дослідження і розшифровки особливостей реагування організму тварин і людей на шкідливі наслідки пролонгованих, довготривалих опромінень низької інтенсивності. Науковий загал вже створив доволі широку мережу дослідницьких осередків по вирішенню питань, пов’язаних із low-dose radiation, які мають і спеціалізовані інформаційні ресурси, як наприклад International Journal of Low Radiation. Проте активно співпрацювати в цій системі українські радіобіологи не в змозі, через недостатнє державне фінансування науково-дослідної діяльності. Нажаль закордонні вчені не виявляють особливої зацікавленості саме в дослідженнях такого об’єкту, як сільськогосподарські тварини. Тому на даний час загальний масив отриманих експериментальних та моніторингових результатів не дає достатньо повної картини змін гомеостазу опромінених особин. Загалом наявні дані свідчать про те, що за цих умов виникають ушкодження, пов’язані як із безпосереднім поглинанням енергії у критичних мішенях, так і з опосередкованими порушеннями, зумовленими певними змінами фізико-хімічних та біохімічних процесів на молекулярно-клітинному рівні. Зокрема, спостерігається посилення процесів перекисного окиснення ліпідів і зниження активності ендогенної багатокомпонентної антиоксидантної системи. З’ясовано, що при тривалому радіаційному впливі в малих дозах, відбуваються процеси розбалансування гормонального гомеостазу, які пов’язані з дисбалансом неспецифічних механізмів нейроендокринної регуляції адаптаційних процесів. Головна роль у їх реалізації належить нейромедіаторам, які, крім процесів гальмування і збудження нервових клітин, також контролюють різноманітні механізми функціонування організму, зокрема нейроендокринної системи, беруть участь у регуляції секреції гіпоталамічних факторів і тропних гормонів гіпофіза. Дослідження функціонального стану гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи за тривалої дії радіації у низьких дозах дозволили виявити її чутливість до внутрішнього опромінення у малих дозах. Під впливом довготривалого малоінтенсивного радіаційного фактору в організмі тварин виникають не тільки певні зміни у гормональному балансі, а й у функціонуванні імунної системи, формуванні патологічних змін концентрації і розподілу біохімічних сполук, перебігу метаболічних процесів та зниженні імунітету. Кількісне оцінювання біологічних ефектів за низькодозового хронічного опромінення вищих організмів залишається однією з дискусійних і достеменно не з’ясованих проблем у сільськогосподарській радіобіології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Balashevskaya, Y., та V. Gerliga. "Радіоактивні іонообмінні смоли. Можливе рішення проблеми переробки". Nuclear and Radiation Safety, № 4(52) (6 грудня 2011): 60–63. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2011.4(52).10.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлено характеристику відпрацьованих іонообмінних смол (ІОС) як особливого виду радіоактивних відходів. Описано форми знаходження забруднень в ІОС. Наведено загальні відомості про механізм ультразвукового відмивання відпрацьованих смол від забруднень, а також виведено графічні залежності ефективності ультразвукової дезактивації відпрацьованих ІОС дослідницького реактора ДР-100 від деяких параметрів проведення процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Тараріко, М. Ю. "Відновлення родючості радіоактивно забруднених земель в Поліссі". Збірник наукових праць Національного наукового центру "Інститут землеробства НААН", Вип. 2 (2015): 92–97.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Корнілова, Н. В. "Проблеми використання радіоактивно забруднених територій Київської області". Економічна та соціальна географія, Вип. 49 (2000): 163–69.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Konovalenko, O. V., та L. Ye Lapovets. "КОРЕЛЯЦІЙНІ ЗВ’ЯЗКИ БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ, ЦИТОКІНОВОГО ТА ІМУННОГО СТАТУСУ У ВАГІТНИХ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ НА РАДІАЦЙНО ЗАБРУДНЕНИХ І РАДІОАКТИВНО “ЧИСТИХ” ТЕРИТОРІЯХ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (15 квітня 2019): 63–67. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v0.i1.10001.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Незважаючи на істотні досягнення у вивченні наслідків катастрофи для здоров’я вагітних жінок і дітей, яких вони народили, що дозволили зробити певні висновки про негативний вплив гострої та пролонгованої дії радіаційного опромінення на організм вагітної і плода, багато питань цієї складної проблеми дотепер залишаються невивченими. Мета дослідження – визначити кореляційні зв’язки показників цитокінової системи та імунного статусу з досліджуваними показниками у вагітних з екстрагенітальною патологією залежно від радіаційного забруднення території проживання Волинської області. Методи дослідження. Було обстежено 60 вагітних жінок віком 18–25 років у термін вагітності 19–37 тижні, які перебували на лікуванні та спостереженні у відділенні екстрагенітальної патології з приводу серцево-судинної патології. Обстежених жінок поділили на 2 дослідних групи: 1-ша (30 вагітних) – в основному мешканки м. Луцька та районів, які не належать до забруднених територій; 2-га (30 вагітних) – мешканки забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції районів Волині – Маневицького, Любешівського та Камінь-Каширського. До контрольної групи входили 30 вагітних жінок такого ж віку. Результати й обговорення. У 1-й групі сильні вірогідні позитивні кореляційні зв’язки виявлено між концентрацією інтерлейкіну 1β та активністю аланінамінотрансферази (r=0,78; р<0,05), між концентрацією інтерлейкіну 6 та процентним вмістом CD56+ (r=0,98; р<0,05), у 2-й – між концентрацією інтерлейкіну 1β і вмістом інтерлейкіну 6 (r=0,94; р<0,05), а також між процентним вмістом CD56+ та процентним вмістом Т-лімфоцитів (r=-0,81; р<0,05), процентним вмістом В-лімфоцитів (r=-0,79; р<0,05).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Kovalova, Svitlana, Olena Ilnitska, Volodymyr Havrylovskyi, Serhii Verbelchuk, Vira Koberniuk та Tetiana Verbelchuk. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА М’ЯСНИХ ТА ЗАБІЙНИХ ЯКОСТЕЙ КАЧОК ПРИ ВИРОЩУВАННІ НА ТЕРИТОРІЇ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1(44) (29 березня 2021): 47–54. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.1.7.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлені результати досліджень м’ясних та забійних якостей качок за різних способів утримання при вирощуванні в підсобних господарствах 2-ої зони радіоактивного забруднення. Теоретично і практично обґрунтовано екологічну безпечність виробництва качиного м’яса за безвигульного та вигульного утримання, як одного із основних продуктів харчування населення, що проживає у регіонах, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Науково-господарські дослідження з вирощування качок на радіоактивно забруднених територіях проводились у 2011-2012 рр. в селі Христинівка Народицького району Житомирської області. Щільність забруднення території цезієм-137 становила >15 Кі/км2. Для дослідів за принципом пар-аналогів було відібрано 60 голів качок із середньою живою масою 40,6 г кожна (при безвигульному утриманні), з 30-ти денного віку качки були розділені на дві групи залежно від способу утримання – вигульний та безвигульний, по 25 голів у кожній, середня жива маса каченят – 520 г. Піддослідна птиця безвигульного способу утримання знаходилася упродовж дня у загороджі з навісом від дощу та сонця, а на ніч качки переганяли у закрите приміщення. Піддослідні качки (вигульний спосіб утримання) впродовж дня перебували з природним обмеженням на території водоймища 0,4–0,6 га. Для годівлі качок цієї групи заганяли у клітку, а для ночівлі − у приміщення. Обмежені водоймища були бідні природною кормовою базою, тому потребу каченят у поживних речовинах повністю забезпечували за рахунок раціонів. Результатами досліджень доведено, що способи утримання качок впливають на ріст і розвиток птиці, масу патраних тушок, вихід складових частин тушки та накопичення 137Cs у м’ясі птиці. Качки вигульного способу утримання характеризувалися більшою живою масою, кращим розвитком внутрішніх органів, масою патраних тушок, виходом м’язів. Дослідженнями встановлено, що питома активність 137Сs у м’ясі піддослідних качок обох груп не перевищувала допустимі рівні і варіювала у межах 12,9–75,9 Бк/кг. Питома активність 137Сs у м’язах качок вигульного способу утримання була на 21−46 % меншою у порівнянні із м’ясом птиці безвигульного способу утримання. Обґрунтовано екологічну безпечність виробництва качиного м’яса для жителів 2-ої зони радіоактивного забруднення, як за безвигульного, так і вигульного способу утримання, надаючи перевагу останньому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Matasar, Ignat, Valentyna Moyseyenko, Liudmyla Petrishchenko та Andrii Chernyshov. "ЕСЕНЦІАЛЬНІ МІНЕРАЛЬНІ РЕЧОВИНИ ЯК ЗАСОБИ КОРЕКЦІЇ ХАРЧОВОГО СТАТУСУ НАСЕЛЕННЯ, ЯКЕ МЕШКАЄ НА ТЕРИТОРІЯХ, ЗАБРУДНЕНИХ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС (Матеріали підготовлені до 35-річчя аварії на Чорнобильській атомній електростанції 26.04.86 р.) (частина 2)". Actual Problems of Nephrology, № 29 (14 грудня 2021): 29–41. http://dx.doi.org/10.37321/nefrology.2021.29-03.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Дана робота присвячена проблемі порушення харчування населення різних вікових груп, яке мешкає на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС, зокрема недостатньому вмісту макроелементів (калію, сірки, магнію, хлору) та мікроелементів (заліза).Мета. Узагальнення відомостей про властивості есенціальних мінеральних речовин, зокрема, калію, хлору, магнію, заліза, їх добове споживання населенням різних вікових груп, яке мешкає на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС.Матеріали та методи. Бібліографічний – проведено теоретичний аналіз та здійснено узагальнення даних літератури, проаналізовано фактичний вміст макро- і мікроелементів у раціонах харчування різних вікових груп населення (дорослого працездатного, дитячого) із різних населених пунктів Іванківського району Київської області, яке мешкає на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС впродовж 2004–2018 рр. При дослідженні використано анкетно-опитувальний, математичний та статистичний методи.Результати та їх обговорення. Особливу роль у фізіологічно оптимальному функціонуванні організму відіграють мінеральні речовини, що на рівні з іншими інгредієнтами їжі формують тканини живого організму, входять до складу ензимів та коензимів, гормонів, приймаючи участь у процесах утворення енергії, росту та відновлення організму. Утворення ферментів та реакції за їх участю відбуваються за обов’язкової участю мінеральних речовин. У хворих на хронічну хворобу нирок, анемія може при- звести до серйозних проблем, ускладнити перебіг інших захворювань. Зменшеннякількості гемоглобіну і (або) еритроцитів на фоні зниженого рівня заліза супроводжується збільшенням навантаження на серце. Це призводить до розвитку гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ). На жаль, у багатьох пацієнтів із хворобою нирок ГЛШ виникає задовго до того, як розвивається ниркова недостатність. Часом ГЛШ навіть стає причиною смерті таких хворих. Раннє лікування анемії допомагає запобігти розвитку цього захворювання та багатьох інших серйозних ускладнень. Наявний дисмікроелементоз потребує діагностики і корекції.Висновки. Контроль добового споживання та корекція рівнів макроелементів (калію, сірки, магнію, хлору) та інших есенціальних мінеральних речовин (зокрема, заліза) є невід’ємними складовими впродовж всього життя людини, і вкрай необхідними у населення різних вікових груп, яке мешкає на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС, особливо у осіб з віковими змінами нирок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Feshсhenko, V., and Віталій Вікторович Гуреля. "Regularities of 137Cs transition into meadow vegetation in flood-plain soils." Agroecological journal, no. 3 (September 30, 2016): 38–44. http://dx.doi.org/10.33730/2077-4893.3.2016.248861.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати досліджень особливостей проведення докорінного поліпшення забруднених унаслідок аварії на ЧАЕС агроекосистем Полісся України. Встановлено, що основними чинниками впливу на надходження 137Cs із ґрунтів радіоактивно забруднених сільськогосподарських угідь у продукцію є видовий склад рослин, фізико-хімічні властивості ґрунту, а також погодні умови. Обґрунтовано необхідність постійного моніторингу та наукового супроводу розроблення і реалізації контрзаходів. Доведено, що використання сучасних технологій та ведення рентабельного сільськогосподарського виробництва є оптимальним способом реабілітації забруднених територій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Matasar, Ignat, L. Petrishchenko, T. Matasar та Valentyna Moyseyenko. "РОЛЬ МАКРОЕЛЕМЕНТІВ КАЛЬЦІЮ ТА ФОСФОРУ В ХАРЧОВОМУ СТАТУСІ ПАЦІЄНТІВ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП, ЯКІ МЕШКАЮТЬ НА ТЕРИТОРІЯХ, РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС". Actual Problems of Nephrology, № 28 (30 липня 2021): 10–17. http://dx.doi.org/10.37321/nefrology.2021.28-01.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Дана робота присвячена проблемі порушення харчування населення різних вікових груп, яке мешкає на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС, зокрема недостатньому вмісту кальцію та фосфору.Мета. Узагальнення відомостей про властивості мінеральних речовин, зокрема, кальцію та фосфору, їх добове споживання населенням різних вікових груп, яке мешкає на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС.Матеріали та методи. Бібліографічний – проведено теоретичний аналіз та здійснено узагальнення даних літератури, проаналізовано фактичний вміст макроелементів у раціонах харчування різних вікових груп населення (дорослого працездатного,дитячого, вагітних жінок) із різних населених пунктів Іванківського району Київської області, яке мешкає на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС впродовж 2004–2018 рр. При дослідженні використано анкетно-опитувальний, математичний та статистичний методи.Результати та їх обговорення. Встановлено, що фактичне надходження з раціоном харчування фосфору у вагітних жінок становило фосфору – 76%. Щодо інших вікових груп дорослого населення, то надходження з раціоном харчування фосфору у чоловіків було вищим за фізіологічні потреби на 15%, а у жінок було у межах фізіологічних норм. Вміст фосфору в харчуванні дітей, які мешкають в екологічно небезпечних регіонах України, задовольняв фізіологічні потреби. Втрачає організм людини фосфор переважно із сечею (60-65% від величини, що надійшла із їжею).Знижується вміст фосфору в організмі хворих, які тривалий період вживали антацидні препарати, а також пацієнти, які мають проблеми з нирками, страждають на алкоголізм, вживають низькокалорійну їжу та мають хронічні хвороби. Всмоктування кальцію в організмі людини визначається іонізацією останнього і залежить від вмісту у продуктах харчування вітамінів А, С, D і F, а також магнію, фосфору і білку.Багато продуктів з високим вмістом кальцію одночасно багаті на вітамін D. У зв’язку із зазначеним, лише 20-30% від вжитого кальцію засвоюється. Через його низьку біодоступність важко задовольнити фізіологічні потреби організму в цьому есенці-альному елементі.Висновки. Контроль добового споживання та корекція рівня кальцію і фосфору є невід’ємними складовими впродовж всього життя людини, і вкрай необхідними у населення різних вікових груп, яке мешкає на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС, особливо у осіб з віковими змінами нирок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Скидан, О. В. "Шляхи реабілітації радіоактивно забруднених територій за вирощування енергетичних фітокультур". Агроекологічний журнал, № 1 (2016): 136–39.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Мандро, Ю. Н., та І. В. Давидова. "Перспективи застосування деревного вугілля (біочару) як ефективного контрзаходу для радіоактивно забруднених і деградованих лісових екосистем". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 4 (17 вересня 2020): 92–98. http://dx.doi.org/10.36930/40300416.

Повний текст джерела

Анотація:

Описано власні експериментальні дослідження та проаналізовано наукові праці інших дослідників, що, в підсумку, дає розуміння необхідності дослідити деревний попіл (отриманий за технологією біочару) як унікального й водночас універсального засобу ремедіації порушених, деградованих територій, підвищення ефективності лісокористування. Особливо актуальними майбутні дослідження можуть бути для територій, що зазнали радіоактивного забруднення. Протирадіаційна ефективність деревного вугілля або біочару мало досліджена, оскільки на момент написання статті, не вдалось знайти жодної інформації про подібні роботи. У цьому дослідженні визначено добрива (KCl, деревний попіл, деревне вугілля, біочар), які покращують або можуть покращити фітосанітарний стан лісів, а також протидіяти міграції радіонуклідів у системі ґрунт – рослина. Оцінено ступінь впливу таких добрив на лісову флору. Описано досвід застосування деревного вугілля та біочару (ці поняття іноді можуть бути синонімами) для покращення якості ґрунту та відновлення лісових екосистем. Експериментально перевірено та порівняно вплив калійного добрива, "чистого" деревного попелу та "забрудненого 137Cs" деревного попелу на перехід радіоцезію із ґрунту в лісові рослини. Результати досліду вказують на те, що внесення чистого або забрудненого деревного попелу у лісові (підкислені) ґрунти є ефективнішим контрзаходом, ніж внесення KCl. Основна перевага деревного попелу – відсутність хлору. Деревне вугілля ж за низкою параметрів має переваги над деревним попелом і, відповідно, може бути ще ефективнішим контрзасобом. З'ясовано, що деревне вугілля покращує якість ґрунту на тривалий термін (сотні – тисячі років), сприяє лісовідновленню та лісозбереженню, може бути одним з найперспективніших контрзаходів на радіоактивно забруднених територіях. Ми припускаємо, що весь корисний потенціал деревного вугілля досі не розкрито, а подальші його дослідження сприятимуть ефективнішому використанню. Застосування деревного вугілля у лісових екосистемах, на нашу думку, дасть змогу пом'якшити негативний вплив глобального потепління і техногенних змін, підвищити стійкість екосистем, сприятиме відновленню порушених фітоценозів та зменшенню концентрації деяких парникових газів (СО2, сполуки азоту) у повітрі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Yaroshenko, Zh S., та S. O. Huryev. "СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПЕРШОМУ ПОКОЛІННЮ НАЩАДКІВ, ЯКІ НАРОДИЛИСЯ ВІД ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС ТА ПРОЖИВАЮТЬ НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (25 вересня 2020): 39–45. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.2.11409.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: покращити систему надання медичної допомоги на первинній ланці поколінню нащадків постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС і які проживають на радіоактивно забруднених територіях. Матеріали і методи. Загальна когорта становила 35 893 нащадків першого покоління мешканців радіоактивно забруднених територій віком до 18 років, з них 18 138 чоловічої та 17 755 жіночої статей. Залежно від часу народження нащадків поділено на чотири групи з урахуванням періодичності народження через кожних три роки з 1987 до 1999 рр. Період спостереження склав 1987–2016 рр., з народження до 18 років. Базою даних був державний реєстр України. Результати. Виявлено 21 390 випадків захворювань, з них хвороби органів дихання, органів травлення, хвороби ендокринної системи разом склали 66,87 %. Встановлено, що з досягненням 18-річчя тільки 37,3 % нащадків загальної когорти були здоровими (перша група здоров’я), 29,88 % – мали другу групу здоров’я (морфофункціональні відхилення), 31,6 % – третю групу здоров’я (хронічні захворюванння). Запропоновано триетапну систему моніторингу стану здоров’я нащадків постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС віком від 3 до 18 років, які проживають на радіоактивно забруднених територіях, на первинній ланці. І етап – масовий скринінг задекларованих пацієнтів для виявлення дітей та підлітків із ризиком розвитку захворювань. ІІ етап – селективний скринінг для формування груп спостереження. ІІІ етап – медичне обстеження дітей та підлітків, віднесених до групи ризику, в амбулаторних умовах закладів спеціалізованої або високоспеціалізованої медичної допомоги постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС. Висновки. Запропонована система дозволить забезпечити раннє виявлення дітей з групи ризику, які є нащадками постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, з урахуванням специфіки захворювань та їх перебігу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Хоменко, І. М. "Досвід використання радіоактивно чистих продуктів харчування в системі протирадіаційного захисту жителів радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територій України". Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика, Вип. 23, кн. 3 (2014): 82–90.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Заїка, С. С., Т. Ф. Кот, С. В. Гуральська, І. М. Сокульський та З. В. Хоменко. "ГІСТОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯЄЧНИКІВ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ, ВИРОЩЕНОЇ НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНІЙ ТЕРИТОРІЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 160–66. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.21.

Повний текст джерела

Анотація:

Перебування тварин на забрудненій радіонуклідами території, годівля кормами місцевого похо-дження піддає їх організм постійному зовнішньому і внутрішньому опроміненню. Зважаючи на це,надзвичайно важливою проблемою ветеринарної медицини є з’ясування впливу іонізуючої радіації на організмтварин. Метою наших досліджень є вивчення хімічної статистики й динаміки яєчників: розміщення іхарактер реакції на вміст нуклеїнових кислот, білків, ліпідів у великої рогатої худоби, яка народиласята постійно утримувалася в зоні малоінтенсивного іонізуючого опромінення. Про стан функціональ-ної активності яєчників тварин як залоз внутрішньої секреції чималу інформацію надає аналіз гіс-тохімічного виявлення ДНК та РНК у гістоструктурі органів. Результати наших гістохімічних дос-ліджень гістопрепаратів, зафарбованих за методом Браше, вказують на суттєву відмінність щодолокалізації та розміщення нуклеїнових кислот у тканинах кіркової речовини яєчників та пухкій воло-книстій сполучній тканині. Найбільшу концентрацію нуклеопротеїнів мають стінки кровоноснихсудин та примордіальні фолікули. Підвищення у клітинах інтенсивності гістохімічних реакцій навміст РНК збігається з накопиченням у них білкових речовин, тобто чинників, які впливають на ха-рактер їх обміну, спричинені змінами в обмінних процесах РНК. Розподіл «загальних» білків у яєчни-ках не рівномірний. Найбільше їх концентрується у стінках фолікулів та сполучній стромі, де до-сить щільно прилягають одне до одного колагенові та еластичні волокна. Значний інтерес стано-вить динаміка вмісту ліпідів у клітинах зернистого шару нормальних та атретичних фолікулів яєч-ників, оскільки існує певна кореляція між рівнем ліпідів та інтенсивністю екскреції стероїдів. У ба-зальному шарі фолікулярного епітелію фолікулів спостерігали надзвичайно виражену суданофілію.Водночас у великих фолікулах, які здатні до овуляції, вона майже відсутня. Характеризуючи функціїяєчників як органів репродуктивної системи та залоз внутрішньої секреції можна стверджувати,що вони регулюють та впливають на складні циклічні нейрогуморальні процеси в організмі, якіпідтверджуються гістохімічними дослідженнями. Водночас гістохімічні зміни, які відбуваються вних, залежать від віку тварин та функціонального стану організму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Kovalev, V., I. Derebon, and V. Feschenko. "Growing lobal cultures on radioactive polluted soils." Scientific Horizons 70, no. 7-8 (2018): 15–21. http://dx.doi.org/10.33249/2663-2144-2018-70-7-8-15-21.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Mykolaichuk, E., та S. Kondratiev. "Методичні аспекти системного аналізу захоронення радіоактивних відходів на майданчику «Вектор» у Чорнобильській зоні відчуження". Nuclear and Radiation Safety, № 3(55) (22 липня 2012): 39–42. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2012.3(55).08.

Повний текст джерела

Анотація:

За державними програмами на майданчику «Вектор» у Чорнобильській зоні відчуження передбачається захоронити та розмістити на довготривале зберігання радіоактивні відходи з підприємств України та забруднених від Чорнобильської аварії територій. Цю складну багатофакторну та розподілену за часом задачу необхідно вирішувати на основі системного аналізу, розглядаючи майданчик «Вектор» у цілому для кожного нового сховища. У статті розглядаються методологічні аспекти радіологічного характеру, які можуть бути використані в процесі системного аналізу захоронення короткоіснуючих низько- та середньоактивних відходів на майданчику «Вектор».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Luchak, M. V., O. Z. Gnateyko, N. S. Lukyanenko та N. R. Kech. "Вивчення активності гепатоцелюлярних маркерів сироватки крові у дітей, які проживають в екологічно несприятливому районі". CHILD`S HEALTH, № 3.38 (1 березня 2012): 37–39. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.0.3.38.2012.100655.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведений аналіз результатів клінічного обстеження та активності гепатоцелюлярних маркерів сироватки крові для ранньої діагностики ушкодження печінки у дітей, які проживають на території з комбінованим хімічним та радіоактивним забрудненням. Виявлено, що екопатологія в обстежених дітей має полісистемний характер, проявляючись синдромами дезадаптації, провідними з яких є гепатобіліарна патологія, патологія нирок та щитоподібної залози. Доведено, що сорбітолдегідрогеназа є більш чутливим та більш специфічним маркером діагностики ушкодження клітин печінки у дітей, які проживають в екологічно несприятливому регіоні, ніж трансамінази сироватки крові.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Tarariko, M. Yu. "ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМ ВІДТВОРЕННЯ АГРОЕКОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ДЕРНОВО-ОПІДЗОЛЕНИХ ҐРУНТІВ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 7 (24 вересня 2015): 278–83. http://dx.doi.org/10.15421/40250744.

Повний текст джерела

Анотація:

Нині аграрне виробництво характеризується звуженням спеціалізації, запровадженням короткоротаційних сівозмін, зниженням обсягів внесення мінеральних добрив та використанням, за відсутності гною, замість органічних добрив побічної продукції рослинництва. Тому виник комплекс актуальних питань щодо економічної та енергетичної оцінки ефективності різних систем відтворення агроекологічних функцій ґрунту. За систематичного застосування як традиційної, так і альтернативної систем відтворення, внаслідок органічних удобрювань, особливо внаслідок заорювання малоцінної частини врожаю, кількість гумусу зросла, що, відповідно, позитивно позначилося на енергоємності ґрунту – 17-23 ГДж/га. За результатами еколого-енергетичного та економічного аналізу, виробництву доцільно рекомендувати як традиційну, так і альтернативну системи відтворення ґрунту, залежності від спеціалізації виробництва. Тобто в разі тваринницької спеціалізації запроваджується традиційна система, а в разі рослинницької спеціалізації – альтернативна.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Кринична, І. "Управління процесами правового регулювання соціального захисту населення, яке проживає на радіоактивно забруднених територіях". Вісник Національної академії державного управління при Президентові України, № 3 (2008): 230–37.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Кринична, І. "Управління процесами правового регулювання соціального захисту населення, яке проживає на радіоактивно забруднених територіях". Вісник Національної академії державного управління при Президентові України, № 3 (2008): 230–37.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

T., Maglyovana, and Dolin V. "KEY ISSUES FOR ECOLOGICAL MANAGEMENT OF RADIOACTIVE CONTAMINATED FOREST ECOSYSTEMS IN UKRAINE." Geochemistry of Technogenesis 2020, no. 31 (2020): 131–42. http://dx.doi.org/10.15407/geotech2020.31.131.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Skachok, L., L. Potapenko, and N. Gorbachenko. "Agroecological efficiency of elements of technique of cultivation of Miscanthus at radiological contamination of soils." Visnyk agrarnoi nauky 97, no. 9 (September 15, 2019): 59–66. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk201909-09.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Півень, Н. В. "Стан та проблеми виконання державної програми щодо організованого харчування дітей на радіоактивно забруднених територіях України". Довкілля та здоров"я, № 3 (74) (2015): 56–60.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Klepko, A. V., L. V. Gorban, O. A. Motryna, L. V. Sakovska, and S. V. Andreychenko. "Morphological and functional peculiarities of human sperm from inhabitants of radiation-polluted territories of Ukraine." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 8 (August 22, 2017): 94–101. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2017.08.094.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Horilyi, V., and A. Moshenskyi. "COMPUTER APPLIANCE FOR MONITORING PEAT FIRES IN RADIOACTIVELY CONTAMINATED AREAS." Scientific Works of National University of Food Technologies 25, no. 2 (April 2019): 16–21. http://dx.doi.org/10.24263/2225-2924-2019-25-2-4.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Drebot, O., O. Dem’ianiuk, and L. Rajchuk. "Scientific and methodological principles of rehabilitation of radioactively contaminated agricultural landscapes in the context of the green economy." Visnyk agrarnoi nauky 100, no. 2 (February 15, 2022): 74–81. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk202202-10.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Mel'nychuk, G., and A. Mel'nychuk. "Growing of normatively pure berry gooseberry products on radioactively contaminated soils of Polissia." Visnyk agrarnoi nauky 99, no. 12 (December 15, 2021): 72–77. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk202112-10.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Забулонов, Юрій, Володимир Буртняк та Людмила Одукалець. "СПЕКТРОМЕТР-ІДЕНТИФІКАТОР НА ОСНОВІ ТВЕРДОТІЛЬНОГО ДЕТЕКТОРА ДЛЯ ОБ’ЄКТІВ ЯДЕРНО-ПАЛИВНОГО ЦИКЛУ". Science and Innovation 17, № 3 (17 червня 2021): 49–55. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.03.049.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Наслідком аварії на Чорнобильській АЕС стало радіаційне забруднення значної території. З метою запобігання потрапляння радіоактивних елементів в довкілля та продукти харчування необхідним є використання спеціалізованих приладів, що дозволяють здійснювати контроль радіаційної обстановки.Проблематика. Одним з найбільш ефективних способів оперативного виявлення та ідентифікації джерел іонізуючого випромінювання в довкіллі є контроль за розповсюдженням радіонуклідів, присутніх у продуктах харчуваннята будівельних матеріалах.Мета. Розробка сучасного вітчизняного обладнання для автоматизованого оперативного виявлення, ідентифікації та моніторингу джерел іонізуючого випромінювання в середовищі в режимі реального часу.Матеріали й методи. Використано методи математичного та комп’ютерного моделювання, натурного макетування, машинного проєктування. Для дослідження технічних характеристик системи, її особливостей проведено натурнівипробування окремих її каналів в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.Результати. Створено та апробовано експериментальну систему автоматизованого оперативного виявлення, ідентифікації та моніторингу джерел іонізуючого випромінювання в навколишньому середовищі в режимі реального часу, а також ідентифікації виявлених радіоактивних ізотопів та достовірної оцінки їхньої активності.Висновки. Створений спектрометр-ідентифікатор є системою швидкого реагування нового покоління на базі сучасних технологій, синтезу принципів радіометрії, спектрометрії та математичного моделювання для ефективного контролю питомої активності рідких, в'язких, сипучих харчових і нехарчових проб, ідентифікації їхнього радіонуклідного складу. Впровадження ідентифікатора-спектрометра сприятиме суттєвому скороченню часу на проведення оперативної масової перевірки харчових і нехарчових проб та ідентифікації їхнього радіонуклідного складу, що, в свою чергу, підвищить рівень екологічної безпеки населення в епоху широкої експлуатації об'єктів ядерно-паливного циклу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Рижков, Вадим Генієвич, Карина Володимирівна Бєлоконь, Євгенія Анатоліївна Манідіна та Віктор Анатолійович Цимбал. "РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА У ЧОРНІЙ МЕТАЛУРГІЇ: КОНТРОЛЬ БРУХТУ, ДЕФЕКТОСКОПІЯ, КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ, ПОЖЕЖНІ ДАТЧИКИ". Scientific Journal "Metallurgy", № 2 (22 лютого 2022): 108–15. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Деякі роботи у металургійній промисловості пов’язані з використанням джерел іонізуючого випромінювання як у вигляді радіоактивних ізотопів кобальту, плутонію, америцію, цезію тощо, так й із застосуванням спеціальних приладів на прикладі рентгенівських трубок або прискорювачів елементарних часток. Хоча частка цих робіт є незначною у загальному обсязі виробництва, проте поводження з джерелами іонізуючого випромінювання, радіоактивними речовинами, потребує особливої уваги, ретельного дотримання правил безпеки, використання, за потребою, засобів індивідуального захисту та безпечної утилізації відпрацьованих пристроїв. У всьому комплексі робіт такого типу можна відокремити основні: контроль металобрухту та виробів на наявність радіоактивного забруднення; застосування джерел іонізуючого випромінювання для виявлення зовнішніх та внутрішніх дефектів виробів з металу; використання γ-випромінювання у контрольно-вимірювальних приладах, насамперед у рівнемірах; застосування трансуранових ізотопів у пожежних сповіщувачів. Додержання вимог Державних санітарно-екологічних правил і норм з радіаційної безпеки за проведення операцій з металобрухтом є важливим як з точки зору екологічної безпеки (виключення радіоактивного забруднення навколишнього середовища), так і з точки зору охорони праці (запобігання прояву стохастичних ефектів впливу іонізуючого випромінювання на робітників). Під час дефектоскопії застосовують випромінювання високих енергій, що, за недотриманням правил безпеки, може завдати великої шкоди обслуговуючому персоналу. Як правило, запобігання негативного впливу випромінювання під час роботи дефектоскопів здійснюється насамперед завдяки безпечній конструкції. Рівнеміри та пожежні сповіщувачі є найбезпечнішими з перелічених приладів та пристроїв. Розглянуто вищеназвані роботи з джерелами іонізуючими випромінюваннями у чорній металургії, напрями їх розвитку, заходи безпеки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Shabalin, B. G., and O. M. Lavrynenko. "Destruction of Organic Matter from Radioactively Contaminated Water of Nuclear Power Plants Equipped with VVER (Analytical Review)." Nuclear Power and the Environment 18 (2020): 65–78. http://dx.doi.org/10.31717/2311-8253.20.3.8.

Повний текст джерела

Анотація:

The literature review provides a critical analysis of the current experimental and practical use of oxidative methods for the destruction of organometallic complexes present in liquid radioactive waste (LRW) of nuclear power plants with water-cooled reactors. The main LRW organic complexes (containing ethylenediaminetetraacetate and oxalic acids) and methods of their oxidation by ozonation, addition of potassium permanganate and hydrogen peroxide are considered. The article outlines the results of combined oxidation (ultraviolet and ozone, supercritical oxidation in the presence of hydrogen peroxide, discharge cavitation combined with ozonation) and the processes of sediment formation (secondary waste) from the oxidative decomposition of organic compounds, which result in formation of highly dispersed amorphous Fe (oxy)hydroxide-based sediments. It is shown that ozonation is one of the most efficient methods for the destruction and removal of organic components from aqueous solutions of LRW since ozone has a higher oxidizing power compared to potassium permanganate and hydrogen peroxide. Currently, ozonation technologies are used at a number of nuclear facilities in the Russian Federation (Kursk, Kalinin and Leningrad NPPs). At the same time, the process of ozone production is highly energy-intensive and time-consuming, which is caused by its low solubility in aqueous solutions. Besides, ozone is a toxic, inflammable and explosive substance that requires special conditions during its production. Despite the fact that oxidation of LRW with potassium permanganate can reduce their activity, the process of destruction of organic complexes with this method leads to formation of significant volumes of manganese dioxide sediments (secondary waste). Also, complete oxidation of organic complexes cannot be achieved even using high concentrations of potassium permanganate. Oxidation of LRW using hydrogen peroxide has several advantages compared to other oxidative methods of water treatment — low cost, possibility to store regardless of the temperature, unlimited solubility in water, and simplicity. However, the efficiency of LRW oxidation with hydrogen peroxide is relatively low due to its selectivity for dissolved substances, which slows down the oxidation of a number of organic compounds. It is established that one of the most promising methods for the destruction of the organic components in LRW is the combined oxidation by physical methods in the presence of an additional oxidizing agent, which promotes the formation of hydroxyl radicals with a high reactivity towards oxidation.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Skydan, O., L. Romanchuk, and V. Dovzhenko. "Estimation of nutritional level of rural population living on radioactively contaminated territories in the context of food safety guarantee." Scientific Horizons 76, no. 3 (2019): 3–9. http://dx.doi.org/10.33249/2663-2144-2019-76-3-3-9.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Kot, T. F., S. V. Guralska, I. M. Sokulskyi, S. S. Zaika, and Z. V. Homenko. "THE MICROSCOPIC STRUCTURE AND STEREOMETRIC INDICES OF THE OVARIES IN HEIFERS ON RADIATION-CONTAMINATED TERRITORY." VETERINARY SCIENCE, TECHNOLOGIES OF ANIMAL HUSBANDRY AND NATURE MANAGEMENT, no. 2 (2018): 53–55. http://dx.doi.org/10.31890/vttp.2018.02.14.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Lisukha, L. M., and V. A. Berezovskiy. "INFLUENCE OF THE NORMOBARIC HYPOXIA ON VISUAL-MOTOR CHILDREN’S RESPONSE LIVED IN RADIOACTIVELY CONTAMINATED TERRITORIES." Fiziolohichnyĭ zhurnal 61, no. 2 (April 30, 2015): 40–47. http://dx.doi.org/10.15407/fz61.02.040.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Berezovskyi, V. A., L. M. Lisukha, Ye I. Stepanova, and I. Ye Kolpacov. "THE INFLUENCE OF THE NORMOBARIC HYPOXIA FOR THE BREATHIHG INDEXES OF THE CHILDREN LIVED IN RADIOACTIVE CONTAMINATED TERRITORIES." Fiziolohichnyĭ zhurnal 61, no. 3 (June 25, 2015): 35–43. http://dx.doi.org/10.15407/fz61.03.035.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Tryshyn, V., O. Svarychevska, I. Pavlenko, O. Gaidar, I. Maliuk, А. Sajenyuk, O. Svyatun та S. Teletska. "Результати багаторічного радіаційного моніторингу впливу дослідницького ядерного реактора ВВР-М ІЯД НАН України на об’єкти навколишнього природного середовища на території його санітарно-захисної зони та зони спостереження". Nuclear and Radiation Safety, № 1(89) (19 березня 2021): 21–29. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2021.1(89).03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описані результати радіаційного моніторингу об’єктів навколишнього природного середовища в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження дослідницького ядерного реактора ВВР-М Інституту ядерних досліджень НАН України за 2019 рік та проведено їх порівняння з даними за попередні роки. За досліджуваний період проаналізовано динаміку рівнів загальної бета-активності осідаючого пилу й атмосферних випадінь та скидних вод з основних колекторів Інституту ядерних досліджень, концентрації бета-активних аерозолів у приземному шарі атмосферного повітря, а також вмісту основних радіонуклідів техногенного походження (насамперед, 3H, 90Sr і 137Cs) у зразках ґрунту, рослинності, талої води снігового покриву тощо.Отримані результати радіаційного моніторингу свідчать, що за весь період спостережень не було виявлено достовірного збільшення вмісту радіоактивних речовин у контрольованих параметрах порівняно з рівнями, характерними для м. Києва. Багаторічні дослідження, що проводились у лабораторії Центру екологічних проблем атомної енергетики Інституту ядерних досліджень НАН України, дозволили накопичити значний фактичний матеріал щодо радіаційної ситуації на території санітарно-захисної зони і зони спостереження та обґрунтувати висновок про відсутність техногенного радіоактивного забруднення об’єктів навколишнього середовища, зумовленого експлуатацією ДЯР ВВР-М Інституту ядерних досліджень НАН України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Havrylyuk, Volodymyr, Andrii Bortnik та Roman Melymuka. "Оцінка сучасного стану осушуваних та деградованих ґрунтів Західного Полісся". Notes in Current Biology, № 2 (3 лютого 2022): 23–29. http://dx.doi.org/10.29038/ncbio.21.2.23-29.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі проаналізовано й оцінено якість агроекологічного стану ґрунтового покриву осушуваних та деградованих земель зони Західного Полісся, з метою підвищення, а подекуди й відновлення родючості цих земель. Визначено екологічну ситуа-цію досліджуваних ґрунтів за результатами отриманих аналізів стосовно вмісту радіоактивних сполук, зокрема цезію-137, проведе-но дослідження задля визначення вмісту важких металів у ґрунтовому покриві та здійснено агрохімічний аналіз ґрунту.За результатами досліджень встановлено, що: 1) навіть у зоні радіаційного забруднення не спостерігаються землі із надзви-чайною екологічною ситуацією, а показники не перевищують 15,1 Бк/м2; 2) важкі метали не перевищують гранично допустимі но-рми, а подекуди перебувають у дуже малих кількостях та потребують поповнення; 3) для підвищення продуктивності осушуваних земель потрібно підвищувати вміст елементів живлення у ґрунтовому покриві, адже вміст азоту у ґрунті на дуже низькому та низь-кому рівні, вміст фосфору коливається від дуже низьких до середніх значень, а вміст калію є нижчим за середні значення.Також проведено дослідження, спрямовані на визначення реакції ґрунтового середовища. Результати аналізів показали знач-ну неоднорідність, оскільки показники коливалися від дуже кислих до слаболужних показників, проте більшість досліджуваних ґрунтів характеризується середньокислою та слабокислою реакцією ґрунтового середовища.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Lisukha, L. M., and V. Ya Berezovsky. "INFLUENCE OF INTERMITTENT NORMOBARIC HYPOXIA ON CARDIOVASCULAR SYSTEM AND HEMODYNAMIC PARAMETERS OF CHILDREN LIVED AT RADIATION CONTAMINATED TERRITORIES." Fiziolohichnyĭ zhurnal 62, no. 4 (August 10, 2016): 46–52. http://dx.doi.org/10.15407/fz62.04.046.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Забруднення радіоактивне"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями