Статті в журналах: "Елемент живлення"

1

Барат, Ю. М. "Урожайність пшениці озимої залежно від вмісту елементів живлення в ґрунті". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2015): 36–39. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.04.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати досліджень із вивчення впливу вмісту елементів живлення в ґрунті на формування врожайності пшениці озимої. Зроблені карти за елементами живлення, на яких чітко зображено як даний елемент розповсюджений на полі і в якій кількості дає можливість зробити заплановане внесення добрив по даних координатах, а саме керувати внесенням добрив в тому місці, де потребує даний участок на полі, тобто норма постійно буде змінюватися так, як ми її заплануємо. The results of researches on the study of influencing of maintenance of elements of feed in soil on forming of the productivity of winter wheat are presented. It is set that the promoted maintenance of alkaline-hydrolysed nitrogen and exchange potassium in soil was instrumental in forming of the greater productivity of grain of crop of winter wheat. We did cards of feeds’ elements on which it is represented how this element is widespread on the field and in what amount. It enables to do the planned bringing of fertilizers on these coordinates. A norm will constantly change as well as we will plan it.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Вуйко, О. М. "Вплив мікродобрив та біопрепаратів на формування врожайності гороху посівного". Аграрні інновації, № 11 (3 травня 2022): 16–24. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.2.

Повний текст джерела

Анотація:

Горох в Україні є переважно експортно-орієнтованою культурою, оскільки левова частка врожаю постачається на зовнішні ринки, в той час як внутрішнє споживання, як і в інших сегментах, знаходиться в стагнації.Тривалий час ринок гороху в Україні лобіювався і стрімко набирав обертів, спонукаючи аграріїв робити ставки на нього, тим більше що культура є досить рентабельною і добре себе зарекомендувала в сівозміні. Однак в останні роки відмічаєтьсяпорівняно невисокі темпи росту урожайності і низький рівень стабільності продуктивності ценозів зернобобових культур. Якщо у 1992 році посівна площа гороху в Україні перевищувала мільйон гектарів, то в 2020 році не було засіяно навіть половини від цього показника. Проте для підвищення прибутковості необхідно впроваджувати технології вирощування гороху, які б забезпечували значно вищу врожайність, ніж та, яку аграрії отримують в останні роки. Цілком реально підвищити її до 50 ц/га і більше, про що свідчить досвід країн Європи. Обумовлено це насамперед тим, що горох в значній мірі знижує свою продуктивність за несприятливих погодних умов та не збалансованості елементів живлення. Оптимальні умови живлення у свою чергу забезпечують формування досить високої урожайності та якості зерна і при цьому,в значній мірі, знижують негативний вплив погодних умов. Вирощування продукції зернобобових культур є надзвичайно важливим чинником у створенні ефективного механізму підвищення родючості ґрунтів на основі акумуляції атмосферного азоту та накопичення органічної речовини з метою посилення процесів гуміфікації. В технології вирощування кожної культури важливе значення має кожен її елемент. В огляді наведено сучасний аналіз даних літературних джерел щодо особливостей гороху, його врожайності та структури посівних площ. Описано особливості формування та функціонування симбіотичного апарату гороху, наведено деякі сучасні біологічні препарати та мікродобрива. Розглянуто вплив біопрепаратів та мікродобрив на формування врожайності, їх значення у проходження фізіологічних процесів у рослинах гороху. Визначено ключові фази росту та розвитку рослин у яких вони найбільше потребують мікроелементів. Відмічається, перспективність підвищення продуктивних посівів гороху за створення оптимальних збалансованих за всіма елементами умов живлення та стимуляції азотфіксації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Вуйко, О. М. "ВПЛИВ МІКРОДОБРИВ ТА БІОПРЕПАРАТІВ НА ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ГОРОХУ ПОСІВНОГО". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 45–54. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Горох в Україні є переважно експортно-орієнтованою культурою, оскільки левова частка врожаю постачається на зовнішні ринки, в той час як внутрішнє споживання, як і в інших сегментах, знаходиться в стагнації.Тривалий час ринок гороху в Україні лобіювався і стрімко набирав обертів, спонукаючи аграріїв робити ставки на нього, тим більше що культура є досить рентабельною і добре себе зарекомендувала в сівозміні. Однак в останні роки відмічаєтьсяпорівняно невисокі темпи росту урожайності і низький рівень стабільності продуктивності ценозів зернобобових культур. Якщо у 1992 році посівна площа гороху в Україні перевищувала мільйон гектарів, то в 2020 році не було засіяно навіть половини від цього показника. Проте для підвищення прибутковості необхідно впроваджувати технології вирощування гороху, які б забезпечували значно вищу врожайність, ніж та, яку аграрії отримують в останні роки. Цілком реально підвищити її до 50 ц/га і більше, про що свідчить досвід країн Європи. Обумовлено це насамперед тим, що горох в значній мірі знижує свою продуктивність за несприятливих погодних умов та не збалансованості елементів живлення. Оптимальні умови живлення у свою чергу забезпечують формування досить високої урожайності та якості зерна і при цьому,в значній мірі, знижують негативний вплив погодних умов. Вирощування продукції зернобобових культур є надзвичайно важливим чинником у створенні ефективного механізму підвищення родючості ґрунтів на основі акумуляції атмосферного азоту та накопичення органічної речовини з метою посилення процесів гуміфікації. В технології вирощування кожної культури важливе значення має кожен її елемент. В огляді наведено сучасний аналіз даних літературних джерел щодо особливостей гороху, його врожайності та структури посівних площ. Описано особливості формування та функціонування симбіотичного апарату гороху, наведено деякі сучасні біологічні препарати та мікродобрива. Розглянуто вплив біопрепаратів та мікродобрив на формування врожайності, їх значення у проходження фізіологічних процесів у рослинах гороху. Визначено ключові фази росту та розвитку рослин у яких вони найбільше потребують мікроелементів. Відмічається, перспективність підвищення продуктивних посівів гороху за створення оптимальних збалансованих за всіма елементами умов живлення та стимуляції азотфіксації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Lazarenko, O., та V. Pospolitak. "СПОСОБИ ВИПРОБУВАННЯ ЛІТІЙ-ІОННИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ НА ПРЕДМЕТ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ". Fire Safety 39 (29 грудня 2021): 49–55. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.39.2021.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Безперечно, безумовно, літій-іонний елемент живлення (ЛІЕЖ) є основною складовою транспортних засобів на альтернативних джерелах живлення. Але неодноразові дослідження ЛІЕЖ показали їхню надзвичайну пожежну небезпеку. Наступні дослідження показали, що для того, щоб уникнути використання неякісних ЛІЕЖ, необхідно впроваджувати нормативно-правову базу яка б обумовлювала порядок та методику їх тестування на предмет пожежної небезпеки. На жаль в Україні відсутні подібні стандарти та загалом є прогалина в напрямку досліджень пожежної небезпеки ЛІЕЖМета та задачі дослідження. Зважаючи на передовий досвід та актуальність питання проведення експери-ментальних та теоретичних досліджень з визначення пожежної небезпеки ЛІЕЖ, запропоновано провести низку експериментальних досліджень на ЛІЕЖ Panasonic NCR18650B, які широко застосовуються в автомобілях Tesla. Зокрема метою дослідження є провести низку експериментів, щоб визначити температурні показники, характер та тривалість горіння ЛІЕЖ внаслідок їх механічного пошкодження (стискання корпусу, пробиття гострим пред-метом) та дією надлишкових струмів (перезаряджання). В роботі запропоновано та описано порядок проведення випробування, необхідне обладнання для проведення експериментів та схеми його розміщення.Висновки. Представлення подібної методики випробування та результати проведених експериментів мо-жуть стати базою для створення та впровадження на теренах України власної методики випробування та тесту-вання ЛІЕЖ на предмет пожежної небезпеки. Проведення експериментальних досліджень на одиничних ЛІЕЖ дасть можливість здійснити планування та експериментальні дослідження подібного характеру на повноцінних акумуляторних батареях на основі ЛІЕЖ. Отримані числові дані та характеристики дадуть змогу зробити мате-матичний опис процесу охолодження ЛІЕЖ, що може стати науковим підґрунтям для розробки та впровадження актуальних методів та засобів гасіння акумуляторних батарей на основі ЛІЕЖ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Миронюк, Олег, Віктор Шевчук та Ростислав Паславський. "Дослідження двоступінчатого фільтра тонкої очистки дизельного пального". Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, № 25 (20 грудня 2021): 49–56. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.049.

Повний текст джерела

Анотація:

Обґрунтована необхідність очистки дизельного пального в системах живлення дизельних двигунів від механічних забруднень і води. Видалення забруднень з пального може здійснюватися з використанням різних методів, в основі яких лежать хімічні, фізико-хімічні і фізичні процеси. Найпоширенішими є фізичні методи очистки та зневоднення пального з використанням фільтрувальних пористих перегородок. З’ясовано переваги та недоліки гідрофобних і гідрофільних фільтрувальних матеріалів. Перспективним є забезпечення безперервної регенерації гідрофобної фільтрувальної поверхні з використанням гідродинамічного ефекту без використання додаткових пристосувань. Матеріалом для гідрофобної перегородки слугувала металева сітка з фторопластовим покриттям. Проведено дослідження з визначення ефективності зневоднення пального, водопроникності та гідравлічного опору гідрофобних перегородок із різним прохідним перерізом комірок пор фільтрувального матеріалу. Кращими фільтрувальними властивостями володіє сітка № 004, яка прийнята матеріалом для фільтрувального елементу фільтра тонкої очистки пального. Запропонований фільтр виконаний двоступінчатим. У першому ступені відбувається основна очистка палива від забруднень і води, у другому – додаткова очистка та повернення забруднень назад у бак. В обох ступенях використовується фільтрувальний елемент, пориста перегородка якого виконана у вигляді зрізаного конуса з гідрофобного матеріалу. Проведено розрахунок габаритних розмірів гідродинамічного фільтра з умови рівності потоку пального у всіх його прохідних перерізах. Проведені випробування довели ефективність запропонованого фільтра з водовідокремлення та збільшення його ресурсу роботи порівняно зі серійними фільтрами тонкої очистки дизельного пального.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Voytenko, Volodymyr, та Roman Yershov. "МОДЕЛІ ЕЛЕМЕНТІВ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОПРИВОДІВ КВАДРОКОПТЕРІВ ТА АВТОНОМНИХ РОБОТІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 175–87. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-175-187.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Мінімізація енергоспоживання електроприводами безпілотного літального апарату (БПЛА) або робота дозволяє підвищити ступінь автономності (дальність, швидкість, або час дії). Постановка проблеми. У середовищі для багатодоменного моделювання на рівні структурних схем Simulink®, яке інтегроване з MATLAB®, представлено декілька моделей електричних двигунів, автономних джерел живлення, а також елементів систем керування. Адекватний підбір блоків, які б дозволили успішно відтворити прототип реальної фізичної системи керування, потребує окремого вирішення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Більшість публікацій із моделювання в цій предметній галузі сфокусовано або на докладному описі роботи з MATLAB® та Simulink®, або на моделюванні динаміки автономних апаратів та керуванні ними для забезпечення позиціонування у просторі. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Питання оптимізації енергоспоживання автономного об’єкта з кількома електроприводами залишається поза увагою. Постановка завдання. Дослідження зосереджено на аналізі наявних Simulink-моделей електродвигунів, елементів живлення та керування, які можна було б використати для подальшої розробки системи керування БПЛА або робота з автономним живленням. Виклад основного матеріалу. Розглянуті особливості моделювання автономних апаратів, визначена динаміка окремого двигуна, сформульовано вимоги щодо точності стабілізації швидкості обертання ротора, проаналізовані блоки Simulink для автономних апаратів, на основі яких запропонована комплексна модель електропривода для автономного апарата. Висновки відповідно до статті. Моделювання систем електроприводів автономних апаратів корисно як на початковій стадії проектування, так і за наявності фізичного макета, оскільки суттєво скорочує час та матеріальні ресурси, потрібні для розробки енергозаощадливої системи керування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

M.V., Prychepa, Prokopuk M.S., and Kovalenko Yu.O. "SPECIES COMPOSITION OF MACROPHYTES AND ICHTHYOFAUNA OF LAKE MARTYSHIV (KYIV, OSOKORKY) AS IMPORTANT ELEMENT OF THE INTACT FLOODPLAIN COMPLEXES." Scientific Bulletin of Natural Sciences (Biological Sciences), no. 30 (June 30, 2021): 97–108. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2021-30-10.

Повний текст джерела

Анотація:

The article examines the species composition of macrophytes (higher aquatic plants) and ichthyofauna of Lake Martyshiv (waterbody of the Osokorky floodplain, eco-corridor of Kyiv). The features of the ecological distribution of higher aquatic plants within the lake Martyshiv are analyzed. The macrophytes are represented by typical limnophilous(lacustrine) complexes. The presence of various groups of macrophytes in the lake indicates a low level of anthropogenic load and is not so differentfrom the values characteristic of a surface water filesunder standard conditions. 22 species of higher aquatic plants have been registered. Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., Typha angustifolia L. and Typha latifolia Lare the most common swamping indicator species. Among the studied plants, it should be noted Nuphar lutea (L.) Smith which is protected on the territory of Kyiv in accordance with the decision of the Kyiv Council of December 23, 2004 No. 880/2290. In the ichthyofauna of Lake Martyshiv, 30 species of fish that belong to 9 familieswere identified. In the structure of ichthyocenosis, phytophils (50%) and zoobenthophages (50%) were the dominant ecological groups in terms ofthe method of oviposition and the type of nutrition, respectively. According to the habitat in the reservoir, bottomfishand thicket-livingcategories prevailed (43.3 and 33.3%, respectively). Four species were found in the ichthyofauna of the lake (Rhodeus amarus (Bloch, 1782), Cobitis taenia (sl) Linnaeus, 1758, Misgurnus fossilis (Linnaeus, 1758), Aspius aspius Linnaeus, 1758), which are included to the listof Resolution of the 6thBerne Conventionthat wasadopted to create the Emerald Network. In addition, Carassius carassius Linnaeus, 1758, listed in the Red Book of Ukraine, as well as the elmLeuciscus idus Linnaeus, 1758, which was included in the new edition of the Red Book of Ukraine, were discovered.The research results illustrate preliminary data on the current distribution of species and biological diversity of aquatic ecosystems of the Osokorkyfloodplain. The presence of a number of ecological groups of macrophytes creates a number of biotopes that are important for the existence and reproduction of fish. Thepreservation of LakeMartyshiv in a lesstransformed state providesgroundsforthe creation of a landscape reserve of local importance.Key words:Lake Martyshiv, macrophytes, ichthyofauna, biodiversity, environmental transformation, habitat. У статті розглянуто видовий склад макрофітів (вищі водяні рослини) та іхтіофауни оз. Мартишів (водойма Осокорківської заплави, екокоридору м. Києва). Проаналізовано особливості екологічного розподілу вищих водяних рослин у межах оз. Мартишів. Макрофіти представлені типовими лімнофільними (озерними) комплексами. Наявність різних груп макрофітів у межах озера вказує на низький рівень антропогенного навантаження та мало відрізняється від значень, характерних для масиву поверхневих вод у референційних умовах.Відзначено 22 види вищих водяних рослин. Найпоширеніші види-індикатори процесів заболочення: Phragmitesaustralis(Cav.)Trin. exSteud., Typha angustifolia L. та Typha latifolia L. Серед досліджуваних рослин варто виокремити глечики жовті Nuphar lutea(L.) Smith,які натериторії Києва охороняються на підставі рішенняКиївської міської ради від 23.12.2004 року No880/2290.У складі іхтіофауни оз. Мартишів виявлено 30 видів риб, які належали до 9 родин. У структурі іхтіоценозу за домінуючими екологічними групами за способомвідкладання ікри та типом живлення були фітофіли (50%) та зообентофаги (50%) відповідно. За середовищем існування у водоймі домінували риби придонних та заростевих груп (43,3 та 33,3% відповідно). В іхтіофауні озера було виявлено 4 види (Rhodeus amarus (Bloch, 1782), Cobitis taenia (s.l.) Linnaeus, 1758, Misgurnus fossilis (Linnaeus, 1758), AspiusaspiusLinnaeus, 1758.), які включені до списку Резолюції 6 Бернської конвенції, прийнятої для створення Смарагдової мережі. Крім того, був виявлений CarassiuscarassiusLinnaeus, 1758., що включений до Червоної книги України, а також в’язь Leuciscus idus Linnaeus, 1758, якого буде внесено до нового видання Червоної книги України.Результати досліджень ілюструють попередні дані щодо сучасного розподілу видів та біологічного різноманіття водних екосистем Осокорківської заплави. Наявність низки екологічних груп макрофітів створює низку оселищ, важливих для існування та розмноження риб. Збереження оз. Мартишів у мало трансформованому стані дає підстави для створення ландшафтного заказника.Ключові слова:озеро Мартишів, макрофіти, іхтіофауна, біорізноманіття, трансформація середовища, середовище існування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Катеринчук, Іван, та Богдана Білявець. "ДАТЧИК ЛАЗЕРНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА ОСНОВІ ФРАГМЕНТА СОНЯЧНОГО ЕЛЕМЕНТА ЖИВЛЕННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, № 2-3 (11 квітня 2022): 274–84. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.890.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасна модель охорони державного кордону України спрямована на приведення прикордонної інфраструктури до європейських вимог і передбачає розвиток системи інженерно-технічного контролю. У цьому контексті розробка пристроїв безпеки і різних сигналізаційних систем залишається актуальним завданням. У сигналізаційних системах використовуються різноманітні датчики: радіолокаційні, цифрові відеокамери, інфрачервоні, лазерні. Одним із завдань, що доводиться вирішувати із застосуванням сигналізаційних систем, є контроль за локальними ділянками кордону. При цьому доцільна побудова таких систем на основі лазерних датчиків. Незначна розбіжність лазерного променя обумовлює можливість застосування таких датчиків для виявлення ознак порушення державного кордону на значних за протяжністю і площею ділянках кордону. Проте при функціонуванні сигналізаційних систем з використанням лазерних датчиків незначні вібрації природного чи техногенного характеру можуть призводити до відхилень лазерного променя і як наслідок до появи хибних спрацювань. Це, зокрема, обумовлене використанням для детектування лазерного випромінювання традиційних фотосенсорів, які, звичайно, характеризуються незначною ефективною площею чутливого елемента. Застосування при цьому додаткових оптичних компонент обумовлює потребу точного юстування датчиків і передавачів лазерного випромінювання. При цьому невеликі кутові відхилення променя призводять до виходу фокусу за межі чутливої області датчика. Одним з шляхів вирішення цієї проблеми може стати збільшення фоточутливої площі датчика. Для реалізації таких датчиків можна використати фрагменти сонячних елементів живлення. Однак при цьому необхідно врахувати особливості елементів, які негативно впливають на прийом оптичних сигналів. Зазвичай оптичні сигнали використовують у високошвидкісних системах зв’язку, що обумовлює широке поширення малоінерційних детекторів з невеликою світлочутливою площею. Однак у сигналізаційних системах можуть застосовуватись низькочастотні сигнали, що дозволяє використовувати фотоелементи з набагато більшою площею. У зв’язку з цим у статті проведений аналіз прийому оптичних сигналів такими елементами з використанням модуляції на різних частотах. У результаті досліджень установлено можливість прийому оптичних сигналів з частотами модуляції до декількох кілогерц із застосуванням фрагментів сонячних елементів живлення. У роботі також проаналізовано негативний вплив зовнішнього освітлення, яке може суттєво знизити чутливість фотодетектора і визначено можливий спосіб усунення цього недоліку. З цією метою запропоновано застосувати вузькосмуговий інтерференційний оптичний фільтр, смуга пропускання якого відповідає довжині хвилі лазерного випромінювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Залевський, Р. А., Ю. М. Ільїнський, І. О. Пасічник та П. Д. Іванцов. "Особливості балансу елементів живлення під хмеленасадженнями". Аграрні інновації, № 9 (14 грудня 2021): 15–20. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.9.2.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. З’ясування впливу різних систем удобренняза тривалого їх застосування на винос азоту, фосфору і калію культурою хмелю та формування балансупоживних речовин у дерново-підзолистому супіщаномуґрунті Полісся. Методи: польовий, лабораторний, статистичний, аналітичний, розрахунково-порівняльний.Результати. Установлено, що за систематичного застосування мінеральних добрив (N180P60K200) відбуваєтьсяпідвищення урожайності шишок на 0,75 та 1,1 т/гаі формується співвідношення основної та побічної продукції на рівні 1,15 і 0,97 залежно від сорту. Додатковевнесення гною покращує показники продуктивностіна 15,2 та 23,9 %, але погіршує співвідношення(1,22 і 1,08 відповідно). Найвищими показникамивмісту NPK як у шишках, так і у стеблах із листям вирізнявся варіант спільного застосування гною і N180P60K200.Відповідно до систем удобрення величина господарського виносу варіювала: для азоту у межах 323-486 кг/га,для фосфору – 138–205 кг/га, калію – 238-399 кг/гапротягом чотирирічного періоду. За цей період буловнесено значно більше азоту – 720–1520 кг/га, фосфору – 240–640 кг/га, калію – 800–1760 кг/га. Під часвирощування хмелю слід відмітити особливу рольорганічних добрив у вигляді гною як джерела поживних елементів. Їхнє щорічне внесення суттєво впливає на формування балансу. Висновки. Загальнийрівень інтенсивності балансу щодо азоту, фосфоруі калію за всіма удобреними варіантами незалежновід сорту швидко зростає: N 199–373 %, P 161–342 %,K 277–562 %. Це свідчить про надлишкове, практичнонераціональне внесення добрив, норми яких встановлені за чинними нормативами, та про необхідність їхкорегування. Отримані експериментальні результатидозволили також уточнити показники виносу поживнихречовин урожаєм сортів хмелю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Bodnar, G. J., O. V. Shapovalov, J. I. Fedyshyn та T. V. Hembara. "МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ В ЕЛЕКТРОПРИВОДІ ВОДЯНОГО НАСОСА З АКУМУЛЯТОРНИМИ БАТАРЕЯМИ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (9 вересня 2016): 11–20. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6803.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядається схема електроживлення електроприводу водяного насоса підвищувача тиску води системи внутрішнього протипожежного водопроводу від резервного джерела з акумуляторними батареями і автономними інверторами напруги, її математична модель та результати моделювання електромагнітних і електромеханічних процесів в двигуні під час пуску і роботи насоса у випадку відсутності основного електроживлення від мережі, що забезпечує використання внутрішнього протипожежного водопроводу при надзвичайних ситуаціях протягом розрахункового часу. Така резервна система може використовуватись також для підтримки неперервності технологічних процесів. Загальна математична модель електроприводу формувалась з математичних моделей окремих елементів схеми, які представлені багатополюсниками, а процеси в них описуються замкненою системою рівнянь, – диференційних, алгебраїчних та логічних. Розрахункову схему моделі електроприводу сформовано шляхом з’єднання між собою зовнішніх віток окремих елементів-багатополюсників, а саме: джерела живлення з акумуляторною батареєю, інверторів напруги(катодні та анодні вентильні групи), трансформаторів та асинхронного двигуна. Спосіб з’єднання між собою зовнішніх віток багатополюсників математично описується матрицями з’єднань, які складаються для кожного елемента за принципом: кількість рядків матриці рівна кількості незалежних вузлів схеми, а кількість стовпців рівна кількості зовнішніх віток елемента. Обчислення реалізовано мовою FORTRAN. Загальні підпрограми призначені для виконання математичних операцій над матрицями; чисельного інтегрування систем диференційних рівнянь методом Рунге-Кутта 2-го порядку; розв’язування систем алгебраїчних рівнянь методом Гауса; визначення моментів природного закривання вентилів. Отримано результати моделювання при прямому пуску асинхронного двигуна від мережі, встановлено струм статора; кутову швидкість обертання ротора та електромагнітний момент і момент навантаження. Результати обчислень підтверджені даними експериментальних досліджень, практично співпадають криві струму і напруги живлення асинхронного двигуна від мережі і автономного джерела з акумуляторною батареєю при пуску і роботі насоса, форма вихідної напруги джерела і тиску насоса, впродовж тривалої роботи електроприводу насоса.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Куц, О. В., Ю. Д. Зелендін та О. Д. Вітанов. "Залежність споживання елементів живлення рослинами цибулі ріпчастої від способів зрошення та внесення добрив". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (28 березня 2013): 17–19. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.01.03.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах Лівобережного Лісостепу України застосування краплинного зрошення на фоні внесення мінеральних добрив врозкид і локально дає можливість отримувати товарну врожайність цибулі ріпчастої на рівні 28,4–28,6 т/га. Саме такі елементи технології забезпечують найактивніше використання рослинами цибулі з мінеральних добрив азоту – 26–40 %, фосфору – 4–6 і калію – 16–33 %. З підвищенням рівня урожайності зростає винос елементів живлення. За краплинного зрошення та локалізації внесення добрив споживання елементів живлення на формування одиниці врожаю становить 3,08 кг/т азоту, 1,07 кг/т фосфору та 1,74 кг/т калію. Separate and local fertilization under drop irrigation promote reception of marketable yield of bulb onion on level 28.4–28.6 t/hа on the left-bank Forest Steppe of Ukraine. That elements of technology provide the highest activity of consumption by bulb onion plants out of fertilizers of nitrogen – 26–40 %, phosphorus – 4–6 %, potassium – 16–33 %. The removal of elements of nutrition increases with the increase of the level of crop yield. Under drip irrigation and localization of the application of fertilizers consumption elements of the nutrition supply at the formation of the units of the harvest is 3,08 kg/t of nitrogen, from 1.07 kg/t of phosphorous and total 1.74 kg/t of potassium.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Кур’ята, Володимир, та Галина Шаталюк. "Дія ретарданту фолікуру на морфогенез, накопичення вуглеводів та елементів живлення органами рослин аґрусу у зв’язку з урожайністю культури". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 3 (20 серпня 2019): 5–10. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-5-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлено результати досліджень впливу триазолпохідного ретарданту фолікуру на морфогенез, накопичення неструктурних вуглеводів, ключових елементів мінерального живлення та врожайність культури аґрусу. Обробка рослин аґрусу сорту Машенька 0,025 %-м розчином фолікуру у фазі бутонізації позитивно впливала на формування мезоструктури листків: збільшувалася товщина хлоренхіми та листкової пластинки в цілому, зростали лінійні розміри й об’єм клітин стовпчастої та губчастої паренхіми, відбувалося накопичення хлорофілів. За дії препарату в листках та пагонах відкладалося більше неструктурних вуглеводів й елементів мінерального живлення, ніж у контролі. Такі зміни забезпечували необхідний резерв вуглеводів та елементів живлення для формування й росту плодів і приводили до суттєвого підвищення врожайності культури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Bordyuzha, Nadiya Petrivna. "ВПЛИВ СИСТЕМАТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ НА АКУМУЛЯЦІЙНІ ПРОЦЕСИ РОСЛИН ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ". Научный взгляд в будущее, № 05-06 (12 жовтня 2017): 4–8. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-05-05-001.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено вплив систематичного застосування добрив на акумуляційні процеси рослин пшениці озимої. У результаті досліджень встановлено, що одностороннє внесення елементів живлення порушувало дисбаланс живлення рослин, що обумовлювало зниження акумуляційни

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Токмакова, Л. М., А. О. Трепач та Л. А. Шевченко. "Ефективність фосфорного живлення рослин кукурудзи за дії Поліміксобактерину". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2019): 73–80. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.01.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – дослідити вплив різних способів застосування мікробного препарату Поліміксобактерину на фосфорне живлення рослин кукурудзи та обґрунтувати ефективність дії нового агроприйому. Методика досліджень. У процесі дослідження використано польовий метод, біохімічні (визначення вмісту фосфору у зерні та листо-стебловій масі рослин), агрохімічні (визначення виносу фосфору із зерном та побічною продукцією) та статистичні методи. Результати дослідження. За результатами проведених досліджень встановлено, що у середньому за три роки було виявлено тенденцію щодо збільшення вмісту фосфору в зерні кукурудзи дослідних варіантів із застосуванням мікробного препарату до 0,50-0,55 % порівняно з контрольним варіантом, де цей показник склав 0,47 %. Проведення поверхневої обробки вегетуючих рослин у фазі 7‒9 листків на фоні бактеризації збільшило загальний винос фосфору з урожаєм зерна на 53,2 %, з побічною продукцією на 36,3 %. Елементи наукової новизни. Виявлено особливості впливу нового способу застосування Поліміксобактерину, який включає бактеризацію насіння та поверхневу обробку вегетуючих рослин, на інтенсивність фосфорного живлення кукурудзи і винос цього елементу з урожаєм культури. Практична значущість. На основі експериментальних досліджень встановлено, що при вирощуванні кукурудзи доцільно використовувати агроприйом, що включає бактеризацію насіння і поверхневу обробку рослин по вегетації Поліміксобактерином, який впливає на підсилення засвоєння фосфору рослинами та сприяє збільшенню його вмісту у листо-стебловій масі і зерні кукурудзи, і, як наслідок, підвищується винос цього елементу з урожаєм культури, що свідчить про підвищення ефективності фосфорного живлення рослин кукурудзи. The purpose of the article is to investigate the influence of various methods of using the Polymixobacterin microbial preparation on the phosphorous nutrition of corn plants and to substantiate the effectiveness of the new agricultural practice. Methods of research. Field method, biochemical (determining phosphorus content in grain and leaf-stem part of plants) and agrochemical (determining grain and by-products’ phosphorus yield) and statistical methods were used during the study. The research results. According to the results of the conducted researches, it was established that on the average over the three years of investigations the tendency of increasing phosphorus content in corn grain of experimental variants with the application of a microbial preparation up to 0.50–0.55 % was revealed in comparison with the control variant, in which this index was 0.47 %. Conducting the surface treatment of vegetating plants in the 7–9 leaf phase on the background of bacterization increased the total phosphorus removal in grain harvest by 53.2 %, and in by-product – by 36.3 %. The elements of scientific novelty. The peculiarities of the impact of the new method of applying Polymixobacterin, which includes the bacterization of seeds and surface treatment of vegetating plants, on the intensity of phosphorus nutrition of corn and removing this element with the yield were revealed. Practical significance. Based on the experimental studies it was established that at cultivating corn, it is expedient to use of agricultural practices, which include seed bacterization and surface treatment of vegetating plants with Polymixobacterin, which affects the enhanced phosphorus assimilation by plants and contributes to increasing its content in leaf-stalk mass and corn grains, and as a consequence, the removal of this element in the crop yield is raised, which testifies to growing the effectiveness of phosphorous nutrition of corn plants.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Попов, С. І., М. Г. Цехмейструк, К. М. Манько та О. С. Усов. "Використання основних елементів живлення сучасними сортами пшениці твердої ярої залежно від попередника і фону живлення". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2015): 6–9. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.04.01.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено дворічні (2013–2014 рр.) дані з визначення сортових особливостей споживання основних елементів живлення за різних попередників та фонів мінерального живлення в умовах східної частини Лісостепу України. Встановлено, що найбільше поживних речовин на формування 1 т зерна затрачає сорт Новація. Так, у середньому витрати поживних речовин на фоні без добрив становили 28 кг азоту, 10 кг фосфору та 14 кг калію, а на фоні післядії – 30 т/га гною зі внесенням N60P60K60 – 36 кг азоту, 14 кг фосфору та 15 кг калію. The article highlights two-years’ (2013–2014) experimental data on varietal characteristics of the major nutrients consumption as affected by various predecessors and mineral nutrient background in conditions of the Ukrainian Eastern Forest-Steppe. It was found that variety Novatsiya uptakes the most nutrients for the formation of 1 t of grain. Against the background without fertilizers it uptakes 28 kg of nitrogen, 10 kg of phosphorus and 14 kg of potassium, while against the background of 30 t/ha manure along with application of N60P60K60 – 36 kg of nitrogen, 14 kg of phosphorus and 15 kg of potassium.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Mykhalska, L. M., та V. V. Schwartau. "Вплив гербіцидів Дербі та Аксіал на накопичення елементів живлення рослинами озимої пшениці". Biosystems Diversity 20, № 2 (21 липня 2012): 38–45. http://dx.doi.org/10.15421/011226.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджували вплив гербіцидів Дербі та Аксіал на накопичення елементів живлення рослинами озимої пшениці при позакореневій обробці композиціями гербіцидів та амідного азоту. Одночасне внесення протидводольного гербіцідиду Дербі та грамініциду Аксіал із карбамідом сприяло накопиченню мікроелементів – компонентів редокс-систем рослин (заліза, міді), а також магнію, калію та бору, що важливо для розробки інтегрованих систем захисту та живлення посівів культури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Польовий, В. М., Л. А. Ященко, Г. Ф. Ровна та Б. В. Гук. "ВИНЕСЕННЯ ТА ПОВЕРНЕННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ З ПРОДУКЦІЄЮ ЯЧМЕНЮ (HORDIUM VULGARE L.) НА ПРОВАПНОВАНОМУ ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОМУ ҐРУНТІ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 13–19. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Винесення елементів живлення визначається кількістю їх накопичення в зібраній частині продук-ції. Мета досліджень – визначити рівень господарського винесення та повернення частини елемен-тів із соломою ячменю ярого, величину виносу на 1 т зерна і соломи. Дослідження проводили за умови хімічної меліорації дерново-підзолистого ґрунту різними дозами, визначеними за показником гідролі-тичної кислотності ґрунту (Нг), i видами вапнякових матеріалів (0,5‒1,5 Нг доломітового і 1,0 Нг вапнякового борошна), систематичного внесення рекомендованої норми добрив (N90P90K90) під ячмінь ярий із додаванням сірки S40 і мікроелементів (МЕ) у формі мікродобрива Нутрівант Плюс зерновий. Вапнування і удобрення мало позитивний вплив на урожайність зерна і соломи ячменю, зміну струк-тури рослин. У контролі та в разі внесення N90Р90К90 ширше відношення між зерном і соломою 1 : 1,09 і 1 : 1,04 вказує на посилений розвиток побічної продукції. Звуження співвідношення на про-вапнованих варіантах до 0,83–0,96 вплинуло на величину виносу азоту, фосфору і калію переважно через урожайність зерна і соломи, ніж динаміки вмісту елементів. Істотніші показники вмісту NPK у сухій речовині відзначено за умови додавання сірки (S40) і мікродобрива Нутрівант Плюс зерновий (2 кг/га) позакоренево. За рахунок зміни вмісту елементів і урожайності в зерні і соломі спостеріга-ються різні рівні виносу NPK. У зерні найвища кількість винесення відзначена для азоту (38,4–66,3 кг/га) і фосфору (18,1–31,7 кг/га), тоді як у соломі переважав калій (36,5–45,8 кг/га). Тобто по-вернення азоту із соломою залежно від удобрення і вапнування перебувало на рівні 34,1–38,7 %, фос-фору 19,2–30,9 %, калію 63,9–73,4 % від господарського виносу. Отже, повернення останнього у 2,0–2,7 раза перевищує азот і фосфор. Винесення на формування 1 т соломи в середньому за результа-тами досліджуваних варіантів (без контролю) становило 8,5 кг/т азоту, 2,5 фосфору і 11,0 кг/т ка-лію. Цей показник є більш стабільною величною, що дозволить корегувати систему живлення наступної культури залежно від кількості побічної продукції та повернення елементів при її зароблянні у ґрунт.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Жемела, Г. П., та С. М. Шакалій. "ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ НА ЕЛЕМЕНТИ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2012): 14–16. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.04.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто і встановлено закономірності впливумінерального живлення на формування елементівструктури врожайності та якість зерна пшениціозимої. Визначальними факторами для урожайно-сті є управління процесами росту і розвитку, якважливими проявами життєдіяльності організму.Встановлено, що найбільш раціональна норма вне-сення добрив – N85P96K51+N30, яка сприяє ефектив-ному підвищенню показників структури врожай-ності. На формування високопродуктивних посівівтакож має вплив передпосівна обробка насіння тарівень підживлення Басфоліар 36 Екстра. During the studies the regularities of mineral nutrition influenceon the formation of the structural elements of productivity andquality of winter wheat were ascertained. The determining factors for crop productivity are the processes control of growth and development – the most important manifestations of vitalactivity. It was found out that the most rational fertilizer application standard – N85P96K51 + N30 effectively improved the rate of crop structure. To the formation of the high-yield cropsalso affect presowing seed corn processing and the level of fertilization with Basfoliar 36 Extra.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Вовчук, Т., Н. Дейнеко, О. Кірєєв, О. Лєвтєров та Р. Шевченко. "Альтернативні джерела живлення та іх деградаційна стійкість в умовах надзвичайних ситуацій техногенного характеру". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(18) (10 лютого 2021): 7–13. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).7-13.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі досліджена актуальна науково-практична задача сфери цивільного захисту, а саме можливість безперебійного функціонування систем аварійної протидії в умовах обмеженого електропостачання за рахунок використання альтернативних джерел живлення.В ході рішення поставленої науково-практичної задачі проведено аналіз сучасного стану сонячних елементів для використання в якості резервного електроживлення систем аварійної протидії. Встановлено що тонкоплівкові сонячні елементи на основі телуриду кадмію (CdTe) p-типу провідності є перспективними сонячними елементами в умовах наземного застосування. Вони мають найвищий серед одноперехідних фотоелектричних перетворювачів теоретичний коефіцієта корисної дії – 29%.Для встановлення тривалості їх використання в якості резервного електроживлення систем аварійної протидії проведено аналіз деградаційної стійкості СЕ основі телуриду кадмію (CdTe) p-типу провідності. Шляхом аналітичної обробки світлових вольт-амперних характеристик були проаналізовані вихідні і світлові діодні характеристики СЕ на основі CdS / CdTe придатних для використання в якості джерела електроживлення систем аварійної протидії. Аналіз світлових діодних характеристики досліджуваних СЕ спочатку експлуатації поліпшуються, а після 7 ¬- 8 років погіршуються і повертаються майже до своїх значень в початковому стані. Встановлено, що після 8 років експлуатації величина ККД СЕ SnO2:F/CdS/CdTe/Cu/ITO практично збігається з вихідним значенням, що свідчить про високу деградаційної стійкість отриманих гетеросистем. Виявлені відмінності у вихідних параметрах і світлових діодних характеристиках СЕ SnO2:F/ CdS/ CdTe/Cu/ ITO при освітленні з боку скляної підкладки і з боку прозорого тильного електрода, обумовлені впливом тильного діода на ефективність фотоелектричних процесів в базовому шарі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Пономарьов, О. М. "ПОБУДОВА МОДЕЛЕЙ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ЕЛЕМЕНТІВ АВТОМАТИКИСИСТЕМ ЖИВЛЕННЯ РАКЕТНИХ ДВИГУНІВ". System design and analysis of aerospace technique characteristics 29, № 2 (16 листопада 2021): 49–61. http://dx.doi.org/10.15421/472111.

Повний текст джерела

Анотація:

The article presents the results of the development of diagnostic models of automation elements of liquid-propellant rocket engine power systems. A functional model of a pneumatic valve has been developed, which provides that it is subjected to mechanical action from moving elements, and oscillations in the form of vibration and acoustic waves are observed at the output. The paper presents the results of studies of the dynamics of the mechanical system, which is represented by the valve under study, a mathematical model of the valve closing process, which is a reliable display of the valve's operating characteristics, which it reproduces. The model describes the relationship of the equation of the dynamics of the moving parts of the valve and the occurrence of forced vibrations in its structure and associated elements

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Yarovyi, Vitalii, Grygoriy Radzivilov, Maksim Borysenko та Volodymyr Kutsenko. "МЕТОДИКИ ДІАГНОСТУВАННЯ ДЖЕРЕЛ ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ ПОРТАТИВНИХ РАДІОСТАНЦІЙ MOTOROLA". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 66 (1 грудня 2021): 99–103. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.4.099.

Повний текст джерела

Анотація:

У зв’язку з постачанням до України портативних радіостанцій закордонного виробництва на новій елементній базі та внаслідок розвитку вітчизняного й неоригінального виробництва джерел живлення до них виникає необхідність в проведенні контролю їх технічних характеристик на відповідність їх показників джерелам живлення оригінального виробництва. У статті на основі раніше проведених досліджень вперше висвітлено питання щодо діагностування джерел живлення портативних радіостанцій транкінгового зв’язку виробництва компанії Motorola та акумуляторних батарей неоригінального виробництва за технологією компанії Motorola на предмет відповідності заявленим технічним характеристикам, запропоновані методики перевірки характеристик акумуляторів, досліджені можливості тестування акумуляторів за допомогою спеціального програмного забезпечення, запропоновано перевірки можливості визначення дати виготовлення складових акумуляторів до портативних радіостанцій Motorola (вбудованих літій-іонних акумуляторних елементів).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Гарбар, Л. А. "ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ РОСЛИН РІПАКУ ЯРОГО ОСНОВНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ ЖИВЛЕННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ВАРІАНТІВ УДОБРЕННЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2012): 62–64. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.02.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати досліджень відносно вивченнядинаміки вмісту основних елементів живлення в рос-линах ріпаку ярого протягом періоду веґетації зале-жно від дії добрив. Дослідженнями встановлено, щона початкових етапах веґетаційного періоду росли-нами ріпаку ярого відбувається інтенсивне накопи-чення основних елементів живлення (NPK), які у про-цесі їх реутилізації із веґетативних органів у репро-дуктивні забезпечують нормальний ріст і розвитокрослин на пізніх етапах органогенезу. Research results on dynamic of macronutrients content in springrape plants during vegetation depending on different fertilizersrates stated in this article. Research shows that basic (NPK)macronutrients more intensively accumulates at the beginningof vegetation and than reutilized moving from vegetative togenerative organs thus provides normal growth and developmentof plants on further vegetation.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Lihochvor, Andrij Mikolajovich. "ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ РИЖІЮ ТА ЯРИХ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР В ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ". Научный взгляд в будущее, № 05-06 (12 жовтня 2017): 8–15. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-05-05-017.

Повний текст джерела

Анотація:

У дослідженнях розглядається порівняльна характеристика ярих олійних культур, вплив різних норм живлення і елементів інтенсифікації на підбір економічно ефективного варіанту вирощування рижію ярого. Найкращі показники економічної ефективності серед олій

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Гамаюнова, В. В., та А. В. Панфілова. "Окупність сумісного використання добрив та біопрепаратів на пшениці озимої в Південному Степу України". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2019): 41–48. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.01.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи було удосконалення елементів технології вирощування сортів пшениці озимої в умовах Південного Степу України на засадах ресурсозберігаючого живлення рослин шляхом оброблення посіву рослин рістрегулюючими речовинами в основні періоди вегетації по фону основного внесення невисоких доз мінеральних добрив. Методика дослідження. Експериментальні дослідження проводили впродовж 2011 – 2016 рр. на дослідному полі Миколаївського національного аграрного університету. Об’єктом досліджень була пшениця озима – сорти Кольчуга та Заможність. У дослідженнях застосовували загальноприйняті для зони методики досліджень. Урожайність визначали методом суцільного скошування з кожної облікової ділянки. Результати дослідження. У результаті виконаної роботи встановлено, що у роки досліджень урожайність пшениці озимої сорту Кольчуга коливалася в межах 2,89–4,48 т/га, а сорту Заможність – 3,05–4,99 т/га залежно від варіанту живлення. Найбільш оптимальним фон живлення складався за поєднання внесення помірної дози мінерального добрива і підживлення в період вегетації препаратами Органік Д2 та Ескорт – біо. Окупність приростом урожайності зерна в зазначених варіантах живлення пшениці озимої сорту Кольчуга склала 25,50–26,50 кг, а сорту Заможність – 31,83‒32,33 кг. Елементи наукової новизни. Набули подальшого розвитку питання ресурсозберігаючого живлення рослин пшениці озимої, у зв’язку з появою нових сортів, препаратів й зміною кліматичних і ґрунтових умов. Практична значущість одержаних результатів полягає в розробці, удосконаленні й впровадженні у виробництво елементів технології вирощування пшениці озимої на чорноземі південному, яка забезпечує приріст урожайності зерна на рівні 1,59–1,94 т/га залежно від сорту. The purpose of the work was improving the elements of the cultivation technology of winter wheat varieties in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine on the basis of resource-saving plant nutrition by treating the plants with the growth-regulating preparations during the main vegetation periods on the background of the main applying low doses of mineral fertilizers. Methods of research. Experimental studies were conducted during 2011–2016 in the experimental field of Mykolaiv NAU. The objects of the research were such winter wheat varieties as Kolchuha and Zamozhnist. Generally accepted methods for the given research area were used in the experiments. The yield was determined by the method of overall mowing from each accounting area. The research results. The studies have shown that, over the years of the research, the winter wheat yield of Kolchuha variety was 2.89–4.48 t/ha, and the yield of Zamozhnist variety was 3.05–4.99 t/ha, depending on the variant of nutrition. The most effective variant of crop nutrition, over the years of research, was the application of a moderate dose of mineral fertilizers and additional fertilization during the vegetation period with the preparations “Organic D2” and “Escort-bio”. Thus, using these nutrition variants has resulted in yield increasing of Kolchuha winter wheat variety to 25.50–26.50 kg, and of Zamozhnist variety – to 31.83–32.33 kg. The elements of scientific novelty. The questions of the resource-saving nutrition of winter wheat plants, in connection with the appearance of new varieties, preparations and changes of climatic and soil conditions have been considered. The practical significance of the obtained results is the development, improvement and introduction into production of the elements of winter wheat cultivation technology in the Southern black soil, as this crop provides grain yield growth at the level of 1.59–1.94 tons/ha depending on the variety.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Кулик, М. І. "ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ПРОСА ЛОЗОПОДІБНОГО ТРЕТЬОГО РОКУ ВЕҐЕТАЦІЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2014): 50–55. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.03.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Результати проведених досліджень засвідчують,що формування врожайності фітомаси проса лозо-подібного (світчграсу) – сировини для виробництвабіопалива – залежить як від сортименту та погод-них умов, так і від елементів технології вирощуваннякультури. Визначено кількісні показники веґетатив-ної надземної маси та врожайність сухої фітомасикультури в розрізі сортів, поставлених на вивчення зарізної площі живлення рослин. Встановлено часткивпливу досліджуваних факторів на елементи проду-ктивності (висоту рослин та кількість стебел наодиницю площі) і врожайність сухої фітомаси сор-тів проса лозоподібного: Кейв-ін-рок, Картадж іФоресбург. The results of the experiments show that the forming switchgrass phytomass productivity that is raw materials for biofuels production depends on the assortment, weather conditions and elements of growing crop technology. The quantitative indicators of vegetative aboveground mass and productivity of dry phytomass crop in terms of varieties studied on different areas of plant nutrition have been determined. Influence of experimented factors on the productivity elements (height of plant and number of stems per unit area) and productivity of dry phytomass switchgrass varieties Cave-in-Rock, Carthage and Foresburg has been established.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Маслійов, С. В., Н. О. Коржова, І. І. Ярчук та В. Ф. Люклянчук. "ВПЛИВ РІЗНИХ ВИДІВ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ НА РІСТ І РОЗВИТОК ЯЧМЕНЮ ЯРОГО В ЗОНІ СТЕПУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 28–35. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.03.

Повний текст джерела

Анотація:

Останніми роками спостерігаємо кліматичні зміни, що зумовлюють інші підходи до загально-прийнятих технологій вирощування ярих зернових культур. Важливим аспектом цього питання є отримання стабільної врожайності незалежно від погодних умов вегетаційного періоду. Науково обґрунтована система удобрення дає змогу знизити вплив негативних чинників на рослини, забезпе-чуючи отримання високої продуктивності та управління якістю зерна ячменю ярого. Основне за-вдання, поставлене перед запроєктованою системою удобрення, – розкрити біологічний потенціал культури. Цього можна досягти шляхом встановлення збалансованих норм добрив, відповідних строків їхнього внесення, що дозволить оптимізувати процеси поглинання та засвоєння елементів живлення рослинами. Тому метою цієї роботи було дослідити вплив різних видів мінерального жив-лення на ріст і розвиток рослин ячменю ярого в зоні Степу України. Завдання: визначити спектр впливу мінеральних препаратів: на довжину надземної і підземної частини, площу листової поверхні та продуктивність рослин ячменю ярого. Основні методи досліджень – польовий та лабораторний. Дослідження виконувались на дослідних ділянках кафедри біології та агрономії, у відділенні науково-технічної підготовки з аграрного напряму ЛНУ імені Тараса Шевченка (Луганська область, Старо-більський район). Результати проведених досліджень свідчать, що створений шляхом застосування добрив фон мінерального живлення впливав на ріст і розвиток рослин ярого ячменю під час вегета-ційного періоду. Внесення добрив призвело до зміни лінійних параметрів ячменю ярого, таких як ви-сота надземної частини та довжина підземної частини. Для інтенсифікації надземної частини рос-лин ярого ячменю доцільно використовувати в поєднанні препарат АctiBION з Аміачною селітрою, оскільки параметри збільшилися від 2-х до 16-ти см порівняно з контролем. Використання препара-тів у будь-якій кількості призводило до збільшення кореневої системи, а значить і до збільшення пог-линаючої здатності рослин, що веде до підвищення імунітету кожного досліджуваного об’єкту. Найбільша довжина кореневої системи спостерігалась у варіанті з сумісним використанням АctiBION з Аміачною селітрою й досягла збільшення на стадії молочної стиглості на 3 см порівняно з контролем. Найбільшу площу листової пластини забезпечило сумісне застосування препаратів АctiBION з Аміачною селітрою. При цьому площа збільшувалася на 18,2 см2 порівняно з контролем. Протягом 2017‒2019 років спостерігалося підвищення врожайності рослин ячменю ярого під впли-вом різних видів мінерального живлення. Найвищі показники врожайності мали 2019 року у варіанті з сумісним використанням АctiBION та Аміачної селітри, дещо менші показники отримали 2017−2018 років, що пов’язано з різкими погодними змінами навесні. Але порівняно з контролем вони зросли в межах – 5‒16 ц/га, що свідчить про оптимізацію процесів поглинання та засвоєння елемен-тів живлення рослинами ячменю ярого.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Чугрій, Г. А., та О. О. Вінюков. "ТЕСТУВАННЯ ПРОГРАМ ЗБАЛАНСОВАНОГО ЖИВЛЕННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В УМОВАХ НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ ЗОНИ СТЕПУ УКРАЇНИ З МЕТОЮ СТАБІЛІЗАЦІЇ ВРОЖАЙНОСТІ ЗЕРНОВОЇ ГРУПИ У СХІДНОМУ РЕГІОНІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 55–64. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.06.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті показано вплив біопрепаратів, які найбільш адаптовані до системи забезпечення рос-линам необхідних елементів живлення на фоні підбору найкращих агрохімічних антистресових па-кетів з метою стабілізації отримання запланованих урожаїв у Степовому ареалі. Доведено, що за схемою внесення препаратів у різні фази розвитку рослин, наприкінці фази кущіння було проведено біометричний аналіз рослин з 1 м2 по варіантах досліду, де використання препаратів, що вивчались, суттєво вплинули на показник «висота рослин». Найвищим цей показник був на варіанті Гумат ка-лію РОСТ ОК Універсальний (обприскування у фазу відновлення вегетації (весна)) + Гумат калію РОСТ ОК Універсальний (обприскування у фазу вихід у трубку), що більший за контроль на 5,1 см. Досліджено, що для показників «кількість стебел» та «коефіцієнт кущіння» значну прибавку віднос-но контрольного варіанту забезпечило використання варіанту Гумат калію РОСТ ОК Універсальний (обприскування у фазу відновлення вегетації (весна) + Гумат калію РОСТ ОК Хелат цинку (обприс-кування у фазу вихід у трубку) + сірка (обприскування у фазу вихід у трубку) + Гумат калію РОСТ ОК Зерновий (обприскування у фазу молочна стиглість). Доведено, що використання комплексних добрив Rost OK протягом вегетації пшениці озимої сприяло суттєвому покращенню показників структури врожаю. Додаткове стимулювання рослин у фазу кущіння (осінь) сприяло формуванню додаткових продуктивних пагонів порівняно з контролем. Використання препарату Гумат калію РОСТ ОК Універсальний дало змогу підвищити коефіцієнт продуктивного кущіння від 22,2 % до 55,6 %. Використання в цю фазу препарату Гумат калію РОСТ ОК бор підвищило відповідний показ-ник з 27,8 % до 38,9 %. Доведено, що найбільш суттєвий вплив в умовах східної частини Північного Степу, забезпечувало комплексне застосування препаратів, що вивчались безпосередньо на всіх ета-пах органогенезу. Додаткове живлення ріст стимулюючими препаратами у фазах, які відповідають за формування того чи того показника продуктивності рослин сприяє посиленню фізіологічних про-цесів у рослині. Визначено, що найбільш істотна прибавка зерна була на варіантах, де кратність обробок була найбільшою, та підтримувала рослини додатковим живленням особливо на останніх етапах органогенезу. Урожайність на таких варіантах підвищувалась від 1,1 /га до 3,8 т/га.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Польовий, Володимир Мефодійович, Людмила Анатоліївна Ященко, Оксана Володимирівна Курач, Галина Францівна Ровна та Богдан Васильович Гук. "ВИНОС БІОГЕННИХ ЕЛЕМЕНТІВ ПРОДУКЦІЄЮ РІПАКУ ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ І ВАПНЯКОВИХ МЕЛІОРАНТІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 43, № 1 (12 жовтня 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.1.5.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено вплив застосування N120Р90К120 сумісно з S40, позакореневим підживленням мікродобривом, а також різних доз і видів вапнякових меліорантів на вміст і винос азоту, фосфору, калію основною та побічною продукцією ріпаку озимого. Мета досліджень – встановити специфіку розподілу біогенних елементів у насінні та соломі ріпаку озимого, залежно від удобрення і вапнування, їх винос на формування одиниці продукції. Методи досліджень: польові, агрохімічні, статистичні. За вирощування ріпаку озимого на дерново-підзолистому ґрунті Західного Полісся застосування вапнякових меліо-рантів на фоні N120Р90К120 забезпечило істотне зростання врожайності насіння на 1,08–2,07 т/га, соломи – на 2,09–3,40 т/га до контролю (без добрив) та формування відношення насіння до побічної продукції на рівні 1,95–2,32. Вміст еле-ментів живлення у насінні ріпаку озимого, залежно від удобрення та вапнування, коливався у межах 3,17–3,56 % азоту, 0,85–0,95 фосфору, 1,09–1,17 % калію; у соломі – 1,05–1,24 % азоту, 0,22–0,35 фосфору, 1,39–1,52 % калію. Найбільш ваго-мий вплив на показники мало застосування на фоні мінерального удобрення 1,0 дози НГ доломітового борошна у поєднанні з сіркою та мікродобривом. Господарський винос елементів живлення урожаєм і побічною продукцією, головним чином, залежав від поєднання компонентів удобрення та доз вапнування. Максимальним він був за внесення доломітового борошна 1,0 дози НГ сумісно з S40 і мікродобривом Нутрівант Плюс олійний та 1,5 дози НГ на фоні N120Р90К120: азоту 156,7 і 163,9 кг/га, фосфору 42,8 і 40,3 кг/га, калію 106,1 і 110,9 кг/га. Встановлено, що найвищий нормативний показник виносу елементів живлення на формування 1 т насіння та від-повідної кількості побічної продукції спостерігався за внесення 1,0 дози НГ доломітового борошна із S40 та мікродобривом на фоні N120Р90К120 і становив 59,1 кг азоту, 16,1 фосфору та 40,1 кг калію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Антипова, Л. К. "Поглинання елементів живлення бур"янами залежно від технологій вирощування люцерни насіннєвого призначення". Вісник аграрної науки Причорномор"я, Вип. 1 (93) (2017): 79–85.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Kuts, О. V., Т. V. Paramonova, V. І. Mykhailyn, O. F. Mozgovskyy, І. І. Semenenko, О. V. Romanov та Т. А. Romanova. "ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛАНКИ ОВОЧЕ-КОРМОВОЇ СІВОЗМІНИ, НАКОПИЧЕННЯ ЕНЕРГІЇ ТА БАЛАНС ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 55–65. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-55-65.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити вплив різних систем удобрення на продуктивність ланки зрошуваної овоче-кормової сівозміни, накопичення енергії органічною речовиною ґрунту та баланс елементів живлення. Методи. Польові (довготривалі стаціонарні), лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Використання мінеральної (N226P130K135 з розрахунку на 1 га сівозмінної площі) та органо-мінеральних систем удобрення (14 т/га органічних добрив + N30–60P28–57K25–50) забезпечує зростання урожайності ячменю на 26,0–59,1%, пшениці озимої – на 20,1–38,0%, люцерни – на 13,4–21,1%. При цьому вихід кормових одиниць становить 11,9–12,8 т/га, збір зерна – 0,85–1,01 т/га сівозмінної площі, що свідчить про високий рівень продуктивності ланки овоче-кормової сівозміни за даних систем удобрення. За систем удобрення, де використовуються органічні добрива, відмічається зростання енергопотенціалу органічної речовини ґрунту (3068–3155 ГДж/га), показнику активності енергетичних процесів (0,105–0,106) та показник стійкості родючості ґрунту (1,19–1,26). Загальний рівень енергетичної стабільності органічної речовини залишається низьким, але за рахунок оптимального рівня активності енергетичних процесів відмічається позитивна тенденція. За мінеральної, органічної та органо-мінеральної систем удобрення відмічено від’ємний баланс азоту, фосфору та калію в ланці сівозміни. Найнижчий рівень використання елементів живлення з ґрунтових запасів відмічено за органо-мінеральної системи удобрення (азоту 81 кг/га, фосфору – 34 кг/га, калію – 284 кг/га). Висновки. За сукупною дією на урожайність зернових та кормових, овочевих рослин, вихід кормових одиниць в ланці зрошуваної овоче-кормової сівозміні Лівобережного Лісостепу України виділяється мінеральна (з розрахунковими дозами добрив та використанням мікроелементів) та органо-мінеральні (14 т/га гною + врозкид N60P57K50 або локально N15P14K12,5) системи удобрення. Органо-мінеральна система удобрення в зрошуваній овоче-кормовій сівозміні Лівобережного Лісостепу України забезпечує найбільш оптимальні параметри енергетичного стану ґрунту (енергопотенціал органічної речовини ґрунту – 3155 ГДж/га, показник стійкості родючості ґрунту – 1,26) та зумовлює формування балансу елементів живлення з мінімальним використанням ґрунтових запасів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Kuts, О. V., Т. V. Paramonova, V. І. Mykhailyn, O. F. Mozgovskyy, І. І. Semenenko, О. V. Romanov та Т. А. Romanova. "ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛАНКИ ОВОЧЕ-КОРМОВОЇ СІВОЗМІНИ, НАКОПИЧЕННЯ ЕНЕРГІЇ ТА БАЛАНС ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 55–65. http://dx.doi.org/10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-55-65.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити вплив різних систем удобрення на продуктивність ланки зрошуваної овоче-кормової сівозміни, накопичення енергії органічною речовиною ґрунту та баланс елементів живлення. Методи. Польові (довготривалі стаціонарні), лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Використання мінеральної (N226P130K135 з розрахунку на 1 га сівозмінної площі) та органо-мінеральних систем удобрення (14 т/га органічних добрив + N30–60P28–57K25–50) забезпечує зростання урожайності ячменю на 26,0–59,1%, пшениці озимої – на 20,1–38,0%, люцерни – на 13,4–21,1%. При цьому вихід кормових одиниць становить 11,9–12,8 т/га, збір зерна – 0,85–1,01 т/га сівозмінної площі, що свідчить про високий рівень продуктивності ланки овоче-кормової сівозміни за даних систем удобрення. За систем удобрення, де використовуються органічні добрива, відмічається зростання енергопотенціалу органічної речовини ґрунту (3068–3155 ГДж/га), показнику активності енергетичних процесів (0,105–0,106) та показник стійкості родючості ґрунту (1,19–1,26). Загальний рівень енергетичної стабільності органічної речовини залишається низьким, але за рахунок оптимального рівня активності енергетичних процесів відмічається позитивна тенденція. За мінеральної, органічної та органо-мінеральної систем удобрення відмічено від’ємний баланс азоту, фосфору та калію в ланці сівозміни. Найнижчий рівень використання елементів живлення з ґрунтових запасів відмічено за органо-мінеральної системи удобрення (азоту 81 кг/га, фосфору – 34 кг/га, калію – 284 кг/га). Висновки. За сукупною дією на урожайність зернових та кормових, овочевих рослин, вихід кормових одиниць в ланці зрошуваної овоче-кормової сівозміні Лівобережного Лісостепу України виділяється мінеральна (з розрахунковими дозами добрив та використанням мікроелементів) та органо-мінеральні (14 т/га гною + врозкид N60P57K50 або локально N15P14K12,5) системи удобрення. Органо-мінеральна система удобрення в зрошуваній овоче-кормовій сівозміні Лівобережного Лісостепу України забезпечує найбільш оптимальні параметри енергетичного стану ґрунту (енергопотенціал органічної речовини ґрунту – 3155 ГДж/га, показник стійкості родючості ґрунту – 1,26) та зумовлює формування балансу елементів живлення з мінімальним використанням ґрунтових запасів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Гангур, В. В., Л. С. Єремко та В. О. Саєнко. "Динаміка формування листкової поверхні чини посівної та продуктивність її фотосинтетичної діяльності залежно від рівня мінерального живлення". Аграрні інновації, № 8 (5 листопада 2021): 23–28. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.3.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – з’ясування впливу різних норм мінеральних добрив, допосівної обробки насіння мікро- біологічним препаратом на основі азотфіксуючих мікро- організмів та підживлення посівів мікродобривами на динаміку формування листкової поверхні чини посівної, тривалість і продуктивність її фотосинтетичної роботи. Методи. Дослідження проведено в умовах дослід- ного поля ДП «ДГ «Степне» Інституту свинарства і АПВ НААН Полтавського району Полтавської області про- тягом 2018–2020 рр. Ми вивчали такі елементи тех- нології вирощування: внесення мінеральних добрив у дозах N20P40K40, N40P40K40, проведення допосівної іно- куляції насіння комплексом мікробіологічного препарату Різолайн (3,0 л/т) і біопротектора Різосейв (1,0 л/т), її поєднання з позакореневим підживленням рослин у фазі гілкування мікродобривом Авангард Р Бобові (2 л/га), а також комплексне застосування інокулянту й біопротектора з макро- і мікродобривами. Результати досліджень свідчать про суттєвий позитивний вплив агротехнологічних прийомів, які вивчали, на динаміку формування листкової поверхні рослин і тривалість її активної фотосинтезуючої роботи. Найсприятливішою умовою функціонування асиміля- ційного апарату рослин (що визначали за накопичен- ням рослинами значної кількості органічної надзем- ної біомаси) є поєднання допосівної обробки насіння та позакореневого підживлення рослин на фоні вне- сення N40Р40К40 : у цьому варіанті досліду зернова про- дуктивність посівів була найвищою і становила 3,07 т/га. Урожайність зерна на фонах мінерального удо- брення N20Р40К40 і N40Р40К40 становила 2,80 і 2,93 т/га від- повідно, що вище контролю на 20,3 і 23,9 %. Проведення допосівної інокуляції насіння та її поєднання з позако- реневим підживленням рослин дало змогу збільшити зернову продуктивність посівів чини до 2,44 та 2,57 т/га відповідно. Висновки. Розміри фотосинтезуючого апарату рос- лин, тривалість і продуктивність його активного функ- ціонування зумовлені покращенням поживного режиму рослин за рахунок інтродукції у ризосферу мікробіоло- гічного препарату на основі азотфіксуючих мікроорганіз- мів та їх забезпечення доступними формами елементів мінерального живлення. Найдоцільнішим виявилося поєднання допосівної інокуляції насіння з позакореневим підживленням рос- лин на фоні внесення N40Р40К40, унаслідок чого за раху- нок подовження періоду продуктивної фотосинтетичної діяльності добре розвиненої асиміляційної поверхні від- булося збільшення зернової продуктивності посівів за умов недостатнього зволоження до 3,07 т/га.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Огородня, А. І. "Особливості акумуляції-дисипації основних елементів живлення в чорноземі опідзоленому важкосуглинковому під впливом фітомеліорантів". Агрохімія і грунтознавство, Вип. 82 (2015): 125–28.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Broshchak, I. S., O. B. Kononchuk, S. V. Pyda, A. I. Herts та N. V. Herts. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОБРИВА ПЛАНТАФОЛ У ПОСІВАХ СОЇ ЗА НЕСТАЧІ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ В ЧОРНОЗЕМІ ТИПОВОМУ". Scientific Issue Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Biology 81, № 1-2 (30 серпня 2021): 70–82. http://dx.doi.org/10.25128/2078-2357.21.1-2.10.

Повний текст джерела

Анотація:

The agrochemical composition of chernozems typical of the agrobiological laboratory of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University has been studied and the economic expediency of using complex mineral fertilizer Plantafol 10.54.10 during cultivation of soybeans, to eliminate the shortage of some elements of mineral nutrition and increase crop productivity was analyzed. It was found that chernozems is characterized by a close to neutral exchange (pH 5.6) and hydrolytic (2.16 mg-eq. / 100 g) reaction, an increased amount of absorbed bases (19.0 mg-eq. / 100 g) and increased rate of saturation of bases (89.8 %), which is typical of agricultural lands with high carbonate content. Сhernozem soil has a low amount of easily hydrolyzed Nitrogen (102.0 mg / kg), an average supply of humus (2.63 %) and mobile Phosphorus (71.0 mg / kg) and a very high level of metabolic Potassium (189.0 mg / kg). Based on the specified agrochemical composition of the soil, taking into account the peculiarities of mineral nutrition of soybean plants, the importance for the formation of generative organs of Phosphorus and its ability to highly effective symbiotic nitrogen fixation in the study area, it is suggested to eliminate possible shortages of soil nutrients, in the first of Phosphorus, foliar fertilization with Plantafol 10.54.10. Complex mineral fertilizer Plantafol 10.54.10 contains Nitrogen – 10 %, Phosphorus – 54 %, Potassium – 10 %, as well as trace elements in chelated form EDTA – Boron 0.02 %, Iron – 0, 07 %, Manganese – 0.03 %, Zinc – 0.01 %, Copper – 0.005 %. It was found that double foliar fertilization with Plantafol 10.54.10 fertilizer at a dose of 3 kg / ha increases the yield of soybean grain cultivar Annushka, which is grown on chernozems typical of agrobiolaboratory, by 0.34 t / ha or 15.5 %. Yield growth was mainly due to a 16.8 % higher biological yield of aboveground mass and an increase in the number of beans on plants – by 15.3 %, seed weight – 16.0 %, total number of seeds – 11.4 %, as well as less pronounced increase in the height of attachment of the lower beans, the density and height of plants in the crop and the weight of 1000 seeds. The length of the fruits and their glazing did not change as affected by fertilizer. The obtained data allow to offer foliar fertilization with complex fertilizer Plantafol 10.54.10, as one of the elements of the system of soybean fertilization on chernozems with close to neutral reaction, increased amount of absorbed bases, low amount of easily hydrolyzed Nitrogen, average supply of humus and mobile Potassium and a very high level of exchangeable Potassium, which reduces the negative impact of deficiencies in the root nutrition of plants, increases crop productivity and provides additional income of 4078 UAH / ha.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Кліпакова, Ю. О., З. В. Білоусова, В. А. Кенєва та І. О. Коротка. "Вплив системи живлення на урожайність та якість зерна пшениці озимої". Аграрні інновації, № 8 (5 листопада 2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.6.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – встановлення впливу строку і способу внесення добрив на формування кількісних та якісних показників врожаю пшениці озимої в умовах Південного Степу України. Методи. Закладку дослідів та експериментальні дослідження проведено згідно із загальноприйнятими рекомендаціями з використанням загальнонаукових, спеціальних та математично-статистичних методів дослідження. Результати. Час та способи застосування під- живлень суттєво впливали на формування окремих елементів структури врожаю, що відповідним чином і позначилося на показнику біологічної урожайності рослин пшениці озимої, яка в контрольному варіанті за раннього внесення азоту була сформована на рівні 7,99 т/га, що в 1,8 рази перевищує відповідний варіант у разі більш пізнього внесення азоту. Застосування монофосфату калію для обох строків використання аміачної селітри за підживлення позначилось у збіль- шенні біологічної врожайності на 0,61–0,89 т/га, що свідчить про доцільність позакореневого застосу- вання цього добрива. Раннє підживлення азотом сприяло збільшенню вмісту білка в зернівці на 21,3%, кількості клейковини – на 10,6% порівняно з варіантом пізнього підживлення. Позакореневе внесення фосфорно-калійних добрив забезпечило збільшення загальної білковості зерна на 11,5% за використання монофосфату калію на фоні піз- нього внесення азоту, тоді як на фоні його раннього вне- сення спостерігалося збільшення кількості клейковини на 7,6% порівняно з контролем. Зерно пшениці озимої усіх дослідних варіантів від- носиться до 2-3 класу якості продовольчого напрямку і може бути використане у борошномельній і хлібопе- карській галузі та для експортування. Висновки. Результати проведених досліджень свід- чать про високу ефективність таких агрозаходів, як своєчасне внесення азотних добрив у дозі N40 за пер- шого підживлення та застосування у баковій суміші для позакореневої обробки рослин пшениці озимої у стадію ВВСН 31 монофосфату калію (1 л/га). За раху- нок зростання окремих елементів структури врожаю, внесення азоту у І декаді лютого разом із підживлен- ням фосфорно-калійними добривами нами отримано 8,6 т/га зерна 2 класу якості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Gnatiuk, T. O., та V. H. Didora. "Вплив різних систем удобрення на продуктивність жита озимого у короткоротаційній сівозміні". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (25 жовтня 2018): 37–39. http://dx.doi.org/10.15421/40280807.

Повний текст джерела

Анотація:

Вирощування жита озимого, як однієї з найпоширеніших зернових культур в більшості агрокліматичних зон Європи та для зони Полісся України, з точки зору вирощування органічної продукції, є перспективним. Саме тому за мету наших досліджень поставлено вивчити можливість отримувати високі показники продуктивності жита озимого за умов мінімального використання мінеральних добрив, що наближено до ведення органічного землеробства. У досліді вивчено та порівняно вплив на показники урожайності жита озимого різних систем удобрення з компенсацією елементів живлення ґрунту за рахунок органічних добрив, рослинних решток та сидератів. Впроваджені у досліді системи удобрення включали: біологічний контроль, органічну систему (гній), органо-мінеральну 50:50, органо-мінеральну 75:25, органічну (сидерат) та мінеральну системи удобрення. Встановлено, що за три роки досліджень найкраща продуктивність жита озимого отримана після використання сидератів – 2,88 т/га та післядії гною – 2,93 т/га. Отриманими показниками підтверджено, що культура жита озимого істотно реагує не тільки на наявність тих чи інших елементів живлення, але й на їх видовий склад та співвідношення. Зважаючи на отримані результати показників продуктивності жита озимого, виявлено, що його найкраще вирощувати у короткоротаційній сівозміні за органічної системи з використанням гною, яка наближена до умов ведення органічного землеробства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Гамаюнова, В. В., та А. О. Кувшинова. "Фотосинтетична діяльність ячменю озимого залежно від особливостей сорту та біопрепаратів". Аграрні інновації, № 10 (3 березня 2022): 97–103. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Визначити фотосинтетичну активність ячменю озимого за результатами досліджень. Встановити вплив на її складники проведених упродовж 2016–2019 рр. біологічних особливостей сорту та оптимізації живлення. У дослідженнях застосували ресурсозберігаючу систему живлення, яка базується на використанні сучасних біопрепаратів для позакореневих підживлень в основні періоди вегетації. Методи. Вирощували сорти ячменю озимого на чорноземі південному на дослідних полях Навчально-науково-практичного центру Миколаївського НАУ, що має середню забезпеченість рухомим азотом та підвищену фосфором і калієм. Усі елементи технології, відбори зразків рослин, їх визначення проводили згідно з методичними рекомендаціями та ДСТУ. Результати. За результатами трирічних досліджень з ячменем озимим (вирощували чотири сорти) з оптимізації живлення рослин на засадах ресурсозбереження встановлено, що проведення позакореневих підживлень сучасними біопрепаратами позитивно впливало на ростові процеси рослин ячменю, зокрема приводило до збільшення площі листкової поверхні та посилення їх фотосинтетичної діяльності. Визначено, що максимальної величини площа листкової поверхні рослин усіх досліджуваних сортів ячменю озимого досягла у період колосіння. Проведення позакореневих підживлень біопрепаратами двічі за вегетацію у фази весняного кущення та на початку виходу рослин у трубку збільшувало цей показник порівняно з одноразовою обробкою в першу фазу. Найбільш впливовими на збільшення всіх досліджуваних чинників фотосинтетичної діяльності виявилося використання для підживлень Азотофіту й Органік-балансу. Із взятих на вивчення сортів більшою мірою на це реагували Оскар і Валькірія. Між площею листкової поверхні досліджуваних сортів ячменю озимого та рівнями врожайності зерна встановлено тісні кореляційно-регресійні залежності. Висновки. Встановлено, що оптимізація живлення позитивно позначалась на всіх складниках, що характеризують роботу фотосинтезуючих процесів рослин, зокрема площі їх асиміляційної поверхні. Цей показник залежав і змінювався від впливу біопрепарату, використаного для підживлень, фази та кількості проведених підживлень, особливостей сорту, погодних умов року вирощування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Грицюк, Н. В., Л. Л. Довбиш, А. В. Бакалова та О. М. Пузняк. "ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ КОРОТКОРОТАЦІЙНОЇ СІВОЗМІНИ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ НА ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТИХ ҐРУНТАХ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 77–83. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.09.

Повний текст джерела

Анотація:

В останні роки спостерігається тенденція до створення екологічних, біологічних технологій захисту рослин від шкідливих організмів, у тому числі бур’янів, значну роль в них відіграє сівозміна. У статті представлені результати трьохрічних польових досліджень, проведених у 2016–2018 роках на дерново-підзолистих глинисто-піщаних ґрунтах у довготривалому стаціонарному досліді. Наведено видові та кількісні зміни фактичної забур’яненості, показники урожайності сільськогосподарських культур у ланках короткоротаційної сівозміни під дією різних систем мінерального та органічного живлення. Встановлено, що видовий склад бур’янової синузії у посівах культур сівозміни не показав визначної закономірності його формування і не залежав від системи удобрення. Кількісні зміни забур’яненості посівів, у першу чергу, відбулися під дією вирощування культур і менше залежали від застосування мінеральних та органічних добрив. При застосування підвищеного рівня мінерального живлення NPK 147 кг/га + гній 10 т/га відмічено у ланці з кукурудзою у фазі повної стиглості зниження чисельності і накопичення біомаси бур’янів на 20 шт./м2 (2,5 г/м2). Незначне зменшення кількості бур’янів відбувся при застосуванні сидерату, соломи та біологічних препаратів. За мінеральної системи живлення на посівах кукурудзи кількість бур’янів зменшилася на 10 %. У посівах жита озимого кількість бур’янів у фазі повної стиглості зменшилася на 6–12 шт./м2, порівняно з варіантом, де не застосовували добрива. У всіх культурах сівозміни спостерігали збільшення чисельності бур’янового компоненту за органічної системи удобрення (гній 10 т/га + солома + сидерат під кукурудзу і жито) у середньому на 20 %, порівняно з контрольним варіантом. У досліді також вивчено показники врожайності культур у ланках короткоротаційної сівозміни за різних систем удобрення з компенсацією елементів живлення з ґрунту за рахунок соломи, сидератів, біологічних препаратів та органічних добрив. Встановлено, що за роки досліджень найвищу урожайність зафіксовано при застосуванні органо-мінеральної системи живлення, що забезпечило приріст врожаю жита озимого – 1,7 т/га, вівса – 1,5 т/га, кукурудзи та однорічних трав – 1,1 т/га.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Polyvanyi, S. V. "ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ НА ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕРОЗПОДІЛУ ЕЛЕМЕНТІВ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН МАКУ ОЛІЙНОГО". Scientific Issue Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Biology 75, № 1 (23 червня 2019): 141–47. http://dx.doi.org/10.25128/2078-2357.19.1.18.

Повний текст джерела

Анотація:

In the conditions of the field experiment, the effect of chlormequat chloride, treptolem and a complex of treptolem and chlormequat chloride on the morphological features and the accumulation and redistribution of nitrogen, phosphorus and potassium in oil poppy plants are studied. It is established that the treatment of poppy plants with growth regulators caused an increase in the stem branching, an increase in the number, area and mass of leaves. The treatment with treptolem, chormequat chloride, a complex of the preparations led to thickening of the basic assimilation tissue of the leaf chlorenchyme due to the growth of its cells. As a result of these changes in the photosynthetic apparatus, the donor potential of oil poppy plants was substantially increased. Due to the increased stem branching under the action of preparations, there was an additional number of new attracting centres – pods. This led to the redistribution of elements of inorganic nutrients towards the fruit formation.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Писаренко, В. М., П. В. Писаренко, В. В. Писаренко, О. О. Горб та Т. О. Чайка. "ФОРМУВАННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТУ В УМОВАХ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 85–91. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Викладено сучасне розуміння щодо формування поживного режиму рослин за умов ведення орга-нічного землеробства, яке ґрунтується на створенні агроекосистем, максимально наближених до природних формацій завдяки регулюванню двох глобальних процесів – фотосинтезу й азотфіксації в усіх їхніх проявах. Обґрунтовано, що азот є не лише основним біогенним елементом живої матерії, виконуючи найважливішу роль у житті рослин і тварин, але є провідним елементом землеробства. Проаналізовано вплив бульбочкових бактерій на збагачення ґрунту азотом різних рослин і формуван-ня врожайності зерна, що необхідно враховувати при визначенні норм азотних добрив. Виявлено, що іншим важливим чинником оптимізації поживного режиму сільськогосподарських культур за умови органічного землеробства є органічні добрива, внесення яких сприяє активізації діяльності ґрунтової мікрофлори, а після їхньої мінералізації відбувається насичення ґрунту поживними речовинами, які використовують рослини. Встановлено, що також сидерати є одним з чинників у формуванні пожи-вного режиму сільськогосподарських культур як невичерпне, постійно поновлювальне джерело орга-нічної речовини. Зазначено, що системне вирощування багаторічних та однорічних бобових трав, сидеральних культур і внесення гною як елементів технологій органічного землеробства, враховуючи їхню післядію, практично забезпечує рекомендований режим мінерального живлення основних сільсь-когосподарських культур. Визначено, що на поживний режим рослин також значно впливають коп-роліти дощових черв’яків, які покращують поживний режим ґрунту, його структуру та фізичні вла-стивості. Обґрунтовано, що органічні добрива є одним із резервів поповнення вмісту вуглекислого газу в приземному шарі атмосфери, що має суттєве значення для фотосинтезу і, в кінцевому підсу-мку, для формування врожайності сільськогосподарських культур. Результати цих спостережень можуть слугувати предметом подальших наукових досліджень задля впровадження у виробництво, а також їх можна використати у навчальному процесі при підготовці спеціалістів у галузі знань 20 «Аграрні науки та продовольство».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Кабанець, В. М., та С. І. Бердін. "Вплив беззмінних посівів конопель посівних на агрохімічні показники орного шару ґрунт". Аграрні інновації, № 3 (22 березня 2021): 33–38. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.3.6.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Дослідити динаміку основних агрохімічних показників орного шару ґрунту під час вирощування конопель посівних у беззмінних посівах за різних схем удобрення. Методи. Польовий, лабораторний, роз- рахунково-порівняльний і статистичний. Результати. Досліджена динаміка агрохімічного стану ґрунтів під час вирощування конопель посівних у монокультурі. Встановлено, що вирощування цієї культури в беззмін- них посівах без застосування добрив призводить до значного зменшення вмісту гумусу й основних елемен- тів живлення в орному шарі за період проведення дослі- джень. У результаті проведеного порівняльного аналізу попередніх та кінцевих агрохімічних аналізів визначені варіанти з дозами добрив, які дозволяють вирощу- вати коноплі без зниження показників вмісту гумусу, загального азоту, рухомого фосфору й обмінного калію. Висновки. У результаті проведених досліджень вста- новлено, що коноплі посівні можна вирощувати в без- змінних посівах без зниження основних агрохімічних показників ґрунту, але за обов’язкового внесення міне- ральних або органічних добрив у достатній кількості для компенсації винесених із продукцією елементів жив- лення. Вирощування конопель посівних у беззмінних посівах без внесення добрив призводить до значного зниження основних агрохімічних показників орного шару ґрунту. У разі застосування мінеральних добрив у дозі N200Р100К240 агрохімічні показники за період проведення досліду були на одному рівні з показниками, які визна- чали перед закладкою досліду. Така ж закономірність спостерігається в разі внесення гною в дозі 20 тонн на гектар. Внесення гною в дозі 40 тонн на гектар і більше формувало позитивний баланс усіх основних агрохіміч- них показників ґрунту, що досліджувалися.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Гаро, І. М., та В. В. Гамаюнова. "Вплив основного обробітку ґрунту на щільність та поживний режим ґрунту під час вирощування ріпаку озимого". Аграрні інновації, № 8 (5 листопада 2021): 29–34. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.4.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Метою досліджень передбачали визначити вплив способу і глибини основного обробітку ґрунту під сівбу ріпаку озимого на окремі його показники, зокрема на щільність складення та вміст рухомих сполук азоту і фос- фору. Методи. Дослідження проводили на чорноземі звичайному середньосуглинковому в умовах Лісостепу України впродовж 2012–2015 рр. з ріпаком озимим сорту Чемпіон України. При проведенні досліджень використо- вували загальноприйняті методи, методики та ДСТУ. Досліджували вплив способу основного обробітку ґрунту – оранки на 25-27 см та дискування на 12-14 см на щільність складення ґрунту, його поживний режим: вміст рухомих сполук азоту і фосфору під час вирощування ріпаку озимого сорту Чемпіон України та їх сезонні зміни впродовж вегетації культури. Результати. За результа- тами проведених досліджень встановлено, що прийняті на вивчення способи і глибина основного обробітку ґрунту під ріпак озимий найбільшою мірою позначилися на такому показникові, як щільність складення ґрунту. Визначено, що більшою на 0,12 – 0,13 г/см3 упродовж вегетації щільність грунту була за фоном дискування на 12-14 см порівняно з оранкою на 25-27 см. На вмі- сті рухомих форм азоту і фосфору у шарах ґрунту 0-30, 30-50 та 0-50 см способи обробітку його як на початку, так і в кінці вегетації рослин ріпаку озимого практично не позначились не так істотно. Найбільшою кількість рухомих елементів живлення визначена на весняний період за істотного зменшення їх вмісту до фази цві- тіння. Спосіб і глибина обробітку ґрунту дещо впливала і на пошарове розміщення нітратів, хоча загалом у шарі ґрунту 0-50 см у середньому за роки досліджень їх вміст практично не різнився і мав лише тенденцію переваги за оранки на 20-25 см. Значно більшою мірою за шарами ґрунту вирізнявся вміст рухомого фосфору. За поверх- невого обробітку ґрунту – дискування на 12-14 см порів- няно з оранкою більше Р2О5 містилося у шарі 0-30 см. За проведення оранки ж у підорному 30-50 см горизонті цього елементу визначено 29,0, а по фону дискування – 18,2 мг/кг ґрунту. У розрахунковому 0-50 см шарі ґрунту кількість рухомого фосфору була практично однако- вою – 29,0 (дискування) та 31,5 мг/кг ґрунту (за оранки). У сезонній динаміці вміст рухомих елементів живлення незалежно від способу і глибини обробітку ґрунту змен- шувався, а щільність складення, навпаки зростала. Висновки. Дослідженнями встановлено, що спосіб і гли- бина основного обробітку ґрунту під ріпак озимий, а саме оранка на 25-27 см та дискування на 12-14 см певною мірою впливали на щільність ґрунту і менше на вміст рухомих сполук азоту і фосфору за незначної переваги проведення у якості основного обробітку ґрунту оранки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Августинович, М. Б. "Вплив екологічно безпечних біопрепаратів та добрив на вміст основних елементів живлення в зерні тритикале ярого". Вісник аграрної науки Причорномор"я, Вип. 1 (88) (2016): 110–17.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Myronchuk, K. V. "ВПЛИВ ҐРУНТОВИХ УМОВ НА РІСТ І РОЗВИТОК ЖИВОПЛОТІВ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 69–75. http://dx.doi.org/10.15421/40250811.

Повний текст джерела

Анотація:

Встановлено параметри показників фізико-хімічних та агрохімічних властивостей ґрунтів під живоплотами, що зростають у смт Берегомет та м. Чернівці. Висвітлено відмінності впливу ґрунту з кислою реакцією середовища, порівняно з ґрунтом із нейтральною реакцією, на ріст і розвиток живоплотів. Охарактеризовано вміст і профільний розподіл рухомих форм елементів мінерального живлення у ґрунтах різного генезису та ступеня антропогенної перетворюваності. Виокремлено показники властивостей ґрунтів, які найістотніше впливають на приріст певного виду рослин. Подано та проаналізовано кореляційні зв'язки між фізико-хімічними, агрохімічними показниками ґрунту та приростом пагонів дослідних живоплотів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Коваленко, Валентин. "Динамічні характеристики пуску механізму повороту крану з частотно-регульованим приводом". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 21 (7 грудня 2020): 201–10. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.201-210.

Повний текст джерела

Анотація:

Застосування частотно-регульованого приводу знаходить широке застосування в механізмах підйомно-транспортних машин. Електроприводи на основі двигунів з фазним ротором, також все частіше переводиться на частотне регулювання. Недостатність досліджень кранового частотно-регульованого приводу приводить до того, що його переваги і можливості використовуються не в повній мірі. Стаття націлена на дослідження зміни динамічних характеристик привода за різних режимів роботи в перехідних етапах робочого циклу оскільки ці характеристики суттєво впливають на величину максимальних напружень і, відповідно, довговічність елементів вантажопідйомних машин. В галузі підйомно-транспортних машин застосування частотно-регульованого електропривода досліджено переважно для ліфтів, робота кранового електропривода традиційно розглядається виходячи з припущення про лінійний закон зміни частоти живлення. Характеристики роботи частотно-регульованого приводу кранових механізмів за інших законів зміни частоти живлення залишається вивченим недостатньо. Дослідження пуско-гальмівних процесів виконано на прикладі механізму повороту крана на колоні в/п 5 т, що обладнаний частотно-регульованим приводом з відповідними налаштуваннями. Приведені основні характеристики крана і механізму повороту. Механізм повороту крана представлено у вигляді одномасової динамічної моделі з абсолютно жорстким зв’язком. Досліджено закономірності зміни динамічних характеристик роботи привода за різних режимів розгону і частотного регулювання швидкості двигуна. Розглянуто тип зміни частоти від нуля до номінального значення за лінійним законом, параболічним та двома типами S-подібного закону. Складено математичну модель кранового механізму, встановлено закономірності зміни параметра регулювання – частоти живлення приводного двигуна. Визначені закономірності зміни впродовж розгону кутової швидкості і крутного моменту. Встановлено, що для всіх типів розгону забезпечується безударне прикладення навантаження, що позитивно впливає на термін служби механізмів і металоконструкцій кранів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Міночкін, Анатолій, Василь Кузавков та Сергій Погребняк. "ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ СКЛАДОВИХ ВТОРИННИХ ДЖЕРЕЛ ЖИВЛЕННЯ ЗА ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ В ЕЛЕКТРОЛІТИЧНИХ КОНДЕНСАТОРАХ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (9 червня 2021): 99–104. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-99-104.

Повний текст джерела

Анотація:

Умови сьогодення та перспективи розвитку ЗС України вимагають підвищення надійності телекомунікаційного обладнання, як складової системи управління. Стан та умові існування власного військово-промислового комплексу, не дозволяють в повній мірі забезпечити війська достатньою кількістю нових зразків сучасного телекомунікаційного обладнання. Одним зі способів вирішувати поставлені завдання є продовження терміну експлуатації наявного телекомунікаційного обладнання. Це можливо реалізувати шляхом здійснення якісного, своєчасного та повного технічного обслуговування. Таким чином, важливим завданням існуючої системи технічного обслуговування та ремонту стає пошук нових та удосконалення існуючих методів визначення технічного стану телекомунікаційного обладнання, підвищення достовірності прогнозу його працездатності. Виходячи зі сказаного в даній статті проаналізовано та узагальнено основні проблемні питання, які стосуються системи діагностування телекомунікаційного обладнання. Розглянуті особливості експлуатації вторинних джерел живлення сучасного телекомунікаційного обладнання подвійного призначення. Описано специфіку використання електролітичних конденсаторів у вторинних джерелах живлення сучасного телекомунікаційного обладнання подвійного призначення. Проведений порівняльний аналіз існуючих на теперішній час способів діагностування. Запропоновано альтернативну можливість визначення фактичного технічного стану зазначених елементів (без вилучення зі схеми) в реальному часі безконтактним індукційним методом спираючись на досліджені фізико-хімічні процесів в них.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Hospodarenko, H. M., I. V. Prokopchuk, and V. P. Boiko. "Soybean uptake of essential nutrients from soil and fertilizers." AgroChemistry and Soil Science, no. 89 (2020): 63–70. http://dx.doi.org/10.31073/acss89-07.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Топольний, Ф. П., М. М. Ковальов та В. П. Резніченко. "Ґрунтознавство на службу землеробству". Аграрні інновації, № 6 (9 липня 2021): 46–49. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.6.8.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Робота присвячена аналізу наукових основ технологій обробітку ґрунту в умовах прогресуючого погіршення агрофізичних якостей ґрунтів України. Актуальність теми пов’язана зі стійкими тенденціями погіршення умов вирощування польових культур внаслі- док деградації ґрунтів та втратою ними здатності само- регулювання та самовідновлення. Результати. Понад 70% орних земель України представлено чорноземами. В уяві багатьох людей, в тому числі і фахівців в галузі землеробства, побутує думка про високу, або навіть надзвичайно високу родючість наших ґрунтів чорнозем- ного типу. Проведений аналіз родючості ґрунтів України, які в основному представлені чорноземами, ставить ряд запитань, котрі вимагають пояснень. Головним серед них є тотально низький рівень врожайності польових культур у порівнянні із країнами Західної Европи. Дану ситуацію значно погіршує також технологічне і агрохімічне відста- вання, котре протягом двох останніх століть супроводжу- вало і супроводжує нашу землеробську галузь. Досить тривалий проміжок часу наша агрономічна служба в сис- темі удобрення враховувала лише три хімічні елементи: азот, фосфор і калій, тоді як ближчі наші сусіди масово враховували баланс у ґрунті ще й кальцію, магнію і сірки. А агрохіміки Голландії систему удобрення здій- снюють з урахуванням потреби 17 елементів живлення. Додатково погіршує досить непросту ситуацію застосу- вання важкої ґрунтообробної техніки, котра призвела до стійкого в часі прогресуючого переущільнення ґрунтів. Наявність даного явища свідчить про погіршення з агро- екологічних властивостей ґрунтів і в першу чергу їх вод- но-фізичних параметрів. Висновки. У першу чергу необ- хідно розробити уніфіковану та науково-обгрунтовану систему моніторингу ґрунтів України та затвердити її на законодавчому рівні. Провести широкомасштабні нау- кові дослідження з визначення рівння переущільнення ґрунтового профілю в межах агроекосистем. Примусово впроваджувати в агроформуваннях України технологій нульового і стрічкового обробітку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Глущенко, С. Г. "Урок з використанням ОІС на тему "Води суходолу. Річки, їх елементи, живлення та режим річок, їх робота", 6 клас". Географія та економіка в сучасній школі, № 2 (120) (2012): 35–38.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Глущенко, С. Г. "Урок з використанням ОІС на тему "Води суходолу. Річки, їх елементи, живлення та режим річок, їх робота", 6 клас". Географія та економіка в сучасній школі, № 2 (120) (2012): 35–38.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Елемент живлення"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями