Готові списки джерел за темами / Ембріони / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "Ембріони"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Ембріони.
Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Ембріони".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Крушельницька, Ганна Леонідівна. "КРІОКОНСЕРВОВАНІ ЕМБРІОНИ IN VITRO ЯК ОБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ". Часопис цивілістики, № 37 (29 липня 2020): 36–41. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i37.347.

Повний текст джерела
Анотація:
Наукова стаття присвячена дослідженню правової природи кріоконсервованих людських ембріонів in vitro. Обґрунтовується позиція, згідно якої заморожені ембріони людини є особливими об’єктами цивільних прав. Аналізується американська та європейська судова практика у справах, предметом розгляду яких було право на розпорядження кріоконсервованими ембріонами. У статті проаналізовано нормативно-правові акти у сфері застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, згідно яких ембріони in vitro належать до біологічного матеріалу. У зв’язку з цим вивчаються наукові роботи, які стосуються дослідження біологічного / анатомічного матеріалу як об’єкту цивільних правовідносин. У зв’язку з тим, що метод отримання біологічного / анатомічного матеріалу полягає у вилученні з організму людини (живої чи мертвої), який не застосовується щодо ембріонів in vitro, що створюються поза людським організмом, виникає обґрунтований сумнів в охопленні кріоконсервованих ембріонів поняттям «біологічного матеріалу». Визначається, що після перенесення кріоконсервованого ембріону до порожнини матки, він починає свій внутрішньоутробний розвиток і втрачає ознаки об’єкта права. Окрему увагу приділено дослідженню можливості розпорядження замороженими ембріонами in vitro шляхом їх донації іншим особам при лікуванні безпліддя. Розглянуто питання зберігання кріоконсервованих ембріонів у кріобанку протягом терміну, який визначається за домовленістю між пацієнтами та закладом охорони здоров’я. З’ясовано, що у випадку закінчення встановленого терміну заклад охорони здоров’я припиняє зберігання заморожених ембріонів, що призводить до їх загибелі, тому відмова пацієнтів від продовження зберігання таких ембріонів по суті означає визначення їх юридичної долі шляхом знищення, хоча законодавство прямо не передбачає такої можливості для учасників застосування допоміжних репродуктивних технологій. Обґрунтовується обмежена оборотоздатність кріоконсервованих ембріонів in vitro з огляду на їх особливий характер і біологічне походження та обмежений суб’єктний склад осіб, яким вони можуть належати (лише пацієнтам-власникам гамет, з яких вони були створені, або безплідним особам-реципієнтам, яким донорами було надано свої заморожені ембріони для використання у програмах лікування безпліддя).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Крушельницька, Г. "Особливості виникнення права власності на ембріони людини in vitro". Юридичний вісник, № 1 (12 квітня 2021): 115–23. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.2088.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено питання віднесення ембріонів людини, ство-рених поза людським організмом в умовах in vitro, до об’єктів права власності. Автором аналізуються дві протилежні позиції, що скла-лися у судовій практиці та в док-трині цивільного права, що сто-суються можливості віднесення ембріонів in vitro до власності суб’єктів цивільних правовідносин. Оскільки автор притримується підходу, згідно з яким ембріони in vitro є об’єктами цивільних прав і можуть перебувати у власності чітко визначеного законом обмеже-ного кола осіб, у статті аналізуються підстави виникнення права власності на такий специфічний об’єкт. Автором застосовується аналогія закону, оскільки жоден із наявних правових режимів об’єктів цивільних прав не може поширюва-тися на штучно створені ембріони людини. Зокрема, у статті розгля-дається набуття права власності на ембріони in vitro шляхом специ-фікації, оскільки вони на підставі договору створюються в закладі охорони здоров’я в умовах in vitro із репродуктивного матеріалу, нада-ного пацієнтами, або із донорських гамет, в результаті чого виникає новий об’єкт. Залежно від влас-ника репродуктивних клітин, із яких створюються ембріон, визна-чаються суб’єкти права власно-сті на них. Також автором дослі-джується можливість набуття закладом охорони здоров’я права власності на «покинуті» ембріони in vitro в порядку набувальної дав-ності, у випадку, якщо після закін-чення строку дії договору про крі-окосервацію, пацієнти не заявили прав на свої кріоембріони, а заклад охорони здоров’я не вжив заходів щодо їх утилізації. Окрема увага приділена донації ембріонів як під-ставі виникнення права власності на них, а також встановленню власника донованих ембріонів залежно від виду донорства (від-критого чи анонімного). У статті аналізується можливість виник-нення права власності на ембрі-они in vitro в порядку спадкування, зокрема автором розглядається доктринальний та судовий підхід до вирішення цієї проблеми, на під-ставі чого робиться обґрунтований висновок, що наявність генетич-ного зв’язку між спадкодавцем та його ембріонами in vitro впливає на визначення їх подальшої долі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Заболотна, М. "Ембріон – суб’єкт чи об’єкт репродуктивних правовідносин?" Юридичний вісник, № 1 (12 квітня 2021): 225–34. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.2103.

Повний текст джерела
Анотація:
Науково-технічний прогрес вно-сить певні зміни у кожну сферу життя. Численні суперечності при-зводять до різного тлумачення та застосування новітніх технологій. У цій статті звертаємо увагу на основоположне, святе та неосяжне для людського розуму – нове життя. Конституція України у ст. 3 закріплює, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недо-торканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Право на життя посідає основне місце серед усіх природних і невід’ємних прав людини, тому важливо вирішити питання про те, з якого моменту охороняється життя конкретної фізичної особи. Адже законодавством не визна-чено етап розвитку, з якого люд-ський ембріон перебуває під захи-стом прав і наділяється правом на життя. Через відсутність законодавчого закріплення статусу ембріона вини-кає низка біоетичних (етико-пра-вових) проблем, а саме питання про те, наскільки правомірно вико-ристовувати людські ембріони для комерційних, науково-дослідних та терапевтичних цілей. Наведено утилітаристський, віталістський, комплементарний підходи до вирі-шення цих біоетичних проблем. Наукова стаття присвячена дослідженню правового статусу ембріона людини. Обґрунтовується позиція, згідно з якою людські емб-ріони належать до особливих суб’єк-тів репродуктивних правовідносин. Аналізується міжнародне та націо-нальне законодавство у сфері регу-лювання ембріонального розвитку ще ненародженої дитини. У статті розглянуто проти-лежні наукові підходи до правового статусу ембріона: як об’єкта чи суб’єкта репродуктивних правовід-носин. Наведено перелік прав, якими володіє ембріон. Проаналізовано підходи та кон-цепції щодо визначення початку життя людини, зокрема ембріональну, натусіальну та концепцію формування нервової системи. За даними останніх наукових медико-біологічних досліджень, емб-ріон в онтологічному сенсі є унікаль-ною живою людською істотою, права на життя і здоров’я якої повинні бути належним чином захищені дер-жавою, щоб уникнути споживаць-кого ставлення до «ще ненародженої дитини» та сформувати моральне та гуманне ставлення до людського емб-ріона у сучасному суспільстві.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Островська, Богдана Василівна. "ДІТИ IN VITRO: УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ ПРИВАТНОПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ". New Ukrainian Law, № 1 (30 березня 2022): 64–70. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.1.9.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена дослідженню проблем приватноправового регулювання допоміжних репродуктивних технологій, зокрема штучного запліднення in vitro, національним законодавством України та його співвідношення із положеннями міжнародно-правових актів у цій сфері. Детально проаналізовано законопроєкти, які нині подано до Верховної Ради України, що стосуються застосування допоміжних репродуктивних технологій. За допомогою біоетичного підходу до проблеми пропонуються шляхи її розв’язання на основі поваги до прав і гідності кожної людини відповідно до норм міжнародного права. Наголошено на важливості забезпечення захисту життя ембріона in vitro, зокрема шляхом розробки правового статусу ембріону людини та його закріплення у національному законодавстві, а також спеціальних програм щодо створення державних кріобанків стовбурових клітин та ембріонів, запровадження державного контролю за переміщенням ембріонів людини за межі території України, насамперед шляхом встановлення заборони на їх вивезення з урахуванням чітко визначених виключних обставин. Прийняття спеціального законодавства щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій дозволить унормувати правовідносини у цій сфері. Під час розробки правових актів національного законодавства необхідно насамперед враховувати норми міжнародного права, які стосуються прав людини та біомедицини. Оскільки репродуктивні права мають безпосередній зв’язок із такими основоположними правами людини, як право на життя та здоров’я, питання права людини на життя на пренатальній стадії її розвитку є невід’ємним біоетичним аспектом цих прав.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Zhukova, I. O., O. S. Kochevenko, O. M. Bobrytska, I. O. Kostiuk, and S. L. Antipin. "Teratogenic and embryotoxic influence of carbenddazim which is had on chickens’ embryons." Veterinary science, technologies of animal husbandry and nature management, no. 4 (2019): 64–68. http://dx.doi.org/10.31890/vttp.2019.04.13.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Петренко, Ганна Олександрівна, та Ольга Георгієвна Бордунова. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ДЕЗІНФЕКТАНТІВ НА ОСНОВІ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН НА ШКАРАЛУПУ ЯЄЦЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПТИЦІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (6 січня 2022): 119–24. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.20.

Повний текст джерела
Анотація:
В роботі представлені результати вивчення дії дезінфектантів, основою яких є хімічні речовини, на структуру та властивості шкаралупи яєць сільськогосподарської птиці. Розглянуті дезінфекуючі властивості та вплив на шкаралупу та шкаралупні оболонки яєць сільськогосподарської птиці препаратів, що створені на основі альдегідовмісних речовин, сполук на основі перекису водню та речовин, що мають в основі надоцтову кислоту. Використання дезінфікуючих речовин, які не впливають на якість шкаралупи інкубаційних яєць та позитивно діють на розвиток ембріонів сільськогосподарської птиці є актуальним питанням у птахівництві. В роботі використовували інкубаційні яйця курей леггорн білий. Для експериментів формували вісім груп по 144 яєць в кожній. Перед закладкою на інкубацію яйця обробляли розчинами речовин та препаратів: формальдегідом, глютаральдегідом, метацидом, препаратами Virkon - S (KRKA, Словенія), CID – 20 з додаванням надоцтової кислоти (НОК), VIROCID з НОК, CID - 20, НОК та рослинні екстракти, VIROCID, НОК та рослинні екстракти. Зразки шкаралупи аналізували за допомогою растрової електронної мікроскопії на приладі РЕММА-102 відразу після висихання розчинів та після вилуплення курчат. Обробка яєць сільськогосподарської птиці дезінфікуючими речовинами є однією з головних вимог інкубації. Проте використання дезінфектантів, що мають відмінні бактерицидні та фунгіцидні властивості, не завжди призводять до бажаного результату. Зокрема препарати, що створені на основі хімічних речовин, таких як альдегідовмісткі сполуки, знижують захисну дію кутикули та мають канцерогенні властивості щодо персоналу птахофабрик. Препарати на основі пероксидів мають токсичну дію на ембріони, що розвиваються, та деструктивну активність щодо біокерамічного шару шкаралупи. Для пом’якшення негативного впливу препаратів, до складу яких входять дані речовини, рекомендовано додавати рослинні екстракти
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Байрачна, Л. К., та К. А. Микитенко. "ЩОДО ПИТАННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЕМБРІОНА:НАЦІОНАЛЬНИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД". Прикарпатський юридичний вісник, № 5 (10 лютого 2022): 16–21. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5.925.

Повний текст джерела
Анотація:
Байрачна Л. К., Микитенко К. А. Щодо питання правового статусу ембріона: національний та міжнародний досвід. – Стаття. У статті розглянуто проблеми, пов’язані з реалізацією права на життя, яке в контексті розвитку світової цивілізації набуває нового змісту. Встановлено, що нині відсутнє єдине визначення початку людського буття, а наявні лише деякі позиції – ембріональна, натусіальна і концепція внутрішньоутробного розвитку. Крім того, є різні підходи щодо розуміння правого статусу ембріона, а саме абсолютиський, ліберальний та помірний. Порушуються дискусійні питання щодо наділення ще ненародженої дитини правосуб’єктністю, визнання ембріона суб’єктом або об’єктом цивільних правовідносин, встановлення того, чи є людський ембріон частиною організму матері, або ж це початок нового, самостійного життя, для якого є необхідним особливий правовий захист. Визначено, що в українському законодавстві право на життя людини починається з моменту народження, а держава гарантує і захищає це право, але період пренатальної стадії розвитку особи залишається поза правовим регулюванням країни, адже ембріон не наділяється правосуб’єктністю. Підкреслено, що загалом право на життя знайшло своє втілення в багатьох міжнародно-правових актах, зокрема в Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські й політичні права, Конвенції про права дитини, а також у конституціях різних країн. На жаль, лише в деяких зазначено право на життя ембріона або надано розширене тлумачення права на життя, що включає право на життя ще ненародженої дитини. З аналізу судових рішень Європейського суду з прав людини можна констатувати, що на європейському рівні відсутня єдина думка щодо статусу ембріона/плоду, однак визнається, що він належить до людського роду. Наголошується, що, попри наявність великої кількості судових рішень та роз’яснень із боку договірних держав щодо права на життя, є нагальна потреба у встановленні єдиного підходу стосовно питання правового статусу ембріона, надання йому особливої правосуб’єктності та законодавче регулювання наслідків, пов’язаних із цим.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Tsybulin, Оlexandr. "Використання моделі раннього ембріонального розвитку перепела японського (coturnix coturnix japonica) для оцінки біологічної активності мікрохвильового випромінювання". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(356) (3 липня 2018): 226–31. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-226-231.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі на моделі перепелиного ембріона продемонстровано високу чутливість моделі раннього ембріогенезу перепелів до низькоінтенсивного мікрохвильового випромінювання, що проявляється в стимуляції або пригніченні сомітогенезу та зміні рівня ушкодження ДНК у клітинах 38-годинних ембріонів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Сідашова, С. О. "Оцінка придатності лактуючих корів бути донорами-реципієнтами доімплантаційних ембріонів". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2013): 61–63. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.02.15.

Повний текст джерела
Анотація:
Наведено результати пальпаторного вивчення морфофункціонального стану яєчників лактуючих високопродуктивних корів і лютеогенезу для відбору тварин із метою ембріодонації. У 9–14 % корів виявлено неповноцінність у формуванні лютеальної стадії з 5-го по 15-й день за причини відсутності розвитку в їх яєчниках жовтого тіла. Ще 17–43 % із них були непридатними для ембріодонації через кістозні дегенерації фолікулів: вимиті з них на 7–8-й день після поліовуляції ембріони мали глибокі морфологічні дефекти й були нежиттєздатними. We have adducted the results of the examination by touch of the morphofunctional condition of dairy cow ovary and luteogenesis for the selection of the animals with the aim of embryodonation. In 9- 14% of the cows we have seen deficiency in the formation of luteal state from the 5th till the 15th day because of the absence of the development in ovary a yellow body .Also 17-43% of them were unable for embryodonation because of the kistosis degenerations of the follicle: the embryos flushed out of them on the 7th-8th day after polyovulation had deep morphological defects and were lacking vitality.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Король, П. В., С. О. Костенко, О. М. Коновал, М. С. Дорошенко, Л. Лу, А. М. Чепіга, О. В. Сидоренко та ін. "ОПТИМІЗАЦІЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕДУР ПІДГОТОВКИ СПЕРМИ ДО ТРАНСФЕКЦІЇ ДНК З ЛІПОФЕКТАМІНОМ". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 1, № 23 (2021): 52–58. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.1.07.

Повний текст джерела
Анотація:
З метою аналізу впливу трансфекції з ліпофектаміном на запліднювальну здатність сперміїв качурів (Anas platyrhynchos Linnaeus, 1758) породи Shaoxing проведено аналіз яєць та ембріонів 11 качок породи Shaoxing, які були запліднені спермою 13 качурів, обробленою ліпофектаміном. Птиця відповідала стандарту породи Shaoxing. Качок у віці десяти місяців відбирали за умови їх несучості ≥ 90% та плодючості ≥ 90% після штучного осіменіння. Качурів відбирали зі стабільним рефлексом спермовіддачі при стимуляції методом масажу поперекової частини тулуба. Сперму збирали в конічні полістирольні чашки з подальшим розведенням до 1: 1 середовищем OPTI-MEM (Invitrogen, США) та транспортуванням до лабораторії (протягом 15–20 хвилин після збору) для оцінки якості та трансфекції сперми. Рухливість і концентрацію сперматозоїдів оцінювали за стандартними методиками під оптичним мікроскопом. Для трансфекції сперматозоїдів 300 мкл плазмідної ДНК (25 нг/мл кожного вектора) змішували з 1 мл середовища OPTI-MEM. Тим часом 300 мкл Lipofectamine® 2000 (Invitrogen, США) змішували з 1 мл середовища OPTI-MEM. Після того, як два розчини інкубували протягом 5 хвилин при кімнатній температурі, їх об'єднували та інкубували при кімнатній температурі ще 20 хвилин. Сперму двічі центрифугували (1000g, 10 хв), надосадову рідину видаляли і проводили розведення осаджених клітин сперми середовищем OPTI-MEM 1: 1. Комплекс ДНК-Lipofectamine® 2000 додавали до клітин сперми після другого центрифугування, та видалення надосадової рідини, потім його перемішували та інкубували при кімнатній температурі протягом години. Після трансфекції рухливість сперматозоїдів знову оцінювали для визначення якості сперми. Трансфіковані клітини сперми використовували для глибокого штучного запліднення. За одне запліднення було взято п’ятсот мільйонів сперматозоїдів. Після осіменіння качок трансфікованими сперматозоїдами яйця збирали і інкубували протягом 10 або 28 днів, потім виділяли ембріони або вирощували каченят. Для контролю впливу проведених маніпуляцій зі спермою під час проведення трансфекції на її запліднюючу здатність, експеримент побудували методом груп-аналогів, було відібрано 11 качок яких осіменяли інтактною спермою. В дослідній групі заплідненість становила 52,2±4,97%, що достовірно відрізнялось від групи контролю 84.1±5.83% (p < 0.01). Виводимість становила 47.18% (67 каченят з 142 запліднених яєць)
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Коренга, Ю. "Визначення правового статусу ембріона". Історико-правовий часопис, № 2 (8) (2016): 99–103.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Bordunova, Olga, Evgeniya Samokhina, Leontiy Khmelnychyi, Mykola Povod, Victoria Vechorka та Vyacheslav Popsuy. "БІОТЕХНОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ КОНСТРУЮВАННЯ «GREEN ARTICLE» ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ БІОКЕРАМІЧНОГО ЗАХИСНОГО ШАРУ ШКАРАЛУПИ ЯЄЦЬ КУРЕЙ В ТЕХНОЛОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ ІНКУБАЦІЇ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (42) (30 листопада 2020): 27–32. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.5.

Повний текст джерела
Анотація:
Авторами теоретично обґрунтована та практично доведена ефективність застосування розробленого способу передінкубаційної обробки яєць з використанням біоміметичної технології «штучна кутикула» «ARTICLE» («ARTIficial cutiCLE») «GREEN ARTICLE» для поліпшення структурних і фізіологічних характеристик шкаралупи як біокерамічного захисного шару інкубаційних яєць, котра полягає в утворенні на поверхні яйця захисної плівки з суміші штучних і природних матеріалів, що регулює рівень газопроникності шкаралупи пташиного яйця. Захисна плівка являє собою полікомпонентне покриття для відновлення та посилення бар’єрних властивостей біокерамічних структур шкаралупи і шкаралупних мембран, якому притаманна біоцидна (антибактеріальна та антивірусна) активність, а також здатність оптимізувати газообмін ембріонів протягом інкубації та поліпшувати процеси обміну речовин ембріона і якість молодняка птиці. Метою нашої роботи була розробка технології передінкубаційної обробки курячих яєць «GREEN ARTICLE» з використанням захисних нанокомпозитних покриттів «Штучна кутикула», що були створені за біоміметичним принципом, для зниження контамінації патогенною мікрофлорою та підвищення виводимості яєць. Для проведення досліду було сформовано три партії яєць, котрі були отримані від курей-несучок Легорн білий, по 540 штук в кожній групі. В кожній партії був контроль і дослідна група. Інкубацію проводили в інкубаторі «Універсал» протягом 21 доби згідно методики. Першу групу яєць перед закладкою на інкубацію обробляли кислото розчинним хітозаном, другу – водорозчинним хітозаном, третю – водорозчинним хітозаном сукцинат. Рахували відсоток браку інкубації, вивід та виводимість курчат. Перед закладкою на інкубацію, а також на сьому та вісімнадцяту добу інкубації, перед перенесенням яєць у вивідну шафу, брали змиви з поверхні шкаралупи і досліджували їх на наявність мікробної контамінації. Доведено, що використання для передінкубаційної дезінфекції курячих яєць композиції на основі кислоторозчинного хітозана з додаванням надоцтової кислоти, пероксиду водню (H2O2) та наночасток металів (нанодисперсного діоксиду титану TiO2, оксиду заліза Fе2O3 та сульфату міді CuSO4), стимулює розвиток ембріонів та забезпечує підвищення виводимості яєць на 7,7 % відносно контролю. Технологія «GREEN ARTICLE» для передінкубаційної обробки яєць з використанням препарату «Штучна кутикула» призводить до значного зниження кількості патогенних мікроорганізмів на поверхні шкаралупи, що призводить до підвищення виводимості яєць.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Калинюк, Н. М., Т. Б. Кадобний та А. Т. Бучко. "ПРАВО ЕМБРІОНА/ПЛОДА НА ЖИТТЯ В КОНТЕКСТІ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (22 вересня 2021): 74–78. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12385.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета: дослідження права ембріона/плода на життя в контексті громадського здоров’я. Матеріали і методи. У статті проведено аналіз чинних нормативно-правових актів. Застосовано такий комплекс методів: теоретичного аналізу, порівняння, обґрунтування, узагальнення, систематизації теоретичного та практичного матеріалу, формулювання і систематизації висновків. Результати. Проаналізовано чинні нормативно-правові акти, що дають можливість систематизувати аргументацію різних підходів до розуміння та реалізації цього права. Запропоновано поділ аргументів на дві групи: ті, що підтверджують право ембріона/плода на життя, і ті, що обмежують (заперечують) це право. З’ясовано, що Україна є прихильником позиції про те, що право на життя у людини виникає з моменту народження. Проте інші держави закріплюють право на життя ще ненародженої дитини шляхом уточнення правового припису з вказівкою, що право особи на життя виникає з моменту зачаття або ж внутрішньоутробного розвитку. Доведено, що репродуктивні права тісно повʼязані з найважливішим основним особистим правом людини – правом на життя. Взаємозвʼязок права на життя з репродуктивними правами очевидний при розгляді правового режиму штучного переривання вагітності, при визначенні моменту виникнення життя та правового режиму плода чи ембріона. Здійснений аналіз міжнародних, регіональних та національних стандартів у сфері охорони здоров’я формує невирішену на сучасному етапі соціально-економічного, культурного і духовного розвитку суспільства суперечність з питань верховенства прав ненародженої дитини. Ця проблематика може бути усунена шляхом поступової гуманізації соціуму, реалізації принципу поваги до людської гідності. Висновки. Доведено, що право на життя ембріона/плода людини в контексті громадського здоров’я забезпечує природне існування особи, має велике значення в системі прав і є основним досягненням світової спільноти. Обґрунтовано доцільність подальших наукових розробок із питань вдосконалення правового регулювання права ембріона/плода на життя на рівні національного законодавства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Моця, О. П. ""Ембріонний" етап формування давньоруських міст". Археологія і давня історія України, Вип. 4 (21) (2016): 7–11.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Моця, О. П. ""Ембріонний" етап формування давньоруських міст". Археологія і давня історія України, Вип. 4 (21) (2016): 7–11.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Хмара, Міла. "МЕДИЧНЕ ПРАВО В КОНТЕКСТІ АКТУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ БІОЕТИКИ: ПЕРИНАТОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ". Young Scientist, № 12 (88) (30 грудня 2020): 19–25. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-5.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено правовий складник біоетики, реалізований у медичному праві як новаційному спрямуванні юридичної науки, у конкретизації до перинатологічних питань. Проаналізовано змістове, функціональне, цільове співвідношення біоетики і медичного права. Охарактеризовано предметно-методологічну специфіку біоюриспруденції. Розглянуто зміст і проблематику правової перинатології у конкретизації до актуальних морально-етичних і правотворчих завдань. Продемонстровано, що підґрунтям дивергентності медичних, правових, філософсько-правових, філософсько-етичних, релігійних поглядів на допоміжні репродуктивні технології є розбіжності в уявленнях про природу зачаття, подружніх стосунків, моменту виникнення права на охорону життя ембріона людини, колізія між правом жінки на вільне прийняття рішень щодо можливості дітонародження та правом на охорону життя ембріона, правами сурогатної матері і біологічних батьків. Відзначено необхідність удосконалення правового регулювання застосування допоміжних репродуктивних технологій щодо низки вимог (договір про сурогатне материнство, відповідальність біологічних батьків).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Tsybulin, Оlexandr. "Вплив мікрохвильового випромінювання на стан антиоксидантної системи в тканинах перепелиних ембріонів та добового молодняку". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 12(337) (26 січня 2019): 126–31. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-126-131.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі на моделі перепелиного ембріона продемонстровано достовірний оксидативний ефект мікрохвильового випромінювання, який проявлявся у вираженому зростанні рівня перекисного окиснення ліпідів і зниженні активності ключових ферментів антиоксидантної системи живих клітин.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Tityuk, Olga, Volodymyr Grubiy, Yaroslav Stepanyuk та Oleksandr Yaryhin. "Просторова реконструкція нюхових структур Lacerta viridis за допомогою комп’ютерного моделювання". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 12 (23 листопада 2018): 99–104. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2015-313-99-104.

Повний текст джерела
Анотація:
Описано приклад створення просторової реконструкції структур нюхового аналізатора (носової порожнини, вомероназального органа, нюхових нервів, нюхових цибулин) ембріона ящірки зеленої Lacerta viridis 34-ї стадії розвитку. Побудову просторової моделі проведено в програмі Amira 5.0.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Chaplia, O. V., J. V. Gontar та N. M. Bilko. "Доімплантаційний розвиток ембріонів жінок старшого репродуктивного віку". Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, medicine 5, № 1 (2 квітня 2014): 17–22. http://dx.doi.org/10.15421/021404.

Повний текст джерела
Анотація:
In order to reveal the influence of genetic component on the early embryo development, the retrospective study of morphokinetic characteristics of 717 embryos subjected to preimplantation genetic testing was conducted. Blastomere biopsy for FISH-based preimplantation genetic screening of 7 chromosomes was performed on the third day of culture, while embryo developmental potential and morphological features at the cleavage and blastulation stage were studied regarding maternal age particularly in the group of younger women and patients older than 36. Results of genetic testing revealed that euploid embryos rate gradually decreased with maternal age comprising 39.9% in young women group and 25.3% of specimen belonging to elder patients. At the cleavage stage, morphological characteristics of aneuploid and euploid embryos didn’t differ significantly regardless of the age of patients that could be accounted for the transcriptional silence of embryo genome till the third day of its development. However, in case of prolonged culture chromosomally balanced embryos rarely faced developmental arrest (in 7.9%) and formed blastocysts half more frequently compared to aberrant embryos (respectively 75.6 versus 49.8%). Nevertheless, no substantial difference was found between blastocyst formation rate among embryos with similar genetic component regardless of the maternal age. Taking into consideration high rate of chromosomally unbalanced embryos specific to patients of advanced maternal age, the relative proportion of aneuplouid blastocysts was significantly higher in this group of embryos. Thus, without genetic screening there is a possibility of inaccurate selection of embryos for women of advanced reproductive age for transfer procedure even in case of prolonged culture. Consequently, increase of aneuploid embryos frequency associated with permanent preimplantation natural selection effectiveness along with the postimplantation natural selection failure may be the cause of elevated risk of chromosomally abnormal child birth for advanced age women after natural conception, as well as after assisted reproduction therapy.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Люта, І. М. "Ембріологічна характеристика результатів трансплантації ембріонів великої рогатої худоби". Вісник аграрної науки Причорномор"я, Вип. 2 (90), ч. 2 (2016): 16–22.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Люта, І. М. "Ембріологічна характеристика результатів трансплантації ембріонів великої рогатої худоби". Вісник аграрної науки Причорномор"я, Вип. 2 (90), ч. 2 (2016): 16–22.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Філіп, С. С., Ю. П. Скрипинець, Р. М. Сливка та І. І. Гаджега. "Дивертикул Меккеля як причина кишкової непрохідності". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 62, № 2 (31 грудня 2020): 36–39. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.62.36-39.

Повний текст джерела
Анотація:
Дивертикул Меккеля (залишок жовчного стовбура – утвір, що іноді трапляється в нижній третині здухвинної кишки і є залишком не повністю редукованої судини, яка зв’язувала ембріон з жовточним мішком на ранніх стадіях розвитку), являє собою пальцеподібне випинання стінки кишки, що потребує лікування. У повідомленні описано випадок тонкокишкової непрохідності внаслідок вузлоутворення, спричиненої дивертикулом Меккеля. Ключові слова: дивертикул Меккеля, кишкова непрохідність, хірургічне лікування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Khmil, M. S., та S. V. Khmil. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ОВАРІАЛЬНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ЗА ДОВГИМ ПРОТОКОЛОМ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ НА ФОНІ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (6 березня 2020): 143–48. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10934.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета дослідження – проаналізувати ефективність контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом у жінок із безпліддям на фоні синдрому полікістозних яєчників. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 130 пацієнток, з яких 100 жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) та 30 – із трубним фактором безпліддя. Хворі були поділені на три групи: першу склали 22 пацієнтки, яким проводили ембріотрансфер у порожнину матки на 5–6 добу після пункції; другу групу – 78 пацієнток, яким проводили перенос ембріонів у кріоциклах; третю контрольну групу – 30 пацієнток із трубно-перитонеальним фактором безпліддя. Розподіл жінок у перші дві групи здійснювали на основі ступеня ризику розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ). Контрольовану оваріальну стимуляцію (КОС) здійснювали за довгим протоколом з 19–22 дня попереднього менструального циклу. Оцінку ефективності якості контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом проводили за показниками, які детально описані в розділі «Результати дослідження». Результати дослідження та їх обговорення. При оцінці результатів індукції суперовуляції встановлено, що тривалість стимуляції у пацієнток із безпліддям на тлі СПКЯ була вища, ніж у пацієнток із трубним фактором безпліддя, – 11,92 і 10,63 дня відповідно. Сумарна доза гонадотропінів у жінок з СПКЯ становила 1050,5 (725; 1250) ОД і була вірогідно вищою стосовно контрольної групи – 845,0 (700; 900) ОД. У жінок із безпліддям на фоні СПКЯ у результаті КОС за довгим протоколом середнє число фолікулів перевищувало у 2,7 раза показники контрольної групи. При аспірації отримували достовірно вищу кількість ооцитів (у 2,4 раза) стосовно контрольної групи, а кількість зрілих яйцеклітин у жінок із СПКЯ, які отримували довгий протокол з а-ГнРГ, отримали достовірно більше (у 2,1 раза), ніж у пацієнток контрольної групи. Вихід бластоцист у жінок із СПКЯ у 1,7 раза перевищував даний показник у контролі. Встановлено, що у пацієнток із безпліддям на тлі СПКЯ, у яких розвинувся СГЯ 1 ступеня, кількість фолікулів й ооцитів була найнижча. У жінок із СПКЯ, в яких діагностовано СГЯ 3 ступеня, кількість фолікулів була вірогідно вища від аналогічних даних в осіб з 1 ступенем СГЯ (на 19,5 %), відповідно, кількість ооцитів була вища на 22,2 %. Встановлено, що кількість досягнутих клінічних індукованих вагітностей у жінок із безпліддям на фоні СПКЯ, яким проводили свіжий перенос ембріона, становила 40,9 %. Висновки. Проведення контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом з використанням агоніст-ГнРГ у жінок із безпліддям на тлі синдрому полікістозних яєчників супроводжується у 92,0 % розвитком синдрому гіперстимуляції яєчників (з них у 49,0 % – середнього і тяжкого ступенів), що обмежує використання цієї схеми стимуляції.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Шостя, А. М. "Різноякісність ембріонів та вміст вітаміну С у тканинах плаценти свині". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Проблеми регуляції фізіологічних функцій, вип. 7 (2001): 49–51.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Lytvynenko, Alina, Mariya Stupchuk, Orest Blashkiv та Tetyana Voznesenskaja. "Морфофункціональний стан жіночої репродуктивної системи за умов застосування наночастинок срібла". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 12(337) (26 січня 2019): 131–37. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-131-137.

Повний текст джерела
Анотація:
За умов одно-, п’яти- та десятикратного внутрішньовенного введення наночастинок срібла (2 мг/кг та 4 мг/кг) оцінювали мейотичне дозрівання ооцитів, а також за умов десятикратного внутрішньовенного введення наночастинок срібла (2 мг/кг та 4 мг/кг) – пре- й постімплантаційну смертність ембріонів у мишей. Дослідження (дві серії) проведено на самках білих лабораторних мишей восьми тижнів (16–18 г). Використовувані наночастинки срібла (AgNPs, 30 нм, концентрація – 8 мг/мл за металом, форма – сферична).Уперше отримано дані про те, що однократне й п’ятикратне введення AgNPs (2 мг/кг, 4 мг/кг) не викликає запалення, не впливає на ооцити, змінює функціональний стан фолікулярних клітин і скоротливість матки. 10-кратне введення AgNPs (2 мг/кг, 4 мг/кг) приводить до розвитку запальної реакції й пригнічує оваріальну функцію (формування полярного тільця ооцитів, збільшує кількість апоптотичних і некротичних клітин у фолікулярному оточенні ооцита), змінює функціональний стан матки (зростає скоротливість оваріального й цервікального відділів матки), проте не впливає на розвиток пре- й постімплантаційних ембріонів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Trach, V. V., та V. V. Danchuk. "АКТИВНІСТЬ СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗИ У ТКАНИНАХ ПЕЧІНКИ ПЕРЕПЕЛІВ ПРИ ХІМІЧНІЙ ОБРОБЦІ ІНКУБАЦІЙНИХ ЯЄЦЬ ТА РІЗНОМУ РІВНІ ВІТАМІНУ Е В РАЦІОНІ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (7 листопада 2019): 58–63. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i3.10560.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Стан антиоксидантної системи у тварин і птахів впливає на їх ріст, резистентність, продуктивність та якість продукції. Біологічна активність вітаміну Е зумовлена насамперед його антиоксидантною функцією. α-токоферол є найактивнішим природним антиоксидантом. Очевидно, застосування природних антиоксидантів дозволить підвищити активність системи антиоксидантного захисту. Мета дослідження – визначити вплив хімічної обробки інкубаційних яєць та різного рівня вітаміну Е в раціоні маточного поголів’я на активність супероксиддисмутази в тканинах печінки перепелів. Методи дослідження. Експерименти виконано на перепелах породи фараон (Coturnix japonica) м’ясного напряму продуктивності. На 14-ту добу інкубації яйця перепелів було поділено на 7 груп. Обробку яєць проводили на 14-ту добу інкубації розчинами 1 % натрію гіпохлориту, 2 % хлоридної кислоти, 0,5 % гідроген пероксиду. Матеріалом для досліджень слугували тканини печінки 14-добових ембріонів, 1- і 10-добових перепелів. У гомогенаті тканин печінки визначали активність супероксиддисмутази (СОД). Результати й обговорення. До 1-добового віку перепелів активність супероксиддисмутази збільшувалась, однак уже до 10-добового віку дещо зменшувалась (у межах 2,5 %). Потрібно відмітити відсутність достовірної різниці в активності СОД у печінці 14-добових ембріонів перепелів усіх дослідних груп порівняно з контрольною. Хімічна обробка інкубаційних яєць супроводжувалась зниженням активності СОД у печінці перепелів порівняно з показником контрольної групи, хімічна їх обробка на 14-ту добу інкубації разом із додатковим введенням вітаміну Е до раціону маточного поголів’я – підвищенням активності СОД у печінці перепелів до 1-добового віку. Висновки. При розвитку постнатального адаптаційного синдрому спостерігають збільшення активності системи антиоксидантного захисту в організмі перепелів. Зокрема, активність супероксиддисмутази в печінці 14-добових ембріонів перепелів до 1-добового віку птахів підвищується на 37,9 % (р<0,001). Додаткове введення вітаміну Е до раціону стимулює активність системи антиоксидантного захисту в печінці перепелів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Замазій, А. А. "Морфометричні параметри росту і розвитку плода корів та амінокислотний склад амніотичної рідини". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2013): 65–68. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.04.17.

Повний текст джерела
Анотація:
Наведено дані стосовно динаміки показників рос-ту й розвитку плода, а також амінокислотного складу амніотичної рідини клінічно здорових новона-роджених телят. Встановлено, що з кінця першого місяця росту й розвитку ембріона до кінця другого маса його тіла збільшилася в 64,71 разу (р<0,001). У кінці першого місяця росту й розвитку маса ембріона становила лише 0,68±0,01 г, об’єм амніону дорівню-вав 7,08±0,12 мл, а алантоіса – 45,40±1,40 мл при довжині тулуба плода 0,92±0,01 сантиметрів. Під-вищення маси тіла плода по місяцях росту й розвит-ку знижується з 64,71 разу в 1,45 разу, а власне маса тіла плода підвищується з 0,68±0,01 г до 28700,0±5,29 г у порівнянні з попереднім місяцем його росту й розвитку. The data of dynamics of fetus growth and development indicators, and also amino acid composition of amniotic liquid of clinically healthy newborn calves are given. It is established that since the end of the first month of growth and embryo development until the end of the second one its body weight increased in 64,71 times (р<0,001). At the end of the first month of growth and development the embryo mass was only 0,68±0,01 g, amnion volume was 7,08±0,12 ml, and аllantois – 45,40±1,40 ml with a trunk length of a fetus of 0,92±0,01 centimeters. Increase of weight of a fetus on months of growth and development decreases from 64,71 times to 1,45 times, and actually the mass of a fetus body increases from 0,68±0,01 g to 28700,0±5,29 g in comparison with the last month of its growth and development.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Sidashova, S. O., та S. I. Kovtun. "Генетичні ресурси племінних молочних стад: селекційний потенціал кращих корів та ефективність їх відтворення". Animal Breeding and Genetics 55 (15 травня 2018): 209–19. http://dx.doi.org/10.31073/abg.55.29.

Повний текст джерела
Анотація:
Надано аналіз ефективності відтворення генетичних ресурсів високопродуктивних племінних корів на момент вибуття з дійного стада. Встановлено, що чистопорідні корови айрширської породи (А) за термін своєї виробничої експлуатації в середньому народили лише по 1,30 дочки на одну самицю для ремонту власного стада, а помісні корови української червоної молочної породи (УЧМ) по 1,68 дочок. Порівняльний аналіз селекційних і зоотехнічних показників двох племінних молочних підприємств показав, що отримання дочок від найбільш селекційно цінних груп корів (2–6 лактацій) було ще нижче: відповідно 1,59 і 0,83 теличок А і УЧМ порід. Встановлена нами негативна тенденція виявляє проблемну ланку в технології розведення молочної худоби за традиційного штучного осіменіння корів. Порівняння даних попередніх досліджень з результативності отримання ембріонів корів-рекордисток після закінчення лактаційного використання показало перспективний шлях отримання значно більшої кількості теличок від кращих корів за рахунок ембріонів жіночої статі. Практикою створення груп позитивних донорів з високопродуктивних корів різних молочних порід, які вибули з основного дійного стада, було доведено потенційні можливості суттєвого збільшення кількості приплоду і розширення вводу генетичних ресурсів кращих корів у племінні стада промислових молочних підприємств.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Khmil, M. S., A. S. Khmil-Doswald, S. V. Khmil та I. Ya Pidhaina. "ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНОЗИТОЛУ У ЖІНОК З СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (19 квітня 2019): 82–89. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2018.4.10035.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета: провести аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури відносно впливу інозитолу в прегравідарній підготовці у жінок з синдромом полікістозних яєчників. Матеріали і методи. У дослідженні використано бібліосемантичний та аналітичний методи. Під час виконання дослідження було проведено огляд та проаналізовано 25 джерел сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури щодо питань впливу інозитолу на репродуктивне здоров’я жінок із синдромом полікістозних яєчників. Результати. Дефіцит інозитолу у жінок із синдромом полікістозних яєчників пов’язаний з поганою якістю ооцитів і порушенням фолікулогенезу. Високі концентрації інозитолу в фолікулярній рідині асоціювались з високою якістю ооцитів та розвитком ембріонів хорошої якості. Також знайдена значна позитивна кореляція між концентраціями інозитолу та поділом запліднених яйцеклітин. Прегравідарна підготовка перед програмами допоміжних репродуктивних технологій, яка включала препарати з вмістом інозитолу, давала можливість знижувати дози рекомбінантного ФСГ, та тривалість стимуляції суперовуляції. У пацієнток, які отримували інозитол, спостерігалося підвищення рівня естрадіолу та відновлення овуляції. Застосування інозитолу також сприяло підвищенню рівня ліпопротеїнів високої щільності, зниженню рівнів тестостерону та збільшенні рівні прогестерону. Висновки. Синдром полікістозних яйників асоціюється з ендокринним безпліддям. Інозитол є ефективним у прегравідарній підготовці жінок з синдромом полікістозних яйників, впливаючи на відновлення метаболічних порушень. Відіграє вагомий вплив на репродуктивну функцію жінки (нормалізація регуляції менструального циклу, відновлення овуляції). Позитивно впливає на результати програм допоміжних репродуктивних технологій (покращує якість яйцеклітин та ембріонів, підвищуючи частоту настання вагітності).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Udovenko, Yu L., N. I. Rega та S. O. Yastremska. "АНАЛІЗ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ВАГІТНИМ ІЗ СУПУТНІМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ У КЗ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ № 9» ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ". Медсестринство, № 2 (7 липня 2020): 9–11. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2020.2.11229.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наведено дані, які характеризують ефективність надання медичної допомоги вагітним із супутнім цукровим діабетом у КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 9» Дніпропетровської обласної ради, зокрема аналіз кадрового забезпечення, частоту госпіталізації та наявність діабетичних ембріо- та фетопатій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Kravchenko, E. V. "Correction of bleeding in the early stages of gestation depending on the status of the embryo and extraembryonic structures." HEALTH OF WOMAN, no. 2(118) (March 29, 2017): 22–24. http://dx.doi.org/10.15574/hw.2017.118.22.

Повний текст джерела
Анотація:
The objective: the study of the status of the embryo and extraembryonic structures for bleeding that is not associated with the detachment of the chorion in the first trimester of gestation. Patients and methods. Were examined 34 patients in the gestational age 6-9 weeks (main group) with bleeding from the genital tract, in which, at the primary ultrasonic inspection revealed no detachment of the chorion. The control group included 30 women with uncomplicated course And trimester of gestation. The average age of the pregnant women of the main group was 25.3±3.1 years in the control group 26.4±4.3 years. All women underwent standard clinical and laboratory examination. Results. Studies have shown that prognostic markers of unfavorable development of the embryo in the early stages of pregnancy bleeding not related to chorion detachment was not detected. For the purpose of hemostasis in pregnant of the main group of prescribed drugs traneksamic acid 0.25 mg 3-4 times a day for 3 days. Traneksam – antifbrinolytic tool is able to block not only plasminogen, and plasmin that has already formed. It also stimulates the synthesis of collagen, through which increases the elasticity of the fibrin clot. Pregnant women in both groups received vitamin E 1 capsule per day magnesium products, Magnicum 1 tablet 3 times a day, folic acid 400 micrograms per day. Assessing clinical signs of disease in dynamics of treatment, it should be noted that the hemostasis in the main group was achieved in an average of 2.3±0.7 days. Conclusion. Bleeding in early gestation, not connected with the detachment of the chorion, the use of Traneksam provides fast absolute hemostasis, which in turn contributes to the normalization of tone of the uterus and the physiological course of placentation. Key words: bleeding in early pregnancy, the chorion detachment, hemostasis, hemostatic therapy, Traneksam.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Kryvoshyja, P. J., and O. G. Rud. "Cultivation of horse herpes virus type I on chicken embryos." Bulletin "Veterinary biotechnology" 31 (2017): 75–80. http://dx.doi.org/10.31073/vet_biotech31-09.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Квіт, Н. М. "Правове регулювання відносин у біомедичній сфері в контексті євроінтеграції". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(31) (3 вересня 2020): 42–47. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(31).562.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу проблемних питань приведення у відповідність законодавства України до європейських стандартів у контексті діяльності зі створення та використання біобанків в Україні. На підставі аналізу положень відповідних Директив ЄС і їх зіставлення із чинним законодавством України визначено ступінь імплементації норм права ЄС у національне законодавство України та виокремлено питання, які ще потребують уніфікації. Автор наголошує на важливості прийняття нової редакції Закону про трансплантацію, як нормативно-правового кроку для імплементації Директив в українське законодавство. Виключення ст. 3 Закону про трансплантацію зі сфери його регулювання питання трансплантації репродуктивних клітин, аутотран-сплантації та діяльності банків пуповинної крові, що входить в обсяг регулювання Директиви, не сприяє процесу адаптації українського законодавства до європейських стандартів. Аналізуючи правове регулювання репродуктивної медицини одного із видів діяльності управителів біо-банків в Україні, зроблено наголос на тому, що сьогодні ані в чинному законодавстві, ані в законопроєктах не сформовано дієвих правових механізмів для вирішення питання щодо забезпечення захисту ембріонів, зокрема від їхнього створення із дослідницькою чи комерційною метою, не встановлено чітких умов і порядку подальшого використання / застосування невикористаних із репродуктивною метою ембріонів і їхньої утилізації. Зроблено висновок про те, що українське законодавство необхідно привести у відповідність до Директив в тому, що стосується запровадження системи якості в установах, які працюють із людськими тканинами та клітинами, включаючи навчання персоналу, процедури повідомлення про серйозні негативні випадки та реакції, інформування донорів і їх обстеження перед забором тканин або клітин. Також необхідно доповнити критерії відбору донорів, доопрацювати стандарти підготовки тканин і клітин, їхньої обробки та розподілу прямої поставки окремих тканин і клітин реципієнту.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Khmil, S. V., та N. Ya Chudiiovych. "ХРОНІЧНИЙ ЕНДОМЕТРИТ ЯК ОДИН ІЗ ФАКТОРІВ НЕВДАЛИХ СПРОБ ІМПЛАНТАЦІЇ ЕМБРІОНІВ У ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (6 березня 2020): 111–17. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10930.

Повний текст джерела
Анотація:
Безплідний шлюб залишається актуальною медико-соціальною проблемою в сучасному акушерстві, гінекології та репродуктології. На сьогодні все більша кількість подружніх пар використовує допоміжні репродуктивні технології як один із найефективніших методів лікування різних форм безпліддя. Одне із провідних місць у структурі захворювань, що впливають на фертильність жінок, займають запальні процеси органів малого таза. Хронічний едометрит являє собою хронічний запальний процес ендометрія, який негативно впливає на репродуктивну функцію жінок (знижує рецептивність ендометрія, сприяє виникненню репродуктивних невдач). У статті представлено основні аспекти етіології, патогенезу, діагностики та лікування хронічного ендометриту, тактику ведення жінок із даною патологією в програмах допоміжних репродуктивних технологій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Nikolaieva, O. V., та S. A. Petrov. "ЗАГАЛЬНА ОКСИДАНТНА ТА АНТИОКСИДАНТНА АКТИВНІСТЬ ПРИ АЛОТРАНСПЛАНТАЦІЇ ЕМБРІОНАЛЬНОЇ ЧЕРЕВНОЇ М’ЯЗОВОЇ ТКАНИНИ В ЩУРІВ". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (16 квітня 2019): 80–86. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v0.i1.10009.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Алотрансплантація ембріональної тканини є одним з актуальних напрямків у сучасній теоретичній і медичній біохімії, які розробляють для стимуляції та відновлення функцій організму. Алотрансплантацію ембріональної тканини розглядають як можливу альтернативу традиційним, консервативним методам лікування, а також як методологічну основу експериментальних розробок. Мета дослідження – вивчити вплив алотрансплантації ембріональної черевної м’язової тканини в щурів на загальну оксидантну та антиоксидантну активність. Методи дослідження. Для алотрансплантації ембріональної м’язової тканини використовували ембріонів строком 2–3 тижні. Під ефірним наркозом в асептичних умовах тварину фіксували до хірургічної дошки в положенні лежачи на спині, операційне поле виголювали і тричі обробляли антисептиком. В ембріонів вилучали черевну м’язову тканину, яку фіксували лігатурою до черевної стінки дорослого щура. Рану пошарово щільно зашивали вузловим швом. Алотрансплантацію проводили згідно з хірургічними правилами операцій на м’язах. Досліджувані показники визначали на першу, третю та сьому доби після операційного втручання в тканині донора та тканині реципієнта. Підсадку сформованої тканини та удавану операцію проводили для того, щоб виключити дію як самої операції, так і ефекту підсадки тканини, щоб виявити дію ембріональної тканини на сформовану. Тому кожен показник досліджували не тільки при підсадці ембріональної тканини, але й при удаваній операції та підсадці сформованої тканини до сформованої, і порівнювали аналогічні показники при всіх цих трьох видах втручань. Результати й обговорення. Отримані результати щодо загальної оксидантної активності свідчать про те, що удавана операція та алотрансплантація ембріональної тканини призвели до розвитку оксидативного стресу в досліджуваних м’язах. Висновки. Загальна оксидантна активність проявляється лише на сьому добу дослідження як при удаваній операції, так і при алотрансплантації ембріональної м’язової тканини в усіх досліджуваних тканинах. Загальна антиоксидантна активність визначається в усі строки дослідження після проведення всіх хірургічних маніпуляцій як у тканині донора, так і в тканині реципієнта.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Petrushko, M. P. "Current state of cryopreservation of reproductive cells and embryos." Visnik Nacional'noi' academii' nauk Ukrai'ni 07 (July 20, 2017): 44–53. http://dx.doi.org/10.15407/visn2017.07.044.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Saldan, V., and E. Sotnikova. "Screening evaluation of the cytotoxic effect of the eye drops Sulfacyle-guminate on the renal cell culture of the human embryo (RH)." Oftalmologicheskii Zhurnal 34, no. 6 (November 25, 2011): 39–43. http://dx.doi.org/10.31288/oftalmolzh201163943.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Strelko, G. V., та O. A. Nochvina. "РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГРАМ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЖІНОК ІЗ РІЗНИМИ ФОРМАМИ БЕЗПЛІДДЯ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (5 березня 2020): 70–77. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10927.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета дослідження – аналіз ефективності застосування різних програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) у жінок із різними формами безпліддя за даними ретроспективного аналізу медичної документації. Матеріали та методи. Проведено дослідження ефективності програм ДРТ шляхом ретроспективного аналізу причини та структури безпліддя, застосування різних методів ДРТ, настання вагітності та пологів у жінок із різними формами безпліддя, зокрема «поганих відповідачів» протягом 2013–2016 років. Результати дослідження та їх обговорення. Доведено, що кількість жінок із різними формами безпліддя та, відповідно, циклів ДРТ невпинно зростає. Відзначено зростання частоти як жіночого, так і чоловічого безпліддя з приблизно однаковим відсотковим співвідношенням, з перевагою жіночого в 3,3 раза, та зміни структури суто жіночого безпліддя, де на перший план у 2016 році виходить трубно-перитонеальний фактор – 123/49,4 % та ендометріоз – 89/35,7 %. Також спостерігається невпинне зростання жінок із безпліддям старшої вікової категорії: жінки віком 35–39 років у 2013 році становили 27,4 %, тоді як у 2016 році вже 31,7 %. У віці понад 40 років у 2013 році звернулися 17,6 % жінок, у 2016 році – 29,3 %. При цьому, незважаючи на розвиток програм допоміжних репродуктивних технологій, особливо у жінок старшої вікової групи, та збільшення використання з 2013 по 2016 рік таких методик, як ICSI, (57/45,8 та 248/81,1 % відповідно), донація ооцитів (6/4,8 та 58/18,9 % відповідно), цикли із переносом заморожених ембріонів (19/15,3 та 95/31,0 % відповідно) та проведення передімплантаційної генетичної діагностики (ПГД) ембріонів (2/1,6 та 28/9,2 % відповідно), особливо у жінок старшої вікової групи, кількість діагностованих клінічних вагітностей суттєво не відрізняється протягом 2013–2016 років. Висновок. Представлені результати дослідження доводять, що вірогідність настання вагітності має зворотний зв’язок із віком жінки та її оваріальним резервом, що може бути предиктором низької оваріальної відповіді на контрольовану стимуляцію яєчників у програмах ДРТ.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Sidashova, S., I. Avdoseva, I. Grigorasheva, and A. Stricshak. "Probiotic defense of mucous cows-donors as stage of biotechnology of transplantation of embryos." Bulletin "Veterinary biotechnology" 32, no. 1 (2018): 254–64. http://dx.doi.org/10.31073/vet_biotech32(1)-33.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Hryhorenko, Olena V., and Marina P. Petrushko. "To Some Ethical and Legal Issues of Human Embryo and Gamete Cryopreservation." Problems of Cryobiology and Cryomedicine 27, no. 2 (June 25, 2017): 179. http://dx.doi.org/10.15407/cryo27.02.179.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Dons'koĭ, BV, VP Chernyshov, VIu Sirenko, HV Strelko, and DV Osypchuk. "Effect of hypo- and hyper- accentuated NK cell activity on embryo implantation." Fiziolohichnyĭ zhurnal 60, no. 1 (February 25, 2014): 56–63. http://dx.doi.org/10.15407/fz60.01.056.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Shatorna, V. F., N. M. Tereshchenko, V. O. Sorokin, M. K. Kravchenko, I. I. Samoilenko, O. Yu Yakutovich, and I. O. Zayats. "Changes of Rat Embryon Nephrogenesis during Cadmium Salt Intoxication in Pregnant Females." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 6, no. 6 (December 25, 2021): 308–15. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs06.06.308.

Повний текст джерела
Анотація:
The purpose of the experimental study was to determine morphogenetic disorders of embryonic and fetal kidney development in chronic intragastric exposure to cadmium salts (cadmium chloride, cadmium citrate) in pregnant females. Materials and methods. Low doses of cadmium salts were selected for the study, which can be compared with the actual concentration of cadmium in the daily diets of women, including pregnant women, in industrial regions. In the experiment, female rats with a given gestational age were divided into groups as follows: Group 1 – control (number of females – n = 16, of which 8 left the experiment on the 13th day of pregnancy, and 8 on the 20th; the number of embryos – n13 = 76; n20 = 77); Group 2 – administration of cadmium chloride at a dose of 1.0 mg/kg body weight of the female (number of females – n = 16; number of embryos – n13 = 65; n20 = 62); Group 3 – administration of cadmium citrate at a dose of 1.0 mg/kg body weight of the female (number of females – n = 16; number of embryos – n13 = 69; n20 = 70). Results and discussion. New quantitative data on the effect of cadmium salts were obtained on the thickness of the cortical and cerebral layers of the kidneys, the diameter and area of the cavity of the nephron capsule in the prenatal period of development in chronic female intoxication. On the 13th day, the effect of cadmium salts on the development of embryonic kidneys was multidirectional: the effect of cadmium chloride led to an increase in the thickness of the mesonephros and mesonephric duct, and the effect of cadmium citrate reduced the studied parameters. On the 20th day of rat embryogenesis in the group exposed to cadmium chloride, the renal weights increased, and when exposed to cadmium citrate, the weight of the kidneys decreased significantly (p˂0.05) both in comparison with control values and in the group exposed to cadmium chloride. On the 20th day of development, in order to exclude an error in estimating the dynamics of changes in the weight of embryo mass and kidney mass, the nephrofetal index was calculated, i.e. the ratio of wet kidney mass to wet weight of fixed fetus. Histological parameters of nephron diameters were also compared. Conclusion. Cadmium citrate has been shown for the first time to be less non-photoxic than cadmium chloride. Calculation of the area of the cavity of the nephron capsule by the spline contour method showed a 2.6-fold decrease in the average area of the capsule cavity in the group exposed to cadmium chloride relative to the control mean values, indicating a violation of nephrogenesis. When exposed to cadmium citrate, there was also a decrease in the area of the cavity of the nephron capsule by 1.8 times, which indicates a lower level of nephrotoxic cadmium citrate compared to cadmium chloride, despite the identity of the dose of exposure
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Strelko, H. V., B. Aidin, V. V. Ulanova, O. V. Maliuta, T. H. Pischana, N. V. Korotkevych та M. Yu Korobko. "ЗАСТОСУВАННЯ КАЛЬЦІЮ ІОНОФОРУ У ПАЦІЄНТОК ЗІ ЗНИЖЕНИМ РЕПРОДУКТИВНИМ ПРОГНОЗОМ У ПРОТОКОЛАХ ДРТ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 1 (12 червня 2019): 131–35. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10201.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета дослідження – вивчення ефективності використання Са іонофору в протоколах ЕКЗ – ICSI у пацієнток зі зниженим репродуктивним прогнозом. Матеріали та методи. Проведено дослідження ефективності методики активації ооцитів у протоколах ЕКЗ – ICSI у пацієнток після як мінімум однієї невдалої спроби ДРТ. Застосовували ідентичні протоколи КСО. Результативність оцінювали, виходячи з ембріологічних (частота запліднення, дроблення ембріонів, відсоток бластуляції) і клінічних показників (частота настання вагітності). Результати дослідження та їх обговорення. Застосування кальцію іонофору в момент проведення процедури ICSI дозволяє поліпшити відсоток запліднення ооцитів, відсоток дроблення, відсоток бластуляції. Це, у свою чергу, дозволило підвищити частоту настання вагітності в програмах ЕКЗ – ICSI. Висновок. Поліпшення ембріологічних показників дозволило істотно поліпшити результати щодо частоти настання вагітності в жінок старшого репродуктивного віку зі зниженим прогнозом по настанню вагітності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Shakhova, Yuliia, Anatoliy Paliy, Andriy Paliy, Victor Shigimaga, Victor Kis та Volodymyr Ivanov. "Use of Multicomponent Cryoprotective Media During Cryopreservation of Murine Embryos by Vitrification". Problems of Cryobiology and Cryomedicine 30, № 2 (30 червня 2020): 203–6. http://dx.doi.org/10.15407/cryo30.02.203.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Shtapenko, O., and N. Matvienko. "The influence of 3d culture cell on the maturation of pre-implantation mouse embryos in vitro." Biolohichni systemy 9, no. 1 (June 30, 2017): 51–56. http://dx.doi.org/10.31861/biosystems2017.01.051.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Utkina, T. Yu, and V. G. Riabtsev. "Application of the Hopfield Neural Network for the State of Chicken Embryos Development Recognition." Visnyk of Vinnytsia Politechnical Institute 160, no. 1 (2022): 70–75. http://dx.doi.org/10.31649/1997-9266-2022-160-1-70-75.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Smolyaninova, Е. I. "ELECTRIC CONDUCTIVITY OF MURINE EMBRYOS AT PREIMPLANTATION DEVELOPMENTAL STAGES AFTER OVARY HORMONAL STIMULATION IN ANIMALS." Biotechnologia Acta 6, no. 1 (2013): 105–12. http://dx.doi.org/10.15407/biotech6.01.105.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

O. Buderatska, Natalia, and Mayna P. Petrushko. "Oocytes as Alternative to Embryos in Cryopreservation Applied in Assisted Reproductive Technologies." Problems of Cryobiology and Cryomedicine 26, no. 4 (December 23, 2016): 375–82. http://dx.doi.org/10.15407/cryo26.04.375.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Kliushnykov, Ievheniy. "Pregnancy Rate After Transfer of Cryopreserved Embryos to Overweight Women." Problems of Cryobiology and Cryomedicine 30, no. 4 (December 17, 2020): 380–83. http://dx.doi.org/10.15407/cryo30.04.380.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Zhylkova, I., V. Feskov, O. Somova, O. Feskov, and O. Fedota. "The effect of sperm DNA fragmentation on the development of embryos in assisted reproductive technologies." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 2, no. 2 (May 24, 2017): 209–13. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs02.02.209.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії