Статті в журналах: "Жир тваринний"

1

Romashko, I., U. Drachuk та I. Basarab. "Використання баранячого жиру у виробництві косметичних засобів". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (5 лютого 2017): 140–43. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7528.

Повний текст джерела

Анотація:

Косметична галузь нині розвивається стрімкими темпами. Особливу увагу привертають товари, отримані з натуральної сировини. Для виробництва косметичних виробів використовують різні жирові основи, а саме тваринні, рослинні та мінеральні жири, а також жироподібні речовини. Їх використовують як в чистому, так і в комбінованому вигляді. Тваринні жири є сировиною для виготовлення продукції різного спрямування: харчового, медичного, косметичного, а також технічного. Характерною особливістю кожного жиру є його склад та властивості, що залежать від походження, раціону тварини та її віку. Одним з найбільш поширених компонентів тваринного походження у рецептурах косметичних виробів є ланолін, відомий як шерстяний жир, що отримують під час виготовлення овечої шерсті. Баранячий жир - джерело природного ланоліну - здавна відомий своїми корисними властивостями, особливо курдючний жир, що відрізняється високою чистотою і є цінною харчовою та фармацевтичною сировиною. Курдючний жир - не лише чудовий продукт харчування та лікувальний засіб при застудах чи проблемах із суглобами, а й засіб для підтримання здоров’я і краси шкіри, волосся та нігтів. У статті проаналізовано світовий досвід використання тваринних жирів у косметології. Показано доцільність застосування курдючного жиру у виготовленні косметичних виробів. Завдяки присутності ланоліну, органолептичним та фізико-хімічним характеристикам курдюк можна використовувати як основу для виготовлення косметичних кремів. Це перспективний напрямок для розвитку української косметології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Мамченко, Віталій, Оксана Лавринюк та Вікторія Вечорка. "ОЦІНКА ТЕХНІКИ ГОДІВЛІ СЛУЖБОВИХ СОБАК В УМОВАХ НАВЧАЛЬНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ КІНОЛОГІЇ ПОЛІСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (45) (31 травня 2021): 103–7. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.15.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведена оцінка техніки годівлі службових собак в умовах навчальної лабораторії кінології Поліського національного університету. Аналізуючи звіти лабораторії кінології, слід відмітити, що кількість та породний склад собак за останні 3 роки поступово збільшується і на кінець 2020 року становить: Німецька вівчарка – 10 голів, Середньоазіатська вівчарка – 4, Лабрадор – 4, Самоїд –2, Далматинець – 1 голова. Основу раціону для службових собак займають корми тваринного походження (субпродукти, м'ясо, молоко та молочні продукти, жир тваринний), рослинного походження (крупа вівсяна, ячмінна, пшоно, овочі), морська риба або морепродукти, мінеральні добавки (кісткове борошно, сіль кухонна), вітамінні препарати (тетравіт, катозал). В умовах навчальної лабораторії собаки харчуються двічі на добу – уранці і у вечері, приблизно за 1,5 години до виконання службових обов’язків і через 30-60 хвилин після роботи. Годівля собак залежить від розпорядку доби. Собакам, які охороняють територію у нічні часи годування проводять за 80-120 хвилин до роботи, а зранку після того, як їх зняли з охорони після відпочинку. Напування службових собак без обмежень. Результати дослідження крові доводять нам про те, що всі фізіологічні процеси в організмі тварин відбуваються нормально, без відхилень. При розрахунках економічної ефективності наведені дані говорять про те, що витрати на раціони годівлі тварин у періоді спокою на 2115 гривень менші, ніж у собак, які виконують службові обов’язки. Це пояснюється тим, що тварини, які залучені на охорону об’єктів, територій, витрачають значно більше енергії та потребують підвищену потребу у поживних речовинах (м'ясо, риба).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Kramarenko, D. P., та N. I. Hirenko. "Розробка складу жирової композиції для емульсійної системи з добавками похідних гідробіонтів". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (6 жовтня 2017): 123–27. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8026.

Повний текст джерела

Анотація:

Поліненасичені жирні кислоти можуть надходити в організм із раціоном у різних кількостях, але реалізація їх біологічної дії можлива тільки при дотриманні конкретного співвідношення ω-3 і ω-6 жирних кислот. Співвідношення ω-6:ω-3 у раціоні здорової людини повинне бути 10:1, а для лікувального харчування – від 3:1 до 5:1. Природні рослинні олії й тваринні жири не забезпечують рекомендоване фахівцями співвідношення ω-6 і ω-3 жирних кислот. Авторами статті розроблено склад купажу жирової композиції для емульсійної системи з добавками похідних гідробіонтів, що забезпечують збалансований склад ω-3 і ω-6 кислот. Обрані традиційні для населення України жири - рослинна олія і свинячий жир. Методом лінійного програмування розраховано склад купажу жирової композиції, що забезпечує необхідне для здоров'я людини співвідношення поліненасичених жирних кислот. Методом газорідинної хроматографії визначена відповідність отриманого складу купажу розрахованим значенням. Установлено, що запропонована жирова композиція може бути рекомендована для щоденного й профілактичного харчування населення, оскільки співвідношення поліненасичених жирних кислот ω-6:ω-3 складає 10:1, що повністю забезпечує потреби людського організму в незамінних жирних кислотах. Проведене дослідження вплив добавки емульгатора-стабілізатора - комплексу дистильованих моноглицеридів жирних кислот (Е 471) на температуру плавлення й застигання жирової композиції і отримані формули, що описують ці залежності. Доведене що введення даного емульгатора до складу жирової композиції приводить до підвищення як температури плавлення так і застигання. Визначене що введення Е 471 у кількості до 4…5% у розроблену жирову композицію забезпечує оптимальний інтервал температур застигання й плавлення для засвоєння жирової композиції організмом людини. Розроблена жирова композиція передбачається для використання як жирового компонента емульсійного продукту з добавками похідних гідробіонтів для використання в складі фаршевих і пастоподібних мас.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Ladyka, Volodymyr, Yuriy Sklyarenko, Yuliya Pavlenko та Alyona Malikova. "ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ БУРОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ ЗА β-КАЗЕЇНОМ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (42) (30 листопада 2020): 3–7. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.1.

Повний текст джерела

Анотація:

В останні роки суттєво зросли вимоги до якості молочної продукції, що у свою чергу вимагає використання в селекції генетичних маркерів і пошуку їхнього зв'язку з молочною продуктивністю тварин. Дослідження впливу генотипу корів української бурої молочної породи за бета-казеїном на показники їхньої молочної продуктивності проводили в племінному заводі Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН» Сумського району, Сумської області на поголів’ї української бурої молочної породи. Визначення поліморфізму гена бета-казеїну проводили в генетичній лабораторії Інституту фізіології ім. Богомольця НАН. Молочну продуктивність визначали за щомісячними контрольними доїннями. Вміст жиру та білку в молоці визначали у лабораторії Інституту тваринництва НААН на обладнанні фірми Bently. Тварини з генотипом А1А2 та А2А2 становили майже 90% досліджуваного поголів’я. За результатами досліджень нами встановлено, що тварини з бажаним генотипом А2А2 не поступаються за величиною надою тваринам з гетерозиготним генотипом А1А2 та гомозиготним – А1А1 як за першою, третьою, так і кращою лактаціями. За першою та кращою лактацією за вмістом жиру в молоці тварини з генотипом А2А2 поступалися тваринам інших досліджуваних генотипів, а за вмістом білка в молоці переважали їх. За кількістю молочного жиру корови з бажаним генотипом А2А2 поступалися тваринам з іншими генотипами за першою лактацією, але переважали їх за кількістю молочного білка. За кращою лактацією тварини з генотипом А2А2 переважали інших як за кількістю молочного жиру так і білка. Отримані результати підтверджують раніше отримані нами результати, що використання бугаїв-плідників з генотипом бета-казеїну А2А2 має покращувати господарсько-корисні ознаки нащадків, порівняно з бугаями інших генотипів (А1А2 та А1А1). Це буде сприяти підтриманню бажаного рівня молочної продуктивності та якості молока.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Менчинська, А. А., А. О. Іванюта та О. С. Пилипчук. "ТЕХНОЛОГІЯ МУСОВИХ ПРОДУКТІВ ІЗ ГІДРОБІОНТІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 104–12. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі обґрунтовано доцільність удосконалення технології мусів із креветок. На основі аналізу літературних джерел визначено пріоритетні напрями переробки рибної сировини та розширення асортименту рибних продуктів. Проведено аналіз наявних технологій мусових продуктів із гідробіонтів. Встановлено перспективність виготовлення мусів із риби та ракоподібних. Теоретично обґрунтовано доцільність застосування креветок для створення харчових продуктів із покращеними органолептичними показниками та підвищеною харчовою цінністю. Експериментально підтверджено ефективність комбінування ракоподібних із рибною, тваринною та рослинною сировиною. Розроблено рецептури нових мусів на основі м’яса креветок із додаванням вершкового сиру, вершків, оливкової олії, філе лосося, авокадо, яблук, спецій і прянощів. Проведено дослідження органолептичних, фізико-хімічних показників якості та харчової цінності готової продукції. На основі результатів дослідження встановлено відповідність показників вимогам стандарту. За органолептичними дослідженнями зразки з овочевим доповненням мають кращу органолептичну оцінку, ніж контрольний зразок, найвищий бал отримав зразок № 3. Фізико-хімічні дослідження підтвердили, що вміст солі в розроблених зразках не перевищує норму – 2,5%, усі муси мають відповідну консистенцію. За хімічним складом зразок № 2 має найвищий вміст білка – 18,7%, найвищий вміст жиру спостерігається в контрольному зразку (44%), а найменший – у зразку № 1 (61,57%). Результати досліджень хімічного складу свідчать про високу харчову цінність розроблених мусів. На підставі теоретичних та експериментальних досліджень розроблено технологічну схему виробництва мусів на основі креветок із використанням тваринних і рослинних компонентів. Основними технологічними операціями є попередня підготовка сировини, ретельне подрібнення суміші та фасування готового продукту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Аксьонов, Є. О., O. В. Корх та В. C. Петраш. "ЗАКОНОМІРНОСТІ РОСТУ ТА ФОРМУВАННЯ М’ЯСНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КРОЛІВ М’ЯСНОГО НАПРЯМУ ЗА КОМБІНОВАНОГО ТИПУ ГОДІВЛІ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 6 (22 березня 2020): 13–26. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.13-26.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті висвітлено результати оцінки закономірностей та особливостей росту тварин, формування м’ясної продуктивності та її якості в постнатальний період (у віці 1–30–45–60–90–120–150 діб) у кролів м’ясного напряму продуктивності за комбінованого типу годівлі. Встановлено, що найвища енергія росту тварин простежується в період 90 діб. Так абсолютний приріст у цей період складає 1119,7 грами. Зростання маси новонародженого по відношенню до дорослої тварини у 4–5 місячному віці складає відповідно 45–55 рази. Визначено, що як довжина тулуба, так і обхват грудей за лопатками впродовж всього досліджуваного періоду збільшувалися пропорційно. Так, довжина тулуба у 4 і 5 місячному віці становила 52,0 та 54,1 см, порівняно з місячним віком цей показник збільшився у 1,8 і 1,9 рази. Найбільшою масою в усі вікові періоди характеризується печінка, легені та нирки. Впродовж дослідного періоду частка печінки, відносно маси тулуба, становила від 3,4 до 4,4 %. Дещо менша частка у формуванні ліверу припадає на нирки 0,4-0,6 % та легені 0,4-0,7 %. Встановлено, що найвищим показником зростання всіх частин тулуба характеризувався період від 120 до 150 добового віку. Найвищою інтенсивністю росту за весь період характеризувалися маса вух, шкурки та задніх лап. З народження й до 150 діб їх маса збільшилася у 48,0, 44,2 і 42,5 рази. Слід вказати, що основна частка в формуванні м’ясної продукції належить м’язовій тканині, найбільший її приріст у 3 місяці і складає 75,3 відсотки відносно маси тушки з жиром без голови і ліверу, г. Окрім цього визначено показник забійного виходу. Встановлено, що із збільшенням віку кролів зростає і показник забійного виходу, найвищим він був у 5 місяців і складав відповідно 49 відсотків. Проведено визначення якості м’ясної продукції шляхом дослідження зразків м’яса дослідних кролів за хімічними та технологічними показниками. Результати лабораторних досліджень зразків м’яса кролів у різні періоди вказують на ріст кількості білку та жиру із збільшенням віку. Найбільше значення білку виявлено у 150 добових кролів 20,6 %, жир 6,4 % відповідно. Неоднакова кількість білка і жиру в різні вікові періоди кроленят обумовлюють і відповідне співвідношення між цими частинами м’яса. Найбільша кількість білка на одиницю жиру припадає при забої кроленят в 90 діб і становить відповідно 3,6:1. З технологічних показників, які характеризують тушку і м’ясо визначено вологоутримуючу здатність. Із зростанням віку забою кролів значення цього показника збільшувалося і у 5 місяців він був рівні 61,2 %. Визначено проміри шкурок у різні вікові періоди. Площа шкурки у віці 90 діб становила 1647,4 см² та відносилася до групи великих шкурок і до 120 та 150 добового віку зросла у 1,0 і 1,1 рази, що становило 1720,6 і 1814,0 см². Вихід готової продукції у кролівництві в значній мірі залежить від довжини, ширини і площі шкурки. В результаті проведених досліджень встановлено, що із збільшенням довжини тулуба та обхвату грудей за лопатками відбувалося і збільшення довжини та ширини шкурки

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Chernyavska, Tetyana. "ХАРАКТЕРИСТИКА ЯКІСНОГО СКЛАДУ МОЛОКА КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ БУРОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (42) (30 листопада 2020): 82–86. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовані літературні джерела з вивчення породних особливостей складових молока корів. Досліджені породні особливості вмісту окремих складових молока. Важливим показником, який характеризує якість молока є кількість соматичних клітин в молоці. Доведено, що цей показник є достовірним показником захворювання корів на субклінічний мастит. Це обумовлює, для підвищення конкурентоспроможності молочного скотарства впровадження регулярного моніторингу якісних показників молока. Першочерговим завданням є оцінка тварин вітчизняних порід. Це пояснюється не великою кількістю досліджень. Вирішення цього питання обумовило проведення досліджень на поголів’ї української бурої молочної породи, яке утримується в Державному Підприємстві «Дослідне Господарство агрофірма «Надія» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» Роменського району. Визначення вміст складових молока проводили у випробувальному центрі інституту тваринництва НААН України на обладнанні фірми Bentley. Ми досліджували біохімічний склад молока корів і встановили, що тварини української бурої молочної породи мають достатній вміст жиру та білка в молоці. Встановлена залежність вмісту складових молока від віку тварин. Повновікові тварини переважали за вмістом білка, казеїну, сухої речовини та сухого знежиреного молочного залишку первісток. Середній вміст соматичних клітин в молоці відповідав фізіологічній нормі. Встановлено, що з збільшенням віком у корів збільшується вміст соматичних клітин в молоці. Між окремими якісними показниками молока виявлений зв'язок різного напрямку та рівня достовірності. Позитивний зв'язок встановлений між вмістом в молоці жиру та білка, жиру та сухої речовини, білка та казеїну, білка та сухого знежиреного молочного залишку. також встановлено, що у повновікових тварин сила зв’язку збільшується. Встановлений достовірний негативний кореляційний зв'язок між кількістю соматичних клітин у молоці та вмістом сухого знежиреного молочного залишку і лактози. Подальше вдосконалення української бурої молочної породи повинно бути направлене на підтримання та покращення якісного складу молока.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Bidenko, Volodymyr, Vita Trokhymenko, Valentyna Antoniuk та Pavlo Halytskyi. "ЗМІНИ РАДІОАКТИВНОСТІ МОЛОКА ТА ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ У ГОДІВЛІ КОМПЛЕКСОНАТІВ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ МІДІ, МАРГАНЦЮ, ЦИНКУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (41) (26 жовтня 2020): 24–28. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.2.4.

Повний текст джерела

Анотація:

Відомо, що мікроелементи по відношенню до радіонуклідів можуть виступати у ролі радіоблокаторів останніх, знижуючи їх засвоєння у шлунковому каналі тварин та перехід у продукцію тваринництва. Дослідження проводилися на молочних коровах чорно-рябої породи у господарстві СТОВ «Полісся» Народицького району Житомирської області. Для цього на молочно-товарній фермі було відібрано 15 голів корів, сформованих у три групи по 5 голів у кожній принципом пар-аналогів. Тварини 1-ї контрольної групи отримували господарський раціон до складу якого входили концентровані корми, трава пасовищна, трава підгодівлі. Корови 2-ї та 3-ї дослідних груп крім основного раціону отримували комплексонати мікроелементів міді, марганцю, цинку. Тварини 2-ї групи – комплексонати цинку та марганцю, 3-ї дослідної групи – комплексонати міді, марганцю, цинку. Раціони тварин за вищевказаними мікроелементами доводилися до норми. Досліджено вплив комплексонатів мікроелементів цинку, марганцю, міді на перехід цезію-137 і стронцію-90 в молоко корів і їх продуктивність в зоні радіоактивного забруднення. Встановлено, що використання вищевказаних препаратів знижує перехід цезію-137 в 1,2 – 2 рази і стронцію-90 в 1,5 рази молоко корів при їх щоденному згодовуванні. Крім того введення вищевказаних добавок сприяло підвищенню молочної продуктивності корів 2-ї дослідної групи на 10,6, 3-ї групи, на 6,3%, при Р˃0,05, у порівнянні із продуктивністю тварин 1-ї контрольної групи. Значне збільшення молочної продуктивності корів відмічалося з третього місяця досліду. У молоці корів 2-ї групи спостерігалося збільшення кількості молочного жиру, у тварин 3-ї групи збільшення кількості жиру і білка у порівнянні із молоком корів 1-ї контрольної групи. Вміст жиру і білка у молоці корів 1-ї групи становив – 4,03 і 3,43%, відповідно, у молоці корів 2-ї групи – 4,2 і 3,47%, 3-ї групи – 4,2 і 3,57%, відповідно, при недостовірній різниці. Підгодівля молочних корів комплексонатами мікроелементів міді, марганцю, цинку сприяла збільшення у молоці корів 2-ї групи марганцю, цинку, 3-ї дослідної групи – міді, марганцю і цинку. В організмі тварин 2-ї та 3-ї групи відмічалося покращення імунного статусу за рахунок збільшення у крові кількості еритроцитів, лейкоцитів та лімфоцитів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Кузів, Маркіян, Єлизавета Федорович, Наталія Кузів та Віталій Федорович. "ФОРМА ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ВИМЕНІ ЧОРНО-РЯБОЇ ХУДОБИ РІЗНОЇ СЕЛЕКЦІЇ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (45) (31 травня 2021): 96–102. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено форму і функціональні властивості вимені чорно-рябої худоби голландської, західнонімецької, східнонімецької та української селекції і з’ясовано їх зв’язок з молочною продуктивністю. Встановлено, що серед чорно-рябої худоби голландської селекції 66 % корів мали чашоподібну форму вимені, 22 – ванноподібну і 12 % – округлу, серед західнонімецької – 66, 23 і 11 %, східнонімецької – 71, 22 і 7 % та української селекції – 50, 24 і 26 % відповідно. Найвищим надій відмічено у тварини з чашоподібною та ванноподібною формою молочної залози. З поміж тварин голландській селекції корови з цими формами молочної залози за надоєм, залежно від лактації, переважили особин з округлою формою вимені на 401-1424 кг, західнонімецької селекції – на 1386-2747 кг, східнонімецької селекції – на 546-1396 кг і української селекції – на 167-788 кг при Р<0,05-0,001 у більшості випадків. Серед тварин західнонімецької селекції найвищий вміст жиру в молоці був у корів з чашоподібною формою вимені, а східнонімецької селекції – у корів з округлою формою молочної залози. У тварин голландської та української селекції не виявлено залежності вищеназваного показника від форми молочної залози. Тварини української селекції за добовим надоєм поступалися особинам голландського, східно- і західнонімецького походження на 3,4; 3,1 і 2,0 кг при Р<0,001, а корови голландської та західнонімецької селекції переважали ровесниць східнонімецької селекції на 1,4 (Р<0,001) та 1,1 кг (Р<0,001) відповідно. Коефіцієнт мінливості цієї ознаки знаходився в межах 13,6-19,1 %. Інтенсивність молоковіддачі у корів-первісток зарубіжної селекції становила 1,71-1,75 кг/хв., української селекції – 1,58 кг/хв. Коефіцієнт мінливості інтенсивності молоковіддачі у корів зарубіжної селекції знаходився в межах 15,2-21,9 %, а у тварин вітчизняної селекції він був значно нижчий і становив 6,7 %. Коефіцієнт кореляції між добовим надоєм та інтенсивністю молоковіддачі у корів зарубіжної селекції був від’ємним, статистично вірогідним і коливався від -0,145 (Р<0,05) до -0,238 (Р<0,001), а у тварин вітчизняної селекції – низьким додатнім і становив 0,174. Сила впливу форми вимені на надій корів, залежно від селекції та лактації, коливалася від 7,5 до 22,5, на вміст жиру в молоці – від 0,3 до 12,7 та на кількість молочного жиру – від 8,3 до 23,6 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Чернявська, Т. О., та Н. О. Ізмайлова. "ЯКІСНИЙ СКЛАД МОЛОКА КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 111–16. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.14.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано результати досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців щодо по-родних особливостей якісного складу молока корів. Встановлено, що кожній породі характерні певні особливості вмісту в молоці жиру, білка та інших складових. Велику увагу науковці приділяють дос-лідженню вмісту в молоці соматичних клітин, які є показником захворювання корів на мастит. Тва-рини різних порід мають різні показники їхнього вмісту, а відповідно і стійкість до цього захворю-вання. Тому постійний моніторинг цих ознак – важливий захід, спрямований на підвищення конку-рентоспроможності молочного скотарства. Саме цим і обумовлені наші дослідження на поголів’ї української червоно-рябої молочної породи, яке утримується в ДП «ДГ АФ «Надія» ІСГПС НААН». Якісні показники визначали в лабораторії Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України на обладнанні фірми Bentley. В результаті проведених досліджень встановлено, що тварини української червоно-рябої молочної породи мають низький вміст жиру та білка в молоці, що залежить від віку корів. Корови-первістки поступалися за вмістом білка, казеїну, сухої речовини та сухого знежиреного молочного залишку повновіковим тваринам. Середній вміст соматичних клітин у молоці відповідав фізіологічній нормі. З віком у тварин збільшується вміст соматичних клітин. Між окремими якісними показниками молока встановлений зв'язок різного напряму та рівня достовірності. Позитивний зв'язок встановлений між вмістом у молоці жиру та білка, жиру та сухої речовини, білка та казеїну, білка та сухого знежиреного молочного залишку. З віком сила зв’язку збільшується. Між кількістю соматичних клітин у молоці та вмістом окремих його компо-нентів встановлений достовірний негативний кореляційний зв'язок. Подальше вдосконалення україн-ської червоно-рябої молочної породи повинно бути спрямоване на покращення якісного складу молока.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Андрєєва, Діана Миколаївна, Микола Григорович Повод, Тетяна Василівна Вербельчук та Сергій Петрович Вербельчук. "МОРФОЛОГІЧНИЙ СКЛАД ТУШ ІМУНОКАСТРОВАНИХ ТА НЕКАСТРОВАНИХ СВИНОК З А РІЗНОЇ ПЕРЕДЗАБІЙНОЇ ЖИВОЇ МАСИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (5 січня 2022): 49–54. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.8.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті проведено порівняльну оцінку морфологічного складу туш та співвідношення окремих тканин в ній у імунокастрованих і некастрованих свинок за різної передзабійної живої маси отриманих від помісних свиноматок ірландського ландраса та ірландського йоркшира і кнурів синтетичної лінії MaxGrо. Найбільший вміст м’яса у масі туші 71,8% мали некастровані свинки за передзабійної маси 110 кг, тоді як у інших піддослідних свинок цей показник становив 71,1%. Найбільшу частку жиру у туші 19,2%, мали імунокастровані свинки вагової категорії 130 кг, що на 0,2% більше порівняно з некастрованими свинками такої ж вагової категорії. Найменшу частку жирової тканини виявлено у тушах некастрованих тварин за передзабійної маси 110 кг, що достовірно на 0,8% менше ніж у їх імунокастрованих аналогів. За часткою кісток у тушах піддослідних тварин за обох вагових категорій помічено тенденцію незначного зменшення цього показника у імунокастрованих свинок. Так частка кісток у тушах некастрованих тварин за передзабійної живої маси 110 кг та 130 кг виявилась невірогідно більшою відповідно на 0,1% та 0,2% порівняно з їх імунокастрованими аналогами. Найкраще співвідношення м’яса до кісток мали імунокастровані тварини за передзабійнї живої маси 130 кг. Їх туші мали більше м’язової тканини ніж кісткової в 7,33 рази, що на 0,15 одиниць менше порівняно з їх некастрованими аналогами. У імуно-кастрованих та некастрованих свинок за вагової категорії 110 кг різниці за м'ясо-кістковим співвідношенням не виявлено. М'ясо-сальне співвідношення було кращим у некастрованих свинок за обох вагових категорій. Некастровані тварини за передзабійної маси 110 та 130 кг мали тенденцію до покращення цього співвідношення відповідно на 0,21 та на 0,04 одиниці порівняно з аналогами дослідної групи. Застосування імунної кастрації для свинок не несе в собі негативного впливу на морфологічний склад туш. Більшого впливу на морфологічний склад як некастрованих так і імунокастрованих свинок мала їх передзабійна жива маса. З її збільшенням знижувався вміст кісток та збільшувався вміст жиру, тоді як вміст м’язової тканини залишався практично стабільним.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Козопас, Н. М., та Г. В. Максимюк. "ПОКАЗНИКИ ФЕРТИЛЬНОСТІ ЩУРІВ ТА РІВEНЬ ЛЕПТИНУ В ПЛАЗМІ КРОВІ ЗА УМОВ ВПЛИВУ ВИСОКОКАЛОРІЙНИХ ДІЄТ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (23 лютого 2022): 59–63. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12734.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Вплив ожиріння на плідність чоловіків є предметом багатьох досліджень, а молекулярні механізми, що лежать в основі цього взаємозв’язку, активно вивчає наукова спільнота. Лептин є пептидним гормоном, який в основному синтезується у жировій тканині та підтримує енергетичний гомеостаз організму. Крім того, він активно залучений у регуляцію репродуктивної функції через модуляцію гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі. Ймовірно, лептин можна розглядати як біомаркер, що поєднує метаболічний статус із репродуктивною системою організму. Мета дослідження – оцінити вплив висококалорійних дієт на показники фертильності щурів-самців і рівень лептину в плазмі крові. Методи дослідження. Дослідження було проведено на 30 білих нелінійних щурах-самцях масою 250–300 г, яких поділили на 3 групи по 10 тварин у кожній: щури контрольної групи (КГ) споживали стандартний корм; тварини дослідних груп отримували високожирову дієту (ВЖД) і дієту з високим вмістом жиру та цукру (ВЖЦД) відповідно. Утримували лабораторних тварин на зазначених раціонах протягом 7 тижнів. Після евтаназії щурів проводили їх морфометричні заміри, на основі яких обчислювали індекс Лі, тестикулярний коефіцієнт та коефіцієнт вісцерального жиру. Кров для дослідження забирали з хвостових судин тварин у еппендорфи з гепарином. Отриманий матеріал 5 хв центрифугували при 800 g, після чого відбирали плазму для подальших досліджень. Суспензію сперматозоїдів готували з каудальної частини епідидимісів яєчок. Розраховували загальну кількість статевих клітин та їх рухливість. Життєздатність сперматозоїдів досліджували шляхом їх фарбування флуоресцентним барвником пропідій йодидом. Концентрацію лептину в плазмі крові визначали методом імуноферментного аналізу. Результати й обговорення. Утримування щурів на ВЖД і ВЖЦД протягом 7 тижнів суттєво не позначилося на прирості маси тіла. Індекс Лі незначно відрізнявся між дослідними групами (p=0,59). Однак коефіцієнт вісцерального жиру в групі ВЖЦД був на 40 % вищим порівняно з КГ (p=0,04). Не було виявлено істотної різниці між дослідними групами щодо кількості сперматозоїдів (p=0,72), рухливості (p=0,63) та життєздатності (p=0,87). Дієта з високим вмістом жиру і цукру спричиняла зростання концентрації лептину в плазмі крові щурів на 14 % від вихідних даних (p=0,01). Висновок. Короткострокове перебування на раціоні з високим вмістом жиру і цукру викликає метаболічні зміни, на що вказує значне зростання відносної частки жирової тканини та рівня лептину в плазмі крові.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Підпала, Тетяна, Людмила Стріха, Наталя Шевчук та Євген Зайцев. "ОСОБЛИВОСТІ РЕГРЕСІЙНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ ОЗНАК У КОРІВ ГОЛШТИНСЬКОЇ ПОРОДИ РІЗНОЇ СЕЛЕКЦІЇ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (45) (31 травня 2021): 121–26. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.18.

Повний текст джерела

Анотація:

У процесі дослідження використані загальноприйняті зоотехнічні методи (індивідуальний облік молочної продуктивності, відтворювальної здатності), лабораторні (визначення якісного складу молока), варіаційно-статистичний метод (регресійний аналіз). Матеріалом для дослідження були дані молочної продуктивності та відтворювальної здатності корів двох поколінь голштинської породи німецької (n=362) та української (n=350) селекції. Порівняльним аналізом встановлено, що корови голштинської породи німецької селекції характеризувалися нижчими коефіцієнтами регресії ознак молочної продуктивності, за винятком вмісту білка в молоці, ніж тварини голштинської породи української селекції. Разом з тим, спостерігаємо у них від’ємну регресійну залежність за вмістом жиру в молоці (bД/М = -0,182), що можна пояснити змінами, які відбуваються у процесі пристосування імпортованої худоби до нових технологічних умов експлуатації. У корів голштинської породи української селекції встановлено прямолінійну регресійну залежність ознак молочної продуктивності: надій за 305 днів лактації (bД/М = 0,274), кількість молочного жиру (bД/М = 0,279) і кількість молочного білка (bД/М = 0,258), кількість молочного жиру за лактацію (bД/М = 0,227) і за добу (bД/М = 0,295). Встановлено, що корови голштинської породи німецької селекції, не зважаючи на існування в дещо інших природно-кліматичних і кормових умовах, зберігають не лише високий рівень продуктивних ознак, а й відтворювальну здатність. За результатами регресійного аналізу встановлено наявність прямолінійної залежності як між селекційними ознаками, так і за окремими ознаками у споріднених групах тварин (дочки-матері). Це, в свою чергу, дозволило уточнити результативність селекції при формуванні високопродуктивного стада голштинської породи, яке відбувається шляхом завезення маточного поголів’я і використання бугаїв-поліпшувачів. Порівняльним аналізом коефіцієнтів регресії продуктивних ознак голштинських корів української селекції виявлено, що більше уваги надається підвищенню молочності у тварин і за рахунок цього відбувається збільшення кількості молочного жиру та білка у дочок, що походять від матерів різного рівня продуктивності. За результатами регресійного аналізу встановили, що селекцію молочної худоби голштинської породи на підвищення білковомолочності слід продовжувати, оскільки селекція на жирномолочність значно менше сприятиме збільшенню вмісту білка в молоці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Salohub, A. M. "ВПЛИВ ГЕНОТИПОВИХ ТА ПАРАТИПОВИХ ЧИННИКІВ НА ОЗНАКИ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (38) (30 вересня 2019): 37–43. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.3.6.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження проводилось з метою вивчення впливу генотипових та паратипових факторів на ознаки молочної продуктивності корів української червоно-рябої молочної породи підприємства ТОВ «Мена-Авангард» Чернігівської області. В умовах племінного стада вивчали чотири групи помісних тварин із умовною часткою спадковості голштинської породи: I - <62,5%; ІІ - 62,6-75,0; III - 75,0-87,5 і IV - 87,6 і>. За результатами досліджень помісних груп корів племінного стада української червоно-рябої молочної породи, з різною умовною кровністю голштина, виявлено достовірний вплив спадковості поліпшувальної породи на рівень у них надою молока та вихід молочного жиру в динаміці оцінених лактацій. Надій корів з кожним прилиттям крові поліпшувальної породи відповідно на 12,5 % у межах помісних груп зростав. Так, при порівнянні групи корів з кровністю голштина < 62,5 % з однолітками з кровністю 62,6-75,0 %, перевага склала 301 кг на користь останньої з достовірністю різниці при Р<0,01. Наступне збільшення кровності до 75,0-87,5 % призвело до відповідного зростання надою на 262 кг (Р<0,01), а більш висококровні тварини зі спадковістю голштинської породи вище за 87,6 % переважали попереднє покоління за високодостовірною різницею на 345 кг молока при Р<0,001. Прилиття крові голштинської породи на 25 % призвело до збільшення надою корів-первісток на 908 кг (Р<0,001). Вміст жиру у молоці за рахунок цього прилиття зменшився лише на 0,05 % і не підтвердився достовірністю, тоді як вихід молочного жиру збільшився з високодостовірною різницею на 31,9 кг (Р<0,001). За результатами однофакторного дисперсійного аналізу встановлено, що величина надою та рівень виходу молочного жиру за першу лактацію корів української червоно-рябої молочної породи, відповідно на 5,5-6,2 та 4,7-9,2 % залежать від паратипових чинників (рік і сезон народження та рік і сезон першого отелення), що підтверджується високою достовірністю за критерієм Фішера. Рівень надою і молочного жиру корів за першу лактацію істотно – відповідно на 25,3 та 15,8%, залежать від умовної частки спадковості голштинської породи. Але найвищі показники сили впливу на рівень надою та молочного жиру корів-первісток одержано за величиною комплексного селекційного індексу матері корови (57,1 та 44,7%), середньої племінної цінності матері за надоєм (64,4 та 45,4%) і за молочним жиром (53,5 та 38,9%). З високою достовірністю на показники молочної продуктивності чинять вплив стандартизована племінна цінність батька за величиною надою та молочного жиру (28,3 і 17,8%). Розрахунки свідчать, що дисперсія розвитку ознак надою та молочного жиру корів-первісток зумовлена впливом спадковості бугаїв-плідників використаних ліній і становить відповідно 15,7 і 10,9 %. Критерій достовірності Фішера за цими показниками перевищує поріг третього рівня (P<0,001). Таким чином, встановлено силу впливу умовної кровності голштинської породи, селекційних індексів матерів та батьків корів і ліній батька на рівень надою та вихід молочного жиру, що свідчить про можливість ефективної селекції досліджуваної молочної худоби за добором предків з високою оцінкою за селекційними індексами та племінною цінністю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Чернявська, Тетяна Олексіївна. "ДОСЛІДЖЕННЯ БІОХІМІЧНОГО СКЛАДУ МОЛОКА КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ БУРОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (6 січня 2022): 175–78. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.30.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведений аналіз спеціалізованої літератури з дослідження породних особливостей молочної продуктивності. Вирішенням питання біохімічного складу молока української бурої молочної породи обумовило проведення досліджень на поголів’ї цієї породи, яке утримується в Державному Підприємстві «Дослідне Господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» Сумського району. Визначення вмісту складових молока проводили у випробувальному центрі інституту тваринництва НААН України на обладнанні фірми Bentley. В результаті проведених досліджень встановлено, що як первістки, так і повновікові тварини мали достатній рівень молочної продуктивності з високими якісними показниками молока. За всіма показниками, які регламентовані стандартом породи, вони відповідали цим вимогам. Первістки поступалися повновіковим тваринам як за надоєм, так і за вмістом складових молока. Між окремими показниками існує достовірний кореляційний зв'язок. Встановлено, що із збільшенням віку корів збільшується вміст соматичних клітин в молоці. Між окремими якісними показниками молока виявлений зв'язок різного напрямку та рівня достовірності. Позитивний зв'язок встановлений між вмістом в молоці жиру та білка, жиру та сухої речовини, білка та казеїну, білка та сухого знежиреного молочного залишку. Також встановлено, що у повновікових тварин сила зв’язку збільшується. Встановлений достовірний негативний зв'язок між кількістю соматичних клітин у молоці та вмістом сухого знежиреного молочного залишку і лактози. Подальше вдосконалення української бурої молочної породи повинно бути направлене на підтримання та покращення якісного складу молока.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Fedorovych, Y., V. Fedorovych, N. Mazur, P. Bodnar та S. Fil. "ВПЛИВ СЕРЕДОВИЩНИХ ЧИННИКІВ НА МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (38) (30 вересня 2019): 44–53. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.3.7.

Повний текст джерела

Анотація:

Серед паратипових чинників, що впливають на формування молочної продуктивності корів, особливе місце займають «стадо-рік-сезон», врахування яких закордоном є необхідним для корегування надоїв та інших важливих селекційних ознак. Досліджуючи вплив вищенаведених факторів на формування майбутньої молочної продуктивності корів варто зазначити, що самі по собі ці чинники не можуть безпосередньо впливати на надій, вміст жиру та білка в молоці, однак опосередковано розвиток будь якої кількісної ознаки залежить від умов, які були створені у тому чи іншому році для вирощування молодняку, особливо умов годівлі та утримання. З огляду на зазначене метою наших досліджень було вивчити вплив року та сезону народження і першого отелення на молочну продуктивність корів у високопродуктивних стадах (середній надій на корову близько 10000 кг). Дослідження проведені на коровах стад ТОВ «Велетень» Сумської області (n=1956) та ПАТ «Племзавод “Стєпной”» Запорізької області (n=1981), створених за поглинального схрещування маток української чорно-рябої молочної породи з голштинськими плідниками. На основі ретроспективного аналізу даних зоотехнічного обліку (програма управління молочним стадом «Юніформ-Агрі»), та результатів власних досліджень у корів, отелення яких відбулося у період з 2004 по 2017 рр., вивчали молочну продуктивність, залежно від року та сезону їх народження і отелення. У підконтрольних стадах встановлена міжгрупова диференціація за надоєм корів за першу та вищу лактації, залежно від вищенаведених факторів. В обох господарствах кращими надоями відзначалися первістки, які народилися у 2015 та отелилися у 2017 році, а за вищу лактацію – корови з 2012 роком народження та 2014 роком першого отелення. Порівняння групових середніх у стаді ТОВ «Велетень» засвідчує, що корови весняного сезону народження характеризувалися найвищими надоями за першу лактацію, однак за вищу лактацію більше молока було одержано від особин, які народилися восени. У ПАТ «Племзавод “Стєпной”» вплив сезону народження на надій корів-первісток був більш суттєвим і достовірним. При цьому вищими надоями за обидві досліджувані лактації відзначалися тварини, народжені влітку. За такими важливими селекційними ознаками як вміст жиру та білка в молоці між коровами різних сезонів народження суттєвої різниці не відмічено. Кращими надоями в обох підконтрольних стадах характеризувалися первістки, які отелилися влітку чи восени, за вищу лактацію у ТОВ «Велетень» – тварини з літнім сезоном отелення, а у ПАТ «Племзавод “Стєпной”» – з зимовим. Найсуттєвіший вплив на ознаки молочної продуктивності первісток справляли рік народження (залежно від господарства та ознаки – 1,9–42,5 %) та рік першого отелення (1,6–41,2 %) первісток. Сезон народження та сезон першого отелення значно менше впливав на досліджувані ознаки, що, на нашу думку, пояснюється рівномірним забезпеченням тварин повноцінними раціонами впродовж усього року. Вплив чинника «стадо» на молочну продуктивність первісток хоч і був незначним, проте на мінливість надою, кількість молочного жиру та молочного білка його рівень був високодостовірним.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Patreeva, L. S., T. I. Nezhlukchenko, S. I. Lugovyі, L. O. Strikha та E. M. Zaitsev. "ОЦІНКА РЕАЛІЗАЦІЇ СПАДКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ ГОЛШТИНСЬКОЇ ПОРОДИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1-2(36-37) (1 липня 2019): 87–94. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.1-2.13.

Повний текст джерела

Анотація:

У молочному скотарстві застосовують селекційно-генетичні методи для підвищення продуктивності тварин і формування високопродуктивних стад молочної худоби, що сприяє їх конкурентоспроможності та прибутковості. За умов ринкової економіки ця проблема набуває особливої важливості, оскільки лише такі стада є рентабельними і здатні до виробництва великої кількості якісної продукції. В селекції великої рогатої худоби використовують регресійний аналіз для визначення, наскільки в середньому змінюється величина однієї ознаки при зміні на одиницю міри іншої ознаки. Встановлено, що тварини голштинської породи німецької селекції характеризувалися нижчими коефіцієнтами регресії ознак молочної продуктивності, за винятком вмісту білка в молоці, порівняно з голштинськими коровами української селекції. Спостерігаємо також від’ємну регресійну залежність за вмістом жиру в молоці (bД/М = -0,182). Це можна пояснити змінами, що відбуваються у процесі пристосування імпортованої худоби до нових умов експлуатації. Проведення селекційно-племінної роботи з худобою голштинської породи було спрямовано на підвищення молочності та білковомолочності, оскільки це зумовлено сучасними вимогами молочного бізнесу. Враховуючи важливість білковомолочності, проаналізували регресійну залежність між якісними ознаками. Так, із збільшенням вмісту білка в молоці на 1,0 % жирномолочність в середньому підвищується на 0,102 % у матерів і на 0,531 % у дочок. І навпаки, зі збільшенням вмісту жиру в молоці на 1,0 % білковомолочність в середньому підвищується на 0,024 % у матерів і на 0,083 % у дочок. У результаті порівняльного регресійного аналізу продуктивних ознак голштинських корів української селекції виявлено, що більше уваги надається підвищенню молочності тварин і за рахунок цього відбувається збільшення кількості молочного жиру та білка у дочок, отриманих від матерів різного рівня продуктивності. За результатами регресійного аналізу встановили наявність прямолінійної залежності як між селекційними ознаками, так і за окремими ознаками у споріднених групах тварин (дочки-матері). Виявлено регресійну залежність ознак у дочок і матерів, в групах розподілених за рівнем надою матерів, яка відображає зумовленість продуктивності в їх потомків. Це, в свою чергу, дозволило уточнити результативність селекції при формуванні високопродуктивного стада голштинської породи, яке відбувається шляхом завезення маточного поголів’я і використання бугаїв-поліпшувачів

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Kochuk-Yashchenko, Oleksandr, Dmytro Kucher, Inna Shapran та Mykola Mosiichuk. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНДЕКСНОЇ СЕЛЕКЦІЇ У СТАДІ СИМЕНТАЛЬСЬКОЇ ПОРОДИ ЗА ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (41) (26 жовтня 2020): 47–55. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.2.8.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлені результати відбору корів симентальської породи за вим’я-масо-метричним індексом, який є достатньо надійним і ефективним методом для визначення кращих тварин за масо-метричними параметрами конкретного стада. Корови-первістки симентальської породи, диференційовані за величиною даного індексу, у переважній більшості випадків вірогідно відрізняються між собою за даними показниками. В цілому крупність тварин за основними промірами будови тіла у поєднанні із великою живою масою у межах груп свідчить про формування молочного типу екстер’єру корів-первісток симентальської породи чеської селекції ПП «Галекс-Агро». Доведено, що із підвищенням значення вим’я-масо-метричного індексу у корів відмічається статистично значуща закономірність зростання переважної більшості масо-метричних показників екстер’єру, окрім живої маси та обхвату грудей, де кращими виявилися тварини із середнім значенням екстер’єрного індексу. Загалом, за усіма показниками екстер’єру тварини із середнім та високим значенням даного індексу достовірно переважали ровесниць із низьким значенням. Відхилення від молочного типу у бік подвійної продуктивності спостерігалося за індексом формату, який визначається, як співвідношення навкісної довжини тулуба до висоти у холці. Значення даного індексу варіювало у межах груп від 126,0 до 127,2 %. Лише за даним індексом спостерігалась статистично значуща різниця на користь тварин із високим значенням вим’я-масо-метричного індексу (P<0,05). Зі збільшенням значення екстер’єрного індексу з 10,5 до 23,6 у корів відмічається подовження тривалості лактації на 29,8 днів, збільшення рівня надою за 305 днів лактації на 607 кг, отримано більшу кількість продукції молочного жиру та білка – на 21,3 та 21,7 відповідно, що підтверджено статистично значущою різницею між груповими середніми. Спостерігається математично підтверджений обернений зв’язок погіршення відтворення із зростанням вим’я-масо-метричного індексу у корів. Найкращими показниками відтворення відзначилися тварини з низьким його значенням, найгіршими – із високим. Найбільша сила впливу екстер’єрного індексу спостерігалась на морфологічні властивості вим’я (16,8%), а найменша – на відтворну здатність (1,2). Загалом узагальнена середня сила впливу вим’я-масо-метричного індексу на всі блоки досліджуваних ознак становила 6,5 % і у 47% випадків із загального числа ознак виявилась вірогідною (P<0,05–0,001).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Кушнеренко, В. Г., та Ю. С. Котовська. "Зелені насадження як спосіб зменшення теплового стресу у великої рогатої худоби в умовах змін клімату". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 65–72. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлено проблеми зміни клімату, які безпосеред- ньо стосуються виробництва продуктів тваринництва. Мета – дослідити, яким чином погодно-кліматичні умови впливають на правильний вибір технології розведення й утримання тварин, організації та благоустрою тварин- ницьких ферм і приміщень. Проблема теплового стресу надзвичайно актуальна в регіонах, де погода характе- ризується високою плюсовою температурою та воло- гістю. Таке поєднання негативно впливає на відтворну здатність корів, перебіг тільності та функціональний стан новонародженого молодняку. Методи. За допо- могою загальноприйнятих методик дослідження зоогі- гієнічних показників мікроклімату тваринницьких при- міщень і погодних умов на території ферми доведено спосіб зниження кліматичних ризиків у веденні молоч- ного скотарства, визначено, які потенційні екологічні стресори (температура навколишнього середовища, вологість, теплове випромінювання, швидкість вітру) можуть безпосередньо впливати на функціонування організму тварини, її здоров’я, реалізацію генетичного потенціалу. Незважаючи на те, що біокліматичні умови для повновікової великої рогатої худоби характеризу- ються як комфортні, спостерігається збільшення кілько- сті днів із середнім рівнем теплового стресу. Організм тварини неможливо представити поза навколишнім середовищем і без взаємодії з ним. Сезонні коливання в надоях і якісних показниках молока відбуваються через вплив прямих і непрямих чинників навколишнього середовища. Прямий ефект в основному пов’язаний із впливом високих температур на продуктивність корів, а непрямий – з негативними наслідками дії теплового стресу. Результати. Проведені дослідження дають мож- ливість стверджувати, що зниження температури пові- тря на території тваринницьких підприємств завдяки збільшенню площі зелених насаджень є дієвим спосо- бом запобігання тепловому стресу у тварин. Висновки. Охолодження позитивно впливає на продуктивність і відтворення корів. У його результаті спостерігається покращення показників: збільшується середньорічний надій; покращується конверсія корму; підвищується вміст жиру та білка; зменшується кількість соматичних клітин у молоці; зростає запліднюваність; зменшується смертність телят.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Huculak, Ganna. "ТРИВАЛІСТЬ ЛАКТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ ТА ФІЗІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ КОРІВ ГОЛШТИНСЬКОЇ ПОРОДИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1-2(36-37) (1 липня 2019): 54–57. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.1-2.8.

Повний текст джерела

Анотація:

Характеризуючи продуктивні якості голштинських корів необхідно відмітити явне зростання надою корів від першої до четвертої лактації, а вже на п’ятій лактації спостерігається незначне зниження удою. Так, для корів третьої лактації були вже не характерні удої до 9000 кг молока. У цей же час у тварин четвертої та п’ятої лактацій також не спостерігалися удої до 9000 кг, але й більше 10000 кг за 305 діб лактації те ж не було. У проведених дослідженнях тривалість лактаційного періоду у різновікових корів значно відхилялась від нормативного показника, який становить 305 діб, тобто 10 місяців. Таким чином, навіть за стимуляції синхронізації овуляції на яєчниках корів тривалість лактації перебільшує нормативні показники. Особливо тривалий лактаційний період у неадаптованих первісток, який перевищує норму на 42,9 %. Проте з віком корів лактаційний період хоча і перевищує норму, та все ж помітне незначне його скорочення. Встановлено, що зростання надою корів відбувається від першої до четвертої лактації, а вже на п’ятій лактації спостерігається незначне його зниження, що вказує на деяке фізіологічне виснаження організму. Також про це свідчать показники відношення величини удою до їх живої маси. Так, у голштинських тварин четвертої та п’ятої лактацій відзначається найвищі показники як удою за 305 діб, так і фізіологічної активності організму. За цей період на кілограм живої маси корів приходилося відповідно 15,0 та 16,0 кг секретованого молока, тоді як у тварин першої та другої лактацій цей показник був меншим відповідно на 14,3 і 11,8 %. Близькі та найменші значення показників молочного жиру та білка мали тварини І і ІІІ (контрольної) груп відповідно у першу та третю лактації відповідно 0,5 кг молочного жиру та 0,4 кг молочного білка на одиницю живої маси. Ці значення поступалися показникам коровам ІІ, IV і V груп відповідно у другу, четверту та п’яту, які, в свою чергу, секретували 0,6 кг молочного жиру та 0,5 кг молочного білка на кілограм живої маси. Реалізація генетичного потенціалу голштинськими коровами не є стабільно запрограмованою, оскільки залежить від індивідуальної реакції на умови експлуатації. На фізіологічне виснаження організму за інтенсивної технології експлуатації вказує те, що рівень молочної продуктивності у корів від першого до четвертого отелення зростає, після чого дещо знижується.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Шушман, І. В., П. О. Колесник, Н. О. Колесник, О. В. Русановська та В. В. Чінчева. "ОБІЗНАНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ЗНАНЬ ПАЦІЄНТІВ ЩОДО ФАКТОРІВ ПЕРВИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ РИЗИКІВ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (25 березня 2022): 186–90. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12819.

Повний текст джерела

Анотація:

РЕЗЮМЕ. Метою дослідження стала оцінка рівня обізнаності, основних джерел знань і довіри мешканців Ужгорода та навколишніх сіл щодо факторів первинної профілактики серцево-судинних ризиків. Матеріали і методи. Проведено анонімне анкетування 540 декларованих пацієнтів за допомогою розробленого опитувальника. Результати. Частка опитаних респондентів, що мали надлишкову масу тіла та ожиріння різного ступеня, становила 36 %. Лише 8,3 % із опитаних споживали достатню кількість фруктів/овочів щодня. 7,3 % опитаних мали достатню кількість рибних днів на тиждень у своєму раціоні. В 52,8 % осіб у раціоні переважають тваринні жири і лише 32,8 % опитаних мали достатнє фізичне навантаження протягом тижня. Найважливішою для опитаних нами респондентів щодо факторів первинної профілактики серцево-судинних ризиків була думка сімейного лікаря та родичів. Натомість, основним джерелом знань серед опитаних респондентів були інтернет-ресурси. Висновки. Більшість із опитаних респондентів не вживали достатньої кількості овочів та фруктів, риби, а також мали недостатній рівень фізичної активності, всупереч існуючим доказовим рекомендаціям. Враховуючи значну довіру населення до Інтернет-джерел, важливими є оптимізація та розробка адекватного веб-контенту для пацієнтів стосовно здорового способу життя та профілактики факторів серцево-судинного ризику, що базується на доказових рекомендаціях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Ладика, Володимир Іванович, Юлія Миколаївна Павленко, Юрій Іванович Скляренко, Любов Миколаївна Ладика та Ірина Володимирівна Левченко. "ВПЛИВ ГЕНОТИПУ ЗА БЕТА-КАЗЕЇНОМ НА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ МОЛОКА У ХУДОБИ БУРИХ ПОРІД". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (5 січня 2022): 7–12. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.2.

Повний текст джерела

Анотація:

У племінних стадах худоби лебединської та української бурої молочної порід проведені дослідження, метою яких було вивчити поліморфізм гену бета-казеїну та його вплив на якісний склад молока корів. Проведене генотипування 242 голів великої рогатої худоби вищеназваних порід. Визначення поліморфізму гену бета-казеїну проводили в генетичній лабораторії Інституту фізіології ім. Богомольця. Для проведення алельної дискримінації використовувалась система TagMan@Genotyping та набір праймерів та зондів. Встановлено, що частоти алелів А1 (0,308-0,313) та А2 (0,687-0,692)в локусі гену бета-казеїну у тварин різних порід відрізнялися. Вищою частотою бажаного алелю А2 відрізнялася популяція корів лебединської породи (0,692), а нижчою – української бурої молочної (0,687). Частота алелю А1 була найменшою у корів лебединської породи (0,308), а вищою – української бурої молочної породи (0,313). Відповідно частоти генотипів А1А1, А1А2 та А2А2 в залежності від походження різнилися. Бажаний генотип частіше зустрічався у тварин лебединської порід (51%). Гетерозиготний генотип більшою мірою був притаманний тваринам української бурої молочної породи (45%). Вищою частотою генотипу А1А1 характеризувалися тварини лебединської породи (13%). За даними генетико-статистичного аналізу встановлено надлишок в бета-казеїновому локусі гомозиготних варіантів А1А1 та А2А2. Нестачу гетерозиготного А1А2 виявлено у тварин лебединської породи. Між тваринами різних генотипів виявлена різниця за якісними характеристиками молока. У тварин різних порід вміст окремих компонентів молока змінювався не однаково залежно від генотипу за бета-казеїном, але ця різниця була статистично незначущою. За вмістом жиру та білка в молоці тварини всіх генотипів відповідали стандарту порід. Таким чином можна констатувати, що формування стад з генотипом А2А2 за бета-казеїном не матиме негативного достовірного впливу на продуктивні ознаки корів і таким чином забезпечить збереження високих якісних показників молока худоби стад нового типу. Невелика кількість піддослідних тварин на нашу думку стала однією з причин відсутності достовірної різниці між середніми значеннями вмісту складових молока корів різних генотипів за бета-казеїном.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Усачова, В. Є., В. М. Гиря, Т. М. Рак, А. С. Сябро та І. В. Павлова. "ТЕПЛОСТІЙКІСТЬ СВИНЕЙ РІЗНИХ ПОРІД". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 149–55. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.18.

Повний текст джерела

Анотація:

Тепловий стрес обмежує продуктивність тварин, негативно діє на їхній добробут, впливає на виробництво і завдає значних збитків. Метою досліджень було провести індексну оцінку теплостій-кості та стрестермочутливості свиней різних генотипів, які певною мірою розкривають їх адапта-ційну здатність за умови використанням різних методичних підходів. Встановлено, що за індексом адаптаційної здатності (Іа) відгодівельний молодняк червоно-білопоясої м’ясної (ЧБП) породи має вищий показник порівняно з тваринами породи ландрас на 29,5 % і п’єтрен – на 53,3 %. За коефіціє-нтом теплової уразливості (КТУ) виявлено, що цей генотип найменше піддавався тепловій дії, який достовірно (Р≤0,1) переважав аналогів порід п’єтрен і ландрас, відповідно, на 12,4 і 15,3 %. Тварини цієї породи також мали вищі відгодівельні показники серед дослідних груп. За віком досягнення жи-вої маси 100 кг вони перевершували породи п’єтрен і ландрас відповідно на 11 днів (5,7 %, Р≤0,05) і на 4 дні (2,7 %), за середньодобовим приростом на 73,7 г (9,9 %, Р≤0,01) і 12 г (1,5 %), за витратами корму на 1 кг приросту на 0,22 корм. од. (5,8 %, Р≤0,01) та 0,08 корм. одиниць. Проведена оцінка тварин за розробленим індексним показником стрестермостійкості (Іst) показала, що підсвинки ЧБП породи щонайбільше (71,1 %) мали статус стрестермонейтральних (Іst=4,3) у співвідношенні 2,5 : 1 до стрестермостійких (Іst=15,94) за повної відсутності стрестермочутливих тварин. У дос-лідній групі свиней породи п’єтрен рівень стрестермонейтральних (Ist=3,95) складав 57,1 % і був на 14,2 % менший, ніж стрестермочутливих (Ist=1,73), а стрестермостійкі тварини були відсутні. Серед відгодівельного молодняку породи ландрас зафіксовано однаковий рівень (42,9 %) стрестермо-нейтральних (Ist=2,31) і стрестермочутливих (Ist=1,63), а за індексом стрестермостійкості (Ist=17,42) вони дещо відрізнялися від ЧБП породи. В середньому за генотипами стрестермочутли-вий молодняк порівняно зі стрестермотійким достовірно (Р≤0,01) мав вищу температуру тіла і ча-стоту серцевого скорочення. Виявлено, що усім стрестермочутливим генотипам характерна висока частота скорочення серця під час дії фіксації – 214,8–220,2 ударів/хв., що на 79,9–82,0 ударів/хв. бі-льше від їх стрестермостійких ровесників (Р≤0,001). Водночас стрестермонейтральні тварини мали достовірно нижчі показники серцебиття порівняно зі стрестермочутливими на 27,1 %. У наших до-слідженнях не виявлено взаємозв’язку індексу стрестермочутливості тварин (Іst) з їх відгодівельни-ми якостями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Khmelnychyi, L. M., та D. O. Bardash. "ПОКАЗНИКИ ДОВГОЛІТТЯ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ЗАЛЕЖНО ВІД ЧАСТКИ СПАДКОВОСТІ ГОЛШТИНСЬКОЇ ПОРОДИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(39) (23 грудня 2019): 13–19. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.4.2.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведені дослідження української червоно-рябої молочної породи з вивчення впливу спадковості голштинської породи на тривалість життя та довічну продуктивність корів. Експериментальною базою служила селекційна інформація стада підприємства ТОВ «Млинівський комплекс» Роменської філії Сумської області. Було сформовано сім піддослідних груп помісних корів з урахуванням умовної кровності голштинської породи: I група 25,0%, ІІ – 37,5; ІІІ – 50,0; ІV – 62,5; V – 75,0; VІ – 87,5; та VІІ – 93,75%. У корів з кровністю голштина 25,0% тривалість життя у стаді була найвищою і становила в середньому 2762 дні з використанням тварин 5,3 лактації. З поступовим нарощуванням спадковості голштинської породи тривалість життя корів та кількість використаних лактацій у перших чотирьох групах помісних тварин з кровністю від 25 до 62,5% скорочувалась і склала у корів ІV групи 2481 дні та 4,7 лактації. В подальшому, за використання поглинального схрещування, почалося відчутне скорочення тривалості використання помісних корів. Так, тварини з умовною кровністю голштина 75,0% поступалися групі корів зі спадковістю 62,5% на 218 дні за тривалістю життя та на 0,6 використаних лактацій (Р<0,001). У тварин наступного покоління зі спадковістю голштинської породи 87,5% тривалість життя та кількість лактацій у порівнянні з попереднім (75,0%) знизилась відповідно на 95 днів та на 0,3 лактації. Встановлено прямолінійний зв'язок між умовною кровністю за голштинською породою і надоєм за життя. Зростання спадковості голштинської породи не спричинило у помісних тварин зменшення довічного надою. Так, від групи корів з часткою крові голштина 93,75% було отримано найвищий довічний надій (30856 кг) з перевищенням груп корів решти генотипів на 1734-5605 кг молока з достовірною різницею у порівняннях з помісними генотипами І-ІV груп (Р<0,001), V (Р<0,01) та VІ (Р<0,05). Таким чином, результати досліджень засвідчили залежність довічних показників молочної продуктивності корів української червоно-рябої молочної породи від спадковості голштинської, особливо при поглинальному схрещуванні. Із нарощуванням спадковості голштина довічні надій та вихід молочного жиру корів зростали при незмінному вмісту жиру, проте тривалість життя та кількість використаних лактацій при цьому знижувались.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Voitenko, Svitlana, та Olena Sydorenko. "БІЛОГОЛОВА УКРАЇНСЬКА ПОРОДА ЗА ЧИСТОПОРОДНОГО РОЗВЕДЕННЯ ТА СХРЕЩУВАННЯ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1(44) (29 березня 2021): 55–62. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.1.8.

Повний текст джерела

Анотація:

Методи чистопородного розведення з породою сільськогосподарських тварин дозволяють зберігати породні особливості, закріпляти бажані ознаки родоначальників у потомстві, консолідувати селекційні групи, поліпшувати продуктивність, але на певному етапі роботи з нею виникає проблема інбридингу та зниження рівня продуктивності, які дуже складно вирішити методами внутрішньопородної селекції. Білоголова українська порода великої рогатої худоби наразі відноситься до вітчизняних локальних популяцій, в якій присутні інбредні тварини та яка з огляду на низькі економічно важливі ознаки не може конкурувати не лише з світовими, але й кращими вітчизняними породами. З урахуванням чого пошук способів підвищення господарськи корисних ознак тварин та зниження гомозиготності популяції відноситься до актуальних проблем сьогодення. Дослідження проведені на поголів’ї худобі білоголової української породи в ТОВ «Подільський господар» Хмельницької області. Вивчали вплив бугая та року народження на поліпшення господарськи корисних ознак корів за чистопородного розведення, а також можливість використання ввідного схрещування для зниження рівня інбридингу в стаді та підвищення генетичного потенціалу худоби за основними ознаками добору. Для визначення ефективності залучення корів білоголової української породи до виробництва молока на промисловій основі вивчали результативність їх схрещування з джерсейською породою. Основні селекційні ознаки визначали за матеріалами бази даних системи управління молочним скотарством (СУМС «Інтесел-Орсек») станом на 1 січня 2018 року. Встановлено, що різниця між найвищою та найнижчою величиною надою корів білоголової української породи за першу лактацію 2009-2014 років народження становила 584 кг (Р≤ 0,01), при цьому сила впливу року народження на надій первісток становила 9,4 % (р ≤ 0,001), вміст жиру – 18,0 % (р ≤ 0,001), кількість молочного жиру – 9,4%. З’ясовано, що найвищою молочною продуктивністю за 3 лактації характеризувалися дочки бугаїв Орла UA235 і Сома UA6800085660, але в цілому вплив плідника на продуктивність корів неістотний, оскільки внутрігрупова різниця надою між високопродуктивними та низькопродуктивними дочірніми потомками одного бугая за кожну з трьох лактацій перевищує міжгрупову. Сила впливу бугая на надій первісток становила 3,4%. Доведено, що використання ввідного та промислового схрещування підвищує молочну продуктивність у помісних корів, порівняно до чистопородних і можуть бути застосовані як методи підвищення генетичного потенціалу худоби при виробництві молока на племінній та промисловій основі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Khmelnychyi, Leontiy, Victoria Vechorka, Mykola Shpetnyi, Olga Bordunova, Julia Pavlenko та Victor Opara. "ВІДГОДІВЕЛЬНІ ТА ЗАБІЙНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ РІЗНИХ ВАГОВИХ КАТЕГОРІЙ ДОРОЩЕНИХ У СТАНКАХ НА ПОЛІМЕРНІЙ ТА БЕТОННІЙ ПІДЛОЗІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1 (40) (24 лютого 2020): 3–10. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.1.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджувались відгодівельні та забійні якості свиней різних вагових категорій (100; 110 та 120 кг) дорощених у станках на полімерній та бетонній підлозі. Піддослідні тварини були поставлені на дорощування у приміщення за однотипної системи підтримання мікроклімату, в станках однакової конструкції на частково щілинній підлозі з розрахунку 0,32 м2 на голову. Утримання поросят контрольної групи відбувалось у станку на частково щілинній полімерній підлозі, а їх аналогів дослідної групи здійснювалось у станках на частково-щілинній бетонній підлозі з розміром щілин 15 мм. Вентиляція в обох приміщеннях була негативного тиску і підтримувалась автоматично. Обігрів здійснювався за допомогою водяного опалення вмонтованого в суцільну частину підлоги. Місце відпочинку для поросят становило з розрахунку 0,15 м2 на голову. За результатами досліджень встановлено, що потенціал відгодівельної продуктивності, спричинений кращими умовам утримання в період дорощування, при підвищенні забійної маси нівелюється. Умови утримання під час дорощування поросят мали вплив на реалізацію їх відгодівельних показників, як за живої маси 100, 110, так і за 120 кг. З підвищенням передзабійної живої маси вплив умов утримання поросят на дорощуванні зменшується. Дослідження засвідчили, що умови дорощування поросят у станках із заміною частини підлоги з полімерної на бетонну негативно вплинули на реалізацію потенціалу м’ясної продуктивності. Встановлена тенденція до погіршення всіх забійних якостей у свиней, що дорощувались у станках з використанням ґратчастої бетонної підлоги, а за масою задньої третини напівтуші виявлено вірогідне зниження на 3,6-7,5% при забої за всіх досліджуваних вагових кондицій. В тушах свиней, які утримувались в станках з ґратчастою полімерною підлогою, виявлено більший вміст м’яса і менше жиру порівняно з аналогами, які дорощувались на бетонній ґратчастій підлозі. З підвищенням передзабійної живої маси свиней за обох типів утримання у їхніх тушах знижується вміст м’яса і кісток та збільшується вміст сала.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Admina, Natalia, Tatiana Osipenko, Iryna Filipenko та Oleksandr Admin. "ОЦІНКА БУГАЇВ-ПЛІДНИКІВ ЗА ЕКСТЕР’ЄРНИМ ТИПОМ ТА ЯКІСНИМ СКЛАДОМ МОЛОКА ЇХ ДОЧОК". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1-2(36-37) (1 липня 2019): 42–46. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.1-2.6.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті оцінено бугаїв-плідників за екстер’єрним типом та якісним складом молока їх дочок. Проведені дослідження дозволили диференціювати бугаїв-плідників за екстер’єрним типом будови тіла та вим’я їхніх дочок. За результатами дисперсійного аналізу вплив бугая-плідника на комплекс екстер’єрних ознак, які характеризують вираженість молочного типу корови склав 18,2 %, тулуба – 10,5 %, стан кінцівок/ратиць – 17,3 %, стан морфологічних ознак вим’я – 16,2 % (P>0,95). За ознаками екстер’єру, які характеризують молочний тип корів спостерігалась достовірна мінливість з коливаннями оцінки від 80,1 до 82,9 балів, тулуба – від 80,6 до 82,7 балів. Від бажаного розвитку ознак кінцівок значним чином залежить тривалість господарського використання тварин в сучасних умовах промислової технології утримання. Сама низька оцінка за комплекс ознак кінцівок виявилась у дочок бугая Бессона 393035302 (79,8 бали), а найвища у потомків Чапман 0347903595 – 81,7 бали. Варіативність оцінок за ознаки вим’я становила від 78,7 балів (дочки Ельдорадо 579136891) до 82,3 балів (дочки бугая Чапмана 0347903595) з різницею між цими крайніми варіантами 3,6 балів. Серед бугаїв-плідників української чорно-рябої молочної породи, які використовувалися у ДП ДГ „Гонтарівка”, з найкращим балом за екстер’єрний тип (83,0 балів) виявлено бугая Чапмана 0347903595, дочки якого характеризувалися бажаним розвитком статей будови тіла і вим’я (P>0,95). За допомогою дисперсійного аналізу було визначено ступінь впливу бугаїв-плідників на надій та якісний склад молока їхніх дочок та, зокрема, вміст соматичних клітин. Найбільший добовий надій було отримано від дочок бугая-плідника Ельдорадо 579136891, що на 2,2 кг молока більше ніж від дочок Доміно 1500162599. Найкращий вміст жиру та білку у молоці виявлено у дочок бугая-плідника Бессона 393035302, але й вміст соматичних клітин у них також найвищий, що може свідчити про наявність субклінічного маститу. Сила впливу бугаїв-плідників невисока, хоча присутня генетична схильність тварини до підвищеного вмісту соматичних клітин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Капшук, Н. О. "МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ ЧЕТВЕРТОЇ ЛАКТАЦІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ВІКУ В ЛАКТАЦІЯХ КОРІВ-МАТЕРІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (27 березня 2020): 107–13. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.01.12.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено дослідження реалізації генетичного потенціалу молочної продуктивності голштинсь-ких корів-дочок четвертої лактації, народжених від матерів у першу, другу, третю та четверту лактації. Дослідження проведені на базі промислового комплексу з експлуатації чистопородних голштинських корів Приватного акціонерного товариства «Агро-Союз» Синельниківського району Дніпропетровської області. На комплексі триразове (дворазове перед запуском) видоювання на дої-льній установці типу «Паралель». Тварини забезпечені пасивним моціоном, утримувалися в легкозбі-рних корівниках з відпочинком у боксах, де підстилкою слугує пісок. Технологія експлуатації на про-мисловому комплексі передбачає годівлю тварин загальнозмішаними раціонами консервованих та концентрованих кормів з роздачею на кормовий стіл двічі на добу. Встановлено, що за показниками удою за повну лактацію, тривалістю продуктивного періоду, якісними характеристиками молочної продукції більш продуктивними і стабільними виявились корови-дочки голштинської породи четвер-тої лактації народжені від матерів третьої лактації, у яких показник продукції молочного жиру 644,3 кг та білку – 540,3 кг. Натомість, корови-дочки четвертої лактації, отримані від матерів че-твертої лактації, відзначилися найкращими показниками функціональної активності організму, та-кими як найвищий добовий удій за повну лактацію у яких він становив 49,4 кг, що вказує на їх доста-тньо високий потенціал до синтезу та секреції молока. А також показник кількості фізичного та в перерахунку на 4 % молоко, отриманого за одну добу за 305 днів лактації (кг), що становила 39,4 та 38,5 відповідно. Та за кількістю молока, отриманого на 1 кг живої маси, в перерахунку на 4 % молоко в межах скоригованої лактації (305 діб), яка становила – 18,5 кг. Жива маса тварин у цьому випадку не має прямого впливу на показники молочної продуктивності та функціональну активність лакту-ючого організму. Так, піддослідні корови-дочки чотирьох груп характеризувалися досить високою живою масою, яка коливалася в середньому 626,9 кг. Максимальною живою масою характеризува-лись корови-дочки четвертої лактації, народжені від матерів другої лактації, у яких продуктивні показники були на відносно високому рівні і становили 635,1 кг.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Кочук-Ященко, Олександр, Дмитро Кучер, Валентин Лободзінський та Вадим Голяк. "ГОСПОДАРСЬКИ КОРИСНІ ОЗНАКИ КОРІВ СИМЕНТАЛЬСЬКОЇ ПОРОДИ РІЗНИХ ЛІНІЙНІЙ В УМОВАХ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (45) (31 травня 2021): 88–95. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.13.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлені результати порівняльної оцінки корів-первісток симентальської породи чеської селекції різної лінійної належності за органічного виробництва молока в умовах ПП «Галекс-Агро». Корови-первістки досліджуваних ліній суттєво не відрізняються між собою за живою масою та основними промірами тіла. В цілому корови-первістки симентальської породи стада ПП «Галекс-Агро» характеризуються пропорційною будовою тіла, високоногістю (висота в холці і в крижах відповідно 134,8-135,3 і 141,6-142,1 см), глибокою та добре розвиненою грудною кліткою (глибина грудей та обхват грудей – 73,5-73,8 та 203,4-204,6 см) як в ширину (ширина грудей за лопатками 50,2-50,9 см), так і в довжину (довжина грудей 80,0-80,4 см) з живою масою 610,6-618,3 кг. Корови мають широкий зад, що забезпечує легкість отелень (ширина в клубах та сідничних горбах відповідно 51,2-51,7 і 32,4-32,6 см). Крупність тварин за основними промірами будови тіла у поєднанні із великою живою масою у межах ліній свідчить про формування молочного типу екстер’єру корів-первісток симентальської породи чеської селекції ПП «Галекс-Агро». Основні індекси будови тіла корів всього стада, так і у межах ліній відповідають молочному типу тварин і свідчать про гармонійність та добрий пропорційний розвиток усіх статей. Значних відмінностей між тваринами різних ліній за морфологічними властивостями вим’я не вдалося встановити. Зокрема обхват вим’я коливався від 118,9 до 122,3 см, довжина 38,7 і 40,3 см, ширина 30,1 і 30,6 см, глибина 29,9 і 30,7 см, відстань від дна вим’я до землі 57,2 і 59,8, довжина передніх дійок 6,3 см в усіх групах, задніх – 5,3 і 5,4 см, відстань між передніми дійками 15,4 і 16,2 см, задніми – 8,2 і 8,6 см, боковими – 13,8 і 14,0. Тварини лінії Редада достовірно переважали ровесниць ліній Хоррора та Морелло за більшістю кількісних показників молочної продуктивності, за якісними показниками (вмістом жиру та білка в молоці) вірогідної міжгрупової різниці не було встановлено. Різниця між лініями у 30 % випадків виявилась достовірною. Максимальна різниця за показниками молочної продуктивності спостерігалась між лініями Морелло та Редада, яка у 50 % випадків виявилась достовірною і середній узагальнюючий критерій достовірності Стьюдента становив 1,53. Значення коефіцієнтів фенотипової консолідадаціїї тварин різних ліній характеризуються додатнім значенням і незначною мінливістю. Варто відмітити, що серед усіх блоків досліджуваних ознак у межах ліній від’ємні коефіцієнти фенотипової консолідації виявилися лише у тварин лінії Редада (молочна продуктивність -0,032) та Морелло (індекси будови тіла -0,002).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Марараш, Г. Г., та Л. Д. Борейко. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (22 травня 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.11918.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Артеріальна гіпертензія – найбільш поширена недуга з-поміж усіх серцево-судинних захворювань, від якої страждає близько 31 % усіх дорослих людей на планеті. Результати епідеміологічних досліджень свідчать, що поширеність такого захворювання переважно зумовлена рівнем модифікованих і немодифікованих факторів ризику. Важливе значення надається навчанню пацієнтів. Професійна компетентність медичних сестер дозволяє активно залучати їх до організації сучасних технологій профілактики захворювання, зміцнення здоров’я, освіти, підтримки та тривалого спостереження хворих як частини загальної стратегії покращення контролю за артеріальним тиском. Мета дослідження – обґрунтувати основні заходи профілактики артеріальної гіпертензії шляхом вивчення медичними сестрами ефективності навчання хворих. Матеріали та методи. Для вивчення ролі медичної сестри в підвищенні рівня поінформованості та модифікації факторів ризику в пацієнтів з артеріальною гіпертензію під час роботи навчальної програми з профілактики артеріальної гіпертензії, відібрано 120 осіб, з них: чоловіків – 43,3 %, жінок – 56,7 % віком від 23 до 79 (48,33±12,93) року. Хворих поділили на дві групи: 68 осіб – основна група, пройшли навчання, та 52 – група контролю, не брала участь у навчальній програмі. Усім хворим на початку і через рік спостереження проведено анкетування та клінічне обстеження. Результати дослідження опрацьовано за загальноприйнятими статистичними методами з використанням пакетів комп’ютерних STATISTICA 10 й представлено відповідною кількістю спостережень, відсотками, вірогідною відмінністю р (р<0,05). Результати. Пацієнти, які брали участь у навчальній програмі, покращили свої знання про артеріальну гіпертензію (на 47,07 %) та фактори ризику (на 50,88 %), можливі ускладнення (на 58,82 %), показники артеріального тиску в нормі (на 32,35 %), опанували навички самостійного вимірювання артеріального тиску і підрахунку пульсу (100 %) та ведення щоденника самоконтролю. Повторне анкетування показало вірогідне зростання кількості хворих, які приймають гіпотензивні препарати, зокрема постійно почали приймати 86,76 % пацієнтів і 13,24 % – лише при підвищенні артеріального тиску (АТ), збільшилась прихильність до медикаментозного лікування. У більшості пацієнтів спостерігалась позитивна динаміка щодо зниження рівнів систолічного та діастолічного АТ. У пацієнтів основної групи відмічено нормалізацію маси тіла на 10,29 % (у 7 осіб) та зменшення хворих з надмірною масою тіла (4 особи, на 5,89 %); збільшення осіб з низьким рівнем стресу, що є більшим на 11,76 %, порівняно з показником до навчання; незначний ріст (на 23,5 %) числа хворих, в яких зросла фізична активність; від тютюнокуріння відмовилися 6 осіб; 3 (4,41 %) пацієнти перестали вживати «багато» алкогольних напоїв, 13 осіб (19,12 %) – зменшили вживання, а 16 осіб (23,52 %) відмовились взагалі; обмежили вживання солі 11 осіб (16,18 %), змінили характер свого харчування, на 48,52 % збільшили вживання овочів і фруктів, морської риби – на 41,17 %, а 14 осіб почали менше споживати солоного та гострого, а також обмежили вживання тваринних жирів і збільшили в раціоні ненасичені жири. Висновки. Участь медичної сестри у навчанні пацієнтів сприяла підвищенню інформованості про захворювання, можливі ускладнення, фактори ризику. Важливим є опанування навичками вимірювання артеріального тиску, підрахунку пульсу та ведення щоденника самоконтролю. Навчання підтримує високий рівень мотивації, формує прихильність до лікування, нові психологічні установки, які призводять до зміни поведінки і способу життя, відмови від шкідливих звичок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

I.I., Parfanovych, and Parfanovych A.Ya. "PROVIDING DIAGNOSTIC AND PREVENTIVE MEASURES AGAINST CHILDREN’S VIOLENCE AGAINST ANIMALS." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 95 (August 2, 2021): 62–69. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-95-9.

Повний текст джерела

Анотація:

Purpose. Violence against domestic animals can frequently serve as signs of deviation of child’s development. Precise distinguishing the structure of the technique of preventive work enables children to alter their attitude to animals. Cruelty to the animals determines as a mental disease. International and national legislations are focused on its overcoming. The significance of domestic animals and the development of child had been defined by scientists. The considerable deviations as for treatment of animals demand of timely regulation by the educational process. Methods. Comparative analysis of deviations of children and adults’ attitude to domestic animals enables us to state that opportune prevention of deviations helps to regulate children’s behavior. To define deviations of the attitude to animals, the survey designed on the basis of Ukrainian law on animals’ defense is used. The diagnostic measure may realize for the deeper research diffusion cruelty among the children and adults. Comparative analysis of deviations of children and adults’ attitude to domestic animals enables us to state that opportune prevention of deviations helps to regulate children’s behavior. Diagnostic inspection helps to determine child differentiation without deviations, with considerable deviations and high-risk groups. The preventive and regulation process in direction of regulation attitude to animals is powerful provided it includes variety of work forms, such as: solving problem situation; conversation as for importance of humane attitude to animals; sharing positive associations, memories, observations; fairy tale performing with animals as main heroes; role-playing games; writing an essay; action “Pick up a kitten!” (search and put in an animal shelter); mini-lectures; excursion to the animal shelter; speech of member animal welfare group; psychologist-hour; art exhibition and/or photo-exhibition; training session; rules of conduct with animals. Results. The content, directions, stages, forms and methods of work are distinguished according to the degree of deviation and facilities for educational process at a certain school. The efficiency of the technique is proved by the changes of attitude to domestic animals basing on examining the development of cognitive, psycho-emotional, behavioral spheres of a personality. Conclusions. Summarizing and analyzing the responses of children after the work, we found that, although a small number of people involved in preventive and corrective work, still have significant deviations in relation to animals. Many children remain in an uncertain position in relation to animals, which also requires additional preventive and corrective measures. The cognitive and behavioral sphere of the child is easily corrected in relation to pets and the most difficult – psycho-emotional, which requires long-term preventive influence and development of moral and spiritual qualities of the individual.Key words: children, violence against animals, diagnostic measures, prevention, regulation. Мета. Прояви насильства над домашніми тваринами дуже часто є свідченням відхилень у розвитку дитини. Чітке визначення структури технології профілактичної та корекційної роботи дає можливість корегувати ставлення дітей до тварин, формувати позицію стосовно тварин на гуманних засадах. Жор-стокість у ставленні до тварин визначається як психічне захворювання. На його подолання спрямоване міжнародне й державне законодавство. Науковцями визначено роль домашніх тварин для людини та розвитку дитини. Значні відхилення у ставленні до тварин дітей вимагають вчасного корегування та регулювання виховним процесом.Методи. Для визначення відхилень у ставленні до тварин застосовано опитувальник, питання якого сформовані на основі законодавства про захист тварин від жорстокого ставлення. Порівняльний аналіз ставлення до домашніх тварин осіб дитячого й дорослого віку дає змогу стверджувати, що вчасне попередження відхилень допомагає корегувати розвиток дитини. Діагностичне обстеження допомагає визначити диференціацію дітей без відхилень, із значними відхиленнями та групу ризику. Освітній процес у напрямі корегування ставлення дітей до тварин є ефективним за умови охоплення різних форм роботи, зокрема вирішення проблемних ситуацій; бесіди щодо необхідності гуманного ставлення до тварин; обміну позитивними асоціаціями, спогадами, спостереженнями; постановки казки, героями якої є тварини; рольової гри, твору; акції «Підбери кошеня!» (пошук і влаштування в притулок); міні-лекції; поїздки в притулок для тварин; виступу члена громадської організації з утримання тварин; години психолога; виставки малюнків або/та фотовиставки; тренінгового заняття; правил поведінки з твариною. Результати. Зміст, напрями, етапи, форми й методи роботи визначено відповідно до ступеня відхилень, можливостей навчально-виховного процесу школи. Про результативність роботи свідчить зміна ставлення до домашніх тварин на основі розвитку когнітивної, психоемоційної, поведінкової сфер особистості. Параметричним методом, який засвідчує результативність роботи, запропоновано тестування. Висновки. Узагальнивши та проаналізувавши відповіді дітей після проведеної роботи, ми встановили успішну динаміку в половини дітей, залучених до роботи. Незначна частина осіб із залучених до профілактично-корекційної роботи й далі мають значні відхилення у ставленні до тварин. Деякі діти залишаються на невизначеній позиції у ставленні до тварин, що вимагає тривалого виховного впливу та вжиття додаткових заходів. Коре-гування у ставленні до домашніх тварин легко піддається когнітивна й поведінкова сфери дитини, а найважче – психоемоційна, що потребує тривалого профілактичного впливу та розвитку морально-духовних якостей індивіда.Ключові слова: діти, домашні тварини, гуманність, діагностика, профілактика, корекція, освітній процес, навчальний заклад.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Жир тваринний"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями