Статті в журналах з теми "Ефірна олія"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Ефірна олія.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Ефірна олія".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Shanaida, M. I., L. V. Svydenko, N. V. Hvozdyk та N. I. Hudz. "ХРОМАТОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕФІРНИХ ОЛІЙ ІЗ ТРАВИ МОНАРДИ ЛИМОННОЇ РІЗНИХ ФАЗ ВЕГЕТАЦІЇ". Фармацевтичний часопис, № 1 (8 травня 2021): 23–32. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.1.11936.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Хроматографічний аналіз ефірних олій монарди лимонної (Monarda citriodora Cerv. ex Lag, родина Lamiaceae Martinov), отриманих із трави рослини в різні фази вегетації.
Матеріали і методи. Матеріалом для досліджень була трава M. citriodora, яку заготовляли на дослідних ділянках у Херсонській області на початку цвітіння та у період масового цвітіння рослин. Ефірну олію отримували методом гідродистиляції. Аналіз її компонентного складу проводили методом газової хроматографії з мас-спектрометричним детектуванням (ГХ/МС). Для отримання «хроматографічних відбитків» компонентів ефірної олії використовували метод тонкошарової хроматографії (ТШХ).
Результати й обговорення. На основі ГХ/МС аналізу вивчено компонентний склад ефірних олій сировини M. citriodora. Всього в ефірній олії із трави рослини при її заготівлі на початку цвітіння ідентифіковано 28 компонентів, під час масового цвітіння – 27. В обох ефірних оліях домінували ароматичні монотерпеноїди тимол і карвакрол. Проведення заготівлі сировини M. citriodora у фазу масового цвітіння визначено більш перспективним з огляду на вищий сумарний вміст в ефірній олії тимолу й карвакролу (84,07 %) порівняно з початком цвітіння (75,09 %). Запропоновано застосувати ТШХ-аналіз ефірної олії з трави досліджуваної рослини, заготовленої під час масового цвітіння, як експрес-метод її ідентифікації.
Висновки. Визначено компонентний склад та специфічні особливості ефірних олій M. citriodora вітчизняної заготівлі у дві різні фази вегетації, на основі чого їх віднесено до тимолово-карвакролового хемотипу. У перспективі визначено доцільним вивчення потенціалу фармакологічної активності ефірної олії M. citriodora.
2
Hordiienko, O. I., та Т. А. Hroshovyi. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН НА ФАРМАКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОРОШКОВИХ МАС ІЗ РОСЛИННИМИ ЕКСТРАКТАМИ ТА ЕФІРНОЮ ОЛІЄЮ". Фармацевтичний часопис, № 2 (23 червня 2019): 36–42. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.2.10248.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Дослідити вплив допоміжних речовин (ДР) на фармако-технологічні властивості порошкових мас із рослинними екстрактами та ефірною олією.
Матеріали і методи. У склад порошкових мас входили такі діючі речовини, як сухий екстракт трави герані криваво-червоної, сухий екстракт трави герані сибірської та ефірна олія шавлії мускатної у співвідношенні – 3:1:1,2. Для експерименту обрано 30 ДР, які використовують для отримання таблеток методом прямого пресування. Усі вони розділені на 6 груп по 5 речовин у кожній. Вивчення впливу ДР на фармако-технологічні властивості порошкових мас здійснювалось завдяки визначенню насипної густини, густини після усадки, текучості, кута природнього укосу (ДФУ 2 видання).
Результати й обговорення. Результати дисперсійного аналізу експериментальних даних показали, що найбільше значення вільної насипної густини порошкових мас із рослинними екстрактами та ефірною олією отримали при використанні магній карбонат основного, МКЦ бурст, натрій крохмальгліколяту, лудіпресу, перлітолу 500 DС, компактролу і натрій лаурилсульфату. При наявності у порошкових масах неусіліну UFL 2, МКЦ бурст, натрій крохмальгліколяту, лудіпресу, МагГран і кислоти стеаринової було одержано найкращі показники густини після усадки. На текучість порошкових мас найбільш позитивно впливають магній карбонат основний, МКЦ бурст, натрій карбоксиметилкрохмаль, лудіпрес, емкомпрес та кальцій стеарат.
Найменше значення кута природного укосу порошкових мас отримували при використанні неусіліну UFL 2, мікроцелаку 100, МКЦ бурст, крохмалю прежелатинізованого, кальцій гідрофосфату безводного та кислоти стеаринової.
Висновки. Проведені дослідження дозволили встановити вплив 30 ДР на основні фармако-технологічні показники порошкових мас із сухими екстрактами трави герані криваво-червоної і герані сибірської, а також ефірною олією шавлії мускатної.
3
Передера, С. Б., та О. В. Кінаш. "Визначення чутливості грибів роду Mucor та Aspergillus до деяких речовин рослинного походження". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (26 червня 2015): 102–5. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.1-2.21.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати дослідження чутливостігрибів роду Mucor та Aspergillus до речовин, що ма-ють рослинне походження (відвар трави ехінацеїпурпурової, екстракт ехінацеї рідкий, настоянка ехі-нацеї, ефірна олія базиліку, монарди, евгенол). У лі-тературі наведено численні дані щодо імуностиму-люючої та бактерицидної дії вищезазначених речо-вин, однак дані стосовно їх фунгіцидних властивос-тей висвітлені недостатньо. Дослідження проводилистандартним диско-дифузійним методом. Викорис-товували препарати ехінацеї пурпурової та ефірніолії з аптекарської мережі. Речовини рослинного по-ходження перспективні для використання у ветери-нарії, як альтернатива антибіотикам і дезінфектан-там одночасно. Зокрема ефірні масла та їх компонен-ти можуть бути використані для сонації повітряптахівничих приміщень в якості дезінфікуючих засо-бів, а також, як речовини анаболічної та імуности-мулюючої дії.
The results of susceptibility testing of Aspergillus and Mucor to plant origin substances (infusion of Echinacea purpurea, Echinacea liquid extract, Echinacea tincture, essential oil of Basil, essential oil of Monarda, eugenol) are shown. There are numerous data in the literature relating to bactericidal and immunostimulatory activity of those substances, however, the data for their fungicidal properties described insufficiently. The studies was conducted by standard disc-diffusion method. We used medications of Echinacea purpurea and essential oils of pharmaceutical network. Plant origin substances are promising for use in veterinary medicine as an alternative to antibiotics and disinfectants simultaneously. In particular, essential oils and their components can be used to optimize the air of poultry premises, as a disinfectant and as chemicals of anabolic and immunostimulatory action.
4
Shanaida, M. I. "ФІТОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ СПОЛУК ТЕРПЕНОВОЇ ПРИРОДИ В СИРОВИНІ ДЕЯКИХ ПРЕДСТАВНИКІВ ТРИБИ MENTHEAE (РОДИНА LAMIACEAE)". Фармацевтичний часопис, № 3 (3 грудня 2021): 5–13. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.3.12387.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Фітохімічний аналіз сполук терпенової природи у траві трьох видів триби Mentheae родини Lamiaceae (Dracocephalum moldavica L., Lophanthus anisatus (Nutt.) Benth та Satureja hortensis L.) хроматографічними та спектрофотометричним методами. Матеріали і методи. Траву заготовляли на дослідних ділянках у Тернопільській області на початку масового цвітіння. Ефірні олії отримували шляхом гідродистиляції. Для ідентифікації терпенових сполук використовували метод тонкошарової хроматографії. Компонентний склад тритерпеноїдів визначали методом високоефективної рідинної хроматографії. Сумарний вміст тритерпеноїдів визначали спектрофотометрично. Результати й обговорення. Методом ТШХ встановлено домінуючі компоненти та специфічні «хроматографічні відбитки» ефірних олій для кожного з видів, а також ідентифіковано нелеткі терпенові сполуки їхньої сировини – урсолову кислоту та β-ситостерол. Методом ВЕРХ встановлено, що урсолова та еускафова кислоти були основними тритерпеновими сполуками трави усіх досліджуваних видів; еускафова кислота (0,56 %) превалювала в сировині Satureja hortensis, урсолова (0,21 %) – у Lophanthus anisatus. Методом спектрофотометрії виявлено зниження сумарного вмісту тритерпеноїдів у напрямі Lophanthus anisatus (1,67±0,04 %) > Satureja hortensis (1,26±0,03 %) > Dracocephalum moldavica (1,05±0,03 %). Висновки. На основі проведеного фітохімічного аналізу у траві досліджуваних видів ідентифіковано сполуки терпенової природи, а також встановлено компонентний склад і сумарний вміст тритерпеноїдів.
5
Hordiienko, O. I., та Т. А. Hroshovyi. "ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ ТАБЛЕТОК З РОСЛИННИМИ ЕКСТРАКТАМИ ТА ЕФІРНОЮ ОЛІЄЮ". Фармацевтичний часопис, № 3 (18 вересня 2019): 27–34. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.3.10444.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Дослідити та обрати оптимальні допоміжні речовини (ДР) у склад таблеток на основі сухих екстрактів трави герані криваво-червоної, герані сибірської та ефірної олії шавлії мускатної для місцевого застосування у ротовій порожнині.
Матеріали і методи. У склад таблеток входить фармацевтична композиція, що містить сухі екстракти трави герані криваво-червоної і герані сибірської, ефірну олію шавлії мускатної, а також ДР. Вплив ДР на фармако-технологічні властивості таблеток вивчали за показниками: процес пресування, зовнішній вигляд, однорідність маси, стійкість до роздавлювання, стираність, час розпадання.
Результати й обговорення. Результати дисперсійного аналізу експериментальних даних показали, що процес пресування таблеток із МКЦ 102, натрій кроскармелозою та неусіліном UFL2 проходив рівномірно, без адгезії порошкових мас до прес-інструмента. Таблетки із неусіліном UFL 2, компактролом, Ді-Пак і просолвом SMCC 90 мали найкращий зовнішній вигляд. Однорідність маси таблеток в межах ±5 % забезпечували наступні ДР: компактрол, емкомпрес, крохмаль кукурудзяний і прежелатинізований, натрій стеарилфумарат, магній карбонат основний, МКЦ 102, манітол 60. Найміцніші таблетки отримували з допомогою неусіліну US 2, МКЦ 200, натрій карбоксиметилкрохмалю, мікроцелаку 100, Ді-Паку і магній стеарату. Неусілін UFL 2, емкомпрес, МКЦ 102, крохмаль прежелатинізований, лудіпрес і кислота стеаринова дозволили отримати таблетки із найменшою стираністю. А найшвидше розпадались таблетки із натрій кроскармелозою, аеросилом 200, МКЦ бурстом, манітолом 60, емкомпресом і натрій стеарилфумаратом.
Висновки. За сукупністю вивчених показників відібрані кращі поєднання ДР для подальшого вивчення з метою розробки оптимального складу та технології таблеток для місцевого застосування у ротовій порожнині.
6
Хомич, Г. П., Л. Б. Олійник та Ю. Г. Наконечна. "ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК М’ЯСНИХ МАРИНОВАНИХ НАПІВФАБРИКАТІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 25 (11 травня 2021): 127–35. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються актуальні проблеми розширення асортименту м’ясних напів- фабрикатів із мало використовуваної сировини – перепелятини з використанням маринадів на основі хеномелесу. Метою статті є дослідження ефективності маринадів на основі порошку хеномелесу та овочів для оптимізації технологічних характеристик м’ясних цільном’язових напівфабрикатів із пере- пелиної грудки. У процесі дослідження встановлено, що сучасні тенденції створення продуктів нового покоління ґрунтуються на моделюванні технологічних та споживчих характеристик продукту шляхом комбі- нування м’ясної й рослинної сировини, тому поєднання цінного м’яса перепелятини та натуральних рослинних інгредієнтів у складі маринадів є перспективним. Це дасть змогу вирішити низку питань харчової індустрії: збільшення обсягу виробництва харчових продуктів, розширення їх асортименту і гарантування високого рівня якості та безпечності. Виявлено, що використана технологія приго- тування маринадів забезпечує збереження компонентів, а маринади володіють властивостями, які характерні для окремих їхніх інгредієнтів. Дослідні маринади містять всі ессенціальні та біологічно активні компоненти, які були в рослинних інгредієнтах – порошках: хеномелесу – органічні кислоти, пектинові та фенольні речовини, L-аскорбінову кислоту, ефірні олії; моркви – поліцукри, ефірні олії, комплекс вітамінів С, В1, В2, В6, В12, D, Е, К, Р, РР, пантотенову і фолієву кислоти, каротини; паприки – капсациїн, ефірні олії, каротини, вітамін С; часнику – ефірні олії, поліцукри. Визначено технологічні режими маринування м’ясних напівфабрикатів: тривалість маринування доцільно обмежити до 12 годин за оптимальної кількості порошку хеномелесу у маринаді (40 г). За визначених оптимальних умов маринування м’ясних напівфабрикатів спостерігається оптимізація технологічних характеристик напівфабрикатів: активна кислотність на рівні 5,6 од. рН, вологозв’язуюча здатність збільшується до 69,1%, зростання – 9,9%, вологоутримуюча здатність – до 72,7, зростання – 10,8%. Експеримен- тально отримано та математично розраховано оптимальні технологічні параметри процесу мари- нування м’ясних напівфабрикатів.
7
Raietska, O. V., O. M. Holichenkov, O. I. Yalovenko, and V. I. Liashenko. "ESSENTIAL OILS: SAFETY OF APPLICATION." Hygiene of populated places 2017, no. 67 (December 28, 2017): 73–79. http://dx.doi.org/10.32402/hygiene2017.67.073.
Повний текст джерела
8
КАРУНСЬКИЙ, О. Й., О. Є. ВОЄЦЬКА та К. С. ГАРБАДЖІ. "РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО НАПРЯМКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА У СВІТІ ТА ЙОГО СТАН В УКРАЇНІ". Grain Products and Mixed Fodder’s 18, № 3 (24 жовтня 2018): 29–33. http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v18i3.1076.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено огляд літературних даних про питання органічного методу ведення сільського господарства. Викладено поняття ʺорганічне сільське господарствоʺ і ʺорганічна продукціяʺ. Розглянуто рівень світового розвитку органічного напрямку ведення сільського господарства та його перспективи для України. Матеріали приведені на підставі літературних даних, різних звітів світових організацій органічного напрямку у сільському господарстві та матеріалів, наданих Органічним рухом України. Дослідники встановили, що метод органічного господарювання дозволяє отримувати високоякісну сировину і продукти харчування з використанням нових технологій, які спрямовані на захист та покращення стану навколишнього середовища. Вирощена продукція на органічній основі повинна бути екологічно чистою і відповідати міжнародним стандартам якості. На території України на даний час працюють 12 іноземних та 1 український сертифікаційні органи. Український сертифікаційний орган «Органік стандарт» має міжнародну акредитацію на проведення сертифіка- ційних робіт та визнання Єврокомісії та Швейцарської Конфедерації. У статті наведено аналіз розподілу площі, органічно оброблених земель у світі і в Україні. Лідером по споживанню органічної продукції є Швейцарія. У роботі приводиться схема переходу до органічного виробництва. Представлені найбільш поширені логотипи європейської, американської та японської системи сертифікації органічних продуктів. Експортний потенціал сектору оці- нюється у 50 млн. євро. Основні країни-споживачі української «органіки»: Німеччина, Австрія, Польща, Італія, Франція, Нідерланди, Данія, Швейцарія, США, Канада. В основному експортують такі органічні товари з України: зернові, бобові, олійні культури ягоди фрукти. Також експортується олія соняшникова, шрот соняшниковий, ефірні олії, концентрований яблучний сік, горіхи, джеми, сиропи та березовий сік. Встановлено, що Україна має потужний потенціал агропромислового комплексу і може стати одним із головних експортерів органічної продукції на ринку ЄС.
9
Ustskiy, I. M. "Зміни вмісту монотерпенів живиці сосни у звʼязку з ураженням кореневою губкою (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.)". Forestry and Forest Melioration, № 134 (26 листопада 2019): 147–53. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.134.2019.147.
Повний текст джерелаАнотація:
За допомогою газорідинної хроматографії виявлено тенденції змін вмісту монотерпенів у складі живиці дерев сосни IV класу віку, уражених кореневою губкою у різному ступені. Виявлено, що з розвитком хвороби вміст α-пінену і камфену знижується. Найменший їхній уміст, якщо порівняти зі здоровими деревами, виявлено у дерев, що знаходяться в активній зоні осередку всихання, ступінь ураження коріння яких становить 11–30 %. Уміст ∆3-карену в складі живиці цих дерев проти неуражених є, навпаки, вищим на 15–16 %. Уміст β-пінену в уражених кореневою губкою дерев був в 1,8–2,0 разу вищим, ніж у неуражених. Відзначено, що зміни в складі ефірних олій дерев в активній зоні осередку хвороби є сигналом щодо ослаблення дерева та можливості його заселення лубоїдами. Зміни в складі ефірних олій живиці в осередках кореневої губки провокують як патологічні процеси, так і зміни екології дерев унаслідок розвитку хвороби.
10
Чепель, Наталія Василівна, та Олена Вікторівна Грек. "Дослідження пектинових речовин як адсорбентів ароматичних речовин ефірних олій". ScienceRise, № 1 (1) (13 серпня 2014): 45. http://dx.doi.org/10.15587/2313-8416.2014.26400.
Повний текст джерела
11
Ушкаренко, В. О., Р. А. Вожегова, С. В. Коковіхін, А. В. Шепель та В. О. Чабан. "УРОЖАЙНІСТЬ ШАВЛІЇ МУСКАТНОЇ ТА ВИХІД ЕФІРНОЇ ОЛІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ДОСЛІДЖУВАНИХ АГРОТЕХНІЧНИХ ФАКТОРІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 57–64. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано стан вирощування шавлії мускатної в Україні, використання мускатноїрослинної сировини гарантованої якості, а також принципи і правила належної практики виробни-цтва лікарських засобів рослинного походження згідно з вимогами GMP (Good Manufacturing Practic,або належна виробнича практика), у яких висвітлено вимоги стандартизації до мускатної рослинноїсировини та основні показники її якості. Застосування борони-культиватора БК–1,0 замість КПС–4для проведення передпосівного обробітку ґрунту призводило до збільшення передпосівної вологостіґрунту в шарі 0–30 см в усіх досліджуваних варіантах. Строки сівби також впливали на продуктив-ність культури, максимальна урожайність суцвіть шавлії мускатної в перший, другий і третій рокивикористання була отримана при першому (перша декада грудня) строку посіву – 14,61–15,01 т/гана фоні живлення N60Р90. Визначена оптимальна доза внесення мінеральних добрив під оранку. Прове-дено визначення оптимальних строків посіву шавлії мускатної, ширини її міжрядь та визначені доці-льні строки використання плантації. Встановлено, що у разі підвищення температури повітря до40 °С (період скошування з 13 до 16 години дня) вміст ефірної олії в суцвіттях був мінімальним середвсіх варіантів досліду і складав 0,05 % на природному фоні живлення і 0,25% – на фоні живленняN60P90. Збір урожаю з 16 до 19 години, а також з 19 до 22 години підвищує вміст ефірної олії в суц-віттях шавлії мускатної порівняно з більш жаркими часами доби, але не достигає показників ранніхчасів збирання, яке було проведене з 6 до 11 години. Максимальна продуктивність культури у варіа-нтах різної глибини оранки на 20–22 та 28–30 см була отримана при першому (перша декада грудня)строку посіву – 50,58 та 53,80 кг/га за рік відповідно. Перенесення строку посіву культури на веснупризводило до суттєвого зниження продуктивності шавлії мускатної. У разі посіву у другу декадуберезня продуктивність шавлії мускатної падала, в середньому по варіантам різної глибини оранки,на 42,3 %, при посіві у третю декаду березня на 118,2 % порівняно з першим строком посіву. Мініма-льна кількість умовно зібраної ефірної олії шавлії мускатної – 19,36 кг/га була отримана при посіві востанній весняний строк – першу декада квітня. Отже, кращим строком посіву шавлії мускатної,при якому був отриманий максимальний умовний збір ефірної олії культури – 50,58–53,80 кг/га за рік,виявився перший – підзимовий, який був проведений у першу декаду грудня місяця.
12
Ukrainets, А. I., and N. E. Frolova. "Processing Waste-Handling of Essential Oils for Natural Food Flavour Production." Nauka ta innovacii 6, no. 2 (March 30, 2010): 36–40. http://dx.doi.org/10.15407/scin6.02.036.
Повний текст джерела
13
Фролова, Наталія Епінетівна, Олена Михайлівна Усатюк та Маргарита Віталіївна Карпутіна. "Фракціонування ефірної олії Dracocephalum Moldavica L. і шляхи використання фракцій у харчових технологіях". ScienceRise 5, № 2(5) (22 грудня 2014): 77. http://dx.doi.org/10.15587/2313-8416.2014.31499.
Повний текст джерела
14
Макарчук, М. Ю. "Електроенцефалографічна оцінка впливу запаху ефірної олії лаванди на функціональний стан головного мозку людини". Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Фізіологія. Проблеми регуляції фізіологічних функцій, вип. 5 (1999): 63–65.
Знайти повний текст джерела
15
Макарчук, М. Ю. "Електроенцефалографічна оцінка впливу запаху ефірної олії лаванди на функціональний стан головного мозку людини". Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Фізіологія. Проблеми регуляції фізіологічних функцій, вип. 5 (1999): 63–65.
Знайти повний текст джерела
16
Рацук, М. Є., та Д. Г. Сарібєкова. "ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИМІКРОБНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕФІРНИХ ОЛІЙ КВІТКОВОЇ ГРУПИ В СКЛАДІ ЕМУЛЬСІЙНОГО КРЕМУ ДЛЯ ТІЛА". Вісник Херсонського національного технічного університету 76, № 1 (2021): 71–76. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2021.1.9.
Повний текст джерела
17
Маларьова, Н. О., Н. С. Урум, Л. А. Максименко та Г. В. Шапіро. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛІ ПРОЦЕСУ ЗГОРЯННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ ПАЛИВА В СУДНОВИХ ДИЗЕЛЯХ". Vodnij transport, № 1(32) (27 січня 2021): 75–85. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Останнім часом усе більш широке поширення одержують альтернативні біопалива на основі рослинних олій (рапсових, соєвого, соняшникового, арахісового, пальмового) та їх похідних. Інтенсивні роботи з переведення дизелів на біопаливо ведуться як у країнах з обмеженим енергетичним потенціалом, так і в країнах з великими запасами нафтового палива, а також у високорозвинених країнах, що мають фінансову можливість придбання нафтових енергоносіїв. На даний час у Європі (Німеччина, Франція, Австрія й ін. країни) щорічно виробляється більш 1,5 млн. т біопалива. Це - сумішеве біопаливо, що містить до 10 % складного метилового ефіру, який отримується з рапсової олії. Аналіз ефективності виробничо-господарської діяльності підприємств водного транспорту свідчить, що середній рівень рентабельності їх основних послуг не високий. Отже, існує необхідність пошуку резервів підвищення ефективності перевезень і роботи транспортного флоту. Одним з напрямків наукового пошуку є економічна оцінка використання ресурсів і, насамперед, палива в компанії для досягнення корисного результату в діяльності. Проблема пошуку та оцінки ресурсозберігаючих технологій роботи транспортних судів є актуальною. Особливу гостроту їй додає ситуація на ринку енергоносіїв за умови постійного коливання цін на паливо. Резерви для зменшення витрат на паливо полягають у нормуванні ходових операцій, вибору оптимальних режимів роботи двигунів на різних ділянках рейсу, вибору швидкості, що з одного боку забезпечить своєчасне виконання транспортної операції – а з іншого дозволить отримати економію у витраті палива. Дослідження полягає у можливості доведення отриманих теоретичних положень до практичних рекомендацій та безпосередньо пристроїв та обладнання, які дозволять використовувати альтернативні види палива з метою підвищення екологічних та енергетичних характеристик судових двигунів. Ключові слова. паливо, двигуни, ресурсозберігаючі технології, дизельне паливо, транспортний флот
18
Kovalenko, V. L., V. M. Garkavenko, P. L. Kovalenko, and S. A. Ponomarova. "The study of essential oil antimicrobial activity and their composition on microorganism." Bulletin "Veterinary biotechnology" 32, no. 1 (2018): 116–21. http://dx.doi.org/10.31073/vet_biotech32(1)-13.
Повний текст джерела
19
Popova, Y. V., A. V. Mazulin, A. O. Ostapenko, and G. V. Mazulin. "THE COMPONENT COMPOSITION OFTHE ESSENTIAL OIL OFTHE CIRSIUM VULGARE (SAVI) TEN. HERBS." Fitoterapia 1, no. 1 (2020): 65–70. http://dx.doi.org/10.33617/2522-9680-2020-1-65.
Повний текст джерела
20
Kondratyuk, T., and A. Kalinichenko. "Influence of essential oils and polyhexamethyleneguanidine on black yeast-like fungi Exophiala alcalophila." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series: Biology 68, no. 3 (2014): 75–79. http://dx.doi.org/10.17721/1728_2748.2014.68.75-79.
Повний текст джерелаАнотація:
Influence of essential oils of the following plants Rosmarinum officinalis L., Pinus sibirica Du Tour, Abies sibirica Ledeb., Juniperus communis L., turpentine oil, and polyhexamethyleneguanidine (PHMG) on black yeast-like fungi Exophiala alcalophila FCKU 304 was investigated. Disc-diffusion method was used. Level of the antifungal influence on X. alcalophila found to be different for each chemical. 5% PHMG is characterized by the highest fungicide activity. Level of the antifungal activity of essential oils of plants Rosmarinum officinalis, Pinus sibirica and Abies sibirica is similar to 1.5-3 % PHMG activity. The PHMG and essential oil of Rosmarinum officinalis found to cause exchanges of morphometric indices of cells, colony morphology and intensity of budding E. alcalophila what is considered as adaptations of investigated culture of black yeast-like fungus. Furthermore dimorphic transition 'yeasts – mycelium' of E. alcalophila was observed under influence of essential oil of Rosmarinum officinalis.
21
Tarasov, O. A., V. P. Sapeyko, E. E. Aishpur, M. M. Babkina, S. M. Tereshchenko, and I. A. Zotsenko. "Study of synergy effect of benzalconium chloride on antimicrobial activity of vegetable essential oils." Bulletin "Veterinary biotechnology" 32, no. 2 (2018): 529–36. http://dx.doi.org/10.31073/vet_biotech32(2)-64.
Повний текст джерела
22
Gurs'ka O.V., O. V., and S. V. Pyda. "THE INVESTIGATION OF ESSENTIAL OILS COMPOSITION OF PYRETHRUM PARTHENIUM (L.) SMITH. INFLORESCENCES." Fiziologia rastenij i genetika 49, no. 6 (December 2017): 533–40. http://dx.doi.org/10.15407/frg2017.06.533.
Повний текст джерела
23
Chepel, N. V. "Investigation of Optically Active Isomers Concentration with the Allocation of Narrow Fractions of Essential Oils." Nauka ta innovacii 8, no. 3 (May 30, 2012): 57–63. http://dx.doi.org/10.15407/scin8.03.057.
Повний текст джерела
24
Kondratiuk, T., and A. Kalinichenko. "Structural-functional reorganization of dimorphous black yeast-like fungi Exophiala alcalophila under influence of plant essential oils." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series: Biology 70, no. 2 (2015): 42–46. http://dx.doi.org/10.17721/1728_2748.2015.70.42-46.
Повний текст джерелаАнотація:
Antifungal influence of essential oils of the following plants Cariophyllus aromaticus L., Foennicilum vulgare Mill., Lavandula anqustifolia Mill., Mentha piperita L., Melaleuca alternifolia Maid., Origanum vulgare L., Pelargonium roseum Wild., Thymus vulgaris L., and benzalconium chloride on black yeast-like fungi Exophiala alcalophila Goto et Sugiy was investigated. High level of the antifungal influence of plant oils of O. vulgare, Th. vulgaris, P. roseum and C. aromaticus was found with the usage of disc-diffusion method. The influence of plant essential oils mentioned is similar to influence of 3% benzalconium chloride. The following structural-functional reorganization of Exophiala alcalophila, i.e.: exchange of morphometric indices of cells, colony morphology, intensity of budding, dimorphous transition 'yeast-mycelium' were observed under influence of benzalconium chloride and plant essential oils of O. vulgare, Th. vulgaris, P. roseum and C. aromaticus. These exchanges illustrate wide adaptation possibilities of black yeast culture investigated.
25
Терзієв, Сергій Георгійович, Наталія Володимирівна Ружицька, Ілля Вадимович Сиротюк, Олександр Вікторович Акімов та Максим Володимирович Щербич. "Інноваційні процеси одержання фітоекстрактів і концентратів для харчової, фармацевтичної та парфумерно-косметичної промисловості". Scientific Works 84, № 1 (14 грудня 2020): 73–78. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1873.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розглядаються шляхи одержання фітоекстрактів з різних груп рослинної сировини для харчової, фармацевтичної та парфумерно-косметичної промисловості з використанням інноваційних технологій адресної доставки енергії.
В якості об’єктів досліджень розглянуто ефіроолійну сировину: лаванду, м'яту перцеву, квітки троянди та шипшини; фруктово-ягідну – сливові вичавки, та відходи кавового виробництва – кавове лушпиння. Наведено шляхи використання фітоекстрактів з розглянутої сировини у харчовій, фармацевтичній та парфумерно-косметичній промисловостях. Визначено основні перспективні для вилучення компоненти.
В якості механізму, який дозволяє підвищити ефективність екстрагування цільових компонентів з розглянутої рослинної сировини розглядається бародифузія, яку ініціює мікрохвильове поле. НВЧ-електромагнітні хвилі виступають засобом адресної доставки енергії до мікро- та наноструктурструктур сировини. Для збереження термолабільних сполук у фітоекстрактах пропонується комбінування бародифузії з кипінням екстрагенту в умовах вакууму. Розглядається конструкція мікрохвильового вакуум-екстрактора.
Розглянуто перспективи створення нових технологічних ліній переробки ефіроолійної сировини на основі нового мікрохвильового обладнання. Наведено дані по зразкам продуктів, одержаних за запропонованою технологією. При переробці лаванди та м’яти перцевої окрім екстрактів одержано ефірну олію та гідролати. Під час екстрагування фруктово-ягідної сировини вилучено ло 42% сухих речовин.
Показано вплив мікрохвильового підведення енергії на вихід сухих речовин з лушпиння. Наведено результати з дослідження кінетики вилучення сухих речовин з сировини при різних режимах екстрагування. В результаті екстрагування кавового лушпиння у запропонованому інноваційному екстракторі одержано екстракти з високим вмістом кофеїну.
26
Федоришин, О. М., Д. С. Загородня, А. С. Крвавич, А. О. Милянич та Р. О. Петріна. "Розроблення технологічної схеми екстракції коренів Carlina acaulis". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 93–98. http://dx.doi.org/10.36930/40310116.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено технологічні схеми одержання екстрактів коренів Carlina acaulis, які дали змогу отримувати вторинні метаболіти лікарських рослин для виробництва фармацевтичних препаратів. Carlina acaulis є лікарською рослиною, яка нині є недостатньо вивченою. Відомо, що корені містять дубильні та смолисті речовини, інулін (12-18 %), барвники, ефірну олію (1-2 %) та цукор. Встановлено, що для максимального вилучення фенольних сполук і флавоноїдів потрібно правильно підібрати ефективну технологію екстрагування. Розроблено на підставі кінетичних закономірностей екстрагування технологічні схеми двома способами – настоюванням та настоюванням з перемішуванням в апараті з мішалкою. Запропоновано як екстрагент використати 70 % водно-етанольну суміш, співвідношення сировина: екстрагент – 1:10, розмір частинок 2 мм. Встановлено, що час екстрагування методом настоювання становить 48 год, методом настоювання з перемішуванням – 3 години. Отримано настоянку в'язкої консистенції, світло-коричневого кольору із вмістом етанолу не більше 15 %, сухим залишком не менше 70 % і також перевірено на мікробіологічну чистоту. Технологічна схема виробництва містить підготовку рослинної сировини (подрібнення, просіювання, зважування), отримання первинної витяжки (мацерація) та фільтрування й освітлення настоянки (очищення від баластних речовин способом охолодження, відстоювання, фільтрування та ін.). Зроблено висновок, що на підставі розроблених технологічних схем можна отримувати екстракти C. acaulis з максимальним виходом фенольних сполук та флавоноїдів. Одержані настоянки мають високі органолептичні та фізико-хімічні показники та можуть застосовуватись як лікарський засіб.
27
Горач, О. О. "АНАЛІЗ СПОЖИВЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ МІКРОЗЕЛЕНІ ТА ПЕРЕВАГИ ЗАСТОСУВАННЯ У ХАРЧУВАННІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (28 грудня 2021): 10–15. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні тенденції формування здорового раціону харчування диктують необхідність створення нових продуктів із підвищеною біологічною та фізіологічною цінністю. Важливу роль в цьому відіграє можливість використання традиційної сільськогосподарської сировини, яка вирощується у безпосередній близькості від місць її переробки, що дозволяє помітно скоротити витрати на транспортування і зберігання сировини, розширити асортимент продуктів харчування. Поліпшення харчування населення можливе завдяки використанню в рецептурі харчових продуктів натуральної рослинної сировини, традиційно вирощеної, зібраної, підготовленої в Україні, що має високу біологічну цінність. Необхідність відстеження розвитку сучасних технологій потребує постійного удосконалення та впровадження інновацій у харчовій промисловості насамперед завдяки використанню продуктів харчування з високим вмістом біологічних сполук. Аналіз літературних джерел із використання мікрозелені у продуктах харчування дозволяє зробити висновок, що наразі ця сировина є перспективною та належить до інноваційних продуктів харчування. Використання мікрозелені в раціоні харчування дозволяє наповнити організм людини поживними органічними речовинами, такими як білки, вітаміни С, В, К, Е, каротиноїди, мінерали та інші корисні елементи (калій, кальцій, фосфор, магній, залізо, йод, сірка), а також ефірні олії. В роботі наведено результати досліджень біологічної цінності мікрозелені різних сільськогосподарських культур та її вплив на організм людини. Використання переваг застосування мікрозелені в раціоні харчування пов’язане з лікувальним ефектом, зокрема, з наявністю в її складі вітамінів, амінокислот, що мають широкий спектр біологічної активності з антибактеріальним, антивірусним ефектом.
28
Sachuk, R. N. "Efficiency of the preparation on the basis of essential oils and oily solution of chlorophyllipt in the treatment of nipples’ hyperkeratosis of the udder of cows." Bulletin "Veterinary biotechnology" 34 (2019): 140–46. http://dx.doi.org/10.31073/vet_biotech34-17.
Повний текст джерела
29
Svitelskyi, M. M., O. V. Ishchuk, S. I. Matkovska, M. I. Feduchka та T. V. Pinkina. "ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛОПУХА ВЕЛИКОГО ARCTIUM LAPPA L. ТА КОТЯЧОЇ М'ЯТИ СПРАВЖНЬОЇ NEPETA CATARIA L. В УМОВАХ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 3 (26 квітня 2018): 83–87. http://dx.doi.org/10.15421/40280317.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати досліджень із вивчення еколого-біологічних особливостей лопуха великого Arctium lappa L. та котячої м'яти справжньої Nepeta cataria L. в умовах ботанічного розсадника Житомирського національного агроекологічного університету. Мета роботи полягала у вивченні інтродукції, шляхів підвищення біологічної продуктивності досліджуваних рослин в умовах Полісся України. На основі багаторічних досліджень вперше вивчено можливість і способи одночасного вирощування лопуха великого на листок і корінь у підзимніх і ранньовесняних поточних і перехідних посівах другого року вегетації. Під час вирощування Arctium lappa L. на корені запропоновано однорічний термін вирощування культури із збиранням сировини у другій половині вересня. Підрізування головного кореня на глибині 15–20 см у фазі росту другого-третього справжнього листка знижувало біологічну продуктивність кореневої системи на 10–15 %. В умовах Полісся України доцільно вирощувати котячу м'яту справжню як дворічну культуру. Максимальна врожайність повітряно сухої сировини формується у котячої м'яти справжньої у фазі масового цвітіння і залежно від погодних умов у середньому за роками досліджень становить у рослин першого року життя 185,0 г/м2, у рослин другого року життя – 367,0 г/м2. Вміст ефірної олії у повітряно сухій сировині характеризується невисокими показниками. У середньому за роки досліджень у рослин котячої м'яти справжньої першого року життя 0,07 %, другого року життя – 0,14 %.
30
Mykytyuk, O. M., R. T. Konechna, O. V. Shved, V. G. Chervetsova, A. S. Krvavych, G. P. Nykytyuk та V. P. Novikov. "АНАТОМО-МОРФОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НАДЗЕМНОЇ ЧАСТИНИ ПАХУЧКИ ЗВИЧАЙНОЇ (Clinopodium vulgare L., Lamiaceae Martinov)". Фармацевтичний часопис, № 2 (13 липня 2020): 16–24. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.2.11255.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Провести анатомо-морфологічне дослідження надземної частини пахучки звичайної (Сlinopodium vulgare L.) з родини Глухокропивові ( Lamiaceae Martinov) та встановити її діагностичні ознаки.
Матеріали і методи. Препарати для мікроскопічного дослідження виготовляли з фрагментів трави пахучки звичайної, заготовленої у період цвітіння, і обробляли у суміші етиловий спирт: гліцерин: вода у співвідношенні 1:1:1 впродовж трьох діб. Окрім того, у ході експерименту використовували тимчасові препарати трави рослини, які фіксували у розчині хлоралгідрату. При проведенні макроскопічного аналізу користувались діючою нормативною документацією «Трави» ДФУ. Підготовлені для аналізу фрагменти трави поміщали на скляну пластину або предметні скельця, ретельно їх розправляли і розглядали спочатку неозброєним оком, а потім з допомогою лупи (10х) та мікроскопа «Біомед 6» (10х, 40х, 100х). Використовували не менше ніж 15 зразків кожної серії трави рослини, заготовлених у двох областях України - Львівській та Івано-Франківській.
Результати й обговорення. На основі проведеного морфолого-анатомічного дослідження фрагментів листків, стебел та квіток Сlinopodium vulgare встановлено наявність специфічних трихом епідерми, особливості локалізації ефірних олій та характерні ознаки поперечних зрізів стебел і листків та забарвлення віночка квіток. Діагностичними мікроскопічними ознаками трави рослини можна вважати трихоми епідерми, які представлені простими дво- і триклітинними волосками, а також залозистими волосками, що мають двоклітинну головку; присутні також ефіроолійні залозки. Характерною ознакою є те, що по краю листкової пластинки зустрічаються прості одно- та двоклітинні волоски. Листок рослини амфістоматичного типу; клітини нижньої епідерми мають дещо менші розміри, ніж верхньої; продихи у верхній епідермі зустрічаються поодиноко, у той час як у нижній – у значній кількості. Ефіроолійні залозки зосереджені переважно у нижній епідермі листка. Стебло рослини пряме, короткоопушене, чотиригранне. Листки дрібні, яйцеподібні або видовжено яйцеподібні, довжиною 2-5 см, по краю дрібнорубчасто-пильчасті, волохато-волосисті від опушення, знизу – світло-зелені; листорозміщення супротивне. Листки, стебла і генеративні органи густо вкриті волосками і характерними ефіроолійними залозками. Квітки неправильні, дрібні, щетиновидно-лінійні, з густовійчастими приквітками, в 15-40-квіткових кільцях, що утворюють півкулясті суцвіття. Чашечка трубчаста, з багатьма жилками, густо опушена, з шиловидними зубцями. Віночок двогубий, різних відтінків фіолетово-пурпурового кольору, до 15 мм завдовжки, удвічі довший, ніж чашечка. Забарвлення віночка квіток при зростанні рослини у Львівській обл. варіює від світло-пурпурового до фіолетово-пурпурового, у Івано-Франківській обл. він завжди фіолетово-пурпуровий. Верхня губа віночка коротка, дволопатева, нижня – трилопатева. Андроцей двосильний, складається з чотирьох тичинок, що приростають до трубки віночка. Біля основи зав’язі є нектароносний диск.
При проведенні якісної реакції на вміст ефірних олій з використанням Судану III їх максимальну локалізацію зафіксовано у ефіроолійних залозках нижньої епідерми листка.
Висновки. Таким чином, встановлено характерні морфологічні та анатомічні діагностичні ознаки листків, стебел та квіток пахучки звичайної з родини Глухокропивові як лікарської рослини народної медицини, яка поширена в Львівській та Івано-Франківській областях України в дикорослому стані та є перспективною для подальшого вивчення та використання у фармації.
31
Колодницька, Руслана Віталіївна. "Моделювання цетанового числа дизельних біопалив для автомобільного транспорту". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 9–12. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-9-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Зниження випуску автомобілів з дизельними двигунами в Європі, для яких характерні великі викиди як оксидів азоту, так і вуглекислого газу, призводить до того, що автомобілі з цими двигунами все більше й більше продаються в Україні. В містах України все ще використовуються «маршрутні» автобуси з дизельними двигунами, і транспортні компанії намагаються замінити менші автобуси на більші з тим же самим дизельним двигуном. В такій ситуації використання біодизельного палива є перспективним для України. Цетанове число палива – одна із самих важливих характеристик палива, що свідчить про його здатність до згоряння в ДВЗ. Точне значення цетанового числа дизельного біопалива дуже важливе для моделювання характеристик згоряння цього палива. Цетанові числа дизельного біопалива та його компонентів є базою для розрахунків затримки займання цих палив. Переважно дизельне біопаливо має більші значення цетанового числа, ніж дизельне паливо. В роботі виконано аналіз цетанових чисел дизельних біопалив, що виготовлені з використаної олії. Запропоновано формулу для підрахунку цетанового числа таких палив з огляду на їх молекулярний склад. Одержано гарне узгодження даних моделювання цетанового числа з експерементальними даними за результатами спектрального аналізу палив. Підраховано цетанові числа для компонентів (метилових ефірів жирних кислот), з яких складається дизельне біопаливо. Для того, щоб уникнути поганого розпилювання, біодизельне паливо змішується з дизельним паливом. Відновлювальне дизельне паливо має меншу густину, але більші значення цетанового числа, ніж викопне дизельне паливо. Отже, дослідження паливних характеристик сумішей дизельного біопалива з відновлювальним паливом може бути темою наступних досліджень.
32
Шевченко, А. М. "ЩОДО КОНТРОЛЮ НАПАДУ ЗООФІЛЬНИХ МУХ НА КОРІВ В УМОВАХ ТВАРИННИЦЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2019): 232–37. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.31.
Повний текст джерелаАнотація:
Паразитичні комахи є значною проблемою для молочного скотарства в Україні та світі. Най-більш ефективним способом захисту від гнусу вважається обробка тварин інсектицидами, з-поміжяких окремо необхідно виділити групу синтетичних піретроїдів. Метою роботи було вивчити інсек-тицидно-репелентну ефективність препарату «Ектосан-плюстм» (ТОВ «Бровафарма») в різномурозведенні проти зоофільних мух. «Ектосан-плюстм» складається з двох синергічних діючих речовин:альфаметрину (7,5 %) і піпероніл-бутоксиду (10,5 %), а також суміші ефірних олій лимона і троянди(10 %). Паразитологічні дослідження щодо тестування впливу на літаючих комах інсектициду «Ек-тосан-плюстм» у розведенні 1:1000 і 1:750 були проведені на трьох групах корів. Попередньо в дослід-ному господарстві була встановлена підвищена активність Stomoxys calcitrans за таких погоднихумов: денна середньодобова температура повітря +19-21°С, нічна – +9-12°С. Доведено, що у примі-щеннях ферми для надійного захисту дійних корів від нападу мух-жигалок необхідно використовува-ти водний розчин (1:750) засобу «Ектосан-плюстм» один раз на дві доби. Коефіцієнт відлякувальноїдії (КВД) робочого розчину становить вище 80 %. Норма витрати препарату – 250 см3 на тварину.Повторнаа обробка тварин зазначеним розчином збільшує тривалість інсектицидної дії препаратудо трьох діб, що вказує на ймовірну накопичувальну дію засобу. У разі помірної чи низької інтенсив-ності нападу зоофільних мух на корів достатньо однієї обробки раз на три доби; за високої інтенси-вності – раз на дві доби. «Ектосан-плюстм» у розведенні водою 1:1000 не забезпечує достатній за-хист корів протягом світлового часу доби, оскільки КВД через 6 годин після обробки знижується до69,0 %. Упродовж всього періоду експерименту зовнішніх проявів інтоксикації не було зафіксовано ужодної з дослідних тварин.
33
Зарівна, Н. О. "КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ МОНОСАХАРИДІВ РІДКОГО ЕКСТРАКТУ ЧЕБРЕЦЮ ПОВЗУЧОГО ТА ВИБІР КРИТЕРІЇВ ПРИЙНЯТНОСТІ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (4 серпня 2021): 104–7. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12247.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. В останні роки помітно зростає науковий інтерес до вивчення полісахаридів у лікарській рослинній сировині, що пов’язано з широким спектром їх фармакологічної дії. У попередніх дослідженнях встановлено, що у витяжках із трави чебрецю повзучого (ЧП), одержаних за допомогою води і розчинів з низькою концентрацією спирту, наявні полісахариди, після гідролізу яких отримували моносахариди. Розробка муколітичного засобу на основі густого екстракту чебрецю повзучого й ефірної олії чебрецю звичайного передбачала насамперед одержання рідкого екстракту ЧП, який отримували за підібраною технологією, що дозволила зберегти та відтворити аналізовані біологічно активні речовини трави ЧП. Тому з метою стандартизації рідкого екстракту ЧП важливо визначити не тільки їх якісний склад, а й кількісний вміст, що дозволить обрати відповідні показники якості та запропонувати критерії прийнятності.
Мета дослідження – провести кількісне визначення відновлювальних моносахаридів у рідкому екстракті чебрецю повзучого, вибрати відповідні критерії прийнятності.
Методи дослідження. Під час дослідження використано спектрофотометр “Cary-50”, рідкий екстракт чебрецю повзучого, ФСЗ: глюкози (“Fluka”), 1 % розчин кислоти пікринової, 20 % розчин натрію карбонату, 20 %, 40 % розчини натрію гідроксиду, кислоту хлористоводневу розведену Р.
Результати й обговорення. Кількісне визначення моносахаридів у рідкому екстракті ЧП проводили методом диференційної спектрофотометрії у видимій ділянці спектра за реакцією з пікриновою кислотою. Їх вміст коливався у певних межах і визначався вмістом у вихідній сировині. Тому з метою здійснення стандартизації рідкого екстракту ЧП можна обрати кількісним критерієм якості вміст відновлювальних моносахаридів, а також запропонувати відповідні критерії прийнятності – не менше 0,09 % у перерахунку на глюкозу.
Висновок. Проведено кількісне визначення відновлювальних моносахаридів у рідкому екстракті чебрецю повзучого. В результаті визначено їх кількісний вміст та запропоновано критерії прийнятності.
34
Parashchuk, E. A., S. M. Marchyshyn та L. V. Slobodianiuk. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕТКИХ КОМПОНЕНТІВ БЕДРИНЦЮ ЛОМИКАМЕНЕВОГО (PIMPINELLA SAXIFRAGA L.)". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (6 лютого 2019): 107–13. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9822.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. В Україні зростає 5 видів рослин роду Бедринець родини селерові (Apiaceae). Найпоширенішим є бедринець ломикаменевий (Pimpinella saxifraga L.) – багаторічна трав’яниста рослина, типовий представник роду Pimpinella. На сьогодні достатньо інформації щодо його застосування в народній медицині: відвари підземних органів рослини як відхаркувальний засіб при тривалому кашлі, фарингіті, ларингіті, трахеїті та хронічному бронхіті; при лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту (метеоризм, порушення травлення, хронічний гастрит, ентероколіт). Використовують рослину також як протизапальний та гіпотензивний засіб.
У доступних джерелах наукової літератури недостатньо інформації про хімічний склад бедринцю ломикаменевого. Відсутні відомості про дослідження його летких сполук. З огляду на це і те, що ефірні олії представників родини Apiaceae широко застосовують у народній та науковій медицині як антибактеріальні, протигрибкові, противірусні, протипаразитарні, інсектицидні, спазмолітичні, відхаркувальні, протизапальні засоби, метою дослідження було вивчити леткі сполуки бедринцю ломикаменевого трави та кореневищ і коренів, встановити їх компонентний склад.
Методи дослідження. Компонентний склад летких сполук досліджували хроматографічним методом на хромато-мас-спектрометричній системі Agilent 6890N/5973 inert (Agilent Technologies, США). Ідентифікацію компонентів проби здійснювали з використанням бібліотеки мас-спектрів NIST 02.
Результати й обговорення. У результаті проведених досліджень у бедринцю ломикаменевого траві виявлено 59 компонентів летких сполук, з них ідентифіковано 26, основними з яких є гермакрен-D, β-бісаболен, гептакозан та нонакозан. У траві досліджуваного об’єкта виявлено сесквітерпеновий спирт – α-бергамотол, який може бути маркерною сполукою леткої фракції трави рослини. У Pimpinella saxifraga L. коренях виявлено 65 компонентів летких сполук, з них ідентифіковано 27, основними з яких є каріофілен, п-гексадеканова і 9,12-октадекадієнова кислоти, гермакрен-D та β-гур’юнен. Спільними компонентами бедринцю ломикаменевого трави і підземних органів є β-фарнезен, гермакрен-D, β-бісаболен, 1,3-диметилнафтален та п-гексадеканова кислота.
Висновки. Методом газової хромато-мас-спектрометрії досліджено якісний склад летких сполук бедринцю ломикаменевого трави та корененевищ і коренів. У траві виявлено 59 компонентів, ідентифіковано 26. У кореневищах і коренях ідентифіковано 27 компонентів із 65 виявлених. Основними компонентами бедринцю ломикаменевого трави є гермакрен-D, β-бісаболен, гептакозан, нонакозан; кореневищ і коренів – каріофілен, гермакрен-D та β-гур’юнен. Спільними компонентами підземних і надземних органів рослини є β-фарнезен, гермакрен-D, β-бісаболен, 1,3-диметилнафтален та п-гексадеканова кислота. Встановлено маркерну сполуку леткої фракції бедринцю ломикаменевого трави – α-бергамотол.
35
Zarivna, N. O. "РОЗРОБКА СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНОЇ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ СУМИ ФЛАВОНОЇДІВ В ЕКСТРАКТАХ ЧЕБРЕЦЮ ПОВЗУЧОГО". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (25 серпня 2020): 94–99. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i2.11366.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. На сьогодні помітно зростає науковий інтерес до вивчення флавоноїдів у лікарській рослинній сировині, що пов’язано з їх високою біологічною активністю та різноплановою фармакологічною дією. Доступним і перспективним джерелом БАР є чебрець повзучий (ЧП). Як свідчать літературні дані, препарати на його основі широко використовують у народній і практичній медицині, що робить ЧП актуальним на сьогодні для розробки нових вітчизняних рослинних препаратів. Розробка нового муколітичного засобу на основі густого екстракту ЧП і ефірної олії чебрецю звичайного передбачала одержання рідкого і густого екстрактів ЧП. За технологією отримано екстракти із задовільними фармако-технологічними властивостями та максимальним і стабільним вмістом БАР досліджуваної сировини. З метою стандартизації трави ЧП як показник якості, серед інших, було обрано склад і вміст флавоноїдів та гідроксикоричних кислот. Складні комбінації БАР, що наявні в екстрактах, вимагають використання сучасних методів аналізу для їх стандартизації і в майбутньому – готового лікарського засобу, тому доречним є проведення їх ідентифікації та кількісного визначення. Після виконання якісного аналізу БАР у цих екстрактах необхідно визначити також їх кількісний вміст, що дозволить запропонувати кількісний показник якості та обрати критерії прийнятності.
Мета дослідження – розробити методику кількісного визначення суми флавоноїдів у рідкому і густому екстрактах чебрецю повзучого та обрати відповідні критерії прийнятності.
Методи дослідження. У цьому дослідженні використовували спектрофотометр марки “Cary-50”, (ФСЗ) апігенін (Fluka), екстракти чебрецю повзучого, етиловий спирт 60 % (об/об), 3 % розчин алюмінію хлориду Р.
Результати й обговорення. Вміст флавоноїдів в одержаних екстрактах ЧП визначали методом диференціальної спектрофотометрії за реакцією утворення фотометрованої сполуки з алюмінію хлоридом. Кількісний вміст флавоноїдів у досліджуваних екстрактах ЧП коливався у певних межах і визначався їх вмістом у вихідній сировині та відтворюваністю технології екстракту. Для їх стандартизації можна запропонувати кількісним критерієм якості вміст флавоноїдів: для рідкого екстракту – не менше 0,03 %, для густого – не менше 2,5 % у перерахунку на апігенін.
Висновки. Розроблено методику кількісного визначення суми флавоноїдів у екстрактах чебрецю повзучого. У результаті визначено їх кількісний вміст та запропоновано критерії прийнятності.
36
Котляр, Євгеній Олександрович, Наталія Андріївна Ткаченко, Світлана Іванівна Вікуль та Ірина Володимирівна Левчук. "ТЕХНОЛОГІЯ НАТУРАЛЬНОГО КОСМЕТИЧНОГО ТОНІКА НА ОСНОВІ ВОДНОГО ЕКСТРАКТУ З М’ЯТКИ ЯДРА АБРИКОСОВИХ КІСТОЧОК". Scientific Works 84, № 2 (26 грудня 2020): 30–37. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i84.1886.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні роки фармацевтична, косметична і харчова промисловості виявляють зростаючий інтерес до використання природних антиоксидантів, отриманих з плодово-ягідних рослин. Аналіз хімічного складу різних фруктів та ягід, які вирощують в Україні, та дані їх використання у різних галузях промисловості, дозволяють зробити висновок ‒ перспективною сировиною для досліджень є абрикосова кісточка, а саме ядро, яке знаходиться в ній. Екстракти м’ятки ядра абрикосових кісточок можуть використовуватись для отримання препаратів біологічно активних речовин.
У роботі запропонована технологічна схема отримання водного, спиртового та водно-спиртового екстрактів із м’ятки ядра абрикосових кісточок. Отримані за цією технологією екстракти на основі м’ятки ядра абрикосових кісточок мають високу біологічну активність, що обумовлено наявністю у їх складі водорозчинних біологічно-активних речовин, які володіють антиоксидантними властивостями.
Дослідження біологічної активності водного, спиртового та водно-спиртового екстрактів на основі м’ятки ядра абрикосових кісточок свідчать, що водний екстракт характеризується найвищим значенням даного показника, тому саме на його основі розроблена рецептура та удосконалена технологічна схема косметичного тоніка для шкіри обличчя.
Вироблений за розробленою технологією натуральний косметичний тонік відповідає вимогам ДСТУ 4093-2002. Він має стабільну структуру, приємний колір та аромат ефірної олії. Показник рН знаходиться у нормі (межі ‒ від 3,5 до 8,0).
Встановлено, що натуральний косметичний тонік для обличчя на основі водного екстракту з м’ятки абрикосового ядра біологічно активний, оскільки швидкість перенесення електрона в системі NAD·Н2 - K3Fe(CN)6 збільшується у його присутності. Дію розробленого натурального косметичного тоніка було перевірено за участі 20 респодентів-добровольців. Усі вони відмітили приємний аромат продукту, значне пом’якшення шкіри обличчя після нанесення засобу (а респонденти із сухою шкірою – ще й зволоження шкіри), відчуття очищення та тонізування шкіри. У жодної людини тонік не викликав алергічних реакцій.
Максимальний термін зберігання розробленого тоніка складає 30 діб за температури (20±1) ºС
37
Hordiienko, I., H. Yarovyi, L. Terokhina та L. Uriupina. "ВПЛИВ СІРКОВМІСНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ". Vegetable and Melon Growing, № 67 (31 липня 2020): 57–63. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-67-57-63.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Вивчити вплив сірковмісних добрив (елементарної сірки, сульфату амонію і цинку) на врожайність і якість цибулин цибулі ріпчастої. Методи. Польовий, лабораторні, розрахунково–статистичні. Результати. За результатами досліджень 2017–2019 рр. для агрокліматичної зони Лівобережного Лісостепу України досліджено ефективність сірковмісних добрив (у вигляді елементарної сірки, сульфату амонію і цинку) при вирощуванні гібрида цибулі ріпчастої Дайтон F1. Застосування сірковмісних добрив і мінерального добрива в технології вирощування цибулі ріпчастої сприяло створенню умов для підвищення її врожайності від 8,2 до 11,7 % на фоні N60P60K60, а в разі використання підживлення аміачною селітрою (N40) цей показник збільшувався до 16,8–25,2 %. Урожайність цибулі ріпчастої мала пряму залежність (r=0,88) від запасів мінерального азоту в орному шарі ґрунту 0–20 см у період формування цибулин. Установлено кореляційну залежність між урожайністю цибулі ріпчастої й вмістом рухомої сірки в орному шарі ґрунту. Аналіз лінійного рівняння свідчить про сильний прямий зв’язок урожайності із вмістом рухомої сірки в орному шарі ґрунту у період формування цибулин (r = 0,78). Вміст сухої речовини збільшувався на 0,28–0,53 %, сума цукрів – на 0,12–0,15 %, вміст ефірної олії − на 1,75–2,6 мг/100 г. За обробки насіння сульфатом амонію і цинку вміст нітратів у продукції не перевищував МДР і становив –78,0–79,3 мг/кг сирої речовини. Висновки. Передпосівна обробка насіння сульфатом амонію і сульфатом цинку сумісно з унесенням мінеральних добрив у дозі N60P60K60 (фон) забезпечила істотне підвищення врожайності цибулі ріпчастої – на 2,7 т/га (11,7 %) і 2,3 т/га (10 %) у порівнянні з контролем (без добрив, 22,6 т/га), у комплексі із внесенням N60P60K60 (фон) і підживленням азотом (N40)– на 5,7 т/га (25,2 %) і 4,5 т/га (20,0 %) відповідно. Приріст, забезпечений лише обробкою насіння, становив 2,8 т/га (10,1 %) при застосуванні сульфату амонію і 1,0 т/га (4,1%) – сульфату цинку, НІР05 1,51 т/га. Застосування сірковмісних добрив не чинило негативного впливу на вміст компонентів хімічного складу цибулі ріпчастої.
38
Вугляр, В. С. "ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ СВИНИНИ ЗА УМОВИ ЗГОДОВУВАННЯ БВМД «ЕФІПРОТ»". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 143–48. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження з використання БВМД (білково-вітамінно-мінеральної добавки) «Ефіпрот» було проведено на трьох групах-аналогах молодняку свиней великої білої породи, по 12 голів у кожній. Тва-рини вирощувались в однакових умовах протягом усього періоду дослідження, змінювались лише маса кожного компоненту раціону та кількість БВМД. У період вирощування тварини споживали корм згідно з фазами росту, кількість його збільшувалась від 1 кг/гол. (8–15 кг живої маси) до 1,5 кг/гол. за добу (15–35 кг живої маси) та від 2 кг/гол. (35–65 кг живої маси) і до 2,5 кг/гол. за добу (65–110 кг живої маси). Встановлено, що в результаті проведених наукових досліджень при згодовуванні білково-вітамінно-мінеральної добавки «Ефіпрот» із різними дозами ефірних олій у раціонах, сприяло кращому поїданню корму та збільшенню середньодобових приростів на 4,1 та 7,1 % порівняно з ко-нтролем. За результатами проведеного контрольного забою відгодівельного молодняку свиней з’ясовано, що забійна маса дослідних груп, які отримували БВМД «Ефіпрот» була вищою порівняно з контролем на 4,82 та 8,37 кг залежно від дози добавки, а забійний вихід на 2,6 та 4,6 %. Також зго-довування БВМД сприяло кращим показникам маси туші – збільшення відбулось на 4,3–7,3 кг, показ-ник виходу туші переважав контрольне значення на 4,63–5,73 %, а вихід м’язової тканини на 0,79–0,49 % та жирової тканини на 0,2 % у третій групі, при зменшенні кісткової – на 0,65–0,69 %. Дос-ліджувані показники товщини підшкірного шпику двох дослідних груп тварин у різних анатомічних частинах туш збільшились на 10,04–13,17 % відносно контролю. Також спостерігається тенденція до збільшення товщини на шиї (18,79–7,29 %), крижах (18,03–40 %) порівняно з контролем, а показ-ники в холці були вищими на 9,43 % у другій та на попереку на 23,67 % у третій групі. Середній пока-зник товщини шпику у другої та третьої груп збільшився на 10,04–13,18 %.
39
Поспєлова, Г. Д., Н. П. Коваленко, О. В. Бараболя та В. М. Здор. "АНАЛІЗ ФІТОПАТОГЕННОГО СТАНУ ЛІКАРСЬКИХ КУЛЬТУР ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ БІОКОНТРОЛЮ В СИСТЕМІ ЗАХИСТУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 79–87. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Лікарські рослини є важливим джерелом біологічно активних речовин, які широко застосовують-ся у різних галузях виробництва, насамперед, фармацевтичному. З огляду на зростання частки лі-карських препаратів рослинного походження, попит у світі на рослинну сировину невпинно зростає. Найважливішою проблемою в лікарському рослинництві є якість вирощеної продукції, і тут вразли-вою ланкою технології є пошкодження рослин хворобами й ураження шкідниками, що призводить до необхідності розробити певну систему захисту. Найбільш відчутні господарські втрати лікарської сировини спричинюють борошнисторосяні та іржасті гриби, збудники кореневих гнилей і плямисто-стей (філостіктоз, рамуляріоз, антракноз, септоріоз, церкоспороз та інші). Ураження ними рослин призводить до зниження вмісту біологічно активних діючих речовин (ефірних олій, полісахаридів, флавоноїдів, оксикоричних кислот тощо). Істотний вплив на схожість і розвиток рослин має насін-нєва інфекція, тому важливим елементом у технології вирощування лікарських рослин є фітоекспе-ртиза насіння на наявність шкідливої мікрофлори. Аналіз наукових джерел щодо фітопатогенного стану плантацій лікарських рослин вказує на необхідність пошуку нових підходів до їх захисту від збудників хвороб, що сприятиме поліпшенню якості лікарської рослинної сировини. Узагальнення да-них вивчення впливу біопрепаратів на об’єкти цільового використання та об’єкти захисту – лікарсь-кі рослини – показало ефективність використання мікроорганізмів у боротьбі з патогенами рослин. Тривалий час з метою контролю за поширенням і розвитком патогенів використовували біофунгіци-ди. Основними механізмами контролю вважалися мікопаразитизм, антибіоз і боротьба за ресурси і простір. Останні дослідження свідчать, що їх застосування включають індуковану системну або локальну резистентність рослин. Більшість біофунгіцидів містять спори і міцелій грибів (штами Trichoderma ssp.) або спори і продукти метаболізму бактерій (Pseudomonas aureofaciens, P. fluorescens, Bacillus subtilis). У системі біологічного захисту лікарських рослин активно вивчають-ся препарати різного спрямування, серед яких стимулятори росту, імуномодулятори та індуктори стійкості. Через суворі вимоги до якості лікарської рослинної сировини зменшився асортимент фун-гіцидів у захисті лікарських рослин, альтернативою яким є біопрепарати. Однак їх активне випро-бування проводиться лише на економічно рентабельних культурах (зернових, овочевих, плодових) та на обмеженій кількості видів лікарських рослин. Вважаємо за доцільне активізувати дослідження в напрямі біоконтролю за хворобами лікарських рослин.
40
Зарівна, Н. О., Л. С. Фіра та Т. А. Грошовий. "РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ЯКІСНОГО СКЛАДУ АМІНОКИСЛОТ У РІДКОМУ ЕКСТРАКТІ ЧЕБРЕЦЮ ПОВЗУЧОГО". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (14 грудня 2021): 80–83. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i3.12585.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. В останні роки суттєво зросла кількість досліджень, пов’язаних із вивченням таких біологічно активних речовин (БАР), як амінокислоти. Згідно з джерелами літератури, саме вони проявляють різнопланову фармакологічну активність і, тим самим, виконують важливі функції в організмі людини. Зокрема, встановлено, що деякі амінокислоти проявляють протизапальну, імуномодулюючу, заспокійливу дію тощо. Тому доречно розглядати їх як перспективні БАР для створення нових лікарських засобів. Фармацевтична розробка на основі густого екстракту чебрецю повзучого (ЧП) та ефірної олії чебрецю звичайного передбачала насамперед підбір оптимального способу одержання рідкого екстракту чебрецю повзучого, який отримували за технологією, що дозволила в короткий термін одержати максимальний витяг БАР і відтворити, відповідно, якісний склад досліджуваної сировини. При стандартизації трави чебрецю повзучого серед основних маркерів якості було обрано також амінокислоти, тому необхідно підтвердити їх якісний склад і в рідкому екстракті ЧП, що є невід’ємним етапом при проведенні стандартизації досліджуваного екстракту.
Мета дослідження – розробити методику визначення якісного складу амінокислот у рідкому екстракті чебрецю повзучого та запропонувати відповідні маркери якості для проведення його стандартизації.
Методи дослідження. Під час дослідження використано рідкий екстракт чебрецю повзучого, метод тонкошарової хроматографії, стандартні зразки речовин: гліцину, глутамінової кислоти (“Sigma”), лейцину, тирозину, аланіну, аспарагінової кислоти (“Fluka”), хроматографічні пластинки “Silica gel F254” фірми “Merck”, прилад для автоматичного нанесення проб на пластинку “CAMAG Linomat 5”, хроматографічну камеру “GAMAG”, сушильну шафу.
Результати й обговорення. Для стандартизації рідкого екстракту ЧП необхідно прослідкувати можливість ідентифікації його основних БАР, продовжуючи запропонований підхід: трава ЧП – рідкий екстракт – густий екстракт – готовий лікарський засіб. Ідентифікацію амінокислот у рідкому екстракті ЧП проводили в системі розчинників ізопропанол Р – мурашина кислота Р – вода Р у співвідношенні 40:2:10 фармакопейним методом аналізу – тонкошаровою хроматографією висхідним способом. Для розробки цієї методики вивчали різні системи розчинників, способи та умови хроматографування, в результаті чого було підібрано оптимальну систему розчинників із хорошою розділювальною здатністю.
Висновки. Розроблено методику визначення якісного складу амінокислот у рідкому екстракті чебрецю повзучого. Під час цього експерименту ідентифіковано 6 амінокислот і запропоновано відповідні маркери якості для проведення стандартизації досліджуваного екстракту.
41
Омелянова, В. Ю., та Ю. С. Котовська. "Досвід використання різних субстратів для укорінення живців цитрусових культур". Аграрні інновації, № 8 (5 листопада 2021): 75–78. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Серед численних плодів екзотичних рослин, які є у вільному доступі, особливою популярністю корис- туються цитрусові. Плоди мандаринів, апельсинів, лимонів, лаймів, цитронів, грейпфрутів, бергамоту від- різняються високими поживними, лікувальними й діє- тичними властивостями. Вони служать сировиною для отримання соків, компотів, цукатів і джемів, цінних ефір- них олій і різних есенцій, які широко використовуються в харчовій, кондитерській і парфумерній промисловості. Мета. Нині цитрусові рослини переважно використову- ються для кімнатного та офісного озеленення, зимових садів та оранжерей в якості декоративних, а не плодо- вих рослин. Для розвитку виробництва з вирощування цитрусових культур в якості плодових у промислових обсягах необхідний якісний і доступний посадковий матеріал у великих кількостях. Мета дослідження – аналіз таких доступних субстратів для живцювання цитрусових культур, як торф, пісок, кокосовий субстрат, вермикуліт, торф із додаванням піску, кокосовий суб- страт із додаванням вермикуліту для укорінення жив- ців цитрусових рослин у захищеному ґрунті. Методи. Для отримання посадкового матеріалу використову- вали метод розмноження цитрусових рослин зеленими живцями в умовах захищеного грунту. Результати. За результатами проведеного дослідження з укорінення живців цитрусових культур установлено, що найвищий відсоток приживлюваності лимону сорту «Павлівський», апельсину сорту «Вашингтон Навел» та мандарину сорту «Кавано-Васьо» спостерігався за вирощування рослин у кокосовому субстраті з додаванням вер- микуліту (85-98%). Посадковий матеріал, отриманий методом зеленого живцювання за використання коко- сового субстрату з додаванням вермикуліту та окремо вермикуліту в тепличному господарстві села Раденськ Олешківського району Херсонської області, показав високий результат вкорінення і приживлюваності порів- няно із торфом і піском. Висновки. Проведені дослі- дження дозволяють рекомендувати для живцювання субстрат із кокосової маси з додаванням вермикуліту та вермикуліт для захищеного грунту та подальшого використання у виробництві цитрусових культур.
42
Marchyshyn, S. M., I. M. Ivasiuk, D. B. Rakhmetov та L. M. Sira. "МОРФОЛОГО-АНАТОМІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ОРГАНІВ СМИКАВЦЯ ЇСТІВНОГО (ЧУФИ) CYPERUS ESCULENTUS L." Фармацевтичний часопис, № 3 (27 вересня 2018): 22–28. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.3.9375.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Провести макро- і мікроскопічний аналіз підземних органів смикавця їстівного, запропонованого відділом нових культур НБС НАН України імені М. М. Гришка.Матеріали і методи. Мікропрепарати виготовляли з підземних органів чуфи, фіксованих у суміші спирт-гліцерин-вода (1:1:1) і досліджували загальноприйнятими методами з використанням мікроскопа Item: PB-2610, фотофіксацію результатів здійснювали фотокамерою Samsung PL50.Результати й обговорення. Вегетативні й генеративні надземні пагони численні, моноциклічні. Підземні органи – мичкувата коренева система, столони та довгі плагіотропні кореневища. Вони наростають симподіально і несуть редуковані лусковидні листки, додаткові корені і бульби, які розвиваються на кінцевій стадії кущіння із здутих верхівкових частин пагонів. На одній особині може бути до 400 бульб. Бульби округлі, овальні або видовжено-овальні, інколи вигнуті; завдовжки 2,5–3,0 см і завширшки 1,0–3,0 см. Вкриті бульбочки жовто-бурою борозенчасто-зморшкуватою шкіркою. Кореневища безпучкової будови, з добре розвиненою пухкою паренхімою кори, що запасає крохмаль, частково зруйнованими центральною і перимедулярною зонами, щільним вузьким кільцем провідних тканин, відділеним від кори великоклітинною ендодермою. Придаткові корені кореневищ і бульб дуже тонкі, темні, мають первинну будову. Мезодерма первинної кори складається з великих лопатевих клітин, що містять крохмальні зерна. Екзодерма характеризується неоднорідністю; містить клітини з темно-коричневим вмістом, поодинокі механічні волокна та клітини з ефірною олією. Ендодерма чітко відділяє кору від центрального циліндра, клітини якої великі, овальні, часто серед них знаходяться клітини з темним секретом. В осьовому циліндрі молодих коренів виявляється 7–8-архний радіальний пучок і склеренхіма у центрі. Бульби вкриті тонким шаром перидерми, яка включає окорковілі клітини та секреторні ідіобласти з коричневим вмістом. Під покривною тканиною лежить до 5–6 шарів видовжених лежачих склереїд, глибше – кілька шарів брахісклереїд із здерев’янілими пористими оболонками та 2–3 шари склереїдів із целюлозними оболонками. Ідентифіковано і підтверджено якісними мікрореакціями накопичення жирної олії, великих простих крохмальних та дрібних простих алейронових зерен. Кільце камбіальних клітин ущільнене, вузьке. Утворені неповні провідні пучки та відокремлені тяжі судин і трахеїдів розсіюються по паренхімі кори і осьового циліндра.Висновки. Досліджено морфолого-анатомічну будову підземних органів смикавця їстівного (чуфи). Виявлено основні макро- і мікроскопічні діагностичні ознаки кореневищ, коренів, бульб, які будуть використані для розробки методів контролю якості на нову лікарську рослинну сировину.
43
B. Baranová. "Біоінсектицидна ефективність чотирьох ефірних олій щодо імаго Sitophilus granarius (Coleoptera: Curculionidae) та личинок Tenebrio molitor (Coleoptera: Tenebrionidae)". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, № 48 (9 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.24144/1998-6475.2020.48.7-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Ефірні олії, як вторинні метаболіти рослин, містять широкий спектр біологічно активних сполук, які можуть впливати на метаболічні, біохімічні, фізіологічні та поведінкові функції комах. Метою даного дослідження було оцінити фумігантну і контактну токсичність ефірних масел деяких видів рослин, що використовуються в кулінарії, порівняти ефективність різної дози та часу експозиції, оцінити різницю між відпрацьованими оліями у відсотках смертності, визначити основні сполуки використовуваних ефірних масел. Біоінсектицидну активність ефірних олій анісу (Pimpinella anisum L.), кмину (Carum carvi L.), фенхеля (Foeniculum vulgare Miller) та материнки (Origanum vulgare L.) досліджували на модельних об’єктах. В якості останніх були обрані імаго довгоносика комірного – Sitophilus granarius L. (Coleoptera: Curculionidae) та личинки хрущака борошняного – Tenebrio molitor L. (Coleoptera: Tenebrionidae). З випробуваних ефірних олій, олія з кмину проявила найвищу біоінсектицидну активність. Модельні організмів по різному реагували на вплив еферних олій. Були уражені лише імаго Sitophilus granarius, натомість личинки Tenebrio molitor не реагували на жодний вид олій, які використовували в тестових випробуваннях. З метою заміщення небезпечних токсичних фумігантів та інсектицидів ефірні олії є можливим інструментом захисту сільськогосподарських культур та продуктів харчування від комах-шкідників, як безпечна альтернатива для людини та довкілля, можуть бути використані в сільському господарстві в системі метоідв інтегрованого захисту від комах-шкідників. Однак, ефективність ефірних олій суттєво залежить від цільових груп організмів, а також способу застосування.
44
Karpenko, I. A., T. G. Yarnykh та O. A. Rukhmakova. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СКЛАДУ НАЗАЛЬНОГО ГЕЛЮ ПІД УМОВНОЮ НАЗВОЮ «ФІТОРИН-ПЛЮС»". Фармацевтичний часопис, № 1 (24 березня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.1.8604.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Експериментальне обґрунтування складу назального гелю під умовною назвою «Фіторин-плюс».Матеріали і методи. З метою визначення раціональної концентрації екстракту кореня солодки та ефірних олій евкаліпту прутоподібного і сосни сибірської у складі гелю були проведені мікробіологічні дослідження на базі кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного фармацевтичного університету в лабораторії мікробіологічних та імунологічних досліджень методом дифузії в агар з використанням еталонних штамів мікроорганізмів: Staphylococcus aureus ATCC 25923, Escherichia coli ATCC 25922, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853, Candida albicans ATCC 885/653. Дослідження з вивчення противірусної активності здійснювали на базі Державної установи «Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова АМН України».Результати й обговорення. На підставі проведених досліджень були обґрунтовані раціональні концентрації діючих речовин у складі назального гелю «Фіторин-плюс»: екстракту кореня солодки – 3 %, ефірної олії евкаліпту прутоподібного – 2 %, ефірної олії сосни сибірської – 1 %. Отримані дані були підтверджені при подальшому експериментальному вивченні антимікробних і противірусних властивостей готової лікарської форми.Висновки. Експериментально обґрунтовано вибір діючих речовин назального гелю під умовною назвою «Фіторин-плюс» для лікування ринітів. На підставі даних проведених мікробіологічних досліджень обґрунтовано концентрацію екстракту кореня солодки й ефірних олій у складі лікарського препарату. Вперше встановлено противірусну дію екстракту кореня солодки відносно аденовірусу. Показано, що розроблений назальний гель є перспективним для подальшого використання в терапії ринітів.
45
Polishchuk, V., and O. Dugan. "PROSPECTS OF USING GLUCOSE-FRUCTOSE SYRUP IN THE RIBOFLAVIN BIOTECHNOLOGY." Food Science and Technology 14, no. 2 (May 29, 2020). http://dx.doi.org/10.15673/fst.v14i2.1512.
Повний текст джерелаАнотація:
Рибофлавін є важливим вітаміном, що широко застосовується у харчовій промисловості для збагачення харчових продуктів та в якості барвника. Важливою проблемою реалізації біотехнології рибофлавіну є підбір раціональних джерел карбону та нітрогену, що є дешевими та технологічними. Це дасть можливість значно підвищити ефективність даної технології. Відомо, що гриби роду Eremothecium здатні до синтезу ароматичних речовин, дослідження рівня накопичення ефірної олії на запропонованих джерелах карбону та нітрогену дасть можливість створення технології одночасного виробництва рибофлавіну та ефірної олії. Об’єктом дослідження був аскоміцет Eremothecium ashbyi Guillierm. F-340. Досліджували біосинтетичну активність обраного штаму-продуценту рибофлавіну на середовищах з різними джерелами карбону та нітрогену, компонентний склад раціонального поживного середовища для культивування продуценту з метою максимального накопичення рибофлавіну, здатність продуценту до синтезу ароматичних сполук на запропонованому середовищі. Встановлено вплив різних джерел карбону та нітрогену на накопичення біомаси та синтез рибофлавіну штамом E. ashbyi F-340, для максимального накопичення рибофлавіну краще підходять моносахариди (фруктоза, галактоза) та шестиатомний спирт сорбіт. Кращим джерелом нітрогену виявився дріжджовий екстракт. Отримані експериментальні дані свідчать про ефективність застосування глюкозо-фруктозного сиропу з вмістом фруктози від 8 до 12% на суху речовину (ГФС-10). Показано, що саме при використанні ГФС-10 синтезується найбільша кількість вітаміну (140 мг/дм3). Показаний широкий діапазон варіювання кількості синтезованої ефірної олії. Найбільша кількість спостерігається на середовищі, що містить в якості джерела карбону ГФС-10 (273–453 мг/дм3). Використання ГФС-10 дозволило збільшити вихід рибофлавіну у 6,7 рази, порівняно з середовищем з глюкозою, та у 3,7 рази, порівняно з середовищем з фруктозою. Вихід ефірної олії збільшився у 5 раз. Отримані данні є передумовою для оптимізації поживного середовища.
46
Залигіна, Є. В. "Актуальність дослідження фармакологічних властивостей фітобальзаму «Herbal park», до складу якого входить шавлія мускатна (Salvia sclarea L.)". Фармакологія та лікарська токсикологія 15, № 2 (12 липня 2021). http://dx.doi.org/10.33250/15.02.117.
Повний текст джерелаАнотація:
Cьогодні стрімко зростає популярність фітотерапії. ВООЗ наголошує на тому, що близько 75 % хворим доцільно застосовувати препарати рослинного походження. Натепер в Україні реалізується стратегія лікарського забезпечення населення за рахунок впровадження імпортозамінних рослинних препаратів, але незважаючи на значні зусилля в цьому напрямі число нових ліків з рослинної сировини, які досягли ринку, залишається невеликим. Мета дослідження – на основі аналізу джерел літератури та огляду фармацевтичного ринку України оцінити актуальність вивчення фармакологічних властивостей фітобальзаму «Herbal park», до складу якого входить шавлія мускатна.Проведене дослідження показало, що шавлія мускатна широко застосовується в народній медицині. Хімічний склад шавлії мускатної можно класифікувати наступним чином: ефірні олії (склареол), жирні олії (α-ліноленова ~54 %), токоли (γ-токоферол, α-токоферол), каротиноїди (лютеїн), дитерпени абіетанового типу (етіопінон, о-нафтохінон дитерпени, 1-оксоетіопінон, сальвіпізон, ферругінол, карнозинова кислота). Доведено, що ці речовини характеризуються антиоксидантною, протизапальною, знеболювальною, протимікробною активностями, а дитерпени абіетанового типу виявляють антипроліферативну та цитотоксичну дію. Етанольний екстракт Salvia sclarea L. виявляє протизапальну активність, а водний – активність проти α-глюкозидази та здатен інгібувати тирозиназу. Склареол у складі шавлії мускатної виявляє протизапальну, антиоксидантну, знеболюючу активність, ефірні олії, ліналоол і ліналілацетат, мають активність проти L. amazonensis. Етіопінон, дитерпени абіетанового типу в складі шавлії характеризуються цитотоксичною активністю щодо кількох ліній пухлинних клітин людини. Було проведено аналіз фармацевтичного ринку України та встановлено, що шавлія мускатна входить до складу низки зареєстрованих на території України препаратів, сировиною для їхнього приготування є надземна частина рослини. Після систематизації даних щодо хімічного складу шавлії мускатної й аналізу фармацевтичного ринку України можна зробити висновок про актуальність дослідження фармакологічних властивостей фітобальзаму «Herbal park», одним з компонентів якого є лікарська рослинна сировина шавлії мускатної.
47
Kachanov, O. E., та O. M. Oleshchuk. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЛІКУВАЛЬНОГО МАСАЖУ ВОЛОСЯНОЇ ЧАСТИНИ ГОЛОВИ З ЕФІРНИМИ ОЛІЯМИ НА РІСТ ВОЛОССЯ". Медсестринство, № 2 (2 листопада 2015). http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2014.2.5095.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведені результати експериментальних досліджень та порівняльний аналіз отриманих результатів, що підтверджують збільшення об’єму волосяної частини голови на 29,1 % після проведення лікувального масажу волосяної частини голови без використання ефірних олій та на 40,5 % – з ефірними оліями.
48
Рудник, А. М. "ХРОМАТО-МАС-СПЕКТРОМЕТРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФІРНОЇ ОЛІЇ БРУНЬОК ТОПОЛІ ІТАЛІЙСЬКОЇ". Фармацевтичний часопис, № 3 (9 жовтня 2015). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2015.3.4946.
Повний текст джерелаАнотація:
<p align="center"><strong>GC/MS</strong><strong> </strong><strong>RESERCH OF ESSENTIAL OIL OF </strong><strong>LEAF-BUDS OF<em> </em>POPULUS NIGRA VAR. ITALICA DU ROI</strong></p><p align="center"><strong>A. M. Rudnik</strong></p><p align="center">National University of Pharmacy, Kharkiv</p><p align="center">Department of pharmacognosy</p><p><strong>Summary: </strong>by the method of GC/MS 34 volatile compounds from leaf-buds of <em>Populus nigra var. italica</em> Du Roi, cultivated in Ukraine, were identified. Major of them were sesquiterpen alcochols – bulnesol (31.32%), gvajol (26.49%) and evdesmol isomers (26.49%). The essential oil content was 10644 mg/kg.</p><p><strong>Keywords: </strong><em>Populus nigra var. italica</em> Du Roi, leaf-buds, essential oil, GC/MS.</p><p><strong>Introduction. </strong>Black poplar (<em>Populus nigra</em> L.) from the family of willow (Salicaceae) belongs to the european-asian group of black poplars section. Wide distribution area of this species, different climatic conditions of growth, the ancient history of cultivation has led to the fact that today scientists have described numerous forms, clones, races and varieties of black poplar, which are often mistakenly identified as a separate species [1, 2]. Buds of black poplar in different times were included in the Pharmacopoeia of the USSR and Russia, aa anti-inflammatory, antipyretic and antibacterial agents. There is evidence that the chemical composition of black poplar buds similar with propolis [3]. Poplar buds for the first time, as a herbal drugs, registered in 1974, but they are not included to Pharmacopoeia of Ukraine.<strong></strong></p><p>The goal of this work was the study of the component composition of volatile compounds leaf-buds of cultivated in Ukraine decorative form of black poplar – Italian poplar (<em>Populus nigra var. italica</em> Du Roi), to identify opportunities of using them together with the buds of other species of poplars.<strong></strong></p><p><strong>Research methods. </strong>The buds was harvested in april 2013 from the trees growing in the botanical garden of V. N. Karazin Kharkiv national University. For analysis was used only leaf-buds. <strong></strong></p><p>Composition of volatile compounds of buds was examined using the Agilent Technologies 6890N chromatograph with mass spectrometric detector 5973N [4]. At the National Institute of vine and wine "Magarach" of Ukrainian Academy of agrarian Sciences.</p><p><strong>Results and discussion</strong>. In ieaf-buds of Italian poplar found 46 volatile compounds, of which 34 identified. The essential oil content amounted 10644 mg/kg. Among the identified compounds a large portion of oxygen-containing 20 compounds, which are represented mainly by terpinolene, the remaining 14 compounds, not containing oxygen, is represented by terpenes and saturated hydrocarbons (tri-, tetra-, penta-, gepta-, nonacosane). The total content of the latter is 10,43%. Terpene compounds of essential oil of Italian poplar leaf-buds is represented mainly sesquieres, among which by far dominate bicyclic sesquiterpenoids: bulnesol (31.32%), gvajol (26.49%) and evdesmol isomers (26.49%).</p><p> It should be noted that according to the data given in [5] the dominant component of the essential oil of the kidneys black poplar, growing on the territory of Croatia is eudesmol (19,6%).</p><p><strong>Conclusions. </strong>For the first time by the method of GC/MS to determine the composition and content of volatile compounds leaf-buds of Italian poplar (<em>Populus nigra var. italica</em> Du Roi.), which is widely cultivated in Ukraine. </p><p>2. The essential oil content in the buds amounted 10644 mg/kg. The dominant components are sesquiterpene alcohols bulnesol, gvajol and eudesmol isomers. </p><p>3. It is established that the chemical composition of the essential oil of leaf-buds of <em>Populus nigra var. italica</em> Du Roi. significantly different from the essential oil of leaf-buds of <em>Populus nigra</em> L.<strong></strong></p><p><strong>References </strong></p><p>1. Consensus document on the biology of Populus L. Directorate for environmental protection Organisation for Economic cooperation and Development. – Paris, 2000. – 25 p.</p><p>2. Rudnik A. M. The Balsam poplars is a promising medicinal plants (literature review) // A. M. Rudnik, V. M. Kovalev, N. V. Borodina // Phytotherapy Journal. – 2008. – № 3. – P. 58-61.</p><p>3. Braslavsky V. B. The study of electronic spectra of flavonoids of propolis and poplar / V. B. Braslavsky, V. A. Kurkin // Medical almanac. – 2011. – № 2. – P. 140-144.</p><p>4. Chernohorod L. B. Essential oils of some species of the genus Achillea L., containing fragranol / L. B. Chernogorod, B. A. Vinogradov // Plant resources. – St. Petersburg. – 2006. – Vol. 42. – № 2. – P. 61-68.</p><p>5. Jerkovic I. Volatile compounds from leaf-bubs of Populus nigra L. (Salicaceae) / I. Jerkovic, J. Mastelic // Phytochemistry. – 2003. – № 63. – P. 109-113.</p>
49
"Market research medicine includes essential oils for the treatment of respiratory diseases." Fitoterapia 4, no. 4 (2020). http://dx.doi.org/10.33617/2522-9680-2020-4-37.
Повний текст джерела
50
Силка, І. М., Н. Е. Фролова та В. С. Гуць. "КІНЕТИЧНА МОДЕЛЬ ЗМІНИ ЯКОСТІ НОВІТНІХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ". Food Science and Technology 10, № 1 (29 червня 2016). http://dx.doi.org/10.21691/fst.v10i1.72.
Повний текст джерелаАнотація:
Встановлення строку придатності готової продукції вимагає тривалих досліджень. Використання методів моделювання у даному випадку дозволяє за короткий проміжок часу отримати необхідні дані та спрогнозувати тривалість зберігання харчового продукту. Нативні інгредієнти скорочують термін реалізації харчових продуктів, що їх містять. Це одна з основних причин обмеженого асортименту натуральних ароматизаторів на ринку України. В статті розглянуто натуральний ароматизатор «Кминний», що складається з компонентів ефірних олій, представлений як багатопараметрична різнопрофільна система. Дослідження стабільності ароматизатору проводили на дев’яти зразках протягом двох років при сприятливих та несприятливих умовах зберігання. Якість ароматизатора виражали як багатокутник якості, на променях якого відкладено значення вмісту ароматичної складової.Оскільки при зберіганні змінюється компонентний склад ароматизатору, то на кожному етапі отримано різні багатокутники якості. Площа даних багатокутників з часом зменшується і досягає мінімально допустимої, при якій якість ароматизатора визначається як незадовільна. На основі отриманих даних побудовано графічні залежності зміни площі багатокутника якості ароматизатору «Кминний» у часі та складено математичні моделі.