Статті в журналах: "Ендогенні фактори"

1

Холявко, Н. І. "Напрями підвищення ефективності реалізації міжнародних освітніх проектів". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, № 2 (27 листопада 2021): 4–8. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue2-2021-1.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є конкретизація й узагальнена характеристика основних напрямів підвищення ефективності практичної реалізації міжнародних освітніх проектів. Автором аргументовано, що ефективність реалізації міжнародних освітніх проектів перебуває у тісній функціональній залежності від численних факторів, які у статті систематизовано в дві групи: ендогенні та екзогенні. Результативність проекту значною мірою визначається внутрішніми умовами та чинниками діяльності проектної команди, до яких віднесено: організаційні, фінансові, інформаційні, мотиваційні, психологічні, професіональні, фактори планування і фактори контролю. До екзогенних чинників, які формують зовнішнє середовище функціонування проектної команди, віднесено: політичні, соціально-економічні, екологічні, форс-мажорні і правові чинники. У висновках запропоновано напрями удосконалення управління міжнародними освітніми проектами на загальнодержавному та мікроекономічному рівнях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Кудінова, Маргарита Сергіївна. "Екзогенні та ендогенні фактори стресу в учнів: психологічний аналіз". Вісник Одеського національного університету. Серія: Психологія 22, вип. 4 (46) (2017): 18–26.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Zastrozhnokova , I. "ДЕРЖАВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ОСВІТНЬОЇ СФЕРИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ". Theory and Practice of Public Administration 3, № 70 (30 жовтня 2020): 147–53. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.03.17.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено завдання та основні проблемні аспекти управління регіональною освітньою сферою в Україні. Детально розкрито поняття “регіон, що навчається”. Встановлено, що формування оптимальної моделі державного управління освітою в регіоні доцільно здійснювати, збагачуючи зміст навчального процесу місцевою специфікою та спираючись на найкращі освітні традиції території, та що на характер формування регіонального освітнього простору в областях і районах України активно впливають екзогенні й ендогенні фактори і процеси всередині освітньої системи загалом. Визначено структуру регіональної системи освіти, що включає державні, комунальні, приватні позашкільні навчальні заклади, інші навчальні заклади як центри освіти в позаурочний та позанавчальний час, клуби та об’єднання за місцем проживання, культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші навчальні заклади тощо. Розглянуто обсяги фінансування регіональної освітньої програми на прикладі Дніпропетровської області.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Овєчкіна, О. А., та А. І. Захарова. "Антропоцентрична модель нанорівня економічної системи: взаємозв’язок виробничих факторів". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (258) (13 лютого 2020): 58–63. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-258-2-58-63.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто основні теоретичні питання побудови моделі «NH»S - антропоцентричної моделі взаємодії ендогенних факторів виробництва. Розглянуто взаємозв’язки ендогенних трансформаційних факторів в аспекті їх впливу на стан людського фактору виробництва і зміни характеристик індивіда як нанорівня організації глобальної економічної системи (GES). Визначено, що стан інформаційної і технічної бази залишається найвпливовішим чинником виробничих характеристик наносуб'єктів. Виявлена значущість заходів щодо підвищення результативності використання ендогенних трансакційних факторів, що за умов їх раціональної організації, поліпшують комплекс характеристик наносуб'єктів, сприяють інтелектуалізації людського фактору й створенню ефективного мотиваційного менеджменту високоінтелектуальної праці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Литвиненко, Олеся. "ПОНЯТТЯ І ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАГРОЗ ФІНАНСОВІЙ БЕЗПЕЦІ СИСТЕМНО ВАЖЛИВИХ БАНКІВ". Вісник Університету банківської справи, № 3(42) (23 грудня 2021): 47–54. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253523.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Невисокий рівень довіри до банків і незначні темпи її відновлення зумовлюють загостренняпроблеми забезпечення фінансової безпеки банківських установ. Низький рівень фінансової безпекинавіть одного системно важливого банку може спровокувати порушення і деформацію банківськогосектору загалом. Від того, наскільки повним є визначення складу загроз, оцінка рівня їхньої інтен-сивності та можливих наслідків впливу, залежить ефективність побудови всієї системи забезпеченняфінансової безпеки системно важливих банків. Особлива увага приділяється розкриттю теоретичнихаспектів поняття загрози фінансовій безпеці системно важливих банків. Зокрема, визначено сутністьі відмінності між поняттями «загрози фінансовій безпеці», «фактори фінансової безпеки», «небезпекафінансовій безпеці», «виклик фінансовій безпеці» та «шкода фінансовій безпеці» у межах досліджен-ня фінансової безпеки системно важливих банків. Надано авторське визначення поняттю загрози фі-нансовій безпеці системно важливих банків, відповідно до якого загрозу фінансовій безпеці системноважливих банків слід розглядати як реалізовану форму небезпеки, сукупність чинників та явищ, щоспричиняють порушення стійкості функціонування і зниження захищеності фінансових інтересів бан-ківської установи, що, у свою чергу, може спровокувати дестабілізацію всієї фінансової системи. Розгля-нуто основні підходи до класифікації загроз фінансовій безпеці системно важливих банків. Виявлено,що фундаментальним є поділ загроз за джерелом виникнення, відповідно до якого їх можна поділити назовнішні і внутрішні (екзогенні та ендогенні), надано детальну характеристику зовнішнім і внутрішнімзагрозам фінансовій безпеці системно важливих банків. У розрізі дослідження фінансової безпеки сис-темно важливих банків було досліджено питання довіри населення. Виявлено, що стійкий рівень довіриє чинником забезпечення фінансової безпеки, а зменшення рівня довіри населення доцільно розглядатияк одну з основних загроз фінансовій безпеці системно важливих банків.Ключові слова: фінансова безпека банку, системно важливий банк, загрози фінансовій безпеці систем-но важливого банку, довіра населення.Формул: 0; рис.; 1; табл.: 0; бібл.: 17.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Glushchenko , Yu A. "Бюджетна безпека та проблеми наповнення місцевих бюджетів в умовах децентралізації управління в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (24 лютого 2021): 122–31. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.01.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено теоретичні основи та проблемні аспекти функціонування місцевих бюджетів в умовах проведення бюджетної децентралізації в Україні. З’ясовано сутність та особливості методики визначення фінансової та бюджетної безпеки в процесі фінансового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування та сформовано авторське трактування цих категорій. З’ясовано, що в процесі реформування бюджетної системи місцеві бюджети є фінансово залежними від державного бюджету, що підтверджується існуванням в їх доходах значної частки міжбюджетних трансфертів. Запропоновано напрями покращення міжбюджетних взаємовідносин і напрями стабілізації фінансової безпеки в цілому та бюджетної безпеки зокрема. Метою статті є дослідження особливостей функціонування місцевих бюджетів України та рівня їх фінансової захищеності в умовах оцінки динаміки стану фінансової та бюджетної безпеки, розробка практичних рекомендацій щодо досягнення безпечності фінансового розвитку держави на шляху інтеграції до ЄС.Наукова новизна полягає у дослідженні теоретико-методологічних основ формування місцевих бюджетів та фінансової безпеки держави. Проаналізовано динаміку розвитку місцевих бюджетів та зміни індикаторів бюджетної безпеки держави. За результатами дослідження запропоновано проведення дієвих заходів щодо удосконалення міжбюджетного регулювання та методики визначення стану фінансової і бюджетної безпеки України.Висновки. Як свідчить міжнародний досвід, децентралізація управління має на меті ефективне виконання повноважень органів влади та збалансування якості надання суспільних послуг відповідно до потреб та уподобань громадян. Проте незадовільний стан формування та розвитку місцевих бюджетів, навіть після здійснення фінансової децентралізації, позначається обмеженою часткою доходів, максималізацією трансфертних платежів, зростанням обсягу делегованих повноважень, незабезпечених дохідними джерелами, бюджетним дефіцитом, що свідчить про формальну фінансову їх самостійність. Делегування повноважень на місцевий рівень є доцільним, проте потребує застосовування дієвого механізму бюджетної децентралізації з урахуванням загальнонаціональних інтересів та забезпеченням оптимальних критеріїв індикаторів фінансової безпеки країни. Проведений аналіз можливих загроз і відхилень основних індикаторів бюджетної безпеки від своїх порогових значень дає підстави стверджувати про необхідність проведення дієвих заходів щодо удосконалення міжбюджетного регулювання, зниження бюджетного дефіциту, здійснення жорсткого контролю за цільовим використання бюджетних коштів, проведення систематичного фінансового моніторингу з метою детінізації доходів, модернізації податкового законодавства з метою уникнення фінансового колапсу в країні. Існуючі ендогенні та екзогенні фактори, зокрема кібер-тероризм, сепаратизм, корупція, бюджетний дефіцит, недосконалість бюджетної та податкової політики, інфляція, зовнішній та внутрішній борг тощо потребують постійного аналізу й удосконалення стратегій розвитку економічної безпеки держави та територій зокрема.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Скрипніченко, О. П. "Фактор людського капіталу в ендогенній теорії економічного зростання". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 51, ч. 2 (2005): 86–91.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Скрипніченко, О. П. "Фактор людського капіталу в ендогенній теорії економічного зростання". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 51, ч. 2 (2005): 86–91.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Fedchenko, V. Y. "РОЛЬ КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ У ПРОГНОЗІ ПЕРЕБІГУ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ". Вісник наукових досліджень, № 4 (31 січня 2019): 129–34. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9794.

Повний текст джерела

Анотація:

В сучасних умовах особливої актуальності набуває визначення факторів прогнозу формування, перебігу та виходу депресивних розладів, що дозволить розробити персоніфіковані підходи до терапії і сприятиме не лише зменшенню чисельності форм із затяжним та хронічним перебігом, але й зниженню соціально-економічних наслідків цих розладів для суспільства. Мета дослідження – вивчити вплив клініко-психопатологічних факторів на прогноз тяжкості перебігу та виходу депресивних розладів. Матеріали і методи. Для аналізу отриманих даних застосовували методи описової статистики та метод множинного регресійного аналізу за процедурою покрокового включення. Параметри оцінки перебігу депресивних розладів з урахуванням клініко-психопатологічних факторів у рамках даного дослідження включали: тяжкість депресивного розладу (за шкалою CGI – S); вихід депресивного розладу (за шкалою CGI – I). Результати досліджень та їх обговорення. Клініко-психопатологічними факторами сприятливого прогнозу тяжкості депресивного розладу є: критичність до свого стану, соціальна та професійна реалізованість (відсутність порушень у сфері робота та діяльність), самоповага (відсутність почуття провини за власну неспроможність), адекватне сприйняття мікросоціального оточення (відсутність параноїдних симптомів у вигляді недовірливого ставлення до навколишніх та очікування осуду), суб’єктивне збереження здатності отримувати задоволення від життя. В якості факторів несприятливого прогнозу тяжкості депресивного розладу виступають: ендогенна ініціальна маніфестація захворювання (відсутність в анамнезі провокуючих факторів психічної травматизації), загальмованість, суїцидальні наміри, рання інсомнія, втрата у масі, почуття провини, параноїдні симптоми у вигляді недовірливого ставлення до навколишніх та очікування осуду, зниження критичності до свого стану, порушення у сфері соціально-професійної реалізації, суб’єктивне відчуття занепокоєння, ідеї самоприниження (відчуття себе гіршим за інших). Сприятливий прогноз виходу депресивного розладу визначають: редукція почуття провини, іпохондричних розладів, обсесивно-компульсивних симптомів у вигляді нав’язливих думок щодо власної неспроможності та відсутності перспектив, загальмованості при відновленні соціально-професійного функціонування та критичності до власного стану. В якості факторів несприятливого прогнозу виходу депресивного розладу виступають: збереження в структурі клінічної симптоматики іпохондричних розладів, тривоги, обсесивно-компульсивних симптомів у вигляді нав’язливих думок щодо власної неспроможності та відсутності перспектив, почуття провини. Висновки. Результати представленого дослідження доводять, що особливості клінічної структури розладу, суб’єктивне сприйняття пацієнтами свого стану, фактор ініціальної маніфестації захворювання впливають на формування тяжкості депресивного розладу, його вихід і можуть використовуватись в якості факторів прогнозу та специфічних мішеней лікувально-реабілітаційних заходів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Hnatyuk, M. S., S. O. Konovalenko та L. V. Tatarchuk. "ЕНДОГЕННА ІНТОКСИКАЦІЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН ПРИ ПОШКОДЖЕННІ СІМ’ЯНИКІВ КАДМІЮ ХЛОРИДОМ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (21 серпня 2020): 17–22. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i2.11353.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Структурні зміни та ендогенну інтоксикацію при пошкодженні сім’яників шкідливими факторами екзогенного походження вивчено недостатньо. Мета дослідження – вивчити особливості змін ендогенної інтоксикації при пошкодженні сім’яників кадмію хлоридом. Методи дослідження. Застосовано біохімічні та морфологічні методи при вивченні сім’яників 30‑ти білих щурів, яких поділили на 2 групи. До 1-ї групи входили 15 інтактних тварин, до 2-ї – 15 щурів, яким вводили підшкірно кадмію хлорид у дозі 6 мг/кг протягом 4-х тижнів. Через місяць від початку експерименту здійснювали евтаназію тварин шляхом кровопускання за умов тіопентал-натрієвого наркозу. В сироватці крові щурів визначали вміст молекул середньої маси, концентрацію ТБК-активних продуктів та окисну модифікацію протеїнів. Із сім’яників виготовляли гістологічні мікропрепарати, які вивчали морфометрично. Проводили кореляційний аналіз між біохімічними та морфометричними параметрами. Кількісні показники обробляли статистично. Результати й обговорення. Тривала дія кадмію хлориду на організм призводила до суттєвого зростання в сироватці крові вмісту молекул середньої маси та збільшення концентрації ТБК-активних продуктів на 48,3 % (р<0,001), окисної модифікації протеїнів у сироватці крові щурів, що реєструвалася при довжині хвилі 370 нм, – у 7,4 раза (р<0,001), а при довжині хвилі 430 нм – у 7,68 раза (р<0,001). Діаметр сім’яних канальців при цьому зменшився на 32,6 % (р<0,001), кількість клітин епітеліосперматогенного шару знизилась на 31,3 % (р<0,001), клітин Сертолі – на 11,3 % (р<0,001), тубуло-інтерстиційний індекс зменшився на 26,8 % (р<0,001), індекс інтенсивності сперматогенезу – на 38,8 % (р<0,001), а товщина стінки сім’яних канальців збільшилася на 23,6 % (р<0,001), індекс Лейдіга підвищився на 56,1 % (р<0,001), відносний об’єм пошкоджених сперматогенних епітеліоцитів зріс у 19,6 раза (р<0,001). Між показниками ендогенної інтоксикації та морфометричними параметрами структур сім’яників виявлено сильні, значні позитивні й негативні кореляційні зв’язки, що підтверджувало залежність ступеня ендогенної інтоксикації від вираження і поширеності морфологічних змін. Висновки. Введення в організм експериментальних тварин кадмію хлориду призводить до виражених пошкоджень сім’яників і суттєвого зростання ендогенної інтоксикації. Між ступенем порушень ендогенної інтоксикації та досліджуваними морфометричними параметрами структур сім’яників встановлено сильні, значні позитивні й негативні кореляційні зв’язки, що підтверджує залежність вираження ендогенної інтоксикації від поширеності морфологічних змін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Yakimova, L. P. "СТРУКТУРА І ФАКТОРИ ЦИКЛІЧНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ". Actual problems of regional economy development 1, № 13 (25 квітня 2017): 184–93. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.13.184-193.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття спрямована на розвиток методологічних засад дослідження регіонального ринку праці в аспекті його нелінійної динаміки та ідентифікації комплексу ендогенних і екзогенних факторів циклічності. З використанням фільтра Ходріка – Прескотта виокремлено довгострокові тренди і цикли в динаміці показників і факторів циклічності ринку праці Чернівецької області. Обґрунтовано мультициклічність регіонального ринку праці, оцінено волатильність і персистентність циклів його показників, їх відношення до бізнес-циклу, ідентифіковано випереджальні, запізнілі та співпадаючі циклічні індикатори рівня безробіття. Побудовано економетричну модель з фіктивними змінними для прогнозування сезонних коливань рівня безробіття. Розроблене програмне забезпечення може застосовуватися при підготовці державних і територіальних програм соціально-економічного розвитку та сприяння зайнятості населення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Осадча, Ю. В., та Г. І. Сахацький. "ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ІНТЕГРАЛЬНИХ ІМУНОГЕМАТОЛОГІЧНИХ ІНДЕКСІВ ЯК МАРКЕРІВ ГОСТРОГО СТРЕСУ У КУРЕЙ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 162–70. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.20.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлено результати дослідження інформативності інтегральних імуногематологічних індексів як маркерів гострого стресу у курей за короткострокового впливу на їх організм негативних факторів навколишнього середовища. Для цього в умовах сучасного комплексу з виробництва харчових яєць сформували 3 групи курей, кожну з яких утримували в окремій клітці-аналогу за площею та устаткуванням. У віці 52 тижні у курей кожної з 3-х груп відбирали по 10 зразків крові, з яких було сформовано контрольну крупу. Надалі кожна група була піддана впливу негативних факторів навколишнього середовища. Зокрема, кури 2-ї групи були позбавлені корму, 3-ї групи – світла, а 4-ї групи – утримувались за значного переущільнення поголів'я. Проби крові відбирали через 24 години після початку впливу факторів і на основі показників гемограми розраховували інтегральні імуногематологічні індекси. Показано, що комплексна оцінка інтегральних імуногематологічних індексів на основі розширеного загального аналізу крові є інформативною в оцінці розвитку та ступеня тяжкості стресового стану організму курей зумовленого короткостроковим впливом негативних факторів навколишнього середовища. За впливу негативних факторів навколишнього середовища, незалежно від їх природи, спостерігалось підвищення індексів зсуву лейкоцитів, імунореактивності, співвідношення гетерофілів та лімфоцитів, лімфоцитів та ШОЕ, гетерофілів та моноцитів, лімфоцитів та моноцитів, а також лімфоцитів та еозинофілів. Це вказує на зсув лейкоцитарної формули вліво, перевагу неспецифічних захисних клітин, що відбувається внаслідок функціонального підвищення проліферативної активності кісткового мозку і виражається у збільшені кількості гетерофілів, підвищенні їх активності у мікрофагально-макрофагальній системі імунної відповіді та свідчить про наявність в організмі курей високого рівня ендогенної інтоксикації і порушення імунологічної реактивності, а також може інформувати про аутоімунний характер патологічного процесу. Водночас відбувалось зниження лімфоцитарно-гранулоцитарного, загального та лейкоцитарного індексів, що підтверджує зсув лейкоцитарної формули в ліво та свідчить про домінування активації клітинної ланки системи імунітету, вказує на активну адаптивну реакцію білої крові та зниження неспецифічного протиінфекційного захисту внаслідок інтоксикації, а також відображає переважання реакцій гіперчутливості негайного типу над реакціями уповільненого типу. Крім цього, одночасне підвищення індексу зсуву лейкоцитів та зниження лімфоцитарно-гранулоцитарного індексу свідчить про розвиток ендогенної інтоксикації у курей та порушення у них імунологічної реактивності внаслідок автоінтоксикації організму під час деструкції власних клітин. Виявлено відмінності ступеню імунологічних порушень за індексами крові курей залежно від природи фактору впливу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Гавриш, Костянтин, Ігор Завгородній та Наталія Бурєннікова. "ЕНДОГЕННО-ОРІЄНТОВАНА МОДЕЛЬ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЇХНЬОЮ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В ЕПОХУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 4 (14 травня 2021): 84–88. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.013.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є окреслення вдосконалених підходів до формування та реалізації завдань стратегічного розвитку підприємств в системі управління їхньою зовнішньоекономічною діяльністю, що засновуються на визнанні нерозривного зв’язку між пріоритетами розвитку зовнішньоекономічного сектору економіки та фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Запропоновано застосовувати на практиці переважно ендогенно-орієнтовану модель стратегічного розвитку, яка ґрунтується на певних складових стратегії та визначальних факторах економічного розвитку підприємств у системі управління їхньою зовнішньоекономічною діяльністю з урахуванням глобалізаційних процесів. Підкреслено, що в ендогенно-орієнтованій моделі стратегічного розвитку підприємств паралельно діятимуть і екзогенізовані складові, що дозволить отримувати в результаті синергетичний ефект.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Соколова, Любов, Володимир Пушкарьов та Микола Тронько. "НЕЙРОПРОТЕКТОРНІ ВЛАСТИВОСТІ α-ЛІПОЄВОЇ КИСЛОТИ У ХВОРИХ НА ДІАБЕТ". Problems of Endocrine Pathology 78, № 4 (3 грудня 2021): 146–58. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2021.4.19.

Повний текст джерела

Анотація:

В огляді наведені дані, що свідчать про зв'язок діабету з порушеннями когнітивних здібностей людини. При цукровому діабеті (ЦД) спостерігаються серйозні структурні і функціональні зміни в нервовій системі і її кровоносних судинах. ЦД прискорює розвиток хвороби Альцгеймера, стимулюючи утворення сенильних бляшок і нейрофібрилярних клубочків. Ключовими факторами даного ускладнення діабету є гіпер- і гіпоглікемія, а також порушення передачі сигналів інсуліну/IGF. α-ліпоєва кислота (α-LA) - сильний природний антиоксидант, який впливає на низку клітинних процесів, включаючи пряме видалення радикалів, хелатування металів, регенерацію ендогенних антиоксидантів, таких як вітаміни С і Е, модуляцію активності факторів транскрипції, пов’язаних з експресією клітинних антиоксидантів. α-LA діє також, як кофактор біоенергетичних мітохондріальних ферментів. Показано, що вона покращує функцію ендотелію та кровотік, відновлює пошкоджені клітини в ЦНС, а також прискорює синтез глютатіону, який відіграє вирішальну роль у регулюванні експресії декількох антиоксидантних та протизапальних генів, володіє протидіабетичними властивостями. Отже, сучасні дані надійно свідчать про те, що α-LA характеризується потужними нейропротективними ефектами і здатна покращувати когнітивні параметри, усуваючи порушення, пов’язані з різноманітними нейродегенеративними розладами (хвороби Альцгеймера, Паркінсона, Хантінгтона, розсіяний склероз, пошкодження спинного мозку та ін.), впливом нейротоксинів, металів, а також з нормальним старінням. α-LA покращує пам'ять, у різних парадигмах навчання та пам'яті, включаючи аверсивну, просторову та розпізнавальну пам'ять. В основі біохімічних механізмів дії α-LA лежать її позитивні ефекти щодо інсулінового рецептора, сигнального шляху PI3K/Akt та рівня Nrf2, а також пригнічення ключового прозапального фактора NF-κB, експресії і секреції запальних цитокінів і медіаторів, таких як PGE2, COX-2, iNOS, TNF-α, IL-1β та IL-6.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Stepanov, Yu M., S. L. Melanich та L. Ya Melnychenko. "Оцінка ефективності корекції запальних та фібротичних процесів у хворих на хронічний вірусний гепатит С". GASTROENTEROLOGY, № 3.49 (1 травня 2013): 88–94. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.3.49.2013.86291.

Повний текст джерела

Анотація:

Високий рівень захворюваності, погіршення якості життя хворих, зростання смертності від ускладнень хронічних захворювань печінки обумовлюють соціально значиму медичну проблему. Пошук механізмів гальмування процесів фіброгенезу є одним із актуальних напрямів.У роботі вивчено вплив базової терапії (препаратів урсодезоксихолевої кислоти, есенціальних фосфоліпідів, пентоксифіліну, аргініну гідрохлориду) і поєднання базової терапії з автоцитокінами на показники функціональної активності печінки, ендогенної інтоксикації, процесів фіброгенезу. Обстежено 42 хворих на хронічний вірусний гепатит С.Застосування базової терапії та автоцитокінів мало більш вагомий позитивний вплив на прояви цитолізу, холестазу, обмін глікопротеїнових комплексів позаклітинного матриксу, детоксикаційну функцію печінки та ендотоксемію, про- і антифіброгенні фактори.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Ситник, О. Ю. "КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ: СКЛАДНИКИ І НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ". Підприємництво і торгівля, № 26 (2 липня 2020): 82–86. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто актуальну проблему формування конкурентоспроможності персоналу підприємств. Проаналізовано підходи сучасних науковців до категорії «конкурентоспроможність персоналу», визначено її характеристики. Систематизовано перелік факторів формування конкурентоспроможності персоналу. Охарактеризовано конкурентні переваги персоналу та джерела їх формування, як екзогенні, так і ендогенні. Деталізовано складники конкурентоспроможності найманого працівника. Акцентовано увагу на необхідності розвитку емоційного інтелекту, критичного та креативного мислення найманого працівника в межах навчання протягом життя як обов’язкових складників його здатності до конкуренції. Обґрунтовано напрями підвищення конкурентоспроможності персоналу, оскільки здатність найманих працівників (за сукупністю якостей) відповідати вимогам ринку взаємопов’язана із розвитком конкурентноздатності країни, галузі, регіону та підприємства зокрема, чим і зумовлено запропонований перелік заходів з її підвищення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Кремень, Василь Григорович, Лілія Михайлівна Гриневич, Володимир Іларіонович Луговий та Жаннета Василівна Таланова. "ЯКІСТЬ ОСВІТИ ТА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК: НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ ТЕНДЕНЦІЙ". Science and Innovation 18, № 1 (14 лютого 2022): 29–43. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.01.029.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Прискорення прогресу людства зумовлене зростанням ролі інновацій, що потребує формування ефективногосуб’єкта їх здійснення та підтримки — інноваційної людини, за формування якої відповідальна сфера освіти, особливо початкова та середня освітні ланки. Реформа «Нова українська школа» (НУШ), яка впроваджується з 2016 р., має адекватно спрямовуватися з огляду на сучасні виклики й тенденції.Проблематика. Важливою в цьому контексті є ідентифікація ключових внутрішньосистемних і контекстуальних факторів впливу на якість шкільної освіти, насамперед з читання, математики, природничих наук, задля розвиткуінноваційної людини.Мета. З’ясування ендогенних та екзогенних чинників ефективного впливу на освітню якість для оптимізації реалізації НУШ у сучасних умовах.Матеріали й методи. Використано багатофакторний системний аналіз, зокрема статистичний, кореляційний, порівняльний, метод великих баз нових глобальних даних щодо людського розвитку, міжнародного оцінювання якості початкової і базової середньої освіти, розвитку світової наукової й університетської сфер та особливостей впровадження НУШ в Україні.Результати. З’ясовано глобальні вірогідні зв’язки між якістю шкільної освіти та факторами внутрішньо-освітянського та зовнішньо-контекстуального впливу на якість освіти. З-поміж розглянутих дев’яти чинників якості освіти школярів з читання, математики і природничих наук, особливо впливовими (резонансними) і стійкими виявилисяендогенна фактична тривалість освіти та екзогенна частка ВВП, що спрямовується на наукову сферу. При цьому впливовість зазначеної частки ВВП більша, ніж тривалості освіти. Обґрунтовано рекомендації щодо підвищення ефективності НУШ.Висновки. Підвищити результативність реформування шкільної освіти, зокрема на засадах НУШ, можна шляхом урахування детерміністичної дії на якість освіти низки ендо- і екзогенних факторів впливу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Zykova, N. P., Z. M. Nebesna, S. B. Kramar та S. O. Lytvynyuk. "ВПЛИВ ЕКЗО- ТА ЕНДОГЕННИХ ЧИННИКІВ НА МОРФОЛОГІЮ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (25 лютого 2021): 143–49. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11828.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Стаття присвячена вивченню та детальному аналізу статей та наукової літератури щодо морфофункціональних особливостей ремоделювання підшлункової залози при різноманітних впливах на організм. Підшлункова залоза разом з іншими залозами беруть участь у регуляції функцій організму, тому порушення її діяльності під впливом різноманітних чинників є актуальною темою. Мета дослідження – вивчити і проаналізувати сучасні дані науковців щодо впливу різноманітних чинників на реорганізацію підшлункової залози та виокремити нові перспективні морфологічні погляди на дослідження органа. Матеріали і методи. Матеріалом для статті були наукові публікації за останні роки, що стосувалися впливу різноманітних чинників на морфологічні особливості підшлункової залози. Результати. У дослідженні розглянуто літературні дані впливу на підшлункову залозу солей важких металів, наркотичних і токсичних речовин, алкоголю, тютюнокуріння, голодування, ожиріння, гравітаційних навантажень, кисневого голодування, гіпероксигенації, гіпотермії, дегідратації, недостатньої кількості йоду, лікарських препаратів, вірусних інфекцій, а також при дії електричного струму. Проте невелика кількість наукових джерел присвячена впливу термічного фактора на стан підшлункової залози. Висновки. Згідно з аналізом літературних джерел, вивчено вплив значної кількості зовнішніх та внутрішніх чинників на підшлункову залозу. Проте вплив термічних опіків шкіри на морфофункціональний стан залози у сучасних наукових статтях практично не зустрічається, тому дана проблема потребує подальших досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Bodnar, P. Ya, та N. Ye Lisnychuk. "ОЦІНКА БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ І СТАНУ ЗГОРТАЛЬНОЇ СИСТЕМИ КРОВІ ЩУРІВ ЗА УМОВ ХРОНІЧНОЇ НЕОПЛАСТИЧНОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (4 лютого 2020): 83–88. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10843.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Онкологічні хворі належать до групи високого ризику розвитку тромбоемболічних та інших тяжких ускладнень, що можна пояснити прогресуванням пухлини і дією цитостатичних препаратів через порушення як біохімічних, так і гемостазіологічних процесів. Особливе значення при цьому має ендогенна інтоксикація організму. Мета дослідження – оцінити біохімічні показники і стан згортальної системи крові щурів за умов хронічної неопластичної інтоксикації. Методи дослідження. Експеримент виконано на 36-ти статевозрілих нелінійних щурах. Хронічну неопластичну інтоксикацію моделювали шляхом введення несиметричного 1,2-диметилгідразин гідрохлориду (ДМГ) підшкірно в міжлопаткову ділянку в дозі 7,2 мг/кг 1 раз на тиждень упродовж 30-ти тижнів, відповідно до маси тварини – з розрахунку 0,1 мл розчину ДМГ на 10 г маси тіла щура. Дослідження гемостазіологічного стану плазми крові включало визначення протромбінового часу за Квіком, протромбінового індексу, активованого часткового тромбопластинового часу, фібриногену А та фібрин-мономерного комплексу. Результати й обговорення. Згідно з результатами аналізу біохімічних показників пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту, на 70-й день експерименту відмічено лише тенденцію до їх зростання порівняно з контрольними даними. На 140-й та 210-й дні виявлено достовірне їх підвищення щодо контрольної групи. Визначення вмісту в сироватці крові щурів молекул середньої маси фракцій, що визначались при довжині хвилі 254 і 280 нм у різні терміни спостереження показало статистично достовірне збільшення. Відмічено несуттєве зростання активованого часткового протромбінового часу протягом усього експерименту. Відносно інших показників зареєстровано хвилеподібні зміни гемостазіологічних показників. Висновки. Протягом 210-ти днів експерименту наростають прояви ендогенної інтоксикації, про що свідчить достовірне підвищення рівня в крові молекул середньої маси. Надмірне утворення продуктів вільнорадикального окиснення в поєднанні з компенсаторною активацією ензимних ланок антиоксидантної системи в початковий період експерименту і поступовим її виснаженням, починаючи із 140-го дня, підтверджується достовірним зниженням активності супероксиддисмутази і каталази в сироватці крові до кінця експерименту стосовно контролю. Подовження протромбінового часу, скорочення протромбінового індексу, зростання в крові рівня фібриногену А та розчинного фібрин-мономерного комплексу можна розцінювати як передумову патофізіологічного обґрунтування фактора ризику активації згортання крові в онкологічних хворих.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Soboleva-Terschenko, Olena, та Kateryna Bronitska. "ФІНАНСОВА СТРАТЕГІЯ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАКОНОДАВЧИХ ЗМІН РЕГУЛЮВАННЯ УЧАСНИКІВ ФІНАНСОВОГО РИНКУ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 4 (28 листопада 2019): 68–79. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0207.

Повний текст джерела

Анотація:

В рамках статті досліджуються зміст і основні проблеми формування, реалізації та управління фінансовою стратегією страхової компанії, фінансового стратегічного планування. Позначається місце фінансової стратегії в загальній системі фінансового планування та прогнозування. Розроблено етапи впровадження фінансових стратегій страховими компаніями на основі існуючих розробок для інших суб’єктів господарювання, розкрито сутність та послідовність здійснення кожного з етапів застосування страховою компанією фінансової стратегії. Проведено аналіз адекватності розроблених етапів фінансової стратегії страхових компаній існуючим екзогенним та ендогенним факторам та обґрунтовано застосування саме розроблених стратегічних етапів. Проведено аналіз законодавчих змін стосовно регулювання діяльності учасників небанківського фінансового ринку та встановлені вірогідні результати вказаних змін. Встановлено позитивні та негативні наслідки запровадження змін законодавства стосовно «СПЛІТУ». Виявлено зміну факторів, які впливають на процес здійснення суб'єктами небанківського фінансового ринку своєї діяльності та здійснено її аналіз на основі існуючих статистичних даних. На основі аналізу літературних джерел та існуючого досвіду діяльності страхових компаній досліджено вплив запровадження Закону про «СПЛІТ» на фінансову стратегію страхової компанії. Дається оцінка перспектив та ефективності впровадження заходів щодо змін умов регулювання страхових компаній як учасників небанківського фінансового ринку. Проаналізовано зміну чинників, що впливають на провадження страховою компанією фінансової стратегії у зв’язку з запровадженням закону про «СПЛІТ» та здійснено передбачення майбутньої результативності здійснення страховими компаніями своєї фінансової стратегії в умовах практичного запровадження Закону про "СПЛІТ".

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Лукін, О. Ю., та В. М. Шестопалов. "Срібненська кільцева структура (Дніпровсько-Донецька западина) — можливий полігон освоєння вод- невого потенціалу земних надр". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 5 (27 жовтня 2021): 50–60. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.05.050.

Повний текст джерела

Анотація:

Поняттю “труба дегазації” найбільш повно відповідають вулкано-тектонічні кільцеві структури. Ендогенний водень розглядається як головний фактор їх формування під час як “гарячої” (експлозивної), так і “холодної” (висхідна міграція легких газів) фаз. Саме з ними в першу чергу мають бути пов’язані водневі та гелієві (а також різноманітні гібриди) родовища. З цього приводу на особливу увагу заслуговують кільцеві структури типу давніх мегакальдер з подальшою тривалою геологічною еволюцією з різноманітними проявами перколяційних процесів, обумовлених висхідною міграцією легких газів (насамперед водню та гелію). Типовим прикладом такої кільцевої структури (тривало функціонуючі природні труби дегазації) є Срібненська вулкано-тектонічна депресія в Дніпровсько-Донецькій западині. Вона характеризується давнім закладанням (протерозой), експлозивним вулканізмом у девоні, накопиченням чорносланцевих відкладів у ранньому карбоні, ознаками багатократної активізації висхідної міграції водню в палеозої, мезозої та кайнозої, включаючи нео- та актуотектонічні етапи. Інтенсивна воднева дегазація підтверджується наявністю мікро- та нановключень часток самородних металів (включаючи такі оксифільні елементи, як Al, Zn, W та ін.). В статті наведена порівняльна характеристика Срібненської вулкано-тектонічної кільцевої структури та кальдери Узон (Східна Камчатка). Показано, що є усі підстави розглядати Срібненську кільцеву структуру та її обрамлення як ексклюзивний пошуковий об’єкт на ендогенний водень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Васечко, Людмила, Оксана Глушак, Світлана Семеняка, Андрій Рамський та Олена Нестерова. "ДІАГНОСТИКА ДОХОДНОЇ ЧАСТИНИ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ МЕТОДОМ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (29 квітня 2022): 157–64. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3638.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізуються проблеми вітчизняної системи державного пенсійного страхування. Зокрема, на прикладі Пенсійного фонду України (ПФУ), методом математичного моделювання досліджується вплив певних макроекономічних, демографічних та фінансово-економічних чинників на формування доходної частини бюджету ПФУ. Встановлено, що в якості визначальних параметрів, змінам яких має приділятися особлива державна увага при прогнозуванні доходної частини Пенсійного фонду України, виступають такі ендогенні показники: динаміка середньомісячної заробітної плати та рівень інфляції (макроекономічні показники), розмір єдиного страхового внеску, що розподілений на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (фінансово-економічний показник), чисельність зайнятого населення (демографічний показник). Здійснено перевірку наявності мультиколінеарності між обраними факторними змінними за допомогою тесту Фаррара-Глобера. Доведено, що оскільки між факторними змінними немає високого ступня кореляції, то етап параметризації доцільно здійснити за допомогою методу найменших квадратів (МНК). На базі побудованої економетричної моделі множинної регресії було встановлено, що при збереженні середнього розміру заробітної плати темп росту доходної частини бюджету Пенсійного фонду України буде становити 0,41 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту величини єдиного внеску, темпу зростання кількості зайнятого населення, рівня інфляції). При збереженні тарифів страхових внесків для роботодавців у фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування України темп зростання доходної частини бюджету Пенсійного фонду України буде становити 0,73 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту середньомісячної заробітної плати, темпу зростання кількості зайнятого населення, рівня інфляції). При збереженні кількості зайнятого населення темп росту доходної частина бюджету Пенсійного фонду України становить 0,86 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту середньомісячної заробітної плати, темпу росту величини єдиного внеску, рівня інфляції).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Nazarevich, Viktoriya. "ЯВИЩЕ ОСТРАКІЗМУ В СИСТЕМІ ТРАНСЦЕНДЕТАЛЬНИХ ПОНЯТЬ ЖИТТЄВОЇ ФОРМИ". Psychological Prospects Journal, № 34 (29 грудня 2019): 155–74. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-155-174.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автори роблять спробу визначити особливості явища соціальної ізоляції с системі фундаментальних понять та систематизувати соціально–психологічні, філософські уявлення про відчуження як механізм остракізації в групі. Особлива увага приділяється розгляду системи особистості як цілого, автономного від природи утворення, яке функціонує за своїми власними специфічними соціальними законами, і з точки зору ототожнення особи – як частини більш складного цілого. Стаття присвячена важливості аналізу основних трансцендентальних факторів життєвої форми, які впливають на перебіг особистісного буття окремих індивідів і соціальних груп, первинного фактору екзистенційніх потреб, який найбільш яскраво проявляється у соціальній взаємодії особистості, коли вона від народження створює щось принципово нове. При цьому досить часто, не усвідомлюючи, закономірність і вмотивованість своїх дій, реакцій, поведінкових сценаріїв. Висвітленні особливості рефлексивних реакцій і відповідей індивіда на остракізм, такі як: незацікавленість, критика, упередження, уникнення, неприйняття, зрада, стигматизація, зневага, залишення, образа, залякування і різні дрібні образи і образи і мають загальний вплив на емоції, самооцінку і поведінку. Вказано на роль соціального статусу, самооцінки особистості, соціальної приналежності, і характерні особливості ендогенних чинників, які можуть бути передумовою небезпеки того, що неприйнята особистість буде маневрувати через своє викривлене сприйняття в ситуації, коли вихід з ізоляції за допомогою її власних можливостей практично неможливий. Зроблено висновки в системі розгляду поняття остракізму, що на глибинному когнітивно-емоційному рівні впливає на фактичну фундаментальну ситуацію особистості, порушуючи задоволення основних рис трансцендентальних понять життєвої форми. Подальший розгляд цієї проблеми передбачено у більш розгорнутому вивченні впливу остракізму на інші фундаментальні категорії життєвої форми. І дослідженні індивідуальних рис особистості, які впливають на відхід індивіда, що є відстороненням, з соціальної ізоляції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Ільницька, Ганна, Наталя Зелененко, Сергій Ільницький та Іван Козєєв. "Ендогенне дихання як складова терапевтичних вправ для людей похилого віку з пневмонією, спричиненою Сovid-19 (на прикладі використання апарата Фролова)". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (18 вересня 2021): 105–9. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.105-109.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Мінімізація тяжкого перебігу коронавірусної інфекції для людей, що входять до групи ризику, і реабілітація після перенесеного захворювання є важливим фактором. У ході наукового пошуку, швидкого аналізу отриманих знань створюються клінічні рекомендації, удосконалюються підходи до діагностики, розробляються й удосконалюються методики респіраторного підтримання, але до сьогодні немає чітких і доведених алгоритмів лікування. Мета. Вивчити вплив ендогенного дихання на можливості респіраторної системи, використовуючи апарат Фролова як безпечний спосіб лікування та реабілітації. Методи. Аналіз і систематизація науково-методичної літератури та документальних матеріалів; логіко-теоретичний аналіз, спостереження, опитування, методи математичної статистики. Результати. Виявлено позитивну динаміку респіраторної системи. Отримані результати дозволили встановити рівень функціонального стану респіраторної системи. Експериментально доведено позитивний вплив ендогенного дихання на можливості респіраторної системи.Ключові слова: фізична терапія, пневмонія, терапевтичні вправи, ендогенне дихання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Осадчая, О. И., С. М. Футорный та Е. А. Шматова. "Особенности изменений цитокинового статуса у спортсменов в зависимости от уровня физической нагрузки". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (26 квітня 2016): 57–63. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2016.1.57-63.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчити особливості динаміки показників вмісту ряду цитокінів в периферичній крові у спортсменів залежно від типу фізичного навантаження і етапу професійної підготовки. Методи. У роботі узагальнено результати обстеження 30 легкоатлетів у предзмагальний і змагальний періоди. Всім досліджуваним проводилося визначення вмісту в периферичній крові цитокінів, а також фактора некрозу пухлини. Дослідження проводили імуноферментним методом. Результати. Встановлено, що у спортсменів визначається підвищення вмісту прота протизапальних цитокінів в периферичній крові пропорційно рівню і типу фізичного навантаження. Висновки. Імуносупресія у спортсменів має мультифакторний характер і супроводжується зниженням вмісту лімфоцитів у периферичній крові та розвитком ендогенної інтоксикації. Зниження інгібуючої дії протизапальних цитокінів сприяє розвитку запалення і формуванню аутоімунних реакцій щодо антигенів здорових органів – міокарда та аорти. Отримані результати проведеного дослідження надають можливість прогнозувати ризик розвитку недостатності кардіореспіраторної та імунної систем у спортсменів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Shevchuk, O. O. "ЕФЕКТИ ЕНТЕРОСОРБЦІЇ ТА ФІЛГРАСТИМУ ПРИ СУБХРОНІЧНІЙ ДОКСОРУБІЦИНОВІЙ ТОКСИЧНОСТІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (21 жовтня 2019): 146–56. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10510.

Повний текст джерела

Анотація:

РЕЗЮМЕ. Побічні реакції при проведенні протипухлинної хіміотерапії часто стають причиною переривання лікування. Мета роботи – дослідити вплив ентеросорбента С2 та препарату гранулоцитарного колонієстимулювального фактора (Г-КСФ) на гематологічні параметри та біохімічні показники функціонування серця, нирок та печінки у щурів на моделі субхронічної доксорубіцинової токсичності. Матеріал і методи. Субхронічну токсичність моделювали внутрішньочеревним введенням доксорубіцину (DOX) 1 раз на тиждень у дозі 5 мг/кг маси чотирикратно. Для корекції використовували вуглецевий гранульований ентеросорбент С2 та філграстим. На 29 добу після першої ін’єкції DOX вивчали основні гематологічні параметри, активність ферментів КФК-МВ, АлАТ, АсАТ, лужної фосфатази, рівні загального білка, церулоплазміну, креатиніну та сечовини, концентрацію МСМ1 та МСМ2. Результати. На тлі субхронічної доксорубіцинової токсичності погіршуються гематологічні параметри досліджуваних щурів, порушуються білково-синтетична функція печінки та показники функціонування нирок, про що свідчить зростання рівнів сечовини та креатиніну на 26,2 % та 19,2 %. Усі ці процеси супроводжуються вираженим зростанням маркерів ендогенної інтоксикації: МСМ1 в 2 рази, МСМ2 – в 1,75 раза. На кардіотоксичність DOX вказує достовірне зростання активності АсАТ та КФК-МВ – маркерів пошкодження серцевого м’яза (на 75,1 та 64,2 % відповідно). Застосування ентеросорбції зменшує побічні ефекти доксорубіцину, що проявляється покращенням гематологічних параметрів, функції нирок, зниженням показників ендогенної інтоксикації. Однак, саме комбінація ентеросорбента С2 з препаратом Г-КСФ демонструє більш суттєве покращення досліджуваних показників, особливо маркерів пошкодження міокарда: знижувалася активність ферментів АсАТ на 26,3 %, КФК-МВ – на 17,0 %; АлАТ – на 20,4 %. Висновки. Отримані нами результати слугують основою для подальшого глибшого дослідження можливостей застосування ентеросорбції та Г-КСФ для зменшення побічних реакцій антрациклінових антибіотиків та їх імплементації в клінічну практику.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Khorishko, L. S. "Перспективні моделі дослідження процесів політичної модернізації". Grani 19, № 2 (28 січня 2016): 11–14. http://dx.doi.org/10.15421/1716040.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження полягає у визначенні особливостей акторної, структуралістської, фігураційної моделей політичної модернізації та конкретизації перспективних напрямів дослідження даних процесів в умовах сучасної політичної дійсності. Акторна модель політичної модернізації переміщує наукові дискурси на дослідження окремих стратегій діяльності політичних суб’єктів на індивідуальному та груповому рівнях у конкретних мікросоціальних ситуаціях і діяльнісних практиках. Водночас поза увагою залишаються дослідження значення та ролі певних структурних складових модернізаційних процесів. У рамках структураційної моделі були закладені основи поєднання мікро- та макрорівнів аналізу процесів політичної модернізації. Це актуалізувало необхідність дослідження суб’єкта модернізаційної діяльності, який в ході інституалізації набуває необхідних ресурсів та процедур для її ефективного здійснення. Фігураційна модель політичної модернізації актуалізувала наукові дискусії з окресленої проблематики в контексті визначення конкретних просторово-часових характеристик змін, впливу ендогенних та екзогенних факторів та продовжила пошуки попередніх моделей стосовно ролі інституалізованого в конкретній структурі суб’єкта в здійсненні модернізаційної діяльності на основі особистісних та організаційних ресурсів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Бабенко, Н. М. "ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЯЦІЇ РЕПАРАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ УСКЛАДНЕНИХ РАН У ФАЗІ ПРОЛІФЕРАЦІЇ – ПЕРЕХОДУ ПРОЛІФЕРАЦІЇ В ФАЗУ РЕМОДЕЛЮВАННЯ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ФОТОБІОМОДУЛЯЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, № 23 (2021): 39–46. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.2.08.

Повний текст джерела

Анотація:

В дослідженні було вивчено вплив фотобіомодуляційної (ФБМ) терапії на регуляцію репаративних процесів ускладнених ран у фазі проліферації – переходу проліферації в фазу ремоделювання. Експерименти проводили на 18 щурах лінії Wistar. Тварини були поділені на три групи – інтактну, контрольну та експериментальну (по 6 щурів у кожній). Для моделювання ускладнених ран використовували тварин контрольної та експериментальної груп. Застосовували ФБМ терапію щурам експериментальної групи. Для цього використовували лазерний пристрій «Ліка-терапевт» у безперервному режимі при довжині хвилі 660 нм, вихідній потужності 50 мВт та щільність енергії 1 Дж/см². Евтаназію тварин проводили на 14 день після індукції ран. Кров для дослідження брали методом відкритої серцевої пункції. Вивчали агрегацію тромбоцитів при концентраціях індуктора агрегації АДФ 5 мкмоль/л та 10 мкмоль/л. Визначали рівні активних форм кисню (АФК), гамма інтерферону (INF-γ) та основного фактору росту фібробластів (bFGF) в сироватці крові тварин методом імуноферментного аналізу. При вивченні впливу ФБМ терапії на функціональну активність тромбоцитів у щурів експериментальної групи спостерігалося достовірне підвищення часу досягнення максимальної швидкості агрегації. Ступінь агрегації та швидкість агрегації тромбоцитів не відрізнялися від відповідних показників тварин контрольної групи, ранові дефекти яких отримували фіктивну терапію. При застосуванні ФБМ терапії виявлено зміни експресії досліджуваних показників у сироватці крові тварин із ускладненими ранами: зниження рівнів АФК і INF-γ та підвищення концентрації bFGF при загоєнні ран у фазі проліферації – переходу проліферації в фазу ремоделювання. Результати дослідження демонструють здатність ФБMтерапії підвищувати ендогенні рівні bFGF, моделювати рівні INF-γ та АФК, а також впливати на агрегаційну активність тромбоцитів, тим самим сприяючи регуляції репаративних процесів ускладнених ран у фазі проліферації – переходу проліферації в фазу ремоделювання. Потрібні подальші дослідження з оптимізації параметрів, що застосовуються в ФБM терапії при загоєнні ран.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Liubomyrska, K. S., O. M. Kamyshnyi та Yu Ya Krut. "РОЛЬ РЕЦЕПТОРІВ ВРОДЖЕНОГО ІМУНІТЕТУ В ПАТОГЕНЕЗІ АСОЦІЙОВАНОГО З ПЕРЕДЧАСНИМИ ПОЛОГАМИ ПЕРЕДЧАСНОГО РОЗРИВУ ПЛОДОВИХ ОБОЛОНОК". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 1 (12 червня 2019): 101–9. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10187.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – розробити спосіб прогнозування розвитку ПРПО при недоношеній вагітності за результатами визначення рівня мРНК генів TLR2 і TLR4 на місцевому рівні та гематологічних показників рівня ендогенної інтоксикації. Матеріали та методи. Обстежили 80 жінок із ПРПО в терміні гестації 26–34 тижні (основна група) і 50 вагітних із фізіологічним перебігом вагітності та терміновими пологами без ускладнень (група контролю). Для аналізу транскрипційної активності генів вродженого імунітету TLR2 та TLR4 у плаценті та плодових оболонках використовували метод полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією в режимі реального часу (ЗТ-ПЛР-РЧ) на ампліфікаторі CFX96™Real-Time PCR Detection Systems («Bio-RadLaboratories, Inc.», США) і набір реактивів Luminaris HiGreen Fluorescein qPCR MasterMix (ThermoScientific, США). Результати дослідження та їх обговорення. Середній вік обстежених жінок склав (28,14±6,43) року. Середній термін виникнення ПРПО в основній групі дослідження становив (31,79±2,06) тижня, тривалість безводного проміжку мала велику розбіжність та в середньому склала 90,12 години (від 9 до 313 годин). Діапазон всіх отриманих значень відносної нормалізованої експресії мРНК гена TLR2 у плаценті становив 0,79–163,44 (медіана – 31,06), у плодових оболонках – 1,1–126,06 (медіана – 10,22). Розмах всіх отриманих значень відносної нормалізованої експресії мРНК гена TLR4 був нижчий, ніж TLR2, у плаценті й становив 0,39–43,85 (медіана – 7,74) та вищий у плодових оболонках – 0,18–216,01 (медіана – 40,04). В 33–34 тижні виникнення ПРПО рівень експресії TLR4 у плодових оболонках був у 53,53 раза більший порівняно із практично здоровими жінками з фізіологічним перебігом вагітності та пологів, в 31–32 тижні – у 24,77 раза відповідно. Найбільш чутливими лейкоцитарними індексами оцінки ступеня розвитку ендогенної інтоксикації у вагітних із передчасними пологами були NLR та ЛІІ Я. Я. Кальф-Каліфа, у новонароджених – ЛІІ Кальф-Каліфа та ІЗН. NLR при госпіталізації перевищував норму майже в 2 рази та склав, відповідно, 6,12±2,57, при виписці після розродження, на тлі застосування антибактеріальної терапії – 3,25±1,28. Висновки. У тканині плаценти та плодових оболонках жінок із ПРПО та передчасними пологами в 26–34 тижні гестації відмічається виражене підвищення експресії TLR2 та TLR4. Збільшення транскрипційної активності компонентів вродженого імунітету є фактором реалізації внутрішньоматкового та інтраамніального інфікування та є імунологічною складовою розвитку невиношування, асоційованого з ПРПО. Основними маркерами ступеня активності запального процесу та вираженості ендогенної інтоксикації при передчасних пологах на тлі ПРПО у вагітних виступають – загальна кількість лейкоцитів, ЛІІ Кальф-Каліфа та NLR. Комплексна оцінка інтегральних показників рівня інтоксикації дозволяє прогнозувати виникнення ПРПО при недоношеній вагітності у вагітних із груп ризику даного ускладнення, вчасно впровадити превентивні заходи, оптимізувати подальше лікування та оцінити його ефективність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Volotovska, N. V. "ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ МОЛЕКУЛ СЕРЕДНЬОЇ МАСИ НА ТЛІ МОДИФІКАЦІЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ІШЕМІЧНО-РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ КІНЦІВКИ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (12 лютого 2021): 63–70. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11740.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Прогностичну роль показників ендогенної інтоксикації на тлі ішемічно-реперфузійного синдрому (ІРС) кінцівки вивчено недостатньо, незважаючи на значущість цієї проблеми за умов сучасних бойових дій. Мета дослідження – з’ясувати особливості зміни концентрації молекул середньої маси в сироватці крові на тлі експериментального ішемічно-реперфузійного синдрому кінцівки. Методи дослідження. Після експериментального моделювання ішемічно-реперфузійного синдрому особливості ендогенної інтоксикації вивчали у 260 білих статевозрілих щурів-самців (віком 5–5,5 місяця), яких було поділено на групи: контрольна (n=10); ЕГ1 – моделювання ізольованого ІРС кінцівки; ЕГ2 – моделювання ізольованої об’ємної крововтрати; ЕГ3 – поєднання ІРС кінцівки і крововтрати; ЕГ4 – моделювання ізольованої механічної травми стегна; ЕГ5 – поєднання ІРС кінцівки та механічної травми. У сироватці крові після завершення експерименту визначали концентрацію молекул середньої маси (МСМ). Кількісні показники обробляли статистично. Результати й обговорення. Кожне експериментальне втручання призвело до збільшення концентрації МСМ254 і МСМ280. Особливістю є те, що в усі досліджувані періоди рівень МСМ був найвищим на тлі ІРС, поєднаного з крововтратою, що свідчить про потенціювання тяжкості інтоксикації у післятравматичний період. Так, в ЕГ3 така комбінація патогенних факторів спричинила зростання рівня МСМ254: на 1-шу, 3-тю, 7-му і 14-ту доби після нанесення травми досліджуваний показник перевищив дані контрольної групи в 3,7, 4,2, 3,2 та 2,8 раза відповідно, тоді як концентрація МСМ280 через 1 год після втручання була більшою, ніж у контрольній групі, на 53,5 %. На 1-шу, 3-тю, 7-му і 14-ту доби показник був ще вищим – у 3,4, 4, 3,4 та 3 рази відповідно. Висновки. Кожне з експериментальних втручань призвело до порушення детоксикаційно-видільної функції організму, що проявилося зростанням концентрації молекул середньої маси. При цьому застосування кровоспинного джгута, яке від самого початку повинно проявляти лікуваний ефект, імовірно, мало і патогенний вплив, що необхідно враховувати при проведенні лікувальних дій таким постраждалим.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Грудзевич, Уляна, та Андріана Дрозд. "ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ АТ «КРЕДОБАНК»". Вісник Університету банківської справи, № 3(42) (23 грудня 2021): 39–46. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253522.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Для досягнення фінансової стійкості банку потрібно постійно проводити аналіз його по-точного стану і планових показників з урахуванням ендогенних та екзогенних чинників. У цьому кон-тексті досліджено фінансову стійкість АТ «Кредобанк» і фактори впливу на неї за допомогою сучасноїметодики Z-score, яка вже довший час активно застосовується центральними банками багатьох кра-їн, а також науковцями Міжнародного валютного фонду, проте ще не здобула належного визнанняв дослідженнях фінансової стійкості в Україні. На основі фінансової звітності АТ «Кредобанк» побудо-вано логістичну модель, що характеризується високою якістю та є адекватною. Для розрахунку логістич-ної регресії розроблено і використано комплекс фінансових показників, що всесторонньо відобража-ють фінансовий стан установи і дають змогу спрогнозувати ймовірність її банкрутства, що, у свою чергу,дозволить підвищити ефективність ухвалення управлінських рішень щодо виявлення кризових явищі попередити їхній розвиток. Така логіт-модель може бути використана як у практиці фінансового ме-неджменту самої банківської установи, так і в наглядовій діяльності в банківському секторі. Установле-но, що розпал COVID-19 дещо похитнув рівень фінансової стабільності АТ «Кредобанк» 2020 року, томудля подальшого розвитку і зростання прибутковості установи запропоновано низку рекомендаційнихвимог. Визначено, що якість ресурсів і капіталу є головними показниками ефективної діяльності бан-ку, саме їхнє оптимальне співвідношення за умов забезпечення платоспроможності, ліквідності, рента-бельності та фінансової стійкості сприяє збільшенню клієнтів, а відповідно зростає й дохід банківськоїустанови.Ключові слова: банк, стійкість, фінансова стійкість банку, індикатор Z-score, SWOT-аналіз банку, ло-гіт-модель управління фінансовою стійкістю.Формул: 4; рис.: 2; табл.: 7; бібл.: 10.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Курман, А. Ф., Л. П. Каришева, О. В. Щербина та І. В. Чижевський. "ВПЛИВ ХРОНІЧНОГО НИЗЬКОДОЗОВОГО ІОНІЗУЮЧОГО ОПРОМІНЕННЯ НА ІМУННУ СИСТЕМУ, МЕХАНІЗМИ НЕЙРОЕНДОКРИННОЇ РЕГУЛЯЦІЇ І ОКРЕМІ БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТВАРИН В УМОВАХ РАДІАЦІЙНО ЗАБРУДНЕНИХ УГІДЬ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 239–48. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.32.

Повний текст джерела

Анотація:

Аграрний сектор економіки України все більш упевнено виходить на перші позиції в структурі експортних галузей держави. А за умови стабілізації економічного та медико-біологічного стану суспільства, аграрне виробництво, безумовно, стане рушієм розвитку України. Проте значні площі сільськогосподарських угідь в окремих областях України мають суттєве залишкове радіоактивне забруднення ізотопами Чорнобильського аварійного викиду. Початкова післяаварійна гострота проблеми в значній мірі наразі вже знята завдяки процесам природного розпаду ядер активних ізотопів. Це зробило актуальним перенаправлення зусиль дослідників-радіобіологів від вивчення закономірностей розвитку порушень та патологій при дії високих радіаційних навантажень з подальшою розробкою методів і заходів протидії деструктивним процесам, на спрямування їх уваги до дослідження і розшифровки особливостей реагування організму тварин і людей на шкідливі наслідки пролонгованих, довготривалих опромінень низької інтенсивності. Науковий загал вже створив доволі широку мережу дослідницьких осередків по вирішенню питань, пов’язаних із low-dose radiation, які мають і спеціалізовані інформаційні ресурси, як наприклад International Journal of Low Radiation. Проте активно співпрацювати в цій системі українські радіобіологи не в змозі, через недостатнє державне фінансування науково-дослідної діяльності. Нажаль закордонні вчені не виявляють особливої зацікавленості саме в дослідженнях такого об’єкту, як сільськогосподарські тварини. Тому на даний час загальний масив отриманих експериментальних та моніторингових результатів не дає достатньо повної картини змін гомеостазу опромінених особин. Загалом наявні дані свідчать про те, що за цих умов виникають ушкодження, пов’язані як із безпосереднім поглинанням енергії у критичних мішенях, так і з опосередкованими порушеннями, зумовленими певними змінами фізико-хімічних та біохімічних процесів на молекулярно-клітинному рівні. Зокрема, спостерігається посилення процесів перекисного окиснення ліпідів і зниження активності ендогенної багатокомпонентної антиоксидантної системи. З’ясовано, що при тривалому радіаційному впливі в малих дозах, відбуваються процеси розбалансування гормонального гомеостазу, які пов’язані з дисбалансом неспецифічних механізмів нейроендокринної регуляції адаптаційних процесів. Головна роль у їх реалізації належить нейромедіаторам, які, крім процесів гальмування і збудження нервових клітин, також контролюють різноманітні механізми функціонування організму, зокрема нейроендокринної системи, беруть участь у регуляції секреції гіпоталамічних факторів і тропних гормонів гіпофіза. Дослідження функціонального стану гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи за тривалої дії радіації у низьких дозах дозволили виявити її чутливість до внутрішнього опромінення у малих дозах. Під впливом довготривалого малоінтенсивного радіаційного фактору в організмі тварин виникають не тільки певні зміни у гормональному балансі, а й у функціонуванні імунної системи, формуванні патологічних змін концентрації і розподілу біохімічних сполук, перебігу метаболічних процесів та зниженні імунітету. Кількісне оцінювання біологічних ефектів за низькодозового хронічного опромінення вищих організмів залишається однією з дискусійних і достеменно не з’ясованих проблем у сільськогосподарській радіобіології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Cherska, M. S., Kh M. Kukharchuk та O. A. Haiova. "Оксидативний стрес у пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком". Endokrynologia 26, № 3 (19 жовтня 2021): 287–97. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-3.287.

Повний текст джерела

Анотація:

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, серцево-судинні захворювання (ССЗ) є однією з основних причин передчасної смерті та інвалідності населення, особливо серед осіб працездатного віку. Розвиток ССЗ залежить від факторів, що можуть бути модифіковані (рівень холестерину, маса тіла, куріння та артеріальний тиск) і таких, що не можуть бути модифіковані (вік, стать і спадковість). Провідну роль середатеросклеротичних факторів ризику, таких як артеріальна гіпертензія (АГ), дисліпідемія, захворювання периферичних артерій, метаболічний синдром, цукровий діабет (ЦД) та ожиріння відіграє оксидативний стрес (ОС). ОС та імунозапальні зміни, які є ланками патогенезу серцево-судинної дисфункції, можуть провокувати один одного за принципом «порочного кола». ССЗ набагато частіше зустрічається в пацієнтів із ЦД, а ОС відіграєпри цьому провідну роль. Популяційні дослідження продемонстрували, що 80% пацієнтів із ЦД помирають від ССЗ. На фоні гіперглікемії посилюється ОС, що призводить до ушкодження β-клітин острівців Лангерганса та прискорює прогресування серцево-судинних ускладнень. Для запобігання та усунення захворювань, які виникають внаслідок ОС, показаними є антиоксиданти. Протягом останніх десятиліть при вивченні впливів на ОС низку досліджень було націлено на екзогенне інгібування утворення активних форм кисню (АФК) додаванням екзогенних антиоксидантів, що не завжди було ефективним. Відтак зміцнення ендогенної антиоксидантної здатності може бути більш ефективним методом корекції ОС. Позитивний вплив сучасних препаратів, що використовуються в кардіологічній практиці, може бути обумовлений не тільки їх прямою дією, а й антиоксидантними й протизапальними ефектами. У статті представлені сучасні дані про системи, що беруть участь у формуванні та детоксикації АФК, взаємозв’язок між ОС та ССЗ, що дозволить краще зрозуміти механізми розвитку та прогресування ССЗ, які виникають на фоні ОС, розробити нові стратегії щодо покращення ендогенного антиоксидантного захисту, запобігти розвитку та прогресуванню ускладнень і смертності від ССЗ, особливо в пацієнтів високого та дуже високого серцево-судинного ризику.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Самойленко, А. В., та С. О. Тітовська. "РЕЗУЛЬТАТИ ІМУНОГІСТОХІМІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МАРКЕРІВ ЗАПАЛЕННЯ ТА АПОПТОЗУ В БІОПТАТАХ ЯСЕН У ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 119, № 2 (26 травня 2022): 28–32. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.5.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження. Зіставлення імуногістохімічних показників експресії маркерів апоптозу та запалення в тканинах маргінального пародонту осіб зі здоровим пародонтом та хворих на генералізований пародонтит. Методи дослідження. Було залучено 40 осіб віком 32–45 років, серед яких 30 хворих із хронічним генералізованим пародонтитом І–ІІ ступеня тяжкості та 10 осіб зі здоровим пародонтом. Для морфологічного дослідження використовували біоптати ясен, які фіксували у 4 % розчині нейтрального формаліну протягом доби і заливали у парафін. Гістологічні зрізи товщиною 4,0–6,0 мкм наносили на адгезивні предметні скельця. Після їх депарафінізації та регідратації проводили демаскування антигенів в цитратному буфері з рН 6,0 при 121 °С протягом 8 хвилин. Активність ендогенної пероксидази пригнічували 3 % перекисом водню протягом 20 хвилин. Інкубацію зрізів проводили з первинними антитілами у вологих камерах при 23–25 °С протягом 30 хвилин. Вивчали цитоплазматичну експресію маркерів СОХ-2, каспази-3 та інтрануклеарну експресію маркерів ММП-1 та р21 (у запальному інфільтраті), р53 та Bcl-2 (в ясенному епітелії). Наукова новизна. На сучасному етапі інтерес представляє вивчення механізмів пошкодження тканин пародонта, ініційованих мікробним фактором, до яких належать прямі цитопатичні ефекти, зокрема апоптоз та піроптоз епітеліальних та сполучнотканинних клітин пародонта. Висновки. Згідно отриманих результатів імуногістохімічного дослідження біоптатів ясен достовірної різниці між експресією маркерів антиапоптотичного білка Bcl-2 та маркеру апоптозу р53 у хворих на генералізований пародонтит та здорових не виявлено. Найбільш показовими щодо перебігу запальнодеструктивного процесу в тканинах пародонта виявились маркери запалення СОХ-2 та ММП-1, а також маркери апоптозу каспаза-3 та р21, що дозволяє їх застосування в діагностичних цілях у хворих на генералізований пародонтит.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Паленичак, О., та О. Стасів. "КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИЙ РОЗВИТОК АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ КОРЕКЦІЇ ЇХНЬОЇ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (8 листопада 2021): 582–95. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245242.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні конкурентоспроможного розвитку регіональних сільськогосподарських товаровиробників в умовах корекції їхньої галузевої структури в контексті євроінтеграційних процесів. Методологія / методика / підхід. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем теорії та практики забезпечення конкурентоспрожного розвитку аграрного товаровиробництва з урахуванням екзогенних та ендогенних факторів. Зі спеціальних методів дослідження використано економіко-статистичний — під час аналізу сучасного стану й прогнозування перспектив конкурентоспрожного розвитку регіональних аграрних товаровиробників в умовах євроінтеграційних процесів, графічний — для визначення прогнозованих обсягів тваринницької продукції у фермерських господарствах у розрізі областей Карпатського регіону України, абстрактно-логічний з метою обґрунтування інституціонально-економічного механізму конкурентоспроможного розвитку сільськогосподарських товаровиробників Карпатського регіону України в контексті корекції їхньої галузевої структури. Результати. У результаті проведеного дослідження виявлено, що з огляду на можливості налагодження транскордонного партнерства, поглиблення економічної євроінтеграції з країнами ЄС важливим економічним пріоритетом регіональних сільськогосподарських товаровиробників Карпатського регіону України є можливість формування ринку різних видів агропродовольчої продукції з географічним зазначенням. Карпатський регіон України володіє достатньо потужним земельно-ресурсним потенціалом для виробництва якісної і безпечної молочної продукції з високою доданою вартістю. Згідно з проведеними розрахунками за умови використання конкурентних переваг, які законодавчо закріплені у країнах ЄС, у досліджуваному регіоні потенційні обсяги виробництва найважливішої тваринницької продукції — молока у фермерських господарствах можуть зрости з 14 тис. тонн до 252 тис. тонн, або у 18 разів. У регіоні відродження традиційних напрямів спеціалізації в сільськогосподарському виробництві сприятиме корекції його галузевої структури, поліпшенню організаційно-економічних умов щодо самозабезпечення регіону тваринницькою продукцією, мінімізації економічного ризику внаслідок розширення напрямів спеціалізації, зниженню трансакційних витрат на транспортування і реалізацію завдяки розвиткові фірмової торгівлі, підвищенню рівня конкурентоспроможності аграрних підприємств різних організаційно-правових форм господарювання, що вироблятимуть продукцію з високою доданою вартістю. Оригінальність / наукова новизна. Уперше обґрунтовано організаційно-економічні засади оптимізації галузевої структури регіональних сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням конкурентних переваг, які законодавчо закріплені у країнах ЄС. Практична цінність / значущість. Згідно з проведеними розрахунками в Карпатському регіоні врахування принципу боніфікації в розмірі 10,0 % на агропродовольчу органічну, приміром нішеву або крафтову тваринницьку продукцію, з географічним зазначенням, дозволить скоригувати галузеву структуру аграрних підприємств відповідно до науково обґрунтованих вимог і підвищити рівень рентабельності традиційно важливого виробництва і водночас життєвого необхідного виду продовольчої продукції — молока на 13,0—22,0 процентного пункту. Ключові слова: конкурентоспроможний розвиток, галузева структура, аграрна продукція, конкурентні переваги, екологічний маркетинг, регіон. Формул: 0; рис.: 4; табл.: 2; бібл.: 20.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Лихацький, П. Г., В. Д. Фіра, Х. М. Сурман та Д. Б. Фіра. "АКТИВНІСТЬ ЗАПАЛЬНИХ ТА ЦИТОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЩУРІВ РІЗНОГО ВІКУ В ДИНАМІЦІ УРАЖЕННЯ ТЮТЮНОВИМ ДИМОМ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (8 грудня 2021): 35–41. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12567.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Аналіз великої кількості робіт за останні десятиліття, присвячених впливу куріння на організм здорової людини, свідчить, що немає такого органа або системи в організмі, на які б воно не мало шкідливої дії. Тютюнокуріння є агресивним фактором ризику виникнення та прогресування груп захворювань, серед яких рак легенів, ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, остеопороз і деякі інші. Однак до останнього часу в літературі зустрічалася незначна кількість експериментальних робіт, в яких би досліджувався вплив тютюнового диму на організм у віковому аспекті, зокрема на окиснювальні та запальні процеси, проникність клітинних мембран та стан ендогенної інтоксикації, що сприяло б пошуку нових обґрунтованих способів корекції. Мета дослідження – з’ясувати вплив тютюнового диму на розвиток запалення та проникність клітинних мембран у щурів різного віку за тютюнової інтоксикації. Матеріали і методи. Досліди проведені на білих щурах-самцях, яких утримували на стандартному раціоні віварію Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Щурів поділили на три вікові групи: статевонезрілі, статевозрілі та старечого віку. Модель залежності від хронічної дії тютюнового диму створювали за допомогою герметичної камери. Тютюновий дим, що утворювався від горіння 6 сигарет «Прима срібна (синя)» із вмістом 0,6 мг нікотину та 8 мг смоли, через отвори у камері подавався всередину. Через 15; 30 та 45 діб від початку ураження тварин тютюновим димом, їх виводили з експерименту. В сироватці крові та тканинах визначали вміст С-реактивного протеїну, активність лужної фосфатази та гаммаглутамілтранспептидази. Результати. У щурів різного віку спостерігалось підвищення вмісту С-реактивного протеїну в сироватці крові протягом 45 діб отруєння тютюновим димом. Найчутливішими до дії токсиканта виявились старечі щури, у яких даний показник прогресуюче зростав і до кінця експерименту перевищував рівень контрольної групи в 1,4 раза. Поряд з цим у тварин усіх вікових груп (статевонезрілі, статевозрілі та старечі) відмічалось підвищення активності лужної фосфатази у сироватці крові та зниження її у печінці, що підтверджує розвиток холестазу та мембранодеструктивних процесів у печінці токсикованих тварин. На останнє вказує підвищення активності у сироватці крові мембранозалежного ензиму гаммаглутамілтранспептидази протягом усього експерименту. До кінця дослідження вона зросла у статевонезрілих щурів у 1,9 раза, статевозрілих – в 1,35 раза та у старечих – в 1,6 раза. Найбільш виражені зміни проникності клітинних мембран спостерігались у статевонезрілих тварин. Висновки. У старечих щурів запальні процеси прогресували найбільш виражено, підтвердженням чому є підвищення вмісту С-реактивного протеїну в сироватці крові. У статевонезрілих щурів відмічено прогресуюче підвищення активності мембранозалежних ензимів (гаммаглутамілтранспептидази та лужної фосфатази) у сироватці крові після отруєння тютюновим димом, яке до кінця експерименту значно перевищувало рівень щурів статевозрілого та старечого віку. Це дозволяє стверджувати, що статевонезрілі щури більш чутливі до впливу на них тютюнового диму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Fedortsiv, O. Ye, та O. M. Mochulska. "ФАКТОРИ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ АТОПІЧНОГО ДЕРМАТИТУ В ДІТЕЙ". Вісник наукових досліджень, № 3 (23 листопада 2016). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2016.3.6978.

Повний текст джерела

Анотація:

Атопічний дерматит – мультифакторне захворювання. Із сучасної точки зору, атопія є генетично гетерогенною патологією, для розвитку якої необхідний комплекс багатьох спадкових чинників, що взаємодіють між собою з факторами навколишнього середовища із сумуючим ефектом. Справжні причини розвитку алергічних захворювань ще не встановлені, проте добре вивчені фактори ризику їх формування,які умовно поділяються на ендогенні й екзогенні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Купріна, Н. М. "Механізми регулювання підприємницької діяльності суб’єктів національної економіки на основі трансформаційних змін в сучасних ринкових умовах". Food Industry Economics 13, № 4 (15 лютого 2022). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v13i4.2216.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню напрямів регулювання підприємницької діяльності такого ва-жливого суб’єкту національної економіки, як харчова промисловість, через застосування механізмустратегічної реструктуризації, яка враховує фактори впливу всього спектру глобалізаційних процесівта агресивних змін зовнішнього середовища на національну економіку. Обґрунтовано, що для забез-печення конкурентоспроможності та ефективності функціонування суб’єктів національної економікиУкраїни, необхідним є механізм застосування стратегічної реструктуризації на підставі дії принципуімпаритету. Розроблено концепцію імпаритетної реструктуризації суб’єктів харчової промисловостіУкраїни на базі системи принципів, головним з яких є принцип імпаритету (нерівність, захист від нега-тивного впливу дії всього спектру екзогенних і ендогенних факторів), відповідно до макроцілей, які за-безпечують вирішення загальнодержавних завдань економічного розвитку країни (економічна і про-довольча безпека, конкурентоспроможність національної економіки).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Pshuk, N. G., та O. O. Belov. "ОСОБЛИВОСТІ ПАТОМОРФОЗУ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ ЕНДОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ". Вісник наукових досліджень, № 2 (17 серпня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.2.7845.

Повний текст джерела

Анотація:

Питання патоморфозу депресивних розладів є одними з найбільш актуальних у сучасній психіатричній науці.Мета дослідження – вивчити особливості клінічного патоморфозу ініціального та маніфестного етапів депресивних розладів ендогенного характеру.Матеріали і методи. Досліджено медичну документацію хворих із депресивними розладами ендогенного характеру, яким було вперше встановлено діагноз депресивного розладу: в період 1971–1990 рр. – 106 осіб, у період 1991–2010 рр. – 198 осіб, у період 2011–2016 рр. – 99 осіб.Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що патоморфоз ініціального етапу депресивних розладів характеризується поступовим зростанням у структурі симптоматики підвищеної чутливості до зовнішніх впливів (із 21,7 до 38,4 %), емоційної гіперестезії (з 20,8 до 37,4 %), астенізації (із 20,8 до 36,4 %), зниженої розумової працездатності (з 12,3 до 33,3 %) та фізичної працездатності (з 12,3 до 32,3 %), соматовегетативної симптоматики (із 19,8 до 34,3 %), соматичного дискомфорту (з 9,4 до 27,3 %), порушень сну (із 21,7 до 34,3 %). Усі закономірності мають статистично значущий характер (р<0,05). Значущим фактором патоморфозу виявилося зростання впливу ендогенних ініціальних факторів маніфестації депресивного розладу (з 51,9 до 54,6 %), серед яких найбільше значення має психоемоційний стрес. Патоморфоз маніфестного періоду ендогенних депресивних розладів характеризується переважно зростанням питомої ваги депресій із проявами тривоги та страху (з 41,5 до 64,6 %), соматовегетативних проявів депресії (із 59,4 до 80,8 %) та дисомній (з 85,8 до 99,0 %), при зменшенні проявів астенізації (із 96,2 до 87,9 %), почуття провини (з 57,5 до 44,4 %) та порушення концентрації уваги (з 80,2 до 68,7 %). Закономірності мають статистично значущий характер (р<0,05). Патоморфоз суїцидальних проявів характеризувався більш складними закономірностями.Висновки. У цілому тенденціями патоморфозу ініціального та маніфестного етапів є збільшення виразності соматовегетативних та тривожних проявів при паралельному зменшенні вітальних та астенічних проявів депресивних розладів ендогенного характеру. Виявлені закономірності патоморфозу повинні враховуватися при розробці диференційованих лікувальних, реабілітаційних та профілактичних заходів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Iegudina, Ye D., V. Ya Mikuksts та O. Syniachenko. "КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ СИНДРОМУ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ПРИ СИСТЕМНІЙ СКЛЕРОДЕРМІЇ." Вісник наукових досліджень, № 1 (27 квітня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.1.7338.

Повний текст джерела

Анотація:

Системні аутоімунні ревматичні захворювання супроводжуються синдромом ендогенної інтоксикації (СЕІ), але його клініко-патогенетична значущість при системній склеродермії (ССД) залишається невідомою.Мета дослідження. Оцінка ролі СЕІ в частоті розвитку і тяжкості перебігу окремих клінічних ознак ССД, значущості у патогенетичних побудовах захворювання, виділення найбільш інформативних прогностичних критеріїв.Матеріали і методи. Під спостереженням перебували 63 хворих у віці від 16 до 67 років (у середньому 42 роки), серед яких було 11 % чоловіків і 89 % жінок. У 43 % випадків мала місце лімітована форма ССД, в 57 % – дифузна, тривалість захворювання склала в середньому 11 років, І ступінь активності патологічного процесу встановлено у 41% від числа хворих, ІІ – у 38 %, ІІІ – в 21 %. Позитивність ССД за наявністю в сироватці антитопоізомеразних-1 антитіл (aScl70) встановлена у 78 % випадків, антитіл до нативної дезоксирибонуклеїнової кислоти (aDNA) – в 64 %, а до кардіоліпіну – в 18 %.Результати досліджень та їх обговорення. Було вивчено 12 показників крові (дієнові кон’югати, малоновий діальдегід, ксантиноксидаза, аміак, сечовина, креатинін, сечова кислота, нітрити, молекули середньої маси різних фракцій). Усі показники були оцінені в 1 бал, у випадках їх параметрів >M+SD (де М – медіана, SD – стандартне відхилення) оцінювали в 2 бали, а при > M + 2SD – в 3 бали. Суму балів ділили на число досліджених показників, отримуючи тим самим індекс ендогенної інтоксикації, а коли той перевищував 1, говорили про наявність СЕІ. Крім того, додатково визначали інтегральний сурфактантний індекс з урахуванням рівня рівноважного (статичного) поверхневого натягу крові. СЕІ розвивається у 70 % від числа хворих на ССД, що був зумовлений підвищенням у крові рівнів середньомолекулярних сполук, небілкових азотистих і продуктів пероксидного окиснення ліпідів, бере участь у патогенезі склеродермічної кардіоміопатії і дисциркуляторної енцефалопатії. У свою чергу, СЕІ при ССД може викликати ураження шкіри, легень, серця, печінки, нирок і нервової системи. Вміст азотистих з’єднань, як компонентів СЕІ, має достовірні прямі співвідношення з рівнем у крові aScl70, а показник тяжкості перебігу СЕІ – з aDNA.Висновки. СЕІ розвивається у більшості хворих на ССД і бере участь в її патогенезі, при цьому гіперазотемія є фактором ризику ураження центральної нервової системи, накопичення в організмі молекул середньої маси – печінки і серця, а сурфактантний індекс більше 4 у. о. є прогнозонегативним критерієм щодо шкірного синдрому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Стевић, Далибор, Небојша Митровић, Дара Шишљагић та Давор Томић. "ПРЕВАЛЕНЦА ДЕФОРМИТЕТА КИЧМЕНОГ СТУБА КОД ДЕЦЕ МЛАЂЕГ ШКОЛСКОГ УЗРАСТА ИЗ БИЈЕЉИНЕ". Nova skola 12, № 1 (5 березня 2019). http://dx.doi.org/10.7251/nsk1701054s.

Повний текст джерела

Анотація:

Налази бројних истраживања и систематских прегледа у земиЉи ирегиону говоре да су деформитети кичменог стуба у порасту из године у годину. Разнедеформације које су присутне у коштано мишићном систему код деце у развоју могу битиплод ендогених и егзогених фактора. Спроведено је трансверзално истраживање, сациЉем да се испита учесталост деформитета кичменог стуба код деце млађег школскогузраста из БијеЉине (Босна и Херцеговина). Узорак испитаника чинило је 50 испитаникаподеЉених у два субузорка. Један субузорак су чинили дечаци и то њих 25, а други је биосаставЉен од 25 девојчица. Истражевање је реализовано у школској 2014/15, а свииспитаници су у тренутку мерење похађали други разред основне школе „Јован Дучић“ изБијеЉине. За детекцију и учесталост постуралних поремећаја кориштена је једна однајсавременијих компјутерских метода која у 3Д формату мери закривЉеност кичменогстуба Win Spine Pointer Zebris Medical. Добијени резултати показују забрињавајући трендпораста деформитета кичменог стуба код анализираног узорка испитаника млађегшколског узраста из Бијељине.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Venher, O. P. "ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНОЇ СИМПТОМАТИКИ У ЕМІГРАНТІВ ТА РЕЕМІГРАНТІВ, ХВОРИХ НА ДЕПРЕСИВНІ РОЗЛАДИ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини 27, № 3 (10 жовтня 2016). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2016.v27.i3.6763.

Повний текст джерела

Анотація:

РЕЗЮМЕ. Дослідження особливостей психопатологічної симптоматики за допомогою опитувальника Symptom Check List-90-Revised – SCL-90-R дозволило встановити, що серед хворих на психогенні депресивні розлади емігрантів (196 осіб) були значуще вищими у порівнянні з реемігрантами (191 особа) та не емігрантами (198 осіб) показники за шкалами соматизації (відповідно 0,87±0,53 балів, 0,66±0,40 балів та 0,51±0,34 балів), обсесивно-компульсивних розладів (1,43±0,77 балів, 1,13±0,44 балів та 0,98±0,48 балів), тривожності (1,73±1,07) балів, 1,32±0,84 балів та 1,07±0,98 балів), а у реемігрантів – депресії (2,98±0,35 балів, у емігрантів 2,61±0,59 балів, у не емігрантів 2,40±0,45 балів) та міжособистісної сенситивності (відповідно 1,24±0,33 балів, 1,15±0,35 балів та 0,95±0,29 балів), а також індекс виразності дистресу (2,45±0,23 балів, 2,40±0,42 балів та 2,25±0,29 балів). У хворих на ендогенні депресивні розлади вплив фактора еміграції виявився меншим, однак загальні тенденції зберігаються: у емігрантів є найбільшою виразність проявів соматизації (1,17±0,83 балів, у реемігрантів 0,83±0,48 балів, у не емігрантів 0,77±0,70 балів), тривожності (відповідно 1,90±1,10 балів, 1,47±0,97 балів та 1,14±1,01 балів), обсесивно-компульсивних розладів (відповідно 1,54±0,66 балів, 1,34±0,52 балів та 1,07±0,44 балів) та фобічної тривожності (відповідно 0,76±0,44 балів, 0,68±0,23 балів та 0,67±0,40 балів), а у реемігрантів – депресії (3,18±0,26 балів, у емігрантів 2,79±0,42 балів, у не емігрантів 2,63±0,30 балів), міжособистісної сенситивності (1,36±0,45 балів, у не емігрантів 1,10±0,32 бали, у емігрантів 1,07±0,49 балів) та індекс виразності дистресу (2,60±0,16 балів, у емігрантів 2,53±0,34 балів, у не емігрантів 2,30±0,28 балів). У хворих на органічні депресивні розлади виявлені більш складні закономірності, зумовлені характером депресії: значущі розбіжності у показниках між групами емігрантів, реемігрантів та не емігрантів виявлені за соматизацією (відповідно 1,33±0,68 балів, 0,93±0,32 балів та 0,91±0,64 балів), тривожністю (відповідно 1,99±0,67 балів, 1,68±0,60 балів та 1,43±1,03 балів), фобічною тривожністю (0,91±0,45 балів, 0,75±0,31 балів та 0,66±0,39 балів) та обсесивно-компульсивними розладами (відповідно 1,10±0,63 балів, 1,49±0,51 балів та 1,25±0,61 балів). Показники за депресією та міжособистісною сенситивністю є найвищими у реемігрантів (відповідно 3,16±0,48 балів та 1,43±0,40 балів), меншими у емігрантів (відповідно 2,92±0,41 балів та 1,21±0,34 балів), і найменшими – у не емігрантів (відповідно 2,66±0,51 балів та 1,11±0,38 балів). Виявлені закономірності можуть бути пояснені впливом об’єктивних соціально-психологічних факторів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Венгер, О. П. "ГЕНДЕРНО-ВІКОВІ ТА СОЦІАЛЬНО-МЕДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМІГРАНТІВ ТА РЕЕМІГРАНТІВ, ХВОРИХ НА ДЕПРЕСИВНІ РОЗЛАДИ". Вісник наукових досліджень, № 1 (1 квітня 2016). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2016.1.6138.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведене дослідження гендерно-вікових та соціально-медичних особливостей у 196 емігрантів, 191 реемігранта, порівняно з 198 неемігрантами із різними формами депресивних розладів, виявило важливу роль як клінічних особливостей, такі фактора еміграції. В усіх групах переважали жінки (від 58,5 до 66,2 %). серед емігрантів та реемігрантів більше осіб із середньою спеціальною, неповною вищою та вищою освітами, ці особливості найбільше виражені в групі психогенних депресій (відповідно 88,2 і 86,6 % проти 69,6 %, р<0,05), менше – в групі ендогенних (відповідно 86,4, 87,3 % та 75,4 %, р<0,1) і не виражені – в групі органічних депресивних розладів (відповідно 79,0, 80,3 та 73,4 %, р>0,05), що зумовлено переважно трудовим характером української міграції. Практично всі емігранти працюють, тоді як серед неемігрантів та реемігрантів безробіття складає 30,4–82,0 %. серед емігрантів та реемігрантів значна кількість розлучених осіб (23,9–36,1%) та тих, хто не перебував у шлюбі (від 19,1 до 25,8 %). Виявлені особливості повинні враховувати при розробленні лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Сисоєва, Інна. "АНАЛІЗ ПОТЕНЦІЙНИХ ЗАГРОЗ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ". Economy and Society, № 22 (15 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2020-22-19.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто різні підходи до визначення поняття «фінансова безпека підприємства» та запропоновано узагальнюючий підхід до питання безпеки підприємства, згідно з яким, сутність фінансової безпеки підприємства може бути охарактеризовано як такий стан фінансів підприємства, який дозволяє протистояти ідентифікованим і потенційним загрозам шляхом ефективного управління ризиками в процесі своєї діяльності. Проаналізовано сукупність класифікаційних ознак екзогенних та ендогенних потенційних загроз економічній безпеці підприємства. Метою статті є дослідження потенційних загроз для успішної діяльності підприємств в сучасних умовах господарювання. Визначено, що в залежності від різних економічних факторів, ризики та загрози які впливають на економічну безпеку, можуть змінюватись, тому єдиного підходу до класифікації та визначення загроз та ризиків, не існує. Доведено, що актуальність упровадження комплексної системи заходів з організації бухгалтерського обліку зумовлена необхідністю правильної організації облікового процесу, що здійснюється з метою збереження облікових даних для забезпечення економічної безпеки підприємства. Розглянуто вплив пандемії коронавірусу на економічну активність підприємств в сучасних умовах кризи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Stets, M. M., та V. M. Chernenko. "Прояви семіотики гострого апендициту залежно від його розташування та триместру у вагітних". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (20 липня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2018.2.9190.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: провести аналіз клінічного перебігу гострого апендициту та лабораторних показників запалення у вагітних залежно від розташування апендиксу та триместру вагітності для визначення тактики лікування та попередження ускладнень при вагітності.Матеріали і методи. Оцінено клінічний перебіг та параклінічні показники у 258 вагітних із гострим апендицитом, що перебували на лікуванні в клінічних лікарнях міста Києва та 391 вагітна без гострої хірургічної патології, що склали групу порівняння. Серед біохімічних даних досліджено рівень імуноглобулінів M, G, A, E, циркулюючих імунних комплексів, фактора некрозу пухлин, кріоглобулінів, прокальцитоніну, інтерлейкіну-1, 2, а також показників неспецифічної резистентності організму та адаптаційного імунітету.Результати досліджень та їх обговорення. Раптовий початок болю спостерігали в І триместрі в 68,57 % пацієнток, в ІІ – 63,68 % та 69,7 % в третьому. Поєднання з нудотою та одно- або дворазовим блюванням встановлено в 77,14 %, 47,89 % та 36,36 %, відповідно. Ознаки ендогенної інтоксикації встановлено у 20,0 %, 45,26 %, 57,58 % вагітних у трьох триместрах відповідно. В ІІ та ІІІ триместрах вагітності визначення болючості в точках Мак-Бурнея, Ланца було неефективне в 90 % випадків. Серед біохімічних показників встановлено підвищення вмісту прокальцитоніну в 4 рази, концентрації ФНП – 2,74 раза, вмісту Іл-1 в 1,6 раза, вмісту ЦІК в 1,46 та рівнів IgM і IgG (в 2,11 раза та 1,37 раза, відповідно) щодо показників контрольної групи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Shpylovyi, Ia V. "ПЕРСОНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ХВОРОБИ У ЖІНОК ІЗ НЕВРОТИЧНИМИ ТРИВОЖНО-ДЕПРЕСИВНИМИ РОЗЛАДАМИ РІЗНОГО ПСИХОГЕНЕЗУ (ВИМУШЕНИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ТА ДРУЖИН ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ–УЧАСНИКІВ АТО)". Вісник наукових досліджень, № 4 (9 лютого 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2016.4.7159.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи було порівняльне вивчення персонологічних властивостей та ставлення до хвороби у жінок із невротичними тривожно-депресивними розладами різного психогенезу (НТДРРП), для обґрунтування диференціації терапевтичних підходів. За допомогою клініко-психопатологічного та психодіагностичного (опитувальник Р. Кеттелла [5] та Методики діагностики типів ставлення до хвороби (ТСХ) [5]) методів на базі КЗ “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” було обстежено 200 жінок: 150 осіб із тривожно-депресивними розладами невротичного регістру (з них 78 – вимушено переміщені (ВПЖ) та 72 – дружини військослужбовців–учасників АТО (ДВС)), 25 хворих із ендогенною депресією (ГП-ЕД) та 25 психічно здорових жінок (ГП-З). Найбільш проблемною особистісною сферою у жінок із невротичними тривожно-депресивними розладами різного психогенезу виявилась комунікативна сфера. Серед домінуючих персонологічних особливостей у них домінували безкомпромісність, імпульсивність та песимізм, невпевненість у собі; вони характеризувалися нетерплячістю, відкладенням рішень складних питань, легковажністю, ненадійністю, сором’язливістю і нерішучістю, були залежні від інших. Також їм властиве дезадаптивне ставлення до власного захворювання. Неадаптивні комбінації персонологічних рис та дезадаптивне ставлення до захворювання ставали предиктором розвитку в них тривожно-депресивних розладів. Виявлені персонологічні властивості й особливості ставлення до хвороби не мають генезоспецифічності та можуть розглядатися як загальні мішені медико-психологічного втручання, характерні для даного контингенту, незалежно від факторів психотравматизації. Отримані дані ми поклали нами в основу при розробці комплексної диференційованої системи спеціалізованої медичної допомоги жінкам із невротичними тривожно-депресивними розладами різного психогенезу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Венгер, О. П. "КЛІНІКО-СИНДРОМОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ У ЕМІГРАНТІВ ТА РЕЕМІГРАНТІВ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини 22, № 1 (5 червня 2015). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2015.v22.i1.4212.

Повний текст джерела

Анотація:

РЕЗЮМЕ. Проведене клінічне обстеження 196 емігрантів, 191 реемігрантів у порівнянні з 198 неемігрантами, хворими на різні форми депресивних розладів, встановило більшу ураженість емігрантів та реемігрантів проявами депресі. При цьому у реемігрантів значуще частіше виявлялися прояви ізольовано депресі , а також апаті , а с те н і, психосоматичних проявів та суцидальних тенденцій. В якості провідного типу афекту у реемігрантів найчастіше виявляється тоскний та апатичний. Натомість, емігрантам більшою мірою притаманні атипові форми депресій, насамперед, тривожно-депресивні. Пояснення цих закономірностей можливе з урахуванням ді об ’єктивних соціально- психологічних факторів:у реемігрантів найбільш виражені фрустраційні тенденці, пов’язані з усвідомленням невдалого досвіду перебування за кордоном і необхідності адаптаці до реалій сучасного укра нського суспільства з гіршими соціально-економічними та суспільно-політичними умовами, що призводить до більшо виразності апатичних та ізольованих депресивних проявів. Натомість, у емігрантів мобілізуючим фактором є усвідомлення необхідності повернення за кордон, що водночас асоціюється із тривогою і побоюваннями, пов’язаними із стресогенною ситуацію, ускладненою депресивним розладом, що певною мірою трансформує клінічну картину депресивних розладів у емігрантів, зокрема, щодо ангедоністичних проявів, суцидальних тенденцій та когнітивних порушень. У цілому емігрантам та реемігрантам притаманні різноманітні й складні зміни у афективній сфері, що потребує внесення відповідних коректив у лікувально-діагностичні та лікувально-профілактичні підходи при депресивних розладах. КЛЮЧОВІ СЛОВА: емігранти, реемігранти, депресивні розлади. Вступ. Проблема еміграці та рееміграці в Укра ні є однією з найактуальніших державних та суспільних проблем. За оцінками експертів, чисельність укра нських мігрантів складає близько 6,5-7 млн осіб (близько 15 % постійного населення), і має стійку тенденцію до зростання [1, 2]. Рееміграція в Укра ну становить самостійну соціальну, медико-психологічну та психіатричну проблему. Значний обсяг зворотного руху емігрантів є джерелом психологічних та психіатричних проблем, пов’язаних з необхідністю реадаптаці та пристосування до умов життя у суспільстві, яке етнокультурально та за рівнем життя відрізняється від суспільства кра ни-реципієнта, і яке зазнало певних змін за час відсутності емігранта. Однак, незважаючи на вагому клінічну та соціальну значущість проблеми депресивних розладів у емігрантів та реемігрантів в Укра ні, практично відсутні комплексні наукові дослідження, що спрямовані на вивчення різних форм депресій у емігрантів та реемігрантів. Відповідно до сучасних наукових поглядів, міграція розглядається як важливий фактор, що впливає на стан психічного здоров’я населення: він провокує трансформацію особистісного реагування та дезадаптацію особистості, а також розглядається як фактор, що провокує маніфестацію або екзацербацію ендогенних психічних захворювань [З, 4, 5 ]. Контингент мігрантів відрізняється певними змінами у психоемоційній сфері: емоційною нестійкістю, тривожністю, соціальною інтроверсією, конформністю на поведінковому рівні, підозрілістю, слабкою інтеграцією особистісних рис у вигляді емотивності та фрустрованості

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Зінченко, Д. С. "ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА І ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА: ҐЕНЕЗА, ВЗАЄМНИЙ ВПЛИВ ТА ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 18 (22 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.240435.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є удосконалення концептуальних підходів до визначення таких базових економічних понять, як економічний розвиток підприємства та економічна безпека підприємства в умовах посилення впливу інформації на економічні процеси. Запропоновано графічну схему концептуальної моделі визначення рівнів впливу та складових економічного розвитку підприємства в загальному його контексті. Доведено, що економічний розвиток в умовах домінування ринкових чинників є результуючим, а всі інші елементи розвитку підприємств у результаті ведення фінансово-господарської діяльності підприємств здійснюють свій різновекторний вплив на результати економічного розвитку. Доведено, що місія створення кожного підприємства орієнтована здебільшого на досягнення відповідних результатів економічного розвитку. Виокремлено як один із найбільш впливових секторів розвитку підприємства таке економічне явище, як адаптивність підприємства, тобто здатність підприємства своєчасно та оперативно пристосовуватись до зміни факторів діяльності підприємства під впливом ендогенних та екзогенних чинників розвитку, доведено необхідність визначення рівня адаптивності підприємства. Запропоновано авторське формулювання базових характеристик поняття «економічний розвиток підприємства» як складової загальної системи функціонування підприємства в умовах формування інформаційної економіки. Розроблено підхід до управління економічною безпекою в контексті загального економічного розвитку. Доведено, що система управління економічною безпекою є складовою частиною системи управління економічним розвитком підприємства як часткове від загального, а результати управління економічним розвитком підприємства в цілому формують відповідний рівень економічної безпеки. Сформульовано авторське положення щодо управління економічною безпекою як явищем, згідно якого вона є результатом складної системи управлінських елементів, результатом взаємодії значної кількості важелів, чинників, об’єктів та суб’єктів. Розроблено схему циклічності результатів управління економічним розвитком підприємства та економічної безпеки, визначено їх взаємозв’язок та взаємний вплив. Доведено, що рівень економічного розвитку підприємства як результат впливу управлінських функцій та системи керованих чинників визначає рівень економічної безпеки підприємства, і в свою чергу, впливає на формування майбутнього рівня його економічного розвитку. Схематично представлено концептуальний підхід до визначення взаємного зв’язку та взаємного впливу рівня економічного розвитку підприємства та рівня його економічної безпеки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Solomenny, A. N. "Визначення якісного складу сучасних ранозагоювальних лікарських засобів для потреб медичної служби Збройних Сил України у мирний час та на особливий період". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 3 (11 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.3(2)-093.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Ранозагоювальні препарати, які знаходяться на оснащенні підрозділів військово-медичної служби мають ряд недоліків, серед яких основними є недостатня регенеративна активність, високий ризик мікробної контамінації рани та необхідність частої заміни на рановому полі. Тому надзвичайно актуальними стають дослідження, спрямовані на розробку технологічних схем отримання сучасних м’яких лікарських засобів комплексної дії вітчизняного виробництва для місцевого лікування ран, а також введення до норм постачання таких ранозагоювальних лікарських засобів, як мазі та ранові гідрогелеві пов’язки, які мають антибактеріальні, анестезуючі, протизапальні та антимікробні властивості, а також не вимагають частої заміни у процесі медикаментозного забезпечення військовослужбовців. Мета дослідження – дослідити якісний склад сучасних ранозагоювальних лікарських засобів для потреб медичної служби Збройних сил України у мирний час та на особливий період. Матеріали та методи. Матеріалами слугували медичні картки стаціонарних хворих та листи призначень поранених та хворих із пошкодженням шкірних покривів. У роботі застосовано документальний, загальногістологічний, гістохімічний, морфометричний та статистичний методи дослідження. Результати дослідження. З метою визначення якісного складу норм постачання ранозагоювальних засобів місцевої дії нами були проаналізовані медичні картки стаціонарних хворих та листи призначень поранених та хворих із пошкодженням шкірних покривів. У модель дослідження були включені умовно забруднені рани діаметром 10 см та глибиною рани від 5 до 10 мм. Здійснено аналіз результатів медикаментозного забезпечення хворих із гнійно-запальними процесами м’яких тканин, які знаходилися на лікуванні з приводу гнійних ран та інтраопераційної профілактики ранової інфекції в 65 хворих, що склали основну групу. Аналіз ефективності застосування розробленої МДМ-мазі при лікуванні гнійних ран проводився в порівнянні з результатами лікування 110 пацієнтів з гострими гнійними первинними ранами (72,5 %), що склали групу порівняння, яка була розділена на 5 підгруп. Серед них абсцеси м’яких тканин, флегмони клітинних просторів тулуба і кінцівок спостерігалися в 54 (35,2 %) хворих, різні форми панарицію – 25 (16,2 %) і парапроктиту – 12 (8,9 %) пацієнтів. Порівно розподілилися хворі з гострим гнійнім бурситом, карбункулом (12,1 % спостережень). Результати мікробіологічних досліджень ранових виділень були позитивними у всіх груп пацієнтів. При цьому в 60 хворих (44,7 %) флора представлена монокультурою, в інших пацієнтів з рани виділені асоціації мікроорганізмів. У мікробному пейзажі спостерігалася перевага грампозитивної флори. Більшість ідентифікованих мікроорганізмів склали стафілококи, серед яких найчастіше виділявся S. aurerus (55,6 % пацієнтів), при чіткій тенденції до підвищення ролі S. epidermidis (30,8 % хворих), а також S. faecalis (15,5 % хворих). У ряді грамнегативних бактерій переважали E. coli (76,4 % хворих), значно рідше спостерігалися бактерії роду Proteus (11,7 % хворих), Pseudomonas aerugenosa (3,7 % хворих) і клебсієла – 1,9 %. Ентерококи виділені – у 5,6 %, B. subtilis – у 2,8 % хворих. Серед хворих, що спостерігались, у 8 чоловік були виділені такі мікроорганізми: палички групи Bacteroides – 5 пацієнтів, з них у 2 бактероїди групи B. fragilis, а в трьох – B. melaninogenicus. У двох чоловік виявлені грампозитивні коки групи Peptostreptococcus sp., і в одного пацієнта була виділена факультативно анаеробна мікрофлора. При аналізі перебігу ранового процесу в ході лікування хворих розробленою маззю під умовною назвою «МДМ-мазь» звертає на себе увагу швидке зменшення запально-ексудативних змін у рані, в основному до 3 доби лікування. Оцінюючи ефективність антимікробної дії розробленої мазі необхідно підкреслити, що вона пригнічує внутрішньотканинну мікрофлору, що не досягається при лікуванні іншими мазями, що обумовлено як гідрофільною основою, так і активними фармацевтичними інгредієнтами, тому що саме внутрішньотканинна мікрофлора визначає тяжкість і спрямованість ранового процесу. Висновки. Отримані результати свідчать про високу ефективність розробленої ранозагоювальної мазі з метилурацилом, декаметоксином та ментолом під умовною назвою «МДМ-мазь» з протизапальною, антимікробною та анестезуючою дією для використання в гнійно-запальну фазу ранового процесу. Основними факторами при цьому є: активний вплив на перебіг запального процесу в рані, а також істотне зниження виразності ендогенної інтоксикації при гнійно-запальних процесах м’яких тканин. На даному етапі розвитку медичної науки і практики визначені оптимальні схеми застосування ранозагоювальних засобів у обраних клініко-економічних групах для місцевого лікування ран.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Ендогенні фактори"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями