Готові списки джерел за темами / Екстрагування етанолом

Добірка наукової літератури з теми "Екстрагування етанолом"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Екстрагування етанолом".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Екстрагування етанолом"

О. Сукманов, Валерій, та Андрій В. Супрун. "ЕКСТРАГУВАННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН З ЛУШПИННЯ ЦИБУЛІ СУБКРИТИЧНОЮ ВОДОЮ В СТАТИЧНОМУ РЕЖИМІ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (20 липня 2021): 265–78. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.225749.

Повний текст джерела

Анотація:

Дана робота присвячена дослідженню використання субкритичної води як екстрагента для екстрагування біологічно активних речовин з лушпиння жовтої цибулі ( Állium cépa). Мета дослідження – визначення оптимальних умов екстрагування біологічно активних речовин з лушпиння жовтої цибулі субкритичною водою у статичному режимі. Оптимальні умови були визначені шляхом зміни параметрів факторів: температури 145-185 ̊С, тривалості екстрагування 10-20 хв., відношення маси сировини до маси екстрагента (гідромодуль) 1:30 – 1:60. Інші параметри факторів залишались незмінними для кожного експерименту, а саме установлений тиск 0,8 МПа та ступінь подрібнення сировини …0,5 мм. Для отримання зразків екстрактів лушпиння цибулі було використано експериментальну установку на базі реактора високого тиску «РВД-2-500». В отриманих зразках екстрактів був визначений вміст сухих речовин, загальний вміст поліфенолів, загальний вміст флавоноїдів та антиоксидантну активність. В результаті, найбільше середнє значення цих показників було виявлено в екстрактах, отриманих при температурі 164 ̊С, тривалості екстрагування 20 хвилин, та гідромодуля 1:32. Статична обробка експериментальних даних проводилась за допомогою програмного пакету STATISTICA 10. З метою оптимізації функції відгуку, були отримані рівняння регресії. З гідно отриманим рівнянням, зроблено висновок що взаємодія між факторами відсутня. Значення коефіцієнтів детермінації та кореляції близькі до одиниці, це дозволило зробити висновок, що рівняння адекватні. Ефективність екстрагування субкритичною водою порівнювалось з двома іншими методами. Встановлено, що показники екстрактів, отриманих екстрагуванням субкритичною водою, в 1.36 та в 1.96 разів перевищували показники вмісту сухих речовин екстрактів, в 1.66 та в 1.28 перевищували показники загального вмісту поліфенолів, в 1.72 та в 1.31 перевищували показники по загального вмісту флавоноїдів, отриманих методами екстрагування 70% етанолом та гарячою водою відповідно. Отже, екстрагування біологічно активних речовин з лушпиння жовтої цибулі субкритичною водою в статичному режимі є гарною альтернативою іншим методам екстрагування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Козир, Г. Р., та Ю. В. Каріна. "ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОТРИМАННЯ ЕКСТРАКТУ З КВІТОК ХРИЗАНТЕМИ САДОВОЇ СОРТУ ПЕКТОРАЛЬ". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (22 травня 2021): 68–74. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i1.12110.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Хронічний стрес, роздратованість та порушення сну знижують якість життя людини, послаблюють імунітет, підвищують ризик розвитку різних запальних захворювань. Тому зростає попит на лікарські засоби рослинного походження і виникає необхідність розширити їх асортимент. Іноземні джерела свідчать про перспективність використання квіток хризантеми як седативного та протисудомного засобу. Через це перспективною була розробка технології отримання екстракту з квіток хризантеми садової. Мета дослідження – вивчити вплив деяких фармацевтичних факторів на ступінь вилучення діючих речовин із квіток хризантеми садової сорту Пектораль для розробки технології отримання сухого екстракту на основі цієї рослини, який у подальшому використовуватимуть як напівпродукт у виробництві нових лікарських форм. Методи дослідження. Вивчено вплив на ступінь вилучення біологічно активних речовин таких фармацевтичних факторів, як природа екстрагенту, співвідношення вихідна сировина/екстрагент і метод екстрагування. Критеріями оцінки отриманих сухих субстанцій слугували кількісний вміст суми фенольних сполук (перерахунок на галову кислоту), кількісний вміст суми флавоноїдів (перерахунок на рутин) та кількісний вміст суми гідроксикоричних кислот (перерахунок на хлорогенову кислоту), які визначали спектрофотометричним методом на спектрофотометрі Lambda 25 Perkin Elmer. Результати й обговорення. На основі математичного планування експерименту вивчено закономірності вилучення фенольних сполук, флавоноїдів та гідроксикоричних сполук із квіток хризантеми садової сорту Пектораль залежно від концентрації використаного екстрагенту етанолу, співвідношення сировина/екстрагент і методу екстрагування. Висновок. Встановлено, що оптимальним способом отримання екстракту з квіток хризантеми садової сорту Пектораль є метод дробної мацерації 70 % етанолом при співвідношенні лікарська рослинна сировина/екстрагент 1:8.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Verkhovodova, Y. V., I. V. Kireyev, O. M. Koshovyi та M. M. Myha. "ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИЕКСУДАТИВНОЇ АКТИВНОСТІ ЕКСТРАКТІВ З ЛИСТЯ SALVIA OFFICINALIS". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (4 лютого 2020): 54–60. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10839.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Удосконалення фармакотерапії запалення є актуальним завданням сучасної фармацевтичної та медичної науки. Мета дослідження – вивчити протизапальну активність 11 різних екстрактів з листя шавлії лікарської (ШЛ) на моделі карагенінового набряку. Методи дослідження. Експеримент виконано на білих безпородних щурах-самцях масою 200–250 г. Екстракти вводили внутрішньошлунково в діапазоні доз 10–100 мг/кг через 1 год, після чого в задню кінцівку субплантарно вводили 1 мл 0,1 % розчину карагеніну. Фіксували об’єм набряку щогодини протягом 4 год. Препарат порівняння – диклофенак натрію. Результати й обговорення. Встановлено протизапальну активність 9 з 11 екстрактів. Екстракт на основі відвару ШЛ (екстракт № 1), екстракт, отриманий шляхом екстрагування 50 % етанолом (екстракт № 2), фенольний екстракт ШЛ з додаванням L-лізину (екстракт № 4) та комплекс гідроксикоричних сполук ШЛ (екстракт № 11) зменшували запалення протягом як альтеративної, так і ексудативної фаз запалення на 31–100 % (р<0,05). Фенольний комплекс, очищений від амінокислот та іонів металів (екстракт № 7), сапоніновий комплекс (екстракт № 8), сумарний фенольний комплекс (екстракт № 9) та флавоноїдний комплекс (екстракт № 10) зменшували запалення лише на фазі альтерації (зменшення набряку – 26–67 %, р<0,05). Зменшував запалення під час ексудативної фази екстракт, одержаний шляхом екстрагування 96 % етанолом (екстракт № 3). Зменшення ексудації на його тлі становило 73–90 % (р<0,05). За цих умов тільки комплекс фенольних сполук у суміші з L-аргініном (екстракт № 5) та полісахаридний комплекс із листя ШЛ (екстракт № 6) не проявили антиексудативної активності. Висновки. Отримані дані характеризують досліджувані екстракти з листя ШЛ (окрім екстрактів № 5 та 6) як ефективні протизапальні засоби, що здатні редукувати запальний процес, який розвивається за циклооксигеназним шляхом. Усі досліджувані субстанції не поступалися за протизапальною активністю диклофенаку натрію. Одержані результати обумовлюють необхідність подальшого експериментального та клінічного дослідження листя ШЛ і засобів на його основі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

М. Чорний, Валентин, Тарас Г. Мисюра, Наталия В. Попова та Володимир Л. Зав'ялов. "ПІДБІР РОЗЧИННИКА ДЛЯ ЕКСТРАГУВАННЯ ЦІЛЬОВИХ КОМПОНЕНТІВ З БУРШТИНУ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 1 (25 квітня 2021): 92–99. http://dx.doi.org/10.15421/082106.

Повний текст джерела

Анотація:

Бурштин (сукциніт) є потенційним джерелом комплексу натуральних біологічно активних компонентів, які перспективно використовувати за цільовим призначенням у різних галузях промисловості. У представленій роботі досліджується широкий спектр різнополярних розчинників для екстрагування цільових компонентів з бурштину Волинського видобутку (Україна), відзначається їх вплив на ефективність даного процесу та якісні характеристики отриманого екстракту. Для ряду органічних розчинників досліджено ефективність вилучення розчинних сухих речовин як кількісної характеристики розчинника. За таким показником встановлено, що найкращими екстрагентами є уайт спірит, етанол, ацетон та петролейний етер. Як показник кількісної ефективності вилучення забарвлених речовин, що представлені в сировині фракцією смоли, можна використовувати величину оптичної густини екстрактів, при цьому найбільш високі її значення отримано у випадку ацетону та етанолу. Величина окисно-відновного потенціалу одержаних екстрактів збільшується в процесі екстрагування усіма розчинниками окрім води, з якою цей показник не змінювався. Зміну кольору та структури отриманого шроту ілюстровано фотографями зовнішнього вигляду бурштину після екстрагування. Встановлено, що найбільш ефективними для екстрагування цільових компонентів з бурштину є малополярні розчинники, такі як ацетон та етанол, які в змозі вилучати як гідрофільні, так і гідрофобні речовини. У галузях, що працюють з технологіями та продуктами з високими вимогами до безпечності, для екстрагування цільових компонентів з бурштину доцільно використовувати етанол.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Пономарьова, Людмила Миколаївна, Роман Анатолійович Ярощук, Ігор Миколайович Коваленко та Оксана Іванівна Гузь. "ВИЗНАЧЕННЯ СУМАРНОГО ВМІСТУ ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК В ЕКСТРАКТІ З ЛИСТЯ Ginkgo biloba L." Scientific Works 82, № 2 (15 лютого 2019): 68–73. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1165.

Повний текст джерела

Анотація:

Відомо, що різні групи фенольних сполук мають адаптогенні властивості, тому метою досліджень було визначення оптимальних параметрів процесу екстракції листя Ginkgo biloba з метою максимального вилучення фенольних сполук. Визначення проводили спектрофотометричним методом. Основні фактори, що вивчалися для визначення впливу на повноту і швидкість екстракції, були: дисперсність рослинної сировини, природа екстрагента, тривалість екстрагування, співвідношення сировина : екстрагент, кратність екстракції. На підставі проведених досліджень можна зробити висновок, що оптимальним ступенем подрібнення сировини є 1-0,5 мм. Найкращими екстрагентами, при використанні яких досягається найбільший вихід досліджуваних діючих речовин із листя Ginkgo biloba, виявились вода очищена і 50 % етанол. Найкращий вихід фенольних сполук досягається водою протягом 30 хв при одноразовій екстракції. Оптимальне співвідношення між сировиною та екстрагентами для води очищеної і 50 % розчину етанолу становить 1:30. Повнота виділення фенольних сполук досягається шляхом двократного екстрагування при використанні вказаних екстрагентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Vronska, L. V., A. I. Dub, A. Ye Demyd, T. A. Hroshovyi та I. M. Klishch. "ВПЛИВ КОНЦЕНТРАЦІЇ ЕТАНОЛУ В ЕКСТРАГЕНТІ НА ФЛАВОНОЇДНИЙ ПРОФІЛЬ ВИТЯГУ ІЗ ЛИСТЯ ШОВКОВИЦІ БІЛОЇ І ЙОГО ЦУКРОЗНИЖУВАЛЬНУ ДІЮ". Фармацевтичний часопис, № 1 (30 березня 2020): 5–13. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.1.10983.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Вивчення флавоноїдного профіля спиртових витягів і цукрознижувальної дії сухого екстракту листя шовковиці білої залежно від концентрації етанолу в екстрагенті. Матеріали і методи. Матеріал дослідження – рідкі витяги, отримані методом дробної мацерації з листя шовковиці білої за допомогою спиртових розчинів із вмістом етанолу 10–95 % (об/об), співвідношення сировини до екстрагенту 1:10, кратність екстрагування – 5, тривалість одного екстрагування – 24 год; витяги згущували в ротаційному випарювачі і висушували при температурі 45–50 °С. Вивчення флавоноїдного профіля здійснювали хроматографічними методами, кількісний вміст флавоноїдів визначали спектрофотометрично, вміст сухого залишку – гравіметрично. Вивчення цукрознижувальної дії екстрактів проводили на білих щурах (модель «глюкозного навантаження»). Результати й обговорення. Якісні дослідження спиртових витягів листя шовковиці білої, здійснені методами ТШХ і ВЕРХ, дозволили ідентифікувати рутин, ізокверцитрин, кемпферол-3-О-глюкозид і кверцитрин (мала кількість). Якісний склад є практично незмінним, що пов’язано із розчинністю глікозидів флавоноїдів у широкому інтервалі концентрацій етанолу. Встановлено, що зростання вмісту етанолу в екстрагенті від 40 до 80 % (об/об), приводить до підвищення екстракції флавоноїдів. Екстрагенти із вмістом етанолу 40–80 % (об/об) дозволяють отримувати рідкі витяги з практично однаковим сухим залишком (2 %). Екстрагенти із вмістом етанолу 70–80 % (об/об) забезпечують найвище вилучення флавоноїдів за інших однакових умов (1,17–1,24 мг/мл у перерахунку на рутин, спектрофотометрично). Сухі екстракти, отримані за допомогою екстрагентів із вмістом етанолу 60–90 % (об/об), показали здатність істотно знижувати рівень глюкози в крові тварин під час «глюкозного навантаження». Висновки. Хроматографічний профіль спиртових витягів із листя шовковиці білої містить рутин, ізокверцитрин, кемпферол-3-О-глюкозид і кверцитрин. З підвищенням концентрації етанолу в екстрагенті зростає вміст флавоноїдів, а екстрагенти із вмістом етанолу 70–80 % (об/об) є найбільш ефективними для вилучення флавоноїдів. Сухі екстракти, отримані на основі досліджуваних витягів, істотно знижують рівень глюкози в крові тварин в експерименті на моделі «глюкозного навантаження».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Федоришин, О. М., Д. С. Загородня, А. С. Крвавич, А. О. Милянич та Р. О. Петріна. "Розроблення технологічної схеми екстракції коренів Carlina acaulis". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 93–98. http://dx.doi.org/10.36930/40310116.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено технологічні схеми одержання екстрактів коренів Carlina acaulis, які дали змогу отримувати вторинні метаболіти лікарських рослин для виробництва фармацевтичних препаратів. Carlina acaulis є лікарською рослиною, яка нині є недостатньо вивченою. Відомо, що корені містять дубильні та смолисті речовини, інулін (12-18 %), барвники, ефірну олію (1-2 %) та цукор. Встановлено, що для максимального вилучення фенольних сполук і флавоноїдів потрібно правильно підібрати ефективну технологію екстрагування. Розроблено на підставі кінетичних закономірностей екстрагування технологічні схеми двома способами – настоюванням та настоюванням з перемішуванням в апараті з мішалкою. Запропоновано як екстрагент використати 70 % водно-етанольну суміш, співвідношення сировина: екстрагент – 1:10, розмір частинок 2 мм. Встановлено, що час екстрагування методом настоювання становить 48 год, методом настоювання з перемішуванням – 3 години. Отримано настоянку в'язкої консистенції, світло-коричневого кольору із вмістом етанолу не більше 15 %, сухим залишком не менше 70 % і також перевірено на мікробіологічну чистоту. Технологічна схема виробництва містить підготовку рослинної сировини (подрібнення, просіювання, зважування), отримання первинної витяжки (мацерація) та фільтрування й освітлення настоянки (очищення від баластних речовин способом охолодження, відстоювання, фільтрування та ін.). Зроблено висновок, що на підставі розроблених технологічних схем можна отримувати екстракти C. acaulis з максимальним виходом фенольних сполук та флавоноїдів. Одержані настоянки мають високі органолептичні та фізико-хімічні показники та можуть застосовуватись як лікарський засіб.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Pavlyuk, I. V., N. Y. Stadnytska та V. P. Novikov. "СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА ШЛЯХИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЛЕКСУ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ СПОЛУК, ОТРИМАНИХ ЕКСТРАГУВАННЯМ ШРОТУ ШИШОК ХМЕЛЮ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 236–41. http://dx.doi.org/10.15421/40251036.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено кількісний та якісний склад поліфенольних сполук густого 70 %-го водно-етанольного екстракту зі шроту шишок хмелю, серед яких ідентифіковано галову, хлорогенову, кавову, кумаринову, ферулову, коричну органічні кислоти та флавоноїди: рутин, гесперідин, мірицетин, морин, катехін, кемпеферол та кверцетин. Визначено суму амінокислот та основні мікро- та макроелементи та запропоновано основні показники для стандартизації субстанції, зокрема: опис, вміст етанолу, сухий залишок, вміст флавоноїдів і мікробіологічна чистота. Проведено експериментальні дослідження з вивчення антимікробної, антиоксидантної та фотопротекторної активності, отримані результати підтверджують доцільність його використання у складі косметичних та мийних засобів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Vronska, L. V. "ВЕРХ-ДОСЛІДЖЕННЯ АГЛІКОНІВ ФЛАВОНОЇДІВ СУХОГО ЕКСТРАКТУ ПАГОНІВ ЧОРНИЦІ". Фармацевтичний часопис, № 3 (8 жовтня 2020): 5–14. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.3.11424.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. ВЕРХ-дослідження складу і вмісту агліконів флавоноїдів у сухому екстракті пагонів чорниці. Матеріали і методи. Сухий екстракт пагонів чорниці отримували методом дробної мацерації; екстрагент – етанол (70-50 %, об/об); екстракційне співвідношення сировина-екстрагент – 1:9-15, кратність екстрагування – 5, час одного екстрагування – 24 год. У дослідженні застосовували: роторний випарювач Laborota 4011 (Heidolph Instruments GmbH & Co. KG, Німеччина), сушильну шафу СП-100 (UOSLAB, Україна), аналітичну вагу Mettler Toledo XP205DR (Mettler Toledo, Швейцарія), ультразвукову баню Bandelin Sanorex digitec (BANDELIN electronic GmbH & Co. KG, Німеччина), рідинний хроматограф Agilent 1200 із детектором G1315D DAD Detector (“Agilent”, США), хроматографічну колонку Kromasil 100 C18 (0,125 м х 4,6 мм, 5 мкм, Supelko, США), стандарти агліконів (Sigma-Aldrich), хімічні реактиви аналітичної чистоти і розчинники для градієнтного елюювання (Sigma-Aldrich, Macron Fine Chemicals™). Результати та обговорення. Хроматографування проб сухих екстрактів пагонів чорниці після кислотного гідролізу дозволило ідентифікувати за часом утримування і ходом електронних спектрів поглинання три аглікони: мірицетин, кверцетин і кемпферол. При кількісному визначенні їхнього вмісту у трьох серіях екстракту знайдено: кверцетину – 0,647-0,724 %, мірицетину – 0,068-0,098 % і кемпферолу – 0,030-0,034 %. Отримані результати узгоджуються з даними літератури, а саме – домінування кверцетину і присутність мірицетину і кемпферолу або одного із них у незначних кількостях у стеблах, листі і плодах чорниці. Висновки. Агліконовий профіль флавоноїдів сухого екстракту пагонів чорниці представлений трьома сполуками – кверцетином, мірицетином і кемпферолом, вміст кверцетину є найвищим, а кемпферолу – найнижчим. Кількісне визначення вмісту агліконів (поокреме/сумарне) методом ВЕРХ запропоновано застосовувати як показник якості сухого екстракту пагонів чорниці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Vronska, L. V. "ВИВЧЕННЯ АГЛІКОНІВ ФЛАВОНОЇДІВ СУХОГО ЕКСТРАКТУ ЛИСТЯ ШОВКОВИЦІ БІЛОЇ МЕТОДОМ ВИСОКОЕФЕКТИВНОЇ РІДИННОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (12 лютого 2021): 83–90. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11744.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Флавоноїди шовковиці білої представлені різними глікозидами, що ускладнює стандартизацію за їх вмістом як сировини, так і її екстрактів. Зважаючи на різноманітність глікозидних форм флавоноїдів, присутність інших речовин фенольної природи, які за аналітико-функціональними властивостями подібні до флавоноїдів, спектрофотометричне визначення останніх є утрудненим. Мета дослідження – вивчити склад і вміст агліконів флавоноїдів у сухому екстракті листя шовковиці білої. Методи дослідження. Сухий екстракт листя шовковиці білої отримували із сировини вітчизняного походження методом дробної мацерації; екстрагент – етанол (80–60 %, об/об); екстракційне співвідношення сировина:екстрагент – 1:9–15, кратність екстрагування – 5, час одного екстрагування – 24 год. У дослідженні застосовували: роторний випарювач Laborota 4011 (Heidolph Instruments GmbH & Co. KG, Німеччина), сушильну шафу СП-100 (UOSLAB, Україна), аналітичну вагу Mettler Toledo XP205DR (Mettler Toledo, Швейцарія), ультразвукову баню Bandelin Sanorex digitec (BANDELIN electronic GmbH & Co. KG, Німеччина), рідинний хроматограф Agilent 1200 із детектором G1315D DAD Detector (“Agilent”, США), хроматографічну колонку Kromasil 100 C18 (0,125 м × 4,6 мм, 5 мкм, Supelko, США), стандарти агліконів (Sigma-Aldrich), хімічні реактиви аналітичної чистоти і розчинники для градієнтного елюювання (Sigma-Aldrich, Macron Fine Chemicals™). Результати й обговорення. Аглікони флавоноїдів отримували шляхом кислотного гідролізу наважки сухого екстракту впродовж 2 год. Одержані аглікони вилучали шляхом вичерпної екстракції етилацетатом; відганяли розчинник, а сухий залишок, який містив досліджувані аглікони, розчиняли в метанолі, готуючи випробовувані розчини для ВЕРХ-вивчення. На хроматограмах випробовуваних розчинів спостерігали появу низки піків, три з яких відповідали мірицетину, кверцетину і кемпферолу. Отже, флавоноїди сухого екстракту листя шовковиці білої представлені глікозидами вказаних трьох флавонолів. Дані щодо наявності кверцетину і кемпферолу збігаються з даними досліджень інших авторів. Висновки. Досліджено склад агліконів флавоноїдів сухого екстракту листя шовковиці білої. Встановлено, що вони представлені флавонолами: кверцетином, кемпферолом і мірицетином. Знайдено 0,20 % кверцетину, 0,14 % кемпферолу і слідові кількості мірицетину – 0,003 %. Отримані дані можна використати для розроблення методики стандартизації сухого екстракту листя шовковиці білої за показником “Кількісне визначення”.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Екстрагування етанолом"

Лабейко, М. А., Олена Анатоліївна Литвиненко, З. П. Федякіна та Є. І. Шеманська. "Визначення впливу концентрації етанолу на екстрагування фенольних сполук із соняшникового шроту". Thesis, Національний університет харчових технологій, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/24996.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Добрунов, Дмитро Євгенійович. "Технологія комплексної переробки соняшникової макухи з безлушпинного ядра". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21793.

Повний текст джерела

Анотація:

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, Харків, 2016. Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню технології комплексної переробки соняшникової макухи з безлушпинного ядра. Встановлено залежність ступеню вилучення олії і хлорогенової кислоти з соняшникової макухи безлушпинного ядра від складу розчинника, температури та тривалості екстрагування у кавітаційній установці та отримано математичний опис цього процесу у вигляді регресійного рівняння. Виявлено антиоксидантні властивості сухих речовин екстрактів соняшникової макухи безлушпинного ядра. Показано, що досліджені екстракти інгібують ланцюгові вільно-радикальні реакції окиснення. Розроблено перспективну технологію комплексної переробки соняшникової макухи з безлушпинного ядра, за якою можна отримати: олію екстракційну, шрот (або борошно) та жиророзчинний рослинний антиоксидант. Результати роботи впроваджені на ТОВ "Нові енергозберігаючі технології" (м. Херсон), ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" (м. Харків) та в навчальний процес кафедри технології жирів та продуктів бродіння НТУ "ХПІ".
Thesis for a candidate of technical sciences degree. Speciality 05.18.06 − fats, essential oils and perfume-cosmetic products technology − National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute". Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2016. The dissertation is devoted to the basis of technology of complex processing of sun-flower cakes obtained from dehulled sunflower kernels. During the work it was ascertained that sunflower oil and chlorogenic acid extraction rates depend on solvent type, temperature, and extraction time in the cavitation facility. The regression equations for the abovementioned processes were derived. Antioxidant properties of solids extracts obtained from dehulled sunflower kernels (SE) were discovered. It was shown that all of the investigated SE terminate the chain reactions during the propagation step. Complex technology of sunflower cakes processing obtained from dehulled sunflow-er kernels was designed. This technology allows obtaining of extracted oil, sunflower meal (or proteinrich flour), and fat-soluble antioxidant. The results of the work are adopted at "New Energy-Efficient Technologies", LLC, "Kharkiv Biscuit Factory", OJSC, and implemented in the educational process at the Department of Technology of Fats and Fermentation Products of NTU "KhPI".

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Омельченко, Юлія Євгенівна. "Удосконалення технології вилучення восків із вторинних продуктів олійно-жирової галузі". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/31795.

Повний текст джерела

Анотація:

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06. – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2017. Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню перспективної технології вилучення восків з відпрацьованого фільтрувального порошку. Експериментально підтверджено, що воски можуть бути вилученні з поверхні фільтрувального порошку екстрагуванням сумішшю нижчих спиртів (сивушна олія ‒ відхід виробництва етанолу) або гексаном і відокремлені від олії соняшникової шляхом їх кристалізації з розчинів розчинників, з виходом восків понад 98 % від загальної кількості восків у відпрацьованому фільтрувальному порошку. Експериментальним шляхом та з використанням апроксимаційних поліномів визначено раціональні технологічні параметри вилучення восків з відпрацьованого фільтрувального порошку гексаном та сивушної олії. Науково обґрунтовано технологію вилучення восків з використанням реакції етанолізу безпосередньо на поверхні фільтрувального порошку та визначено, що утворена реакційна суміш є екстрагентом для восків які за її допомогою можуть бути вилучені з фільтрувального порошку, та відокремлені з цієї суміші шляхом кристалізації. За результатами експериментальних досліджень доведено, що за визначеними раціональними умовами етанолізу вихід восків чиниться понад 85 % від загальної кількості восків у відпрацьованому фільтрувальному порошку. Запропонованих технології вилучення восків дозволяють в значній мірі знизити загальні втрати олії і зменшити витрати фільтрувального порошку в ході процесу рафінування та отримати воски як товарний продукт. Доведена економічна та екологічна ефективність запропонованих технології.
Thesis for a candidate degree in technical sciences, specialty 05.18.06. – technology of fats, essential oils and perfumery and cosmetic products. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2017. The thesis is devoted to scientific substantiation of advanced technology for extracting wax from waste filter powder. It has been experimentally proven that waxes can be removed from the surface of the filter powder by extraction with a mixture of lower alcohols (fusel oil - waste from ethanol production) or hexane and separated from sunflower oil by their crystallization from solvent solutions. In this case wax yield was more than 98% of the total amount of waxes in the waste filter powder. Experimentations and approximation polynomials have determined the rational technological parameters of extracting waxes from the spent filtering powder with hexane and fusel oil. The technology of waxes extraction via ethanolysis reaction directly on the surface of the filter powder was scientifically grounded, and it was determined that the reaction mixture formed is an extractant for waxes and can be removed from the filter powder by separation from the mixture by crystallization. According to results of experimental studies, it was proven that under above determined rational conditions of ethanolysis, the yield of waxes was more than 85% of the total amount of waxes in the waste filter powder. The proposed wax extraction technology can greatly reduce overall oil losses and reduce the cost of filtering powder during oil refining process and obtain waxes as a commercial product. The economic and environmental efficiency of the proposed technology was proven.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!