Готові списки джерел за темами / Електронний репозитарій

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Електронний репозитарій"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Електронний репозитарій".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Електронний репозитарій"

Svistel’nik, Iryna. "Electronic repository as а constituent of informative educational space of institutes of higher of culture and sport". Слобожанський науково-спортивний вісник 47, № 3 (30 червня 2015): 107–10. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2015-3.020.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Glazunova, Olena H., та Oleksandr V. Yakobchuk. "ПРОЕКТУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ ХМАРО-ОРІЄНТОВАНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Information Technologies and Learning Tools 44, № 6 (27 грудня 2014): 141–56. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v44i6.1133.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовується архітектура інформаційно-освітнього середовища сучасного університету, побудованого на основі хмарних технологій. Пропонується низка програмно-технологічних рішень з використанням технологій віртуалізації, кластеризації, управління віртуальними ресурсами, які можливо реалізувати на базі власної інфраструктури навчального закладу. Обґрунтовується модель надання освітніх послуг студентам ІТ-спеціальностей, яка полягає в організації доступу студентів до навчально-методичних ресурсів середовища: електронних навчальних курсів, ресурсів інституційного репозитарію, електронної бібліотеки, відео порталу, вікі порталу, а також до віртуального робочого столу з необхідним набором програмних пакетів для виконання лабораторних і проектних робіт.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Римар, Наталія Юріївна, Наталія Миколаївна Шульська, Наталія Миколаївна Матвійчук, Юрій Васильович Громик та Руслана Степанівна Зінчук. "ВИКОРИСТАННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО РЕПОЗИТАРІЮ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАГІСТРІВ". Information Technologies and Learning Tools 76, № 2 (22 квітня 2020): 198–212. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v76i2.2753.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті з’ясовано роль інституційних репозитаріїв у формуванні науково-дослідницької компетентності магістрів. Здійснено порівняльний аналіз функціонування двох ресурсних баз – eSNUIR (Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки) та іRBNAU (Білоцерківський національний аграрний університет), що працюють на основі системи Dspace. Охарактеризовано функції, які здатна виконувати ця інформаційно-комунікаційна технологія (ІКТ) в інноваційній діяльності студентів останнього курсу. Запропоновано модель методичної підтримки інституційним репозитарієм процесу формування науково-дослідницьких навичок магістрів на різних етапах їх діяльності: при виконанні практичних завдань, що мають дослідницький характер; в індивідуальній роботі та проєктній діяльності, участі в конференціях та семінарах; підготовці та публікації тез наукової доповіді; написанні та захисті магістерської роботи. Описано особливості інституційних репозитаріїв eSNUIR та іRBNAU щодо організації та надання освітніх послуг. Шляхом опитування магістрів Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та Білоцерківського національного аграрного університету засвідчено достатньо високу частотність використання респондентами ресурсів університетських репозитаріїв у науково-дослідницькій діяльності. Доведено, що функціональні переваги електронних архівів (відкритий безоплатний доступ, структурування матеріалу, зручність роботи в будь-який час, можливість розміщення власних досліджень) сприяють науковій комунікації серед магістрів. Визначено окремі недоліки в організації роботи eSNUIR та іRBNAU з метою їх подальшої корекції для забезпечення більш якісного надання освітніх послуг, які сприятимуть саморозвитку та самоосвіті магістрів, набуттю ними відповідних компетенцій. Зазначено, що напрацювання відповідних стандартів мотивує молодих науковців до розміщення в архівах своїх праць, продукуючи інноваційно-дослідницьку роботу університету.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Spirin, Oleg M., та Olesya R. Oleksyuk. "АНАЛІЗ ПРОГРАМНИХ ПЛАТФОРМ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНИХ РЕПОЗИТАРІЇВ". Information Technologies and Learning Tools 34, № 2 (24 квітня 2013): 101–15. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v34i2.821.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі вивчення практики використання, спеціальної літератури, сайтів розробників відповідних програмних платформ і власного досвіду впровадження інституційного репозитарію, проведено порівняльний аналіз найпоширенішого програмного забезпечення для створення електронних бібліотек. Розглянуто основні характеристики і функціональні особливості програмних продуктів з метою вивчення можливостей їх використання у вищих навчальних закладах і наукових установах. З огляду на популярність електронних ресурсів окреслено основні переваги використання електронних бібліотек у науковій роботі. Охарактеризовано основні переваги й недоліки використання комерційного програмного продукту. Обґрунтовано доцільність використання систем DSpace й EPrints.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ЛУПАРЕНКО, Лілія. "ЕВОЛЮЦІЯ ВІДКРИТИХ ЕЛЕКТРОННИХ НАУКОВО-ОСВІТНІХ СИСТЕМ І ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 25, № 2 (1 липня 2021): 236–372. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v25i2.775.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено еволюцію відкритих електронних науково-освітніх систем для підтримки електронних наукових журналів (Open Journal Systems, DPubS, HyperJournal, E-Journal, Ambra) та веб(відео)конференцій (Open Conference Systems, EasyChair, Skype, WhatsApp, Viber, Facebook Messenger, Zoom, Telegram, Cisco Webex, Microsoft Teams, Google Meet), наукових електронних бібліотек, архівів та інституційних репозитаріїв (Eprints, DSpace), електронних енциклопедій (Електронна енциклопедія освітян України, Енциклопедія «Історія педагогіки»), реферативних і наукометричних баз даних (Scopus, Web of Science, Google Scholar, Open Ukrainian Citation Index (OUCI), DOAJ, ERIH та ін.), систем автоматичного виявлення плагіату в наукових джерелах (Unicheck, eTXT Антиплагиат, Turnitin, StrikePlagiarism.com, Антиплагиат, Grammarly), систем ідентифікування дослідників та об’єктів (DOI, Publons (Researcher ID), ORCID, Scopus Author ID, ArXiv Author ID, ISNI) як сервісів відкритої науки для пошуку, підготовки, оприлюднення та поширення наукових даних і результатів наукових досліджень в освітньому просторі. Встановлено, що розвиток систем відкритої науки пройшов декілька історичних етапів, а саме оцифрування і використання ПК для створення друкованих наукових видань (1960–1970-ті рр.), створення перших оригінальних електронних видань (1980-ті–поч.1990-х рр.), перенесення наукового контенту мережу Інтернет (1991–2000 р.), руху за відкритий доступ і створення відкритих програмних платформ (поч. 2000-х рр.–2010 рр.), впровадження хмарних технологій (2010-ті рр.). Подано основні визначення термінів і понять щодо відкритих електронних науково-освітніх систем, а також етапи становлення руху відкритого доступу. Статтю підготовлено в межах виконання наукового дослідження проєкту «Хмаро орієнтовані системи відкритої науки у навчанні і професійному розвитку вчителів» (реєстраційний номер 2020.02/0310).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Биков, Валерій Юхимович, Олег Михайлович Спірін, Андрій Олександрович Білощицький, Олександр Юрійович Кучанський, Олександр Васильович Діхтяренко та Олександр Вадимович Новицький. "ВІДКРИТІ ЦИФРОВІ СИСТЕМИ В ОЦІНЮВАННІ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". Information Technologies and Learning Tools 75, № 1 (24 лютого 2020): 294–315. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3589.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості проведення науково-педагогічних досліджень як різновиду досліджень із соціогуманітарних наук. Досліджено вимоги та положення чинних вітчизняних нормативних документів на предмет їх відповідності європейським та міжнародним принципам та підходам щодо правильного використання кількісних показників при оцінюванні діяльності вчених, науково-дослідних робіт та наукових установ з урахуванням специфіки галузі педагогічних наук. Виокремлено якісні та кількісні критерії оцінювання педагогічних досліджень, а також запропоновано як наукову продукції в галузі педагогічних наук розглядати: державні стандарти освіти, типові освітні програми, підручники, навчальні, навчально-методичні, методичні, навчальні посібники, методичні рекомендації, хрестоматії, енциклопедії, словники, наукові довідники, електронні освітні ресурси навчального призначення, управління та підтримки наукових досліджень, а також проєкти нормативно-правових документів, державних і галузевих програм, інформаційно-аналітичні матеріали та експертні висновки. Розглянуто досвід та можливості використання сервісів відкритих наукометричних систем, інституційних репозитаріїв, систем альтернативної метрики для збору та опрацювання статистичних даних щодо результатів педагогічних досліджень, які проводяться індивідуальним дослідником, колективом виконавців окремої науково-дослідної роботи, колективом структурного підрозділу чи наукової установи. Обґрунтовано доцільність створення та застосування для оцінювання результатів наукового колективу науково-дослідної роботи спеціального НДР-профілю Google Академії; ранжування науковців за кількістю цитувань у межах напряму досліджень (за науковими інтересами); загального або часового фактору впливу наукової продукції, відмінної від наукових статей, на основі даних щодо кількості її завантаження з інституційних репозитаріїв. Запропоновано аналітичну модель використання електронних копій наукової продукції як інформаційного ресурсу на основі аналітичних відомостей, пов’язаних з аналізом даних користувачів, які відвідали мережне сховище і скористалися науковим результатом шляхом його перегляду або завантаження як електронного ресурсу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

БУДНИК, Олена. "ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ УЧНІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Освітні обрії 50, № 1 (22 лютого 2020): 140–45. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.140-145.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено актуальність проблеми підготовки вчителя до використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітньому процесі в контексті впровадження реформи Нової української школи. Обґрунтовано значення цифрових технологій в організації дистанційного навчання закладів освіти в умовах карантину. Наголошено на потребі запровадження репозитаріїв відкритого доступу з освітнім і науковим контентом, що вможливить альтернативні шляхи отримання знань попри часові чи просторові обмеження. Висвітлено переваги та негативні сторони використання ІКТ у навчанні дітей з особливими освітніми потребами. Визначено особливості створення ефективного комп’ютерно інтеґрованого освітнього середовища закладу освіти. Представлено результати емпіричного дослідження з виявлення ставлення майбутніх учителів до питань розвитку цифрової грамотності учнів за напрямами: інформація, дані та медіаграмотність; цифрова комунікація та співпраця; відповідальне використання та вирішення проблем з допомогою ІКТ. Подано результати ранжування студентами Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника важливих для цифрової грамотності вчителя позицій, а саме: цифрове суспільство; електронне врядування; електронна освіта; дистанційне навчання; безпека в цифровому суспільстві.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бєліков, Олександр. "МОДЕЛІ НАУКОВИХ КОМУНІКАЦІЙ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ (ПОЧАТОК ХХІ СТ.)". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 1(100) (3 грудня 2021): 71–77. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245400.

Повний текст джерела

Анотація:

Доведено, що ефективність включення українських наукових колективів в міжнародні комунікації визначається значною мірою поширеністю та інтенсивністю як формальних, так і неформальних наукових комунікацій. Внутрішні українські комунікації більш стабільні й продовжують зв'язки, які беруть початок з радянських часів; пострадянський простір характеризується «обірваними і поновленими зв'язками»; динамічно розвиваються комунікації зі світовим науковим співтовариством. Важливим джерелом у системі наукової комунікації, її найбільш успішним та вдалим засобом, як відомо, є науковий журнал – першоджерело для опублікування наукових ідей, теорій, результатів досліджень, місце для критичного розгляду нових ідей тощо. Нову еру у науковій комунікації кінця XX – початку XXI ст. відкрили електронні журнали (як і електронні видання в цілому), забезпечуючи таку оперативність і повноту задоволення інформаційних потреб у знаннях, якої не могло бути в еру друкованих журналів. Нові технології спричинили та запропонували альтернативні моделі (2 моделі: відритий архів чи інституційний репозитарій та «журнали відкритого доступу»).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Іванкевич, Олексій, Вікторія Вахнован та Віра Мазур. "ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ НАУКОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ НАУКОВЦІВ НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Ukrainian Educational Journal, № 3 (24 вересня 2021): 99–105. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-3-99-105.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена актуальній проблемі вільного доступу до наукової інформації Національного авіаційного університету (НАУ). Такий доступ, у тому числі через розвиток інституційного репозитарію та відкритих електронних журналів та конференцій НАУ, можливість вільно підтримувати стосунки зі своїми колегами в будь-якій частині світу – одна зі складових подальшого розвитку науки, освіти та суспільства, інтеграції НАУ до світової академічної спільноти. Наявність засобів публікації наукових робіт за світовими стандартами та самореклама науковців за допомогою сучасних наукометричних профілів значно підвищить наукометричні показники як самих науковців університету, так і НАУ у цілому. Пропонується досвід роботи Науково-технічної бібліотеки Національного авіаційного університету щодо пропаганди наукометрії, навчання працювати з сучасними наукометричними системами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Галицька, Олена Богуславівна, та Марія Петрівна Лозицька. "ОСНОВНІ НАПРЯМИ ІМПЛІМЕНТАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕС НАВЧАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ". Information Technologies and Learning Tools 88, № 2 (29 квітня 2022): 56–73. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4686.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено дослідження імплементації інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у процес навчання німецької мови (для спеціальності 035 «Філологія» за освітньою програмою «Мова і література (німецька). Переклад») у Волинському національному університеті імені Лесі Українки. Запропоновано основні напрями імплементації ІКТ у процес навчання німецької мови. .Встановлено, що до найбільш ефективних і результативних інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні професійних компетенцій майбутніх фахівців належить використанню в освітньому процесі: електронних курсів навчальних дисциплін на платформі Moodle; електронних матеріалів у репозитарії ВНУ імені Лесі Українки; хмарних технологій; мобільних освітніх застосунків, зокрема застосування BYOD-підходу в освітньому процесі за різними сценаріями; прикладних ІКТ та «розумних» об’єктів; подкастів, соціальних медіа і месенджерів. Ґрунтовний аналіз цифрових освітніх ресурсів, особливостей їх дидактичного потенціалу засвідчує необхідність їх застосування в освітньому процесі вищої освіти, а саме в змішаному та дистанційному навчанні. Виокремлено труднощі мобільного навчання, які виникали під час практичних занять і організації самостійної роботи. У статті простежено роль викладача, який з транслятора змісту навчання перетворюється на організатора комунікацій та експерта, функції якого полягають у грамотній стратегічній постановці завдань, організації процесу їх вирішення й експертизі отриманих студентами рішень.На основі застосування інструментів ІКТ на лекційних і практичних заняттях з вивчення німецької мови запропоновано функційну класифікацію Веб2.0-інструментарію: тренувальну, комунікаційно-кооперативну, пошуково-інформаційну, презентаційну, гейміфікаційну та експериментальну функції. Встановлено, що використання Веб2.0-інструментів в освітньому процесі підвищує якість оволодіння трансферабельними вміннями завдяки стимулам активізації пізнавальної діяльності під час одночасного розширення рецептивних можливостей студентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Електронний репозитарій"

Семененко, Лариса Петрівна. "Повнотекстові електронні ресурси бібліотеки навчального закладу: міфи та реальність". Thesis, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39603.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Главчева, Юлія Миколаївна, Світлана Іванівна Бухкало, Сергій Петрович Іглін та Н. М. Мірошниченко. "Деякі властивості складових об'єктів інтелектуальної власності комплексних проектів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41575.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Немчук, Ольга Миколаївна. "Веб-сайт бібліотеки Вінницького національного технічного університету – важливий інструмент в системі інформаційного обслуговування користувачів". Thesis, Полтавський національний технічний університет імені Ю. Кондратюка, 2018. http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24055.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Костирко, Т. М., Т. Д. Корольова, T. M. Kostyrko та T. D. Korolova. "Створення й популяризація електронних інформаційних ресурсів у науково-освітньому процесі ЗВО (досвід Наукової бібліотеки НУК ім. адм. Макарова)". Thesis, 2021. http://eir.nuos.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4794.

Повний текст джерела

Анотація:

Костирко, Т. М. Створення й популяризація електронних інформаційних ресурсів у науково-освітньому процесі ЗВО (досвід Наукової бібліотеки НУК ім. адм. Макарова) = Creation and popularization of electronic information resources in the scientific and educational process of university (experience of the Scientific Library of the Admiral Makarov National University of Shipbuilding) / Т. М. Костирко, Т. Д. Корольова // Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. "Тенденції розвитку освітянських бібліотек в інформаційному суспільстві". – Миколаїв : Наук.-пед. б-ка, 2021
Представлено досвід Наукової бібліотеки НУК ім. адм. Макарова зі створення і популяризації електронних інформаційних ресурсів у науково-освітньому процесі закладу вищої освіти.
The experience of the Scientific Library of Admiral Makarov National University of Shipbuilding on the creation and promotion of electronic information resources in the scientific and educational process of the university.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

"Материалы международной научно-практической конференции «Библиотека высшей школы на новом этапе развития социальных коммуникаций»". Thesis, ДНУЗТ, 2013. http://eadnurt.diit.edu.ua:82/jspui/handle/123456789/1755.

Повний текст джерела

Анотація:

Библиотека высшей школы на новом этапе развития социальных коммуникаций : материалы международной научно-практической конференции (Днепропетровск, 24-25 октября 2013 г.) – Днепропетровск : Днепропетр. нац. ун-т ж.-д. трансп., 2013. – 264 с.
RU: В сборник вошли доклады ученых и практиков библиотечно-информационной сферы высших учебных заведений Украины и зарубежья, теоретиков и практиков культурно-образовательной сферы, специалистов по вопросам развития информационных технологий и систем, учёных и практиков в области социальных коммуникаций. Материалы сборника отражают все аспекты эволюции библиотек вузов, конкретизируют вопросы теории и практики библиотечно-информационного дела в переходный период от эры документальной коммуникации и книжной культуры к эре электронной коммуникации и мультимедийной культуры.
UK: У збірник увійшли доповіді вчених і практиків бібліотечно-інформаційної сфери вищих навчальних закладів України та зарубіжжя, теоретиків і практиків культурно-освітньої сфери , фахівців із питань розвитку інформаційних технологій та систем , вчених і практиків у галузі соціальних комунікацій. Матеріали збірки відображають всі аспекти еволюції бібліотек ВНЗ, конкретизують питання теорії й практики бібліотечно-інформаційної справи в перехідний період від епохи документальної комунікації та книжкової культури до ери електронної комунікації та мультимедійної культури.
EN: These Proceedings include reports of scholars and practitioners of library and information sector of higher education institutions in Ukraine and abroad, theorists and practitioners of cultural and educational sector, specialists in development of information technologies and systems, scholars and practitioners in the field of social communications. Collection materials presents all aspects of universities libraries evolution, concretizes questions of theory and practice of library and information service in transition period from the era of paper communication and book culture to the era of electronic communication and multimedia culture.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Електронний репозитарій"

Шестопалова, О. В. Формування інформаційної культури сучасних користувачів бібліотеки ВНЗ. Національний університет «Львівська політехніка», 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1616.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття знайомить з інформаційною забезпеченістю бібліотеки Криворізького державного педагогічного університету, її періодичними виданнями. Висвітлено питання комп’ютеризації бібліотечних процесів книгозбірні: детально описано використання автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи «УФД-Бібліотека», роботу відділу інформаційних технологій і комп’ютерного забезпечення та електронної читальної зали, можливості електронного каталогу й інституційного репозитарію тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!