Добірка наукової літератури з теми "Ефірна олія"

Мета роботи. Хроматографічний аналіз ефірних олій монарди лимонної (Monarda citriodora Cerv. ex Lag, родина Lamiaceae Martinov), отриманих із трави рослини в різні фази вегетації. Матеріали і методи. Матеріалом для досліджень була трава M. citriodora, яку заготовляли на дослідних ділянках у Херсонській області на початку цвітіння та у період масового цвітіння рослин. Ефірну олію отримували методом гідродистиляції. Аналіз її компонентного складу проводили методом газової хроматографії з мас-спектрометричним детектуванням (ГХ/МС). Для отримання «хроматографічних відбитків» компонентів ефірної олії використовували метод тонкошарової хроматографії (ТШХ). Результати й обговорення. На основі ГХ/МС аналізу вивчено компонентний склад ефірних олій сировини M. citriodora. Всього в ефірній олії із трави рослини при її заготівлі на початку цвітіння ідентифіковано 28 компонентів, під час масового цвітіння – 27. В обох ефірних оліях домінували ароматичні монотерпеноїди тимол і карвакрол. Проведення заготівлі сировини M. citriodora у фазу масового цвітіння визначено більш перспективним з огляду на вищий сумарний вміст в ефірній олії тимолу й карвакролу (84,07 %) порівняно з початком цвітіння (75,09 %). Запропоновано застосувати ТШХ-аналіз ефірної олії з трави досліджуваної рослини, заготовленої під час масового цвітіння, як експрес-метод її ідентифікації. Висновки. Визначено компонентний склад та специфічні особливості ефірних олій M. citriodora вітчизняної заготівлі у дві різні фази вегетації, на основі чого їх віднесено до тимолово-карвакролового хемотипу. У перспективі визначено доцільним вивчення потенціалу фармакологічної активності ефірної олії M. citriodora.

Мета роботи. Дослідити вплив допоміжних речовин (ДР) на фармако-технологічні властивості порошкових мас із рослинними екстрактами та ефірною олією. Матеріали і методи. У склад порошкових мас входили такі діючі речовини, як сухий екстракт трави герані криваво-червоної, сухий екстракт трави герані сибірської та ефірна олія шавлії мускатної у співвідношенні – 3:1:1,2. Для експерименту обрано 30 ДР, які використовують для отримання таблеток методом прямого пресування. Усі вони розділені на 6 груп по 5 речовин у кожній. Вивчення впливу ДР на фармако-технологічні властивості порошкових мас здійснювалось завдяки визначенню насипної густини, густини після усадки, текучості, кута природнього укосу (ДФУ 2 видання). Результати й обговорення. Результати дисперсійного аналізу експериментальних даних показали, що найбільше значення вільної насипної густини порошкових мас із рослинними екстрактами та ефірною олією отримали при використанні магній карбонат основного, МКЦ бурст, натрій крохмальгліколяту, лудіпресу, перлітолу 500 DС, компактролу і натрій лаурилсульфату. При наявності у порошкових масах неусіліну UFL 2, МКЦ бурст, натрій крохмальгліколяту, лудіпресу, МагГран і кислоти стеаринової було одержано найкращі показники густини після усадки. На текучість порошкових мас найбільш позитивно впливають магній карбонат основний, МКЦ бурст, натрій карбоксиметилкрохмаль, лудіпрес, емкомпрес та кальцій стеарат. Найменше значення кута природного укосу порошкових мас отримували при використанні неусіліну UFL 2, мікроцелаку 100, МКЦ бурст, крохмалю прежелатинізованого, кальцій гідрофосфату безводного та кислоти стеаринової. Висновки. Проведені дослідження дозволили встановити вплив 30 ДР на основні фармако-технологічні показники порошкових мас із сухими екстрактами трави герані криваво-червоної і герані сибірської, а також ефірною олією шавлії мускатної.

Наведено результати дослідження чутливостігрибів роду Mucor та Aspergillus до речовин, що ма-ють рослинне походження (відвар трави ехінацеїпурпурової, екстракт ехінацеї рідкий, настоянка ехі-нацеї, ефірна олія базиліку, монарди, евгенол). У лі-тературі наведено численні дані щодо імуностиму-люючої та бактерицидної дії вищезазначених речо-вин, однак дані стосовно їх фунгіцидних властивос-тей висвітлені недостатньо. Дослідження проводилистандартним диско-дифузійним методом. Викорис-товували препарати ехінацеї пурпурової та ефірніолії з аптекарської мережі. Речовини рослинного по-ходження перспективні для використання у ветери-нарії, як альтернатива антибіотикам і дезінфектан-там одночасно. Зокрема ефірні масла та їх компонен-ти можуть бути використані для сонації повітряптахівничих приміщень в якості дезінфікуючих засо-бів, а також, як речовини анаболічної та імуности-мулюючої дії. The results of susceptibility testing of Aspergillus and Mucor to plant origin substances (infusion of Echinacea purpurea, Echinacea liquid extract, Echinacea tincture, essential oil of Basil, essential oil of Monarda, eugenol) are shown. There are numerous data in the literature relating to bactericidal and immunostimulatory activity of those substances, however, the data for their fungicidal properties described insufficiently. The studies was conducted by standard disc-diffusion method. We used medications of Echinacea purpurea and essential oils of pharmaceutical network. Plant origin substances are promising for use in veterinary medicine as an alternative to antibiotics and disinfectants simultaneously. In particular, essential oils and their components can be used to optimize the air of poultry premises, as a disinfectant and as chemicals of anabolic and immunostimulatory action.

Мета роботи. Фітохімічний аналіз сполук терпенової природи у траві трьох видів триби Mentheae родини Lamiaceae (Dracocephalum moldavica L., Lophanthus anisatus (Nutt.) Benth та Satureja hortensis L.) хроматографічними та спектрофотометричним методами. Матеріали і методи. Траву заготовляли на дослідних ділянках у Тернопільській області на початку масового цвітіння. Ефірні олії отримували шляхом гідродистиляції. Для ідентифікації терпенових сполук використовували метод тонкошарової хроматографії. Компонентний склад тритерпеноїдів визначали методом високоефективної рідинної хроматографії. Сумарний вміст тритерпеноїдів визначали спектрофотометрично. Результати й обговорення. Методом ТШХ встановлено домінуючі компоненти та специфічні «хроматографічні відбитки» ефірних олій для кожного з видів, а також ідентифіковано нелеткі терпенові сполуки їхньої сировини – урсолову кислоту та β-ситостерол. Методом ВЕРХ встановлено, що урсолова та еускафова кислоти були основними тритерпеновими сполуками трави усіх досліджуваних видів; еускафова кислота (0,56 %) превалювала в сировині Satureja hortensis, урсолова (0,21 %) – у Lophanthus anisatus. Методом спектрофотометрії виявлено зниження сумарного вмісту тритерпеноїдів у напрямі Lophanthus anisatus (1,67±0,04 %) > Satureja hortensis (1,26±0,03 %) > Dracocephalum moldavica (1,05±0,03 %). Висновки. На основі проведеного фітохімічного аналізу у траві досліджуваних видів ідентифіковано сполуки терпенової природи, а також встановлено компонентний склад і сумарний вміст тритерпеноїдів.

Мета роботи. Дослідити та обрати оптимальні допоміжні речовини (ДР) у склад таблеток на основі сухих екстрактів трави герані криваво-червоної, герані сибірської та ефірної олії шавлії мускатної для місцевого застосування у ротовій порожнині. Матеріали і методи. У склад таблеток входить фармацевтична композиція, що містить сухі екстракти трави герані криваво-червоної і герані сибірської, ефірну олію шавлії мускатної, а також ДР. Вплив ДР на фармако-технологічні властивості таблеток вивчали за показниками: процес пресування, зовнішній вигляд, однорідність маси, стійкість до роздавлювання, стираність, час розпадання. Результати й обговорення. Результати дисперсійного аналізу експериментальних даних показали, що процес пресування таблеток із МКЦ 102, натрій кроскармелозою та неусіліном UFL2 проходив рівномірно, без адгезії порошкових мас до прес-інструмента. Таблетки із неусіліном UFL 2, компактролом, Ді-Пак і просолвом SMCC 90 мали найкращий зовнішній вигляд. Однорідність маси таблеток в межах ±5 % забезпечували наступні ДР: компактрол, емкомпрес, крохмаль кукурудзяний і прежелатинізований, натрій стеарилфумарат, магній карбонат основний, МКЦ 102, манітол 60. Найміцніші таблетки отримували з допомогою неусіліну US 2, МКЦ 200, натрій карбоксиметилкрохмалю, мікроцелаку 100, Ді-Паку і магній стеарату. Неусілін UFL 2, емкомпрес, МКЦ 102, крохмаль прежелатинізований, лудіпрес і кислота стеаринова дозволили отримати таблетки із найменшою стираністю. А найшвидше розпадались таблетки із натрій кроскармелозою, аеросилом 200, МКЦ бурстом, манітолом 60, емкомпресом і натрій стеарилфумаратом. Висновки. За сукупністю вивчених показників відібрані кращі поєднання ДР для подальшого вивчення з метою розробки оптимального складу та технології таблеток для місцевого застосування у ротовій порожнині.

У статті досліджуються актуальні проблеми розширення асортименту м’ясних напів- фабрикатів із мало використовуваної сировини – перепелятини з використанням маринадів на основі хеномелесу. Метою статті є дослідження ефективності маринадів на основі порошку хеномелесу та овочів для оптимізації технологічних характеристик м’ясних цільном’язових напівфабрикатів із пере- пелиної грудки. У процесі дослідження встановлено, що сучасні тенденції створення продуктів нового покоління ґрунтуються на моделюванні технологічних та споживчих характеристик продукту шляхом комбі- нування м’ясної й рослинної сировини, тому поєднання цінного м’яса перепелятини та натуральних рослинних інгредієнтів у складі маринадів є перспективним. Це дасть змогу вирішити низку питань харчової індустрії: збільшення обсягу виробництва харчових продуктів, розширення їх асортименту і гарантування високого рівня якості та безпечності. Виявлено, що використана технологія приго- тування маринадів забезпечує збереження компонентів, а маринади володіють властивостями, які характерні для окремих їхніх інгредієнтів. Дослідні маринади містять всі ессенціальні та біологічно активні компоненти, які були в рослинних інгредієнтах – порошках: хеномелесу – органічні кислоти, пектинові та фенольні речовини, L-аскорбінову кислоту, ефірні олії; моркви – поліцукри, ефірні олії, комплекс вітамінів С, В1, В2, В6, В12, D, Е, К, Р, РР, пантотенову і фолієву кислоти, каротини; паприки – капсациїн, ефірні олії, каротини, вітамін С; часнику – ефірні олії, поліцукри. Визначено технологічні режими маринування м’ясних напівфабрикатів: тривалість маринування доцільно обмежити до 12 годин за оптимальної кількості порошку хеномелесу у маринаді (40 г). За визначених оптимальних умов маринування м’ясних напівфабрикатів спостерігається оптимізація технологічних характеристик напівфабрикатів: активна кислотність на рівні 5,6 од. рН, вологозв’язуюча здатність збільшується до 69,1%, зростання – 9,9%, вологоутримуюча здатність – до 72,7, зростання – 10,8%. Експеримен- тально отримано та математично розраховано оптимальні технологічні параметри процесу мари- нування м’ясних напівфабрикатів.

У статті представлено огляд літературних даних про питання органічного методу ведення сільського господарства. Викладено поняття ʺорганічне сільське господарствоʺ і ʺорганічна продукціяʺ. Розглянуто рівень світового розвитку органічного напрямку ведення сільського господарства та його перспективи для України. Матеріали приведені на підставі літературних даних, різних звітів світових організацій органічного напрямку у сільському господарстві та матеріалів, наданих Органічним рухом України. Дослідники встановили, що метод органічного господарювання дозволяє отримувати високоякісну сировину і продукти харчування з використанням нових технологій, які спрямовані на захист та покращення стану навколишнього середовища. Вирощена продукція на органічній основі повинна бути екологічно чистою і відповідати міжнародним стандартам якості. На території України на даний час працюють 12 іноземних та 1 український сертифікаційні органи. Український сертифікаційний орган «Органік стандарт» має міжнародну акредитацію на проведення сертифіка- ційних робіт та визнання Єврокомісії та Швейцарської Конфедерації. У статті наведено аналіз розподілу площі, органічно оброблених земель у світі і в Україні. Лідером по споживанню органічної продукції є Швейцарія. У роботі приводиться схема переходу до органічного виробництва. Представлені найбільш поширені логотипи європейської, американської та японської системи сертифікації органічних продуктів. Експортний потенціал сектору оці- нюється у 50 млн. євро. Основні країни-споживачі української «органіки»: Німеччина, Австрія, Польща, Італія, Франція, Нідерланди, Данія, Швейцарія, США, Канада. В основному експортують такі органічні товари з України: зернові, бобові, олійні культури ягоди фрукти. Також експортується олія соняшникова, шрот соняшниковий, ефірні олії, концентрований яблучний сік, горіхи, джеми, сиропи та березовий сік. Встановлено, що Україна має потужний потенціал агропромислового комплексу і може стати одним із головних експортерів органічної продукції на ринку ЄС.

За допомогою газорідинної хроматографії виявлено тенденції змін вмісту монотерпенів у складі живиці дерев сосни IV класу віку, уражених кореневою губкою у різному ступені. Виявлено, що з розвитком хвороби вміст α-пінену і камфену знижується. Найменший їхній уміст, якщо порівняти зі здоровими деревами, виявлено у дерев, що знаходяться в активній зоні осередку всихання, ступінь ураження коріння яких становить 11–30 %. Уміст ∆3-карену в складі живиці цих дерев проти неуражених є, навпаки, вищим на 15–16 %. Уміст β-пінену в уражених кореневою губкою дерев був в 1,8–2,0 разу вищим, ніж у неуражених. Відзначено, що зміни в складі ефірних олій дерев в активній зоні осередку хвороби є сигналом щодо ослаблення дерева та можливості його заселення лубоїдами. Зміни в складі ефірних олій живиці в осередках кореневої губки провокують як патологічні процеси, так і зміни екології дерев унаслідок розвитку хвороби.

Відомим мікроорганізмом–продуцентом рибофлавіну є аскоміцет Eremothecium ashbyi, який використовується у промисловості. Крім надсинтезу рибофлавіну E. ashbyi здійснює синтез флавінаденіндинуклеотиду (ФАД). За допомогою E. ashbyi можна отримувати як кормовий рибофлавін, що використовується в якості кормової добавки для тварин, так і, при застосуванні певних методів виділення та очистки, рибофлавін медичного призначення. Одночасно з синтезом рибофлавіну E. ashbyi здійснює синтез ефірної олії, яка за ароматом та своїми властивостями ідентична ефірній олії, отриманій з пелюсток троянди. У своєму складі вона містить такі ароматичні речовини, як гераніол (69,5–84,5%), нерол, лінаноол та β-фенілетанол (12,7–27,7%). Це дає можливість розглядати E. ashbyi як перспективний продуцент ароматичних речовин, що є необхідними для парфюмерно-косметичної промисловості. Біотехнологія трояндової ефірної олії, однієї з найцінніших олій в світі, досі не розроблена. На даний момент в Україні не налагоджено виробництво рибофлавіну за допомогою біотехнології, а можливість одночасного отримання ще й ефірної олії робить тему дисертаційної роботи актуальною, своєчасною та важливою. В ході виконання роботи досліджено морфологічні та культуральні особливості штаму Eremothecium ashbyi F-340. Він відноситься до аскоміцетів, що не утворюють плодові тіла, має справжній дихотомічний розгалужений міцелій яскраво-жовтого кольору, який складається з багатоядерних клітин. Колір міцелію обумовлений присутністю рибофлавіну, який накопичується в такій кількості, що випадає у вигляді кристалів в вакуолях. Показана природна мінливість штаму. Гриб утворює пігментовані жовті та жовтогарячі колонії з високою здатністю до біосинтезу рибофлавіну, та білі колонії, з низькою. Найчастіше колонії білого кольору з’являються при відновленні музейної культури і майже не з’являються при регулярних пересівах культури та чергуванні рідких та агаризованих поживних середовищ. Досліджено умови зберігання штаму. Встановлено, що короткотривале зберігання E. ashbyi F-340 у активному стані можливе на агаризованих глюкозопептонно-дріжджовому та соєвому середовищах за температури зберігання 5°C. Довготривале зберігання культури E. ashbyi (протягом 7 місяців) можливе лише за кімнатної температури. Досліджено вплив температури на життєдіяльність міцелію Eremothecium ashbyi F-340. Нижня гранична температура для E. ashbyi становить 4°С. Верхня гранична температура дорівнює 38°С. За цієї температури ще спостерігається незначний ріст гриба, а вже при 39°С ріст міцелію не спостерігається та відновлення росту при 28°С не відбувається. Динаміка росту штаму E. ashbyi F-340 у глибинній культурі підкоряється відомим закономірностям для періодичних культур. Фаза експоненціального росту триває протягом 2 діб, потім спостерігається уповільнення росту та перехід культури у стаціонарну фазу росту, яка триває до 5 доби культивування, після чого культура переходить у фазу відмирання або автолізу. Встановлено, що під час інтенсивного росту штаму відбувається зниження рН до 5,2, а інтенсивне накопичення рибофлавіну у культуральній рідині та у біомасі пов’язане з підвищенням рН до 7,8. Найбільш інтенсивно накопичення рибофлавіну в культуральній рідині відбувається у стаціонарній фазі росту на 3–4 добу культивування та його концентрація досягає 341,6 мг/дм3. Другий етап накопичення рибофлавіну відбувається на 5-7 добу та пов'язаний з автолізом культури, вміст рибофлавіну досягає 55,22,7 мг/дм3. Рибофлавін спочатку накопичується у міцелії E.ashbyi, де досягає рівня 8,1-10,7 мг/г сухої біомаси і залишається на такому рівні протягом 4–5 доби культивування. Незважаючи на постійну підтримуючу селекцію при культивуванні штаму у лабораторних умовах протягом 3 років спостерігалося поступове значне зниження рівня накопичення рибофлавіну та відповідне збільшення рівня накопичення біомаси. З даних літератури відомо, що надсинтез рибофлавіну грибом E. ashbyi у природних умовах здійснюється як захисна реакція на дію сонячних ультрафіолетових променів. Тому нами було запропоновано здійснювати УФопромінення продуценту для підвищення синтезу рибофлавіну. Опромінення культуральної рідини продуценту призводить до збільшення біосинтезу рибофлавіну на 72–74%, опромінення водної суспензії міцелію штамупродуценту – до збільшення синтезу на 80%. Встановлено, що найбільшому виходу рибофлавіну сприяє використання посівного матеріалу у віці 3-4 діб та у кількості 1%. На наступному етапі досліджено вплив умов культивування на біосинтетичну здатність продуценту. Показано, що початковий рівень рН середовищ, призначених для отримання біомаси та рибофлавіну, має бути різним. Для отримання максимальної кількості біомаси, а також посівного матеріалу, доцільно створювати у середовищі рН на рівні 5,5–6,0, а от для максимального накопичення рибофлавіну початкове рН середовища має становити 7,5. Встановлено, що за умов аерації на качалці при 180 об/хв синтезується на 70 % більше рибофлавіну, ніж при 70 об/хв. E. ashbyi здатен рости в широкому діапазоні температур від 20 до 38С. Оптимальною температурою для максимального виходу цільового продукту є 27–29С. Досліджено вплив різних джерел карбону на накопичення біомаси та синтез рибофлавіну штамом E. ashbyi F-340. Для синтезу рибофлавіну краще підходять моносахариди (фруктоза, галактоза) та шестиатомний спирт сорбіт, а біомаса краще накопичується при наявності в середовищі фруктози, сахарози та гліцерину. Кращим джерелом нітрогену для E. ashbyi F-340 виявився дріжджовий екстракт, кількість рибофлавіну, що синтезована на середовищі з дріжджовим екстрактом на 54% більша, ніж на інших джерелах нітрогену. Однак досі не було запропоновано жодного середовища для культивування Eremothecium ashbyi, яке б містило у складі наведені вуглеводи та було досить дешевим та технологічним. Для вирішення даної проблеми запропоновано використовувати таке перспективне натуральне джерело карбону, як глюкозо-фруктозний сироп (ГФС), який виробляють з кукурудзяного крохмалю ферментативним гідролізом його до глюкози з наступною ізомеризацією частини глюкози у фруктозу та подальшим очищенням. Показано, що найбільша кількість вітаміну синтезується при використанні ГФС-10 (140 мг/дм3), що у 7 разів більше, ніж на середовищі з глюкозою, та у 3,8 разів більше, ніж на середовищі з фруктозою. З метою здійснення оптимізації поживного середовища був запланований повний факторний експеримент на двох рівнях для 3 факторів, матрицю планування доповнили «зірковими» точками та отримали ортогональний центрально-композиційний план 2-го порядку для 3-х факторного експерименту. В результаті розрахунків отримано рівняння регресії другого порядку. Статистичну значимість коефіцієнтів рівняння перевіряли за критерієм Стьюдента, адекватність отриманого рівняння за критерієм Фішера. В результаті математичної обробки експериментальних даних отримано рівняння регресії залежності концентрації рибофлавіну в культуральній рідині від концентрації ГФС-10 (m), дріжджового екстракту (w) та пептону (v): Y1= –758,483+41,029·m+9,959·w+5,777·v+0,693·m·w–0,472·m·v–3,51·w·v– –0,547·m2+5,701·v2 Аналізуючи поверхні відгуку встановлено склад модифікованого середовища: оптимальна концентрація ГФС-10 для максимального накопичення рибофлавіну становить 40 г/дм3, концентрації дріжджового екстракту та пептону у середовищі становлять відповідно 10 та 1 г/дм3. Концентрація рибофлавіну, що спостерігалася при культивуванні на модифікованому середовищі у культуральній рідині становить 350,4 мг/дм3, що у 17 раз більше, ніж на ГПД середовищі, та у 2,5 рази більше, ніж на початковому середовищі з ГФС-10. Визначення вмісту у культуральній рідини ефірної олії проводили трьохкратною екстракцією гексаном з наступним видаленням розчинника. Показаний широкий діапазон варіювання кількості ефірної олії. Найбільша кількість спостерігається на середовищі, що містить в якості джерела карбону ГФС-10 (273…453 мг/дм3). Кількість ефірної олії збільшується зі збільшенням концентрації ГФС у середовищі. Наведено технологічну схему одночасного отримання рибофлавіну та ефірної олії методом гідродистиляції з подальшим розділенням потоків виділення рибофлавіну та ефірної олії. Наукова новизна одержаних результатів: - досліджено динаміку росту, виходу біомаси, накопичення рибофлавіну та ефірної олії обраним штамом-продуцентом Eremothecium ashbyi на середовищах з різними джерелами живлення; - визначено склад та кислотність середовищ, які є сприятливими для росту штаму-продуценту в глибинній культурі; - знайдено раціональні біотехнологічні параметри для отримання максимального виходу рибофлавіну та ефірної олії: температура культивування 27-29С, початкове рН середовища 7,5, перемішування 180 об/хв; - за допомогою методів планування експерименту оптимізовано поживне середовище для накопичення рибофлавіну та ефірної олії, що складається з ГФС-10, дріжджового екстракту та пептону, та перевірена можливість одночасного отримання цих продуктів; - вперше науково обґрунтовано та створено біотехнологію отримання рибофлавіну та ефірної олії з вітчизняної відновлюваної сировини – глюкозофруктозного сиропу, що виготовляється з кукурудзи.
A well-known microorganism-producer of riboflavin is ascomycete Eremothecium ashbyi used in industry. Besides overexpression of riboflavin, E. ashbyi also performs synthesis of flavinadeninedinucleotide (FAD). Using E. ashbyi, one can obtain either forage riboflavin used as a feed additive for livestock, or, using certain isolation and purification methods, riboflavin of medical purpose. Concomitantly with riboflavin synthesis, E. ashbyi performs synthesis of essential oil, identical by its aroma and properties to essential oil derived from rose petals. It contains such aromatic substances as geraniol (69.5–84.5%), nerol, linalool, and β-phenylethanol (12.7–27.7%). This allows viewing E. ashbyi as a promising producer of aromatic substances, which are necessary for perfume and toiletry industry. Biotechnology of rose essential oil, one of the most valuable in the world, has not been developed so far. At present, manufacture of riboflavin using biotechnology is not established in Ukraine, and the potential of concomitant production of essential oil as well makes the topic of this thesis urgent, timely, and important. During the work, morphological and cultural peculiarities of the strain Eremothecium ashbyi F-340 have been investigated. It belongs to ascomycetes not generating ascocarps, has true dichotomic branched bright-yellow mycelium composed of multinucleate cells. Mycelium color is due to the presence of riboflavin, which is accumulated in such quantities that it is precipitated in vacuoles as crystals. Natural variability of the strain has been shown. The fungus forms pigmented yellow and orange colonies with high ability to riboflavin biosynthesis, and white colonies with low biosynthetic ability. Most frequently, white colonies develop upon archive culture reactivation and almost do not appear upon regular reinoculations and alterations of liquid and agar nutrient media. The strain storage conditions have been investigated. It has been established that short-term storage of E. ashbyi F-340 in the active state is possible on agar glucose-peptone-yeast and soybean media at storage temperature 5°C. Long-term storage of E. ashbyi culture (for 7 months) is possible only at room temperature. Temperature effects on viability of Eremothecium ashbyi F-340 mycelium have been investigated. The lower limit temperature for E. ashbyi is 4°С. The upper limit temperature is equal to 38°С. Minor growth of the fungus is still observed at this temperature, and at 39°С no mycelium growth is observed, and growth restoration at 28°С is not observed. Growth dynamics of E. ashbyi strain F-340 in submerged culture follows the known regularities for periodic cultures. Exponential growth phase lasts for about 2 days; after this, growth deceleration and culture switch into stationery growth phase are observed; the latter one lasts for about 5 days of culturing, after which the culture is switched into die-off or autolysis phase. It has been established that pH decrease to 5.2 occurs during intensive strain growth; intensive riboflavin accumulation in cultural fluid and biomass is associated with pH increase to 7.8. The most intensive riboflavin accumulation occurs in stationery growth phase on culturing day 3–4, and its concentration reaches 341,6 mg/dm3. The second stage of riboflavin accumulation occurs on day 5-7 and is associated with culture autolysis; riboflavin content reaches 55,22,7 mg/dm3. Riboflavin is accumulated at the beginning in E.ashbyi mycelium, where it reaches the level of 8.1-10.7 mg/g of dry biomass and remains at that level until completion of culturing. Despite continuous maintenance selection during the strain culturing under laboratory conditions for 3 years, gradual considerable decrease in riboflavin accumulation and relevant increase in biomass accumulation level has been observed. It is known from literature data that riboflavin overexpression by fungus E. ashbyi in natural conditions occurs as a defense reaction on the effect of sun ultraviolet radiation. That is why we suggested to perform UV irradiation of the producer in order to increase riboflavin synthesis. Irradiation of the producer cultural fluid results in increase of riboflavin biosynthesis by 72-74%, and irradiation of aqueous suspension of mycelium of the producer strain results in synthesis increase by 80%. It has been established that the highest riboflavin yield is achieved when the inoculum aged 3-4 days in quantity 1% is used. The effect of culturing conditions on biosynthetic ability of the producer has been investigated at the following stage. It has been shown that the initial pH level of media intended for biomass and riboflavin production has to be different. In order to obtain maximum quantities of biomass and inoculum, it is expedient to adjust the medium pH to the level 5.5–6.0, and for maximum riboflavin accumulation, initial medium рН has to be 7.5. It has been established that, under aeration conditions on a rocker at 180 rpm, 70 % more riboflavin is synthesized compared to 70 rpm. E. ashbyi is capable to growth in a wide range of temperatures from 20 to 38С. The optimal temperature for maximum target product yield is 27-29С. The effect of various carbon sources on biomass accumulation and riboflavin synthesis by E. ashbyi strain F-340 has been studied. Monosaccharides (fructose, galactose) and hexatomic alcohol sorbitol are better suitable for riboflavin synthesis, and biomass is accumulated better in the presence of fructose, sucrose, and glycerol in the medium. The best nitrogen source for E.ashbyi F-340 turned out to be yeast extract; riboflavin quantity synthesized in a medium with yeast extract was 54% more compared to other nitrogen sources. Nevertheless, no medium for Eremothecium ashbyi culturing containing the said carbohydrates and being cheap and technological enough has been suggested yet. In order to solve this problem, we have suggested to use such a promising natural carbon source as glucose-fructose syrup (GFS), manufactured from corn starch via its enzymatic hydrolysis to glucose with following isomerization of glucose parts into fructose and further purification. It has been shown that the highest vitamin quantity is synthesized with the use of GFS-10 (140 mg/dm3), which is 7 times as high as in a medium with glucose, and 3.8 times as high as in a medium with fructose. For the nutrient medium optimization, we have planned a complete factorial experiment at two levels for 3 factors; the planning matrix was supplemented with “star” points, and orthographic central composite design of second order for 3-factor experiment has been obtained. As a result of calculations, regression equation of the second order has been obtained. Statistical significance of the equation coefficients was verified according to Student’s criterion, and adequacy of the obtained equation was verified according to Fisher’s criterion. As a result of mathematical processing of experimental data, we have obtained the regression equation of relation between riboflavin concentration in cultural fluid and concentrations of GFS-10 (m), yeast extract (w) and peptone (v): Y1= –758.483+41.029·m+9.959·w+5.777·v+0.693·m·w–0.472·m·v–3.51·w·v– –0.547·m2+5.701·v2 Analyzing the response surfaces, we have established the composition of modified medium: optimal GFS-10 concentration for maximum riboflavin accumulation is 40 g/dm3, and concentrations of yeast extract and peptone in the medium are 10 and 1 g/dm3, respectively. Riboflavin concentration observed during culturing on modified medium in cultural fluid is 350.4 mg/dm3, which is 17 times higher than on GPY medium and 2.5 times higher than on initial medium with GFS- 10. Testing of essential oil content in cultural medium was performed via triple extraction with hexane with further removal of the solvent. Wide range of variation of essential oil content has been shown. The highest quantity is observed in the medium containing GFS-10 (273…420 mg/dm3) as carbon source. Essential oil quantity is increased with increase of GSF concentration in the medium. Technological flow chart for concomitant production of riboflavin and essential oil production by hydrodistillation with further separation of riboflavin and essential oil isolation flows is provided. Scientific novelty of the obtained results: - growth dynamics, biomass yield, riboflavin and essential oil accumulation by the selected producer strain Eremothecium ashbyi have been investigated in media with different nutrition sources; - composition and acid content of media, favorable for the growth of the producer strain in submerged culture, have been determined; - rational biotechnological parameters for achievement of maximum riboflavin and essential oil yield have been determined: culturing temperature 27-29С, initial medium pH 7,5, stirring 180 rpm; - nutrient medium for riboflavin and essential oil accumulation has been optimized using experiment planning methods (such medium includes GFS-10, yeast extract and peptone), and possibility of concomitant production of these products has been verified; - biotechnology for riboflavin and essential oil production from domestic renewable raw material – glucose-fructose syrup manufactured from corn – has been scientifically justified are developed for the first time.

Круковська М. С. Респіраторна гімнастика в легеневій реабілітації осіб які перенесли COVID-19 пневмонію : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія» / наук. керівник Д. В. Івченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2022. 67 с.
UA : Кваліфікаційна робота: 67 сторінок, 4 таблиці, 10 рисунків, 73 літературних джерела. Об’єкт дослідження – вплив легеневої реабілітації на функціональний стан бронхолегеневої системи осіб які перенесли COVID-19. Мета дослідження – визначення ефективності застосування респіраторної гімнастики в комплексній програмі реабілітації осіб які перенесли посткоронавірусну пневмонію. Методи дослідження – теоретичний аналіз науково-методичної літератури; оцінка категорійного профілю за Міжнародною класифікацією функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я на ріні «структури та функції» та «активності та участі»; виявлення функціонального стану кардіореспіраторної системи шляхом вимірювання ЧСС, ЖЄЛ, ЧД та проведення динамічної спірометрії (проба Розенталя); визначення індексу Скибінського; методи математичної статистики. Порівняльна оцінка показників функціонального стану кардіореспіраторної системи осіб які перенесли COVID-19 на етапі реабілітації, які проходили курс ароматерапії у комплексі з респіраторною гімнастикою та без неї, виявила позитивну динаміку. Після проходження реабілітаційних заходів в обох групах покращились показники кардіореспіраторної системи, як у спокої, так і після дозованого навантаження. Однак включення до реабілітаційної програми інгаляцій ефірної олії кедру та пихти дало більш кращі результати, ніж після проходження реабілітаційних заходів без використання ароматерапії. Одержані показники контрольної та основної групи мають достовірні різниці.
EN : Qualification work: 67 pages, 4 tables, 10 figures, 73 references. The object of study – the impact of pulmonary rehabilitation on the functional state of the bronchopulmonary system of persons who underwent COVID-19. The purpose of the study is to determine the effectiveness of respiratory gymnastics in a comprehensive rehabilitation program for people who have suffered from postcoronavirus pneumonia. Research methods – theoretical analysis of scientific and methodological literature; assessment of the categorical profile according to the International Classification of Functioning, Restrictions on Life and Health in the field of «structure and function» and «activity and participation»; detection of the functional state of the cardiorespiratory system by measuring heart rate, VL, BP and performing dynamic spirometry (Rosenthal test); determination of the Skibinsky index; methods of mathematical statistics. Comparative assessment of the functional state of the cardiorespiratory system of persons who underwent COVID-19 during rehabilitation, who underwent aromatherapy in combination with respiratory gymnastics and without it, showed positive dynamics. After undergoing rehabilitation measures in both groups, the indicators of the cardiorespiratory system improved, both at rest and after dosed exercise. However, the inclusion of cedar and fir essential oil inhalations in the rehabilitation program gave better results than after rehabilitation without aromatherapy. The obtained indicators of the control and main groups have significant differences.

Омельченко С. А. Ефективність гімнастики Цигун в комплексній реабілітації осіб з хронічними обструктивними захворюваннями легень : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія» / наук. керівник І. В. Кальонова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 60 с.
UA : Дипломна робота: 60 сторінок, 4 таблиці, 10 рисунків, 54 літературних джерела. Об’єкт дослідження – Цигун терапія у легеневій реабілітації хворих на хронічні обструктивні захворювання легень. Мета дослідження – оцінка ефективності застосування гімнастики Цигун в комплексній реабілітації хворих на хронічні обструктивні захворювання легень. Методи дослідження – теоретичний аналіз науково-методичної літератури; виявлення функціонального стану кардіореспіраторної системи шляхом вимірювання ЧСС, ЖЄЛ, ЧД та проведення динамічної спірометрії (проба Розенталя), визначення індексу Скибінського; методи математичної статистики. Порівняльна оцінка показників функціонального стану кардіореспіраторної системи чоловіків та жінок, які проходили курс стаціонарного лікування в терапевтичному відділенні міської лікарні, а саме – ароматерапії у комплексі з дихальною гімнастикою та ароматерапії в поєднані з гімнастикою Цигун, виявила позитивну динаміку. Після проходження реабілітаційних заходів в обох групах покращились показники кардіореспіраторної системи, як у спокої, так і після дозованого навантаження. Однак включення до реабілітаційної програми підходів Цигун терапії – легеневих функціональних вправ на фоні інгаляцій ефірної олії лаванди дало більш кращі результати, ніж після проходження реабілітаційних заходів традиційного підходу. Одержані результати вказують на ефективність застосування гімнастики Цигун в реабілітації зазначеної категорії хворих.
EN : Thesis: 60 pages, 4 tables, 10 figures, 54 literary sources. The object of research – Cygnus therapy in pulmonary rehabilitation of patients with chronic obstructive pulmonary disease. The purpose of the study was to evaluate the effectiveness of Cygnus Gymnastics in the comprehensive rehabilitation of patients with chronic obstructive pulmonary disease. Research methods – theoretical analysis of scientific and methodological literature; detection of the functional state of the cardiorespiratory system by measuring heart rate, VL, BH and dynamic spirometry (Rosenthal test), determining the Skibinsky index; methods of mathematical statistics. Comparative evaluation of the functional state of the cardiorespiratory system of men and women who underwent inpatient treatment in the therapeutic department of the city hospital, namely – aromatherapy in combination with respiratory gymnastics and aromatherapy in combination with Cygnus gymnastics, showed positive dynamics. After undergoing rehabilitation measures in both groups, the indicators of the cardiorespiratory system improved, both at rest and after dosed exercise. However, the inclusion of Cygnus therapy approaches in the rehabilitation program – pulmonary functional exercises on the background of inhalations of lavender essential oil gave better results than after the rehabilitation measures of the traditional approach. The obtained results indicate the effectiveness of Cygnus gymnastics in the rehabilitation of this category of patients.