Статті в журналах: "Забарвлення тексту"

1

ДМИТРУК, Лілія. "ВІДТВОРЕННЯ МЕТАФОРИ У ПРОЦЕСІ ПЕРЕКЛАДУ ЛІТЕРАТУРНОГО ТЕКСТУ УКРАЇНСЬКОЮ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (10 березня 2022): 37–44. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.5.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття привячена способам передачі метафор оригінального тексту засобами української мови як таким, що допомагають домогтися найточнішого перекладу та передати все те, що хотів донести до читача автор оригіналу. Метою дослідження є аналіз способів передачі метафори тексту оригіналу в тексті перекладу. Дослідження ґрунтується на матеріалі роману Едгара Аллана По «Падіння дому Ашерів» і його українських перекладах, виконаних В. Вишневим та М. Йогансеном. Основні наукові результати отримані з використанням комплексу загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, а саме: аналізу та узагальнення наукової літератури з проблем перекладу метафори; теоретичного узагальнення, аналізу й синтезу; цілісних та інтегральних підходів до дослідження лінгвістичних явищ; порівняльного, описового та аналітичного методів. Проаналізувавши роман Е. А. По «Падіння дому Ашерів» та його переклади, автор констатує, що автори перекладів використовують більше стилістичних прийомів, аніж автор оригінального тексту, вдаючись при цьому до всіх способів передачі метафор. Найчастіше використовують: прийом заміни слова чи словосполучення аналогом із тотожним значенням, але відтвореним по-різному; прийом структурної трансформації, тобто зміни граматичної структури чи порядку слів у тексті перекладу; прийом додавання чи вилучення певних лексичних одиниць. Ймовірно, це пов’язано з тим, що важко віднайти еквівалент, який би повністю відповідав оригіналу. Коли він навіть є, емоційне забарвлення в обох мовах може бути різним. Тож застосування зазначених прийомів доцільне. Автор на конкретних прикладах демонструє використання перекладачами таких трансформацій, як контекстуальна заміна, синонімічна заміна, компресія, декомпресія, експресивація, зокрема для того, щоб надати текстові перекладу відповідного емоційного забарвлення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Коровій, О. "Адаптація методу Distilling Knowledge в обробці природної мови для аналізу тонального забарвлення текстів." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 45 (23 грудня 2021): 78–83. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-45-11.

Повний текст джерела

Анотація:

У цій статті описано, як адаптувати прикладний метод «дистиляції знань» для аналізу настроїв для української та російської мов. Показано, як мінімізувати ресурси без втрати значної точності, але прискорити розпізнавання тексту, а також як зменшити витрати на хмарі за допомогою методу «перегонки знань». Для дослідження ми використовували два типи архітектури різних нейронних мереж для обробки природної мови: BERT замість моделей ансамблю та FastText як невелику модель. Поєднання цих двох нейронних мереж (BERT як викладач і FastText як учень) дозволило нам досягти прискорення до 5 разів і без великої точності в задачі аналізу настроїв.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Макарук, Лариса. "СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА ТА ФУНКЦІЙНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ДУЖОК ТА ЦИФР У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ МАСМЕДІЙНОМУ КОМУНІКАТИВНОМУ ПРОСТОРІ". Актуальні питання іноземної філології, № 12 (22 червня 2021): 141–50. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-21.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі проаналізовано дужки та цифри як невербальні елементи, що є складниками однієї з груп, які загалом охоплюють невербальні та паравербальні компоненти, які функціонують у сучасному англомовному масмедійному комунікативному просторі. До аналізованої нами групи «Непіктографічні та нефотографічні елементи» входять знаки пунктуації; діакритичні знаки; типографічні й інші допоміжні знаки; цифри (числа); математичні символи; абревіатури. У цій розвідці докладно висвітлено специфіку дужок та цифр як інтегральних модусів масмедійного середовища. Окреслено їх семантичні та структурні особливості, ідентифіковано функційне навантаження, обґрунтовано їх роль та призначення у сучасному англомовному масмедійному комунікативному просторі. Крім традиційного використання круглих дужок як знаків пунктуації у складі тексту, які додатково пояснюють зміст, уточнюють сказане поза текстом в дужках, активно залучають квадратні, фігурні, атипові видозмінені (контекстуально залежні). Окрім типових функцій, дужки виконують й низку атипових будучи різними за розмірами, формою та кількісним складом, зокрема: уточнювальну, лаконічну, дейктичну, змістово-розгалужувальну, атрактивну, змістовидільну, акцентування уваги, змістотворчу, структурувальну, компресивну, а також указують на ініціальну та фінальну частини тексту. Встановлено, що в англомовному масмедійному комунікативному просторі цифри використовують замість лексем, графем і морфем. Переважно, вони компресують кількість традиційних графічних елементів, що входять до складу однієї лексеми. Трапляються випадки, коли замість словесного модусу використовують цифровий, який виконує роль лексеми. Цифрові модуси також бувають різних форм та розмірів й мають різне кольорове забарвлення. Виявлено, що найпоширенішим є залучення цифр чотири та два, які заміщують різні лексеми (for, four, two, to тощо).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Шайнер, І. І. "ОСНОВНІ РИСИ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПРОСТОРУ БРИТАНСЬКИХ ХУДОЖНІХ ПРОЗОВИХ ТЕКСТІВ НА ВІЙСЬКОВУ ТЕМАТИКУ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 270–75. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-39.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено узагальненню основних рис лексико-семантичного простору британських художніх прозових текстів на військову тематику (ТВТ) початку ХХІ ст. Поставлені у праці завдання вирішено з урахуванням багатоаспектності феномена лексико-семантичного простору художнього тексту. Увагу зосереджено на особливостях дослідження лексико- семантичного простору художнього тексту з позицій прагмастилістичного підходу. Виділено головні особливості лексико-семантичного простору сучасних британських художніх прозових ТВТ, наголошено на ролі семантичної домінанти у його композиційно-архітектонічній структурі, зазначено напрями функціонування лексичних мікросистем у художніх творах із різним ступенем експлікації військової тематики. Лексико-семантичний простір сучасних британських ТВТ виформовується завдяки тісній кореляції лексико-семантичних, лексико-тематичних та лексико-асоціативних угруповань. Особливістю британських ТВТ початку ХХІ століття є те, що тема війни простежується не лише на першому плані, але й на рівні мікровкраплень. Лексичні одиниці у ХТ із макро- та мезовкрапленнями військової тематики підібрані та організовані таким чином, щоб якомога чіткіше передати страшні реалії воєнного світу, тоді як ХТ із мікровкрапленнями військової тематики демонструють вплив війни на внутрішній стан та свідомість людини ще тривалий час після її завершення. Загалом аналіз лексико-семантичного простору у трьох напрямах його розгортання дав змогу виділити такі особливості його функціонування: лейтмотив авторського задуму – особливості військових дій та їх вплив на людину та суспільство (семантичний рівень); основна тема – людина у воєнний або повоєнний період (тематичний рівень); забезпечення естетичного задоволення від твору за допомогою експресивно- стилістичного забарвлення та художнього переосмислення найбільш значущих одиниць (асоціативний рівень). Вибір автором військової тематики зумовлений інтенцією передати на яскравих прикладах минулого згубність війни, закликати людство запобігти таким катастрофам у майбутньому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Черняк, О. П., та Н. М. Петровська. "РОБОТА НАД ПЕРЕКЛАДОМ РЕКЛАМНИХ ТЕКСТІВ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 263–69. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-38.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті виокремлено й проаналізовано особливості рекламного тексту, який розглядається як коротке інформаційне повідомлення, створене для того, щоб стимулювати збут продукту або послуги. Це повідомлення, яке має сильний переконливий вплив, виражений за допомогою лінгвістичних засобів мови. Рекламні тексти часто націлені на велику аудиторію й розраховані на переконання цієї аудиторії придбати певний продукт. Тому основне завдання перекладача – збереження цієї мети, що вимагає врахування певних особливостей і функцій у процесі перекладу. Досліджено структуру рекламного тексту й виділено основні його частини. Виявлено, що переклад рекламного тексту залежить від сфери спілкування, які можна представити такими блоками, як торговельно- комерційна, соціально-культурна, навчально-професійна, сімейно- побутова та спортивно-оздоровча. Уніфіковано завдання на переклад реклами й розглянуто етапи роботи з рекламним текстом. Виявлено закономірності та специфіку відбору мовних засобів для надання тексту реклами виразності, лаконічної інформативності, привабливості й переконливості з метою максимального впливу на потенційного споживача. Установлено, що при перекладі реклам зазвичай використовують два основні методи: калькування й різного роду перекладацькі трансформації. Визначено види перекладу, які використовуються при перекладі рекламних текстів. Виявлено, що за своєю складністю переклад рекламного тексту схожий на переклад художнього твору. Проаналізовано художні засоби, які використовують при перекладі реклами. Установлено, що алегорія, метафора, порівняння, паралелізм, різні види повторів, алітерація, ономатопея, концентрація імперативних форм дієслова й конотативних прикметників – усе це широко презентовано в рекламних текстах. Виявлено, що загальними рисами всіх рекламних текстів можна вважати специфічний підбір лексики, низькочастотних слів; часто стилістично забарвлені слова; уживання ідіом і цитат для створення образності; заклик до дій за допомогою імперативу; широке використання особових і присвійних займенників; використання номінативних речень; прийом паралелізму й повтору; широкий спектр прикметників і прислівників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

ГЛАВАЦЬКА, Юлія. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОМОВНИХ ПРИСЛІВ’ЇВ І ПРИКАЗОК". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (23 вересня 2021): 84–92. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.8.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття зорієнтована на вивчення та опис особливостей перекладання англійськомовних текстів малого жанру, до яких відносять приказки та прислів’я. Тексти малого жанру відіграють чималу роль у накопиченні й передачі колективного досвіду з покоління в покоління, тому вони постають культурно-маркованими текстами, позаяк крізь їхню призму можна проникнути в образ мислення нації, а також подивитися на світ очима її представників. У статті охарактеризовано особливості та труднощі відтворення англійськомовних приказок і прислів’їв українською мовою. Серед способів відтворення англійськомовних прислів’їв і приказок виокремлено: переклад за допомогою фразеологічного еквівалента, фразеологічного аналога, калькування, описовий переклад, переклад за допомогою «псевдодослівного» відповідника. Під час перекладання англійськомовних паремій українською мовою не завжди можливо передати зміст та образ, який утілено у тексті оригіналу; це також стосується й лексичної та граматичної структур. У зв’язку із цим перед перекладачем виникають певні складнощі щодо відтворення національного забарвлення, образу (його емоційного та експресивного колориту) тощо. Низка труднощів, яка постає перед перекладачем, також щільно корелює з браком мовного еквівалента в мові перекладу, різницею між емоційним забарвленням символу (образу) у двох зіставлюваних мовах, а також із несхожістю в сенсі етноспецифічності, адже перекладачеві потрібно, з одного боку, зберегти загальний національний тон, а з другого, – не вдатися до певного перебільшення. Відтворюючи англійськомовні паремії, потрібно також не забувати про основні правила перекладання лексичних засобів: орієнтованість на контекст, словниковий арсенал; дотримання стилістичної спрямованості; вживання стійких фразеологізмів; вибір лексичної одиниці, яка найточніше б віддзеркалила реальність, закарбовану в тексті оригіналу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

ЛІТКОВИЧ, Ю. В., Л. В. КОВАЛЬЧУК та І. В. ЛЕСИК. "РЕКЛАМНА ФУНКЦІЯ АНГЛОМОВНИХ ГАЗЕТНИХ ЗАГОЛОВКІВ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 125–31. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.18.

Повний текст джерела

Анотація:

Рекламна функція заголовка полягає в тому, щоб викликати інтерес до публікації та змусити читача прочитати текст, а потім купити товар, не розкриваючи всієї його суті. Зазвичай заголовок для цього типу відносин є фразою, яка просто називає об’єкт або предмет публікації чи натякає на нього. Рекламна функція заголовка текстів новин відіграє важливу роль у формуванні ставлення читача до публікації. Її реалізація характеризується тим, що цікаві, що привертають увагу, ємні заголовки, які нагадують рекламу товарів чи послуг, можуть викликати інтерес у глядачів. Серед основних лінгвістичних особливостей заголовків у рекламній функції можна виділити такі засоби: стилістичні (алюзія, анафора, гіпербола, метафора, метонімія, повтор, риторичне питання, каламбур та інші); спеціальна термінологія; емоційно-забарвлена лексика, тобто поєднання стандартних та експресивних мовних засобів; використання як абстрактної, так і конкретної лексики. Заголовок сучасного газетного тексту рідко виконує лише функцію номінації чи інформування. Найчастіше заголовок виконує рекламну функцію, тобто функцію продажу інформації, що міститься у тексті газетного матеріалу. Рекламна функція реалізується дієсловами, прикметниками у вищому та найвищому ступенях порівняння, використанням особистих займенників, різними стилістичними засобами. Зокрема, семантична функція є основною рекламною функцією, яка викликає інтерес адресата до предмета реклами. Основна відмінність між заголовками та слоганами полягає в меті їх використання: заголовок залучає читача до прочитання тексту, а рекламний слоган доносить до споживачів основні ідеї рекламних кампаній та зберігає їхню цілісність під час використання декількох різних рекламних каналів. Слоган – це фраза, яка передає суть рекламної кампанії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Бондарчук, О. В., та О. П. Воробйова. "ЗАСОБИ ЕКСПРЕСІЇ В АНГЛОМОВНОМУ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОМУ ТЕКСТІ Й ШЛЯХИ ЇЇ ВІДТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ ПЕРЕКЛАДІ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 32–37. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-4.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено розгляду лінгвальних засобів вираження експресивності в англомовному науково-популярному тексті та розкриттю шляхів їх відтворення в українськомовному перекладі. У статті доведено, що саме експресивність становить одну із основних відмінностей науково-популярного тексту від власне наукового. Описано функції засобів вираження експресивності в науково-популярному творі «Та ви жартуєте, містере Фейнман!: Пригоди допитливого дивака» Р. Фейнмана. З’ясовано особливості перекладу емотивної лексики та інших емотивів як різнорівневих мовних і мовленнєвих одиниць на позначення й вираження емоцій як засобів забезпечення експресії науково-популярного тексту. Підвищена експресивність науково-популярного тексту, причини якої мають змістовий і комунікативно-прагматичний характер, забезпечується, поряд із засобами емотивності, використанням великої кількості пояснень, лексичних повторів та акцентованою орієнтацією на потенційного читача. Подвійна мета науково-популярного тексту – донести до читача пізнавальну інформацію та одночасно захопити його цією інформацією − тягне за собою його полемічність, яка передбачає наявність експресії й оцінності. Експресивні елементи сприяють посиленню аргументованості, полегшують сприйняття і розуміння найбільш складних фрагментів тексту, що містять нові ідеї і поняття. Експресивність – це властивість тексту або частини тексту, що передає зміст зі збільшеною інтенсивністю і має своїм результатом емоційне або логічне посилення. Специфіка експресивності науково-популярних текстів полягає у тому, що вона орієнтована на діалог між адресатом і адресантом у контексті емоційно навантаженого прагматичного впливу. Переклад експресивно забарвленої емотивної лексики та інших емотивів полягає у націленості на максимально повне відтворення засобами мови, поряд із пізнавально-раціональною, й емоційної інформації з метою досягнення аналогічного прагматичного впливу на читача перекладеного тексту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

ГРИШИНА, О. Ю., В. В. ГРИШИНА та О. М. ЮРЧУК. "АРТИСТИЗМ ЯК ОСОБИСТІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИКОНАВЦЯ-ПІАНІСТА". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 192–97. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.29.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті порушується проблема формування артистизму виконавця-піаніста. Актуальність піднятої проблеми зумовлена значенням професійної підготовки митця у художньому вихованні слухацької аудиторії. Автор розглядає феномен артистизму виконавця-піаніста з позицій особистісної потреби його у самовиражен- ні та самовдосконаленні, здатності комунікативного впливу його на слухацьку аудиторію шляхом зовнішнього вираження внутрішнього змісту художнього образу твору. Артистизм музиканта виявляється у його образному мисленні, відчутті внутрішньої свободи, пошуку нестан- дартних рішень у розв’язанні художніх проблем. Невід’ємною складовою частиною виконавського артистизму виконавця-піаніста автор визначає культуру звуковидобування, яскравість, насиченість, тембральне забарвлення, масштабність звуку; вміння музиканта знаходити нові звукові фарби, які відповідають стилю автора музики. На прикладі творчості відомих піаністів-виконавців Ф. Ліста та С. Рахманінова автор ілюструє феноменальні техніки та манери артистичного виконавства піаністів. Визначаючи основні засади формування артистизму, автор спирається на дослідження А. Гаріпової, І. Єргiєва, Н. Кашкадамової, В. Комарова, С. Ожегова, С. Савшинського, котрі визначають різні ознаки артистизму як сукуп- ність виявів сценічної поведінки, що криється у балансі раціонального й емоційного у структурі художнього мис- лення, художніх уподобань У статті пропонуються методи формування виконавського артистизму студента-музиканта, які передбачають глибоку обізнаність у фортепіанному виконавстві, детальне опанування музичного тексту, самостійний вибір емо- ційної канви, власний інтерпретаційний пошук, свободу вибору виконавцем засобів для втілення авторського задуму. Артистизм студента виконавця-піаніста вимагає сценічного натхнення, вільної імпровізації, вміння проде- монструвати кращі риси креативної особистості митця. З цього погляду автор розглядає артистизм як один із голо- вних компонентів музично-виконавської культури, тісно пов’язаної з духовно-естетичною сферою музиканта.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Yaremchuk, L. A., A. S. Kushpit та M. S. Kobrynovych. "Дослідження впливу барвників і термодеревини на експлуатаційні характеристики захисно-декоративних покриттів деревини". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 3 (29 квітня 2021): 89–93. http://dx.doi.org/10.36930/40310314.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано важливий етап технологічного процесу створення захисно-декоративного покриття деревини – забарвлення. Поверхневому забарвленню зазвичай підлягають деталі та вузли, а також меблеві і столярні вироби у зібраному вигляді, під час останньої стадії виготовлення виробів. Унаслідок поверхневого забарвлення виявляється і підкреслюється текстура, притаманна саме цій деревині, імітуються цінні декоративні породи, підсилюється тон забарвлення. Встановлено, що на сьогодні великого застосування набули підфарбовані лакофарбові матеріали та барвники, розчинні в органічних розчинниках. Їх застосування дає змогу уникнути підняття ворсу, яке відбувається під час використання розчинів барвників і протрав. Проте з'ясовано, що основним недоліком поверхневого забарвлення є: невелика глибина проникнення забарвлюючого розчину в деревину, при цьому у процесі експлуатації виробу можливе його часткове або повне видалення. Відомо, що новинкою серед глибинного забарвлення є зміна кольору деревини під дією високої температури. Оброблення деревини під дією температури отримало назву "термооброблення". А деревина, яка підлягала обробленню – "термодеревина". Термодерево є натуральним, абсолютно екологічно чистим, матеріалом. Термодерево – інноваційний продукт сучасних технологій, який отримують у процесі оброблення дерева під дією високої температури (140-240 °С) без застосування хімічних компонентів. Процес термооброблення надає деревині нові властивості: поверхня деревини не пориста, а щільна, що значно знижує здатність дерева вбирати вологу. У процесі термооброблення деревина змінює колір на коричневий відтінок, інтенсивність якого змінюється залежно від температури оброблення. Зміна кольору не поверхнева, а наскрізна, що добре видно на зрізі. Це дає змогу використовувати термодеревину для підлогового покриття. Встановлено, що матеріали та вид оброблення деревини, для зміни її забарвлення, може впливати на експлуатаційні та декоративні показники лакофарбових покриттів під час опорядження. Досліджено вплив різних видів забарвлення деревини на підставі фізико-механічні і декоративні властивості захисно-декоративних покриттів, створених поліуретановим й алкідним лаком, які найчастіше використовують для опорядження меблів і столярних виробів. Визначено, що температура оброблення термодеревини впливає на такі важливі характеристики, як товщина і твердість покриттів, які відповідають за експлуатаційні властивості виробу. Встановлено, що термічне оброблення деревини за температури, вищої ніж 140-160 °С, знижує твердість і товщину плівки лакофарбового покриття. Отримані експериментальні дослідження свідчать про те, що температура оброблення деревини повинна не перевищувати допустимих меж для отримання якісного продукту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

ПАТЕН, Ірина. "«КОВІДНИЙ СИНДРОМ» У МАСМЕДІЙНІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ)". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (11 березня 2022): 122–29. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.16.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено українські та англійські неофраземи періоду пандемії Covid-19 у масмедійному дискурсі. Мета статті – представити фразеологічні інновації української та англійської мов, пов’язані з пандемією Covid-2019, у масмедійних текстах. Поставлена мета зумовлює виконання таких завдань: окреслити своєрідність масмедійного дискурсу, схарактеризувати роль неофразем у медійних текстах, вивчити особливості їхнього функціонування та вживання. З’ясовано, що медійний дискурс є рушійною силою сучасного суспільства, своєрідним інструментом суспільного контролю, ключовим дискурсом, який формує концептуальну картину світу і спричиняє рух суспільної думки. Тож звернення до масмедійного дискурсу уможливлює детальне вивчення динамічних процесів у сучасних мовах. Особливу увагу дослідники приділяють неологізмам у масмедійних текстах, адже слово у засобах масової комунікації впливає на формування світогляду, уявлень, світосприйняття, почуття та поведінку членів суспільства, формує світоглядну масову аудиторію. Доведено, що фразеологічний фонд української та англійської мов постійно оновлюється, переформатовується під впливом екстра- й інтралінгвальних чинників, що вимагає від мовознавців не лише фіксувати нові одиниці, але й аналізувати їх. Неофраземи, створені під час пандемії коронавірусу, яку вважають світовим лихом, характерні в основному для усного та масмедійного мовлення, мови соцмереж. Імовірномовірно, деякі з них залишаться в нашому мовленні та з іншими відтінками й іншим забарвленням. Важливою функцією фразеологічних одиниць у масмедійних текстах визнано здатність конденсувати інформацію, сприяти стисненню тексту, передавати максимум інформації мінімальними мовними зусиллями. Акцентовано увагу на українських та англійських фраземах – свідках 20-х років ХХІ століття, «реперних точках» пандемії Covid-19: соціальна дистанція; ковідна тисяча // self-quarantine; corona holiday. Обгрунтовано, що «коронавірусні» лексичні інновації миттєво народжуються й посідають вагоме місце в нашому мовленні саме завдяки масмедійним текстам, виконуючи при цьому низку функцій – переконання, впливу, навіть маніпуляції. Встановлено, що частотність використання фразеологічних одиниць у масмедійних текстах зумовлена низкою чинників: яскравою репрезентацією змісту, ефективним впливом на реципієнта, емоційністю висловлення. Перспективою нашого дослідження вбачаємо вивчення «ковідної» фразеології у групі слов’янських мов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Даньшина, Т. М., О. М. Петрик та А. В. Руденко. "ЛІТЕРАТУРНА КАЗКА В АСПЕКТІ ПЕРЕКЛАДУ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 69–75. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Наукова студія репрезентує аналіз шляхів перекладу літературної казки й визначення найоптимальніших стратегій збереження експресивного заряду тексту оригіналу. Дослідження проведено на матеріалі твору О. Волкова «Чарівник Смарагдового міста» та його перекладу українською, здійсненого Н. Косенко. У роботі вказано, що текст О. Волкова створений на основі казки американського письменника Ф. Баума «Чарівник країни Оз» з деякими змінами. Проте наголошено, що його варто розглядати в контексті російської традиції перекладу – адаптації (переписування, що включало додавання, розширення й доповнення зі значним ухилом щодо точності й логіки). Розкрито специфічні риси перекладу літературної казки: в основному перекладачі відмовляються від «одомашнення», але й не прагнуть «відчуження», здатного позбавити казку її людино-дидактичної функції. Перекладач змушений дозувати співвідношення відповідників на семантичному, синтаксичному й прагматичному рівнях перекладу; він знаходиться в пошуку якоїсь універсальної стратегії, щоб зробити «чужу» вигадку своєю реальністю, щоб казка зберегла в перекладі своєрідність оригіналу. З’ясовано особливості перекладу емоційно-експресивної лексики. Виявлено, що регулярні відповідники-еквіваленти активно функціонують у тексті казки і становлять більшу частину аналізованих одиниць. Уможливила це велика схожість у лексичному складі і граматичних структурах близькоспоріднених російської і української мов, що підтверджується спільністю походження і близькістю історичних шляхів розвитку. Застосування трансформацій спричинено тим, що емоційно-забарвлене слово не тільки виражає емоції мовця, а й упливає на адресата, викликаючи відповідні емоції й почуття з його боку. Тому в перекладі таких одиниць головне завдання – зберегти емоційно-експресивний компонент значення. Труднощі перекладу аналізованих одиниць полягають насамперед у «тонкощах семантики» й відсутності відповідних засобів вираження в мові перекладу. Транслатеми з емоційно-експресивним компонентом відтворюються, за умови відсутності словникового відповідника чи об’єктивної потреби контексту, в основному функціональними еквівалентами – за допомогою трансформацій-замін. Адекватна передача емоційно-експресивної лексики оригіналу – це один із шляхів вирішення проблеми перекладу літературної казки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Бугайова, Оксана. "СЕМАНТИЧНІ ЛЕКСИКО-СЛОВОТВІРНІ ПОЛЯ В СОЦІАЛЬНІЙ РЕКЛАМІ ЯК ЗАСІБ МОВНОГО ПРОГРАМУВАННЯ". Society. Document. Communication, № 6 (27 червня 2019): 92–105. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-92-105.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті окреслено ряди спільнокореневих слів, які використовують у різних тематичних групах соціальної реклами, визначено роль семантичних лексико-словотвірних полів у досягненні іллокутивної мети соціорекламної комунікації. Як основні методи дослідження застосовано методи аналізу та синтезу на етапі членування текстів соціальної реклами на окремі лексеми з однаковими коренями й групування їх за певними ознаками. Крім того, послуговувалися функційним методом з метою з’ясування ролі сем у текстотворенні відповідно до комунікативної мети й завдань соціальної реклами. Зроблено висновки, що в проблематиці лінгвістики рекламного тексту не можна відділити мовний аспект від психологічного. Аналіз рекламного тексту дав змогу виявити мовні засоби, які використовують рекламісти задля впливу на підсвідомість і свідомість людини. З’ясовано, що не лише лексеми впливають на реципієнта, а й семи, що шляхом повторення створюють ефект психолінгвістичного програмування. Використання споріднених лексем підсилює емотивно-логічний вплив на реципієнта за рахунок повторення в споріднених словах, які відрізняються між собою семантичним наповненням і стилістичним забарвленням, спільної семи. Центри словотвірних полів і, відповідно, самі ряди споріднених слів тематично марковані: у рекламі гармонізації людини як фізичної та духовної цінності пріоритетними є спільнокореневі лексеми зі значенням ризиків для здоров’я та життя людини; у рекламі гармонізації міжособистісних стосунків – безпеки на дорозі та сімейних цінностей; у рекламі гармонізації людини як члена суспільства – поведінки особи як законослухняного громадянина; у рекламі гармонізації ставлення людини до довкілля – небезпеки забруднення навколишнього середовища.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Баклаженко, Юлія. "ЛІНГВІСТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОГО ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 10–16. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-2.

Повний текст джерела

Анотація:

2021-06-22Навчання професійно орієнтованого писемного мовлення як засобу віддаленої комунікації та професіоналізації відіграє сьогодні значну роль у зв’язку з високими вимогами до підготовки фахівців ыз різних галузей знань. У статты розглянуто лінгвістичні передумови навчання англійського професійно орієнтованого писемного мовлення у закладах вищої освіти. Зокрема, окреслено характерні відмінності професійно орієнтованого технічного, академічного та творчого письма як комунікативних актів; визначено екстралінгвістичні й власне мовні риси професійно орієнтованого писемного мовлення, такі як точність викладу, лаконічність, доступне оформлення документа; орієнтованість на аудиторію, граматична, лексична та змістова правильність тексту. Виявлено, що для навчання професійно орієнтованого писемного мовлення важливе врахування таких характерних рис, як використання термінології, точність значення, усталений порядок слів у фразах, використання сталих висловів, застосування слів із вираженим технічним забарвленням, використання складних і складених лексем, утворених за різними моделями, застосування абревіатур, скорочень, пасивних конструкцій, інфінітива, герундія та герундіальних конструкцій, дієприкметника та дієприкметникових конструкцій. Зазначено також труднощі лінгвістичного характеру, із якими стикаються студенти під час написання текстів на професійно-технічну тематику. Проаналізовано загальностилістичнні риси жанру ділового листа, його комунікативну функцію, структурно-композиційну будову, лінгвістичні особливості й відмінності з погляду навчання англійського професійно орієнтованого писемного мовлення в закладах вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Орлик, Світлана. "ПРОПАГАНДА ОБЛІГАЦІЙ ВІЙСЬКОВИХ ПОЗИК В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ НА ШПАЛЬТАХ ГАЗЕТИ «КИЕВЛЯНИН» (1916 р.)". Society. Document. Communication, № 9 (7 вересня 2020): 180–99. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-9-180-199.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто і проаналізовано матеріали, котрі друкувалися на шпальтах газети «Киевлянин» для популяризації серед населення облігацій держаних внутрішніх військових позик у 1916 р. Звернуто увагу на те, що, починаючи з 1916 року, вперше, до підписки облігацій державних внутрішніх позик залучалися широкі маси міського та сільського населення. Тому саме в цей період шпальти місцевих газет рясніли оголошеннями та агітаційними статтями, які популяризували і пропагували випуски облігацій військових позик. Доведено, що в часи Першої світової війни друковані засоби масової інформації відігравали велике значення у формуванні суспільної думки. Усі газетні матеріали поділено на три групи: оголошення, замітки та статті, що дало можливість детально їх проаналізувати та дійти висновку про те, що всі вони мали відверто емоційне забарвлення, надсилали меседжі, котрі мали викликати у суспільства емоційну реакцію, збуджувати патріотичні настрої і спонукати до жертовності та благодійності. Таким чином відбувалася маніпуляція свідомістю читача, коригувалися його бажання, настрої, переконання, підказувався алгоритм подальших дій тощо. Водночас навколо цієї проблеми для пришвидшення прийняття «потрібного» рішення нагнітався загальний фон ситуації – створювався штучний ажіотаж. Встановлено, що деякі оголошення та статті супроводжувалися потужним пропагандистським пресингом, який апелював до патріотичних почуттів населення. До статті додаються повні тексти оголошень, повідомлень і статей з газети «Киевлянин» за 1916 р., що дало можливість наочно розглянути стиль та жанри викладення текстів, дослідити особливості застосування методів пропаганди й агітації у друкованих засобах масової інформації, які широко застосовувалися серед населення для популяризації облігацій державних позик в умовах війни. Тексти документів подаються мовою оригіналу, зі збереженням їхньої стилістики та використанням сучасних правил правопису.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Карпенко, Н. А., та А. П. Кудрявцева. "ВІДТВОРЕННЯ ПРАГМАТИКИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ В АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ ПРОМОВ Г. КЛІНТОН". Лінгвістичні дослідження 2, № 54 (2021): 201–8. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.2.18.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена питанню перекладу фразеологічних одиниць у промовах Г. Клінтон. Схарактеризовано фразеологізми як мовні одиниці, що забезпечують прагматику промов і потребують особливої уваги перекладача, його обізнаності, досвіду та досконалих знань як іноземної мови, так і мови перекладу. У дослідженні виокремлено фразеологічні одиниці в промовах Г. Клінтон, обґрунтовано доцільність використання конкретних способів їх перекладу, що є найбільш доречними для відтворення емоційно-експресивного забарвлення оригінальних текстів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Майструк, Тетяна Сергіївна. "Стилістичні функції англізмів різних семантичних груп у текстах інформаційного стилю". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 3 (20 травня 2009): 87–93. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v3i0.957.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про вживання стилістично забарвленої англійської лексики в текстах інформаційного стилю, визначаються найчастотніші семантичні групи узуальних англізмів та функціонально-прагматичний потенціал. Оказіональні англізми розглядаються як особливий різновид запозичень, які характеризуються більшим експресивним потенціалом, ніж узуальні лексеми, і мають великий вплив на культуру мовлення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Editor, Editor. "ФОРМУВАННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ АЛКІДНОЇ ФАРБУВАЛЬНОЇ КОМПОЗИЦІЇ". Товарознавчий вісник 1, № 12 (27 листопада 2019): 75–88. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-08.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Метою роботи є товарознавча оцінка нових фарбувальних композицій талакофарбових покриттів для деревини листяних порід на основі алкідних смол.Методика. Методологічну базу роботи склали фундаментальні і прикладнідослідження і аналіз лакофарбових матеріалів, які представлені на ринку України, згіднодіючих стандартів. В процесі роботи використовувались матеріали статей та Інтернет- конференцій з даної теми дослідження.Результати. Формування лакофарбових покриттів на деревині листяних порід наоснові фарбувальної композиції відкриває широкий діапазон її застосування з різними зафізико-хімічними властивостями покривними лаками, що забезпечує її універсальність.Попередніми дослідженнями встановлено, що складна будова деревини обумовлюєскладнощі глибокого проникнення фарбувальних речовин у її середину. Під час поверхневогофарбування не можливо забезпечити глибоке проникнення фарбувального складу, максимальнаглибина складає 0,07 - 0,2 мм, що пов’язане із несумірністю розміру частинок фарбника, клітині пор деревини.У результаті застосування раціонально розробленої композиції скорочується чассушіння покриття до 21 хв., що значно відрізняється від поренбейців на основі алкіднихсмол, час сушіння яких складає 180 хв. Ця обставина викликана малим вмістом лаку уфарбувальній композиції. Досягнута раціональна глибина проникнення фарбувальноїкомпозиції у деревину 4,10 мкм, що викликана фізико-хімічними властивостями розчинникаі малим вмістом лаку у фарбувальній композиції.Наукова новизна. Полягає у тому, що визначено раціональні параметри рецептурифарбувального складу на основі алкідних смол для формування лакофарбового покриття надеревині листяних порід з поліпшеними експлуатаційними показниками; визначенооптимальні технологічні параметри нанесення фарбувальної композиції та алкіднихлакофарбових покриттів на деревину листяних порід.Практичне значення. Застосування розробленої алкідної фарбувальної композиціїзабезпечує отримання високоякісних покриттів на деревині листяних порід, виключаючиоперацію проміжного шліфування, поєднуючи операції ґрунтування і фарбування при досить низькій собівартості. Застосування алкідної фарбувальної композиції знижуєшорсткість поверхні забарвленої деревини за рахунок заповнення грунтлаком перерізанихпорожнин клітин, судин, створюючи мікроплівку на поверхні деревної підкладки,закриваючи всі структурні нерівності. Дана композиція рівномірно розподіляється надеревній підкладці, забезпечуючи рівномірність колірного забарвлення, зберігаючи прицьому текстуру деревини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Bayazitov, D. M., N. V. Kresiun, A. B. Buzynovskiy, A. V. Liashenko та O. M. Nienova. "Автоматизована комп’ютерна діагностика апендициту під час лапароскопічного втручання". Klinicheskaia khirurgiia, № 8 (7 вересня 2017): 21. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.08.21.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведене ретроспективне дослідження ефективності діагностики гострого апендициту (ГА) у 137 пацієнтів. За даними гістологічного дослідження запалення червоподібного відростка (ЧВ) виявлене у 105 пацієнтів. Специфічність встановлення діагнозу за шкалою лапароскопічної діагностики (ЛД) становила 81,2%, чутливість – 77,1%. Хибнонегативний діагноз відзначений в усіх пацієнтів за ендолюмінальної форми запалення ЧВ. При застосуванні розробленої інформаційно–технічної системи автоматизованої комп’ютерної діагностики (АКД) за алгоритмами аналізу забарвлення, контуру, текстури лапароскопічного відеозображення поверхні ЧВ специфічність становила 90,6%, чутливість – 89,5%. Частота хибнонегативного діагнозу при застосуванні АКД достовірно менша, ніж за шкалою ЛД.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

ШЕВЧЕНКО, Ольга Костянтинівна. "ЕПІТЕТ ЯК ЕМОТИВНИЙ ЗАСІБ СТВОРЕННЯ ОБРАЗУ КРАЇНИ У ТУРИСТИЧНОМУ РЕКЛАМНОМУ СЛОГАНІ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 128–33. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237865.

Повний текст джерела

Анотація:

Емотивно забарвлені епітети виступають ефективним засобом виразності мови при створенні рекламного образу країни, наголошують на її унікальності, виокремлюють суттєві ознаки, передають високий ступінь туристичної привабливості, деталізують уявлення про туристичні пам’ятки, акцентують увагу на значимих цінностях. Отже, актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення стилістичної складової офіційного туристичного слогану країни, оскільки він є найбільш експресивним видом туристичного рекламного тексту, зокрема основних лексичних і фонологічних засобів експресивної дії епітету в рекламному слогані. Мета дослідження – визначити лексичні, фонологічні і компонентні особливості епітету як засобу створення емотивного образу в офіційному туристичному рекламному слогані країни. Матеріалом для дослідження послугували офіційні туристичні слогани 158 країн світу. Об’єктом нашого дослідження є епітети у туристичних рекламних слоганах країн світу. Предметом дослідження виступають семантико-стилістичні особливості функціонування епітетів у туристичних рекламних слоганах країн світу. У результаті різноаспектного аналізу численних моделей слоганів було зроблено такі висновки: 1) лексику туристичного рекламного слогана характеризує емоційна виразність, бо емоційно-забарвлені слова-епітети формують позитивний образ країни; 2) епітет у рекламному слогані вживають у повторі, разом із контрастним словом, у мовній грі; 3) епітет у рекламному туристичному слогані служить меті переконати реципієнта відвідати запропоноване місце.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Шерман, О. М. "Стилістично забарвлена лексика в тексті правозастосовчого акта: стилістичний та юридичний аспекти (на матеріалах протоколу допиту)". Митна справа, № 3 (2002): 91–92.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Udodenko, O., D. Dovgopoly, and V. Ivanenko. "Dynamics of emotional coloring of texts of venture investor publications in the “Twitter” social network." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, no. 211 (2020): 62–70. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2020/211-4/6.

Повний текст джерела

Анотація:

Venture industry itself is risky, full of surprises and requires attention. Information is a new air, but it can be used in different ways, and sometimes might be harmful for the market. COVID-19 is a perfect example that happened only half a year ago: internet and media were overdosed with materials predicting the future of all VC industry and startups market. Eventually, all this data could influence a company with premature decisions and intensify the crisis. That’s why it is crucially important to define and understand the media landscape. For this purpose, one of the methods of automatized linguistics is being used – sentiment-analysis. During the study, we confirmed the hypothesis of changes in the dynamics of emotional coloring of investors’ publications under the influence of difficult-to-predict events in the long run. The main trends in terms of geography, investment industries, investment stage and average investment were described. In addition, a parallel with 2008 was found, which is another signal of the approaching new economic crisis. The results of the study are of high public importance, as they revealed the problem of the lack of resilience of the industry to emotional shocks and viral spread among participants in the ecosystem. Depending on the studied data sections, investors and founders of startups are able to properly adjust their long-term development strategies.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Гринів, Ярина, та Наталі Романишин. "АНАЛІЗ СТРАТЕГІЇ ОДОМАШНЕННЯ, ЗАСТОСОВАНИЙ В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ МУЛЬТФІЛЬМУ «THE SECRET LIFE OF PETS»". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 219–22. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-49.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлюється поняття аудіовізуального перекладу кінотекстів та особливості перекладу таких текстів українською мовою. Варто відзначити, що переклад фільму займає особливе місце у типології аудіовізуального перекладу. Метою статті є розкриття методики аналізу стратегії одомашнення, застосованої у перекладі мультфільму. Матеріалом дослідження послужив скрипт мультфільму „The Secret Life of Pets” («Секрети домашніх тварин»). У статті розглянуто використання стратегії одомашнення на практиці, проаналізувавши попередньо оригінальні діалоги з англомовного мультфільму „The Secret Life of Pets” та україномовний варіанту. В результаті дослідження в українській версії перекладач надає перекладу діалогів більшої афективності. Отже, найбільша складність у перекладі стилістично забарвленої лексики – це пошук сучасних еквівалентів і часто переклад стилістично-забарвленої лексики залежить від розуміння значення слова в контексті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Maievskyi, K. V. "ОЦІНЮВАННЯ ДЕКОРАТИВНОСТІ МОХОПОДІБНИХ НА ПРИКЛАДІ ПРЕДСТАВНИКІВ БРІОФЛОРИ МІСТА КИЄВА". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 151–57. http://dx.doi.org/10.15421/40250922.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто питання оцінювання декоративності мохоподібних для потреб садово-паркового мистецтва. Проаналізовано наявні методи оцінювання декоративності рослин. На основі методу Котєлової-Виноградової розроблено оригінальну методику комплексного декоративного оцінювання бріофітів. Виділено складові елементи загального оцінювання декоративності кожного бріофіта (декоративність форми росту, забарвлення вегетативної частини, текстура поверхні вегетативної частини, декоративність вегетативної частини у сухому стані, декоративність генеративних органів) та встановлено відповідні коефіцієнти їх значущості. Внаслідок комплексного декоративного оцінювання бріофлори Києва, за розробленою методикою, встановлено, що зі 128 виявлених видів мохоподібних – представники 60 є досить декоративними видами, 52 – задовільно декоративними, 14 – високодекоративними, 2 – низькодекоративними. Розроблену методику комплексного декоративного оцінювання можна застосовувати для оцінювання декоративності інших представників мохоподібних.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Федоренко, О. Д. "Контент-аналіз як метод дослідження впливу демінутивних форматів на емоційно-оцінне забарвлення газетних текстів (на матеріалі молодіжної преси)". Наукові записки Інституту журналістики 13 (2003): 90–96.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Венжинович, Наталія. "Фразеологізми української мови на позначення дій, вчинків, поведінки людини (на матеріалі прози закарпатоукраїнського письменника Мирослава Дочинця)". Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae 65, № 2 (24 лютого 2022): 393–409. http://dx.doi.org/10.1556/060.2020.00031.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена вивченню фраземіки у прозі сучасного закарпатоукраїнського письменника Мирослава Дочинця. Вперше проаналізовано найвагоміші лінгвокультурологічні особливості фразеологічних одиниць на позначення дій, вчинків, поведінки людини, зафіксованих у художніх творах зазначеного автора.Актуальність теми дослідження зумовлена потребою подальшого опрацювання в українському мовознавстві питань, пов’язаних із вивченням індивідуально-авторського фразеовживання, посиленням в україністиці інтересу до діалектної фразеології української мови, відсутністю ґрунтовних досліджень, присвячених вивченню художньої мови зазначеного закарпатоукраїнського прозаїка. З’ясовано, що cаме діалектна фразеологія найкраще відтворює суспільний досвід, звичаї, обряди, особливості менталітету мовців, які проживають на Закарпатті.Відібраний фактичний матеріал опрацьовано за допомогою описового методу для виділення тематичних груп фразеологізмів. Метод контекстуального аналізу використано для з’ясування функціональних і стилістичних можливостей фразем у прозових творах Мирослава Дочинця. Описовий метод уможливив теоретичне узагальнення результатів дослідження, систематизацію дібраного матеріалу. Для уточнення семантики фразем використано метод компонентного аналізу.У матеріалі дослідження виокремлено близько 600 фразеологічних одиниць. Досліджено розвиток фразеологічного значення, що дало змогу встановити, як їхні універсальні закономірності, так і суто національну (регіональну) специфіку. Автор констатує, що фразеологічні одиниці, зафіксовані у художніх творах, мають яскраве експресивно-емоційне та оцінне забарвлення, вони надають тексту образності. Фраземи виразно та влучно характеризують ознаки, дії, які можна застосувати до багатьох конкретних фактів мовлення. Мовний стиль творів – феномен, результат невтомної творчої діяльності письменника.Спостережено, що, характеризуючи персонажів чи їхній стан, Мирослав Дочинець часто використовує компаративні фразеологізми. Вживання фразем допомогло письменнику відтворити колорит рідного краю, розкрити характери, позитивні та негативні вчинки героїв, фізичний та емоційний стан персонажів, яскраво та оригінально відобразити їхнє живе мовлення.Унаслідок проведеного дослідження доходимо висновку, що фразеологічні одиниці, функціонуючи у художніх творах Мирослава Дочинця, виконують важливу інтенсифікаційну роль, зокрема, виступають виразними репрезентантами традицій, звичаїв, побутових реалій, характерних для закарпатців. Авторські видозміни (структурні, образно-смислові) значною мірою розширюють функціональне поле таких висловів.The aim of this paper is to describe the phraseologisms in the prose by the Transcarpathian Ukrainian writer Myroslav Dochynets. The most important linguocultural peculiarities of phraseological units denoting human actions, deeds, and behaviour ﬁxed in the works of arts by the above-mentioned author have been analyzed for the ﬁrst time.The topicality of the study is determined by the need of further elaboration on the issues in Ukrainian linguistics related to the studying individual phraseologisms used by authors of literary works, the increase of interest to dialect phraseology in the Ukrainian language, the lack of thorough studies dealing with texts written by the above-mentioned Transcarpathian Ukrainian prosaist. It has been claimed that it is dialectal phraseology that best of all reproduces the experience, customs, rituals, and mental peculiarities of native speakers living in Transcarpathia.The collected empirical material has been elaborated by means of the descriptive method for distinguishing thematic groups of phraseologisms. The method of contextual analysis has been used for ascertaining functional and stylistic possibilities of phraseologisms in the prose by Myroslav Dochynets. The descriptive method enabled the theoretical generalization of the results achieved in the study and the systematization of the selected material. The method of componential analysis has been used for specifying the meaning of phraseologisms.Approximately 600 phraseological units have been extracted from the empirical material. The development of phraseological meaning has been under investigation, which enabled ascertaining both their universal regularities and national (regional) speciﬁcity. The author claims that phraseologisms ﬁxed in the works of art have a vividly expressed emotional and assessing colouring, lending picturesqueness to the text. Phraseological units characterize signs and actions vividly and neatly, which may be applied to a great number of concrete facts of speech. The style of the works is a phenomenon, the result of the writer’s untiring creative activities.It has been observed that describing characters and their state, Myroslav Dochynets often uses comparative phraseologisms. Their use helped the writer to recall local colouring, to reveal tempers, positive and negative deeds of the characters, physical and emotional state of personages, and vividly and originally express their spoken tongue.As a result of the study, a conclusion is drawn that phraseological units functioning in the works of art by Myroslav Dochynets play an important intensifying role, in particular, they appear as expressive representatives of traditions, customs, and everyday realia typical of Transcarpathians. The author’s modiﬁcations (structural, picturesque, notional) expand the functional ﬁeld of such expressions to a large extent.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Станіслав, О. В. "ЗВʼЯЗНІСТЬ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ У СТРУКТУРІ РЕАЛІСТИЧНОЇ ПРОЗИ: ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ Р. М. ДЮ ГАРА «СІМ’Я ТІБО»)". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 165–69. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-23.

Повний текст джерела

Анотація:

У фокусі нашої наукової розвідки – художнє діалогічне мовлення як форма комунікації, яка традиційно виступає невід’ємною частиною текстової тканини епічного твору, важливий засіб реалізації естетичної, стилістичної функцій тексту, ефективний спосіб творення самохарактеристики персонажів. Предметом нашого розгляду стали синтаксичні структури у структурі діалогів як лінгвокультурологічні виразники художньої картини світу. Проведений нами науковий пошук ґрунтується на дослідженнях В. Кухаренка, який аналізував діалогічне мовлення на лексичному рівні. У результаті узагальнень, на рівні синтаксису ми виокремили три яруси синтаксичних елементів, що становлять мовленнєву партію того чи іншого персонажа. Перший ярус, основу діалогічного мовлення становлять загальнорозмовні, широковживані синтаксичні структури розмовного мовлення. Другий ярус становлять соціально-групові й інші (професійні, гендерні, вікові тощо.) елементи, що визначають суспільне обличчя персонажа та є характерними для певної групи. Над ними надбудовується третій ярус, який відображає неповторну індивідуальність мовленнєвої системи (синтаксису, зокрема) конкретної особи. Як приклади наповнення першого ярусу діалогічного мовлення назвемо: використання простих за структурою синтаксичних конструкцій, еліптичне усічення фрази, зменшення її довжини, різке скорочення вживання дієприкметникових, дієприслівникових зворотів, стягнуті заперечні форми, прямий порядок слів у разі утворення питальних фраз тощо. До другого ярусу ввійшли стилістично забарвленні синтаксичні структури (різного роду повтори, синтаксичний паралелізм, градація, риторичні звертання, риторичні питання, вигуки тощо), незначні порушення синтаксичної норми. До третього – індивідуалізаційного – синтаксичні елементи, що максимально наслідують, імітують усне мовлення, зберігають тон невимушеності, неофіційності, безпосередності, простоти. Проведене дослідження засвідчило, що діалогічне мовлення у структурі художнього тексту реалістичної прози загалом базується на основі першого та другого ярусів синтаксичних елементів. Діалоги літератури реалізму мають здебільшого книжково-літературний характер, підпорядковані законам розвитку літературного письмового мовлення. Обґрунтовано, що у структурі художнього діалогу реалістичної прози зв’язність синтаксичних структур є прямим чи опосередкованим відображенням основних тенденцій антропоцентричної художньої картини світу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

УДОВІЧЕНКО, Г. М., та Г. А. САМОЙЛЕНКО. "ДЕЯКІ МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙ В СУЧАСНОМУ ІНТЕРНЕТ-СПІЛКУВАННІ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 153–59. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.22.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті зазначено, що емоційна сфера людини надзвичайно різноманітна і складна. Емоції відіграють важливу роль у житті людини і тісно взаємоповʼязані із процесами мовлення, комунікації. На мовному рівні емоції трансформуються в емотивність, тобто вербальну / невербальну реакцію людини на подразник. Демонстрація власних емоцій є природньою потребою сучасної людини у процесі комунікації. Для сучасного комуніканта, зокрема користувача соціальних мереж, притаманні різні форми і засоби вираження емоцій: фонетичні, графічні, лексичні, синтаксичні та інші засоби. Автори відзначають, що переважає графічний засіб, спрямований на зорове сприйняття інформації. Основними методами дослідження є теоретичний аналіз і синтез (узагальнення теоретичних відомостей про категорію емотивності, визначальні характеристики інтернет-спілкування), описовий метод (опис особливостей використання лексичних засобів для вираження емоцій), системний аналіз (добір фактичного матеріалу, його систематизація). Доведено, що особливостями віртуального спілкування є: діалогічність, емоційність, особливий авторський характер, співвідношення категорій читач-автор або промовець-слухач, зняття обмежень у часі та просторі, статус учасників зазвичай є рівним, формування загальної картини світу, необмежений вибір мовних засобів. Бажання пережити ті чи інші емоції пояснюється прагненням до емоційного наповнення тексту. Тим більше, що Інтернет цьому сприяє, адже важливою рисою Інтернет-спілкування є поєднання різноманітних стильових елементів, використання розмовних слів та зворотів, елементів мовної гри, використання фразеологізмів тощо. Емотивність є лінгвістичною характеристикою тексту, що здатна викликати емоційний ефект. Вона є результатом передачі емоцій людини за допомогою мовних засобів. Відповідно, будь-які вербальні засоби вираження передають або нейтральні емоції, або ж позитивно чи негативно забарвлені. У результаті дослідження зʼясовано, що у ситуаціях, коли у великому потоці інформації відправнику повідомлення доводиться привернути увагу одержувача, він максимально використовує вплив графічних засобів, доповнюючи ними символічну інформацію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

O.M., Hordii. "USE OF LANGUAGE CORPORA FOR VERIFICATION OF SEMANTICS OF PHRASEOLOGICAL UNITS." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (August 2, 2021): 32–37. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-1-5.

Повний текст джерела

Анотація:

The article considers the potential of corpus linguistics as an empirical method of modern linguistic research, highlights its advantages for phraseological studies and outlines the possibilities of using the Internet as a linguistic corpus Computer-mediated communication demonstrates a peculiar combination of features of oral and written speech, which is explained by specific parameters of the channel and means of communication (electronic text, hypertext, multimedia, interactivity, simultaneousness, variability in the number and explicitness of communicators). The functioning of communicative and expressive phraseology in asynchronous Internet communication is defined as one of the constituents of this mediolect. Phraseological units of this type are considered as a functional field of phraseological expressives and communicatives.The rich illustrative material revealed the wide and often linguistically creative use of the studied phraseological units, including units with pronounced national and cultural specifics, in the modern German-language media space. These units not only embody the background knowledge common to this linguistic community, but also, given the specifics of their meaning and emotional and expressive color, convey a common “background” humor, express the commonality of emotional and evaluative worldview.The phraseological unit Jetzt schlägt’s dreizehn! was chosen for the empirical corpus check. In lexicographic sources, semantic and translational equivalents are based on associations with both “extremity” and danger (symbolic component) with an obvious negative emotional and evaluative semantic component (indignation).The study analyzed 40 contexts of using this unit in online media articles. The lexicographically codified meaning of something transcends all boundaries, causing outrage was found only in 13 cases, in 10 of which there is a double actualization of the idiom meaning (explication of the number thirteen). The number thirteen was associated with a “superstitious” interpretation of it as dangerous in 5 other contexts, but in spite of this, good news was announced. In most of the analyzed case examples (22) the use of Jetzt schlägt’s dreizehn! turned out to be unexpected: the number thirteen is combined with the announcement of a positive event without explication of its symbolic interpretation. The phraseological unit acquires the meaning something incredible becomes possible; the decisive moment has come.Analysis of 40 usage contexts of Jetzt schlägt’s dreizehn! in the messages on the forums confirmed the uncharacteristic creative language use of phraseological expressives and communicatives in asynchronous communication in comparison with the texts of professional journalists. In 35 messages, this unit is used in its lexicographically codified meaning. In 5 cases Jetzt schlägt’s dreizehn! conveys joy, a pleasant surprise and acquires the meaning something incredible becomes possible; the decisive moment has come.The possibility of applying this method in phraseographic projects is argued.Key words: corpus linguistics, Internet-communication, forum, online media, communicative and expressive formulas, ambiguity of idioms. У статті розглядається потенціал корпусної лінгвістики як емпіричного методу сучасних лінгвістичних досліджень, викладаються його переваги для фразеологічних студій і окреслюються можливості використання Інтернету як лінгвістичного корпусу.У комп’ютерно опосередкованій комунікації спостерігається своєрідне поєднання ознак усного й писем-ного мовлення, яке пояснюється специфічними параметрами каналу й засобу комунікації (електронна форма існування тексту, гіпертекст, мультимедійність, інтерактивність, синхронність, варіативність кількості й експліцитності комунікантів). Функціонування в асинхронній Інтернет-комунікації комунікативно-експресивної фразеології визначається як один із конституентів цього медіолекту. Фразеологічні одиниці такого типу розглядаються як функціональне поле фразеологічних експресивів і комунікативів.Багатий ілюстративний матеріал дозволив виявити широке й часто мовнокреативне вживання досліджуваних фразеологічних одиниць, у тому числі одиниць із вираженою національно-культурною специфікою, в сучасному німецькомовному медіапросторі. Ці одиниці не лише втілюють спільні для такої лінгвоспільноти фонові знання, але й з огляду на специфіку їхнього значення та емоційно-експресивне забарвлення передають спільний «фоновий» гумор, виражають спільність емоційно-оцінного світосприйняття.Для емпіричної корпусної перевірки було обрано фразеологічну одиницю Jetzt schlägt’s dreizehn! У лексикографічних джерелах в основі семантичних і перекладних еквівалентів лежать асоціації як із «надмірністю», так і з небезпекою (символьна складова частина) з очевидним негативним емоційно-оцінним семантичним компонентом (обурення).У ході дослідження проаналізовано 40 контекстів вживання одиниці в статтях онлайн-засобів масової інформації. Лексикографічно кодифіковане значення «щось переходить усі межі, викликає обурення» було виявлено лише в 13 випадках, у 10 з яких прослідковується подвійна актуалізація значення фразеологізму (експлікація числа тринадцять). Число тринадцять асоціювалося із «забобонним» тлумаченням його як небезпечного ще в 5 інших контекстах, проте всупереч цьому анонсувалась приємна новина. У більшості проаналізованих корпусних прикладів (22) вживання Jetzt schlägt’s dreizehn! виявилось неочікуваним: число тринадцять поєднується з розповіддю чи анонсуванням позитивної події без експлікації його символьного тлумачення, фразеологічна одиниця набуває значення «неймовірне стає можливим; настав вирішальний момент».Аналіз 40 контекстів вживання Jetzt schlägt’s dreizehn! у повідомленнях на форумах підтвердили нехарактерність мовнокреативного вжитку фразеологічних експресивів і комунікативів в асинхронній комунікації в порів-нянні з текстами професійних журналістів. У 35 повідомленнях ця одиниця вжита у своєму лексикографічно кодифікованому значенні. У 5 випадках Jetzt schlägt’s dreizehn! передає радість, приємну несподіванку й набуває значення «неймовірне стає можливим; настав вирішальний момент».Аргументується можливість застосування такого методу у фразеографічних проєктах.Ключові слова: корпусна лінгвістика, Інтернет-комунікація, форум, онлайн-ЗМІ, фразеологічні експресиви й комунікативи, подвійна актуалізація значення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Біскуб, Ірина, та Анна Данильчук. "ФІЛОСОФІЯ ТА ПОЛІТИКА В КРИТИЧНОМУ АНАЛІЗІ ДИСКУРСУ НОБЕЛІВСЬКОЇ ЛЕКЦІЇ БЕРТРАНА РАССЕЛЛА". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 21–27. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-4.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено критичний аналіз дискурсу Нобелівської промови провідного британського філософа, логіка, письменника, політичного діяча, лауреата Нобелівської премії з літератури 1950 р. Бертрана Расселла. Запропонований критичний аналіз дискурсу виконано із застосуванням нового міждисциплінарного методу, що передбачає виявлення ідеологічного забарвлення дискурсивного фрагмента, залучення ретроспективного огляду системи людських цінностей пост воєнного світу середини ХХ ст. Установлено, що основною комунікативною стратегією дискурсу Б. Расселла є стратегія раціоналізму, завдяки якій він реалізовує власний матеріалістичний світогляд, поєднуючи авторську риторику з логічними аргументами. Доведено, що задля активізації мисленнєвої діяльності слухачів і дотримання стратегії аргументації лектор задіює авторську епізодну автобіографічну та семантичну соціокультурну пам’ять. Запропонований аналіз уможливив виявлення 16 семантичних макропропозицій, що окреслюють головні теми промови. Ідентифіковано ключові поняттями зазначеної промови, до яких належать desire, power та excitement, котрі формують концептуальне ядро лекції. На другому етапі критичного аналізу дискурсу виявлені локальні дискурсивні зміни в лексичній семантиці понять desire, power та excitement, що порівнюються зі словниковими дефініціями. Кількісний аналіз продемонстрував, що найчастотнішим словосполученням промови є love of power, ужитий автором у тексті 16 разів. Зафіксовані невідповідності в значенні понять засвідчують надмірну ідеалізацію їхніх концептуальних значень, яку автор викриває в контексті своєї промови, надаючи їм нових референтних смислів. Установлено, що базовими ідеологіями Бертрана Расселла в його промові були ідеологія матеріалістичного раціоналізму, демократії та пацифізму. Проведений аналіз дав змогу виявити глибинні концептуальні метафори, які сформувались унаслідок концептуального блендингу. Застосування цих метафор дало змогу прямо вказати на глибинні недоліки й приховані низькі бажання людської спільноти, уникаючи засуджень та персональних звинувачень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Макарук, Лариса. "Паралінгвальні графічні компоненти як стилістично марковані засоби інтеракції у сучасному англійському писемному дискурсі". East European Journal of Psycholinguistics 3, № 2 (22 грудня 2016): 61–68. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2016.3.2.mak.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено паралінгвальним графічним компонентам комунікації, які функціонують у сучасному англійському писемному дискурсі. Виокремлені паралінгвальні компоненти поділено на кілька груп на основі виявлених спільних ознак. Серед них – сегментація тексту та інші графічні ефекти; шрифт та колір; непіктографічні та нефотографічні текстові елементи; іконічні мовні елементи (зображення); інші невербальні засоби. Звернуто увагу на структуру, семантику та прагматику окремих елементів, які є складниками означених груп. Обґрунтовано їх специфіку та диференційні ознаки. На основі ілюстративного матеріалу доведено, що використання невербальних компонентів невипадкове, а зумовлене низкою причин, провідними серед яких можна вважати інформаційну революцію та бажання реципієнтів й продуцентів передати та отримати максимум інформації, використовуючи при цьому мінімум семіотичних ресурсів з досить потужним прагматичним потенціалом. Звернуто увагу на те, що паралінгвальні писемні семіотичні ресурси – своєрідні стилістично забарвлені компоненти, здатні миттєво впливати на реципієнтів, змінювати їхню поведінку, спонукати до небажаних та не планованих заздалегідь дій. Окреслено кореляцію вербальних та невербальних компонентів на різних рівнях. Література References Forceville, C. and Urios-Aparisi, E. (ed). (2009). Multimodal Metaphor. Berlin: Mouton deGruyter. Jewitt, C. (ed.) (2009). The Routledge Handbook of Multimodal Analysis. London: Routledge. Kress, G. and Leeuwen, T. Van. (2001). Multimodal Discourse. Bloomsbury Academic. Kress, G. (2010). Multimodality: A Social Semiotic Approach to ContemporaryCommunication. London: Routledge. Kress, G. and Van Leeuwen, T. (2006). Reading Images: The Grammar of Visual Design.London: Routledge.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Бикова, А. А. "ПРАГМАТИКА ЗАПОЗИЧЕНЬ У РАМКАХ ДИСКУРСУ (НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЦИЗМІВ В ІТАЛІЙСЬКІЙ МОВІ)". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 13–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-2.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено питанню функціонально-прагматичної адаптації запозичень у мові-реципієнті. Розглядаються праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, які вивчали процеси асиміляції іншомовних слів у новому мовному середовищі. Лінгвісти до недавнього часу намагалися описати та структурувати запозичення в основному за лексико-семантичними схемами. Але зараз мовознавча наука намагається вийти за рамки класичних досліджень і виокремити прагматичну інформацію про слово, що переплітається із семантичною. Тим більше, що відносно нових запозичень ієрархічність може змінюватися, і прагматична інформація може передувати семантичній, поступово входячи в лексичне значення слова. Індикатором цього явища є в тому числі зміна прагматичного навантаження одного й того ж слова у різних типах дискурсу. Освоєння запозиченої лексики пов’язане із появою специфічних комунікативних моделей, що свідчать про різні етапи адаптації нового слова. Оскільки прагматика розглядає відношення між учасниками комунікації та мовними знаками, то важливим є встановити причини, з яких іншомовні слова потрапляють до різних видів дискурсу. На прикладі італійської мови автор розглядає екстралінгвістичні фактори, що впливають на вибір засобами масової інформації англіцизмів для впливу на свідомість адресата. Створюючи текст, журналісти часто вдаються до маркованої лексики з метою підняти престиж того чи іншого об’єкта дискусії, приховати небажаний контент повідомлення та надати більшої ваги малозначущим явищам у суспільстві. Натомість у комп’ютерному дискурсі англіцизми вживаються передусім для позначення нових термінів та спрощення міжнародного спілкування спеціалістів у галузі інформатики, і тому прагматичний компонент у них практично відсутній. Те ж саме можна сказати і про офіційно-діловий та науковий дискурс. Таким чином, можна зробити висновок, що в італійській мові запозичення з англійської можуть зазнавати змін на рівні прагматичного компоненту лексичного значення, і що стилістичне забарвлення дискурсу є тією необхідною умовою, за якої можливе як набуття додаткового прагматичного значення, так і втрата початкового.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Ковтун, А. А. "МЕТАФОРОТВОРЕННЯ І РЕЛІГІЙНА ЛЕКСИКА В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ УКРАЇНСЬКИХ ДІАСПОРЯН ХХ СТ." Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-17.

Повний текст джерела

Анотація:

Особливості семантичного оновлення релігійної лексики у творах письменників української діаспори ХХ ст., яка, на відміну митців материкової України, мала змогу правдиво відтворювати життя українців та ставлення їх до Бога ‒ це тема, яка до 90-х рр. минулого століття в Україні залишалася поза увагою вітчизняних науковців, тому нині є вельми актуальною. Аналіз лексико-семантичних процесів, що супроводжують метафоротворення з участю найуживанішої релігійної лексики в указаному матеріалі, розкриває кілька специфічних ознак. По-перше, коли є потреба акцентувати на постійній (не тимчасовій) подібності чого- або кого-небудь зі світської та сакральної сфер, частіше обирають метафоротворення (не порівняння). По-друге, у процесі метафоротворення поєднують різнокатегорійні найменування (конкретне й абстрактне, матеріальне й нематеріальне та ін.), що додає висловленням піднесеності, урочистості, святковості, ліризму. Однак кількісно переважає метафорне поєднання однокатегорійних слів (це здебільшого давні, уже закріплені в мові утворення), що, очевидно, є реалізацією наміру письменників спілкуватися з читачами звичними образами. При цьому кожне метафорне перенесення ознак з участю релігійної лексики є експресивно-оцінним. По-третє, досліджувані метафорні деривати можуть виконувати функцію іронійної характеристики чого-небудь або кого-небудь, однак такі вживання превалюють у прямому мовленні художніх персонажів-безвірників, які можуть зневажливо, іноді із сарказмом послуговуватися релігійною лексикою як енантіосемійними елементами. Водночас авторське мовлення виразно відображає збереження українцями релігійної коректності у вживанні сакральних мовних одиниць поза релігійною сферою. По-четверте, діаспоряни вибудовують креативні багатослівні метафорні конструкції, які завжди стилістично забарвлені відтінком урочистості й піднесеності, що притаманно сакральним текстам. Імпліцитність складних метафор віддзеркалює вишуканість авторської думки, інтелект, глибоке розуміння Божих настанов. Креативність діаспорян культивована їх мисленнєвою свободою та високим рівнем духовності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

N.V., Tkachenko. "FUNCTIONS OF ANTHROPONYMS IN THE COLLECTION OF MYKOLA BILOKOPYTOV «AND ETERNAL TIME PASSES SLOWLY…»." South archive (philological sciences), no. 87 (September 29, 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-87-5.

Повний текст джерела

Анотація:

Purpose. The purpose of the research is to analyze the functions of stylistically marked artistic anthroponyms in the satirical and funny works written by M.Bilokopytov (on the material of the collection “And Eternal Time passes slowly...”).Methods. The method of purposeful sampling (collection of actual material for analysis), descriptive (analysis of collected material), method of systematization and classification (division of anthroponyms into groups), statistical (detection of quantitative ratios of proper names in works), and contextual analysis were used to establish functional specificity of anthroponyms.Results. The article examines the pragmatics of anthroponyms in the satirical and funny works written by M.Bilokopytov. We studied the author's peculiar way to use anthroponyms, their variability, frequency, and functions. Both satirical and funny proper names are classified according to their functions, so we were able to distinguish stylistically neutral anthroponyms from stylistically marked artistic ones. The stylistically neutral anthroponyms are represented by the following groups: proper names related to the depicted epoch; first and last names; first names and patronymics; fist name, patronymic and last name; proper names of famous real people. Among the stylistically marked artistic anthroponyms, we can distinguish evaluative-characteristic names and precedent proper ones. We admit that M.Bilokopytov selected quite skillfully anthroponyms in his satirical and funny works showing his sound individual and authorial ingenuity. It is worth paying attention to the proper names in the author’s scope, to be borrowed from the real anthroponymicon. Such anthroponyms refer to specific people around the writer, his personal acquaintances and friends.Conclusions. Thus, the inexhaustible source of the comic in the satirical and funny works written by M.Bilokopytov are precisely the stylistically marked artistic anthroponyms. Most of the names of the characters are expressive and are used by the author as evaluative-characteristic names. They help to characterize the hero, point out his special features.Key words: emotional coloring, stylistically marked artistic anthroponyms, pragmatic potential, satirical and funny works, function. Мета. Метою розвідки є аналіз функційного навантаження літературно-художніх антропонімів сатирично-гумористичних творів М.Білокопитова (на матеріалі збірки «А Вічний Час непоспіхом тече...»).Методи. У роботі використані метод цілеспрямованої вибірки (збирання фактичного матеріалу для аналізу), описовий (аналіз зібраного матеріалу), метод систематизації та класифікації (поділ антропонімів на групи), статистичний (виявлення кількісних співвідношень власних імен у творах), а також застосовано контекстуальний аналіз для встановлення функціональної специфіки антропонімів.Результати. У статті досліджено функційне навантаження антропонімів в сатирично-гумористичних творах М.Білокопитова. Визначено авторські особливості вживання антропонімів, їх варіативність, частотність та функціональне навантаження. Сатирично-гумористичні власні імена класифіковано відповідно до їх функцій, тому було виділено стилістично-нейтральні та стилістично-марковані літературно-художні антропоніми. Зазначено, що стилістично-нейтральні антропоні-ми представлені такими групами: власні імена, що відповідають зображуваній епосі; імена та прізвища; імена та по батькові; прізвища + імена + імена по батькові; власні імена відомих реальних людей. Серед стилістично-маркованих антропонімів виділено оцінювально-характеризувальні та прецедентні власні імена. Антропоніми у сатирично-гумористичних творах М.Білокопитова дібрані досить майстерно, адже для цього потрібна неабияка індивідуально-авторська винахідливість. Варто звернути увагу на власні імена у спадщині письменника, що запозичені автором із реального антропонімікону. Такі антропоніми називають конкретних людей з оточення письменника, його особистих знайомих та друзів.Висновки. Отже, невичерпним джерелом комічного в сатирично-гумористичних текстах М.Білокопитова є саме літературно-художні антропоніми. Більшість імен персонажів експресивні і використовуються автором як оцінювально-характери-зувальні. Вони допомагають схарактеризувати героя, вказують на його особливі риси.Ключові слова: емоційне забарвлення, літературно-художні антропоніми, прагматичний потенціал, сатирично-гуморис-тичні твори, функціональне навантаження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Глуховцева, Катерина, та Ірина Глуховцева. "Фраземіка повісті І. Я. Франка «Перехресні стежки»". Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae 66, № 1 (22 квітня 2022): 29–40. http://dx.doi.org/10.1556/060.2021.00003.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано фраземіку повісті Івана Франка «Перехресні стежки» (118 одиниць) як культурний феномен, з допомогою якого автор відобразив ментальні риси українців, зміг передати психологію дійових осіб, їхній душевний стан. У роботі використано описовий метод вивчення мов-них фактів з його прийомами зовнішньої і внутрішньої інтерпретації. Автори доводять, що центром фраземікону є вислови соматичного культурного коду.Найбільш фразеологічно навантаженими в тексті є слова око (очі) і серце, адже вони входять до складу стійких сполучень слів, з допомогою яких автор передав психологічні особливості погляду комунікантів, внутрішні переживання дійових осіб (їхні хвилювання, стан закоханої людини, без-душність, байдуже ставлення до навколишніх тощо), охарактеризував персонажів за внутрішніми якостями.На периферії залишилися фраземи релігійного, антропного, фітоморфного, предметного, при-роднього коду та морального субкоду. Це пояснюємо активним уживанням у багатьох мовах, зо-крема й українській, в усному та писемному мовленні фразем соматичного коду, а також тим, що соматизми – слова з глибокою й давньою символікою, здатні передати психологічний стан учасників комунікації. Фраземіка повісті І. Франка «Перехресні стежки» має велике значення для реалістично-го змалювання образів, реалізації засад «філософії серця».Лексико-фразеологічні засоби автор використав для відображення особливостей погляду, від-творюючи зовнішні прояви психологізму комунікантів. Це реалізовано шляхом уведення до складу фразем експресивно забарвлених дієслів. Рідше образний конкретизатор око автор уживає у складі фразеологізму, що не пов’язаний з особливостями погляду. Тоді, імовірно, маємо справу з наймену-ваннями, які передають внутрішні прояви психологізму героїв твору.І. Франко віддає перевагу тим фраземам, що мають значний ступінь експресивності, що спонукає його до уведення до складу стійких сполучень слів просторіччя, народнорозмовної лексики тощо. Тому значна частина фраземікону – це узусні вислови. За походженням фраземи, уживані в повісті І. Франка «Перехресні стежки», можна поділити на кілька груп. Першу з них складають фраземи, узяті з усного мовлення, другу – з ремісничої термінології, третю – з літературних джерел. Загалом стійкі сполучення слів, використані в повісті, дали можливість авторові подати експресивно наси-чені характеристики подій, обставин, героїв твору, відтворити мовну специфіку ареалу.The paper analyzes the phraseology in Ivan Franko’s novel Crossroads (118 units) as a cultural phenomenon, through which the author reflected the mental traits of Ukrainians, and was able to convey the psychology of the protagonists, their state of mind. The descriptive method of studying linguistic facts with its methods of external and internal interpretation is used in the work. The authors argue that the centre of the phraseicon is occupied by expressions of the somatic cultural code.The most phraseologically loaded in the text are the words eye (eyes) and heart because they are part of stable combinations of words, through which the author conveyed the psychological characteristics of the communicators, the inner experiences of the protagonists (their excitement, love, indifference to surroundings, etc.) and described the characters by their internal qualities.The phrases of the religious, anthropic, phytomorphic, objective, and natural code as well as the moral subcode remained on the periphery. This is explained by the active use of phrases of the somatic code in oral and written speech in many languages, including Ukrainian, as well as by the fact that somatisms are words with deep and ancient symbolism that can convey the psychological state of communication participants. The phraseology in Ivan Franko’s novel Crossroads is of great importance for the realistic depiction of images and the implementation of the principles of “philosophy of the heart”.The author used lexical and phraseological means to reflect the peculiarities of the view, reproducing the external manifestations of the psychologism of communicators. This is realized by introducing expressively coloured verbs into the phrases. Less often, the author used the figurative concretizer eye as part of a phraseology that is not related to the features of the view. Here, probably, we are dealing with names that convey the inner manifestations of the psychology of the heroes in the work.Ivan Franko preferred the phrases that have a significant degree of expressiveness, which encouraged him to introduce words of common parlance, vernacular vocabulary, and so on into the stable combinations. Therefore, a significant part of the phrasemicon is made up by oral expressions. According to their origin, the phrasemes used in Ivan Franko’s novel Crossroads can be divided into several groups. The first of them consists of phrases taken from oral speech, the second one is from craft terminology, while the third group is from literary sources. In general, the stable combinations of words used in the novel allowed the author to present expressively rich characteristics of events, circumstances, and characters in the work as well as to reproduce the linguistic specificity of the area.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Зайвелєв, Юрій, та Алла Яковлева. "ЗАСТОСУВАННЯ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧІ РОЗПІЗНАВАННЯ ЕМОЦІЙНОГО ЗАБАРВЛЕННЯ ТЕКСТУ". ГРААЛЬ НАУКИ, 28 листопада 2021, 285–87. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.19.11.2021.054.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Mykytiuk, Oksana. "Конотативний зріз термінів шовінізм та фанатизм у публіцистиці Дмитра Донцова". Лінгвостилістичні студії, 20 грудня 2019, 88–100. http://dx.doi.org/10.29038/2413-0923-2019-10-88-100.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано характерне для лінгвальної дійсності явище переходу мовних одиниць одного стилю в інший. З’ясовано, що терміни в публіцистичних текстах Дмитра Донцова отримують конотативне забарвлення завдяки авторським дефініціям, атрибутивним модифікаторам та використанню численних тропів (метафор, антитез, порівнянь). Доведено, що емоційні тексти Трибуна нації є базою для формування державотвірного світогляду та основою в теоретичному осмисленні сучасних суспільно-політичних проблем. Ключові слова: суспільно-політичні терміни, шовінізм, фанатизм, Дмитро Донцов, конотація. Покликання Список використаної літератури Баган, Олег. Актуальна націософія: теоретичні, культурологічні, геополітичні та історіософські аспекти. Львів: Піраміда, 2016. Баган, Олег. Поміж містикою і політикою (Дмитро Донцов на тлі української політичної історії першої половини ХХ ст.). Київ, 2008. Башнянин, Григорій, Мисловський, Петро, Шевчик, Богдан, і Пасічник, Василь. Українська національна ідея: політико-економічний та історико-соціальний аналіз. Львів: Ліга-Прес, 2018. Гомза, Іван. Суспільно-політичні рухи. Київ, 2018. Грицак, Ярослав. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ – ХХ ст. Київ: Генеза, 1996. Донцов, Дмитро. Дух нашої давнини. Львів–Київ: Накладом Юрія Криворучка, 2011. Донцов, Дмитро. Єдине, що є на потребу. Київ: Діокор, 2002. Донцов, Дмитро. Націоналізм. Вінниця: ДП «ДКФ», 2006. Донцов, Дмитро. Хрестом і мечем. Тернопіль: Рада, 2010. Касьянов, Георгій. Теорії нації та націоналізму. Київ: Либідь, 1999. Квіт, Сергій. Дмитро Донцов: ідеологічний портрет. 2-ге вид. Львів: Галицька видавнича спілка, 2013. Короткий оксфордський політичний словник, за ред. І. Макліна, А. Макмілана; пер. з англ.: В. Сидоров, Д. Таращук та ін. Київ: Основи, 2005. Кузик, Петро. Націоналізм і шовінізм у міжнародних відносинах. 2-ге вид. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. Кузик, Петро. Націоналізм та шовінізм у міжнародних відносинах. Автореф. дис. …канд. політ. наук: 23.00.04. Львів, 2004. Лісовий, Василь. Культура – ідеологія – політика. Київ: Видавництво ім. Олени Теліги, 1997. Манелюк, Юрій, і Чубур Наталія. Сучасні ідейно-політичні течії. Київ: КНЕУ, 2010. Микитюк, Оксана. «Суспільно-політична термінологія Дмитра Донцова як основа українських державотвірних традицій». Куньч, Зоряна, Наконечна, Галина, Микитюк, Оксана, Булик-Верхола, Софія, Теглівець, Юлія. Теорія терміна: конкретизація лексико-семантичних парадигм. Львів: Галицька Видавнича Спілка, 2018, с. 67–90. Новоставська, Оксана. «Парадигматичні відношення (синонімія та антонімія) у філософській термінології творів Івана Франка». Українська мова, № 2, 2013, с. 68–75. Паночко, Михайло. «Українська суспільно-політична термінологія кінця ХІХ – початку ХХ ст.: лексикографічний аспект». Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Ів. Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство), № 7, 2017, с. 133–6. Панько, Таміла. Від терміна до системи. Львів, 1979. Панько, Таміла, Кочан, Ірина, і Мацюк, Галина. Українське термінознавство. Львів: Світ, 1994. Сосновський, Михайло. Дмитро Донцов – політичний портрет: З історії розвитку ідеології українського націоналізму. Нью-Йорк–Торонто, 1974. Словник української мови, за ред. І. К. Білодіда. В 11 т. Київ: Наукова думка, 1970–1980. Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. Чугуєнко, Михайло. Формування та розвиток ідеології Дмитра Донцова. Автореф. дис. …канд філософ. наук: 09.00.12. Харків, 1998. Шведа, Юрій. Політичні партії: енциклопедичний словник. Львів: Астролябія, 2005. Coleman, Heather, Hrytsak, Yaroslav, Hundorova, Tamara, Zaitsev, Oleksandr and Shkandrij, Myroslav. A roundtable on Myroslav Shkandrij’s Ukrainian Nationalism: Politics, Ideology, and Literature, 1929–1956. DOI: 10.1080/00085006.2017.1319619.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Забарвлення тексту"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями