Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Енергосистема України.
Статті в журналах з теми "Енергосистема України"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-31 статей у журналах для дослідження на тему "Енергосистема України".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Ленчевський, Є. А., О. В. Годун та П. В. Новіков. "Обгрунтування можливості забезпечення в об’єднаній енергосистемі України стабільності частоти на рівні енергооб’єднання ENTSO-E". Automation of technological and business processes 13, № 3 (5 листопада 2021): 22–30. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i3.2147.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто перспективну можливість вирішення актуального для об’єднаної енергосистеми України питання щодо досягнення в останній високих показників стабільності її частоти. Відомо, що досягнути високих показників стабільності частоти намагались і за існуючих традиційних методів їх формування однак, навіть на протязі декількох останніх десятиліть зробити це так і не вдалося. За результатами проведених в роботі досліджень визначено, що досягнути високих показників стабільності частоти в об’єднаній енергосистеми буде цілком можливо навіть в умовах її самостійної роботи, якщо у місцевих енерговузлах, що живляться безпосередньо від станції АЕС, забезпечити відповідні умови для формування резервів маневрених потужностей, які будуть використовувати у процесах первинного, вторинного і третинного регулювання частоти. В роботі науково обгрунтовано і перспективну можливість створення на станціях АЕС принципово нової системи протидії процесам збурення режиму. Нова система в разі появи в об’єднаній енергосистемі процесу збурення її режиму здатна буде вчасно і адекватно виконувати протидію цьому процесу, що забезпечить можливість збереження попередньо встановленого в енергосистемі режиму із попередньо встановленим значенням частоти. Можна передбачити, що за створення нових систем керування процесами первинного, вторинного і третинного регулювання частоти безпосередньо у електромережі АЕС стане цілком можливим досягнути в об’єднаної енергосистеми України нових високих показників стабільності частоти, що відповідатимуть рівню її стабільності в енергооб’єднанні ENTSO-E. Висока енергетична ефективність визначеного перспективного напрямку щодо використання електротеплових генераторів в процесах управління режимом енергосистеми була підтверджена результатами проведених досліджень, тому саме цей напрямок повинен стати одним із пріоритетних у планах подальшого розвитку ОЕС України.
2
Биконя, О. С. "Формування інтелектуальної енергосистеми України". Економіка і прогнозування, № 1 (2014): 87–96.
Знайти повний текст джерела
3
Філімоненко, Н. М., та К. В. Філімоненко. "Аналіз надійності енергосистем із огляду на наявність в їхньому складі силових трансформаторів". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 5 (269) (10 вересня 2021): 29–33. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-269-5-29-33.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена результатам дослідження щодо роботи силових трансформаторів, які входять до складу ОЕС України. Визначено причини та характер ушкоджень елементів системи, розглянуто питання надійності електропостачання енергосистеми в цілому і, зокрема, від якості роботи трансформаторів.Пошкоджуваність трансформаторів безпосередньо впливає на надійність енергосистеми в цілому, тому необхідно приділяти особливу увагу моніторингу їхнього стану та своєчасного підтримання працездатності. Підвищення надійності роботи трансформаторів є ефективним заходом запобігання аварійних наслідків в системі ОЕС України.
4
Zhemba, A. Y. "ЕКОЛОГІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА ЯК КОМПОНЕНТИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 94 (25 червня 2021): 31. http://dx.doi.org/10.31713/ve220214.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті представлено дослідження екологічної та енергетичної безпеки як компоненти міжнародних економічних відносин. Оскільки водна сфера впливає на стан багатьох галузей, то проаналізовано вплив водорозподільних мереж на розвиток секторів національного господарства. Представлено базову модель водопостачання в економічній сфері, в якій виявлено фактори впливу на всі сектори економіки в кожній країні. Проаналізовано стан сфери водопостачання в Україні. Продовольчу галузь розглянуто з позиції прерогативи продовольчої безпеки в країнах, що розвиваються, що особливо стосується Економічного співтовариства країн Західної Африки.Констатовано, що бідність та продовольча безпека в Африці є головною проблемою економіки для багатьох країн. Доведено, що інтеграція є кращим інструментом для вирішення проблеми забезпечення продовольчої безпеки в країнах, що розвиваються. Запропоновано також дослідження однієї з найважливіших галузей критичної інфраструктури – енергетичної сфери. Опрацьовано оптимізацію роботи енергосистеми в КНР. Запроваджено аналіз енергоефективності в Україні. Для цього використано показник енергоємності, показник ефективності використання палива/ціни, індекс Герфіндаля-Гіршмана. За допомогою індекса енергоємності доведено, що споживання енергії в Україні стає більш ефективним. Значення коефіцієнту палива/ціни вказує на позитивну тенденцію у споживанні енергії в останні роки. Визначений індекс Герфіндаля-Гіршмана у гідроенергетиці показує, що ринкова концентрація на ринку гідроелектроенергії є середньою, що є позитивним явищем для України, однак при цьому необхідним є контроль галузі Антимонопольним Комітетом України.
5
Хілько, В. А. "ЗАХОДИ ПІДТРИМКИ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ". Vidnovluvana energetika, № 3(66) (30 вересня 2021): 6–17. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.3(66).6-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – визначення заходів зі сприяння розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Надано послідовність створення пільгових ставок тарифів на електроенергію ВДЕ відповідно до законодавства України. Необхідно прийняти до уваги, що Закон України «Про альтернативні джерела енергії» є базовим механізмом підтримки системи «зелених» тарифів. Держава зобов’язується викуповувати всю вироблену за проєктами ВДЕ електроенергію за фіксованим тарифом, яка в Україні до того ж прив’язана до євро. Отже, інвестор у відновлюваній енергетиці може побудувати надійну фінансову модель проєкту й бути впевненим у поверненні своїх інвестицій упродовж тривалого строку діяльності. В статті обґрунтовано впровадження системи «зелених» аукціонів як державної схеми підтримки проєктів ВДЕ замість донедавніх «зелених» тарифів. Аукціони дозволяють залучати приватні інвестиції (вітчизняні та іноземні) за допомогою чітких та прозорих процесів. Визначено функції державного підприємства для виконання гарантованої закупівлі електроенергії з ВДЕ згідно з ринковими умовами в Україні. Надано основні організаційні переваги участі інвесторів у системі «зелених» аукціонів. Напрямком прийнятого у 2020 році Закону України N 810-IX є зменшення ставок «зелених» тарифів, що ставить під загрозу перехід країни до сталого розвитку та виконання нею своїх міжнародних зобов’язань. Дія зазначеного Закону призводить до відтермінування будівництва за багатьма новими проєктами. Незважаючи на це, системи «зелених» тарифів та «зелених» аукціонів залишаються в країні основною формою державної підтримки відновлюваної енергетики. Наразі, за результатами державної підтримки, встановлена потужність об’єктів генерації на відновлюваних джерелах енергії становить близько 8700 МВт. Ними за квітень 2021 року вироблено 1020 млн кВт-г електроенергії, що складає 8,3 % обсягу споживання електроенергії в Україні. В українській енергосистемі вже зафіксовані випадки, коли за добу з відновлюваних джерел (включно із великими ГЕС) було вироблено більше електричної енергії, ніж усіма тепловими електростанціями і теплоелектроцентралями України разом узятими. Бібл. 11, табл. 1, рис. 5.
6
Vakulenko, Ihor Anatoliiovych. "РОЗГОРТАННЯ «РОЗУМНИХ» ЕНЕРГЕТИЧНИХ МЕРЕЖ ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕНЕРГЕТИЧНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 97–106. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-97-106.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Модернізація енергетичної системи України є ключовим завданням з огляду на показники енергоємності економіки та зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції на світових ринках. Вивчення доцільності та можливості використання європейського підходу модернізації енергосистеми на основі розбудови розумних енергомереж дозволить сформувати ефективних механізм трансформації енергосектору. Постановка проблеми. Модернізація енергосектору економіки країни має відбуватися системно з урахуванням світових тенденцій та стратегічного напрямку розвитку. Застосування розумних енергомереж як ключового елементу системних енергетичних трансформацій можливе лише за наявності відповідних передумов, наявність яких необхідно дослідити. Аналіз попередніх досліджень і публікації. Питання впровадження розумних енергомереж в Україні вивчали такі вчені, як: Черемсін М. М., Черкашина М. М., Попадченко С. А., Малогулько Ю. В., Дячук Д. А., Мороз О. М., Друзь В. О. та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Питання доцільності та економічної ефективності системної розбудови розумних енергомереж залишається недостатньо дослідженим у працях вітчизняних науковців. Постановка завдання. Визначення передумов розбудови розумних енергомереж як ключового фактора модернізації вітчизняного енергетичного сектору. Викладення основного матеріалу. У статті розглянуто стан енергосектору України з позицій енергоємності економіки. Визначено напрямки модернізації енергетики. Проаналізовано можливості розбудови розумних енергомереж. Висновки. Розбудова розумних енергомереж сприятиме підвищенню ефективності функціонування енергетичного сектору економіки. Енергетична стратегія України відповідає світовим тенденціям, містить окремі елементи, реалізація яких необхідна для впровадження концепції Smart Grid в Україні, проте не містить чіткого плану дій з її впровадження.
7
Gurieiev, V. O., and Y. M. Lysenko. "Topological Method for Assessing the Sensitivity to the Detection of Cybersecurity in Electrical Networks." Èlektronnoe modelirovanie 43, no. 2 (April 6, 2021): 68–78. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.43.02.068.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто теоретичні питання побудови топологічного методу оцінки чутливості до виявлення кібернетичних загроз в електричних мережах енергосистем за допомогою моделювання режимів роботи окремих (виділених) підсистем. Описано основні етапи побудови моделей топології енергосистем, запропоновано та реалізовано методи формування інформаційних моделей об'єктів енергосистем. Досліджено методи візуалізації результатів моделювання умов виникнення кіберзагроз. Визначено способи використання запропонованого підходу до створення системи протидії кіберзагрозам в електричних мережах енергосистем і побудови сценаріїв їх ліквідації за допомогою навчального дистанційного режимного тренажеру.
8
Кириленко, Олександр Васильович. "Особливості роботи Об’єднаної енергетичної системи України в синхронному режимі з європейською континентальною енергетичною системою". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 5 (24 травня 2022): 39–44. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.05.039.
Повний текст джерелаАнотація:
У доповіді зазначено. що в процесі підготовки Об’єднаної енергетичної системи України до переходу на синхронну роботу з об’єднанням енергосистем європейських країн постала ціла низка науково-технічних завдань, у вирішенні яких активну участь брали профільні установи НАН України. Ці роботи виконувалися в рамках серії цільових програм наукових досліджень НАН України «Об’єднання». Отримані результати дали змогу в складних умовах успішно реалізувати перехід ОЕС України на режим повної синхронізації з європейською енергетичною мережею ENTSO-E і відокремлення від енергетичних систем Росії та Білорусі.
9
Kuznietsov, M., O. Lysenko та O. Melnyk. "ДО ОПТИМАЛЬНОГО КОМБІНУВАННЯ ВІТРОВИХ ТА СОНЯЧНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ". Vidnovluvana energetika, № 1(56) (8 серпня 2019): 10–19. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.1(56).10-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної роботи є визначення оптимального співвідношення різних джерел відновлюваної енергії в гібридних енергосистемах, базуючись на оцінках випадкової складової потужностей генерації та споживання електроенергії. Для цього розглядаються короткотермінові коливання потужності, спричинені природними змінами сонячної та вітрової енергії в діапазоні менше години. Такі зміни впливають на можливості регулювання частоти й напруги, а також стійкості систем електропостачання. Предметом дослідження є пропорція вітрової та сонячної генерації, а також її загальний рівень у споживанні електроенергії, а предметом оптимізації – варіативність сукупної генерованої потужності. Особливістю роботи є синхронне співставленні рівнів генерації енергії та її споживання різними локальними споживачами. Методи дослідження – математична модель комбінації випадкових процесів та безпосереднє використання статистичних даних в якості експериментальних. Методом оптимізації обрано побудову поверхні відгуку, що забезпечує візуалізацію результатів при задовільній точності. При необхідності результат уточнюється методом дихотомії. Результати дослідження порівнюються за рівнем впливу погодних факторів, для чого розглядаються дані різних пір року. Отримані залежності дозволяють також оцінити вплив енергетичної ефективності вітрової та сонячної енергетики як технологічного фактору. Істотним результатом є оцінка впливу точності прогнозування потужностей генерації і споживання на енергетичний баланс при складанні графіків роботи енергосистеми – так, наявність добового прогнозу дозволяє в півтора рази збільшити потужність ВДЕ при збереженні рівня варіативності. Встановлено наявність оптимальних співвідношень потужності ВЕС та СЕС, при яких мінімізується загальна варіативність енергобалансу. В умовах України це складає приблизно третину номінальної потужності ВДЕ за рахунок ВЕС та дві третини СЕС, однак результати суттєво залежать від сезону. Запропоновано критерії оптимальності, що враховують випадкову природу досліджуваних процесів, це дає можливість імовірнісної оцінки результатів. Бібл. 13, рис. 6.
10
Honchar, S. F., R. P. Herasymov, and V. V. Tkachenko. "Investigation of the Problem of Cybersquity of the United Energy System of Ukraine as a Whole." Èlektronnoe modelirovanie 41, no. 1 (February 11, 2019): 43–54. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.41.01.043.
Повний текст джерела
11
Хілько, В. А., та В. Ю. Іванчук. "ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЕНЕРГЕТИЦІ УКРАЇНИ". Vidnovluvana energetika, № 3(62) (28 вересня 2020): 8–15. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.3(62).8-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – визначення шляхів зменшення викидів парникових газів, які суттєво вливають на тепловий баланс землі. Доповідь 2019 року про розрив в рівнях викидів, яка підготовлена Програмою ООН з навколишнього середовища, свідчить, що заходи по поточній політиці скорочення шкідливих викидів, явно недостатні. В світі спостерігається постійний зростаючий інтерес до відновлюваних джерел енергії, викликаний екологічними міркуваннями: зміна клімату і збільшення вмісту в атмосфері парникових газів. В Україні стрімким темпом розвивається використання відновлюваних джерел енергії, зокрема вітряної та сонячної енергії. Разом з тим при вводі нових потужностей об’єктів на базі ВДЕ існують проблеми мережевого та системного характеру. Тому збільшення потужностей ВДЕ потребує створення в Україні більш гнучкої енергосистеми, в тому числі вирішення питання з резервними і балансуючими потужностями. В статті обґрунтовано використання електричних станцій на базі відновлюваних джерел енергії, які оснащені системами акумулювання електроенергії на основі водню, в якості балансуючих потужностей оператора системи накопичення енергії. Зазначена система накопичення електричної енергії дозволяє перенесення енергії з періоду її «профіциту» в період її «дефіциту». Особливість водневої технології полягає в тому, що забезпечується найбільш економічний варіант зберігання електроенергії і подальше використання цієї запасеної енергії при тривалості розряду до кількох діб. Надано відомості про реальний пілотний проект впровадження накопичення енергії з ВДЕ за водневою технологією, який впроваджується в Європейському Союзі за програмою «Horizon 2020». Гібридні станції на ВДЕ, які оснащені водневими технологіями, можуть забезпечити балансування електроенергії в реальному часі. Технічно-досяжний потенціал ВДЕ в країні перевищує поточне річне споживання електроенергії України. Використання «зеленого» водню, виробленого без викидів в атмосферу CO2, сприяє вирішуванню екологічної проблеми з глобального потепління. Бібл. 9, табл. 1, рис. 3.
12
Basok, B. I., O. F. Butkevych, and S. V. Dubovskyi. "TECHNICAL AND ECONOMIC ASPECTS OF DECARBONISATION PROSPECTS ASSESSING OF THE INTERCONNECTED POWER SYSTEM OF UKRAINE." Tekhnichna Elektrodynamika 2021, no. 5 (August 16, 2021): 55–62. http://dx.doi.org/10.15407/techned2021.05.055.
Повний текст джерелаАнотація:
Shot analysis of power systems decarbonisation problem to ensure a net-zero greenhouse gas emissions is given. The mathematical model of the power system capacity balancing, generating capacities of which are renewables and nuclear power plants (NPP) is proposed. For capacity balancing storage power plants (SPP) with specified efficiency indicators are used. By using the indicators of the operational conditions of the IPS of Ukraine in 2019 and mathematical modeling for various options of the NPP installed capacity in the decarbonised IPS of Ukraine, the needs in the renewables installed capacity and in the capacity and energy of various types of the SPP were estimated. References 10, figures 4, tables 2.
13
Чала, Ніна Дмитрівна, Андрій Сергійович Китаєв та Єгор Вадимович Андросов. "МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 6 (28 лютого 2022): 40–47. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.6.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Сталий розвиток країни потребує надійних поставок енергії за доступною ціною, енергії, що має низький вплив на навколишнє середовище та низькі викиди парникових газів. Однак 85% попиту на первинну енергію забезпечується звичайним спалюванням викопного палива. Намагання країн зменшити залежність від викопних джерел енергії зумовлює державне стимулювання впровадження відновлюваних джерел енергії. Невизначеність у поставках енергії загрожує функціонуванню економіки та національній безпеці, тому питання щодо її вироблення та поставки є пріоритетними в державній політиці незалежно від рівня розвитку країни. Розвинений енергоринок здатний регулювати джерела поставки енергоносіїв ринковим механізмом. Раціональна поведінка учасників ринку спрямована на закупівлю енергоносіїв за нижчою ціною. Задля запобігання монополістичній змові на ринку та забезпечення збереження екології держава втручається в ринкові механізми регулювання енергоринку. Розвиток відновлюваної енергетики в Україні є визначеним пріоритетом державної політики, який відповідає світовим тенденціям розвитку енергетики та стратегічним вимогам щодо зміцнення енергетичної стійкості країни. Тим часом криза дефолту, що розгорнулася в 2020 році на ринку електроенергії на тлі пандемії COVID-19, створює передумову для невиконання зобов’язань низки державних енергетичних компаній через завищені фінансові зобов’язання щодо придбання «зеленої» електроенергії. Аналіз вразливості енергосистеми України та її «зеленої» складника, що наведено в роботі, змушує переглянути підходи до економічних моделей, що експлуатуються в цій галузі. У роботі ланцюг виробництва енергії аналізується з позиції створення цінності для споживача, що дає розуміння недосконалості ринкового механізму і слугує обґрунтуванням авторських пропозицій. Для підтвердження релевантності авторських ідей наведено обґрунтування інвестиційної привабливості проєкту СЕС та його споживчої цінності, представлено економічні характеристики проєкту. За таких умов пошук ефективних економічних моделей для розвитку «зеленої» генерації стає одним із пріоритетів для дослідників та практиків у галузі енергетичних проєктів. Метою представленого дослідження є систематизація проблем проєктів сонячних електростанцій, орієнтованих на продаж електроенергії за «зеленим» тарифом, та розробка критеріїв для створення економічних моделей автономних сонячних електростанцій, орієнтованих на задоволення ринкового попиту цільових аудиторій. Щоб уникнути кризових процесів в енергетичному секторі України, державні органи мають стимулювати проєкти з розвитку альтернативної енергетики для автономної та стійкої місцевої енергетичної системи.
14
Vinnychenko, O. V. "Analyzing the Problems of Develoment of Nuclear, Thermal and Renewable Energy in Terms of the Electric Power System of Ukraine." Business Inform 11, no. 514 (2020): 132–38. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2020-11-132-138.
Повний текст джерелаАнотація:
In order to research the process of development of the energy systems of Ukraine, the current status and problems of development of nuclear, thermal and renewable energy are analyzed. The global trends in the development of nuclear energy is identified and it is noted that after the short-term decline caused by the accident at the «Fukushima-1» nuclear power plant, a gradual increase in the number of operating reactors has begun. The crisis situation in the nuclear and thermal energy market is outlined. Within the framework of the existing PSO (Public Service Obligation) model, the National nuclear power generating company «Energoatom» suffers significant losses. The limitation of electrical energy production at nuclear power plants in 2020 is an insufficiently grounded measure that will adversely affect the energy security of the country. Shutting down the power units of nuclear plants means that instead of producing energy one begins to consume energy, while a constant duty with ongoing servicing of equipment and maintaining the security systems is required. It is indicated that the coal-fired power plants of Ukraine have already developed their estimated resource and have an extremely low usage rate of installed capacity. In addition, coal-fired power plants in Ukraine are used in maneuvering modes, to cover peak loads, which leads to accelerated wear and tear of equipment and reduces production efficiency. A comparative analysis of the development of renewable energy sources (RES) is carried out and it is proved that the increase in electrical energy production due to RES requires the development of sufficient maneuvering capacities. The current situation indicates that the capacities of HPP and PHES are not sufficient, so at this time coal-fired power plants are used for such purposes, but such a part-time mode of operation leads to further wear and tear of equipment and an increase in emergency situations.
15
Vinnychenko, O. V. "Analyzing the Problems of Develoment of Nuclear, Thermal and Renewable Energy in Terms of the Electric Power System of Ukraine." Business Inform 11, no. 514 (2020): 132–38. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2020-11-132-138.
Повний текст джерелаАнотація:
In order to research the process of development of the energy systems of Ukraine, the current status and problems of development of nuclear, thermal and renewable energy are analyzed. The global trends in the development of nuclear energy is identified and it is noted that after the short-term decline caused by the accident at the «Fukushima-1» nuclear power plant, a gradual increase in the number of operating reactors has begun. The crisis situation in the nuclear and thermal energy market is outlined. Within the framework of the existing PSO (Public Service Obligation) model, the National nuclear power generating company «Energoatom» suffers significant losses. The limitation of electrical energy production at nuclear power plants in 2020 is an insufficiently grounded measure that will adversely affect the energy security of the country. Shutting down the power units of nuclear plants means that instead of producing energy one begins to consume energy, while a constant duty with ongoing servicing of equipment and maintaining the security systems is required. It is indicated that the coal-fired power plants of Ukraine have already developed their estimated resource and have an extremely low usage rate of installed capacity. In addition, coal-fired power plants in Ukraine are used in maneuvering modes, to cover peak loads, which leads to accelerated wear and tear of equipment and reduces production efficiency. A comparative analysis of the development of renewable energy sources (RES) is carried out and it is proved that the increase in electrical energy production due to RES requires the development of sufficient maneuvering capacities. The current situation indicates that the capacities of HPP and PHES are not sufficient, so at this time coal-fired power plants are used for such purposes, but such a part-time mode of operation leads to further wear and tear of equipment and an increase in emergency situations.
16
Lenchevsky, Ye A., and O. V. Godun. "The review of the possibility to increase the integrated power system of Ukraine' balance reliability by implementing electric heat generators." Problems of General Energy 2021, no. 2 (June 23, 2021): 36–43. http://dx.doi.org/10.15407/pge2021.02.036.
Повний текст джерелаАнотація:
The paper considers one of the possible options to solve the actual task for the Integrated Power System (IPS) of Ukraine regarding creating deficit-free primary, secondary and tertiary reserves, which is an important condition for successful integration of IPS of Ukraine into ENTSO-E. The increase of the level of reserves of IPS of Ukraine could be provided by the implementation of the dedicated technological system (NPP+powerful electric boilers) which should be connected at the "points" where a nuclear power plant (NPP) is connected to the grid. It is assumed that the use of the proposed technological system with electric boilers' capacity of 2000 MW in the IPS of Ukraine will allow the substitution of about 10 thermal power plant's (TPP) units, which provide secondary reserves. Implementation of proposed option also aimed at fulfillment "National Plan on Reduction of Emissions from big burning units", and also allow reduce consumption of organic fuel, namely the coal, that is prescribed by Energy Strategy of Ukraine till 2035. According to preliminary estimates, the proposed technological system complies with the main categories of "Methodology for the analysis of costs and benefits of projects for the development of electrical networks". Keywords: integrated power system, electric boiler, load profile, wholesale electricity market
17
Borodina, Oksana. "Базові тренди повоєнної трансформації економіки України: бюджетна децентралізація, індустрія 4.0, регіональний енергоменеджмент". Journal of Innovations and Sustainability 6, № 1 (30 березня 2022): 04. http://dx.doi.org/10.51599/is.2022.06.01.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою статті є аналіз теоретико-методологічних й організаційно-економічних засад сучасного розвитку України, обтяжених військовими діями, та надання практичних рекомендацій щодо базових трендів секторального розвитку повоєнної національної економіки, з урахуванням фінансових, промислових та організаційних факторів.
Результати. Стаття містить результати поглибленого аналізу передумов та чинників реноваційних трансформацій економіки України. Економетричними методами дослідження доведено, що для України в умовах повоєнного періоду найефективнішим способом розвитку зруйнованої економіки буде розвиток інноваційно-активних регіонів та галузей, які, у свою чергу, стануть драйверами розвитку пов’язаних територій і сфер діяльності, забезпечуючи при цьому синергетичний ефект. Доведено, що секторальний розвиток повинен проходити на принципах Індустрії 4.0, бюджетної децентралізації, ефективного енергоменеджменту та еко-інновацій. Компаративний аналіз подібності адміністративного устрою України та Польщі дозволив запропонувати власне бачення побудови національної системи бюджетно-податкового розподілу із впровадженням принципово нових інституцій та механізмів. На основі сучасних світових трендів щодо Green Deal, переходу до низьковуглецевої економіки та декарбонізації, а також з урахуванням фактичної інтеграції української та європейської енергосистем у лютому-березні поточного року, сформульовано напрями переформатування галузі в умовах реформи децентралізації. Визначено вплив державного регулювання на процес регіональної декарбонізації на основі авторського аналізу переваг і недоліків моделей декарбонізації, констатовано необхідність інтегрованого підходу та застосування гібридних моделей в умовах післявоєнного відновлення економіки. Продемонстровано прикладні моделі декарбонізації енерго-інтенсивних секторів, запропоновано для використання модель структури генерації та споживання на нижчих рівнях за класифікацією NUTS, що має подвійний фактор енергоефективності. З метою правового унормування нормативної бази та інституційного середовища, підвищення результативності проведення політики енергоефективності громад і забезпечення енергобезпеки держави, наведено низку пропозицій законодавчих ініціатив.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у дослідженні теоретико-методологічних засад повоєнної реноваційної трансформації економіки України на основі секторального розвитку інноваційно-активних регіонів і галузей, принципів Індустрії 4.0, модернізованої бюджетної децентралізації. Запропонована та математично формалізована концептуальна модель генерації – споживання електроенергії на місцевому рівні. Компаративний аналіз моделей декарбонізації, проведений у статті, дав можливість розробки гібридного інтегрованого підходу, що поєднує існуючі моделі та має національну орієнтацію з урахуванням форс-мажорних обставин відновлення економіки України, зруйнованої воєнними діями. Дуалістична природа децентралізації на місцевому рівні дозволила обґрунтувати механізм фінансування заходів регіонального енергоменеджменту.
Практична цінність. Теоретичні та методичні доробки дослідження стали основою для формалізації інструментів і заходів трансформаційних перетворень економіки України. Секторальні результати дослідження були використані органами влади та місцевого самоврядування на регіональному (Донецька обласна рада, Регіональні фонди підтримки підприємництва) та місцевому рівнях (Маріупольська районна рада). Одержані практичні результати з галузевого розвитку та бюджетної децентралізації можуть застосовуватися центральними та регіональними органами виконавчої влади, галузевими підприємствами при формуванні напрямів і механізмів стратегії повоєнної трансформації економіки України.
18
Kulyk, М. M., T. P. Nechaieva T.P., and O. V. Zgurovets. "Prospects and problems of development of Integrated Power System of Ukraine in the conditions of its connection to the power system of the European Union and hypertrophied use in its composition of wind and solar power plants." Problems of General Energy 2019, no. 4 (December 24, 2019): 4–12. http://dx.doi.org/10.15407/pge2019.04.004.
Повний текст джерела
19
Komarov, M., S. Honchar та D. Dimitriieva. "Дослідження проблеми кіберживучості об’єктів критичної інформаційної інфраструктури". Nuclear and Radiation Safety, № 1(89) (19 березня 2021): 59–66. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2021.1(89).07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається підхід до оцінки кіберстійкості критичної інформаційної інфраструктури, яка функціонує в умовах протиборства двох та більше сторін. Результатом оцінки є значення загального критерію здатності об’єкта критичної інформаційної інфраструктури виконувати цільову функцію в конкретний момент часу. Запропонована методика оцінки кіберживучості об’єктів критичної інформаційної інфраструктури Об’єднаної енергосистеми України, як інструмента для підвищення ефективності управління критичною інфраструктурою, а також для обґрунтування нових методів і засобів протиборства в кіберпросторі. Наведено визначення поняття кіберживучості. Зазначено властивості управління, що визначають кіберстійкість системи. Розглянуто модель інформаційного протиборства в кіберпросторі. Наведено властивості процесу управління: адекватність, оптимальність, оперативність, стійкість, скритність. Здійснено класифікацію об’єктів критичної інформаційної інфраструктури за ознаками, що впливають на забезпечення кіберстійкості, зокрема структурною організацією. Подано визначення одноланкового та багатоланкового об’єкта критичної інформаційної інфраструктури. Наведена класифікація багатоланкових об’єктів критичної інформаційної інфраструктури за ознакою функціональної однорідності: багатоланкові однорідні та багатоланкові неоднорідні. Наведено узагальнений показник кіберстійкості. Отримано залежності рівня кіберстійкості від стану об’єкта критичної інфраструктури та наведено методику і алгоритм їх розрахунку. Подано схему відповідності класу стану об’єкта критичної інформаційної інфраструктури рівню кіберживучості. Описано узагальнений алгоритм методики оцінки кіберстійкості об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.
20
Butkevych, O. F., Y. V. Pylypenko, V. V. Chyzhevskyi, and I. O. Elizarov. "PHASOR MEASURING OF OPERATIONAL CONDITION PARAMETERS AND IDENTIFICATION OF LOW-FREQUENCY MODES OF ELECTROMECHANICAL OSCILLATIONS IN THE INTERCONNECTED POWER SYSTEM OF UKRAINE." Tekhnichna Elektrodynamika 2017, no. 6 (October 23, 2017): 43–54. http://dx.doi.org/10.15407/techned2017.06.043.
Повний текст джерела
21
Nechaieva, T. P. "Modeling of flexible nuclear power unit operational modes in the mathematical model of the Ukraine’s power system daily electric load profile dispatching." Problems of General Energy 2021, no. 1 (March 24, 2021): 29–37. http://dx.doi.org/10.15407/pge2021.01.029.
Повний текст джерелаАнотація:
The use of large amounts of existing baseload NPPs capacities with a significant increase in renewable generation in the mathematical model of optimal dispatching of generating capacities of Ukraine’s power system leads to a significant surplus of electricity during peak power generation at solar PV’s, which necessitates additional sources of flexibility of the power system, such as battery electricity storage systems. The projects of new advanced nuclear power units provide for their use in flexible load modes with a maximum unloading of up to 50% of the rated capacity. Advanced NPP power units with small modular reactors are designed for even greater more maneuverable operation with possible unloading of up to 20% of rated capacity. The article presents approaches to modeling the use of NPP power units in variable load modes in the mathematical model of the optimal daily load schedule dispatching of Integrated Power System of Ukraine. The first approach is to model the operation of NPP power units similar to modeling the participation of cycling TPP units in covering the daily electrical load profile of the power system, in particular, changes in generation power in the range from minimum to nominal load levels, load rate. The second approach is to determination for each nuclear power unit of variants of modes of their hourly loading, the choice of one of which is made as a result of optimization. The modeling results showed that the choice of optimal flexible loading modes of new nuclear power units allows to provide the load balance of the power system almost completely with available capacities, including cycling TPP units, and the use of pump-storage generating units to transfer excess PV generation at peak hours of electricity consumption, which avoids the use of battery storage systems. Keywords: mathematical model of dispatching, operational mode, nuclear power unit, daily electric load profile, power system
22
Карпчук, Г. Л., та М. О. Будько. "ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ СИСТЕМИ "ПОЛІКРЕМНІЄВА ФОТОБАТАРЕЯ – ПРОТОНООБМІННИЙ ЕЛЕКТРОЛІЗЕР"". Vidnovluvana energetika, № 3(62) (28 вересня 2020): 16–26. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.3(62).16-26.
Повний текст джерелаАнотація:
З огляду на екологічні проблеми, проблеми балансування енергосистеми, а також концепцію «Зеленого» переходу України, постає актуальним розробка автономної енергоефективної сонячно-водневої системи, яка матиме змогу безперервно забезпечувати потреби споживача.
Мета роботи полягає у обґрунтуванні параметрів роботи системи «фотобатарея – протонообмінний електролізер» при перетворенні сонячної енергії у «зелений» водень.
Задачі дослідження наступні: аналіз підходів реалізації сонячно-водневих систем; розробка математичної моделі комплексної сонячно-водневої системи та її реалізація у програмному середовищі MATLAB; проведення експериментального дослідження для перевірки математичної моделі сонячно-водневої комплексної системи; аналіз та порівняння отриманих результатів та розробити рекомендації по підвищенню ефективності роботи системи «фотобатарея – протонообмінний електролізер».
Наукові положення, висновки та рекомендації, що сформульовані в роботі, базуються на результатах експериментальних досліджень, теоретичних і практичних положеннях про перетворення енергії Сонця в енергію водня, положеннях системного аналізу, статистичного аналізу в середовищі Microsoft Office Excel, математичних методів моделювання енергетичних процесів в програмному середовищі MATLAB.
Отримано математичну модель роботи системи «фотобатарея – протонообмінний електролізер», яка дозволяє аналізувати вплив інтенсивності сонячного випромінювання на показники виходу у реальних умовах.
Розроблено структурну блок-схему застосування автономної системи «фотобатарея – протонообмінний електролізер», яка складається з 4 можливих варіантів реалізації. Розроблені принципові електричні схеми фотобатареї, протонообмінного електролізера, комплексної системи «полікремнієва фотобатарея – протонообмінний електролізер», протонообмінного електролізера для зняття характеристики його коефіцієнта корисної дії. Розроблено методику постановки експерименту та виконання досліджень системи «полікремнієва фотобатарея – протонообмінний електролізер». Бібл. 5, табл. 2, рис. 9.
23
Denisov, V. A. "Determination of optimal operating modes of the Ukrainian power system when covering the daily schedule of electrical loads, ensuring the necessary volumes of redundancy and using storage capacities." Problems of General Energy 2020, no. 4 (December 22, 2020): 33–44. http://dx.doi.org/10.15407/pge2020.04.033.
Повний текст джерелаАнотація:
We propose a model of mathematical programming with integer variables, the use of which provides a search for the optimal modes of redundancy and loading of storage capacities of the power plants in Ukraine with covering the daily schedule of electrical loads. The main purpose of this work is to create a tool for studying the possibilities of optimized dispatching of generating capacities of thermal power plants, as well as generating and reserve capacities of high-power storage units within the IPS of Ukraine, the limits of permissible values of the parameters of generating and storing capacities, at which stable balanced operation of the energy system is possible. The model enables one to determine the optimal modes of using generating and storing capacities for covering the schedule of electrical loads without using storage and with using storage at different values of the total installed and peak power of SES and wind farms. The model takes into account the specific features of the operation of reserve and storage capacities of the Ukrainian energy system – the maximal possibilities for change in the power of storage and generation of electricity units of the Ukrainian energy system and possibility to provide support for frequency recovery reserves (secondary regulation) at a given level, located at thermal power plants, PSPPS, and high-power storage facilities. The model enables us to study the possibilities of optimized dispatching of the components of the IPS of Ukraine, the limits of permissible values of parameters of generating and storing capacities, at which stable balanced operation of the energy system is possible and can be applied in the tasks of forming forecast balances covering daily schedules of electric loads to study the prospects for short- and long-term development of storage and generating capacities of the national energy system, which is relevant under conditions of rapid growth of the capacity of wind and solar power plants. The model is implemented in the mathprog algebraic modeling language, which is a component of the Solver Studio optimization package and uses the COIN-OR PuLP modeling language. Keywords: power system, daily load schedule of the power system, reserve and storage capacities, model of mathematical programming with integer variables, optimal solution
24
Denisov, V. A. "Determination of optimal operating modes of the Ukrainian power system when covering the daily schedule of electrical loads, ensuring the necessary volumes of redundancy and using storage capacities." Problems of General Energy 2020, no. 4 (December 22, 2020): 33–44. http://dx.doi.org/10.15407/pge2020.04.0.
Повний текст джерелаАнотація:
We propose a model of mathematical programming with integer variables, the use of which provides a search for the optimal modes of redundancy and loading of storage capacities of the power plants in Ukraine with covering the daily schedule of electrical loads. The main purpose of this work is to create a tool for studying the possibilities of optimized dispatching of generating capacities of thermal power plants, as well as generating and reserve capacities of high-power storage units within the IPS of Ukraine, the limits of permissible values of the parameters of generating and storing capacities, at which stable balanced operation of the energy system is possible. The model enables one to determine the optimal modes of using generating and storing capacities for covering the schedule of electrical loads without using storage and with using storage at different values of the total installed and peak power of SES and wind farms. The model takes into account the specific features of the operation of reserve and storage capacities of the Ukrainian energy system – the maximal possibilities for change in the power of storage and generation of electricity units of the Ukrainian energy system and possibility to provide support for frequency recovery reserves (secondary regulation) at a given level, located at thermal power plants, PSPPS, and high-power storage facilities. The model enables us to study the possibilities of optimized dispatching of the components of the IPS of Ukraine, the limits of permissible values of parameters of generating and storing capacities, at which stable balanced operation of the energy system is possible and can be applied in the tasks of forming forecast balances covering daily schedules of electric loads to study the prospects for short- and long-term development of storage and generating capacities of the national energy system, which is relevant under conditions of rapid growth of the capacity of wind and solar power plants. The model is implemented in the mathprog algebraic modeling language, which is a component of the Solver Studio optimization package and uses the COIN-OR PuLP modeling language. Keywords: power system, daily load schedule of the power system, reserve and storage capacities, model of mathematical programming with integer variables, optimal solution
25
Ляшенко, С., А. Фесенко, В. Юрченко та О. Кись. "Оптимізація екологічних та якісних показників роботи цукрових заводів шляхом удосконалення математичного забезпечення АСУТП цукрового виробництва". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 2(16) (23 грудня 2020): 128–36. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.2(16).128-136.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є оптимізація екологічних показників і показників енергоефективності цукрового виробництва при забезпеченні випуску продукції високої якості в процесі випарювання соку у багатокорпусній випарній установці цукрового заводу за рахунок удосконалення та впровадження математичного забезпечення в АСУТП.На основі даних про споживання енергії та пари проведено аналіз ефективності цукрового виробництва в цілому і по кожній виробничій ділянці окремо. Розрахунковими методами на основі нормативних інструментів для розрахунку базових, проектних викидів в результаті різних процесів визначено вплив найбільш енерговитратних ділянок цукрового заводу, що впливають на стан довкілля. Шляхом диференціювання якісної моделі у розрахунку матеріального балансу виробничого процесу встановлено вплив впровадження удосконаленого математичного забезпечення АСУТП, в якому враховуються показники якості соку і екологічності, на енергоефективність процесу випарювання.Встановлено що основними складовими впливу на довкілля підприємств цукрової галузі є викиди в атмосферу. Викиди цукрових заводів містять як токсичні речовини (монооксид Карбону, оксиди Нітрогену, Сульфуру та тверді частки), так і парникові гази, що спричинюють зміни клімату (вуглекислий газ, монооксид Нітрогену і метан). Скиди цукрових заводів у водні об’єкти небезпечні високим вмістом органіки (за БПК) і можуть спричиняти евтрофікацію водойм. З метою екологічного обґрунтування застосування обраних показників у математичному забезпеченні автоматизованих систем управління цукрового виробництва проведено визначення обсягів утворення парникових газів у результаті використання електроенергії, виробленої єдиною енергосистемою України, природного газу, декарбонізації вапняку та зберігання жому. Визначено, що впровадження ефективних систем автоматизації технологічних процесів цукрового виробництва здатне скоротити споживання природного газу (до 17%) та електроенергії (близько 4%). Визначено вплив застосування показників якості у математичному забезпеченні АСУТП на оптимізацію процесу випарювання.Наслідками досліджень є розробка математичної моделі технологічного процесу випарювання цукрового соку, яка б доповнювала рівняння матеріального балансу врахуванням показника кольоровості соку. Іншим наслідком оптимізації процесу випарювання є зменшення витрати енергоносіїв, що покращує екологічні показники роботи цукрового заводу. Практична цінність дослідження полягає у вирішенні як нагальних проблем економії енергоносіїв в умовах постійного зростання їхньої вартості, так і забезпечення отримання якісної продукції та виконання екологічних вимог як в межах України, так і міжнародних зобов’язань країни. Застосовано нові підходи до розробки математичного забезпечення АСУТП випарного відділення цукрового заводу на основі нейромережевого підходу з урахуванням якості соку для зниження енергоємності процесу і мінімізації викидів парникових газів.
26
Shulzhenko, S. V., O. I. Turutikov, and P. V. Tarasenko. "Model of Mathematical programming with integer variables for determining the optimal regime of loading of hydroelectric pumped storage power plants for balancing daily Profile of electric loads of the power system of Ukraine." Problems of General Energy 2019, no. 4 (December 24, 2019): 13–23. http://dx.doi.org/10.15407/pge2019.04.013.
Повний текст джерела
27
Shulzhenko, S. V., O. I. ,. Turutikov, and N. P. Ivanenko. "Mixed-integer linear programming mathematical model for founding the optimal dispatch plan of Ukrainian thermal power plants’ units and hydro pumping storages stations’ units for balancing daily load profile of power system of Ukraine." Problems of General Energy 2020, no. 1 (March 6, 2020): 14–23. http://dx.doi.org/10.15407/pge2020.01.014.
Повний текст джерела
28
Радкевич, Валентина Олександрівна. "Енергоефективність у професійній підготовці майбутніх фахівців будівельного профілю". New computer technology 8 (22 листопада 2013): 58–60. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v8i1.167.
Повний текст джерелаАнотація:
Стратегічним завданням Уряду нашої держави є стабілізація економіки, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва на основі його глибокої модернізації. Однак заплановане створення в різних регіонах України нових технологічних укладів, модернових виробництв, перспективних секторів економіки неможливе без наявності компетентних кваліфікованих робітників, яких покликана готувати система професійно-технічної освіти. Саме тому ця система потребує державної підтримки й інвестицій в напрямі модернізації усіх її підсистем, приведення у відповідність до вимог сучасного енергоефективного виробництва.У зв’язку з цим, актуальним є оновлення змісту і засобів професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, спрямованих на оволодіння сучасними виробничими технологіями, що уможливлять їх здатність працювати на високотехнологічному обладнанні, використовувати в професійній діяльності енергоефективні матеріали.Зазначимо, що проблема заощадження енергетичних ресурсів України обговорюється політиками, науковцями, роботодавцями протягом 16 років. Однак у професійно-технічній освіті і до сих пір відсутні навчальні дисципліни, які б забезпечували формування у молодих робітників культури енергоефективної діяльності.З огляду на це в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України було започатковано новий напрям досліджень, що стосується впровадження питань енергоефективності у первинну професійну освіту і професійне навчання кваліфікованих робітників на виробництві. Створений з цією метою Центр енергоефективності спрямовував свої зусилля на розробку інноваційного навчального курсу «Основи енергоефективності».Підґрунтям створення цього навчального курсу стали результати аналізу практики діяльності підприємств галузей народного господарства, в тому числі й будівельної, а також змісту навчальних планів і програм за якими здійснюється підготовка кваліфікованих робітників.Виявилося, що на підприємствах гальмується забезпечення заходів щодо: впровадження енергозберігаючих технологій, енергоефективного обладнання; зменшення енергоємності продукції; скорочення витрат ресурсів; контролю й управління витратами паливно-енергетичних ресурсів; участі робітничих кадрів у планових заходах підприємств з енергозбереження.Аналіз змісту професійно-технічної освіти показав, що недостатньою є популяризація і пропагування економічних, екологічних і соціальних переваг енергозбереження серед учнівської молоді ПТНЗ і виробничого персоналу підприємств. Було запропоновано до змісту професійного навчання кваліфікованих робітників вводити навчальний матеріал з енергоефективних технологій. Наприклад, для фахівців будівельного профілю доцільно вводити навчальний матеріал, що стосується комплексних енергосистем, вітроенергетики, сонячної енергетики, гідроенергетики, біоенергетики, геотермальної енергетики тощо. Цінною навчальною інформацією для учнів ПТНЗ є сучасні технології будівництва будинків із низькою енергетичною потребою, будинків типу «нуль енергії», будинків «плюс», пасивних будинків тощо.Енергозберігаюче будівництво потребує від кваліфікованих робітників широких компетенцій і знань інтегрованого характеру стосовно: будівельної фізики, систем опалення, вентиляції та акліматизації, технологій сонячної енергії, енергозберігаючої техніки тощо.Розуміючи, що енергозбереження є важливою народногосподарською проблемою, а отже має ґрунтуватися на науковій основі з використанням системного підходу, методів моделювання економічної доцільності використання енергоефективних технологій, матеріалів і обладнання у виробництві, а також альтернативних джерел енергії відбір змісту навчального курсу «Основи енергоефективності» здійснювався з урахуванням досягнень фундаментальної та галузевих наук. У даному випадку підґрунтям відбору змісту навчального матеріалу, що розкриває потенціал енергоефективності й енергозбереження слугували об’єкти, поля й види професійної діяльності кваліфікованого робітника будівельного профілю.У структуруванні навчального матеріалу використовувався модульний підхід, що дозволило утворити п’ять модулів:Загальний, у якому розглядаються питання щодо необхідності енергоресурсів для забезпечення якісного життя як окремої людини, так і суспільства в цілому; обґрунтовується актуальність розв’язання проблеми підвищення енергоефективності на основі економного використання енергоресурсів.Галузевий, у якому розглядаються характерні особливості енергоспоживання в галузі й, відповідно, розв’язання проблем заощадження енергоресурсів.Виробничий, у якому питання підвищення енергоефективності вирішується на рівні підприємства.Професійний, у якому питання підвищення енергоефективності вирішуються в межах професійного поля діяльності, на робочому місці.Побутовий, у якому розглядаються питання енергозбереження в побуті (в умовах ПТНЗ, дома).На вивчення цього курсу розробники відвели 20 годин, з них 6 годин на лабораторно-практичні роботи.Вивчення кваліфікованими робітниками будівельного профілю навчального курсу «Основи енергоефективності» сприятиме формуванню у них енергозберігаючої свідомості, активної громадянської позиції щодо прийняття екологічно й енергетично грамотних рішень у професійній діяльності.
29
Вольчин, Ігор, та Людмила Гапонич. "Стан та перспективи виконання національного плану скорочення викидів забруднюючих речовин від великих спалювальних установок". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 296–302. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232880.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті доведено, що Україна як Сторона Угоди про утворення Енергетичного співтовариства виконала свої зобов’язання щодо зниження валових викидів забруднюючих речовин (діоксиду сірки, оксидів азоту, твердих частинок) за 2018 і 2019 р. згідно Національного плану скорочення викидів забруднюючих речовин від великих спалювальних установок (НПСВ). Скорочення валових викидів забруднюючих речовин на рівні близько 50% від граничних обсягів стало наслідком економічної кризи та падіння виробітку електричної енергії в Україні і збільшення частки відновлювальних джерел енергії в паливному балансі об’єднаної енергосистеми України. Зниження валових викидів SОx, NОx та пилу набагато перевищує необхідну щорічну величину скорочення, але за умови збереження обсягів викидів на рівні 2018–2019 рр. на подальший період дії НПСВ Україна без спорудження нових газоочисних установок виконуватиме свої зобов’язання тільки до 2024 р. На сьогодні, тільки на Трипільській тепловій електростанції розпочато будівництво сіркоочисної установки. На жодній великій спалювальній установці не розпочато проектування азотоочисної установки. Така ситуаціє є наслідком відсутності механізму та не визначення джерел фінансування природоохоронних заходів в енергетичному секторі України. За 6,5 років, що залишилися до закінчення кінцевого терміну введення в експлуатацію установок сіркоочищення та пилоочищення (31.12.2028 р.), практично неможливо це реалізувати на енергоблоках, які включені до НПСВ. Враховуючи те, що введення в експлуатацію в Україні установок сірко- та азотоочищення не може розпочатися раніше 2025 р., а європейський досвід свідчить, що будівництво такої установки триває не менше 5 років, то для встановлення установок сірко- та азотоочищення на енергоблоках, що входять до НПСВ, потрібно не менше 14 років. Тому раціональною пропозицією є подовження строку закінчення НПСВ до кінця 2038 р.
30
Войтко, С. В., та М. М. Заінчковська. "СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕНЕРГЕТИКИ ЯК СФЕРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЯ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 18 (17 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.231975.
Повний текст джерелаАнотація:
показники країни, зокрема на ВВП на душу населення, економічну незалежність, енергетичну незалежність, рівень викидів СО2 та рівень життя населення. Висвітлено становлення енергетичної системи України та її сучасний стан. Зазначено частку та значимість кожної генерації для об’єднаної енергосистеми України. Акцентовано увагу на значимості атомної енергетики для економіки України. Зазначено фактори, що є визначними для розвитку генерації з огляду на Паризьку угоду та загальносвітові тенденції розвитку енергетики. Досліджено взаємозв’язок між рівнем розвитку атомної енергетичної сфери та загальним розвитком країни. У процесі дослідження розглянуто стан чотирьох ключових показників з різних сфер діяльності країни, що надають можливість оцінити загальний стан країни. Дослідження проводилось на Peer-групі країн, що мають атомні електростанції (АЕС) у структурі енергетики. Виконано порівняння рівня досліджуваних показників України та інших країн. Наведено динаміку зміни попиту на енергоресурси за останні 50 років. Звернено увагу на тенденції розвитку атомної генерації країн «Великої Сімки». Досліджено залежність показника рівня людського розвитку та частки атомної генерації в енергобалансі країн. Виявлено значимість атомної сфери в загальному розвитку енергетики України. Співставлено генеруючі потужності та реальне виробництво електроенергії в Україні. Зазначено зростання глобальної середньорічної температури з 1980 року. Виконано порівняння кількості викидів СО2 при виробництві електроенергії на різних станціях та виявлено, що атомна генерація займає третє місце безпеці, після геотермальної та вітряної генерації. Порівняно викиди СО2 у різних країнах, і визначено, що країни з великою часткою атомної енергетики мають менші рівні викидів, аніж інші. Підсумовано особливості атомної енергетики, що аргументують доцільність її подальшого розвитку в Україні.
31
Gorbachuk, Vasyl, Maksym Dunaievskyi, and Andrii Syrku. "THE MODERN ISSUES OF ELECTRIC ENERGY GENERATION AND STORAGE IN THE POWER GRID OF UKRAINE." Eastern Europe: economy, business and management, no. 1(24) (2020). http://dx.doi.org/10.32782/easterneurope.24-38.
Повний текст джерела