Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Ендокардит.
Статті в журналах з теми "Ендокардит"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-22 статей у журналах для дослідження на тему "Ендокардит".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Volosovets, T. M. "Дентальні аспекти запобігання інфекційному ендокардиту в дитячому віці". CHILD`S HEALTH, № 2.53 (5 травня 2014): 140–44. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.2.53.2014.75962.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті сучасна парадигма запобігання інфекційному ендокардиту в дітей, що ґрунтується на світових оновлених рекомендаціях, доказовій базі, а також значення при цьому стоматологічних аспектів. Інфекційний ендокардит частіше виникає в результаті бактеріємії, пов’язаної з повсякденною активністю, ніж унаслідок стоматологічних процедур. Тому підтримання оптимального здоров’я та гігієни ротової порожнини може зменшити рівень бактеріємії, що виникає внаслідок повсякденної активності, та є надзвичайно важливим заходом для зниження ризику виникнення ендокардиту. Наведена сучасна схема антимікробної профілактики при відповідних стоматологічних втручаннях, що зачіпають ясна, періапікальну ділянку зуба або порушують цілісність слизової порожнини рота в пацієнтів високого ризику.
2
Oryshchyn, N. D. "Nonbacterial thrombotic endocarditis as a cause of systemic embolism." Cardiac Surgery and Interventional Cardiology, no. 1 (March 2021): 26–32. http://dx.doi.org/10.31928/2305-3127-2020.3.2632.
Повний текст джерелаАнотація:
We presented a clinical case of the non-bacterial thrombotic endocarditis in a patient with ischemic stroke of embolic origin. Imaging methods (transthoracic and transesophageal echocardiography) showed specific features of thrombotic vegetations on mitral and aortic heart valves. Laboratory work-up (blood culture, serological examination) excluded infective endocarditis as a cause of vegetations. Diagnostic work-up with computed tomography showed lung tumor with metastatic foci in bones. Presented case demonstrates need for awareness regarding nonbacterial thrombotic endocarditis in patients with systemic embolism and in specific groups of patients (autoimmune diseases and oncology). Key words: nonbacterial thrombotic endocarditis, marantic endocarditis, echocardiography, systemic embolism.
3
Сапіга, Віта, Оксана Хухліна, Віталій Смандич та Ольга Мандрик. "ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ". Young Scientist, № 12 (88) (30 грудня 2020): 259–63. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-52.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено теоретичні основи патомеханізмів розвитку інфекційного ендокардиту, особливості перебігу захворювання на сучасному етапі. У дос-лідженні виведено основні групи ризику захворюваності на інфекційний ендо-кардит, вивчено основні преморбідні стани, що призводять до розвитку захворювання. Узагальнено та систематизовано новітні знання з питань діагностики захворювання, особливу увагу приділено мікробіологічній діагностиці з акцентуванням уваги на випадки негативних результатів посівів, також ультразвуковій діагностиці, а саме застосуванню стандартної ехокардіографії та її варіантів – трансторакальної та черезстравохідної. Також приділено немалу частку дослідження лікуванню патології. Проаналізовано основні клінічні настанови з питань антибіотикотерапії інфекційного ендокардиту, застосування комбінованих схем та особливості використання певних препаратів, в залежності від збудника. Кінцевим результатом дослідження стало виведення основних позицій алгоритму діагностики та лікування інфекційного ендокардиту.
4
Kondratyev, V. O., N. I. Abaturova, N. G. Porokhnya та S. А. Finiti. "Випадок інфекційного ендокардиту у дитини з множинними уродженими вадами розвитку: клініко-ехокардіографічні і патоморфологічні зіставлення". CHILD`S HEALTH, № 4.55 (15 липня 2014): 139–42. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.4.55.2014.76184.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено випадок інфекційного ендокардиту, що розвинувся в післяопераційному періоді у дитини 1 року 10 місяців із хворобою Дауна, множинними уродженими вадами розвитку серця і шлунково-кишкового тракту. Клінічний випадок показав роль факторів ризику у розвитку інфекційного ендокардиту у дитини: уродженої вади серця, неодноразових оперативних втручань, тривалого внутрішньовенного застосування лікарських препаратів за допомогою венозних катетерів, бактеріємії. Клінічний випадок довів збіг даних ехокардіографічного обстеження ультразвукової щільності оболонок і структур серця з даними патоморфологічного і гістологічного дослідження.
5
Порохня, Наталья. "ДИАГНОСТИКА ПОВРЕЖДЕНИЯ МИТРАЛЬНОГО КЛАПАНА СЕРДЦА У ДЕТЕЙ С ИНФЕКЦИОННЫМ ЭНДОКАРДИТОМ". SWorldJournal, № 06-02 (30 грудня 2018): 40–44. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-06-02-073.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У роботі розглядається проблема ранньої діагностики пошкодження мітрального клапана при інфекційному ендокардиті у дітей. За допомогою математичної моделі визначені діагностично значущі показники, що мають найбільшу загальну інформативність. Ни
6
Порохня, Наталья. "ДИАГНОСТИКА ПОВРЕЖДЕНИЯ МИТРАЛЬНОГО КЛАПАНА СЕРДЦА У ДЕТЕЙ С ИНФЕКЦИОННЫМ ЭНДОКАРДИТОМ". SWorldJournal, № 06-02 (30 грудня 2018): 40–44. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-06-02-073.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У роботі розглядається проблема ранньої діагностики пошкодження мітрального клапана при інфекційному ендокардиті у дітей. За допомогою математичної моделі визначені діагностично значущі показники, що мають найбільшу загальну інформативність. Ни
7
Kovtun, G. I., S. O. Sheludko, D. O. Loskutov, and H. Yu Melnyk. "Clinical case of treatment of subacute endocarditis in a patient after occluder closing of the patent foramen ovale." Cardiac Surgery and Interventional Cardiology, no. 2 (July 28, 2021): 34–38. http://dx.doi.org/10.31928/2305-3127-2021.2.3438.
Повний текст джерелаАнотація:
The role of transcatheter closure of the patent foramen ovale in the occurrence of various complications remains a controversial issue. Atrial arrhythmias and bleeding are common complications, while infectious complications are extremely rare. In this clinical case we would like to report a patient who underwent transcatheter closure of a patent foramen ovale complicated by subacute endocarditis of a fully endothelized device 5 years after surgery. A 49-year-old patient was admitted to the surgical department with diffuse chest pain, sweating and fever. Three weeks earlier the patient had a fever associated with a cold. The data of the general and biochemical blood analysis indicated the presence of an inflammatory reaction of the body. After transthoracic and transesophageal echocardiography, infective endocarditis was diagnosed. The patient underwent surgery as planned. After removal of the occluder and excision of the mitral valve cusps, implantation of a mechanical mitral valve prosthesis was performed. At the site of the removed occluder, the atrial septal defect was repaired with an autologous pericardial patch. Transesophageal echocardiography showed no residual blood flow through the interatrial septum. The postoperative period was uneventful. The patient was discharged in satisfactory condition 10 days after surgery. The total duration of the antibiotic therapy was 5 weeks. Key words: open oval window, infectious endocarditis, transcatheter closure of the defect.
8
Fedoniuk, L. Ya. "РОЛЬ ДИСФУНКЦІЇ ЕНДОТЕЛІЮ У ФОРМУВАННІ ВАД КЛАПАНІВ СЕРЦЯ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (21 жовтня 2019): 40–47. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10507.
Повний текст джерелаАнотація:
РЕЗЮМЕ. На сьогодні встановлено, що ендотелій є динамічною системою, яка може змінюватись, а її структурно-функціональні властивості тісно пов’язані з численними локальними, системними чинниками, а також із особливостями структурної організації. Пошкодження або активація ендотеліоцитів порушує нормальні регуляторні механізми та призводить до фенотипових змін, які загалом визначаються як ендотеліальна дисфункція. Ендотеліальна дисфункція – це порушення взаємовідношень між факторами, які підтримують гомеостаз та регулюють численні функції ендотелію.
Мета – навести сучасні відомості про структурно-функціональні властивості ендотелію та патогенез ендотеліальної дисфункції; висвітлити взаємозалежні впливи вазоактивних субстанцій ендотеліального походження, передусім оксиду азоту.
До найбільш значущих механізмів ендотеліальної дисфункції належить порушення метаболізму L-аргінін – оксид азоту (NO), який є основною ефекторною молекулою, що продукується ендотеліоцитами. Зміни функції судинного ендотелію можуть бути наслідком як зменшення синтезу NO ендотеліальними клітинами, так і активацією процесів його деградації в умовах оксидативного стресу.
Порушення функціонального стану ендотелію описані при різноманітних патологічних станах, таких як атеросклероз, артеріальна гіпертензія, гіперхолестеринемія, хронічна серцева недостатність, цукровий діабет. Ендотеліальна дисфункція практично закономірно розвивається при ревматичних хворобах, а також при інфекційному ендокардиті, що є однією з головних причин кардіоваскулярних ускладнень захворювань.
9
Борисевич, Б. В., В. В. Лісова та М. С. Криштоп. "Мікроскопічні зміни в нирках і міокарді курей за інфекційного ларинготрахеїту". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2013): 54–55. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.04.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати гістологічних дослі-джень нирок і міокарду курей, які загинули від інфек-ційного ларинготрахеїту. Встановлено, що в нирках реєструються розлади кровообігу в вигляді розши-рення та переповнення кров’ю кровоносних судин строми органа, екстракапілярний серозний гломеру-лонефрит і дистрофічні зміни та руйнування епіте-лію канальців. У міокарді провідною патологією була зерниста дистрофія м’язових клітин. Окрім того реєструвалися фрагментація та дезорієнтація м’язових волокон. У епікарді та ендокарді мікроско-пічних змін не було.
The results of histological studies of kidneys and myocardium of chickens that died of infectious laryngotracheitis have been shown. It was found that circulatory disorders in the form of expansion and overflow of blood with blood vessels of body stroma, extra serosal capillary glomerulonephritis and degenerative changes and destruction of epithelial tubules are registered in the kidneys. In the myocardium the leading pathology was granular dystrophy of muscle cells. In addition, fragmentation and disorientation of muscle fibers was registered. In the epicardium and endocardium there were no microscopic changes.
10
Mostovoy, Yu M., M. V. Ovcharuk та V. Yu Gladkikh. "Клінічний випадок саркоми серця". EMERGENCY MEDICINE, № 5.52 (3 жовтня 2013): 129–35. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.5.52.2013.88934.
Повний текст джерелаАнотація:
Онкологічні захворювання є актуальною проблемою всього людства. Існує певна настороженість лікарів щодо найбільш поширених онкозахворювань, у той час як рідкісні пухлини становлять суттєві труднощі в діагностиці та рідко розпізнаються прижиттєво. У статті наведений клінічний випадок саркоми серця, що є первинною злоякісною його пухлиною. Саркома серця вражає переважно його праві відділи, виходячи, як правило, з ендокарда або перикарда. Первинна саркома серця може викликати оклюзію клапанних отворів та вихідних відділів шлуночків, здавлювати та проростати коронарні судини, великі артерії і вени. Пацієнт І., 40 р., був госпіталізований в пульмонологічне відділення з підозрою на пневмонію, при госпіталізації виконана рентгенографія органів грудної клітки, де були ознаки бронхіту. Звертали на себе увагу різноманітність скарг та зміни в загальному аналізі крові, що не є типовими для бронхіту. Під час ехокардіографії в підклапанному просторі легеневої артерії було знайдено гіпоехогенне утворення, що викликало субоклюзію клапана легеневої артерії та підклапанного простору. Пацієнт був направлений в інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова, де після оперативного втручання було верифіковано фібросаркому серця. Вважаємо за доцільне сфокусувати увагу лікарів на клінічному випадку саркоми серця, сподіваючись на те, що при почастішанні цього патологічного стану вони будуть більш підготовлені до його діагностики.
11
Крикунов, О. А., В. П. Захарова, Р. В. Буряк, Г. Б. Колтунова, А. О. Руснак та А. М. Хмелевський. "Клініко-морфологічні взаємоз’язки поєднання прокаріотів із грибковою мікрофлорою в патогенезі інфекційного ендокардиту". Ukrainian journal of cardiovascular surgery, 4 грудня 2017, 53–58. http://dx.doi.org/10.30702/ujcvs/17.29/10(053-058).
Повний текст джерелаАнотація:
Особливістю інфекційного ендокардиту (ІЕ) мікотичного ґенезу є маніфестація захворювання на фоні значного ушкодження імунологічного стану хворих, у тому числі й унаслідок терапії кортикостероїдами або цитостатиками. Ще більше ускладнює лікування ІЕ поєднання грибкової мікрофлори з мікроорганізмами групи ESCAPE.
Мета роботи – дослідити клінічні особливості поєднання прокаріотів із грибковою мікрофлорою в патогенезі ІЕ.
Матеріали та методи. Основу даного дослідження становлять клінічні дані 94 хворих на активний інфекційний ендокардит, які пройшли обстеження та лікування в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН з 01.01.2014 по 01.12.2016 р.
Результати та їх обговорення. Частота реєстрації грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів становила 84 (89,4%) та 10 (10,6%) випадків відповідно. Поєднання прокаріотів та еукаріотів у патогенезі ІЕ зареєстровано в 18 (19,1%) випадкахв. Найбільш часте приєднання грибкової мікрофлори спостерігалось у випадках інфекційного ендокардиту, спричиненого Enterococcus spp., – 42,9% випадків. Із 22 випадків госпітального ІЕ у 8 (36,4%) випадках спостерігався міцелій у клапанних структурах (Х2=4,956, р=0,026).
12
Крикунов, О. А., Р. В. Буряк, Г. Б. Колтунова, С. П. Списаренко, Г. О. Пустовалова та А. М. Хмелевський. "Аналіз антибіотикорезистентності збудників активного клапанного інфекційного ендокардиту". Ukrainian journal of cardiovascular surgery, 4 грудня 2017, 48–52. http://dx.doi.org/10.30702/ujcvs/17.29/09(048-052).
Повний текст джерелаАнотація:
Розширення спектру збудників інфекційного ендокардиту (ІЕ) та зростання антибіотикорезистентності мікроорганізмів чинять негативний вплив на виникнення ускладнених форм перебігу захворювання та зростання госпітальної летальності. Основу дослідження становлять клінічні дані 116 хворих на інфекційний ендокардит, що пройшли обстеження та лікування в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» з 01.01.2014 по 01.12.2016 рр. Мікробіологічний спектр збудників інфекційного ендокардиту свідчить про перевагу Staphylococcus spp. – 65 (56%). Streptococcus spp. та Enterococcus spp. були ідентифіковані в 11 (9,5%) та 27 (23,3%) випадках відповідно. Грамнегативні збудники та грибкова мікрофлора були виділені в 10 (8,6%) та 2 (1,7%) випадках відповідно. Проведений аналіз свідчить, що серед грампозитивних мікроорганізмів інфекційного ендокардиту реєструється 70,1% оксацилінрезистентних збудників: отже, для 2/3 хворих у схемі емпіричної антибіотикотерапії не можуть бути застосовані препарати пеніцилінового та цефалоспоринового ряду. Тому в цих хворих необхідно застосовувати альтернативні препарати з груп глікопептидів, ліпопептидів та лінезолід. При цьому частка резистентних штамів до Vancomycin та Linezolid становила 22,1% та 4,8% випадків відповідно. Резистентність до Gentamicin становила 27,9% випадків. Відтак для досягнення синергізму дії комбінації антибіотиків бажано поєднувати групи бактерицидних препаратів (глікопептиди, ліпопептиди) з аміноглікозидами. Не було зареєстровано резистентності до Tigecycline, але бактеріостатичність дії цього препарату обмежує його застосування у випадках ІЕ.
13
Крикунов, О. А., Г. Б. Колтунова, С. П. Списаренко та Т. А. Малишева. "Терміни виникнення ранніх і пізніх форм інфекційного ендокардиту протезованого клапана серця". Ukrainian journal of cardiovascular surgery, 12 березня 2018, 19–23. http://dx.doi.org/10.30702/ujcvs/18.30/04(019-023).
Повний текст джерелаАнотація:
Інфекційний ендокардит протезованого клапана серця (ІЕ ПКС) є одним із важких ускладнень післяопераційного періоду з боку імплантованих штучних клапанів серця. Особливою важкістю відрізняються ранні форми ІЕ ПКС, летальність при яких досягає 75%.
Мета – дослідити терміни виникнення ранніх і пізніх форм ІЕ ПКС.
Матеріали та методи. Основу дослідження склали клінічні дані 276 хворих на ІЕ ПКС, які пройшли обстеження та лікування в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» з 01.01.1997 по 31.12.2017 рр. Середній вік хворих становив 42,1±1,1 р. (8,0– 73,0 р.).
Результати. Залежно від виникнення перших симптомів ІЕ група хворих із ПКС була підрозділена на ранні (менше 2 місяців після операції) та пізні (більше 2 місяців після операції) форми захворювання, які включали 109 (39,5%) і 167 (60,5%) випадків відповідно. До кінця другого місяця ризик виникнення ІЕ ПКС становить 7%, а до кінця першого року після операції він зменшується майже вдвічі – 4%.
Висновки. Розподіл випадків виникнення ІЕ ПКС у післяопераційному періоді має нерівномірній характер. Найбільша кількість випадків припадає на четвертий тиждень після імплантації штучного клапана серця.
14
Pukas, K. V. "Тромбоемболічні ускладнення у віддалений термін при протезуванні мітрального клапана". Ukrainian journal of cardiovascular surgery, 22 липня 2019, 40–45. http://dx.doi.org/10.30702/ujcvs/19.36/08(040-045).
Повний текст джерелаАнотація:
Протезування клапанів серця є найефективнішим методом корекції вад серця, який дозволяє усунути патологічні зміни, поліпшити внутрішньосерцеву гемодинаміку та якість життя пацієнтів. Однак наявність штучного протеза, фібриляція передсердь та особливості морфометрії лівого передсердя, скоротливості лівого шлуночка призводять до тромбоемболічних ускладнень (ТУ) [1, 4, 8]. Вивчення цих ускладнень у віддалений термін після протезування мітрального клапана було метою цього дослідження. До групи аналізу включено 634 пацієнти з ізольованою мітральною вадою, які перебували на лікуванні в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова з 1 січня 2005 по 1 січня 2007 року. Середня тривалість спостереження становила 9,3 ± 0,9 року. Основні показники, які вивчали впродовж 10 років: виживаність – 69,4 %, стабільність хороших та задовільних результатів – 57,3 %, запобігання ТУ – 79,7 %, запобігання повторним операціям – 95,4 %. На підставі проведеного аналізу були визначені чинники ризику ТУ у віддаленому періоді: тип імплантованого протеза, адекватність антикоагулянтної терапії, виникнення протезозалежних ускладнень (протезний ендокардит, панус або тромбоз мітрального протеза) [3, 8, 9]. Протезування мітрального клапана рекомендоване пацієнтам II–III функціонального класу та за наявності синусового ритму. Після операції пацієнти (особливо групи ризику) повинні перебувати під постійним диспансерним наглядом.
15
Дьогтяр, В. В., О. М. Бойченко, В. А. Жовнір та Н. О. Чанглі. "Перший досвід застосування синтетичного антитромбіну-ІІІ (Атенатив) у кардіохірургічній практиці". Ukrainian journal of cardiovascular surgery, 4 грудня 2017, 100–102. http://dx.doi.org/10.30702/ujcvs/17.29/20(100-102).
Повний текст джерелаАнотація:
В наші дні основна кількість операцій на серці проводиться в умовах штучного кровообігу, що супроводжується порушенням гемостазу. Дефіцит антитромбіну-III становить 0,02–1% серед населення. Головним клінічним проявом недостатності антитромбіну-III є тромбози. В роботі проведено власне дослідження зв’язку між рівнем антитромбіну-ІІІ та результатом активованого часу згортання під час штучного кровообігу в кардіохірургічній практиці. Продемонстровано, що кількісна і/або якісна недостатність антитромбіну-ІІІ призводить до ранніх післяопераційних ускладнень і порушень у системі гемостазу.
Протягом 2016 року на базі ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» був проведений аналіз рівня антитромбіну-ІІІ у 11 пацієнтів, середній вік яких складав 50,2±27,2 року. У 5 (45,4%) пацієнтів було наявне супутнє захворювання: у 4 (36,4%) пацієнтів – інфекційний ендокардит, у 1 (9%) – НСV. Рівень антитромбіну-ІІІ в досліджуваній групі дорівнював 87,5%, у пацієнтів із наявною супутньою патологією – 110,4%, що свідчить про якісний дефіцит антитромбіну-ІІІ у пацієнтів із супутнім інфекційним захворюванням. Середні показники активованого часу згортання в досліджуваній групі пацієнтів становили 352,4±18,6 с, після додаткового введення синтетичного антитромбіну-ІІІ в умовах штучного кровообігу вони досягали 535±77 с.
Ми рекомендуємо емпіричне використання синтетичного антитромбіну-ІІІ кардіохірургічним хворим при АСТ (activated coagulation time) менше 400 с для виключення інтраопераційних ускладнень у вигляді тромбозів.
16
Колтунова, Г. Б., О. Г. Сенько, В. Я. Хорощак, О. А. Крикунов, Т. А. Малишева та С. П. Списаренко. "Доопераційна серцева недостатність при інфекційному ендокардиті". Ukrainian journal of cardiovascular surgery, 17 вересня 2018, 32–35. http://dx.doi.org/10.30702/ujcvs/18.32/07(032-035).
Повний текст джерелаАнотація:
Серцева недостатність є найбільш частим і найбільш важким ускладненням інфекційного ендокардиту (ІЕ) з частотою реєстрації від 42% до 60% випадків ІЕ нативних клапанів серця.
Мета роботи – виявити діагностичні показники та терміни оперативного втручання при ІЕ, ускладненому серцевою недостатністю (СН).
Висновки. Діагностувати доопераційну СН можна за клінічними та лабораторними показниками, за ехокардіографічними даними, за функціональним класом NYHA. Наявність СН є принциповим показанням до проведення ургентного хірургічного втручання у більшості пацієнтів з ІЕ. Доопераційна СН є найважливішим предиктором госпітальної, шестимісячної та річної летальності.
17
Лучко, І. М., Т. В. Гуранич, О. І. Тучак, С. О. Петруняк та І. О. Назарук. "ВПЛИВ L-АРГІНІНУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАКОКОРЕКЦІЇ СТАНУ ЕНДОТЕЛІЮ СЕРЦЯ ЩУРІВ В УМОВАХ ДІЇ ЕМОЦІЙНО-БОЛЬОВОГО СТРЕСУ, УСКЛАДНЕНОГО ГІПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМІЄЮ". Art of Medicine, 5 січня 2020, 80–83. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2019.4.12.80.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Метою роботи було вивчення стану ендотелію ендокарду щурів (за кількістю злущених клітин) при емоційно-больовому стресі, ускладненому гіперхолестеринемією та за умов корекції фармакологічними препаратами. Для відтворення стресу використовували електро-імпульсну модель. Аліментарну гіперхолестеринемію моделювали, утримуючи тварин на атерогенній дієті. Окрім L-аргініну застосовували такі фармакологічні препарати: β-адреноблокатор (пропранолол), блокатори Са2+-каналів (фіноптин) і циклооксигеназ (індометацин). Стан ендотелію ендокарду вивчали за допомогою світлооптичної мікроскопії, аналізуючи мазки-відбитки з макропрепаратів шлуночків. Установлено, що пероральне використання L-аргініну суттєво попереджує пошкодження ендотеліоцитів ендокарду при емоційно-больовому стресі і є неефективним при стресі, ускладненому гіперхолестеринемію. Серед інших фармакологічних середників вираженою цитопротекторною дією при стресі володіють β-адреноблокатори та блокатори кальцієвих каналів. В умовах стресорного впливу гіперхолестеринемія суттєво обмежує захисну дію згаданих препаратів. Отримані результати та їх аналіз дозволяють припустити, що в патогенезі структурно-функціональних змін ендотеліоцитів ендокарду та розвитку ендотеліальної дисфункції в умовах емоційно-больового стресу, а також при його поєднанні з гіперхолестеринемією, важливою ланкою є токсична дія катехоламінів, які впливають на функціональні системи організму переважно через β-адренорецептори (за участю іонів Са2+). Певну захисну роль відіграють, очевидно, простагландини, оскільки блокада їх синтезу індометацином поглиблює ураження ендотеліоцитів.
18
Syniachenko, O. V., A. V. Breslavets та Ye D. Yehudina. "МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ СЕРЦЯ У ТВАРИН З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМ СИСТЕМНИМ ЧЕРВОНИМ ВОВЧАКОМ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (22 травня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i1.8470.
Повний текст джерелаАнотація:
Патологія серця при системному червоному вовчаку (СЧВ) належить до найбільш частих проявів захворювання і багато в чому визначає його прогноз, а морфологічні зміни уражень міокарда, ендокарда та коронарних судин залишаються вивченими недостатньо. Гістологічна оцінка окремих кардіальних структур проводиться на природних моделях СЧВ у лінійних мишей.Мета і задачі роботи: вивчити в експерименті на тваринах (щурах) з моделлю СЧВ ступінь ушкодження міокарда, ендокарда й судин серця, зіставивши отримані результати з даними гістологічного дослідження тканин тимусу та селезінки.Матеріал і методи. Моделювання СЧВ виконано на 53 білих безпородних щурах (34 самиці і 19 самців) з використанням уведень повного адъюванта Фрейнда, селезінкової дезоксирібонуклеїнової кислоти великої рогатої худоби, циклофосфаміду, азиду й дезоксирібонуклеїнату натрію, вигодовуванням тварин з додаванням в їжу сульфату кадмію, оксибутирату літію і молібдату амонію. Гістологічні препарати серця забарвлювали гематоксиліном та еозином, альціановим синім (рН=2,6), за ван Гізоном, ставилась PAS-реакція.Результати. Експериментальний СЧВ супроводжується розвитком кардіопатії у усіх тварин з гіпертрофією, дистрофією і некрозом кардіоміоцитів, морфологічними ознаками склерозу коронарних судин, строми міокарда, ендокарда та клапанів серця, проліферацією судинного ендотелію, яка має дисперсійні й прямі кореляційні зв'язки зі ступенем лімфомакрофагальної інфільтрації інтерстицію, периваскулярною і клапанною гістіоцитарною клітинною інфільтрацією, а характер ушкоджень ендотелію судин щільно пов'язаний з наявністю в стромі міокарда хмарних клітин, визначається некрозом ендокарда та колагенолізом клапанів, зменшенням лімфоїдної тканини в селезінці, а також клітин в мозковому шарі і телець Гассаля в тимусі.Висновки. При експериментальній вовчаковій кардіопатії спостерігається закономірне ураження усіх структур серця, причому в їх патогенетичних побудовах беруть участь імунні порушення, на що вказують ушкодження відповідних структур імунокомпетентних органів – тимусу і селезінки.
19
Прокопович, Л. М., О. С. Головенко, М. М. Руденко, С. П. Списаренко, Т. А. Малишева, Я. П. Труба та В. В. Лазоришинець. "Віддалені результати хірургічного лікування інфекційного ендокардиту у дітей із вродженими вадами серця". Ukrainian journal of cardiovascular surgery, 12 березня 2018, 53–59. http://dx.doi.org/10.30702/ujcvs/18.30/12(053-059).
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі представлено віддалені результати хірургічного лікування інфекційного ендокардиту (ІЕ) у дітей із вродженими вадами серця (ВВС). За період з січня 2007 по грудень 2017 рік в ДУ «НІССХ імені М. М. Амосова НАМН» було прооперовано 32 дитини з ІЕ на фоні ВВС. Середній вік пацієнтів на момент операції становив 11,6±5,7 років. Госпітальна летальність склала 6,2% (два пацієнти). У віддалені строки після хірургічного втручання обстежено 28 пацієнтів – 93,3% виписаних на госпітальному етапі. Період спостереження тривав від п’яти місяців до 10,1 років (5,9±2,5 років). Вік пацієнтів на момент обстеження варіював від 2,1 до 24,3 років (17,1±7,8). У віддаленому періоді померло два пацієнти (7,1%). За даними аналізу (Kaplan-Meier), показник кумулятивної виживаності хворих через 1 рік після операції склав 100%, через 5 років – 96,2%, через 10 років – 90,2 %. У двох (7,1%) клінічних випадках були повторно виявлені ознаки ІЕ. Показник частки пацієнтів без повторних операцій у віддаленому періоді спостереження через 1 рік склав 92,6%, через 5 років – 84 ,2%, через 10 років – 77,2%.
20
Лучинець, О. Ф. "Клінічний перебіг інфекційного ендокардиту з ураженням мітрального клапана і принципи реконструктивних втручань". Ukrainian journal of cardiovascular surgery, 17 вересня 2018, 36–40. http://dx.doi.org/10.30702/ujcvs/18.32/08(036-040).
Повний текст джерелаАнотація:
Основу дослідження склали 19 хворих із недостатністю мітрального клапана внаслідок інфекційного ендокардиту, які знаходилися на обстеженні та хірургічному лікуванні в ДУ «Національний інститут серцевосудинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» з 01.01.2010 по 01.01.2015 рр. Середній вік пацієнтів склав 41,7±16,3 років. З метою виявлення особливостей анамнестичних даних, клінічного перебігу інфекційного ураження МК нами був проведений порівняльний аналіз з групою хворих (n=155), які мали первинну мітральну недостатність незапального ґенезу. Незважаючи на септичний ґенез захворювання та середню тривалість температурного періоду 2,0±0,9 міс., були відсутні ознаки систолічної дисфункції лівого шлуночка: ФВ – 64,4±6,6%, КДІ – 87,4±18,8 мл/м². У 17 (89,5%) хворих був збережений синусовий ритм. При реконструкції МК на фоні ІЕ летальні випадки на госпітальному етапі були відсутні. Віддалена виживаність хворих за 5 років склала 100%.
21
Siromakha, S. O., Y. V. Davydova, A. Yu Limanska та V. V. Lazoryshynetz. "Мультидисциплінарний супровід вагітних і породілей із вродженою вадою серця". Ukrainian journal of cardiovascular surgery, 11 березня 2019, 31–37. http://dx.doi.org/10.30702/ujcvs/19.35/07(031-037).
Повний текст джерелаАнотація:
GUCH-пацієнти – окрема когорта пацієнтів, які зазвичай мають певний ступінь серцевої недостатності, підвищений ризик розвитку інфекційного ендокардиту і синдрому раптової серцевої смерті та потребують додаткових втручань на серці. Експерти Європейського товариства кардіологів (ESC) розглядають стосовно них також питання медичного супроводу вагітності, пологів і післяпологового періоду. В Україні з 2013 року функціонує мультидисциплінарна команда з фахівців НІССХ імені М. М. Амосова та Інституту ПАГ НАМН України. Консультативну допомогу за цей час надано 2815 вагітним, 116 проліковано в стаціонарі. До групи GUCH-пацієнток увійшли 64 жінки, з яких 61 – вагітна, 3 – породіллі. У 53 прооперованих жінок загалом було проведено 42 втручання на серці та судинах, 18 кесарських розтинів. Серед операцій на серці та судинах були «закриті» та ендоваскулярні втручання (n=23), операції зі штучним кровообігом (n=19). У плановому порядку проведено 23 кардіохірургічні операції, в екстреному та невідкладному – 19. Одна материнська і дві фетальні втрати спостерігалися в групі вагітних (породілей), що підлягали екстреним втручанням зі штучним кровообігом. Більше ні материнських втрат, ні фетальних втрат не було. В усіх інших прооперованих жінок (n=47) вагітність закінчилася без ускладнень. Сучасний рівень надання спеціалізованої допомоги GUCH-вагітним значно знижує ризик смертності та інвалідизації матері та дитини. Першою лінією захисту GUCH-жінки фертильного віку є первинна профілактика великих кардіальних подій – її предгравідарна підготовка до вагітності, мультидисциплінарний супровід такої жінки протягом усієї вагітності, пологів і післяпологового періоду.
22
Сіромаха, С. О., Н. І. Волкова, Н. В. Поворозник, Ю. В. Давидова та А. Ю. Лиманська. "Акушерська кардіологія: мультидисциплінарне рішення для реалізації функції материнства GUCH-жінками". Cardiology and cardiac surgery: continuous professional development, 20 березня 2019, 28–36. http://dx.doi.org/10.30702/css.201903.01.032836.
Повний текст джерелаАнотація:
Більшість пацієнтів з оперованими в дитинстві або неоперованими вродженими вадами серця (GUCH-пацієнти – grown-up with congenital heart) мають певний ступінь серцевої недостатності, підвищений ризик розвитку інфекційного ендокардиту і синдрому раптової серцевої смерті та часто потребують додаткових втручань на серці. Для жінок, які прагнуть реалізувати свою функцію материнства, Європейським товариством кардіологів (European Society of Cardiology, ESC) розглядається питання медичного супроводу вагітно-сті, пологів і післяпологового періоду.
Відповідно до рекомендацій ESC (2011) у 2013 році силами двох академічних інститутів – Національного інституту серцево-судинної хірургії (НІССХ) імені М. М. Амосова та Інституту педіатрії, акушерства і гінекології (ІПАГ) імені академіка О. М. Лук’янової – створено мультидисциплінарну команду спеціалістів, які мають доглядати за GUCH-пацієнтками в період планування вагітності, виношування дитини, під час і після пологів. Також особливу увагу фахівці приділяють стану плода і новонароджених у таких жінок.
Метою міжсекторальної співпраці двох академічних закладів є зниження материнської та малюкової захворюваності і смертності, а також профілактика інвалідизації вагітних із серцевою патологією та новонароджених.
Матеріали.За даними статистики, у нашій державі на сьогодні зареєстровано приблизно 12 000 жінок із оперованими в дитинстві вродженими вадами серця (ВВС), ще майже стільки ж – з неоперованими ВВС. З моменту створення у травні 2016 року електронного реєстру вагітних з кардіальною патологією станом на лютий 2019 року в консультативній поліклініці НІССХ імені М. М. Амосова НАМН України було проведено експертний кардіоскринінг та стратифікацію кардіоваскулярних ризиків 2363 вагітним. У більшості жінок за уніфікованою оцінкою таких ризиків виявлено клас І та ІІ за модифікованою шкалою Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Висновки.Мультидисциплінарний супровід GUCH-вагітних і породіль на всіх етапах вагітності, пологів, післяпологового періоду, у тому числі з проведенням планових та екстрених кардіохірургічних втручань, дозволяє значно знизити ризики материнської та малюкової смертності. Екстрені кардіохірургічні втручання на тлі вагітності мають підвищений як материнський, так і фетальний ризик, однак вони значно нижчі за ризик раптової серцевої смерті при настанні великої кардіальної події.