Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Жиророзчинні біологічно активні речовини.
Статті в журналах з теми "Жиророзчинні біологічно активні речовини"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-26 статей у журналах для дослідження на тему "Жиророзчинні біологічно активні речовини".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Мельниченко, Н. В. "Біологічно активні речовини деяких представників роду Sorbus L." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, Вип. 4 (2001): 69–70.
Знайти повний текст джерела
2
Шарикіна, Н. І., А. Г. Радівоєвич, М. А. Мунько, С. В. Максюта та Т. А. Бухтіарова. "Сигнальний шлях Hedgehog: від механізмів трансдукції до пошуку протипухлинних засобів". Pharmacology and Drug Toxicology 13, № 3 (22 жовтня 2019): 159–65. http://dx.doi.org/10.33250/10.33250/vol13iss3pp159-165.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено огляд сучасних даних щодо клітинного сигнального шляху Hedgehog, у тому числі за пухлинного росту. Розглянуті основні ланки трансдукції мітогенних сигналів як мішеней для пошуку протипухлинних засобів. Відмічено перші успіхи в цьому напрямі: препарати – Вісмодегіб, Сонідегіб та біологічно активні речовини – GANT 58, GANT 61 та ін., активні за деяких форм злоякісних новоутворень людини.
3
Шарикіна, Н. І., А. Г. Радівоєвич, М. А. Мунько, С. В. Максюта та Т. А. Бухтіарова. "Сигнальний шлях Hedgehog: від механізмів трансдукції до пошуку протипухлинних засобів". Фармакологія та лікарська токсикологія 13, № 3 (22 жовтня 2019): 159–65. http://dx.doi.org/10.33250/13.03.159.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено огляд сучасних даних щодо клітинного сигнального шляху Hedgehog, у тому числі за пухлинного росту. Розглянуті основні ланки трансдукції мітогенних сигналів як мішеней для пошуку протипухлинних засобів. Відмічено перші успіхи в цьому напрямі: препарати – Вісмодегіб, Сонідегіб та біологічно активні речовини – GANT 58, GANT 61 та ін., активні за деяких форм злоякісних новоутворень людини.
4
Грицик, Андрій, та Ксенія Гнатойко. "ХАРАТЕРИСТИКА РОСЛИН РОДУ МИКОЛАЙЧИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У МЕДИЦИНІ". SSP Modern Pharmacy and Medicine 1, № 2 (1 листопада 2021): 1–8. http://dx.doi.org/10.53933/sspmpm.v1i2.27.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотанція
Мета роботи. Морфологічний аналіз деяких видів роду Миколайчики. Аналіз сучасної літератури щодо ботанічної характеристики, хімічного складу, розповсюдження та використання в медицині рослин роду Миколайчики.
Матеріали і методи. В роботі використовували методи патентно-інформаційного пошуку та аналізу даних сучасної літератури. Проводили морфологічне дослідження видів роду Миколайчики.
Результати та обговорення. Згідно із базою даних «The Plant list» до роду Миколайчики відносяться 257 визнаних видів, які поширені на території Євразії, Північної та Південної Америки, Африки та Австралії. Зазвичай миколайчики це дикорослі рослини, проте їх успішно культивують в багатьої країнах. До роду Миколайчики відносяться одно-, дво-, та багаторічні трави, висота яких складає від 40 см до 1,5 м в залежності від виду. Стебло пряме, вгорі розгалужене; квіти дрібні, переважно синіх відтінків; плоди покриті лусочками. На території України широко поширеними є миколайчики плоскі, миколайчики польові та миколайчики приморські.
Деякі види миколайчиків вживають в їжу; використовують як декоративну рослину у флористиці. Рослини роду Миколайчики вміщують різноманітні біологічно активні речовини, що проявляють фармакологічну дію на організм людини, тому в народній медицині миколайчики використовують здавна, як спазмолітичний, потогінний, сечогінний, відхаркувальний засіб.
Висновки. Види роду Миколачики це одно-, дво-, та багаторічні трави родини Зонтичні, які поширені по всій земній кулі. Миколайчики здавна використовують в народній медицині, проте вони не є офіцинальною сировиною, хоча біологічно активні речовини миколайчиків здатні проявляти позитивну фармакологічну дію на організм людини. Насіннєва та сировинна продуктивність миколайчиків є достатньою для промислового культивування. Миколайчики є перспективними лікарськими рослинами та потребують подальшого вивчення для можливості створення нових лікарських засобів.
Ключові слова: миколайчики, eryngium, лікарські рослини, біологічно активні речовини.
5
Кананихіна, О. М., Б. В. Єгоров та Т. М. Турпурова. "ПРОБІОТИЧНІ КОРМОВІ ДОБАВКИ В ГОДІВЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН". Grain Products and Mixed Fodder’s 21, № 4 (29 березня 2022): 25–31. http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v21i4.2250.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено сучасну класифікацію кормових добавок за видами тварин (для свиней, ВРХ, пти-ці); функціональністю (технологічні, смакові, харчові, зоотехнічні, комбіновані); структурі (монокомпонентні,дикомпонентні, трикомпонентні, полікомпонентні, мультикомпонентні); походженням (протеїнові, енергетичні, мінеральні, вітамінні, антибіотики, ферментні препарати, пробіотики, пребіотики, підкислювачі, інгі-бітори плісені та адсорбенти токсинів, комбіновані добавки).Останнім часом в раціоні сільськогосподарських тварин використовуються численні кормові добавки,використання яких не завжди позитивно впливає на якість продукції. Серед кормових добавок природного по-ходження широкого поширення набули пробіотичні добавки. Пробіотики – препарати біологічної дії на основікорисних мікроорганізмів або їх метаболітів, які не завдають шкоди організму тварин і дозволяють вироблятибезпечні харчові продукти. Основний механізм дії пробіотиків полягає у нормалізації складу мікробіоти шлун-ково-кишкового тракту, пробіотичні мікроорганізми також продукують біологічно активні речовини, в томучислі амінокислоти.Представлено класифікацію пробіотиків за поколіннями в залежності від використаних штамів мік-роорганізмів, комбінацій та лікувально-профілактичної дії. В даний час на ринку пробіотиків затребувані ком-біновані препарати. Штами бактерій, що входять в комплексний пробіотик об’єднуються за здатністю про-дукувати різні ферменти, біологічно активні речовини так, щоб вони доповнювали один одного за біологічноюактивністю. Крім того, для отримання нових полікомпонентних біологічно активних препаратів комбінуютькомплекси пробіотиків з пребіотичними препаратами.Проаналізовано пробіотичні продукти – імунобактерин-D, БПС-44, І-Сак, Целобактерин, Лева-бон®Румен Е, «Yea-Sacc1026», «Biomate Plus», Biosprint®, EnzActive, які виготовляє сучасна промисловість, тавикористання їх в годівлі сільськогосподарських тварин та пиці.
6
Lupak, M. I. "The alkaloid-free fraction from Galega officinalis extract prevents." Ukrainian Biochemical Journal 87, no. 4 (August 27, 2015): 78–86. http://dx.doi.org/10.15407/ubj87.04.078.
Повний текст джерела
7
Mykolenko, Svitlana, та Andrey Zaharenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ АМАРАНТОВОГО ТА ЛЬНЯНОГО БОРОШНА НА ЯКІСТЬ ПЕЧИВА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 228–40. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-228-240.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Печиво є популярним харчовим продуктом, проте більшість затяжного, цукрового, здобного печива має знижену біологічну цінність, тому актуальною є розробка печива з використанням біологічно цінної сировини. Постановка проблеми. Борошно є основою рецептури печива, тому застосування амарантового і льняного борошна, багатого на біологічно активні речовини, буде позначатися на споживчих якостях виробів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Застосування амарантового і льняного борошна для виробництва хлібних, борошняних кондитерських виробів, зокрема печива, досить обмежене через погіршення якості продукції. Це унеможливлює достатнє збагачення виробів біологічно активними речовинами, поліпшення їх амінокислотного складу. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Відсутні дослідження сумісного використання амарантового і льняного борошна у виробництві печива з урахуванням особливостей її хімічного складу й технології отримання. Метою роботи є дослідження впливу амарантового і льняного борошна різної якості на споживчі характеристики й біологічну цінність затяжного, цукрового і здобного печива. Виклад основного матеріалу. Амарантове і льняне борошно відрізняються від пшеничного зниженою вологістю, вищою водопоглинальною здатністю і вмістом поживних речовин. Технологія переробки зерна суттєво позначається на вмісті білку, жиру, білості й запаху борошна. Незначне зниження намочуваності печива і поліпшення органолептичних властивостей, амінокислотного складу вказують на доцільність застосування амарантового борошна, особливо тонкодисперсного помелу, для виробництва цукрового і здобного печива при співвідношенні амарантового борошна до пшеничного як 1:1 і 3:5 відповідно. Використання 5 % попередньо гідратованого льняного борошна до маси пшеничного борошна поліпшує якість цукрового і здобного печива на амарантово-пшеничному борошні. Висновки відповідно до статті. Використання амарантового та льняного борошна з прийнятними функціонально-технологічними властивостями позитивно впливає на якість цукрового і здобного печива на розробленій композиційній суміші, підвищує його біологічну цінність.
8
Osokina, N., О. Herasymchuk, and К. Kostetska. "Biologically active substances in cans of black currant berries under complex processing." UKRAINIAN BLACK SEA REGION AGRARIAN SCIENCE 103, no. 3 (2019): 44–51. http://dx.doi.org/10.31521/2313-092x/2019-3(103)-6.
Повний текст джерела
9
Gvozdetska, G. V., M. K. Starchevskyi та A. M. Pryima. "Дослідження хімічного складу води окремих природних джерел курорту Східниця". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 74–77. http://dx.doi.org/10.15421/40290116.
Повний текст джерелаАнотація:
На території Східницького природного родовища налічується 38 джерел мінеральних вод типу "Нафтуся" і понад 17 бурових свердловин з різним фізико-хімічним складом води та ще понад 25 джерел залишаються не вивченими дотепер. Важливою інформацією для ефективного використання мінеральних вод є їхній хімічний склад, умови зберігання, механізми впливу та фізіологічні особливості обмінних процесів у людському організмі. Наведено результати експериментальних досліджень щодо вивчення хімічного складу деяких природних джерел курорту Східниця та зроблено їх порівняльний аналіз. Проведено відбір проб води із окремих таких джерел на території селища міського типу Східниці та підібрано методики дослідження їхнього хімічного складу згідно з вимогами Держстандарту. Експериментально визначено органолептичні показники окремих малодосліджених природних джерел курорту Східниця, значення яких знаходяться в межах норми. Досліджено фізико-хімічні властивості води цих джерел, а саме: загальна твердість води, сухий залишок, вміст йонів Ca2+, Mg2+, Fe2+, K+, Na+, Cl-, HCO3- та pH, оцінено їхній кількісний розподіл. На основі аналізу отриманих експериментальних даних можна рекомендувати проаналізовані східницькі природні джерела не тільки як ресурси питної води, але як такі, що містять мінеральні й біологічно-активні речовини, тому їх можна вживати із лікувальною метою.
10
Prokopyuk, V. Yu, M. V. Shevchenko, O. S. Prokopyuk, I. B. Musatova, K. Yu Smolianyk та O. V. Chub. "ОЦІНКА МОЖЛИВОСТІ КОРОТКОТРИВАЛОГО ЗБЕРІГАННЯ ЕКСПЛАНТІВ ПЛАЦЕНТИ ДЛЯ РЕГЕНЕРАТИВНОЇ МЕДИЦИНИ". Вісник наукових досліджень, № 2 (3 липня 2019): 53–57. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10271.
Повний текст джерелаАнотація:
Клітини, тканини, біологічно активні речовини плаценти є перспективними об’єктами для ефективного лікування патологічних станів ендокринної, імунної та нервової систем. Для клінічного застосування похідних плаценти необхідна розробка методів їх короткотривалого зберігання і транспортування від клініки до біотехнологічної лабораторії та в зворотному напрямку.
Мета дослідження – визначити можливості субнормотермічного (+20 ºС) та гіпотермічного (+4 ºС) зберігання експлантів плаценти в середовищі культивування для клінічного використання у регенеративній медицині.
Матеріали і методи. Експланти отримували з плацент після кесаревого розтину. Зберігали в культуральному середовищі при гіпотермічних та субнормотермічних умовах протягом 96 год. Кожні 24 год гістологічно оцінювали структуру експлантів, метаболічні характеристики за даними тестів відновлення резазурину, МТТ, тесту споживання глюкози.
Результати досліджень та їх обговорення. Виявлено, що при субнормотермічних умовах експланти плаценти зберігають структуру, життєздатність та метаболічні характеристики 48 год, при гіпотермічних умовах термін збереження знижується до 24 год. Типовими ураженнями є зменшення ворсин та міжворсинчастих просторів, відшарування трофобласта. Розроблено рекомендації до їх короткотривалого зберігання.
Висновки. Визначено, що находження (транспортування) експлантів плаценти в субнормотермічних умовах до 48 год у культуральному середовищі забезпечує збереження властивостей експлантів і зумовлює ефективність їх клінічного використання.
11
Тележенко, Любов Миколаївна, Алла Костянтинівна Бурдо та Марина Миколаївна Чебан. "ДОСЛІДЖЕННЯ СПОСОБІВ ВИЛУЧЕННЯ ФІТОКОМПОНЕНТІВ З БУРЯКУ". Scientific Works 82, № 2 (15 лютого 2019): 61–67. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1164.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним з актуальних наукових напрямків в створенні здорової їжі є застосування нових підходів до розробки рецептур і технологій, що дозволяють створити продукти з новими властивостями, поліпшити якість шляхом введення в склад біологічно активних речовин природного походження. Потреба організму у вітамінах, мінералах та інших речовинах задовольняється за рахунок овочів, фруктів, ягід, прянощів або концентратів, екстрактів з них.
На сьогоднішній день все більшу увагу дослідників привертають лікувальні властивості буряку. Столовий буряк характеризується багатим хімічним складом, містить комплекс натуральних біологічно активних речовин, які мають здатність зв’язувати та виводити з організму шкідливі для здоров’я людини сполуки, а також стимулювати імунну систему організму.
Серед фітокомпонентів буряку особливе місце займають бетаїн та бетанін, що надають йому корисних та барвних властивостей. Зберегти ці властивості та донести їх до споживача у складі різної харчової продукції можна за допомогою таких способів, як пресування, екстрагування або комбінацією цих двох способів. Однак, пресуванням буряку можна вилучити не всі екстрактивні компоненти сировини. Багато фіто компонентів залишається у вичавках та не потрапляє у харчову продукцію. Найкращим способом вилучення максимальної кількості корисних речовин та пігментів буряку є комбінування способів пресування сировини та екстрагування вичавок. Тому перспективним для виробництва якісної харчової продукції є використання бурякового екстракту, який може надавати звичайним стравам та напоям нові поживні та органолептичні властивості та має широке використання у різних галузях харчової промисловості – безалкогольній, кондитерській, харчоконцентратній, лікеро-горілчаній, тощо.
На процес екстрагування буряку впливає багато факторів, які потрібно враховувати при вилучені цільового компоненту. Процес екстрагування найчастіше проводять при підвищених температурах, що дозволяє збільшити кількість екстрактивних речовин у готовому продукті. Але барвні та біологічно активні речовини буряку особливо чутливі до дії високих температур. У виробництві харчової продукції НВЧ-обробка знайшла широке застосування, у тому числі для вилучення екстрактивних речовин. Тобто проведення процесу екстрагування у НВЧ-полі дозволяє інтенсифікувати процес та підвищити якість продукту.
12
Yatsyuk, K. M., M. I. Fedorovskaya, S. M. Marchyshyn, L. I. Budniak та L. V. Slobodianiuk. "ОДЕРЖАННЯ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЯ ЗГУЩЕНОГО СОКУ З ЖУРАВЛИНИ БОЛОТНОЇ ПЛОДІВ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (11 липня 2019): 55–60. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i2.10294.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Цінною сировиною для розробки фітопрепаратів є журавлини болотної плоди, які застосовують при лікуванні інфекцій сечовидільної системи, застудних та стоматологічних захворювань. Біологічно активні речовини, що містяться в цій сировині, здатні проявляти антимікробні властивості щодо головних уропатогенних штамів мікроорганізмів. При розробці твердих лікарських форм для застосування в урології перспективним є одержання згущеного соку з журавлини болотної плодів.
Мета дослідження – розробити технологію одержання та здійснити стандартизацію згущеного соку з журавлини болотної плодів.
Методи дослідження. Свіжоодержаний та згущений сік з журавлини болотної плодів піддавали аналізу за такими показниками, як: опис, рН, сухий залишок (свіжий сік), ідентифікація і кількісне визначення основних груп біологічно активних речовин.
Результати й обговорення. У результаті проведених досліджень розроблено оптимальну технологію одержання згущеного соку з журавлини болотної плодів. Для свіжоодержаного та згущеного соку визначено основні показники якості.
Висновки. Обґрунтовано оптимальний метод одержання свіжого соку з журавлини болотної плодів та визначено такі його критерії якості, як: зовнішній вигляд, рН від 2,46 до 2,5, ідентифікація методами тонкошарової хроматографії, кольоровими реакціями, кількісне визначення методами титриметрії та УФ-спектрофотометрії (органічні кислоти – не менше 0,78 %, поліфеноли – не менше 1,8 %, таніни – не менше 0,39 %, проантоціанідини – не менше 0,33 %). При одержанні згущеного соку з журавлини болотної плодів встановлено, що оптимальним методом загущування є інфрачервоне сушіння при 35–40 °С до 30 % від початкової маси. Визначено основні показники якості згущеного соку з журавлини болотної плодів, а саме: опис, рН від 2,46 до 2,5, кількісний вміст (органічні кислоти – не менше 2,37 %, поліфеноли – не менше 5,37 %, таніни – не менше 1,06 %, проантоціанідини – не менше 0,95 %). Розроблено технологічну схему одержання згущеного соку з журавлини болотної плодів.
13
Усенко, С. А., А. С. Сябро, А. А. Поліщук, О. Г. Мороз, Г. О. Бірта та М. О. Ільченко. "НОВІТНІ БІОТЕХНОЛОГІЇ ВІДТВОРЕННЯ СВИНЕЙ В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОГО СВИНАРСТВА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (27 березня 2020): 121–29. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.01.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено сучасне розуміння ефективності новітніх методів біотехнології відтворення свиней, які спрямовані на зменшення впливу негативних факторів промислового свинарства. Проаналізовано вплив стрес- факторів на репродуктивну здатність свиней та визначені ефективні способи за-побігання гальмуванню відтворювальної функції. Встановлено, що отримання високопродуктивних нащадків розпочинається з формування біологічно повноцінних гамет і нормального їх злиття, яке досягається завдяки застосуванню методу штучного осіменіння. Виявлено, що використання внутрішньоматкового методу дає змогу осіменяти свиноматок малими спермодозами, збільшуючи при цьому кількість запліднених свиноматок (відсоток заплідненості). З метою довготривалого зберігання генофонду високоцінних кнурів-плідників використовують метод кріоконсервації сперміїв. Успіхи від використання цього методу насамперед залежать від складу розріджувачів та програм заморожування, де перспективним залишається використання спермальної плазми та кріопротек-торів нового покоління. З’ясовано, що ефективна інтенсифікація відтворної здатності свиней мож-лива лише в разі застосуванні біотехнологічних прийомів ‒ стимуляції й синхронізації охоти та ову-ляції у свиноматок, що базуються на закономірностях зміни гормонального профілю залежно від їх фізіологічного стану. Для цього використовують біологічно активні речовини та фармакологічні засоби (гормональні препарати та комплекси вітамінів). Встановлено, що для забезпечення ритміч-ності виробництва свинини через синхронізацію опоросів використовують простагландини. Викори-стання методів синхронізації опоросів дозволяє, без шкоди для поросят і свиноматок, регулювати тривалість поросності, скоротити кількість мертвонародженого молодняка, зменшити вікові розбіжності між ними, витримувати крок ритму виробництва та звести до мінімуму трудові вит-рати. Визначено, що раннє та своєчасне відлучення поросят дає можливість підвищити інтенсив-ність використання свиноматок, знизити виснаженість організму та уникнути затримки статевої охоти. З метою зниження негативних факторів у період відлучення перспективним є використання підгодівлі поросят вітамінами антиоксидантної дії (вітаміни А,Е,С) та Селеном у вигляді кормових добавок, що підвищує функціональний стан печінки, резистентність організму та в подальшому скорочує період їх вирощування до забійних кондицій.
14
Нarbovska, T. M., Yu D. Zelendin, N. V. Chefonova та V. Yu Honcharenko. "АЛЕЛОПАТИЧНА ВЗАЄМОДІЯ КВАСОЛІ ОВОЧЕВОЇ (PHASEOLUS VULGARIS L.) З ІНШИМИ ОВОЧЕВИМИ РОСЛИНАМИ". Vegetable and Melon Growing, № 67 (30 липня 2020): 51–56. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-67-51-56.
Повний текст джерелаАнотація:
Останніми роками великий інтерес становить алелопатичний взаємозв’язок між рослинами, зумовлений виділенням ними фізіологічно активних речовин, на початковій стадії онтогенезу. Вони виступають як біокаталізатори, які стимулюють пробудження насіння інших культур зі стану спокою, затримують або прискорюють розвиток насіння, посилюють або гальмують ростові процеси і формування органів проростка. Дослідження виконували в Інституті овочівництва і баштанництва НААН України упродовж 2013–2016 рр. Мета – дослідити прояв алелопатичної взаємодії квасолі овочевої (Phaseolus vulgaris L.) з овочевими культурами на початковому етапі онтогенезу. Методи. Визначити алелопатичну взаємодію проростків квасолі овочевої (Phaseolus vulgaris L.) з проростками огірку (Cucumis sativus L.), капусти білоголової пізньостиглої (Brassica oleracea L.), картоплі ранньої (Solanum tuberosum), буряка столового (Beta vulgaris) та помідору (Lycopersicon esculentum Mill.) за допомогою біологічного тесту за методикою А. М. Гродзінського (1965). Результати. За результатами лабораторних досліджень зафіксовано збільшення довжини проросту овочевих культур за спільного пророщування з насінням квасолі від 0,3 см (капуста білоголова пізньостигла) до 1,77 см (буряк столовий), ніж на контролі (без квасолі). Спільне пророщування впливає на відсоток схожості овочевих культур. Встановлено збільшення відсотка схожості у сумішках до 10–14 % в порівняні до контролю (пророщування без квасолі). Окрім, схожість насіння буряка столового у пророщуванні з квасолею овочевою була на рівні з контролем (без квасолі) і становить 71–72 %. Визначено активність алелопатично активних речовин у біопробі в умовних одиницях кумарину за А. М. Гродзінським, що знаходиться в межах 105–200 УКО. Висновки. Спільне пророщування насіння квасолі овочевої і основних овочевих культур в лабораторних умовах дає змогу уже на початковій стадії оцінити особливості його проростання і взаємовплив компонентів, підібрати сорти культур для вирощування у гетерогенному посіві з метою формування високопродуктивного агрофітоценозу. Встановлено, що біологічно активні речовини у насінні квасолі овочевої мають вплив на проростання досліджуваних культур. Чутливими (інтолерантними) до дії біологічно активних речовин квасолі овочевої виявилися культури – помідор, капуста білоголова пізньостигла, огірок, картопля рання, толерантними – буряк столовий.
15
Побережець, Ю. М., В. М. Яропуд та І. М. Купчук. "ЯЄЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ КУРОК-НЕСУЧОК ПІД ВПЛИВОМ ПРОБІОТИЧНОЇ ДОБАВКИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 127–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Останніми роками в раціоні тварин використовуються численні кормові добавки. Однак вони не зав-жди позитивно впливають на якість продукції. Сьогодні це питання є актуальним через впровадження передових технологій для застосування нових кормів, застосування хімічних та мікробіологічних продуктів синтезу в годівлі тварин. Метою дослідження було дослідити вплив пробіотичної добавки «Ентеро-актив» на яєчну продуктивність курок-несучок. Пробіотики набули поширення серед кормових добавок природного походження. Вони створюють несприятливе pH середовище для патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, стимулюють ріст та біологічну активність норма-льної мікрофлори кишечника, позитивно впливаючи на склад мікробіоценозу, пробіотичні мікроорга-нізми також продукують біологічно активні речовини та амінокислоти. Досліджена пробіотична добавка Ентеро-актив містить молочнокислі бактерії Lactobacillus bulgaricus-2,0*1010 ККУ/кг (колонії умовних одиниць/кг) та Enterococcus faecium-2,0*1010 ККУ/кг. Кормову добавку розроблено у ПП «БТУ-Центр» м. Ладижин Вінницької області. Експеримент тривав 190 днів. Птицю утримува-ли в одноярусних клітках згідно з усіма зоогігієнічними вимогами. Контрольна група вживала основ-ний раціон (ОР) у вигляді повноцінного корму. Використовували комбікорм ТМ «Мультигейн» акціо-нерного товариства «Київ-Атлантика-Україна» с. Миронівки, Київської області. Досліджуваній групі додатково згодовували різні дози пробіотичної добавки. Контрольний забій птиці проводили для дослідження гематологічних показників у кінці експерименту. Встановлено, у разі споживання пробіотика у птиці 2-ї групи підвищується інтенсивність несучості та валовий збір яєць проти ко-нтролю. Крім того, застосування кормової добавки у годівлі птиці 2-ї групи сприяє збільшенню маси яєць, малого діаметру щільного шару білка та жовтка порівняно з контрольним показником.
16
Шевчук, T. В. "ХІМІЧНИЙ СКЛАД І ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОБІЧНИХ ПРОДУКТІВ ЗАБОЮ ТОВАРНОГО МОЛОДНЯКУ ПЕСЦЯ БЛАКИТНОГО". Effective rabbit breeding and fur farming, № 6 (2 травня 2020): 189–201. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.189-201.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню стану використання побічної продукції забою хутрових звірів. Подано результати літературного пошуку за обраною темою. Установлено, що за промислового вирощування хутрових звірів та їх забою утворюється ціла низка цінних продуктів. До них відносять тушки забитих тварин, зарізи шкурок, пух, обрізь, жир-сирець, окремі внутрішні органи, екскременти тощо. Провідні звірогосподарства світу широко використовують їх у різних галузях народного господарства: землеробстві, легкій, кормовій, харчовій промисловості. Багаті на біологічно активні речовини побічні продукти забою хижих ссавців, які здавна використовувалися у народній медицині, знайшли застосування у фармакології, терапії та геронтології. В Україні більшість вітчизняних звіроферм не повністю використовують потенціал поголів’я звірів, так як майже вся побічна продукція забою утилізується. З огляду на це прибутковість виробництва хутра падає, виникають екологічні проблеми. Тому актуальним є докорінне вивчення складу і властивостей побічних продуктів забою хутрових звірів.
Вивчено хімічний склад та фізико-хімічні властивості побічних продуктів забою товарного молодняку песця блакитного (гомогенату із термічно оброблених тушок та жиру). Встановлена висока поживність та біологічна цінність гомогенату, який характеризувався високою жирністю (до 23%) та вмістом білка (до 20%). Доведено, що за зберігання глибоко замороженого (-18 – -20оС) гомогенату його хімічний склад достовірно не змінювався, проте спостерігалося зниження активної кислотності та зростав показник кислотного числа.
Досліджено хімічний склад песцевого жиру у свіжому та замороженому вигляді. Доведено, що жир песця блакитного характеризувався високим вмістом нейтральних жирів та виявився цінним джерелом незамінних поліненасичених жирних кислот: лінолевої та ліноленової. Установлено, що 150-добове зберігання топленого жиру песця негативно відбилося на його фізико-хімічних властивостях, з-за окисних процесів, зумовлених частковим ліполізом.
17
Зарівна, Н. О. "КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ МОНОСАХАРИДІВ РІДКОГО ЕКСТРАКТУ ЧЕБРЕЦЮ ПОВЗУЧОГО ТА ВИБІР КРИТЕРІЇВ ПРИЙНЯТНОСТІ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (4 серпня 2021): 104–7. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12247.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. В останні роки помітно зростає науковий інтерес до вивчення полісахаридів у лікарській рослинній сировині, що пов’язано з широким спектром їх фармакологічної дії. У попередніх дослідженнях встановлено, що у витяжках із трави чебрецю повзучого (ЧП), одержаних за допомогою води і розчинів з низькою концентрацією спирту, наявні полісахариди, після гідролізу яких отримували моносахариди. Розробка муколітичного засобу на основі густого екстракту чебрецю повзучого й ефірної олії чебрецю звичайного передбачала насамперед одержання рідкого екстракту ЧП, який отримували за підібраною технологією, що дозволила зберегти та відтворити аналізовані біологічно активні речовини трави ЧП. Тому з метою стандартизації рідкого екстракту ЧП важливо визначити не тільки їх якісний склад, а й кількісний вміст, що дозволить обрати відповідні показники якості та запропонувати критерії прийнятності.
Мета дослідження – провести кількісне визначення відновлювальних моносахаридів у рідкому екстракті чебрецю повзучого, вибрати відповідні критерії прийнятності.
Методи дослідження. Під час дослідження використано спектрофотометр “Cary-50”, рідкий екстракт чебрецю повзучого, ФСЗ: глюкози (“Fluka”), 1 % розчин кислоти пікринової, 20 % розчин натрію карбонату, 20 %, 40 % розчини натрію гідроксиду, кислоту хлористоводневу розведену Р.
Результати й обговорення. Кількісне визначення моносахаридів у рідкому екстракті ЧП проводили методом диференційної спектрофотометрії у видимій ділянці спектра за реакцією з пікриновою кислотою. Їх вміст коливався у певних межах і визначався вмістом у вихідній сировині. Тому з метою здійснення стандартизації рідкого екстракту ЧП можна обрати кількісним критерієм якості вміст відновлювальних моносахаридів, а також запропонувати відповідні критерії прийнятності – не менше 0,09 % у перерахунку на глюкозу.
Висновок. Проведено кількісне визначення відновлювальних моносахаридів у рідкому екстракті чебрецю повзучого. В результаті визначено їх кількісний вміст та запропоновано критерії прийнятності.
18
Хомич, Г. П., Л. Б. Олійник та Ю. Г. Наконечна. "ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК М’ЯСНИХ МАРИНОВАНИХ НАПІВФАБРИКАТІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 25 (11 травня 2021): 127–35. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються актуальні проблеми розширення асортименту м’ясних напів- фабрикатів із мало використовуваної сировини – перепелятини з використанням маринадів на основі хеномелесу. Метою статті є дослідження ефективності маринадів на основі порошку хеномелесу та овочів для оптимізації технологічних характеристик м’ясних цільном’язових напівфабрикатів із пере- пелиної грудки. У процесі дослідження встановлено, що сучасні тенденції створення продуктів нового покоління ґрунтуються на моделюванні технологічних та споживчих характеристик продукту шляхом комбі- нування м’ясної й рослинної сировини, тому поєднання цінного м’яса перепелятини та натуральних рослинних інгредієнтів у складі маринадів є перспективним. Це дасть змогу вирішити низку питань харчової індустрії: збільшення обсягу виробництва харчових продуктів, розширення їх асортименту і гарантування високого рівня якості та безпечності. Виявлено, що використана технологія приго- тування маринадів забезпечує збереження компонентів, а маринади володіють властивостями, які характерні для окремих їхніх інгредієнтів. Дослідні маринади містять всі ессенціальні та біологічно активні компоненти, які були в рослинних інгредієнтах – порошках: хеномелесу – органічні кислоти, пектинові та фенольні речовини, L-аскорбінову кислоту, ефірні олії; моркви – поліцукри, ефірні олії, комплекс вітамінів С, В1, В2, В6, В12, D, Е, К, Р, РР, пантотенову і фолієву кислоти, каротини; паприки – капсациїн, ефірні олії, каротини, вітамін С; часнику – ефірні олії, поліцукри. Визначено технологічні режими маринування м’ясних напівфабрикатів: тривалість маринування доцільно обмежити до 12 годин за оптимальної кількості порошку хеномелесу у маринаді (40 г). За визначених оптимальних умов маринування м’ясних напівфабрикатів спостерігається оптимізація технологічних характеристик напівфабрикатів: активна кислотність на рівні 5,6 од. рН, вологозв’язуюча здатність збільшується до 69,1%, зростання – 9,9%, вологоутримуюча здатність – до 72,7, зростання – 10,8%. Експеримен- тально отримано та математично розраховано оптимальні технологічні параметри процесу мари- нування м’ясних напівфабрикатів.
19
Нікітіна, О. О., Н. І. Джуренко, С. П. Машковська та С. М. Марчишин. "КЛОПОГІН КИТИЧНИЙ (ACTAEA RACEMOSA L.) – ПЕРСПЕКТИВНИЙ ВИД ДЛЯ ФАРМАЦІЇ В УКРАЇНІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (25 березня 2022): 140–46. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12812.
Повний текст джерелаАнотація:
РЕЗЮМЕ. Враховуючи зростання потреб у проведенні комплексних досліджень щодо розробки та стандартизації вітчизняних рослинних засобів для лікування клімактеричних розладів, доцільно привернути увагу вітчизняних вчених до клопогону китичного (Actaea racemosa L.), який містить цінні біологічно активні речовини – фітоестрогени.
Мета – проаналізувати наявні на фармацевтичному ринку України засоби рослинного походження і дієтичні добавки, до складу яких входить клопогін китичний (A. racemosa), окреслити перспективи його культивування й використання у вітчизняній фармації.
Мaтеріал і методи. Аналіз фармацевтичного ринку здійснювали з використанням методу системного узагальнення на основі інформаційного скринінгу матеріалів Державного реєстру лікарських засобів, реєстру лікарських засобів інформаційно-пошукової системи Compendium online, каталогу інтернет-магазину дієтичних добавок.
Результати. Пріоритетом для використання клопогону китичного є нейровегетативні розлади у період менопаузи та клімактеричні розлади. Аналіз фармацевтичного ринку України показав, що в асортименті переважають тверді форми як засобів рослинного походження (66,7 %), так і дієтичних добавок (77,05 %), що містять A. racemosa. Результати аналізу свідчать про значний імпорт засобів рослинного походження, що містять A. racemosa, з країн західної Європи, в той час як найбільша кількість найменувань дієтичних добавок зареєстрована виробниками США (96,77 %). Вітчизняні рослинні засоби представлені в незначній кількості – лише 16,67 %. Однак, характерні для лісостепових районів України помірний клімат та тіниста місцевість формують сприятливі умови для вирощування та забезпечення ресурсної бази сировини клопогону китичного для виробництва вітчизняних засобів рослинного походження та дієтичних добавок на його основі.
Висновки. Створення засобів рослинного походження та дієтичних добавок вітчизняного виробництва на основі клопогону китичного є об’єктивно перспективним, що зумовлює доцільність комплексних досліджень з його культивування, поглибленого вивчення та стандартизації сировини.
20
Deinychenko, G., T. Kolisnychenko та T. Lystopad. "Розробка технології ягідних соусів з йодовмісними добавками з урахуванням їх впливу на органолептичні показники". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (2 березня 2018): 107–13. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8520.
Повний текст джерелаАнотація:
Дану роботу присвячено розробці технології соусів з дикорослих та культивованих ягід з йодовмісними добавками, що характеризуються високими органолептичними показниками. Для досягнення поставленої мети необхідно було обґрунтувати вибір ягідної сировини та йодовмісних добавок, розробити технологію виготовлення соусів, провести органолептичну оцінку якості. Дослідження проводились за стандартизованими методиками у лабораторії кафедри харчових технологій хімічного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. З позицій хімічного складу обґрунтовано доцільність використання чорниці, калини, обліпих, кизилу та журавлини, так як до складу цих ягід окрім життєво необхідних компонентів, таких як вітаміни та мінерали, входять флавоноїди. Флавоноїди – це біологічно-активні речовини, які здатні регулювати діяльність людського організму, виявляють кардіотонічну та гіпотензивну активності, антиоксидантну, протирадіаційну та спазмолітині дії. Встановлено, що як йодовмісну добавку доцільно використовувати водоростеву сировину, так як до її складу входить значна кількість органічного йоду в легкозасвоюваній формі. Найбільша його кількість міститься у бурих морських водоростях ундарії перистої, фукусі та ламінарії Тому передбачається, що додавання навіть невеликої кількості водоростей, тобто таке яке не відображається на органолептичних показниках, до складу ягідного соусу, дозволить вдовольнити добову потребу людини в йоді, що досить актуально в умовах йододефіциту, до яких належить територія України. Безпосередньо розроблено технологію ягідних соусів з використанням попередньо зазначених видів сировини. Встановлено, що суха подрібнена водоростева сировини потребує попереднього замочування та виявляє неоднакову гігроскопічність залежно від виду. Розроблено технологічні схеми, із зазначенням їх структури та мети функціонування складових частин. Проведено органолептичний аналіз, завдяки якому встановлено, що розроблені ягідні соуси характеризуються звичними для споживача смаковими властивостями, що позитивно вливатиме на сприйняття інноваційного продукту. Розроблено систему бального оцінювання якості соусів з урахуванням коефіцієнта важливості. Впровадження цієї системи дозволило наочно продемонструвати високі органолептичні показники якості отриманих соусів. Таким чином було досягнуто поставленої мети дослідження.
21
Амінов, Р. Ф., О. К. Фролов та А. С. Амінова. "Вплив гірудотерапії на репродуктивну функцію лабораторних щурів". Vìsnik Zaporìzʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu. Bìologìčnì nauki, № 1 (2 серпня 2021): 29–36. http://dx.doi.org/10.26661/2410-0943-2020-1-04.
Повний текст джерелаАнотація:
Згідно з останніми даними щодо ветеринарії та сільського господарства одним із важливих чинників зменшення поголів’я у тваринництві є порушення фертильності тварин. Тому актуальним завданням постає пошук різних методів, які сприятимуть зменшенню безпліддя. Особливу увагу привертають природні фактори, до яких належить і гірудотерапія – використання медичних п’явок, біологічно активні речовини яких мають широкий спектр терапевтичних ефектів. Тому метою нашої роботи стало дослідження впливу медичної п’явки на репродуктивну функцію самців щурів, які є загальноприйнятою моделлю в біологічних і доклінічних експериментах. Роботу виконано на 40 нелінійних білих самцях та 40 самицях щурів вагою 250–270 г і віком 6,5–7 місяців та їх новонародженому приплоді. Дослідження проводили на тваринах, які пройшли карантинний режим і не мали зовнішніх проявів захворювання. Для проведення дослідження на самцях було сформовано дві групи тварин – контрольну й експериментальну. Дослідним самцям після їх фіксації робили приставки на куприкову зону медичної п’явки Hirudo verbana із середньою вагою 1,1±0,2 г один раз на тиждень (двічі перед спарюванням і двічі після спарювання з інтактними самицями). Фіксуючі маніпуляції робили також із контрольними самцями, проте без приставок п’явок, після чого їх спарювали з інтактними самицями. Дослід із самцями тривав протягом 1 місяця, із самицями – до народження в них приплоду. У самців досліджували вагу тіла, лімфоїдних органів та надсім’яників, враховували загальну кількість сперматозоїдів і їх фертильність. В інтактних самиць визначали загальну кількість приплоду та їх вагу. Згідно з експериментальними даними в дослідних самців за гірудологічного впливу відбувається збільшення ваги тіла (на 16,8%) та лімфоїдних органів (тимус – на 23,0%, селезінка – на 11,5%) порівняно з контрольною групою тварин (р<0,05). Наші експериментальні дані доводять, що гірудологічний вплив також сприяв позитивній стимуляції показників репродуктивної функції самців: збільшувалася вага надсім’яників, кількість сперматозоїдів в еякуляті з паралельним зниженням морфологічно дефектних гамет серед них порівняно з інтактними тваринами. Стимуляція репродуктивних ознак у дослідної групи самців сприяла підвищенню фертильності в інтактних до гірудологічного впливу самиць, які народжували більший за кількістю й вагою приплід із майже нульовою їх смертністю.
22
Маренич, М. М., та С. О. Юрченко. "ВПЛИВ ДОПОСІВНОЇ ОБРОБКИ НАСІННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ НА РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ НА ПОЧАТКОВИХ СТАДІЯХ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (29 червня 2017): 38–42. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.1-2.08.
Повний текст джерелаАнотація:
В лабораторних і польових дослідах досліджували вплив різних концентрацій біологічно активних речовин, протруйників та їх композицій на лабораторну і польову схожість насіння, розвиток рослин на початкових стадіях розвитку. Встановлено, що застосування протруйників може не зменшувати енергію проростання насіння, але біологічно активні речовини стимулювали цей показник. Застосування гумінових стимуляторів росту сприяло як збільшенню показника енергії проростання, так і інтенсифікації процесів росту та розвитку рослин. Обробка насіння радостимом сприяла збільшенню польової схожості на 2–4 %, а у варіантах з лігногуматом натрію – на 5–6 %. Застосування у рекомендованих дозах для обробки насіння сприяло збільшенню польової схожості на 7–9 % для «Гуміфілда» і на 10–15 % для «1R Seedtreatment».
У варіантах з радостимом абсолютно суха маса надземної частини рослин зросла на 13,8–20,6 %, а маса кореневої системи – на 16–25 %. Обробка насіння лігногуматом сприяла збільшенню маси надземної частини і кореневої системи відповідно на 17–19,5 % і 12,7–31 %. У варіантах з гуміфілдом зростання надземної частини становило в середньому 24,8 %, а кореневої системи – 26,3 %, а в разі застосування більшої удвічі дози «1R Seedtreatment» – відповідно 37,5 і 40,6 %! На варіантах, де застосовувалася суміш «Максим Стар 025 FS», 1,5 л/т + «Гуміфілд» 0,5 л/т в середньому зафіксували збільшення маси надземної частини на 13,9 % та кореневої системи на 15,4 %, а на варіантах із сумішшю «Максим Стар 025 FS», 1,5 л/т + 1R 1,0 л/т – 25,6 і 26,2 % відповідно. Зроблено висновок про доцільність комбінування сумішей для допосівної обробки насіння з метою зменшення негативного впливу протруйників на показники енергії проростання та польової схожості рослин.
In laboratory and field experiments we studied influencing of different concentrations of biologically active substances, disinfectants and their compositions on laboratory and field seed germination, development of plants on the initial stages of development. We found that application of disinfectants can not diminish germination energy of seed, but biologically active substances stimulated this index. Humic growth stimulators contributed both increase of germination energy index and intensification of plants growth and development processes. Treatment of seed by the «Radostim» contributed the increase of the field seed germination on 2–4 %, and in variants with «Lignogumat of sodium» – on 5–6 %. Application in the ordered doses for the seed treatment contributed in the increase of the field seed germination on 7–9 % for «Gumifild» and on 10–15 % for «1R of Seedtreatment».
In variants with «Radostim» absolutely dry mass of above-ground part of plants grew on 13,8–20,6 %, and mass of the root system – on 16–25 %. «Lignogumat» contributed in the increase of mass of above-ground part and root system accordingly on 17–19,5 % and 12,7–31 %. In variants with «Gumifild» growth of above-ground part was on average 24,8 %, and root system – 26,3 %, and in the case of application of greater twice dose of «1R Seedtreatment» – accordingly 37,5 and 40,6 %. On variants where mixture «Max Star 025 FS», 1,5 l/t + «Gumifild» 0,5 l/t was used on average fixed the increase of mass of above-ground part on 13,9 %, root system – on 15,4 %, and on variants with mixture «Max Star 025 FS», 1,5 l/t + «1R» 1,0 l/t it was 25,6 and 26,2 % accordingly. We came to the conclusion about expedience of combining of mixtures pre-sowing seed treatment with the purpose of diminishing of the negative influencing of disinfectants on the indexes of germination energy and field seed germination of plants.
23
Демкович, А. Є. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МІКРОБІОЦЕНОЗУ В РОЗВИТКУ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА". Інфекційні хвороби, № 1 (19 травня 2015). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2015.1.3867.
Повний текст джерелаАнотація:
<p><span class="notranslate"><em><span lang="UK">Представлено характер мікробної персистенції в розвитку запального процесу в пародонті. Доведено провідну роль резистентної облігатної анаеробної та мікроаерофільної мікрофлори у формуванні запального процесу в порожнині рота.</span></em></span><em><span lang="UK"> <span class="notranslate">У процесі інвазії бактерії продукують біологічно активні речовини, які знижують або повністю блокують активність захисних систем організму. До факторів, що індукують тривале запалення і руйнування тканин пародонта, зазвичай відносять екзо- і ендотоксини пародонтопатогенних бактерій.</span></span></em></p>
24
Fedorovska, M. I., N. P. Polovko та N. S. Leochko. "ДОСЛІДЖЕННЯ З РОЗРОБКИ ТЕХНОЛОГІЇ НАСТОЙКИ «СТИМУФІТ», ПРИЗНАЧЕНОЇ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ ТЕЛОГЕНОВІЙ АЛОПЕЦІЇ". Фармацевтичний часопис, № 1 (24 березня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.1.8599.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Розробка технології складної настойки «Стимуфіт», призначеної для нашкірного застосування при телогеновій алопеції.Матеріали та методи. В якості лікарської рослинної сировини (ЛРС) використовували суміш листя кропиви дводомної –50 г, листя шавлії лікарської –30 г, листя каштана кінського –20 г. Для розробки технології складної настойки обирали оптимальні параметри екстрагування, а саме: концентрація етанолу (20 %, 40 %, 70 %), співвідношення сировини і готового продукту (1:5, 1:10, 1:15, 1:20), ступінь подрібнення сировини (подрібнена та непросіяна ЛРС, різні фракції), час (6 год, 1 доба, 2 доби, 3 доби, 7 діб) та метод (мацерація, ремацерація, перколяція) екстракції. Критеріями оцінки були: вихід екстрактивних речовин та кількісний вміст гідроксикоричних кислот (ГКК).Результати й обговорення. Як екстрагент обрано 40 % етанол, який добре розчиняє основні біологічно активні речовини та безпечний для нашкірного застосування. Враховуючи концентрацію сухого залишку та ГКК в самій настойці, а також у перерахунку на суху сировину (ефективність виснаження ЛРС), обґрунтовано технологію складної настойки, яку одержують із подрібненої та непросіяної суміші ЛРС у співвідношення 1:10 методом трикратної ремацерації протягом 3 діб.Висновки. Визначені оптимальні технологічні параметри виготовлення складної настойки, а саме: концентрація етанолу – 40 %, співвідношення ЛРС до готового продукту – 1:10, ступінь подрібнення сировини – подрібнена ціла ЛРС, час екстракції – не довше 3-х діб, метод екстрагування – ремацерація. Враховуючи отримані результати, розроблено технологічну схему виробництва складної настойки «Стимуфіт» у промислових умовах.
25
ЖИГУНОВ, Д. О., С. М. СОЦ та А. Ю. ДРОЗДОВ. "ВИРОБНИЦТВО І ЯКІСТЬ ГРЕЧАНИХ ПРОДУКТІВ". Grain Products and Mixed Fodder’s 64, № 4 (24 грудня 2016). http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v64i4.263.
Повний текст джерелаАнотація:
В даний час зростають потреби населення в нових продуктах харчування, які характеризуються екологічною чистотою і здоровим напрямком. Одним з таких продуктів є гречана крупа, отримана із зерна гречки. При вирощуванні гречки не застосовуються хімічні добрива, що робить її екологічно чистою. Україна знаходиться в трійці світових лідерів виробників гречки. Ця культура переважно споживається в країнах, де її виробляють, також в останні роки новий поштовх світового споживання гречки дають розвинені азіатські країни. На сьогодні існуючі технології виробництва гречаної крупи, є дуже складними і енергоємними, вимагають великої кількості обладнання. При цьому якість і вихід готової продукції не реалізують потенційні можливості, закладені в зерні. В статті наведено удосконалену технологію виробництва гречаної крупи, яка включає наступні етапи: очищення зерна від домішок, попереднє розділення зерна гречки на потоки, роздільне пропарювання різних за крупністю потоків, розділення потоків на фракції, диференціацію режимів лущення і обробки та контроль. Особливістю розробленої технології є можливість пропарювання кожної фракції зерна гречки окремо: для крупніших фракцій передбачені більш жорсткіші режими – тиск пари 0,30-0,35 МПа, тривалість пропарювання 5-7 хв.; для дрібніших фракцій менш жорсткіші режими – тиск пари 0,25-0,30 МПа, тривалість пропарювання 4-6 хв. Такий диференціальний підхід дозволяє максимально зберегти термолабільні біологічно активні речовини та підвищити вихід і якість готової продукції. За даною технологією передбачено отримання трьох сортів гречаної крупи, вирівняною за кольором та крупністю: ядриця відібрана вищого ґатунку, ядриця першого ґатунку та дрібна ядриця. Вихід при переробці зерна гречки вирощеного в Україні складає: для ядриці відібраної вищого ґатунку – 35-40%; для ядриця першого ґатунку – 25-30%; для дрібної ядриці – 4-8%. Кожен вид отриманої крупи за запропонованою технологією має свого споживача та свою ціну. Така технологія дозволить істотно підвищити приваблювання переробки зерна гречки і поширити попит населення на гречані продукти
26
Петрова, Жанна Олександрівна, та К. С. Слободянюк. "ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ПРОЦЕСУ СУШІННЯ РОСЛИННОЇ СУМІШІ З СОЇ ТА БАТАТУ". Scientific Works 82, № 1 (23 серпня 2018). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i1.999.
Повний текст джерелаАнотація:
Постійний попит на сою і соєві продукти як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках України зумовив розширення площі посівів під цією рослиною і вона стала одною з найприбутковіших культур, які вирощуються у сільськогосподарських підприємствах. Полінасичені жирні кислоти, які входять до складу клітинних мембран сої та інших структурних елементів рослинних тканин, виконують в організмі низку важливих функцій, зокрема забезпечують нормальний ріст та обмін речовин, еластичність судин. У зв'язку з існуючою проблемою дефіциту білка в харчуванні людей все більшої актуальності набувають для України дослідження шляхів підвищення економічної ефективності виробництва сої, формування та функціонування ринку сої та продуктів її переробки.Тепловий вплив – одна з найбільш широко розповсюджених теплотехнологічних операцій в процесах обробки рослинної сировини, а тепловий нагрів з метою зменшення початкового вологовмісту сировини, що обробляється (сушіння) – один із найбільш розповсюджених способів консервування, підготовки і полуфабрикування харчових продуктів. На ряду з перевагами процесу сушіння виникає ряд недоліків процесу, найважливішим з яких, в сучасних умовах, є енерговитрати на виконання процесу. Процес сушіння - один з найбільш енергоємних операції, він використовує до 25% всієї промислової енергії. Через проблеми в екологічній і енергетичній галузях, включаючи викиди парникових газів, виснаження викопного палива тощо стає надзвичайно важливим зменшення споживання енергії у всіх галузях промисловості.Створення рослинних композицій, поєднання двох сумісних за біохімічним складом матеріалів (сої та батату), дає можливість знизити енерговитрати на процес сушіння та зберегти біологічно активні речовини в процесі зберігання висушеної сировини. За своїм біохімічним складом батат містить каротиноїди, що є природніми стабілізаторами для білків сої і які перешкоджають окисленню її ліпідів. Отже, поєднання цих двох компонентів дозволяє природнім шляхом збільшити термін зберігання сировини. Через відсутність інформації в наукових інформаційних джерелах про вплив режимних параметрів сушіння (t, φ, υ) на кінетику сушіння соєво – бататної суміші, ця робота спрямована на дослідження процесу сушіння соєво - овочевих композицій з метою інтенсифікації процесу. The constant demand for soy and soya products on both the domestic and foreign markets of Ukraine led to the expansion of the area under this plant and became one of the most profitable crops grown in agricultural enterprises. Polyunsaturated fatty acids, which are part of cellular soybean membranes and other structural elements of plant tissues, perform in the body a number of important functions, in particular, provide normal growth and metabolism, elasticity of blood vessels. Due to the existing problem of protein deficiency in people's nutrition, Ukraine is increasingly studying ways to increase the economic efficiency of soybean production, the formation and functioning of the soy market and its processing products.Thermal effect is one of the most widely used heat engineering operations in the process of processing of plant raw materials, and heat heating in order to reduce the initial moisture content of processed material (drying) - one of the most common methods of preservation, preparation and semi-preparation of food products. Along with the advantages of the drying process, there are a number of flaws in the process, the most important of which, in modern conditions, is energy costs for the process. The drying process is one of the most energy-intensive operations, it uses up to 25% of all industrial energy. Due to problems in the environmental and energy sectors, including greenhouse gas emissions, fossil fuel depletion, etc., it is becoming increasingly important to reduce energy consumption in all industries.The creation of plant compositions, a combination of two biochemical compositions (soybeans and sweet potatoes) compatible, makes it possible to reduce energy costs for the drying process and preserve biologically active substances during the storage of dried raw materials. In its biochemical composition, sweet potato contains carotenoids, which are natural stabilizers for soy proteins and prevent the oxidation of its lipids. Consequently, the combination of these two components can naturally increase the shelf life of raw materials. Due to the lack of information in scientific information sources on the influence of regime drying parameters (t, φ, υ) on the drying kinetics of soybean - vegetable mixture, this work is aimed at studying the process of drying soy and vegetable compositions in order to intensify the process.