Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Ефект синергетичний.
Статті в журналах з теми "Ефект синергетичний"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-37 статей у журналах для дослідження на тему "Ефект синергетичний".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Ilchuk, Valerii. "СИНЕРГЕТИЧНИЙ ЕФЕКТ ФУНКЦІОНУВАННЯ КЛАСТЕРА". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(17) (2019): 9–18. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-9-18.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто об’єктивні умови створення кластерів як найбільш ефективних інтеграційних об’єднань, здатних протистояти викликам і загрозам у глобалізованому економічному середовищі, акцентовано увагу на процесах кластеризації та їх позитивному впливу на ефективність функціонування учасників кластерного утворення та кластера в цілому. Охарактеризовано види ефектів, які виникають при формуванні кластерів. Виявлені умови виникнення внутрішньої і зовнішньої синергії в кластерному утворенні та форми їх прояву. Розглянуто схему виникнення синергетичного ефекту, методика його оцінювання в масштабі окремого кластера та в секторіальному масштабі. Показана важливість синергетичного ефекту в нарощуванні виробничого потенціалу та підвищенні конкурентоспроможності кластерного утворення та його учасників.
2
Фомішина, В. М. "Синергетичний ефект у менеджменті зовнішньоекономічної діяльності". Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Економічні науки, вип. 2 (54) (2014): 67–75.
Знайти повний текст джерела
3
Мельников, В. В. "Синергетичний ефект при моделюванні інноваційних процесів". Інноваційна економіка, № 5 (54) (2014): 335–40.
Знайти повний текст джерела
4
Корольов, Д. С. "КОМПЕТЕНЦІЙНА СИНЕРГІЯ ЯК КРИТЕРІЙ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ КОМАНД". Підприємництво та інновації, № 14 (30 жовтня 2020): 42–46. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/14.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано, що центральною проблемою оцінювання результативності управлінської команди є забезпечення її відповідності певним критеріям ефективності функціонування. На підставі аналізу підходів до визначення критеріїв ефективності управлінської команди доведено необхідність забезпечення позитивного ефекту від взаємодії її учасників у вигляді структурної, функціональної та адміністративної синергії. Показано, що джерелами синергетичного ефекту виступатиме формування оптимальних організаційної, рольової та комунікативної структур із погляду їх відповідності завданням управлінської команди. Сумарний синергетичний ефект визначено як компетенційну синергію та обґрунтовано доцільність його ототожнення з комплексним критерієм ефективності функціонування управлінської команди.
5
Микитась, М. "МОДЕЛЮВАННЯ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ І СТРУКТУРНИХ ОДИНИЦЬ БУДІВЕЛЬНИХ КЛАСТЕРІВ". Building production 1, № 66 (28 листопада 2019): 37. http://dx.doi.org/10.36750/2524-2555.66.37-40.
Повний текст джерелаАнотація:
Правильна організація зв’язків структурних одиниць кластера з державними орга-нами забезпечує передумови досягнення найбільшого внеску всіх підсистем кластера в його діяль-ність. Таким чином забезпечується додатковий синергетичний ефект, урахування якого приуправлінні, в значній мірі, сприяє підвищенню конкурентоспроможності та стійкості кластера.Роль держави в процесах формування і розвитку кластерів полягає в створенні інфраструктурита органів, призначенням яких є забезпечення сприятливих умов для ефективної діяльності клас-тера. При цьому особливої актуальності набуває задача виявлення тих структурних одиниць буді-вельного кластера, державна підтримка яких, забезпечить максимальний синергетичний ефект. Вроботі запропоновано схему, згідно з якою здійснюється обґрунтування вибору структурних оди-ниць кластера, що потребують державної підтримки. Схема передбачає багатоваріантне про-гнозування ефективності діяльності різних кластерних структур и формування бази знань, яка вподальшому стане основою інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень щодо виборуструктурних одиниць кластера
6
Фісун, К. А. "Синергетичний ефект від злиття і поглинання компаній у регіоні". Формування ринкових відносин в Україні, № 11 (78) (2007): 138–44.
Знайти повний текст джерела
7
Ткачук, Н. "Синергетичний ефект: економічна суть і феномен його виникнення у процесах консолідації банків". Світ фінансів, Вип. 2 (19) (2009): 24–32.
Знайти повний текст джерела
8
Лазебник, Л. Л., та О. М. Соколова. "Інноваційні кластери як об’єкт державної структурної політики України". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 7 (14 вересня 2021): 74–85. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.7.2021.74-85.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто основні наукові підходи до визначення сутності інноваційного кластера, з’ясовано основні сутнісні характеристики. Доведено, що інноваційні кластери мають внутрішні властивості, які зумовлюють синергетичний ефект інноваційності на мікро-, мезо- і макроекономічному рівнях. Обґрунтовано, що інноваційні кластери спроможні запустити інноваційний передавальний механізм трансляції змін у масштабні структурні зрушення у національній економіці. Проаналізовано та акцентовано увагу на низькій інноваційній активності промислових підприємств України, що не сприяє формуванню прогресивних тенденцій інноваційно-структурної модернізації економіки.
9
Литвин, Н. І., О. В. Борецька та О. В. Сойко. "КОМПЛЕКСНА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ЗАСОБАМИ СЕНСОРНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ". Психологія: реальність і перспективи, № 10 (18 листопада 2019): 95–101. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi10.100.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються особливості проведення комплексної психолого-педагогічної реабілітації дітей з особливими потребами засобами сенсорної інтеграції. Висвітлено результати попередніх наукових досліджень, у яких обґрунтовано значення сенсорної інтеграції для розвитку дітей з психофізичними порушеннями. Сенсорна інтеграція пропонує нове розуміння причин поведінкових порушень дитини та ознайомлює з новими стратегіями підвищення концентрації уваги, мотивації та комунікації. Доведено, що комплексне поєднання психолого-педагогічних та медичних заходів у створенні єдиного збагаченого педагогічного середовища має синергетичний ефект – ефективність комплексного впливу значно перевищує сумарну ефективність тих самих заходів у випадку їх окремого застосування.
10
Гавриш, Костянтин, Ігор Завгородній та Наталія Бурєннікова. "ЕНДОГЕННО-ОРІЄНТОВАНА МОДЕЛЬ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЇХНЬОЮ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В ЕПОХУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 4 (14 травня 2021): 84–88. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.013.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є окреслення вдосконалених підходів до формування та реалізації завдань стратегічного розвитку підприємств в системі управління їхньою зовнішньоекономічною діяльністю, що засновуються на визнанні нерозривного зв’язку між пріоритетами розвитку зовнішньоекономічного сектору економіки та фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Запропоновано застосовувати на практиці переважно ендогенно-орієнтовану модель стратегічного розвитку, яка ґрунтується на певних складових стратегії та визначальних факторах економічного розвитку підприємств у системі управління їхньою зовнішньоекономічною діяльністю з урахуванням глобалізаційних процесів. Підкреслено, що в ендогенно-орієнтованій моделі стратегічного розвитку підприємств паралельно діятимуть і екзогенізовані складові, що дозволить отримувати в результаті синергетичний ефект.
11
Nesterenko, D. "КОВАЛЕНТНІСТЬ ЗВ’ЯЗКІВ ТРІАДИ “БІЗНЕС – ВЛАДА – ГРОМАДА”". Theory and Practice of Public Administration 1, № 68 (28 лютого 2020): 83–91. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.01.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто систему взаємозв’язків та функцій інститутів “бізнес – влада – громада” на кожному витку потрійної спіралі, які мають свою специфіку, пов’язану з реальною ситуацією в державі, і багато в чому залежать від того, яку роль відіграє кожний з інститутів у забезпеченні сталого розвитку країни, які компетенції він має. Проаналізовано зв’язки “держава – громада”, “держава – бізнес”, громада – бізнес”. Подано модель системи відносин тріади “бізнес – влада – громада”. Акцентовано увагу на формуванні нових та оптимізації вже сформованих механізмів взаємодії органів державної влади, бізнесу та громадянського суспільства, що буде сприяти більш активному залученню бізнесу та громадськості до процесів розроблення публічної політики, впливатиме на зростання економічних показників регіону та його соціального добробуту та створить синергетичний ефект, покращуючи добробут нації в цілому.
12
Свидрук, І. І. "ДЕТЕРМІНАНТИ РАДИКАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙ У КЛАСТЕРНИХ УТВОРЕННЯХ КУЛЬТУРНОГО ТУРИЗМУ". Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі, № 2 (19 квітня 2021): 54–63. http://dx.doi.org/10.36477/tourismhospcee-2-7.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено виокремленню детермінант радикальних інновацій підприємств в межах туристичних кластерів. Досліджено особливості географічної концентрації як чинника конкурентоспроможності та кластеризації – як ефективної моделі розвитку туристичних підприємств. Виявлено синергетичний ефект об’єднання зусиль окремих суб’єктів для зростання інноваційної активності туристичного кластеру. Проаналізовано географічну концентрацію суб’єктів та потенціал розвитку культурного туризму в Україні. Описано чинники широкого впровадження радикальних інновацій з метою підвищення глобальної конкурентоспроможності. Виявлено значний негативний вплив структурного, незначний позитивний – реляційного та суттєвий позитивний – когнітивного соціального капіталу на зростання інновацій, а також прямий незначний вплив сприйняття ринкової динамічності. Менеджерам підприємств рекомендовано включати в стратегічні плани прогнозні дослідження ринкового середовища. Подальші дослідження запропоновано зосередити на питаннях аналізу впливу розвитку людського капіталу та інституційного регулювання на технологічний прорив та поступові інновації в галузі.
13
Fedun, I. L., та K. P. Kravets. "СИНЕРГІЧНІ ЕФЕКТИ В ПРОЦЕСАХ КОНЦЕНТРАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 91 (20 грудня 2020): 163. http://dx.doi.org/10.31713/ve3202015.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто теоретичні аспекти прояву синергічних ефектів при сучасних концентраційних процесах. Досліджено основні форми прояву синергічних ефектів на прикладі харчової промисловості. Розглянуто основні форми прояву синергетичних ефектів. Сформовано теоретичні підходи до сутності понять «синергетика» та «синергетичні ефекти». Наведено методичний інструментарій дослідження синергетичних ефектів. Розглянуто синергетичні ефекти в розрізі позитивного та негативного результату.
14
МИКИТАСЬ, М. В., Б. М. ЄРЕМЕНКО та С. А. КОЖЕДУБ. "СИСТЕМНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СТРУКТУРИ АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНИХ КЛАСТЕРІВ". Наука та будівництво 19, № 1 (10 травня 2019): 78–81. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v19i1.72.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом дослідження в роботі є процес формування структури архітектурно-будівельного кластера з наперед заданими властивостями. Мета статті полягає в удосконаленні процедури формування кластерної структури шляхом підвищення надійності прогнозування. Дослідження орієнтовані на розробку засобів моделювання структури складних систем.При цьому, основна увага приділяється методам моделювання, що надають можливість оцінювати синергетичний ефект та наявність системоутворюючих факторів, подальшеурахування яких при управлінні значно сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та стійкості кластера. Формування структури кластера ґрунтується на оцінюванні та порівнянні оцінок ефективності діяльності кластерів різної структури, як системи в цілому, з урахуванням результатів порівняння оцінок ефективності участі в кластері альтернативних суб’єктів кластеризації. В результаті досліджень запропоновано схему обґрунтування вибору структури архітектурно-будівельного кластера. Підтримка рішень щодоформування структури кластерів на даному етапі лишається за експертами. Наукова новизна роботи полягає у використанні моделей і методів нечіткої логіки для формалізації експертних знань, що надає можливість в подальшому застосовувати інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень щодо кластеризації. Практична значимість роботи полягає в підвищенні надійності процедури прогнозування. Організація обчислювальних експериментів, на основі яких пропонується приймати рішення, спрямована на реалізаціюполітики з чітко визначеною стратегією підтримки перспективних чи розвитку відсутніх структурних одиниць архітектурно-будівельного кластера.
15
Дунська, А. Р., та Г. П. Жалдак. "ТРАНСКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО: СУТНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ". Підприємництво та інновації, № 7 (30 грудня 2019): 56–64. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено концептуальні засади транскордонного співробітництва як напряму євроінтеграційних процесів в Україні та вагомого чинника підвищення рівня регіональної конкурентоспроможності. Дослідження ґрунтується на концепціях конкурентоспроможності, макроекономічної стабільності, теоріях розвитку соціального капіталу та державно-приватного партнерства. Розглянуто сутність транскордонного співробітництва. Здійснено огляд основних механізмів, які дають змогу розвивати зовнішньоекономічні зв’язки у прикордонних регіонах України. Визначено, що забезпечення якісного оновлення економічної складової частини механізму регулювання співробітництва можна здійснювати шляхом підвищення ефективності реалізації функцій, які покладені на нього, а саме покращення фінансового забезпечення розвитку транскордонного співробітництва, заохочення суб’єктів господарської системи регіону до участі в його організаційних та економічних формах через розвиток зовнішньоекономічних зв’язків у прикордонних територіях України. Запропоновано механізм розвитку транскордонної взаємодії, який дасть змогу розвивати зовнішньоекономічні зв’язки у прикордонних регіонах України, підсилить синергетичний ефект від співпраці та допоможе у створенні нових форм транскордонної взаємодії. Поєднання державно-приватного партнерства з унікальними властивостями соціального капіталу дасть змогу отримати такі результати, як створення умов для залучення коштів з міжнародних фондів та донорських організацій у розвиток регіону; формування нової організаційно-інформаційної структури взаємодії органів влади, агентств регіонального/місцевого розвитку, неприбуткових організацій з приватним сектором; сприяння формування позитивного іміджу для залучення коштів міжнародних приватних інвесторів задля активізації транскордонного співробітництва.
16
Netepchuk, V. V., та A. Y. Netepchuk. "МИСЛЕННЯ ЯК ОСНОВА САМОМЕНЕДЖМЕНТУ ОСОБИСТОСТІ МЕНЕДЖЕРА". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 94 (25 червня 2021): 128. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202112.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено зміст основних функцій самоменеджменту та їх зв’язок із процесом мислення людини з метою розуміння і відображення світу, проєктувальної діяльності, передбачення наслідків власних дій і прогнозування майбутнього, засвоєння інформації про знання та її змістовне трансформування, з метою розробки правил, норм, стандартів життєдіяльності людини і суспільства, самопізнання і самоаналізу, тлумачення, осмислення продуктів людської діяльності, аналітичної і синтетичної функцій у процесі опрацювання отриманої інформації.Розглянуто зміст різних підходів до процесу мислення в контексті своєрідності конкретних видів управлінської діяльності на різних етапах розвитку менеджера та організації з метою пізнання, передбачення, прогнозування розвитку подій, оволодіння законами об’єктивної реальності та використання результатів для задоволення потреб та інтересів суб’єкта господарювання.Метою написання статті є теоретичне дослідження підходів до мислення, особливостей творчого та критичного мислення як базової складової процесу формування політики самоменеджменту сучасного менеджера.Результати дослідження змісту понять критичного та творчого мислення, їх функціональних відмінностей в управлінні саморозвитком, в тому числі у процесі формування політики самоменеджменту, аналіз змісту його моделей дають теоретичне обґрунтування для застосування асиметричного мислення у процесі формування політикисамоменеджменту. Асиметричне мислення є одночасно видом критичного і творчого мислення. Синергія безлічі динамічних зв’язків у взаємодії запропонованих восьми векторів асиметричного мислення: масштаб, управління невдачами, швидкість розвитку, ощадність, доступність, алгоритми, магнетизм, розповіді створюють синергетичний ефект саморозвитку особистості та соціальної системи.
17
Сівіцька Ю.О. "СУТНІСТЬ ПРОЦЕСУ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ЦІЛІСНОГО МАЙНОВОГО КОМПЛЕКСУ АГРОХОЛДИНГУ". Економічний форум 1, № 3 (20 липня 2020): 88–96. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Аграрні підприємства України стають все більш конкурентноздатними та відчувають потребу у залученні додаткових фінансових ресурсів не тільки шляхом кредитування, але й за участю інвесторів. При залученні інвесторів, особливо з іноземним капіталом, важливого значення набуває оцінка вартості аграрного бізнесу, переважна більшість якого зараз являє собою цілісні майнові комплекси. Мета статті -виявити сутність процесу оцінки вартості цілісного майнового комплексу агрохолдингу шляхом визначення найбільш коректної методології оцінки бізнесу, що відповідає даній меті.
Виробничий та управлінський процеси агрохолдингу мають істотні відмінності, порівняно з іншими галузями. Звідси виникає гостра необхідність у вирішенні питань теоретико-методологічного характеру, які виникають у процесі реалізації оціночних процедур з оцінки цілісного майнового комплексу (ЦМК) агрохолдингу. Адже саме правильно проведена процедура оцінки вартості бізнесу агрохолдингу здатна підвищити вартість компанії та її інвестиційну привабливість. Погляди дослідників та провідних вчених на проблему визначення вартості бізнесу акціонерних компаній (агрохолдингів) суттєво різняться. Вибір методичного підходу та методу оцінки певної компанії, а в нашому випадку – ЦМК сільськогосподарського підприємства, залежить від виду вартості, який потрібно розрахувати в процесі оцінки вартості.
У статті обґрунтовано сутність категорії «вартість» у контексті визначення вартості ЦМК аграрного підприємства. Проведено узагальнення основних методів визначення вартості бізнесу аграрних акціонерних компаній. Запропоновано оцінювати вартість ЦМК аграрного підприємства, виходячи не тільки з мети оцінки, але й враховуючи синергетичний ефект, тобто, придбання вигід від впровадження інтеграційних зв’язків з оточенням, які мають агрохолдинги.
18
Журавська, Лариса. "ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ САМОКЕРОВАНОГО АВТОНОМНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 17 (27 грудня 2018): 51–57. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.51-57.
Повний текст джерелаАнотація:
Формування самокерованої, самостійної особистості, здатної управляти розвитком власних здібностей, підвищенням свого професійного і культурного рівня впродовж усього життя – актуальна проблема сучасності. Одним зі шляхів її вирішення є впровадження самокерованого автономного навчання, що розглядається як такий його вид, що забезпечує процес самоуправління навчальною діяльністю, його внутрішню та зовнішню сторони. Досліджено взаємозв’язок між поняттями самоуправління, самокерівництво, автономія навчання в закладі вищої освіти. Акцентовано увагу на відмінності понять і функцій самоуправління та самокерівництва навчанням, охарактеризовано їх особливості. Самоуправління розглядається як процес досягнення цілей навчання, що спрямовується і підтримується виконанням функцій самокерівництва та наданням студентам автономії у навчанні. Воно передбачає здійснення функцій цілепокладання, самопланування, самоорганізації, самомотивації, самоконтролю. Функції самокерівництва навчанням – низка незалежних самовизначень студента: очікувань, цілей, ресурсів, можливостей, культури, власної стратегії і моделі навчання, а також прояв відповідальності, самомотивування, саморегуляції, ініціативи, самооцінки й відповідності їх процесу навчання. Усі функції самоуправління та самокерівництва у процесі їх реалізації інтегруються, здійснюючи синергетичний ефект для досягнення очікуваних результатів навчання. З’ясовано та розведено суті понять «автономія» та «автономність». Автономність – це якість особистості, її самостійність, здатність до самовизначення щодо прийняття рішень і дій студента на основі власних принципів, поглядів, цінностей тощо. Автономія – це визнання і надання автономних прав студенту на розвиток і вияв автономності у процесі навчання, умова формування самостійності і здатності до самокерованого автономного навчання, здійснення процесу самоуправління. Усі підходи знайшли втілення у функціональній моделі самокерованого автономного навчання студентів.
19
Koval, Vitalii. "Деструктивний зміст реклами: образи та символи (соціально-філософський аспект)". Multiversum. Philosophical almanac 1, № 2 (8 червня 2021): 30–42. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2021.1.2.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчення деструктивного змісту реклами дає нам можливість проаналізувати її ступінь та методи впливу на сучасний зовнішній медіапростір людини та суспільства. Завдання статті – вивчити та проаналізувати руйнівний зміст реклами та дослідити соціальний фактор у процесі комунікаційних процесів суспільства на прикладі інформації сучасних рекламних повідомлень. Актуальність теми виявляється у необхідності вивчення існування людини в медіа-просторі та її соціального становлення у віртуальному суспільстві. Зі збільшенням участі людства у віртуальній інформаційній мережі збільшується ризик неконтрольованості особистості та більша залежність від колективних установок. Вивчається та аналізується сутність соціального фактора від використання деструктивного змісту в рекламному дискурсі, огляду та аналізу деструктивного змісту реклами, її суб'єктивного змісту та впливу на екзистенційне сприйняття людини світом. Досліджено синергетичний ефект реклами з деструктивними образами в комунікативних соціальних процесах. Досліджено роль формування віртуальних втрат (збитків) у процесі просування товарів та послуг, що використовують руйнівний зміст реклами. Дослідження формування нових ментальних установок одержувачів реклами та їх впливу на існуюче співіснування та взаємодію у суспільстві. У сучасному суспільстві реклама стала важливою частиною соціалізації людей, саме тому вона відіграє значну роль у формуванні громадської думки, оцінках людей та подій, встановленні рівня життя та ставлення до взаємодії, в тому числі спрямованої на внутрішній світ особи. Відзначається, що через неможливість протидії рекламним зображенням в інформаційному полі людина є споживачем інсталяцій, але водночас вона здатна по-різному коригувати наявний вплив і відображати на ньому.
20
Bеlopolskyi, M. G., та O. V. Kuzmina. "Обґрунтування стратегії збалансованого розвитку промислових підприємств". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 23. http://dx.doi.org/10.15421/191603.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою написання статті є викладення результатів дослідження теоретико-методологічних аспектів розробки етапів стратегії збалансованого розвитку промислового підприємства та визначення основних напрямів цього розвитку. Дослідження виконано за допомогою методів синтезу й аналізу, дедукції та індукції.Розкрито суть концепції стратегії збалансованого розвитку підприємства та основних її компонентів. Стратегію збалансованого розвитку запропоновано розглядати у двох аспектах: економічному і соціальному. Установлено, що підприємство вступає в новий рівень конкурентного керування і виникає оперативний ефект синергії. Доведено, що формування розвитку підприємства має ґрунтуватися на синергетичній гармонії з умовами і цілями підприємства в цілому і з кожною функціональною одиницею.Охарактеризовано етапи формування та реалізації стратегії збалансованого розвитку промислового підприємства. Розглянуто специфіку визначення стратегічного положення, формування стратегії розвитку підприємства, виявлення можливостей і особливостей застосування експрес-тесту фактичного фінансового стану. Запропоновано застосовувати швидкий експрес-тест, який дозволяє виявити ознаки дисбалансу на підприємстві без значних розрахунків для діагностики фактичного фінансового стану. Для того щоб забезпечити швидке і неупереджене тестування фактичного фінансового стану, доцільно відновити практику соціальної сертифікації в галузі.Доведено, що важливим аспектом у формуванні та реалізації збалансованої стратегії розвитку є розробка концепції збалансованого стратегічного керування промисловими підприємствами. Концепція дозволяє встановити методологічні основи принципів керування та методологічні основи керувальних технологій і інструментів для окремих компаній. Установлено, що стратегія збалансованого розвитку промислових підприємств повинна ґрунтуватися на довгостроковій програмі збалансованого розвитку, яка є стратегічний документ, що містить низку скоординованих у просторі і часі дій із залучення ресурсів.Доведено, що здійснення збалансованої стратегії розвитку передбачає цілеспрямоване поліпшення економічних, організаційних, технічних, технологічних, виробничих, ринкових, соціальних, адміністративних, екологічних та інших компонентів системи. Перетворення, які відбуваються в ході реалізації стратегії під впливом зовнішніх факторів, набувають нової якості, підвищується економічна ефективність і конкурентоспроможність підприємства на ринку.Наукова новизна дослідження полягає у розробці концепції стратегічного керування збалансованим розвитком промислового підприємства, що базується на цілеспрямованому поліпшенні економічних, організаційних, технічних, технологічних, виробничих, ринкових, соціальних, адміністративних, екологічних та інших компонентів системи, що у сукупності дає синергетичний ефект.Практична значущість роботи полягає у можливості формування і реалізації стратегії збалансованого розвитку промислового підприємства як ефективної системи керування, що дозволить своєчасно передбачати цілеспрямоване й поступово удосконалення економічних, організаційних, техніко-технологічних, виробничих, соціальних, управлінських, ринкових, екологічних та інших складників цієї системи, які в процесі впровадження нововведень будуть набувати нових якостей.
21
Rusan, V. M., та O. P. Diachenko. "Інституційні засади розвитку аграрного сектору у контексті забезпечення економічної безпеки держави". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 2 (25 квітня 2019): 117–22. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.02.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз реформування аграрного сектору економіки України та визначено основні проблеми, що стримують його функціонування і розвиток.
Сучасний стан аграрного сектору демонструє вичерпання резервів нинішньої моделі його розвитку, заснованої на ефектах масштабу та екстенсивних методах використання ресурсів. Його функціонування та розвиток стримують такі обмеження: продовження мораторію на ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення; відсутність стратегічного бачення і конкретних дій влади щодо подолання кризи тваринницької галузі; збереження екологічно виснажливого сільськогосподарського землекористування, що призводить до погіршення ґрунтового покриву.
Метою статті є дослідження інституційних засад розвитку аграрного сектору у контексті забезпечення економічної безпеки держави.
Наукова новизна. Зважаючи на вказані негативні явища, характерні аграрному сектору, представлено першочергові заходи державної аграрної політики на найближчу перспективу, орієнтовані на реалізацію конкурентних переваг українського агросектору у контексті забезпечення економічної безпеки держави.
Висновки. Удосконалення інституційних засад розвитку аграрного сектору у контексті забезпечення економічної безпеки держави повинно спрямовуватися на створення конкурентоспроможного на внутрішньому й зовнішньому ринках сільського господарства. Крім того, завантаження харчової промисловості, націленої на виробництво конкурентоспроможних харчових продуктів відповідно до міжнародних стандартів безпечності та якості, створить той синергетичний ефект, який дозволить забезпечити продовольчу безпеку держави та диверсифікувати експортний портфель країни за рахунок завоювання ринків збуту новими експортними товарами. При цьому державна аграрна політика повинна будуватися на принципах раціонального використання задіяних ресурсів, збереження екології біогеоценозів та бережного ставлення до довкілля, а також забезпечувати створення сприятливих соціальних умов для життя сільських жителів та покращення добробуту їхніх сімей, формувати передумови для збереження та комплексного розвитку сільських територій.
22
Рідей, Н., T. Гоголь, В. Любарець, Ю. Земліна та Н. Родінова. "ТЕРИТОРІАЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ КЛАСТЕРИ: СВІТОВІ ОРІЄНТИРИ / УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (8 листопада 2021): 418–28. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245193.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Досліджуються питання формування інноваційних кластерів на регіональному рівні з урахуванням практичного світового досвіду. На основі аналізу сучасних тенденцій розвитку національного господарства країн та окремих його складових у формі регіонів доведено необхідність застосування процесів поєднання виробництва з науковими установами і державними організаціями. Здійснений аналіз теоретичних підходів до використання економічної категорії «кластер» продемонстрував певну подібність думок фахівців, сприяв визначенню різноманіть підходів, на основі яких запропоновано авторське визначення кластера. Проведений аналіз класифікації кластерів дозволив окреслити класифікаційні ознаки та ідентифікувати можливі типи інноваційних кластерів. Дослідження особливостей і відмінностей кластерів від інших територіальних й адміністративних об’єднань дали змогу визначити їхні переваги і з’ясувати недоліки. Проаналізовано наукові підходи до особливостей, переваг і перспектив формування інноваційних кластерів, головною рушійною силою яких для соціально-економічних систем регіонів є динамічність, адаптивність і синергія. Систематизовано передумови формування інноваційних кластерів на рівні регіону. Аналіз досвіду розвинутих країн світу з практики кластерізації економіки дозволив виділити три географічно обумовлені центри розвитку інноваційних кластерів та історично сформовані моделі їх формування. Докладний аналіз останніх дав змогу визначити їхні основні характеристики, типові риси, охарактеризувати особливості використання в певних країнах світу. Досліджено кількісні характеристики наявних інноваційних кластерів у високорозвинутих країнах за галузевою специфікою. На підставі аналізу наявних стратегій розвитку певних областей країни надано характеристику стану формування і розвитку кластерних моделей у певних галузях національного господарства. Визначено наявні перешкоди активному інноваційному розвиткові регіонів країни, як висновки рекомендовано застосування італійської моделі, що характеризується мінімальними перешкодами до впровадження. Ключові слова: кластер, інновація, розвиток, регіони, синергетичний ефект, кластерні моделі. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 2; бібл.: 23.
23
Finagina, O. V., O. V. Zakharova та K. O. Skibskaya. "Теоретичні особливості та складники розвитку регіонального ринку праці". European Journal of Management Issues 26, № 1-2 (25 червня 2018): 14–21. http://dx.doi.org/10.15421/191802.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – визначити теоретичні особливості та обґрунтувати складники розвитку регіонального ринку праці.
Дизайн/Метод/Підхід дослідження. Застосовано системний підхід при обґрунтуванні концептуальної схеми розвитку регіонального ринку праці та метод логічного узагальнення – при обґрунтуванні чинників розвитку регіонального ринку праці відповідно до очікувань його суб’єктів. Інформаційна основа дослідження – монографічні роботи та наукові публікації за його тематикою.
Результати дослідження. Обґрунтовано доцільність запровадження заходів щодо розвитку ринку праці в Україні на її сучасному етапі соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку. Визначено основних суб’єктів ринку праці, до яких було віднесено найманих працівників, роботодавців та органи влади. Узагальнено чинники розвитку ринку праці на основі диференціації цілей суб’єктів ринку праці. Обґрунтовано характерні риси розвитку ринку праці. Створено концептуальну схему розвитку регіонального ринку праці, що враховує очікування та вимоги суб’єктів, бар’єри та проблеми на шляху розвитку, напрями задоволення очікувань і подолання бар’єрів й індикатори розвитку ринку праці.
Практичне значення дослідження. Результати дослідження можуть стати основою для формування політики активізації процесів кластероутворення з метою досягнення тенденцій розвитку регіонального ринку праці та прискореного задоволення очікувань його суб’єктів, що забезпечить синергетичний ефект.
Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. Запропоновано визначення сутності поняття «розвиток регіонального ринку праці», у якому, на відміну від існуючих трактувань, зосереджено увагу на обґрунтуванні напрямів задоволення очікувань та вимог суб’єктів ринку праці шляхом подолання існуючих й прогнозованих бар’єрів і проблем задля досягнення індикаторів розвитку ринку праці.
Обмеження дослідження/Перспективи подальших досліджень. Результати дослідження мають бути покладеними в основу діагностики регіональних ринків праці України за основними чинниками їх розвитку.
Тип статті – теоретична.
24
Мамедзаде, Ф. А. "ДИНАМИКА И ХАРАКТЕР ИЗМЕНЕНИЙ ЭТИЧЕСКИХ ПРОБЛЕМ В ПЕРИОД ПАНДЕМИИ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 32 (3 лютого 2022): 68–73. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1028.
Повний текст джерелаАнотація:
Мамедзаде Ф. А. Динаміка і характер змін етичних проблем в період пандемії: взаємодія трьох рівнів. –Стаття.Основна мета статті – аналіз етичних проблем пандемічного періоду в ланцюжку індивід – суспільство –людство. Проблема аналізується в рамках системної взаємодії етичних компонентів цих рівнів. Для нас основним способом вирішення етичних проблем пандемічного періоду є виховання толерантного і дыалогичного мислення. Цей момент є головною метою нашого підходу.Використовувані методологія і методи включають вивчення етичних проблем пандемічного періоду в аспекті системного взаємодії компонентів. Застосовується системний метод вивчення соціокультурних систем,де нелінійність, спонтанність, синергетичний ефект взаємодій компонентів займають центральне місце. Субстантивний і комунікативний аспекти етичнихпроблем розглядаються у єдності. Основна наукова новизна. Вивчення різних аспектів пандемічного періоду в рамках гуманітарних наук – одна з найактуальніших наукових проблем. Рефлексіяетичних проблем у цьому контексті має величезну наукову значимість. У статті ця проблема аналізується у контексті взаємовпливу рівнів індивід – суспільство – людство. Прояснення етичних проблем пандемічного періоду в рамках такого підходу є важливим фактором,що визначає новизну дослідження.Результати дослідження:1. Етичні проблеми у період пандемії на індивідуальному рівні змінюють ставлення людей до довіри, справедливості, добра та зла.2. Між індивідуальною та колективною реакцією на пандемію спостерігається тісний зв’язок. Індивідуальні реакції формують групову реакцію, що виражається у факті існування різних групових реакцій на цей феномен.3. Етика у період пандемії характеризується ще неадекватною реакцією держав на світовому рівні. Така ситуація створює основу для багатьох геополітичних, політичних, економічних і гуманітарних проблем у глобальному масштабі.4. Вищенаведені пункти показують, що вивчення етичних проблем у період пандемії стає дуже актуальним як у теоретичній, так і в методологічній площині. Показується, що у період пандемії змінюється характер деяких етичних проблем, які вважаються традиційно універсальними.
25
Sinchuk, Oleg, Serhii Boiko, Oleksiy Gorodny, Andrey Nekrasov, Maksim Fed та Maryna Nozhnova. "МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ РОЗОСЕРЕДЖЕНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ В УМОВАХ ЗАЛІЗОРУДНИХ ПІДПРИЄМСТВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 161–68. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-161-168.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Аналіз досягнень сучасної енергетики показує, що децентралізовані енергосистеми з використанням джерел розосередженої генерації можуть бути надзвичайно прибутковою сферою для капіталовкладень, якщо є можливість розміщувати джерела генерації енергії поблизу споживачів. Зазвичай витрати на передачу енергії сягають 30 % від вартості її вироблення. Наявні методики для проєктування системи електропостачання віддалених споживачів переважно розглядають як альтернативу централізованому електропостачанню, електропостачання за рахунок генерації електроенергії на базі відновлювальних джерел енергії, або за рахунок використання котелень, дизель-генераторів. Між тим, освоєння потенціалу відновлювальних джерел енергії – це технічно важкореалізоване нині завдання, яке пов’язане з низькою щільністю потоку енергії від відновлювальних джерел енергії і залежністю їх від природних умов. Вартість отримання енергії, хоча вона і щорічно знижується, залишається значно вище, ніж у традиційних енергоресурсів, а необхідних кардинальних технічних рішень поки немає. Постановка проблеми. Проблематикою цієї роботи є синтез методу визначення потенціалу розосереджених джерел енергії в умовах залізорудних підприємств, враховуючи особливості та специфіку їх експлуатації. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Об’єднання на паралельну роботу розосередженої генерації та мережі дасть синергетичний ефект – появу нових властивостей, яких не було у складових частинах, що проявляється, зокрема, у зниженні нерегулярності сумарного графіка навантаження об’єднаних систем, зниженні його нерівномірності в добовому, тижневому й сезонному розрізах, зменшенні залежності частоти електричного струму від коливань балансу потужності. У попередніх дослідженнях нами обґрунтовано позитивний ефект від впровадження джерел розосередженої генерації в умовах промислових підприємств, а саме модульність, надійність, місцеве керування, зменшення негативного впливу на екологію та малий пусковий період. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Враховуючи складність технологічного процесу та специфіку функціонування гірничих підприємств, актуальним науково-практичним завданням є розробка методу визначення потенціалу розосереджених джерел енергії в умовах залізорудних підприємств, враховуючи специфіку їх функціонування. Постановка завдання. Отже, актуальним науково-практичним завданням є синтез методу визначення потенціалу розосереджених джерел енергії в умовах залізорудних підприємств, що дозволить ефективно впроваджувати джерела розосередженої генерації у структури електропостачання залізорудних підприємств. Виклад основного матеріалу. Для визначення потенціалу відновлювальних джерел енергії, що входять до складу джерел розосередженої генерації в умовах залізорудних підприємств, необхідно мати як можна повніші й чіткі дані про електропостачання і електроспоживання навантаження електрообладнанням залізорудного підприємства протягом доби, а також наявність даних про витрати електричної енергії в електромережі електропостачання і електроспоживання навантаження. Висновки відповідно до статті. На залізорудних підприємствах актуальним та можливим є впровадження в загальну структуру систем електроживлення розосередженої генерації на базі відновлюваних джерел енергії. Запропонований метод визначення потенціалу розосереджених джерел енергії в умовах залізорудних підприємств дозволить ефективно впроваджувати розосереджену генерацію до структури їх електропостачання.
26
Redko, V. E. "Особливості методології проектного менеджменту в туристичному бізнесі". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 114. http://dx.doi.org/10.15421/191612.
Повний текст джерелаАнотація:
Динамічний розвиток туристичного бізнесу потребує створення нових проектних атрактивних пакетів послуг відповідної якості й кількості. Доцільним і актуальним питанням є розробка і впровадження ефективних і результативних проектів соціально-економічного й інноваційного характеру в туризмі, які потребують особливої методології.Мета написання статті полягає в розробці теоретико-методологічних основ проектного менеджменту в туристичному бізнесі. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: аналіз, синтез, порівняльних характеристик, теоретичного узагальнення, проектний підхід.Визначено, що методологія проектного менеджменту в туризмі має враховувати основні закономірності розвитку світового туризму й локального проектного світогляду, спрямованих на взаємодію й інтеграцію місцевих, регіональних і глобальних туристичних проектів відповідно до прогнозів Всесвітньої туристичної організації (ЮНВТО). З’ясовано, що в проектному менеджменті виділяють 9 функціональних галузей, основні з яких – менеджмент предметної галузі проекту (змісту), менеджмент якості, часу, вартості, а додаткові – менеджмент персоналу, комунікацій, контрактів, ризиків й інтеграції проектів.В основу методології проектного менеджменту в туризмі покладено аналіз потреб туристів на цільовому ринку й можливостей туристичного оператора задовольнити їх із застосуванням методів спостереження, порівняння, інтуїції, логіки, використанням інструментів маркетингового менеджменту.Зроблено висновок, що методологію проектного менеджменту становлять послідовна і взаємопов’язана реалізація функцій менеджменту туристичної діяльності шляхом використання методів, способів, прийомів і методик дослідження в туризмі. Для менеджменту туристичних проектів необхідний облік особливостей туристичних послуг із постійними коливаннями попиту, змінами якості у просторі та часі, невіддільністю від джерела (дестинації), неможливістю зберігання.Наукова новизна дослідження полягає у визначенні методології проектного менеджменту в туризмі, яка охоплює інтегровану систему функцій, методів, способів та інструментів планування й реалізації проектів, враховуючи пріоритети розвитку туризму і ресурсно-сервісні можливості підприємств туристичної індустрії, спрямовані на визначення майбутніх потреб туристів під час їх подорожі ще до завершення проекту.Практичне значення дослідження – використання особливостей методології проектного менеджменту в туристичному бізнесі з метою отримати соціально-економічний синергетичний ефект, який виявиться в успішному завершенні проекту, підвищенні конкурентоспроможності дестинації, де впроваджуватимуться результати туристичного проектування.У перспективі подальші дослідження можна спрямувати у бік моделювання розвитку туристичної галузі в Україні з урахуванням особливостей методології проектного менеджменту в туристичному бізнесі.
27
Напльоков, Юрій Васильович. "ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКОГО РІШЕННЯ В КОНТЕКСТІ ВЗАЄМОДІЇ КОЛЕКТИВНОГО СВІДОМОГО ТА НЕСВІДОМОГО В УМОВАХ ДИНАМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА". Public management 26, № 1 (19 липня 2021): 152–71. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-1(26)-152-171.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається прийняття управлінського рішення на основі аналізу взаємодії колективного свідомого та несвідомого в умовах дина- мічного середовища. Колективне свідоме та несвідоме представляють ди- вергентний та конвергентний процеси мислення. Колективне свідоме має рефлексію, яка забезпечує зворотній зв’язок та нові ідеї. Колективне несві- доме створює опір до змін та стабілізує соціальну систему. Результати аналізу взаємодії колективного свідомого та несвідомого в умовах динамічного середовища показують, що ця взаємодія є змінною та залежить від рівноваги між соціальною системою та середовищем, вона спрямована на мислення, яке спрямоване на збереження системи через її опір або адаптацію до середовища залежно від критичності стану соціальної системи. Також синергетичний ефект від узгодженої роботи елементів соці- альної системи може давати енергію для змін. В умовах зниження рівноваги метальна складова соціальної системи у вигляді набору архетипів як шаблонів мислення може вимагали перегляду для прийняття рішень, які віднов- лять рівновагу. Моніторинг взаємодії колективного свідомого та несвідомого є важли- вим для управління і планування розвитку соціальної системи. Для визна- чення цієї взаємодії запропоновано такі інструменти, як коефіцієнт дина- мічної рівноваги, методичний інструментарій соціально-психологічного мислення. З причини того, що взаємодія колективного свідомого та несвідомого не завжди відповідає ситуації, в якій знаходиться соціальна система, існує по- треба в контролі цього процесу. Тому завданням публічного управління стає створення умов, в яких взаємодія колективного свідомого та несвідомого в мисленні буде працювати для вирішення проблем, а не спиратись на заста- рілі переконання, які не сприяють прийняттю відповідних управлінських рішень. Це можливо робити за допомогою занурення соціальної системи в певні сценарії та використання атракторів, які будуть ініціювати взаємодію в необхідному напрямі. Публічне управління сприятиме створенню умов, які зроблять соціальну систему “розумною”. Це можливо досягти через співпрацю державної влади з громадянським суспільством, децентралізацію та делегування владних по- вноважень від державної влади до громадянського суспільства, встановлен- ня довіри та порозуміння на основі єдиної мети та зусиль.
28
Копоть, І., та С. Кукуре. "НУМІНОЗНЕ ЯК КАТЕГОРІЯ ФЕНОМЕНОЛОГІЇ РЕЛІГІЇ ТА ЙОГО ВТІЛЕННЯ В ОПЕРІ Р. ВАГНЕРА "ТАНГЕЙЗЕР"". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 2(90) (9 грудня 2021): 156–64. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.2(90).2021.156-163.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження обумовлена значущістю творчості Р. Вагнера, інтерес до якої не вичерпується і потребує дедалі глибшого наукового осмислення, зокрема в аспекті феноменології релігії (окрім опери Тангейзер", це також "Лоенгрін", тетралогія "Перстень нібелунга" та "Парсифаль"). Постановка проблеми та ступінь наукової розробленості. Проблеми осмислення релігійного ставлення людини до дійсності належать до провідних завдань феноменології релігії. Якщо ж така проблематика розглядається в площині творів мистецтва, формується синергетичний ефект, який розкриває нові смисли як досліджуваного феномена, серед яких – творчість Р. Вагнера. Метою дослідження є аналітичний погляд на особливості розуміння та втілення нумінозного в опері Р. Вагнера "Тангейзер", звернення до лібрето та музики, які розглядаються як першоджерело без торкання змісту численних сценічних інтерпретацій та виконавських прочитань, хоча такий аспект також може бути вельми плідним у світлі заявленої проблематики. Наукова новизна полягає у виборі ракурсу дослідження, який дозволяє побачити та усвідомити розуміння нумінозного, репрезентоване композитором в музичному творі. В такому аспекті опера Р. Вагнера "Тангейзер" розглядається вперше. Виклад основного матеріалу включає аналіз категорії нумінозного, запропонованій німецьким філософом Р. Отто. У цьому визначенні Р. Отто намагається зрозуміти первісний сенс поняття "священне", яке не може бути зведене до етичних категорій моральності, добра, блага та інших. В цьому сенсі ідеальним матеріалом може стати мистецтво, створення та сприйняття якого базується на відчуттях, і містить трансцендентність, духовність, самодостатність. "Нумінозні відчуття" складають особливий шар змісту опери і можуть вплинути на режисерські рішення при постановці твору. Водночас, напрацювання в сфері аналізу музичних творів в аспекті феноменології релігії розвивають ідеї Р. Отто, який запропонував використання категорії "нумінозне" до аналізу музики. Conclusion. Розглянувши нумінозне як категорію феноменології релігії та його втілення в опері Р. Вагнера "Тангейзер", можемо зробити наступні висновки: 1. Категорія "нумінозне" має великі перспективи застосування в мистецтвознавстві, розкриваючи в творах мистецтва нові грані смислів. 2. Застосування категорії «нумінозне» до аналізу опер Р. Вагнера, релігійна складова змісту яких не викликає сумніву, дозволяє відкрити нові смисли творів, які йдуть на сцені понад півтора століття. 3. Застосована як інструмент аналізу творів мистецтва, категорія "нумінозне" збагачує свій зміст і в сфері власне феноменології релігії. 4. Перспективою дослідження може стати аналіз й інших опер Р. Вагнера, зокрема "Лоенгрін", "Тристан і Ізольда", тетралогія "Перстень нібелунга", "Парсифаль".
29
Borodina, Oksana. "Базові тренди повоєнної трансформації економіки України: бюджетна децентралізація, індустрія 4.0, регіональний енергоменеджмент". Journal of Innovations and Sustainability 6, № 1 (30 березня 2022): 04. http://dx.doi.org/10.51599/is.2022.06.01.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою статті є аналіз теоретико-методологічних й організаційно-економічних засад сучасного розвитку України, обтяжених військовими діями, та надання практичних рекомендацій щодо базових трендів секторального розвитку повоєнної національної економіки, з урахуванням фінансових, промислових та організаційних факторів.
Результати. Стаття містить результати поглибленого аналізу передумов та чинників реноваційних трансформацій економіки України. Економетричними методами дослідження доведено, що для України в умовах повоєнного періоду найефективнішим способом розвитку зруйнованої економіки буде розвиток інноваційно-активних регіонів та галузей, які, у свою чергу, стануть драйверами розвитку пов’язаних територій і сфер діяльності, забезпечуючи при цьому синергетичний ефект. Доведено, що секторальний розвиток повинен проходити на принципах Індустрії 4.0, бюджетної децентралізації, ефективного енергоменеджменту та еко-інновацій. Компаративний аналіз подібності адміністративного устрою України та Польщі дозволив запропонувати власне бачення побудови національної системи бюджетно-податкового розподілу із впровадженням принципово нових інституцій та механізмів. На основі сучасних світових трендів щодо Green Deal, переходу до низьковуглецевої економіки та декарбонізації, а також з урахуванням фактичної інтеграції української та європейської енергосистем у лютому-березні поточного року, сформульовано напрями переформатування галузі в умовах реформи децентралізації. Визначено вплив державного регулювання на процес регіональної декарбонізації на основі авторського аналізу переваг і недоліків моделей декарбонізації, констатовано необхідність інтегрованого підходу та застосування гібридних моделей в умовах післявоєнного відновлення економіки. Продемонстровано прикладні моделі декарбонізації енерго-інтенсивних секторів, запропоновано для використання модель структури генерації та споживання на нижчих рівнях за класифікацією NUTS, що має подвійний фактор енергоефективності. З метою правового унормування нормативної бази та інституційного середовища, підвищення результативності проведення політики енергоефективності громад і забезпечення енергобезпеки держави, наведено низку пропозицій законодавчих ініціатив.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у дослідженні теоретико-методологічних засад повоєнної реноваційної трансформації економіки України на основі секторального розвитку інноваційно-активних регіонів і галузей, принципів Індустрії 4.0, модернізованої бюджетної децентралізації. Запропонована та математично формалізована концептуальна модель генерації – споживання електроенергії на місцевому рівні. Компаративний аналіз моделей декарбонізації, проведений у статті, дав можливість розробки гібридного інтегрованого підходу, що поєднує існуючі моделі та має національну орієнтацію з урахуванням форс-мажорних обставин відновлення економіки України, зруйнованої воєнними діями. Дуалістична природа децентралізації на місцевому рівні дозволила обґрунтувати механізм фінансування заходів регіонального енергоменеджменту.
Практична цінність. Теоретичні та методичні доробки дослідження стали основою для формалізації інструментів і заходів трансформаційних перетворень економіки України. Секторальні результати дослідження були використані органами влади та місцевого самоврядування на регіональному (Донецька обласна рада, Регіональні фонди підтримки підприємництва) та місцевому рівнях (Маріупольська районна рада). Одержані практичні результати з галузевого розвитку та бюджетної децентралізації можуть застосовуватися центральними та регіональними органами виконавчої влади, галузевими підприємствами при формуванні напрямів і механізмів стратегії повоєнної трансформації економіки України.
30
Портна, О. В. "Архітектоніка сукупного фінансового потенціалу України: позитивні синергетичні ефекти та сукупні ризики". Проблеми економіки, № 1 (2017): 122–27.
Знайти повний текст джерела
31
Ольшанський, О. В., М. Д. Крамчанінова та С. В. Какацій. "Вплив ініціативи корпоративної соціальної відповідальності бізнесу на соціально-економічний розвиток регіонів України". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6 (270) (10 листопада 2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-270-6-41-46.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено стан та особливості становлення корпоративної соціальної відповідальності бізнесу (КСВ) в Україні, в контексті її впливу на соціально-економічний розвиток регіонів і країни в цілому. Стратегія впровадження в Україні єдиної державної політики реформ декларує встановлення цілісної системи стратегічних та операційних цілей переходу до інтегрованого економічного, соціального та екологічного розвитку країни. Однак, результати дослідження сучасного стану соціально- відповідальної діяльності в Україні свідчать про відсутність цілісного комплексного підходу, щодо регулювання державної політики підтримки з метою налагодження ініціатив КСВ та їх поширення.Вітчизняний сценарій розвитку КСВ – більшою мірою результат експорту європейської практики ведення бізнесу, а не власного сформованого українським суспільством запиту. У той же час, автори акцентують увагу на тому, що механізм корпоративної соціальної відповідальності здатен генерувати велику кількість синергетичних ефектів. Ці ефекти відіграють значну роль у забезпеченні переходу до нового сталого укладу і спрямовані на зростання соціально-економічного добробуту українського суспільства. Корпоративна соціальна відповідальність розглядається як важливий ресурс розбудови внутрішніх процесів соціально-економічного розвитку нашої країни, формування адекватної моделі інноваційної економіки, яка забезпечує вирішення важливих глобальних завдань сталого розвитку. Результат прийняття принципів КСВ може бути використані урядом для досягнення цілей сталого розвитку, шляхом генерації більшої економічної віддачі і соціальної вигоди. Це також потребує активного розвитку нових форм державно-приватного партнерства та соціального діалогу для подальшого нарощування практики співпраці у сфері КСВ і формування відповідної цілісної фінансово-економічної, організаційно-інституційної, інформаційної та комунікаційної підтримки, яка є важливою для реалізації національної стратегії КСВ.
32
Черешнюк, Оксана. "ПЛАНУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСНОВІ ВИТРАТНОГО ПІДХОДУ". Економіка та суспільство, № 30 (31 серпня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-30-42.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальним питанням планування інноваційного проекту на основі системного підходу й ідентифікації витрат за етапами його реалізації. У складі інноваційної діяльності як системи виокремлено такі елементи: аналіз зовнішнього середовища, аналіз внутрішнього середовища, інноваційний процес та лаг, інновація й сформовано їх ієрархічність за етапами інноваційної діяльності, а саме дослідження, інвестування і впровадження та місцем виникнення витрат. З метою акумуляції інформації про процес реалізації інновацій сформовано облікові джерела інформації. Синергетичний ефект від використання моделі полягає в ефективному виборі поведінки вищого рівня управління, враховуючи цінову кон’юнктуру, досягнення конкурентних переваг, мінімізацію впливу мінливості ринку і взаємного зростання інвестиційної довіри зацікавлених сторін до співробітництва.
33
Черешнюк, Оксана. "ПЛАНУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСНОВІ ВИТРАТНОГО ПІДХОДУ". Економіка та суспільство, № 30 (31 серпня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-30-42.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальним питанням планування інноваційного проекту на основі системного підходу й ідентифікації витрат за етапами його реалізації. У складі інноваційної діяльності як системи виокремлено такі елементи: аналіз зовнішнього середовища, аналіз внутрішнього середовища, інноваційний процес та лаг, інновація й сформовано їх ієрархічність за етапами інноваційної діяльності, а саме дослідження, інвестування і впровадження та місцем виникнення витрат. З метою акумуляції інформації про процес реалізації інновацій сформовано облікові джерела інформації. Синергетичний ефект від використання моделі полягає в ефективному виборі поведінки вищого рівня управління, враховуючи цінову кон’юнктуру, досягнення конкурентних переваг, мінімізацію впливу мінливості ринку і взаємного зростання інвестиційної довіри зацікавлених сторін до співробітництва.
34
Sorokun, Yuliia. "SYNERGETIC EFFECT FROM THE APPLICATION OF THE CONCEPTS OF "LEAN PRODUCTION" AND "INDUSTRY 4.0" FOR ENTERPRISES IN THE TRANSPORT INDUSTRY." International scientific journal "Internauka". Series: "Economic Sciences", no. 12(44) (2017). http://dx.doi.org/10.25313/2520-2294-2020-12-6723.
Повний текст джерелаАнотація:
Abstract the philosophy of lean production, which consists of optimizing production processes, eliminating losses, improving the quality of goods and services, customer satisfaction, and continuous improvement, is extremely relevant today. Also, this concept is very consonant with the latest industrial revolution - Industry 4.0 (or the Fourth Industrial Revolution), which aims to make the transition from conventional automation of production, the use of information technology in production (which were the essence of the third industrial revolution) to the network of resources, information flows, objects and people. The purpose of this study was to examine the relationship between lean production paradigms and Industry 4.0. Both concepts with their tools were analyzed, their influence on each other was discovered and the possibility of integrating lean production methods with technologies of Industry 4.0 was considered on the basis of enterprises of the transport industry. This article proposes to consider the concepts of "Lean Production" and "Industry 4.0" as separate areas of enterprise development, describing its advantages and disadvantages, and the search for empirical evidence of the relationship between them. The tools and methods of the concepts of Lean Production and Industry 4.0 are investigated and compared to find the main similar and different technological characteristics. The compatibility of concepts due to the similarity of goals and principles of paradigms is considered, in particular, efficient use of resources and minimization of losses, continuous improvement, and use of technologies to automate processes. The possibility of combining the advantages of each concept to create a common flexible system to increase the efficiency of transport enterprises and the transport industry as a whole was assessed.
35
Виноградова, О. В., та Н. М. Недопако. "DIGITAL МАРКЕТИНГ: ЕВОЛЮЦІЯ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 18 (24 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.240678.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто зміну комплексу маркетингу з розвитком цифрових технологій, а саме: ґенезу digital-маркетингу, його характеристики і основні канали. Визначено роль та особливе значення digital-маркетингу в діяльності підприємств України. Обґрунтовано, що digital-маркетинг, завдяки своїми властивостям, істотно розширив можливості та інформаційне поле підприємств, знизив витрати, пов'язані з рекламою, пошуком партнерів, обміном і зберіганням інформації, а також посилив роль інформації як ресурсу в маркетингових та економічних системах управління. Доведено, що ефективність маркетингової діяльності напряму залежить від застосування комплексу інструментів digital-маркетингу, які розширяють можливості інформаційної підтримки підприємства в процесі вивчення ринку і пошуку нових ніш та підвищують ефективність взаємодії зі споживачем. Обґрунтовано пріоритетність залучення клієнтів та синергетичний ефект від комплексного використання інструментів digital-маркетингу в умовах нестабільного середовища. Систематизовано та охарактеризовано основні передумови формування digital-маркетингу, а саме: поява перших соціальних мереж та сервісів (MySpace, Del. icio. us, Diggта Facebook, Instagram, Twitter тощо), розвиток пошукових систем (Google, Baidu, Bing тощо), та поширення мобільних пристроїв (айфони, смартфони, планшети, нетбуки тощо). Показано, що впровадження цифрових технологій набуло поширення завдяки успішному налагодженню взаємодії з більш широкою цільовою аудиторією Інтернету за короткі терміни, відносно дешеве просування, підвищення впізнаваності бренду, прозорість маркетингової кампанії і можливість вносити коригування в режимі реального часу. Здійснено історичний аналіз та запропоновано еволюційне плато розвитку digital-маркетингу. До ключових етапів формування та розвитку digital-маркетингу в світі та в Україні пропонується віднести: цифрове телебачення, e-mail-маркетинг, інтерактивні екрани, пошукову оптимізацію, інфлюенц-маркетинг, контекстну рекламу та SMM-маркетинг.
36
Гуменюк І. М. "РЕАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМНО-СИНЕРГЕТИЧНОГО ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 48 (17 лютого 2021). http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi48.215.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню синергетичних проявів у процесі еволюційних змін структури, змісту та організації навчання курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» у педагогічних закладах вищої освіти. Завданням дослідження є висвітлення основних напрямів реалізації синергетичного підходу в межах навчальної дисципліни. На основі позицій синергетики встановлено, що аналізований курс є динамічною, відкритою, нелінійною системою, яка охоплює певну кількість підсистем: змістову, методичну, парадигматичну, інструментальну, лінгвістичну, – що зазнають змін під упливом суспільних і політичних чинників. До зовнішнього кола синергетики української мови за професійним спрямуванням віднесено взаємодію елементів системи керування процесом навчання. Внутрішні синергетичні кола дисципліни вибудовуються із мовної системи, системи позамовних чинників і системи професійного мовлення. Сучасне розуміння мови як складної, динамічної, саморегульованої системи можливе на основі опанування її підсистем і само по собі є прикладом аналізованого підходу до мовної освіти. Авторка наголошує на синергетичному баченні механізмів виникнення мовленнєвого твору у фаховому контексті як важливому чиннику підвищення комунікативної компетентності студентів.Описано шляхи досягнення ефекту «надлишку освіти» під час виконання самостійної роботи до курсу «Українська мова за професійним спрямуванням». Професійний комунікативний дискурс, крім лінгвістичної основи, вимагає залучення інформації, отриманої з інших дисциплін. Синергетика дає можливість об’єднання різнонаукових аспектів у єдину систему пізнання. Окреслено мотиваційний вплив синергетики у межах курсу. Результати проведеного дослідження використано для побудови моделі застосування синергетичного підходу до навчання української мови за професійним спрямуванням.
37
Starchenko, Grygoriy, and Anastasiia Duka. "SYNERGISTIC EFFECTS OF PROJECT-ORIENTED MANAGEMENT OF INNOVATIVE DEVELOPMENT OF THE NATIONAL ECONOMY." Eastern Europe: economy, business and management, no. 4(31) (2021). http://dx.doi.org/10.32782/easterneurope.31-6.
Повний текст джерелаАнотація:
The theoretical issues of project-oriented management of innovative development of the national economy in the turbulence of the modern economic environment have been investigated. In-depth studies of the nature of the emergence of synergistic effects of project-oriented management of innovative development and reveals their specific characteristics in the context of modern development of the national economy. The paper substantiates that the understanding of synergetic effects from the interaction of participants in the innovation process is characterized by a new look at their content and sources, and the project approach to the common goal in combining their interests determines the importance of developing new approaches to understanding them. The application of a project-oriented approach to the study of innovative development of the national economy allows to take into account its complex internal structure, the links between its subsystems and elements. It is noted that this aspect of the problem of innovation development in the national economy contributes to the emergence of new meanings such as project-oriented management of innovation development, as well as new perspectives of synergetic effects inherent in the practical implementation of such management. The origins of the spread of synergetics for the study of innovation processes, the relationship with project-oriented management, and on this basis, the sources and main types of synergetic effects are identified. It is noted that using a project-oriented approach to manage innovative development, the main synergistic effects allow participants to achieve common goals to increase the profitability of the project; reducing the cost of its implementation; reducing the need for resources; optimization of the timing of the project. The article develops views on the manifestation of synergetic effects at the level of formation of the project-oriented cluster from the standpoint of project-oriented management as a subsystem of the innovation system. The directions of manifestation of synergetic effects of the project-oriented innovation cluster are singled out. A graphic model of realization of synergy of national economy in the context of project-oriented management of innovative development is offered.