Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Етнографи.

Статті в журналах з теми "Етнографи"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Етнографи".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Дутка, Вікторія, та Галина Мельничук. "До питання етнографічних досліджень традиційних занять гуцулів (20-90 рр. ХІХ ст.)". History Journal of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, № 52 (15 грудня 2020): 143–49. http://dx.doi.org/10.31861/hj2020.52.143-149.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті на основі широкого кола джерел і літератури досліджені особливості традиційних занять гуцулів в етнографічних розвідках з 20-х рр. ХІХ до кінця ХІХ ст. Проаналізовані етнографічні праці про матеріальну культуру й основні заняття гуцулів. Автори розглядають доробок польських і українських етнографів. При цьому зазначається, що їхні дослідження не висвітлюють такі заняття гуцулів, як ліжникарство, сироваріння і збиральництво. Автор доводить, що в досліджуваний період була підготовлена значна кількість праць про гуцулів. Етнографи приділяли багато уваги дослідженню тваринництва, господарства, промислів та занять гуцулів. Із цих питань вони зібрали великий фактологічний матеріал, який торкався проблеми вівчарства, лісівництва і народних ремесел.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Samoilenko, H. V. "Випускники Ніжинської вищої школи – фольклористи, етнографи, краєзнавці". Literature and Culture of Polissya 99, № 13i (29 травня 2020): 297–315. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-13i-99-297-315.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті вперше в комплексі висвітлюється діяльність окремих випускників Ніжинської вищої школи, зокрема випускників Фізико-математичного ліцею (1832–1840) – братів Олександра, Костянтина Сементовських, Історико- філологічного інституту – Олександра Малинки та Інституту народної освіти – Гаврила Богуна, які кожний у свій час присвятили своє життя вивченню народної творчості та етнографії різних районів Полісся України та Білорусі. Їх наукові напрацювання збагатили науку, дали можливість розкрити регіональну культуру на прикладах, які раніше не були відомі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Sintchouk, Ivan. "Лита копія медалі Моріца Саксонського з-під м. Кобріна Брестської обл., Республіки Білорусь". Ukrainian Numismatic Annual, № 1 (21 грудня 2017): 122–31. http://dx.doi.org/10.31470/2616-6275-2017-1-122-131.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена атрибуції, що знайдена в Брестській обл. Республіки Білорусь, – литій копії медалі Моріца Саксонського з використанням її як заготовки для дукача. Етнографи Російської імперії відносять землі нижче Баранович до українських етнічних земель: межа проходить із заходу на схід між Брестом і Бєлостоком, Кобрином і Волковиськом, Пинськом і Слонимом. Місце знахідки – в межах ареалу української матеріальної культури. Герман Моріц (1696–1750) – позашлюбний син короля Речі Посполитої Августа II, французький військовий і державний діяч, військовий теоретик, генеральний маршал Франції. TPQ медалі визначається як 1777 р., оскільки на реверсі зображена скульптурна група мавзолею в кірсі Сен-Тома, скульптора Жана-Батіста Пигаля (1714–1785). Робота над мавзолеєм закінчилася у 1777 р., тоді ж, 20 серпня, із Страсбурзького собору була урочисто перенесена труна з прахом маршала. У другій половині 19 ст. на більшій частині території України дукачі як елемент матеріальної культури починають вироджуватися. Виходячи з відомих на сьогодні даних, артефакт слід датувати останньою чвертю 18 – першою половиною 19 ст.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Трубчанінов, Сергій. "УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНІЙ ВІЗІЇ ВІНЦЕНТІЯ ПОЛЯ". Litopys Volyni, № 23 (20 квітня 2021): 52–57. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.09.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розповідається про визначного польського поета-романтика Вінцентія Поля (1807–1872), якого навіть називали «четвертим поетом-пророком». Він був також відомий як географ, етнограф і політичний діяч. Дослідники історії польської географічної науки особливо наголошують, що кафедра географії в Кракові, де працював В. Поль, стала другою в Європі та світі після кафедри Карла Ріттера в Берліні. Саме йому належить запровадження терміна «Креси» в розумінні колишніх східних земель Речі Посполитої. Уродженець Любліна, виходець з ополяченої німецько-французької родини, значну частину свого життя він провів у Галичині. Тут він зростав, навчався, робив свої перші спроби в поезії та науці. Так, на межі 1830–1840-х років він об’їхав Карпати – від Буковини до Сілезії, вивчав фізичну географію та етнографію краю. У 1842 р. в кількох числах надзвичайного додатку до «Львівської газети» В. Поль опублікував свою розвідку щодо географії Галичини. Він готу- вав ґрунтовну працю з географії та етнографії Польщі, проте більшість матеріалів згоріли під час селянського заво- рушення на початку 1846 р. Наприкінці 1849 р. завдяки підтримці австрійського міністра культів і освіти В. Поль очолив новоутворе- ну кафедру загальної, фізичної і порівняльної географії Краківського університету. Більшість із опублікованих географічних праць В. Поля – тексти лекцій, які він читав на початку 1850-х рр. у Кракові. В. Поль викладав географію Австрійської монархії, етнографію, географію Святої землі та низку інших навчальних курсів. Серед географічних дисциплін важливе значення вчений відводив історичній географії. Незважаючи на те, що з 1 січня 1853 р. В. Поль перестав бути професором, а його кафедра була ліквідована, він не полишав зацікавленості географічними студіями і в подальші роки. У п’яти листах до Ф. Духіньського (1867) В. Поль найбільш повно виклав власну історико-географічну візію польських земель, якими він вважав усі території, що колись входили до складу Речі Посполитої. На його думку, географічне розташування є природним фундаментом для історії. В. Поль вважав, що східний кордон Європи йшов не по Уралу та Кавказу, а відразу за басейнами річок Двіна та Дніпро.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Shlemkevych, S. L. "Спадщина українських учених-культурологів у контексті викладання навчальної дисципліни "Історія Української культури" у закладах вищої освіти". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 136–38. http://dx.doi.org/10.15421/40290128.

Повний текст джерела
Анотація:
Останні десятиліття позначилися значними досягненнями в дослідженні особливостей української культури. Українські культурологи опираються на традиції, закладені творчістю видатних вчених, концепції культури яких характеризуються вірою у майбутнє українського народу. Вітчизняні філософи, етнографи, історики минулих століть традиційно зверталися до проблем, пов'язаних із розумінням духовно-творчої сутності людини у взаємопов'язаності з Богом, Космосом, культурою як світом людини. Початок ХХ ст. став переломним етапом для формування історичної культурології в українській науці. Багато відомих науковців, серед яких були зокрема Михайло Грушевський, Володимир Охрімович, Федір Вовк, Степан Рудницький, Іван Огієнко, Микола Хвильовий, створили в Україні фундамент науки про культуру. Наприкінці ХХ ст. інтерес вчених до культурологічної проблематики набув значного прискорення. Певним чином це було зумовлено введенням у зміст підготовки фахівців із вищою технічною освітою в Україні таких нових дисциплін, як: "Українська та зарубіжна культура", "Культурологія". На жаль, протягом останніх років у закладах вищої освіти України значно скоротилася кількість годин, відведених на вивчення цих дисциплін, у деяких закладах вони повністю зникли з навчальних планів. В умовах реформування вищої школи України необхідно зберегти інтерес юнацтва до вивчення історії української культури. Певним чином цьому буде сприяти повернення до навчальних планів підготовки фахівців у закладах вищої освіти дисциплін "Історія української культури", "Культурологія". Необхідно докласти певних зусиль, щоб зберегти набутий досвід викладання гуманітарних дисциплін, зокрема культурологічного спрямування, осучаснити їх зміст та модернізувати методи навчання, утвердити таку систему засобів, форм і методів організації навчального процесу, яка б гарантувала необхідний рівень якості підготовки конкурентоспроможного спеціаліста.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Довжук, Ігор. "ІСТОРИК ОЛЕКСАНДР ГРУШЕВСЬКИЙ: ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТУ". Society. Document. Communication, № 8 (6 лютого 2020): 120–33. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-120-133.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються окремі аспекти наукової діяльності Олександра Сергійовича Грушевського, зокрема, його науково-організаційна і педагогічна робота, а також здобутки в галузі архівознавства, історії України, етнографії. Зазначено, що Олександр Грушевський першим порушив питання про необхідність проведення архівної реформи і зробив перші кроки до розроблення такого проекту. Згідно з цими планами, загальне керівництво, координацію теоретичних досліджень і практичних робіт у галузі архівної справи мав здійснювати бібліотечно-архівний відділ Народного міністерства освіти УНР, яким керував Олександр Сергійович. При цьому відділі створювалися археографічна комісія для розроблення теоретичних проблем архівознавства, наукова бібліотека, редакція спеціалізованого часопису «Пам’ятки». Учений заклав основи загальної архівної реформи в Україні (1918 р.), що передбачали створення Національного архіву Української держави в Києві та губернських архівів і комісій на місцях. Вражає не тільки науково-організаційна та педагогічна діяльність Олександра Грушевського. Він є автором понад 100 наукових праць, присвячених історії України, історіографії, етнографії, історії літератури. Науково-організаційна й педагогічна діяльність Олександра Грушевського була припинена в серпні 1933 р. – його звільнено зі всіх посад у ВУАН. 9 серпня 1938 р. він був заарештований. За участь в антирадянській націоналістичній організації О. Грушевському визначили міру покарання – п'ять років заслання. Олександр Сергійович Грушевський, як і його брат Михайло Сергійович, також значною мірою прислужився українській науці, у тому числі в таких галузях як: історія України, етнографія, археографія, архівознавство.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Верховинець, Ярослав. "Василь Верховинець - етнограф". Народна творчість та етнографія, № 5 (314) (2008): 82–91.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Непомнящий, А. "Забутий кримський етнограф О. Олесницький". Народна творчість та етнографія, № 2 (2007): 47–48.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Ткаченко, В. "Михайло Сікорський - музеєзнавець, історик, археолог, етнограф". Переяславський літопис, Вип. 1 (15) (2019): 150–53.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Дейнега, І. І. "Золоті книги української етнографії". Науково-інформаційний вісник Академії наук вищої освіти України, № 3 (69) (2010): 45–53.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Дейнега, І. І. "Золоті книги української етнографії". Науково-інформаційний вісник Академії наук вищої освіти України, № 3 (69) (2010): 45–53.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Панкулич, В. В. "Тиводар Легоцький-закарпатський історик, етнограф і археолог". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Історія, Вип. 27 (2011): 293–302.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Печериця, Т. "П. Рябков - етнограф та краєзнавець Півдня України". Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики, № 6, ч. 1 (2001): 335–40.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Церковняк-Городецька, О. Г. "Катерина Грушевська : культуролог, соціолог, етнограф, фольклорист, перекладач". Берегиня, Ч. 1 (64) (2010): 36–54.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Кукса, Н. "Творча спадщина українського етнографа і фольклориста Марка Грушевського". Матеріали до української етнології, Вип. 12 (15) (2013): 68–72.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Глушко, М. "З наукової спадщини Корнелія Кутельмаха як етнографа-експедиційника". Народознавчі зошити, № 6 (102), листопад - грудень (2011): 1056–59.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Глушко, М. "З наукової спадщини Корнелія Кутельмаха як етнографа-експедиційника". Народознавчі зошити, № 6 (102), листопад - грудень (2011): 1056–59.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Глушко, М. "З наукової спадщини Корнелія Кутельмаха як етнографа-експедиційника". Народознавчі зошити, № 6 (102), листопад - грудень (2011): 1056–59.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Єсюнін, С. М. "Матеріали до біографії педагога та етнографа Петра Чуйкевича". Сіверщина в історії України, Вип. 6 (2013): 343–46.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Мацкова, Л. П. "Музей "Олеся" - скарбниця етнографії Полісся". Зарубіжна література в школах України, № 6 (2012): 6–13.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Циганик, Мирослава. "НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКОВА ГОЛОВАЦЬКОГО У КОЛІ ВЧЕНИХ І ЛІТЕРАТОРІВ". Молодий вчений, № 2 (90) (26 лютого 2021): 156–60. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-2-90-30.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто місце і значення діяльності Я. Головацького у слов’янському культурному процесі XIX ст. Окреслено напрям роботи «Руської трійці» у контексті тенденцій романтизму в українській літературі та співпраці зі західнослов’янськими культурними діячами. Вказано на значимості науково-етнографічної роботи Я. Головацького для духовного пробудження українського народу. Зібрано і проаналізовано наукові контакти Я. Головацького з представником харківської школи романтиків І. Срезневським, істориком, філологом, етнографом та фольклористом М. Максимовичем, видатним етнографом і літературознавцем О. Бодянським. Закцентовано на впливі загальноросійського русифікаторського напрямку в 1850–1880 рр. на дальшу роботу Я. Головацького.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Олійник, І. "Андрій Димінський – етнограф Поділля другої половини ХІХ століття". Етнічна історія народів Європи, Вип. 19 (2005): 121–27.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Олійник, І. "Андрій Димінський – етнограф Поділля другої половини ХІХ століття". Етнічна історія народів Європи, Вип. 19 (2005): 121–27.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Боряк, О. "Архівна спадщина етнографа Василя Кравченка з родильної обрядовості українців". Архівознавство. Археографія. Джерелознавство, № 10 (2009): 234–40.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Lytovchenko, Antonina. "Danylo Shcherbakivsky's expedition to Podillya and Volhynia (1926). Portraits from Izyaslav." Острозька давнина 1, no. 6 (December 19, 2019): 322–34. http://dx.doi.org/10.25264/2707-1650-2019-6-322-334.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті йдеться про одну з експедицій відомого українського етнографа й мистецтвознавця Данила Щербаківського, під час якої в ізяславських бернардинському монастирі та фарному костелі було виявлено ряд портретів, згодом перевезених до Києва. Авторка описує та ідентифікує 7 полотен, які нині зберігаються у фондах Національного музею історії України. Текст супроводжується додатками у вигляді репродукції портретів та публікацією уривку зі щоденника Данила Щербаківського з огляд пам’яток м. Ізяслава.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Леньо, П. "Етнографія чи етнологія? Аналіз традицій науки". Історичні студії, Вип. 3 (2010): 62–67.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Чумаченко, В. "Енергія творення: до історії кубанської етнографії". Народна творчість та етнологія, № 2 (372), березень - квітень (2018): 5–9.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Чумаченко, В. "Енергія творення: до історії кубанської етнографії". Народна творчість та етнологія, № 2 (372), березень - квітень (2018): 5–9.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Кожолянко, Г. "Раймунд Фрідріх Кайндль і українська етнографія". Народна творчість та етнологія, № 4 (368), липень - серпень (2017): 13–18.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Чумаченко, В. "Енергія творення: до історії кубанської етнографії". Народна творчість та етнологія, № 2 (372), березень - квітень (2018): 5–9.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Скрипник, Г. "Етнографія в науковій біографії Євгенії Спаської". Народна творчість та етнологія, № 6 (364), листопад - грудень (2016): 7–30.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Леньо, П. "Етнографія чи етнологія? Аналіз традицій науки". Історичні студії, Вип. 3 (2010): 62–67.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Скрипник, Г. "Етнографія в науковій біографії Євгенії Спаської". Народна творчість та етнологія, № 6 (364), листопад - грудень (2016): 7–30.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Чумаченко, В. "Енергія творення: до історії кубанської етнографії". Народна творчість та етнологія, № 2 (372), березень - квітень (2018): 5–9.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Леньо, П. "Етнографія чи етнологія? Аналіз традицій науки". Історичні студії, Вип. 3 (2010): 62–67.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Скрипник, Г. "Етнографія в науковій біографії Євгенії Спаської". Народна творчість та етнологія, № 6 (364), листопад - грудень (2016): 7–30.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Борисенко, М. "Методи етноекології при вивченні етнографії міста". Етнічна історія народів Європи, Вип. 36 (2011): 5–9.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Chumachenko, Viktor. "Creative Energy: Towards the History of Kuban Ethnography." Folk art and ethnology, no. 2 (April 30, 2018): 5–9. http://dx.doi.org/10.15407/nte2018.02.005.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Шаповал, Л. "До історії "малоруської" етнографії (за матеріалами М.Сумцова)". Матеріали до української етнології, Вип. 9 (12) (2010): 24–30.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Pysarenko, Yurii. "Чому «не горять рукописи»?" Актуальні проблеми духовності, № 14 (1 липня 2017): 281–91. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i14.1849.

Повний текст джерела
Анотація:
Автором розглядається широко вiдома давнiй цивiлiзацiї вiра у трансцендентну природу книги, слова. Iлюстрацiю цiєї iдеї дають тексти священних книг, наприклад, Бiблiї та Корану, а також археологiя, фольклор, етнографiя. Образ книги, як породження невидимого, ноумену сходить до переконаностi в тому, що повнота знань властива потойбiчному свiту, в першу чергу — пiдземеллю.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Кожолянко, Г. "Тарас Шевченко та українська етнографія середини XIX століття". Народна творчість та етнологія, № 5 (345), вересень - жовтень (2013): 7–16.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Яшний, Д. ""Типи Криму": маловідомі джерела з етнографії кримських татар". Нові дослідження пам"яток козацької доби в Україні. Бібліотечка "Часи козацькі", Вип. 21, ч. 2 (2012): 394–99.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Леньо, П. "Розвиток словацької етнографії в міжвоєнний період (1918-1939)". Народна творчість та етнографія, № 3 (2005): 110–17.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Іваннікова, Л. ""Перший крупний жіночий внесок в етнографію": Софія Чернявська". Народна творчість та етнологія, № 3 (373), травень - червень (2018): 56–64.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Б. Богдановић, Бојана. "СРБИ У РУМУНСКОМ ДЕЛУ БАНАТА: ЕТНОГРАФИЈА ТЕРЕНСКОГ ИСТРАЖИВАЊА". ИСХОДИШТА 1, № 7 (8 липня 2021): 35–49. http://dx.doi.org/10.46630/ish.7.2021.3.

Повний текст джерела
Анотація:
This text brings together few areas of anthropological interest, namely fieldwork methodology as well as marginal and marginalized ethnic groups and minorities (Serbs in Romania). Its aim is to present the structures, dynamics and main impressions from field researches in the villages of Romanian Banat (Кraljevac, Čanad, Felnak, Sokolovac, Lugovet and Zlatica) as it was realized during 2018 and 2019 within the project Researching the history and culture of Serbs in Romania. Investigation was focused on the ways of celebrating Christmas, Patron Saint Day and weddings among Serbs in Romania villages. These traditional elements were chosen because of the identity function they have not only for the Serbs in the country of origin, but also for the Serbs in diaspora, and thus consequently for the Serbs in Romania, and they even today (self)define ever decreasing Serbian national minority in the multicultural surroundings.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Ivannikova, Liudmyla. "The Earliest Prominent Women’s Contribution to Ethnography: Sofiya Cherniavska." Folk art and ethnology, no. 3 (June 30, 2018): 56–64. http://dx.doi.org/10.15407/nte2018.03.056.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Zub (Rudenko), N. "Ethnography of the Caucasus in the Scientific Development of the O. F. Kistyakovsky." World of the Orient 2016, no. 1 (March 30, 2016): 57–65. http://dx.doi.org/10.15407/orientw2016.01.057.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Semenova, Alisa. "Один тип кістяних артефактів з Ольвії та його інтерпретація". Eminak, № 1(33) (31 березня 2021): 177–87. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2021.1(33).500.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається одна з найчисельніших категорій кістяних артефактів з Ольвії – модифікованих довгих кісток великих свійських тварин з рядами насічок на робочій поверхні. Довгий час їх помилково вважали знаряддями для обробки кераміки, кістки, вичинки шкур і навіть шліфування каменю. Справжнє ж їх призначення, як підставок-наковань для нанесення зубців на гофрований серп, вдалося встановити за допомогою численних даних етнографії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Kozlov, M. M. "The Impact of Late Pagan Communities on the Oriental Slavic Worldview of the Early Christian Age." Ukrainian Religious Studies, no. 49 (March 10, 2009): 154–62. http://dx.doi.org/10.32420/2009.49.2007.

Повний текст джерела
Анотація:
Сучасний прогрес у таких наукових науках, як історія філософії, археологія, етнографія, етнопсихологія та теорія культурної традиції, захоплює увагу, довідавшись про відокремлення коренерів колективних вірогідностей, моделей та образів, а також їх збереження, перегляду й трансляції у часі. Спеціальний інтерес у використанні з боку цього полягає в еволюції стародавніх східнослов'янських історій і культурів, історіософське осміння дозволяє зробити глибше усвідомлене архаїчне першооснову українського православ'я.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Фігурний, Юрій. "Сутність етнографії як науки та її місце в українознавстві". Українознавство, № 1 (2008): 271–72.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії