Добірка наукової літератури з теми "Естетичні системи"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Естетичні системи".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Естетичні системи"
1
Ігнатьєва, Я. В. "ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, № 5 (29 листопада 2019): 97–107. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-97-107.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуті теоретичні і практичні аспекти формування музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва; розкрито причини, які впливають на низький рівень сформованості музично-естетичної культури: падіння рівня культури в молодіжному середовищі; антидуховні і антисоціальні явища в суспільстві; відсутність систематичного, цілеспрямованого педагогічного впливу на особистість, низька ефективність прийомів і методів, покладених в основу формування музично-естетичного виховання; недостатнє розуміння сутності музично-естетичної культури особистості як динамічного інтегративного особистісного утворення, що виявляється у сформованості системи музично-естетичних знань, умінь і навичок, естетичних почуттів, музично-естетичного смаку; комплексу методичних знань з музичного виховання школярів і здатності застосовувати їх у майбутній професійно-педагогічній та художньо-естетичній діяльності. Розкривається послідовність етапів формування музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва в культурно-освітньому просторі педагогічного закладу вищої освіти, яке здійснюється на основі цілісного педагогічного впливу на когнітивну, емоційно-ціннісну та творчу сферу майбутнього вчителя музичного мистецтва на основі визначених рівнів педагогічного забезпечення процесу естетичного, музичного розвитку та соціокультурної активності особистості: інтелектуальний рівень, орієнтований переважно на музично-естетичні знання; аксіологічний рівень, що відображає переважно цінності і смисли музично-естетичної активності, культурної поведінки особистості, усвідомлення особистістю соціальних і соціально-психологічних цінностей культури; творчий рівень, що передбачає включення студента в активну художньо-творчу діяльність.
Ключові слова музично-естетична культура, вчитель музичного мистецтва, вищий педагогічний заклад освіти, художньо-творча діяльність.
2
Москальова, Л. Ю., та К. А. Дмитренко. "ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, № 5 (1 грудня 2020): 164–75. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-164-175.
Повний текст джерелаАнотація:
На сучасному етапі становлення національної системи дошкільної освіти актуальною постає проблема цілісного розвитку й гармонійного виховання молодого покоління. В епоху стрімкого розвитку технічного прогресу стає помітним занепад загальнолюдських ціннісних орієнтацій. У статті окреслено вагоме значення формування морально-естетичних почуттів у дітей дошкільного віку та провідні наукові праці з досліджуваної проблеми. Наведено дефініції понять «почуття», «моральні почуття», «естетичні почуття», надано визначення поняття «морально-естетичні почуття», зважаючи на інтеграцію наведених вище дефініцій. Визначено, що процес формування морально-естетичних якостей є одним із виявів такого явища як калокагатія. Це обумовило висвітлення таких питань, як-от: формування емоційно-почуттєвої сфери у дітей дошкільного віку, передумови вивчення цієї проблеми на сучасному етапі, віднайдення нових шляхів реалізації виховних завдань.
У статті запропоновано ряд засобів формування морально-естетичних почуттів. Серед запропонованих засобів окреслено спільні види діяльності й різні види мистецтва, одним з провідних визначено музичне мистецтво. Це зумовило представлення сутнісної характеристики музичного мистецтва, й необхідність теоретичного обґрунтування його ефективності як засобу формування морально-естетичних почуттів у дітей дошкільного віку. У результаті було теоретично обґрунтовано ефективність музичного мистецтва як засобу виховання морально-естетичних почуттів у дітей дошкільного віку. Це обумовило визначення подальших перспектив дослідження, а саме нагальної потреби експериментальної перевірки теоретично опрацьованого матеріалу.
3
Kanevska, Olga B. "Дидактичний потенцiал лiнгвостилiстичного аналiзу тексту на уроках росiйської мови як iноземної". Educational Dimension 56, № 4 (29 березня 2021): 122–42. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v56i4.4377.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальною проблемою лінгводидактики є пошук нових методів і прийомів роботи з текстом, які ґрунтуються на текстоцентричному підході до мовної підготовки. У статті виявлено та схарактеризовано дидактичні можливості застосування лінгвостилістичного аналізу тексту на уроках російської мови як іноземної.
Визначено причини необхідності роботи з текстом як із найвищою комунікативною одиницею: 1) твори різних стилів і жанрової приналежності використовуються на мовних уроках в якості дидактичного матеріалу при формуванні мовної компетенції; 2) до задач розвитку мовленнєвої компетенції відноситься навчання різних видів аналізу текстів; 3) на підґрунті тексту формується комунікативна компетенція.
Виявлено цілі застосування тексту, в тому числі й художнього, на уроках російської мови як іноземної: 1) мовні та мовленнєві (збагачення словникового запасу; демонстрація можливостей граматичної системи; текст як стимул для дискусії); 2) соціокультурні (знайомство з культурою країни, мова якої вивчається; «культура, яку описує мова»); 3) етико-естетичні (гуманістичні та естетичні цінності; навички естетичного сприйняття художньої літератури).
Установлено критерії відбору тексту як навчального матеріалу: відповідність тексту навчальним цілям; інформативність; доступність; культурологічна значущість; виховна спрямованість; когнітивна та етико-естетична цінність. Ефект повідомлення залежить не лише від смислу одиниць висловлювання, але й від контекстуального оформлення, від ідеї твору та замислу автора, авторських інтенцій.
Лінгвостилістичний аналіз тексту, зокрема художнього, є важливим методом у методиці російської мови як іноземної: він уможливлює формування в тих, хто навчається, свідоме відношення до мовленнєвої діяльності, розвиток естетичних почуттів і смаків, засвоєння російської мови та російського мовлення в їх єдності, вдосконалення мовної, мовленнєвої та комунікативної компетенцій. Таке вивчення російської мови допомагає подолати сухість і штамп у викладанні мови, підвищити його виховний потенціал.
4
Краснопольський, В. Е., та Н. Е. Могілевська. "ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО ВІДНОШЕННЯ ДО ЛЮДИНИ У КУРСАНТІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МВС ЗАСОБАМИ ВЕБТЕХНОЛОГІЙ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, № 2 (13 травня 2020): 69–81. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-69-81.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються проблеми формування естетичного ставлення курсантів закладів вищої освіти системи МВС України до людини. Одним із завдань виховної роботи є розробка і використання, пошук нових можливостей підвищення естетичного виховання майбутніх правоохоронців. Виховання військовослужбовця вимагає створення умов та застосування різних педагогічних засобів впливу з метою формування естетично розвиненої особистості. Естетичне виховання дозволяє розвинути у курсантів естетичне ставлення до своєї життєдіяльності, до об'єктів реальності, до виконання професійного обов'язку. Специфіка освітнього простору вищих навчальних закладів системи МВС України полягає у його закритості, що не сприяє розвитку прагнення людини до гуманістичних цінностей.
Автори відзначають, що естетичне відношення до людини формується у курсанта в процесі поетапного розвитку естетичного інтересу в наступній послідовності: спочатку до самого себе, потім до минулого й лише потім до образа майбутнього. При цьому естетичний компонент є визначальним компонентом у структурі естетичного відношення й проявляється у вигляді естетичної спрямованості особистості курсанта. Процес формування в курсантів естетичного відношення до людини знаходить своє втілення в самовираженні як способі пробудження й прояву їх естетичної активності.
Враховуючи технічні і дидактичні можливості вебтехнологій для формування естетичного відношення до людини для курсантів авторами запропонований розроблений веборіентований спецкурс «Мистецтво і інтернет».
5
Тєлєжкіна, Олеся Олександрівна. "Прецедентність мовно-естетичних символів національної культури в поетичному мовленні Дмитра Павличка". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 1 (16 жовтня 2011): 678–84. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.864.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автор розглядає мовно-естетичні символи Сковорода, Франко, Шевченко, Тарас, Кобзар, Київ, Дніпро, Бабин Яр, верба, ужиті в поетичних творах Д. Павличка, як національно-прецедентні феномени, які є характерним складником лексичної системи поетичного мовлення митця.
6
Nevmerzhitska, O. M. "Краса як головна естетична цінність українського національного світогляду в філософії першої половини ХХ ст." Grani 18, № 6 (23 квітня 2015): 51–54. http://dx.doi.org/10.15421/1715119.
Повний текст джерелаАнотація:
Серед множини проблем історії української філософії, що потребують поглибленого вивчення, однією з основних, на думку автора, є дослідження системи цінностей українського народу. Одному з таких питань і присвячена ця стаття, в якій проведено дослідження естетичних цінностей українського національного світогляду в філософії першої половини ХХ століття, зокрема, головної його естетичної цінності – категорії краси. Проаналізовано творчість визначних українських вчених, філософів і суспільних діячів, що, звертаючись до людської природи, властивості людини до естетизації життя, з різних сторін досліджували український національний світогляд, який виражає цінності, погляди та переконання більшості представників українського народу. Видатні мислителі, вивчаючи та досліджуючи політичні, моральні, релігійні, естетичні ідеали та цінності, дивились на світ української людини з позиції його аксіологічної цілісності. Вони намагалися зрозуміти сутність, причини виникнення та існування різноманітних культурних процесів, що відбувалися в межах українського етносу, осягнути, яким чином через уявлення про красу народ реалізовує своє прагнення до прекрасного. Беручи до уваги, що українська філософія досліджуваного періоду ще недостатньо вивчена, заглибившись у джерела сучасної філософської думки в Україні, автором зроблено висновок, що життя українського народу найбільшою мірою підпорядковувалося прагненню до прекрасного, яке охоплює всі сфери життєдіяльності української людини як у матеріальному, так і в духовному вимірах буття.
7
Баранова, Наталія Миколаївна. "ДОСЛІДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ ТРАДИЦІЇ ЯК ЕСТЕТИЧНОГО ФЕНОМЕНА". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 25 (25 листопада 2019): 46–52. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i25.880.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті здійснено теоретичне осмислення національно-культурної традиції як естетичного феномена. Обгрунтувавши засадничі принципи сучасного дослідження проблеми і здійснивши всебічний аналіз, в статті систематизовано досвід вітчизняної та зарубіжної наукової думки, включаючи історичну традицію та сучасний стан щодо естетичної реконструкції такого феномена як національно-культурна традиція. Теоретичний матеріал трансформувався в дослідження особливостей естетичної інтерпретації національно-культурної традиції.
Мета дослідження полягає в філософсько-теоретичному аналізі естетичних засад національно-культурної традиції, в репрезентації її своєрідності як естетичного феномена. Національна культура розглянута як цілісна система, багатогранність і різнобічність якої дозволяє глибше розуміти особливості етнічного світосприйняття та світорозуміння.
Обгрунтовано, що естетичний аналіз національно-культурної традиції можливий лише в тому випадку, якщо самі естетичні категорії розглядаються в системі, тобто в єдності та взаємозв’язку.
Методологічна основа дослідження побудована на міждисциплінарному інтегруванні філософських, естетичних, культурологічних, мистецтвознавчих, психологічних та історичних концепцій. Переосмислення класичної теоретичної філософсько-культурної моделі поєднано з використанням методології феноменолого-екзистенціалістської традиції, герменевтики, негативної діалектики. У роботі також використано й метод біографічного аналізу, який застосовано для дослідження проблеми крізь призму життя та творчості окремих історичних постатей.
Обгрунтована парадигмальна роль етноестетичних категорій для збереження самототожності національних культур впродовж їх історичного розвитку.
Показано, що національно-культурна традиція кожного народу є результат взаємодії мінливого соціального середовища та відносно незмінного психічного складу (характеру), духовного світу цього народу. Обгрунтовано, що урахування релігійних уявлень, які склалися історично, а також великої кількості пов’язаних із ними традицій, які стосуються внутрішнього світу людей, означає, визнання важливої, хоча й не фатальної ролі цих чинників у долях народів (націй).
8
Кондратюк, Світлана, та Віта Бутенко. "ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 8(102) (27 жовтня 2020): 442–56. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.08/442-456.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті схарактеризовано сутність наукових термінів «професійна підготовка майбутніх вихователів», «компетентність», «художньо-естетична компетентність». Визначено та обґрунтовано педагогічні умови, які сприятимуть ефективному формуванню художньо-естетичної компетентності майбутніх вихователів, а саме: культурологічний підхід до формування художньо-естетичної компетентності майбутніх вихователів; оптимальне поєднання форм, методів і засобів освітньої діяльності з майбутніми вихователями з метою формування художньо-естетичної компетентності майбутніх вихователів; розробка системи завдань, спрямованих на формування художньо-естетичних умінь майбутніх вихователів.
9
Ушаков, А. С. "КРИТЕРІЇ Й ПОКАЗНИКИ СФОРМОВАНОСТІ ОДУХОТВОРЕНОГО ОБРАЗУ ЛЮДИНИ КУЛЬТУРИ В СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, № 2 (13 травня 2020): 214–29. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-214-229.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються критерії і показники сформованості одухотвореного образу людини культури в студентської молоді. Обґрунтовано вибір груп критеріїв сформованості одухотвореного образу людини культури в студентської молоді, окреслено критерії сформованості образу людини культури та подано їх змістовні характеристики, схарактеризовано показники, які відповідають визначеним критеріям.
До аксіологічної групи віднесено ціннісно-смисловий та естетичний критерії, що показують сформовану систему духовних і культурних цінностей і світоглядних уявлень про сенс буття, сформований ціннісний, гуманістичний світогляд, ціннісне ставлення до національної культури, наявність естетичних і художніх потреб, здатність насолоджуватися прекрасним, сформовані естетичні смаки, прагнення до естетичного ідеалу, систему естетичних цінностей, художньо-естетичну компетентність.
До складу потребово-мотиваційної групи віднесено емоційно-оцінний та мотиваційний критерії, де показниками є: емпатія, переживання катарсису, прагнення до творчого самовияву, мотивація до оцінювання моральних якостей особистості, внутрішня потреба реалізації потенціалу носія культури, зацікавленість у наслідуванні культурних традицій, прагнення до культурної самоідентифікації.
Когнітивна група представлена когнітивним критерієм, що характеризується засвоєнням базових понять і категорій культури, вмінням оперувати цими поняттями в побудові власних суджень, етнокультурна компетентність, критичне й інноваційне мислення.
Поведінкова група представлена операційно-дійовим і діяльнісним критеріями з показниками: соціокультурна адаптивність, готовність особистості до самостійної діяльності, культуротворча і духотворча діяльність.
10
Ожоган, Ю. М., та З. Р. Ожоган. "КЛІНІЧНЕ ПОРІВНЯННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВІДБІЛЮЮЧИХ СИСТЕМ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ДИСКОЛОРИТОМ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 119, № 2 (26 травня 2022): 56–59. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Протягом останніх років естетична стоматологія в нашій країні стає все більш затребуваною, оскільки красиві та білі зуби – це елемент сучасної культури, символ молодості, здоров’я, краси та успіху. Дисколорит зубів – дуже поширена і багатофакторна за природою патологія, пов’язана зі зміною кольору емалі та дентину зубів і становить актуальну проблему стоматології, пов’язану з естетичним дефектом. Потреба в послугах естетичної стоматології є актуальною у зв’язку з високою поширеністю даних стоматологічних захворювань та шкідливих звичок, що ведуть до зміни кольору твердих тканин зубів. Для відбілювання запропонована досить значна кількість різноманітних засобів, які дають змогу відносно швидко змінити колір зубів. Мета дослідження – порівняльна оцінка ефективності використання відбілюючих систем при лікуванні пацієнтів із дисколоритом твердих тканин зубів. Методи дослідження. Пацієнтам проводили загальноклінічні методи обстеження, рентгенологічні, оцінку стану індивідуальної гігієни порожнини рота – визначення індексу гігієни порожнини рота (OHI-S). При проведенні роботи нами обстежено 140 пацієнтів з дисколоритами твердих тканин зубів, віком 18–49 років, розподілених на 5 груп. Саме пацієнтам 4 групи нами була застосована найновітніша система відбілювання “Beyond”, котра відповідає світовим стандартам та є зареєстрованою в Україні. Пацієнти відразу після відбілювання спостерігають суттєве покращення кольору зубів, і позбавляються на декілька років щоденних самостійних застосувань препаратів для відбілювання. Особливу увагу приділяли психологічним методам дослідження – анкетуванню власною розробленою анкетою. Висновки. Результати клінічного дослідження свідчать про доцільність використання сучасних відбілюючих систем, що суттєво покращують як естетичні вимоги наших пацієнтів так і якісні зміни в психоемоційному стані зокрема.
Дисертації з теми "Естетичні системи"
1
Мартиросян, О. "Мистецтво перформансу: позиція глядача в інтерактивних мистецтвах". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6179.
Повний текст джерела
2
Кирієнко, Наталія Миколаївна. "Естетична система Михайла Ореста: генеза, творча реалізація". Дис. канд. філол. наук, Нац. пед. ін-т М.П.Драгоманова, 2006.
Знайти повний текст джерела
3
Карпенко, Т. С. "ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ У СИСТЕМІ ВСЕБІЧНОГО ГАРМОНІЙНОГО РОЗВИТКУ". Thesis, Національний авіаційний університет, 2013. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/10568.
Повний текст джерела
4
Глібко, Олена Анатоліївна, та Марія Олександрівна Максимова. "Деякі аспекти формування естетичної складової в системі підготовки фахівців програмного спрямування". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46244.
Повний текст джерела
5
Курдюмова, Д. Ю. "Українська драматургія другої пол. XVII -- середини XVIII ст. в системі філософсько-естетичних поглядів доби". Дис. канд. філос. наук, КУ ім. Т. Шевченка, 1996.
Знайти повний текст джерела
6
Маєр, Я. Ю., та В. М. Наришкіна. "Дослідження художньо-конструктивних особливостей жіночого народного костюму Західної України". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7814.
Повний текст джерела
7
Благоторенко, Анна Віталіївна. "Формування системи естетичних цінностей майбутніх соціальних педагогів". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6369.
Повний текст джерелаАнотація:
Благоторенко А. В. Формування системи естетичних цінностей майбутніх соціальних педагогів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник І. В. Козич. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 94 с.UA : Робота викладена на 94 сторінках друкованого тексту, містить 10 таблиць, 5 рисунків. Перелік посилань включає 73 джерела. Мета дослідження: теоретичне обґрунтування системи естетичних цінностей та ефективність формування естетичних цінностей майбутніх соціальних педагогів. Об’єкт дослідження: процес формування системи естетичних цінностей майбутніх соціальних педагогів. Предмет дослідження: формування системи естетичних цінностей майбутніх соціальних педагогів. У роботі теоретично розглянуто сутність, структуру та функції естетичних цінностей особистості; розкрито педагогічні умови формування системи естетичних цінностей у студентів освітньо-професійної програми соціальна педагогіка; обґрунтовано критерії та рівні формування естетичних цінностей у студентів соціальна педагогіка; розроблено цикл занять щодо оптимізації формування естетичних цінностей майбутніх соціальних педагогів. Практичне значення дослідження полягає у спробі включити у зміст курсів педагогіка та арт-терапія цикл занять щодо оптимізації формування системи естетичних цінностей у студентів спеціальності соціальна педагогіка. Матеріали роботи можуть використовуватись при викладанні дисциплін «Педагогіка» та «Арт-терапія в соціальній роботі» студентам спеціальності соціальна педагогіка.
EN : The work is presented on 94 pages of printed text, contains 10 tables, 5 figures. The list of references includes 73 sources. The purpose of the study: theoretical justification of the system of aesthetic values and the effectiveness of the formation of aesthetic values of future social educators. Object of research: the process of forming a system of aesthetic values of future social educators. Subject of research: formation of the system of aesthetic values of future social pedagogues. The essence, structure and functions of aesthetic values of personality are theoretically considered in the work; the pedagogical conditions of formation of the system of aesthetic values at students of the educational-professional program social pedagogy are opened; the criteria and levels of formation of aesthetic values in students of social pedagogy are substantiated; a series of classes on optimizing the formation of aesthetic values of future social educators has been developed. The practical significance of the study is to try to include in the content of the courses pedagogy and art therapy a series of classes to optimize the formation of a system of aesthetic values in students majoring in social pedagogy. The materials of the work can be used in teaching the disciplines "Pedagogy" and "Art therapy in social work" to students majoring in social pedagogy.
8
Касьяненко, Тетяна Василівна, та Tatiana Vasylivna Kasianenko. "Музично-естетичне виховання дітей середнього дошкільного віку за методичною системою Карла Орфа". Master's thesis, 2021. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/11865.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено теоретичне обґрунтувння та експериментальна перевірка ефективності методичної системи Карла Орфа в музично-естетичному вихованні дітей середнього дошкільного віку.
Проведено теоретичний аналіз науково-педагогічної та методичної літератури дав змогу визначити теоретичні основи музично-естетичного виховання дітей дошкільного віку.
Схарактеризовано основні положення методичної системи Карла Орфа щодо музично-естетичного виховання дітей середнього дошкільного віку.
Визначено критерії та показники оцінки музично-естетичної визованості дітей середьнього дошкільного віку.
Взявши за основу критерії та їх показники встановлено три рівні музично-естетичної вихованості дітей середнього дошкільного віку.
Обґрунтували та експериментально перевірили ефективність методичної системи Карла Орфа в музично-естетичному вихованні дітей середнього дошкільного віку.
В результаті констатовано суттєві позитивні зміни в експериментальній групі,що є прямим доказом ефективності використання методичної системи Карла Орфа.Theoretical substantiation and experimental verification of the effectiveness of the methodological system of Karl Orff in the musical and aesthetic education of middle school children has been carried out. Theoretical analysis of scientific and pedagogical and methodological literature made it possible to determine the theoretical foundations of musical and aesthetic education of preschool children. The main provisions of Karl Orff's methodical system concerning musical and aesthetic education of middle school children are characterized. Criteria and indicators of musical evaluation are determined aesthetic vocation of children of the middle preschool age. Based on the criteria and their indicators, three levels of musical and aesthetic upbringing of middle school children have been established. The effectiveness of Karl Orff's methodological system in the musical and aesthetic education of middle school children was substantiated and experimentally tested. As a result, significant positive changes in the experimental group were noted, which is a direct proof of the effectiveness of the use of Karl Orff's methodological system.
9
Орловська, Вікторія Ігорівна. "Соціально-педагогічні засоби виховання дітей з спадщині В. О. Сухомлинського". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4633.
Повний текст джерелаАнотація:
Орловська В. І. Соціально-педагогічні засоби виховання дітей з спадщині В. О. Сухомлинського : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота: соціальна педагогіка" / наук. керівник Ю. Р. Мацкевіч. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 84 с.EN : Qualification work: 84 pp., 65 sources. The object of research - the upbringing of children from the legacy of V. Sukhomlinsky. The subject of research - the means and features of child rearing in the pedagogical heritage of V. Sukhomlinsky. The purpose of the study is to determine and substantiate the socio-pedagogical means of raising children in the pedagogical heritage of V. Sukhomlinsky. Research methods: analysis and generalization of philosophical, pedagogical, psychological and sociological sources to determine the conceptual and categorical apparatus of research; generalization of V. Sukhomlynsky's pedagogical experience by analyzing scientific works in order to reveal the role of V. Sukhomlynsky in raising a child and studying the use of his achievements in modern pedagogical practice. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that: the educational environment in the pedagogical heritage of V. Sukhomlynsky and the socio-pedagogical principles of its formation are studied, their philosophical and pedagogical comprehension is carried out; the means of raising children from the legacy of V. Sukhomlynsky were revealed. Research materials can be used: as a theoretical and methodological basis for applied research in social pedagogy; in the practical work of pedagogical workers, social pedagogues, whose activities are aimed at updating and optimizing the educational impact of various social institutions on the child, increasing the educational potential of the environment; as well as during the teaching of courses for students of pedagogical universities.
UA : Кваліфікаційна робота: 84 с., 65 джерел. Об'єкт дослідження – виховання дітей з спадщині В. Сухомлинського. Предмет дослідження – засоби і особливості виховання дитини у педагогічній спадщині В. Сухомлинського. Мета дослідження полягає у визначенні та обґрунтуванні соціально-педагогічних засобів виховання дітей у педагогічній спадщині В. Сухомлинського. Методи дослідження: аналіз та узагальнення філософських, педагогічних, психологічних і соціологічних джерел для визначення поняттєво-категоріального апарату дослідження; узагальнення педагогічного досвіду В. Сухомлинського шляхом аналізу наукових праць з метою розкриття ролі В. Сухомлинського щодо виховання дитини та вивчення використання його здобутків у сучасній педагогічній практиці. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: досліджено виховне середовище у педагогічній спадщині В. Сухомлинського і соціально-педагогічні засади його формування, здійснено їх філософсько-педагогічне осмислення; розкрито засоби виховання дітей з спадщині В. Сухомлинського. Матеріали дослідження можуть бути використані: як теоретико-методологічна основа прикладних досліджень з соціальної педагогіки; у практичній роботі педагогічних працівників, соціальних педагогів, діяльність яких спрямована на актуалізацію та оптимізацію виховного впливу різних соціальних інститутів на дитину, підвищення виховного потенціалу середовища; а також під час викладання курсів для студентів педагогічних університетів.
Книги з теми "Естетичні системи"
1
Мещерякова, Наталія Павлівна. Актуальні питання методики викладання літератури. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1441.
Повний текст джерелаАнотація:
У посібнику розглядаються актуальні питання методики викладання зарубіжної літератури в школі. Висвітлюються сучасні підходи до сприйняття й аналізу художнього твору, вивчення біографії письменника. Пропонується система методів, прийомів, видів і форм навчальної діяльності, спрямована на розвиток емоційно-естетичної реакції на прочитаний твір, умінь і навичок креативного аналізу художнього твору, інтелектуально-творчих здібностей учнів. Для вчителів-словесників, студентів філологічних факультетів.
Звіти організацій з теми "Естетичні системи"
1
Томашевський, Володимир Володимирович. Проблема професійної підготовки майбутніх дизайнерів у системі вищих навчальних закладів. Вища школа, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4953.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто роль естетичної культури у процесі підготовки майбутніх дизайнерів у системі вищих навчальних закладів України на сучасному етапі розвитку суспільства, а також її структуру, надано характеристики окремих структурних компонентів естетичної культури, а саме естетичної свідомості й естетичної діяльності та їх складових категорій.
2
Томашевський, Володимир Володимирович. Проблема професійної підготовки майбутніх дизайнерів у системі вищих навчальних закладів. КДПУ, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4965.
Повний текст джерела
3
Томашевський, Володимир Володимирович. Від дизайн-освіти до дизайну свідомості! (До проблеми професійної підготовки майбутніх дизайнерів у системі вищих навчальних закладів). ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4941.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема професійної підготовки майбутніх дизайнерів в системі ВНЗ. У статті розглянуто роль естетичної культури в процесі підготовки майбутніх дизайнерів у системі вищих навчальних закладів України на сучасному етапі розвитку суспільства, а також її структура, надано характеристики окремих структурних компонентів естетичної культури, а саме естетичної свідомості та естетичної діяльності та їх складових категорій.
4
Бакум, З. П. Естетичний аспект у навчанні української мови. Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/0564/418.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасний етап методики української мови передбачає розвиток особистості як носія мови з її етно-, соціо-, психологічними особливостями, здатної відчувати мову як найвищий дар, національну й загальнолюдську цінність. Тому нині навчання мови відбувається з кількох позицій: її тлумачать утилітарно, розглядають як систему відношень і сприймають як джерело естетичних відчуттів. На жаль, у шкільному курсі, як показує досвід, чи не найменше уваги ми приділяємо саме мовній красі. Метою публікації є окреслення шляхів реалізації естетичного аспекту навчання української мови.
5
Томашевський, Володимир Володимирович. Роль професійної освіти у формуванні естетичної культури майбутніх дизайнерів. Полтавський нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4954.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена з’ясуванню та виокремленню ролі професійної освіти, вищих навчальних закладів у формуванні естетичної культури майбутніх дизайнерів. Сучасна освітньо-вихована практика потребує звернення особливої уваги до проблеми естетичного наповнення теорії і практики професійної підготовки майбутніх дизайнерів та посилення впливу професійної освіти на процес формування естетичної культури майбутніх дизайнерів за умови упровадження особистісно орієнтованої системи, в якій генералізованою ідеєю є розуміння естетичної культури як важливого духовно-функціонального утворення особистості, здатного до самоорганізації. Автор наголошує, що у процесі формування естетичної культури майбутніх фахівців існують значні резерви і недостатньо використані освітньо-виховні можливості. Це зумовлює необхідність посиленням ролі вищих навчальних закладів у розвитку естетичної активності майбутніх дизайнерів, надання педагогічної уваги таким питанням, як спонукання, освоєння та творення естетичного в дійсності та мистецтві тощо.
6
Томашевський, Володимир Володимирович. Деякі аспекти концепції формування естетичної культури майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах. КДПУ, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5015.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню окремих аспектів концепції формування естетичної культури майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах, а саме меті, завданням і напрямкам формування естетичної культури майбутніх фахівців з дизайну в умовах вищої школи. Зокрема, автором розглядаються чинники, що впливають на визначення мети формування естетичної культури майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах та їх інтерпретацію в сучасній теорії та практиці з точки зору соціального, культурологічного, професійного, особистісного, духовного, педагогічного й інших підходів, надається розгорнутий аналіз системи завдань формування естетичної культури майбутніх дизайнерів і конкретизуються основні напрямки здійснення цього процесу.
7
Бутенко, В. Г., Є. А. Антонович, В. В. Томашевський, О. І. Шрамко, Т. О. Дороніна, О. О. Лаврентьєва, С. Г. Мельничук, Л. О. Савченко та Н. А. Овчаренко, ред. Актуальні проблеми формування естетичної культури майбутніх дизайнерів : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Chair Я. В. Шрамко. Криворізький державний педагогічний університет, березень 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/794.
Повний текст джерелаАнотація:
Збірка містить матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми формування естетичної культури майбутніх дизайнерів», яка відбулася у м. Кривий Ріг 23-24 березня 2017 р. В ній розкрито актуальні теоретико-методологічні питання формування естетичної культури майбутніх дизайнерів з точки зору соціокультурних, мистецтвознавчих, психолого-педагогічних аспектів, а також шляхи підвищення ефективності дизайн-освіти в системі дошкільної, шкільної, позашкільної та післядипломної освіти.
8
Коломієць, Н. Є., та Н. В. Яременко. Художнє осмислення проблеми "втраченого покоління" у творах Ю. Яновського та Е. Хемінгуея. Акцент, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6034.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено естетичну концепцію людини й дійсності, що включає систему філософських поглядів письменника, розуміння митцем соціального, біологічного начал, світоглядну позицію. Проаналізовано стильову манеру Ю. Яновського та Е. Гемінґвея, що полягає в змалюванні пристрасних особистостей, людей трагічної долі, але здатних до пошуку, руху та дії, що прагнуть віднайти своє місце в новому для них світі.
9
Колоїз, Ж. В., та І. О. Литовченко. Неузуальна контамінація як лінгвістичний феномен. Melbourne IADCES Press, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/501.
Повний текст джерелаАнотація:
Описано систему способів неузуального словотворення, що є перспективним напрямком у теорії деривації. Можливість виникнення образу і ступінь його яскравості залежить від характеру значень лексичних одиниць, на основі яких виникає новотвір, і від особливостей словотворчих засобів. Наголошено, що індивідуально-авторські контамінанти є творчим здобутком, наповнені естетичним смислом і наділені великими експресивно-емоційними потенціями.