Готові списки джерел за темами / Епоксид / Статті в журналах
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Епоксид.

Статті в журналах з теми "Епоксид"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-20 статей у журналах для дослідження на тему "Епоксид".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Starchevskyy, V. L., Yu M. Hrynchuk та P. A. Matcipura. "Адгезійні властивості бітуму, модифікованого епоксидом рослинного походження у присутності ініціаторів". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 3 (29 квітня 2021): 85–88. http://dx.doi.org/10.36930/40310313.

Повний текст джерела
Анотація:
Модифікація бітумних в'яжучих епоксидними сполуками є ефективною технологією для зміни якісних властивостей дорожніх бітумів, яка дає змогу отримувати якісні, довговічні дорожні конструкції. Проте фізико-механічні властивості модифікувальних епоксидних систем недостатньо вивчено. Проте використання нафтової сировини для виробництва епоксидних смол є досить дороговартісним і не екологічним. Тому в цій роботі запропоновано використовувати для приготування епоксидасфальтів епоксидні сполуки на підставі рослинного походження, зокрема ріпакової олії, для модифікації дорожніх бітумів. Такі епоксиди досить дешеві у виробництві, доступні, екологічні і виготовляють їх з поновлюваної сировини, яку в достатній кількості продукує Україна. Нам вдалося підвищити якісні властивості дорожнього бітуму за допомогою модифікації дорожнього бітуму епоксидом ріпакової олії. Досліджено вплив модифікатора епоксиду ріпакової олії (BERO) на фізико-механічні властивості модифікованого бітуму різними способами для підтвердження позитивного впливу добавки на зчеплювальні властивості бітуму. Вивчено адгезійні властивості модифікованого бітуму до скла та каменю, а також схильність бітумів до відшарування від щебеню впродовж тривалого періоду часу (rolling bottle test). Досліджено ефективність BERО після прогрівання бітуму. Також вивчено зчеплювальні властивості бітуму, модифікованого BERО, залежно від типу затверджувача: адипінової кислоти (АА), малеїнового ангідриду (МА) та поліетиленполіаміну (PEPA). Кращі зчеплювальні властивості з мінеральними матеріалами показав бітум, модифікований композицією BERO+PEPA. Композиції BERO+АА та BERO+МА показали практично однакові результати. Під час досліджень встановлено, що використання АА, МА чи PEPA як ініціатора дає змогу покращувати технологічні парметри процесу модифікування нафтових бітумів. Адгезійні властивості модифікованого бітуму було підтверджено різними сучасними методами аналізу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Tokar, Andrey V., та Halyna О. Petrushyna. "КВАНТОВО-ХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМУ ГЕТЕРОЦИКЛІЗАЦІЇ ОЛІГОМЕРНОГО ПРОДУКТУ АМІНОЛІЗУ ЕПІХЛОРГІДРИНУ: ЕПОКСИД ЧИ ДІОКСАН?" Journal of Chemistry and Technologies 26, № 2 (5 січня 2019): 12–19. http://dx.doi.org/10.15421/0817260202.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Сапронов, Олександр Олександрович, Тетяна Василівна Чернявська, Ганна Вікторівна Сапронова, Віталій Віталійович Соценко та Антоніо Бертем Да Глорія Де Дауш. "ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРИ МОДИФІКОВАНОЇ ФТАЛІМІДОМ ЕПОКСИДНОЇ МАТРИЦІ МЕТОДОМ ІЧ-СПЕКТРАЛЬНОГО АНАЛІЗУ". Scientific Journal "Metallurgy", № 1 (22 липня 2021): 53–59. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-07.

Повний текст джерела
Анотація:
Для формування полімерних матеріалів як основний компонент для зв’язувача використовують епоксидний діановий оліґомер ЕД-20. Для зшивання епоксид- ного оліґомеру за кімнатної температури застосовують твердник поліетиленполі- амін ПЕПА. Підвищення властивостей епоксидної матриці досягали шляхом вико- ристання модифікатора фталіміду (ізоіндолін-1,3-діон) за вмісту q = 0,25 мас. ч. на q = 100 мас. ч. епоксидного олігомеру ЕД-20. Досліджували активність поверхні моди- фікатора методом ІЧ-спектрального аналізу. Встановлено присутність активних груп: -NН-, О-Н, С-Н, С-N у діапазоні хвильових чисел ν = 3202…1971 см–1, карбонільних С=О – за ν = 1759 см–1, амідних – у діапазоні хвильових чисел ν = 1604…1467 см–1, аміногруп – у діапазоні хвильових чисел ν = 648…794 см–1, що вказує на каталітичну активність модифікатора. Додатково проаналізовано динаміку змінювання інтенсив- ності пропускання, відносної площини смуг вихідної та модифікованої матриць, що дає змогу підтвердити попередні результати дослідження когезійної міцності полімерів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Сухий, Костянтин М., Олена А. Беляновская, Алла М. Носова, Юдонг Хуанг, Юрій С. Кочергін та Тетяна І. Григоренко. "ВПЛИВ КОНЦЕНТРАЦІЇ ТІОКОЛУ І КІЛЬКОСТІ ОТВЕРДЖУВАЧА НА ВЛАСТИВОСТІ ЕПОКСИДНО-ПОЛІСУЛЬФІДНИХ КОМПОЗИТІВ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (21 січня 2022): 531–39. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.236607.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведено системне дослідження можливості регулювання деформаційно-міцнісних, адгезійних і динамічних механічних властивостей епоксидно-полісульфідних композитів на основі продуктів попередньої реакції тіоетеріфікаціі (ПРТЕ) варіюванням концентрації полісульфідного каучуку, а також зміною кількості затверджувача і за допомогою мінерального наповнювача. Встановлено, що збільшення вмісту каучуку в продукті попередньої реакції тіоетеріфікаціі сприяє збільшенню показників когезійної і адгезійної міцності, деформації при розриві і роботи руйнування матеріалу. Припущено, що підвищення комплексу властивостей обумовлено утворенням більш високомолекулярних продуктів у міру збільшення вмісту каучуку в композиті на основі ПРТЕ. Утворення таких продуктів підтверджено даними динамічної механічної спектрометрії. Показано, що зміною кількості введеного отверджувача, тобто зміною співвідношення амінних і епоксидних груп, можна ефективно регулювати деформаційно-міцнісні характеристики епоксидно-полісульфідних композитів. При збільшенні вмісту отверджувача вельми істотно зростають міцність при розтягуванні, деформація при розриві і робота руйнування матеріалу. Встановлено, що введення наповнювача в епоксидну систему, що містить велику кількість каучуку, сприяє збільшенню когезійної міцності при відносно невеликому зниженні адгезійної міцності і деформації при розриві.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Brailo, M. V., A. V. Buketov, O. S. Kobelnyk, S. V. Yakushchenko, A. V. Sapronova, O. O. Sapronov та A. O. Vasilenko. "Оптимізація вмісту добавок у епокси-поліефірному зв'язувачі для підвищення когезійної міцності композитів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 11 (27 грудня 2018): 71–77. http://dx.doi.org/10.15421/40281114.

Повний текст джерела
Анотація:
Доведено, що для захисту елементів металевих поверхонь від корозії та зношення ефективним є використання захисних полімерних композитних покриттів. Встановлено, що для створення полімерного композитного матеріалу з поліпшеними когезійними властивостями потрібно вводити в епокси-поліефірний зв'язувач наповнювачі різної природи та дисперсності, модифікатори та пластифікатори. Експериментально встановлено, що введення двокомпонентного наповнювача різної природи та дисперсності впливає на показники руйнівних напружень під час згинання композитного матеріалу. Методом ортогонального центрального композиційного планування експерименту доведено, що для створення композиту з підвищеними показниками руйнівних напружень під час згинання потрібно вводити дискретне вуглецеве волокно з розмірами часток d = 6…8 мкм, l = 0,5…1,5 мм – 0,05 мас. ч. та окиснену нанодисперсну добавку з дисперсністю d = 5…8 нм – 0,05…0,075 мас. ч. на 100 мас. ч. епокси-поліефірного зв'язувача. При цьому показники руйнівних напружень під час згинання підвищуються до σзг = 72,6…75,5 МПа. Додатково встановлено вплив двокомпонентного наповнювача на ударну в'язкість розробленого епокси-поліефірного композиту. Проаналізовано, що введення дискретного вуглецевого волокна за вмісту 0,10…0,15 мас. ч. та окисненої нанодисперсної добавки 0,05…0,075 мас. ч. на 100 мас. ч. епокси-поліефірної матриці дає змогу отримати підвищені показники ударної в'язкості композитного матеріалу (W = 9,1…9,4 кДж/м2). Отримані результати дають змогу створити полімерний матеріал із поліпшеними в комплексі показниками когезійних властивостей.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Шимчук, О. П., Л. О. Талах, О. В. Андрійчук та В. О. Процюк. "Визначення фізико-механічних властивостей дорожніх бітумів, модифікованих епоксидом соняшникової олії". Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, № 12 (14 грудня 2019): 237–45. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2019-2(12)-29.

Повний текст джерела
Анотація:
Експериментально доведено, що модифікація дорожніх бітумів з допомогою епоксиду соняшникової олії веде до зміни фізико-механічних властивостей модифікованого бітуму, таких як: пенетрація, температура розм'якшення, дуктильність, температура крихкості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Varlan, Konstantyn E., Svetlana A. Plotichkina та Aleksandra L. Kuzmenko. "Іонообмінні плівкові матеріали на основі олігоепіхлоргідринового епоксиду і піперазину". Вісник Дніпропетровського університету. Серія Хімія 22, № 1 (2 грудня 2014): 71. http://dx.doi.org/10.15421/081413.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Tikhankov, I. O. "Перспективи використання нітрату кобальту як контрастеру для електронної мікроскопії біологічних об’єктів". Biosystems Diversity 16, № 2 (28 січня 2008): 165–71. http://dx.doi.org/10.15421/010865.

Повний текст джерела
Анотація:
Розроблено методику контрастування ультратонких зрізів рослинних і тваринних тканин, залитих в епоксидні смоли, водними розчинами нітрату кобальту. Розглянуто різні аспекти такої підготовки препаратів. Визначено оптимальні умови проведення контрастування зрізів. Проаналізовано переваги розробленої методики порівняно із загально прийнятим способом підготовки препаратів. Оцінено перспективи її використання при вивченні морфології та гістохімії різноманітних біологічних об’єктів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Akimov, A. V. "ЗАСТОСУВАННЯ ДРІБНОЗЕРНИСТИХ НАПОВНЮВАЧІВ РІЗНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПРИРОДИ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КОМПОЗИТНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ПЛАСТИФІКОВАНОЇ ЕПОКСИДНОЇ МАТРИЦІ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 212–20. http://dx.doi.org/10.15421/40251032.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведено дослідження впливу дрібнозернистих вогнетривких наповнювачів різної фізичної природи на фізико-механічні властивості і структуру пластифікованих тріхлоретілфосфатом епоксидних композитів на основі епоксидно-діанової смоли ЕД-20. Внаслідок такого аналізу отриманих даних вибрано оптимальний наповнювач, що забезпечує зниження горючості композиту, а також підібрано оптимальну концентрацію, за якої забезпечуються оптимальні значення ударної в'язкості, руйнівних напружень і модуля пружності при вигині, а також структура композиту.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Brailo, M., S. Yakushchenko, O. Kobelnik, N. Buketova, and S. Voronenko. "GENERATION OF NANO-FILLED EPOXY-POLYESTER COMPOSITE MATERIALS FOR PROTECTION OF ELEMENTS OF VESSEL TECHNICAL MEANS." Scientific Bulletin Kherson State Maritime Academy 1, no. 22 (2020): 154–62. http://dx.doi.org/10.33815/2313-4763.2020.1.22.154-162.

Повний текст джерела
Анотація:
The influence of nanofillers on thermophysical properties of epoxy-polyester composites has been investigated in the work. The filler content (oxidized nanodisperse additive and pyrogenic silicon dioxide) has been varied within q = 0.02…1.0 pts.wt. per 100 pts.wt. of epoxy oligomer ED-20. It has been discovered that the introduction of the oxidized nanodisperse additive in the amount of q = 0.05…0.08 pts.wt. into the epoxy-polyester binder leads to an improvement in the thermophysical properties of the composite. Value of heat resistance (according to Martens) increased from Т = 335 К (for the epoxy-polyester matrix) to T = 346 K at the content of oxidized nanodisperse additive of q = 0.075 pts.wt. Introduction of q = 0.05 pts.wt. of oxidized nanodisperse additive allows to obtain improved values of the temperature coefficient of linear expansion in different temperature ranges: in the region ΔT = 303…323 K – α = 1.0 × 10-5 K-1, in the region ΔT = 303… 373 K - α = 1.9 × 10-5 K-1, in the region ΔT = 303… 423 K – α = 3.4 × 10-5 K-1. It has been determined that the composite material has also improved its heat resistance (according to Martens), which is T = 347 K and the minimum thermal coefficient of linear expansion at the content of q = 0.05 pts.wt. of pyrogenic silicon dioxide nanofiller. Values of the temperature coefficient of linear expansion were: α = 1.0 × 10-5 K-1 in the region (ΔT = 303… 323 K), α = 1.9 × 10-5 K-1 (in the region ΔT = 303… 373 K), Δα = 3.4 ×× 10-5 K-1 (in the region ΔT = 303… 423 K), α = 8.4 × 10-5 K-1 (in the region ΔT = 303… 473 K). It is recommended that in order to form a composite material with improved thermophysical properties to protect the elements of ship technical equipment, it is advisable to introduce the pyrogenic silicon dioxide nanofiller in the amount of q = 0.05 pts.wt. into the epoxy-polyester binder.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Shmid, V. I., S. P. Nazarov, А. О. Podolian, А. B. Nadtochiy, and O. A. Korotchenkov. "Photo-electrical Properties of Silicon Structures with Nano-composite Epoxy-polymeric Layer." Journal of Nano- and Electronic Physics 10, no. 2 (2018): 02024–1. http://dx.doi.org/10.21272/jnep.10(2).02024.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Komarenska, Z. M., M. V. Nykypanchuk, L. P. Oliynuk та O. I. Makota. "ABOUT THE CORRELATION TO ACTIVITY OF CATALYST OF Мо2В AND SELECTIVITY OF FORMATION OF EPOXIDE IN REACTION OF EPOXIDATION OCT-1-ENE WITH TERT-BUTYL HYDROPEROXIDE". Chemistry, Technology and Application of Substances 2, № 1 (1 червня 2019): 10–14. http://dx.doi.org/10.23939/ctas2019.01.010.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Полоз, Олексій Ю., та Юрій Р. Ебіч. "ВПЛИВ ОЛІГОМЕРНИХ КАУЧУКІВ НА ПОЧАТКОВІ СТАДІЇ ФОРМУВАННЯ ЗНОСОСТІЙКИХ ЕПОКСИДНИХ КОМПОЗИЦІЙ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (21 січня 2022): 580–88. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.241644.

Повний текст джерела
Анотація:
Анотація Олігомерні каучуки застосовуються в епоксидних композиціях різного призначення для зменшення їх крихкості, підвищення ударної в’язкості, динамічної витривалості, зносостійкості, деформаційних та інших характеристик, які в значній мірі залежать від хіміко-технологічних параметрів виготовлення та отвердження цих композицій. Метою роботи є визначення впливу олігомерних каучуків різної хімічної будови у складі зносостійких епоксидних композицій на основні параметри їх переробки і встановлення напрямів можливого регулювання цих параметрів. Дослідження проведено з використанням розрахункового методу визначення сумісності компонентів композицій, експериментальних – оптичної мікроскопії для підтвердження розрахункових даних сумісності епоксидної матриці з олігомерними каучуками, статичного методу Вільгельмі при визначенні поверхневого натягу складових компонентів епоксидних композицій, «сидячої» краплі при змочуванні поверхні модельних високотвердих наповнювачів складовими композицій та їх комбінаціями, кількості гелю епоксидна матриця – наповнювач (силіцій карбід), температури екзотермічної реакції взаємодії епоксидних груп матриці з амінними групами отверджувача (поліетиленполіаміну). Розрахунковим методом визначено і експериментально підтверджено початкову сумісність епоксидної матриці (діанова смола ЕД-20, аліфатична ДЕГ-1) з олігомерними каучуками різної хімічної будови і показано можливість її покращення шляхом застосування бутадієн-нітрильних каучуків з кінцевими гідроксильними (СКН-ГТР) та карбоксильними (СКН-КТР) групами з підвищеним вмістом (14-40% мас.) акрилонітрилу, олігоізопрену з кінцевими гідразидними (СКІ-ГДШ) групами. Встановлено вплив компонентів зносостійких епоксидних композицій на змочування ними модельних високотвердих за шкалою Мооса поверхонь наповнювачів і з’ясовано, що олігомерні каучуки не покращують змочування поверхні бор, силіцій карбідів і не суттєво впливають на цей процес при змочуванні електрокорунду; вони також не сприяють покращенню розтікання наповнених силіцій карбідом F1000 епоксидних композицій, що пов’язано із збільшенням у їх присутності утворення гелю епоксидна матриця – наповнювач у порівнянні з немодифікованою смолою ЕД-20. З’ясовано позитивний вплив олігомерних каучуків на зниження температури екзотермічної реакції отвердження композицій, підвищення їх «життєздатності» як основних технологічних параметрів при переробці модифікованих епоксидних композицій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Buketov, А. V., Т. V. Chernyavska, T. I. Ivchenko, K. M. Klevtsov, I. P. Fesenko, and V. M. Yatsyuk. "MODIFIED EPOXY MATRIX FOR VEHICLE PROTECTION: ADHESIVE AND PHYSICAL-MECHANICAL PROPERTIES." Scientific Bulletin Kherson State Maritime Academy 1, no. 22 (2020): 163–74. http://dx.doi.org/10.33815/2313-4763.2020.1.22.163-174.

Повний текст джерела
Анотація:
The significance of application of the polymer composite materials in current technologies has been proven, since they have been demonstrating high performance parameters, offering improved adhesion failure resistance, enhanced mechanical and thermophysical properties which as a consequence enables their application under both ambient and elevated temperatures. The purpose of the current work is to investigate the influence of the phthalimide modifier on the adhesive and physico-mechanical properties of epoxy composite materials and protective coatings based on them. The ED-20 epoxy diane oligomer has been taken as the main component for the binder in the formation of epoxy materials. Polyethylene polyamine hardener has been used for the crosslinking of epoxy compositions. Phthalimide has been taken as a modifier. The molecular formula of the modifier is: C8H5NO2. The molar mass of phthalimide is 147.13 g/mol. It has been proven that with the introduction of the phthalimide modifier in the amount of 2.0 pts.wt. into 100 pts.wt. of ED-20 epoxy oligomer, the material which offers the following properties is being built up: adhesive failure resistance at breaking off - 47.7 MPa, residual stresses - 1.1 MPa. Compared to the parent epoxy matrix, these properties demonstrate an improvement of the adhesive failure resistance at breaking off by 1.9 times, and in addition to the above, the residual stresses are being reduced by 1.3 times. The composite obtained may be reasonably taken in the form of a matrix when building up an adhesive layer for protective coatings. It has been experimentally proven that in order to build up the materials which would offer improved cohesive properties, it is necessary to use a composition of the following makeup: ED-20 epoxy oligomer (100 pts.wt.), polyethylene polyamine hardener (10 pts.wt.), phthalimide modifier (0.25 pts.wt.). Compared to the parent epoxy matrix, the formation of that kind of a material provides an improvement of the following indicators of physical and mechanical properties of composites: bending critical stresses - from 48.0 MPa to 62.1 MPa; impact value - from 7.4 kJ/m2 to 14.7 kJ/m2. Note that the elasticity coefficient of this material is being reduced compared to the parent epoxy matrix from 2.8 GPa to 2.2 GPa. The composite obtained may be reasonably taken in the form of a matrix when building up the surface layer for protective coatings.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Удовицька Ю.А., Луньов С.В., Кашицький В.П., та Назарчук П.Ф. "РОЗРАХУНОК ВТРАТ ЕНЕРГІЇ ШВИДКИХ ЕЛЕКТРОНІВ ПРИ ПРОХОДЖЕННІ ЧЕРЕЗ ЕПОКСИКОМПОЗИТ". Перспективні технології та прилади, № 16 (31 серпня 2020): 141–48. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-20.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведені розрахунки коефіцієнта пропускання, радіаційних, іонізаційних та сумарних втрат для електронів з енергіями 10 МеВ та 12 МеВ при проходженні шару епоксидної смоли товщиною 5 мм з твердником ПЕПА 12 мас. ч. та з наповнювачами порошків алюмінію та заліза вмістом 30 мас.ч. Було встановлено, що іонізаційні втрати енергії швидких електронів значно перевищують радіаційні і зростають при введені в полімерну матрицю наповнювачів порошків алюмінію та заліза. При цьому коефіцієнт пропускання електронного пучка стає меншим. Для шару епоксикомпозиту з наповнювачем порошу заліза такі втрати енергії електрона є найбільшими. Це пояснює високу радіаційну стійкість досліджуваних раніше монокристалів n-Ge з таким захисним шаром епоксипокриття до електронного опромінення з енергією 10 МеВ. Шар епоксидно-діанової смоли марки ЕД–20 з наповнювачами порошків алюмінію та заліза може бути перспективним матеріалом для створення відносно дешевих, легких та технологічних захисних покриттів елементів напівпровідникової електроніки від агресивної дії високоенергетичного електронного опромінення. Представлені теоретичні розрахунки можуть бути використанні при розробці та моделюванні на основі такого епоксикомпозиту захисних покриттів чутливих елементів або корпусів напівпровідникових датчиків, які перебувають в умовах підвищеної радіації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Мазур, І. П., І. М. Супрунович, С. І. Савосько, В. Є. Новошицький та С. В. Хлєбас. "Біохімічні зміни цементу кореня зубів у хворих на генералізований пародонтит на етапі підтримувального пародонтологічного лікування". CLINICAL DENTISTRY, № 1 (30 квітня 2021): 35–43. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.12039.

Повний текст джерела
Анотація:
Резюме. У пацієнтів із генералізованим пародонтитом у результаті втрати клінічного прикріплення ясен на оголену поверхню коренів зубів негативно впливають м’який зубний наліт, зміни рН ротової рідини, споживання кислотовмісних продуктів харчування, газованих напоїв та інші чинники. Зміни структури та біохімічного складу цементу кореня зубів мають значний вплив на процеси репаративної регенерації пародонтального комплексу. Застосування зубних паст, що мають властивості ремінералізації, може допомогти захистити цемент кореня зубів та сприяти процесам репаративної регенерації пародонтального комплексу. Мета дослідження – вивчити біохімічний склад цементу кореня зубів у хворих на генералізований пародонтит під впливом зубної пасти з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші). Матеріали і методи. В дослідження було включено 60 пацієнтів із діагнозом генералізованого пародонтиту II–III ступенів тяжкості, хронічний перебіг, яких поділили на 2 групи: перша (контрольна) та друга (основна) по 30 осіб у кожній. Пацієнтам з двох груп дослідження проведено первинне пародонтологічне лікування з використанням інструментальних методів обробки зубів – ультразвукового скалера і кюрет Грейсі та медикаментозного лікування пародонтальних кишень із застосуванням 0,2 % гелю/розчину хлоргексидину. Пацієнтам другої групи в комплекс індивідуальної гігієни додатково призначали зубну пасту з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші) протягом 6 місяців. Пацієнти з групи контролю використовували фторвмісну зубну пасту. Через шість місяців після первинного пародонтологічного лікування пацієнтам проводили визначення глибини пародонтальних кишень, втрату клінічного прикріплення ясен та рецесію ясен. Перед проведенням складних методів реабілітації із застосуванням дентальної імплантації та ортопедичних методів відновлення зубних рядів за ортопедичними показаннями в першій групі було видалено 12 зубів, у другій групі – 9 зубів. Досліджувані зразки заливали в епоксидну смолу, одержували поперечні зрізи, шліфували і наносили сплав Au/Pd товщиною 30 нм. За допомогою скануючого електронного мікроскопа, обладнаного енергодисперсійним спектрометром, визначали вміст хімічних елементів цементу кореня. Результати досліджень та їх обговорення. Наявна достовірна різниця вмісту Ca та P у зразках зубів між групою пацієнтів, які в комплексі індивідуальної гігієни застосовували фтористу пасту, та групою пацієнтів, які в комплексі індивідуальної гігієни користувались зубною пастою з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші). Високий вміст Ca виявлений у цервікальній, середній та апікальній частинах кореня зразків другої групи. Високий вміст P виявлений у цервікальній та апікальній частинах кореня зразків другої групи. Отримані дані вказують на здатність застосованої пасти модифікувати вміст Ca і P у цементі кореня зубів, який ушкоджується в результаті впливу інфекційно-запальних процесів, зміни рН ротової рідини, споживанні кислотовмісних продуктів харчування, газованих напоїв та абразивних матеріалів (при чищенні зубів). Висновки. Використання зубної пасти з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші) в комплексному догляді за порожниною рота у пацієнтів із генералізованим пародонтитом достовірно підвищує вмісту Ca і P в цементі кореня зуба. Унаслідок позитивного впливу на структуру кристалів гідроксиапатитів цементу кореня покращується їх хімічний склад та нормалізується геометрія, а саме симетрія кристалів гідроксиапатитів. Відновлення кристалів гідроксиапатитів цементу кореня зуба позитивно впливає на зв’язок із колагеновими волокнами періодонтальної зв’язки і сприяє процесам репаративної регенерації тканин пародонта. У пацієнтів з генералізованим пародонтитом застосування зубної пасти з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші) може бути оптимальним засобом у профілактиці ушкоджень цементу кореня та розвитку цервікальних уражень зубів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Савчук, П. П. "ЕПОКСИДНІ КОМПОЗИТИ У ВУЗЛАХ ТЕРТЯ КОВЗАННЯ". Problems of Friction and Wear, № 56 (23 січня 2011). http://dx.doi.org/10.18372/0370-2197.56.3521.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Стухляк, П. Д., К. М. Мороз та А. Г. Кравцов. "ДОСЛІДЖЕННЯ КОЕФІЦІЄНТУ ТЕРТЯ СИСТЕМИ “ЕПОКСИДНА МАТРИЦЯ – ПОЛІВІНІЛОВИЙ СПИРТ”". Problems of Friction and Wear, № 55 (23 січня 2011). http://dx.doi.org/10.18372/0370-2197.55.3254.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Brailo, M., O. Kobelnik, O. Sapronov, E. Appazov, and L. Dulebová. "STRESS-RELATED AND HEAT-TRANSFER PROPERTIES OF EPOXY-POLYESTER COMPOSITES FILLED WITH ACTIVATED CARBON." Scientific Bulletin Kherson State Maritime Academy 1, no. 20 (2019). http://dx.doi.org/10.33815/2313-4763.2019.1.20.134-140.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Бікінєєв, Олексій, Віта Галиш, Дмитро Старокадомський та Микола Гомеля. "Ефективна утилізація твердих відходів виробництва паперу". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 92–94. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232997.

Повний текст джерела
Анотація:
Паперові фабрики є одним з важливих джерел антропогенного навантаження через велике споживання прісної води в технології виробництва паперу. Тому поверхневі води зазнають значного впливу від целюлозно-паперової промисловості. Через складність технологічного процесу виготовлення паперу та картону існує потреба у великій кількості прісної води, а також для промивання технологічного обладнання. В результаті утворюються стічні води з великим вмістом шламу та розчинних речовин. Основним джерелом утворення забруднених стічних вод є виробництво целюлози, в основі якої лежать сульфатні та сульфітні методи варіння деревини та вибілювання напівфабрикатів із використанням сполук хлору. Завдяки виробництву целюлози та паперу утворюється значна кількість рідких та твердих відходів. Тому сьогодні важливо знайти способи контролювати кількість цих відходів та вибрати раціональні шляхи їх утилізації. Що зменшить антропогенне навантаження на гідросферу, а також у разі повторного використання сировини, зменшить вартість основних продуктів. В даний час для захоронення твердих відходів у промислових масштабах застосовується лише звалища або спалювання, що негативно впливає на навколишнє середовище. В якості альтернативи можна розглянути можливість їх застосування як компонентів епоксидних композитів. Метою роботи є вивчення впливу витрати твердих волокнистих відходів на фізико-механічні властивості епоксидних композитів. Тверді відходи паперової промисловості від системи переробки паперу у вигляді волокнистого матеріалу використовувались як сировина. Для приготування композитів використовували комерційні епоксидні смоли CHS-EPOXY520 та поліетиленполіамін. Дослідження властивостей композитів свідчить про хорошу взаємодію між епоксидним полімером та відпрацьованими волокнистими матеріалами завдяки тому, що обидва досліджувані матеріали містять достатню кількість гідроксильних груп. Взаємодія між функціональними групами обох матеріалів визначає високу міцність та гнучкість отриманих композитів. Загалом можна сказати, що тверді відходи виробництва паперу можна розглядати як перспективний матеріал для використання в якості добавки в епоксидних композитах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити добірки на тему "Епоксид" для інших типів джерел:
Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії