Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Експериментальні методи дослідження.
Статті в журналах з теми "Експериментальні методи дослідження"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Експериментальні методи дослідження".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Хорольський, А. А. "ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТОДІВ ЗАЖИТТЄВОЇ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ПАСАЛУРОЗУ КРОЛІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 224–29. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.27.
Повний текст джерелаАнотація:
Основними методами діагностики у ветеринарній паразитології є лабораторні способи досліджень, багато з яких передбачають виявлення та диференціацію збудника інвазії. За різних паразитозів застосовують різноманітні методи діагностики, засновані на сучасних наукових досягненнях і накопиченому досвіді практикуючих фахівців. Відомо, що з метою діагностики більшості гельмінтозів використовують копроскопічні дослідження фекалій, що засновані на виявленні яєць паразитів із використанням флотаційних, седиментаційних або комбінованих способів. Водночас лабораторна діагностика пасалурозу кролів включає дослідження зіскобів з приа-нальної ділянки тіла, що пов’язано із циклом розвитку гельмінта, а дослідження фекалій у разі такої інвазії є неефективним. Метою досліджень було встановити ефективність наявних зажиттєвих методів лабораторної діагностики Passalurus ambiguus. Експериментальні дослідження виконували на базі лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавського державного аграрного університету та в умовах одноосібних селянських господарств Полтавської області. Проведено випробування трьох способів зажиттєвої лабораторної діагностики пасалурозу кролів із застосуванням: гліцерину, клейкої стрічки, флотації. Основним показником діагностичної ефективності кожного способу було значення інтенсивності інвазії. За результатами проведених досліджень встановлено, що найбільш чутливим методом зажиттєвої лабораторної діагностики пасалурозу у кролів виявився метод дослідження прианальної ділянки тіла із застосуванням клейкої стрічки. За допомоги цієї методики було виявлено 80 % інвазованих кролів. Нижчу чутливість показали методи із застосуванням гліцерину та метод Фюллеборна, де відповідно було виявлено 60 та 25 % інвазованих кролів. Високу діагностичну ефективність методу із використанням клейкої стрічки доведено за показниками інтенсивності інвазії. За цією методикою виявлено в середньому 5,94 яєць пасалурисів, що у 3,4 та 4,9 разів більше порівняно з методами із застосуванням гліцерину та Фюллеборна. Отримані дані експериментальних досліджень дозволяють рекомендувати спосіб із застосуванням клейкої стрічки як найбільш ефективний та ергономічний метод зажиттєвої лабораторної діагностики пасалурозу кролів.
2
Адаменко, Богдан Іванович, Олександр Анатолійович Майстренко та Володимир Валерійович Петушков. "Експериментальне визначення основних параметрів тормозу відкатних частин артилерійської гармати, що впливають на його характеристики". Озброєння та військова техніка 28, № 4 (3 грудня 2020): 38–47. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2020.4(28).38-47.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропонований в статті підхід дозволив авторам провести експериментальне комплексне дослідження гідродинамічного робочого процесу гальма відкотних частин з одночасним спостереженням змін динамічних і кінематичних характеристик центру мас відкотних частин. Підтверджені два шляхи управління характеристикою гальма зміною сумарного ефективного прохідного перетину калібрувальних жиклерів, пазів й клапану модератора або щільності імпульсу. На основі методу малих відхилень авторами запропонований експериментальний підхід з обґрунтування гранично допустимих відхилень характеристик гальма, а також уточнені підходи до відновлення характеристик гальма відкотних частин. Не обхідність експериментальних досліджень при дослідженні основних параметрів гальма відкотних частин артилерійської гармати диктувалася, перш за все, не обхідністю підтвердження достовірності нових результатів, що отримані під час теоретичних досліджень. Зауважимо, що всі математичні моделі робочих процесів, наведені авторами, використовують експериментальні коефіцієнти багатопараметричних взаємозв’язків, виділити які окремо не представляється можливим. З метою перевірки адекватності результатів теоретичних досліджень із стійкості та нерухомості артилерійської гармати авторами розроблені загальна й приватна методики експериментальних досліджень робочого процесу гальма відкотних частин, експериментальна установка для дослідження параметрів гальма відкотних частин. Результати експе риментальних досліджень підтверджують встановлений теоретичний зв’язок нерухомості та стійкості гармати від величини зміни параметрів робочої рідини гальма відкотних частин (характеристики гальма) і конструк ції вдосконаленого модератора. Проведені дослідження показали адекватність теоретичних й експериментальних результатів, отриманих авторами. Експериментально встановлено збільшення параметрів стійкості та нерухомості артилерійської гармати на 13−15% при реалізації запропонованого авторами способу ступеневої зміни перетікання робочої рідини і застосування удосконаленого модератора.
3
Модестов, В. Б., та В. Г. Табунщиков. "Дослідження планетарно-шнекових змішувачів". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(265) (16 березня 2021): 90–97. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-90-97.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті дослідженопроцес розподілу сипких компонентів у планетарно-шнекових змішувачах. Проведені експериментальні роботи з відбором проб зі змішувача. Для обробки отриманих даних застосовані методи математичної статистики. Виявлені напрямки найбільш повільного розповсюдження компонентів. Приведені результати моделювання навантажень, що діють на шнек та корпус змішувачів. Експериментально визначено витрати енергії на змішування. Запропоновані інженерні формули для розрахунку необхідної потужності приводу. Приведені результати обслідування змішувачів на діючих виробництвах. Дани рекомендації до проектування такого типу змішувачів.
4
Martinkus, I., K. Nagornyi та M. Tkachuk. "МЕТРИКИ ТА ЗАСОБИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЯВІВ НАСКРІЗНОЇ ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІ В УСПАДКОВАНИХ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМАХ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 123–28. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.123.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є метрики та засоби для дослідження впливу наскрізної функціональності в успадкованих програмних системах. Метою є підвищення ефективності використання пост об’єктно-орієнтованих технології (ПООТ) у процесі супроводу успадкованих програмних систем (УПС). Завдання: розглянути проблему наскрізної функціональності (НФ) при розробці та супроводу УПС, можливі типи та класифікації НФ, запропонувати метрики для дослідження негативного впливу НФ, розробити процедуру класифікації НФ, програмний засіб для реалізації запропонованого підходу, та проведення експериментальних досліджень. Використовуваними методами є: кількісні метрики якості програмного забезпечення, об’єктно-орієнтовані та пост об’єктно-орієнтовані методи аналізу та синтезу програмного забезпечення. Отримані такі результати: досліджено особливості негативного впливу НФ на супровід УПС, запропоновано множину метрик її вимірювання (питома вага НФ в вихідному коді цільової УПС, розповсюдження НФ серед програмних компонентів УПС, ступінь розсіювання НФ у компонентах УПС). Розроблено процедуру класифікації НФ та запропоновано програмний засіб для реалізації оцінки негативного впливу НФ на супроводі УПС. Висновки. Проведені експериментальні дослідження для тестових УПС показали, що найменший ступінь присутності НФ після модифікації структури УПС на основі ПООТ забезпечує застосування аспектно-орієнтованого підходу. Напрямком подальших досліджень є розробка методики та проведення експериментів з метою оцінки впливу застосування ПООТ на рівень присутності дефектів у програмному коді УПС.
5
Садретдінова, Н. В., та М. В. Яценко. "Оцінювання комфортності текстильних матеріалів різного сировинного складу з використанням комплексного підходу". Fashion Industry, № 3 (24 січня 2022): 26–35. http://dx.doi.org/10.30857/2706-5898.2021.3.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є оцінювання комфортності текстильних матеріалів різного сировинного складу з використанням комплек сного підходу, який базується на поєднанні експериментальних досліджень показників комфортності та діагностиці впливу матеріалів на функціональний стан організму людини. Для досягнення поставленої мети використано експериментальні методи дослідження механічних і фізичних властивостей текстильних матеріалів, принципи порівняльного аналізу, статистичний метод обробки даних. Енерго-інформаційний вплив на організм людини визначався з використанням методу біорезонансної енерго-хвильової діагностики. Проведені у процесі роботи дослідження показали, що рівень комфортності текстильних матеріалів для одягу, визначений експериментальним шляхом, не завжди збігається з тим, як реагує людський організм на їх використання. Якщо найкращі значення показників комфортності були встановлені для лляних та шовкових тканин, то найбільш позитивно на організм впливають лляні та вовняні, а для шовкових є характерним високий рівень негативного впливу. Це ще раз підтверджує той факт, що комфортність є комплексним показником і може оцінюватися лише із врахуванням суб’єктивних відчуттів людини. Загалом найкращі результати були встановлені для зразка лляного матеріалу: для нього характерні високі значення показників комфортності в поєднанні з низьким рівнем негативного впливу та досить високим рівнем позитивного впливу. Запропонована методика оцінювання комфортності дає можливість враховувати реакцію організму на вплив тих чи інших видів текстильних матеріалів. Наукова новизна полягає в тому, що в даній роботі вперше використано комплексний підхід для оцінювання комфортності матеріалів, який включає поєднання об’єктивних та суб’єктивних методів. Практична значимість підтверджується рекомендаціями щодо конфекціювання текстильних матеріалів для виготовлення літнього одягу на основі їх комфортності.
6
Криштанович, Світлана. "ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ ЗА ІНФОРМАЦІЙНО-КОГНІТИВНИМ КРИТЕРІЄМ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 116–20. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.116-120.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено основу експериментального дослідження та встановлено методику експерименту, яка включала мету, завдання, вибір варіативних складників, обґрунтування засобів вимірювання, опис процедури експерименту та узагальнення результатів експерименту.Для розв‘язання поставлених завдань на різних етапах експериментального дослідження використано методи та методики досліджень, зокрема математичної статистики для кількісного й якісного аналізу та перевірки достовірності результатів експериментального дослідження (метод оцінки достовірності середніх величин, метод вимірювання та математичної обробки даних; t-критерій Стьюдента – для визначення наявності або відсутності статистичної розбіжності двох середніх, які подані в абсолютних значеннях). Для достовірності педагогічного експерименту було залучено магістрантів сфери знань 017 «Фізична культура і спорт» у 5-ти закладах вищої освіти України. Було виокремлено контрольну та експериментальну групи. Для розподілу груп на експериментальні та контрольні проаналізовано їхню академічну успішність за дисциплінами, які є фундаментальними для формування професійної компетентності майбутніх менеджерів фізичної культури і спорту за інформаційно-когнітивним критерієм.Установлено, що показниками інформаційно-когнітивного критерію є система знань фахових дисциплін щодо професійної підготовки та здатність використання дослідницьких умінь. Проаналізовано результати педагогічного експерименту для визначення сформованості професійної компетентності майбутніх менеджерів фізичної культури і спорту за інформаційно-когнітивним критерієм. Зясовано, що результатом проведеного формувального етапу педагогічного експерименту є підвищення рівня сформованості професійної компетентності менеджерів фізичної культури і спорту в магістрів за інформаційно-когнітивним критерієм, що сприятиме в подальшому їхній управлінській діяльності.
7
Крисінська, Д. О., та Л. П. Клименко. "Експериментальні дослідження якості питної води та оцінювання екологічної безпеки питного водопостачання". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 147–51. http://dx.doi.org/10.36930/40310124.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто актуальне практичне завдання – оцінювання підходів до визначення рівня екологічної безпеки питного водопостачання з використанням ризик-орієнтованих методів. Проаналізовано різні українські та міжнародні методичні підходи до оцінювання екологічної безпеки питного водопостачання. Використано теоретичні методи системного підходу і порівняльного аналізу під час вивчення взаємозв'язків у системі питного водопостачання та аналізу методик оцінювання екологічної безпеки питного водопостачання та екологічного ризику. Як основний метод дослідження, під час обчислення значень ризиків для здоров'я населення, використано методи математичного моделювання та прогнозування з реалізацією моделей на ЕОМ (пакети Microsoft Office Excel 2013, Curve Expert). Встановлено, що найефективнішим є використання методики розрахунку екологічного ризику, який є головним інструментом оцінювання екологічної безпеки. Здійснено оцінювання екологічного ризику питної міської водопровідної води. Встановлено, що частина показників концентрації речовин у питній воді була в межах гранично допустимої концентрації, проте виходила за межі безпечного внаслідок розрахунку екологічного ризику. З'ясовано, що наявна система аналізу і контролю нормованих показників якості питної води, заснована на диференційованому визначенні їх концентрації та зіставленні з нормованими значеннями, не завжди є ефективною, оскільки не враховує негативні ефекти для організму людини внаслідок проявів наслідків небезпеки (захворюваність, інвалідність, смертність тощо). Головним перспективним завданням для подальших наукових досліджень є створення методології оцінювання екологічної безпеки питного водопостачання. Удосконалена методологія враховуватиме як відомі підходи з використанням гранично допустимих концентрацій, так і значення розрахованих ризиків для встановлення впливу на здоров'я людини.
8
Орел, Ю. М., А. М. Продан, П. І. Шевяк, Н. Г. Рудковська та Ю. В. Запорожець. "Морфо-структурні зміни діафрагми на тлі змодельованого підвищеного інтраабдомінального тиску різної тривалості". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 1 (30 квітня 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.12018.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: оцінка ступеня морфо-структурних змін м’язово-апоневротичних елементів діафрагми за дії експериментально змодельованого підвищеного інтраабдомінального тиску різної тривалості.
Матеріали і методи. Робота виконана на 12 нелінійних статевозрілих білих щурах обох статей масою 180–200 г. Експериментальні тварини були розділені на 4 групи залежно від тривалості напруженого інтраабдомінального тиску: 1 група (3 тварини) – до 1 години, 2 група (3 тварини) – до 3 годин, 3 група (3 тварини) – до 5 годин та 4 група (3 тварини) – більше 5 годин. Експериментальний підвищений тиск моделювали за допомогою манжетки та тонометра. З метою оцінки структурних змін у піддослідних білих щурів після виведення їх з експерименту діафрагму відпрепаровували та здійснювали її макроскопічний огляд. Наступним етапом був забір тканини з різних анатомічних відділів (купол, ніжки, сухожильний центр) з їх подальшим гістологічним дослідженням.
Результати досліджень та їх обговорення. Результати гістологічного дослідження свідчать, що загальне знеболення із підвищеним інтраабдомінальним тиском впливає на стан органів і тканин білих щурів і, зокрема, на стан діафрагми. Морфологічно ці зміни характеризуються розвитком гемодинамічних порушень, явищами дезорганізації волокнистих структур сполучної тканини, дистрофічними змінами мʼязової тканини, виникненням запальної реакції. Оцінюючи інтенсивність зазначених змін у експериментальних групах із різною тривалістю загального знеболення, можна простежити пряму залежність між вираженістю структурних змін та тривалістю дії досліджуваного фактора на організм піддослідних тварин.
9
Пітенко, С. А., та О. М. Лисенко. "Аналіз тренувальних програм, розроблених з урахуванням будови тіла спортсменів". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (20 квітня 2017): 33–38. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2017.1.33-38.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Розробка та експериментальне обґрунтування ефективності тренувальних програм, створених з урахуванням будови тіла спортсменів. Методи. Було проаналізовано засоби тренувальної роботи спортсменів, які займаються бодибілдингом, за допомогою методів антропометрії та каліперометрії. Визначався тип будови тіла за методом Хіт—Картера. Результати. Нами розроблено та доведено ефективність програм тренувальних занять з бодибілдингу з урахуванням будови тіла спортсменів. Після застосування експериментальних програм у спортсменів усіх груп спостерігалося збільшення м’язової тканини, а в ендоморфів – достовірне зниження жирової тканини. Висновки. Дослідження довели, що ефективність тренувального процесу спортсменів, які займаються бодибілдингом, залежить від індивідуальних особливостей будови тіла. Застосовані експериментальні програми тренувальних занять виявилися адекватними для спортсменів з різною будовою тіла.
10
Забора, Андрій, та Олег Камаєв. "Удосконалення методики фізичної підготовки курсантів ЗВО МВС України зі специфічними умовами навчання". Слобожанський науково-спортивний вісник 3, № 83 (23 червня 2021): 83–87. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-3.012.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: розробити та експериментально обґрунтувати вдосконалену методику фізичної підготовки курсантів. Матеріал і методи: дослідження виконано на навчально-спортивній базі Харківського національного університету внутрішніх справ (ХНУВС). У дослідженні брали участь 46 курсантів двох академічних груп другого року навчання. Було створено експериментальну (n-24) і контрольну (n-22) групи. Експеримент тривав протягом четвертого семестру. У роботі використано наступні методи дослідження: аналіз та узагальнення науково-методичної інформації, педагогічне спостереження, тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати: за рахунок використання експериментальної методики, підбору засобів та методики виконання комплексних вправ одержано приріст показників фізичної та спеціальної підготовленості курсантів. Висновки: розроблена методика удосконалення фізичної підготовки забезпечила достовірне покращення показників фізичної підготовленості курсантів і сприяє успішному оволодінню вправами тактики самозахисту. Ключові слова: курсанти, фізична підготовка, тестування, фізичні якості, кросфіт.
11
Hrynovets, I. S., T. A. Shostak, Yu V. Yaremyshyn та V. S. Hrynovets. "РОЗРОБКА СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ЗУБНОЇ ПАСТИ З МЕТИЛСАЛІЦИЛАТОМ". Фармацевтичний часопис, № 1 (7 березня 2019): 58–63. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.1.9876.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Розробка складу та технології зубної пасти з метилсаліцилатом.
Матеріали і методи. Використано методи інформаційного пошуку, аналізу даних літератури та проведено експериментальні дослідження.
Результати й обговорення. Як активний фармацевтичний інгредієнт запропонованої зубної пасти використано метилсаліцилат, оскільки проявляє протимікробну, знеболювальну та протизапальну дії. Оптимальний склад зубної пасти визначали на підставі проведення власних експериментальних досліджень: натрійкарбоксиметилцелюлоза – гелеутворювач, кальцію карбонат – абразивний компонент, сахарин – коригент смаку, натрій гідрокарбонат – пом’якшувач та регулятор лужно-кислотного балансу, гліцерин –вологоутримувач, ментол – коригент смаку, вода – розчинник.
Висновок. Розробка зубної пасти з метилсаліцилатом є не лише розширенням асортиментної групи гігієнічних засобів – це удосконалений підхід до відновлення мікробіоцинозу, можливість більш ретельного очищення зубів від нальоту та освіження подиху, що є важливим при щоденному догляді за порожнинною рота.
12
Кузьменко, І. О. "ЗМІНА РІВНЯ РОЗВИТКУ ОКРЕМИХ ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ПІД ВПЛИВОМ ТАНЦЮВАЛЬНИХ ВПРАВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 46–51. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається ефективність застосування танцювальних вправ в освітньому процесі дітей старшого дошкільного віку. Мета дослідження – визначити вплив танцювальних елементів на рівень розвитку окремих фізичних якостей у дітей 5–6 років. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 103 вихованці віком 5–6 років одного з закладів дошкільної освіти м. Харкова, які були розподілені в експериментальні та контрольні групи. Під час проведення дослідження застосовувалися такі методи, як теоретичний аналіз й узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне тестування, педагогічний експеримент та методи математичної статистики. Результати дослідження. Рівень розвитку гнучкості дітей 5–6 років оцінювався за виконанням таких вправ: нахил тулуба вперед з положення сидячи та згинання стопи; координаційні здібності оцінювалися за утриманням статичної рівноваги та човниковим бігом 3х10 м. Наведено порівняння показників розвитку фізичних якостей у статевому, віковому аспектах із відповідними нормами до та після застосування в освітньому процесі танцювальних вправ. Порівнюючи дані рухових здібностей дітей старшого дошкільного віку експериментальних і контрольних груп після застосування танцювальних елементів, необхідно зазначити, що результати дошкільників експериментальних груп достовірно підвищилися, порівняно з показниками дітей контрольних груп. Аналіз результатів рівня розвитку фізичних якостей дітей 5–6 років експериментальних і контрольних груп щодо статі та віку після експерименту виявив, що тенденція залишилася такою ж, як і до експерименту: рівень розвитку координаційних здібностей вищий у хлопчиків, а гнучкості – у дівчаток. Із віком відбувається підвищення показників досліджуваних фізичних якостей. Покращення результатів дошкільників експериментальних груп позитивно позначилося на оцінці, яка підвищилася на 1 бал у всіх контрольних вправах. Висновки. Підвищення рівня розвитку досліджуваних рухових якостей підтверджує ефективність запропонованих вправ та дозволяє рекомендувати інструкторам із фізичного виховання вдосконалювати процес фізичного виховання в дошкільних закладах завдяки включенню до змісту занять танцювальних елементів.
13
Кислова, Марія Алімівна, та Катерина Андріївна Кислова. "Методика застосування математичних моделей у навчанні майбутніх поліграфістів". New computer technology 16 (14 травня 2018): 74–78. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.819.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: обґрунтувати застосування математичного моделювання у навчанні майбутніх поліграфістів. Завдання: проаналізувати підходи до визначення поняття «математичне моделювання», розробити математичну модель до вивчення теми «Похідна». Предмет дослідження: методика формування знань студентів-поліграфістів при вивченні теми «Похідна». Використані методи дослідження: теоретичні – аналіз, узагальнення, систематизація наукових та науково-методичних джерел з проблеми дослідження; дослідження та аналіз сучасних ІКТ навчання вищої математики для виділення теоретичних засад дослідження, ресурсів Інтернет, програмного забезпечення; емпіричні – діагностичні (цілеспрямовані педагогічні спостереження, бесіди з викладачами та студентами, анкетування, тестування; аналіз досвіду роботи викладачів за основними положеннями дослідження) для констатації стану проблеми дослідження; експериментальні (педагогічний експеримент) з метою апробації розробленої методики; статистичні – для кількісного та якісного аналізу результатів навчання за розробленою методикою. Результати дослідження: проаналізовано різні підходи до визначення поняття «математичне моделювання», розроблено математичну модель «Похідна». Основні висновки та рекомендації: аналіз запропонованого прийому в навчанні студентів-поліграфістів показав можливість взаємодії математичних та професійно спрямованих дисциплін.
14
Levchenko, L., та M. Bahrii. "МЕТОДИ ПОПЕРЕДНЬОГО ОЦІНЮВАННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ ОБСТАНОВКИ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (5 лютого 2019): 90–93. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.090.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом даного дослідження є процеси формування електромагнітної обстановки у виробничому середовищі в умовах впливу на неї джерел електромагнітних полів різних амплітудно-частотних характеристик. Мета роботи розроблення методологічного підходу до попереднього оцінювання електромагнітної обстановки у приміщеннях різного призначення у залежності від типу та характеристик технологічного обладнання, параметрів електричних мереж та впровадження відповідних організаційно-технічних заходів захисту людей. Завданням дослідження є аналіз математичних методів розрахунку рівнів електромагнітних полів у залежності від поставлених задач та характеристик електромагнітних полів. Використано аналітичний метод оцінювання адекватності математичних функцій умовам формування електромагнітної обстановки. У роботі показано, що розрахункові та експериментальні методи не можуть бути використані окремо. Це пояснюється обов’язковою присутністю припущень та спрощень при моделюванні поширення електромагнітного поля навколо джерела та наявністю великих обсягів експериментальних даних за їх окремого використання. Зазначено, що більшість розроблених засобів оцінювання електромагнітної обстановки стосуються одного джерела поля або групи однотипних джерел, що не відповідає сучасним вимогам. Надано прикладний розрахунковий апарат для оцінювання зниження високочастотного електромагнітного поля неоднорідними (перфорованими) екрануючими поверхнями. Показано необхідність попереднього експериментального визначення електрофізичних властивостей використаних матеріалів для двокомпонентних захисних матеріалів. Зроблено висновок, що крім аналітичного оцінювання електромагнітної обстановки традиційними методами доцільним є розроблення програмно-технічного комплексу з моделювання поширення електромагнітного поля від джерела. Таке програмне забезпечення має враховувати геометричні характеристики приміщень та відбивні характеристики обмежуючих поверхонь.
15
ТЕПТЮК, Юлія. "ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ФОРМУВАЛЬНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ ІЗ РОЗВИТКУ СТРЕСОСТІЙКОСТІ У СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки, № 4 (15 липня 2020): 191–204. http://dx.doi.org/10.32453/5.vi4.386.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті презентовано результати апробації авторської програми розвитку стресостійкості соціальних працівників під час формувального експерименту. До складу вибірки увійшли соціальні працівники Солом`янської районної державної адміністрації м. Києва та м. Умань Черкаської області. Як результат, було відібрано особи із середнім та низьким рівнями стресостійкості. Усі обстежувані розподілялись на дві групи – експериментальну та контрольну шляхом рандомного розщеплення. У подальшому було здійснено перевірку гомогенності за допомогою непараметричних критеріїв. За допомогою критерію Колмогорова-Смірнова було визначено, чи відповідають наявні експериментальні дані критеріям нормальності розподілу. Для інтерпретації отриманих емпіричних результатів використано програми обробки статистичних баз даних: Microsoft Office Excel 2007 і Statistical Package for Social Science (версія 13).
Для підтвердження достовірності отриманих результатів застосовано непариметричні методи математичної статистики, а саме U–критерій Манна-Уїтні і W-критерій Уілкоксона. Далі було здійснено зовнішній вплив на експериментальну групу завдяки комплексу заходів, що містилися в авторській програмі. Після цього за допомогою критерія Вілкоксона для парних вибірок було здійснено порівняння зрушень в експериментальній та контрольній групах. Здійснення статистичного аналізу емпіричних результатів дослідження відбувалось за такою послідовністю: проведення порівняння емпіричних показників отриманих на початковому (вхідному зрізі) тестуванні та заключному тестуванні та статистичне порівняння динаміки змін двох зрізів. В експериментальній групі не простежується суттєвих значущих зрушень лише за показниками «самооцінка», «оптимізм», «співпраця», що повною мірою відповідає результатам дисперсійного аналізу констатувального етапу дослідження. У контрольній групі суттєвих змін за усіма показниками розвитку стресостійкості не відбулося.
16
ПУТІНЦЕВА, С. В. "ВИЗНАЧЕННЯ НОМЕНКЛАТУРИ ВЛАСТИВОСТЕЙ ФІЛЬТРУВАЛЬНОГО ПАПЕРУ НА ОСНОВІ ЛЛЯНОЇ СИРОВИНИ". Товарознавчий вісник 1, № 13 (31 липня 2020): 206–15. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Створення конкурентоспроможного фільтрувального паперу за рахунок розроблення композицій, отриманих на основі екологічно чистого волокна льону олійного, та покращення його споживних властивостей.
Методика. З метою визначення номенклатури властивостей фільтрувального паперу на основі целюлози з волокон льону олійного використовували стандартні органолептичні, сучасні вимірювальні та експертний методи. Експериментальні дослідження властивостей фільтрувального паперу виконували з використанням стандартних методик і засобів вимірювання, а саме: масу 1 м2 паперу з волокон льону олійного визначали інструментальним методом за ДСТУ 2297-93 (ГОСТ 13199-94) «Напівфабрикати волокнисті, папір та картон. Метод визначення маси продукції площею 1 м2»; визначення повітропроникності згідно з ДСТУ 2906-94 (ГОСТ 30114-95) (ISO 5636-1:1984) «Папір та картон. Визначення повітропроникності (середній діапазон). Загальні вимоги до методів»; визначення опору на зламування паперу згідно з ДСТУ 3476-96 (ГОСТ ИСО 5626-97) (ISO 5626-93) «Папір. Визначення міцності на злом під час багаторазових перегинів». Результати експериментальних досліджень обробляли математико-статистичними методами з використанням комп’ютерних технологій.
Результати. Проаналізовано споживні властивості існуючого асортименту паперу, отриманого із класичних композицій (відповідно з бавовняної та деревної целюлози); обґрунтовано доцільність введення до складу композицій для одержання фільтрувального паперу целюлози з волокон льону олійного; визначено вплив різного відсоткового складу композицій на основі целюлози з волокон льону олійного на властивості фільтрувального паперу; досліджено споживні властивості нового фільтрувального паперу на основі целюлози з волокон льону олійного.
Наукова новизна. Встановлено закономірності впливу целюлози з волокон льону олійного на функціональні та естетичні властивості й надійність споживання одержаного фільтрувального паперу.
Практична значимість. Вирішено науково-практичне завдання визначення функціональних, естетичних властивостей, надійності споживання фільтрувального паперу на основі целюлози з волокон льону олійного. Визначено номенклатуру властивостей нового фільтрувального паперу на основі лляної сировини, що забезпечує надійність споживання отриманого паперу за рахунок оптимального вмісту рослинної целюлози, яка є безпечною для людини під час виробництва та використання. Це дає можливість стверджувати про доцільність промислового впровадження виробництва лабораторного фільтрувального паперу на основі целюлози з волокон льону олійного.
17
Chekhlova, O. V. "МОДЕЛЬ МІКРОАНГІОПАТІЇ КІНЦІВОК ПРИ СТРЕПТОЗОЦИНОВОМУ ДІАБЕТІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (12 лютого 2021): 166–70. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11769.
Повний текст джерелаАнотація:
РЕЗЮМЕ. Залишається актуальною розробка моделей діабетичної мікроангіопатії кінцівок. Це ускладнення трапляється у всіх хворих з тяжким діабетом і, а за даними деяких дослідників, буває навіть при субкомпенсації у всіх пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу, і у 30 % – з цукровим діабетом 1-го типу.
Мета дослідження – оцінка адекватності до потреб клініко-фізіологічних досліджень експериментальної моделі мікроангіопатії кінцівок при стрептозоциновому діабеті.
Матеріал і методи. Експериментальні дослідження були проведені за умов хронічного експерименту на 50 статевозрілих щурах лінії Вістар масою 180–250 г. Після введення стрептозоцину з експерименту виключали тварин із підвищеною резистентністю до панкреатотропної токсичної дії за критерієм відсутності гіперглікемії, після чого впродовж 6 тижнів виводили по 2 тварини для проведення морфологічних досліджень. На 7 тижні виводили з експерименту ще 10 тварин для оцінки ефективності експериментальної моделі. За станом решти 10 тварин спостерігали впродовж ще трьох тижнів.
Під час експерименту проводили лабораторний моніторинг глюкозурії, ацетонурії, протеїнурії, рівня глікемії. Формування ДМА підтверджували морфологічним дослідженням м’яких тканин задніх лапок щурів.
Статистичну обробку проводили непараметричними методами за допомогою програмного забезпечення Statistica 10.0 (Dell StatSoft Inc., США).
Результати. Середня маса тварин, залучених до дослідження, склала (190,0±0,6) г при cv=2,9 %. У результаті аналізу розподілу значень вмісту глюкози крові у тварин після введення СЗТ, встановлено, що при амплітуді значень 9,9–17,0 ммоль/л в середньому цей показник склав (14,2±0,2) ммоль/л. Подальший аналіз показав, що ефективність моделювання ЕЦД становила 92 %, що є прийнятним для підгострого експерименту.
Висновки. Розроблена патофізіологічна модель діабетичної мікроангіопатії є адекватною до потреб клінічної фізіології. При діабетичній мікроангіопатії відзначається ремоделювання капілярного русла, що супроводжується зменшенням діаметра судин до (7,7±0,7) мкм, а також явищами периваскулярної інфільтрації та порушення лімфодренажної функції. Обговорюється доцільність розробки ефективних методів непрямої реваскуляризації, спрямованих на відновлення перфузії та зменшення проявів діабетичної мікроангіопатії.
18
Булгаков, В., О. Адамчук та В. Кувачов. "Експериментальні дослідження нерівномірності розподілу мінеральних добрив за напрямком їх розсіювання". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 2(16) (15 грудня 2020): 60–68. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.2(16).60-68.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Підвищення ефективності технологічного процесу внесення мінеральних добрив відцентровими дисковими тукорозсівними робочими органами, осі яких установлені похило. Методи. В процесі експериментальних досліджень використовували основні положення ГОСТ 20315–75 «Сельскохозяйственная техника. Методика определения условий испытаний», ГОСТ 28714–2007 «Машины для внесения твердых минеральных удобрений. Методы испытаний».Розрахунки виконували із застосуванням програмного середовища Microsoft Office Excel 2007.Результати. На нерівномірність розсівання мінеральних добрив за напрямом їх сходження з ТОН найбільш вагоме значення оказує частота обертання диска. Отримані результати дозволяють обрати раціональні параметри і режими роботи ТОН у варіанті його розміщення на машинах для внесення добрив.Висновки.1. Збільшення частоти обертання диска ТОН від 600 до 800 об/хв має місце зростання ефективної дальності розсівання мінеральних добрив за напрямком їх розсівання на рівні 10,5 м. Збільшення кута нахилу диска до горизонтальної площини до 20о призводить до збільшення ефективної дальності розсівання добрив на рівні 48 деко (24 м) включно, а також збільшення відстані від ТОН до дека з максимальною часткою маси висіяного добрива (5,1 %) до 24 деко (12 м).2. При постійній частоті обертання диска ТОН на всіх кінематичних режимах його роботи збільшення кута установки його диска до горизонтальної площини призводить до зростання показників, які характеризують розподіл мінеральних добрив по дека за напрямком їх розсівання.3. Регулювати ширину розсівання мінеральних добрив можна частотою обертів диска ТОН при його установці під кутом до горизонтальної площини, аналогічно як це має місце в сучасних машинах для внесення добрив за горизонтального положення диска відцентрового робочого органу.4. Збільшення кута нахилу диска до горизонтальної площини призводить до зростання показників, які характеризують дальність розсівання мінеральних добрив і робочу ширину захвату машини для їх внесення. При цьому інтенсивність збільшення зазначених показників є найбільш високою при збільшенні кута нахилу диска до горизонтальної площини від 0о до 10 о і зменшується по мірі його наступного збільшення до 30о.5. Найбільш вагомий вплив на коефіцієнт варіації розподілу мінеральних добрив за напрямком їх розсівання має частота обертання диска ТОН.
19
Юдова-Романова, Катерина. "Експериментальний сценічний простір: проблеми класифікації". Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 4, № 1 (15 червня 2021): 39–54. http://dx.doi.org/10.31866/2616-759x.4.1.2021.234236.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – дослідити, схарактеризувати та класифікувати експериментальні варіанти організації сценічного простору. У процесі дослідження було застосовано такі методи наукового пізнання: метод аналізу та синтезу інформації, культуролого-мистецтвознавчий метод (для встановлення зв’язку між варіантами форми сценічного простору та художньо- образним рішенням вистави), а також історичний (для вивчення фактів з історії театру) та порівняльний (для визначення спільних і відмінних характеристик з метою класифікації сценічного простору). Метод синтезу й аналізу інформації використано для детального вивчення та подальшого аналізу досвіду втілення театральних вистав у експериментальному сценічному просторі. Завдяки поєднанню аналізу та синтезу забезпечується комплексний системний підхід до вивчення предмета дослідження – сценічного простору. У процесі дослідження проаналізовано літературні джерела вітчизняних і закордонних авторів з тематики роботи. Наукова новизна. Здійснено класифікацію сучасного експериментального сценічного простору за основними хронотопними характеристиками. Висновки. Зважаючи на фактологічний аналіз сучасних театральних практик, експериментальний сценічний простір відповідно до його часових і просторових характеристик можна класифікувати таким чином: щодо незмінності розташування на території протягом сталого часу – постійний (стаціонарний) і тимчасовий; щодо переміщення у процесі показу вистави – рухомий (мобільний) і нерухомий; щодо розміщення глядачів та виконавців – імерсійний і дискретний; щодо форми сценічного простору – закритий та відкритий (просто неба); способу розміщення сценічного майданчика щодо публіки – фронтальний, аренний, подіумний. В історії театральних приміщень трапляються непоодинокі випадки адаптації будівель нетеатрального призначення і навіть помешкань до показу вистав.
20
Chernukha, Anton, Pavlo Kovalov та Oleg Bezuglov. "Аналіз якості застосування просочувального вогнезахисного засобу дса для деревини дубу". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 245–52. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено експериментальні дослідження вогнезахисної ефективності засобу ДСА для деревини дубу. Отримано залежність вогнезахисної ефективності від маси сухого засобу, що нанесено, що важливо при обробці засобом ДСА деревини дубу. Досліджений вплив особливостей деревини різних порід на ефективність вогнезахисних просочувальних засобів на прикладі дубу та засобу ДСА. Встановлено, що стандартний метод досліджень вогнезахисної ефективності з використанням виключно сосни не може надати справедливі дані, щодо ефективності засобу до інших порід деревини. Так, згідно інструкції засобу, що випробуваний, необхідно 3 нанесення, але для дубу для досягнення І-ої групи вогнезахисної ефективності знадобилось 7 нанесення. Після виконання дослідження вогнезахисної ефективності ДСА передбачене в нормах на прикладі обробки деревини дубу, можна проаналізувати вогнезахист інших порід деревини. Під час попередніх досліджень вже отримані вогнезахисні характеристики основних вогнезахисних засобів для деяких порід деревини. Породи деревини з великою питомою масою мають погану просочуваність в наслідок чого необхідна більша кількість обробок для досягнення І-ої групи вогнезахисної ефективності за ГОСТ 16363. Отримана залежність втрати маси обробленого зразка деревини від кількості вогнезахисного складу при стандартних випробуваннях надає можливість інженерного, економічного та інших розрахунків при виконанні робіт щодо вогнезахисту. Перевірено стандартний метод досліджень вогнезахисної ефективності з використанням виключно сосни. Визначено, що стандартні методи випробувань не можуть бути об'єктивними при обробці інших порід крім сосни. Особливо корисною для дослідження є залежність втрати маси обробленого зразка деревини від кількості вогнезахисного складу при стандартних випробуваннях, вплив особливостей деревини різних порід на ефективність вогнезахисних просочувальних засобів на прикладі дубу та засобу ДСА. Дуб має більшу питому вагу ніж сосна, тому внести достатню кількість діючої речовини більш складна задача
21
Перевозник, Володимир, та Володимир Паєвський. "Підвищення рівня швидкісно-силової підготовки футболістів 17-18 років". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 66–70. http://dx.doi.org/10.15391//snsv.2019-6.033.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: розробити комплекси вправ для розвитку швидкісно-силової підготовленості студентів-футболістів 17-18 років та експериментально перевірити ефективність їх застосування. Матеріали і методи: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування показників швидкісно-силових якостей, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. У дослідженні брали участь 24 футболісти- студенти ХДАФК, що були розподілені на дві групи експериментальну та контрольну по 12 спортсменів у кожній. Результати. Після впровадження експериментальної методики була виявлена позитивна динаміка показників швидкісно-силової підготовленості футболістів 17-18 років експериментальної групи. Висновки. Рівень розвитку швидкісно-силових якостей в експериментальній та контрольній групах підвищився, але кращі показники були в експериментальній групі. Так, середні показники стрибка у довжину з місця експериментальної групи склали 264,9±2,10 см, а в контрольній – 260,4±2,31 см (t=3,51; P<0,001), п’ятикратний стрибок в експериментальній групі –1307,3±3,82 см в контрольній групі – 1281,2±6,92 см (t=5,29; P<0,001), стрибок у гору з місця в експериментальній групі 52,3±0,64 см, в контрольній групі – 49,9±0,51 см (t=6,4; P<0,001). Ключові слова футболісти, швидкісно-силова підготовка, показники
22
Перевозник, Володимир, та Володимир Паєвський. "Підвищення рівня швидкісно-силової підготовки футболістів 17-18 років". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 66–70. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.033.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: розробити комплекси вправ для розвитку швидкісно-силової підготовленості студентів-футболістів 17-18 років та експериментально перевірити ефективність їх застосування. Матеріали і методи: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування показників швидкісно-силових якостей, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. У дослідженні брали участь 24 футболісти- студенти ХДАФК, що були розподілені на дві групи експериментальну та контрольну по 12 спортсменів у кожній. Результати. Після впровадження експериментальної методики була виявлена позитивна динаміка показників швидкісно-силової підготовленості футболістів 17-18 років експериментальної групи. Висновки. Рівень розвитку швидкісно-силових якостей в експериментальній та контрольній групах підвищився, але кращі показники були в експериментальній групі. Так, середні показники стрибка у довжину з місця експериментальної групи склали 264,9±2,10 см, а в контрольній – 260,4±2,31 см (t=3,51; P<0,001), п’ятикратний стрибок в експериментальній групі –1307,3±3,82 см в контрольній групі – 1281,2±6,92 см (t=5,29; P<0,001), стрибок у гору з місця в експериментальній групі 52,3±0,64 см, в контрольній групі – 49,9±0,51 см (t=6,4; P<0,001). Ключові слова футболісти, швидкісно-силова підготовка, показники
23
Zaika, S. V., I. I. Baranova, Yu О. Bezpala та T. V. Martynyuk. "ОБҐРУНТУВАННЯ СКЛАДУ ПІНОМИЙНОГО ЗАСОБУ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДУ МІКРОФОТОГРАФУВАННЯ". Фармацевтичний часопис, № 1 (24 березня 2020): 28–34. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.1.10977.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Вивчення структури піни в експериментальних зразках із метою обґрунтування раціонального складу шампуню для лікування себореї.
Матеріали і методи. Об’єктами досліджень були експериментальні зразки піномийних основ із низкою сучасних поверхнево-активних речовин (ПАР) аніонного, амфотерного та неіоногенного характеру (динатрій лауретсульфосукцинат, натрій лауретсульфат, натрій міретсульфат, натрій лаурилсаркозинат, магній лауретсульфат, кокамідопропілбетаїн, динатрій кокоамфодіацетат, етоксильований амід рапсової олії, ПЕГ-7 гліцерил кокоат / ПЕГ-200 гліцерил пальмітат) та обраними активними фармацевтичними інгредієнтами (АФІ): α-ліпоєвою кислотою, октопіроксом та сечовиною. Мікроскопічний аналіз пін дослідних зразків проводили за допомогою лабораторного мікроскопа «Konus-Akademy» з окуляром-камерою ScopeTek DCM510. Для візуалізації отриманих зображень використовували програмне забезпечення ScopePhoto™ (version 3.0.12.498).
Результати й обговорення. На основі проведеного дослідження доведено, що до вибору основних та со-ПАР необхідно підходити дуже ретельно. Завдяки методу мікрофотографування, доведено, що на стабільність готового засобу впливає вибір виду та співвідношення основних та со-ПАР, а також додавання АФІ. За допомогою методу мікрофотографування обрано оптимальних склад (на цьому етапі дослідження), який мав задовільні фізико-хімічні та органолептичні властивості.
Висновки. За допомогою проведеного мікроскопічного аналізу піни розроблених зразків обґрунтовано вибір оптимальної піномийної основи (%): (натрій лауретсульфату 5,0; магній лауретсульфату 5,0; кокамідопропілбетаїну 2,5; динатрій кокоамфодіацету 2,5; етоксильованого аміду рапсової олії 3,0; ПЕГ-7 гліцерил кокоату / ПЕГ-200 гліцерил пальмітату 0,5; води очищеної до 100,0) з АФІ (α-ліпоєвою кислотою, октопіроксом та сечовиною). При вивченні структури масиву піни обраного зразка, встановлено, що піна мала сферичну форму бульбашок та характеризувалася мінімальною поверхневою енергією. Отримані дані свідчать про її стійкість і стабільність.
24
Kryvchenko, Yuri. "КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ САМООРГАНІЗАЦІЇ КЛАСТЕРНИХ СИСТЕМ: ЗАЛЕЖНІСТЬ СТРУКТУРИ ВІД ОСОБЛИВОСТЕЙ ГЕНЕЗИСУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 4 (14) (2018): 153–61. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-4(14)-153-161.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Перколяційні методи показують високу ефективність під час дослідження речовини, генезису й еволюції зв'язкових областей у матеріалах. У таких задачах вивчається і кластерна система фізичного тіла, і її вплив на об’єкт загалом. Вивчення структури та властивостей перколяційних кластерів дозволить досліджувати і прогнозувати поведінку об’єктів (твердих тіл) у різних умовах зовнішнього середовища, генезис їх утворень у часі. Постановка проблеми. Практичне дослідження кластерних систем у твердих тілах пов’язано зі складністю і трудомісткістю експериментів. Основні проблеми полягають у тому, що для отримання достовірної інформації про структуру і властивості необхідно синтезувати кластери із широким діапазоном параметрів і створити надійну систему їх діагностики. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У статті наведено огляд останніх публікацій в українських і закордонних журналах, включаючи експериментальні й теоретичні роботи, що містять дослідження самоорганізованої критичності. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У наведених дослідженнях розширюються можливості опису процесів генерації та еволюції кластерних систем у твердих тілах; міститься гіпотеза, що дозволяє істотно збільшити кількість варіантів кластероутворення. Постановка завдання. Провести імітаційне моделювання кластероутворення із взаємодіючими елементами за допомогою методу Монте-Карло. Визначити залежності параметрів перколяційних систем, що самоорганізуються, від ступеня самоорганізації, довжини кореляції, швидкості генерації системи та інших параметрів. Отримати аналітичні вирази залежностей та значення відносної похибки. Виклад основного матеріалу. Для вирішення задач, пов’язаних із практичним дослідженням кластерних систем, розроблено програмний комплекс моделювання кластероутворення, у якому імітується взаємодія кластеркластер і кластер-частка. У моделі вирішується багатовимірна перколяційна задача. Як алгоритм зростання кластерів використовується шлях послідовного нарощування заданої кількості часток. Висновки відповідно до статті. Комп'ютерні розрахунки, проведені, зокрема, методом Монте-Карло, дають найбільш надійні передбачення властивостей перколяційних систем. У роботі отримані аналітичні вирази для залежностей потужності нескінченного кластера, радіус-вектора центра мас, ступеня анізотропії та фрактальної розмірності від відстані агрегації, від кількості часток, генерованих на кожній ітерації, та від кількості актів взаємодії між елементами кластерної системи.
25
Кухаренко, Володимир Миколайович. "Система дистанційного навчання університету". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 3 (25 грудня 2015): 220–33. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i3.1004.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – формування системи дистанційного навчання університету.
Завдання – сформувати технічну (офіційний сайт, сайт дистанційних курсів, мережа), організаційну (інформаційне освітнє середовище, розробити нормативну базу), програмну (система управління дистанційними курсами, система управління контентом) та методичну (програма підвищення кваліфікації викладачів, програма підготовки студентів до використання ІКТ, підтримка викладачів та студентів з використання ІКТ) підсистеми.
Об’єкт дослідження – система дистанційного навчання університету, предмет дослідження – навчальний процес з використанням технологій дистанційного навчання.
Методи дослідження – експериментальні дослідження, анкетування.
Результати дослідження – програма діяльності університету з впровадження технологій та форм дистанційного навчання.
Отримані рекомендації щодо створення та розвитку системи дистанційного навчання в університеті.
26
Брескіна, Лада Валентинівна. "Проблема розвитку художньо-образного мислення та творчих навиків майбутніх вчителів інформатики". New computer technology 5 (2 листопада 2013): 14. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.54.
Повний текст джерелаАнотація:
Протягом 2005-2007 навчальних років відбулося експериментальне навчання студентів Інституту фізики і математики ПДПУ ім. К.Д. Ушинського роботі з платформою Moodle. Навчання охопило близько 100 студентів в межах курсів “Інтернет-технології”, “Методи та засоби дистанційного навчання” та “Методика комп’ютеризованого дистанційного навчання”. В результаті узагальнені основні аспекти роботи з платформою Moodle та розроблені відповідні методичні вказівки [1]. Результати творчої роботи студентів, що пройшли експериментальне навчання [2], довели наступне: репродуктивний рівень засвоєння основ налагодження та використання платформи викликає труднощі лише у 15 відсотків студентів. Проте більш 90 відсотків студентів визначають виникнення труднощів з креативною частиною роботи, що пов’язана з реалізацією творчого підходу при розробці власних матеріалів змістовного компоненту. Такі результати ідентичні тим, що одержані при експериментальному навчанні проектуванню навчальних Flash-роликів в курсі “Динамічна WEB-графіка”, що відбулося в 2004-2006 навчальних роках, участь в якому прийняло близько 60 студентів.Таким чином, результати експериментального навчання проектуванню електронних курсів, в якому прийняло участь понад 160 студентів обумовлюють актуальність проблеми формування системи розвитку художньо-образного мислення та творчих навиків в системі навчання інформатики.В роботі розкриваються експериментальні плани дослідження та демонструються розроблені методичні матеріали.
27
Кислова, Марія Алімівна, та Ганна Алімівна Горшкова. "Система комп’ютерної математики як складова мобільного навчального середовища з вищої математики". New computer technology 15 (2 травня 2017): 197–200. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.663.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є проектування мобільного навчального середовища з вищої математики та обґрунтування необхідності використання у ньому систем комп’ютерної математики (СКМ). Задачі дослідження: аналіз характеристик СКМ, огляд існуючих СКМ, вибір серед розглянутих СКМ таких, що можуть бути використані у мобільному навчальному середовищі з вищої математики. Об’єкт дослідження: навчання вищої математики майбутніх фахівців. Предмет дослідження: проектування мобільного навчального середовища з вищої математики у підготовці майбутніх фахівців. Для розв’язання поставлених задач застосовувались такі методи дослідження: теоретичні: аналіз, узагальнення, систематизація наукових та науково-методичних джерел з проблеми дослідження; аналіз сучасних ІКТ навчання вищої математики для виділення теоретичних засад дослідження, ресурсів Інтернет, програмного забезпечення з метою обґрунтування компонентів мобільного навчального середовища з вищої математики; емпіричні: діагностичні (цілеспрямовані педагогічні спостереження, бесіди з викладачами та студентами, анкетування, тестування; аналіз досвіду роботи викладачів за основними положеннями дослідження) для констатації стану проблеми дослідження; експериментальні (педагогічний експеримент) з метою апробації розробленої методики використання мобільного навчального середовища з вищої математики у підготовці майбутніх фахівців; статистичні: для кількісного та якісного аналізу результатів навчання за розробленою методикою. Результати дослідження планується узагальнити для підготовки майбутніх фахівців різних спеціальностей.
28
Федосєєва, О. В. "ВПЛИВ ПРЕНАТАЛЬНОЇ КОНТАМІНАЦІЇ АНТИГЕНУ НА ЦИТО- ТА ГІСТОХІМІЧНІ АСПЕКТИ МОРФОЛОГІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ЩУРІВ-ІНФАНТІВ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (8 грудня 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12574.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Глікозаміноглікани та протеоглікани беруть участь у важливих біологічних подіях, таких, як клітинна проліферація, адгезія, міграція та диференціювання. Було також показано, що ці молекули беруть участь у розвитку неопластичних та гіперпластичних уражень. У галузі тиреоїдології було показано, що глікозаміноглікани, протеоглікани та споріднені молекули відіграють велику роль у розвитку як фізіологічних властивостей, так і патологічних станів щитоподібної залози. При впливі пренатального антигенного навантаження відбувається передчасний вихід Т-лімфоцитів з тимуса, які в тканинах змінюють не тільки терміни розвитку структурних елементів, але і їх імунологічну толерантність і т. д.
Мета дослідження – за допомогою комплексного гістохімічного дослідження з’ясувати цито- та гістохімічні особливості морфологічних перетворень щитоподібної залози щурів-інфантів після пренатальної контамінації антигеном.
Матеріали і методи. Матеріалом дослідження була щитоподібна залоза щурів лінії Вістар (21– 45 доби постнатального періоду, 54 тварини), яких поділили на групи по 6 тварин у кожній. Досліджено три групи тварин: перша – інтактні тварини (норма); друга – контрольна, тваринам якої вводили 0,9 % розчин NaCl на 18 добу датованої вагітності; третя – експериментальні тварини, яким вводили стафілококовий анатоксин рідкий, очищений, адсорбований (10– 14 одиниць зв’язування в 1 мл, розведений у 10 разів) на 18 добу датованої вагітності (пат. 49377, Україна, 2010 та пат. 63020, Україна, 2011). З метою візуалізації та ідентифікації глікозаміногліканів (ГАГ) і протеогліканів застосовували фарбування серійних зрізів альціановим синім при pH 2,5 – для виявлення несульфатованих ГАГ, при pH 1,0 – слабо сульфатованих ГАГ та протеогліканів у комбінації з PAS. Морфометрію проведено з використанням мікроскопа Carl Zeiss «Primo Star» з використанням камери AxioCam, комплекс морфометричних досліджень виконували за допомогою програми Zeiss Zen (2017). Розрахунок коефіцієнта r-кореляції Пірсона проводили за допомогою програми Microsoft Office Excel 2010.
Результати. Характерною особливістю щитоподібних залоз експериментальних тварин було виявлення речовини, яка розщеплюється гіалурунідазою, і дає реакцію з альціановим синім при рН=2,5. Можна припустити, що в експериментальній групі тварин присутні гіалурунати. У вигляді помірної реакції вони локалізуються в цитоплазмі тироцитів та інтенсивно у вигляді включень у колоїді. Ступінь забарвлення вище в стінках великих кровоносних судин, дещо знижувався рівень вмісту сіалоглікопротеїнів, порівняно з контролем, причому розподіл їх в тканинах залози залишається тотожним порівняно з інтактними і контрольною групами. На кінець інфантильного періоду відзначається зменшення кількості вмісту кислих сульфатованих протеогліканів у сполучнотканинних прошарках залози в нормі, інших істотних достовірних відмінностей у рівні розподілу і вмісту вуглеводних компонентів, порівняно з попереднім віком, не спостерігалося. У цитоплазмі тироцитів знижується інтенсивність реакції на кислі сульфатовані глікопротеїни і гіалурунати у тварин, пренатально контамінованих стафілококовим анатоксином.
Висновки. Застосовуючи гістохімічні методи дослідження, ми провели аналіз динаміки вмісту вуглеводних компонентів у щитоподібній залозі щурів-інфантів у нормі та після пренатальної контамінації антигеном. З’ясовано, що глікоген, виступаючи в якості основного енергетичного матеріалу, з віком витрачається для синтезу більш складних вуглеводневих біополімерів. Зокрема, він зв'язується з білком, у результаті чого синтезуються глікопротеїни і протеоглікани. У структурних елементах щитоподібної залози щурів-інфантів експериментальної групи в досліджуваний період ми ідентифікували різні групи глікопротеїнів та виявили сіалоглікопротеїни у тироцитах екстрафолікулярних проліферативних скупчень, що можна ідентифікували як елемент становлення синтетичної активності тироцитів.
29
Ткачук, Г. С. "КВАЛІМЕТРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ПРОЦЕСУ УЧІННЯ НА ПРИКЛАДІ ВИВЧЕННЯ ХІМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН". Теорія та методика навчання та виховання, № 48 (2020): 132–45. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.48.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У праці (Tkachuk, 2019) нами було розкрите формування технології учіння в процесі вивчення хімічних дисциплін у класичних університетах як головної складової навчального процесу. При цьому розглянуті можливості вирішення практичної реалізації всіх восьми запропонованих елементів технології учіння. Однак, в цій праці не вистачає аналізу впливу вхідних і вихідних параметрів елементів технології учіння. Крім того, кваліметрію результатів учіння потрібно розглядати як певний елемент технології учіння. Метою статті є виявлення функціональних зв’язків між вхідними і вихідними параметрами процесу учіння, виявлення на цій основі аналітичних співвідношень, що характеризують процес учіння, розгляд кваліметрії учіння не лише як засобу кількісної оцінки процесів якісного характеру, але як і певний елемент технології учіння. У роботі застосовані теоретичні методи дослідження, експериментальні методи виконання вимірювань фізичних величин, математичне моделювання та комп’ютерна обробка дослідних даних. У праці виявлено, що вихідні параметри досліджених п’яти елементів технології учіння мають не випадковий характер а підпорядковуються математичним законам. Гістограма розподілу підготовки до учіння описується законом рівномірного розподілу. Гістограма розподілу вихідного параметра сприймання має трапецеїдальний характер. Емпіричний закон розподілу вихідного параметра розуміння описується нормальним законом розподілу Гауса. Теоретичні закони вірогідності розподілу та закон розподілу густини вірогідності для запам’ятовування одержані як результат композиції закону розподілу Гауса та закону рівної вірогідності. Густина вірогідності розподілу кваліметричного оцінювання рівня забезпечення міцності знань визначається за законом Сімпсона і є розподілом по рівнобедреному трикутнику. Нами було досліджено п’ять елементів технології учіння. Подальші дослідження визначатимуть вихідні параметри наступних трьох елементів технології учіння і перевірку правдоподібності припущення, як узгоджуються емпіричні результати з гіпотезою про те, чи випадкова величина, яка розглядається, підпорядковується теоретичному закону розподілу. Важливим є питання, чи виявлена в емпіричних даних тенденція до залежності між двома випадковими є дійсно об’єктивною залежністю, або ж вона пояснюється випадковими причинами, що пов’язано з недостатнім обсягом досліджень.
30
Iatsyna, О. І., І. М. Savytska, F. І. Коstev, S. V. Vernygorodskyi та О. М. Havryliuk. "Результати лікування наслідків анатомо-функціональних змін нирок і сечоводів, що виникли на тлі моделі гіперактивного сечового міхура". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 3 (3 березня 2018): 70–73. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.03.70.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Вивчення анатомо-функціональних уражень нирок та верхніх сечовивідних шляхів (СВШ) у експериментальних тварин із змодельованим гіперактивним сечовим міхуром (ГСМ) та дослідження їх перетворень внаслідок дії фармакологічних препаратів груп холінолітиків, біофлавоноїдів та селективних агоністів бета-3-адренорецепторів.
Матеріали і методи. Експериментальні дослідження виконані на 200 статевозрілих білих щурах-самках, яким відтворювали модель ГСМ. Після підтвердження створення моделі ГСМ тварини були розділені на чотири групи: контрольну (без лікування), 1-шу (лікування спазмексом), 2-гу (лікування кверцитином), 3-тю (лікування мірабегроном). Для підтвердження функціональних змін усім дослідним тваринам під час експерименту проводили магнітно-резонансну томографію (МРТ) з візуалізацією СВШ за модифікованими нами програмами з магнітно-резонансною урографією (МРУ) в режимі гідрографії до та після застосування діуретика. Після виведення тварин з експерименту були проведені гістологічні дослідження нирок та верхніх СВШ.
Результати. Через 14 діб після введення резерпіну відбувались переважно функціональні зміни без виражених структурних проявів. Через 30 діб зареєстровані зміни, що призводили до патологічної перебудови нирок і СВШ. Після проведеного лікування у всіх тварин спостерігали відновні процеси. Зменшувались прояви дистрофічних змін нефроцитів, покращувались обмінні процеси, зменшувалася товщина базальних мембран (БМ) проксимальних канальців нефронів, покращувалися кровопостачання органа та тонус СВШ.
Висновки. Після проведеного лікування у більшості тварин зміни, що виникли після змодельованого ГСМ, виявилися оборотними. Зменшувались прояви дистрофічних змін нефроцитів, покращувалися обмінні процеси, зменшувалася товщина БМ проксимальних канальців нефронів, покращувалося кровопостачання органа.
Проведені дослідження свідчать про позитивну динаміку та можливість створення ефективних схем для подальшого вдосконалення лікування з використанням досліджених препаратів.
31
Мойсеєнко, І. М. "НЕЙРОНАУКИ ЯК ПІДҐРУНТЯ ДО КОРЕКЦІЇ СЕНСОМОТОРИКИ ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ АУТИЧНОГО СПЕКТРУ". Педагогіка та психологія, № 61 (квітень 2019): 122–31. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасному науковому світі щодня з'являються різні напрями досліджень, що приводить до виникнення нових дисциплін. Здобутки нейропсихології, нейробіології та нейрофізіології є новим поштовхом для розвитку педагогічного напряму корекції психофізичних порушень у дітей з особливими освітніми потребами. Спеціальні педагоги встановлюють цілі та завдання розвитку дитини з розладами аутичного спектру (РАС), нейрології допомагають їх виконувати. Вирішення проблеми вимагає компетентності психологів, клініцистів, педагогів, які можуть забезпечити відповідну нейрокорекцію. Спільна робота вчених різних сфер діяльності – фізіологів, психологів, викладачів – допоможе зрозуміти та розробити нові методи допомоги дітям із РАС. Мета статті – висвітлити клінічні особливості функціональних порушень нервової системи дітей з РАС. У статті зроблено аналіз стратегій, технологій, емпіричних здобутків сучасних нейронаук та їхній вплив на розробку педагогічних технологій допомоги дітям з особливими освітніми потребами. На основі всебічного дослідження було визначено ряд питань. Діти з аутизмом мають неврологічні розлади. У галузі корекційної педагогіки виникають труднощі дітей з РАС у імітації, розподілі м’язового тонусу, рухи погано скоординовані, порушена орієнтація в просторі, відчуття тіла, звуків, фарб, форм навколишнього середовища. Неповна інтеграція рефлекторних моделей може спричинити функціональні та структурні проблеми в організмі. Нейрофізіологічною основою центральної нервової системи став початок нових підходів до діагностики та педагогічної допомоги дітям з РАС. Розробка авторської методики "Сенсомоторний розвиток" базується на знаннях нейрофізіології. На основі комплексного дослідження зроблений аналіз авторської методики, що спрямована на стимуляцію органів вестибулярної системи та пропріоцепцію дітей з РАС. Спеціальні вправи стимулюють мозочок, стовбур мозку, мієлінізацію нервових волокон. Теоретичні та експериментальні дослідження дали можливість розробити структуру діагностики сенсомоторних навичок. На основі результатів діагностики було розроблено авторську методику формування сенсомоторних навичок.
32
Легка, Л., С. Шокалюк та Є. Богуненко. "ПРОПЕДЕВТИКА ВИВЧЕННЯ КВАНТОВОЇ ІНФОРМАТИКИ У ПРОФІЛЬНІЙ (СТАРШІЙ) ШКОЛІ". Physical and Mathematical Education 28, № 2 (27 квітня 2021): 51–56. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-028-2-009.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано експериментальні моделі вивчення основ квантової інформатики у профільній (старшій) школі із ключовими методичними рекомендаціями щодо їх упровадження в освітній процес.
Формулювання проблеми. Наявний зміст шкільної інформатики ґрунтується на вивченні інформаційно-цифрових технологій, що орієнтовані на роботу з комп’ютерами виключно класичної архітектури, тоді як все більшої практичної значущості у різних сферах набувають нові технології – квантові. Не зважаючи на складну природу квантових технологій, а беручи до уваги їх перспективність, виникає потреба розпочати опанування основ нової квантової інформатики вже на уроках профільної (старшої) школи за змістом навчального матеріалу, адаптованого під вікові особливості дітей старшого шкільного віку.
Матеріали і методи. Для отримання результатів використано теоретичні методи наукового пошуку – аналіз наукових джерел з питань квантової інформатики та методики навчання інформатики у закладах загальної середньої освіти та синтез компонентів методики навчання основ квантової інформатики.
Результати. На даному етапі дослідження пропонується три експериментальні моделі пропедевтичного вивчення квантової інформатики для упровадження в освітній процес профільної (старшої) школи: 1) модель «Вибірковий модуль «Основи квантової інформатики»; 2) модель «Наскрізне вивчення основ квантової інформатики у курсах фізики, математики та інформатики»; 3) модель «Інтегрований курс «Основи квантової інформатики».
Висновки. Включення питань квантової інформатики, адаптованих для сприйняття та засвоєння учнями старшого шкільного віку, у зміст навчальних предметів природничо-математичної та технологічної освітніх галузей вже сьогодні підвищить мотивацію до навчання через практичну значущість їх оновленого змісту.
33
Зінонос, Наталя Олексіївна. "Використання моделі адаптації студентів для навчання іноземних студентів у ВНЗ України". New computer technology 15 (25 квітня 2017): 42–46. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.593.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовується створення моделі адаптації студентів-іноземців до вивчення дисциплін природничо-математичного циклу на етапі підготовки до навчання у ВНЗ України.
Метою даного дослідження є вивчення внеску створення і використання моделі адаптації студентів-іноземців у вивчення дисциплін природничо-математичного циклу на етапі підготовки до навчання у ВНЗ.
Задачі: викласти аргументи, що дозволяють застосування моделі адаптації у навчанні іноземних студентів на підготовчих відділеннях вітчизняних ВНЗ.
Об’єкт процес навчання студентів-іноземців на підготовчих відділеннях вітчизняних вишів.
Предмет дослідження: модель адаптації студентів-іноземців у вивчення дисциплін природничо-математичного циклу на етапі підготовки до навчання у ВНЗ.
Для досягнення цілей дослідження використовувалось такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, присвяченої проблемам навчання іноземних студентів та експериментальні методи.
Результати: виявлено, що розрблена модель ґрунтується на взаємозв’язку цільового, мотиваційного, змістового, операційного і результативно-коригуючого компонентів і позитивно впливає на адаптацію студентів-іноземців у навчальному процесі на підготовчих відділеннях ВНЗ.
Висновки: модель підготовки іноземних студентів вищих навчальних закладів сприяє гармонійному професійному і полікультурному розвиткові особистості майбутнього фахівця і значно прискорює адаптацію студентів до вивчення основних дисциплін, зокрема природничо-математичного циклу.
34
КАЛАШНИК, О. В., А. П. КАЙНАШ та Л. В. СКОРИК. "ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ВАРЕНИХ КОВБАСНИХ ВИРОБІВ". Товарознавчий вісник 1, № 13 (30 липня 2020): 15–28. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-02.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Проведення комплексних досліджень показників якості та оцінювання рівня якості ковбаси вареної вищого сорту «Лікарська», що виготовлена ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат».
Методики. Для оцінювання та встановлення рівня якості ковбаси вареної «Лікарська» виробництва ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» використовували передбачені чинними національними стандартами методи, а саме органолептичні (зовнішній вигляд, колір, смак, запах (аромат), консистенція), фізико-хімічні та мікробіологічні.
Результати. Аналітичними дослідженнями встановлено, що зміст реквізитів марковання ковбаси вареної «Лікарська» не відповідає вимогам нормативної документації та нормативно-правових актів. Окрім того, зазначений на маркованні склад ковбаси вареної «Лікарська» не відповідає вимогам стандарту до вищого сорту. З’ясовано, що органолептичні показники якості ковбаси вареної «Лікарська» виробництва ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» такі як: зовнішній вигляд (пошкоджень оболонки немає, напливів фаршу, злипів, бульйонних та жирових набряків виявлено не було), консистенція (пружна), вигляд фаршу на розрізі (ковбаса з однорідною структурою – рожевий фарш рівномірно перемішаний без порожнин і сірих плям), запах та смак (відповідають даному виду продукту, вміст прянощів та солі в нормі, сторонній запах та присмак відсутні), форма (ковбаса у вигляді прямого батона, довжина 21 см, без перев’язок) відповідають вимогам нормативної документації. Встановлено високий рівень якості ковбаси вареної «Лікарська», який визначили за отриманою сумою балової оцінки.
Експериментальні товарознавчі дослідження були проведені за фізико-хімічними та мікробіологічними показниками, що дало змогу встановити: масова частка вологи складає 56,4 %, крохмаль у зразку не виявлено, масова частка кухонної солі становила 2,4 %. Всі досліджені фізико-хімічні показники не перевищували нормативні значення, які встановлені національним стандартом
Дослідження мікробіологічних показників якості ковбаси вареної «Лікарська» виробництва ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» дало змогу встановити, що за вони відповідають нормативним значенням державного стандарту.
Практична значимість. Результати комплексних товарознавчих досліджень дадуть змогу ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» підвищити рівень якості власної продукції, удосконалити марковання відповідно до вимог чинної нормативної документації.
35
Лоза, Є. О., Т. М. Гомелюк, І. Я. Криницька та М. І. Марущак. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІН РЕПАРАТИВНОЇ ЗДАТНОСТІ ШКІРИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ РАН ЩУРІВ ІЗ СТРЕПТОЗОТОЦИНОВИМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (2 вересня 2021): 77–81. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.12342.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Цукровий діабет (ЦД) у всьому світі визнаний одним із найбільш важливих неінфекційних захворювань. ЦД та його ускладнення є одними з найважливіших причин смертності, при цьому одним з важливих наслідків ЦД є порушення здатності до репарації.
Мета дослідження – виявити зміни репаративної здатності шкіри при різних способах закриття післяопераційних ран щурів за умов стрептозотоцинового цукрового діабету.
Матеріали і методи. Експериментальні дослідження проведено на 130 білих безпородних статевозрілих щурах-самцях, яких поділили на 4 групи: перша (30 тварин) – здорові, яким накладено вузлові шви на операційну рану; друга група (30 щурів) – здорові, яким для фіксації країв рани застосували шкірний клей; третя (30 тварин) – з цукровим діабетом, яким накладено вузлові шви на операційну рану; четверта група (30 щурів) – з цукровим діабетом, яким для фіксації країв рани застосували шкірний клей. Для контролю всі отримані результати порівнювали із показниками інтактних тварин (10 щурів).
Результати. Результати наших досліджень показують, що рановий процес призводить до зниження репаративної здатності шкіри на ранньому терміні спостереження. У віддаленому терміні спостереження у здорових групах щурів відбувається відновлення репаративної здатності дерми на відміну від груп щурів із стрептозотоциновим цукровим діабетом.
Висновки. Отримані результати свідчать про зниження репаративної здатності шкіри, зумовленої рановим процесом у щурів з експериментальним цукровим діабетом стосовно здорових щурів при застосуванні шкірного клею. При цьому застосування його є ефективнішим для формування нормотрофічного рубця за умов цукрового діабету, порівняно із накладанням вузлових швів для фіксації країв ран.
36
Горбенко, Олена, та Альберт Лисенко. "УДОСКОНАЛЕННЯ КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ НА ЕТАПІ ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ У СПОРТИВНИХ ТАНЦЯХ". Слобожанський науково-спортивний вісник 76, № 2 (6 квітня 2020): 104–18. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-2.007.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: виявлення особливостей удосконалення координаційних здібностей юних спортсменів на етапі початкової підготовки у спортивних танцях. Матеріал і методи: використовувався комплекс наукових методів дослідження (теоретичний аналіз, систематизація і узагальнення наукової літератури; педагогічне спостереження, педагогічне спостереження, педагогічне тестування). В експериментальній частині взяли участь 10 спортивних дуетів першого року навчання (7–8 років). Були сформовані дві групи (контрольна – 5 пар, та експериментальна – 5 пар). Результати: за рахунок використання експериментальної методики, підбору засобів і оптимального поєднання навантажень з урахуванням вікових особливостей юних спортсменів відмінності між отриманими в експерименті середніми арифметичними значеннями вважаються вірогідними. При проведенні дослідження з визначення розвитку координаційних здібностей засобами спортивних танців, вірогідність Р отримання подібних результатів (коли середні арифметичні значення експериментальних груп виявляться вище контрольних) більше 5%-ного рівня значимості, або менше 95 випадків із 100. Висновки: розроблена методика удосконалення координаційних здібностей юних спортсменів у процесі занять спортивними танцями передбачає обгрунтовані положення спрямованого застосування елементів для розвитку координаційних здібностей у юних спортсменів, вирішує головні завдання етапу початкової підготовки у спортивних танцях, сенситивного періоду розвитку координаційних здібностей для ефективного досягнення результатів у даному виді спорту. Ключові слова координаційні здібності, координації рухів, показники, спортсмени, спортивні танці
37
Панфілова, А. В., та М. М. Корхова. "Сортовипробування ячменю озимого в умовах Південного Степу України". Аграрні інновації, № 9 (14 грудня 2021): 69–74. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.9.11.
Повний текст джерелаАнотація:
За останні десятиліття урожайність зернових культур, зокрема ячменю озимого, у світовому масштабі значно зросла. Це відбулось, у першу чергу, за рахунок селекційно-генетичного поліпшення сортового складу. Заміна старих сортів новими, більш продуктивними, конкурентоспроможними, із широкою агроекологічною пластичністю і підвищеними адаптивними властивостями до несприятливих умов середовища є одним із найраціональніших засобів підвищення врожайності зерна озимих зернових культур. Мета дослідження – вивчення сортового складу і визначення урожайності зерна ячменю озимого залежно від сортових особливостей в умовах Південного Степу України. Методи. Експериментальні дослідження проводили упродовж 2019-2021 рр. в умовах навчально-науково-практичного центру Миколаївського національного аграрного університету, використовуючи польовий і порівняльний методи досліджень. Результати. Досліджувані сорти ячменю озимого мають дуже добрі показники за господарськими ознаками. Середня урожайність за роки сортовипробування була досить високою і досягала 5,34-6,01 т/га залежно від сорту. Винятком стали сорти Буревій (4,39 т/га), Гордість Пальміри (2,95 т/га) і Скарб Пальміри (3,72 т/га). В умовах дослідного поля Миколаївського НАУ у середньому за роки дослідження отримано 4,86 т/га зерна ячменю озимого сорту Буревій, 5,48 т/га – сорту Дев’ятий вал, 5,45 та 5,66 т/га – відповідно сортів Гордість Пальміри і Скарб Пальміри, що перевищило показники урожайності зерна у державному сортовипробуванні відповідно на 9,7; 2,6; 45,8 та 34,3%. Висновки. Досліджувані сорти ячменю озимого селекції Селекційно-генетичного інституту (Національного центру насіннєзнавства і сортовивчення) відповідають вимогам сучасного сільськогосподарського виробництва і відзначаються високою адаптивністю. Більш продуктивними серед досліджуваних сортів в умовах Південного Степу України у середньому за роки дослідження є Гордість Пальміри, Дев’ятий вал і Скарб Пальміри.
38
Зантарая, Георгій, Русудан Арканія та Костянтин Ананченко. "ФОРМУВАННЯ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНИХ ДІЙ ТАЕКВОНДИСТІВ 11-12 РОКІВ". Слобожанський науково-спортивний вісник 77, № 3 (6 червня 2020): 49–55. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-3.007.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: оптимізація процесу навчання техніко-тактичним діям юних таеквондистів 11-12 років. Матеріал і методи: з метою проведення експерименту були укомплектовані дві групи. Експериментальна та контрольна групи складалися по 12 спортсменів у кожній. На початку і в кінці педагогічного експерименту застосовувався метод експертних оцінок, підраховувались елементи результативних і часто вживаних в змагальних двобоях техніко-тактичних дій юних таеквондистів. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, педагогічні спостереження, метод експертних оцінок, визначення показників змагальної діяльності юних таеквондистів 11-12 років, методи математичної статистики. Результати: у педагогічному експерименті для кожного спортсмена в експериментальній групі була визначена оптимальна траєкторія ударного руху за допомогою комп'ютерної програми «АТАКА», в межах якої досягається найбільший ефект сили і швидкості удару. Впровадження експериментальної методики тренувань дозволило юним таеквондистам підвищити показники змагальної діяльності. Кількість реальних і оцінених атак в дослідженій групі збільшилася на 1,9 % (t=5,13; p<0,001) та 7 % (t=10,00; p<0,001). Покращилася ефективність атак на 8,6% (t=4,35; p<0,001), зменшився інтервал атак на 9,3 %, збільшилася кількість чистих перемог на 8,2 % (t=4,11; p<0,01), а також зменшилась кількість попереджень на 8,6 % (t=2,50; p<0,05). Висновки: отримані дані дозволили нам зробити висновок, що використання цієї методики із застосуванням тренажера «КОРПУС» і комп'ютерної програми «АТАКА» в системі підготовки таеквондистів забезпечують позитивні зміни в технічній і фізичній підготовленості в експериментальній групі у порівнянні з контрольною групою. Ключові слова таеквондо, юні таеквондисти, навчання, техніко-тактичні дії, тренажерний пристрій
39
Kuras, L. D., та A. M. Erstenyuk. "ПОКАЗНИКИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБМІНУ В СЕРЦЕВІЙ ТКАНИНІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН ЗА УМОВ ВПЛИВУ КАДМІЙ ХЛОРИДУ". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (12 квітня 2019): 25–31. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v0.i1.9900.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Катіони кадмію можуть надходити в організм людини і тварин з їжею, питною водою й атмосферним повітрям. Їх дія полягає у пригніченні функціонального стану мітохондрій, що призводить до виснаження енергетичних ресурсів та порушення ряду життєво важливих процесів. Кадмій, проникаючи в клітини, взаємодіє з меркаптогрупами, пригнічує ензимні системи енергозабезпечення шляхом заміщення двовалентних металів, які входять до складу ензимів.
Мета дослідження – з’ясувати стан енергетичного обміну в серцевому м’язі експериментальних тварин (щурів) за умов впливу кадмій хлориду.
Методи дослідження. Інтоксикацію здійснювали шляхом внутрім’язового введення кадмій хлориду в дозі 1/10 LD50 протягом 10-ти днів. Тварин було поділено на 2 групи: 1-ша – інтактні; 2-га – експериментальні, яким вводили кадмій хлорид. Забір матеріалу проводили після декапітації під тіопенталовим наркозом на 1-шу, 14-ту, 28-му доби після завершення введення токсиканту. Показники енергетичного обміну визначали таким чином: активність АТФ-ази, лактатдегідрогенази – ензиматичним методом; концентрацію глюкози – глюкооксидазним методом; рівень піровиноградної, молочної, аденозинтрифосфорної (АТФ) кислот – спектрофотометрично; вміст макро- та мікроелементів (Cd, Zn, Cu, Mg) – за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра.
Результати й обговорення. Отримані результати свідчать про посилене використання глюкози серцевим м’язом за анаеробним шляхом, оскільки спостерігали підвищення концентрації молочної кислоти. Це підтвердило літературні дані про розвиток гіпоксії за умов дії іонів кадмію. Водночас відмічено зниження рівня аденозинтрифосфорної кислоти, а також активності АТФ-ази у тканині серця. Встановлено збільшення вмісту магнію (активатора АТФ-ази) та цинку (активатора лактатдегідрогенази) в серці експериментальних тварин.
Висновок. Результати проведених досліджень вказують на порушення енергетичного забезпечення тканин серцевого м’яза за умов кадмієвої інтоксикації, що підтверджується активацією анаеробного окиснення глюкози, зниженням її рівня та вмісту аденозинтрифосфорної кислоти в міокарді.
40
Vastyanov, R. S., O. V. Chekhlova та M. V. Chekhlov. "НЕПРЯМА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЯ ПРИ ДІАБЕТИЧНІЙ МІКРОАНГІОПАТІЇ – ВІД ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ ДО КЛІНІЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (30 квітня 2020): 64–72. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i1.11058.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Непряму реваскуляризацію при діабетичній мікроангіопатії розглядають як перспективний напрямок лікування та профілактики ускладнень цукрового діабету, проте теоретичне підґрунтя цього підходу недостатньо опрацьовано.
Мета дослідження – оцінити ефективність комбінованої непрямої реваскуляризації в щурів з мікроангіопатією кінцівок на тлі експериментального стрептозотоцинового діабету.
Методи дослідження. Дослідження було виконано за умов хронічного експерименту на 100 щурах лінії Вістар масою 180–250 г. Після введення стрептозотоцину з експерименту виключали тварин з підвищеною резистентністю до панкреатотропної токсичної дії за критерієм відсутності гіперглікемії, після чого впродовж 6-ти тижнів виводили по 2 тварини для виконання морфологічних досліджень. На 7-му тижні з експерименту вивели ще 10 щурів для оцінки ефективності експериментальної моделі. З решти тварин (n=60) сформували три експериментальні групи: 1-ша (контрольна) – щури зі стрептозотоциніндукованою ангіопатією без лікування (n=10); 2-га – щури зі стрептозотоциніндукованою ангіопатією, яким з лікувальною метою вводили пентоксифілін (100 мг/кг внутрішньочеревно щоденно протягом 10-ти днів) (n=25); 3-тя – щури зі стрептозотоциніндукованою ангіопатією, яким з лікувальною метою сумісно вводили плазму, збагачену тромбоцитами (в праву задню кінцівку, одноразово, обʼємом 0,2 мл, лінійно, ретроградно, з двох точок), та пентоксифілін (100 мг/кг внутрішньочеревно щоденно протягом 10-ти днів) (n=25). Через 4 тижні після початку експериментальної терапії з експерименту виводили по 5 тварин. Загальна його тривалість становила 110 днів.
Результати й обговорення. При експериментальному стрептозотоциновому діабеті на 8-му тижні у тварин розвинулася мікроангіопатія кінцівок. Ізольоване введення пентоксифіліну за реваскуляризуючою активністю поступалося комбінованій терапії. Комбінована терапія із застосуванням пентоксифіліну та плазмофіліну призвела до зменшення периваскулярного набряку і збільшення ефективного васкулярного обʼєму переважно за рахунок зниження інтенсивності запальних проявів.
Висновок. Обговорюється питання щодо доцільності клінічного використання при лікуванні проявів діабетичної мікроангіопатії комбінації пентоксифіліну та плазми, збагаченої тромбоцитами, як засобу непрямої реваскуляризації.
41
Regeda-Furdychko, M. M. "РОЛЬ ПРОЦЕСІВ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В ШКІРІ В ДИНАМІЦІ РОЗВИТКУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО КОНТАКТНОГО ДЕРМАТИТУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (24 жовтня 2019): 124–28. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10524.
Повний текст джерелаАнотація:
РЕЗЮМЕ. Мета нашого дослідження – з’ясування стану прооксидантної і антиоксидантної системи в шкірі морських свинок у різні періоди формування контактного дерматиту.
Матеріал і методи. Експериментальні дослідження проводили на морських свинках, поділених на 5 груп по 9 тварин у кожній. До І групи (контроль) увійшли інтактні морські свинки, до ІІ – тварини з експериментальним контактним дерматитом на 4-у добу, до ІІІ – морські свинки на 8-у добу модельного процесу, до ІV – тварини на 10-у добу та до V – тварини на 18-у добу контактного дерматиту. З метою детального аналізу та інтерпретації показників прооксидантної та антиоксидантної систем у різні доби експерименту умовно виділяли два періоди розвитку експериментального контактного дерматиту: ранній і пізній. Ранній період включав групу тварин на 4-у та 8-у доби експерименту. Пізній – групу тварин на 10-у та 18-у доби контактного дерматиту.
Експериментальну модель контактного дерматиту відтворювали на морських свинках за методом В. А. Волковой (2010). Стан вільнорадикального окиснення ліпідів у шкірі визначали за вмістом дієнових кон’югатів за методом В. Г. Гаврилова, М. І. Мишкорудної (1989), вміст малонового діальдегіду – за методом Е. Н. Коробейникова (1989). Ступінь активності антиоксидантної системи оцінювали за вмістом ферментів – супероксиддисмутази за методом R. Fried (1975), каталази за методом R. Holmes, C. Masters (1970), глутатіонпероксидази – за методом О. Г. Архиповой (1988) та глутатіонредуктази – за методом В. М. Моїна (1986).
Результати. У роботі встановлено поступове зростання продуктів вільнорадикального окиснення – дієнових кон’югатів та малонового діальдегіду – на усі доби формування експериментального контактного дерматиту. Виявлено початкове підвищення активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонредуктази та глутатіонпероксидази в шкірі на 4-у добу, з наступним зниженням цих ферментів з 8-ї доби експерименту, що свідчило про порушення рівноваги між прооксидантною та антиоксидантною системами, особливо на 10-у і 18-у доби дослідження, що посилює запальний процес в шкірі, а також запускає каскад інших механізмів пошкодження.
42
Pinkevych, V. O., та O. M. Novosel. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТНОГО СКЛАДУ ГРУШІ ЗВИЧАЙНОЇ ЛИСТЯ СОРТУ НОЯБРСЬКА". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (6 лютого 2019): 136–40. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9826.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Мінеральні елементи є кофакторами ферментів, складовими частинами вітамінів, гормонів, усіх клітин і тканин організму, вони необхідні для його нормальної життєдіяльності: підтримки гомеостазу, перебігу біохімічних, ферментативних, пластичних, гормональних, регуляторних та обмінних процесів, є обов’язковою і незамінною частиною раціону харчування. Їх дефіцит, надлишок чи дисбаланс в організмі може спричинити певні захворювання, синдроми, порушення або патологічні стани. Об’єктом дослідження були груші звичайної листя сорту Ноябрська, заготовлені в Івано-Франківській області в серпні 2018 р. Груша звичайна даного сорту широко культивується на території України у приватних і фермерських господарствах, особливо в західних регіонах та Придністров’ї.
Мета дослідження – вивчити якісний склад та кількісний вміст мінеральних елементів у груші звичайної листі сорту Ноябрська.
Методи дослідження. Елементний склад груші звичайної листя сорту Ноябрська изначали методом атомно-абсорбційної спектрометрії на базі відділу аналітичної хімії ДНУ НТК “Інститут монокристалів” НАН України.
Результати й обговорення. Одержані результати проведених експериментальних досліджень свідчать про наявність у груші звичайної листі сорту Ноябрська 19 мінеральних елементів. У найбільшій кількості в сировині накопичувалися K (2185 мг/100 г), Ca (1140 мг/100 г), Mg (380 мг/100 г), P (85 мг/100 г), Si (76 мг/100 г) і Al (62 мг/100 г), у найменшій – Cu (0,23 мг/100 г), Ni (0,11 мг/100 г) та Mo (0,047 мг/100 г). Вміст важких металів перебував у межах допустимих концентрацій.
Висновки. Методом атомно-абсорбційної спектрометрії у груші звичайної листі сорту Ноябрська ідентифіковано та визначено кількісний вміст 19 мінеральних елементів. Одержані експериментальні дані буде використано в подальшій роботі при прогнозуванні фармакологічної активності досліджуваної сировини, лікарських засобів на її основі, а також з метою стандартизації та розробки методів контролю якості сировини.
43
КУПЕНКО, Олена. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПРОЄКТНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, № 4 (26 березня 2021): 199–212. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.604.
Повний текст джерелаАнотація:
Для експериментальної перевірки дієвості проєктних педагогічних технологій системи формування проєктної компетентності майбутніх фахівців соціальної роботи в процесі професійної підготовки застосовано метод дослідження в дії в чотирьох циклах.
Були перевірені проєктна педагогічна технологія, педагогічна технологія наставництва у проєктах і селфпроєктна педагогічна технологія. Концепція дослідження передбачає поступове збільшення кількості компонентів студентських проєктів, які вони здатні усвідомити як елементарні та включити в поле власної цілеспрямованої активності, урізноманітнюючи при цьому свою фахову діяльність освоєними методами соціальної роботи.
Перевірка здійснювалася в компонентах освітньої програми «Соціальна робота» бакалаврського рівня. До участі в дослідженні в дії було залучено п’ять експериментальних груп студентів.
Застосовані такі стратегії строгості методу дослідження в дії: тріангуляції теорій; циклічності дослідження та тривалого залучення; стратегія практичності; аналізу девіантного випадку.
Отримано експериментальне підтвердження дієвості проєктної педагогічної технології, педагогічної технології наставництва та селфпроєктної педагогічної технології в їх сукупності у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної роботи.
Однак у відповідності до стратегії аналізу девіантного випадку (що була реалізована в умовах дистанційного навчання через карантин) були виявлені особливі ризики сукупності проєктних педагогічних технологій на першому курсі, коли ще не сформований досвід підтримки зворотного зв’язку із викладачем засобами learning management system та соціальних мереж. Ці ризики підсилювалися з точки зору стратегії практичності через зростаюче навантаження на викладачів-наставників.
Перспективою подальших досліджень була визначена педагогічна технологія студентського наставництва у складі сукупності проєктної педагогічної технології, педагогічної селфпроєктної технології та педагогічної технології наставництва.
44
Сапіжак, І. І. "МОЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЕМБРІОНАЛЬНИХ НЕЙРОНАЛЬНИХ КЛІТИН ДЛЯ РЕГЕНЕРАЦІЇ СТРУКТУР ВНУТРІШНЬОГО ВУХА МОРСЬКИХ СВИНОК З ГЕНТАМІЦИНОВИМ ОТОТОКСИКОЗОМ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (28 липня 2021): 134–41. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12215.
Повний текст джерелаАнотація:
Виражені порушення слуху значно погіршують комфортність життя, змінюють емоційний стан людини, а при розвитку в ранньому дитинстві призводять до порушень психосоціального формування особистості. На сьогодні не існує ефективних способів лікування хворих із сенсоневральною приглухуватістю (СНП). Тому в усьому світі вважають за краще «тактику заміщення», а саме – слухові апарати при приглухуватості, або кохлеарний імплант при глухоті.
Мета – вивчити за допомогою електронно-мікроскопічного дослідження вплив НЕК інтратимпанального і субпотиличного на стан структурних елементів внутрішнього вуха морських свинок із експериментальним ототоксикозом.
Матеріал і методи. Для вивчення ефективності НЕК при ототоксикозі аміноглікозидів експериментальні дослідження були проведені на 40 морських свинках масою 500–900 г. ОНП був викликаний введенням аміноглікозидного антибіотика – гентаміцину сульфату в дозі 100 мг/кг протягом 14 днів (1 група). Суспензію нейрональних стовбурових клітин вводили в обсязі 2 млн клітин в 0,5 мл інтратимпанально і 2 мільйони клітин в 0,5 мл субокципітально в дні 1 та 15 експерименту.
Результати. Проведено електронномікроскопічне дослідження суспензії нейрональних стовбурових клітин, які були отримані для введення морським свинкам зі змодельованою сенсоневральною приглухуватістю та структур органу Кортії 5 морських свинок через 4 доби після субокципітального та інтратимпанального введення НЕК.
Ультраструктурне дослідження НЕК, які були отримані для введення, засвідчило, що клітини загалом характеризувались великим округлим або овальним ядром з одним або декількома ядерцями, нерівномірним розподілом хроматину в ядрі та вузьким обідком цитоплазми. Виявлення окремих таких клітин мало місце серед структур Кортієва органа через 4 доби після субокципітального введення НЕК.
Виявлялись численні синаптичні контакти переважно аферентних нервових закінчень, що контактували з базальною ділянкою волоскових клітин з різним ступенем електронної щільності, що свідчить про високий рівень синаптичної активності.
Отримані результати в зіставленні з даними літератури свідчать про активну міграцію ембріональних клітин після інтратимпанального та субокципітального їх введення, а також про перспективність використання даного методу введення НЕК.
Висновки. Отримані дані свідчать про те, що інтратимпанальне і субокципітальне введення НЕК сприяє регенерації пошкоджених клітинних структур внутрішнього вуха.
45
Logoyda, L. S. "ПРОЦЕДУРА ВИВЧЕННЯ ВАЛІДАЦІЙНОГО ПАРАМЕТРА “СТАБІЛЬНІСТЬ ПРИ РОЗВЕДЕННІ” АНАЛІТИЧНОЇ МЕТОДИКИ КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ АНТИГІПЕРТЕНЗИВНИХ АНАЛІТІВ У БІОЛОГІЧНИХ РІДИНАХ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ФАРМАКОКІНЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (11 липня 2019): 68–72. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i2.10296.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Біоаналітична методологія є основоположником досліджень з вивчення біоеквівалентності й терапевтичного моніторингу лікарських засобів, тому основну увагу при вивченні фармакокінетики та біоеквівалентності потрібно приділяти розробці й валідації біоаналітичних методик аналізу.
Мета дослідження – провести експериментальне вивчення валідаційного параметра “стабільність при розведенні” аналітичної методики кількісного визначення амлодипіну, бісопрололу та еналаприлу в плазмі крові для виконання фармакокінетичних досліджень.
Методи дослідження. Біоаналітична методика визначення амлодипіну, бісопрололу та еналаприлу ґрунтується на ВЕРХ/МС/МС аналізі аналітів у досліджуваних розчинах, отриманих із зразків плазми після попереднього осадження білків.
Результати й обговорення. У цій роботі описано валідаційний параметр “стабільність при розведенні”. Розроблено електронні протоколи з використанням Microsoft Exсel, в яких передбачено поля для введення даних. Для розробки процедури визначення та оцінки dilution integrity виконано модельний експеримент. Бланкові зразки плазми розбавляли 2- і 4-кратні розведення при шести визначеннях. Розведення зразків не вплинуло на правильність та прецизійність розробленої методики. Валідаційний параметр “стабільність при розведенні” (dilution integrity) незаслужено обділено увагою в керівництвах з валідації біоаналітичних методик – можливість розведення зразків дозволяє звужувати діапазон застосування методики і використовувати для калібрування більш просту модель, отримувати кращі показники лінійності, правильності та прецизійності; розробляти методику для низьких концентрацій і використовувати її як універсальну.
Висновки. Проведено експериментальне вивчення валідаційного параметра “стабільність при розведенні” аналітичної методики кількісного визначення амлодипіну, бісопрололу та еналаприлу в плазмі крові для виконання фармакокінетичних досліджень. Висновок щодо розробленої методики по валідаційному параметру “стабільність при розведенні” – коректна.
46
Туркіна, В. А., Н. Ф. Лукасевич, О. С. Корчинська та С. Ш. Жук. "ОЦІНКА БІОЛОГІЧНИХ ЕФЕКТІВ ІНГАЛЯЦІЙНОГО ВПЛИВУ ЛИМОННОЇ КИСЛОТИ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДАНІ)". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (29 квітня 2021): 125–31. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.11687.
Повний текст джерелаАнотація:
Незважаючи на широке та багатотонажне застосування лимонної кислоти і, відповідно, активний виробничий контакт з нею працівників, зайнятих на виробництві, даних літератури щодо біологічних ефектів аерозолю порошку лимонної кислоти за інгаляційного впливу вкрай мало. Мета – дослідити біологічні ефекти лимонної кислоти за однократного та багаторазового інгаляційного надходження з подальшим встановленням безпечних рівнів впливу. Матеріал і методи. Експериментальне дослідження виконано на нелінійних білих щурах. Досліджуваний препарат вводили однократно інтраназально у дозах, що відповідають концентраціям 100 мг/м3, 200 мг/м3, 400 мг/ м3, та упродовж 6-ти місяців у дозах, що відповідають концентраціям 30 мг/м3, 10 мг/м3, 3 мг/м3. Критеріями для визначення токсичної дії на організм тварин у експерименті були загальний стан тварин, морфологічні показники органів, гематологічні та біохімічні показники крові, показники перикисного окиснення ліпідів. Процеси оксидативного стресу оцінювали за показниками перекисного окиснення ліпідів. Вплив на глибокі дихальні шляхи оцінювали за цитологічним складом рідини бронхоальвеолярного лаважу. Результати. Як свідчать результати досліджень, лимонна кислота при одноразовому та хронічному інгаляційному надходженні викликала одночасно порушення як функціонального стану дихальної системи, так і показників гемостазу, її можна віднести до речовин із неспецифічною подразнювальною дією. Результати біохімічних досліджень свідчать про виражений вплив лимонної кислоти на перебіг фізіолого-біохімічних процесів в організмі тварин у концентраціях 400 мг/м3 при однократному впливі та 30 мг/м3 при багаторазовому інгаляційному надходженні, які супроводжуються підвищенням активності сироваткових трансаміназ, вмісту загального білка і зниженням креатиніну. Також ці концентрації викликали зниження числа еритроцитів, рівня гематокриту та кількості ретикулоцитів. У бронхоальвеолярній рідині найвищі випробувані концентрації лимонної кислоти викликали зниження відсоткового вмісту макрофагів та підвищення лімфоцитів. Висновки. Враховуючи встановлені параметри токсичності лимонної кислоти, величину порогу гострої інгаляційної дії встановлено на рівні 200 мг/м3, хронічної інгаляційної дії – 30 мг/м3. Характер токсичного ураження органів організмів піддослідних тварин при інгаляційному надходженні лимонної кислоти дозволяє віднести сполуку до речовин із неспецифічною подразнювальною дією.
47
Regeda-Furdychko, M. M. "ДИНАМІКА ЗМІН ПРОЦЕСІВ ЛІПОПЕРОКСИДАЦІЇ ТА АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ В ЛЕГЕНЯХ У ПАТОГЕНЕЗІ РОЗВИТКУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО КОНТАКТНОГО ДЕРМАТИТУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (30 січня 2020): 106–10. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10809.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою нашого дослідження стало зʼясування особливостей стану прооксидантної і антиоксидантної систем у легенях морських свинок у динаміці розвитку контактного дерматиту.
Матеріал і методи. Експериментальні дослідження проводили на морських свинках, поділених на 5 груп по 9 тварин у кожній. До І групи (контроль) відносили інтактних морських свинок, до ІІ — тварин з експериментальним контактним дерматитом (4 доба), до ІІІ – морські свинки на 8 добу модельного процесу, до ІV – тварини на 10 добу, до V – тварини на 18 добу контактного дерматиту. Для детального аналізу та інтерпретації показників прооксидантної та антиоксидантної систем у різні доби експерименту умовно виділяли два періоди розвитку експериментального контактного дерматиту: ранній і пізній. Ранній період включав групу тварин на 4 та 8 доби експерименту, пізній – на 10 та 18 доби контактного дерматиту.
Експериментальну модель контактного дерматиту відтворювали на морських свинках за методом В. А. Волковой (2010). Стан вільнорадикального окиснення ліпідів у легенях визначали за вмістом дієнових кон’югатів за методом В. Г. Гаврилова, М. І. Мишкорудної (1989), малонового діальдегіду – за методом Е. Н. Коробейникова (1989). Ступінь активності антиоксидантної системи оцінювали за вмістом ферментів – супероксиддисмутази за методом R. Fried (1975), каталази за методом R. Holmes, C. Masters (1970), глутатіонпероксидази – за методом О. Г. Архиповой (1988) та глутатіонредуктази – за методом В. М. Моїна (1986).
Результати. У роботі встановлено поступове інтенсивне зростання продуктів перекисного окиснення ліпідів – дієнових кон’югатів та малонового діальдегіду, особливо виражене на 18 добу експерименту. Виявлено зниження активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонредуктази та глутатіонпероксидази в легенях морських свинок у пізньому періоді експериментального контактного дерматиту. Отримані результати свідчать про порушення балансу прооксидантної та антиоксидантної систем, яке проявляється посиленням синтезу вільних радикалів на тлі пригнічення компенсаторних реакцій.
48
A.M., Andrieiev, and Tykhonska N.I. "METHODS OF DEVELOPMENT OF EXPERIMENTAL SKILLS IN STUDENTS IN THE CONDITIONS OF DISTANCE FORM OF LEARNING." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 90 (November 4, 2020): 22–27. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-90-4.
Повний текст джерелаАнотація:
2091У статті розглянуто проблему організації експериментальної діяльності учнів з метою розвитку екс-периментаторських умінь за умов дистанційної форми навчання. Експериментаторськими автори вва-жають уміння, якими має володіти учень для проведення самостійних досліджень фізичних об’єктів. Важливою складовою частиною розвитку цих умінь є практична діяльність учнів із використанням від-повідного фізичного обладнання. Складність виконання цієї умови підсилюється за дистанційної форми навчання (наприклад, під час карантину в закладах освіти). Як варіант розв’язання зазначеної проблеми дистанційного навчання запропоновано використовувати дидактичні методи, що виявляють найбільші компенсаторні можливості для розвитку в учнів експериментаторських умінь з фізики. Як обґрунту-вання цієї ідеї вказано на дослідження психологів та дидактів щодо можливої заміни одного сполучен-ня дидактичних методів іншим для досягнення певної мети навчання. Описано авторські методи, що мають такі компенсаторні можливості. Цими методами є: використання наочних фізичних задач; вико-ристання «домашніх» експериментальних, винахідницьких та конструкторських задач; використання віртуальних лабораторій та електронних симуляторів фізичних дослідів. Зазначені методи виявляють значні компенсаторні можливості для розвитку в учнів експериментаторських умінь з фізики та не потребують виконання експерименту у фізичній лабораторії. Наголошується, що набуття досвіду вико-ристання цих методів має бути обов’язковим компонентом професійної підготовки майбутніх учителів фізики. У статті наведено авторські приклади наочних фізичних задач, що можна використовувати для перевірки рівня сформованості в учнів знань та вмінь, необхідних для успішної експериментальної діяльності; експериментальні, винахідницькі та конструкторські задачі, що не потребують складно-го обладнання; вказано роль електронних симуляцій у розвитку експериментаторських умінь учнів. Подальші дослідження будуть пов’язані з розробленням циклу експериментальних задач, структурова-них за розділами фізики, що можна пропонувати учням також в умовах дистанційної форми навчання. The article considers the problem of organizing experimental activities of students in order to develop experimental skills in terms of distance learning. Experimental authors consider the skills that a student should have to conduct independent research of physical objects. An important component of the development of these skills is the practical activities of students using appropriate physical equipment. The complexity of fulfilling this condition is exacerbated by distance learning (for example, during quarantine in educational institutions). As a variant of solving this problem of distance learning, it is proposed to use didactic methods that reveal the greatest compensatory opportunities for the development of students’ experimental skills in physics. As a substantiation of this idea the research of psychologists and didactics concerning possible replacement of one combination of didactic methods by another for achievement of the certain purpose of training is specified. The author’s methods having such compensatory possibilities are described. These methods are: the use of visual physical tasks; use of “home” experimental, inventive and design tasks; use of virtual laboratories and electronic simulators of physical experiments. These methods reveal significant compensatory opportunities for the development of students’ experimental skills in physics and do not require an experiment in a physical laboratory. It is emphasized that gaining experience in using these methods should be a mandatory component of the training of future physics teachers. The article presents the author’s examples of visual physical problems that can be used to test the level of formation of students’ knowledge and skills necessary for successful experimental activities; experimental, inventive and design tasks that do not require complex equipment; the role of electronic simulations in the development of students’ experimental skills is indicated. Further research will be related to the development of a series of experimental problems structured by sections of physics, which can be offered to students also in terms of distance learning.
49
Наумова, Л. В., Л. С. Мілевська-Вовчук, У. О. Наумова та Ю. В. Бойко. "РОЛЬ ВІТАМІНУ D ТА ЙОГО РОЛЬ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ СТАНОВЛЕННЯ ЖІНОЧОГО ОРГАНІЗМУ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (2 вересня 2021): 107–12. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.11694.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Вітамін D відіграє важливу роль на усіх етапах формування жіночого організму, починаючи від ембріонального періоду і до глибокої старості. Нестача або дефіцит цього вітаміну проявляється розвитком дисметаболічних розладів, збільшенням кардіоваскулярного ризику, збільшує частоту новоутворень ендометрія, молочних залоз, яєчників, товстої кишки та супроводжує низку інших гіперпроліферативних захворювань. У деяких дослідженнях [1, 2] показано взаємозв’язок між дефіцитом вітаміну D і функціонуванням головного мозку, а також зi старінням. Мета дослідження – проаналізувати дослідження останнього десятиліття щодо впливу вітаміну D на жіночий організм, а також фактори ризику, патогенезу та причин виникнення захворювань, спричинених недостатнім вмістом вітаміну D. Матеріали і методи. Здійснено аналіз доступних інформаційних ресурсів мережі «Internet», іноземних фахових видань, медичної бази даних MEDLINE/PubMed за останні десять років. Застосовано метод інформаційного пошуку та аналітико-порівняльний. Результати. Експериментальні та клінічні роботи останнього десятиліття спрямовані на вирішення численних проблем, зокрема встановлення ролі вітаміну D у патогенезі низки захворювань, проведені численні дослідження щодо пояснення основних патогенетичних механізмів впливу на організм та навіть наведено доведення щодо позитивного впливу на сповільнення росту ракових пухлин. Цікаві дані були отримані авторами, які після опитування дівчат-підлітків за різними шкалами депресії відмітили достовірне зниження ступеня прояви депресивних симптомів після 9-ти тижневого курсу прийому вітаміну D [10]. Висновки. Протягом багатьох років вітамін D розглядали як харчовий компонент, який відіграє важливу роль у метаболізмі кісткової тканини. Сьогодні ж він відомий як стероїдний гормон, який має важливу регуляторну роль у різних фізіологічних системах людського організму, включаючи імунну. Переконливі дані ілюструють зв’язок між дефіцитом вітаміну D і різними інфекційними та неінфекційними захворюваннями.
50
НЕЗАМАЙ, Мар’яна. "ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ІЗ СІМ’ЯМИ ДІТЕЙ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 22–28. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті порушено проблему формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до педагогічної взаємодії із сім’ями дітей ВПО, яка зумовлена військовими діями у східних областях України. Унаслідок масштабного внутрішнього переміщення у значної частини населення виникли економічні, соціальні, психолого-педагогічні проблеми. Зокрема, у дітей із внутрішньо переміщених сімей спостерігаємо стресові розлади, труднощі у взаємовідносинах із батьками, порушення мовленнєвого розвитку, емоційно-вольової сфери та ін. Таким чином, перед педагогічними колективами ЗДО постають складні завдання: допомогти адаптуватися до нових умов; сприяти розв’язку внутрішньо сімейних проблем; створити сприятливе середовище для всебічного розвитку кожної дитини. Мета роботи – розглянути процес формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до педагогічної взаємодії із сім’ями дітей внутрішньо переміщених осіб. Методологія. В процесі дослідження застосовувалися низка методів. А саме: вивчення наукової психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури, програм, державної нормативно-правової бази, навчальних посібників, що визначають зміст означеної готовності; синтез, порівняння, узагальнення й систематизація поглядів учених на різні аспекти досліджуваної проблеми; контент-аналіз базових понять дослідження; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та контрольний етапи); статистичні – методи математичної обробки експериментальних даних; кількісний, якісний аналіз та графічне представлення результатів дослідження. Наукова новизна – уперше розкрито процес формування готовності майбутніх вихователів ЗДО до педагогічної взаємодії з сім’ями дітей внутрішньо переміщених осіб, який забезпечується інтегруванням формальної, неформальної (внутріфірмової) та інформальної професійної педагогічної освіти. Розглянуто модульну програму «Сучасні педагогічні технології в закладі дошкільної освіти», яка сприяла варіативному навчанню на майданчику для стажування. Експериментальні майданчики виокремлено як тимчасову структурну одиницю для підвищення кваліфікації до педагогічної взаємодії у формі – стажування за напрямами інноваційної діяльності. Висновки. Ефективність процесу формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до педагогічної взаємодії із сім’ями дітей внутрішньо переміщених осіб забезпечується за умови залучення майбутніх педагогів в усі види професійної педагогічної освіти: формальну, неформальну, інформальну. Оптимальними формами та методами формування означеної готовності є лекція-презентація, ділові, інтерактивні ігри, семінари-практикуми, кейс-метод, розв’язання проблемних ситуацій, педагогічні тренінги, модерація, робота в парах, групах, майстер-класи, створення кейсів, ігор для інтерактивної дошки.