Статті в журналах: "Ефективність вирощування рослин"

1

Ковальов, М. М., К. В. Васильковська та О. О. Андрієнко. "Агробіологічні особливості та продуктивність рослин Erúca satíva при використанні біопрепаратів". Аграрні інновації, № 11 (3 травня 2022): 40–45. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.5.

Повний текст джерела

Анотація:

Пріоритетним напрямком на сучасному етапі розвитку овочівництва є отримання високоякісної, екологічно безпечної продукції в комплексі з розробкоюта впровадженням нових агротехнічних прийомів вирощування. При чому перспективними є ті, котрі можутьсуттєво розширити асортимент вирощуваних культур,кінцевою метою яких є урізноманітнення харчуваннянаселення. В даний час перспективним є пошук новихвисокоефективних і екологічно безпечних технологій вирощування овочевих рослин, великого значеннянабувають біологічні методи впливу на рослинний організм. Одним з таких методів є застосування біопрепаратів. Метою досліду була розробка оптимальних технологічних параметрів вирощування Erúca satíva в умовахгеокупольної плівкової теплиці. Методи. Досліди проводили в умовах геокупольних плівкових теплиць протягом календарного року. Результати. За результатамидосліджень в умовах геокупольних плівкових теплицьобґрунтовано ефективність застосування біопрепаратівЕМ Агро та ЕМ 5М, що залежала від сівозміни, тобтовід мікрокліматичних умов формування рослин. В тойже час застосування препарату Гумат натрія не вплинуло на рослини руколи та залежало від термінів вирощування культури. При вирощуванні в 1 та 6 сівозмінах(посадка розсади відповідно 12 вересня та 6 червня),за відносно сприятливих абіотичних умов, застосуваннябіопрепаратів не мало значного впливу на біометричніхарактеристики рослин. Відхилення біометричнихпоказників дослідних рослин від контрольних були незначними. При чому, як і слід було очікувати, найбільшийефект від застосування ЕМ 5М був пов’язаний зі стимулюванням листоутворення, а використання ЕМ Агробільшою мірою стимулювало кореневу систему.Встановлено, що основні економічні показники,а саме сума витрат, прибуток та собівартість продукціїзмінювалися протягом усього року та залежали від тривалості вегетаційного періоду та термінів вирощуваннякультури. Так у варіанті, де спостерігалась максимальнаврожайність руколи сорту Колтівата (1,689 кг/м² – датапосіву 12 січня) витрати склали 148,1 грн/м², прибуток –414,2 грн/м², собівартість – 92,5 грн/кг.Отже, під час експериментальних досліджень встановлено високу економічну ефективність вирощуванняруколи за різних термінів посадки у плівкових культиваційних спорудах захищеного ґрунту в умовах перехідноїсмуги між південним Лісостепом та північним Степом України. При цьому встановлено, що максимальна рентабельність склала 468 % в 6 сівозміні (термін посадкирозсади 6 червня) при вирощуванні руколи сортуКолтівата.Висновки. В результаті експериментальних досліджень встановлено високу ефективність застосуваннямікробіологічних препаратів ЕМ Агро та ЕМ 5М привирощуванні руколи сорту Колтівата. Варто зазначитите, що ефективність застосування ЕМ препаратів залежить від агробіологічних умов. Найбільшою мірою стимулюючий вплив ЕМ Агро та ЕМ 5М ми виявили при їхзастосуванні при обробці рослин руколи сорту Колтіватау доволі несприятливих термо-світлових умовах пізньо-весняних та ранньовесняних сівозмін, де збільшенняврожайності становило від 6,2 до 11,8 % у порівнянніз контрольними варіантами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Бойко, Л. О. "ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ТРАВЯНОГО БІЗНЕСУ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 9 (3 листопада 2021): 17–25. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.9.2.

Повний текст джерела

Анотація:

У зв’язку з погіршенням екологічного стану планети все більше людей прагнуть до здорового способу життя, і у цьому їм можуть допомогти лікарські рослини та різноманітна продукція, виготовлена на їхній основі. Значна кількість підприємців цікавиться вирощуванням лікарських рослин, які потребують різні галузі та сфери діяльності. Зростаючий попит на лікарські рослини не покривається виробництвом, тому їх вирощування є вигідною нішею для бізнесу в аграрному секторі. У статті проаналізовано сучасний стан виробництва лікарських рослин в Україні. Установлено низку чинників, що, з одного боку, стимулюють виробників до розвитку трав’яного агробізнесу (високий рівень рентабельності), з іншого – стримують розвиток ринку лікарської сировини в Україні (дорогий насіннєвий матеріал, спеціальна техніка та обладнання, ручна праця).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Vitanov, O. D., T. M. Harbovska, S. O. Shcherbyna, L. M. Uriupina, Yu D. Zelendin та N. V. Chefonova. "БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОРТІВ КВАСОЛІ ОВОЧЕВОЇ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇЇ ВИРОЩУВАННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 47–54. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-47-54.

Повний текст джерела

Анотація:

Квасоля овочева (Phaseolus vulgaris L.) – цінна бобова культура. Мета роботи встановити особливості росту і розвитку рослин сортів квасолі овочевої та визначити економічну ефективність багаторазового збирання лопатки в умовах східного Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, статистичний. Результати. Проведено оцінку сортів квасолі овочевої за тривалістю окремих фенологічних фаз росту і розвитку рослин, формування площі листків, чистої продуктивності фотосинтезу. Встановлено залежність між урожайністю лопатки і показниками фотосинтетичної діяльності посівів: у = 10,4715 - 0,1382 х1 + 1,935 х2. Проведено дослідження симбіозу рослин квасолі за спонтанної інокуляції природними штамами бульбочкових бактерій. Кількість кореневих бульбочок залежно від сорту коливалась в межах 11,3-13,7 шт. (V = 20,0 %) з масою від 86,1 до 102,1 мг (V = 8,7 %). Відміченo залежність між урожайністю лопатки та кількістю і масою бульбочок, що описується рівнянням регресії: у = 6,5451 + 0,08712 х1 + 0,0681 х2. Висота прикріплення нижнього бобу у досліджуючи сортів знаходилась у межах норми згідно з вимогами придатності до механізованого збирання. Найвища висота прикріплення нижнього бобу у стандарті – 16 см (Шахиня) та на 1 см нижче у сорту Сюїта (15 см). За кількістю бобів та масою одного бобу з рослини кращим виявився сорт Сюїта – 21 шт. і 4,07 г відповідно. Ширина (0,8–0,85 см) й довжина (10,0–11,3 см) одного боба в межах норми вимог переробних підприємств. Отримано урожайність лопатки: за одноразового збору на рівні 12,6–14,3 т/га, за дворазового збору – 24,5–27,2 т/га та за триразового – 29,4–34,2 т/га залежно від сорту. Встановлено, що на урожайність лопатки мали вплив кількість бобів на рослині (r = 0,971), висота прикріплення нижнього бобу (r = 0,991), ширина бобу (r = 0,918), маса одного бобу (r = 0,711) і довжина бобу (r = 0,690). Економічну ефективність вирощування квасолі овочевої на лопатку за багаторазового збирання підтверджено високими показниками рівня рентабельності – 145–151 % (одноразовий збір), 97–110 % (дворазовий), 105–108 % (триразовий). Висновок. За результатами досліджень можна зробити висновок, що в умовах східного Лісостепу України вирощування квасолі овочевої є перспективним, про що свідчать показники розрахунків економічної ефективності. А застосування дво- або триразового збирання лопатки квасолі, дозволяєбільш раціонально використовувати біологічні особливості сорту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Vitanov, O. D., T. M. Harbovska, S. O. Shcherbyna, L. M. Uriupina, Yu D. Zelendin та N. V. Chefonova. "БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОРТІВ КВАСОЛІ ОВОЧЕВОЇ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇЇ ВИРОЩУВАННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 47–54. http://dx.doi.org/10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-47-54.

Повний текст джерела

Анотація:

Квасоля овочева (Phaseolus vulgaris L.) – цінна бобова культура. Мета роботи встановити особливості росту і розвитку рослин сортів квасолі овочевої та визначити економічну ефективність багаторазового збирання лопатки в умовах східного Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, статистичний. Результати. Проведено оцінку сортів квасолі овочевої за тривалістю окремих фенологічних фаз росту і розвитку рослин, формування площі листків, чистої продуктивності фотосинтезу. Встановлено залежність між урожайністю лопатки і показниками фотосинтетичної діяльності посівів: у = 10,4715 - 0,1382 х1 + 1,935 х2. Проведено дослідження симбіозу рослин квасолі за спонтанної інокуляції природними штамами бульбочкових бактерій. Кількість кореневих бульбочок залежно від сорту коливалась в межах 11,3-13,7 шт. (V = 20,0 %) з масою від 86,1 до 102,1 мг (V = 8,7 %). Відміченo залежність між урожайністю лопатки та кількістю і масою бульбочок, що описується рівнянням регресії: у = 6,5451 + 0,08712 х1 + 0,0681 х2. Висота прикріплення нижнього бобу у досліджуючи сортів знаходилась у межах норми згідно з вимогами придатності до механізованого збирання. Найвища висота прикріплення нижнього бобу у стандарті – 16 см (Шахиня) та на 1 см нижче у сорту Сюїта (15 см). За кількістю бобів та масою одного бобу з рослини кращим виявився сорт Сюїта – 21 шт. і 4,07 г відповідно. Ширина (0,8–0,85 см) й довжина (10,0–11,3 см) одного боба в межах норми вимог переробних підприємств. Отримано урожайність лопатки: за одноразового збору на рівні 12,6–14,3 т/га, за дворазового збору – 24,5–27,2 т/га та за триразового – 29,4–34,2 т/га залежно від сорту. Встановлено, що на урожайність лопатки мали вплив кількість бобів на рослині (r = 0,971), висота прикріплення нижнього бобу (r = 0,991), ширина бобу (r = 0,918), маса одного бобу (r = 0,711) і довжина бобу (r = 0,690). Економічну ефективність вирощування квасолі овочевої на лопатку за багаторазового збирання підтверджено високими показниками рівня рентабельності – 145–151 % (одноразовий збір), 97–110 % (дворазовий), 105–108 % (триразовий). Висновок. За результатами досліджень можна зробити висновок, що в умовах східного Лісостепу України вирощування квасолі овочевої є перспективним, про що свідчать показники розрахунків економічної ефективності. А застосування дво- або триразового збирання лопатки квасолі, дозволяєбільш раціонально використовувати біологічні особливості сорту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Кулик, Г. А., В. П. Резніченко, Н. М. Трикіна та В. О. Малаховська. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У ЦЕНТРАЛЬНІЙ УКРАЇНІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 43–49. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.05.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто питання ефективності застосування регуляторів росту рослин при виро-щуванні цукрових буряків. Регулятори росту в сучасному сільськогосподарському виробництві є складовою частиною технологій вирощування цукрових буряків. Створення сучасних регуляторів ро-сту і результати наукових досліджень слугують підставою по-новому використати ці препарати в аграрному виробництві. Існують технології використання цих препаратів як для передпосівної обро-бки насіння, так і для обприскування вегетуючих рослин у різні фази вегетації. Рістрегулюючі речо-вини активізують фізіологічні процеси розвитку цукрових буряків, забезпечують реалізацію генетич-ного потенціалу культури, сприяють зниженню залежності вегетативного процесу від абіотичних факторів навколишнього природнього середовища (в результаті оптимізації умов вирощування спо-стерігається підвищення урожайності та цукристості коренеплодів). При проведенні досліджень використовували регулятори росту як для передпосівної обробки насіння, так і комплексно з оброб-кою вегетуючих рослин. При обробці насіння цукрових буряків встановлено, що регулятори росту сприяли підвищенню польової схожості та більш інтенсивному наростанню маси рослин на почат-кових фазах росту і розвитку культури. За даними динаміки наростання маси коренеплодів цукрових буряків протягом вегетації зафіксовано, що застосування регуляторів росту рослин сприяло збіль-шенню цього показника. Однак у разі застосуванні регуляторів росту Стимпо та Регоплант як для обробки насіння, так і для обприскування вегетуючих рослин цукрових буряків спостерігається най-вищий показник. Продуктивність цукрових буряків залежить від багатьох факторів і зокрема від застосування регуляторів росту рослин. Результати проведених досліджень свідчать про те, що застосування рістрегулюючих речовин при вирощуванні цукрових буряків є одним з найбільш ефек-тивних агрозаходів для підвищення продуктивності культури. З’ясовано, що у разі комплексного за-стосування таких регуляторів росту, як Стимпо та Регоплант отримані суттєво вищі показники врожайності і цукристості коренеплодів та збору цукру з одиниці площі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Пушкарьова, Н. О., А. Ю. Кваско, А. Ю. Бузіашвілі, О. А. Кравець, Т. В. Чугункова, Я. Б. Блюм та А. І. Ємець. "Вплив авермектинвмісних препаратів на стійкість пшениці до посухи". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 1 (30 березня 2022): 107–14. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2022.01.107.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено вплив поліфункціональних авермектинвмісних препаратів на стійкість рослин пшениці до посухи. Для цього визначали ефективність впливу Аверкому та Аверкому Нова на ріст і розвиток рослин трьох сортів пшениці української селекції (Елегія Миронівська, Оксамит Миронівський і Злата) під час їх виро щування в умовах дефіциту вологи, зокрема на живильному середовищі, що містило 10 % ПЕГ 6000. Впер ше встановлено, що у разі вирощування пшениці за умов посухи Аверком та Аверком Нова: 1) позитивно впливають на ріст пагонів у всіх досліджуваних сортів, 2) індукують ріст коренів рослин у фазі проростання насіння протягом перших чотирьох діб, найбільш виражено це відбувається у сорту Елегія Миронівська на 14-ту добу під дією Аверкому Нова; 3) спричиняють істотне збільшення сирої маси рослин сорту Злата на 14-ту добу вирощування. Отже, отримані дані свідчать про протекторну дію авермектинвмісних препаратів на рослини пшениці, які вирощували за стресових умов, зокрема змодельованого дефіциту вологи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Popovych, H. B., N. P. Sadovska та A. F. Hamor. "ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ КУЛЬТИВУВАННЯ НОВИХ ГАРБУЗОВИХ КУЛЬТУР У НИЗИННІЙ ЗОНІ ЗАКАРПАТТЯ ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ВИРОЩУВАННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 70 (28 січня 2022): 53–65. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-53-65.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи полягала у вивченні впливу окремих елементів технології вирощування малопоширених гарбузових культур момордики й ківано на їх вегетацію та урожайність у ґрунтово-кліматичних умовах низинної зони Закарпаття. Методи. Фенологічні спостереження, біометричні вимірювання, статистичні методи. Результати. Встановлено, що більш скоростиглими з довшим періодом плодоношення, а, відповідно, – і довшим періодом вегетації були рослини момордики, вирощені з використанням у якості добрив відходів виробництва кавового напою. Так, у фазу цвітіння рослини досліду вступали на 7 діб раніше, у плодоношення – на 5 діб. Варіанти різнилися за висотою рослин: 2,85 м при застосуванні відходів кави проти 2,17 м у контролі. Середня маса плода у фазі технічної стиглості становила 218 г у варіанті з використанням кави та 127 г у контролі; середня довжина плода – 24,1 і 14,5 см; число сформованих рослиною плодів збільшувалося на 3 шт. порівно з контролем; у одному плоді у контролі формувалося на 11 насінин менше. У середньому з однієї рослини при застосуванні відходів кави отримали майже у 2,2 разу більше врожаю, ніж у контролі. Фенологічні спостереження за рослинами ківано дозволили встановити відчутну різницю (6 діб) тільки у тривалості міжфазного періоду «початок галуження – початок цвітіння» за використання стимулятора росту гумату натрію. Різниця у тривалості інших міжфазних періодів коливалася в межах 1 –3 діб. На початкових етапах росту у ІІІ декаді червня рослини досліду переважали над контролем за кількістю листків однієї рослини, площа асиміляційної поверхні рослин досліду – на 20%, а висота стебла – на 4%. На початку І декади серпня в обох варіантах розпочалося формування плодів. Середня маса одного плоду в досліді становила 232,6 г, діаметр коливався від 6,9 до 13,3 см, довжина – 8,7–15,7 см. У контрольних рослин маса плоду в середньому сягала 173,1 г, діаметр знаходився в межах 6,3–9,2 см, довжина – 7,2–13,7 см. Кількість плодів на одній рослині досліду на 15% переважала контроль, їх маса – на 34%. Загальна врожайність ківано досягла 4,7 кг/м2 у рослин досліду, що в 1,6 разу більше контролю (3,0 кг/м2). Висновки. Проведені дослідження свідчать про ефективність застосування при вирощуванні момордики в якості удобрення кавових відходів та позитивний вплив передпосівної обробки насіння ківано гуматом натрію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Ulianych, O. I., Z. I. Kovtunyuk, N. V. Vorobiova, I. A. Didenko та V. V. Yatsenko. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ РОЗСАДИ СЕЛЕРИ ЧЕРЕШКОВОЇ ЗА ЗАСТОСУВАННЯ ГІДРОГЕЛЮ". Vegetable and Melon Growing, № 65 (30 липня 2019): 50–57. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-50-57.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчити вплив різних форм гідрогелю на ріст, розвиток розсадних рослин, а також на якість черешків та загальну врожайність селери черешкової у відкритому ґрунті; встановити найбільш оптимальні умови для росту та розвитку розсади селери черешкової; визначити морфологічні та біологічні ознаки продуктових органів селери черешкової, які визначають її товарну якість; встановити сумарну продуктивність селери черешкової залежно від способу вирощування розсади; підбір оптимальних форм гідрогелю для вирощування розсади селери черешкової. Методи. Польові, лабораторно-польові, статистичні. Результати. Уперше в умовах Правобережного Лісостепу України було проведено дослідження з визначення впливу застосування гідрогелю під час вирощування розсади селери черешкової. Виявлено, що використання різних форм гідрогелю позитивно впливає на ріст, розвиток, швидкість проходження основних фенологічних фаз, загальну та товарну врожайність селери черешкової. Висновки. Доведено, що варіанти з використанням усіх форм гідрогелю мали кращі показники висоти (+0,2–6,0 см до контролю), товщини кореневої шийки (+2,0–3,8 мм до контролю) та маси надземної частини (+0,5–1,6 г до контролю), ніж контрольний варіант без використання гідрогелю. Установлено, що застосування гідрогелю під час вирощування селери черешкової позитивно впливає на біометричні показники рослини та рівень її врожайності. Так, використання гідрогелю у формі гелю в сорту Аніта допомогло отримати 23,7 т/га якісної товарної продукції, а це додатково 6,9 т/га до контролю. Урожайність рослин селери сорту Аніта була більшою у варіантах із застосуванням гелю (23,7 т/га) та таблеток (21,9 т/га), що на 6,9 та 5,1 т/га більше за контрольний варіант, а нижчою у варіанті без внесення гідрогелю – 17,5 т/га. Крім того, показник рівня врожайності має сильну пряму кореляційну залежність з довжиною та товщиною черешка, загальною та товарною масою. Виявлено, що використання гідрогелю є економічно ефективним та рентабельним. Кращою рентабельністю можна відмітити варіант із використанням гелю у сорту Аніта – 55,3 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Kuts, O. V., O. I. Onishchenko, I. I. Semenenko, E. M. Ilyinova, I. M. Panova, L. V. Pilipenko, O. O. Chayuk, K. M. Konovalenko, A. V. Yakovchenko та V. V. Kokoyko. "ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ В ОВОЧІВНИЦТВІ". Vegetable and Melon Growing, № 68 (14 січня 2021): 63–75. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-68-63-75.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити ефективність використання різних регуляторів росту в технологічних cхемах вирощування овочевих рослин (помідор, перець солодкий, огірок, гарбуз великоплідний та мускатний, часник, цибуля ріпчаста, морква, капуста білоголова). Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Наведено результати ефективності природних та синтетичних регуляторів росту в овочівництві за їх впливом напосівні якості насіння, біометричні параметри рослин, продуктивність та урожайність, біохімічний склад продукції, розвиток основних хвороб. Висновки. За обробки насіння регуляторами росту повинен бути індивідуальний підхід для кожної культури; для кожної культури слід підбирати оптимальний спосіб обробки (намочування, протруєння) та дозування. Для покращення посівних якостей культур, що розмножуються вегетативно (повітряні цибулини часнику) більш ефективним є використання регуляторів росту у поєднанні з комплексом мікроелементів (Ikar Bigo Leaves Spring з нормою 1,0 л/т). Ефективність і навіть спрямованість дії регуляторів росту часто залежить від виду, підвиду та сорту рослин. Використання препаратів з комплексом фітогормонів цитокінінової та ауксинової природи забезпечує збільшення урожайності гарбуза великоплідного на 2,4–8,2 т/га, зменшення урожайності гарбуза мускатного – на 2,0–7,7 т/га. Регулятори росту зумовлюють зниження вмісту в плодах гарбуза ряду біохімічних компонентів (суха речовина, загальний цукор, аскорбінова кислота та каротин). Використання регуляторів росту більш ефективна на ранніх етапах розвитку рослин. Використання препарату Пасліній за цвітіння п’ятої та шостої китиць помідору не забезпечує суттєвого зростання урожайності відносно контролі, тоді як внесення препарату з різним дозуванням за цвітіння першої та другої китиці зумовлює збільшення продуктивності рослин на 14,5–16,1 %. Регулятори росту рослин виступають як індуктори стійкості до основних хвороб, але з невисоким рівнем біологічної ефективності (42–56% для кореневих гнилей та 26–38% для несправжньої борошнистої роси огірка). Регулятори росту Гіберелінова кислота (1 мг/л), Янтарна кислота (5 мг/л) та препарат Д–2СЛ (0,5 мл/л) забезпечують зростання насіннєвої продуктивності перцю солодкого на 1,5–4,1 г/рослину або 11,1–30,4 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Kuts, O. V., T. V. Ivchenko, O. I. Onishchenko, I. I. Semenenko, L. I. Kolesnik, O. O. Chayuk, O. S. Lyalyuk, L. V. Pilipenko, A. O. Marusyak та M. E. Valieva. "ЕФЕКТИВНІСТЬ СТИМУЛЯЦІЇ РОСТУ ОВОЧЕВИХ РОСЛИН В ЮВЕНІЛЬНИЙ ПЕРІОД". Vegetable and Melon Growing, № 69 (23 липня 2021): 89–98. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-89-98.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити ефективність різних способів підготовки насіння та розсади основних овочевих рослин (помідор, перець солодкий, баклажан, огірок, спаржа, капуста білоголова). Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Наведено результати ефективності використання природних та синтетичних регуляторів росту за їх використання на овочевих рослинах в ювінельний період за їх впливом на посівні якості насіння та урожайність. Представлено ефективність використання різних препаратів стимулюючої дії для обробки насіння помідору та огірку за вирощування в плівкових теплицях, спаржі та артишоку за отримання касетної розсади, а також обробки розсади на ранніх етапах. Порівняно вплив на стимуляцію насіння та розсади овочевих рослин регуляторів росту різної природи та комплексних добрив. Доведена ефективність використання для стимуляції ростових процесів мікробного препарату Азотофіт-р та органо-мінерального добрива HelpRost укорінювач. Висновки. За обробки насіння гібридів помідору та огірку препаратом Вимпел максі з концентрацією розчину 0,4–2,0 % зазначається зростання енергії проростання, схожості насіння, довжини корінця та підвищення урожайності помідору на 18,2–21,1%, огірка – на 15,2–20,0 %. Для покращення посівних якостей насіння гібридів спаржі ефективним є намочування насіння сумішшю янтарної кислоти (3 мл/л) та мікросолей МС, що зумовлює підвищення енергії проростання на 10,3 %, схожість – на 3,4 %. Для покращення посівних якостей насіння артишоку ефективним є гідротермічна обробка насіння або використання обробки насіння мікробним препаратом Азотофіт-р (30 мл/кг). За вирощування розсади перцю солодкого та баклажану ефективним є проведення прикореневого підживлення біопрепаратом Азотофіт-р або органо-мінеральним добривом HelpRost укорінювач з нормою 3,5 мл/л води. Обробка розсади капусти білоголової в фазу 2-3 справжніх листків регуляторами росту Вимпел 2 (500 мл/га) та Пасліній ОК (50-200 мл/га) забезпечує покращення росту рослин та підвищення урожайності на 13,0–24,7 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Шовкова, О. В., та Є. В. Коротич. "ЕФЕКТИВНІСТЬ МІКРОДОБРИВ ДЛЯ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ НАСІННЯ СОЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 98–102. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У сучасних умовах розвитку аграрного виробництва України соя має важливе значення як цінна зернобобова культура. Щороку у виробництво впроваджуються нові сорти сої та виникає необхідність удосконалення існуючих елементів технології вирощування культури. Збалансоване застосування макро- і мікроелементів не лише оптимізує загальний баланс живлення рослин, підвищує ефективність добрив, покращує стресостійкість, резистентність до біотичних чинників, але і значно підвищує урожайність та якість отриманої продукції. Мета дослідження полягала у виявленні впливу передпосівної обробки насіння хелатними мікродобривами на продуктивність ранньостиглих сортів сої в умовах лівобережної частини Лісостепу України. Завданням дослідження передбачено: визначити вплив різних мікродобрив на хелатній основі на показники структури врожайності насіння сої; виявити особливості впливу мікродобрив на урожайність сортів сої ранньостиглої групи. Упродовж періоду проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати досліджень свідчать, що застосування мікродобрив у технології вирощування сої шляхом передпосівної обробки насіння позитивно впливає на формування компонентів структури врожаю у дослідних рослин. Висота прикріплення бобів нижнього ярусу в різних сортів сої ранньостиглої групи залежно від застосування мікродобрив коливалася від 13,2 до 15,9 см. Найбільша кількість бобів на одній рослині та маса 1000 насінин формувалася на ділянках з передпосівною обробкою насіння Актив Корн Бобові – 15,9–16,7 штук та 167,3–190,5 г відповідно. Застосування мікродобрива ВУКСАЛ КоМо Active забезпечило приріст урожайності залежно від сортового складу 0,22–0,28 т/га. Мікродобриво Нано-мінераліс було більш ефективнішим, приріст урожаю становив 0,47–0,56 т/га. Максимальну продуктивність формувала соя у разі використання добрива з хелатованими мікроелементами Актив Корн Бобові для передпосівної обробки насіння: у сорту Мілленіум – 3,43 т/га, у сорту Амадеус – 2,87 т/га, у сорту Райдуга – 3,25 т/га, у сорту Голубка – 3,57 т/га.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Скрипченко, Н. В., О. І. Дзюба та Н. Є. Горбенко. "Оцінювання ґрунтовтоми за умов тривалого культивування деревних плодових ліан". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 3 (4 червня 2020): 36–40. http://dx.doi.org/10.36930/40300306.

Повний текст джерела

Анотація:

Успішне введення в культуру і створення промислових насаджень малопоширених плодових рослин пов'язано з вивченням їх алелопатичних властивостей, які впливають на сумісність видів у змішаних посадках і ефективність вирощування рослин у монокультурі. Особливе значення має вивчення питання ґрунтовтоми у плодових садах, оскільки рослини, зростаючи впродовж багатьох років на одному місці, виділяють в навколишнє середовище речовини різного біохімічного складу, які відіграють надзвичайно важливу роль у функціонуванні фітоценозів. Досліджено явище ґрунтовтоми під час вирощування малопоширених плодових ліан Actinidia arguta (Siebold & Zucc.) Planch. ex Miq., Schisandra chinensis (Turcz.) Baill. та Vitis labrusca L. Алелопатичну активність ризосферного ґрунту вивчали методом прямого біотестування, як тест-об'єкт використовували проростки пшениці (Triticum aestivum L.). Унаслідок здійснених досліджень встановлено високу токсичність ризосферного ґрунту під рослинами V. labrusca та S. chinensis, які беззмінно зростали на одному місці понад півстоліття. Виявлено істотно нижчу фітотоксичність ґрунту у варіантах зростання рослин A. arguta упродовж 15 років після 35 років вирощування V. labrusca та S. chinensis. Довжина стебла і кореня тест-об'єктів у ґрунті з-під актинідії після винограду була на 31 % більшою порівняно з контролем і відповідно на 56 та 71 % більшою порівняно з варіантом монокультури V. labrusca. У ґрунті з-під актинідії, яка зростала після S. chinensis, також відзначено стимулювання росту тест-об'єктів: стебла – на 11 % та коренів – на 8 % відносно контролю. Ці показники відповідно на 47 і 27 % вищі порівняно з варіантом монокультури S. chinensis. Це свідчить про те, що алелохімікати актинідії позитивно впливають на алелопатичні властивості ґрунту та зменшують його фітотоксичність. У ґрунті з-під рослин A. arguta, які зростали у монокультурі, виявлено значну стимуляцію росту стебла і кореня тест-об'єктів, що становила відповідно 35 і 40 % порівняно з контролем. Це вказує на те, що продукти життєдіяльності рослин актинідії, накопичені в ґрунті, не виявляють фітотоксичного впливу на тестові рослини і не спричиняють ґрунтовтоми за умов тривалого зростання на одному місці. Виявлена видоспецифічна особливість рослин A. arguta вказує на можливість їх використання у плодових садах для фіторемедіації ґрунтів шляхом зниження їх фітотоксичності. Отримані результати досліджень можуть бути використані для оптимізації технології вирощування деревних плодових ліан та під час опрацювання чергування культур у садозмінах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Ковальов, М. М. "Енергетична ефективність використання Тладіанти сумнівної як підщепи у процесі вирощування огірка Козіма F1 у гідропонних купольних теплицях". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 79–83. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Пріоритетним напрямом на сучасному етапі розвитку овочівництва є отримання високоякісної, екологічно безпечної продукції в комплексі з розробленням і впро- вадженням нових агротехнічних прийомів вирощування. Перспективними є ті, які можуть суттєво розширити асортимент вирощуваних культур, кінцевою метою яких є урізноманітнення харчування населення. Натепер пер- спективний пошук нових високоефективних і екологічно безпечних технологій вирощування овочевих рослин, великого значення набувають біологічні методи впливу на рослинний організм. Одним із таких методів є засто- сування щеплення. Мета досліду – визначити енер- гетичну ефективність вирощування огірка на підщепі Тладіанти сумнівної гідропонним способом у купольних теплицях. Методи. Досліди проводили в умовах геоку- польних плівкових теплиць у зимово-весняній сівозміні. Результати. За результатами досліджень в умовах гео- купольних плівкових теплиць обґрунтовано можливість використання Тладіанти сумнівної як підщепи під час вирощування гібрида огірка на різних типах субстратів із використанням проточних гідропонних систем. У резуль- таті досліджень встановлено, що без використання під- щепи найкращі економічні показники зафіксовано в разі використання як субстрату ЕМ компосту та кокосового волокна. Одержано прибуток – 380,3 грн/м2, рівень рен- табельності – 238,2%; собівартість продукції – 59,1 грн/ кг, урожайність – 2,7 кг/м2. На тлі використання підщепи найкращі економічні показники (прибуток – 433,7 грн/м2; рівень рентабель- ності – 260,8%; собівартість продукції – 55,4 грн/кг, уро- жайність – 3,0 кг/м2) одержано в разі використання як субстрату агроперліту. Вирощування на інших субстра- тах призводило до зниження врожайності й економіч- ної ефективності виробництва. За виходом з 1 гектара у варіантах без використання підщепи за всіма показ- никами найкращим варіантом є субстрати ЕМ компосту та кокосового волокна, коефіцієнт їхньої енергетичної ефективності – 2,88, енергетичний коефіцієнт – 1,95. Дещо вищі ці коефіцієнти з використанням підщепи та субстрату з агроперліту – 3,13 та 2,12 відповідно. Висновки. Максимальну загальну врожайність плодів огірка, у середньому за досліджуваний період, на рівні 16,3 кг/м2 отримали з рослин, вирощених на субстраті з агроперліту з використанням підщепи Тладіанти сум- нівної, що перевищувало контроль 13,5 кг/м2 на 18,2%. У середньому за роки досліджень на врожайність огірка гібрида Козіма F1 помітно вплинули склад субстрату та використання підщепи Тладіанти сумнівної, оскільки параметри кліматозабезпечення були однотипними для всіх варіантів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Астахова, Я. В., І. І. Гасанова та А. О. Кулик. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ ТА УДОБРЕННЯ В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 91–97. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено результати трирічних досліджень щодо впливу строків сівби та мінерального живлення на урожайність і економічну ефективність вирощування сортів пшениці м’якої озимої Ластівка одеська та Голубка одеська і твердої Бурштин по чорному пару та після ячменю ярого в Північному Степу. Пшеницю озиму висівали у три строки – 7, 22 вересня та 7 жовтня. Варіанти удобрення: 1 – без внесення добрив (контроль); 2 – передпосівне внесення добрив (по чорному пару – N30P60K30, після ячменю ярого – N60P60K30); 3 – система удобрення (на фоні передпосівного внесення мінеральних добрив: по чорному пару підживлення N30 локально наприкінці фази кущіння рослин, після ячменю ярого – N30 ранньою весною по мерзлоталому ґрунту (МТҐ) + N30 локально). На основі проведених досліджень встановлено, що найвищі врожайність та чистий дохід при вирощуванні всіх сортів пшениці озимої як по чорному пару, так і після ячменю ярого забезпечується застосуванням системи удобрення посівів, що передбачає передпосівне внесення повного добрива та весняні азотні підживлення. Внесення мінеральних добрив після обох попередників сприяло підвищенню урожайності і поліпшенню класу зерна у пшениці м’якої озимої до другого-третього, а у разі вирощування пшениці твердої озимої – в окремих випадках і до першого класу. Мінімальні значення економічної ефективності у всіх сортів пшениці озимої у дослідах отримано у варіантах без добрив. Вища економічна ефективність вирощування пшениці озимої після обох попередників у сортів Ластівка одеська та Бурштин була отримана за умови сівби в оптимальний строк (22 вересня), а у сорту Голубка одеська – в допустимо ранній (7 вересня) та оптимальний строк (22 вересня). Після ячменю ярого найвищу ефективність вирощування забезпечував сорт Голубка одеська, який на удобрених ділянках формував зерно третього класу якості при урожайності 4,81–6,05 т/га та рентабельності виробництва 121–145 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Lymar, A. O., та O. O. Kholodnyak. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ КАВУНА СТОЛОВОГО В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ". Vegetable and Melon Growing, № 69 (23 липня 2021): 99–109. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-99-109.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Оцінити ефективність стимуляторів при вирощуванні кавуна на півдні України. Методи. Польовий – визначення врожаю, біометричні обліки та вимірювання; лабораторний – аналіз якості плодів, вміст елементів мінерального живлення у ґрунті; економічно-математичний – оцінка економічної та біоенергетичної ефективності досліджуваних елементів та технології в цілому; математично-статистичний. Результати. Встановлено, що максимальне значення кореневої маси – 337,75 г/росл. було зафіксовано при спільному вирощуванні «Ecoline універсальне насіння, запуск і ріст». Основна маса кореневої системи кавуна (близько 90%) розміщена в горизонті від 11 до 40 см. Максимальний вплив на фотосинтетичний потенціал мали норми мінеральних добрив. Максимальні значення в середньому за експериментом – 183,65 тис. м2 × день/га типові для норми добрив на урожайність 30 т/га. Проаналізовано сформовану площу листової поверхні залежно від елементів адаптивної технології вирощування кавуна, зроблено висновок, що максимальних значень вона досягає на початку достигання плодів. Залежно від варіантів вона склала – 3,0–5,1 тис. м2/га. Найвищий урожай плодів кавуна (25,98 т/га) сформувався за умови виконання наступних агротехнічних прийомів: посів сорту Чарівник з внесенням добрив на урожай 30 т/га при взаємодії обробки насіння препаратом «Ecoline Універсал Семена» при позакореневій обробці рослин «Ecoline Універсал Старт» та «Ecoline Універсал Рост». Отримано динаміку врожайності кавуна в залежності від гідротермічного коефіцієнту та виражено її у вигляді рівняння. Висновки. Застосування всіх стимуляторів збільшило чисту продуктивність фотосинтезу, що в підсумку збільшило врожайність кавуна. Найефективнішим було використання наступних агротехнічних прийомів: посів сорту Чарівник із внесенням добрив на урожай 30 т / га при взаємодії обробки насіння препаратом «Ecoline Універсал Семена» при позакореневій обробці рослин «Ecoline Універсал Старт» та «Ecoline Універсал Рост».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Піньковський, Г. В., та С. П. Танчик. "ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ УДОСКОНАЛЕНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКА У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 39–44. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.04.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено результати наукових досліджень з економічної та енергетичної ефективно-сті удосконалених елементів технології вирощування соняшника у Правобережному Степу України.У результаті досліджень доведено, що ранні строки сівби зумовлюють вищий рівень рентабельностіпорівняно з пізніми. Також встановлено, що виробничі витрати під час першого строку сівби колива-лися в межах 8677‒9835 грн/га, під час другого – 8793‒9951 грн/га і під час третього зростали до8909‒10067 грн/га через проведення додатково передпосівної культивації у другий строк і двох – утретій. Зважаючи на економічні показники, ефективним є вирощування гібридів LG 54.85, LG 55.82 уперший строк сівби за умови температури ґрунту 5‒6 0С. Гібриди соняшника Форвард, LG 56.32 най-вищі економічні показники забезпечують у третій строк сівби, якщо температура ґрунту 9‒10 0С. Се-ред гібридів найбільш економічно доцільно вирощувати LG 55.82 при сівбі з температурою ґрунту5‒6 0С. Чистий прибуток на цьому варіанті становив 22043 грн/га, рівень рентабельності – 224,1 %.Коефіцієнт енергетичної ефективності виявився найвищим під час першого строку сівби у гібридаLG 55.82 і становив 4,44. Значною мірою економічна та енергетична ефективність залежить відморфологічних особливостей гібридів, густоти стояння рослин, строків сівби та технології вирощу-вання. Визначено, що вирощування гібридів Форвард, LG 56.32, LG 54.85, LG 55.82 економічно і енер-гетично доцільно при густоті стояння рослин 60 тис./га. Високі вимоги соняшнику до ресурсів сере-довища не виключають ранні строки сівби, а навпаки, підтверджують актуальність дослідженьщодо їх ефективності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Безпалько, В., та Л. Жукова. "Екологічна безпека сучасних систем захисту рослин". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(18) (12 лютого 2021): 133–38. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).133-138.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті проаналізовано існуючі різноманітні засоби захисту рослин для регулювання чисельності шкодочинних організмів. Вони є невід’ємним прийомом сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Для прийняття оптимального рішення по застосуванню будь - якого методу захисту рослин необхідно розглядати агроекосистему в цілому. За останні два десятиліття суттєві зміни погодних умов, розподіл їх по сезонам року, вплинули не тільки на якість і екологічну чистоту продукції, але і на збереження ресурсів при агроекологічних підходах ведення сільського господарства. Наведено переваги та недоліки застосування хімічного захисту рослин, який на сьогодні домінує в системі захисту рослин. Розкрито потенціал біологічного методу захисту рослин, який є альтернативою хімічному при вирощуванні сільськогосподарських культур.Останнім часом цьому методу приділяють усе більшу увагу в зв’язку з тим, що широке застосування хімічного методу становить небезпеку для здоров’я людей і порушує екологічні процеси в природі, згубно впливає на корисну мікрофлору. Урахування екологічної шкоди, економічної доцільності та екологічної безпеки заходів хімічного захисту має бути обов’язковою. Технічна, господарська та економічна ефективність застосування пестицидів дають можливість оцінити результати захисту рослин. Екологічні проблеми, що виникають при застосуванні пестицидів спонукають до пошуку нових методів регулювання чисельності шкідливих організмів. Нова концепція інтегрованого захисту рослин – це управління динамікою популяцій шкідливих і корисних організмів на основі фітосанітарних прогнозів різної завчасності та цілеспрямованого застосування сучасних методів і засобів захисту рослин з урахуванням охорони навколишнього середовища та використання економічних порогів шкодочинності. Основним принципом природокористування має бути еколого-економічний принцип.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Писаренко, П. В., В. Л. Матюха, П. П. Писаренко та Я. В. Антоненко. "ЕФЕКТИВНІСТЬ БАКОВИХ СУМІШЕЙ ПЕСТИЦИДІВ ПРОТИ ШКІДНИКІВ ТА ХВОРОБ У ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 80–89. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Однією із причин зниження врожаю зерна пшениці озимої паралельно із забур’яненістю є поши-реність та розвиток хвороб і шкідників при її вирощуванні. На процеси посилення або послаблення стійкості пшениці озимої до пошкодження шкідниками і ураження хворобами в сучасному землероб-стві степової зони має значний вплив загальний рівень культури землеробства та інтегрованої сис-теми захисту рослин, одним зі складників якої є сучасні засоби захисту рослин. Обмеження поши-рення хвороб і шкідників за допомогою засобів захисту рослин – це важливий агрозахід, результати-вність якого залежить від правильного вибору інсектицидів і фунгіцидів з досить широкого асорти-менту препаратів та дотриманням нормативних регламентів їх застосування для максимального впливу на шкідливі об’єкти, не забруднюючи при цьому навколишнє середовище. Рівень ушкодженос-ті всіма видами шкідників та ураження хворобами пшениці озимої був загалом на низькому рівні та в 15–20 разів нижчим за економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) по всіх шкідливих об’єктах, тоді як ЕПШ для шведської мухи (Oscinella) становить 10–15 личинок на м², хлібної жужелиці (Zabrus tenebrioides) до 2–3 шт/м², а клопа шкідливої черепашки (Eurygaster integriceps Put.) – 5–6 шт./м². ЕПШ ураження септоріозом (Septoria tritici Rob. et Desm.) становить 5 % ураженої площі посівів пшениці, борошнистої роси (Erysiphe graminis (DC)) – 10–15 %, фузаріозу (Fusarium graminearum Schwabe, Fusarium culmorum) також 10–15 % уражених рослин тощо. Максимальну ефективність у боротьбі з хворобами рослин пшениці озимої забезпечують бакові суміші препаратів фунгіциду Фалькону – 0,6 л/га з гербіцидами та фунгіциду Титулу Дуо – 0,2 л/га з гербіцидами, що призводило до практично повного знешкодження (100 %) різних хвороб. Поєднання фунгіцидів Фалькон – 0,6 л/га та Титул Дуо – 0,2 л/га з гербіцидами Монітор (20 г/га) та Примадона (0,8 л/га) покращувало ефектив-ність фунгіцидів. Адже чисті посіви від бур’янів мають вищу стійкість до хвороб через кращу аера-цію стеблостою, нижчу тут вологість повітря, а, як наслідок, гірші умови для розвитку хвороб. Максимально високі показники ефективності в боротьбі зі шкідниками забезпечує інсектоакаріцид Кінфос – 0,35 л/га у поєднанні з гербіцидом нового покоління Примадона (0,8 л/га), що забезпечує практично 100 % знищення шкідників. Порівняння даних контрольного варіанту без засобів захисту рослин із внесенням інсектоакарицидних та фунгіцидних бакових сумішей з гербіцидами засвідчує про повну необхідність використання зазначених інсектицидів у боротьбі зі шкідниками та хворобами в посівах пшениці озимої.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Вожегова, Р. А., І. М. Біляєва, С. В. Коквіхін, П. В. Лиховид та Х. І. Бойценюк. "Урожайність артишоку (Cynara cardunculus L. var. scolymus (L.) Fiori) залежно від густоти рослин". Аграрні інновації, № 8 (5 листопада 2021): 18–22. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.2.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – вивчення й аналіз світового досвіду вирощування артишоку за різної густоти рослин культури і впливу останньої на продуктивність, а також побудова математичної поліноміальної моделі продук- тивності культури залежно від її загущення. Методи дослідження: синтетико-аналітичний метод для узагальнення дослідних даних, отриманих у різних дослідженнях технології вирощування арти- шоку; математичний аналіз методом поліноміальної регресії (поліном другого ступеня) для побудови моделі продуктивності культури залежно від загущення її посі- вів; графічна апроксимація моделі шляхом побудови графіку поліному другого ступеня та побудови параболи продуктивності культури. Результати. Розроблена поліноміальна модель продуктивності артишоку залежно від густоти виду «Урожай=4,8872+0,0017×Густота–3,0162× ×10-8×Густота2» забезпечує достатню прогностичну ефективність (величина середньої абсолютної похибки моделі у відсотках MAPE – 24,59%) та якість підгону. Аналіз результатів математичного моделювання доз- воляє підкреслити необхідність вивчення агротехно- логії артишоку за густоти рослин від 10 до 35 тис. на га. Найменш перспективною є густота рослин арти- шоку в діапазонах 5-10 та понад 35 тис./га, що супро- воджується зниженням продуктивності культури згідно з апроксимаційною кривою. Висновки. Результати дослідження свідчать про те, що оптимальна густота рослин артишоку залежить від умов вирощування, проте повсюдно простежується чітка тенденція до зростання врожайності культури в умовах загущення. Математичним моделюванням установлено, що модальні величини популяції рослин артишоку на 1 га коливаються у межах 10-15 тис./га, тоді як максимально перспективними з погляду на продук- тивність культури має бути величина густоти від 20 до 35 тис./га залежно від агрокліматичних умов і морфо- біологічних особливостей сорту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Вожегова, Р. А., та С. С. Сорокунський. "Економічна та енергетична ефективність вирощування насіння гороху посівного залежно від сортового складу, інокулянтів та захисту рослин". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 99–104. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.17.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – визначити економічну та енергетичну ефек- тивність вирощування насіння гороху посівного залежно від сортового складу, інокулянтів та захисту рослин у неполивних умовах Південного Степу України. Методи. Польовий, економічний, енергетичний. Результати. Встановлено, що вартість валової продукції при вирощу- ванні насіння гороху посівного зросла до 33,3 тис. грн/ га у сорту Дарунок Степу, а на інших сортах зафіксували її зменшення, в середньому, на 5,1-24,6%. Собівартість виробництва насіння досліджуваної культури максималь- ного рівня набула у сорту Світ – 7,5 тис. грн/т. У варіанті без захисту рослин зафіксували зростання цього показ- ника, а за хімічного захисту він збільшився на 23,4%, а за біологічного – на 19,7%. Умовний чистий прибуток найбільшого рівня сягнув у варіанті з сортом Царевич, де він склав, у середньому, 21,8 тис. грн/га. а у сортів Оплот та Світ він істотно зменшився на 44,3-52,4%. Біологічний захист рослин обумовив зростання рентабельності до 147,2%, а хімічного – до 153,8%. Мінімальне над- ходження енергії з врожаєм насіння гороху посівного було у сортів Оплот (35,6 ГДж/га) та Світ (36,7 ГДж/га). Застосування біологічної системи захисту сприяло істот- ному зростанню даного показник, у середньому, на 61,5%, а за хімічного – на 82,7%. Висновки. Виробничі витрати мали тенденцію до зростання у сортів Отаман, Дарунок Степу та Царевич, а мінімальний показник – 12,8 тис. грн/ га, отримано у варіанті з сортом Оплот. Використання інокулянтів не мало впливу на даний показник. За хіміч- ного захисту одержали максимальний рівень виробни- чих витрат – 13,7 тис. грн/га. Хімічний захист рослин сприяв одержанню найбільшого прибутку (21,1 тис. грн/ га), що більше за контроль на 64,8%. Біологічний захист також був високоефективним і перевищував контроль на 50,8%. Максимальний рівень рентабельності вирощу- вання насіння гороху, в середньому, 163,9 і 153,4% забез- печили сорти Царевич і Дарунок Степу. Використання інокулянтів АКМ і Біогель сприяло зростанню цього показника на 18,6-33,3%. Приріст сягнув максимальних значень, у середньому, 23,8 і 25,8 ГДж/га за вирощування сортів Дарунок Степу та Царевич. Коефіцієнт енергетич- ної ефективності мав максимальних значень 2,18-2,28 за вирощування сортів Дарунок Степу й Царевич.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Пилипченко, А. В., та М. Б. Пісковий. "ЕКОНОМІЧНА ТА ЕКОЛОГО-ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ КОНОПЕЛЬ ПОСІВНИХ ЗА ТЕХНОЛОГІЯМИ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 21–27. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.02.

Повний текст джерела

Анотація:

У виробника будь-якої продукції, зокрема і сільськогосподарської, та безпосередньо конопляної, головною метою є одержання стабільної врожайності культури, доробка і переробка продукції, яка б забезпечувала достатню рентабельність, давала змогу вести розширене відтворення галузі та конкурувати з іншими культурами, а також, не втрачаючи жодного з економічних показників, за-безпечувала екологічність продукції і відновлювала біологічну активність та родючість ґрунту. Зважаючи на досвід країн з розвинутою ринковою економікою, а також власний досвід останніх ро-ків щодо переходу від класичної, чи інтенсивної системи землеробства, до органічних технологій ве-дення сільськогосподарського виробництва, можна констатувати, що для реального розвитку галузі в майбутньому є перспективи, які зумовлені тим, що Україна має певні потенційні можливості та резерви для стабілізації стану й прискореного розвитку коноплярства. Порівняно із класичною тех-нологією вирощування конопель органічна система, з одного боку, знімає стресові ситуації (вплив мінеральних добрив та засобів захисту рослин), а з іншого, призводить до збільшення кількості ку-льтивацій покращує повітряний баланс ґрунту, що сприяє розмноженню та розвитку ґрунтової біо-ти. Дослідження, що проводяться у підприємствах групи компаній «Арніка» м. Глобине Полтавської області започатковані 2015 року. Отримані експериментальні дані дали змогу внести зміни в елеме-нти технології органічного вирощування конопель посівних і таким чином стабілізувати біологічну активність ґрунту, його структуру та відновлювальну здатність. Водночас відбулися суттєві зміни в затратній частині, зокрема економія коштів на придбання засобів захисту рослин та мінеральних добрив, їх внесення та техніки для виконання цих робіт, а також затрати на закупку борін та ку-льтиваторів для органічних технологій, що позитивно впливає на продуктивність конопель посівних при переході технологій вирощування від класичної до органічної системи землеробства. Дослідження показали, що є свої особливості, які ми маємо ще виявити під час подальшої роботи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Маренич, М. М., В. В. Гангур, К. М. Попова, В. В. Ляшенко та Ю. І. Кабак. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ГУМІНОВИХ СТИМУЛЯТОРІВ ЗА УМОВИ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ НАСІННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 70–78. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Гумінові речовини є важливим елементом технології вирощування польових культур, застосовую-чи які можна впливати на ріст і розвиток рослин фактично на всіх етапах органогенезу. Метою до-сліджень було виявити ефективність протруйників, гумінових стимуляторів на процеси проростан-ня насіння, формування ознак продуктивності ячменю ярого і пшениці озимої та перспективи їхньо-го використання у виробництві. У ході проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Статистично встановлений характер взаємозв’язків оз-нак, які вивчали в експерименті, свідчить, що головними параметрами формування продуктивності пшениці озимої є маса зерна з рослини та продуктивне кущіння, а для ячменю ярого – маса 1000 зе-рен. Проте урожайність зернових культур визначається значно складнішою системою, оскільки елементи структури продуктивності культур, зокрема маса 1000 зерен, маса зерна з рослини та кількість продуктивних пагонів прямо впливають на урожайність (r=0,34–0,71), а вона своєю чер-гою залежать від маси корінців проростка. Розраховано, що між масою корінців проростка і кількі-стю продуктивних стебел кореляція є прямою із середнім ступенем зв’язку ( r=0,54), а між масою корінців проростка і масою зерна з рослини кореляційний зв’язок сильний (r=0,85). За результатами досліджень встановлено, що застосування гуматів позитивно впливало на наростання надземної маси ячменю ярого. За умови обробки насіння пшениці озимої відзначено істотний закономірний вплив цього елементу технології на біометричні параметри рослин, однак суттєву роль відігравали і сортові властивості культури. Застосування гумінових препаратів для передпосівної обробки насін-ня UB for seeds і 1R Seed treatment призвело до зростання маси проростка на 8–19,6 %, а на пшениці – в межах 11–16 %. Потенційна врожайність зросла відповідно на 8,8–12,7 та 28,3 % відповідно.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Гангур, В. В., Л. С. Єремко та А. А. Кочерга. "ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОСТИМУЛЯТОРІВ ЗА УМОВИ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ НАСІННЯ СОНЯШНИКУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 36–42. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.04.

Повний текст джерела

Анотація:

У сучасних технологіях вирощування соняшника (Helianthus annuus L.) ефективним заходом ніве-лювання негативного впливу несприятливих абіотичних чинників та управління реалізацією біологіч-ного потенціалу продуктивності культури все більшого поширення набувають регулятори росту рослин. Метою досліджень було з’ясувати зміну біометричних параметрів рослин та продуктивно-сті посівів соняшнику за умови пливу біостимуляторів росту в умовах Лівобережного Лісостепу Ук-раїни. У ході проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати досліджень свідчать, що стимулятори росту рослин сприяли приско-ренню проростання насіння, інтенсифікації ростових процесів, скороченню тривалості міжфазних періодів. Встановлено, що найбільш ефективний вплив на формування та функціонування асиміля-ційної поверхні рослин спостерігали у разі поєднання допосівної обробки насіння препаратом Марс ЕLBi (300 мл/т) та позакореневого підживлення посівів у фазу 5–6 листків стимулятором Ендофіт L1 (20 мл/га), де площа листкової поверхні посівів становила 80 тис. м2/га або перевищувала конт-роль на 33,1 %. За застосуванням рістрегулюючих речовин відзначено збільшення маси насіння з ко-шика на 3,1–4,4 г або 5,7–8,1 % та маси 1000 насінин на 5,2–7,5 г або 10,3–14,9 % щодо контрольно-го варіанту. З’ясовано, що найбільш сприятливі умови для формування врожаю соняшника створю-валися за умови допосівної обробки насіння культури біостимулятором Марс ЕLBi та листкового підживлення посівів препаратом Ендофіт L1. Приріст урожайності насіння соняшника порівняно з контролем становив 0,34 т/га або 12,7 %. Ефективним також виявилося застосування вищезазна-чених препаратів лише для передпосівної обробки насіння, яке забезпечило підвищення урожайності соняшника, відповідно, на 0,30 і 0,21 т/га.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Поспєлова, Г. Д., Н. П. Коваленко, О. В. Бараболя та В. М. Здор. "АНАЛІЗ ФІТОПАТОГЕННОГО СТАНУ ЛІКАРСЬКИХ КУЛЬТУР ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ БІОКОНТРОЛЮ В СИСТЕМІ ЗАХИСТУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 79–87. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Лікарські рослини є важливим джерелом біологічно активних речовин, які широко застосовують-ся у різних галузях виробництва, насамперед, фармацевтичному. З огляду на зростання частки лі-карських препаратів рослинного походження, попит у світі на рослинну сировину невпинно зростає. Найважливішою проблемою в лікарському рослинництві є якість вирощеної продукції, і тут вразли-вою ланкою технології є пошкодження рослин хворобами й ураження шкідниками, що призводить до необхідності розробити певну систему захисту. Найбільш відчутні господарські втрати лікарської сировини спричинюють борошнисторосяні та іржасті гриби, збудники кореневих гнилей і плямисто-стей (філостіктоз, рамуляріоз, антракноз, септоріоз, церкоспороз та інші). Ураження ними рослин призводить до зниження вмісту біологічно активних діючих речовин (ефірних олій, полісахаридів, флавоноїдів, оксикоричних кислот тощо). Істотний вплив на схожість і розвиток рослин має насін-нєва інфекція, тому важливим елементом у технології вирощування лікарських рослин є фітоекспе-ртиза насіння на наявність шкідливої мікрофлори. Аналіз наукових джерел щодо фітопатогенного стану плантацій лікарських рослин вказує на необхідність пошуку нових підходів до їх захисту від збудників хвороб, що сприятиме поліпшенню якості лікарської рослинної сировини. Узагальнення да-них вивчення впливу біопрепаратів на об’єкти цільового використання та об’єкти захисту – лікарсь-кі рослини – показало ефективність використання мікроорганізмів у боротьбі з патогенами рослин. Тривалий час з метою контролю за поширенням і розвитком патогенів використовували біофунгіци-ди. Основними механізмами контролю вважалися мікопаразитизм, антибіоз і боротьба за ресурси і простір. Останні дослідження свідчать, що їх застосування включають індуковану системну або локальну резистентність рослин. Більшість біофунгіцидів містять спори і міцелій грибів (штами Trichoderma ssp.) або спори і продукти метаболізму бактерій (Pseudomonas aureofaciens, P. fluorescens, Bacillus subtilis). У системі біологічного захисту лікарських рослин активно вивчають-ся препарати різного спрямування, серед яких стимулятори росту, імуномодулятори та індуктори стійкості. Через суворі вимоги до якості лікарської рослинної сировини зменшився асортимент фун-гіцидів у захисті лікарських рослин, альтернативою яким є біопрепарати. Однак їх активне випро-бування проводиться лише на економічно рентабельних культурах (зернових, овочевих, плодових) та на обмеженій кількості видів лікарських рослин. Вважаємо за доцільне активізувати дослідження в напрямі біоконтролю за хворобами лікарських рослин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Mogilnay, O. M., V. Yu Honcharenko та L. P. Muzyka. "ГОСПОДАРСЬКА ТА АГРОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ ГЕРБІЦИДІВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ МАТОЧНИКІВ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 72–83. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-72-83.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити господарську ефективність та надати агроекологічну оцінку використання гербіцидів за вирощування маточників цибулі ріпчастої в умовах північно-східного Лісостепу України. Методи. Польові, статистично-розрахункові. Результати. Визначено видовий склад бур’янів в посівах маточників цибулі ріпчастої за її вирощування без зрошення. Серед агробіологічних груп бур’янів переважають пізні ярі (87,3% за масою у фазу 2-3 справжніх листків та 93,4% у фазу масового формування цибулини), озимі зимуючі (5,1 та 0,5% відповідно за фазами розвитку рослин) та багаторічні коренепаросткові бур’яни (3,8 та 5,1% відповідно). Високу ефективність забезпечує система локального застосування гербіцидів Стомп (2,5 л/га) до сходів, Гоал (0,25 л/га) + Фюзілад (0,5 л/га) + Лонтрел (0,05 л/га) в фазу 2-3 листків цибулі, за якої в фазу 2-3 листків зменшення забур'яненості злаковими бур'янами становила 96,5%, дводольними – 98,5%. За подальшого локального використання в фазі 5-6 листків культури препаратів Старане (0,4 л/га) + Центуріон (0,15 л/га) зниження забур’яненості посіву злаковими бур'янами становило 97,4%, а дводольними 97,0% за значного зменшення маси бур'янів, які залишились. Дана система використання гербіцидів сприяє формування рослин цибулі ріпчастої з максимальними біометричними параметрами. У фазу активного росту цибулини кількість листків становила 6,8 шт./рослину, їх сумарна довжина – 243 см, маса – 26,9 г, маса цибулини – 21,8 г. Зростання біометричних параметрів за зниження рівня забур’яненості сприяє отриманню урожайності маточних цибулин на рівні 27,7 т/га, що перевищує контрольний варіант на 18,4%. За інших систем використання гербіцидів прирости урожайності відносно контролю коливались в межах 2,1–2,7 т/га або 9,0–11,5%. Розрахований агроекотоксикологічний індекс для різних систем використання гербіцидів знаходиться в межах від 0,001 до 0,048, що свідчить про малонебезпечний рівень забруднення території. Для різних систем використання гербіцидів розраховано коефіцієнт шкодочинності бур’янів, що коливався в межах від -0,074 до 0,015. Висновки. Використання системи гербіцидів, яка включає внесення до сходів Стомпу (2,5 л/га), у фазу 2-3 листків Гоал (0,25 л/га) + Фюзілад (0,5 л/га) + Лонтрел (0,05 л/га), у фазу 5-6 листків Старане (0,4 л/га) + Центуріон (0,15 л/га), сприяє максимальному зниженню забур’яненості (зменшення кількості бур’янів на 97,4% відносно контролю в фазу 2-3 листків та на 97,3% в фазу формування цибулини), що забезпечує зростання біометричних параметрів рослин цибулі ріпчастої (кількість листків 6,8 шт., сумарна довжина листків – 243 см, маса листків – 26,9 г), підвищення урожайності маточних цибулин на 4,3 т/га або 18,4% відносно контролю та зниження коефіцієнту шкодочинності бур’янів (-0,074). Для всіх систем з контролювання забур’яненості посівів маточників цибулі ріпчастої, в яких використовуються гербіциди Стомп, Гоал, Центуріон, Старане, Фюзілад, Лонтрел, агроекотоксикологічний індекс коливається в межах від 0,001 до 0,048, що свідчить про малонебезпечний рівень забруднення агроценозу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Mogilnay, O. M., V. Yu Honcharenko та L. P. Muzyka. "ГОСПОДАРСЬКА ТА АГРОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ ГЕРБІЦИДІВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ МАТОЧНИКІВ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 72–83. http://dx.doi.org/10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-72-83.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити господарську ефективність та надати агроекологічну оцінку використання гербіцидів за вирощування маточників цибулі ріпчастої в умовах північно-східного Лісостепу України. Методи. Польові, статистично-розрахункові. Результати. Визначено видовий склад бур’янів в посівах маточників цибулі ріпчастої за її вирощування без зрошення. Серед агробіологічних груп бур’янів переважають пізні ярі (87,3% за масою у фазу 2-3 справжніх листків та 93,4% у фазу масового формування цибулини), озимі зимуючі (5,1 та 0,5% відповідно за фазами розвитку рослин) та багаторічні коренепаросткові бур’яни (3,8 та 5,1% відповідно). Високу ефективність забезпечує система локального застосування гербіцидів Стомп (2,5 л/га) до сходів, Гоал (0,25 л/га) + Фюзілад (0,5 л/га) + Лонтрел (0,05 л/га) в фазу 2-3 листків цибулі, за якої в фазу 2-3 листків зменшення забур'яненості злаковими бур'янами становила 96,5%, дводольними – 98,5%. За подальшого локального використання в фазі 5-6 листків культури препаратів Старане (0,4 л/га) + Центуріон (0,15 л/га) зниження забур’яненості посіву злаковими бур'янами становило 97,4%, а дводольними 97,0% за значного зменшення маси бур'янів, які залишились. Дана система використання гербіцидів сприяє формування рослин цибулі ріпчастої з максимальними біометричними параметрами. У фазу активного росту цибулини кількість листків становила 6,8 шт./рослину, їх сумарна довжина – 243 см, маса – 26,9 г, маса цибулини – 21,8 г. Зростання біометричних параметрів за зниження рівня забур’яненості сприяє отриманню урожайності маточних цибулин на рівні 27,7 т/га, що перевищує контрольний варіант на 18,4%. За інших систем використання гербіцидів прирости урожайності відносно контролю коливались в межах 2,1–2,7 т/га або 9,0–11,5%. Розрахований агроекотоксикологічний індекс для різних систем використання гербіцидів знаходиться в межах від 0,001 до 0,048, що свідчить про малонебезпечний рівень забруднення території. Для різних систем використання гербіцидів розраховано коефіцієнт шкодочинності бур’янів, що коливався в межах від -0,074 до 0,015. Висновки. Використання системи гербіцидів, яка включає внесення до сходів Стомпу (2,5 л/га), у фазу 2-3 листків Гоал (0,25 л/га) + Фюзілад (0,5 л/га) + Лонтрел (0,05 л/га), у фазу 5-6 листків Старане (0,4 л/га) + Центуріон (0,15 л/га), сприяє максимальному зниженню забур’яненості (зменшення кількості бур’янів на 97,4% відносно контролю в фазу 2-3 листків та на 97,3% в фазу формування цибулини), що забезпечує зростання біометричних параметрів рослин цибулі ріпчастої (кількість листків 6,8 шт., сумарна довжина листків – 243 см, маса листків – 26,9 г), підвищення урожайності маточних цибулин на 4,3 т/га або 18,4% відносно контролю та зниження коефіцієнту шкодочинності бур’янів (-0,074). Для всіх систем з контролювання забур’яненості посівів маточників цибулі ріпчастої, в яких використовуються гербіциди Стомп, Гоал, Центуріон, Старане, Фюзілад, Лонтрел, агроекотоксикологічний індекс коливається в межах від 0,001 до 0,048, що свідчить про малонебезпечний рівень забруднення агроценозу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Міленко, О. Г., К. В. Горячун, В. В. Звягольський, Р. А. Козинко та С. О. Карпінська. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ҐРУНТОВИХ ГЕРБІЦИДІВ У ПОСІВАХ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 72–78. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Найважливішою проблемою сучасного сільськогосподарського виробництва є вивчення і впрова-дження ефективних заходів для регулювання чисельності бур’янів у посівах культурних рослин. Ме-тою наших досліджень було встановити ефективність застосування ґрунтових гербіцидів у посівах кукурудзи, обґрунтування рекомендацій щодо вдосконалення елементів технології вирощування ку-льтури в умовах Лісостепу України. Для цього впродовж 2017–2019 років було закладено польовий дослід із п’яти варіантів: Контроль (без гербіцидів і ручних прополювань), тобто з природною за-бур’яненістю; Авангард, 2,0 л/га; Блокпост, 1,4 л/га; Кратос, 2,0 л/га та Кратос, 2,5 л/га. Обприску-вання ґрунту гербіцидами проводили відразу після сівби кукурудзи. Визначення видового складу та чисельності бур’янів виконували на ділянках з природною забур’яненістю, де не проводили заходів з боротьби з бур’янами. Застосування препарату Авангард у нормі 2 л/га впливало на зменшення зла-кових бур’янів на 96,3 %, а дводольних тільки на 28,6 %. Застосування препарату Блокпост у нормі 1,4 л/га сприяло зменшенню злакових бур’янів на 81,5 %, а дводольних на 60,7 %. Внесення Кратосу в нормі 2,0 л/га було ефективне у відношенні до злакових бур’янів на 85,2 %, а до дводольних на 78,6 %. Застосування Кратосу з підвищеною нормою використання до 2,5 л/га впливало на збільшення кіль-кості загибелі злакових бур’янів на 92,6 %, а дводольних на 82,1 %. У результаті підрахунків рослин кукурудзи, встановлено, що у варіантах досліду, де застосовували обприскування гербіцидами, гус-тота стеблостою не істотно варіювала. Умови природної конкуренції кукурудзи з бур’янами найгі-рше впливали на густоту посівів. Найкраще на формування врожайності зерна кукурудзи впливали погодні умови 2018 року, найбільш несприятливим був 2019 рік. Максимальну врожайність 9,4 т/га отримали у варіанті досліду, де застосовували препарат Кратос у нормі 2,5 л/га. За результатами економічної оцінки ефективності розроблених елементів технології вирощування кукурудзи на зерно для виробництва рекомендуємо застосовувати внесення препарату Кратос, 2,5 л/га за умови зміша-ного типу забур’яненості поля.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Fuchylo, Ya, та O. Serediuk. "Ялина європейська у Правобережному Лісостепу України: перспективи використання та вдосконалення способів розмноження". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 16 (31 травня 2018): 81–89. http://dx.doi.org/10.15421/411809.

Повний текст джерела

Анотація:

У Правобережному Лісостепу пристигаючі деревостани (вік 51-70 років) займають 43,5 % від загальної площі ялинників. Стиглі і перестійні насадження становлять понад 21,0 %, а молодняки – 13,9 %. Загалом насадження ялини європейської характеризуються високими лісівничо-таксаційними показниками. Частка участі ялини у складі штучних насаджень регіону досліджень з часом зменшується. Дослідження клонової лісонасінної плантації ялини (свіжа діброва, D2) показали, що найвищими показниками росту (Ib клас бонітету) відзначалося клонове потомство плюсових дерев з Хмельницької та Сумської областей. Найнижчі показники росту відзначені у клонів прибалтійського походження. Встановлено, що за рахунок використання стимуляторів росту і розвитку рослин можливе підвищення схожості насіння ялини європейської на 30,7 % і приживлюваності лісових культур – на 36,8 % порівняно з контролем. Визначено оптимальні умови для ефективного клонального мікророзмноження рослин ялини європейської. Встановлено, що отримання 90 % асептичних здатних до регенерації мікропагонів забезпечує почергове витримування експлантів у 1%-му розчині AgNO3 і 2,5%-му NaClO. Використання безгормонального живильного середовища з половинною концентрацією Мурасіге-Скуга сприяє отриманню значної кількості рослин-регенерантів (90 %). Високу ефективність адаптації (95 %) отриманих рослин до умов in vivo забезпечує субстрат, що містить соснову кору, деревне вугілля, торф і сфагновий мох у пропорції 3:2:1:1. Технологія вирощування садивного матеріалу ялини європейської із закритою кореневою системою передбачає використання слабокислих субстратів (рН 6,2), вирощування однорічних сіянців у мультиплатах, наступні два роки – у контейнерах місткістю 0,5 л та три роки – у трилітрових контейнерах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Рожков, А. О. "УРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНА ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО ТА БІОЕНЕРҐЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЙОГО ВИРОЩУВАННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ СПОСОБІВ СІВБИ Й НОРМ ВИСІВУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (27 березня 2014): 17–21. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.01.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлено результати трирічних дослідженьщодо впливу ценотичних факторів: способів сівби танорм висіву на зернову продуктивність рослин три-тикале ярого. У дослідах встановлено перевагу сму-гового способу сівби на підвищення показників еконо-мічної та біоенерґетичної ефективності вирощуван-ня тритикале ярого. За смугового способу сівби вищаврожайність і більш високі показники економічної табіоенерґетичної ефективності вирощування посівівтритикале ярого відзначені за норми висіву550 нас./м², тоді як за рядкового способу – за нормивисіву 500 нас./м². Встановлена закономірність зумо-влена послабленням ценотичної напруги за смуговогоспособу сівби, що створює умови для повноцінногорозвитку більшої кількості рослин на одиниці площіпосіву. The results of the three-year researches according to the coenotic factors influence: sowing methods and sowing rates on the grain productivity of spring triticale plants are given. The advantage of the striped sowing method on the increase of economic and bioenergy efficiency indices of spring triticale growing is established in the article. The crop capacity is higher while using the striped sowing method as well as economic and bioenergy efficiency indices of spring triticale growing are higher at a sowing rate of 550 seeds / m²; at the same time during the drill sowing method – at a sowing rate of 500 seeds / m².The established regularity is caused by weakening of coenotic tension in the striped sowing method which creates conditions for the full development of a larger number of plants per unit of the sown area.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Popovich, H. B., A. O. Malinina, I. I. Aksenyuk та R. V. Hrytsak. "ВПЛИВ ДОДАТКОВОГО ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ НА ПОЧАТКОВІ ЕТАПИ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ РОЗСАДИ ПОМІДОРА І ОГІРКА". Vegetable and Melon Growing, № 64 (6 січня 2019): 44–49. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-44-49.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчення впливу додаткового штучного освітлення на початкові етапи росту та розвитку розсади огірка і помідора в умовах закритого ґрунту. Методи. Фенологічні спостереження, біометричні вимірювання, статистичні методи дослідження. Результати. Встановлено, що відмінності у швидкості росту гібридів помідора й огірка проявилися вже на ранніх етапах. Найбільш різкі відмінності спостерігали у помідора. У варіанті з досвічуванням вже на п’ятий день відмічали добре розвинені сім’ядольні листки, висота гіпокотиля при цьому становила в середньому 3,6 см, площа листкової поверхні першого справжнього листка – 3,08 см2. У той самий час у контролі рослини перебували на стадії розгортання сім’ядольних листків. У фазі двох – чотирьох справжніх листків як за висотою стебла, так і за площею листкової поверхні виділялася розсада варіанту з досвічуванням. Встановлено, що рослини при досвічуванні були більш вирівняні за висотою, мали міцне, сильно опушене, більшого діаметру стебло, сира маса рослин у середньому на 19% перевищувала варіант із природним освітленням. За фенологічними спостереженнями рослини огірка розвивалися майже однаково, за морфометричними даними рослини, які додатково досвічували, перевищували контроль. У фазі розгорнених сім’ядольних листків висота гіпокотиля в середньому на 23% перевищувала контроль. На цей період рослини обох варіантів досліду перебували на початковій стадії формування першого справжнього листка. У подальшому спостерігали значне прискорення росту в рослин, які додатково досвічували. У фазі двох справжніх листків висота рослин у досліді на 45% перевищувала контроль, а площа листкової поверхні – на 30%, товщина стебла при цьому у контролі на 7,9% була меншою. Висновки. Проведені дослідження свідчать про ефективність застосування світлодіодних фотоламп 30 Вт у весняний період для вирощування розсади в умовах закритого ґрунту. Протягом усього досліду у варіанті з додатковим досвічуванням у рослин помідора й огірка спостерігали прискорений ріст, більші висоту, площу поверхні листків та масу надземної частини. Крім того, при досвічуванні у рослин помідора одного віку спостерігали суттєві відмінності за темпами розвитку справжніх листків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Міленко, О. Г., І. С. Солод, П. Г. Могилат, М. Е. Гринь та В. С. Вегеренко. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПІСЛЯСХОДОВИХ ГЕРБІЦИДІВ У ПОСІВАХ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 86–92. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Для забезпечення національних потреб та нарощування експорту зерна кукурудзи перед сучасним рослинництвом постає завдання суттєвого підвищення врожайності цієї культури. Не потребує доведення такий факт, що бур’яни – це той об’єкт, який негативно впливає на врожайність куль-турних рослин, якість отриманої продукції, сприяє поширенню шкідників та хвороб і врешті-решт підвищує собівартість продукції рослинництва. Тому актуальними є питання вивчення і впрова-дження ефективних заходів зменшення рівня забур’яненості посівів кукурудзи на зерно. Метою на-ших досліджень було встановити ефективність післясходових гербіцидів у посівах кукурудзи на зер-но. Для цього впродовж 2018–2020 рр. було закладено дослід у виробничих умовах із п’яти варіантів: Контроль (без гербіцидів і ручних прополювань); Пік, 20 г/га; Мілагро, 0,2 л/га; Елюміс, 2 л/га; Пріма Форте, 0,5 л/га. Обприскування посівів гербіцидами проводили у фазі 3-х листків у рослин кукурудзи. Програма досліджень передбачала розв’язати такі завдання: визначити видовий склад бур’янів, встановити вплив гербіцидів на чисельність бур’янів, провести підрахунок густоти рослин кукурудзи залежно від варіантів досліду, визначити вплив заходів боротьби з бур’янами на рівень урожайності зерна кукурудзи та встановити економічну ефективність застосування післясходових гербіцидів у посівах кукурудзи. За результатами експериментальних досліджень встановлено, що лише деяка ча-стина гербіцидів ефективно діє на однодольні та дводольні види бур’янів. Втрати врожаю кукуру-дзи від дії бур’янів можуть становити понад 50 %. Серед досліджуваних препаратів до злакових бур’янів були ефективні тільки Мілагро та Елюміс. До препаратів Пік та Пріма Форте бур’яни ро-дини злакових виявилися стійкими. Загибель дводольних бур’янів була найвища після застосування препарату Пріма Форте. Найкращу біологічну та економічну ефективність у системі захисту посі-вів кукурудзи від бур’янів було отримано від застосування препарату Елюміс. Тому для виробничих умов рекомендовано в технології вирощування кукурудзи на зерно використовувати хімічний метод регулювання чисельності бур’янів із застосуванням препарату Елюміс у нормі 2 л/га, за умови зміша-ного типу забур’яненості поля.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Zavertaliuk, V., V. Bogdanov, and I. Kolesnyk. "The efficiency of growing vegetable plants in interplanting companion crops." Visnyk agrarnoi nauky 99, no. 11 (November 15, 2021): 55–59. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk202111-07.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Климишена, Р. І. "Вплив позакореневого підживлення рослин ячменю на пивоварну якість зерна за показником екстрактивності". Аграрні інновації, № 6 (9 липня 2021): 16–20. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.6.3.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета досліджень – встановити залежність пивовар-ної якості зерна ячменю ярого за показником екстрак-тивності від впливу позакореневого підживлення рослинпід час вегетації мікродобривами «Вуксал» на різнихфонах мінерального удобрення.Методи. Для узагальнення результатів дослідженнята наукового обґрунтування мети застосовували такіметоди: загальнонаукові (для визначення напрямудослідження, планування і закладки досліду); спе-ціальні (лабораторний – для визначення біохімічнихпоказників); математично-статистичний (для обробкиекспериментальних даних).Результати. Встановлено ефективність впливупозакореневого підживлення рослин пивоварного ячменю ярого мікродобривами «Вуксал» під часвегетації на біохімічну якість зерна за показникомекстрактивності.Висновки. Ефективність позакореневого піджив-лення рослин ячменю ярого мікродобривами залежитьвід технологічної схеми застосування, а саме від кіль-кості прийомів проведеного агрозаходу за відповіднихфенофаз розвитку.Під час вирощування ячменю на фоні мінеральногоживлення N30P45K45 кращими виявилися варіанти А6 –дворазове застосування мікродобрив «Вуксал Grain»1,5 л/га під час виходу в трубку та «Вуксал Grain»1,5 л/га на початку цвітіння та А7 – триразове поза-кореневе підживлення рослин мікродобривами«Вуксал Р Мах» 1,5 л/га під час кущення, «ВуксалGrain» 1,5 л/га під час виходу в трубку та «Вуксал Grain»1,5 л/га на початку цвітіння, де отримано найбільшізначення екстрактивності – 82,7 та 83,0% відповідно.На фоні мінерального живлення N60P90K90 такожкращими виявилися варіанти A6 – дворазове засто-сування мікродобрив «Вуксал Grain» 2,0 л/га під часвиходу в трубку та «Вуксал Grain» 2,0 л/га на початкуцвітіння та А7 – триразове позакореневе підживленнярослин мікродобривами «Вуксал Р Мах» 2,0 л/га підчас кущення, «Вуксал Grain» 2,0 л/га під час виходув трубку та «Вуксал Grain» 2,0 л/га на початку цві-тіння, де екстрактивність становила 82,4 та 82,6%відповідно.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Бакум, Н., Н. Крекот, А. Михайлов, А. Козий, М. Майборода, В. Пузик, О. Чалая, В. Беспалько, О. Панкова та В. Гробов. "Лабораторно-польові дослідження ефективності впливу сортування насіння за розмірами на урожайність сафлору". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (24 грудня 2020): 35–40. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).35-40.

Повний текст джерела

Анотація:

Однією з перспективних культур для посушливих умов сходу України є сафлор красильний.Але технологія його вирощування в Україні розроблена недостатньо. Немає чітких рекомендацій виробництву за термінами, способами, нормами посіву та вимогами до посівного матеріалу, в тому числі і до фракційного складу насіння культури. Сортування насіннєвого матеріалу за розмірами – відома складова підготовки високоякісного посівного матеріалу, ефективність впливу якої на урожайність сафлору вивчена ще не в повній мірі.Для визначення закономірності формування продуктивності сафлору красильного в залежності від розмірів висіяного насіння виконані лабораторно – польові дослідження.Для перевірки впливу розмірів насіння на врожайність сафлору відсортовані три фракції: велике насіння (сходова фракція решета з круглими отворами діаметром 5,0 мм, яка становила 18,24% від маси вихідного матеріалу), середнє (сходова фракція решета з прямокутними отворами шириною 3,0 мм, яка становила 58,21% від маси вихідного матеріалу), дрібне (проходова фракція решета з прямокутними отворами шириною 3,0 мм, яка становила 23,55% від маси вихідного матеріалу).На основі показників росту і розвитку, структури врожаю та врожайності, що були отримані при вирощуванні насіння сафлору різного фракційного складу, встановлено, що найбільш оптимальним є використання у сівбі середньої фракції насіння сафлору. Таке насіння мало найбільший показник врожайності, при достатньо високих показниках росту і продуктивних якостей та найкращий показник виживаємості рослин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Бакум, Н., Н. Крекот, А. Михайлов, А. Козий, М. Майборода, В. Пузик, О. Чалая, В. Беспалько, О. Панкова та В. Гробов. "Лабораторно-польові дослідження ефективності впливу сортування насіння за розмірами на урожайність сафлору". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (24 грудня 2020): 35–40. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).35-40.

Повний текст джерела

Анотація:

Однією з перспективних культур для посушливих умов сходу України є сафлор красильний.Але технологія його вирощування в Україні розроблена недостатньо. Немає чітких рекомендацій виробництву за термінами, способами, нормами посіву та вимогами до посівного матеріалу, в тому числі і до фракційного складу насіння культури. Сортування насіннєвого матеріалу за розмірами – відома складова підготовки високоякісного посівного матеріалу, ефективність впливу якої на урожайність сафлору вивчена ще не в повній мірі.Для визначення закономірності формування продуктивності сафлору красильного в залежності від розмірів висіяного насіння виконані лабораторно – польові дослідження.Для перевірки впливу розмірів насіння на врожайність сафлору відсортовані три фракції: велике насіння (сходова фракція решета з круглими отворами діаметром 5,0 мм, яка становила 18,24% від маси вихідного матеріалу), середнє (сходова фракція решета з прямокутними отворами шириною 3,0 мм, яка становила 58,21% від маси вихідного матеріалу), дрібне (проходова фракція решета з прямокутними отворами шириною 3,0 мм, яка становила 23,55% від маси вихідного матеріалу).На основі показників росту і розвитку, структури врожаю та врожайності, що були отримані при вирощуванні насіння сафлору різного фракційного складу, встановлено, що найбільш оптимальним є використання у сівбі середньої фракції насіння сафлору. Таке насіння мало найбільший показник врожайності, при достатньо високих показниках росту і продуктивних якостей та найкращий показник виживаємості рослин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Тараненко, С. В., Т. О. Чайка та Я. М. Тюпка. "АГРОЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ СПОСОБІВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА ПОСІВАХ КУКУРУДЗИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 66–72. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.08.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про актуальність використання таких основних способів обробітку ґрунту, які сприяють збереженню природної родючості ґрунтів, забезпечують агроекономічну ефективність вирощування кукурудзи на зерно (на прикладі гібриду Дельфін). Завданнями дослідження було обрано: визначити вплив видів основного обробітку ґрунту (полицевого, плоскорізного й поверхневого) на елементи структури врожаю кукурудзи та урожайність її зерна; визначити економічну ефективність різних способів основного обробітку ґрунту під кукурудзу на зерно. Аналіз елементів структури врожаю кукурудзи свідчить про істотне зменшення кількості початків на 100 рослин за полицевого обробітку ґрунту (до 98 шт. проти 118 шт.). Показник маси зерна з 1 м2 був найвищим уваріанті з полицевим обробітком ґрунту – 982 г/м2, а найнижчим – при поверхневому 697 г/м2.Урожайність зерна у варіанті з полицевим обробітком ґрунту забезпечує підвищення урожайності(94,2 ц/га) порівняно з поверхневим (78,1 ц/га) на 16,1 ц/га, тобто на 17 %. Показник врожайності уваріанті з плоскорізним обробітком мав проміжне місце – 86,1 ц/га. Проведені розрахункиекономічної ефективності різних способів основного обробітку ґрунту під кукурудзу на зернодоводять доцільність полицевого обробітку, що за умови дотримання відповідної агротехнікипризводить до підвищення продуктивності цієї культури, а саме підвищення рівня рентабельності на19 % проти плоскорізного обробітку й на 38 % проти поверхневого обробітку ґрунту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Климишена, Р. І., та О. С. Гораш. "Залежність однорідності ступеня модифікації солоду пивоварного ячменю від впливу позакореневого підживлення мікродобривами". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 42–46. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.7.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – встановити залежність пивоварної якості зерна ячменю ярого за однорідністю ступеня модифі- кації ендосперму солоду від впливу позакореневого підживлення рослин під час вегетації мікродобривами «Вуксал» на різних фонах мінерального удобрення. Для узагальнення результатів дослідження та науко- вого обґрунтування мети застосовували такі методи: загальнонаукові (для визначення напряму дослідження, планування і закладки досліду); спеціальні (лаборатор- ний – для визначення біохімічних показників); матема- тично-статистичний (для обробки експериментальних даних). Результати. Установлено результативність впливу позакореневого підживлення рослин пиво- варного ячменю ярого мікродобривами «Вуксал» під час вегетації на однорідність модифікації ендосперму солоду. Висновки. Ефективність позакореневого під- живлення рослин ячменю ярого мікродобривами зале- жала від технологічної схеми застосування, а саме від кількості прийомів проведеного агрозаходу за відповід- них фенофаз розвитку. У разі вирощування ячменю на фоні мінерального живлення N30P45K45 кращими вияви- лися варіанти А6 – дворазове застосування мікродо- брив «Вуксал Grain” (1,5 л/га) під час виходу у трубку та «Вуксал Grain” (1,5 л/га) на початку цвітіння, А7 – три- разове позакореневе підживлення рослин мікродобри- вами «Вуксал Р Мах” (1,5 л/га) під час кущення, «Вуксал Grain” (1,5 л/га) під час виходу у трубку, «Вуксал Grain” (1,5 л/га) на початку цвітіння, де отримано найбільші значення однорідності ступеня модифікації ендосперму солоду – 77,3 та 79,0% відповідно. На фоні мінерального живлення N60P90K90 кращим виявився варіант А7 – три- разове позакореневе підживлення рослин мікродобри- вами «Вуксал Р Мах” (2,0 л/га) під час кущення, «Вуксал Grain” (2,0 л/га) під час виходу у трубку, «Вуксал Grain” (2,0 л/га) на початку цвітіння, де однорідність модифіка- ції становила 75,8%.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Поляков, А., Г. Фесенко та В. Брюховецький. "Аналіз і обґрунтування технічних засобів поверхневого обробітку грунту з підвищеною грудкуватістю". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(14) (24 лютого 2020): 41–46. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).41-46.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналіз технологічного процесу поверхневого обробітку грунту показав, що ефективність його застосування, а саме лущення, культивація, боронування, шлейфування та коткування, в значній мірі залежить від грунтово-кліматичних умов, які склалися на відповідному етапі вирощування сільськогосподарських культур. Установлено, що поверхневий обробіток сприяє збереженню капілярності ґрунту, залишає незруйнованими канали, утворені корінням рослин по закінченню свого вегетаційного періоду, зберігає структуру в кореневмісному шарі грунту, яка в значній мірі впливає на його родючість. У виробничих умовах, як показав аналіз, при поверхневому обробітку грунту мають місце значні відхилення щодо його подрібнення з утворенням структурованих часток, а саме недостатнє руйнування грудок до розмірів, допустимих у відповідності з агротехнічними вимогами. На основі аналітичних досліджень технічних засобів поверхневого обробітку грунту і результатів творчих пошуків, розроблений культиватор для поверхневого обробітку грунту, який забезпечує руйнування грудок переважно на структурні частки з одночасним зменшенням пере подрібненої фракції. Відмінність такого культиватора полягає в тому, що вістрі кільчастих дисків спрямовані до лапи, з проникненням на глибину обробітку грунту і при їх зустрічі з опорною поверхнею лапи розколюють грудки на частки, переважно на агротехнічно-цінні для росту культурних рослин з одночасним зменшенням переподрібненої фракції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Заєць, С. О., О. Л. Рудік, С. М. Юзюк, І. Т. Нетіс та К. С. Фундират. "Водоспоживання рослин сої залежно від сорту, систем захисту". Аграрні інновації, № 5 (12 травня 2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.5.7.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчення впливу систем хімічного та біоло-гічного захисту рослин та водоспоживання сучаснихсортів сої під час вирощування в умовах зрошення.Методи. Дослідження проводили в Інституті зрошу-ваного землеробства НААН на масиві Інгулецької зрошуваної системи з використанням сортів сої Даная,Діона і Святогор. Система захисту рослин від шкідниківта хвороб передбачала три фони: контроль – без засто-сування фунгіцидів та інсектицидів; хімічний – фон;біологічний – фон. Інокуляцію посівного матеріалу про-водили препаратом Оптімайз у день сівби з витратамипрепарату 2,8 л/т. Збирання й облік урожаю здійснювалипрямим комбайнуванням облікової ділянки із викорис-танням комбайну Sampo 130. Результати. Коефіцієнтзволоження у період вегетації сої за роки дослідженьзнаходився в межах 0,11–0,37, що вказує на посушли-вість клімату, такі показники притаманні природній зонінапівпустелі. Більш економно споживали вологу рос-лини сорту Даная, коефіцієнт водоспоживання якогозалежно від системи захисту становив 1546–1672 м3/т.Сорти Діона і Святогор потребували для формування1 т зерна відповідно 1748–1908 та 1732–1890 м3 води.Система захисту рослин підвищує врожайність куль-тури, позитивно впливає на ефективність використаннявологи. Виходячи з розрахунків, найнижчою буласобівартість зерна сорту Даная як за біологічної, такі за хімічної систем захисту та становила відповідно,7395,68 і 7243,10 грн/т. Висновки. Найвищий прибу-ток забезпечує використання сорту сої Даная за сис-теми біологічного захисту, при цьому собівартість зернає найменшою і становить 6675,15 грн/т, собівартістьзерна, отримана на сорті Святогор, за хімічної системизахисту рослин – 6911,52 грн/т та на сорті Діона за хіміч-ної – 7324,50 грн/т. На цих варіантах отримано і найбіль-ший умовно чистий прибуток і рівень рентабельності –13280 і 11520 грн/га та 60% і 55% відповідно.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Вожегова, Р. А., А. В. Дробітько, С. В. Коковіхін, О. О. Пілярська, О. О. Казанок та В. Г. Федорчук. "Напрями ефективного використання агроекологічного потенціалу зони Степу України та адаптування технологій вирощування зернових культур до кліматичних змін". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 92–98. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Агроекологічний потенціал є однією зі складових природно-ресурсного й економічного потенціалу. Він визначається як здатність ґрунтів, атмосфери, гідрос- фери й біоти регіону давати певну господарську про- дукцію у конкретних соціально- економічних умовах використання земель, засновану на біологічній продук- тивності, без приведення системи природних ресурсів до необоротного руйнування й різкого погіршення її динамічних якостей. Метою досліджень було науково обґрунтувати напрями ефективного використання агро- екологічного потенціалу зони Степу України та адап- тування технологій вирощування зернових культур до кліматичних змін. Методи. Польові досліди проведено згідно з методикою дослідної справи та спеціальних методик зі встановлення агроекологічного потенціалу. Результати. Визначено, що ефективність реаліза- ції високого природно-кліматичного потенціалу зони Степу України обмежується підвищенням посушли- вості клімату. В зв’язку з цим, стратегічні завдання аграрного сектору економіки повинні бути спрямова- ними на збільшення продуктивності ріллі, економію енергетичних ресурсів, покращення родючості ґрунтів, зменшення антропогенного навантаження на навко- лишнє середовище з метою забезпечення збалансо- ваного природокористування. Висновки. За резуль- татами узагальнення багаторічних даних вставлено, що максимальна врожайність зерна гібридів кукуру- дзи різних груп стиглості формується у вологі роки, а найменша – у сухі, причому рослини найкраще вико- ристовують теплоенергетичний потенціал зони півдня України у вологі та середньовологі роки, що поясню- ється найвищою інтенсивністю продукційних проце- сів. За допомогою одержаних рівнянь регресії можна проводити вибір найбільш оптимального гібридного складу для регіональних та локальних агрокліматич- них умов Південного Степу України. За результатами досліджень встановлено різні ступені мінливості мете- орологічних та агрономічних показників. Використання статистичних методів дозволило провести оцінку років досліджень за індексом сприятливості агрометеороло- гічних умов та встановити регресійні рівняння продук- тивності рослин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Ковальов, М. М., Г. А. Кулик та Ю. В. Мащенко. "Продуктивність індетермінантних гібридів томату залежно від органічних мульчуючих матеріалів та краплинного зрошення". Аграрні інновації, № 12 (23 травня 2022): 34–40. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.12.6.

Повний текст джерела

Анотація:

Зростання виробництва овочів у республіці стримується як загальноекономічними проблемами, а й складнощами самої галузі. На врожайність сільськогосподарських культур, обсяги їх виробництва мають серйозний вплив природно-кліматичні ризики у вегетаційний період, зумовлені дуже високими літніми температурами повітря при незначних кількостях опадів, що випадають. Для ефективного ведення галузі овочівництва необхідно застосування низьковитратних сучасних технологій. Овочеві культури в зоні богарного землеробства вирощуються в основному з використанням різних способів зрошення. З метою підвищення ефективності виробництва овочів в останні роки застосовується краплинне зрошення Метою роботи була розробка елементів технології вирощування томату з застосуванням органічних мульчуючих матеріалів та нових перспективних гібридів, що забезпечують підвищення врожайності та якості продукції в умовах північного Степу України. Результати. За результатами досліджень в умовах Вперше в умовах північного Степу України при краплинному зрошенні проведено дослідження щодо розробки основних елементів технології виробництва ранніх індетермінантних рослин томату. З урахуванням місцевих природно-кліматичних особливостей встановлено вплив органічних мульчуючих матеріалів на тепловий, вологий режими ґрунту, засміченість посадок та врожайність томату. Мульчування ґрунту органічними матеріалами забезпечувало покращення температурного режиму, збереження вологи, часткове придушення бур'янів без застосування гербіцидів, прискорення дозрівання плодів томату та підвищення урожайності. У виробництві овочевої продукції важливим напрямком є впровадження ресурсозберігаючих технологій, спрямованих на зниження прямих витрат праці, дотримання екологічних норм, збереження родючості ґрунту та отримання максимального виходу продукції та прибутку. Розрахована економічна ефективність застосування мульчуючих матеріалів під час обробітку томату на ґрунтах чорноземного типу. Запропоновано основні елементи технології обробітку томату при краплинному зрошенні із застосуванням органічного мульчуючого матеріалу, які дозволяють отримувати врожай до 50,2-51,8 т/га та підвищити економічну ефективність обробітку культури томату з рентабельністю 167-236 %. Висновки. В результаті експериментальних досліджень встановлено, що при вирощуванні індетермінантних гібридів томату у відкритому ґрунті на краплинному зрошенні: необхідно використовувати в якості мульчуючого матеріалу пшеничну солому шаром від 8 до 10 см та шириною 30 см. Це дозволить підвищити врожайність гібридів голландської селекції до 49,9‑51,8 т/га та рентабельність до 224,0‑236,0 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Зубко, В. М. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЧИСТОТИ ПОСІВНОЇ БОРОЗНИ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ПРИ ВИРОЩУВАННІ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 4 (46) (7 квітня 2022): 11–17. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.4.2.

Повний текст джерела

Анотація:

Серед великого різноманіття агрокультур, які вирощуються в полях натепер, значне місце посідає кукурудза. Розповсюдження цієї культури зумовлене заявленими на неї попитом. Тому сьогодні кукурудза стає однією з передових агрокультур, які вирощуються у різних країнах та континентах. Одним із основних процесів вирощування культур у загальній технології є забезпечення якісної сівби. Сьогодні все більш розповсюдженими стають технології, які використовують усілякі датчики для контролю проведення сівби та посіву агрокультур. Одним із основних виробників сучасного обладнання для проведення посіву є Precision Planting та John Deere. У їхньому арсеналі існує певна кількість систем для забезпечення оптимального посіву, основними з яких на сьогодні є: – сингуляція насіння на висівних апаратах vSet; – застосування притискачів насіння Keeton; – застосування мульчувальної плівки; – застосування системи Clean Sweep; – швидкісна сівба кукурудзи за допомогою системи Speed Tube; – застосування системи Delta Force; – застосування системи vDrive; – сошники Furrow Jet. У роботі досліджено ефективність використання системи Clean Sweep при проведенні сівби. Управління пожнивними рештками на сьогоднішній день стало дуже важливою операцією для максимізації прибутковості. Жорсткі стебла та повторний посів кукурудзи по кукурудзі створюють достатньо високу густину рештків. Кількість залишків може впливати на вологість та на швидкість прогрівання ґрунту навесні. Рештки рослин можуть містити захворювання, які завдають ушкодження молодим сходам. Тому очищувачі рядків повинні видалити їх із сім’яложа. Якщо рештків досить багато, можна посилити тиск на очисники, щоб прибрати сміття. Якщо рештків мало або ґрунт занадто м’який, можна послабити тиск на очищувачі, щоб вони плавали зверху. При дослідженні використана нова методика аналізу ефективності проведення сівби «Методика прапорців». У результаті проведених досліджень отримано вплив на врожайність рослинних залишків, що залишаються у борозні під час посіву. Проведеними дослідженнями встановлена ефективність використання системи регулювання притискного зусилля розгортачів післяжнивних решток Clean Sweep. На основі аналізу проведених досліджень, обчислено масу качанів під час збирання врожаю і отримано залежність дружності і рівномірності сходів кукурудзи на зерно на врожайність, на якому показано втрати врожаю внаслідок затримки появи сходів у кожній категорії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Шепілова, Т. П. "ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 80–84. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Соя відноситься до розповсюджених зернобобових культур, оскільки має універсальний характер використання. В Україні соя займає значний обсяг посівних площ, тоді як урожайність її залишаєть-ся поки нестабільною, загалом через порушення технології вирощування. Сучасним напрямом підви-щення урожайності сої є впровадження енергозберігаючих технологій із застосуванням регуляторів росту рослин, що дає змогу підвищити продуктивність та покращити якість насіння. Метою нашої роботи було встановити ефективність дії регуляторів росту для обробки насіння сортів сої різних груп стиглості в умовах північного Степу України. Завдання досліджень: встановити вплив регуля-торів росту на польову схожість насіння та продуктивність сої в умовах Північного Степу України. Результати досліджень показали, шо застосування регуляторів росту сприяло збільшенню польової схожості насіння в сорту Золушка порівняно з контролем на 2,1‒2,7 %, у сорту Ромашка – на 2,2‒3,3 %. З регуляторів росту, що вивчалися, більший позитивний вплив на формування кількості бобів з однієї рослини мав препарат Ікс-Сайт – 25,8 шт. (сорт Золушка) і 33,2 шт. (сорт Ромашка), що більше за контроль на 15,7 і 14,9 % відповідно. Маса насіння з однієї рослини була більшою в сор-ту Ромашка в середньому ‒ 7,70 г, у сорту Золушка – 6,17 г. Застосування регуляторів росту сприя-ло істотному збільшенню маси насіння відносно контролю в сорту Ромашка – на 0,34‒0,61 г (4,6‒8,3 %), у сорту Золушка ‒ Вимпел та Ікс-Сайт – 0,44 і 0,51 г відповідно. Урожайні дані показа-ли, що всі регулятори росту забезпечили істотний приріст урожаю в сорту Ромашка – 0,23‒0,33 т/га (9,2‒13,3 %), у сорту Золушка – Вимпел та Ікс-Сайт – 0,16 і 0,27 т/га відповідно. У варіантах з обробкою насіння регулятором росту Ікс-Сайт урожайність сої була більшою і стано-вила в сорту Золушка – 2,46 т/га, в сорту Ромашка ‒ 2,82 т/га.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Sizhuk, Oksana, та Valentyna Andreyeva. "Вплив ауксинів на вкорінення живців Begonia L." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 8(381) (16 лютого 2019): 28–32. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-381-28-32.

Повний текст джерела

Анотація:

Бегонії – поширені кімнатні рослини, які невибагливі до умов вирощування та доволі декоративні. Методику вегетативного розмноження бегонії листковими й стебловими живцями детально описано в підручниках із квітникарства, практикумах і наукових статтях. Мета статті – установити ефективність використання фітогормонів для вкорінення листкових та стеблових живців окремих видів роду Begoniа L. Відповідно до мети ставили такі завдання: установити, чи є ауксини стимуляторами ризогенезу стеблових і листкових живців Begonia L. та дослідити тривалість й інтенсивність укорінення живців бегонії при використанні різних доз ауксинів.Живцювання досліджуваних рослин проводили в березні. Ми використали стеблові живці бегонії коралової (Begonia coralina Carr.), стеблові й листкові живці бегонії люцерна (B. coralina «Luсеrnа»), бегонії Шмідта (B. Schmidtiana Regel), бегонії металевої (B. Metalica G. Smith), листкові живці бегонії тигрової (B. «Tiger Paws» bowerae var. nigromarga) і манжетної (B. Manicata Prongn.). Живці взято зі здорової частини материнської рослини. Спочатку їх помістили на 12 годин у розчини фітогормонів: ІОК – 25 мг/л, ІМК – 25 мг/л, ІОК + ІМК 25+25 мг/л, після цього як середовище вкорінення використовували дистильовану воду. Еталонним розчином була вода без додавання ауксинів. Після появи додаткових корінців для обліку вкорінених живців застосовано методику Ботанічного саду НУБіП України, що передбачає проведення кількісної та якісної оцінки.Отримані результати свідчать, що для вегетативного розмноження бегонії люцерна, бегонії металевої й бегонії Шмідта ми рекомендуємо використовувати стеблові живці, які гарно реагують на екзогенне внесення ІМК (25мг/л). Живці, які перебували у воді без дії фітогормонів, загинули в бегонії коралової й люцерна, не вкоренились у бегонії тигрової, дуже слабко вкоренились у бегонії манжетної, задовільно – у бегонії металевої та Шмідта. Очевидно, живці досліджуваних варіантів потребують екзогенного впливу ауксинів. Найкращим стимулятором ризогенезу для досліджуваних видів бегоній є розчин ІМК (25 мг/л), при якому спостерігали загалом задовільне вкорінення. На екзогенне внесення ІОК (25 мг/л) живці бегонії реагують специфічно. Приживлюваність усіх досліджуваних видів бегоній становила 100 %. Усі варіанти утворили рослини, які перебувають на стадії бутонізації або рясного цвітіння.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Савіна, О. І., О. О. Матієга, К. А. Шейдик та М. Ю. Глюдзик-Шемота. "Організація комп’ютерного сервісу та моделювання селекції на якість тютюнової сировини". Аграрні інновації, № 10 (3 березня 2022): 104–14. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.17.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Теоретичне і методичне забезпечення селекційного процесу має бути зорієнтованим на формування високоінтелектуальних технологій із застосуванням генетично запрограмованих сортів необхідної біологічної та господарської спрямованості. Матеріали й методи. Матеріалом для підготовки статті слугувала створена колекція тютюну та вихідний селекційний матеріал, напрацьований за тривалий період роботи. Метод селекційної роботи – міжсортова гібридизація шляхом простих, складних, насичуючих, паралельно-насичуючих схрещувань та наступних індивідуальних і масових доборів. Результати. Розроблена система комп’ютерного сервісу підвищить ефективність селекційного процесу за рахунок таких факторів: за допомогою банку даних селекціонер буде володіти значною генетичною інформацією про наявний матеріал; прогноз перспективних гібридних комбінацій до проведення схрещування дозволить збільшити обсяги опрацювання вихідного матеріалу без додаткових затрат; інформаційно-пошукова система реєстрації і документації дозволить раціонально планувати селекційні експерименти, підвищити їх достовірність та точність оцінок. Висновки. На основі проведеного аналізу стану селекційного процесу тютюну із застосуванням різних методів оцінки, схем схрещування, методів добору та детального математичного аналізу встановлено таке: під час створення сортів за обмежених технологічних факторів необхідно орієнтуватися на формування високого нижнього порогу продуктивності у поєднанні з надійним генетичним захистом від лімітів середовища, шкідників і хвороб та системної властивості генотипу, кінетики динамічних процесів шляхом оптимізації фенотипових ознак; визначення оптимальної морфології рослин різних сортотипів ґрунтується на функціональній діяльності кожної ознаки, яка детермінує з генотипом і визначає взаємозв’язок елементів будови рослини з діяльністю генів, що є основою для теоретичної бази селекції на продуктивність; в Україні обмежений вегетаційний період для формування продуктивності сортів тютюну терміном не пізніше 15 вересня, тому у модель сортів повинна закладатися ознака скоростиглості, високої адаптивності до кліматичних умов регіонів вирощування та стійкості до поширених збудників хвороб.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Вожегова, Р. А., та С. С. Сорокунський. "Насіннєва продуктивність та параметри адаптивності сортів гороху посівного залежно від інокулянтів та систем захисту рослин". Аграрні інновації, № 6 (28 березня 2021): 82–86. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.6.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – встановити вплив агротехнологічних факто-рів та погодних умов в окремі роки досліджень на вро-жайність насіння та параметри адаптивності культури завирощування на неполивних землях Південного СтепуУкраїни. Методи. Польовий, статистичний. Результати.Встановлено, що біологічного захисту відбулося зниженнянасіннєвої продуктивності сортів гороху на 7,4%, протецей варіант також на 22,3% вище контролю з обробкоюводою. За результатами математичної обробки одержа-них у польовому досліді даних визначено, що на врожай-ність досліджуваної культури найбільше впливає захистрослин (42,8%) та сортовий склад (34,3%). Взаємодіяфакторів на даний показник впливала слабко, а залиш-кове значення, навпаки, підвищились до 9,3%, що свід-чить про істотний вплив погодних умов на продуктивністьрослин. Адаптивним аналізом доведено, що стресостій-кість найбільшого рівня досягнула у сорту Оплот (-0,25),а генетична гнучкість максимальної величини (2,16) сяг-нула за вирощування насіння сорту Царевич. Висновки.У польових дослідах визначено, що максимальну вро-жайність насіння забезпечують сорти гороху посівногоЦаревич (2,19 т/га) та Дарунок Степу (2,08 т/га), а на іншихсортах цей показник зменшився на 5,3-28,8%. Інокуляціянасіння при сприяла зростанню врожайності на 3,3-6,9%,а найбільша ефективність бактеріальних біопрепаратівпроявилась на сорті Царевич – до 30,5%. Хімічний захистрослин мав найбільший позитивний вплив на величинуврожайності насіння з її зростанням на 38,2% порівняноз контролем. Показник гомеостатичності підвищився до66,7 і 68,8 у варіантах з сортами Оплот та Царевич. Цейпоказник зменшився на 39,5-43,9% (до 47,8) за вирощу-вання насіння гороху сорту Світ. Максимальна величинапоказника селекційної цінності проявилася за вирощу-вання насіння сортів Царевич (1,87) та Дарунок Степу(1,78). Мінливість показників врожайності насіння горохупосівного знаходилось на середньому рівні. Визначено тенденцію зниження варіювання у сортів Царевич(10,4%) і Оплот (14,9%) та, навпаки, зростання цьогопоказника до 17,3%, у варіанті з сортом Дарунок Степу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Гангур, В. В., А. А. Кочерга, О. С. Пипко, Ю. І. Кабак та О. І. Лень. "ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ВОДОСПОЖИВАННЯ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 54–60. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначальна роль у збільшенні обсягів виробництва продовольчого зерна належить пшениці ози-мій (Triticum aestivum L.). Метою досліджень було з’ясувати вплив різних норм мінеральних добрив, диференційованого застосування азоту на водоспоживання посівів пшениці озимої та рівень зернової продуктивності. Під час проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати досліджень свідчать, що різні дози мінеральних добрив та диференційоване використання азоту як вагомих чинників упливу на активність ростових процесів зумовили зростання коефіцієнта кущіння на 14,6–34,7 %, висоти рослин 2,9–8,7 %, кількості зернин у колосі на 1,8–10,1 % порівняно з варіантом без внесення добрив. Встановлено, що мінеральні добрива підвищують ефективність використання доступної вологи ґрунту на формування врожаю пшениці озимої, зокрема сумарне водоспоживання становило 539–579 м3/т, що на 46–86 м3/т або 7,4–13,8% менше, ніж у контролі. Відзначено тенденцію щодо більш раціонального використання вологи на утворення одиниці врожаю основної продукції за умови перенесення частини азоту із основного вне-сення в ранньовесняне підживлення. Виявлено, що за рахунок використання мінеральних добрив у те-хнології вирощування пшениці озимої досягається істотне підвищення урожайності зерна культури порівняно з варіантом без добрив. Величина додаткового врожаю зерна пшениці на експерименталь-них ділянках по відношенню до контролю становила 0,45–0,92 т/га або 8,8–17,7 %. Найкращі умови мінерального живлення, які забезпечили максимальну урожайність пшениці озимої 6,11 т/га, форму-валися за умови внесення добрив у нормі N80P90K50+N30. Відзначено стійку тенденцію щодо підвищен-ня продуктивності посівів пшениці озимої за умови різночасного використання мінерального азоту добрив.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Дикун, О. В., В. М. Жеребко та М. О. Дикун. "ВПЛИВ ҐРУНТОВИХ І ПІСЛЯСХОДОВИХ ГЕРБІЦИДІВ НА ВМІСТ ПЛАСТИДНИХ ПІГМЕНТІВ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ФОТОСИНТЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СОЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (27 березня 2020): 81–89. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.01.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета досліджень полягала у з’ясуванні характеру впливу гербіцидних сумішей на фотосинтети-чний апарат сої та продуктивні можливості посіву. Варіанти досліду включали: Контроль без про-полювань; Контроль з 2-ма ручними прополюваннями; Примекстра TZ Голд (к.с., 312,5 г/л S-метолахлору + 187,5 г/л тербутилазину), 4,5 л/га; Зенкор (к.с., 700 г/л метрибузину) + Комманд (к.е., 480 г/л кломазону), 0,4 л/га + 0,2 л/га; Базагран (в.р., 480 г/л бентазону) + Хармоні (в.д.г., 750 г/кг тифенсульфурон-метилу), 2,5 л/га + 0,008 кг/га. Ефективність препаратів досліджували в умовах польового досліду в ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» за традиційної технології вирощування для Лісостепової зони України. Ґрунтові гербіциди вносили до появи сходів, післясходові – за появи першого справжнього листка. Вміст пігментів визначали спектрофотометрично після екстракції з ДМСО (диметилсульфоксидом) за методикою A. Wellburn (1994). Встановлено, що за дії гербіцидів вміст сумарного хлорофілу в листках сої був на 15–20 % вищим, ніж на контролі без про-полювань. Водночас фітотоксичний вплив гербіцидів призводив до зниження вмісту хлорофілів при порівнянні з безгербіцидним контролем за використання дворазового ручного прополювання. При цьому фіксувалось одночасне зростання вмісту каротиноїдів, що, очевидно, є реакцією організму на індукований окислювальний стрес, наслідком якого є гальмування біосинтезу пігментів. Втім, стре-сові чинники забезпечили суттєву активізацію фотосинтетичних процесів, що підтверджується ростом співвідношення основних фотосинтетичних пігментів. За використання бакових сумішей гербіцидів відношення хлорофілів a і b вдвічі перевищувало цей показник на обох контролях. Активі-зація роботи фотосинтетичного апарату рослин за дії гербіцидів обумовила накопичення оптима-льного фотосинтетичного потенціалу (ФП) посіву та забезпечила його вищі продуктивні можливо-сті. На варіанті із застосуванням сумішей Зенкор+Комманд та Базагран+Хармоні продуктивність ФП склала 1,16 та 1,45 кг господарського врожаю на 1 тис. одиниць ФП, що вище контролю без прополювань відповідно на 28 % та 42 %. Отже, застосування бакових сумішей селективних ґрун-тових та післясходових гербіцидів сприяло активізації фотосинтетичних процесів у рослин сої та забезпечувало продуктивні показники на рівні безгербіцидного фону із застосуванням ручних пропо-лювань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Маренич, М. М., І. А. Маркіна, В. В. Гангур та О. І. Лень. "Ефективність застосування препаратів «Soilbiotics» на пшениці озимій". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2018): 22–26. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.03.03.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження, проведені протягом 2005–2017 рр., свідчать про ефективність використання гуматів у технології вирощування пшениці озимої, зокрема препаратів «1R Seed Treatment» та стимулятора росту «4R Foliar Concentrate». Поєднання передпосівної обробки насіння та листової аплікації посівів дає змогу збільшити врожайність пшениці озимої на 11,8–27 %, а проведення лише позакореневого підживлення сприяє формуванню приросту врожаю в межах 7,4–13,8 %. Диференційоване застосування стимулятора росту «4R Foliar Concentrate» у різні фази розвитку рослин пшениці озимої має кращий господарський і економічний ефект, порівняно з одноразовим. У варіантах досліду, де разом із передпосівною обробкою насіння використовувалося і позакореневе внесення «4R Foliar Concentrate», прибавка врожайності становила 0,76 т/га, або 20,9 %. Застосування «4R Foliar Concentrate» 2 кг/га у фазу виходу в трубку сприяло подальшому підвищенню врожайності, розмір приросту якої становив 23,1 %. Найкращий ефект забезпечила передпосівна обробка насіння гуматом, яка поєднувалася з позакореневим підживленням посівів, а листова аплікація проводилася в два прийоми по 1 кг/га «4R Foliar Concentrate». Прибавка врожайності становила 0,98 т/га, або 27 %. In the presented studies, pre-planting seed treatment increased the yield of grain by 0.43 t/ha, which is almost 12 %. Taking into account the high grazing rate for seed of cereal crops with a continuous sowing method, the cost of using the full recommended standard for the seed treatment would be about 25 % of the total production costs of the cultivation technology. So it is a significant additional production costs, which, in the current financial situation, the vast majority of agribusinesses are not able to invest in crop growing technology. In this regard, we have chosen the minimum rate of application of the drug 1.0 l/ton of seeds. Although calculations show that even the maximum rate of use of «1R Seed Treatment» for reaching an increase in winter wheat yield of 0.5 t/ha will be economically feasible. In the variants of the experiment, in which the seeds of the pre-planting treatment were used for root crop fertilization with «4R Foliar Concentrate», the yield increase of winter wheat grain was 0.76 t/ha or almost 21 % compared with the control. Application of 2 kg/ha «4R Foliar Concentrate» to the phase of the tube led to a further increase in yield, which was 23.1 %. The most effective in the described experiment was the variant, where the pre-sowing treatment of seeds with humate was combined with fecal application, but the leaf application was carried out in two receptions of 1 kg/ha «4R Foliar Concentrate». The yield increase was 27 %, which confirms the recommendations of the manufacturer of these drugs and the leading European companies regarding the use of their own products for a multiple entry. In the experiment block, which used only leaf application, the effectiveness of the drug «4R Foliar Concentrate» was significant. Only one treatment of the crop with the drug in the phase of release into the tube contributed to an increase in yield of 0.27 t/ha or 7.4 %. An increase in the rate of use of the drug up to 2 kg/ha has a stronger effect and increased the yield of winter wheat grain, compared with the control, by 0.38 t/ha or 10.5 %. A fractional introduction of the same norm into different phases of the development of culture is accompanied by an increase in yields by 0.50 t/ha, compared with the option without fertilization and increases additional profits, compared with the single use of the entire drug norm. Thus, differentiated use of drugs was more effective than single use. Studies have shown the effectiveness of the use of humates in winter wheat cultivation technology, in particular, «1R Seed Treatment» and growth stimulator «4R Foliar Concentrate». The combination of pre-sowing seed treatment and leaf application of crops enables to increase the yield of winter wheat by 11.8–27 %, and the use of sheet-laying applications only provides grain growth within the range of 7.4–13.8 %. The differentiated application of growth promoter «4R Foliar Concentrate» has a better economic and economic effect than a one-time use.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Курлов, В., Г. Фесенко та А. Поляков. "Підвищення ефективності технічних засобів локального внесення мінеральних добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 1(15) (26 жовтня 2020): 53–58. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).53-58.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналітичними дослідженнями способів внесення в ґрунт мінеральних добрив установлено, що ефективність їх застосування в значній мірі залежить від умов їх внесення, які створюються в відповідних технологіях вирощування сільськогосподарських культур. При цьому із відомих способів внесення мінеральних добрив локальне внесення безпосередньо в ґрунт являється найбільш ефективним з точки зору використання рослинами, а також найменш вразливими для навколишнього середовища. Аналіз пристроїв, які застосовують для локального внесення мінеральних добрив шляхом розсіювання по поверхні ґрунту показав, що при наступному закладенні їх в ґрунт добрива нерівномірно розподіляються по глибині кореневмісного шару, внаслідок чого рослини неповністю засвоюють внесені мінеральні добрива, що знижує ефективність їх застосування. З підвищеною ефективністю засвоюються мінеральні добрива внесені безпосередньо в зону кореневмісного шару ґрунту, яке здійснюється при міжрядних обробітках сільськогосподарських культур. Крім того, установлені на серійних ґрунтообробних машинах туковисівні баночно-тарілчасті пристрої наділені активно-примусовою подачею, які допускають внесення мінеральних добрив з підвищеною нерівномірністю, що знижує ефективність їх застосування. Разом з цим виявлені шнекові туковисівні пристрої, в яких привалює примусовий характер подачі мінеральних добрив. В результаті конструктивного аналізу таких пристроїв виявлені їх недоліки, що враховані при розробці більш досконалого шнекового пристрою, який забезпечує рівномірний висів мінеральних добрив за рахунок стабілізації переміщення їх стрічками до виходу із розподільчого пристрою з дотриманням заданої норми внесення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Ефективність вирощування рослин"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями