Статті в журналах з теми "Ефективність обліку"

Наведено наявні оцінки кількості ядерних материалів у післяаварійному енергоблоці № 4 ЧАЕС. Розглянуто систему й методи обліку та контролю ядерних материалів на об’єкті «Укриття». Продемонстровано спільність завдань, що стоять перед обліком, контролем і фізичним захистом ядерних материалів. Описано конфігурацію системи фізичного захисту на об’єкті «Укриття», її специфіку та фактори, що здатні негативно впливати на її ефективність.

У роботі обґрунтовано, що запаси є фундаментом розвитку підприємств будь-якого виду господарської діяльності. Доведено, що належним чином врегульована термінологія і нормативно-правова база, правильна організація та якісне методичне забезпечення бухгалтерського обліку, аналізу та контролю запасів забезпечать достовірне оприбуткування та списання даних об’єктів на виробництво готової продукції (надання послуг), ефективне управління оборотними активами та дозволять виявляти резерви збільшення віддачі від виробничих запасів. Запропоновано методичний підхід до ведення обліку використання запасів на зазначені цілі підприємства, через операційну та інвестиційну діяльність, а також алгоритм відображення господарських операцій в автоматизованій інформаційній системі рахунків бухгалтерського обліку руху запасів підприємства, що дасть можливість більш повно, з належним ступенем деталізації обліковувати та аналізувати обсяги запасів, що отримані та фактично використані на господарську діяльність підприємства. Удосконалено методичні аспекти аналізу запасів, що дозволяють більш прозоро і достовірно відображати та контролювати цільове використання й рух запасів, оцінювати ефективність їх використання на підприємствах. Розроблені рекомендації з удосконалення процедури контролю запасів сприятимуть достовірному та повному відображенню їх в обліку та дієвому контролю за надходженням, рухом та списанням у виробництво, що дозволить зменшити витрати підприємства та підвищити прозорість й ефективність господарських операцій із запасами.

У статті висвітлюються актуальні теоретичні та практичні аспекти застосування активно-пасивних рахунків бухгалтерського обліку. Проведено контент-аналіз встановленого порядку ведення рахунків бухгалтерського обліку. Досліджено призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типові схеми реєстрації та групування інформації про господарські операції. Виявлено ті з них, які можуть списуватися в порядку їхнього закриття як в дебет так і в кредит відповідного рахунку/субрахунку. Виокремлено розрахункові рахунки, які в результаті запису на них господарських операцій можуть змінювати своє одностороннє сальдо з кредитового на дебетове й навпаки. Відмічено, що облік попередньої оплати на рахунках окремих суб'єктів господарювання не відповідає методології ведення бухгалтерського обліку. Активно-пасивні рахунки класифіковано за змістом і призначенням. Ідентифіковано розрахункові, операційно-результатні та фінансово-результатні рахунки бухгалтерського обліку, які мають одночасно ознаки активного і пасивного рахунка. Охарактеризовано основні риси їхньої будови. Проаналізовано описані у навчальній та науковій літературі підходи до розрахунку сальдо по активно-пасивному рахунку. Відмічено, що вони ґрунтуються на використані взаємозв’язку між синтетичним рахунком і аналітичними рахунками, які він поєднує. Розроблено алгоритми перевірки правильності виведення по активно-пасивному рахунку кінцевого сальдо без застосування даних деталізації облікових записів. Практично доведено його ефективність в умовах оптимальної побудови схеми аналітичного обліку. Запропонована методика дозволяє швидко перевірити кінцеве сальдо як синтетичного, так і супроводжуючих його аналітичних активно-пасивних рахунків. При цьому, не має значення, чи є сальдо розгорнутим або одностороннім, чи відбувається перетворення останнього з дебетового в кредитове і навпаки.

Ефективність публічного управління сьогодні значною мірою залежить від швидкого вирішення завдань створення, відправлення, одержання, оброблення, передавання, зберігання електронних документів. Системи електронного документообігу підвищують ефективність роботи, скорочують тривалість вирішення завдань, пов’язаних із діяльністю суб’єктів господарювання, органів державної влади та місцевого самоврядування. У діяльності міжнародних та вітчизняних компаній електронний документообіг відіграє важливу роль в організації ефективного управління та налагодження автономної і повноцінної діяльності у сучасних реаліях бізнесу. Порядок функціонування електронних систем та їх використання регулюється чинним міжнародним законодавством та законодавством України, яким установлено правила, механізми та умови щодо їх застосування. У статті визначено основні переваги електронного документообігу на підприємствах, виокремлено типи систем електронного документообігу та охарактеризовано напрями їх використання. Обґрунтовано позитивні характеристики таксономії фінансової звітності в Україні для держави, суб’єктів господарювання та інвесторів; сформовано основні організаційні засади адміністрування електронної фінансової та податкової звітності згідно з чинним законодавством України; систематизовано та охарактеризовано основні сервіси електронного документообігу та звітності; визначено роль державних органів у розробленні та адаптації національних стандартів електронної звітності.

У статті досліджено економічну сутність біологічних активів та удосконалено їх класифікацію. Розглянуто зміни щодо ведення обліку біологічних активів в частині довгострокових біологічних активів рослинництва. Удосконалено методичні підходи до аналізу біологічних активів. Запропоновано систему показників, що характеризують ефективність використання біологічних активів.

На основі виділення видів об’єктів інвестиційної діяльності (нематеріальні активи, основні засоби, інші необоротні активи, фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі, та інші довгострокові фінансові інвестиції) та типів інвестиційних результатів (складові економічного ефекту, соціального ефекту, екологічного ефекту) сформована комплексна система аналітичних відомостей і звітів, яка має забезпечити підвищення якості здійснення аналітичного обліку інвестиційної діяльності в умовах вітчизняного підприємства з належним рівнем деталізації інформації та можливістю її агрегованого аналізу. Розроблена система документів аналітичного обліку має дозволити керівництву підприємства оцінити ефективність інвестиційної діяльності за окремими напрямами та визначити найбільш доцільні з них на майбутнє в умовах обмеження наявних ресурсів підприємства.

Актуальність теми дослідження. Інформація є важливим ресурсом при здійсненні господарської діяльності, особливо в умовах становлення інформаційної економіки. Якість інформації визначається рядом характеристик: повнотою, достовірністю, точністю, порівнянністю тощо. Таку інформаційну базу може забезпечити дієва система бухгалтерського обліку. Постановка проблеми. Наявність сучасних, інноваційних засобів праці створює конкурентні переваги суб’єкта господарювання, а ефективність їх використання впливає на показники виробництва продукції та рентабельності. Тому, правильна система організації обліку основних засобів дозволить формувати якісну інформацію про стан та ступінь використання основних засобів для прийняття обґрунтованих управлінський рішень. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій та фаховій літературі питанням обліку основних засобів присвячено досить значна увага. Серед них: В. С. Лень, В. А, Кулик, Л. Дерманьска та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Не применшуючи значення отриманих наукових результатів слід відмітити, що на сьогоднішній день залишається недостатньо вивченими питання організації обліку основних засобів з точки зору системного підходу. Постановка завдання. Обґрунтування теоретичних та практичних аспектів організації обліку основних засобів в умовах становлення інформаційної економіки із врахуванням системного підходу. Виклад основного матеріалу. Враховуючи системний підхід, організація бухгалтерського обліку основних засобів має включати такі обов’язкові елементи: нормативно-методичне забезпечення прямого впливу, оцінка об’єкта обліку, облікова політика, графік документообігу, робочий план рахунків. Висновки. Належна організація обліку основних засобів на підприємстві, яка має включати запропоновані нами обов’язкові елементи, дозволить працівникам облікового апарату забезпечувати зацікавлених осіб інформацією про стан та ступінь використання основних засобів в господарській діяльності підприємства.

У статті досліджено вплив процесів діджиталізації на організацію обліку, аналізу та оподат-кування діяльності підприємств. Проаналізовано стан та основні тенденції у впровадженні інформаційних технологій у діяльність суб’єктів господарювання України. Україна займає високі позиції у рейтингу європей-ських держав за рівнем цифровізації. І темпи лише нарощуються. У зв’язку з тотальною діджиталізацією відбувається повна трансформація ведення господарської діяльності, маркетингу, просування товарів на рин-ку та їх поширення. Зміни торкнулися бухгалтерського обліку, звітності, аналізу та оподаткування, які безпо-середньо пов’язані з функціонуванням підприємств. IT-технології дозволили значно спростити збір, зберігання, передачу інформації, а також підвищити точність і ефективність її аналізу. При цьому помітна тенденція інтегрування бухгалтерського обліку з іншими галузями бізнесу. Охарактеризовано можливості та ефекти впровадження в практику обліку, аналізу та оподаткування таких технологій, як штучний інтелект, машинне навчання, хмарні технології, Big Data. Визначено переваги впровадження режиму paperless в Україні. Встанов-лено, що сучасні інформаційно-комунікативні технології зумовлюють потребу постійно вдосконалювати про-фесійні компетенції і цифрові навички працівників. Зроблено акцент на змінах, що стосуються професії бух-галтера. Про важливу роль інформаційних технологій свідчить необхідність їх застосування в період пандемії COVID-19 з метою забезпечення функціонування організацій. Виявлено основні проблеми та надано рекомен-дації регулювання обліку, аналізу та оподаткування в Україні. Встановлено, що цифрова трансформація бух-галтерського обліку, аналізу та оподаткування дозволить зробити процес їх ведення для підприємств конку-рентоспроможним, більш ефективним та якісним, а також простішим й дешевшим.

У статті встановлено, що в умовах пандемії коронавірусу зростає економічна невизначеність, зміни, які зараз переживають підприємства, створюють абсолютно нову реальність, вимагають інших підходів до управління та створюють нові проблеми для бухгалтерів. Доведено, що ефективність неминучих змін значною мірою залежить від того, наскільки добре проведено аналіз фінансово-економічного стану підприємства та наскільки вдало адаптовані бізнес-процеси до нової реальності. Важливість своєчасного реагування на коронакризу та роль бухгалтера у цьому процесі для нормального функціонування підприємства ще не знайшли відображення у дослідженнях. Визначено, що незалежно від прийнятих рішень, добре підготовленими до вирішення нових проблем будуть саме ті підприємства, що на ранніх стадіях пандемії розробляють власні антикризові сценарії та звертаються по допомогу до тих, хто може запропонувати швидкі та професійні рішення

Стаття присвячена проблемним питанням організації розслідування злочинів у сфері фінансових ресурсів держави, що потребують відповідних знань у галузі економіки, оподаткування, бухгалтерського обліку тощо. З урахуванням потреб практики розслідування злочинів та ґрунтуючись на статистичних даних правоохоронних органів, наведено низку факторів як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру, що впливають на ефективність організації розслідування таких злочинів; запропоновано можливі напрями їх вирішення. Наголошується на необхідності підбору якісного кадрового складу, який здатен розслідувати такі кримінальні правопорушення, його належної підготовки й підвищення кваліфікації.

Ефективність молочного скотарства передбачає високу продуктивність корів, яка залежить від їх генетичного потенціалу, від забезпеченості кормами та від створення на фермах і комплексах відповідних умов утримання. Основним завданням селекції в молочному скотарстві є підвищення продуктивності корів. Тому раціональне ведення молочного скотарства передбачає знання закономірностей зв’язку показників молочної продуктивності із показниками відтворювальної здатності корів. З метою вивчення особливостей зв’язку вказаних показників пропонується комп’ютерна інформаційна система, яка дозволяє реалізувати їх системний облік та подальший аналіз. Система розроблена засобами MS ACCESS і містить базу даних, що складається із сукупність реляційних таблиць, в яких міститься загальна (умовно постійна) інформація про тваринницьке підприємство, про обслуговуючий персонал, про тварин стада. Основною (оперативною) є інформація про молочну продуктивність тварин протягом усіх років лактації та інформація про основні репродуктивні дані корів стада, а саме: дата осіменіння, дата отелу, ознака тільності, величина сервіс–періоду. Запропонована комп’ютерна інформаційна система дозволяє разом з обліком та наступним аналізом молочної продуктивності стада корів також забезпечувати інформаційний супровід організації та контролю їх лактаційно–відтворювального циклу.

У статті показано, що науковість управління на сучасному етапі залежить від ступеня обліку великої кількості факторів, що визначають якість та ефективність функціонування об’єкта або організації (системи об’єктів або організацій). На теперішній час у складних умовах ведення бойових дій збільшений обсяг інформації, що надходить та прагнення до об’єктивності рішень, що приймаються, створили передумови для виникнення і розвитку теорії щодо процесу прийняття рішень, яка отримала назву «теорія прийняття рішень». Крім цього, розглянуто питання щодо необхідності використання критерію недостатньої основи – критерію Фішберна – для військових організаційно-технічних систем при прийнятті рішень.

В статті обґрунтовано актуальність активізації міжрегіонального співробітництва у інноваційній сфері, оскільки вона сприяє нівелюванню диспропорцій інноваційного розвитку в країні, а також формуванню ефективного та цілісного інноваційного простору. Обґрунтовується, що ефективність управління інноваційними процесами на регіональному рівні залежить від обліку змін, що відбуваються на макрорівні, а саме від обраної моделі інноваційного розвитку. Досліджено позиції України за складовими елементами Глобального інноваційного індексу за період 2015-2019 рр. Зважаючи на вузькі місця у вітчизняному інноваційному розвитку зазначено, що доцільним є впровадження передового світового досвіду міжрегіонального інноваційного співробітництва. Окреслено принципи міжрегіональної інтеграції інноваційних процесів.

Дана стаття висвітлює питання ролі управлінської звітності як інструменту корпоративного управління та контролю та визначає основні підходи до формування та впровадження управлінської звітності на підприємстві, оскільки сьогодні все більшого практичного значення в діяльності організацій набувають питання постановки та ведення управлінського обліку, підсумком чого є формування управлінської звітності, яка є ідеальною інформаційною базою для прийняття належних управлінських рішень. Основний акцент автор робить на питаннях значимості управлінської звітності на підприємстві, що дає змогу проводити огляд усієї діяльності, автоматизацію управлінського обліку, регулювання взаємодії між інформаційною системою і користувачами, що значно підвищує результативність та якість прийнятих керівництвом рішень і має прямий вплив на ефективну й стійку діяльність організації, особливо в умовах цифровізації економіки. Також зазначено, що інформаційне наповнення управлінської звітності з погляду найбільш важливих аспектів діяльності організації все більше розширюється, оскільки зростають потреби користувачів в інформації, а також спостерігається прагнення до відповідності управлінської звітності форматам найкращих світових практик. Доведено, що звітність, сформована в системі управлінського обліку, у тому числі й стратегічного, створює інформаційну базу, ґрунтуючись на якій менеджери приймають належні управлінські рішення, орієнтовані на розвиток економічного суб'єкта. Управлінська звітність поряд із бухгалтерською та податковою формує повноцінне обліково-аналітичне забезпечення управління економічним розвитком організації. Визначено, що використання управлінської звітності на підприємстві дасть змогу менеджерам організації виконувати такі функції: підводити проміжні підсумки по всіх ділянках діяльності підприємства; аналізувати ефективність роботи підприємства в поточних умовах; постійно контролювати розвиток підприємства. Дані такого виду обліку є важливою інформаційною базою для прийняття стратегічних рішень. Використання управлінської звітності допомагає оперативно реагувати на зміни у зовнішньому середовищі і сприяє швидкій адаптації підприємства в умовах економічних змін.

В статті розглянуто систему внутрішнього контролю та аудиту в органах Державної митної служби України, надано оцінку їх нормативному регулюванню порядку організації та проведення в умовах реорганізації. Розглянуто стан розвитку та функціональної спроможності підрозділу внутрішнього аудиту, його мету, завдання, структуру. Досліджено основні проблеми, які на разі виникають у даному реформаційному процесі. Визначено пріоритетні напрями удосконалення внутрішнього контролю й аудиту Державної митної служби України, які включають нормативне забезпечення, принципи діяльності, організаційну структуру, методичне та кадрове забезпечення. За кожним напрямом розроблено відповідні заходи, направлені на підвищення ефективності та дієвості внутрішнього контролю і аудиту. Рекомендовано розширення переліку принципів внутрішнього аудиту й контролю: підконтрольності і підзвітності, єдності, професіоналізму і компетентності, гласності, відповідальності. організаційної моделі внутрішнього контролю територіальних митниць, здатної ефективно виконувати покладені на неї завдання. Запропоновано в Управліннях фінансування, бухгалтерського обліку та звітності територіальних митниць створення відділів внутрішнього контролю, відповідно відкоригувати назву Управління фінансування, обліку, звітності та внутрішнього контролю із використанням європейських і міжнародних стандартів організації діяльності митних адміністрацій. В частині методичного забезпечення – визначити методологію внутрішнього контролю (в тому числі дотримання облікової політики установи, правильності ведення обліку, використання фінансових ресурсів, обумовлених характером діяльності митних органів). Рекомендовано впровадження дистанційної моделі контролю (віддаленого доступу), що дозволить значно скоротити витрати на контрольні заходи і підвищити їх ефективність з подальшою формалізацією процедур і регламентів контрольних заходів, структури і форми документів, що формуються при проведенні перевірок, розробкою єдиних стандартів і методики проведення з урахуванням специфіки органів.

У статті розглянуто динаміку та структуру ринку державних закупівель, проаналізовано вплив електронної системи державних закупівель Prozorro на рівень корупції та бюрократії у державному секторі економіки України. Об'єктом дослідження є аналіз обсягу та структура ринку державних закупівель, кількість процедур та учасників торгів, суми заощаджень при державних закупівлях ProZorro в Україні. Авторами означено можливості застосування та моніторингу електронної системи державних закупівель як окремого інструменту фіскальної політики. Зокрема, розглянуто напрямки впливу цифровізації на прозорість та ефективність політики суспільного споживання та досліджено розвиток державної системи електронних закупівель ProZorro в Україні в умовах інноваційного цифрового напрямку, проаналізовано сервіс фінансового обліку ProZorro як ефективний спосіб централізації державних закупівель.

Стаття спрямована на визначення методології формування системи антикризового управління персоналом аграрних підприємств. Досліджено методику аналізу обліку кадрів, їх тестування, вияв­ленно професійно-кваліфікаційних характеристики, відповід­ності професійних навиків окремих працівників їхнім поса­дам з метою збільшення ефективності використання персо­налу підприємства. Крім того було обгрунтовано, що для сільського господарства, яке займає останні місця у питаннях впровадження прогресивних форм організації праці та управління виробничим процесом, адаптація сучасного досвіду менеджменту, і особливо для управління людьми, сьогодні є вкрай необхідним і актуальним. Одним із таких нових підходів є перетворення працівників відділів кадрів на менеджерів по управлінню людськими ресурсами – НR-менеджерами. Виз­начено головні закономірності, позитивні, що сприяють досягненню цілей державної політики зайнятості і негативні, що перешкоджають їх досягненню. Автори відмітили, що тенденції процесів відтво­рення системи обліку робочих місць залишаються невизначеними закономірності і тенденції відтворення системи робочих місць вітчизняних підприємств та економіки загалом та не реалізуються резерви підвищення ефек­тивності зайнятості за рахунок підви­щення обґрунтованості державної пол­ітики сприяння створенню робочих місць та поширення моделей господарсь­кої поведінки, орієнтованих на розши­рене інтенсивне відтворення системи робочих місць Встановлено, що антикризове управління персоналом є важливою складовою управління підприємством і має значний вплив на ефективність його господарської діяльності.

У статті розглянуто необхідність матеріального стимулювання праці науково-педагогічних працівників. Розроблено процедуру удосконалення системи мотивації праці професорсько-викладацького складу за допомогою розробки науково-методичного підходу до застосування норм праці в системі матеріального стимулювання. Запропоновано використання надбавки «за високі досягнення науково-педагогічного персоналу у праці». Опрацьовано науково-методичний підхід до розрахунку такої надбавки, що ґрунтується на визначені трудомісткості виконаних робіт науко-педагогічних працівників за певний проміжок часу, порівняної з граничним (мінімальним) місячним фондом робочого часу. Досліджено використання норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової та організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, з урахуванням найсуттєвіших факторів впливу на ефективність трудових процесів та інформаційних технологій.

В статті розглянуто задачу оптимального управління за допомогою «вихідного» регулятора. Побудова оптимального регулятора виконується на основі побудови «вихідного» регулятора і фільтру змінних стану. Якість управління в цьому випадку прямо залежить від якості знаходження оцінок змінних стану. Тому в якості фільтрів змінних стану використовуються поліпшені фільтри змінних стану, побудовані на основі коректної постановки задачі фільтрації, яка враховує всі фактори, у тому числі і вплив неузгодженості початкових умов змінних стану об'єкту і фільтру. Покращений фільтр змінних стану побудований на основі фільтра Вінера та обліку впливу неузгодженості початкових умов змінних стану об'єкту і фільтру. Для оцінки ефективності запропонованого підходу використовуються інтегральні критерії якості. В статті наведено результати експериментальних досліджень розробленого регулятора, які підтверджують високу ефективність розробленого регулятора.

Мета: дослідити можливості Реєстру хворих на хронічні вірусні гепатити в Дніпропетровському регіоні як спостережної програми та інструменту моніторингу і менеджменту за пацієнтами. Матеріали і методи. Аналіз поширеності хронічних вірусних гепатитів проведено епідеміологічним методом. У роботі застосовано методи дескриптивної статистики, статистичний метод та метод структурно-логічного аналізу з використанням програмних продуктів Excel і Statistica v.6.1. Результати. Проведено оцінку дієвих реєстрів пацієнтів в Україні, обрано найкращі практики та адаптовано, оптимізовано і впроваджено в Реєстр хворих на хронічні вірусні гепатити дорослого віку та дітей в Дніпропетров­ському регіоні. Обґрунтовано доцільність його використання як дослідного інструменту при менеджменті 4699 хворих на хронічні вірусні гепатити В та С віком понад 18 років та 195 дітей. Оцінено ефективність різних схем лікування. Висновки. Десятирічний досвід ведення Реєстру дозволив оцінити тяжкість хронічних вірусних гепатитів у Дніпропетровському регіоні, здійснювати моніторинг населення, ураженого хронічними вірусними гепатитами, проводити аналіз динаміки та прогностичну оцінку визначених показників ризику прогресування хвороби в різних клінічних групах хворих, контролювати якість та ефективність лікування, повноту та режим динамічного нагляду за хворими. Запропоновано імплементувати досвід для створення Реєстру та персоніфікованого автоматизованого обліку хворих на хронічні вірусні гепатити в Україні.

Визначено, що ефективність вибору напрямів розвитку території багато в чому визна- чається повнотою обліку її потенційних можливостей. Економічний стан можна оцінити різними характеристиками. Для сировинних територій, що мають багатогалузеву спеціалізацію, актуальним питанням у такому аспекті виступає діагностика величини і повноти використання ресурсного потенціалу як важливого елемента економічного аналізу. Завдання економічного аналізу – оцінка минулого розвитку для вибору лінії поточної і майбутньої поведінки економічного суб’єкта, тобто сукупності послідовних дій, що виявилися органічним наслідком певних управлінських рішень, з одного боку, їх розумінням і раціональним пристосуванням до економічної кон’юнктури, що складається нині, – з іншого. Зазначено, що держава, персоніфікуючи і відбиваючи громадські інтереси, вибудовує, як зазначалося, систему регулювання економічних відносин, природно, спираючись на традиції власного населення і з огляду на досвід інших країн. Так, вона змушує економічні суб’єкти діяти у зафіксованих рамках, що трохи знижує сукупну невизначеність соціально-економічної системи і зміцнює економічну і соціальну сталість, держава регламентує діяльність економічних агентів, тим більше вона обмежує їхню відповідальність за прийняті рішення. В результаті на кожну одиницю виробленого сукупного суспільного продукту витрачається більше національних ресурсів. Отже, щоб зберегти ефективність суспільної системи, держава зобов’язана знайти такі форми регулювання, які, зберігаючи загальну конструкцію і цілі регулювання, позбавляли б економічне середовище допустимого рівня невизначеності, що провокує суб’єкти економічних відносин на пошук ефективних, але ризикованих управлінських рішень.

У статті проаналізовано поняття доходу, ключові моменти обліку доходів підприємства, основні проблеми пов’язані з визнанням та обліком доходу підприємства та можливі шляхи їх вирішення. Дохід підприємства – це один з найважливіших критеріїв у його діяльності. Збільшення доходу для під- приємства повинно бути пріоритетним завданням. Під час основної діяльності, спрямованої на зростання прибутковості, підприємству слід вжити всіх заходів для максимізації доходу. Важливо правильно аналі- зувати доходи підприємства, працювати над їх ефективністю та використовувати всі наявні можливості. Для справедливого відображення всіх показників підприємства у фінансовій звітності, дуже важливо відображати дохід у правильній сумі за коректний звітний період. Для цього підприємству також слід вести облік доходів правильно та у відповідності до всіх вимог. Основною метою для коректного обліку та відображення в фінансовій звітності доходів підприємства є можливість користувачів фінансової звітності ознайомитись з правильними основними фінансовими показниками компанії для формування загально- го бачення стосовно успішності діяльності підприємства.

Важливим показником оцінки лісостану є його продуктивність, тому важливою проблемою лісового господарства є питання з підвищення продуктивності лісів. Проведено аналіз та виявлено закономірності збільшення основних показників продуктивності насаджень Київської області за шість періодів обліку лісового фонду від 1978 р. до 2011 р. та наведено їхню характеристику. Встановлено збільшення лісистості на 2,4 %, водночас відбулося зменшення площі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок загалом в області, що пов'язано з територіальними та адміністративними змінами. Також встановлено збільшення запасів як загалом, так і на один гектар. Це відображає ефективність лісогосподарьких заходів. Виявлено зменшення відсотка запасів м'яколистяних завдяки збільшенню хвойних та твердолистяних деревостанів. У регіоні досліджень найпоширеніші такі деревні види: з групи хвойних порід – сосна звичайна, з групи твердолистяних – дуб звичайний, з групи м'яколистяних – береза повисла, вільха клейка, осика. Одним із показників продуктивності деревостанів є бонітет. Встановлено, що середні класи бонітету насаджень є досить високі, що свідчить про те, що підбір головних лісотвірних порід у Київській області відповідає їх географічному середовищу та умовам місцезростання. З'ясовано, що насадження Київщини не оптимальні. Це видно з вікової структури деревостанів.

У статті актуалізовано питання подальшого розвитку системи управління митними ризиками, а саме зазначено, що комплексна система управління ризиками має покривати усі етапи процесу управління ризиками та передбачати можливість простеження процесу розробки кожного інструменту з управління ризиками. Автором запропоновано передбачити у базі даних профілів ризику календар зі сповіщеннями, які повідомлятимуть посадовій особі відповідального за контроль ефективності профіля ризику підрозділу про необхідність проведення аналізу роботи профіля ризику (ризик-правила). Крім того, зазначено, що комплексне ІТ-рішення в частині функціонування АСУР має передбачати не лише ведення обліку профілів ризику (створення, оновлення, деактивація), а такожвключати компоненти для проведення тестування профілів ризику та здійснення онлайн моніторингу ефективності їх роботи. З метою забезпечення належної роботи профілів ризику АСУР відповідне ІТ-рішення має передбачати можливість інтеграції з шиною обміну даними та іншими інформаційними системами через API-з’єднання (Application Programming Interface) та бути інтегрованим до BI-системи, що включає відображення BI-віджетів з ключовими показниками ефективності профіля ризику (наприклад, селективність, результативність, ефективність профіля ризику, частка компаній, які потрапили під його дію та мають статус добропорядного суб’єкта господарювання).

Мета роботи – підвищити якість дистанційної освіти студентів-медиків через застосування в навчальному процесі інтернет-сервісу Socrative. Основна частина. З метою підвищення пізнавального інтересу учнів на кафедрі акушерства та гінекології було впроваджено інтернет-сервіс Socrative, що дозволило проводити дистанційний поточний та підсумковий тестовий контроль знань. Оскільки на кафедрі є доступним швидкісний Інтернет через Wi-Fi, не стало необхідності в утриманні цілого комп’ютерного класу. В якості засобу роботи з тестами використовуються планшетні комп’ютери кафедри або смартфони студентів з доступом до мережі “Інтернет”. Після закінчення тестування студент отримує повідомлення з інформацією про витрачений час та відсоток правильних відповідей, а викладач у режимі реального часу – детальну інформацію про проходження екзамену. Можливості сервісу дозволяють проводити опитування студентів, контроль засвоєного матеріалу та організовувати ігрові змагання на швидкість відповідей, що значно підвищує продуктивність і підвищує мотивацію студентів до навчання. Висновки. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема інтернет-сервісу Socrative, у навчальну діяльність кафедри акушерства та гінекології Дніпропетровської медичної академії значно підвищило ергономіку навчальної роботи викладачів, об’єктивність та швидкість взаємодії між викладачами й студентами, та ефективність роботи кафедри в цілому. Подальше впровадження сучасних комунікаційних технологій дозволить значно спростити і вдосконалити проведення поточного та кінцевого обліку знань студентів, а використання елементів змагання – підвищити мотивацію студентів до навчання.

Розглянуто перспективи використання агрофотовольтаїчної сонячної станції для поєднання виробництва електроенергії, збереження ґрунтів та застосування їх у сільському господарстві зі забезпеченням певного рівня урожайності земель. Зазначено, що додатково агрофотовольтаїчна станція повинна виконувати функції затінення та поливу рослин. Для забезпечення максимальної ефективності сонячних панелей за високих температур повітря запропоновано підтримувати їх температуру в заданих межах системами примусового рідинного охолодження з паралельним підключенням охолоджувальних модулів. Перевагами такої схеми є рівномірне охолодження сонячних панелей, розміщених в одному ряду, і можливість роботи системи при відключенні будь-якого з охолоджувальних модулів. Розроблено комірчастий модуль охолодження сонячної панелі, який виготовляють з алюмінієвих сплавів і кріпиться до її задньої сторони. Розроблено гідравлічну схему агрофотовольтаїчної станції, особливостями якої є можливість використання холодної води безпосередньо у місці встановлення станції за допомогою свердловинного насоса та застосування нагрітої сонячними панелями води для побутових потреб, техніки та обігріву приміщень. Запропоновано схему електропостачання агрофотовольтаїчної станції, яка дає змогу вироблену сонячними панелями електроенергію використовувати як безпосередньо споживачами на полі, так і передавати у мережу змінного струму. Для обліку виробітку та споживання електроенергії застосовано двотарифний лічильник. Розроблено підвісні каркаси для кріплення сонячних панелей, елементів систем охолодження, поливу та освітлення ділянки у нічну пору доби. Конструкція каркасу дає змогу змінювати кути нахилу сонячних панелей двічі на рік. Запропоновано вимірювальні канали, що забезпечують роботу систем охолодження, поливу та освітлення, організувати як елементи інтернету речей ІоТ, зв'язані у мережу за допомогою технології Wi-Fi, що дасть змогу здійснювати дистанційне управління станцією. Спроектовано агрофотовольтаїчну станцію для ділянки площею 86 га у селі Підпечери Івано-Франківській області та наведено її енергетичну ефективність. Розраховано вартість врожаю для різних сільськогосподарських культур, які можна вирощувати на території станції. Наведено техніко-економічні показники розробленої станції та підтверджено її ефективність і доцільність реалізації для раціонального використання земель.

Наявність проблемних аспектів практичного втілення положень законодавства України з питань державної митної справи, а також неврегульованість окремих питань, зокрема пов’язаних із ввезенням та використанням на митній території України автомобільних транспортних засобів з іноземною реєстрацією, стали суттєвими перешкодами інноваційного шляху розвитку державної митної справи. Утім, після численних суперечок із приводу ввезення т а використання на митній території України автомобільних транспортних засобів з іноземною реєстрацією, до яких долучилися політики, науковці та громадськість, позитивні зміни все ж таки відбулися. При цьому модернізація законодавства України з питань державної митної справи актуалізувала необхідність проведення поглибленого аналізу ефективності правового регулювання переміщення через митний кордон України автомобільних транспортних засобів з іноземною реєстрацією. Метою статі є проведення транспарентного моніторингу законодавства України, що стосується переміщення через митний кордон України автомобільних транспортних засобів з іноземною реєстрацією, визначення його ефективності, виявлення проблемних аспектів та дослідження напрямів їх вирішення. На основі аналізу національного законодавства досліджено питання правового регулювання переміщення через митний кордон України автомобільних транспортних засобів, які зареєстровано у відповідних реєстраційних органах іноземної держави. Акцентовано увагу на тому, що згідно з положеннями законодавства України з питань державної митної справи автомобільні транспортні засоби особистого користування для митних цілей є товаром, тоді як автомобільні транспортні засоби комерційного використання визначено засобом транспортування. Встановлено, що, незважаючи на досить детальне нормативно-правове регулювання питання переміщення через митний кордон України автомобільних транспортних засобів особистого користування, суттєво обмежити масштаби порушень митних правил, пов’язаних із їхнім використанням на митній території України, донедавна не вдавалося. При цьому вирішення проблемних аспектів переміщення громадянами через митний кордон України автомобільних транспортних засобів особистого користування, які зареєстровано в уповноважених органах іноземних держав, вбачається у запровадженні тимчасового порядку, відповідно до якого протягом 180 днів здійснюватимуться митні формальності щодо окремих автомобільних транспортних засобів, які перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, посиленні відповідальності громадян за порушення умов тимчасового ввезення/транзиту автомобільних транспортних засобів, що ввезені на митну територію України, запровадженні інформування Державною прикордонною службою України органів Державної фіскальної служби України (ДФС України) про факти наміру перетину державного кордону України особами, стосовно яких органами ДФС України було виявлено порушення митних правил, налаго дженні взаємодії органів ДФС України з Національною поліцією в частині контролю за дотриманням водіями порядку використання таких автомобільних транспортних засо бів на митній території України, недопущенні порушення обмежень, встановлених Митним кодексом України, а також удосконаленні порядку реєстрації та обліку автомобільних транспортних засобів.

У статті проаналізовано стан галузі ресторанного господарства України у 2019-2020 р.р., зо-крема у період економічної кризи, зумовленої поширенням пандемії COVID-19 та наслідками антипандемічних заходів. Призупинення діяльності, суттєве зниження обсягу реалізованих послуг, значні фінансові втрати суттєво вплинули на загальну ситуацію, спонукаючи заклади, що втрималися, мінімізувати витрати, оп-тимізувати штат, підвищити ефективність внутрішніх процесів, активізувати власну діяльність шляхом запровадження економічно доцільних нововведень. На сучасному етапі розвитку ресторанної галузі неможливо обійтися без технічних інновацій, запровадження яких стрімко модернізує організаційні процеси у закладах і не лише дозволяє покращити існуючу ситуацію, а й виступає вдалою інвестицією у майбутній перспективний розвиток підприємства. Серед актуальних та перспективних виділяють: організацію швидкої доставки, відкриття dark kitchen (спеціальних закритих кухонь сервісу доставки), інтеграцію додатків доставки з си-стемами обліку закладів харчування або POS-системами, запровадження QR-меню, встановлення спеціалізо-ваного програмного забезпечення на мобільні пристрої клієнтів від закладів ресторанного господарства, вико-ристання програмного забезпечення для планування й управління персоналом, управління списками очікування, бронювання та зайнятість столів та використання інтерактивних таблиць, що створюють додаткові зруч-ності клієнтові при виборі страв, слугують додатковим розважальним пристроєм протягом очікування замо-влення. Ефективна діяльність сфери ресторанного бізнесу безпосередньо пов’язана з інноваційною політикою її структурних складових. Якщо дана політика відсутня на підприємстві харчування, воно розвивається вкрай повільно. За допомогою можливих аспектів вдосконалення можна не лише збільшити суму середнього чеку та кількість замовлень закладу, але й стимулювати його економічне зростання.

У статті розкривається теоретичний аспект по-няття «кваліфікація злочинів, підслідних органам, що здійснюють контроль за додержанням податко-вого законодавства» за допомогою визначень склад-ників поняття «кваліфікація злочину» та «контроль за дотриманням податкового законодавства», крім того, визначаються органи, які здійснюють контроль за до-держанням податкового законодавства. У результаті си-мбіозу понять автор подає визначення поняття «квалі-фікація злочинів, підслідних органам, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства».Для всебічної характеристики злочинів, підслід-них органам, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, автор аналізує осіб, які вчи-няють такі злочини. Адже кримінологічний портрет та-ких осіб, які вчиняють податкові злочини, істотно від-різняється від осіб, які вчиняють загальнокримінальні злочини. Узагальнення автором статистичних даних дає зрозуміти, що найчастіше від сплати податків ухи-ляються освічені чоловіки віком до 45 років, це поясню-ється тим, що більшість серед керівників підприємств – це чоловіки. Жінки серед осіб, які вчиняють податкові злочини, становлять меншість, оскільки вони тради-ційно обіймають посади, пов’язані з веденням бухгал-терського обліку та поданням звітності. Крім того, ство-рення злочинних угруповань є нетиповим: практично не зустрічаються факти створення злочинних груп, що складаються з чотирьох і більше осіб, загалом кількість учасників для вчинення податкових злочинів не переви-щує двох осіб – ними, як правило, є керівник і бухгалтер.На підставі вищевикладеного автор доходить висновків, що органи, які здійснюють контроль за додер-жанням податкового законодавства, виступають струк-турним елементом податкової системи країни, а отже, від чітко сформованої їх правової компетенції залежить ефективність окресленої системи. За своїм значенням злочини, підслідні органам, що здійснюють контроль за додержанням податково-го законодавства, мають подвійний руйнівний вплив: 1) вони руйнують податкову систему держави; 2) під-ривають сформований господарський механізм функ-ціонування держави.

Бегонії – поширені кімнатні рослини, які невибагливі до умов вирощування та доволі декоративні. Методику вегетативного розмноження бегонії листковими й стебловими живцями детально описано в підручниках із квітникарства, практикумах і наукових статтях. Мета статті – установити ефективність використання фітогормонів для вкорінення листкових та стеблових живців окремих видів роду Begoniа L. Відповідно до мети ставили такі завдання: установити, чи є ауксини стимуляторами ризогенезу стеблових і листкових живців Begonia L. та дослідити тривалість й інтенсивність укорінення живців бегонії при використанні різних доз ауксинів.Живцювання досліджуваних рослин проводили в березні. Ми використали стеблові живці бегонії коралової (Begonia coralina Carr.), стеблові й листкові живці бегонії люцерна (B. coralina «Luсеrnа»), бегонії Шмідта (B. Schmidtiana Regel), бегонії металевої (B. Metalica G. Smith), листкові живці бегонії тигрової (B. «Tiger Paws» bowerae var. nigromarga) і манжетної (B. Manicata Prongn.). Живці взято зі здорової частини материнської рослини. Спочатку їх помістили на 12 годин у розчини фітогормонів: ІОК – 25 мг/л, ІМК – 25 мг/л, ІОК + ІМК 25+25 мг/л, після цього як середовище вкорінення використовували дистильовану воду. Еталонним розчином була вода без додавання ауксинів. Після появи додаткових корінців для обліку вкорінених живців застосовано методику Ботанічного саду НУБіП України, що передбачає проведення кількісної та якісної оцінки.Отримані результати свідчать, що для вегетативного розмноження бегонії люцерна, бегонії металевої й бегонії Шмідта ми рекомендуємо використовувати стеблові живці, які гарно реагують на екзогенне внесення ІМК (25мг/л). Живці, які перебували у воді без дії фітогормонів, загинули в бегонії коралової й люцерна, не вкоренились у бегонії тигрової, дуже слабко вкоренились у бегонії манжетної, задовільно – у бегонії металевої та Шмідта. Очевидно, живці досліджуваних варіантів потребують екзогенного впливу ауксинів. Найкращим стимулятором ризогенезу для досліджуваних видів бегоній є розчин ІМК (25 мг/л), при якому спостерігали загалом задовільне вкорінення. На екзогенне внесення ІОК (25 мг/л) живці бегонії реагують специфічно. Приживлюваність усіх досліджуваних видів бегоній становила 100 %. Усі варіанти утворили рослини, які перебувають на стадії бутонізації або рясного цвітіння.

Одне із основних завдань техніки зв'язку – це забезпечення високої якості передачі інформації в умовах дії завад. У випадку, що розглядається, досліджується завадостійка передача числової вимірювальної інформації при передачі показів вимірювальних приладів обліку, наприклад, кількості спожитої води, електроенергії, тощо. В такому випадку важливим фактором підвищення якості передачі інформації є використання завадостійких кодів для кодування десяткових цифр, з допомогою яких передається інформація з вимірювальних приладів. В даній роботі використовуються рівноважні коди, які прості за своєю структурою і в той же час мають непогану завадостійкість як в симетричних каналах передачі інформації, так і в несиметричних. Кодові комбінації цих кодів складаються з п’яти розрядів, два з яких одиничні, а три нульові. Порушення кількості одиниць і відповідно кількості нулів в кодовій комбінації є ознакою її помилки. Однак оцінка рівня завадостійкості двійково-десяткових рівноважних кодів не має на сьогодні закінченого вигляду і тому потребує подальших досліджень. Робота, що розглядається, спрямована на проведення такої оцінки. Вона дозволить в кінцевому підсумку оцінити ефективність роботи системи передачі числових даних, яка використовує двійково-десяткові рівноважні коди. Ця оцінка підтверджується програмним моделюванням системи передачі двійково-десяткових цифр, результати якого надані в вигляді графіків. Таке моделювання потрібно проводити для кожної системи передачі вимірювальної інформації окремо, тому що ймовірність помилкових переходів для них різна. У роботі розглянута математична модель визна чення ймовірності помилкового переходу рівноважної кодової комбінації, що передається. При створенні математичної моделі враховані особливості, які притаманні рівноважному коду. Побудовані алгоритми і програма для здійснення оцінки завадостійкості кодів та її відповідності різним класам достовірності, з допомогою якої проведена оцінка завадостійкості двійково-десяткових рівноважних кодів. Аналіз результатів дослідження показав, що застосування рівноважних кодів забезпечує необхідний рівень захисту вимірювальної інформації у відповідності до вимог стандартів при введенні мінімального рівня надлишковості. За результатами дослідження зроблено висновок, що надана методика оцінки завадостійкості та ефективності кодування двійково-десяткових чисел рівноважними кодами дає можливість ефективно використовувати її на практиці.

Мета: проаналізувати змагальну діяльність висококваліфікованих борців греко-римського стилю. Матеріал і методи: аналіз науково-методичної інформації та джерел Інтернету; узагальнення передового практичного досвіду; відеокомп'ютерний аналіз змагальної діяльності висококваліфікованих борців; методи математичної статистики. Для аналізу сутичок було використано спеціалізовану комп'ютерну програму «Martial Arts Video Analysis». Всього здійснено аналіз 30 фінальних сутичок (боротьба за перші і треті місця) висококваліфікованих борців греко-римського стилю на Кубку світу 2020 року. Результати: на основі аналізу науково-методичної інформації, джерел Інтернету і узагальнення провідного практичного досвіду було виявлено, що успішна підготовка борців будь-якого рівня неможлива без ретельного обліку основних тенденцій в розвитку спортивної боротьби, які з достатньою точністю можна встановити при аналізі структурних компонентів змагальної діяльності провідних спортсменів світу. Встановлено, що на Кубку світу 2020 року у борців-переможців техніко-тактичний арсенал більший (10 прийомів), ніж у тих, хто програли (5 прийомів). Аналіз показників змагальної діяльності дозволив визначити, що у борців-переможців і у тих, хто програли кількість техніко-тактичних дій, їх результативність, інтервал атаки знижується у другому періоді. Ефективність проведення прийому у борців-переможців в другому періоді (69,5 %) вище, ніж в першому (61,8 %), а у тих хто програв, в першому періоді (12,2 %) краще, ніж в другому (8,7 %). Це пояснюється тим, що в кінці сутички борець, який програє проводить багато безрезультативних атак для того, щоб відігратися Висновки: аналіз змагальної діяльності показав, що найбільшу кількість разів протягом сутички борці-переможці виконують в партері – переверти накатом (0,72 рази), в стійці – звалювання (0,32 рази), а ті хто програли, проводять в партері контрприйоми (0,06 рази), в стійці – звалювання (0,24 рази). Значну кількість балів борці-переможці отримують на початку сутички за рахунок збільшення кількості різних техніко-тактичних дій та ефективності їх виконання. Ключові слова: греко-римська боротьба, показники, технічні дії, змагальна діяльність, висококваліфіковані спортсмени, комп’ютерна програма.

У статті проаналізовано шляхи підвищення ефективності роботи пункту технічного спостереження (ПТС) на основі аналізу технічного забезпечення (ТЗ) механізованих підрозділів Національної гвардії України та Збройних Сил України, а також технічне оснащення наявних технічних пунктів спостереження (ПС) та необхідність доопрацювання існуючого мобільного комплексу наземної розвідки “Джеб” до потреб рухомого пункту технічного спостереження (РПТС), а потім його використання як базового. Мобільний пункт технічного спостереження мобільного комплексу наземної розвідки “Джеб” є частиною комплексу REW “Ground Exploration”, який потребує подальшої розробки шляхом розширення доступності оперативної інформації щодо контролю обладнання та особового складу. На сьогодні бойові можливості комплексу такі: автоматичне виявлення і розпізнавання наземних і малошвидкісних низьколітаючих цілей на відстані до 12 км за допомогою РЛС міліметрового діапазону; виявлення і розпізнавання цілей на відстані до 5–8 км в оптичному діапазоні довжин хвиль за допомогою телевізійної і тепловізійної систем в денних і нічних умовах, а так само в умовах обмеженої видимості; детальна дорозвідка цілей у видимому та інфрачервоному діапазонах довжин хвиль; визначення відстані до розвідувальних цілей з точністю до 5 м за допомогою лазерного далекоміра; визначення власних координат комплексу та цілей і прив’язка їх до місцевості; розвідка цілей в умовах активної протидії з боку супротивника засобами РЕБ; відображення озвідувальної інформації про цілі (кількість цілей, склад цілей, дальність, пеленг, детальна відеоінформація про цілі, координати комплексу) на дисплеї ЕОМ, що працює в мультиекранному режимі, і екрані РКІ монітора; сканування і реєстрація радіосигналів систем зв’язку і телекомунікації у виділених ділянках радіодіапазону; зняття характеристик зареєстрованих сигналів (несуча частота, ширина смуги, потужність, вид модуляції, параметри зондувальних імпульсів та ін.); відображення та індикація характеристик аналізованогодіапа зону/джерела; ведення бази даних зареєстрованих джерел; класифікація та ідентифікація виявлених джерел і прив’язка їх до можливих технічних засобів; визначення напрямку випромінювання виявлених джерел (за наявності відповідних антенних систем); перехоплення та реєстрації сигналів стільни кового, пейджерного і транкового зв’язку стандартів AMPS/DAMPS (протоколи IS-54B, IS-136 і IS-641), NAMPS, TACS, NMT-450 (900), GSM-900, DCS-1800, MPT-1327, EDACS, FLEX, RDS, POCSAG; передача розвідувальної інформації (текстової та відео) по радіоканалу на командні пункти.Практична реалізація запропонованого підходу дозволяє надати додаткову необхідну інформацію для прийняття управлінських рішень щодо ТЗ:технічний стан, місце розташування та причини зупинок контрольованого обладнання тощо, а також стан екіпажів та їх місцезнаходження; наявність сил і засобів ротивника в зоні дії підлеглих частин з ТЗ;прокладання оптимального маршруту відносно засобів ремонту та евакуації в реальному часі, пов’язаних з поточною ситуацією в бою.Інформація про РПТС повинна надходити через систему підключених датчиків, встановлених на контрольованих машинах, що дозволяє отримати дані:про стан машин, систем і механізмів машини;причини несподіваної зупинки автомобіля (перекинуті, застрягли, пожежі, травми (динамічний удар);наявність палива;наявність боєприпасів;облік споживання палива при підключенні додаткових датчиків рівня палива;ведення обліку кожного члена екіпажу. Набір датчиків залежить від цілей, які переслідує замовник. Ефективність запропонованої автоматизації обробки оперативної інформації про озброєння та військову техніку визначається при розробці проекту автоматизованої інформаційної технології (АІТ) з метою обґрунтування її доцільності і вибору оптимального варіанта, а також після практичної реалізації проекту для обчислення фактично отриманого ефекту Запропоновано метод визначення ефективності модернізованого мобільного комплексу наземних розвідувальних даних РЕБ “Джеб” для потреб РПТС.

У статті йдеться про підходи та методи впливу на соціальний розвиток дітей молодшого шкільного віку з аутизмом. Проведене дослідження актуальне з огляду на те, що стійкий дефіцит соціальної комунікації та соціальної взаємодії є одним з найбільш виражених функціональних обмежень цих дітей. Водночас, в Україні відсутні традиції цілеспрямованого і послідовного впливу на соціальний розвиток дітей як дошкільного віку, так і молодшого шкільного віку. Особливу гостроту це питання набуває щодо інклюзивного навчання, де толерантність, взаємоповага і взаємопідтримка мають стати незмінними характеристиками загальної атмосфери у класі. На жаль, українським освітянам недостатньо відомі методи, які мають визнану в інших країнах і науково підтверджену ефективність стосовно впливу на соціальний розвиток дітей з аутизмом. У проведеному нами дослідженні взяло участь 48 дітей молодшого шкільного віку з аутизмом. Їх було діагностовано за модифікованим нами Контрольним списком соціальних навичок (університет Вашингтону). Продемонстрований учнями з аутизмом низький рівень сформованості соціальних навичок спонукав нас розробити програму втручання, що базувалася на методах з науково доведеною ефективністю «Visual Supports», «Peer-Based Instruction and Intervention» та «Social Narratives», а також ресурсах технології «Класний менеджмент». Після застосованого втручання було проведено повторне обстеження за Контрольним списком соціальних навичок. Отримані результати засвідчили статистично значущі відмінності у показниках до і після проведеного втручання. З’ясовано, що найбільше зростання отримано за показниками «Поведінка на початку гри», «Проміжна/перехідна ігрова діяльність» та «Розуміння емоцій». Визначено умови для позитивних змін стосовно емоційної саморегуляції дітей з аутизмом та оволодіння навичками взаємодії у класному колективі. Серед цих умов: більш злагоджена співпраця учасників команди супроводу; більш тривалий час для втручання; облік додаткових потреб певних учнів з РАС, що передбачає застосування додаткових методів з науково доведеною ефективністю.

Головна мета досліджень полягала у визначенні ефективності проведення прикореневого підживлення посівів пшениці озимої після сої на зерно за різних строків сівби. Сівбу пшениці озимої сорту Антонівка після сої на зерно проводили у такі строки: 15 та 25 вересня, 5, 15 та 25 жовтня. Прикореневе підживлення різновікових посівів пшениці озимої проводили наприкінці фази кущіння рослин азотними добривами у нормі N33. Основні обліки та спостереження проведені за загальноприйнятими методиками. В умовах північного Степу України найбільш висока врожайність зерна пшениці озимої після сої на зерно формується при сівбі у період з 15 вересня по 5 жовтня. У середньому за роки за роки досліджень вона становила 4,89–4,99 т/га. Більш пізня сівба викликає істотне зменшення рівня врожайності. У середньому за роки досліджень перенесення сівби з 5 на 15 жовтня зменшувало врожайність пшениці на 0,91 т/га з коливанням у різні роки від 0,21 до 1,62 т/га (НІР05=0,06–0,12). Прикореневе підживлення азотними добривами забезпечує істотне зростання врожайності посівів пшениці озимої незалежно від строків їх сівби та погодних умов упродовж вегетації її рослин. У середньому за роки досліджень прибавка врожаю внаслідок прикореневого підживлення становила 0,55 т/га. Незалежно від погодних умов в умовах північного Степу України спостерігається висока ефективність азоту, використаного для прикореневого підживлення посівів пшениці озимої у ранньовесняний період. Найбільша віддача азоту спостерігається у роки із проявом дії тих чи інших несприятливих факторів і становить 20,8 кг зерна/кг азоту. У роки, коли умови навколишнього середовища є сприятливими для формування врожаю, окупність азоту зерном пшениці озимої зменшується, але залишається високою і становить 15,1 кг зерна / кг азоту, тобто зниження ефективності дії азоту у такі роки не перевищує 27,5%. Ключові слова: врожайність,

Досліджено ефективність захисту посівів сої від багаторічних бур'янів за використання Раундапу і Лонтрелу в системі основного обробітку ґрунту. Використання гербіцидів у системі основного обробітку ґрунту зменшує забур'янення багаторічними видами, але не знищує малорічних бур'янів, які проростають навесні і вегетують одночасно з культурою. Виявлено, що Раундап, 36 % в.р. з нормою витрати 4 л/га восени знищував їх на 75-87 %, а навесні, до проведення передпосівної культивації, кількість багаторічних була меншою на 77-91 % порівняно з контрольним варіантом. Лонтрел, 30 % в.р., за норми 0,5 л на 1 га, забезпечував загибель 84 % багаторічних дводольних бур'янів восени і на 80 % – під час обліків навесні.

Мета: визначення ефективності фізичної підготовки тенісистів до змагань із використанням різних елементів рухових дій. Матеріал і методи: аналіз науково-методичних джерел; спостереження; вимірювання та облік; інструментальні методики; статистико-математичний аналіз. Тестову групу складали 10 юних тенісистів віком 9-12 років, які займалися на базі одного тенісного клубу та мали стаж регулярних занять тенісом (не менше трьох тренувань на тиждень) від 1 року. Результати: головною особливістю періоду участі у турнірах є необхідність підтримання специфічного рівня спеціальної працездатності. Тому специфіка фізичної підготовки має прикладно-функціональний характер до високорівневих навантажень. Її метою є забезпечення максимальної спеціальної тренованості та підтримання її рівня, а також збереження загальної тренованості. За результатами констатувального експерименту розроблено методичні комплекси для використання у фізичній підготовці юних тенісистів протягом періоду участі у змаганнях. Визначено ефективність їх застосування. Розроблені комплекси вправ були ефективними для забезпечення розвитку бистроти і швидкісно-силових здібностей тенісистів тестової групи. Проте, їх ефективність не була значною для збільшення темпу ударів, а також збільшення силових здібностей ніг та плечового поясу. Висновки: адаптація методики фізичної підготовки юних тенісистів передбачає врахування як особливостей фізичної підготовленості відносно результативності у змаганнях, так і її вплив на процес техніко-тактичного вдосконалення гравців. Отримані дані частково свідчать на користь застосування розроблених методичних комплексів для фізичної підготовки юних гравців у період змагань. Таким чином, представлені комплекси є перспективними щодо використання для фізичної підготовки тенісистів під час участі у змаганнях, однак, потребують більш ґрунтовнішої апробації. Ключові слова: юні тенісисти, фізична і технічна підготовленість, цільова точність.

Розкрито важливість впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у логістичних компаніях. Розглянуто найбільш поширені нематеріальні активи в різного типу логістичних компаніях залежно від ступеня інтегрованості їх діяльності з бізнесом замовника та кількості виконуваних логістичних функцій. Встановлено, що нематеріальні активи у вигляді інтелектуального капіталу – це знання та вміння персоналу, бази даних, програмне забезпечення, патенти, торгові марки тощо, є найбільш поширеними в постачальників логістичних послуг видами ресурсів, які не мають матеріальної форми.Встановлено необхідність здійснення досліджень і розробок або науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) логістичними компаніями та їх вплив на конкурентні переваги фірми. Визначено основні тенденції, пов’язані з використанням нематеріальних активів, що вплинуть на розвиток логістики та ланцюгів поставок у найближчому майбутньому.Проаналізовано результат впровадження інновацій, що безпосередньо пов’язаний з ефективністю діяльності підприємства. Обґрунтовано роль нематеріальних ресурсів у формуванні конкурентних переваг логістичних систем. Визначено перспективи розвитку обліку в контексті використання нематеріальних активів логістичними компаніями.

Мета. Оцінити ефективність стимуляторів при вирощуванні кавуна на півдні України. Методи. Польовий – визначення врожаю, біометричні обліки та вимірювання; лабораторний – аналіз якості плодів, вміст елементів мінерального живлення у ґрунті; економічно-математичний – оцінка економічної та біоенергетичної ефективності досліджуваних елементів та технології в цілому; математично-статистичний. Результати. Встановлено, що максимальне значення кореневої маси – 337,75 г/росл. було зафіксовано при спільному вирощуванні «Ecoline універсальне насіння, запуск і ріст». Основна маса кореневої системи кавуна (близько 90%) розміщена в горизонті від 11 до 40 см. Максимальний вплив на фотосинтетичний потенціал мали норми мінеральних добрив. Максимальні значення в середньому за експериментом – 183,65 тис. м2 × день/га типові для норми добрив на урожайність 30 т/га. Проаналізовано сформовану площу листової поверхні залежно від елементів адаптивної технології вирощування кавуна, зроблено висновок, що максимальних значень вона досягає на початку достигання плодів. Залежно від варіантів вона склала – 3,0–5,1 тис. м2/га. Найвищий урожай плодів кавуна (25,98 т/га) сформувався за умови виконання наступних агротехнічних прийомів: посів сорту Чарівник з внесенням добрив на урожай 30 т/га при взаємодії обробки насіння препаратом «Ecoline Універсал Семена» при позакореневій обробці рослин «Ecoline Універсал Старт» та «Ecoline Універсал Рост». Отримано динаміку врожайності кавуна в залежності від гідротермічного коефіцієнту та виражено її у вигляді рівняння. Висновки. Застосування всіх стимуляторів збільшило чисту продуктивність фотосинтезу, що в підсумку збільшило врожайність кавуна. Найефективнішим було використання наступних агротехнічних прийомів: посів сорту Чарівник із внесенням добрив на урожай 30 т / га при взаємодії обробки насіння препаратом «Ecoline Універсал Семена» при позакореневій обробці рослин «Ecoline Універсал Старт» та «Ecoline Універсал Рост».

Сучасні інформаційні потоки вимагають інтенсивного оновлення. Очевидно, що керуватися в навчанні повнотою викладання матеріалу в такій ситуації безглуздо. Змінюється основна мета навчання – не засвоєння суми знань, а розвиток особистості і формування її активного мислення. Сьогодні виграє той, хто здатний швидко опанувати нове і головний стрижень цього процесу – керовану самостійність. У зв’язку з цим викладачі повинні створювати відповідні умови та надавати допомогу в організації розвиваючої навчально-пізнавальної діяльності, без чого не може бути забезпеченою компетентність і висока кваліфікація спеціаліста в галузі його професійної діяльності.Перебудова системи вузівської підготовки висококваліфікованих спеціалістів для держави в умовах переходу до ринкової економіки має забезпечити реальне підвищення якості знань студентів. В сучасній системі багаторівневої вищої освіти: бакалавр – спеціаліст – магістр актуальність використання нових технологій навчання безумовна.Популярною сьогодні є модульно-рейтингова система навчання. На всесвітній конференції ЮНЕСКО у Токіо (1972 рік) модульна система була рекомендована як найбільш придатна для неперервної освіти. Наша вища школа вже має досвід використання модульних систем, починають вони приживатися і в середній школі. Тому широкий обмін досвідом, який допоможе вдосконалити, відшліфувати і пристосувати до ефективнішого застосування в “виробництві” якісних спеціалістів необхідний.Модульно-рейтингова технологія навчання покликана, насамперед, внести такі зміни в організаційні засади педагогічного процесу у вищій школі, які б забезпечили суттєву його демократизацію, створили умови для дійсної зміни ролі студента у навчанні (перетворення його з об’єкта в суб’єкт цього процесу), надали б навчально-виховному процесу необхідної гнучкості, сприяли б запровадженню принципу індивідуалізації навчання.Набутий досвід і результати навчання за модульною технологією доводять можливість організації процесу вузівського навчання на принципово нових засадах.Модульна система організації навчального процесу спрямовує викладачів і студентів на постійну творчу працю, активізує мотиваційну сферу і нові стимули до навчання, руйнує “непорушність” споруди лекційно-семінарської системи навчання, пропонуючи справжній демократизм вищої освіти, право на вільне, особистісне волевиявлення кожного студента і викладача.Принцип модульності має на увазі цілісність і завершеність, повноту і логічність побудови одиниць учбового матеріалу у вигляді модулів. В сучасній педагогічній практиці зустрічаються досить різнозмістовні означення модуля, що обумовлено різними підходами і глибиною занурення в психолого-педагогічний процес. Багаторічний досвід використання модульно-рейтингової системи привів до такого варіанту означення модуля.Модуль – логічно завершена частина курсу, в якій розглядається фундаментальне поняття (закон, явище) і яка супроводжується добіркою практичних занять, пакетом ретельно обраних форм та змістів контролю, а також розробленою сіткою рейтингових оцінок. На наш погляд, модуль – це скоріше частина процесу навчання, а не лише частина теоретичного курсу.За змістом модуль – це великий розділ курсу в якому розглядається одне фундаментальне поняття, або група споріднених, взаємопов’язаних понять. При необхідності модуль можна поділити на блоки.За метою модуль може бути інформаційним, систематизаційним, координуючим, інтерпретаційним, таким, що порушує проблему. Цей перелік, очевидно, визначається специфікою курсу і може бути як розширеним так і скороченим. В практичній роботі визначення цієї мети відіб’ється на добірці форм контролю що до цього модуля, які ми обговоримо нижче.За формою модуль – це інтегрований навчальний процес, складений з різних видів навчання (лекції, практичні, лабораторні, різноманітні види контролю, завдання для самостійної роботи), підібраних з урахуванням їх доцільності для засвоєння даного модуля, які підкорені загальній темі або актуальній науково-технічній проблемі.За принципом модуль відповідає на два запитання: що досліджується і як досліджується. Щодо першого, то модуль забезпечує формування фундаментальних понять, які випливають з теоретичних розробок, спостережень або експерименту, розглядуваних у курсі. Такі фундаментальні поняття створюють базу для системи знань про ті чи інші природні або соціальні явища. З другого боку, матеріал модуля показує, якими методами можна вести дослідження природних та соціальних явищ. Очевидно, що обидві позиції пов’язані між собою, бо тими чи іншими методами можна відкрити нові явища та встановити нові фундаментальні поняття, а використання теоретичних та інструментальних методів не можливе без фундаментальних досліджень. Такі дилеми вирішує викладач, який створює модульний образ курсу керуючись своїм досвідом.За дидактичним забезпеченням модуль потребує чіткого розподілу базового матеріалу на: а) лекційний, б) той що студент буде вивчати самостійно, в) той, що буде вивчатися на практичних або лабораторних заняттях. Перед викладачем постають завдання:– визначити напрямок самостійної роботи студента;– дати студенту необхідні вказівки та поради;– забезпечити незалежне навчання студента у межах програми, коли він користується свободою вибору як матеріалу так і способу засвоєння.Модульна система вимагає перегляду програмного матеріалу та при необхідності об’єднання ряду тем в єдину логічно-замкнену систему. Модульне формування курсу дає можливість перерозподілу часу між окремими темами навчальної дисципліни та є одним з ефективних шляхів інтенсифікації навчального процесу. Велике значення має відповідність кількості виділених модулів до регламенту семестру. Процес виділення модулів великою мірою пов’язаний з досвідом викладача та специфікою курсу.Відокремлюють початкові або базові модулі, що розглядаються на початку курсу, і такі, що є їх продовженням і одночасно основою для наступних модулів. Модулі можуть бути полівалентними, тобто такими, які є базою для двох або більше наступних та моно валентними, як основа для одного наступного модуля. Ми використовуємо змістовий аспект модульного навчання, хоча в реальному процесі форма і зміст модуля об’єднані, синтезовані в єдиний модуль процесу навчання.Організація навчального процесу має бути такою, щоб створити умови, за яких студент не може не діяти самостійно. В психолого-педагогічній літературі самостійна робота визначається як специфічна форма діяльності у процесі навчання. Специфічність такої форми діяльності полягає у зближенні психології мислення та психології навчання.Модульний підхід долає роз’єднаність елементів процесу навчання, об’єднує їх в єдине ціле. Модуль можна розглядати як завершену інформаційно-операційну дозу навчального матеріалу. Такий підхід вимагає інтенсифікації процесу навчання через активізацію самостійної роботи студентів. Викладач бере участь у самостійній роботі, в структурі якої є три елементи: завдання-виконання-контроль. Виконання – центральний елемент, який здійснюється безпосередньо і лише студентом в зручний для нього час.Проблема організації та активізації самостійної роботи зводиться до вирішення таких питань:– у бюджеті часу студента потрібно вивільнити достатньо часу для самостійної роботи;– студента потрібно поставити в умови коли у нього з’явиться потреба самостійно опрацювати матеріал.Очевидно, що ефективність самостійної роботи залежить від якості модульної структури курсу, максимально чіткої організації контролю, раціонального планування часу і відповідного матеріально-технічного забезпечення навчального процесу.Викладач має передбачити декілька варіантів завдань, щоб стимулювати здатність творчого вибору студента у роботі. При проведенні контролю не варто допускати захист роботи одночасно декількома студентами. Така практика знижує відповідальність студента за свою роботу.Самостійна робота – це система організації умов, які забезпечують керування навчальною діяльністю студента без викладача, метою чого є формування навичок, вмінь та активних знань, що забезпечать в подальшому творчий підхід до своєї професійної роботи.Мета самостійної роботи двоєдина: формування самостійності як риси особистості та засвоєння знань, умінь та навичок. Під умінням можна розуміти можливість виявляти, виділяти та класифікувати об’єкти за істотними ознаками; зіставляти, аналізувати та узагальнювати інформацію; здійснювати пошук; порівнювати поточне інформаційне уявлення з еталоном, вибирати еталонну гіпотезу і розробляти її; приймати рішення щодо принципів та програм дій; здійснювати дії за програмою та проводити у разі необхідності корекцію цих дій.До самостійної роботи відноситься опрацювання конспектів лекцій, читання і конспектування додаткової літератури, підготовка до виконання лабораторних робіт, самостійне розв’язування задач, підготовка до лекцій, семінарських і практичних занять, підготовка курсових і дипломних робіт, підготовка до колоквіумів, контрольних робіт, екзаменів та інших форм поточного та підсумкового контролю знань.Самостійну роботу слід розглядати, як діяльність студента по оволодінню необхідними для майбутньої професії знаннями, уміннями і навичками; діяльність спонукувану пізнавальними потребами, самостійно організовану для виконання завдань і здійснювану у відсутності викладача, але зорієнтовану ним.Проблема організації і активізації самостійної роботи пов’язана з фактом докорінної переорієнтації учбових годин і створенням банку контрольних завдань для кожного модуля і інформаційно-методичних матеріалів.Для здійснення такої системи навчання викладач повинен розробити методичну документацію, яка дозволить студентові успішно працювати самостійно. Особливість методичних матеріалів у багатоваріантності рекомендацій для студентів. Контроль самостійної роботи при застосуванні переважно діалогових форм вимагає педагогічної майстерності викладача і значного часу. Спілкування із студентами становить суттєвий аспект формування спеціаліста високого рівня, оскільки в процесі обміну думками відбувається засвоєння глибинних постулатів навчальної дисципліни.Всі модулі об’єднуються в календаризований графік навчального процесу, який доводиться до студента в перші дні семестру. При формуванні модуля потрібно визначити його мету, форму, принцип, та дидактичне забезпечення. Мета модуля може бути досить різноманітною. У практичній роботі визначення такої мети відбивається на добірці форм контролю щодо цього модуля. Наприклад, якщо мета модуля інформаційна, то форми контролю мають активізувати процес запам’ятовування.Щодо принципу, то модуль повинен відповідати на два запитання: що? і як? В першому разі матеріал модуля забезпечує формування фундаментальних понять курсу які випливають із спостережень теоретичних розробок або експерименту. Тому при викладенні матеріалу потрібно знайти способи яскравого виділення саме тих понять, які і створять таку базу. У другому випадку матеріал модуля показує, якими методами можна вести дослідження за природними чи соціальними явищами. Очевидно, обидва випадки пов’язані між собою, бо тими чи іншими методами можна відкривати нові явища і встановлювати нові фундаментальні поняття, а використання теоретичних та інструментальних методів в свою чергу не можливе без фундаментальних досліджень. Такі проблеми вирішує викладач, який створює модульний образ курсу, керуючись своїм досвідом.Серед елементів педагогічної системи вищого навчального закладу важливе місце займають контроль знань, вмінь і навичок, а також організація зворотного зв’язку, як засіб управління навчально-виховним процесом. Основними функціями контролю є: повторення і узагальнення навчального матеріалу, позитивна мотивація і стимулювання навчання, виховання студентів, управління навчальною діяльністю та облік знань, умінь і навичок.Повторення буває двох видів: пасивне і активне. Природно, що підготовка до різних контрольних заходів створює умови для закріплення знань і підвищення якості навчання в цілому. Функція оцінки, як відомо не обмежується лише констатацією рівня навченості. Оцінка – важливий засіб позитивної мотивації, стимулювання учня, впливу на особистість студента. Саме під впливом об’єктивного оцінювання у студентів створюється адекватна самооцінка, критичне ставлення до своїх досягнень. Важливе значення має морально-психологічний клімат у студентському колективі.Важливою функцією контролю є управління, тобто забезпечення зворотного зв’язку між викладачем і студентами, одержання викладачем об’єктивної інформації про ступінь засвоєння навчального матеріалу, своєчасне з’ясування недоліків і прогалин у знаннях. Лише за таких умов можливе регулювання і корекція навчально-виховного процесу. Інформація про якість роботи студентів і способи її одержання повинні задовольняти ряду вимог. Важливими принципами контролю є:– плановість, тобто проведення відповідно до навчального плану і графіку навчального процесу;– систематичність – відповідність розкладу (календарному графіку) контролю;– об’єктивність – наукова обґрунтованість оцінювання успіхів і недоліків у навчальній діяльності студентів;– економність – контроль не повинен забирати багато часу у викладачів і студентів, а забезпечувати аналіз роботи і ґрунтовну оцінку за порівняно невеликий строк;– простота – відсутність потреби у складних пристроях, а при використанні технічних засобів, доступність будь-якому викладачеві і студентам;– гласність – полягає перш за все у проведенні відкритих випробувань всіх студентів за одними і тими ж критеріями, рейтинг кожного студента має наочний, порівнюваний характер.Одна з головних тенденцій розвитку вищої освіти – індивідуалізація навчання. Індивідуалізація навчання у вузі повинна забезпечувати розвиток здібностей усіх студентів, змагальність у навчанні, виділення груп сильних і слабких студентів.Задається мінімальний темп засвоєння матеріалу, необхідний для успішного навчання. Студент має можливість певною мірою вибирати методи звіту: контрольні ігри, доповідь на семінарському занятті, захист опорного конспекту, захист реферату, брифінг, фізичні диктанти, захист кросвордів, колоквіум, контрольну роботу, захист навчаючої програми, бесіда з відкритим підручником, тестування, постановка або модернізація лабораторної роботи, постановка лекційних демонстрацій, участь в науково-дослідній роботі (доповідь, стаття, участь в олімпіаді), тощо.Невід’ємною частиною пропонованої системи є рейтингова система оцінки знань. Така система оцінки знань базується на підрахунку загальної суми балів, яку студент отримав за результатами виконання всіх видів навчальної роботи, передбаченої графіком навчального процесу. Названу суму балів прийнято називати індивідуальним кумулятивним індексом студента (ІКІ). Ідея такого індексу передбачає багатоступеневий принцип оцінки роботи студента при поточному контролі знань і оптимальну об’єктивність при підсумковому контролі.Важливою структурною одиницею такої системи оцінок є рейтинговий коефіцієнт, яким підкреслюється вагомість тієї чи іншої форми контролю знань. Немає значення цифра коефіцієнту і взагалі цифровий зміст рейтингової сітки, має значення збалансована система цієї сітки. Обрання форм контролю залежить від специфіки навчальної дисципліни. Остаточний індивідуальний кумулятивний індекс виводиться, як сума всіх поточних за семестр.Викладач при контролі повинен перевірити глибину і міцність знань, вміння логічно мислити, синтезувати знання по окремим темам, правильно користуватися понятійним апаратом.До календаризованого плану навчання входить перелік знань та умінь, які повинен набути студент під час навчання. Навчальний процес повинен стимулювати студента систематично, активно, самостійно поповнювати знання, вміти користуватися науковою літературою, орієнтуватися в потоці інформації з обраної спеціальності, вміти користуватися довідниковою літературою, розвивати навички науково-дослідницької роботи, вміти застосовувати знання на практиці (розв’язок задач, виконання лабораторних досліджень, виконання індивідуальних завдань, курсових і дипломних робіт).Модульно-рейтингова система повинна давати можливість студенту вибирати форми контролю. Всі форми контролю поділяються на варіативні та інваріантні. Варіативні форми контролю дають студенту можливість проявити свої уподобання. Для студентів, які проявляють підвищений інтерес до певних розділів навчальної програми пропонуються завдання підвищеної труднощі, які оцінюються і вищими рейтинговими коефіцієнтами. Такий студент може бути звільнений від частини варіативних завдань.Студент може в індивідуальному темпі працювати над програмним матеріалом, але темп повинен бути не повільнішим,

У статті аналізується унікальний акт систематизації законодавчого масиву Російської імперії, який реалізовувався протягом 30–40-х років ХІХ століття під керівництвом видатних державних діячів М. Сперанського та М. Балудянського. Тогочасна систематизація законодавчих актів мала надзвичайно важливе значення, оскільки: забезпечувала державні структури та підданих офіційною правовою інформацією, що дозволяло уникнути труднощів управління й судочинства; підвищувала ефективність правової практики й діловодства та сприяла удосконаленню законів; стимулювала наукові дослідження в правовій сфері та підготовку фахівців-правознавців. Охарактеризовано концептуальні теоретичні підходи та технологічні основи здійснення систематизації законодавчих актів, розроблені М. Сперанським. Визначено, що систематизація законодавчого масиву здійснювалася поетапно, відповідно розробленої програми систематизації, котра охоплювала: облік законодавчих актів, хронологічну систематизацію російських законодавчих актів (хронологічна інкорпорація), тематичну систематизацію законодавства (систематична інкорпорація) та кодифікацію галузевого законодавства. Результатами реалізації цих етапів було створення Повного зібрання законів Російської імперії, Зводу законів, розробка коментарів до діючих законів та навчальної літератури для викладання юридичних дисциплін у вищих навчальних закладах імперії. Повне зібрання законів і Звід законів Російської імперії створили базу для розвитку юридичної науки й освіти в цілому та фінансово-правової зокрема. На їхній основі на юридичних факультетах Харківського та Київського університетів Наддніпрянської України починають вивчатися закони про державні повинності та фінанси. Студенти Ніжинського юридичного ліцею здобували фінансово-правові знання при вивченні законів про державні повинності та фінанси за Зводом законів Російської імперії (ІV–VІІІ томи). Студенти Рішельєвського ліцею з 1841 року замість загального курсу законознавства почали вивчати державне господарство та російське законознавство, також використовуючи Повне зібрання та Звід законів Російської імперії.

Мета. Вивчення впливу систем хімічного та біоло-гічного захисту рослин та водоспоживання сучаснихсортів сої під час вирощування в умовах зрошення.Методи. Дослідження проводили в Інституті зрошу-ваного землеробства НААН на масиві Інгулецької зрошуваної системи з використанням сортів сої Даная,Діона і Святогор. Система захисту рослин від шкідниківта хвороб передбачала три фони: контроль – без засто-сування фунгіцидів та інсектицидів; хімічний – фон;біологічний – фон. Інокуляцію посівного матеріалу про-водили препаратом Оптімайз у день сівби з витратамипрепарату 2,8 л/т. Збирання й облік урожаю здійснювалипрямим комбайнуванням облікової ділянки із викорис-танням комбайну Sampo 130. Результати. Коефіцієнтзволоження у період вегетації сої за роки дослідженьзнаходився в межах 0,11–0,37, що вказує на посушли-вість клімату, такі показники притаманні природній зонінапівпустелі. Більш економно споживали вологу рос-лини сорту Даная, коефіцієнт водоспоживання якогозалежно від системи захисту становив 1546–1672 м3/т.Сорти Діона і Святогор потребували для формування1 т зерна відповідно 1748–1908 та 1732–1890 м3 води.Система захисту рослин підвищує врожайність куль-тури, позитивно впливає на ефективність використаннявологи. Виходячи з розрахунків, найнижчою буласобівартість зерна сорту Даная як за біологічної, такі за хімічної систем захисту та становила відповідно,7395,68 і 7243,10 грн/т. Висновки. Найвищий прибу-ток забезпечує використання сорту сої Даная за сис-теми біологічного захисту, при цьому собівартість зернає найменшою і становить 6675,15 грн/т, собівартістьзерна, отримана на сорті Святогор, за хімічної системизахисту рослин – 6911,52 грн/т та на сорті Діона за хіміч-ної – 7324,50 грн/т. На цих варіантах отримано і найбіль-ший умовно чистий прибуток і рівень рентабельності –13280 і 11520 грн/га та 60% і 55% відповідно.

Ефективність проведення будь-якого експертного дослідженнязалежить від обсягу знань спеціа-ліста, який проводить експертизу.Зважаючи, що судова експертизаБПЛА перебуває на етапі свого ста-новлення, актуальним є питанняпідвищення рівня інформаційногозабезпечення проведення експерт-них досліджень БПЛА. Важливимзасобом інформаційного забезпе-чення експертних досліджень маєстати використання криміналіс-тичних обліків та криміналістич-них колекцій БПЛА. Умовою запро-вадження криміналістичних обліківБПЛА є створення належного пра-вового підґрунтя.Досліджується питання ство-рення та запровадження довідко-во-допоміжних колекцій БПЛА якформи криміналістичного облікуінформаційно-довідкового призна-чення. Довідково-допоміжні колек-ції БПЛА мають стати додатко-вим джерелом інформації у разіпроведення експертних досліджень.За способом формування довідко-во-допоміжні колекції поділяютьсяна натурні та зображувальні.Натурна (предметна) колек-ція компонентів, частин (уламків,фрагментів) БПЛА формується зконструкційних елементів БПЛА,з елементів корисного наванта-ження БПЛА (електронні, опти-ко-електронні, радіоелектроннізасоби), з елементів наземних при-строїв керування. Джерелом попов-нення колекції стануть об’єкти,які фігурували в кримінальних про-вадженнях та в експертній прак-тиці. Довідково-допоміжні колекціїстворюються шляхом збирання,накопичення та систематизаціїоднорідних об’єктів або інформаціїпро них за ідентифікаційними озна-ками.Зображувальна (модельна)колекція БПЛА формується зфотографій, відеозаписів, тех-нічної документації БПЛА та їхскладових частин, наземних стан-цій управління, фірмових планок,бортових номерів, отриманих змережі Інтернет, з виставковихзаходів, від виробників, від роз-відувальних органів тощо. Насучасному етапі розвитку інфор-маційних технологій зображу-вальна колекція є частиною інфор-маційно-комп’ютерної колекції,тому що вона обов’язково маєбути доповнена відповідною базоюданих про виробників, користува-чів БПЛА, технічними характе-ристиками БПЛА, гіперпосилан-нями на відповідну інформацію вмережі Інтернет.

Під готовністю до краєзнавчої роботи Т. М. Міщенко розуміє інтегральну властивість особистості педагога, основними структурними компонентами якої є мотиваційно-ціннісні установки вчителя на реалізацію функцій краєзнавства як засобу зв’язку виховання з життям, а також сукупність професійно значущих знань та вмінь [3].На думку О. В. Бондаренко, готовність майбутнього учителя до краєзнавчої роботи з учнями як складова більш загального поняття «готовність учителя до педагогічної діяльності» є складним особистісним утворенням, що охоплює краєзнавчу спрямованість, позитивну мотивацію, професійно важливі риси особистості, краєзнавчі знання, вміння й навички, оцінку, адекватну самооцінку та рефлексію результатів власної праці, забезпечуючи ефективність краєзнавчої роботи [1].У дослідженнях С. М. Танани готовність майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи розглядається, як складне соціально-педагогічне утворення, що містить у собі комплекс індивідуально-психологічних якостей особистості та систему професійно-педагогічних знань, умінь і навичок організації краєзнавчої роботи на основі усвідомлення значущості шкільного краєзнавства як засобу соціалізації особистості [4].М. І. Кузьма-Качур під готовністю майбутніх учителів початкових класів до шкільного краєзнавства розглядає цілісне явище, що складається із взаємопов’язаних, скріплених переконаннями морально-вольових якостей особистості, соціально значущих мотивів, способів поведінки, знань, умінь і навичок [2].У межах нашого дослідження під готовністю майбутнього учителя до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи будемо розуміти особистий стан майбутнього учителя, з певними краєзнавчими знаннями, вміннями, навичками та переконаннями у необхідності організовувати краєзнавчу роботу з учнями початкової школи.Вдосконалення процесу підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи вимагав врахування певних передумов, до яких віднесено такі:– сформованість у майбутніх учителів мотивів оволодіння теоретичними знаннями та практичними уміннями і навичками краєзнавчої роботи з учнями початкової школи у процесі фахової підготовки за напрямом підготовки 6.010102 «Початкова освіта», що визначається у освітньо-кваліфікаційній характеристиці;– аналіз краєзнавчої роботи у навчально-виховному процесі з учнями початкової школи, що дав змогу спрямувати визначення стану готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи у двох напрямах: навчальному та виховному.З метою оптимізації навчально-виховного процесу та підвищення його ефективності на шляху формування готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи було проведено констатувальний етап експерименту протягом другого навчального семестру 2011-2012 р. на базі Мукачівського державного університету та Хмельницького національного університету із студентами, які навчаються за напрямом підготовки 6.010102 «Початкова освіта» (галузь знань 0101 «Педагогічна освіта»). Загалом у експерименті взяло участь 136 майбутніх учителів.За допомогою методів анкетування, тестування, бесід та спостережень здійснювалось вивчення місця і ролі краєзнавчої роботи у системі підготовки майбутніх учителів початкової школи, а також визначення стану їх готовності до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи.Спочатку було визначено наскільки сформовані мотиви оволодіння теоретичними знаннями та практичними уміннями і навичками краєзнавчої роботи з учнями початкової школи у майбутніх учителів.Як показало дослідження (таблиця 1), майбутні учителі надають перевагу мотивам стати висококваліфікованим фахівцем, сумлінно вивчати будь-які дисципліни, інтерес до конкретних краєзнавчих фактів (43,7%; 37,9%; 21,4%), 4, 5 та 6 рангове місце відповідно займають мотиви – прагнення отримати високі бали, поглибити уже набуті краєзнавчі знання та інтерес до особистості викладача як людини та науковця. Отримані результати дають змогу стверджувати про не сформованість стійких мотивів у майбутніх учителів до краєзнавчої роботи. Це вказує на необхідність посилити вплив на мотиваційну сферу в процесі підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи.Визначення стану готовності майбутніх вчителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи у виховному напрямі було проведено під час педагогічної практики студентів (136 осіб) педагогічного факультету Мукачівського державного університету ІІ курсу, які навчаються за спеціальністю 6.010102 «Початкова освіта». Одним із завдань педагогічної практики було провести виховний захід у одному з класів початкової школи за однією із тем: «Та земля мила, де мати народила», «Чи знаєш ти свій край?», «Легенди нашого краю», «Вулицями рідного міста (села)», «Мій рідний край», «Рід, родина, рідня», «Моя рідна вулиця», «Пам’ятаймо героїв», «Люби і знай свій рідний край», «Люди, які прославили мій край», «Сторінки історії мого міста (села)».Таблиця 1Мотиви підготовки до краєзнавчої роботи майбутніх учителів з учнями початкової школи Мотиви підготовки до краєзнавчої роботи у майбутніх учителів з учнями початкової школиРангове місце%Звичка сумлінно вивчати будь-які дисципліни27,9Інтерес до конкретних краєзнавчих фактів321,4Прагнення стати висококваліфікованим фахівцем143,7Можливість використовувати набуті краєзнавчі знання, уміння та навички для майбутньої діяльності не за фахом86,8Відсутність інших, більш цікавих справ, ніж навчальні заняття93,4Інтерес до краєзнавчих досліджень78,8Прагнення поглибити уже набуті краєзнавчі знання517,5Інтерес до особистості викладача як людини та науковця69,1Прагнення отримати високі бали420,6 Вимоги до проведення виховного заходу краєзнавчого змісту майбутніми учителями з учнями початкової школи полягали у наступному: чітке формулювання назви виховного заходу та розуміння майбутнім учителем його краєзнавчої мети; планування основних етапів виховного заходу та визначення завдань кожного з них; організація підготовки заходу у відповідності до поставленої краєзнавчої мети; визначення оптимального змісту краєзнавчого матеріалу; вибір найбільш раціональних методів і прийомів виховного впливу краєзнавчого матеріалу на учнів на кожному етапі заходу; чіткість виховного заходу, оптимальний його темп і ритм; різноманітність і творчий характер діяльності учнів початкової школи; взаємозв’язок заходу з попередніми та наступними формами позакласної роботи з учнями.Оцінка виховного заходу краєзнавчого змісту проведеного майбутніми учителями з учнями початкової школи включала такі показники:– аналіз готовності майбутнього учителя до проведення виховного заходу краєзнавчого змісту: мета і завдання виховного заходу; урахування рівня вихованості учнів початкової школи при визначенні мети і завдань; місце виховного заходу краєзнавчого змісту у загальній системі виховної роботи початкової школи;– аналіз процесу підготовки виховного заходу краєзнавчого змісту: роль класного керівника; роль учнівського активу; забезпечення дружної та злагодженої роботи колективу в процесі підготовки виховного заходу краєзнавчого змісту; роль учнівських органів самоврядування; надання тактовної допомоги учням; рівень участі дітей у підготовці виховного заходу краєзнавчого змісту; аналіз правильності розподілу обов’язків; строки виконання, облік;– аналіз проведення виховного заходу краєзнавчого змісту:а) організація (готовність дітей до проведення заходу, оформлення приміщення, обладнання, наочність, використання ТЗН, структурна схема виховного заходу, чіткість, організованість, злагодженість, майстерність, дозування часу і раціональність його використання, участь представників громадськості);б) зміст виховного заходу краєзнавчого змісту (актуальність краєзнавчої теми, краєзнавча спрямованість, логічність, раціональність у доборі краєзнавчих фактів, їх осмислення, глибина висновків, зв’язок з життям класу, школи, села, міста, району; добір питань, що хвилюють школярів);в) методика проведення виховного заходу краєзнавчого змісту: (врахування вікових особливостей школярів; можливість відвертого обміну думками; характер діалогу; стимулювання учнів до дискусії, до вироблення компромісної думки);г) психологічний аналіз (поведінка учнів, їх активність, зацікавленість, ставлення до краєзнавчого заходу; поведінка вчителя, його тон, ставлення до учнів, педагогічний такт, повага до самостійності думок, пропозицій, рішень учасників);– результати: досягнення мети виховного заходу краєзнавчого змісту; чи є краєзнавчий захід цілісним, системним; які частини виховного заходу вдалися краще, які гірше. Загальні висновки. Рекомендації.Кожний показник оцінки виховного заходу краєзнавчого змісту проведеного майбутніми учителями з учнями початкової школи був оцінений високим, достатнім, задовільним або низьким рівнем готовності, характеристику яких подано у таблиці 2.Таблиця 2Характеристика рівнів готовності кожного показника Рівень готовностіХарактеристика показникависокийпоказник сформований, чітко вираженийдостатнійпоказник виражений, але рідко проявляється неефективнозадовільнийпоказник сформований слабконизькийпоказник не сформований Отримані результати занесені у таблицю 3.Таблиця 3Результати стану готовності майбутніх вчителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи у виховному напрямі Показники оцінки виховного заходу краєзнавчого змісту проведеного майбутніми учителями з учнями початкової школиРівні готовності (136 МУ)ВисокийДостатнійЗадовільнийНизькийК-стьМУ%К-стьМУ%К-стьМУ%К-стьМУ%готовність майбутнього учителя до проведення виховного заходу краєзнавчого змісту862316,94331,66245,5організація процесу підготовки виховного заходу краєзнавчого змісту42,93223,55641,24432,4проведення виховного заходу краєзнавчого змісту53,72921,35439,74835,3результат42,92316,94230,96749,3Середній показник53,72719,949365540,4Примітка. К-сть МУ – кількість майбутніх учителів Аналіз даних таблиці 3 дав змогу встановити, що стан готовності майбутніх вчителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи у виховному напря

Проведено аналіз нормативно-методичного забезпечення організації обліку та контролю, сис-тематизовано обов’язкові розділи (складові) облікової політики підприємств харчової промисловості.Виділено п’ять розділів облікової політики залежно від завдань контролю бухгалтерського обліку в си-стемі корпоративного управління (забезпечення достовірності оцінки активів та пасивів, визначенняфінансового результату, контроль рівня витрат, ефективність організації бухгалтерського обліку тазабезпечення достовірності звітної інформації). За результатами аналізу змісту кожного розділу за-пропоновано додаткові складові, які відображають особливості оцінки облікових статей на підприємс-твах харчової промисловості. Узагальнено інформацію про варіантність облікової політики за окреми-ми складовими, виходячи з умови діючого законодавства щодо включення до наказу про облікову по-літику тільки тих положень, які надають можливість вибору із декількох варіантів. Досліджено варіант-ність вибору кількісних критеріїв суттєвості облікової інформації. Зроблено висновки щодо впливу діє-вості обраної облікової політики на достовірність, достатність та прозорість звітної інформації.

У статті розглянуто організаційні та методичні підходи до внутрішньогосподарського контролю якості сільськогосподарської продукції. Зокрема досліджено елементи, що формують систему контролю якості сільськогосподарської продукції в аграрних підприємствах. Розкрито види внутрішньогосподарського контролю якості сільськогосподарської продукції на підприємствах, а також обгрунтовано його основні завдання та етапи його проведення. Важливу роль в процесі здійснення внутрішнього контролю якості продукції відіграє бухгалтерський облік. Розглянуто основні функції внутрішньогосподарського контролю. Внутрішній контроль якості сільськогосподарської продукції є запорукою успішного здійснення діяльності аграрних підприємств у сучасному житті. Ефективність контролю досягається завдяки автоматизації обліку, а саме наявності відповідних програмних продуктів на підприємстві.

Ідентифікація проблем управління суб’єктами господарювання державного сектору вітчизняної економіки є важливим практичним завданням. У цьому аспекті взаємозв’язок облікової та управлінської систем підлягає детальному вивченню. Метою дослідження є розгляд особливостей бухгалтерської справи вітчизняної бюджетної установи з точки зору їхнього впливу на ефективність управління. У статті досліджено вплив поточного стану організації та технології обліку суб’єкта державного сектору (плану рахунків, їхньої кореспонденції, форми обліку, облікових регламентів) на якість інформаційного забезпечення управлінських рішень. На основі дослідження констатовані проблеми як облікової, так і управлінської систем бюджетних установ України та запропоновані напрями їх вирішення. Визначені перспективи подальших досліджень.

У статті визначено специфічні особливості і проблемні аспекти бухгалтерського обліку ЗЕД, акцентовано увагу на його меті, завданнях та основних об’єктах. Показано, що особливості облікового відображення операцій у сфері ЗЕД визначаються специфічністю умов її ведення і залежать від конкретних проваджуваних підприємством її видів, а також низкою інших установлених у роботі причин і факторів, й саме правильністю і послідовністю їх урахування у рамках організації бухгалтерського обліку й економічного аналізу на підприємстві визначається ефективність формування обліково-аналітичного забезпечення ЗЕД як цілісної системи, яка має охоплювати всі аспекти облікового-аналітичного процесу. Виділено основні складові облікового забезпечення ЗЕД та узагальнено й уточнено їх змістовне наповнення, що комплексно відтворює теоретико-методичне й організаційно-технічне підґрунтя облікового відображення міжнародних операцій суб’єктів господарювання.

Стаття присвячена використанню методів податкового планування в діяльності підприємств, зокрема, розкриваються стратегії податкового планування підприємств за новими стандартами бухгалтерського обліку Китаю та розглядається можливість впровадження такого підходу в законодавче поле України. Доведено, що податкове планування полягає у зменшенні податкового навантаження підприємств розумним чином відповідно до їх фактичного стану та в межах чинного законодавства. Визначено, що податкове планування є невід’ємною складовою системи управління фінансами підприємства і є одним з необхідних заходів для максимізації прибутку. Встановлено, що розумне податкове планування може допомогти підприємствам зменшити операційні витрати, збільшити норму прибутку, щоб покращити конкурентні переваги. Незважаючи на те, що податкове планування призведе до зменшення фіскальних доходів країни, аргументовано, що воно може покращити операційну ефективність компанії, підтримати процвітання всього ринкового середовища країни та покращити стабільність ділових операцій. Тому, з макроекономічної точки зору, податкове планування також є дуже корисним для розвитку національної економіки, а впровадження нових стандартів бухгалтерського обліку має важливий вплив на податкове планування підприємств.