Статті в журналах: "Ендопротезування кульшового суглобу"

1

Пустовойт, Борис, Павло Єфіменко, Микола Тохтамишев та Оксана Каніщева. "Фізична терапія на етапах відновлення після ревізійного ендопротезування кульшового суглобу". Слобожанський науково-спортивний вісник 5, № 85 (25 жовтня 2021): 26–33. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-5.004.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: наукове обґрунтування, розробка та оцінка ефективності програми фізичної терапії пацієнтів при ревізійному ендопротезуванні кульшового суглобу. Матеріал і методи: аналіз літературних джерел, показники артеріального тиску та пульсу, антропометрія, гоніометрія, тестування за шкалою ВАШ, математична статистика. Контингент досліджуваних склали пацієнти ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка АМНУ» в кількості 19 осіб, які були роподілені на 2 групи, основна – 10 та контрольна – 9 осіб. Тривалість розробленої інтенсивної програми ФТ для пацієнтів основної групи – 37 днів, передопераційний період – 10 днів до хірургічного втручання та 27 днів після (ранній післяопераційний – 5 днів, пізній післяопераційний – 7 днів, ранній відновний – 15 днів). Пацієнти контрольної групи у той же час пройшли курс реабілітації за загально прийнятою методикою. Результати: досліджена динаміка показників артеріального тиску та пульсу, антропометрії, гоніометрії кульшового та колінного суглобів, інтенсивності больового синдрому за шкалою ВАШ, визначено, що всі вказані показники були статистично кращими у пацієнтів основної групи. Висновки: при ревізійному ендопротезуванні слід підготувати організм хворого для попередження післяопераційних ускладнень за допомогою засобів і методів фізичної терапії; у пацієнтів обох груп відбулося покращення показників гемодинаміки серцево-судинної системи, показників динаміки охватних розмірів стегна, обсягу рухів в кульшовому та колінному суглобах, тестування інтенсивності болю за шкалою ВАШ. Однак, у пацієнтів основної групи, у порівнянні з пацієнтами контрольної групи, виявлено суттєве (статистично доведене) покращення всіх показників; проведені спостереження підтвердили, що сегментарно-рефлекторний масаж можна проводити на ранніх етапах реабілітації; отримані в динаміці дослідження дають змогу стверджувати, що нами доведена висока ефективність розробленої програми фізичної терапії пацієнтів при ревізійному ендопротезуванні кульшового суглобу, яка дозволяє значно поліпшити стан опорно-рухового апарату та організму в цілому. Ключові слова: ревізійне ендопротезування, кульшовий суглоб, фізична терапія.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Poluliakh, M. V., S. I. Gerasymenko, A. N. Kostiuk, D. M. Poluliakh, A. M. Babko, A. S. Gerasymenko та V. M. Hromadskyi. "Особливості ендопротезування кульшового суглоба при тяжких типах дисплазії". TRAUMA 15, № 5 (1 вересня 2014): 33–36. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.15.2014.81753.

Повний текст джерела

Анотація:

В основу роботи покладено аналіз тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих із тяжким типом дисплазії. Прооперовано 29 пацієнтів, яким виконано 38 ендопротезувань кульшового суглоба. У 9 хворих виконано ендопротезування кульшового суглоба з обох боків. Переважали пацієнти жіночої статі: серед хворих були 28 жінок і один чоловік. Дисплазія кульшового суглоба типу Crowe ІІІ — 28 випадків, Crowe ІV — 10. Середній вік пацієнтів становив 44,2 року. Протези із цементним типом фіксації були застосовані в 5 випадках, із безцементним — у 29 і з гібридним — у 4 випадках. При диспластичному коксартрозі з укороченням кінцівки до 4 см можливе виконання ендопротезування кульшового суглоба в один етап. При вкороченні кінцівки на 4–5 см показане виконання ендопротезування з укорочувальною остеотомією проксимального відділу стегна. При однобічному вкороченні кінцівки більше ніж на 5 см із метою профілактики ускладнень із боку судинно-нервового пучка перед ендопротезуванням показане низведення головки стегнової кістки до рівня істинної кульшової западини за допомогою стрижневого апарата.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Tkachenko, M. M., та P. O. Korol. "Роль остеосцинтиграфії, рентгенографії та ультразвукового дослідження в діагностичному скринінгу при ендопротезуванні кульшових суглобів". TRAUMA 16, № 5 (2 листопада 2015): 31–34. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.16.2015.79783.

Повний текст джерела

Анотація:

З метою визначення ролі остеосцинтиграфії, рентгенографії та ультразвукового дослідження в діагностичному скринінгу при ендопротезуванні кульшових суглобів обстежено 65 хворих на деформуючий остеоартроз віком 31–75 років.Установлено, що комплексне дослідження кульшового суглоба, яке включає класичну рентгенографію, остеосцинтиграфію, ультразвукове дослідження, значно розширює діагностичні можливості при його ендопротезуванні. При діагностиці патологічних станів при ендопротезуванні кульшового суглоба слід застосовувати одночасно класичну рентгенографію (або остеосцинтиграфію) та ультразвуковий метод у визначенні стадії поширеності патологічного процесу в кульшових суглобах, а в комплексі з комп’ютерною томографією — для моніторингу динаміки патологічного процесу після ендопротезування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Korol, P. O., та M. M. Tkachenko. "Роль інструментальних методів дослідження в діагностиці гострих післяопераційних ускладнень при ендопротезуванні кульшових суглобів". TRAUMA 16, № 2 (3 червня 2015): 8–11. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.2.16.2015.80245.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета — визначити роль інструментальних методів дослідження в діагностиці ускладнень після ендопротезування кульшових суглобів. Матеріал та методи. За допомогою методів комп’ютерної томографії, остеосцинтиграфії, рентгенографії та термографії досліджені 42 хворі після ендопротезування кульшових суглобів (26 жінок та 16 чоловіків) віком від 54 до 75 років. При бактеріологічному дослідженні тканин, що оточували ендопротез, та протезного матеріалу виявлена післяопераційна інфекція.Результати. У 27 (64 %) хворих за даними рентгенографії, 31 (75 %) — за даними комп’ютерної томографії, 36 (86 %) — за даними остеосцинтиграфії та 38 (90 %) пацієнтів — за даними термографії були виявлені ознаки, що характерні для післяопераційних ускладнень при ендопротезуванні кульшових суглобів. При комп’ютерній томографії та рентгенографії в пацієнтів, які досліджувались, візуалізувались більш чіткі контури ділянки ураження, ніж при остеосцинтиграфії та термографії, а також більш якісно визначалась локалізація патологічного процесу серед анатомічних кісткових структур. При остеосцинтиграфії та термографії патологічні зміни в проекції кульшових суглобів візуалізувались у більш ранні строки, ніж при комп’ютерній томографії та рентгенографії. Висновки. Комп’ютерна томографія та рентгенографія є більш специфічними методами, ніж остеосцинтиграфія та термографія, але менш чутливими методами в діагностиці гострих післяопераційних ускладнень при ендопротезуванні кульшових суглобів. Дані методи можливо застосовувати в діагностичному скринінгу гострих післяопераційних ускладнень при ендопротезуванні кульшових суглобів. При діагностиці патологічних станів при ендопротезуванні кульшового суглоба слід застосовувати одночасно класичну рентгенографію та остеосцинтиграфію, а в комплексі з комп’ютерною томографією — для моніторингу динаміки патологічного процесу після ендопротезування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Gerasymenko, S. I., M. V. Polulyakh, I. V. Roy, A. S. Gerasymenko, T. V. Zamorskyi, V. M. Gromadskyi та E. M. Avtomeenko. "Зміни динамічних характеристик у суглобах нижньої кінцівки до та після ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит". TRAUMA 16, № 5 (2 листопада 2015): 53–58. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.16.2015.79791.

Повний текст джерела

Анотація:

Ревматоїдне ураження суглобів має швидкий і агресивний перебіг, що призводить до вираженої деструкції не тільки суглобів кінцівок, але й оточуючих тканин унаслідок аутоімунної реакції. Через 5–8 років понад 50 % хворих утрачають працездатність, а 10–12 % потребують сторонньої допомоги. Ураження колінних суглобів при ревматоїдному артриті спостерігається приблизно в 70 % випадків. Відновлення рухів у колінному суглобі на пізніх стадіях захворювання можливе тільки за допомогою оперативного лікування. Важливим фактором для ефективності оперативного лікування є реабілітація хворих у ранньому післяопераційному періоді. Матеріали і методи. Робота виконана в Інституті травматології і ортопедії НАМН України. Проліковано 113 хворих на ревматоїдний артрит з ураженням колінного суглоба, яким виконано 140 оперативних утручань (тотальне ендопротезування колінного суглоба), у 27 пацієнтів були прооперовані обидва колінних суглоби. Вік пацієнтів коливався від 18 до 77 років і в середньому становив 45,5 ± 1,1 року. Результати. У здорової особи лінія дії маси тіла проходить через центри суглобів. Лінія дії маси тіла опускається через центр голови, проходить на один сантиметр уперед від тіла четвертого поперекового хребця, через центр кульшового суглоба попереду колінного, лягає на площу опори на 4–5 см наперед від лінії внутрішніх кісточок. Це положення відзначається незначними енергетичними затратами. Методом математичної статистики були розраховані середні параметри й оцінений клінічний стан пацієнтів до ендопротезування колінних суглобів, після операції й проведення комплексу реабілітаційних заходів. Аналіз результатів даних дослідження ходіння хворих після лікування показав, що ходіння наближається до більш динамічного типу: на динамограмі з’являються максимуми навантаження переднього й заднього поштовхів і мінімум міжпоштовхового періоду, відзначається незначне скорочення загального часу опори щодо даних, отриманих до лікування, але ходіння пацієнтів залишається патологічним, а саме: ходіння хворих супроводжується низкою компенсаторних рухів, у результаті чого виникають певні деформації різних ділянок графіка реакцій опори. Висновки. Розроблена програма реабілітації хворих на ревматоїдний артрит при протезуванні колінного суглоба дозволяє провести підготовку опорно-рухового апарату до оперативного лікування й відновити силу м’язів і руху в суглобах у післяопераційному періоді. Комплекс заходів, що складається з лікувальної гімнастики, масажу, міостимуляції м’язів нижніх кінцівок і магніто-квантової терапії в передопераційному й ранньому операційному періодах, сприяє поліпшенню динамічних характеристик ходіння після ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит. У результаті застосування запропонованої методики в пацієнтів відзначається значне збільшення навантаження на задній і передній відділи стопи, скорочення часу опори стопи, наближення ходіння хворих до динамічного типу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Herasymenko, S. I., M. V. Poluliakh, I. V. Roi, A. S. Herasymenko, Yu H. Pavlova, T. V. Zamorskyi та A. P. Kudrin. "Профілактика вивиху стегнового компонента ендопротеза після тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит". TRAUMA 16, № 6 (18 грудня 2015): 55–58. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.6.16.2015.79700.

Повний текст джерела

Анотація:

Ревматоїдний артрит розглядається як автоімунне захворювання організму, в основі якого лежить системне прогресуюче ураження сполучної тканини з переважанням ураження суглобів, що призводить до їх руйнування. У хворих на ревматоїдний артрит частота ураження кульшових суглобів становить від 29 до 50 % випадків, при цьому часто спостерігається двобічна патологія. Ендопротезування кульшового суглоба є ефективним, а на пізніх стадіях захворювання єдиним способом повноцінного відновлення втраченої функції кінцівки у хворих на ревматоїдний артрит. За даними різних авторів, частота вивихів стегнового компонента ендопротеза після тотального ендопротезування кульшового суглоба становить від 0,11 до 10 %. После первинного вивиху та закритого вправлення у 16–59 % пацієнтів можливий рецидив вивиху. Мета роботи: поліпшити результати ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит шляхом зменшення післяопераційних ускладнень. Матеріали та методи. В основу роботи покладений аналіз результатів ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит, ускладнений вивихом стегнового компонента ендопротеза у 23 хворих, які лікувались у Київському інституті травматології та ортопедії впродовж 2005–2014 років. Жінок було 18, чоловіків 5. Вік хворих коливався від 46 до 92 років. Результати. Аналіз анамнезу показав, що основною причиною ускладнень була неінформованість хворих або порушення рухового режиму. Із 2013 р. з усіма хворими на ревматоїдний артрит, яким планувалось ендопротезування кульшового суглоба, проводились лекційні заняття, метою яких було інформування пацієнтів про можливі ускладнення та передопераційну підготовку, після чого зменшився перелік причин вивиху ендопротеза кульшового суглоба. Кількість вивихів зменшилась на 61 % (Р < 0,05) порівняно з 2005–2013 роками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Бойко, Анна, та Катерина Колиушко. "Ефективність застосування алгоритму фізичної терапії осіб після тотального ендопротезування кульшового суглоба". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 1 (3 липня 2021): 19–23. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.19-23.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. У статті подано оцінку ефективності впровадження алгоритму фізичної терапії пацієнтів після тотального ендопротезування кульшового суглоба на амбулаторному етапі відновлення. З огляду на те що до основних ускладнень після ендопротезування кульшового суглоба належать стійкі порушення його функціональності, обмеження мобільності та активності пацієнта у виконанні щоденної діяльності значно знижують і погіршують якість життя. Мета. Оцінити ефективність застосування алгоритму фізичної терапії пацієнтів після тотального ендопротезування кульшового суглоба у 3–4-й фазі відновного процесу. Методи. Теоретичні, соціологічні, клінічні, математичної статистики. Результати. У дослідженні брали участь 37 осіб 56,1 ± 8,2 року після тотального ендопротезування кульшового суглоба у 3–4-й фазі відновного процесу, яких було розподілено на основну та групу порівняння. При первинному обстеженні було виявлено, що у більшості пацієнтів спостерігалися знижені показники амплітуди рухів у суглобах, сили м’язів в ураженій кінцівці та погіршення їх мобільності. Застосування алгоритмізованого фізіотерапевтичного втручання для зазначених осіб базувалося на сучасних підходах: проблемно-орієнтований, пацієнт-центрований, мультидисциплінарний та комплексний. Алгоритм фізичної терапії в основній групі пацієнтів включав засоби і методи, які умовно було поділено на чотири компоненти: терапевтичні вправи (додатково тренування ходьби та переміщень), мануальна терапія (масаж, пасивні рухи, постізометрична релаксація); апаратна фізіотерапія (процедури електроміостимуляції); рекомендації зі щоденної активності та мобільності. Для пацієнтів групи порівняння застосовували стандартні реабілітаційні заходи. При повторному обстеженні у результаті застосування алгоритму реабілітаційних заходів було виявлено достовірну позитивну динаміку на рівнях структури, функції і діяльності та участі за МКФ у пацієнтів обох груп, проте в основній групі більшість зазначених показників була достовірно кращою. Ключові слова: кульшовий суглоб, фізична терапія, алгоритм, відновний процес.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Huzhevskyi, I. V., S. I. Herasymenko, M. V. Poluliakh, A. M. Babko та I. I. Solodei. "Особливості ендопротезування кульшового суглоба у хворих з тяжкими формами дисплазії кульшової западини та коксартрозом на грунті спондилоепіфізарної дисплазії". Klinicheskaia khirurgiia 86, № 4 (28 квітня 2019): 34–37. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.04.34.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Визначити підхід до імплантації чаші ендопротеза кульшового суглоба у хворих з коксартрозом на грунті спондилоепіфізарної дисплазії. Матеріали і методи. Для визначення особливостей розподілу навантажень у біомеханічній системі “ацетабулярний компонент - кісткова тканина” розроблена скінченно-елементна модель та здійснено математичне моделювання, з урахуванням результатів якого виконано ендопротезування кульшового суглоба у 25 хворих з тяжкими формами дисплазії кульшової западини та коксартрозом на грунті спондилоепіфізарної дисплазії. Результати. У всіх хворих з коксартрозом на грунті спондилоепіфізарної дисплазії, яким застосували індивідуалізовану техніку імплантації ацетабулярного компонента ендопротеза кульшового суглоба, зокрема використали техніку медіального зміщення чаші ендопротеза, вдалося уникнути явищ асептичної міграції імплантата впродовж 9 років спостереження. Висновки. Для надійної фіксації ацетабулярного компонента ендопротеза кульшового суглоба критичним є збереження кісткової тканини в області периметра кульшової западини, а не суцільності кісткової тканини її дна, що навіть у хворих з тяжкими формами дисплазії кульшової западини уможливлює досягти стабільної фіксації імплантата шляхом використання його дозованої медіалізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Filipenko, V. A., S. Ye Bondarenko, A. I. Zhygun та O. P. Marushchak. "Ендопротезування кульшового суглоба у хворих з приводу посттравматичного коксартрозу". Klinicheskaia khirurgiia, № 8 (7 вересня 2017): 67. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.08.67.

Повний текст джерела

Анотація:

Застосований диференційований підхід до ендопротезування кульшового суглоба (КС) у 29 хворих з приводу посттравматичного коксартрозу. Тривалість спостереження 3,5 року. Функціональний стан КС за шкалою Harris збільшився у середньому з 35 до 87 балів. Рентгенологічні ознаки нестабільності компонентів ендопротеза не виявлені. Отримані результати свідчать, що відновлення центру ротації КС після реконструкції стінок кульшової западини з огляду на тип дефекту та встановлення чашки ендопротеза на місце анатомічної кульшової западини, використання чашок "press–fit" фіксації, головок великого діаметра дозволило мінімізувати частоту ускладнень, досягти позитивних результатів ендопротезування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Бойко, Анна, та Катерина Колиушко. "Алгоритм фізичної терапії осіб після тотального ендопротезування кульшового суглоба у III–IV фази відновного процесу". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (18 вересня 2021): 79–84. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.79-84.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Дані численних систематичних оглядів та рандомізованих клінічних досліджень підтверджують ефективність фізичної терапії для пацієнта/клієнта після тотального ендопротезування кульшового суглоба, яка відіграє важливу роль для більш якісного відновлення і повернення до високого рівня якості життя як інтегрального критерію ефективності проведених заходів. Мета. Розробити алгоритм фізичної терапії для осіб після тотального ендопротезування кульшового суглоба у III та IV фазах відновного процесу, спрямованого на відновлення якості життя та підвищення ефективності лікувально-відновного процесу. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, Інтернет-джерел, протоколів, рекомендацій зарубіжних і вітчизняних клінік. Результати. Сучасні підходи до відновної терапії таких осіб передбачають застосування алгоритмізованого фізіотерапевтичного втручання, заснованого на базі доказової медицини та МКФ. Розробку алгоритму фізичної терапії осіб після тотального ендопротезування кульшового суглоба проводили для пацієнтів амбулаторного етапу відновлення у III та IV фазах відновного процесу, що базувалася на основних сучасних підходах: проблемно-орієнтований підхід, мультидисциплінарна допомога, а також комплексність. Спеціально розроблений алгоритм включає такі кроки: первинне оцінювання функціонального статусу пацієнта/клієнта та визначення його проблем – планування втручання (постановка цілей, підбір засобів та методів фізичної терапії), реалізація втручання (обсяг та доцільність застосування кожного компонента фізичної терапії, яка визначається, виходячи з проблем і потреб пацієнта), оцінювання ефективності терапевтичного втручання (проводиться відповідно до обраних критеріїв ефективності на етапі планування втручання). Удосконалення імплантатів та хірургічної техніки виконання, зміна типового профілю пацієнтів після тотального ендопротезування кульшового суглоба вимагають адаптації методів та заходів фізичної терапії для максимізації функціональних результатів у повсякденному житті, що сприяють спрямуванню подальших зусиль на впровадження у практику сучасного алгоритму корекційно-відновного лікування.Ключові слова: алгоритм, фізична терапія, тотальне ендопротезування, кульшовий суглоб, відновне втручання, якість життя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Тyazhelov, А. А., М. Yu Karpinsky, D. A. Yurchenko, O. D. Karpinska та L. E. Goncharova. "Математичне моделювання як інструмент дослідження функції м’язів тазового пояса при диспластичному коксартрозі". TRAUMA 23, № 1 (16 травня 2022): 4–11. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.1.23.2022.876.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Диспластичний коксартроз у дорослих пацієнтів характеризується зміною геометричних параметрів, проксимального відділу стегнової кістки, вертлюжної западини та їх співвідношень. При зміненні геометричних параметрів кульшового суглоба змінюються кути прикріплення м’язів та плечі їх сил, що обумовлює особливості роботи м’язів тазового пояса. Мета роботи — обґрунтування та побудова математичної моделі роботи м’язів тазового пояса при диспластичному коксартрозі. Матеріали та методи. В основу будови моделі роботи м’язів тазового пояса при диспластичному коксартрозі було покладено базову фізичну модель таза та нижньої кінцівки. Зміну параметрів кульшового суглоба виконували згідно з даними проведеної раніше рентгенометрії 49 кульшових суглобів дорослих пацієнтів із диспластичним кокс-артрозом. Для кожного з м’язів було визначено параметри його роботи та його внесок у збереження горизонтальної рівноваги таза, складено рівняння рівноваги моментів сил м’язів тазового пояса та проаналізовано роботу всіх м’язів тазового пояса, зазначених у моделі. Результати. Кожен із м’язів, що забезпечують горизонтальну рівновагу таза, у нормі (при вазі пацієнта 80 кг) розвиває силу, що становить близько половини своєї максимально можливої сили, тобто всі м’язи працюють як мінімум із дворазовим запасом міцності. Збільшення ваги пацієнта на 20–25 % (до 100 кг і більше) помітно погіршує ефективність роботи м’язів. Вони змушені задіяти понад 70–80 % своєї абсолютної сили, що різко знижує їх витривалість та ефективність роботи. При легкому ступені дисплазії (1-й тип за Crowe) кожен з аналізованих м’язів розвиває силу, лише на третину менше її абсолютних значень. Збільшення ваги пацієнта на 20 % вимагає від кожного з м’язів майже максимальних зусиль. А подальше збільшення ваги потребує сили, що перевищує можливості м’яза. При тяжкому ступені дисплазії кульшового суглоба (3-й тип за Crowe) м’язи не в змозі впоратися з роботою зі збереження горизонтальної рівноваги таза. Пацієнти змушені будуть користуватися додатковою опорою або застосовувати пристосувальні механізми для полегшення пересування. Висновки. Розроблена нами математична модель роботи м’язів тазового пояса при дисплазії кульшового суглоба відображає клінічні прояви диспластичного коксартрозу та дозволяє вивчати особливості роботи м’язів тазового пояса до та після ендопротезування диспластичного кульшового суглоба. Зміна геометричних параметрів кульшового суглоба призводить до порушення функції м’язів тазового пояса та зменшує ефективність роботи абдукційного механізму. Найбільш значущий негативний вплив на роботу м’язів тазового пояса мають геометричні зміни кульшового суглоба, які збільшують момент сили гравітації та зменшують момент сили м’язів-абдук-торів. Корекція зазначених параметрів при ендопротезуванні кульшового суглоба покращує біомеханічні умови роботи м’язів тазового пояса і підвищує ефективність абдукційного механізму. Отримані результати показали, яким чином диспластичні зміни кульшового суглоба негативно впливають на роботу м’язів тазового пояса, довели, що найважливішими факторами ефективної роботи абдукційного механізму є сила м’язів та вага пацієнта. І саме ці фактори мають критичний вплив на роботу м’язів тазового пояса щодо збереження горизонтальної рівноваги таза.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Herasymenko, S. I., M. V. Poluliakh, L. M. Panchenko, O. B. Liutko, A. S. Herasymenko, A. M. Babko та E. M. Avtomieienko. "Вивчення факторів розвитку ускладнень після первинного тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих з ревматоїдним артритом". Klinicheskaia khirurgiia 86, № 9 (28 вересня 2019): 45–49. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.09.45.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Виявити кореляційні зв’язки між мікробною контамінацією і регенераторним потенціалом кісткової тканини та визначити їх взаємний вплив на розвиток ускладнень після первинного тотального ендопротезування (ТЕП) кульшового суглоба у хворих з ревматоїдним артритом (РА). Матеріали і методи. Результати мікробіологічних досліджень операційного матеріалу порівнювали з результатами клонування стовбурових стромальних клітин кісткового мозку. У дослідження було залучено 85 хворих з РА та ураженням кульшового суглоба ІІ стадії ІІІ фази та ІІІ стадії за Скляренком. Проаналізовані дані проведених згідно з чинними методиками мікробіологічних досліджень 147 зразків операційного матеріалу хворих, яким виконали первинне ТЕП кульшового суглоба. Результати. Культури мікроорганізмів було виділено з операційного матеріалу 29,2% хворих з РА, яким виконали ТЕП кульшового суглоба. Серед виділених 59 штамів мікроорганізмів переважали стафілококи та корінеформні палички – відповідно у 54,2 та 22,2% зразків. У 5,1% виділених культур ідентифіковано Streptococcus spp., у 22,0% – Corynebacterium spp., у 13,5% – неспороутворюючі анаероби, у 5,1% - грамнегативні мікроорганізми. Висновки. Проведеним комплексним дослідженням з вивчення впливу мікробної контамінації тканин оперованих кульшових суглобів на активність регенераторних процесів після ТЕП у хворих з РА встановлено пригнічення остеогенного потенціалу в середньому на 30,4%, або майже у 2 рази, що можна вважати одним із механізмів виникнення ймовірних ускладнень та вживати заходи щодо їх профілактики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Kanziuba, A. I., V. G. Klymovytskyi та M. A. Kanziuba. "Особливості тотальної артропластики при диспластичному коксартрозі". TRAUMA 16, № 1 (5 січня 2015): 72–78. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.1.16.2015.80232.

Повний текст джерела

Анотація:

Диспластичний коксартроз належить до найбільш тяжких уражень опорно-рухової системи. На відміну від ідіопатичного та післятравматичного артрозо-артриту це зумовлене насамперед не проявами деструктивно-дистрофічного процесу в кульшовому суглобі, а різноманіттям і складністю прогресуючих анатомо-фізіологічних змін опорно-рухового апарату. Більшість пацієнтів — молоді люди працездатного віку, які через функціональні обмеження стають інвалідами. На цій стадії захворювання тотальна артропластика кульшового суглоба визнається безальтернативним хірургічним утручанням, що дозволяє відновити опорно-рухову функцію.У науковому й практичному аспектах головним завданням численних досліджень є максимальне відновлення опорно-рухової функції або компенсація біомеханічних порушень, а також забезпечення умов для тривалого збереження стабільності імплантату (компонентів ендопротеза) у тазовій кістці й проксимальному відділі стегнової кістки.Мета роботи — аналіз факторів, що визначають вибір хірургічної тактики й особливості первинної тотальної артропластики при диспластичному коксартрозі.До ретроспективного аналізу включено 157 пацієнтів, серед яких було 148 жінок і 9 чоловіків віком від 19 до 56 років (середній вік 37,4 ± 3,2 року). За даними рентгенографії, 93 (59,2 %) пацієнти мали ураження обох кульшових суглобів. Загальна кількість операцій первинної артропластики — 193 (100 %), у тому числі 36 (18,7 %) на обох кульшових суглобах. Планування лікувальної тактики проводили на підставі результатів рентгенографічного дослідження і спіральної комп’ютерної томографії. Отримані результати були систематизовані за ступенем проксимальної дислокації стегна (Crowe et al., 1979), а також за проявами патологічних змін вертлюжної западини відповідно до класифікації Hartofilakidis et al. (1996).Визначено головні моменти, які впливають на вибір хірургічної тактики, визначають особливості хірургічних утручань: недорозвиненість і навіть відсутність склепіння, недорозвиненість задньої і, особливо, передньої стінки, зменшення глибини западини з потоншенням медіальної стінки, порушене співвідношення диспластичної вертлюжної западини й головки стегнової кістки, деформація проксимального відділу стегна, наявність двобічного ураження кульшових суглобів, деформація тазового кільця, сколіотична деформація хребта, дисбаланс і слабкість м’язів тазового поясу, а також супутні деформації кінцівки диспластичного генезу.Розташування чашки ендопротеза відповідно до фізіологічних параметрів має забезпечити відновлення природного центру обертання кульшового суглоба, офсету й балансу м’язів. У випадках занадто малої й тонкої передньої стінки необхідно зберегти її субхондральну кортикальну пластинку. Кісткове ложе для чашки рекомендуємо формувати римерами, переважно за рахунок більш міцної й масивної задньої колони. При центральних дефектах медіальної стінки западини виконували кісткову пластику.При дефекті покриття ацетабулярного компонента більше ніж 30 % застосовували кісткову пластику склепіння кортикально-губчастим трансплантатом. Для мобілізації стегна ми застосовували реліз сідничних м’язів, висічення суглобової капсули, міотомію аддукторів, відтинання від малого вертлюга сухожилка m. iliopsoas, остеотомію великого вертлюга з м’язами, що до нього прикріплюються, із подальшим його зведенням і фіксацією, а також flapping trochanter osteotomy. У 10 пацієнтів виконано вкорочуючі та корегуючі остеотомії стегнової кістки.Віддалені результати за шкалою Harris Hip Score були досліджені в 124 (78,98 %) оперованих пацієнтів у терміни від 3 до 14 років після артропластики. 36 пацієнтів перенесли артропластику обох кульшових суглобів. Середній термін спостереження — 7,8 ± 1,1 року. Узагальнені результати визнано відмінними (середній бал 93,67 ± 0,35) у 47 (37,9 %), добрі (середній бал 85,69 ± 0,52) — у 48 (38,7 %), задовільні (середній бал 75,56 ± 0,58) — у 22 (17,7 %) осіб. Погані результати (середній бал 46,96 ± 3,05) у 7 (5,7 %) пацієнтів були зумовлені розвитком нестабільністі компонентів. Асептична нестабільність у 5 пацієнтів виникла через 3–5, 7 і 11 років після артропластики. Септична нестабільність у 2 пацієнтів виникла через 6 і 7 років. У 5 пацієнтів у подальшому виконано ревізійне ендопротезування.При ендопротезуванні кульшового суглоба з приводу диспластичного коксартрозу у складних ситуаціях необхідно передбачати різні прояви анатомічних і біомеханічних порушень опорно-рухової системи, різні варіанти фіксації вертлюжного та стегнового компонентів, можливості застосування кісткової пластики й реконструкцій, а також не відкидати інтраопераційне рішення про зміни ходу оперативного втручання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Gertsen, G. I., та D. V. Shtonda. "Причини виникнення, класифікація та лікування перипротезних переломів стегнової кістки після ендопротезування кульшового суглоба". TRAUMA 14, № 5 (1 вересня 2013): 28–31. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.14.2013.88086.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі викладено причини виникнення, огляд існуючих класифікацій та принципи лікування перипротезних переломів стегна після ендопротезування кульшового суглоба, проаналізовано результати лікування 39 хворих. При оперативному лікуванні хворих використовувались різні методи остеосинтезу переломів стегнової кістки, в тому числі металоцементний остеосинтез. При консервативному лікуванні добрі клініко-рентгенологічні результати отримали у 8 (66,6 %) хворих, при оперативному — у 23 (85,2 %); задовільні результати при консервативному лікуванні були у 2 (16,7 %) хворих, при оперативному — у 4 (14,8 %); незадовільні клініко-рентгенологічні результати — у 2 (16,7 %) хворих, яким проводилось консервативне лікування.Ключові слова: ендопротезування кульшового суглоба, перипротезний перелом стегна, остеосинтез.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Vasiuk, S. V., Ya M. Vasylchyshyn та V. L. Vasyuk. "Клінічна ефективність профілактики перипротезної інфекції кульшового та колінного суглобів методом ультрафільтрації повітря в операційних". TRAUMA 14, № 6 (1 листопада 2013): 94–98. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.6.14.2013.87835.

Повний текст джерела

Анотація:

З метою визначення клінічної ефективності профілактики перипротезної інфекції кульшового та колінного суглобів шляхом застосування ультрафільтрації повітря в ортопедичних операційних було проведено ретроспективний аналіз 1000 послідовних історій хвороби пацієнтів основної клінічної групи, яким було виконано первинне ендопротезування кульшового та колінного суглобів в операційній, обладнаній системою ультрафільтрації повітря, та 1000 послідовних історій хвороби пацієнтів контрольної клінічної групи. Впровадження стерилізації повітря методом його ультрафільтрації призвело до зниження середнього післяопераційного ліжко-дня з 11,10 до 8,64, зменшення кількості пацієнтів, які лікувалися в стаціонарі понад 14 днів після операції, з 7,3 до 2,2 %, а також частоти інфекційних ускладнень ендопротезування кульшового та колінного суглобів з 3,3 до 1,1 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Muzychenko, P. F., O. A. Radomsky, I. V. Danylenko, V. Yu Vendolin та G. D. Solomakhin. "Ендопротезування кульшового суглоба у людей старших вікових груп при внутрішньосуглобових переломах шийки стегна". TRAUMA 14, № 2 (1 березня 2013): 116–18. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.2.14.2013.88634.

Повний текст джерела

Анотація:

У даній роботі наведений досвід ендопротезування кульшового суглоба при переломах шийки стегна в пацієнтів старших вікових груп.У вступі наведені дані світової статистики, обґрунтована доцільність ендопротезування і його переваги порівняно з остеосинтезом.Авторами накопичений значний клінічний матеріал (386 пацієнтів), а також проведене вивчення віддалених результатів, що дозволило їм зробити висновки з метою поліпшення результатів лікування даної патології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Muzychenko, P. F., О. А. Radomsky, І. V. Danylenko, V. Yu Vendolin та G. D. Solomakin. "Ендопротезування кульшового суглоба в людей старших вікових груп при внутрішньосуглобових переломах шийки стегна". TRAUMA 15, № 1 (15 січня 2014): 93–95. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.1.15.2014.81286.

Повний текст джерела

Анотація:

У цій роботі поданий досвід ендопротезування кульшового суглоба при переломах шийки стегна в пацієнтів старших вікових груп.У вступі наведені дані світової статистики, обґрунтована доцільність ендопротезування і його переваги порівняно з остеосинтезом.Авторами накопичений значний клінічний матеріал (386 пацієнтів), а також проведене вивчення віддалених результатів, що дозволило їм зробити висновки щодо поліпшення результатів лікування цієї патології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Оріховська, Анна, Сергій Федоренко та Катерина Колиушко. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ОСІБ ПІСЛЯ ТОТАЛЬНОГО ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 1 (4 березня 2020): 81–86. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.1.81-86.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Shimon, V. M., V. V. Lytvak та A. A. Sheregiy. "Лікування остеопорозу у людей старшого віку після первинного ендопротезування кульшового суглоба". TRAUMA 14, № 4 (1 липня 2013): 111–13. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.4.14.2013.88558.

Повний текст джерела

Анотація:

На сьогодні одним із найактуальніших питань у травматології і ортопедії є відновлення функцій руху в суглобах і опорності кінцівок. Лікування переломів шийки стегна, особливо у людей літнього віку, вимагає додаткових витрат, як матеріальних, так і моральних. Питання хірургічного лікування хворих літнього віку в даний час не викликає дискусій. Звідси висновок: лікування переломів шийки стегна у хворих похилого віку — це ендопротезування. Воно ефективне й доступне для хворого, який у найкоротші строки стає працездатним.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Gertsen, G. I., D. V. Shtonda, I. V. Ryzhak, O. V. Shaposhnikov та N. Lominashvili. "Остеосинтез перипротезних переломів стегнової кістки (тип В1) після ендопротезування кульшового суглоба". TRAUMA 15, № 3 (1 травня 2014): 67–71. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.3.15.2014.81624.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі викладені результати аналізу 42 випадків перипротезних переломів стегнової кістки після ендопротезування кульшового суглоба, визначено частоту виникнення різних типів перипротезних переломів згідно з Ванкуверською класифікацією, проаналізовано результати лікування 17 пацієнтів із перипротезними переломами стегнової кістки типу В1. Під час остеосинтезу використовували пластини різної конструкції та методи їх фіксації, які дозволили отримати за бальною шкалою Харріса у 76,5 % випадків добрий віддалений функціональний результат (82–89 балів), у 17,6 % — задовільний (72–77 балів) та у 5,9 % — незадовільний.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Kostyuchok, I. V., та N. Yu Luchyshyn. "СЕСТРИНСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ЕТАПІ СТАЦІОНАРНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА". Медсестринство, № 1 (11 квітня 2019): 40–43. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2019.1.9986.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано основні функції медичної сестри у забезпеченні лікувального процесу та організації догляду за пацієнтами з патологією кульшових суглобів, які перебувають на стаціонарному лікуванні в ортопедичному відділенні. Обґрунтовано необхідність якісного супроводу пацієнтів з ендопротезами грамотними медичними сестрами, що дозволяє досягти успішного і біомеханічно коректного відновлення пацієнтів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Gayko, G. V., O. A. Haluzynskyi, O. M. Sulyma, and V. M. Pidhaietskyi. "The Role of Spondyloarthrosis in the Structure of Pain After Hip Arthroplasty." Visnyk Ortopedii Travmatologii Protezuvannia 106, no. 3 (2020): 71–78. http://dx.doi.org/10.37647/0132-2486-2020-106-3-71-78.

Повний текст джерела

Анотація:

Summary. In the structure of complications, pain syndrome, which is not associated with infection or instability of the components of the endoprosthesis, remains a serious problem due to the difficulties of diagnosis and treatment. The cause of the residual pain may be the presence of spondyloarthrosis of the lumbar spine in the patient. Objective: to determine the role of spondyloarthrosis of the lumbar spine in the structure of pain after hip arthroplasty. Materials and Methods. A sample and retrospective analysis of the case histories of 138 patients with hip-lumbar syndrome who underwent hip arthroplasty in the Department of Traumatology and Orthopedics of Adults of the SI “Institute of Traumatology and Orthopedics of NAMS of Ukraine” was carried out. All patients were examined clinically and radiographically. Additionally, all patients were examined by a neurologist with the determination of the neurological status and diagnosis. Evaluation of the effectiveness of hip arthroplasty in order to improve the clinical and functional characteristics of the link hip joint – spine was carried out according to the Haris and Oswestry functional scales. Results. The analysis of the database of patients in them proved that the lumbar vertebrae at the L2-L4 level are more often affected. In hyperlordosis, degenerative lesions occur in the posterior column of the lumbar spine in the form of spondyloarthrosis, which is clinically manifested by lumbodynia; with hypolordosis, the anterior column suffers more, which is clinically manifested by the presence of lumboishalgia. Total arthroplasty of patients with hip-lumbar syndrome contributes to statistically significant (p≤0.05) reduction in pain syndrome and improvement of function both in the hip joint and the lower back. Residual, less intense, pain syndrome after arthroplasty was most intensive in patients with hypolordosis (24.11 points according to Oswestry’s classification). Сonclusions. The studies carried out to determine the role of spondyloarthrosis of the lumbar spine in the structure of pain after hip arthroplasty will contribute to the further development of a clinical diagnostic and therapeutic algorithm for patients with hip-lumbar syndrome.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Kolomachenko, V. I. "The influence of anesthetic technique on the blood circulation during and after hip arthroplasty." Problems of Uninterrupted Medical Training and Science 2018, no. 2 (June 2018): 51–59. http://dx.doi.org/10.31071/promedosvity2018.02.051.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Kolomachenko, V. I. "The influence of anaesthesia technique on pain intensity in rest after total hip joint replacement." Problems of Uninterrupted Medical Training and Science 2018, no. 1 (April 2018): 43–50. http://dx.doi.org/10.31071/promedosvity2018.01.043.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Kolomachenko, Vitaliy. "Heart rate variability with different analgesia methods during hip arthroplasty." Ekstrena medytsyna: vid nauky do praktyky 3(29) (October 2018): 15–22. http://dx.doi.org/10.30702/em:sp.2018.10.02902.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Kalashnykov, Oleksii, Yurii Stavynskyi, Kostiantyn Vdovichenko та Andrii Kalashnykov. "Efficiency of multimodal anаlgesia in orthopedics and traumatology". Pain medicine 4, № 3 (1 листопада 2019): 57–62. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.v4i3.3.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведене клінічне дослідження на 200 пацієнтах, яким в умовах ортопедотравматологічного стаціонару виконувалось тотальне ендопротезування кульшового та колінного суглобів, а також металоостеосинтез довгих кісток нижніх кінцівок. Усі хворі були розбиті на 2 підгрупи (по 100 пацієнтів у кожній), де в дослідній групі знеболювання проводилось за методикою мультимодальної аналгезії (з використанням вітчизняних препаратів “Інфулган”, інтраопераційно в операційну рану –“Логнокаїн” та “Налбуфін”), в контрольній знеболювання проводилось за традиційною методикою. Оцінка ефективності післяопераційного знеболювання здійснювалася за шкалою болю ВАШ на 2, 7, 14 та 30 добу після оперативного втручання. Проведене дослідження переконливо доводить ефективність призначення мультимодальної аналгезії в післяопераційному періоді хворих ортопедотравматологічного профілю. Все це дозволило проводити ранню післяопераційну реабілітацію пацієнтів та забезпечило гарний функціональний результат у всіх прооперованих хворих. Мультимодальна аналгезія є сучасною методикою післяопераційного знеболювання при хірургічному лікуванні пацієнтів після перенесених травм і захворювань опорнорухового апарату і вимагає ширшого застосування в практиці ортопедівтравматологів України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Marushchak, O. P. "Assessing the Dynamics of Hematological Parameters for Early Diagnosis of Peri-Prosthetic Infection in Patients after Knee and Hip Joint Arthroplasty." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 3, no. 6 (September 20, 2018): 116–22. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs03.06.116.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Tugarov, D. R., та I. Ya Krynytska. "ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБУ: СУЧАСНИЙ СТАН". Медсестринство, № 1 (10 березня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2016.1.7370.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті викладено сучасні дані щодо операції ендопротезування – сучасного ефективного методу лікування патології великих суглобів, особливості біомеханіки кульшового суглоба. Звернено увагу на післяопераційний період після ендопротезування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Hlyniana, О. О., та Yu A. Popadiuha. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА". Medical Informatics and Engineering, № 2 (2 листопада 2012). http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2011.2.39.

Повний текст джерела

Анотація:

The usage of information technologies for recovery after total hip replacement was considered. The algorithm of making a decision by a rehabilitologist during the procedure with mechanical facilities was developed. High effectiveness of mechanical facilities usage for patients’ recovery was observed.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Герасименко, С. І., M. B. Полулях, А. М. Бабко та А. С. Герасименко. "ВПЛИВ СУПУТНІХ ФАКТОРІВ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА КОНСЕРВАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ НА РЕЗУЛЬТАТИ ТОТАЛЬНОГО ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА У ХВОРИХ НА РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ". Rheumatology 78, № 4 (30 грудня 2019). http://dx.doi.org/10.32471/rheumatology.2707-6970.78.13066.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Ендопротезування кульшового суглобу"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями