Статті в журналах з теми "Енергетика відновлювальна"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Енергетика відновлювальна.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-43 статей у журналах для дослідження на тему "Енергетика відновлювальна".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Бортнюк, Т. "Відновлювальна енергетика України". Економічний аналіз, Вип. 12, ч. 1 (2013): 51–54.
Знайти повний текст джерела
2
Rudyk, Natalia, Anastasiia Rudyk та Nazar Moklitsa. "ВИКОРИСТАННЯ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 2, № 18 (4 червня 2019): 108–14. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-02-108-114.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто тенденції розвитку світового енергетичного ринку та ролі енергетики з відновлювальних джерел енергії. Вивчено діапазон застосування, історію та ефективність використання фінансових інструментів розвитку відновлювальної енергетики у країнах ЄС та інших країнах із значної часткою енергії, яка виробляється з відновлювальних джерел. Проаналізовано застосування інструментів стимулювання відновлювальної енергетики в Україні. Розглянуто переваги застосування «зелених аукціонів», як перспективного інструменту регулювання. Запропоновано удосконалення державної політики розвитку енергетики з відновлювальних джерел з урахуванням світового досвіду.
3
Ніколаєва, М. В., та Є. В. Дергачов. "Особливості та способи захисту інтересів інвестора в зелену енергетику в разі відмови держави від наданих гарантій". Актуальні проблеми держави і права, № 90 (9 серпня 2021): 126–31. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3216.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено актуальній темі в усьому світі – відновлювальні джерела енергії, способи та особливості захисту інвесторів у зелену енергетику. Оскільки вже на 2019 рік у зелену енергетику України було вкладено $ 10 млрд, а держава накопичує борг та не надає гарантованих благ інвесторам, то у статті ми розглянули основні тенденції та способи захисту інвесторів в зелену енергетику, що є нині в Україні. Більшість інвестованих коштів було вкладено іноземними інвесторами, а не повернення обіцяних Україною благ іноземним інвесторам може спричинити міжнародні міжусобиці.
Також Україна потерпає від економічної стагнації через коронавірус, тому зелена енергетика – це, без сумніву, найліпший вихід із ситуації для залучення іноземних інвесторів. Проте недотримання міжнародного договору може призвести до більшої кризи, аніж зараз, з якої українській економіці буде дуже важко виходити. Порушення міжнародної угоди може привести до небажання інших країн співпрацювати з Україною в будь-якій сфері надалі.
У статті було зазначено та проаналізовано зміни, які відбувалися в законодавстві протягом 2020 року (нововведення у закон про «зелений» тариф, підписання меморандуму). Наведено перелік умов, за якими «Гарантований покупець» мав зобов’язання у наданні благ інвесторам відновлювальної зеленої енергетики. Наведено причини, за яких «Гарантований покупець» не виконує своїх зобов’язань, і зазначено статистичні дані щодо боргу держави перед інвесторами на момент травня 2021 року. Також було розглянуто питання, щодо іноземних інвесторів у зелену енергетику України. Проаналізовано їхню позицію та визначено можливі проблеми з країнами, що інвестували.
Необхідне вдосконалення законодавства в цій галузі енергетичних кооперативів в Україні. Окрім економічного законодавства, мусить бути вдосконалено муніципальне законодавство, оскільки територіальні громади та місцеві органи влади відіграють важливу роль у активації створення енергетичних кооперативів. Енергетичні кооперативи дають можливість громадам задовольняти свої енергетичні потреби, використовувати місцеві види палива, ставати енергетично незалежними та бути активними членами енергетичного ринку.
4
Петрович, Василь, та Людмила Онопрієнко. "Організаційно-педагогічні умови формування професійних компетентностей кваліфікованих робітників сфери обслуговування відновлюваних енергетичних систем". Нові технології навчання, № 95 (15 грудня 2021): 175–85. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.95.2021.20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано теоретичні підходи до визначення організаційно-педагогічних умов формування професійних компетентностей робітників для сфери обслуговування систем відновлювальної енергетики. Розглянуті науково-педагогічні джерела щодо підготовки кваліфікованих робітників в системі професійної (професійно-технічної) освіти, компетентнісно орієнтованих технологій професійного навчання. Досліджено польський досвід щодо здійснення професійного навчання за окремими модулями відновлювальних джерел енергії.Новизною цієї статті є детальний аналіз результатів проведеного всеукраїнського експерименту на тему «Професійна підготовка кваліфікованих робітників для сфери обслуговування відновлювальних систем сонячної і теплової енергетики», що проходив на базі Державного навчального закладу «Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою». В рамках проведеного експерименту був розроблений проєкт кваліфікаційної характеристики з професії та проєкт стандарту професійної (професійно-технічної) освіти за професією «Майстер з монтажу та обслуговування систем відновлювальної енергетики» за модульно-компетентнісним підходом. Заклад був забезпечений інструментом, наочно-демонстраційними матеріалами та навчально-методичним комп-лексом.Автор статті наголошує на актуальності підготовки фахівців для роботи із засобами та обладнанням відновлювальної енергетики. Визначені організаційно-педагогічні умови які забезпечують формування професійних компетентностей робітників для сфери обслуговування відновлювальних систем сонячної та теплової енергетики.Стаття буде цікава для науковців, які займаються питаннями формування професійних компетентностей майбутніх робітників, нових методів навчання та досліджують тенденції розвитку сучасної освіти.
5
Ostudimov , B. А. "Ключові проблеми забезпечення енергетичної безпеки". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (21 липня 2021): 64–70. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.04.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є здійснення комплексного аналізу забезпечення енергетичної безпеки в Україні з метою виокремлення існуючих проблем, а також визначення напрямів і шляхів їх вирішення.
Наукова новизна. Питання енергетичної безпеки є багатогранними, що зумовлює міжгалузевий і міждисциплінарний підходи до її вивчення. Загалом енергетична безпека трактується як стан захищеності носіїв енергетичних інтересів, насамперед людини, регіону, держави, від загроз дефіциту в забезпеченні їх потреб в енергії за допомогою гарантованого доступу до безпечних для життя і здоров’я людини та нації, навколишнього середовища енергетичних послуг високої якості за доступними цінами на умовах безперервності, надійності, диверсифікованості джерел енергопостачання, ефективності та раціональності, використання відновлюваних джерел енергії та рівного доступу. За результатами дослідження відзначено ряд ключових проблем на шляху забезпечення енергетичної безпеки в Україні: реалізація державної енергетичної політики в Україні, прогалини та суперечності її правового регулювання, недосконалість інституційного механізму, корупційні ризики й загрози, енергетична бідність і т.д.
Висновки. З-поміж актуальних першочергових завдань на шляху вирішення існуючих проблем є ширше використання відновлюваних джерел енергії, зміцнення кібернетичної безпеки в енергетиці, а також сприяння інтеграції енергетичних ринків України до відповідних ринків ЄС, розбудова європейської моделі енергетичної безпеки в Україні. Окрім того, необхідними є якісні, надійні та доступні за ціною енергетичні послуги для всього населення, відповідні дієві гарантії їх забезпечення. Отже, закономірною є потреба удосконалення нормативно-правової та інституційної основ енергетичної безпеки України, вивчення зарубіжного досвіду її регламентації, енергозбереження, перспектив відновлювальної енергетики, інтелектуальної енергетичної системи України, забезпечення екологічної рі
6
Колісник, Р. Б. "Визначення теоретичної сутності поняття "регіональна енергетична система" в контексті розвитку відновлювальної енергетики". Науковий вісник НЛТУ України, Вип. 23.8 (2013): 223–28.
Знайти повний текст джерела
7
Никируй Л.І., Замуруєва О.В., Урбан О.А. та Федосов С.А. "ВПЛИВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НА РОЗВИТОК ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ". Перспективні технології та прилади, № 16 (31 серпня 2020): 82–91. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні дослідження в галузі відновлювальної енергетики визначають напрямки практичної реалізації різних джерел енергії. Можливість швидкого практичного застосування таких результатів має вирішальне значення для економічного зростання. У роботі аналізуються передові публікації як результати фундаментальних досліджень різних напрямків відновлювальної енергетики та визначаються ключові моменти, що вплинули на практичний розвиток кожної з цих галузей. Показано, як наукові дослідження в різних країнах після практичної реалізації впливають на їх економічний розвиток. Визначено ключових гравців світового ринку відновлювальної енергетики.
8
Ріба-Гринишин, Оксана. "СПЕЦИФІКА СТРУКТУРИ НІМЕЦЬКОЇ ГАЛУЗЕВОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ". Молодий вчений, № 4 (104) (30 квітня 2022): 36–38. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-4-104-8.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено специфіку структури німецької галузевої терміносистеми відновлювальної енергетики. Охарактеризовано основні ознаки досліджуваного галузевого терміна та проаналізовано структурні особливості терміносистеми відновлювальної енергетики. Специфіку досліджуваної галузі науки і техніки визначають ознаки її термінології: значний об’єм сукупностей термінів, в основному складних іменників, перевага конкретних понять, наявність єдиної теорії (концепції), якій підпорядковується процес відбору лексичних одиниць. Компонентний аналіз термінологічних одиниць сприяв дослідженню структури термінології відновлювальної енергетики, головним критерієм-ознакою якої виступає точне позначення поняття терміна, яке зафіксоване у вигляді дефініції.
9
Письменна, У. Є., Г. С. Трипольська та І. М. Сотник. "УРАЗЛИВІСТЬ СЕКТОРУ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ПІД ДІЄЮ ЗАГРОЗ ЕНЕРГОБЕЗПЕЦІ, ПОСИЛЕНИХ ПАНДЕМІЄЮ COVID-19". Підприємництво та інновації, № 14 (30 жовтня 2020): 79–85. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/14.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджений сучасний стан і передумови сталості розвитку сектору відновлювальної енергетики в Україні, проаналізовано уразливість сектору та слабкі сторони енергетичної політики у секторі, які підсилюють дію деструктивних факторів глобальних та локальних загроз енергетичній безпеці. Окреслено вплив загальноекономічного фактору пандемії COVID-19 на посилення загроз енергетичній безпеці в електроенергетиці, зокрема в секторі відновлювальної енергетики, що уповільнює її сталий розвиток, створює передумови до стагнації. Розвинуто науково-методологічні підходи до аналізу енергетичної безпеки у секторі з урахуванням впливу на сталість розвитку та використовуючи підхід щодо уразливості. Визначено роль і місце сектору відновлювальної енергетики у забезпеченні сталого розвитку економіки держави.
10
Рожко, А. "Міжнародне партнерство України у сфері відновлювальної енергетики". Наука молода. Економічні науки, вип. 19 (2013): 77–82.
Знайти повний текст джерела
11
Мхітарян, Н. "Проблеми і перспективи розвитку відновлювальної енергетики України". Українсько-македонський науковий збірник, Вип. 3 (2008): 181–91.
Знайти повний текст джерела
12
Pavlova, Elena, та Constantine Pavlov. "СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В РЕГІОНІ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, № 21 (30 березня 2020): 146–54. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-01-146-154.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена малодослідженості суті природи, структури та соціально-економічному значенню використання енергії з відновлювальних джерел. Опрацьовано величезний масив фундаментальних та прикладних досліджень вчених в контексті забезпечення розвитку енергоресурсів з відновлювальних джерел походження; здійснено екскурс використання відновлювальних джерел енергії розвиненими країнами світу в умовах обмеженості запасів викопних паливних ресурсів, лімітованістю згідно Кіотського протоколу викидів парникових газів та в контексті дотримання норм енергетичної безпеки.
Структуровано специфічні особливості та види енергетичних ресурсів відновального походження за рівнем їх використання в господарських функціях регіональних систем. Визначено енергетичний потенціал регіонів України відносно впровадження сучасних методів та способів ВДЕ.
13
Doronina, I. I. "Трансформація енергетичного сектору ЄС та України: відновлювальні джерела енергії". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (29 серпня 2019): 122–29. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.04.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття висвітлює проблеми, що спонукають країни Європейського Союзу та Україну переходити на відновлювані джерела енергії. У наш час відбувається поступова зміна світового технологічного укладу, в основі якого лежить використання традиційної енергетики, що базується на викопних ресурсах, вичерпних та екологічновиснажливих. Відповідно, швидко розгортаються технології «чистої» енергетики, що займають передові позиції у світі. Метою статті є аналіз сучасного стану енергетичного сектору країн ЄС та України, з’ясування причин трансформації їхнього енергетичного сектору. Наукова новизна статті полягає у визначенні, на основі європейського досвіду, ключових факторів розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні.Висновки. У світі актуальними стають проблеми, пов’язані з використанням енергоресурсів через збільшення цін на них при великій частці енергоємних галузей у внутрішньому валовому продукті. Перед нашою державою постало важливе завдання щодо скорочення споживання енергії шляхом застосування енергозберігаючих технологій та перехід на використання відновлюваних джерел енергії. Однак, основним недоліком використання останніх є стохастичність енергетичних потоків, а саме: періодичність надходження та змінність енергетичного потенціалу, що до сьогодні спричиняло значні ускладнення в багатьох випадках їх використання та не відповідало сучасним вимогам енергопостачання споживачів. Сучасні технології, які використовуються для отримання відновлюваної енергії, а також механізми раціонального поєднання та використання дозволяють ліквідувати перешкоди щодо їх широкомасштабного впровадження і, тим самим, зумовлюють розвиток відновлюваної енергетики як у світі, так і в Україні. У статті відзначається, що саме водень є енергоносієм майбутнього для вирішення важливих енергетичних та екологічних проблем.Стратегія сталого розвитку України до 2030 року орієнтована, насамперед, на людину та поліпшення якості життя у сприятливому соціально-економічному середовищі та в екологічно чистому довкіллі. Україна у своєму розвитку прагне збільшити частку «зеленої» енергії в енергетичному балансі країни та орієнтується на досвід країн світу, зокрема країн ЄС. Ключовими факторами розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні є: необхідність поліпшення екологічної ситуації; міжнародні зобов’язання; вичерпність традиційних паливно-енергетичних ресурсів; нагальна потреба в подоланні залежності від імпорту енергоносіїв.
14
Lozynska, I. V., O. A. Skrypnyk та D. M. Skrypnyk. "Cучасний стан та передумови розвитку відновлювальної енергетики в Україні". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 3(81) (30 вересня 2019): 12–15. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.3.3.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах зростаючої енергетичної залежності України від російських енергетичних постачань та постійного підвищення цін на енергоносії, енергоємна національна економіка, що розвивається, зазнає значних втрат, що призводить до зниження рівня виробництва та гальмування соціально-економічного розвитку. Тож питання зниження енергозалежності через формування ефективної програми енергозбереження та розвитку альтернативної енергетики України слід віднести до стратегічно важливих, які потребують нагального вирішення.
15
Молдованов, Д. В. "ОБ’ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ ЯК СУБ’ЄКТ РИНКУ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(27) (26 січня 2020): 108–12. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).199.
Повний текст джерелаАнотація:
У рамках цього дослідження розглядаються тео-ретичні правові засади формування і функціонування об’єднання співвласників багатоквартирного будинку як суб’єкта ринку альтернативної енергетики. У про-цесі аналізу складу поняття «енергетичний коопе-ратив» було визначено поняття кооперативу та вста-новлено його правовий статус щодо Закону України «Про кооперацію». Крім того, були знайдені аналоги вітчизняним енергетичним кооперативам, які також розвиваються і в інших країнах. Так, розглядаючи це явище, було встановлений великий вплив євро-пейського досвіду в галузі альтернативної енергети-ки. Крім того, шляхом інтеграції зазначеного досві-ду Україна зможе уникнути більшості помилок, які вже були зроблені та виправлені західними сусідами. Розглядаючи стимулюючі засоби у сфері альтернатив-ної енергетики, можна дійти судження про складення оптимальних умов для розвитку саме енергетичних кооперативів на базі ОСББ в Україні. Однак, розгля-даючи такий кооператив, як ОСББ, було встановлено, що воно може бути лише неприбутковою організаці-єю. Позиція щодо впровадження зазначених об’єд-нань є підкріпленою рішеннями Європейського суду з прав людини, які закликають створювати асоціації, спілки задля захисту прав та інтересів громадян, от-римання більш дешевих комунальних послуг шляхом впровадження новітніх технологій і є саме тими ін-тересами співмешканців багатоквартирних будинків. Однак рівень чинного законодавства забороняє дослі-джувані об’єднання, адже неприбутковість ОСББ зводить нанівець можливість створення на його базі енергетичного кооперативу, адже енергетичний коо-ператив передбачає певні грошові виплати за виробле-ну електроенергію з відновлювальних джерел енергії. Так, шляхом внесення певних змін у законодавство держава зможе впровадити нові тенденції в розвит-ку альтернативної енергетики та збільшити темпи зростання показників із генерації електроенергії з альтернативних джерел. Крім того, зацікавленість суспільства у впровадженні такої тенденції також є високою, адже зменшити комунальні платежі бажа-ють майже всі мешканці України.
16
Пилипченко, А. В., та М. Б. Пісковий. "ЕКОНОМІЧНА ТА ЕКОЛОГО-ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ КОНОПЕЛЬ ПОСІВНИХ ЗА ТЕХНОЛОГІЯМИ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 21–27. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.02.
Повний текст джерелаАнотація:
У виробника будь-якої продукції, зокрема і сільськогосподарської, та безпосередньо конопляної, головною метою є одержання стабільної врожайності культури, доробка і переробка продукції, яка б забезпечувала достатню рентабельність, давала змогу вести розширене відтворення галузі та конкурувати з іншими культурами, а також, не втрачаючи жодного з економічних показників, за-безпечувала екологічність продукції і відновлювала біологічну активність та родючість ґрунту. Зважаючи на досвід країн з розвинутою ринковою економікою, а також власний досвід останніх ро-ків щодо переходу від класичної, чи інтенсивної системи землеробства, до органічних технологій ве-дення сільськогосподарського виробництва, можна констатувати, що для реального розвитку галузі в майбутньому є перспективи, які зумовлені тим, що Україна має певні потенційні можливості та резерви для стабілізації стану й прискореного розвитку коноплярства. Порівняно із класичною тех-нологією вирощування конопель органічна система, з одного боку, знімає стресові ситуації (вплив мінеральних добрив та засобів захисту рослин), а з іншого, призводить до збільшення кількості ку-льтивацій покращує повітряний баланс ґрунту, що сприяє розмноженню та розвитку ґрунтової біо-ти. Дослідження, що проводяться у підприємствах групи компаній «Арніка» м. Глобине Полтавської області започатковані 2015 року. Отримані експериментальні дані дали змогу внести зміни в елеме-нти технології органічного вирощування конопель посівних і таким чином стабілізувати біологічну активність ґрунту, його структуру та відновлювальну здатність. Водночас відбулися суттєві зміни в затратній частині, зокрема економія коштів на придбання засобів захисту рослин та мінеральних добрив, їх внесення та техніки для виконання цих робіт, а також затрати на закупку борін та ку-льтиваторів для органічних технологій, що позитивно впливає на продуктивність конопель посівних при переході технологій вирощування від класичної до органічної системи землеробства. Дослідження показали, що є свої особливості, які ми маємо ще виявити під час подальшої роботи.
17
Стоян, О. Ю. ""Зелений тариф" - основний державний механізм стимулювання розвитку відновлювальної енергетики України". Інвестиції: практика та досвід, № 9, травень (2014): 152–55.
Знайти повний текст джерела
18
Трофименко, О. О. "Методичні підходи до розробки та реалізації стратегії підприємств відновлювальної енергетики". Економіка та держава, № 4 (2011): 78–80.
Знайти повний текст джерела
19
Nikolenko, Hanna. "Моделі пост-глобального відкритого суспільства в концепціях Дж.Сороса та Дж.Ріфкіна". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (30 листопада 2018): 101–17. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2018.3-4.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена моделюванню відкритого суспільства за проектами Дж.Ріфкіна (суспільство відкритих мереж та енергетична Пангея) та Дж.Сороса (демократичний альянс). Вчені досліджують вплив новітніх технологій на суспільство, зміну ціннісних орієнтирів, формування нових форм соціальної участі. Вони роблять прогнози стосовно майбутніх суспільних перетворень у пост-глобальних умовах та мають досвід втілення своїх ідей на практиці протягом ХХІ ст. Дж.Сорос називає себе безпосереднім послідовником ідей відкритого суспільства А.Бергсона і К.Попера. Він розбудовує свій проект на засадах гуманізму, демократичності та захисту прав людини. Дж.Ріфкін поєднує ідеї зеленої енергетики, формування нових уявлень про природу (ентропія), цінностей (біофілія, емпатія), які разом лежать в основі суспільства відкритих мереж. Дж.Сорос пропонує проводити зміни через громадянське суспільство, уряди та переосмислення статусу суверенітету країни в міжнародній політиці. Він пропонує низку перетворень, які збільшили б потенціал взаєморозуміння між суб'єктами, механізми заохочення та контролю порушень. У політиці це підтримка або економічні санкції, в житті громадян – просвітницька діяльність у сфері захисту прав людини та громадянина. Дж.Ріфкін проводить паралелі між мережею Інтернет та інтелектуальної енергетичної мережі, що наразі формується. Він вважає, що об'єднання людей, які вільно діляться цінною інформацією в мережі, так само вільно ділитимуться енергією відновлювальних джерел. Обидва вчених зауважують кризу цінностей і втрату орієнтирів, які сформувалися в глобальному суспільстві після бурхливих подій ХХ століття. Вони пропонують свої варіанти розвитку майбутніх подій та напрямки економічних, соціальних та світоглядних трансформацій.
20
Diatlova, V., та I. Petryk. "Сучасні підходи до розвитку відновлювальної енергетики як складової інноваційної економіки України." Економіка і організація управління, № 2 (2019): 20–27. http://dx.doi.org/10.31558/2307-2318.2019.2.2.
Повний текст джерела
21
Lozynska, I. V., D. M. Skrypnyk та O. A. Skrypnyk. "Державна підтримка виробництва енергії з відновлюваних джерел". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 4 (82) (23 грудня 2019): 11–14. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття розкриває актуальні питання запровадження енергетичного ринку з урахуванням європейських вимог. Для підвищення інвестиційної привабливості запропоновано застосовують державні механізми підтримки: спеціальні пільгові тарифи, вищі за середньоринкові ціни на електроенергію, податкові, митні пільги, пільги з приєднання об’єктів до електричних мереж, квотні механізми, серед яких стандарти портфелю відновлюваних джерел енергії, зелені сертифікати та інше. Спрямовані такі заходи державної підтримки на створення конкуренції на ринку відновлювальної енергетики та зниження вартості електроенергії для кінцевого споживача.
22
Vostriakova, V. I. "Assessing the Potential of Renewable Energy Production as a Driver of Economic Growth." Business Inform 7, no. 522 (2021): 146–52. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2021-7-146-152.
Повний текст джерелаАнотація:
The presented article aims to study the relationship between consumption and production of renewable energy and economic growth expressed in GDP per capita of the countries that invest the most in the development of renewable energy (USA, EU, China), and in the global dimension – for comparison with Ukraine and Russia. The World Bank’s secondary data for 1990-2015 and methodology of linear regression modeling were used for the research. An analytical review of the growing global investment potential of renewable energy in terms of general dynamics, sectors and leading countries in the context of investments in renewable energy sources was carried out. The results of correlation-regression analysis demonstrate a high correlation relationship between alternative energy consumption and economic growth of more developed countries with high GDP per capita than countries with lower GDP. The findings are consistent with other publications reviewed in the research. In addition, the increase in both China’s and the world’s GDP in the share of alternative energy production has a positive impact, and the increase in the share of consumption is negative. Whereas at the level of such countries as the USA, the European Union and Ukraine – on the contrary, consumption itself has a positive impact. The development of alternative energy has a negative impact on the economic growth of the Russian Federation in both indicators. According to the results of the carried out study, it can be summarized that countries with both high and low GDP should take all necessary measures to increase consumption and production of renewable energy sources, which provides for the formation of a favorable investment climate for large-scale investments in renewable energy, which, in turn, will lead to an increase in the pace of economic growth in the long term.
23
Стоян, О. Ю. "Державно-приватне партнерство у сфері відновлювальної енергетики України: особливості, тенденції, перспективи розвитку". Інвестиції: практика та досвід, № 2, січень (2015): 123–26.
Знайти повний текст джерела
24
Паламарчук, Дмитро, та Наталія Паламарчук. "ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА ПОЛЬЩІ В ПРОЦЕСІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС". Молодий вчений, № 7 (95) (30 липня 2021): 124–27. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-7-95-26.
Повний текст джерелаАнотація:
В сучасних умовах розвитку зростає актуальність енергоефективного розвитку країн та інтеграційних об’єднань. Це дозволяє забезпечити економічне зростання, підвищувати добробут населення, а також запобігти глобальним змінам клімату. Країни ЄС розробили особливий підхід до реалізації спільної енергетичної політики, що спрямований на загальне зростання енергоефективності, розвиток відновлювальної енергетики, формування внутрішнього енергетичного ринку, а також дотримання принципів сталого розвитку. Польща активно долучається до реалізації спільної енергетичної політики ЄС, а також розробляє та реалізовує власну енергетичну політику, що спрямована на вирішення національних енергетичних проблем.
25
Косой, Б. В., Б. Г. Грудка та О. В. Зімін. "Підвищення ефективності методів акумулювання енергії відновлювальних джерел". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 3 (15 жовтня 2021): 176–88. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2168.
Повний текст джерелаАнотація:
У даний час зростає інтерес до відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). Незважаючи на це, в енергетичних системах високої продуктивності переважно використовуються вугілля, нафта, природний газ, а також енергія, що виробляється гідроелектростанціями та атомними електростанціями. Перші три джерела сформували так звану вуглецеву енергетику, якій притаманні два основні недоліки: обмеженість ресурсів та збільшення викидів СО2 у навколишнє середовище, незважаючи на вимоги Кіотського протоколу. Більшість ВДЕ характеризуються нерівномірним виробництвом та споживанням енергії, тому необхідно забезпечувати також її зберігання. Можна зауважити, що чим більше виробляється електроенергії вітру і сонця, тим сильніше виявляється потреба в системах накопичення і зберігання цього виду енергії. Сприятливим фактором для впровадження ВДЕ при цьому є різке зниження вартості одиниці встановленої потужності, яка включає в себе експлуатаційні і капітальні витрати. У статті розглядаються відносно нові типи ВДЕ, які дають змогу зберігати енергію у вигляді води (PSHE), компримованого повітря (CAES) та кріогенних рідин – повітря та азот (CES). За допомогою цього способу можна реалізовувати всі процеси виробництва, розподілу, зберігання та застосування електричної енергії у різні періоди часу. Розглянуто питання створення ефективного обладнання для тривалого зберігання тепла, що виробляється з електроенергії, яка виробляється сонячними панелями та вітрогенераторами. Тепло, яке отримується у такий спосіб, можна довго зберігати у теплоізольованих контейнерах, що заповнюються базальтовою крихтою. Актуальність цих досліджень підтверджується міжнародним енергетичним агентством: «ВДЕ вже є другим за величиною джерелом електроенергії у світі, але їх використання все ще необхідно прискорювати, якщо ми хочемо досягти довгострокових цілей у галузі клімату, якості повітря та доступу до енергії»
26
Chebotarov, V., A. Kolosov, and M. Suvorov. "Actualization of the formation of a cluster of renewable energy in the face of changing tariff trends." Economic Herald of the Donbas, no. 2 (56) (2019): 4–9. http://dx.doi.org/10.12958/1817-3772-2019-2(56)-4-9.
Повний текст джерела
27
Litvinenko, A. V. "Financial Support of Renewable Energy and Energy Efficiency Measures in Ukraine." Business Inform 5, no. 520 (2021): 354–58. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2021-5-354-358.
Повний текст джерелаАнотація:
The article examines the main instruments of financial support for the development of renewable energy and energy efficiency measures in Ukraine, such as "green" tariff, "warm" loans, ESCO agreements, grants from the State Energy Efficiency Fund. The prospect of introducing "green" bonds, in particular the formation of the necessary regulatory framework for the use of this financial instrument. The energy balance of Ukraine in the context of energy generation from traditional and alternative sources is characterized. The dynamics of growth of generation from renewable sources and the factors that influenced growth are analyzed. The advantages of financing the development of renewable energy and energy saving at the macroeconomic and microeconomic levels are considered. The importance of increasing the production of energy from renewable sources and the introduction of energy efficiency measures in the domestic and industrial sectors of the economy for the energy security of Ukraine is underlined. The causes of the crisis of non-payment for alternative energy produced on the Ukrainian energy market and the negative consequences of this crisis for the banking sector of Ukraine are studied. The use of financing instruments for the implementation of energy efficiency measures is considered in detail. The formation of a balanced financial support mechanism to prevent the emergence of destabilizing factors in the national economy, as well as for a "green" transition in the energy sector is substantiated.
28
Sinchuk, Oleg, Serhii Boiko, Oleksiy Gorodny, Andrey Nekrasov, Maksim Fed та Maryna Nozhnova. "МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ РОЗОСЕРЕДЖЕНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ В УМОВАХ ЗАЛІЗОРУДНИХ ПІДПРИЄМСТВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 161–68. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-161-168.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Аналіз досягнень сучасної енергетики показує, що децентралізовані енергосистеми з використанням джерел розосередженої генерації можуть бути надзвичайно прибутковою сферою для капіталовкладень, якщо є можливість розміщувати джерела генерації енергії поблизу споживачів. Зазвичай витрати на передачу енергії сягають 30 % від вартості її вироблення. Наявні методики для проєктування системи електропостачання віддалених споживачів переважно розглядають як альтернативу централізованому електропостачанню, електропостачання за рахунок генерації електроенергії на базі відновлювальних джерел енергії, або за рахунок використання котелень, дизель-генераторів. Між тим, освоєння потенціалу відновлювальних джерел енергії – це технічно важкореалізоване нині завдання, яке пов’язане з низькою щільністю потоку енергії від відновлювальних джерел енергії і залежністю їх від природних умов. Вартість отримання енергії, хоча вона і щорічно знижується, залишається значно вище, ніж у традиційних енергоресурсів, а необхідних кардинальних технічних рішень поки немає. Постановка проблеми. Проблематикою цієї роботи є синтез методу визначення потенціалу розосереджених джерел енергії в умовах залізорудних підприємств, враховуючи особливості та специфіку їх експлуатації. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Об’єднання на паралельну роботу розосередженої генерації та мережі дасть синергетичний ефект – появу нових властивостей, яких не було у складових частинах, що проявляється, зокрема, у зниженні нерегулярності сумарного графіка навантаження об’єднаних систем, зниженні його нерівномірності в добовому, тижневому й сезонному розрізах, зменшенні залежності частоти електричного струму від коливань балансу потужності. У попередніх дослідженнях нами обґрунтовано позитивний ефект від впровадження джерел розосередженої генерації в умовах промислових підприємств, а саме модульність, надійність, місцеве керування, зменшення негативного впливу на екологію та малий пусковий період. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Враховуючи складність технологічного процесу та специфіку функціонування гірничих підприємств, актуальним науково-практичним завданням є розробка методу визначення потенціалу розосереджених джерел енергії в умовах залізорудних підприємств, враховуючи специфіку їх функціонування. Постановка завдання. Отже, актуальним науково-практичним завданням є синтез методу визначення потенціалу розосереджених джерел енергії в умовах залізорудних підприємств, що дозволить ефективно впроваджувати джерела розосередженої генерації у структури електропостачання залізорудних підприємств. Виклад основного матеріалу. Для визначення потенціалу відновлювальних джерел енергії, що входять до складу джерел розосередженої генерації в умовах залізорудних підприємств, необхідно мати як можна повніші й чіткі дані про електропостачання і електроспоживання навантаження електрообладнанням залізорудного підприємства протягом доби, а також наявність даних про витрати електричної енергії в електромережі електропостачання і електроспоживання навантаження. Висновки відповідно до статті. На залізорудних підприємствах актуальним та можливим є впровадження в загальну структуру систем електроживлення розосередженої генерації на базі відновлюваних джерел енергії. Запропонований метод визначення потенціалу розосереджених джерел енергії в умовах залізорудних підприємств дозволить ефективно впроваджувати розосереджену генерацію до структури їх електропостачання.
29
Сагайдак, Ю. А., та Т. Б. Харченко. "УПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ ЯК ІМПУЛЬС ПЕРЕХОДУ ДО ГЛОБАЛЬНОГО ЗЕЛЕНОГО КУРСУ". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 61–65. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальним проблемам екологізації діяльності підприємств України шляхом впровадження екологічних інновацій. Висвітлено основні екологічні проблеми України, визначено найбільших забруднювачів атмосферного повітря, вод та ґрунтів, серед яких транспорт, промисловість, енергетика та сільське господарство. Зазначено, що вирішення проблем забруднення довкілля промисловими об’єктами лежить в площині зміни підходів до контролю охорони навколишнього природного середовища, використання новітніх маловідходних та/або безвідходних технологій, повної модернізації промислового комплексу та закріплення правових та економічних механізмів, що стимулювали б такі зміни. Авторами акцентовано увагу на тому, що існуючі обсяги забруднення довкілля, низькі темпи екологічної модернізації, повільні темпи впровадження екологічних інновацій ставлять під загрозу можливість виходу українських підприємств на міжнародні ринки. Окреслено, що перехід до Європейського зеленого курсу можливий шляхом екологічної модернізації виробництва українських товаровиробників, запровадження екологічних інновацій є одним з ефективних шляхів досягнення принципів сталого розвитку та забезпечення економічного зростання. Авторами наголошується, що впровадження Європейського зеленого курсу вимагає від бізнес-структур модернізації промислового виробництва, досягнення вуглецевої нейтральності та технологічної модернізації відповідно до вимог європейських стандартів. Встановлено, що напрямками фінансування стали проєкти енергетичної модернізації, розвитку альтернативної транспортної інфраструктури, відновлювальних джерел енергії, мережі громадського транспорту тощо. Зроблено висновок, що основним кроком до реалізації принципів глобального зеленого курсу є розробка та імплементація методик вимірювання забруднень навколишнього середовища, що дасть змогу контролювати виконання підприємствами вимог екологічного законодавства і виявляти порушників на основі чітких і зрозумілих критеріїв.
30
Morozov, Yu, A. Barylo, D. Chalaev та M. Dobrovolskyi. "ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПЕРШИХ ВІД ПОВЕРХНІ ВОДОНОСНИХ ГОРИЗОНТІВ ДЛЯ ТЕПЛО- І ХЛАДОПОСТАЧАННЯ". Vidnovluvana energetika, № 2(57) (2 вересня 2019): 70–78. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.2(57).70-78.
Повний текст джерелаАнотація:
На підставі експлуатаційних даних двох свердловин, пробурених на території Міжнародного центру відновлювальної енергетики, визначена енергетична ефективність використання підземних вод перших від поверхні землі водоносних горизонтів для отримання теплоти та холоду в системах теплохладопостачання житлових будинків та будівель громадського призначення. Дослідні свердловини розташовані на відстані 11,5 м одна від одної, глибина яких складає 50 і 57 м відповідно. Під час проведення пробних відкачок одержані основні попередні експлуатаційні характеристики горизонту. Статичний рівень встановлюється на глибині 32,0 м, дебіт свердловин складає 2-3 м3/год., початкова температура підземних вод – 12 °С.
Були розкриті таки водоносні горизонти та комплекси: горизонт алювіально-делювіальних відкладень першої надзаплавної тераси, що складається кварцовими пісками з лінзами та проверстками суглинків і залягає на глибині від 8 до 12 м; водоносний комплекс у відкладах межигірської, берекської та новопетрівської світ олігоцен-міоцену (полтавська і харківська серії), який залягає на глибині від 32 до 50 м та створений з дрібно-зернистого піску; бучаксько-канівський водоносний горизонт, що залягає на глибині від 90 до 117 м і складається з мілкого та дрібно-зернистого піску.
Для оцінки можливості використання підземних вод з метою геотермального тепло- і хладопостачання використано водоносний горизонт полтавського і харківського віку, оскільки цей горизонт ізольований від поверхневих і грунтових вод потужною товщою (до 20 м) щільних глин, що забезпечує йому сталий режим фільтрації і стабільні гідрогеологічні параметри.
В роботі показано, що використання підземних вод як джерела низькопотенційної енергії для теплових насосів дозволяє отримати від свердловини в 7...10 разів більшу теплову потужність в порівнянні з традиційними теплонасосними системами на основі ґрунтових зондів. Запропоновано схему роботи теплонасосних агрегатів з ступінчастим спрацьовуванням температурного потенціалу підземних вод від + 12 °С до + 1 °С, що дозволяє майже в півтора рази підвищити енергетичну ефективність процесу генерування теплової енергії. Оцінено ефективність застосування підземних вод для кондиціонування приміщень в літній час. Показано, що для даних свердловин величина СОР процесу «пассивного» кондиціонування перевищує 25. Температуру в приміщенні можна знизити на 5 градусів. Кількість «холоду», яка може бути отримана від однієї свердловини, становить більше 10 кВт.
На підставі аналізу гідрогеологічних характеристик та режиму фільтрації перших від поверхні водоносних горизонтів вибрано найбільш придатний для створення систем геотермального тепло- і холодопостачання водносний комплекс та проведено розрахунки, які показали доцільність використання водоносного горизонту у відкладах межигірської, берекської та новопетрівської світ олігоцен-міоцену. Бібл. 3, табл. 3, рис. 4.
31
Матвійчук, О. "Підвищення частки нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії в енергетичному балансі країни – важливий фактор зниження антропогенного впливу енергетики на навколишнє середовище (законодавчі аспекти)". Юридична Україна, № 11/12 (83/84) (2009): 77–83.
Знайти повний текст джерела
32
Єрмаков, С. В., Т. Д. Гуцол, П. В. Потапський та І. Д. Гарасимчук. "СТРУКТУРУВАННЯ ПРОЦЕСУ АВТОМАТИЗАЦІЇ САДІННЯ ЖИВЦІВ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ВЕРБИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes 45, № 3 (21 лютого 2022): 10–17. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.3.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Енергія біомаси є однією із найперспективніших галузей відновлювальної енергетики передусім через можли- вість швидкого нарощування обсягів виробництва сировини. Створення нових насаджень енергетичних культур потребує відповідних технічних засобів. А для енергетичної верби чи тополі слід також ураховувати особливості садивного матеріалу, яким є здерев’янілі живці довжиною 20-25 см і діаметром 6-16 мм. Відомі машини для садіння живців енергетичних культур характеризуються малою продуктивністю внаслідок обмеження швидкості ручного закладання живців у садильний апарат. Тому створення механізмів для автоматизованого закладання живців у садильні апарати є актуальним науковим і виробничим завданням. Дослідження ґрунтується на аналізі відомих конструкцій автоматів садіння, що використовуються під час садіння розсади і саджанців для лісу. Під час роботи використовувалися методи структурно-факторного аналізу щодо будови механізмів; виділялись особливості робочих процесів, які відбуваються на кожному з етапів загального технологічного процесу переміщення живців від технологічної ємкості до місця садіння. Проаналізувавши відомі технічні рішення про садіння лісу, розсади, горшкових матеріалів і живців енергетичних культур, відмічено, що найбільш проблемною є позиція, що відповідає за подачу живців від ємкостей із розсадою до місця садіння. У сучасних машинах для садіння енергетичної верби цей процес виконується винятково вручну. Інформаційно-логічні пошуки призвели до синтезування структурно-логічної схеми технологічного процесу автоматизованого садіння. Згідно із цією схемою, основними операціями, які необхідно реалізувати в автоматі садіння, є звуження потоку живців, поштучний відбір, орієнтування і транспортування садивного матеріалу до місця садіння. Виокремлено перспективні способи автоматизації садіння живців енергетичних культур і можливі проблеми на шляху до їх реалізації.
33
Lyubiviy, Yaroslav. "Ідентичність як предмет практичної філософії". Multiversum. Philosophical almanac, № 1-2 (25 березня 2019): 3–23. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2018.1-2.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Останніми роками у світі прискорюється процес заміщення старих технологій на сучасні, пов’язані насамперед з відновлювальною енергетикою та штучним інтелектом, що неминуче призведе до перевороту у суспільних відносинах та до кардинальних змін у ідентичності. Реструктуризація ідентичності веде і до зміни практичних орієнтацій суб’єктів, до переосмислення ними власного місця у світі та взаємовідносин з Іншими. За антропним принципом науки, поза іншим, будь-яка система за посередництвом самореферентних процесів прагне самоорганізуватися з метою самозбереження та передбачає існування Спостерігача. На рівні живих систем код ДНК забезпечує природну ідентичність організму. У суспільному житті ідентичність забезпечує саморегуляцію взаємовідносин індивіда та Інших в контексті суспільного середовища. Протягом історії людства ідентичність ускладнюється та є чинником самоорганізації суспільних відносин. Поняття ідентичності починає формуватися ще з античного соціуму, починаючи з «вісьового часу» та виникнення рефлексивної моралі (Сократ, Аристотель, Конфуцій, Будда та ін.); продовжується цей процес і у філософії Нового часу та у класичній німецькій філософії у вигляді поняття рефлексивного духу, трансцендентальної аперцепції, рефлексивної самосвідомості; зазначені феномени розглядалися по суті справи як внутрішній живий механізм самоконструювання ідентичності (Р.Декарт, Т.Гобс, П.Гасенді, І.Кант, І.Фіхте, Г.Гегель). Ю.Габермас, спираючись на Л.Кольберга, Е.Еріксона, Ж.Піаже, пов’язав рівень розвитку ідентичності з рівнями та етапами розвиненості моральної свідомості. Мислителі та практикуючі філософи кінця ХХ – початку ХХІ століть (К.Вілбер, Ф.Лалу та ін.) в умовах сучасного технологічного та соціоорганізаційного вибуху виявляють та досліджують нові типи множинної гуманізованої ідентичності.
34
Lyubiviy, Yaroslav. "Ресурс та рефлексія свободи у добу цивілізаційних трансформацій". Multiversum. Philosophical almanac 1, № 2 (20 серпня 2020): 3–15. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.2.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У добу радикальної цивілізаційної трансформації суспільства та досягнення ним нового рівня складності, загострюється проблема віднаходження ресурсів свободи та свободи вибору людини. Обмеженість природних ресурсів спонукає людину віднаходити внутрішні, рефлексивні, інтелектуально-духовні ресурси виживання та свободи самореалізації, що дає можливість у перспективі перейти, крім іншого, до екологічної рівноваги між природою та суспільством та запобігти кліматичному колапсу людства. Цивілізаційний розвиток розширює горизонт свободи людини і, водночас, ставить її перед проблемою ресурсного забезпечення для реалізації нових можливостей свободи, одним із важливих ресурсів якої є рефлексія. Здатність людини до рефлексії не є чимось, що притаманно виключно ефемерній суб’єктивності, а виявляється продовженням певних глибинних закономірностей буття, що виражаються, зокрема, у рекурсивній функції, а також у самореференції природних і соціальних процесів. Відрефлексовування людиною власного стану в аспекті свободи або несвободи є важливим чинником, що спонукає її як до самовдосконалення, так і до втілення якісно нових суспільних відносин, за яких її власна вільна самореалізація є і умовою і наслідком вільної самореалізації осіб, з якими вона взаємодіє. Напрацювання такого соціального капіталу та формування відповідних соціальних відносин є соціальною й організаційною передумовою прориву до інноваційних технологій та відновлювальної енергетики. Досягнути такого рівня вільного цивілізованого стану суспільство може лише пройшовши через «вузький коридор» (Д. Аджемоглу та Дж. Робінсон) цілеспрямованого створення відповідних соціальних інститутів і формування легітимної держави та відповідального громадянського суспільства, що відкриває можливість свободи самореалізації людини. У результаті триваючої наразі цивілізаційної трансформації має виникнути суспільство з високою синергією (А. Маслоу), важливим ресурсом якого повинно стати рефлексія другого порядку, цілеспрямоване самоуправління рефлексивними процесами, що забезпечують соціальну самоорганізацію на основі загальнолюдських цінностей.
35
Belokon, A. M., І. V. Ben, О. А. Fesenko та V. О. Chornovol. "Оцінка несучої здатності металевих пальових стійок каркасно-модульних конструкцій фотогальванічної електростанції на слабких грунтах". Наука та будівництво 22, № 4 (24 грудня 2019): 60–67. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v22i4.121.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті було розглянуто конструктивні рішення каркасно-модульних систем фотогальванічних сонячних електростанцій (ФЕС), що являє собою каркасно-модульну конструкцію із металевих елементів похилих ригелів та пальових стійок. Фотогальванічні сонячні електростанції є одним із різновидів підприємств відновлювальної енергетики, що інтенсивно розвивається в Україні.У статті представлено результати проведення натурних випробувань металевих пальових стійок каркасно-модульних конструкцій фотогальванічної електростанції при дії сумарних навантажень, які включають в себе власну вагу конструкцій, обледеніння, снігове та вітрове навантаження. Проведення випробувань відбувалося відповідно до Методики, яка включала в себе вимоги, які поширюються на будівельні конструкції будівель і споруд, що зводяться, і встановлює граничні значення прогинів і переміщень несучих конструкцій. В методиці були розроблені схеми прикладення навантажень та встановлення вимірювальних приладів. Під час підготовки до проведення випробувань були проаналізовані інженерно-геологічні умови майданчика будівництва фотогальванічної сонячної електростанції. В результаті інженерно- геологічних вишукувань, що були проведені на майданчику, в межах ділянки досліджень було виділено п’ять інженерно-геологічних елементів, визначено склад ґрунту та його фізико-механічні характеристики. До початку випробування пальових стійок були виконані: огляд конструкцій на предмет виявлення дефектів або пошкоджень, встановлення випробувального обладнання, встановлення вимірювальних приладів, перевірка роботоздатності всіх систем і приладів. Навантаження на стійку прикладалось ступенями із витримкою під навантаженням не менше десяти хвилин і фіксацією переміщень на кожній ступені. Під час випробування, здійснювалося прикладення навантаження на елементи стійок до настання втрати несучої здатності або досягнення елементами стійок граничних деформацій зазначених при проектуванні; виконувалася фіксація переміщень та деформацій пальових стійок, значення переміщень представлено на графіках.За результатами випробувань було визначено несучу здатність пальових стійок на дію горизонтального навантаження, на вдавлювання та на висмикування вертикальним навантаженням. Експериментально було підтверджено можливість безпечного використання металевих конструкцій каркасно-модульних технологій у будівництві енергетичних об’єктів згідно з вимогами чинних нормативних документів.
36
Burliai, A. P., O. L. Burliai, and I. I. Smertenuk. "RENEWABLE ENERGY: THE SOCIAL ASPECT." Economy and Society, no. 19 (2018). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2018-19-17.
Повний текст джерела
37
Honcharenko, V., V. Babenko, А. Panteleimonenko, and А. Pozhar. "CHINA INNOVATIVE DEVELOPMENT OF RENEWABLE ENERGY." Economic scope, 2019. http://dx.doi.org/10.32782/2224-6282/152-1.
Повний текст джерела
38
Voronin, Anton, and Pavlo Panasiuk. "STATE OF RENEWABLE ENERGY OF UKRAINE AND PROSPECTIVE DIRECTIONS OF DEVELOPMENT." Scientific opinion: Economics and Management, no. 1(77) (2022). http://dx.doi.org/10.32836/2521-666x/2022-77-4.
Повний текст джерелаАнотація:
Renewable energy has quickly become a global trend and is currently one of the most promising energy industries in the world. Today, all developed countries have focused on the promotion and development of renewable energy and Ukraine is not an exception. Today, Ukraine has significant potential in the field of renewable energy, as evidenced by the main indicators of capacity, production and consumption. It should be noted the significant inflow of investment into the industry. Investment activity is important in the development of alternative energy sources and using existing potential is not only domestic but also significant international importance as a significant factor which we can use to protect global warming. For Ukraine, the development of renewable energy is also a very important area of energy development due to its dependence on energy imports and very attractive conditions for the development of alternative energy. Renewable energy production technologies allow use such devices for energy systems and consumers, which can act as businesses and individuals, which in turn help to increase the number of investors and investment. That is why the assessment of the efficiency of renewable energy in Ukraine is an urgent and important task for all consumers and the energy system of our country as a whole. In 2019, Ukraine entered to the top-20 of the world ranking of countries in terms of investment in renewable energy sources, and the growth of investment flows into the Ukrainian energy sector remains relatively dynamic. However, it was found that the issue of reviving investment activity remains relevant. The article analyzes in detail the role of renewable energy in the energy balance of Ukraine, their segmentation and capacity analysis. Considerable attention is paid to the most powerful and promising sectors, as well as the main areas of renewable energy consumption are analyzed in percentage terms. The main prospects and directions of investment are analyzed, on the example of world experience, and the role of investments for the development of this industry is determined. An analysis of scientific forecasts for future capacity and consumption of renewable energy was also conducted.
39
Даценко, Ю. М. "INFLUENCE OF RENEWABLE ENERGY ON RELATIONSHIPS IN SOCIETY AND ECONOMICS." "Scientific notes of the University"KROK", 2018, 84–90. http://dx.doi.org/10.31732/2663-2209-2018-51-84-90.
Повний текст джерела
40
Dzhusov, O., and P. Krasnikov. "THE ROLE OF RENEWABLE ENERGY MARKETS IN SOLVING GLOBAL CONTEMPORARY PROBLEMS." Economic scope, 2019. http://dx.doi.org/10.32782/2224-6282/150-16.
Повний текст джерела
41
Kurbatova, T. O. "CONCEPTUAL FOUNDATIONS FOR FORMATION OF AN ORGANIZATIONAL AND ECONOMIC MECHANISM OF MANAGEMENT FOR RENEWABLE ENERGY DEVELOPMENT." Economy and Society, no. 18 (2018). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2018-18-19.
Повний текст джерела
42
Polishchuk Yu. А. "Закордонний досвід реалізації державної політики розвитку «зеленої економіки»". State Formation, № 2 (17 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.34213/db.20.02.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто актуальні питання, які визначають проблеми реалізації державної політики «зеленої економіки» як новий напрямок у світовій економічній діяльності, що пов’язаний з виробництвом, розподілом, споживанням товарів і послуг на основі гармонійного використання нових інноваційних технологій та природного середовища. Проаналізовано досвід різних країн світу, що прогресують на шляху розвитку державної політики «зеленої» економіки та розбудови нових моделей соціально-економічного розвитку, заснованих на її концепціях. Висвітлено технічний потенціал відновлюваної енергетики як механізму практичного забезпечення економічної безпеки в умовах загроз вичерпання ресурсів. Уряди багатьох країн світу намагаються впроваджувати стимули для трансформації економічних систем з метою більш раціонального використання природних ресурсів, зменшення негативного впливу на довкілля, використання відновлювальних джерел енергії, екологізації виробництва та споживання, забезпечення економічного зростання за рахунок створення нових «зелених» секторів та робочих місць. Доведено, що рівень розвитку «зеленої» економіки в різних країнах значно різниться, що залежить від специфіки природного та людського капіталу кожної країни та її загального рівня розвитку.
43
Волківська, Алла, Галина Осовська, Тамара Семенюк та Олег Осовський. "ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ У КОНТЕКСТІ ОСНОВНИХ ГЛОБАЛЬНИХ ТРЕНДІВ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ". ГРААЛЬ НАУКИ, 30 жовтня 2021, 85–99. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.22.10.2021.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначення ролі інноваційних технологій через призму векторності впливу на стани соціального, економічного та суспільного розвитку Житомирської області й обґрунтування необхідності формування стратегічних напрямів інноваційно-технологічного розвитку і стали метою наукового пошуку. У дослідженні були використані методи теоретичного й емпіричного дослідження, в основі яких закладено аналіз фактичного матеріалу та офіційних статистичних даних, а також загальнонаукові методи, серед яких: метод пізнання, аналізу, синтезу, обробки статистичної інформації. Інформація міжнародних організацій, консалтингових та аналітичних агенцій була використана для встановлення глобальних світових технологічних трендів та прогнозів щодо застосування нових технологій. Дослідження підтвердило: економіка Житомирської області практично вичерпала традиційні чинники соціально-економічного свого зростання, а належних зрушень в структурі економічної системи області, які б перевели б її економіку в режим інтенсивного зростання, що ґрунтується на інноваційному-технологічних засадах, поки що не відбулося. Пріоритетними інноваційними технологіями, які здатні суттєво вплинути розвиток області є технології відновлювальної енергетики, розумні технології, автономні транспортні засоби, портативні пристрої для носіння в медицині, технологічні процеси очищення води тощо.