Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Економія коштів.
Статті в журналах з теми "Економія коштів"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Економія коштів".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Грабчук, І. Ф., В. В. Бугайчук та Н. М. Вишневська. "Теоретичний акцепт зелених закупівель та їх роль у ефективному використанні державних ресурсів". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 47, № 1 (25 серпня 2021): 4–14. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2021.47.08.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається проблематика активізації здійснення зелених закупівель, як найефективнішого інструмента вирішення економічних та екологічних проблем в Україні та загалом у світі. На авторське переконання сутність «зелених закупівель» зводиться до придбання державою за найнижчою ціною продукції або послуг, які відповідають екологічним стандартам, мають відповідне маркування, що в кінцевому підсумку забезпечує економію витрачання державних коштів. Відмічається, що на державному та глобальному рівні необхідно створити преференції еко-продукції та послугам, що дозволить зменшити негативний вплив на навколишнє середовище. За даними державних закупівель, найбільшим попитом користуються продукти харчування, напої, тютюн, нафтопродукти, паливо, електроенергія та інші джерела енергії, будівельна продукція (крім електроапаратури), медичне обладнання, фармацевтична продукція та засоби особистої гігієни. Аналіз ефективності державних закупівель, дає можливість стверджувати, що за державними закупівлями витримується принцип ефективності, основою якого є максимальна економія державних ресурсів. Разом з тим, організатором торгів значна частка закупівель була відхилена. Причиною стали невідповідність якості товарів і послуг, ціни на них та невідповідність умовам представлення тендерної документації. Вирішення економіко-математичної моделі доводить, що вирішення проблеми підвищення ефективності використання державних коштів за здійснення зелених закупівель є можливим за зменшення рівня вимог і скарг до якості продукції та ціни на неї. Таким чином, державні закупівлі мають проводитися не лише для досягнення функціональної мети закупівлі, але й сприяти досягненню цілей Стратегії сталого розвитку України до 2030 р. з охорони навколишнього середовища за розвитку конкуренції, прозорості та відкритості даного процесу, включаючи ефективну систему контролю.
2
Кусняк, І. І. "Ефективність виготовлення фанери, склеєної термопластичною плівкою". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (4 червня 2020): 88–92. http://dx.doi.org/10.36930/40300216.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено ефективність виготовлення фанери, склеєної термопластичною плівкою. Ефективністю виготовлення фанери вважали сукупність економічної та екологічної ефективностей за результатами економії грошових ресурсів способом порівняння затрат під час виготовлення фанери, склеєної термопластичною плівкою, замість традиційної фанери. Встановлено, що застосування термопластичної плівки у виробництві фанери збільшує затрати на фанерну сировину на 100,8 грн/м3 та клейовий матеріал на 1874,0 грн/м3. З'ясовано, що основними відмінностями під час виробництва досліджуваних видів фанери є затрати на потреби в електроенергії, у гарячій воді на дільницях приготування клею і нанесення його на поверхню шпону та збори за викиди небезпечних сполук у навколишнє середовище. Встановлено, що найбільше споживання потреби води здійснюється на дільницях приготування клею та нанесення його на поверхню шпону. Відповідно затрати електроенергії на цих дільницях теж є значними. З'ясовано, що одним з вагомих факторів у виробництві фанери є викиди небезпечних сполук у навколишнє середовище, причиною якого є застосування термореактивних клеїв. Застосування термопластичних плівок у виробництві фанери відкидає потребу у становленні очисних споруд та щорічному збору за викиди формальдегіду та аміаку. Порівняння статей затрат на фанерну сировину (кряж) та клейові матеріали у виробництві традиційної фанери та фанери, склеєної термопластичною плівкою ПЕНГ, показує, що затрати коштів збільшуються в 1,4 раза під час виготовлення фанери, склеєної ПЕНГ. Однак, враховуючи затрати на потреби в електроенергії та у споживанні гарячої води, економія коштів становить 492337,56 грн. Незважаючи на затрати виробництва на фанерну сировину та клейовий матеріал, виготовлення фанери, склеєної термопластичною плівкою, є економічно вигіднішим за виробництво традиційної фанери. Окрім цього, екологічність отриманого продукту підвищує його конкурентоспроможність над традиційною фанерою. Запропонований спосіб виготовлення фанери підвищує продуктивність виготовлення завдяки відсутності трудовитратних операцій, гарантує високий ступінь чистоти атмосферного повітря для забезпечення якісних умов роботи працівників та екологічність готової продукції, яка навіть під час експлуатації є нетоксичною, що цим самим розширює можливості подальшого застосування.
3
ЧЕРНЕТА, Світлана, та Наталія КАРПІНСЬКА. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ ПОСЕРЕДНИЦТВА (МЕДІАЦІЇ) В УКРАЇНІ". Humanitas, № 3 (28 жовтня 2021): 90–97. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено висвітленню правової регламентації медіації як соціальної послуги за законодавством України та дослідженню особливостей її реалізації у практичній площині. Установлено, що Державний стандарт соціальної послуги посередництва (медіації) є єдиним нормативно- правовим актом, який регулює питання надання соціальної послуги медіації. Обґрунтовано необхідність внесення змін до цього нормативно-правового акту з огляду на некоректність використання термінів «посередництво» та «медіація», наявність термінологічної плутанини, пов'язаної з назвами договорів, які укладаються під час надання послуги медіації, та ін. Наведено переваги процесу медіації відносно судового процесу: універсальність, конфіденційність, швидкість вирішення спору (економія часу), економія коштів, мінімум формальних чинників та впливу держави, добровіль- ність і неупередженість процедури, висока ймовірність досягнення взаємовигідного рішення, можливість запо- бігти виникненню подібних конфліктів у майбутньому, гарантія виконання рішення. Досліджено особливості практики надання соціальної послуги посередництва (медіації) та виокремлено основні чинники, які зумовлюють складнощі: довільне волевиявлення щодо вирішення конфлікту шляхом медіації, оплатність послуг медіації, посередництво, відсутність знань та інформації про процедуру медіації. Розкрито зміст основних фаз етапу медіації як соціальної послуги: підготовка до медіації (премедіація, попе- редня фаза), фаза дослідження (зустрічі сторін), пошук варіантів вирішення конфліктної ситуації, оцінка варі- антів вирішення спору (фаза торгів), прийняття рішення та оформлення домовленостей (завершальна фаза). Висвітлено питання медіабельності спору та охарактеризовано підстави відмови у наданні соціальної послуги медіації. Окреслено напрями вирішення проблеми відсутності поінформованості соціальних працівників про послуги медіації та відсутності сформованих компетентностей з урегулювання конфлікту шляхом медіації.
4
Красицька, Лариса Василівна. "ЗАСТОСУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ПРАВНИКІВ: ПЕРЕВАГИ ТА РИЗИКИ". New Ukrainian Law, № 1 (31 березня 2022): 119–24. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.1.18.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано питання застосування дистанційної форми навчання в процесі підготовки правників. Визначено, що виклики сьогодення, пов’язані із запобіганням виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), показали, що застосування дистанційної форми навчання в освітньому процесі підготовки правників є необхідністю. Визначено, що до переваг дистанційної форми навчання, зокрема, належать: 1) гнучкість та мобільність, що уможливлює одержання знань без перебування в закладі освіти і запобігає поширенню захворювань серед учасників освітнього процесу; 2) переваги для заочної форми навчання правників у частині одержання інформації і проведення поточного контролю знань (ураховуючи болонську систему оцінювання); 3) економія коштів закладу вищої освіти на забезпечення навчального процесу; 4) розвиток цифрових технологій, які використовують у процесі дистанційного навчання. Доведено, що до ризиків дистанційного навчання, зокрема, належать: 1) відсутність або зменшення соціальних зв’язків учасників освітнього процесу; 2) зменшення мотивації студента щодо особистісного професійного зростання; 3) недовіра до якості освітніх послуг; 4) збільшення самостійної роботи студента; 5) недостатність або неякісність матеріального забезпечення дистанційної форми навчання; 6) непрозорість критеріїв оцінювання; 7) відсутність усталених правил етичної поведінки учасників освітнього процесу. Запропоновано запроваджувати не дистанційну форму здобуття вищої юридичної освіти, а елементи дистанційного навчання, причому в заочну форму навчання, а деякі елементи дистанційного навчання – у денну форму навчання правників.
5
Червінська, Т. Г., та Ю. В. Петленко. "Проблеми та виклики дистанційного навчання у вищій освіті України під час пандемії COVID-19". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 27 (8 квітня 2021): 123–29. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i27.932.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто наслідки пандемії COVID-19 для вищої освіти в Україні та світі. Авторки здійснюють аналіз результатів досліджень Міжнародної асоціації університетів, Європейської асоціації університетів, Європейської асоціації міжнародної освіти, присвячених з’ясуванню впливу пандемії на викладання та навчання, міжнародну академічну мобільність і співпрацю, фінансове становище вищих навчальних закладів; труднощів, загроз та викликів, з якими зіткнулися заклади вищої освіти в усьому світі під час коронакризи і які потребують швидких та адекватних дій. В основній частині статті представлено результати опитування викладачів та студентів закладів вищої освіти України, присвяченого аналізу проблем та викликів, з якими зіткнулися останні під час переходу на дистанційне навчання, а також нових продуктивних можливостей, котрі створює онлайн-формат. До основних проблем, з якими зіткнулися основні суб’єкти освітнього процесу, належать проблеми якості навчання та організації навчального процесу дистанційно, зростання обсягів навчального навантаження викладачів та студентів, технічні та фінансові проблеми. Результати опитування як засвідчують оцінку та задоволеність заходами, яких уже вживають заклади вищої освіти задля забезпечення якісного та ефективного дистанційного навчання, так і допомагають у розумінні наступних продуктивних кроків, які необхідно зробити для розширення можливостей викладання та навчання на відстані й отримання доступу до можливостей навчання впродовж життя. Оцінка освітянами можливостей та переваг, які створює формат дистанційного навчання, демонструє внутрішню вмотивованість викладачів до вдосконалення власних вмінь та навичок, опанування новими інструментами, яких потребує формат дистанційного навчання; для студентів такими перевагами стають передусім економічні, а саме розширення можливостей для поєднання навчання та роботи, економія часу й коштів.
6
Кузьмук, О. М., В. В. Любчук та Л. М. Опейда. "ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ НА ПРИКЛАДІ ДОСВІДУ ВОЛИНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 33 (27 березня 2022): 72–76. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1052.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню особливостей запровадження дистанційної форми навчання у закладі вищої освіти. Представлені результати онлайн опитування студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки. Всього опитано 903 студенти різних факультетів та освітніх програм. Як показали результати опитування, більшість студентів позитивно ставляться до запровадження та проведення навчальних занять у дистанційній формі. Опитані також стверджують, що дистанційна форма має низку переваг і недоліків. Зокрема, до основних переваг дистанційного навчання студенти віднесли такі: «економія часу та коштів», «можливість поєднувати навчання та роботу», «можливість виконувати завдання у зручний для себе час», «можливість сконцентруватися на меті та завданнях» і «можливість пасивно брати участь у навчальних заняттях». Водночас дистанційна форма має низку недоліків, на які звернули увагу опитані студенти: «технічні проблеми участі у навчанні (нестійкий інтернет)», «виникають проблеми зі здоров’ям», «відсутність почуття належності до студентської групи», «труднощі у сприйнятті лекційного матеріалу», «труднощі виконання завдань на практичних, семінарських і лабораторних заняттях». Як показало опитування, найпоширенішими програмами та платформами дистанційного навчання у Волинському національному університеті імені Лесі Українки є Zoom, Moodle, Office 365 (Iteams) і Google Meet (Google class). Щодо ролі викладача, то понад половина опитаних вважає її незмінною. Щодо бажаної форми навчання, то лише близько 20% респондентів хотіли би навчатися виключно дистанційно, близько 14% хотіли би, щоб навчання у виші було змішаним, а майже 60% згодні навчатися залежно від прийняття рішення вишу. Такі результати показують, що студенти готові до змін, до засвоєння інформації у дистанційній формі, але у поєднанні з очною формою.
7
Шевченко, Л. В. "ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМІЦІ". Підприємництво та інновації, № 10 (30 грудня 2019): 9–16. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено цілі й принципи регулювання прямих і портфельних іноземних інвестицій. За допомогою системного аналізу визначено хибні напрями спрямування іноземних інвестиційних коштів у сфери та галузі економіки України. Конкретизовано проблеми законодавства стосовно прямих та портфельних інвестицій. Проаналізовано результативність прямих та непрямих методів економічного регулювання пропозиції грошей в економіці й як це опосередковано впливає на зростання темпів іноземних інвестицій в економіку країни. Запропоновано заходи щодо вдосконалення непрямих методів економічного управління іноземними інвестиціями та податкової системи. Конкретизовано використання видів податкових пільг. Запропоновано надання переваги прискореній амортизації та наданню податкових кредитів серед інших податкових методів стимулювання прямих і портфельних іноземних інвестицій.
8
Kononenko, Igor V., та Glib V. Sushko. "ФОРМУВАННЯ КОМАНДИ ПРОЄКТУ З РОЗРОБКИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Information Technologies and Learning Tools 73, № 5 (22 жовтня 2019): 307–22. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v73i5.2866.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток сучасної освіти безпосередньо пов'язаний з упровадженням інформаційно-комунікаційних технологій. Створення і застосування таких технологій відбувається шляхом реалізації відповідних проєктів. Проєкти в галузі інформаційно-комунікаційних технологій відрізняються складністю і великою вартістю, а для їх здійснення необхідні висококваліфіковані фахівці. Все це входить у протиріччя з незначними ресурсами закладів освіти України. Для реалізації проєктів у таких умовах необхідні жорстка економія коштів і ретельний підбір команди проєкту. При цьому потрібно знайти компроміс між компетентністю фахівців та рівнем оплати їх праці. Завдання ускладнюється тим, що існуючі підходи до оцінювання фахівців відрізняються великою суб'єктивністю. У даній статті проаналізовано аспекти формування команди проєкту з розробки інформаційно-комунікаційних технологій. Досліджено критерії, які необхідно враховувати з метою об’єктивного відбору працівників для такої команди. Розглянуто вимоги до потенціального співробітника, наведені у вітчизняних та іноземних джерелах. Авторами досліджено інформацію, надану рекрутинговими ресурсами щодо існуючих вимог до претендентів на роль у команді проєкту. На основі проаналізованої інформації в статті виділено сукупність вимог, що можуть бути висунуті до претендента на роль у команді проєкту. У такій сукупності авторами статті виділено групи та підгрупи вимог до компетенцій працівника, а також фінансових умов. Використовуючи виділені напрямки вимог до компетенцій потенційного члена команди проєкту, було запропоновано метод багатокритеріального відбору кандидата на основі нечітких коєфіцієнтів важливості до такої команди. Даний метод містить такі кроки: визначення множини кандидатів та їх компетенцій, визначення множини оцінок компетенцій для кожного кандидата, оцінка компетенцій кандидатів з урахуванням вимог та співставлення рівня задоволеності вимог кандидатом з очікуваними кандидатом фінансовими умовами. Запропонований підхід базується на методі багатокритеріального вибору альтернатив з використанням нечітких множин та моделі Парето-ефективності.
9
Тютюнник, Р. С., та В. В. Зарубей. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ТА КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ГРОШОВИХ КОШТІВ АБО ІНШОГО МАЙНА, ЗДОБУТИХ ЗЛОЧИННИМ СПОСОБОМ". Знання європейського права, № 5 (22 грудня 2021): 85–89. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i5.287.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню актуальних питань криміналістичної характеристики протиправної діяль ності щодо легалізації грошових коштів (майна), здобутих злочинним способом, та особливостям здійснення досудового розслідування. Зважаючи на те, що легалізація (відмивання) грошей або майна, здобутих злочинним способом, наразі стала глобальною загрозою економічній безпеці держави, дослідження обставин, які сприяють вчиненню вказаного кримінального явища, є надзвичайно важливим. Актуальність цього питання не викликає сумнівів, адже тіньова злочинна діяльність набула світового роз маху. Ще в недалекому минулому такі кримінальні правопорушення вчинялися, як правило, з метою вкладе них легалізованих коштів у певний вид підприємницької діяльності для отримання прибутку. Сьогодні грошові кошти або майно, здобуті злочинним способом, використовуються для фінансування тероризму, здійснення актів корупційного характеру, незаконного обігу зброї, викрадення людей тощо. Незважаючи на те, що цій тематиці присвячена значна кількість наукових досліджень, єдиного визначення поняття «тіньова економіка» немає, саме тому автором досліджено це поняття як вид діяльності, спрямованої на порушення податкового законодавства з метою отримання високих доходів та мінімальними витратами. Також вивчено питання взаємозв’язку легалізації коштів або майна, здобутих злочинним способом, із тіньовим сектором економіки. У роботі розглянуто поняття легалізації («відмивання») грошей (майна), проаналізовано склад цього кримі нального правопорушення, адже правильне визначення його складників забезпечує правильну кваліфікацію. Автор у своїй роботі розглянув історичний розвиток такого кримінального явища, як відмивання грошей, причи ни, умови скоєння кримінальних правопорушень у сфері економіки та наслідки такого виду злочинної діяльності. Також здійснено огляд міжнародного законодавства щодо розслідування легалізації коштів або майна, здобу тих злочинним способом, та напрями використання світового досвіду національними слідчими органами.
10
Веньгрін, Марта, та Маргарита Носкова. "АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ (ПОЛЬСЬКОЇ) МОВ И ДОРОСЛИМИ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 59–63. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Доцільність використання дистанційного навчання в процесі навчання іноземної мови дорослих; ефективність використання засобів дистанційного навчання для вивчення польської мови дорослими (початковий рівень); демонстрація результатів навчання студентів дистанційного курсу для вивчення польської мови; аргументувати актуальність використання засобів дистанційного навчання, як повноцінного та результативного навчання. Стаття присвячена актуальному питанню дослідження можливостей викладання польської мови за допомогою дистанційних технологій для дорослих, які виявили бажання самовдосконалюватися та поєднувати це зі своєю роботою чи іншими заняттями. Виявлено переваги та недоліки використання дистанційного навчання для дорослих, проаналізовано особливості традиційного та дистанційного навчання іноземної мови дорослим, створено дистанційний курс з польської мови (початковий рівень), у якому враховано особливості дистанційного навчання дорослих та особливості викладання польської мови. Дистанційний курс розроблено на основі підручників та інтерактивних засобів, що дозволяє вивчати польську мову ефективно та швидко, не прив’язуючись до місця та часу. Ефективність використання дистанційного навчання польської мови дорослими доведено експериментально під час апробації курсу особами, які вперше вивчали польську мову. Доведено актуальність створення дистанційного курсу для вивчення польської мови дорослими на початковому рівні, виявлено переваги і недоліки використання дистанційних технологій для вивчення іноземної мови, зокрема польської мови дорослими на початковому рівні. Висвітлено методи навчання дорослих, зокрема з використанням дистанційних технологій навчання. Під час апробації створеного курсу виявлено основні переваги застосування технологій дистанційного навчання для вивчення польської мови дорослими, до яких можна віднести зниження рівня складності навчального матеріалу через можливість багаторазового повернення до ресурсів курсу, завдань тощо, індивідуалізація освітнього процесу та поліпшення комунікації між учасниками навчання між собою та викладачем, економія часу та коштів, вільний та необмежений доступ до навчальних матеріалів. використання різноманітних інноваційних технологій уже на етапі формування курсу та його змістового наповнення, планування взаємодії учасників освітнього процесу тощо.
11
Пилипченко, А. В., та М. Б. Пісковий. "ЕКОНОМІЧНА ТА ЕКОЛОГО-ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ КОНОПЕЛЬ ПОСІВНИХ ЗА ТЕХНОЛОГІЯМИ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 21–27. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.02.
Повний текст джерелаАнотація:
У виробника будь-якої продукції, зокрема і сільськогосподарської, та безпосередньо конопляної, головною метою є одержання стабільної врожайності культури, доробка і переробка продукції, яка б забезпечувала достатню рентабельність, давала змогу вести розширене відтворення галузі та конкурувати з іншими культурами, а також, не втрачаючи жодного з економічних показників, за-безпечувала екологічність продукції і відновлювала біологічну активність та родючість ґрунту. Зважаючи на досвід країн з розвинутою ринковою економікою, а також власний досвід останніх ро-ків щодо переходу від класичної, чи інтенсивної системи землеробства, до органічних технологій ве-дення сільськогосподарського виробництва, можна констатувати, що для реального розвитку галузі в майбутньому є перспективи, які зумовлені тим, що Україна має певні потенційні можливості та резерви для стабілізації стану й прискореного розвитку коноплярства. Порівняно із класичною тех-нологією вирощування конопель органічна система, з одного боку, знімає стресові ситуації (вплив мінеральних добрив та засобів захисту рослин), а з іншого, призводить до збільшення кількості ку-льтивацій покращує повітряний баланс ґрунту, що сприяє розмноженню та розвитку ґрунтової біо-ти. Дослідження, що проводяться у підприємствах групи компаній «Арніка» м. Глобине Полтавської області започатковані 2015 року. Отримані експериментальні дані дали змогу внести зміни в елеме-нти технології органічного вирощування конопель посівних і таким чином стабілізувати біологічну активність ґрунту, його структуру та відновлювальну здатність. Водночас відбулися суттєві зміни в затратній частині, зокрема економія коштів на придбання засобів захисту рослин та мінеральних добрив, їх внесення та техніки для виконання цих робіт, а також затрати на закупку борін та ку-льтиваторів для органічних технологій, що позитивно впливає на продуктивність конопель посівних при переході технологій вирощування від класичної до органічної системи землеробства. Дослідження показали, що є свої особливості, які ми маємо ще виявити під час подальшої роботи.
12
Діденко, І., T. Васильєва, O. Осадча та K. Шиманська. "ВПЛИВ ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ НАСЕЛЕННЯ НА РІВЕНЬ НЕЗАКОННО ОТРИМАНИХ ДОХОДІВ КРАЇН З РІЗНИМ РІВНЕМ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 268–76. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251452.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Вагомість розуміння того, чому і наскільки важливою є фінансова інклюзія, полягає у визнанні факту, що фінанси або фінансовий розвиток відіграють важливу роль під час формування економічної стабільності. За міжнародною оцінкою, фінанси здійснюють позитивний вплив на економіку через найважливіші функції, які вони виконують: виробництво інформації; розподіл капіталу для виробничого використання; контроль інвестицій і корпоративний контроль; мобілізація та об’єднання заощаджень; сприяння торгівлі, диверсифікації та управлінню ризиками; полегшення обміну товарами та послугами. Таким чином, можна визначити, що фінансовий розвиток країни залежить від виконання вищезазначених функцій. Для регуляторів і держави в цілому фінансова інклюзія є інструментом зменшення рівня «тіньової» економіки, через яку відбувається відмивання незаконно отриманих доходів, уникнення сплати податків тощо. Важливо зазначити, що низький рівень фінансової інклюзії переважно є проблемою економік держав, що розвиваються, хоча розвинуті країни також зіштовхуються з такими викликами. Розроблено та обґрунтовано вплив фінансової інклюзії населення на рівень незаконно отриманих доходів країн із різним рівнем економічного розвитку. Дослідження проводилося в кілька етапів: формування масиву показників, які характеризують фінансову інклюзію населення та рівень незаконно отриманих доходів для 91 країни із різним рівнем економічного розвитку, визначення інтегрального індексу фінансової інклюзії населення на основі використання факторного аналізу, проведення кореляційно-регресійного аналізу функціональної залежності між інтегральним індексом фінансової інклюзії та його складовими і Базельським індексом відмивання коштів. У цілому, було виявлено, що рівень фінансової залученості населення позитивно впливає на боротьбу з відмиванням коштів у всіх досліджуваних країнах. Побудова множинної регресії із включенням до неї як незалежних змінних складових частин індексу фінансової інклюзії (активізація споживачів на ринку фінансових послуг, яка проявляється через активніше використання банківських послуг і Інтернет-ресурсів для купівлі та оплати необхідних товарів чи послуг, дозволяє скоротити обсяг відмивання коштів) дозволило підтвердити отриманий результат. Ключові слова: фінансова інклюзія, фінансова грамотність, незаконно отримані доходи, Базельський індекс відмивання коштів, економічний розвиток. Формул: 6; рис.: 3; табл.: 6; бібл.: 22.
13
Visyn V., Visyna T., Marchuk N та Tomchuk I. "ПРОБЛЕМИ ТА ПРОТИРІЧЧЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ СВІТОВОЇ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 14–20. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемам та протиріччям функціонування світової валютної системи в сучасних умовах.
На сучасному етапі наслідки глобальної фінансово-економічної кризи 2007-2008 рр. продовжують чинити негативний вплив на світову економіку, яка характеризується високим ступенем волатильності, нестійкості, неузгодженістю та суперечливістю економічної політики провідних держав, інтеграційних об'єднань і т.д. Такий стан загрожує новими ускладненнями в світовій економіці і характеризує її майбутнє багато в чому невизначеним. Однією з головних причин цієї невизначеності є нестабільність світової валютної системи (МВС), обумовлена нерегульованим розширенням фінансових ринків та інструментів; лібералізацією потоків міжнародного капіталу; посиленням впливу транснаціональних фінансових інститутів на економіки країн, що розвиваються; доларизацією світової економіки. Таким чином, структурні принципи Ямайської валютної системи, розроблені в 60-і рр. XX століття в інтересах провідних розвинених країн, в першу чергу Сполучених Штатів Америки (США), перестали відповідати реаліям світової економіки. В цих умовах надзвичайно актуальною стає тема реформування МВС і регулювання міжнародних валютних відносин.
В статьї визначено основні слабкі та сильні сторони світового валютного ринку.
На основі проведеного аналізу встановлено, що міжнародний валютний ринок в нинішньому вигляді відображає реальний попит і пропозицію на різні валюти. Різкі коливання на ньому в кризовий період відображають звичайну поведінку його учасників, які вкладають кошти в валюти - притулку, і реальний попит і пропозиція, викликані тим, що інвестори виходять з угод з використанням позикових коштів. Таким чином, валютний ринок фактично функціонує нормально.
Доведено, що найближчим часом світову валютно-фінансову систему чекають будь-які серйозні кризові явища, немає підстав. Принципи її побудови повністю відповідають принципам побудови структури світової економіки, розстановці сил на світовій арені і інтересам провідних економічних центрів і країн.
Статус долара США як основної резервної валюти не піддається сумніву. По-перше, для цього поки немає яких-небудь серйозних макроекономічних і статистичних підстав і причин. По-друге, зміни в цьому напрямку загрожують серйозними економічними проблемами для всіх країн, хоча мова про кризу всієї світової валютної системи (навіть при зміні статусу долара США) не йде.
Резумуючи статью можна стверджувати, основна резервна валюта в світі - долар США зберігає свою стійкість.
14
Мисака, Г. В. "Аналітичний інструментарій управління витратами обігу підприємств торгівлі в умовах невизначеності". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, № 1 (30 вересня 2021): 103–11. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue1-2021-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню ролі економічного аналізу в управлінні витратами обігу на підприємствах торгівлі. Висвітлено значущість перспективного аналізу для планування раціонального витрачання коштів торговельного підприємства. Доведено, що поглиблення аналітичності досліджень зміни показника витрат обігу у часовому розрізі, за структурними підрозділами та статтями не дає можливості комплексно встановити причини абсолютної та відносної економії (перевитрат) і виявити резерви їх скорочення. Обґрунтовано, що виявлення причин, які викликали зміни величини та структури витрат обігу, надає додаткових можливостей при усуненні їх негативного впливу та виявленні суттєвих резервів покращення результатів господарювання Узагальнено систему аналітичних показників, що характеризують витрати обігу; визначено перспективи застосування економіко-математичних методів в аналізі витрат обігу.
15
Tsebenko, N. M. "Вплив ресурсів страхового ринку на модернізацію виробничої інфраструктури Української економіки". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (25 жовтня 2018): 126–30. http://dx.doi.org/10.15421/40280924.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено основні тенденції розвитку страхового ринку України. Охарактеризовано страховий ринок як стратегічно важливий та перспективний сегмент економіки і джерело внутрішніх довгострокових інвестицій в національну економіку, зокрема в модернізацію виробничої інфраструктури. Визначено сутність інвестиційної діяльності страхових компаній у сфері виробничої інфраструктури. Страхові компанії можна віднести до установ, яким притаманна можливість продукувати насамперед довгострокові інвестиційні ресурси, дефіцит яких спостерігається в українській економіці. Простежено зростання інвестиційних ринків України, що значною мірою може бути забезпечено завдяки ефективному використанню страхових ресурсів вітчизняних страхових компаній. Вказано, що інвестиційна функція страхового ринку реалізується через розміщення тимчасово вільних засобів у цінні папери, депозити банків, нерухомість тощо. Виявлено основні джерела інвестиційної діяльності страхових компаній – власні кошти (статутний фонд, резервний фонд, прибуток, цільове фінансування і надходження) та залучені кошти (поточне надходження страхових премій, резерви страхових внесків та відшкодувань, фонд запобіжних заходів). Запропоновано напрями вдосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній: вдосконалення законодавчої бази та ринку капіталів, щоб забезпечити ефективне функціонування страхових компаній у сфері інвестування.
16
Берідзе, T., З. Бараник, І. Дашко, О. Гамова та С. Ткаченко. "ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИЗИКІВ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (8 листопада 2021): 429–36. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245194.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Метою статті є дослідження особливостей інвестиційних ризиків і визначення відповідних методів щодо їх оцінювання у процесі господарської діяльності підприємстві. Сформовано науково-практичний підхід щодо економіко-математичного моделювання на основі мінімізації ризику інвестиційного портфеля задля ухвалення ефективних управлінських рішень. Сучасні методи управління економікою значною мірою спираються на застосуванні економіко-математичних методів, а саме моделювання. Процес інвестування пов’язаний із ризиками. Нестабільність у розвитку сучасної економіки призводить до похибок при ухваленні рішень щодо управління промисловим підприємством. Перш за все, це пов’язано з розподілом фінансових коштів, які зберігаються на балансі підприємств. У підсумку це призведе до наявності фінансового ризику при розподілі фінансів. Наукові доробки зумовлюють актуальність і необхідність подальшого дослідження питання щодо особливостей інвестування для підприємств із відповідним оцінюванням ризику. Формально представлена постановка завдання і послідовне її вирішення шляхом реалізації відповідного алгоритму задля коригування його вартості.. Запропоновано постановку і вирішення завдань формування фінансового портфеля на основі мінімізації фінансового ризику і відповідних втрат, що дозволяє ефективно розподілити фінансові кошти промислового підприємства. Доведено, що для збереження стабільної структури портфеля доцільно мінімізувати дисперсію за обмежень, які накладені на величину інвестицій і ставку прибутковості. Аналіз отриманих результатів економіко-математичного моделювання на основі статичних даних щодо діяльності промислового підприємства ПАТ «Запоріжсталь» підтвердив дієвість запропонованого підходу, що дозволило скоригувати вартість портфеля в бік його зменшення. Доведено, що прибутковість портфеля не може бути більшою від прибутковості самого дохідного цінного папера (акції), що входить у портфель; завжди варто обирати між збільшенням прибутковості і зменшенням ризику. Ключові слова: ризик, інвестиції, портфель, модель, підприємство, прибутковість. Формул: 25; рис.: 1; табл.: 2; бібл.: 17.
17
Redziuk, Yevhenii. "ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КИТАЮ В ГЛОБАЛЬНОМУ ТОРГОВЕЛЬНО- ЕКОНОМІЧНОМУ СПІВРОБІТНИЦТВІ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 3 (30 квітня 2019): 80–88. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0107.
Повний текст джерелаАнотація:
Економічний та інвестиційний потенціал Китаю зростає системно і цілеспрямовано, незважаючи на сучасні торговельно-економічні конфлікти і неузгодженості, особливо зі своїм геополітичним конкурентом США. Унікальна конкурентоспроможність, збалансованість і стійкість економіки Китаю під час глобальних трансформацій не випадкова. Державне управління інвестиціями і фінансовими потоками в цій країні зосереджено, в першу чергу, на якісне вкладення коштів в реальний сектор економіки. Ці процеси перебувають під впливом урядових програм і регулятивних інструментів, фокусують їх на найбільш ефективні напрямки інноваційного, промислового та інфраструктурного розвитку Китаю. Так, згідно з введеною в Китаї державно-приватної моделі партнерства, міжнародні потоки капіталу спрямовуються на реалізацію інвестиційних проектів з найбільш високою рентабельністю. Як показує економічна статистика - інвестиції в Китай мають стабільні зростаючі потоки. При цьому Китай має специфічні протекціоністські умови для їх освоєння, але з огляду на значний зростаючий ринок китайських споживачів, це істотно заохочує іноземних інвесторів вкладати кошти в економіку Китаю. На зовнішніх ринках Китай продовжує утримувати позиції серед найбільших експортерів капіталу, при цьому чітко реалізуючи свої національні інтереси. Характеризуючи інвестиційні стратегії КНР за останній період, можна простежити зростаючі експансіоністські підходи до проведення інвестиційної політики, розпочатої в ході економічних реформ з 1979 року і до сих пір, що передбачає реалізацію тактики дрібних кроків з метою масштабного захоплення сировинних ринків, необхідних для подальшого зростання національної економіки КНР. В сучасних глобальних фінансово-економічних відносинах Китай поступово стає лідером з інвестування в різні регіони світу, активізує інфраструктурно-торговельні шляхи і є домінантним геополітичним гравцем світу. У контексті вищесказаного Україна може приєднатися до міжнародних існуючих і перспективних інвестиційно-інфраструктурних проектів Китаю, або залучити інвестиційні кошти на розвиток під більш низькі процентні ставки, використовуючи співпрацю з китайськими партнерами. У сучасному глобалізованому світі активно формуються нові торгові шляхи і ланцюжки доданої вартості, тому Україні потрібно інтегруватися в ці нові інфраструктурно-торговельні канали. За прикладом Китаю доцільно вибирати такі інфраструктурні проекти, які потім акумулювали б більш високу додану вартість і формували б експорт орієнтований дохід з різних регіонів світу.
18
Щур, Р. І., І. І. Плець та І. І. Войтович. "ОСОБЛИВОСТІ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ ПРІОРИТЕТНИХ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ У СУЧАСНИХ УМОВАХ". Actual problems of regional economy development 1, № 16 (25 листопада 2020): 171–80. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.171-180.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено теоретичні засади бюджетного фінансування пріоритетних галузей економіки України. Акцентовано увагу на критеріях вибору пріоритетних економічних галузей з точки зору бюджетного фінансування. Дослідження поточної макроекономічної ситуації в Україні показали, що державна підтримка необхідна для розвитку пріоритетних галузей економіки. Проведений аналіз фінансування пріоритетних галузей економіки показав, що в основному фінансування здійснюється за рахунок власних коштів підприємств, а також кредитних ресурсів банків, національних інноваційних та інвестиційних фондів, державного місцевих бюджетів, а також інших не заборонених законом фондів.
Здійснено комплексний аналіз фінансування економічних галузей з державного бюджету України протягом 2015-2019 років. Проаналізовано структуру капітальних витрат державного бюджету за 2015–2019 роки. Проведений аналіз показав, що протягом аналізованого періоду капітальні витрати зведеного бюджету становили в середньому 2,9% ВВП (1,4% ВВП за рахунок державного бюджету) та спостерігалася тенденція до зменшення їх частки, що є негативним явищем для національної економіки. Доведено, що потреба в державних коштах зумовлена зниженням купівельної спроможності населення, стимулюванням розвитку науково-технічного прогресу, впровадження інновацій, підтримка розвитку стратегічних та пріоритетних галузей економіки.
Визначено основні напрями подальшого розвитку пріоритетних галузей економіки та покращення інвестиційного середовища в Україні на основі вдосконалення правової та організаційної основи для підвищення ефективності механізму забезпечення сприятливого інвестиційного середовища, поліпшення конкурентоспроможності національної економіки, збалансування структури видатків бюджетів, збільшення їх частки на капітальне фінансування та інвестування в інноваційні проекти.
19
Parkhomenko, Pavlo. "Імовірнісний підхід до вибору варіантів розміщення замовлення з метою мінімізації ризиків витрачання фінансового ресурсу при прийнятті управлінських рішень". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 1 (29 лютого 2020): 188–94. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.1.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянута одна із проблем, що виникає у повсякденній практиці керівного складу – розпорядників коштів при прийнятті управлінських рішень, а саме – пошук найбільш економного (заощадливого) варіанту розміщення замовлення між декількома потенційними виконавцями з метою економії бюджетних коштів та мінімізації можливих ризиків з перевищення витрат замовника.
Для розв’язання проблеми запропонований підхід із застосуванням статистичного методу кількісного аналізу ризиків на підставі визначення двох показників: імовірності отримання економії та ризику не отримання очікуваної економії. Наведений приклад використання запропонованого підходу для двох варіантів розміщення замовлення між трьома потенційними виконавцями. Запропонований механізм зведення розрахунків у підсумкову таблицю прийнятну для аналізу та прийняття кінцевого рішення в інстанції управління.
Зазначено, що розглянутий підхід може бути застосований і при наявності більш ніж двох альтернативних варіантів розподілу замовлень та для більш ніж трьох потенційних виконавців замовлення.
20
Родченко, С. С., та К. В. Говоруха. "КОРУПЦІЯ ЯК ЗАГРОЗА ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 3 (9 листопада 2020): 36–42. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.3.5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сутність поняття «корупція» через призму економічної безпеки держави. Розглянуто її вплив на економічну безпеку. Визначено, що основними загрозами економічній безпеці держави, які продукує корупція, є: збільшення масштабів тіньової економіки; зрощення криміналу із легальною економікою шляхом доступу до політичної влади та можливості «відмивання» брудних» грошей»; порушення конкурентних умов ринку; затримка появи ефективних приватних власників, неефективне використання бюджетних коштів; зростання цін за рахунок включення в ціну витрат на «послуги» корумпованих чиновників, зниження довіри до держави та її можливості регулювати економічні процеси, сприяння соціальної нерівності і збільшення розриву доходів між різними верствами населення. Запропоновано заходи спрямовані на зниження рівня корупції в Україні та її негативного впливу на економіку.
21
Птащенко, О. В., А. О. Пастушенко, І. Н. Імнадзе та А. А. Солдатова. "Тенденції розвитку глобальних ринків в умовах цифровізації". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6 (270) (10 листопада 2021): 125–28. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-270-6-125-128.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто основні існування глобальних ринків сьогодення.
У XXI столітті, на наш погляд, слід говорити про виникнення якісно нового виду конкуренції - гіперконкуренції, або інноваційної гіперконкуренції, тобто керованому гіперконкурентном розвитку глобальних ринків в умовах використання випереджальних домінантних інновацій, що обумовлюють інтеграцію в глобальні структури і включають нові, передові методи конкурентної боротьби.
Сьогодні виникає цілий клас нових явищ і процесів, які вимагають нового наукового осмислення і систематизації, концептуального теоретико-методологічного дослідження і обґрунтування їх сутності, а також розробки нового категоріального апарату і введення в науковий обіг системи нових взаємопов'язаних понять.
У сучасному процесі інтеграції національних (і їх регіональних) економік в єдине світове господарство є ряд відмінностей, особливостей, в порівнянні з тим, що відбувалося в недавньому минулому: перш за все, велика частина світу не брала участі в глобальній економіці початку нашого століття. Сьогодні більше, ніж будь-коли раніше, кількість країн, відкрили свої кордони для торгівлі, фінансових операцій, інвестиційної діяльності та розповсюдження інформаційних потоків. Не тільки розвинені, але і країни, що мають трансформаційну економіку та розвиваються сьогодні перейшли на шляї реформування своїх економічних систем; якщо на початку століття глобалізація була викликана скороченням транспортних витрат, то в даний час вона обумовлена зниженням вартості коштів на реалізацію комунікаційного процесу.
Революційні зміни відбулися в області глобальних засобів комунікацій і становлення «інформаційного суспільства». Також зазначено, що віртуальне середовище сьогодення – Інтернет, має найстрімкіший розвиток серед будь яких технологій за всю історію людства.
У цифровій економіці спостерігаються неймовірні інновації та розвиток людського капіталу, пошук шляхів підвищення якості та продуктивності праці, перехід від простої цифрової техніки до складних інновацій, що базуються на комбінаціях технологій штучного інтелекту, промислового інтернету, роботизації та автоматизації процесів (від проектування, моделювання виробництва до оформлення покупки товару і моменту доставки споживачеві в сферах виробництва, громадського харчування, роздрібної торгівлі, фінансів, освіті, охороні здоров'я та ін.).
22
Білейченко, О. Г. "Структура обігових коштів в умовах ринкової економіки". Фінанси України, № 5 (2003): 70–72.
Знайти повний текст джерела
23
Сошников, А. "Особливості розвитку інноваційної економіки в умовах боротьби з коронавірусною інфекцією COVID-19". Юридичний вісник, № 3 (8 жовтня 2020): 185–90. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1940.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є аналіз підходів до визначення інноваційної економіки, дослідження її складників та надання оцінки її впливу на розвиток виробництва.
Проаналізовано стратегічні документи, які окреслюють державну політику в напрямі розвитку інноваційної економіки, зокрема положення: Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020», Цілей сталого розвитку України на період до 2030 р., Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 р.
Підкреслено, що саме інноваційна економіка ґрунтується на інноваційному розвитку і дасть змогу Україні зайняти місце серед розвинених держав світу.
Інноваційна економіка дає змогу залучити надресурси, нематеріальні, а саме інтелектуальні, яке потім уже комерціалізуються, тобто мають конкретне вартісне вираження.
Аргументовано, що ідеїнапря-му не перетворюється на товар, ідея може бути етапом створення (модернізації, удосконалення) інноваційного товару або складником ціноутворення інноваційного товару.
Визначено, що інноваційний розвиток завжди пов'язаний з інвестиціями, залученням значних коштів для створення цього інноваційного продукту або технологічних процесів. Своєю чергою, можна говорити, що інновації дають змогу зменшити собівартість продукції, можуть призвести до її здешевлення, зробити той чи інший товар більш конкурентоздатним. Головна теза -виробництво, що продукує інноваційний продукт або продукт, який має окремі інноваційні складники, це на першому етапі вартісне виробництво, а здешевлення вже відбувається у подальшому.
Доведено, що саме людина, яка займається впровадженням інновацій, дає змогу суспільству змінюватися, постійно підвищуючи вимоги до продуктів (це і багатофункці-ональність чи універсальність), роблячи їх більш сучасними.
24
Яремчук, І. В. "ВНУТРІШНІЙ АУДИТ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ У ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 5 (4 липня 2020): 180–89. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.5.2020.180-189.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто теоретичну платформу, проблеми внутрішнього аудиту ефективності використання бюджетних коштів у закладах охорони здоров’я, проведено аналіз зарубіжного досвіду та можливість впровадження його в Україні. Встановлено, що на сьогодні аудит ефективності на шляху покращення фінансового контролю в медичній сфері є засобом удосконалення процесів, які відбуваються в економіці внаслідок реалізації медичної реформи. Таким чином, розроблено рекомендації щодо покращення функціонування аудиту ефективності використання бюджетних коштів.
25
Левченко, Ярослава, та Віолета Гераймович. "ПІДПРИЄМНИЦТВО: ПЛАНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ COVID-19". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 27 (14 листопада 2021): 25. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.27.25.
Повний текст джерелаАнотація:
УДК 334; JEL Classification: М21, R42
Анотація. Протягом свого історичного існування, людство стикалося з багатьма кризами, які згодом ставали «старт-апами» для розвитку суспільства в цілому. Таким випробуванням сучасності стала пандемія COVID-19, яка вплинула на всі сфери економіки держав, на звичний спосіб життя, на соціальну та культурну взаємодію. Пандемія також вплинула на діяльність підприємств приватного бізнесу і змусила їх розробляти нові методи ведення бізнесу. З початку 2020 року і до теперішнього часу підприємці відчувають значні труднощі ведення індивідуального бізнесу. Загострення пандемії коронавірусу в 2021 році створило значний вплив на світову економіку та продовжує впливати на всі види діяльності. Спостерігається значне зменшення попиту на споживчі товари. Транспортний сектор також відноситься до найбільш постраждалого, внаслідок зупинки якого збитки для держави колосальні, а для регіонів, часом катастрофічні. Проведення заходів реабілітації є стратегічним вектором. Рядом досліджень висвітлено та доведено вплив підприємництва на розвиток держави в цілому і транспортного підприємництва зокрема. Тому в рамках даного дослідження запропоновано ургентні заходи його державної фінансової підтримки. Методики дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: порівняльний аналіз наукової літератури та інформаційних джерел на основі методів порівняння, систематизації та узагальнення; узагальнення результатів аналізу, логічна генерація висновків, математичне моделювання. Результати. На підставі розгляду проблеми фінансового забезпечення підприємництва, доведено актуальність і необхідність державної підтримки підприємництва з метою реабілітації секторів економіки, що найбільше постраждали від пандемічних викликів COVID-19. Визначено умови віднесення секторів економіки до категорії найбільш постраждалих На підставі показників ризикованості та пріорітетності сектора економіки можливо визначити сектори економіки для розподілу фінансових вливань. Наукова новизна: запропоновано комплексну методику фінансового забезпечення підприємництва в контексті фінансових капіталовкладень з метою реабілітації секторів економіки, що враховує ризикованість та пріорітетність сектора економіки. Практична значущість: Дане дослідження практично цікаво державним органам управління при розподілі коштів за вектором підтримки найбільш постраждалих секторів економіки від пандемічних викликів, а теоретично – дослідникам, що займаються питаннями фінансового забезпечення та державного адміністрування.
26
Дерменжі, Діна Федорівна. "Фінансові ризики в електронних закупівлях, як елементу цифрової економіки". Economic and food security of Ukraine, № 3-4 (6 березня 2019): 10–15. http://dx.doi.org/10.15673/efs.v6i3-4.1280.
Повний текст джерелаАнотація:
Споживання харчових продуктів є незмінною частиною нашого життя. На сьогоднішній день забезпечення харчуванням у навчальних закладах, в установах охорони здоров'я та взагалі в багатьох державних установах відбувається за допомогою електронних закупівель. Відповідно до Закону України «Про державні закупівлі», закупівля це - придбання замовником товарів, робіт і послуг в порядку, встановленому цим Законом [1]. Це є обов'язковим для всіх розпорядників бюджетних коштів і відображається на платформі Prozorro. Така спрямованість економіки є нічим іншим, як прикладом цифрової економіки. Цифрову економіку також іноді називають інтернет-економікою, новою економікою, або веб-економікою. [2] Під цифровий економікою найчастіше розуміють виробництво, продажу та поставки продуктів через комп'ютерні мережі, як і в нашому випадку. Мета «Prozorro» - максимальна прозорість процесу державних закупівель та простота доступу. Основним питанням, яке виникає за участю підприємства в таких закупівлях, це ризики. Вони є на будь-якому етапі діяльності, і можуть виникати незалежно від його дій. З огляду на досить недавнє виникнення такої електронної системи, проблема оцінки таких ризиків є досить важливою і вимагає вивчення. В системі публічних закупівель суб'єкт підприємницької діяльності виступає в ролі учасника, і саме цей статус і є причиною виникнення ризиків. Говорячи про цю систему, можна сказати, що тут в більшості випадків виникають саме фінансові ризики, в частині можливості втрати частину свого капіталу, а також неотримання бажаного доходу, або в недостатньому обсязі.Під втратою частини капіталу розуміється втрата коштів, сплачених за участь у тендерній процедурі. Незалежно від результатів процедури закупівлі вони не повертаються суб'єкту підприємницької діяльності. Під ризиком неотримання бажаного доходу розуміється такий випадок, коли незалежно від об'єктивних чи суб'єктивних причин учасник програє тендер і не отримує додаткового стабільного доходу. І останній випадок, коли підприємство отримує дохід менше бажаного. Це відбувається в результаті скорочення обсягів фінансування і зменшення обсягів закупівлі. Державні закупівлі одночасно є гарантом отримання стабільного доходу, але в той же час можуть стати і причиною його зменшення.
27
Кріпак, М. О. "Формування оптимальної структури оборотних коштів в умовах ринкової економіки". Держава та регіони. Економіка та підприємництво, № 1 (2007): 383–88.
Знайти повний текст джерела
28
Чаплян, С. "Правова кваліфікація відмінних від грошей засобів платежу". Юридичний вісник, № 5 (16 грудня 2020): 178–86. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i5.2018.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено поняття грошових сурогатів та квазігрошей, їх співвідношення та перспективи використання для позначення відмінних від грошей засобів платежу, запропоновано авторське визначення поняття «грошовий сурогат». У закордонних наукових роботах термін «квазігроші» уживається набагато частіше за «грошовий сурогат», у вітчизняних джерелах ситуація протилежна, крім того, поняття грошового сурогату, на відміну від квазігрошей, закріплено і нормативно визначено як правовий інститут в українському законодавстві. Водночас у дослідницьких колах немає єдності як щодо змісту понять «грошовий сурогат» та «квазігроші», так і щодо форми їх існування, а також спостерігається відсутність усталеного підходу як до критеріїв віднесення чи не віднесення тих чи інших об'єктів до грошових сурогатів (квазігрошей), так і до переліку об'єктів, що охоплюються термінами «грошовий сурогат» та «квазігро-ші». Зазначені поняття можуть розглядатися і як тотожні, і як відмінні за своїм змістом. З огляду на відсутність об'єктивної необхідності для паралельного використання двох термінів із метою позначення одного явища, доцільно розмежувати зазначені терміни, закріпити за квазігрошима високоліквідні активи, що можуть бути швидко обмінені на грошові кошти, але водночас не використовуються як засоби платежу, а за грошовими сурогатами - об'єкти майнових прав, які використовуються для погашення грошових зобов'язань (як засіб платежу), але водночас не належать до грошових коштів. Хоча панівною функцією грошових сурогатів є функція засобу платежу, на відміну від грошових коштів, грошові сурогати позбавлені ознаки універсальності і можуть використовуватися для обмеженого кола платежів, якщо домовленість сторін або нормативний припис зумовлює прийняття отримувачем грошового сурогату взамін грошових коштів. Причини для появи грошових сурогатів можуть бути різними, від необхідності державних запозичень до цільових акцій або програм, але найчастіше поява грошових сурогатів пов'язана або з дефіцитом грошових знаків в економіці, або з виникненням нових засобів платежу, відмінних від грошей.
29
Сакун Л.М., к.е.н., доцент Бражнікова Т.М., студентка. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 93–98. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-12.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах ринкової економіки мотивом розвитку виступають внутрішні та зовнішні фактори діяльності підприємства, на відміну від централізованого управління, де основними мотиваційними факторами розвитку підприємств є план та централізовані капіталовкладення або довгострокові державні кредити. Інновація – це реалізація об’єктивних законів розвитку суспільства, які, у свою чергу, є окремим випадком загальних законів розвитку систем. У статті розглянуто концепцію інвестиційно-інноваційного механізму підтримки конкурентоспроможності підприємств, визначено компоненти інвестиційної та інноваційної діяльності.
Промисловий сектор займає особливе місце в економіці країни. Конкурентоспроможність підприємств галузі вимагає постійного вдосконалення технологічних аспектів. Це можливо лише шляхом впровадження результатів НДДКР. Проаналізовано стан функціонування промислових підприємств та визначено тенденції інноваційних та інвестиційних процесів у машинобудівній галузі України. Аналіз показав, що галузеві наукові установи мали низький рівень підтримки фінансування в період запуску ринкових відносин.
Спираючись на результати цього дослідження, автори конкретизують системні компоненти механізму інвестицій та інновацій для підтримки конкурентоспроможності промислових підприємств. Така структура моделі дозволяє адаптувати механізм інвестицій та інновацій до динамічного середовища, дає можливість контролювати несприятливі тенденції в діяльності промислових підприємств, зробити конкурентоспроможність більш досяжною та підвищити обсяг та ефективність економічної діяльності шляхом залучення коштів.
30
Zdyrko, Nataliya. "Economic Analysis of Budgetary Savings in Public Procurement." Central Ukrainian Scientific Bulletin. Economic Sciences, no. 3(36) (2019): 183–92. http://dx.doi.org/10.32515/2663-1636.2019.3(36).183-192.
Повний текст джерела
31
Крикунова, В. М., та А. С. Карнаушенко. "МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДІЖНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 3 (9 листопада 2020): 76–85. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.3.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються особливості оцінки ефективності фінансування інноваційної діяльності молодіжного підприємництва. Авторами запропоновано використовувати показники трьох груп із метою більш якісної оцінки економічної ефективності фінансування. У дослідженні визначено найбільш вагомі критерії оцінки ефективності фінансування інноваційної діяльності молодіжних підприємств, які повинні віддзеркалювати економічну доцільність тих чи інших альтернативних джерел. Доведено, що на ефективність фінансування інноваційної діяльності молодіжних підприємств впливає оптимальність співвідношення внутрішніх та зовнішніх джерел. Аналізуючи ефективність залучення додаткових грошових коштів, виявлено, що на нього впливають кількісні та якісні фактори. Встановлено, що головним фінансовим інструментом політики стимулювання інноваційного розвитку молодіжних підприємств є використання коштів державного бюджету, а основним показником, який визначає рівень відповідності науки завданням інноваційного розвитку економіки, є наукоємність ВВП.
32
БУТИРСЬКИЙ, АНДРІЙ. "Класифікація строків у процедурі банкрутства". Право України, № 2021/04 (2021): 33. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-04-033.
Повний текст джерелаАнотація:
Процедура банкрутства є необхідним елементом ринкової економіки, який у підсумку забезпечує задоволення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності боржника, що відбувається завдяки спеціальному механізму, який функціонує на підставі Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ). Для отримання зазначених результатів учасникам справи про банкрутство доводиться пройти тривалий шлях: від відкриття провадження у справі до досягнення необхідного результату (отримання коштів кредиторами, затвердження звіту ліквідатора або керуючого санацією тощо). У цьому контексті варто звернути увагу саме на тривалість процедури банкрутства, оскільки грошові кошти мають схильність до знецінення, що зумовлено інфляційними процесами у державі, або подекуди самі кредитори стають боржниками через нескінченно довгу процедуру банкрутства і неможливість отримати свої кошти. Метою статті є розроблення авторської класифікації строків у процедурі банкрутства. В основі справи про банкрутство завжди лежить матеріально-правовий інтерес учасників цієї процедури, задоволення якого здійснюється у межах судових процедур банкрутства, на підставі процесуальних норм КУзПБ і Господарського процесуального кодексу України. За результатами дослідження автор доходить висновку, що зважаючи на комплекс ний характер такої підгалузі господарського права, як банкрутство, у цій процедурі знаходить свій прояв велика кількість строків, що зумовлює необхідність їхньої класифікації за декількома критеріями. Строки у процедурі банкрутства пропонуємо класифікувати за такими критеріями: видом законодавства, яке регламентує такі строки (строки, передбачені загальним законодавством, і строки, передбачені спеціальним законодавством); характером правовідносин, у яких застосовуються строки у процедурі банкрутства (матеріальні, процедурні та процесуальні); залежно від наслідків застосування (загальні строки та присікальні строки у процедурі банкрутства).
33
Титарчук, І. М. "АНАЛІЗ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ АГРАРНОЇ СФЕРИ". Підприємництво і торгівля, № 26 (2 липня 2020): 87–97. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто та проаналізовано основні бюджетні програми аграрної сфери, за які було відповідальне в минулому Міністерство аграрної політики та продовольства України та сьогодні Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Визначено особливості програм, їх значимість та обсяг фінансування (без урахування програм державної підтримки). Окреслено важливі проблемні аспекти, що негативно позначаються на етапі здійснення планування та показниках виконання програм, призводячи до зниження очікуваного економічного ефекту від їх запровадження, розпорошеності державних коштів і, подекуди, невиконання бюджету. Внесено пропозиції щодо удосконалення планів формування бюджетних програм та ефективності виконання бюджету за видатками на аграрний сектор економіки України
34
Західна, Оксана, Віра Круглякова та Марта Біда. "ВПЛИВ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ НА НАЦІОНАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 380–84. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-82.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розкрито сутність поняття державного боргу, а також визначено йо-го негативні та позитивні наслідки для національної економіки. Висвітлено основні функції державного боргу як економічної категорії. Розглянуто структуру державного боргу та охарактеризовано її складові: внутрішній та зовнішній державний борг. Висвітлено причини виникнення та зростання державного боргу в Україні. Розглянуто та проаналізовано динаміку та склад державного боргу України на кінець 2016-2020 років. Також дослі-джено динаміку співвідношення державного та гарантованого державою бо-ргу за останні п’ять років і проаналізовано аналогічні дані на кінець вересня 2021 року. Виявлено основні причини, які повпливали на різке збільшення державного боргу у 2020 році, а також запропоновано заходи, що посприя-ють зменшенню дефіциту державних коштів.
35
Скороход, Г. М. "ПОНЯТТЯ ТА ЕЛЕМЕНТИ МЕХАНІЗМУ АДМІНІСТРАТИВНО- ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ УКРАЇНИ". Juridical science, № 2(104) (15 липня 2021): 318–27. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.35.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність статті полягає в тому, що наявність в кожної країні державного боргу є юридичним фактом, і з впевненістю можна стверджувати, що на сьогоднішній день, в світі немає країни, яка б не мала державного боргу. Однак, кожна країна застосовуючи різні механізми адміністративно-правового регулювання державним боргом по-різному використовує адміністративно-правові засоби, що спрямовані на його зменшення. Обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу в Україні, нажаль, з кожним роком зростає. Підставою для цього є багато різних причин, як зовнішніх, так і внутрішніх, зокрема: усугублення світової економічної кризи, в тому числі, спричиненої пандемією COVID-19; заго- стрення міждержавних конфліктів, що безсумнівну негативно впливає на економіку даних країн та міжнародні зв’язки; рівень розвитку корупції та результати діяльність органів державної влади тощо. Втім, не дивлячись на наявність державного боргу головним завданням уповноважених суб’єк- тів є забезпечення можливості управління ним, регулювати його розмір та вживати всі необхідні адміністративні заходи з метою його зменшен- ня та відповідного розвитку економіки країни і підвищення благополуччя всього населення. Наразі нашим завданням є розкриття змісту понят- тя «механізм адміністративно-правове регулювання державного бор- гу» та виокремлення його елементів. З’ясовано, що сьогодні Уряд України не має можливостей для проведення експансійної бюджетної політики і включення потужних фіскальних стимулів, спрямованих на піднесення економічної активності в період кризи. Тому, допускаючи значниий дефіцит бюджету, Уряд змушений залучати політично обумовлені позики офіційних кредиторів або ж вдаватися до емісійного фінансування дефіциту, руйнуючи останні опори фінансової стабільності. На сьогодні не визначена чітка система управління державним боргом, яка б гарантувала підвищення координованості дій центральних органів виконавчої і законодавчої влади та визначала пріоритети розвитку економіки та напрямки використання коштів від додаткових запозичень.
36
Аржевітін, С. "Легалізація або амністія тіньових доходів як спосіб повернення коштів у легальну економіку". Економіст, № 7 (285) (2010): 66–68.
Знайти повний текст джерела
37
Аржевітін, С. "Легалізація або амністія тіньових доходів як спосіб повернення коштів у легальну економіку". Економіст, № 7 (285) (2010): 66–68.
Знайти повний текст джерела
38
Рожкова, Т. "Механізми виявлення неофіційних систем переказу грошей та коштів через банківський сектор економіки". Банківська справа, № 5 (2005): 33–38.
Знайти повний текст джерела
39
Muniv, R. M., та O. M. Nosalchuk. "Роль місцевих органів влади в розвитку регіонального АПК". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (6 жовтня 2017): 49–55. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8108.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема регулювання у сфері управління агропромисловим розвитком на місцевому рівні, а саме низький рівень управління галуззю, є однією з ключових для поліпшення соціально-економічного розвитку села. З метою створення передумови стабільного динамічного розвитку виробництва конкурентоспроможної продукції сільського господарства та переробної сфери малими суб’єктами господарювання та особистими селянськими господарствами для розбудови ефективної економіки села як передумови формування самодостатніх територіальних сільських громад та запровадження засад сталого сільського розвитку Львівська обласна рада затвердила комплексну програму підтримки та розвитку агропромислового виробництва Львівської області на 2016–2020 роки, в якій передбачено фінансування ефективного розвитку аграрного сектору Львівщини. Для виконання комплексної програми у вказаний період потреба у фінансових ресурсах обласного бюджету складає 86,3 млн грн. На реалізацію завдань і заходів комплексної програми, крім коштів обласного бюджету, заплановано залучити 387,0 млн грн з інших джерел, в тому числі з державного бюджету – 96,0 млн грн, з інших місцевих бюджетів – 11,0 млн грн, проектів міжнародної технічної допомоги – 30,0 млн грн, кошти суб’єктів господарювання, особистих господарств населення – 250,0 млн грн. За рахунок фінансової підтримки АПК Львівщини у 2016 році здешевлено понад 320 млн грн кредитних ресурсів. Індекс валового виробництва сільськогосподарської продукції за 2016 р. склав 102,0%, в т. ч. сільськогосподарських підприємств – 108,3%, господарств населення – 98,8%. У 2016 році вироблено 1,4 млн тонн зерна (104,4% до 2015 року),1,6 млн. тонн картоплі (100%), 0,5 млн. тонн овочів (104,5%), близько 0,2 млн тонн м’яса (в живій вазі) (101,0%), понад 546,1 млн. штук яєць (101,8%). Додатково у 2016 році залучено в сільськогосподарський оборот 23,9 тис га. Надано дотацію 26 підприємствам. На площі 56 тис. га проведено збагачення ґрунтів біологічним азотом після використання інокулянтів азотофіксуючих мікроорганізмів. На площі 760 га проведено сидерацію ґрунтів та проведено вапнування на площі 2019 гектарів. Досягнення основної мети комплексної програми сприятиме поглибленню інтеграційних зв’язків, розбудові соціально-орієнтованої ринкової економіки Львівської області, інвестиційній привабливості агропромислового комплексу, дасть основу для розбудови ефективної економіки села як передумови формування самодостатніх територіальних громад.
40
Марина, А. С., та Ю. В. Волкова. "ФІНАНСИ ДОМОГОСПОДАРСТВ В СТРУКТУРІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РЕСУРСІВ КРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 13 (31 серпня 2020): 104–10. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/13.20.
Повний текст джерелаАнотація:
Фінанси домогосподарств є значним джерелом фінансових ресурсів з огляду на можливість їх залучення до інвестування реального сектору економіки, зокрема промислового виробництва. Структура економіки країни свідчить про переважну роль промисловості у створенні внутрішнього валового продукту, водночас промислові підприємства відчувають суттєвий брак фінансових ресурсів для забезпечення стабільного та стійкого розвитку своєї господарської діяльності, безпеки фінансового стану. Це спонукає промислові підприємства до пошуку альтернативних джерел фінансування. Заощадження, які є частиною фінансів домогосподарств і не знаходять застосування на фінансовому ринку як кредитний капітал, цілком можна використовувати як інвестиційні ресурси промислових підприємств. У статті проведено дослідження структури та джерел формування доходів домогосподарств, а також основних напрямів витрачання коштів домогосподарствами України.
41
Lіakhovуch, O. O., та N. P. Нreben. "АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ БЮДЖЕТУ ТА НАПРЯМІВ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ (НА ПРИКЛАДІ ВОЛОДИМИРЕЦЬКОГО РАЙОНУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 82 (26 червня 2019): 117. http://dx.doi.org/10.31713/ve2201813.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблему зведеного бюджету депресивного району, проведено аналіз виконання його дохідної та видаткової частин. Виявлено проблемні аспекти формування та використання фінансових ресурсів місцевого бюджету. До основних проблем віднесено недієвість заходів з наповнення та використання бюджетних коштів на рівні місцевої влади. Необхідним є внесення змін до чинного законодавства в частині збільшення ресурсної бази місцевих бюджетів. Запропоновані заходи щодо збалансування бюджету. Територіальні відмінності соціально-економічного розвитку характерні для багатьох країн світу, однак, розбалансованість української економіки надзвичайно посилили диспропорції розвитку окремих її регіонів. Значна диференціація регіонів за рівнем економічного розвитку та поглиблення диспропорцій їх розвитку є значною перешкодою для піднесення національної економіки України. Тому, розв’язання проблем таких територій є актуальним загальнодержавним завданням.
42
Оксенюк К.І. та Бурбан О.В. "РОЛЬ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ В ФОРМУВАННІ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 15(59) (29 січня 2020): 208–17. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2018-15(59)-22.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті визначено роль банківського сектору національної економіки у формуванні фінансового потенціалу основних суб'єктів господарювання. Проведено хронологічний аналіз становлення поняття «фінансовий потенціал». Аналіз основних показників діяльності вітчизняних банків дозволив виявити наступні характерні ознаки розвитку вітчизняного банківського сектору: високий рівень концентрації банківського сектору України; пряму залежність між розмірами активів, ліквідних коштів та величиною власного капіталу; високий рівень залежності банків від вкладів фізичних осіб; наявність позитивної тенденції зміни національної структури ліцензованих банків
43
Levandivskyi, O. T., та I. Y. Yurchilo. "ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ". Actual problems of regional economy development 1, № 17 (30 листопада 2021): 95–105. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.95-105.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз сучасного стану, тенденцій розвитку та особливості фінансового забезпечення сільськогосподарських товаровиробників. Доведено, що для аграрного сектора України характерна постійна динаміка, що призводить до зміни трендів фінансового забезпечення сільськогосподарської діяльності. Розглянуто фінансове забезпечення сільськогосподарських підприємств через програми банківського кредитування.
Виявлено основні проблеми, з якими стикаються учасники ринку фінансового забезпечення сільськогосподарських товаровиробників. Досліджено проблеми кредитування та ризики у фінансовому та аграрному секторах економіки. Використано статистичні дані 2014 – 2020 років. При аналізі динаміки обсягів кредитування сільськогосподарських товаровиробників встановлено, що частка довготермінових кредитів становить лише 5%.
На основі аналізу відсоткової ставки за кредитними ресурсами і рентабельності сільськогосподарських підприємств встановлено, що коли рівень рентабельності вищий, ніж середньорічні відсоткові ставки за кредитами, то є доцільним реінвестувати прибуток сільськогосподарським товаровиробникам у власну діяльність, що позитивно вплине на подальший розвиток їх діяльності.
Досліджено, що не зважаючи на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, їх рівень залишається низьким порівняно з іншими країнами світу.
Встановлено взаємодію фінансових інституцій та аграрного сектора через механізм державної підтримки. Сформульована методика взаємовідносин дає можливість розробити комплекс заходів активної співпраці фінансового та аграрного секторів економіки.
До таких заходів можна віднести діагностику фінансового стану сільськогосподарських підприємств, що зменшить ризиковість неповернення коштів. Також розширення фінансового забезпечення сільськогосподарських товаровиробників з залученням програм їх державної підтримки може проводитись за рахунок: зниження відсоткових ставок за кредитами; збільшення державних асигнувань на здешевлення кредитів; збільшення обсягів кредитування для малих та середніх сільськогосподарських підприємств тощо.
Всі ці дії дадуть можливість стимулювати розвиток сільськогосподарських товаровиробників та створить сприятливий клімат для інвестування коштів у аграрний сектор економіки.
44
Galaziuk N. та Zelinska O. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БАНКІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 42–48. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Фінансова глобалізація – це розвиток світових фінансових ринків, зростання транскордонних потоків капіталу та активність міжнародних фінансових організацій. Водночас, мова про фінансову глобалізацію означає вільний рух капіталу між країнами.
Ключовою особливістю міжнародного банкінгу є посилення транснаціоналізації в умовах фінансової глобалізації. В результаті цього процесу на сучасному етапі розвитку світової економіки немає чистого національного банківського капіталу в жодній державі світу.
Транснаціональні банки є одним з основних суб'єктів світової економіки. Вони займають лідируючі позиції на міжнародному фінансовому ринку та є учасниками процесу глобалізації у фінансовій сфері. Таким чином, міжнародна фінансова система стала для транснаціональних банків так званою ареною діяльності «фінансових гігантів» як транснаціональних банків.
Сукупний капітал багатонаціональних банків легко переноситься з одного штату в інший з найбільш суперечливими наслідками. З одного боку, консолідований капітал стає рушійною силою для розвитку НТП (науково-технічного прогресу) на світовій арені, а з іншого – для серйозних глобальних криз, що перетворюються на спекулятивний капітал. Значення транснаціональних банків як в економічному середовищі окремої держави, так і у світовій економіці в цілому стрімко зростає.
Одна з важливих ролей, які відіграють транснаціональні банки, – це роль посередника між власниками фінансових коштів та інвесторами, які для здійснення міжнародної підприємницької діяльності позичають капітал у ТНБ.
Зазвичай прихід транснаціональних банків на зовнішній ринок стає певним стимулюючим фактором для перебудови банківської системи країни перебування. Це проявляється у збільшенні концентрації банківського капіталу або створенні сильного конкурентного середовища серед місцевих банківських установ. Більше того, дуже часто приймаючі країни роблять велику помилку, впроваджуючи занадто ліберальну політику щодо ризику, щоб максимізувати дохід, і в цьому випадку транснаціональні банки можуть спричинити кризу в країні, і таким чином стати характерними причинами фінансових коливань, які в кінцевому підсумку можуть призвести до нерівності світових банківських систем
45
Skoryk, M. О. "ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ: КРЕДИТНА СФЕРА". Actual problems of regional economy development 2, № 12 (26 квітня 2016): 77–84. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.12.77-84.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті здійснено аналіз кредитування аграрних підприємств банківськими установами України. Аргументовано, що найбільшим фінансовим донором для суб’єктів господарювання аграрного сфери виступає банківський сектор. Доведено, що сутність державного регулювання у вирішенні питань кредитування аграрного бізнесу полягає у створенні сприятливої політики кредитування через часткову компенсацію ставки за кредитами банківських структур. Умотивовано, що зменшення рівня кредитування сільськогосподарських товаровиробників в період фінансової кризи обумовлено низкою чинників. Обгрунтовано, що ефективне господарювання не можливе без поповнення обсягів фінансових ресурсів для збільшення оборотного капіталу та інвестування діяльності суб’єктів господарювання, а, звідси, збільшення їх прибутковості. Аргументовано, що поповнення коштів можливе через залучення інвестицій з метою поповнення оборотних активів, що, у свою чергу, дасть можливість поповнити, оновити основні засоби виробництва та збільшити прибутковість господарюючих суб’єктів і для вирішення даних питань потрібна нагальна участь державних регуляторів.
46
Дюканова, О. "Гнучкі механізми Кіотського протоколу як джерело коштів для структурно-інноваційної перебудови національної економіки". Економіст, № 8 (2004): 28–31.
Знайти повний текст джерела
47
Леонтович, С. П. "Аудит ефективності використання коштів Державного бюджету України для підтримки розвитку аграрно сектору економіки". Формування ринкових відносин в Україні, № 6 (121) (2011): 126–30.
Знайти повний текст джерела
48
Mykhalchyshyna, L. H. "ІНВЕСТУВАННЯ У РИНКОВІ ЦІННІ ПАПЕРИ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (1 вересня 2016): 102–6. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6920.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто сутність інвестицій в цінні папери через дослідження їх інвестиційної привабливості, цілей інвестування та етапів їх здійснення. Зазначено, що з розвитком фондового ринку у економічних суб’єктів збільшуються можливості інвестування коштів в цінні папери, що пов’язано з усвідомленням інвесторами інвестиційної привабливості цінних паперів. Обгрунтовано, що чим більш ефективним буде управління процесом інвестування, тим вищим буде ефект від здійснених вкладень, і, відповідно, швидше відбудуться позитивні зрушення в розвитку економіки.
Інвестиційна привабливість цінних паперів досліджена через комбінацію їх інвестиційних якостей, які в сучасній економічній літературі також прийнято називати інвестиційними властивостями, характеристиками або споживчими властивостями. Вони визначаються інвесторами залежно від цілей інвестування. Задля аналізу особливостей інвестування було розглянуто види та причини інвестування в цінні папери. Зазвичай інвестор самостійно обирає будь–який з доступних шляхів інвестування. При цьому, важливо пам’ятати основне правило фінансів: чим вище доходність, тим вище ступінь ризику. Інвестування в різні цінні папери (акції, облігації і т.д.) різних компаній дає можливість встановити прийнятний ступінь ризику для інвестора.
Інституційні інвестори, залучаючи кошти індивідуальних інвесторів, які потім вкладають у цінні папери інших емітентів, істотно впливають на функціонування ринку цінних паперів та його активність.
Здатність інституційних інвесторів до ефективного перерозподілу тимчасово вільних ресурсів досягається шляхом оцінки можливих ризиків і мінімізації їхніх негативних наслідків.
49
Дмитренко, Е. С. "УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ – ПОТРЕБА СЬОГОДЕННЯ". Kyiv Law Journal, № 1 (11 травня 2022): 111–16. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті проаналізовано окремі нормативно-правові акти, із ухваленням яких у сфері публічної фінансової діяльності почали впроваджуватися цифрові технології. Зазначено, що широке їх впровадження у фінансову систему розпочалося із підписанням Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та прийняттям Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки. Акцентовано увагу на позитивний вплив застосування цифрових технологій на надання фінансових онлайн-послуг, застосування яких забезпечує їх високу ефективність і стандартизованість. Водночас з’ясовано окремі негативні сторони: поширення недостовірної інформації, порушення особистої інформації та персональних даних, випадки повного чи часткового блокування роботи державних органів та фінансових установ. Проаналізовано окремі проблеми впровадження цифрових технологій у сферу використання публічних коштів: неналежне виконання державними та місцевими органами вимог щодо оприлюднення інформації про використання публічних коштів; відсутність реальних механізмів забезпечення відповідальності за порушення цієї вимоги. Запропоновано удосконалити Бюджетний кодекс України та Закони України «Про Рахункову палату», «Про відкритість використання публічних коштів» положеннями про оприлюднення результатів контролю за дотриманням бюджетного законодавства. Окремо розглянуто проблеми впровадження електронного аудиту у сферу оподаткування. Визначено шляхи вирішення окремих із них шляхом удосконалення Закону України «Про електронні документи та електронний документ обіг», Податкового кодексу України, інших нормативних актів щодо організації електронного документообігу та електронних перевірок у сфері оподаткування, а також забезпечення технічних можливостей для впровадження відповідного програмного забезпечення.
50
Галазюк Н.М. та Зелінська О.М. "ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ЕФЕКТИВНОСТІ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМИ КРЕДИТНИМИ ІНСТИТУТАМИ". Економічний форум 1, № 4 (13 жовтня 2020): 30–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-4.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено основні пріоритетні напрями розширення співробітництва України з міжнародними кредитними інститутами, доведено необхідність дослідження даної проблематики. Виходячи з актуальності запропонованої тематики, стаття присвячена обґрунтуванню пріоритетних напрямів розширення та ефективної співпраці України з міжнародними кредитними інститутами.
Обґрунтовано доцільність залучення кредитних ресурсів для України. Найбільший результат країна отримала від перших кредитів, що надійшли від МВФ та Міжнародного банку розвитку та реформування. Дані кредитні ресурси призначені для формування золотовалютних резервів та фінансово-кредитної системи країни.
В статті досліджено кредитну діяльність провідних міжнародних кредитних інституцій, окреслено ключові програми та стратегічні напрями партнерства міжнародних кредитних організацій з Україною. Визначено пріоритетні напрями сприяння співпраці, що дали б змогу підвищити ефективність залучених коштів і створити сприятливий інвестиційний клімат у країні. Окреслено найбільш проблемні моменти співпраці України з світовими кредитними інститутами.
Обґрунтовано необхідність розбудови механізму управління з метою підвищення ефективності співпраці України з міжнародними кредитними інституціями як важливого інструменту політики держави з метою здійснення економічних реформ, і як наслідок можливість вчасно адаптуватися до сучасних змін в міжнародній економіці.
Визначено, що вдосконалення співробітництва України із міжнародними кредитними організаціями забезпечить нашій країні позитивні результати в період реалізації економічних реформ, підсилить роль України у формуванні міжнародних валютно-фінансових відносин; зростання довіри та інтересу іноземних інвесторів до вітчизняної економіки, і як наслідок ріст обсягів іноземного інвестування; можливість використання послуг міжнародних організацій, що забезпечить вирішення нагальних завдань державної політики в Україні.