Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Енергія зелена.
Статті в журналах з теми "Енергія зелена"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-30 статей у журналах для дослідження на тему "Енергія зелена".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Ніколаєва, М. В., та Є. В. Дергачов. "Особливості та способи захисту інтересів інвестора в зелену енергетику в разі відмови держави від наданих гарантій". Актуальні проблеми держави і права, № 90 (9 серпня 2021): 126–31. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3216.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено актуальній темі в усьому світі – відновлювальні джерела енергії, способи та особливості захисту інвесторів у зелену енергетику. Оскільки вже на 2019 рік у зелену енергетику України було вкладено $ 10 млрд, а держава накопичує борг та не надає гарантованих благ інвесторам, то у статті ми розглянули основні тенденції та способи захисту інвесторів в зелену енергетику, що є нині в Україні. Більшість інвестованих коштів було вкладено іноземними інвесторами, а не повернення обіцяних Україною благ іноземним інвесторам може спричинити міжнародні міжусобиці.
Також Україна потерпає від економічної стагнації через коронавірус, тому зелена енергетика – це, без сумніву, найліпший вихід із ситуації для залучення іноземних інвесторів. Проте недотримання міжнародного договору може призвести до більшої кризи, аніж зараз, з якої українській економіці буде дуже важко виходити. Порушення міжнародної угоди може привести до небажання інших країн співпрацювати з Україною в будь-якій сфері надалі.
У статті було зазначено та проаналізовано зміни, які відбувалися в законодавстві протягом 2020 року (нововведення у закон про «зелений» тариф, підписання меморандуму). Наведено перелік умов, за якими «Гарантований покупець» мав зобов’язання у наданні благ інвесторам відновлювальної зеленої енергетики. Наведено причини, за яких «Гарантований покупець» не виконує своїх зобов’язань, і зазначено статистичні дані щодо боргу держави перед інвесторами на момент травня 2021 року. Також було розглянуто питання, щодо іноземних інвесторів у зелену енергетику України. Проаналізовано їхню позицію та визначено можливі проблеми з країнами, що інвестували.
Необхідне вдосконалення законодавства в цій галузі енергетичних кооперативів в Україні. Окрім економічного законодавства, мусить бути вдосконалено муніципальне законодавство, оскільки територіальні громади та місцеві органи влади відіграють важливу роль у активації створення енергетичних кооперативів. Енергетичні кооперативи дають можливість громадам задовольняти свої енергетичні потреби, використовувати місцеві види палива, ставати енергетично незалежними та бути активними членами енергетичного ринку.
2
Конеченков, А. Є., та К. О. Книш. "ВІТРОВА ЕНЕРГЕТИКА УКРАЇНИ: ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК СЕКТОРА НА РИНКОВИХ УМОВАХ". Vidnovluvana energetika, № 4(67) (25 грудня 2021): 50–59. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.4(67).50-59.
Повний текст джерелаАнотація:
Вітроенергетичні технології відіграють одну з ключових ролей в глобальному «зеленому» енергетичному переході й боротьбі зі змінами клімату, а віднедавна, ще й виступають дієвим інструментом подолання економічних наслідків пандемії COVID-19. Виконання взятих на себе міжнародних зобов’язань і досягнення національних цілей з розвитку відновлюваних джерел енергії неможливе без структурованої державницької позиції та ефективних механізмів стимулювання проєктів ВДЕ. Сучасними світовими політичними інструментами підтримки відновлюваних джерел енергії загалом та вітрової енергетики зокрема є регуляторна політика, податкові стимули та державна підтримка. Всі ці інструменти на практиці реалізуються у вигляді окремих механізмів підтримки, які використовуються країнами відповідно до їх енергетичної спроможності, політичної зрілості та економічної розвиненості. Згідно з чинним законодавством України нові вітроенергетичні проєкти, введені в експлуатацію після 2022 року, не зможуть отримати «зелений» тариф. Саме тому перехід від «зеленого» тарифу до альтернативних механізмів підтримки є логічним наступним кроком у розвитку національного вітроенергетичного сектора та розбудови безвуглецевої економіки України. Враховуючи український контекст, розглядається потенціал запровадження одного або комплексу таких альтернативних систем підтримки сектору ВДЕ як, зокрема, «зелені» сертифікати, «зелені» надбавки (англ. Feed-in premiums), контракти на різницю (англ. Contract for difference), аукціони, прямі договори купівлі-продажу електроенергії (англ. Corporate PPAs) та гарантії походження електроенергії. Так, першим кроком до оновлення системи підтримки ВДЕ в Україні стало представлення Міністерством енергетики України в серпні 2021 року законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії на ринкових засадах , який пропонує новий механізм підтримки виробників електроенергії з відновлюваних джерел енергії за моделлю Feed-in-Premium (або контракт на різницю). Окрім альтернативних систем підтримки, гравці ринку також досліджують потенціал розвитку офшорної вітроенергетики та виробництва “зеленого” водню, які стануть невід’ємною частиною не лише розвитку ринку ВДЕ на ринкових механізмах, але й створення нових робочих місць, розвитку національного виробництва та розвитку “зеленої” економіки. Бібл. 3, табл. 2.
3
Чала, Ніна Дмитрівна, Андрій Сергійович Китаєв та Єгор Вадимович Андросов. "МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 6 (28 лютого 2022): 40–47. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.6.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Сталий розвиток країни потребує надійних поставок енергії за доступною ціною, енергії, що має низький вплив на навколишнє середовище та низькі викиди парникових газів. Однак 85% попиту на первинну енергію забезпечується звичайним спалюванням викопного палива. Намагання країн зменшити залежність від викопних джерел енергії зумовлює державне стимулювання впровадження відновлюваних джерел енергії. Невизначеність у поставках енергії загрожує функціонуванню економіки та національній безпеці, тому питання щодо її вироблення та поставки є пріоритетними в державній політиці незалежно від рівня розвитку країни. Розвинений енергоринок здатний регулювати джерела поставки енергоносіїв ринковим механізмом. Раціональна поведінка учасників ринку спрямована на закупівлю енергоносіїв за нижчою ціною. Задля запобігання монополістичній змові на ринку та забезпечення збереження екології держава втручається в ринкові механізми регулювання енергоринку. Розвиток відновлюваної енергетики в Україні є визначеним пріоритетом державної політики, який відповідає світовим тенденціям розвитку енергетики та стратегічним вимогам щодо зміцнення енергетичної стійкості країни. Тим часом криза дефолту, що розгорнулася в 2020 році на ринку електроенергії на тлі пандемії COVID-19, створює передумову для невиконання зобов’язань низки державних енергетичних компаній через завищені фінансові зобов’язання щодо придбання «зеленої» електроенергії. Аналіз вразливості енергосистеми України та її «зеленої» складника, що наведено в роботі, змушує переглянути підходи до економічних моделей, що експлуатуються в цій галузі. У роботі ланцюг виробництва енергії аналізується з позиції створення цінності для споживача, що дає розуміння недосконалості ринкового механізму і слугує обґрунтуванням авторських пропозицій. Для підтвердження релевантності авторських ідей наведено обґрунтування інвестиційної привабливості проєкту СЕС та його споживчої цінності, представлено економічні характеристики проєкту. За таких умов пошук ефективних економічних моделей для розвитку «зеленої» генерації стає одним із пріоритетів для дослідників та практиків у галузі енергетичних проєктів. Метою представленого дослідження є систематизація проблем проєктів сонячних електростанцій, орієнтованих на продаж електроенергії за «зеленим» тарифом, та розробка критеріїв для створення економічних моделей автономних сонячних електростанцій, орієнтованих на задоволення ринкового попиту цільових аудиторій. Щоб уникнути кризових процесів в енергетичному секторі України, державні органи мають стимулювати проєкти з розвитку альтернативної енергетики для автономної та стійкої місцевої енергетичної системи.
4
K.S., Reshetnyk. "Вплив лазерного випромінювання та концентарції глюкози на вміст каротиноїдів у міцелії грибів Laetiporus sulphureus (Bull.) Murrill". Chornomorski Botanical Journal 16, № 4 (11 січня 2021): 333–42. http://dx.doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2020-16-4-6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати дослідження кількості каротиноїдів міцелію L. sulphureus за дії LED лазерів: BRP–3010–5, з випромінюванням червоного спектру з довжиною хвилі 635 нм, BBP–3010–5 з випромінюванням синього спектру з довжиною хвилі 405 нм та BGP–3010–5 з випромінюванням зеленого спектру з довжиною хвилі 532 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) при культивуванні на живильному середовищі з різними концентраціями глюкози. Контролем неопромінений міцелій. Встановлено, що найефективнішим для синтезу каротиноїдів є використання глюкозо-пептонного середовища з концентрацією глюкози 10 г/дм3 у комплексі з опроміненням міцелію зеленим світлом довжиною хвилі 532 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ). За дії цього режиму опромінення для штаму L.s.-18 вміст каротиноїдів у міцелії зріс на 66,1 % відповідно до контролю. Лазерне опромінення міцелію синім світлом довжиною хвилі 405 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) збільшило кількість каротиноїдів для штаму L.s.-18 на 46,7 %. Опромінення червоним світлом довжиною хвилі 635 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) сприяло зростанню кількості каротиноїдів для штаму L.s.-16 гриба L. sulphureus на 28,9 %. Встановлено, що використання глюкозо-пептонного середовища з концентрацією глюкози 8 г/дм3 у комплексі з опроміненням міцелію зеленим світлом довжиною хвилі 532 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) було менш ефективним. За цих умов вміст каротиноїдів у міцелію зріс для штаму L.s.-17 на 62,3%. Лазерне опромінення міцелію синім світлом довжиною хвилі 405 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) збільшило кількість каротиноїдів для штаму L.s.-17 на 30,6% відповідно. Опромінення червоним світлом довжиною хвилі 635 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) сприяло зростанню кількості каротиноїдів для штаму Ls18 гриба L. sulphureus на 16,8% відповідно. Для штаму L.s.-16 кількість каротиноїдів у міцелії не зросла. Під час використання глюкозо-пептонного середовища концентраціями глюкози 6 та 4 г/дм3 у комплексі з лазерним опромінення міцелію червоним (довжина хвилі 635 нм), синім (довжина хвилі 405 нм) та зеленим (довжина хвилі 532 нм) світлом з енергією опромінення 51,1 мДж/см2 не відбувалося зростання вмісту каротиноїдів у міцелії. Ключові слова: міцелій, каротиноїди, фоторецепція, фотоактивація
5
K.S., Reshetnyk. "Вплив лазерного випромінювання та концентарції глюкози на вміст каротиноїдів у міцелії грибів Laetiporus sulphureus (Bull.) Murrill". Chornomorski Botanical Journal 16, № 4 (11 січня 2021): 333–42. http://dx.doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2020-16-4-6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати дослідження кількості каротиноїдів міцелію L. sulphureus за дії LED лазерів: BRP–3010–5, з випромінюванням червоного спектру з довжиною хвилі 635 нм, BBP–3010–5 з випромінюванням синього спектру з довжиною хвилі 405 нм та BGP–3010–5 з випромінюванням зеленого спектру з довжиною хвилі 532 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) при культивуванні на живильному середовищі з різними концентраціями глюкози. Контролем неопромінений міцелій. Встановлено, що найефективнішим для синтезу каротиноїдів є використання глюкозо-пептонного середовища з концентрацією глюкози 10 г/дм3 у комплексі з опроміненням міцелію зеленим світлом довжиною хвилі 532 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ). За дії цього режиму опромінення для штаму L.s.-18 вміст каротиноїдів у міцелії зріс на 66,1 % відповідно до контролю. Лазерне опромінення міцелію синім світлом довжиною хвилі 405 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) збільшило кількість каротиноїдів для штаму L.s.-18 на 46,7 %. Опромінення червоним світлом довжиною хвилі 635 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) сприяло зростанню кількості каротиноїдів для штаму L.s.-16 гриба L. sulphureus на 28,9 %. Встановлено, що використання глюкозо-пептонного середовища з концентрацією глюкози 8 г/дм3 у комплексі з опроміненням міцелію зеленим світлом довжиною хвилі 532 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) було менш ефективним. За цих умов вміст каротиноїдів у міцелію зріс для штаму L.s.-17 на 62,3%. Лазерне опромінення міцелію синім світлом довжиною хвилі 405 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) збільшило кількість каротиноїдів для штаму L.s.-17 на 30,6% відповідно. Опромінення червоним світлом довжиною хвилі 635 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) сприяло зростанню кількості каротиноїдів для штаму Ls18 гриба L. sulphureus на 16,8% відповідно. Для штаму L.s.-16 кількість каротиноїдів у міцелії не зросла. Під час використання глюкозо-пептонного середовища концентраціями глюкози 6 та 4 г/дм3 у комплексі з лазерним опромінення міцелію червоним (довжина хвилі 635 нм), синім (довжина хвилі 405 нм) та зеленим (довжина хвилі 532 нм) світлом з енергією опромінення 51,1 мДж/см2 не відбувалося зростання вмісту каротиноїдів у міцелії. Ключові слова: міцелій, каротиноїди, фоторецепція, фотоактивація
6
Данилюк, М. М., та М. В. Дмитришин. "ЗЕЛЕНЕ БУДІВНИЦТВО У ДОСЯГНЕННІ СТАЛОГО РЕГІОНАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ". Actual problems of regional economy development 1, № 16 (25 листопада 2020): 153–62. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.153-162.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета даного наукового дослідження – виявлення ключових характеристик зеленого будівництва, які необхідні для можливих переваг і перспектив.
Методи дослідження, що були використані у процесі написання статті – порівняння, аналогії, індукції та дедукції, системного аналізу та системного підходу.
Результати. У статті розкрито ключові характеристики, потреби та передумови існування зеленого будівництва. Розкрито різницю між традиційним та зеленим будівництвом. Охарактеризовано місце зеленого будівництва у складі зеленої економіки. Виокремлено фактори за допомогою яких об’єкти зеленого будівництва впливають на навколишнє середовище та здоров’я населення; структуровано їх в логічній послідовності появи. Досліджено системи «зеленої сертифікації». Охарактеризовано стандарт LEED, який застосовується при будівництві нових і реінноваційних проектів; внутрішній реконструкції та оздобленні будівель, що експлуатуються; житлової нерухомості; заміського житлового будівництва та котеджних поселень. Аналогічно охарактеризовано стандарт BREEAM один з найвідоміших і поширених методів оцінки екологічної ефективності будівель (офісних центрів, торгових майданчиків, промислових об’єктів, загальноосвітніх закладів, багатоквартирних будинків, судів та тюрм, наявного житлового фонду). У межах стандартів описано показники (місце для забудови, ефективність споживання води та енергії, споживання матеріалів та ресурсів, якість середовища, інновації, управління, здоров’я, транспорт, утилізація відходів, забруднення), які оцінюються та їх рейтинг у системі бальної оцінки. Виділено чинники підвищення інвестиційної привабливості об’єктів зеленого будівництва. Розроблено та описана схематична модель збільшення інвестиційної привабливості зеленого будівництво через врахування факторів впливу (унікальність, якість, відповідальність) та переваг (зменшення витрат та збільшення можливостей). Окреслено переваги зеленого будівництва для чотирьох суб’єктів: регіону, інвесторів, будівельних компаній та власників «зелених» будівель.
Наукова новизна. Результатом публікації є побудова цілісної характеристики зеленого будівництва починаючи з передумов та потреб його існування, а завершуючи перевагами та перспективами.
Практична значущість результатів. Результати належним чином описані та графічно зображені; це дозволяє їх використовувати у процесі подальшому науковому пошуку, практичній діяльності та з метою поповнення інтелектуального капіталу всіх зацікавлених читачів.
7
Lozynska, I. V., D. M. Skrypnyk та O. A. Skrypnyk. "Державна підтримка виробництва енергії з відновлюваних джерел". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 4 (82) (23 грудня 2019): 11–14. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття розкриває актуальні питання запровадження енергетичного ринку з урахуванням європейських вимог. Для підвищення інвестиційної привабливості запропоновано застосовують державні механізми підтримки: спеціальні пільгові тарифи, вищі за середньоринкові ціни на електроенергію, податкові, митні пільги, пільги з приєднання об’єктів до електричних мереж, квотні механізми, серед яких стандарти портфелю відновлюваних джерел енергії, зелені сертифікати та інше. Спрямовані такі заходи державної підтримки на створення конкуренції на ринку відновлювальної енергетики та зниження вартості електроенергії для кінцевого споживача.
8
Карпчук, Г. Л., та М. О. Будько. "ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ СИСТЕМИ "ПОЛІКРЕМНІЄВА ФОТОБАТАРЕЯ – ПРОТОНООБМІННИЙ ЕЛЕКТРОЛІЗЕР"". Vidnovluvana energetika, № 3(62) (28 вересня 2020): 16–26. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.3(62).16-26.
Повний текст джерелаАнотація:
З огляду на екологічні проблеми, проблеми балансування енергосистеми, а також концепцію «Зеленого» переходу України, постає актуальним розробка автономної енергоефективної сонячно-водневої системи, яка матиме змогу безперервно забезпечувати потреби споживача.
Мета роботи полягає у обґрунтуванні параметрів роботи системи «фотобатарея – протонообмінний електролізер» при перетворенні сонячної енергії у «зелений» водень.
Задачі дослідження наступні: аналіз підходів реалізації сонячно-водневих систем; розробка математичної моделі комплексної сонячно-водневої системи та її реалізація у програмному середовищі MATLAB; проведення експериментального дослідження для перевірки математичної моделі сонячно-водневої комплексної системи; аналіз та порівняння отриманих результатів та розробити рекомендації по підвищенню ефективності роботи системи «фотобатарея – протонообмінний електролізер».
Наукові положення, висновки та рекомендації, що сформульовані в роботі, базуються на результатах експериментальних досліджень, теоретичних і практичних положеннях про перетворення енергії Сонця в енергію водня, положеннях системного аналізу, статистичного аналізу в середовищі Microsoft Office Excel, математичних методів моделювання енергетичних процесів в програмному середовищі MATLAB.
Отримано математичну модель роботи системи «фотобатарея – протонообмінний електролізер», яка дозволяє аналізувати вплив інтенсивності сонячного випромінювання на показники виходу у реальних умовах.
Розроблено структурну блок-схему застосування автономної системи «фотобатарея – протонообмінний електролізер», яка складається з 4 можливих варіантів реалізації. Розроблені принципові електричні схеми фотобатареї, протонообмінного електролізера, комплексної системи «полікремнієва фотобатарея – протонообмінний електролізер», протонообмінного електролізера для зняття характеристики його коефіцієнта корисної дії. Розроблено методику постановки експерименту та виконання досліджень системи «полікремнієва фотобатарея – протонообмінний електролізер». Бібл. 5, табл. 2, рис. 9.
9
Solinska, M. "ВИКОРИСТАННЯ БІОМАСИ ЯК ДЖЕРЕЛА ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГІЇ В ПОЛЬЩІ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 269–77. http://dx.doi.org/10.15421/40250845.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості використання біомаси для збільшення обсягів виробництва відновлюваної енергії в Польщі, що є однією з основних передумов виконання вимог кліматичного пакету Європейського Союзу (до 2020 р.). Серед різноманітних видів біомаси найбільшу питому вагу у виробництві відновлюваної енергії має сектор твердого біопалива з рослинної чи тваринної сировини, з продуктів життєдіяльності організмів чи промислових відходів органічного походження, де у 2013 р. вироблено 46,4 % електроенергії та 97 % теплової енергії від загального обсягу виробництва "зеленої" енергії. Оцінено можливості збільшення обсягів виробництва енергії з біомаси у сучасній польській економіці.
10
Хілько, В. А. "ЗАХОДИ ПІДТРИМКИ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ". Vidnovluvana energetika, № 3(66) (30 вересня 2021): 6–17. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.3(66).6-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – визначення заходів зі сприяння розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Надано послідовність створення пільгових ставок тарифів на електроенергію ВДЕ відповідно до законодавства України. Необхідно прийняти до уваги, що Закон України «Про альтернативні джерела енергії» є базовим механізмом підтримки системи «зелених» тарифів. Держава зобов’язується викуповувати всю вироблену за проєктами ВДЕ електроенергію за фіксованим тарифом, яка в Україні до того ж прив’язана до євро. Отже, інвестор у відновлюваній енергетиці може побудувати надійну фінансову модель проєкту й бути впевненим у поверненні своїх інвестицій упродовж тривалого строку діяльності. В статті обґрунтовано впровадження системи «зелених» аукціонів як державної схеми підтримки проєктів ВДЕ замість донедавніх «зелених» тарифів. Аукціони дозволяють залучати приватні інвестиції (вітчизняні та іноземні) за допомогою чітких та прозорих процесів. Визначено функції державного підприємства для виконання гарантованої закупівлі електроенергії з ВДЕ згідно з ринковими умовами в Україні. Надано основні організаційні переваги участі інвесторів у системі «зелених» аукціонів. Напрямком прийнятого у 2020 році Закону України N 810-IX є зменшення ставок «зелених» тарифів, що ставить під загрозу перехід країни до сталого розвитку та виконання нею своїх міжнародних зобов’язань. Дія зазначеного Закону призводить до відтермінування будівництва за багатьма новими проєктами. Незважаючи на це, системи «зелених» тарифів та «зелених» аукціонів залишаються в країні основною формою державної підтримки відновлюваної енергетики. Наразі, за результатами державної підтримки, встановлена потужність об’єктів генерації на відновлюваних джерелах енергії становить близько 8700 МВт. Ними за квітень 2021 року вироблено 1020 млн кВт-г електроенергії, що складає 8,3 % обсягу споживання електроенергії в Україні. В українській енергосистемі вже зафіксовані випадки, коли за добу з відновлюваних джерел (включно із великими ГЕС) було вироблено більше електричної енергії, ніж усіма тепловими електростанціями і теплоелектроцентралями України разом узятими. Бібл. 11, табл. 1, рис. 5.
11
Горб, О. О., Т. О. Чайка та І. О. Яснолоб. "Використання сидеральних культур як відновлюваного джерела енергії в органічному землеробстві". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (28 грудня 2017): 38–41. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.04.06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано актуальність використання сидеральних культур в органічному землеробстві. Виділено особливості їх використання для певних сільськогосподарських культур. Доведено переваги від використання зелених добрив і надано пропозиції щодо їх використання сільськогосподарським господарствам і фермерам. Наведено сидеральні культури в овочівництві та їх агротехнологічні особливості. Обґрунтовано форми кормовиробництва та застосування зелених добрив. Наведено кліматичні, ґрунтові та організаційно-економічні умови використання сидеральних культур.
The article substantiates the importance of using organic crops in organic farming. The peculiarities of their use for certain crops are highlighted. The advantages of using green fertilizers and suggestions for their use by farms and farmers have been proved. Sederal cultures in vegetable growing and their agrotechnological features are presented. The forms of fodder production and application of green fertilizers are substantiated. The climatic, soil, organizational and economic conditions of use of sederal cultures are presented.
12
Rudyk, Natalia, Anastasiia Rudyk та Nazar Moklitsa. "ВИКОРИСТАННЯ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 2, № 18 (4 червня 2019): 108–14. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-02-108-114.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто тенденції розвитку світового енергетичного ринку та ролі енергетики з відновлювальних джерел енергії. Вивчено діапазон застосування, історію та ефективність використання фінансових інструментів розвитку відновлювальної енергетики у країнах ЄС та інших країнах із значної часткою енергії, яка виробляється з відновлювальних джерел. Проаналізовано застосування інструментів стимулювання відновлювальної енергетики в Україні. Розглянуто переваги застосування «зелених аукціонів», як перспективного інструменту регулювання. Запропоновано удосконалення державної політики розвитку енергетики з відновлювальних джерел з урахуванням світового досвіду.
13
Yahlytskyi, Yu K. "КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ «ЗЕЛЕНОГО» СУДНОПЛАВСТВА". Transport development, № 1(12) (3 травня 2022): 105–17. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. У наш час екологічні стандарти для суден стають дедалі жорсткішими, тому судноплавна галузь, яка є одним із перспективних засобів транспортування, що забезпечує більшу частину світової торгівлі, також відчуває суспільний тиск через необхідність удосконалення своєї роботи та вжиття заходів для зниження забруднень. Новітньою тенденцією в судноплавстві є так зване «зелене судноплавство» – комплекс технологічних інновацій, який привів до розроблення суден, обладнання та пального, які більш безпечні екологічно. Метою дослідження є аналіз можливостей застосування нових матеріалів, підвищення рівня енергоефективності судна, використання сучасних ефективних енергозберігаючих технологій у процесі створення суден, удосконалення енергоустановок судна, які відповідають новим вимогам екологічних стандартів і зменшують обсяг шкідливих викидів, розроблення екологічного та альтернативних видів палива, створення «екосуден». Результати. Розглянуті й досліджені основні напрями вирішення екологічних проблем у судноплавстві, які спрямовані на зменшення небажаних антропогенних змін навколишнього середовища. Висновки. У результаті проведеного дослідження обґрунтовано раціональність проведення розробок із таких питань: створення та класифікації нових матеріалів і технологій із використання композитів для корпусів суден, а також як багатофункціональних теплозвукоізоляційних матеріалів і покриттів; оптимізації обводів корпусів зі зміною дизайну та конструктивних особливостей судна; використання енергії вітру для підвищення рівня енергоефективності судна; удосконалення наявного досвіду у сфері розроблення й використання екологічного та альтернативних видів палива, зменшення негативного впливу на навколишнє середовище викидів із суден, а також побудови «екосуден» за принципами «зеленої логістики», яка дає можливість скоротити відходи й забруднення на всьому ланцюжку виробництва та поставок.
14
Gelich, Natalia, Yurii Panasiuk та Vladyslav Onishchyk. "АЛЬТЕРНАТИВНА ЕНЕРГЕТИКА В УКРАЇНІ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 2, № 22 (30 червня 2020): 143–51. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-02-143-151.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній статті здійснено оцінку сучасного стану в альтернативній енергетиці в Україні та світі, а також проведена оцінка досвіду інших країн з розвитку «чистої» енергетики. У зв’язку з постійним ростом споживання енергії постає питання розвитку альтернативних поновлювальних джерел енергії з мінімальним впливом на навколишнє середовище. В Україні вже протягом досить тривалого терміну діє «зелений тариф», але окрім цього, наша країна має можливість порівняти досвід різних країн в сфері альтернативної енергетики та використати найефективніші методи стимулювання розвитку альтернативної енергетики. При здійсненні стимулювання розвитку «чистої» енергетики необхідно враховувати також її негативний вплив на навколишнє середовище та здійснювати заходи для його мінімізації.
15
Akymenko, Olena, та Iryna Kostіuchenko. "ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ ЯК КРОК ДО МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(24) (2020): 43–50. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-4(24)-43-50.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано актуальні питання розвитку галузі альтернативної енергетики України та можливі подальші перспективи цієї галузі, адже в умовах євроінтеграційних процесів питанням енергетичної незалежності країни приділяється значна увага з урахуванням екологічної чистоти та невичерпності відновлюваних джерел енергії. Доведено, що розвиток відновлюваної енергетики буде важливим кроком спроможним покращити торговий баланс, створити нові робочі місця, вирішити соціальні питання, скоротити залежність від імпорту природного газу, забезпечити енергонезалежність країни та підвищити конкурентоспроможність продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Доведено, що залежність від видобутку корисних копалин та застаріла інфраструктура стали запорукою використання відновлюваних джерел енергії, адже котельні, дизельні двигуни та вугільні електростанції викидають у повітря дрібні частинки, які осідають в легенях та можуть спричинити серйозні захворювання. Зазначено, що державі для зміцнення енергетичної безпеки країни важливо зробити вибір між продовженням фінансування імпортованих енергоносіїв чи розвитком використання власних відновлюваних джерел енергії, що дасть змогу знизити собівартість «зеленої» електроенергії порівняно з тепловими і навіть атомними станціями.
16
Коваленко, О. А., та О. І. Стебліченко. "Біоенергетична ефективність технології вирощування чабру садового (Satureja hortensis L.) за умов Південного Степу України". Аграрні інновації, № 4 (26 березня 2021): 45–50. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.7.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі проведених досліджень та відпрацьова-них елементів технології вирощування в статті наво-диться розрахунок визначення найбільш оптимальнихенергозберігальних елементів агротехніки вирощуваннячабру садового (Satureja hortensis L.) та їх біоенергетич-ного аналізу, які забезпечують найбільш високу врожай-ність зеленої маси культури за умов Південного СтепуУкраїни. Методика досліджень. Трифакторний дослідпроводився із сортом чабру садового Остер протягом2012–2014 рр. на дослідному полі Жовтневої сортодо-слідної станції Миколаївської філії Державного підприєм-ства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садив-ного матеріалу». У схему досліду включалося вивченнястроків, способів сівби та умов зволоження лікарської та пряноароматичної культури і потенціал її інтродукціїв зону Південного Степу України. Результати дослі-джень. Використання краплинного зрошення в техноло-гії вирощування чабру садового було більш енергоємнимвідповідно до умов культивування за умов природ-ного зволоження. Враховуючи це, показник загальнихенерговитрат за додаткового використання води склав18,5–20,6 тис. МДж/га. За умов природного зволо-ження затрати енергії складали 15,1–16,6 тис. МДж/га.Прихід енергії за варіантами досліду коливався в межах11,0–38,3 тис. МДж/га. За умов краплинного зро-шення варіація цього показника складала від 18,8 до38,3 тис. МДж/га, а за умов природного зволоження –від 11,0 до 28,6 тис. МДж/га. Показники енергетичногокоефіцієнта в технології вирощування чабру садо-вого варіювалася в межах 0,73–1,87. Максимальнимивони були під час краплинного зрошення за ІІ строкусівби та перебували в межах 1,64–1,87. Висновки.Використання крапельного поливу підвищує енергови-трати на вирощування чабру садового, вони досягаютьмаксимуму за ІІ строку сівби, але внаслідок зростанняврожайності зеленої маси варіанти мають більш при-вабливе значення як за накопиченням енергії в урожаї(37,7–38,3 тис. МДж/га), так і за величиною енергетич-ного коефіцієнта (1,84–1,87).
17
Derevyanko, Bogdan. "TRENDS IN THE DEVELOPMENT OF UKRAINIAN LEGISLATION ON "GREEN" ELECTRICITY TARIFFS." Law Journal of Donbass 71, no. 2 (June 2020): 62–71. http://dx.doi.org/10.32366/2523-4269-2020-71-2-62-71.
Повний текст джерела
18
Doronina, I. I. "Трансформація енергетичного сектору ЄС та України: відновлювальні джерела енергії". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (29 серпня 2019): 122–29. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.04.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття висвітлює проблеми, що спонукають країни Європейського Союзу та Україну переходити на відновлювані джерела енергії. У наш час відбувається поступова зміна світового технологічного укладу, в основі якого лежить використання традиційної енергетики, що базується на викопних ресурсах, вичерпних та екологічновиснажливих. Відповідно, швидко розгортаються технології «чистої» енергетики, що займають передові позиції у світі. Метою статті є аналіз сучасного стану енергетичного сектору країн ЄС та України, з’ясування причин трансформації їхнього енергетичного сектору. Наукова новизна статті полягає у визначенні, на основі європейського досвіду, ключових факторів розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні.Висновки. У світі актуальними стають проблеми, пов’язані з використанням енергоресурсів через збільшення цін на них при великій частці енергоємних галузей у внутрішньому валовому продукті. Перед нашою державою постало важливе завдання щодо скорочення споживання енергії шляхом застосування енергозберігаючих технологій та перехід на використання відновлюваних джерел енергії. Однак, основним недоліком використання останніх є стохастичність енергетичних потоків, а саме: періодичність надходження та змінність енергетичного потенціалу, що до сьогодні спричиняло значні ускладнення в багатьох випадках їх використання та не відповідало сучасним вимогам енергопостачання споживачів. Сучасні технології, які використовуються для отримання відновлюваної енергії, а також механізми раціонального поєднання та використання дозволяють ліквідувати перешкоди щодо їх широкомасштабного впровадження і, тим самим, зумовлюють розвиток відновлюваної енергетики як у світі, так і в Україні. У статті відзначається, що саме водень є енергоносієм майбутнього для вирішення важливих енергетичних та екологічних проблем.Стратегія сталого розвитку України до 2030 року орієнтована, насамперед, на людину та поліпшення якості життя у сприятливому соціально-економічному середовищі та в екологічно чистому довкіллі. Україна у своєму розвитку прагне збільшити частку «зеленої» енергії в енергетичному балансі країни та орієнтується на досвід країн світу, зокрема країн ЄС. Ключовими факторами розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні є: необхідність поліпшення екологічної ситуації; міжнародні зобов’язання; вичерпність традиційних паливно-енергетичних ресурсів; нагальна потреба в подоланні залежності від імпорту енергоносіїв.
19
Pavlyk, Vladyslav Volodymyrovych. "ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ РОЗРИВІВ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 114–19. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-114-119.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Низький рівень ефективності наявних зелених технологій призводить до недоотримання обсягу енергії від наявних енергетичних потужностей країни, що у свою чергу є передумовою виникнення розривів енергоефективності національної економіки (РЕНЕ). Постановка проблеми. Встановлено, що єдиного підходу до оцінювання розривів енергоефективності світовою науковою спільнотою не прийнято. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Автором систематизовано передумови виникнення РЕНЕ. На основі результатів дослідження визначено, що традиційно під розривами енергоефективності розуміють явище, що виникає у наслідок не ефективного використання наявних та потенційно можливих природних ресурсів для виробництва та споживання енергії. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Визначено, що наявні підходи до оцінювання РЕНЕ не враховують еколого-економічних детермінант, що впливають на величину РЕ. Постановка завдання. Метою статті є дослідження науково-методичних підходів до оцінювання РЕНЕ та урахування еколого-економічних детермінант. Виклад основного матеріалу. Результати аналізу свідчать про зростаючий тренд наукових праць присвячених дослідженню питань РЕНЕ. Встановлено, що традиційно РЕНЕ визначаються як різниця між енергетичним потенціалом та фактичним енергетичним балансом країни. Автором систематизовано основні детермінанти, що впливають на величину РЕНЕ, а саме: соціальні параметри, обсяг зелених інвестиції, показники екологічної ефективності, показники ефективності державного управління та макроекономічної стабільність. Висновки. На основі результатів дослідження підходів до оцінювання РЕНЕ автором запропоновано використовувати транслогову функцію та метод фронтироного стохастичного аналізу, що на відміну від існуючих, враховує соціальні, екологічні та макроекономічні детермінанти. У подальших досліджень доцільним є практична апробація запропонованого науково-методичного підходу до оцінювання РЕНЕ.
20
Rusyn, Iryna, Oleksandr Medvediev, Bohdan Valko та Serhii Nikitchuk. "Біоелектрика екосистем лісів, заболочених лук та агроекосистем Західної України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 20 (4 червня 2020): 33–44. http://dx.doi.org/10.15421/412003.
Повний текст джерелаАнотація:
Отримання біоелектрики з екосистем живих рослин та асоційованих з ними електрогенерувальних ґрунтових мікроорганізмів є інноваційним джерелом альтернативної енергії. Іn situ здійснено оцінку біоелектро-продуктивності екосистем лісових масивів, заболочених луків та агроекосистем Західної України у трьох зонах – північній (Полісся), центральній (Опілля) та південній (межа Покутсько-Буковинських Карпат і Чорногори). Найвищі показники біоелектрики ґрунту зафіксовано у фітомікробоценозах лісів. Середній рівень біоелектричного потенціалу в лісах становив 1080,5 мВ. Тільки дещо нижчими були середні біоелектричні показники в садах і заболочених луках, 1055,3 мВ і 1051,2 мВ, відповідно. Біоелектричний потенціал агрокультур істотно нижчий, за винятком Zea mаys L. Добовий рівень біоелектрики змінюється незначно із несуттєвим зниженням наприкінці світлового дня в частини зразків. Сезонні коливання рівня біоелектричного потенціалу від початку літа до пізньої осені у досліджених мікробно-рослинних асоціаціях є статистично незначними. Досліджено вплив вологості на генерацію біоелектричного потенціалу фітомікробоценозами. Виявлено позитивний вплив вологості ґрунту на генерування біоелектричного потенціалу. Встановлено зростання біоелектричного потенціалу в сухих ґрунтах, зумовлене активним фотосинтезом та акумуляцією вологи рослинами. Отримані результати розкривають перспективи лісових екосистем, екосистем заболочених луків і деяких агроекосистем як джерел поновлюваної та зеленої енергії при подальшому розробленні електробіотехнологічних аспектів.
21
Грабчук, І. Ф., В. В. Бугайчук та Н. М. Вишневська. "Теоретичний акцепт зелених закупівель та їх роль у ефективному використанні державних ресурсів". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 47, № 1 (25 серпня 2021): 4–14. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2021.47.08.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається проблематика активізації здійснення зелених закупівель, як найефективнішого інструмента вирішення економічних та екологічних проблем в Україні та загалом у світі. На авторське переконання сутність «зелених закупівель» зводиться до придбання державою за найнижчою ціною продукції або послуг, які відповідають екологічним стандартам, мають відповідне маркування, що в кінцевому підсумку забезпечує економію витрачання державних коштів. Відмічається, що на державному та глобальному рівні необхідно створити преференції еко-продукції та послугам, що дозволить зменшити негативний вплив на навколишнє середовище. За даними державних закупівель, найбільшим попитом користуються продукти харчування, напої, тютюн, нафтопродукти, паливо, електроенергія та інші джерела енергії, будівельна продукція (крім електроапаратури), медичне обладнання, фармацевтична продукція та засоби особистої гігієни. Аналіз ефективності державних закупівель, дає можливість стверджувати, що за державними закупівлями витримується принцип ефективності, основою якого є максимальна економія державних ресурсів. Разом з тим, організатором торгів значна частка закупівель була відхилена. Причиною стали невідповідність якості товарів і послуг, ціни на них та невідповідність умовам представлення тендерної документації. Вирішення економіко-математичної моделі доводить, що вирішення проблеми підвищення ефективності використання державних коштів за здійснення зелених закупівель є можливим за зменшення рівня вимог і скарг до якості продукції та ціни на неї. Таким чином, державні закупівлі мають проводитися не лише для досягнення функціональної мети закупівлі, але й сприяти досягненню цілей Стратегії сталого розвитку України до 2030 р. з охорони навколишнього середовища за розвитку конкуренції, прозорості та відкритості даного процесу, включаючи ефективну систему контролю.
22
Reshetnyk, Kateryna. "Особливості синтезу білка у міцелії Pleurotus ostreatus за дії лазерного опромінення". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 2(390) (31 січня 2021): 25–30. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2020-390-2-25-30.
Повний текст джерелаАнотація:
Базидієві гриби – цінні біологічні об’єкти, які використовують для отримання біологічно активних речовин. Метою нашої роботи було вивчення впливу лазерного опромінення на накопичення біомаси та процеси синтезу білка у міцелії Pleurotus оstreatus. Для дослідження були використані штами гриба P. ostreatus із Колекції культур базидієвих грибів кафедри ботаніки та екології Донецького національного університету імені Василя Стуса. Опромінення інокулюму розміром близько 55 мм (завжди однієї щільності й віку) проводили перед посівом за допомогою світлодіодних лазерів: BRP–3010–5 (довжина хвилі 635 нм), BBP–3010–5 (довжина хвилі 405 нм) та BGP–3010–5 (довжина хвилі 532 нм). Потужність кожного лазера становила 100 мВт. Енергія опромінення у всіх варіантах досліду становила 51,1м Дж/см2. Рівень накопичення біомаси визначали ваговим методом, висушуючи міцелій до постійної маси при температурі (105±1)°С. З метою визначення кількості білка застосовували метод біуретової реакції. Отримані результати дослідження засвідчують вплив лазерного опромінення на стимуляцію ростових та біосинтетичних процесів P. ostreatus. Зокрема, для P. ostreatus найефективнішим було опромінення зеленим світлом довжиною хвилі 532 нм. За дії цього режиму опромінення найкращу реакцію у відповідь на дію світла спостерігали для штаму Р-192 – кількість біомаси зросла на 71,4%. Було встановлено зростання кількості білка у міцелії P. ostreatus за дії лазерного опромінення. Для штаму Р-192 гриба P. ostreatus вміст загального білка зріс на 36,3% відповідно до контролю за дії опромінення зеленим світлом (532 нм). Одержані результати показують перспективність використання лазерного опромінення світлом у зеленому діапазоні для цілеспрямованої регуляції синтезу білка та біомаси міцелію гриба P. ostreatus.
23
Жемела, Г. П., О. В. Бараболя, Ю. В. Татарко та О. В. Антоновський. "ВПЛИВ СОРТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 32–39. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті доведено актуальність вирощування якісної озимої пшениці в Україні як головної про-довольчої культури та цінної в польовій сівозміні. Мета дослідження полягає в оцінюванні фізичних і хімічних властивостей сортів пшениці озимої для того, щоб для виявити кращі характеристики для подальшого призначення використання зерна. Зерно пшениці озимої сортів Оржиця, Полтавчанка, Царичанка, Зелений гай, Кармелюк, Аріївка, Лютенька, Сагайдак, Диканька (селекція Полтавської державної аграрної академії) для проведення досліджень вирощувалось на полях НВП із селекції та насінництва. Лабораторні дослідження якості зерна пшениці озимої проведено в сертифікованій Держспоживстандартом України лабораторії Полтавської державної аграрної академії. Фізичні та хімічні показники якості зерна пшениці озимої було визначено відповідно до загальноприйнятих методик, які відповідають ГОСТу або ДСТУ. Дослідження показало високу енергію проростання усіх сортів озимої пшениці, а найвищий показник схожості спостерігався у сортів Зелений гай (96 %) і Царичанка (94 %). Найменший показник у сорту Оржиця – 86 %, що теж свідчить про гарну схо-жість. Визначення впливу сортових властивостей на масу 1000 зерен показало найвищий показник у сорту Зелений гай (48,0 г), а найменший – у сорту Оржиця (39,7 г). Оцінка наведених зразків на скло-подібність виявила найвищий показник у сорту Зелений гай (97 %), а найменший – у сорту Полтав-чанка (70 %). Проаналізувавши отримані результати досліджень, можна зробити висновок, що ці сорти є кращими для випічки хлібобулочних виробів. Аналіз впливу сортових властивостей на хіміч-ний склад зерна пшениці озимої проводився за показниками: вміст клейковини, число падіння, вміст білка, число седиментації. Виявлено, що найбільший вміст клейковини має сорт Лютенька (37 %), найменші – сорти Оржиця (30 %), Диканька (31 %) та Зелений гай (31 %). Визначення деформації клейковини показало, що у досліджуваних сортах пшениці переважає друга група і показники коли-ваються від 88 до 102 одиниць. Результати дослідження числа падіння показали, що зерна пшениці озимої мають показники від 206 с (що є прийнятним) до 452 с (що є збільшеним показником, тому кінцева якість хлібобулочних виробів може бути не найкращою). Проведення досліджень вмісту біл-ка засвідчило, що всі 9 сортів пшениці озимої відповідають визнаним стандартам. Найнижчий пока-зник вмісту білка має сорт Оржиця (13,6 %), а найвищий – сорт Лютенька (16,9 %). Оцінка числа седиментації показала, що більшість із представлених зразків належать до високих – понад 50 мл і більше. Лише один зразок зерна пшениці озимої Аріївка має середній показник у 34 мл. Отже, ми ви-ділили два сорти – Зелений гай і Лютенька, які показали найкращі результати за всіма параметрами і показниками. Відмічена позитивна динаміка у показниках майже всіх сортів, що доводить їх спро-можність давати стабільні сходи та стійкість до несприятливих умов.
24
Blinov, I., E. Parus, and V. Miroshnyk. "ESTIMATION OF THE COST OF THE ELECTRICITY SUPPLY FORECAST ERROR FOR THE "GREEN" TARIFF PRODUCERS BALANCE GROUP." Praci elektrodinamiki Nacionalanoi akademii nauk Ukraini Institutu 2020, no. 57 (December 2, 2020): 26–34. http://dx.doi.org/10.15407/publishing2020.57.026.
Повний текст джерелаАнотація:
The statistical analysis of the forecast error of the "day ahead" electricity supply volumes by the producers, which are included in the balancing group of the State Enterprise "Guaranteed Buyer”, was carried out. The distribution of forecast errors by hours of the day is determined. A simplified method for calculating the price and the total cost of the forecast error is described considering the various formulas for the cost of imbalances calculating. The potential for improving the accuracy of the forecast for increasing the permissible installed capacity of power plants with renewable energy sources with the technical means available in the power system to compensate for the power fluctuations is shown. Approbation of the methodology and calculation of quantitative indicators was carried out on real data of the total supply of renewable energy sources by producers, which were published by SE Energorynok. The calculations are of an estimate nature. Since the calculations are based on a “naive” assumption about the distribution of forecast errors, which depend on the structure of RES producers by types of primary energy carriers and specific meteorological conditions. References 11, figures 5, tables 2.
25
Guz, Mykola, та Volodymyr Geval. "Посівні якості насіння найпоширеніших у західному регіоні України видів гіркокаштанів". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 17 (25 жовтня 2018): 61–71. http://dx.doi.org/10.15421/411821.
Повний текст джерелаАнотація:
У зелених насадженнях різних видів і типів західного регіону України найпоширенішими є чотири види гіркокаштанів: Aesculus hippocastanum L., Aesculus pavіa L., Aesculus octаndra Marsh та Aesculus carnea Hayne. Для цих видів гіркокаштанів здійснено комплекс досліджень з визначення посівних якостей насіння – чистоти, доброякісності, вологості, маси 1000 насінин, технічної і ґрунтової схожості, енергії проростання та посівної придатності. Насінню досліджуваних видів гіркокаштанів властиві високий рівень чистоти (94,4-96,7%) і доброякісності (83,0-97%) та значна варіабельність середньої маси 1000 шт. насінин (8,8-20,2 кг). Найвищим рівнем технічної схожості, незалежно від типу субстрату, вирізняється насіння A. pavіa (78,0-87,0%), найменшим – A. carnea (52,0-60,0%).
Досліджено динаміку доброякісності та технічної схожості насіння впродовж 2000-2017 рр. Для видів A. pavіa, A. octаndra та A. carnea такі дослідження здійснено вперше.
У лісових і декоративних розсадниках рекомендовано використовувати уточнену норму висівання насіння A. hippocastanum: 375-400 г/м для осінньої і 430-460 г/м – для весняної сівби. Вперше обґрунтовано норму висівання насіння для трьох видів гіркокаштанів (A. оctаndra, A.pavіa, A. carnea ) для осінньої і весняної сівби, відповідно, 340-400 та 400-460 г/м; 220-265 і 250-300 г/м; 600-700 і 690-800 г/м посівного рядка.
26
Maksymiv, Lyudmyla, та Tetiana Lutsyshyn. "Еколого-економічна оцінка ефективності використання енергетичної деревини в регіональній агломерації «Дрогобиччина»". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 18 (28 березня 2019): 164–75. http://dx.doi.org/10.15421/411917.
Повний текст джерелаАнотація:
Агломерація є територіальним об'єднанням різних населених пунктів, пов’язаних економічними, трудовими, соціальними й іншими зв'язками. Однією із найважливіших сфер, в якій потрібно налагодити тісну співпрацю в межах агломерації, є підвищення енергоефективності. Особливістю регіональної агломерації «Дрогобиччина» є її приналежність до Карпатського економічного району, який характеризується найвищою в Україні лісистістю і де місцеве населення традиційно використовує деревину в енергетичних цілях для обігріву приміщень і приготування їжі. Відповідно тут є достатня кількість ресурсів деревної біомаси, яку можна і потрібно використовувати в енергетичних цілях, а також сприйняття цього виду палива як природного і прийнятного.
Карпатський регіон має значний потенціал деревної біомаси, доступної для енергетичного використання шляхом залучення лісової деревини, деревини від проведення ландшафтних робіт, залишків деревини від технічної обробки, деревних відходів. Додатковими джерелами деревного палива можуть бути парки, полезахисні лісосмуги, енергетичні плантації, лісонасадження уздовж автомобільних доріг і залізниць, а також сухостій.
Ресурсний потенціал енергетичної деревини на території регіональної агломерації «Дрогобиччина» формують ресурси спеціалізованих підприємств, де головними постачальниками деревної біомаси є ДП «Дрогобицьке лісове господарство», Дрогобицьке ДЛГП «Галсільліс» і потенційно КП «Зелений світ» у м. Борислав. У 2017 р. приріст деревини у лісовому фонді аналізованих підприємств становив: у ДП «Дрогобицьке ЛГ» – 113,4; Дрогобицькому ДЛГП «Галсільліс» – 32,2, КП «Зелений світ» – 0,9 тис. м3.
Резервом підвищення ефективності використання деревини є порубкові рештки, об’єм яких на зрубах ДП «Дрогобицьке ЛГ» у 2017 р. становив 7,1 тис. м3, а на Дрогобицькому ДЛГП “Галсільліс” за перше півріччя 2018 р. – 0,5 тис. м3. Додатковим ресурсом деревної біомаси для використання в енергетичних цілях можуть слугувати відходи операційної діяльності лісових господарств. Ще одним способом отримання деревної біомаси є вирощування енергетичних плантацій.
Для встановлення міри готовності місцевого населення використовувати деревину для опалення домогосподарств, а також чинників, які впливають на масштаби використання енергетичної деревини, було проведено соціологічне опитування населення м. Борислав. З’ясовано, що більшість жителів користуються індивідуальною системою опалення, використовуючи газ або комбіновані котли для опалення. Встановлено, що 40 % респондентів хотіли б змінити систему опалення. За сприятливих умов, таких як постійна наявність ресурсів, дешеві кредити на заміну системи опалення, субсидії на тверде паливо та активне просування деревної біомаси як джерела енергії, частина громадян висловила готовність перейти на опалювання житла енергетичною деревиною.
27
Nikolenko, Hanna. "Моделі пост-глобального відкритого суспільства в концепціях Дж.Сороса та Дж.Ріфкіна". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (30 листопада 2018): 101–17. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2018.3-4.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена моделюванню відкритого суспільства за проектами Дж.Ріфкіна (суспільство відкритих мереж та енергетична Пангея) та Дж.Сороса (демократичний альянс). Вчені досліджують вплив новітніх технологій на суспільство, зміну ціннісних орієнтирів, формування нових форм соціальної участі. Вони роблять прогнози стосовно майбутніх суспільних перетворень у пост-глобальних умовах та мають досвід втілення своїх ідей на практиці протягом ХХІ ст. Дж.Сорос називає себе безпосереднім послідовником ідей відкритого суспільства А.Бергсона і К.Попера. Він розбудовує свій проект на засадах гуманізму, демократичності та захисту прав людини. Дж.Ріфкін поєднує ідеї зеленої енергетики, формування нових уявлень про природу (ентропія), цінностей (біофілія, емпатія), які разом лежать в основі суспільства відкритих мереж. Дж.Сорос пропонує проводити зміни через громадянське суспільство, уряди та переосмислення статусу суверенітету країни в міжнародній політиці. Він пропонує низку перетворень, які збільшили б потенціал взаєморозуміння між суб'єктами, механізми заохочення та контролю порушень. У політиці це підтримка або економічні санкції, в житті громадян – просвітницька діяльність у сфері захисту прав людини та громадянина. Дж.Ріфкін проводить паралелі між мережею Інтернет та інтелектуальної енергетичної мережі, що наразі формується. Він вважає, що об'єднання людей, які вільно діляться цінною інформацією в мережі, так само вільно ділитимуться енергією відновлювальних джерел. Обидва вчених зауважують кризу цінностей і втрату орієнтирів, які сформувалися в глобальному суспільстві після бурхливих подій ХХ століття. Вони пропонують свої варіанти розвитку майбутніх подій та напрямки економічних, соціальних та світоглядних трансформацій.
28
Дековець, В. О., М. І. Кулик та М. А. Галицька. "Біологізація технології вирощування міскантусу гігантського на біопаливо". Аграрні інновації, № 10 (2 березня 2022): 23–28. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Нині вивчення шляхів збільшення обсягу біомаси енергетичних культур для біопаливного використання набуває актуального значення, що пов’язують із можливістю отримання додаткової енергії із поновлюваного рослинного ресурсу. Не менш важливим чинником при цьому є екологія довкілля. Адже за вирощування енергокультур необхідно мінімізувати вплив на навколишнє природне середовище та дотримуватися принципу сталості. Саме тому метою нашого дослідження було встановити вплив біологізації вирощування міскантусу гігантського на основі сумісного вирощування з бобовими культурами (без застосування добрив) на врожайність біомаси. Польовий дослід будо закладено та проведено в центральній частині Лісостепу на базі Полтавського державного аграрного університету. Ґрунти дослідної ділянки – чорноземи типові середньогумусні. Методи. Під час проведення досліджень застосовували загальнонаукові та спеціальні методи: стаціонарного польового досліду, аналізу й узагальнення, дисперсійний та кореляційний аналізи. Результати. За результатами багаторічного дослідження встановлено зростання вмісту органічної речовини ґрунту на варіантах сумісного вирощування міскантусу гігантського з бобовими культурами. При цьому депонування карбону в ґрунті варіювало в межах від 1,56 до 3,27%. Верхня частина орного шару ґрунту містили більший відсоток органічної речовини, нижня – значно менший. Визначено збільшення врожайності зеленої маси (до 52,3 т/га) та сухої біомаси (до 15,6 т/га) за сумісного вирощування трьохрічних рослин міскантусу гігантського з люпином багаторічним. Сумісне вирощування міскантусу з конюшинною та люцерною теж збільшувало врожайність, але лише на 0,5 т/га за сухою біомасою. На противагу варіанти міскантусу гігантського із люпином сприяли суттєвому зростанню врожаю на 1,1 т/га більше порівняно із контролем. Встановлено, що вміст органічної речовини в ґрунті має сильний зв’язок із врожайністю сухої біомаси міскантусу гігантського на усіх варіантах досліду за коефіцієнтів кореляції r ≥ 0,7. Висновки. Отже, застосування сумісного вирощування міскантусу гігантського разом із бобовими культурами сприяє збільшенню органічної речовини в ґрунті за одночасного зростання врожайності біомаси.
29
Мазур, Наталія. "ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ЗІ СПОЖИВАЧАМИ НА ЕНЕРГЕТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ". Економіка та суспільство, № 32 (26 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-87.
Повний текст джерелаАнотація:
На сьогодні надзвичайно актуальною проблемою державного рівня є розв'язання енергетичної кризи, регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, порядку купівлі та розрахунків за електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії. Тому основним завданням даного дослідження є аналіз організаційно-методичних засад організації обліку розрахунків зі споживачами на енергетичних підприємствах України. Проаналізовано та систематизовано особливості нормативно-правового регулювання обліку розрахунків зі споживачами електроенергії, виробленої приватним підприємством «зеленої» енергетики, здійснено аналіз стану та динаміки розрахунків у розрізі рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями». Окреслено напрями удосконалення обліково-аналітичного забезпечення управління розрахунками зі споживачами на приватному підприємстві «зеленої» енергетики.
30
Polishchuk Yu. А. "Закордонний досвід реалізації державної політики розвитку «зеленої економіки»". State Formation, № 2 (17 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.34213/db.20.02.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто актуальні питання, які визначають проблеми реалізації державної політики «зеленої економіки» як новий напрямок у світовій економічній діяльності, що пов’язаний з виробництвом, розподілом, споживанням товарів і послуг на основі гармонійного використання нових інноваційних технологій та природного середовища. Проаналізовано досвід різних країн світу, що прогресують на шляху розвитку державної політики «зеленої» економіки та розбудови нових моделей соціально-економічного розвитку, заснованих на її концепціях. Висвітлено технічний потенціал відновлюваної енергетики як механізму практичного забезпечення економічної безпеки в умовах загроз вичерпання ресурсів. Уряди багатьох країн світу намагаються впроваджувати стимули для трансформації економічних систем з метою більш раціонального використання природних ресурсів, зменшення негативного впливу на довкілля, використання відновлювальних джерел енергії, екологізації виробництва та споживання, забезпечення економічного зростання за рахунок створення нових «зелених» секторів та робочих місць. Доведено, що рівень розвитку «зеленої» економіки в різних країнах значно різниться, що залежить від специфіки природного та людського капіталу кожної країни та її загального рівня розвитку.